Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня
У цій публікації дібрано документальні матеріали про життя і наукову діяльність мовознавця й літературознавця Юрія Шевельова
 (1908—2002), які стосуються останніх років дослідника в Європі,
 напередодні його переїзду до Сполучених Штатів Америки....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190281 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 89-104. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860138339980541952 |
|---|---|
| citation_txt | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 89-104. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | У цій публікації дібрано документальні матеріали про життя і наукову діяльність мовознавця й літературознавця Юрія Шевельова
(1908—2002), які стосуються останніх років дослідника в Європі,
напередодні його переїзду до Сполучених Штатів Америки.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:48:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 89
ССііЧЧ
АВТОБІОГРАФІЇ ЮРІЯ ШЕВЕЛЬОВА
(1949—1951)
НАПИСАНЕ
ЛИШАЄТЬСЯ
У цій публікації дібрано документальні матеріали про життя і на-
укову діяльність мовознавця й літературознавця Юрія Шевельова
(1908—2002), які стосуються останніх років дослідника в Європі,
напередодні його переїзду до Сполучених Штатів Америки. Осно-
ву публікації становлять документи, виявлені в архівному фонді
Олександра Неприцького-Грановського, письменника й професора
Міннесотського університету в Сент-Полі (штат Міннесота), який
потрапив до США на початку 1910-х років [7]. Загалом пропо-
нована публікація складається з чотирьох документів. Два з них, а
саме: автобіографія українською мовою (№ 1) та скорочений спи-
сок праць (№ 2) — Шевельов надіслав Грановському 1949 р. А ще
два документи — біографія англійською мовою (№ 3), що фактич-
но є перекладом україномовної версії 1949 р., та список наукових
праць англійською мовою (№ 4), розширений і доповнений варіант
бібліографії 1949 р., — підготовлені науковцем, найвірогідніше,
протягом січня чи на початку лютого 1951 р., коли Шевельов уже
працював у Лундському університеті (Швеція). 1951 р. англомовні
матеріали разом із листом Шевельов надіслав, найімовірніше, Єв-
генові Наконечному, який 1949 р. переїхав до США й осів у шта-
ті Міннесота [3]. Мабуть, саме Наконечний, який вів листовний
діалог з Шевельовим, поділився цими матеріалами із Олександром
Грановським і саме так документи потрапили до його архіву.
Опинившись у повоєнній Німеччині, Ю. Шевельов займався
літературною та дослідницькою діяльністю, активно дописував до
низки емігрантських видань і паралельно викладав в Українському
вільному університеті в Мюнхені, який 1945 р. перебрався туди з
Праги. Повоєнна атмосфера в Німеччині, поділеній на чотири оку-
паційні зони, мало сприяла науковій праці та загалом унормуванню
побуту й життя. Тому одразу постала потреба подальшого переїзду.
Шевельов прагнув оминути поширений для тодішніх переселенців
період вимушеної фізичної праці та активно розшукував варіанти
закріпитися в академічній спільноті з можливістю викладати та
провадити наукову й викладацьку діяльність. Спершу науковцеві
вдалося отримати запрошення Лундського університету. Офіційно
90 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
праця розпочалася 1950 р., а ще через два роки, влітку 1952 р., він зумів перебратися
до США й долучитися до славістичної кафедри Гарвардського університету.
У супровідному листі до Грановського, датованому 13 вересня 1949 р., Шеве-
льов докладно описує тогочасну ситуацію, сподівання й переживання:
Тепер мені 40 років, і коли я матиму в своїй науковій діяльності ще одну перер-
ву, то це означатиме напевне мою наукову смерть. Це є причина, чому я вирішив
був не еміґрувати з Европи, поки не матиму змоги дістати поза її межами працю,
зв’язану з моїм фахом — слов’янським мовознавством. Але сталося так, що тепер
я одночасно одержав два виклики: один вислали мені мої друзі з Америки, без
спрямовання на якунебудь конкретну працю, а другий — офіційне запрошення до
слов’янського інституту при університеті в Лунді (Швеція). І я мушу тепер вибра-
ти між обома можливостями. Праця в Швеції дуже спокуслива науковими мож-
ливостями, і я не вагаючися вибрав би її, тільки мене лякає надмірна близькість
в її теперішніх кордонах: при невтралітеті Швеції і при її фактично острівному
становищі вона при першому ж совєтському десанті може бути залита совєтським
військом без можливости врятуватися. Тому перше, ніж зважитися дати остаточ-
ну згоду на виїзд до Швеції, я вирішив спробувати щастя в Америці [5].
На перешкоді викладацькій праці, звичайно, були виклики, пов’язані із веден-
ням повноцінних курсів англійською мовою, адже, як виявляється, науковець, окрім
інших, серйозно розглядав можливість переїзду до Південної Америки й інтенсивно
студіював іспанську. До того ж життя поза табором для переміщених осіб позбавля-
ло й тих незначних привілеїв, які призначалися переміщеним особам, як-от допо-
мога від Міжнародної організації у справах біженців, знаної за своїм акронімом ІRО
(International Refugee Organization):
Моє знання англійської мови не дозволяє мені претендувати на посаду доцента
того чи того ранґу одразу: я вільно читаю по-англійськи, але досить погано гово-
рю (зазначу до речі, що до цього спричинилися почасти матеріяльні труднощі,
бо я живу поза табором і не користався і не користаюся жадною допомогою
ІРО, а почасти те, що, мавши стару матір 82 років, я не сподівався виїхати до
США, готувався до Арґентіни і вивчав еспанську мову, — коли тепер обставини
змінилися, США беруть старих, а Арґентіна взагалі нікого не приймає. Та це
між іншим). Мені ішло б про якесь приміщення при Університеті або науковому
закладі, можливо при університетській бібліотеці, — але зв’язаній з моїм фа-
хом. Міг би я також провадити курси мов — української і російської передусім
для таких, хто вже більш-менш опанував їх і потребує перекладу тільки окремих
слів, а не зв’язного курсу англійською мовою [5].
