Богдан Якимович. In memoriam

27 червня 2022 р. у Львові відійшов у вічність визначний український учений-гуманітарій та громадський діяч, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ, заслужений діяч культури України Богдан Якимович....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2022
Main Author: Гнатюк, М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190141
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Богдан Якимович. In memoriam / М. Гнатюк // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 122-124. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190141
record_format dspace
spelling Гнатюк, М.
2023-05-21T12:25:53Z
2023-05-21T12:25:53Z
2022
Богдан Якимович. In memoriam / М. Гнатюк // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 122-124. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190141
27 червня 2022 р. у Львові відійшов у вічність визначний український учений-гуманітарій та громадський діяч, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ, заслужений діяч культури України Богдан Якимович.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Некролог
Богдан Якимович. In memoriam
Bohdan Yakymovych. In memoriam
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Богдан Якимович. In memoriam
spellingShingle Богдан Якимович. In memoriam
Гнатюк, М.
Некролог
title_short Богдан Якимович. In memoriam
title_full Богдан Якимович. In memoriam
title_fullStr Богдан Якимович. In memoriam
title_full_unstemmed Богдан Якимович. In memoriam
title_sort богдан якимович. in memoriam
author Гнатюк, М.
author_facet Гнатюк, М.
topic Некролог
topic_facet Некролог
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Слово і Час
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
format Article
title_alt Bohdan Yakymovych. In memoriam
description 27 червня 2022 р. у Львові відійшов у вічність визначний український учений-гуманітарій та громадський діяч, доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ, заслужений діяч культури України Богдан Якимович.
issn 0236-1477
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190141
citation_txt Богдан Якимович. In memoriam / М. Гнатюк // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 122-124. — укp.
work_keys_str_mv AT gnatûkm bogdanâkimovičinmemoriam
AT gnatûkm bohdanyakymovychinmemoriam
first_indexed 2025-11-27T00:53:13Z
last_indexed 2025-11-27T00:53:13Z
_version_ 1850789608747433984
fulltext 122 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 5 (725) ССііЧЧ НЕКРОЛОГ БОГДАН ЯКИМОВИЧ. IN MEMORIAM 27 червня 2022 р. у Львові відійшов у вічність визначний український учений-гуманітарій та громадський діяч, доктор історичних наук, про- фесор, дійсний член НТШ, заслу- жений діяч культури України Богдан Якимович. Народився Б. Якимович 29 січня 1952 р. у селі Серафинці на Покутті. Був інтелігентом у третьому поколінні. Учителями були його батьки, учитель- кою була також його бабуся — учениця видатного письменника і літературо- знавця, директора Заліщицької гімна- зії О. Маковея. У цій родині шанували прогресивні просвітянські традиції га- лицького вчительства. Закінчивши з відзнакою Городенківську СШ № 1, навчався на факультеті промислового і цивільного будівництва Львівського політехнічного інституту. Студент- ські роки майбутнього вченого припали на роки хрущовської відлиги та брежнєвської реакції, коли будь-яка свіжа думка переслідувалася. У се- редовищі львівських студентів тих років часто саме молодь, що навчала- ся на технічних спеціальностях, активно тягнулася до гуманітаристики. Студентам-політехнікам легше було уникнути «недремного ока» від- повідних органів. Важливу роль у поширенні демократичних ідей серед них відігравала заборонена на той час праця І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яка викристалізувала підготовлену родинними тради- ціями національну свідомість студента Б. Якимовича. Після закінчення студій Б. Якимович працював інженером на Львів- ському автобусному заводі, а згодом — на комсомольській роботі у Льво- ві. Декілька років очолював великий колектив житлово-експлуатаційного об’єднання у Львові. Доречно зазначити, що