Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)

На матеріалі двох фотопоетичних розділів міжнародного мультимедійного артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність» (2020) розглянуто особливості новітніх творчих підходів до розробки традиційних тем метафізичної поезії (стосунки людини з Богом, смерть і час). Окреслено ключові характеристик...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Слово і Час
Date:	2023
Main Author:	Рязанцева, Т.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2023
Subjects:	Зарубіжна література
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190278
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність») / Т. Рязанцева // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 62-80. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190278
record_format	dspace
spelling	Рязанцева, Т. 2023-05-28T14:02:53Z 2023-05-28T14:02:53Z 2023 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність») / Т. Рязанцева // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 62-80. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. 0236-1477 DOI: doi.org/10.33608/0236-1477.2023.01.62-80 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190278 82+7.038.53:77 На матеріалі двох фотопоетичних розділів міжнародного мультимедійного артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність» (2020) розглянуто особливості новітніх творчих підходів до розробки традиційних тем метафізичної поезії (стосунки людини з Богом, смерть і час). Окреслено ключові характеристики метафізичної поезії та фотопоезії, притаманні їм типи інтермедіальних взаємодій. З’ясовано, що застосування інтермедіальних стратегій демонструє життєздатність усталених тематичних потрактувань і виявляє елементи новаторства, а також відповідає провідній стилістичній тенденції метафізичної поезії — економити засоби вираження у прагненні сягнути найвищого рівня динаміки і драматичної напруги. The paper discusses the productivity of the new creative approaches to the established types of poetry. Building on the theoretical definitions, taxonomies, and observations formulated in the works of James Smith, Frank Warnke, Michael Nott, Robert Crawford and Norman McBeath, Susan Sontag, Viktoria Khoniu, et al., the research argues that the artistic practices of photopoetry (“a form of photo-text that takes, for its primary components, poetry and photography”, Michael Nott) offer new ways to interpret certain topics of metaphysical poetry. The term “metaphysical poetry” defines an independent trend of literature focused on “the realities of peculiar kind” (James Smith) such as Time, Death, Religion, and Love. The material for analysis is taken from the international multimedia project “The Sea Is Here: Absence as Presence” (2020) edited by Natalia Kutsepova (USA) and Nina Kharchenko (Germany). Two photopoetic pieces from this art book, “Miracles” by Shaun Evans and “Bond” by Kati Dahlmann, explore the themes of Religion and Death, which are central to metaphysical poetry. The detailed analysis of “Miracles” and “Bond” outlines the types of artistic collaboration in both projects and focuses on their structural, stylistic, and semantic characteristics. Special attention is paid to the ways of interaction between photographs and texts. It is noted that the principle of photopoetic imagery is close to the principle of metaphysical conceit (to harmonize the incompatible). The author concludes that the creative strategy of photopoetry can be instrumental in interpreting the key metaphysical topics. It proves the vitality of some traditional concepts (memory as a tool to transform the transient/mortal into the stable/immortal) and introduces important innovations (the detached position of a human being in their communication with God). uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Зарубіжна література Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність») Intermedial Interpretation of the Key Topics of Metaphysical Poetry (Two Chapters from an International Art Project “The Sea Is Here. Absence as Presence”) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)
spellingShingle	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність») Рязанцева, Т. Зарубіжна література
title_short	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)
title_full	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)
title_fullStr	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)
title_full_unstemmed	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)
title_sort	інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «море — тут. відсутність як присутність»)
author	Рязанцева, Т.
author_facet	Рязанцева, Т.
topic	Зарубіжна література
topic_facet	Зарубіжна література
publishDate	2023
language	Ukrainian
container_title	Слово і Час
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
format	Article
title_alt	Intermedial Interpretation of the Key Topics of Metaphysical Poetry (Two Chapters from an International Art Project “The Sea Is Here. Absence as Presence”)
description	На матеріалі двох фотопоетичних розділів міжнародного мультимедійного артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність» (2020) розглянуто особливості новітніх творчих підходів до розробки традиційних тем метафізичної поезії (стосунки людини з Богом, смерть і час). Окреслено ключові характеристики метафізичної поезії та фотопоезії, притаманні їм типи інтермедіальних взаємодій. З’ясовано, що застосування інтермедіальних стратегій демонструє життєздатність усталених тематичних потрактувань і виявляє елементи новаторства, а також відповідає провідній стилістичній тенденції метафізичної поезії — економити засоби вираження у прагненні сягнути найвищого рівня динаміки і драматичної напруги. The paper discusses the productivity of the new creative approaches to the established types of poetry. Building on the theoretical definitions, taxonomies, and observations formulated in the works of James Smith, Frank Warnke, Michael Nott, Robert Crawford and Norman McBeath, Susan Sontag, Viktoria Khoniu, et al., the research argues that the artistic practices of photopoetry (“a form of photo-text that takes, for its primary components, poetry and photography”, Michael Nott) offer new ways to interpret certain topics of metaphysical poetry. The term “metaphysical poetry” defines an independent trend of literature focused on “the realities of peculiar kind” (James Smith) such as Time, Death, Religion, and Love. The material for analysis is taken from the international multimedia project “The Sea Is Here: Absence as Presence” (2020) edited by Natalia Kutsepova (USA) and Nina Kharchenko (Germany). Two photopoetic pieces from this art book, “Miracles” by Shaun Evans and “Bond” by Kati Dahlmann, explore the themes of Religion and Death, which are central to metaphysical poetry. The detailed analysis of “Miracles” and “Bond” outlines the types of artistic collaboration in both projects and focuses on their structural, stylistic, and semantic characteristics. Special attention is paid to the ways of interaction between photographs and texts. It is noted that the principle of photopoetic imagery is close to the principle of metaphysical conceit (to harmonize the incompatible). The author concludes that the creative strategy of photopoetry can be instrumental in interpreting the key metaphysical topics. It proves the vitality of some traditional concepts (memory as a tool to transform the transient/mortal into the stable/immortal) and introduces important innovations (the detached position of a human being in their communication with God).