Німецькі славісти Макс Фасмер й Едвін Кошмідер, а також Дмитро Чижевський
при потребі могли би підтримати кандидатуру Шевельова рекомендаційними листами.
Крім того, у Шевельова збереглася рекомендація від Леоніда Булаховського, наукового
керівника з харківського періоду. Щодо викладацьких перспектив, то Шевельов не ви-
ключав можливості викладати російську мови й мав з того приводу своєрідне бачення:
Мені здається, що інтерес до російської мови у американців природний, незрів-
няно більший, ніж до української і це може змінитися тільки при зміні політич-
них обставин. Тому американці так чи так будуть російську мову вивчати, тож
далеко краще, якщо ці курси будуть у руках українців, а не ворогів української
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 91
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
справи. Навчаючися російської мови, люди зможуть одразу діставати правиль-
не уявлення про мовні стосунки на сході Европи, їм не говоритимуть про три
діялекти російської мови, і ми на цьому тільки виграємо. Дома я принципово
не викладав російської мови, хоч знаю її (досконало теоретично-історично й
практично, але зовсім інша справа за кордоном) [5].
Тепер можна резюмувати: з тієї комунікації 1949 р. з Олександром Неприцьким-
Грановським нічого не склалося. На це, мабуть, є кілька причин, і головна полягає,
очевидно, у тому, що наприкінці 1940-х років американська славістика перебувала в
стані активного перевтілення, якщо не сказати формування. Можливостей для на-
уковців у цій ділянці було небагато. Слід додати, що вже через п’ятнадцять з лишком
років Неприцький-Грановський звернеться до Юрія Шевельова з листом у якому
йтиметься про можливість очолити відділ славістики, який напередодні заснували
при Міннесотському університеті:
Повідомляю, що наш Університет старається знайти когось для очолювання
Слов’янського відділу, який щойно заснувався як окрема адміністративна оди-
ниця, відділяючись від Відділу Орієнтальних мов. Миннесота, як знаєте, чудо-
вий стейт, де можна вести наукові праці без Ньюйоркського гармидеру. Ми були
б дуже раді Вас тут вітати на сталій посаді, як Вам таку заофірують. <…> Я знаю,
що багато людей думають, що Нью-Йорк це центр Америки, а тим, що знають
Америку він здається великою провінцією. А наші більші університеті дають чу-
дові можливості для наукової праці. Ви могли б тут багато доброго зробити і
над цим варто застановитися [4].
Інший корпус документів з фонду Грановського дотичний до 1951 р. Серед двох
документів — автобіографії та списку друкованих праць і готових до друку (№ 3 і № 4
відповідно) — також міститься лист, адресований, найправдоподібніше, Євгенові
Наконечному. Лист писаний уже зі Швеції: Шевельов і надалі шукає варіанти пере-
їзду до Сполучених Штатів, додає відповідні матеріали й переказує історію зустрічі
з американським дипломатом, який начебто мав відповідні зв’язки для влаштування
на працю до Колумбійського університету. Той урядовець, ознайомившись зі стаття-
ми Шевельова в шведській пресі, прагнув запізнатися з їхнім автором. Вочевидь їхня
зустріч відбулася в столиці Швеції під час однієї з поїздок науковця до Стокгольма
протягом 1950 р:
Коли я був у Стокгольмі, зі мною познайомився один американець. Він працює
в американській амбасаді, де спеціяльно занімається східними справами. <...>
[З]аявив між іншим, що він має добрі зв’язки в університеті Колюмбія і чи я
хочу там працювати. На мою згоду він попросив ті самі документи, що я тепер
посилаю Вам, і обіцяв улаштувати справу. <…> Але наслідків з цього… напевне
ніяких не буде, — згідно з Вашою характеристикою [6].
Прикметно, що через кілька років Шевельов таки опиниться в Колумбійському
університеті, отримавши постійну професорську посаду, щоправда, транзитом через
Гарвардський університет.
Про минуле Шевельова здебільшого відомо завдяки його спогадам у двох то-
мах, але спогади, зрозуміла річ, написані з відстані часу і, безумовно, суб’єктивні.
Подані матеріали зовсім іншого характеру й підготовлені за цілком інших обста-
вин — як матеріали біографічного характеру, так і бібліографічного. Списки най-
92 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
важливіших друкованих праць звірено з наявними бібліографіями, а також інши-
ми важливими матеріалами, як-от примітками до обох томів спогадів [див.: 1; 2;
8; 9]. Єдиний виняток: не уточнено публікації повоєнного періоду, що їх у пресі
Шевельов надрукував чимало.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гурський, Я. Бібліографія праць проф. д-ра Юрія Шевельова (1934—1968) //
Збірник на пошану проф. д-ра Юрія Шевельова = Symbolae in honorem
Georgii Y. Shevelov / редкол.: В. Е. Гаркінз [та ін.] Мюнхен: Logos, 1971. С. 7—35.
2. Каруник К. Юрій Шевельов як дослідник української мови: дисертація. Харків.
2019. 267 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Karunyk_Kateryna/Yurii_Shevelov_
iak_doslidnyk_ukrainskoi_movy.pdf ? (дата перегляду: 14. 08. 2022).
3. Ковалів Ю. Б. Наконечний Євген Іларіонович // Енциклопедія Сучасної Укра-
їни: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський,
М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедич-
них досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.
php?id=71772 (дата перегляду: 14. 08. 2022).
4. Лист Олександра Неприцького-Грановського до Юрія Шевельова, 14 березня
1966 р. Immigration History Research Center Archives, University of Minnesota.
Alexander A. Granovsky papers (Call no. IHRC796). Box 54. Folder 5.
5. Лист Юрія Ткачука-Шевельова до Олександра Грановського, 13 вересня
1949 р. Immigration History Research Center Archives, University of Minnesota.
Alexander A. Granovsky papers (Call no. IHRC796). Box 69. Folder 9.
6. Лист Юрія Шереха до Євгена [Наконечного], 3 лютого 1951 р. Immigration
History Research Center Archives, University of Minnesota. Alexander A. Granovsky
papers (Call no. IHRC796). Box 54. Folder 5.
7. Чернихівський Г. І., Гонтарук П. І. Неприцький-Грановський Олександр Анас-
тасійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол.
редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України,
НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL:
https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73672 (дата перегляду: 14.08.2022).
8. Шевельов Ю. Я — мені — мене… (і довкруги): Спогади. 1. В Україні. Харків;
Нью-Йорк: Видавець Олександр Савчук, 2017. 728 с.
9. Шевельов Ю. Я — мені — мене… (і довкруги): Спогади. 2. В Европі. Харків: Ви-
давець Олександр Савчук, 2021. 896 с.
№ 1. Автобіографія, 13 вересня 1949 р.
Юрій Ткачук-Шевельов
Мюнхен 27, Ортнітштр[ассе]. 15
АВТОБІОГРАФІЯ
Я народився 17.ХІІ.1908 в м. Ложма (тепер Польща)1. Від 1914 до
1943 р. я жив у Харкові (Україна). Закінчивши студії в Харківському
університеті на філологічному факультеті (1927—1931), я викладав
українську мову і літературу на Курсах українознавства і в різних се-
редніх навчальних закладах. Всупереч бажанню професорів я не міг
бути залишений при Університеті через соціальне походження (мій
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 93
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
батько був генерал рос. царського війська). Від 1933 р. я провадив
курс української мови і стилістики в УКІЖі (Інституті журналістики).
1936 мені відкрилася можливість, і я вступив до аспірантури при кате-
дрі слов’янського мовознавства при Харківському університеті (Проф.
Л. Булаховський 2). 1939 на підставі дисертаційної праці під назвою
«Із спостережень над мовою сучасної поезії» я дістав учений ступінь
кандидата філологічних наук (що дорівнює німецькому докторатові) і
наукове звання доцента 3. В 1938—1941 р. я провадив у Харківському
Університеті курси української синтакси, історії української мови, су-
часної польської мови з історичним коментарем, сучасної чеської мови
з історичним коментарем і спеціальний курс «Мова Т. Шевченка».
Від 1940 я був керівником аспірантів з українського мовознавства. У
червні 1941 я був призначений керівником катедри українського мо-
вознавства, а в листопаді обраний заступником декана філологічного
факультету 4. Після того, як Харків зайняли німці, я був обраний го-
ловою мовознавчої секції новозаснованого Наукового товариства, але
це Товариство було незабаром заборонене німцями. В 1943—1944 я
жив у Львові, де спільно з кількома українськими правниками працю-
вав над українським правничим словником 5. Водночас я працював в
Українському Допомоговому комітеті як референт шкільних справ. У
Львові мене обрано заступником голови мовознавчої секції нелеґаль-
ного в цей час Українського наукового товариства, головою якої був
проф. В. Сімович 6. В 1944 я еміґрував до Німеччини і був примусово
посланий на працю як допоміжний робітник до Металльверк Мартіна
Мюллера в Трайсмауері (Нідердонав) 7. Від 1945 мене обрано профе-
сором Українського Вільного Університету в Празі (тепер Мюнхен), де
я провадив такі курси: українська синтакса, сучасна російська мова з
історичним коментарем, спеціяльні курси «Українська мова ХІХ сто-
річчя перед Шевченком» і «Мова Великого Князівства Литовського
в ХV—ХVІ ст.», а також керував семінаром з історії української мови.
Рівнобіжно я брав участь у літературно-критичному житті української
еміґрації, опублікував велике число критичних статтей і рецензій, ре-
даґував літературно-мистецьких місячник «Арка» (1947—1948),
теоретико-літературні альманахи «МУР» (1945—1948) і був кілька-
разово обраний заступником голови об’єднання українських письмен-
ників на еміґрації МУР. Тепер паралельно з викладанням в Українсько-
му Вільному Університеті працюю в Головній редакції Енциклопедії
українознавства, що її видає Наукове Товариство ім. Шевченка.
Мюнхен, 13. 9. 1949.
Додаток: Список найважливіших друкованих наукових праць.
Подається за автографом: Автобіографія, 13 вересня 1949 року. Box 69. Folder 9.
Alexander A. Granovsky papers (IHRC796), IHRC Archives, University of Minnesota.
1 «Те, що я тут оповідаю [про народження й перші роки в Харкові. — О. К.], роз-
бігається з усіма моїми документами, в яких місцем мого народження названо Лом-
94 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
жу. А сталося це так. Мій батько був військовий і тоді комендував полком, якщо не
помиляюся, полком, що звався Олонецьким. Десь рік по моєму народженні полк і
його перевели до “царства Польського”, спершу до Варшави, а потім до Ломжі. З
початком війни 1914 року батько лишився боронити кордони Російської імперії,
а родину евакуйовано в запілля, і моя мати з старшою сестрою й зі мною вибрала
Харків, де вона провела перед Польщею більшість свого життя. <…> Після рево-
люції мати вирішила, що треба приховати “соціяльне походження” її дітей. <…>
Для цього треба було змінити місце мого народження, бо коли б згадати Харків, од-
разу знайшли б метричний запис, і все вийшло б на поверхню. Інша справа назвати
Ломжу. Вона опинилася в Польщі, поза кордоном і поза межами, тоді, радянського
засягу. Там перевірити нічого не могли» [Шевельов Ю. Я — мені — мене… (і до-
вкруги): Спогади. 1. В Україні. Харків; Нью-Йорк: Видавець Олександр Савчук,
2017. С. 33, 35].
2 Леонід Булаховський (1888—1961) — мовознавець, родом із Харкова, випускник
Харківського університету.
3 В інших матеріалах назва дисертації дещо відрізняється: «Мова і стиль політичної
лірики П. Г. Тичини».
4 У першій половині 1990-х Ю. Шевельов подав більше інформації в листі до одного
зі своїх кореспондентів у Харкові: «Непорозуміння з моєю “посадою” 1941 року
в університеті розв’язати легко. Університет закрився ще перед приходом німців.
Коли вони вступили до міста, найменше їх цікавило відкривати університет. Але
нова управа міста, українська, хотіла таки відновити працю університету — при-
значили ректора (проф. Вєтухова, біолога), а той попризначав завідувачів кафедр.
Мене серед них. Але реальна влада була в руках окупантів, відкриття вони не дозво-
лили, та й справді на прифронтовій лінії ніяких передумов для цього не було. Так я
був на чолі кафедри тільки на папері» [Гавриленко О. Листування з Ю. В. Шевельо-
вим // Харківський історіографічний збірник. 2004. № 7. С. 188].
5 Ю. Шевельов приїхав до Львова із Києва в березні чи квітні 1943 р., а покинув місто
в квітні 1944 р. До складу комісії, яка працювала над упорядкуванням словника вхо-
дили, крім Шевельова, Голубовський, Петро Коструба, Микола Паше-Озерський.
6 Василь Сімович (1880—1944) — філолог, навчався в Чернівецькому університеті,
учень Степана Смаль-Стоцького.
7 Зі Львова Шевельов відправився до Братислави, звідти — до Штрасгофа, а звідтіля —
до Трайсмауера в Санкт-Пельтенській окрузі, де пробув, за спогадами, зовсім коротко
й попрямував до Відня, а звідти — до Пляуена [Шевельов Ю. Я — мені — мене… (і до-
вкруги): Спогади. 2. В Европі. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021. С. 14–25].
№ 2. Список головних друкованих праць, [вересень 1949 р.] 1
Юрій Ткачук-Шевельов
Мюнхен 27, Ортнітштр[acce]. 15
СПИСОК ГОЛОВНИХ ДРУКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
1. Проблема мови соціяльної драми. Збірник Наукового інституту мо-
вознавства Укр. Академії Наук «За якість художньої мови». Харків
1934 2.
2. Граматика української мови для середньої школи. Ч. І. Морфологія.
Три видання: 1934 3, 1935 4, 1936 5. Харків—Київ.
3. Граматика української мови для середньої школи. Ч. ІІ. Синтакса.
Три видання: 1934 6, 1935 7, 1936 8. Харків—Київ.
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 95
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
4. Лекції з української мови для журналістів. Лекції 2 9, 3 10, 4, 7. Харків
1934 11.
5. Із спостережень над мовою сучасної поезії. «Учені записки Харків-
ського університету. Праці Катедри мовознавства», т. 1. 1939 12.
6. Із спостережень над мовою сучасної поезії, 2. «Наукові записки Ін-
ституту журналістики», т. 1. Київ 1940 13.
7. Мова поезій Павла Тичини. «Праці Інституту Мовознавства Акаде-
мії наук УРСР», т. 1. Київ 1940 14.
8. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці Івана Котляревського.
Харків 1939 15.
9. Нотатки про етимологію. «Український Засів», 1943, 3 16.
10. Шевченко — клясик. Там же, 4 17.
11. Лазар Баранович і поезія бароко. «Наші дні» 1944, 1. Львів 18.
12. Принципи і етапи большевицької політики щодо слов’янських мов в
СССР. «Свобода», листопад 1947. Нью-Йорк 19.
13. До генези називного речення. Мюнхен. 1947 20. (Обговорено Б. Унбеґау-
ном в «Ревю дез Етюд Сляв» ХХVІ 21, Е. Кошмідером в «Сьогочасне й
минуле» 1949 22, і І. Велигорським в «Українська Трибуна» 1948, 84 23).
14. Галичина в формуванні нової української літературної мови. Розд. ІІ
вміщений у «Літературно-науковому збірнику», І, Ганновер 1946 24.
Фраґменти розділу V — у «Календарі на 1947 рік» Реґенсбурґ 1946 25
і в «Ювілейному Збірнику Українського Вільного Університету»
Мюнхен 1948 26. Повністю праця друкується в виданні УВУ 27.
15. Граматика української мови. Синтакса складного речення. Мюнхен
1947 28.
16. Айн ноєс театер. Мюнхен, Драйвіхтен-ферляґ. 1948 29. (Обговорено
Карлом Уде в «Вельт унд ворт» 1948, ІІ 30 і І. М. Венером в «Ім Ав-
слянд унд Дойчлянд» 1949, 4 31) 32.
17. Повна збірка творів Василя Мови-Лиманського. Вперше зібрано, ре-
дакція, вступна стаття і коментар. Львів 1944, «Українське видавни-
цтво». Не появилося через воєнні події 33.
18. Повна збірка поезій Миколи [sic!] Петренка. Редакція, коментар,
вступна стаття. Львів 1944. Готова до друку 34.
19. Трендз ін юкрейнієн літеречер андер советс. «Юкрейнієн квотрер-
лі» ІV, 2. Нью-Йорк 1948 35.
20. Мова української еміґрації і проблема змішування мов. «Сьогочасне
й минуле» І, 1949. Мюнхен 36.
21. Українське мовознавство і «Слово о полку Ігореві». Там же 37.
22. Польська мова на Україні в XVI—XVII ст. Друкується в журналі
«Україна» 38.
23. Українська мова. Науковий курс для студентів університетів. Друку-
ється в «Бібліотека українознавства» НТШ 39.
24. Сюнтакс дер українішен Шпрахе. Т. І. Дер айнфахе Затц. Друкується
в УВАН 40.
25. Цум Партіціпіум універсале. Друкується в «Фестшріфт Павль
Дільс», Мюнхен 41.
96 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
26. Питання структури російської мови. Друкується в «Дас ґайстіґе ле-
бен дер Слявен». Мюнстер 1949 42.
27. Міська говірка Львова. Друкується в «Цайтшріфт фюр слявіше філо-
лоґі» 43.
28. Он де проблем оф фонема ерранс. Готова до друку 44.
29. Історія української літературної мови першої половини ХІХ ст. У під-
готові 45.
30. Велике число дрібніших статтей і рецензій наукового, науково-
популярного і критичного характеру друковано в пресі («Наші дні»,
«Український засів», «Український вісник», «Дозвілля», «МУР»,
«Заграва», «Арка», «Похід», «Українські вісті», «Українська
трибуна», «Час», «Наш вік», «Ді ґайстіґе вельт», «Дас Тема»,
«Юкрейнієн квотрерлі», «Сьогочасне й минуле» тощо) 46.
Подається за автографом: Список головних друкованих праць, [вересень 1949 р.].
Box 69. Folder 9. Alexander A. Granovsky papers (IHRC796), IHRC Archives, University
of Minnesota.
1 Датується на основі автобіографії Юрія Шевельова, написаної 13 вересня 1949 р.
2 Шевельов Г. Мова «Диктатури» Ів. Микитенка // За якість художньої мови. Збір-
ник статтей / Ред. Н. Каганович. Харків: Радянська література, 1934. С. 5—29.
3 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для V—VI кла-
сів середньої школи. Харків: Радянська школа, 1935. Ч. І: Морфологія. 115 с.
4 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для V—VI кла-
сів середньої школи. Харків: Радянська школа, 1936. Ч. І: Морфологія. Вид. 2.
115 с.
5 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для V—VI класів
середньої школи. Київ; Харків: Радянська школа, 1937. Ч. І: Морфологія. Вид. 3.
6 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для VI—VII кла-
сів середньої школи. Київ: Радянська школа, 1935. Ч. ІІ: Синтакса. 160 с.
7 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для VI—VII кла-
сів середньої школи. Київ: Радянська школа, 1936. Ч. ІІ: Синтакса. 160 с.
8 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для VI–VII кла-
сів середньої школи. Київ; Харків: Радянська школа, 1937. Ч. ІІ: Синтакса.
9 Догадько Л., Шевельов Ю. Українська мова для заочного навчання редакторів стін-
них газет. Завдання друге. Київ: Комуніст, 1940. 48 с.
10 Догадько Л. Ю., Шевельов Ю. В. Заочні курси редакторів колгоспних і бригадних
стінгазет. Українська мова. Завдання 3-є / За заг. ред. А. І. Брауде. Київ; Харків: Держ.
вид-во колгоспної і радгоспної літератури У.С.Р.Р., 1935. Вид. 2, перероблене. 42 с.
11 Подаються поклики лише на дві з чотирьох лекцій. Для детальнішої інформації
про ці праці див. дисертацію Катерини Каруник: Каруник К. Юрій Шевельов як
дослідник української мови: дисертація. Харків, 2019. 267 с. URL: https://shron1.
chtyvo.org.ua/Karunyk_Kateryna/Yurii_Shevelov_iak_doslidnyk_ukrainskoi_movy.
pdf ? (дата перегляду: 14. 08. 2022).
12 Шевельов Ю. Із спостережень над мовою сучасної поезії. Про мову поезій П. Г. Ти-
чини // Учені записки Харківського державного університету ім. О. М. Горького.
1940. № 20: Збірник праць Кафедри мовознавства № 1. С. 41—99.
13 Шевельов Ю. Із спостережень над мовою сучасної поезії. Ораторський жанр у по-
літичній ліриці П. Г. Тичини // Наукові записки Українського комуністичного ін-
ституту журналістики. 1940. Кн. 1. С. 127—142.
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 97
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
14 Шевельов Ю. Стиль політичної лірики П. Г. Тичини // Наукові записки Інституту
мовознавства. 1941. Т. 1. С. 3—51.
15 Шевельов Ю. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці І. П. Котляревського //
Учені записки Харківського державного університету ім. О. М. Горького. 1940.
№ 20: Збірник праць Кафедри українського мовознавства № 1. С. 131—170.
16 Шевельов Ю. Нотатки про етимологію // Український Засів. 1942. Ч. 3. С. 96—104.
17 Шевельов Ю. Шевченко – клясик? // Український Засів. 1943. Ч. 4. С. 94—107.
18 Шерех Ю. Меч, труби, лютня // Наші дні. 1944. Ч. 1. С. 7, 10.
19 Шерех Ю. Принципи і етапи совєтської політики щодо слов’янських мов (крім ро-
сійської) // Свобода. 1947. Ч. 270. 19 листоп. С. 3; Ч. 271. 20 листоп. С. 3; Ч. 272.
21 листоп. С. 3; Ч. 273. 22 листоп. С 3; Ч. 275. 25 листоп. С. 3; Ч. 277. 28 листоп.
С. 3; Ч. 278. 29 листоп. С. 3.
20 Шерех Ю. До генези називного речення. Мюнхен, 1947. С. 50+16 ст.
21 Unbegaun B.-O. Ukrainien // Revue des études slaves. 1948. T. 24. Fasc. 1—4. P. 240—243.
22 Кошмідер Е. [Рец.:] Проф. Ю. Шерех. До генези називного речення. Мюнхен,
1947 // Сьогочасне й минуле. 1949. Ч. 1—2. С. 102—104.
23 Велигорський І. [Рец.] Проф. Юрій Шерех. До генези називного речення // Україн-
ська трибуна. 1948. Рік 3. № 84 (206). 12 грудня. С. 5.
24 Шерех Ю. Галичина в формуванні нової української літературної мови (Розділ з
розвідки) // Літературно-науковий збірник. Ганновер, 1946. С. 17—44.
25 Шерех Ю. Вплив Галичини на нову українську літературну мову // Календар на
1947 рік. Реґенсбурґ, 1947. С. 40—47.
26 Шерех Ю. Галицькі впливи на українську літературну мову в ділянці наголосу //
Науковий збірник Українського Вільного Університету. Мюнхен. 1947. № 5.
С. 208—212.
27 Шерех Ю. Галичина в формуванні нової української літературної мови. Мюнхен: УВУ,
1949. 93 с.
28 Шерех Ю., Кислиця Д. Граматика української мови. Посібник для гімназії. Части-
на ІІ: Синтакса. Мюнхен: Українська трибуна, 1947. 86 с.
29 Scherech J. Ein neues Th eater? Betrachtungen zur modernen Dramatik. München: Drei
Fichten, 1948. 64 s.
30 Ude K. [Rez.:] Jury Scherech. Ein neues Th eater? Betrachtungen zur modernen Dramatik.
München: Drei Fichten, 1948. 64 s. // Welt und Wort. 1948. Hf. 11. Nov. S. 413.
31 Wehner I. Ein neues Th eater? // Im Ausland und in Deutschland. 1949. 29 Januar.
No. 4. S. 6.
32 Принагідно вдалося виявити ще одну рецензію на цю працю авторства О. Куль-
чицького: Кульчицький О. [Рец.:] Prof. Jury Scherech. Das neue Th eater. Betrachtungen
zur modernen Dramatik. Drei Fichten Verlag. 64 s. // Сьогочасне й минуле. 1949.
Ч. 1—2. С. 110.
33 Задум подібного видання вдалося втілити допіру 1968 р., коли збірка з’явилася
друком у Мюнхені [Мова (Лиманський) В. Твори / Редакція і вступна стаття Юрій
Шевельов. Мюнхен: Видавництво «Дніпрова хвиля», 1968. 380 с.]. Вступну стат-
тю до тієї антології Шевельов так само включив до третьої збірки своїх вибраних
статей, датувавши й підписавши в такий спосіб: Львів, 1944; Нью-Йорк, 1968
[Шерех Ю. Третя сторожа. Балтимор; Торонто: Українське незалежне видавництво
«Смолоскип» ім. В. Симоненка, 1991. 455 c.]. Вочевидь, варіант статті 1944 р. міг
стати основою вступної статті до збірки 1968 р.
34 Таке видання не побачило світ. Можливо, вказана вступна стаття до цієї збірки
лягла в основу пізнішої статті про Михайла Петренка, яка з’явилася друком у па-
ризькому часописі «Україна» 1950 р. [Шерех Ю. Михайло Петренко — майстер
елегії // Україна. 1950. Ч. 4. С. 246—249]. У збірнику на пошану Дмитра Чижев-
ського надрукована ще одна стаття про Михайла Петренка [Orbis scriptus. Dmitrij
98 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
Tschiž ewskij zum 70. Geburtstag / Hrsg. von Dietrich Gerhardt, Wiktor Weintraub,
Hans-Jürgen zum Winkel. Munich: Wilhelm Fink, 1966. 987 p.]. Коли Шевельов пе-
редруковував її в книзі «Третя сторожа», то подав підпис «Львів, 1944», зазна-
чивши також її включення до збірника про Чижевського.
35 Sherekh J. Trends in Ukrainian Literature under the Soviets // Ukrainian Quarterly.
1948. Vol. ІV. No. 2. P. 151—167.
36 Шерех Ю. Мова української еміґрації в Німеччині (1945—1948) // Сьогочасне й
минуле. 1949. Т. 1—2. С. 38—45.
37 У журналі такої публікації не виявлено.
38 Шерех Ю. Польська мова в Україні в XVI—XVII ст. (Пам’яті Антуана Мартеля) //
Україна. 1949. Ч. 2. С. 99—107.
39 Шерех Ю. Нарис сучасної української літературної мови. Наукове Товариство
ім. Шевченка. Бібліотека українознавства. Ч. 3. Мюнхен: Вид-во «Молоде Жит-
тя». 1951. 402 с.
40 Не вдалося виявити таку публікацію. Мабуть, саме про цю статтю Шевельов згаду-
вав у спогадах: «Я привіз із Харкова два невидані рукописи. […рукопис «Синтак-
са простого речення»] пляновано видати в німецькому перекладі, і Український
Вільний Університет погодився оплатити йому [Ервіну Кошмідеру. — О. К.] пере-
клад. <…> Кошмідер мою працю переклав до кінця, але вона не знайшла видавця й
лишалася в рукописі» [Шевельов Ю. Я — мені — мене… (і довкруги): Спогади. 2.
В Европі. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021. С. 342].
41 Стаття готувалася до друку в збірнику на пошану німецького славіста Пауля Діль-
са (1882—1963). Цей том побачив світ щойно 1953 р. й упорядники зазначали
в передмові, що праця велася від 1948 р. В міжчассі шість статей, написаних спе-
ціально до збірника, зокрема праця Ю. Шевельова, були надруковані в інших ви-
даннях [Münchener Beiträge zur Slavenkunde: Festgabe für Paul Diels / Hrsg. Erwin
Koschmieder und Alois Schmaus. Munchen. Isar Verlag, 1953. S. 5]. Стаття Шевельо-
ва, яку найвірогідніше написано 1948 р., побачила світ 1953 р. окремим виданням:
Šerech J. Participium universale im Slawischen. Winnipeg: Verlag der Ukrainischen
Freien Akademie der Wissenschaft en, 1953. 44 s.
42 Šerech J. [Rez.:] V. Vinogradov. Russkij jazyk. Grammatičeskoje učenije o slove,
Moskau — Leningrad, 1947, 782 s. // Zeitschrift für slavische Philologie. 1952. Bd. 21.
Ht 2. P. 408—441.
43 Šerech J. [Rez.:] Jar. Rudnyčkyj. Die Lemberger Ukrainische Stadtmundart (Znesinnia).
Berlin, 1943. 139 S. // Zeitschrift für slavische Philologie. 1951. Bd. 21. Hf. 1.
S. 216—221.
44 Šerech J. Phonema errans. A Contribution to the Solution of the Problem based on the
Material of the Eastern-Slavonic Languages // Lingua. 1949. Vol. II. No. 1. P. 399—418.
45 Не вдалося з’ясувати, про яку публікацію йде мова.
46 Це не вичерпний список видань, у яких друкувалися матеріали з-під пера Ю. Шеве-
льова у воєнний і повоєнний час. Більш повний перелік видань надруковано в до-
кументі № 4. Чи не найвичерпнішу бібліографію публікацій того періоду наведено в
примітках, підготовлених С. Вакуленком, К. Каруник і В. Романовським, до другого
тому спогадів Шевельова: Шевельов Ю. Я — мені — мене… (і довкруги): Спогади. 2.
В Европі. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021. С. 728. Статті з того періоду
також зазначені в двох бібліографіях Ю. Шевельова: Гурський Я. Бібліографія праць
проф. д-ра Юрія Шевельова (1934—1968) // Збірник на пошану проф. д-ра Юрія
Шевельова = Symbolae in honorem Georgii Y. Shevelov / редкол.: В. Е. Гаркінз [та ін.]
Мюнхен: Logos, 1971. С. 7–35; Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех): ма-
теріяли до бібліографії / Упоряд.: А. Даниленко, Л. Чабан. Нью-Йорк: Th e Ukrainian
Academy of Arts and Sciences in the United States, 1998. 199 с.
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 99
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
№ 3. Information from my Autobiography, [1951] 1
Jury Tkaczuk-Sevelov
INFORMATION FROM MY AUTOBIOGRAPHY
I was born on Dec. 17, 1908 in the town of Lomzha (now Polish). From 1914
to 1943 I lived in Kharkov (in the Ukraine). Aft er completing my studies at
Kharkov University (1927—1931) I taught Ukrainian and Ukrainian liter-
ature at the “Kursy Ukrainovedeniya” and in the middle schools. Contrary
to the wishes of my professors I could not remain at the University because
of my social background (my father was a general in the Czarist army). Af-
ter 1933 I conducted a course in Ukrainian and Ukrainian literary style in
the Institute of Journalisme (UKIZh). In 1936 as a result of a change in
policy concerning the children of “socially estranged elements”, I was able
to enter candidacy for a higher degree (“aspirantura”) at the chair of Slavic
philology at Kharkov University (under prof. L. Bulakhovsky). In 1939 on
the basis of a dissertation entitled “From observations of the language of
contemporary poetry” I received the degree of Candidate of Philological
Science (corresponding to the German doctor’s degree) and the position of
docent from 1938—41 at Kharkov University I taught modern Ukrainian
and the history of Ukrainian, modern Polish with a historical commentary,
modern Czech with a historical commentary and a special course entitled
the Languages of T. Shevchenko. Aft er 1940 I directed candidates for de-
grees in Ukrainian philology. In June 1941 I was appointed director of the
chair of the Ukrainian philology and in November I was choosen substitute
dean of the school of philology (fi lologicheskiy fakultet). Aft erwards, when
Germans captured Kharkov, I was elected chairman of the linguistic section
of the reestablished Scientifi c Society, which society, however, was soon
forbidden by the Germans. From 1943—1944 I lived in Lemberg, where
I worked together with several Ukrainian jurists on a Ukrainian juridical
dictionary. At the same time I worked on the Ukrainian Committee of Re-
lief in the capacity of advisor on school matters. In Lemberg I was elected
substitute chairman of which was Prof. V. Simovych. In 1944 I was sent by
the Germans to the Trainsmauer (near Sankt Poelten, Austria), where I was
forced to work in “Martin Müller’s Metallwerk.” In 1945 I became professor
of Slavic Philology in the Free Ukrainian University in Prague (now in Mu-
nich), where I conducted the following courses: Ukrainian syntax, modern
Russian with a historical commentary, the special course “Ukrainian in the
19th century before Shevchenko” and “Th e language of the Grand Duchy
of Lithuania in the 15th and 16th centuries,” and also directed a class in
the history of Ukrainian. At the same time I took part in the literary life
of the Ukrainian emigration, publishing a large number of critical articles
and reviews, and editing a monthly magazine on literature and art entitled
“Arka” (1947—48), and a theoretical literary almanac “MUR” (1945—48),
and I was elected substitute chairman of the Union of Ukrainian Authors
MUR. I did much work in editing the “Encyclopedia of Ukraine,” pub-
lished by the Shevchenko Scientifi c Society, in which I am a member of the
100 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
main editorial staff and editor of the section on culture. In 1949 I accepted
an invitation to teach Russian and Ukrainian at Lund University, Sweden,
where I am today.
In 1945, threatenwith forced repatriation or kidnapping, I changed my
name Sevelov to Tkaczuk. Aft er 1945 I published my works under pseudo-
nym Serekh.
I am a member of the Ukrainian Historical and Philological Society in Prague,
an active member of the Shevchenko Scientifi c Society, and an active member of
the Free Ukrainian Academy of Sciences (New York — Winnipeg).
[1951]
Подається за автографом: Information from my Autobography [sic!], [1951]. Box 54.
Folder 5. Alexander A. Granovsky papers (IHRC796), IHRC Archives, University of
Minnesota.
1 Датується на основі листа, написаного Юрієм Шевельовим Євгенові Наконечному
3 лютого 1951 р. Ця автобіографія фактично є перекладом українського варіанту
1949 р. з незначними доповненнями (два останні абзаци та останнє речення з тре-
тього абзацу від кінця).
№ 4. List of Published Works and Th ose Ready for Publication, [1951] 1
Jury Serech
LIST OF PUBLISHED WORKS
AND THOSE READY FOR PUBLICATION
A. Books
1. Граматика української мови. І. Морфологія. Харків 1934 2, 1935 3,
1936 4. 1937 forbidden and withdrawn 5.
2. Граматика української мови. І. Синтакса. Харків 1934 6, 1935 7, 1936 8.
1937 forbidden and withdrawn.
3. До генези називного речення. Munich. 1947 9.
4. Галичина в формуванні нової української літературної мови. Munich.
1949 10.
5. Ein neues Th eater. Munich 1948. Drei-Fichten Verlag 11.
6. Граматика української мови. Синтакса складного речення. Munich
1947 12.
7. Українська мова. Курс для студентів університетів. Munich. 1949 13.
B. Most important articles
8. Проблема мови соціяльної драми. Збірник Наукового інституту мовоз-
навства Укр. Академії Наук «За якість художньої мови». Харків 1934 14.
9. Лекції з української мови для журналістів. Лекції 2 15, 3 16, 4, 7. Харків
1934 17.
10. Із спостережень над мовою сучасної поезії. «Учені записки Харків-
ського університету. Праці Катедри мовознавства», т. 1. 1939 18 and
the separate impression 19.
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 101
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
11. Із спостережень над мовою сучасної поезії, 2. Наукові записки Ін-
ституту мовознавства Академії Наук УРСР, т. 1. Київ 1940 and the
separate impression 20.
12. Мова поезій Павла Тичини. Наукові записки Інституту журналісти-
ки, т. І. Київ 1940 and the separate impression 21.
13. Традиції і новаторство в лексиці і стилістиці Івана Котляревського.
Учені записки Катедри мовознавства Харківського університету, т. І.
Харків 1940 and the separate impression 22.
14. Нотатки про етимологію. «Український Засів», 3, 1943 23.
15. Шевченко — клясик. «Український Засів», 4, 1943 24.
16. Лазар Баранович і поезія бароко. «Наші дні» 1944, І 25.
17. Принципи і етапи совєтської політики щодо слов’янських мов.
«Свобода», 1947. New York 26.
18. Trends in Ukrainian Literature under Soviets. Ukrainian Quarterly, IV,
3. New York 1948 27.
19. Мова української еміґрації. «Сьогочасне й минуле» І, 1949 28.
20. Польська мова у Україні в XVI—XVII ст. «Україна» І, 1950 29.
21. Проблеми церковнослов’янізмів у сучасній мові. «Україна» 2, 1950 30.
22. Articles in «Енциклопедія українознавства» (Назва Русь 31, Давній
період історії української мови 32, вплив Галичини на нову українську
літерутурну мову 33, Синтаксична система укр. мови 34, Засади укр.
правопису etc 35.). Munich 1949…
C. Other Articles
Th e many articles, reviews and so on were printed in the periodicals «Наші
дні» Львів, «Укр. засів» Харків—Київ, «Укр. вісник» Берлін, «До-
звілля» Берлін, «МУР» Мюнхен, «Заграва» Авгсбург, «Арка» Мюн-
хен, «Похід» Гамбург, «Укр. вісті» Ульм, «Укр. трибуна» Мюнхен,
«Час» Нюрнберг, «Наш вік» Торонто, «Нові дні» Торонто, «Київ»
Філядельфія, «Укр. думка» Лондон, «Сьогочасне й минуле» Мюн-
хен, «Україна» Париж, «Kultura» Paris, «Die geistige Welt» Munich,
«Th ema» