Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга
На основі зіставного аналізу тексту твору і джерел, залучених у процесі його написання, доведено, що образ гетьмана в романі спирається на передмодерну й романтичну історіографічні традиції, у яких зникала межа між вимислом і документальністю (що пояснює, зокрема, важливість «Історії Русів» та «За...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190247 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга / М. Назаренко // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 34-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190247 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Назаренко, М. 2023-05-25T13:44:14Z 2023-05-25T13:44:14Z 2022 Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга / М. Назаренко // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 34-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 0236-1477 DOI: doi.org/10.33608/0236-1477.2022.06.34-50 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190247 821.161.2-311.6 Загребельний На основі зіставного аналізу тексту твору і джерел, залучених у процесі його написання, доведено, що образ гетьмана в романі спирається на передмодерну й романтичну історіографічні традиції, у яких зникала межа між вимислом і документальністю (що пояснює, зокрема, важливість «Історії Русів» та «Запорізької старовини» Ізмаїла Срезневського в інтертексті роману). Цілі сторінки є переказом-палімпсестом історичних праць, присвячених Хмельницькому, передовсім Миколи Костомарова та Михайла Грушевського. Поетика роману Загребельного поєднує соцреалістичні, модерністські й (прото)постмодерністські елементи, і звернення до первинних і вторинних джерел, використаних у тексті, дає змогу побачити принципову неоднозначність ідеологічного змісту твору. In the novel “I, Bogdan” ‘historical authenticity’ is achieved through intuitive, romantic penetration of the author/narrator into the ‘nation’s spirit’ — and through the citatory narrative on the verge of cento, which the narrator emphasizes time and again. The fictional, subjective image of the hetman is presented as the only true one. The author of the novel follows two historiographical traditions, within which the fiction is not just authentic but real and true — of course, if consistent with existing narratives. These are premodern and romantic traditions. Unsurprisingly, Zahrebelnyi is happy to use the texts created both in the premodern framework (fragments of “Cossack chronicles”) and in the framework of (pre)romanticism (“History of Ruthenians”; “Zaporozhian Antiquities” by Izmail Sreznevskyi). These texts are ‘created’ and not ‘falsified’, because for their authors the reconstruction of the possible was not falsification but only filling gaps. For the author of the novel “I, Bogdan”, as well as for the romantics, the criterion of truth is compliance with the national spirit. Researchers have repeatedly noted that the novel creates the combined voice of the ‘hero-author’: it is the voice of the people themselves, on whose behalf his representative can speak. Zahrebelnyi, when using historical sources, often turns to the palimpsest technique, rewriting or simply quoting without reference studies on Ukrainian history, especially by Mykola Kostomarov and Mykhailo Hrushevskyi, making certain ideological changes, and sometimes radically inverting the meaning of the quoted passages. Hidden intertext, therefore, may deny the explicit ideology of the text. It is obvious that the ‘encyclopedia of the model reader’ of the novel was much larger than the ‘encyclopedia’ of the empirical Soviet reader. So, in fact, the only possible ‘model reader’ was the author himself. This is a very modernist notion, and at the same time, the illusion of complete clarity on a superficial level moves Zahrebelnyi’s book closer to the poetics of postmodernism. Дякую Ярославі Стрісі й Богданові Цимбалу за допомогу з літературою, важкодоступною у воєнний час; Володимирові Аренєву й Дмитрові Січінаві — за інтертекстуальні підказки. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час ХХ століття Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга The Ambiguity of Intertext: Textuality of History in Pavlo Zahrebelnyi’s Novel “I, Bohdan (Confession in Glory)”. Part Two Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга |
| spellingShingle |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга Назаренко, М. ХХ століття |
| title_short |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга |
| title_full |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга |
| title_fullStr |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга |
| title_full_unstemmed |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга |
| title_sort |
двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі павла загребельного «я, богдан (сповідь у славі)». стаття друга |
| author |
Назаренко, М. |
| author_facet |
Назаренко, М. |
| topic |
ХХ століття |
| topic_facet |
ХХ століття |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Ambiguity of Intertext: Textuality of History in Pavlo Zahrebelnyi’s Novel “I, Bohdan (Confession in Glory)”. Part Two |
| description |
На основі зіставного аналізу тексту твору і джерел, залучених у процесі
його написання, доведено, що образ гетьмана в романі спирається на передмодерну й романтичну історіографічні традиції, у яких зникала межа між вимислом і документальністю (що пояснює, зокрема, важливість
«Історії Русів» та «Запорізької старовини» Ізмаїла Срезневського в інтертексті роману). Цілі сторінки є переказом-палімпсестом історичних праць, присвячених Хмельницькому, передовсім Миколи Костомарова та Михайла Грушевського. Поетика роману Загребельного поєднує соцреалістичні, модерністські й (прото)постмодерністські елементи, і звернення до первинних і вторинних джерел, використаних у тексті, дає змогу побачити принципову неоднозначність ідеологічного змісту твору.
In the novel “I, Bogdan” ‘historical authenticity’ is achieved through intuitive, romantic penetration
of the author/narrator into the ‘nation’s spirit’ — and through the citatory narrative
on the verge of cento, which the narrator emphasizes time and again. The fictional, subjective
image of the hetman is presented as the only true one. The author of the novel follows
two historiographical traditions, within which the fiction is not just authentic but real and
true — of course, if consistent with existing narratives. These are premodern and romantic
traditions. Unsurprisingly, Zahrebelnyi is happy to use the texts created both in the premodern
framework (fragments of “Cossack chronicles”) and in the framework of (pre)romanticism
(“History of Ruthenians”; “Zaporozhian Antiquities” by Izmail Sreznevskyi). These texts are
‘created’ and not ‘falsified’, because for their authors the reconstruction of the possible was
not falsification but only filling gaps. For the author of the novel “I, Bogdan”, as well as for
the romantics, the criterion of truth is compliance with the national spirit. Researchers have
repeatedly noted that the novel creates the combined voice of the ‘hero-author’: it is the voice
of the people themselves, on whose behalf his representative can speak.
Zahrebelnyi, when using historical sources, often turns to the palimpsest technique,
rewriting or simply quoting without reference studies on Ukrainian history, especially by
Mykola Kostomarov and Mykhailo Hrushevskyi, making certain ideological changes, and
sometimes radically inverting the meaning of the quoted passages. Hidden intertext, therefore,
may deny the explicit ideology of the text. It is obvious that the ‘encyclopedia of the
model reader’ of the novel was much larger than the ‘encyclopedia’ of the empirical Soviet
reader. So, in fact, the only possible ‘model reader’ was the author himself. This is a very
modernist notion, and at the same time, the illusion of complete clarity on a superficial level
moves Zahrebelnyi’s book closer to the poetics of postmodernism.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190247 |
| fulltext |
|
| citation_txt |
Двозначність інтертексту: текстуальність історії в романі Павла Загребельного «Я, Богдан (Сповідь у славі)». Стаття друга / М. Назаренко // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 34-50. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT nazarenkom dvoznačnístʹíntertekstutekstualʹnístʹístoríívromanípavlazagrebelʹnogoâbogdanspovídʹuslavístattâdruga AT nazarenkom theambiguityofintertexttextualityofhistoryinpavlozahrebelnyisnovelibohdanconfessioningloryparttwo |
| first_indexed |
2025-11-24T09:26:04Z |
| last_indexed |
2025-11-24T09:26:04Z |
| _version_ |
1850844564835794944 |