issn	0236-1477
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190278
citation_txt	Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність») / Т. Рязанцева // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 62-80. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT râzancevat íntermedíalʹnaínterpretacíâklûčovihtemmetafízičnoípoezíínaprikladíartproêktumoretutvídsutnístʹâkprisutnístʹ AT râzancevat intermedialinterpretationofthekeytopicsofmetaphysicalpoetrytwochaptersfromaninternationalartprojecttheseaishereabsenceaspresence
first_indexed	2025-11-24T21:53:34Z
last_indexed	2025-11-24T21:53:34Z
_version_	1850496609254637568
fulltext	62 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) ССііЧЧ Ци т у в а нн я: Рязанцева Т. Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Від- сутність як присутність») // Слово i Час. 2023. № 1 (727). С. 62—80. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.01.62-80 © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023. Стаття опублікована за умовами відкритого доступу за ліцензією CC BY- NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/) https://doi.org/10.33608/0236-1477.2023.01.62-80 УДК 82+7.038.53:77 Тетяна РЯЗАНЦЕВА, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України вул. М. Грушевського, 4, Київ, 01001 e-mail: tari1602@ukr.net ORCID https://orcid.org/0000-0003-2581-5866 ІНТЕРМЕДІАЛЬНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КЛЮЧОВИХ ТЕМ МЕТАФІЗИЧНОЇ ПОЕЗІЇ (НА ПРИКЛАДІ АРТПРОЄКТУ «МОРЕ — ТУТ. ВІДСУТНІСТЬ ЯК ПРИСУТНІСТЬ») На матеріалі двох фотопоетичних розділів міжнародного мультиме- дійного артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність» (2020) розглянуто особливості новітніх творчих підходів до розроб- ки традиційних тем метафізичної поезії (стосунки людини з Богом, смерть і час). Окреслено ключові характеристики метафізичної по- езії та фотопоезії, притаманні їм типи інтермедіальних взаємодій. З’ясовано, що застосування інтермедіальних стратегій демонструє життєздатність усталених тематичних потрактувань і виявляє елементи новаторства, а також відповідає провідній стилістичній тенденції метафізичної поезії — економити засоби вираження у праг- ненні сягнути найвищого рівня динаміки і драматичної напруги. Ключові слова: метафізична поезія, фотопоезія, інтермедіальність, тема, інтерпретація. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА У літературі та мистецтві існує низка «вічних» тем, пов’язаних із реаліями, які сполучають у собі матеріаль- ний і духовний плани буття (смерть, час, кохання, релігія). ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 63 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... Вони перебувають у центрі уваги метафізичної поезії — літературної те- чії, породженої, але не обмеженої добою Бароко. Метафізична поезія, основна мета якої, за визначенням Джеймса Смі- та, — «вхопити реальність» [26, 276] 1, відома як своїм пильним інтересом до наукових відкриттів, так і активною взаємодією з візуальними мисте- цтвами. Рекурентний характер цього феномену передбачає його здатність до розвитку й оновлення на рівні тематики, поетики й творчих практик. Відтак логічно буде поставити питання: як це літературне явище ре- агує на розширення палітри медіа, спричинене технічним прогресом? чи будуть новітні технології і засновані на них творчі практики, зокре- ма інтермедіальна за своєю природою фотопоезія, плідними для інтер- претацій ключових метафізичних тем? Іншими словами: чи може поет, озброєний нині не лише пером і папером, але також фотокамерою і комп’ютерними технологіями, побачити нові грані кохання, смерті, часу, стосунків людини з Богом? Пропонована стаття є спробою відповісти на ці питання шляхом аналізу двох фотопоетичних розділів з міжнарод- ного мультимедійного артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присут- ність» («Th e Sea Is Here: Absence as Presence», 2020) [19]. Інтермедіальний характер аналізованих творів, їх тематичні та ком- позиційні особливості визначили теоретико-методологічні орієнтири дослідження. До них належать: праці теоретиків інтермедіальності — Вернера Вольфа, Ірини Раєвські та ін.; базові статті Дж. Сміта і Франка Варнке з проблем метафізичної поезії; дослідження циклізації поетич- них творів Рольфа Фіґута; культурологічні рефлексії Ролана Барта і Сью- зан Зонтаґ із проблем фотографії; праці Ніколь Булестро, Майкла Нот- та, Роберта Крофорда і Нормана Макбіта з історії й теорії фотопоезії [3; 4; 6; 18; 22; 23; 25; 26; 27; 28; 29; 30]. Враховано також дефініції та спостереження української фотопоетки Вікторії Хоню [1]. У роботі з ма- теріалом застосовано підхід «близького читання» (close reading). Почнемо з короткого окреслення особливостей метафізичної поезії та фотопоезії, зупиняючись лише на тих із них, які є важливими в кон- тексті дослідження. Художня специфіка метафізичної поезії пояснюється її бароковою генезою. Передовсім вона відтворює реальність як щось хаотичне, мін- ливе, зрадливе; разом із тим пильно вдивляється у світ, намагаючись де- шифрувати і систематизувати його видимі прояви. Їй властиві динаміка, напруженість думки й вислову. Фокус уваги авторів-метафізиків зосереджений на людині, котра дра- матично поєднує у собі матеріальний і духовний плани існування. Поети прагнуть висловити суперечливі почуття, які супроводжують певні інте- лектуальні дії, вхопити єдність думки та емоції. Проблематику таких творів можна звести до системи опозицій, цен- тром якої є протиставлення минущого матеріального сталому духовно- му. Спираючись на них, метафізична поезія опрацьовує кілька усталених 1 Якщо не зазначено інакше, переклади назв і цитат — мої. 64 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА тем, специфіка яких дозволяє інтерпретувати їх безкінечно: смерть і час, віра, кохання і краса, самотність. Усталеність тем і проблематики — один із виявів тенденції до економії художніх засобів у пошуку лаконічності та підвищення рівня драматичної напруги. У пропонованій розвідці увагу зосереджено на розробці двох клю- чових тем (смерть і час, віра) засобами фотопоезії, тому слід виокремити кілька важливих тематичних акцентів, які кристалізувалися у новітніх інтерпретаціях або зазнали суттєвих змін. Ідеться про пошук «при- ватного контакту з Божественним» (Ф. Варнке) [28, 275] і намагання осягнути власний релігійний досвід як стрижневу особливість розробки теми віри, а також зосередженість на взаємодії смертного / безсмертного у людській істоті та розуміння пам’яті як інструменту безсмертя у роз- робці теми смерті й часу. Барокова віра у дієвість візуального впливу, поєднана із визнанням зрадливості фізичного зору, пояснює властиве метафізичній поезії праг- нення унаочнити духовне та застосувати творчі практики, пов’язані з ві- зуальними мистецтвами. Найважливішими серед них є різні види опи- сів