Микола Павлович Корпанюк

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Слово і Час
Datum:2022
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190260
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Микола Павлович Корпанюк // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 119-120. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190260
record_format dspace
spelling 2023-05-25T13:46:17Z
2023-05-25T13:46:17Z
2022
Микола Павлович Корпанюк // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 119-120. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190260
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Некролог
Микола Павлович Корпанюк
Mykola Korpaniuk
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Микола Павлович Корпанюк
spellingShingle Микола Павлович Корпанюк
Некролог
title_short Микола Павлович Корпанюк
title_full Микола Павлович Корпанюк
title_fullStr Микола Павлович Корпанюк
title_full_unstemmed Микола Павлович Корпанюк
title_sort микола павлович корпанюк
topic Некролог
topic_facet Некролог
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Слово і Час
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
format Article
title_alt Mykola Korpaniuk
issn 0236-1477
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190260
fulltext ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726) 119 ССііЧЧ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ КОРПАНЮК Не стало Миколи Павловича Кор- панюка… Пішов у вічність син укра- їнських Карпат, який завжди від- чував себе сином великої України, держави, за яку ще потрібно було боротися, молитися й усім серцем вірити в її майбутнє, наближати його. Таку долю обрав собі Микола Павлович — принципового борця- інтелектуала, невтомного просвіт- ника, самовідданого вченого-медіє- віста, небайдужого громадянина, щирого послідовника його улюбле- ного Григорія Сковороди. Ця втрата у дні, коли за свободу України гинуть тисячі найкращих, коли тихий рай Сковороди і вишневі садки Шевченка здригаються від вибухів рашистських бомб і ракет, відчувається особливо гостро. Усі, хто знав М. Корпанюка, не могли не помітити в ньому невтомного й ді- євого патріота України. І ось тепер він пішов у засвіти разом із воїнами, які боронять нашу землю на полі бою. Він став одним із них. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України був для вченого, за його ж словами, «рідною домівкою». Тут він 1988 р. за- хистив кандидатську дисертацію «М. О. Максимович — дослідник давньої української літератури», а в 1997-му — докторську пра цю за темою «Розвиток українського крайового (монастирсько-цер- ковного) літописання XVI—XVIII ст.: тематика, проблематика, сти- лі». Він із гордістю вважав себе учнем медієвістичної наукової шко- ли члена-кореспондента НАН України О. Мишанича. Обговорення його дисертацій, монографій, наукових проєктів завжди було подією на засіданнях відділу давньої української літератури. У Миколи Пав- ловича було багато цікавих ідей для реалізації: енциклопедія «Слова о полку Ігоревім», енциклопедія давньої української літератури, ен- циклопедія Григорія Сковороди… На нові дослідницькі горизонти вийшло українське сковороди- нознавство, коли за участі й ініціативи М. Корпанюка в Переяслав- ському педагогічному університеті (тепер це Університет Григорія Сковороди в Переяславі) було започатковано проєкт «Сковоро- НЕКРОЛОГ 120 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2022. № 6 (726) Слово і Час. НЕКРОЛОГ динівські читання», у якому незмінно бере участь і наша установа (усього відбулося 20 конференцій). Для координації зусиль вітчизняних і зарубіжних дослідників життя і творчості Сковороди професор М. Корпанюк організував науково-навчальний Центр Сковородинознавства, який очолював із 2006 р., редагував періодичний збірник «Пе- реяславські сковородинівські студії», опікувався численними студентськими конфе- ренціями та конкурсами. Інституту літератури було легко і приємно співпрацювати з Миколою Павловичем, адже він був надійною, висококваліфікованою і сумлінною лю- диною, яка ніколи не зупинялася на півдорозі. Він був постійним і бажаним автором журналу «Слово і Час», його опонентські виступи на захистах дисертацій у спеціалі- зованій вченій раді Інституту літератури завжди вражали глибиною й принциповістю, його блискучі розділи до академічної «Історії української літератури» у дванадцяти томах стали окрасою цього видання. Загалом спадщина вченого нараховує близько 200 праць, зокрема чотири монографії. Українська медієвістика збагатилася його ціка- вими гіпотезами й ідеями, переконливими висновками, глибокими судженнями. Постійний науковий пошук, робота зі студентами, аспірантами, докторантами, участь у різноманітних громадських проєктах і організаціях складали основу й ціль життя професора М. Корпанюка. Але була ще й родина: дружина, діти, онуки, яких він безмежно любив і якими пишався. 25 липня, на жаль, осиротіли не тільки рідні Миколи Павловича, осиротіли українська наука й освіта, осиротіло вітчизняне ско- вородинознавство в рік 300-річчя Сковороди. Він залишив по собі великий спадок, великі плани і мрії, головна з яких — вільна і квітуча Україна. Дай Боже, щоб усе склалося так, як цього хотів Микола Павлович. Вічна Вам пам’ять, дорогий колего і побратиме! Із глибоким сумом Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ давньої української літератури, редакція журналу «Слово і Час»
citation_txt Микола Павлович Корпанюк // Слово і Час. — 2022. — № 6. — С. 119-120. — укp.
first_indexed 2025-11-25T20:57:22Z
last_indexed 2025-11-25T20:57:22Z
_version_ 1850543898200375296