у 1970-х — на початку 1980-х років у молодіжному середовищі Львова виховалася когорта ціка- вих особистостей, які в умовах незалежності України, маючи попередній досвід організаційної роботи, очолили важливі ділянки господарського будівництва, культурно-освітньої роботи. Потяг до гуманітаристики, який проявився в майбутнього вченого у шкільні та інститутські роки, переміг: у середині 1980-х років він стає здобувачем, а потім і науковим співробітником Інституту суспільних наук у Львові (сьогодні — Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Далі було навчання в аспірантурі під керівництвом ви- ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 5 (725) 123 Слово і Час. НЕКРОЛОГ датного українського історика Я. Ісаєвича. Набутий на адміністративній роботі досвід став у пригоді молодому науковцеві в роботі над проєктами, що їх проводила Академія наук, зокрема Міжнародний симпозіум під егідою ЮНЕСКО «Іван Франко і світова культура» (1986). Б. Якимович був, поруч з Я. Ісаєвичем, одним із найдіяльніших членів оргкомітету симпозіуму. Сьогодні можемо сміливо стверджувати, що сам форум, а особливо видання тритомового збірника «Іван Франко і світова культура», до часу проголошення нашої не- залежності став маркером нового наукового мислення вчених України. З того часу франкознавство стає одним із основних напрямів діяльності ученого. З постаттю І. Франка пов’язані і кандидатська («Видавнича діяльність Івана Франка у 70—80-ті роки ХІХ століття», 1994), і докторська («Іван Франко як книгознавець і ви- давець (1890—1916)», 2008) дисертації. На основі цих досліджень були опубліковані зна- ні сьогодні книгознавчі праці ученого: «Книга, просвіта, нація: видавнича діяльність Івана Франка у 70—80-х роках ХІХ ст.» (1996), «Іван Франко — видавець: книгознавчі та дже- релознавчі аспекти» (2006). З метою активізації франкознавчої діяльності в Україні та світі Б. Якимович став співорганізатором та заступником голови Міжнародної асоціації франко- знавців. За його активної участі ця громадська організація провела низку наукових засідань у Львові, Бухаресті, Перемишлі, Варшаві, Черкасах, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Стрию, Івано-Франківську, Коломиї, Хмельницькому, Острозі. За заслуги у розвитку фран- кознавства вченому присвоєно звання «Заслужений працівник культури України» (2006). З вивченням творчої діяльності І. Франка пов’язані й інші наукові проєкти Б. Яки- мовича. З його ініціативи як директора наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка було здійснене репринтне видання збірки І. Франка «З вершин і низин» (2004), «Листування І. Франка з М. Драгомановим» (2006). Учений був ініціатором видання серії науково-популярних книжок «Дрібненька бібліотека» (за ана- логією до Франкової «Дрібної бібліотеки»). Учений долучився до проведення наукових конференцій, присвячених творчості Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, які відбували- ся у Києві, Ніжині, Черкасах, Переяславі, Чернівцях. Як професор історичного факультету Львівського університету він був головним редактором «Історичних зошитів», керівни- ком ряду кандидатських та консультантом докторських дисертацій. Б. Якимович був ініціатором, упорядником та автором післямови репринтного видання знаменитого «Кобзаря» Т. Шевченка у двох томах, який побачив світ у Львові за редакцією І. Франка 1908 р. заходами Наукового товариства імені Шевченка. Як голова фундації Андрія Чайковського вчений видав чотири томи публіцистичної та мемуарної спадщини цього ви- датного галицького письменника та громадського діяча та організував ряд конференцій про нього у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Бережанах, Коломиї. Започатковані професо- ром дослідження продовжують його учні — докторанти й аспіранти. Значну увагу вчений приділяв вивченню творчості видатних українських письменників та культурних діячів: В. Стефаника, О. Маковея, Т. Окуневського. У книжці «Визначні по- статі України. Андрій Чайковський та Теофіл Окуневський» (2010) він уперше опублікував матеріали про адмірала австро-угорської армії, письменника Я. Окуневського — рідного брата галицького