і семантична гра, яка, подібно до візуальної анаморфози, «дозволяє тому, що перебуває поза полем нашого зору, потрапити нам на очі й у свідомість» [5]. Мета її застосування — виявляти прихований зміст за умови прийняття певної точки зору [див.: 7]. При цьому працює все, що змушує перечитувати тексти у пошуках нових сенсів: омоніми, омогра- фи, деконструкція ідіом тощо. Ключовим тропом метафізичної поезії є особливий тип метафо- ри — метафізичний консепт (metaphysical conceit, термін Дж. Сміта) 2. На думку британського вченого, метафізичний консепт — метафора, засно- вана на поєднанні протилежних зовні понять у нове, динамічне ціле, час- тини якого зберігають індивідуальні, суперечливі риси [26, 272—274]. Зміст такої метафори виходить на новий семантичний рівень порівняно зі змістом її складових. Характерні приклади цих поєднань можна знай- ти у творах іспанського письменника першої половини XVII ст. Фран- сіско де Кеведо, який осмислював життя як замасковану смерть: «жива смерть», «жити мертвим» тощо. У метафізичній поезії ХХ ст. звертає на себе увагу презентація духовного переродження як «воскресної за- гибелі» у творчості Олекси Стефановича. Зрозуміло, що успіх подібних практик неможливий без співпраці з читачами. Метафізична поезія орієнтується на добре підготовлену ав- диторію, здатну отримати насолоду від вишуканої образності, насиченої семантичної гри, ремінісценцій та алюзій. Поєднання поетичних текстів із фотографічними зображеннями як особлива форма мистецької взаємодії відома з середини ХІХ ст., але по- 2 Аби уникнути термінологічної невизначеності, у дослідженні використовується іспанізована версія терміна. Метафізичний консепт як літературознавче поняття, що окреслює особливий тип метафори, відокремлюється від латинізованої форми терміна («концепт»), яка має дуже широку палітру значень, залежно від сфери за- стосування: у філософії, лінгвістиці, мистецтвознавстві, маркетології тощо. ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 65 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... няття «фотопоезія» (photopoem) з’явилося лише 1936 р. у назві книжки Констанс Філліпс «Фотопоезії: Група інтерпретацій через фотографії» [див.: 22, 2]. Роком раніше французький поет Поль Елюар і американський фо- тограф Мен Рей видали збірку «Легко» (1935), у якій поетичні тексти були поєднані з чорно-білими світлинами, моделлю яких стала дружина Елюара. Французька дослідниця Н. Булестро визначає такий формат як «фотопоема» (photopoème), розуміючи під цим «нову форму ілюстрова- ної книжки» [4, 163]. Згодом подібні проєкти реалізували Їндржіх Гейслер і Тоєн у Че- хії («З твердині снів. Матеріалізовані поезії», 1940), Бертольд Брехт («Буквар війни», 1945) та інші автори [див.: 21]. Загалом, це явище стабільно розвивалося на європейському й американському ґрунті про- тягом усього ХХ ст. у формі книжкових публікацій та виставок, а нині потрапило у фокус уваги науковців. Дослідники і практики фотопоезії пропонують різні дефініції цього феномену. Спираючись на його конструктивні особливості, Енді Стаф- форд говорить про «щільно пов’язані, хоча й не злиті воєдино» образи і тексти [цит за: 22, 3]. Н. Булестро, за спостереженням М. Нотта, пропо- нує рецептивне визначення фотопоезії, вбачаючи у ній особливу практи- ку читання / розглядання [22, 2], де «значення прогресує відповідно до взаємодії написаного із зображеним: читання снується між перехрещених значень тексту й образу» [4, 164]. Українська дослідниця й фотопоетка В. Хоню (літературний псевдонім — Вікторія Осташ) говорить про «син- тетичний вид мистецтва, що утворився на стикові художньої фотографії… і поезії… та полягає у майстерному поєднанні світлини і тексту поетичного твору в одній площині... тобто поетичний текст буквально накладається на частину фотографії, але не нівелює її мистецької якості, а навпаки — спри- яє створенню нового, полімистецького цілого» [1, 110]. Поет Р. Крофорд і фотограф Н. Макбіт у «Маніфесті фотопоезії», своєрідній післямові до їхньої спільної збірки «Китайські співці» (2016), окреслюють концептуальні й практичні особливості феномену, спираючись на власний досвід мистецької колаборації [6, 68—69]. Маніфест складається з дванадцяти пунктів, але в контексті дослі- дження особливу вагу мають п’ять із них, зміст яких зводиться до наступ- ного: фото і тексти повинні мати щось спільне, але не мусять буквально пояснювати одні одних; поєднання фото з текстом повинно давати ефект одкровення; зв’язки у групі фотографій, поєднаних із текстами, мають забезпечувати цілісність і багатозначність композиції. Також небажано розголошувати, де саме були зроблені фотознімки, адже це знижує рі- вень інтерпретаційної залученості авдиторії [6, 68—69]. М. Нотт у «Критичній історії фотопоезії 1845—2015» (2018) [22] використовує термін photopoetry. Відштовхуючись від дефініцій інших дослідників, науковець пропонує широке визначення цього феномену як «продукту творчої взаємодії поета і фотографа» або ж «форми фо- тотексту, базовими елементами якого є поезія і фотографія» [22, 3]. На 66 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА думку М. Нотта, фотопоезію можна класифікувати за кількома ознака- ми. Залежно від форми співпраці вона поділяється на колабораційну (світлини і тексти належать двом різним особам) чи автоколаборацій- ну (автором фотографій і текстів є одна особа). За хронологією вона може бути одночасною (поет і фотограф опрацьовують спільно обрану тему) і ретроспективною (написання текстів передує появі фотографій або навпаки) [22, 3]. З погляду композиції можливі різноманітні фор- ми і принципи поєднання текстів і фотографій (серія, колаж, монтаж тощо). Немає істотних обмежень і щодо поетичних форм чи фототех- нік, хоча особливо вітається лаконізм (зокрема, Р. Крофорд і Н. Макбіт вважають японські хайку найбільш відповідною до фотографії поетич- ною формою [6, 69]). Загалом, основним критерієм справжніх фотопоетичних творів є наявність виразної взаємодії тексту й образу [22, 3]. Можливість такої взаємодії, вважає М. Нотт, базується на образній природі поетичного тексту і фотографії. Поетична образність формується і розкриваєть- ся поступово, мірою читання твору. Фотографія пропонує завершені, цілісні візуальні образи. Але у взаємодії вони, за словами дослідника, «змішуються, зіштовхуються, суперечать… увиразнюють, опираються один одному, творячи фотопоетичні образи, які, за Крофордом і Мак- бітом, сприяють зближенню текстів і знімків» [22, 4]. Поезія і фото- графія, «незалежно одна від одної, працюють із видимим і невидимим. …їхня взаємозалежність творить щось нове і часто відмінне від того, що вони означають поодинці» [22, 5, 11]. Тобто принцип поєднання словесної і зорової образності у фотопоезії є дуже близьким до особли- востей побудови метафізичного консепту, де сполучення різнорідних реалій утворює