Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190280 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську / І. Павлюк // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 86-88. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859801935816687616 |
|---|---|
| author | Павлюк, І. |
| author_facet | Павлюк, І. |
| citation_txt | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську / І. Павлюк // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 86-88. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| first_indexed | 2025-12-07T15:13:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
86 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
ССііЧЧ
МАВКА ТА ХРИСТОС
НА НІЛИНОМУ МОСТУ
Спогад про Нілу Зборовську
IN MEMORIAM
Моя колега Ніла Зборовська — уже легенда...
Знаючи наукові та художні публікації Ніли Вікторівни («“Танцюю-
ча зірка” Тодося Осьмачки», «Моя Леся Українка», «Психоаналіз
і літературознавство», антироман «Українська реконкіста»), упер-
ше почув про неї, гостюючи у світлої пам’яті Петра Сороки, котрий
захоплено-боязко «подавав» мені її як фатальну жінку-мольфарку,
яка також гостювала у нього, пристрасно розповідала про свого ду-
ховного (чи й душевного) побратима — поета, художника, мандрів-
ника Юрка Ґудзя, який помер у 2002 р. і чию смерть вона боляче
переживала. Автор цих рядків тоді творив цілі поетичні «язичесь-
кі» цикли про мавок, русалок, відьом, кам’яних баб, тому, пере-
йнявшись охудожненою розповіддю харизматичного літературоз-
навця і поета П. Сороки, дещо демонізував цю жінку, не знаходячи
їй ще виразного місця у своїй світоглядній системі координат. Вона
здавалася мені то нашою поліською мавкою, то молодою київською
відьмою з Лисої гори, то мудрою пророчицею з кассандрівсько-
клеопатрівським профілем, то відункою-шаманкою у казахській
юрті шевченківських часів (закінчила ж у 1991 р. аспірантуру при
Інституті літератури та мистецтва НАН Казахстану).
Але Ніла вже зацікавила мене і я хотів її зустріти, дещо побо-
юючись...
І зустрів, коли прийшов на роботу в наш Інститут літератури
якраз у відділ української літератури ХХ століття, де вона вже пра-
цювала. Її направду неординарні східно-єгипетські очі (недаремно ж
містичним чином ім’я її пов’язане з міфічною рікою Єгипту — Ні-
лом) вивчали мене, як стихія вивчає стихію, і мовчали. Її виступи були
непересічними, із тим замісом магічності, який притаманний людям,
котрі мовлять про те, що люблять, що становить триєдину суть їхньо-
го єства: духу — душі — тіла. Саме духом — душею — тілом і само-
виражаються, комунікують із людьми, духами, Всевишнім.
Згодом опинилися ми з нею в одній палатці на Майдані-2004
на Хрещатику. Ніла була зосереджена, дієво патріотична. Її рекон-
кіста вийшла на поле реальної битви, слово кровно ставало чином.
Ніла, як усі талановиті люди, була простою і надійною в бою. Вона
світилася націєтворчим артезіанським щастям. Ми ділили з нею
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 87
Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську
безслівні емоції повстання-бунту, хліб та чай. Але ще не співали одну пісню... Бо
шукали спільну октаву.
Пізніше, прочитавши мою відкриту рецензію на одну наукову роботу в нашому
Інституті, Ніла Вікторівна несподівано вибухнула обуренням: «Я не погоджуюся з
Ігорем! Він пише дивно!.. Про цю роботу не так треба писати!». Я, чесно кажучи, був
поранений у душу цим її несподіваним емоційним пострілом, проковтнувши його як
гіркий трунок у тій дозі, коли трута стає ліками. Тобто моя підсвідомість навіть зраділа
з того, що я «дістав» цю загадкову... мавку-мольфарку-відьму-казашку-дивачку.
Вона навіть перестала, здавалося, цікавити мене, так необережно-різко скинув-
ши серпанок таїни як жінка і маску — як особистість. І я поводився з нею при зустрі-
чах так, як і з іншими колегами: стримано-доброзичливо. Аж поки після чергової
вченої ради Ніла підійшла до мене у кімнаті нашого відділу і сказала так само при-
страсно, як тоді, коли критикувала: «Твій вірш “Вона хотіла сина від Христа” — ге-
ніальний, навіть божественний, я цитую його у статті...» — й продекламувала його з
пам’яті увесь (подаю тут лише першу строфу):
Вона хотіла сина від Христа.
З красивим болем долю проклинала.
Була весела, чиста і проста
І, як життя, ледь-ледь недосконала.
«То хочеш, я присвячу його тобі», — блискавично повіривши у її щирість, ви-
палив я. «Дякую», — вже стримано сказала Ніла і розтанула у нашому довгому, як
Дао, коридорі.
Так і не знаю, у якій статті Ніла процитувала цього вірша.
