Богдан Якимович. In memoriam
27 червня 2022 р. у Львові відійшов у вічність визначний український учений-гуманітарій та громадський діяч, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ, заслужений діяч культури України Богдан Якимович....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190141 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Богдан Якимович. In memoriam / М. Гнатюк // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 122-124. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859574459081424896 |
|---|---|
| author | Гнатюк, М. |
| author_facet | Гнатюк, М. |
| citation_txt | Богдан Якимович. In memoriam / М. Гнатюк // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 122-124. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | 27 червня 2022 р. у Львові відійшов
у вічність визначний український
учений-гуманітарій та громадський
діяч, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ, заслужений діяч культури України Богдан
Якимович.
|
| first_indexed | 2025-11-27T00:53:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
122 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 5 (725)
ССііЧЧ
НЕКРОЛОГ
БОГДАН ЯКИМОВИЧ. IN MEMORIAM
27 червня 2022 р. у Львові відійшов
у вічність визначний український
учений-гуманітарій та громадський
діяч, доктор історичних наук, про-
фесор, дійсний член НТШ, заслу-
жений діяч культури України Богдан
Якимович.
Народився Б. Якимович 29 січня
1952 р. у селі Серафинці на Покутті.
Був інтелігентом у третьому поколінні.
Учителями були його батьки, учитель-
кою була також його бабуся — учениця
видатного письменника і літературо-
знавця, директора Заліщицької гімна-
зії О. Маковея. У цій родині шанували
прогресивні просвітянські традиції га-
лицького вчительства. Закінчивши з
відзнакою Городенківську СШ № 1, навчався на факультеті промислового
і цивільного будівництва Львівського політехнічного інституту. Студент-
ські роки майбутнього вченого припали на роки хрущовської відлиги та
брежнєвської реакції, коли будь-яка свіжа думка переслідувалася. У се-
редовищі львівських студентів тих років часто саме молодь, що навчала-
ся на технічних спеціальностях, активно тягнулася до гуманітаристики.
Студентам-політехнікам легше було уникнути «недремного ока» від-
повідних органів. Важливу роль у поширенні демократичних ідей серед
них відігравала заборонена на той час праця І. Дзюби «Інтернаціоналізм
чи русифікація?», яка викристалізувала підготовлену родинними тради-
ціями національну свідомість студента Б. Якимовича.
Після закінчення студій Б. Якимович працював інженером на Львів-
ському автобусному заводі, а згодом — на комсомольській роботі у Льво-
ві. Декілька років очолював великий колектив житлово-експлуатаційного
об’єднання у Львові. Доречно зазначити, що у 1970-х — на початку
1980-х років у молодіжному середовищі Львова виховалася когорта ціка-
вих особистостей, які в умовах незалежності України, маючи попередній
досвід організаційної роботи, очолили важливі ділянки господарського
будівництва, культурно-освітньої роботи.
Потяг до гуманітаристики, який проявився в майбутнього вченого
у шкільні та інститутські роки, переміг: у середині 1980-х років він стає
здобувачем, а потім і науковим співробітником Інституту суспільних
наук у Львові (сьогодні — Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України). Далі було навчання в аспірантурі під керівництвом ви-
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 5 (725) 123
Слово і Час. НЕКРОЛОГ
датного українського історика Я. Ісаєвича. Набутий на адміністративній роботі досвід став
у пригоді молодому науковцеві в роботі над проєктами, що їх проводила Академія наук,
зокрема Міжнародний симпозіум під егідою ЮНЕСКО «Іван Франко і світова культура»
(1986). Б. Якимович був, поруч з Я. Ісаєвичем, одним із найдіяльніших членів оргкомітету
симпозіуму. Сьогодні можемо сміливо стверджувати, що сам форум, а особливо видання
тритомового збірника «Іван Франко і світова культура», до часу проголошення нашої не-
залежності став маркером нового наукового мислення вчених України.
З того часу франкознавство стає одним із основних напрямів діяльності ученого.
З постаттю І. Франка пов’язані і кандидатська («Видавнича діяльність Івана Франка у
70—80-ті роки ХІХ століття», 1994), і докторська («Іван Франко як книгознавець і ви-
давець (1890—1916)», 2008) дисертації. На основі цих досліджень були опубліковані зна-
ні сьогодні книгознавчі праці ученого: «Книга, просвіта, нація: видавнича діяльність Івана
Франка у 70—80-х роках ХІХ ст.» (1996), «Іван Франко — видавець: книгознавчі та дже-
релознавчі аспекти» (2006). З метою активізації франкознавчої діяльності в Україні та світі
Б. Якимович став співорганізатором та заступником голови Міжнародної асоціації франко-
знавців. За його активної участі ця громадська організація провела низку наукових засідань
у Львові, Бухаресті, Перемишлі, Варшаві, Черкасах, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі,
Стрию, Івано-Франківську, Коломиї, Хмельницькому, Острозі. За заслуги у розвитку фран-
кознавства вченому присвоєно звання «Заслужений працівник культури України» (2006).
З вивченням творчої діяльності І. Франка пов’язані й інші наукові проєкти Б. Яки-
мовича. З його ініціативи як директора наукової бібліотеки Львівського національного
університету імені Івана Франка було здійснене репринтне видання збірки І. Франка «З
вершин і низин» (2004), «Листування І. Франка з М. Драгомановим» (2006). Учений був
ініціатором видання серії науково-популярних книжок «Дрібненька бібліотека» (за ана-
логією до Франкової «Дрібної бібліотеки»). Учений долучився до проведення наукових
конференцій, присвячених творчості Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, які відбували-
ся у Києві, Ніжині, Черкасах, Переяславі, Чернівцях. Як професор історичного факультету
Львівського університету він був головним редактором «Історичних зошитів», керівни-
ком ряду кандидатських та консультантом докторських дисертацій.
Б. Якимович був ініціатором, упорядником та автором післямови репринтного видання
знаменитого «Кобзаря» Т. Шевченка у двох томах, який побачив світ у Львові за редакцією
І. Франка 1908 р. заходами Наукового товариства імені Шевченка. Як голова фундації Андрія
Чайковського вчений видав чотири томи публіцистичної та мемуарної спадщини цього ви-
датного галицького письменника та громадського діяча та організував ряд конференцій про
нього у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Бережанах, Коломиї. Започатковані професо-
ром дослідження продовжують його учні — докторанти й аспіранти.
Значну увагу вчений приділяв вивченню творчості видатних українських письменників
та культурних діячів: В. Стефаника, О. Маковея, Т. Окуневського. У книжці «Визначні по-
статі України. Андрій Чайковський та Теофіл Окуневський» (2010) він уперше опублікував
матеріали про адмірала австро-угорської армії, письменника Я. Окуневського — рідного брата
галицького політика і правника Т. Окуневського, сподвижника І. Франка. Вагомою для україн-
ської гуманітаристики була багаторічна праця дослідника в Шашкевичівській комісії у Львові.
Разом з Ф. Стеблієм, М. Шалатою, В. Горинем, М. Ільницьким він долучився до проведення
низки конференцій та видання шести збірників «Шашкевичіани». До останніх днів життя
учений наполегливо працював над підготовкою 7, 8 і 9-го томів «Шашкевичіани». Маємо на-
дію, що ця праця буде завершена. Також ним були підготовлені до друку звірені з рукописом і
належним чином прокоментовані спогади Л. Жемчужникова про Т. Шевченка. Науковець був
автором багатьох статей до довідкових та енциклопедичних видань, зокрема «Енциклопедії су-
часної України», «Шевченківської енциклопедії», «Франківської енциклопедії».
Ще з другої половини 1980-х років Б. Якимович заявив про себе як дослідник бага-
тьох проблем національної історії. Його наукові інтереси проявилися у дослідженні, по-
пуляризації та відновленні української національної символіки. У 1988 р. за завданням ди-
рекції Інституту суспільних наук молодий учений підготував першу в Україні довідку про
нашу національну символіку. Це дослідження сприяло ламанню радянських стереотипів
історії України та утвердженню державних символів незалежної України.
124 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 5 (725)
Б. Якимович також провів титанічну працю з дослідження військової історії України
в європейському контексті, опублікувавши близько п’ятдесяти праць, серед яких «Збройні
сили України: Нарис історії» (1996). Він був упорядником та співавтором видань «Історія
українського війська» (1992; друга частина 1996), збірки військово-історичних праць І. Кар-
пинця «Галичина: військова історія 1914—1921 рр.» (2005) тощо. Науковець був керівни-
ком авторських колективів, які створили «Російсько-український словник для військовиків»
(1995), українську редакцію загальновійськових статутів Збройних Сил України. За працю в
галузі військової історії та термінології учений отримав багато відзнак та нагород.
Б. Якимович активно працював як політик та громадський діяч. На зламі 1980—1990-х
років він був одним із ініціаторів створення Товариства української мови імені Тараса Шев-
ченка (відновлене товариство «Просвіта»), був одним з організаторів Народного руху
України, членом-засновником Демократичної партії України. У далекому 1990 р. за рекомен-
дацією В. Чорновола очолив Львівське обласне відділення Товариства зв’язків з українця-
ми за межами України «Україна-Світ», головою якого був до останніх днів життя. Завдяки
старанням Б. Якимовича до активної роботи Товариства були залучені непересічні особис-
тості: музейник Б. Возницький, живописець В. Патик, композитор Б. Янівський, скульптор
І. Самотос, поет і громадський діяч Р. Лубківський, літератори М. Шалата та Р. Пастух. За
безпосередньої участі керівника Товариство провело ряд культурологічних заходів у Поль-
щі, Румунії, Угорщині, зокрема святочні академії, присвячені Т. Шевченкові, І. Франкові,
Б.-І. Антоничеві, М. Вербицькому в Бухаресті, Будапешті, Перемишлі, Сяноку, Новиці.
Професор був організатором науково-пошукових експедицій товариства «Україна-
Світ» на Сіверщину, Полтавщину, Черкащину, Київщину. У цих експедиціях наукові та
освітні діячі Львівщини не тільки вивчали пам’ятні місця минувшини (Батурин, Чернігів,
Гадяч, Полтава, Канів, Черкаси, Переяслав, Стеблів, Моринці, Керелівка, Городище), а й
проводили лекції, бесіди та зустрічі, які сприяли єднанню українців різних регіонів. За мі-
сяць до відходу Б. Якимовича з земного життя вийшло друком упорядковане ним репринт-
не видання збірки В. Стефаника «Твори» (1933) з його ґрунтовною післямовою.
До останніх днів життя Богдан Якимович залишався оптимістом, будував широкі
творчі плани, вболівав за Україну та вірив у нашу Перемогу. Був турботливим чоловіком,
батьком, дідусем та прадідусем, яскравою особистістю, з якою тісно пов’язане суспільне,
наукове та культурно-мистецьке життя Львова, Галичини, України.
Світла пам’ять про великого життєлюба та трудівника залишиться у серцях родини,
друзів, приятелів та учнів.
Михайло ГНАТЮК
Слово і Час. НЕКРОЛОГ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190141 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T00:53:13Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гнатюк, М. 2023-05-21T12:25:53Z 2023-05-21T12:25:53Z 2022 Богдан Якимович. In memoriam / М. Гнатюк // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 122-124. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190141 27 червня 2022 р. у Львові відійшов у вічність визначний український учений-гуманітарій та громадський діяч, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ, заслужений діяч культури України Богдан Якимович. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Некролог Богдан Якимович. In memoriam Bohdan Yakymovych. In memoriam Article published earlier |
| spellingShingle | Богдан Якимович. In memoriam Гнатюк, М. Некролог |
| title | Богдан Якимович. In memoriam |
| title_alt | Bohdan Yakymovych. In memoriam |
| title_full | Богдан Якимович. In memoriam |
| title_fullStr | Богдан Якимович. In memoriam |
| title_full_unstemmed | Богдан Якимович. In memoriam |
| title_short | Богдан Якимович. In memoriam |
| title_sort | богдан якимович. in memoriam |
| topic | Некролог |
| topic_facet | Некролог |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190141 |
| work_keys_str_mv | AT gnatûkm bogdanâkimovičinmemoriam AT gnatûkm bohdanyakymovychinmemoriam |