політика і правника Т. Окуневського, сподвижника І. Франка. Вагомою для україн- ської гуманітаристики була багаторічна праця дослідника в Шашкевичівській комісії у Львові. Разом з Ф. Стеблієм, М. Шалатою, В. Горинем, М. Ільницьким він долучився до проведення низки конференцій та видання шести збірників «Шашкевичіани». До останніх днів життя учений наполегливо працював над підготовкою 7, 8 і 9-го томів «Шашкевичіани». Маємо на- дію, що ця праця буде завершена. Також ним були підготовлені до друку звірені з рукописом і належним чином прокоментовані спогади Л. Жемчужникова про Т. Шевченка. Науковець був автором багатьох статей до довідкових та енциклопедичних видань, зокрема «Енциклопедії су- часної України», «Шевченківської енциклопедії», «Франківської енциклопедії». Ще з другої половини 1980-х років Б. Якимович заявив про себе як дослідник бага- тьох проблем національної історії. Його наукові інтереси проявилися у дослідженні, по- пуляризації та відновленні української національної символіки. У 1988 р. за завданням ди- рекції Інституту суспільних наук молодий учений підготував першу в Україні довідку про нашу національну символіку. Це дослідження сприяло ламанню радянських стереотипів історії України та утвердженню державних символів незалежної України. 124 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 5 (725) Б. Якимович також провів титанічну працю з дослідження військової історії України в європейському контексті, опублікувавши близько п’ятдесяти праць, серед яких «Збройні сили України: Нарис історії» (1996). Він був упорядником та співавтором видань «Історія українського війська» (1992; друга частина 1996), збірки військово-історичних праць І. Кар- пинця «Галичина: військова історія 1914—1921 рр.» (2005) тощо. Науковець був керівни- ком авторських колективів, які створили «Російсько-український словник для військовиків» (1995), українську редакцію загальновійськових статутів Збройних Сил України. За працю в галузі військової історії та термінології учений отримав багато відзнак та нагород. Б. Якимович активно працював як політик та громадський діяч. На зламі 1980—1990-х років він був одним із ініціаторів створення Товариства української мови імені Тараса Шев- ченка (відновлене товариство «Просвіта»), був одним з організаторів Народного руху України, членом-засновником Демократичної партії України. У далекому 1990 р. за рекомен- дацією В. Чорновола очолив Львівське обласне відділення Товариства зв’язків з українця- ми за межами України «Україна-Світ», головою якого був до останніх днів життя. Завдяки старанням Б. Якимовича до активної роботи Товариства були залучені непересічні особис- тості: музейник Б. Возницький, живописець В. Патик, композитор Б. Янівський, скульптор І. Самотос, поет і громадський діяч Р. Лубківський, літератори М. Шалата та Р. Пастух. За безпосередньої участі керівника Товариство провело ряд культурологічних заходів у Поль- щі, Румунії, Угорщині, зокрема святочні академії, присвячені Т. Шевченкові, І. Франкові, Б.-І. Антоничеві, М. Вербицькому в Бухаресті, Будапешті, Перемишлі, Сяноку, Новиці. Професор був організатором науково-пошукових експедицій товариства «Україна- Світ» на Сіверщину, Полтавщину, Черкащину, Київщину. У цих експедиціях наукові та освітні діячі Львівщини не тільки вивчали пам’ятні місця минувшини (Батурин, Чернігів, Гадяч, Полтава, Канів, Черкаси, Переяслав, Стеблів, Моринці, Керелівка, Городище), а й проводили лекції, бесіди та зустрічі, які сприяли єднанню українців різних регіонів. За мі- сяць до відходу Б. Якимовича з земного життя вийшло друком упорядковане ним репринт- не видання збірки В. Стефаника «Твори» (1933) з його ґрунтовною післямовою. До останніх днів життя Богдан Якимович залишався оптимістом, будував широкі творчі плани, вболівав за Україну та вірив у нашу Перемогу. Був турботливим чоловіком, батьком, дідусем та прадідусем, яскравою особистістю, з якою тісно пов’язане суспільне, наукове та культурно-мистецьке життя Львова, Галичини, України. Світла пам’ять про великого життєлюба та трудівника залишиться у серцях родини, друзів, приятелів та учнів. Михайло ГНАТЮК Слово і Час. НЕКРОЛОГ