нову динамічну цілісність, виводить на новий рівень змісту, оприявнюючи приховане. Зіставлення метафізичної поезії і фотопоезії виявляє низку вираз- них концептуальних і стилістичних подібностей між ними. Обом влас- тива пильна увага до видимих проявів реальності та її метафоризація; обидві характеризуються лаконізмом і драматизмом вислову; обидві зо- рієнтовані на інтерпретативну співпрацю з авдиторією; для обох ключо- вим моментом у побудові образності є поєднання різнорідних реалій у динамічну єдність, яка творить ефект семантичного «одкровення». Водночас між цими мистецькими феноменами існує велика медій- на різниця, зумовлена еволюцією технічних можливостей. Метафізична поезія у її, так би мовити, традиційній формі, оперує медіями першого- другого рівня (голос, перо), тоді як фотопоезія залучає і медіа третього- четвертого рівня (фотографія, інтернет-можливості). Крім того, метафі- зична поезія більше покладається на інтермедіальні референції (описові практики), натомість у фотопоезії домінує інтермедіальне комбінування (поєднання текстів із зображеннями). Беручи до уваги окреслені вище подібності та розбіжності мета- фізичної поезії й фотопоезії, а також, враховуючи здатність першої до розвитку й оновлення (у т. ч. технічного), можна припустити, що у ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 67 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... ХХІ ст. саме фотопоезія відкриває перед метафізичною поезією «вікно можливостей», пропонує нові перспективи у розробці традиційних тем, сучасні інструменти візуалізації та шляхи заохочення співпраці з авдиторією. Перспективність розробки ключових метафізичних тем засобами фотопоезії переконливо доводять матеріали міжнародного артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність». Контроверсійне форму- лювання назви відображає основну ідею проєкту, яка наближається до сфери інтересів метафізичної поезії, — дослідження складних, пара- доксальних душевних станів і процесів: «Відсутність, якщо це втрата, чи брак, а чи й неможливість, недосяжність чогось, особи, місця, часу… часто відчувається досить сильно для того, аби стати на свій кшталт присутністю» [20]. Проєкт був реалізований американсько-німецьким видавництвом «Unimpatient.1» у друкованому й електронному форматах. Він пре- зентує різноманітні за техніками (графіка, малярство, фотографія, фо- топоезія) роботи сімнадцяти митців з країн Західної Європи, Канади і США. Редакторки проєкту — Наталія Куцепова (США) і Ніна Хар- ченко (Німеччина). Електронна версія видання, яка слугує матеріалом для аналізу в цьому дослідженні, має елемент мультимедійності. Крім деяких інтерак- тивних можливостей у самій книзі, епіграф до неї (твір американського поета Едварда Естліна Каммінгса) у мережевому промо-матеріалі пред- ставлений у формі мелодекламації. Музику до неї написала Н. Харченко, а текст начитав Шон Еванс, один із двох авторів, чиї роботи будуть роз- глянуті нижче [20]. Шон Еванс (Shaun Evans, нар. 1980) — британський актор і режисер, відомий українським глядачам головно як виконавець титульної ролі у телесеріалі «Молодий Морс» («Endeavour», 2012—2022). Фотогра- фія і література — інший важливий вимір його мистецьких зацікавлень. Еванс уже двічі брав участь у друкованих проєктах як автор світлин і тек- стів. Його дебютна публікація — фотографія з коротким текстом у «Лі- верпульській мистецькій книзі» (2019). У збірці «Море — тут…» ми- тець презентує свій фотопоетичний твір «Чудеса» («Miracles») [12]. У дослідженні також буде розглянуто проєкт «Зв’язок» («Bond») [8] німецької художниці Каті Дальманн (Kati Dahlmann, нар. 1969). За свід- ченням мисткині, це її перша фотопоетична публікація. Загалом, усі сімнадцять робіт сучасних митців, що складають проєкт «Море — тут. Відсутність як присутність», є надзвичайно цікавими, але саме фотопоетичні твори Еванса і Дальманн оригінально опрацьовують ключові теми метафізичної поезії: стосунки людини з Богом, смерть і час. Характер мистецької співпраці в обох випадках виходить за межі ти- пології, запропонованої М. Ноттом, адже у них поєднується автокола- борація і колаборація. На рівні задуму й виконання фотопоетичні твори Еванса і Дальманн автоколабораційні й ретроспективні (автором текстів і світлин є одна особа, фотографії з’явилися раніше від поезій). 68 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА Водночас деякі важливі рішення на- лежать редакторкам «Моря — тут…» Н. Куцеповій і Н. Харченко 3. Вони, зо- крема, запропонували назву для проєкту Еванса й елемент дизайну текстів у проєкті Дальманн та мали вплив на організацію їх візуальної частини. Творчий внесок редак- торок, не порушуючи початкового задуму митців, істотно сприяв циклізації й уви- разненню важливих семантичних акцен- тів, тому на рівні композиції «Чудеса» і «Зв’язок» слід визнати колабораційними проєктами. В обох випадках тексти сполучають- ся із чорно-білими світлинами, хоча авто- ри працюють у різних техніках (плівкова фотографія у Еванса і цифрова — у Даль- манн). Відрізняються також композиційні стратегії та художні прийоми у текстах. «Чудеса» Ш. Еванса складаються з одного поетичного тексту і чотирьох ну- мерованих фотографій, послідовно розта- шованих за ним. Назва є спільною для цілого твору, окремих назв текст і фотографії не мають. Текст супроводжується фрагментом фотографії «Без назви 3» (двері) [13], який виконує роль візуального запрошення, «відчи- няючи двері» у фотооповідь. 3 За повідомленням Н. Куцепової й авторів. Ш. Еванс. Фотофрагмент Ш. Еванс. Без назви 1. 2019 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 69 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... Ш. Еванс. Без назви 2. 2019 Ш. Еванс. Без назви 3. 2019 Ш. Еванс. Без назви 4. 2019 70 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА Текст презентує бесіду двох персонажів, наратора і фотографа, який по- лює на чудеса. Сюжетно текст організує фотооповідь: можна припустити, що фотографії, які побачить читач, є «трофеями» саме цього полювання. — I’M ALWAYS LOOKING FOR THE MIRACLES HE TOLD ME — IT’S WHY I HAVE THIS WITH ME AT ALL TIMES. PATTING THE SMALL ELECTRONIC CAMERA HE HAD HANGING FROM HIS NECK LIKE A TALISMAN — SO I CAN CATCH EM, AND RECORD EM WHEN THEY OCCUR. IT’S EVIDENCE, YOU SEE… I NODDED, DRINKING MY BEER HE WENT ON — YOU THINK YOU’VE COME HERE FOR ONE THING, BUT YOU’VE BEEN BROUGHT FOR SOMETHING ELSE. SOMETHING YOU DON’T EVEN UNDERSTAND YET. BACKLIT BY THE SUN HIS FACE WAS OBSCURED. I SMILED AND FINISHED MY DRINK. 