Я у цей час мав уже кілька поезій про Христа, як і вірш про Перуна, якого на-
віть новітні волхви читали на Великій раді Перуна у Києві, але ні рідновірівцем, ні
оцерковленим християнином себе не вважав. Просто писав вірші з любов’ю до всіх
і всього, бо це було моєю сердечною потребою. Вже пізніше дізнався, що Ніла мала
задум написати книжку про Христа.
Через якийсь час випадково зустрів Нілу на Хрещатику. «Ідемо на каву», — за-
пропонувала вона, взяла мене під руку і повела... Довірливо розкрила мені історію
своєї підступної хвороби, як розкривають тайну найближчим людям: як вона ліку-
валася у карпатського мольфара-травника, як тепер змушена іти в лікарню... Мені
хотілося плакати, обійнявши її як людина людину, втішити. Я був уражений її істо-
рією, мов скіфською стрілою, не знаючи нічого перед тим про її хворобу. «Я цитую
тебе як поета знову, — перебила вона моє екзистенційне мовчання, — у статті про
Соломію Павличко “Новорічна життєсмерть Соломії Павличко (психопоетичний
портрет)”. Цього разу в контексті Шевченка: “Як пише сучасний поет Ігор Павлюк
у поезії, присвяченій Шевченкові: “Як знімають вінок терновий — це болючіше, ніж
вдягають”... Соломія знімає вінок терновий з Шевченка...».
Потім ми часто телефонували одне одному. Вона попросила мене зібрати для неї
мої вірші про мавок та відьом, що я і зробив, надіславши їй окремий файл, бо у мене цьо-
го «добра» на цілу книжку, де про Нілу, здається, оці рядки із вірша «Остання мавка»:
Умирають ліси.
Не вмирає лиш вітер... поети...
Мавка тілом гнучким
Мені душу свою розповість.
Вона зв’яже із трав,
З того вітру смарагдовий светр
І мені подарує,
Хоч я в її лісі лиш гість.
<…>
88 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Ігор ПАВЛЮК
Після того минуло уже
Дев’ять років і місяць.
Я давно був у лісі.
Все більше в метро, в НЛО...
А як час перелітний крізь кров мою
Гірко пронісся —
Сумне вербенятко
Над серцем моїм розцвіло.
Як усі Особистості, Ніла Зборовська мала свій стиль у всьому: від манери одяга-
тися — до відкриття і розвитку свого напрямку в літературознавстві, метафізично та
алхімічно поєднавши його з психоаналізом. Як усі Особистості, які йшли Христовим
шляхом, як Христос, була бита, іноді підло, продажною юрбою та заздрісниками-
колегами. Пам’ятаю, як несправедливо тяжко через конкретних недоброзичливців
Ніла Зборовська захищала свою докторську дисертацію. Так не мало би бути! Але
так є. Людство, на жаль, розвинувши техніку, не змінилося духовно від часу, коли
Христос ходив землею, маючи свого Юду, Пілата, Хому Невіруючого, фарисеїв, кро-
вожерний натовп, який у понеділок кричить «Осанна!», а вже у п’ятницю — «Роз-
пни його! Розпни його!..».
У пам’яті — один із останніх днів у товаристві Ніли на ювілеї нашого директора
Миколи Жулинського 7 вересня 2010 р.: жартували, палили багаття…
Потім був дзвінок із нашого Інституту, що Ніли нема... Передати відчуття після
отримання такої звістки словом нереально, тут потрібен Логос,
А Логос не має голосу.
Логос мовчазний...
Тому хвилина мовчання.
На її похорон зі Львова я приїхати не встиг. Та й колодязною луною дійшла до
мене чутка про те, що Ніла не хотіла, щоби її запам’ятали у труні. М. Жулинський ор-
ганізував ритуальну поїздку на свіжу могилу нашої Ніли Вікторівни Зборовської вже
пізніше — 1 жовтня, на сороковини, коли квіти на вінках уже прив’яли, а почуття-
відчуття охрестилися...
Ігор ПАВЛЮК
Отримано 17 жовтня 2022 р. м. Київ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190280 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:13:35Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павлюк, І. 2023-05-28T14:03:07Z 2023-05-28T14:03:07Z 2023 Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську / І. Павлюк // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 86-88. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190280 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час In memoriam Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську Mavka and Christ on Nila’s Bridge. A Memory of Nila Zborovska Article published earlier |
| spellingShingle | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську Павлюк, І. In memoriam |
| title | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську |
| title_alt | Mavka and Christ on Nila’s Bridge. A Memory of Nila Zborovska |
| title_full | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську |
| title_fullStr | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську |
| title_full_unstemmed | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську |
| title_short | Мавка та Христос на Нілиному мосту. Спогад про Нілу Зборовську |
| title_sort | мавка та христос на нілиному мосту. спогад про нілу зборовську |
| topic | In memoriam |
| topic_facet | In memoriam |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190280 |
| work_keys_str_mv | AT pavlûkí mavkatahristosnanílinomumostuspogadproníluzborovsʹku AT pavlûkí mavkaandchristonnilasbridgeamemoryofnilazborovska |