2019 [13]. Текст є ніби першим кадром фотооповіді, чи радше вербально імітує відеофрагмент. Таким чином, інтермедіальна взаємодія у творі Еванса не обмежується тільки медіакомбінацією (поєднанням тексту з фотографія- ми). Вона включає й інтермедіальну референцію, яка оприявнює основну професію автора. Вступна поезія в «Чудесах» — це текст кінематогра- фіста. Інтермедіальна референція тут побудована на літературній імітації чотирьох кіноприйомів: «об’єктивного ракурсу», який створює ефект присутності глядачів на місці подій; «плану пари», що фіксує увагу на двох персонажах; «плану точки зору», який дозволяє побачити одного з персонажів очима іншого; «крупного плану», що увиразнює значущі деталі. У тексті це передається за допомогою нейтральної тональності та мінімальної деталізації обставин бесіди двох персонажів, а також через почергове увиразнення деталей, які стосуються кожного з них («поплес- куючи маленьку електронну камеру, що висіла в нього на шиї», «кивнув, попиваючи пиво», «обличчя було не роздивитися проти сонця», «я усміхнувся») [13]. Текст створює враження, подібне до ефекту «невтру- чання», «псевдоприсутності», що властиво, за С. Зонтаґ, фотографії за- галом [27, 8, 12]. З погляду форми, ліричний текст Еванса — верлібр. Його поетич- ну природу оприявнюють особливості побудови, демонструючи ритм, який задається композиційно на двох рівнях: візуально — чергуванням крупних планів (три довгі і три короткі) й аудіально — чергуванням мов- лення та мовчання (чотири репліки і дві паузи). ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 71 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... Крупні плани фотографа довші за крупні плани наратора, на яко- му уявна камера спиняється хіба на мить: його участь у бесіді обмежена роллю слухача. Таким чином твориться ефект часткової відсутності пер- сонажів у кадрі (візуально — фотографа, вербально — наратора). Таке балансування на межі між видимістю і невидимістю кожного з учасників діалогу корелює зі стрижневою ідеєю відсутності-присутності, задекла- рованою у назві всього проєкту. За Р. Крофордом і Н. Макбітом, зв’язки у групах фотопоезій мають забезпечувати їх цілісність і багатозначність [див.: 6]. Текст і фотографії сполучені у «Чудесах» потрійно. Між ними існує сюжетно-змістовий зв’язок: фотографії сприймаються як знімки одного з персонажів. Певні деталі тексту і світлин (невидимість фотографа, камера-талісман, двері) мають конотації магічного, що змушує пригадати зауваження С. Зон- таґ про фотографію як спосіб встановити зв’язок з іншою реальністю [27, 12]. Очевидним є також зв’язок ієрархічний: інтермедіальна ре- ференція (текст) є частиною інтермедіальної комбінації (текст+фото). Вреш ті, тут є спільна назва, нумерація частин, яка визначає порядок пе- регляду, і вступна поезія, котра задає вектор очікування, відіграючи роль епіграфа. Усе це, за визначенням Р. Фіґута, є чіткими сигналами цикліза- ції [див.: 18], а отже, дозволяє говорити і про циклізаційний зв’язок між текстом і фотографіями. Фотографії «Без назви 1» і «Без назви 2» візуалізують ситуацію молитви [14; 15], а «Без назви 3» (інтер’єр християнської церкви з атри- бутами служби Божої) [16] визначає конфесійний контекст зображень. Приховану підказку щодо цього містить і «Без назви 2», де збільшення дозволяє прочитати французьке слово croix (хрест) на обкладинці книж- ки. Промовистою є й назва циклу: англійське слово miracles має релігійні конотації. На цьому рівні виникає і певна суперечність між назвою, зміс- том тексту й зображеннями (чудеса — відсутність, очікування чудес), яка змушує переглядати і перечитувати, зіставляючи текст і фотографії. Водночас двері, зображені на «Без назви 3», у поєднанні з останнім фото «Без назви 4» [16; 17], де зображено воду, що тече, дають візуаль- ний ефект переміщення, виходу назовні. І ті ж двері зображено на фото- фрагменті, який супроводжує текст, що передує низці фотографій. Таким чином виникає візуальний перегук початку і фіналу, що, за Р. Фіґутом, також є виразним маркером циклізації [див.: 18]. Цей нюанс демонструє сутність колаборації у «Чудесах»: чіткість циклічної структури забезпе- чило ухвалене в процесі роботи над загальним дизайном книги рішення Н. Куцепової щодо місця «Без назви 3» і поєднання тексту з фрагмен- том саме цієї світлини. Отже, текст і фотографії перебувають у динамічній взаємодії, де текст не прямо пояснює, але доповнює, «контролює й уніфікує контекст» (Дж. Сміт), створюючи емоційний вектор очікування [26, 276]. Важливо й те, що зображені на світлинах Еванса люди позбавлені інди- відуальних рис [14; 15]. Тут можна відчитати хіба саму ситуацію молитви, «усамітнення зі своїм Богом», за виразом Дмитра Чижевського [2, 47]. 72 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА На фотографіях зафіксовані люди у межовому стані фізичної присутності й духовної відсутності. Так само присутньо-відсутнім є й фотограф, який, судячи з побудови кадрів, явно не бажає бути поміченим. Автор світлин, як і оповідач у тексті, перебуває у ситуації спостерігача, а не співрозмовни- ка (якщо розуміти молитву як діалог з Богом). Таке підкреслене відсторо- нення акцентує фотографію як «акт невтручання» [27, 8]. Загалом, усі елементи циклу працюють на створення й підтримання динамічного ефекту мерехтливої присутності / відсутності. Присутньо- відсутніми постають у циклі Еванса і персонажі тексту та фотографій, і автор, і, здається, навіть сам Бог, «Той, хто є присутнім своєю відсутніс- тю», як писав Хосе Ортеґа-і-Ґассет [24, 41]. Але що ж виявляє поєднання тексту з фотографіями у перспективі метафізичної поезії? Що це привносить у розробку її релігійної теми? Фотопоетична оптика увиразнює позицію наратора: він уважний і відсторонений спостерігач. З погляду метафізичної поезії саме це є аб- солютною новацією, адже людина у ній завжди була активним учасни- ком діалогу з Богом. Для авторів-метафізиків тема релігії це передовсім прагнення інтимно поспілкуватися з вищими силами, це також намаган- ня візуалізувати глибоко персональний досвід за допомогою складних метафор, як, приміром, у «Побожних сонетах» Джона Донна чи у релі- гійних творах Джерарда Менлі Хопкінса, Дамасо Алонсо, Олекси Сте- фановича. Натомість ліричний герой Еванса спостерігає і фіксує чужий духовний досвід, презентує його, свідомо залишаючись «за кадром» в усіх сенсах. Така позиція певним чином корелює з характерними для де- яких поетів-метафізиків ХХ ст., зокрема іспанців Хосе Луїса Кано і Бла- са де Отеро чи британця Джорджа Сазерленда Фрейзера, сумнівами у сталості духовного елементу в людині, закликами розглядати категорії віри і прощення лише у вимірі міжлюдських стосунків. З іншого боку, «Чудеса» — автоколабораційний проєкт, тому діа- лог із шукачем чудес можна відчитати і як діалог із самим собою. Тобто пошук контакту з Богом приводить до людини, яка для метафізичної поезії завжди залишається центром всесвіту, але водночас незмінно є й оселею Бога. Отже, «Чудеса» Ш. Еванса — це фотопоетичний твір з виразними ознаками циклізації на формальному та змістовому рівнях. Його темою є пошук контакту з вищими силами через молитву, інтерпретовану як зосереджене очікування чудес. Вербальні та візуальні засоби вираження скеровані на створення драматичного ефекту присутності-відсутності, перебування на межі між фізичним і духовним планами існування. По- єднання тексту з образами за принципом метафізичного консепту опри- явнює нову для метафізичної поезії ситуацію людини у її стосунках з Богом. Це ситуація зацікавленого спостерігача, який досліджує і фіксує чужий духовний досвід у сподіванні стати свідком чуда. Для Еванса молитва — вже не «щось зрозуміле» барокового поета Джорджа Герберта, а тільки щось побачене. Така підкреслена відстороне- ність авторського «я» демонструє новий аспект самотності людини, яка ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 73 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... не прагне прямого спілкування з Богом і презентує це як свідомий вибір. Водночас автоколабораційний характер циклу дозволяє трактувати роз- мову з фотографом у текстовій його частині як діалог із собою, що засвід- чує: фокус уваги метафізичної поезії незмінно зосереджений на людині. Фотопоетичний проєкт «Зв’язок» Каті Дальманн [8] також має ознаки циклізації, але характер поєднання фотографій з текстами тут інакший, ніж у «Чудесах» Ш. Еванса. К. Дальманн. Ланцюги. 2019 К. Дальманн. Життя! 2019 74 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА К. Дальманн. Дитинство. 2019 «Зв’язок» складається з трьох фотографій, кожна з яких має власну назву («Ланцюги», «Життя!», «Дитинство») і супроводжується корот- ким текстом з елементами візіопоезії [9; 10; 11]. На перший погляд, тек- сти здаються самостійними ліричними фрагментами, але насправді вони є цілісною художньою структурою, яка має внутрішні семантичні зв’язки і динамічно взаємодіє із зображеннями на кількох рівнях. Ця єдність роз- кривається поступово і вимагає від авдиторії зосередженої співпраці. Символізм усіх трьох світлин доволі прозорий і традиційний. Вузол із ланцюгів на першому знімку візуалізує ідею міцного зв’язку [9]. Сліди на піску і хвиля, що загрожує їх стерти, на другій фотографії передають ефемерність існування, швидкоплинність часу і парадоксальність пам’яті [10]. На третій світлині (дитина, яка грається край води) задіяний дво- їстий символізм моря (життя, майбутнє / смерть, час, забуття) [11]. Зображення увиразнюють загальний зміст супровідних текстів, важ- ливі емоційні акценти яких підкреслені лексично (через повтори слів) і графічно (розбивкою літер у певних словах — саме цей штрих належить редакторкам). Лексичні повтори всередині фрагментів і між ними демонструють се- мантичну єдність тексту, відбивають поступове розгортання авторської думки. У текстах К. Дальманн вони мають функцію, подібну до тієї, якою Р. Барт наділяв важливі дрібні деталі на фотографіях: «...одна деталь визначає усе моє прочитання: різке, миттєве зміщення фокусу уваги» [3, 49]. Повтори так само спонукають перечитувати тексти з поступовим «проявленням» ключових семантичних та емоційних наголосів у кож- ному фрагменті та віднаходженням зв’язків із наступним. У текстовій частині фрагмента «Ланцюги» тричі повторюється сло- во «втрата» (loss) і двічі — «завжди / назавжди» ( forever), увиразню- ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 75 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... ючи в такий спосіб емоційний акцент «втрати назавжди» когось / чо- гось [9]. Водночас у тексті декларується (і підтримується візуально через образність світлини) неможливість розірвати зв’язок з утраченим, його, так би мовити, альтернативна присутність, що корелює із центральною темою всієї збірки (відсутність як присутність). У текстовій частині наступного фрагмента («Життя!») бачимо се- мантичний перегук з першим фрагментом через слово «втрачене» (lost), що сигналізує про прийняття незворотності втрати. Водночас назва другого фрагмента («Життя!») і ще одне слово з нього — «присутнє» (present) — повторюються у третьому [10; 11]. CHAINS A LOSS IS NEVER A COMPLETE LOSS. THERE IS A CONNECTION F O R E V E R . IT CAN NO LONGER BE TOUCHED OR SEEN, BUT A LOSS IS FOREVER FELT, LIKE A CHAIN LEADING TO N O W H E R E [9]. THE LIFE! THE PAST SEEMS LOST BUT IS ALWAYS P R E S E N T IN US FOR MY MOTHER [10]. CHILDHOOD E V E R Y T H I N G THAT SHAPED ME AND MADE ME HAS ROOTS IN MY CHILDHOOD. I STILL FEEL THE EXPERIENCES. THE PAIN AND THE JOY OF LIFE. WHAT TASTES LIKE SOMETHING I ATE FOR THE FIRST TIME. HOW DOES SAND FEEL UNDERFOOT? THEY WERE OFTEN ONLY MILLISEC- ONDS AND YET ARE ALWAYS P R E S E N T [11]. 76 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА Такі перегуки увиразнюють поступове усвідомлення того, як утрата стає набуттям. Ту саму логіку демонструють і графічні акценти в текстах. У першому фрагменті тотальна відсутність задекларована розбивкою літер у словах forever («назавжди») і nowhere («ніде / нікуди») [9]. У другому в такий спосіб акцентується ідея присутності: слово present з доповненням in us — «присутнє в нас» [10]. У заключному фрагменті ця ідея увиразнюється виокремленням слів everything і present («усе» і «присутні») [11]. Крім того, у «Зв’язку» є й вербально-візуальні перегуки, зосеред- жені довкола ідей життя і пам’яті (образи піску, слідів, моря на світлинах відлунюють у текстах). У проєкті К. Дальманн, так само як і в циклі Ш. Еванса, текст органі- зовує візуальну частину, увиразнюючи ідею нової присутності втрачено- го. Послідовність розташування світлин відповідає логіці пам’яті: це рух від моменту втрати, умовного «тепер» — назад, через прожите життя у дитинство. Втрата постає як поштовх до розуміння зв’язку пригадуван- ня і повернення. Натомість логіка тексту — це рух вперед, проживання втрати, прийняття нової реальності і розуміння пам’яті як інструменту перетворення від-сутності на при-сутність. Ці дві логічні лінії рухають- ся, здавалося б, у протилежних напрямках, але парадоксальним чином сходяться в єдиному пункті, «в нас» (фрагмент «Життя!», розташова- ний в умовному центрі композиції) [10]. Цей ефект «одкровення» є ре- зультатом колаборації: контрапункт виникає на перетині логічних ліній, накреслених як самою К. Дальманн (текст, фото), так і Н. Куцеповою з Н. Харченко (композиція фотографій). Поєднання тексту з фото у циклі К. Дальманн демонструє як втрата поступово стає набуттям. Втрачається матеріальна присутність, але набу- вається духовний зв’язок, змінюється власна особистість. Те, що існувало окремо, в іншій людині, тепер — назавжди — стає «присутнім у нас». Таким чином, німецька мисткиня опрацьовує традиційну для мета- фізичної поезії тему смерті і часу, базовану на протиставленні минущо- го / фізичного — сталому / духовному. Взаємодія цих первнів у нашій свідомості, робота пам’яті стає для неї тим магічним інструментом, який забезпечує присутність відсутнього, перетворення втрати на набуття. Взаємодія тексту й образів у «Зв’язку» відповідає принципу мета- фізичного консепту, але організована інакше, ніж у «Чудесах». У циклі британського митця цілісний, прозорий за змістом текст поєднується із низкою енігматичних світлин, а у циклі К. Дальманн фрагментований текст з елементами семантичної гри сполучено з низкою метафорично прозорих образів. В обох випадках таке поєднання виводить на новий смисловий рівень, але «контроль й уніфікацію контексту» [26, 276] здійснює текстова частина, що, власне, і дозволяє кваліфікувати ці про- єкти саме як фотопоезію. На відміну від «Чудес» Ш. Еванса, де вербальна частина тяжіє до беземоційної візуалізації і драматичний ефект досягається головно че- рез показ, сповідальний текст К. Дальманн, збагачений багаторівневою ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 77 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... грою сенсів, перебуває значно ближче до традицій стилістично і семан- тично ускладненої метафізичної поезії з її намаганнями донести думку, поєднану з емоцією, метафорично висловити реально пережите. Отже, розглянуті фотопоетичні цикли Ш. Еванса і К. Дальманн засвід- чують актуальність художнього дослідження «реалій особливого ґатун- ку» [26, 274] для сучасних митців. Крім того, колабораційні особливості «Чудес» і «Зв’язку» (творча співпраця з Н. Куцеповою і Н. Харченко на формальному рівні) дозволяють доповнити типологію фотопоетичних творів М. Нотта. Обидва цикли переконливо демонструють плідність за- лучення нових творчих практик до інтерпретації ключових тем метафізич- ної поезії, доводять життєздатність традиційних потрактувань (пам’ять як інструмент безсмертя) і виявляють новаторські риси (позиція людини- спостерігача у стосунках з Богом). Медіакомбінування із залученням без- посередньої візуалізації, тобто поєднання фотографії з поетичними тек- стами, скероване на отримання ефекту «одкровення», відповідає про- відній стилістичній тенденції метафізичної поезії — економити засоби вираження у прагненні сягнути найвищого рівня динаміки і драматичної напруги. Відтак метафізична поезія цілком можлива у формі фотопоезії, і це відкриває цікаву перспективу для творчості та досліджень. ЛІТЕРАТУРА 1. Хоню В. Фото-поезія: розширення можливостей популяризації поетичного твору // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. 2017. Ч. 1. С. 108—118. 2. Чижевський Д. Історія української літератури. Прага: Видавництво Юрія Ти- щенка, 1942. 146 с. 3. Barthes R. Camera Lucida. Refl ections on Photography / transl. by R. Howard. New York: Hill & Wang Pub., 1982. 119 p. 4. Boulestreau N. Le photopoème «Facile»: un nouveau livre, danse les années 1930 // Le Livre surréaliste: Mélusine. IV. Lausanne, 1982. P. 163—178. 5. Collins D. Anamorphosis and the Eccentric Observer // Leonardo Journal. 1992. Vol. 25. № 1, 2. URL: http://www.public.asu.edu/~dan53/Anamorph.html 6. Crawford R., McBeath N. Photopoetry. A Manifesto // Crawford R., McBeath N. Chinese Makars. Edinburgh: Easel Press, 2016. P. 68—69. 7. Czeglédi A. La anamorfosis semántica en el segundo debate del Cuadro XL de «La Hora de todos y la Fortuna con seso» // La Perinola. Pamplona: Universidad de Navarra, 2010. № 14. P. 69—82. 8. Dahlmann K. Bond // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 65—69. 9. Dahlmann K. Chains [Digital photograph and text] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 66. 10. Dahlmann K. Th e Life! [Digital photograph and text] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence . Unimpatient.1, 2020. P. 67. 11. Dahlmann K. Childhood [Digital photograph and text] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 68—69. 12. Evans S. Miracles // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 21—27. 13. Evans S. Poem // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 23. 78 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА 14. Evans S. Untitled 1 [Film photograph] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 24. 15. Evans S. Untitled 2 [Film photograph] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 25. 16. Evans S. Untitled 3 [Film photograph] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 26. 17. Evans S. Untitled 4 [Film photograph] // Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. P. 27. 18. Fieguth R. O teorii cyclu poetyckiego // Fieguth R. Rozpierzchłe gałązki. Cycliczne i skojarzeniowe formy kompozycyjne w twórczości Adama Mickiewicza / przeł. M. Zieliński. Warszawa: Instytut Badań Literackich PAN, Fundacja Centrum Międzynarodovych Badań Polonistycznych, 2002. P. 27—49. 19. Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1, 2020. 98 p. 20. Kutsepova N., Kharchenko N. (Eds.). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. [Promotional materials]. Unimpatient.1, 2020. URL: https://www.unimpatient. one/thesea/ 21. Nicholls J., Ling K. What Is Photopoetry? An Exploration of the Symbiotic Relationship Between Poetry And Photography. URL: https://www.photopedagogy. com/photopoetry.html 22. Nott M. Introduction: Photopoetry: Forms, Th eories, Practices // Photopoetry 1845—2015, a Critical History. New York: Bloomsbury Visual Arts, 2018. P. 1—18. URL: http://dx.doi.org/10.5040/9781501332265-006 23. Nott M. What Is Photopoetry? // Photocaptionist. 2018. June 21. URL: https:// photocaptionist.com/what-is-photopoetry/ 24. Ortega-y-Gasset J. El hombre y la gente. URL: http://librodot.com 25. Rajewsky I. O. Intermediality, Intertextuality and Remediation: A Literary Perspective on Intermediality // Intermédialités / Intermediality. 2005. № 6. P. 43—64. 26. Smith J. On Metaphysical Poetry // Smith J. Shakespearean and Other Essays. London: Cambridge Univ. Press, 1974. P. 262—278. 27. Sontag S. In Plato’s Cave // Sontag S. On Photography. New York: Rosetta Books LLC, 2005. P. 1—19. 28. Warnke F. J. Metaphysical Poetry and the European Context // Metaphysical Poetry. Bloomington; London: Indiana University Press, 1971. P. 261—276. 29. Wolf W. (Inter)mediality and the Study of Literature // CLCWeb: Comparative Literature and Culture. 2011. № 13.3. URL: https://docs.lib.purdue.edu/cgi/ viewcontent.cgi?referer=https://www.google.com.ua/&httpsredir=1&article=178 9&context=clcweb 30. Wolf W. Intermediality Revisited. Refl ections on Word and Music Relations in the Context of a General Typology of Intermediality. URL: https://cursointermidiali- dade.fi les.wordpress.com/2014/08/wolf.pdf Отримано 9 листопада 2022 р. REFERENCES 1. Khoniu, V. (2017). Foto-poeziia: rozshyrennia mozhlyvostei populiaryzatsii poetychnoho tvoru. Studii mystetstvoznavchi: Teatr. Muzyka. Kino, 1, 108—118. [in Ukrainian] 2. Chyzhevskyi, D. (1942). Istoriia ukrainskoi literatury. Praha: Vydavnytstvo Yuriia Tyshchenka. [in Ukrainian] 3. Barthes, R. (1982). Camera Lucida. Refl ections on Photography (R. Howard, Trans.). New York: Hill & Wang Pub. 4. Boulestreau, N. (1982). Le photopoème “Facile”: un nouveau livre, danse les années 1930. Le Livre surréaliste: Mélusine, IV, 163—178. [in French] ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 79 Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії... 5. Collins, D. (1992). Anamorphosis and the Eccentric Observer. Leonardo Journal, 25(1, 2). http://www.public.asu.edu/~dan53/Anamorph.html 6. Crawford, R., & McBeath, N. (2016). Photopoetry. A Manifesto. In R. Crawford, & N. McBeath, Chinese Makars (pp. 68—69). Edinburgh: Easel Press. 7. Czeglédi, A. (2010). La anamorfosis semántica en el segundo debate del Cuadro XL de “La Hora de todos y la Fortuna con seso”. La Perinola, 14, 69—82. [in Spanish] 8. Dahlmann, K. (2020). Bond. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (pp. 65—69). Unimpatient.1. 9. Dahlmann, K. (2020). Chains [Digital photograph and text]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (p. 66). Unimpatient.1. 10. Dahlmann, K. (2020). Th e Life! [Digital photograph and text]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (p. 67). Unimpatient.1. 11. Dahlmann, K. (2020). Childhood [Digital photograph and text]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (pp. 68—69). Unimpatient.1. 12. Evans, S. (2020). Miracles. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (pp. 21—27). Unimpatient.1. 13. Evans, S. (2020). Poem. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (p. 23). Unimpatient.1. 14. Evans, S. (2020). Untitled 1 [Film photograph]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (p. 24). Unimpatient.1. 15. Evans, S. (2020). Untitled 2 [Film photograph]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (p. 25). Unimpatient.1. 16. Evans, S. (2020). Untitled 3 [Film photograph]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea Is Here: Absence as Presence (p. 26). Unimpatient.1. 17. Evans, S. (2020). Untitled 4 [Film photograph]. In N. Kutsepova, & N. Kharchenko (Eds.), Th e Sea is Here: Absence as Presence (p. 27). Unimpatient.1. 18. Fieguth, R. (2002). O teorii cyclu poetyckiego. In R. Fieguth, Rozpierzchłe gałązki. Cycliczne i skojarzeniowe formy kompozycyjne w twórczości Adama Mickiewicza (M. Zieliński, Trans.; pp. 27—49). Warszawa: Instytut Badań Literackich PAN, Fundacja Centrum Międzynarodovych Badań Polonistycznych. [in Polish] 19. Kutsepova, N., & Kharchenko, N. (Eds.). (2020). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. Unimpatient.1. 20. Kutsepova, N., & Kharchenko, N. (Eds.). (2020). Th e Sea Is Here: Absence as Presence. [Promotional materials]. Unimpatient.1. https://www.unimpatient.one/thesea/ 21. Nicholls, J., & Ling, K. What Is Photopoetry? An Exploration of the Symbiotic Relationship Between Poetry And Photography. https://www.photopedagogy.com/ photopoetry.html 22. Nott, M. (2018). Introduction: Photopoetry: Forms, Th eories, Practices. In Photopoetry 1845—2015, a Critical History (pp. 1—18). New York: Bloomsbury Visual Arts. http://dx.doi.org/10.5040/9781501332265-006 23. Nott, M. (2018, June 21). What Is Photopoetry? Photocaptionist. https:// photocaptionist.com/what-is-photopoetry/ 24. Ortega-y-Gasset, J. El hombre y la gente. http://librodot.com [in Spanish] 25. Rajewsky, I. O. (2005). Intermediality, Intertextuality and Remediation: A Literary Perspective on Intermediality. Intermédialités / Intermediality, 6, 43—64. 26. Smith, J. (1974). On Metaphysical Poetry. In. J. Smith, Shakespearean and Other Essays (pp. 262—278). London: Cambridge Univ. Press. 27. Sontag, S. (2005). In Plato’s Cave. In S. Sontag, On Photography (pp. 1—19). New York: Rosetta Books LLC. 28. Warnke, F. J. (1971). Metaphysical Poetry and the European Context. In Metaphysical Poetry (pp. 261—276). Bloomington; London: Indiana University Press. 29. Wolf, W. (2011). (Inter)mediality and the Study of Literature. CLCWeb: Comparative Liter- ature and Culture, 13.3. https://docs.lib.purdue.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https:// www.google.com.ua/&httpsredir=1&article=1789&context=clcweb 80 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) Тетяна РЯЗАНЦЕВА 30. Wolf, W. Intermediality Revisited. Refl ections on Word and Music Relations in the Context of a General Typology of Intermediality. https://cursointermidialidade.fi les. wordpress.com/2014/08/wolf.pdf Received 9 November 2022 Tetiana Riazantseva, doctor of philology, senior research fellow Shevchenko Institute of Literature 4 M. Hrushevskoho st., Kyiv, 01001 e-mail: tari1602@ukr.net ORCID https://orcid.org/0000-0003-2581-5866 INTERMEDIAL INTERPRETATION OF THE KEY TOPICS OF META- PHYSICAL POETRY (TWO CHAPTERS FROM AN INTERNATIONAL ART PROJECT “THE SEA IS HERE. ABSENCE AS PRESENCE”) Th e paper discusses the productivity of the new creative approaches to the established types of poetry. Building on the theoretical defi nitions, taxonomies, and observations formulated in the works of James Smith, Frank Warnke, Michael Nott, Robert Crawford and Norman McBeath, Susan Sontag, Viktoria Khoniu, et al., the research argues that the artistic prac- tices of photopoetry (“a form of photo-text that takes, for its primary components, poetry and photography”, Michael Nott) off er new ways to interpret certain topics of metaphysical poetry. Th e term “metaphysical poetry” defi nes an independent trend of literature focused on “the realities of peculiar kind” ( James Smith) such as Time, Death, Religion, and Love. Th e material for analysis is taken from the international multimedia project “Th e Sea Is Here: Absence as Presence” (2020) edited by Natalia Kutsepova (USA) and Nina Kharchenko (Germany). Two photopoetic pieces from this art book, “Miracles” by Shaun Evans and “Bond” by Kati Dahlmann, explore the themes of Religion and Death, which are central to metaphysical poetry. Th e detailed analysis of “Miracles” and “Bond” outlines the types of artistic collabo- ration in both projects and focuses on their structural, stylistic, and semantic characteris- tics. Special attention is paid to the ways of interaction between photographs and texts. It is noted that the principle of photopoetic imagery is close to the principle of metaphysical conceit (to harmonize the incompatible). Th e author concludes that the creative strategy of photopoetry can be instrumen- tal in interpreting the key metaphysical topics. It proves the vitality of some traditional concepts (memory as a tool to transform the transient/mortal into the stable/immortal) and introduces important innovations (the detached position of a human being in their communication with God). Keywords: metaphysical poetry, photopoetry, intermediality, theme, interpretation.

Інтермедіальна інтерпретація ключових тем метафізичної поезії (на прикладі артпроєкту «Море — тут. Відсутність як присутність»)

Institution

Similar Items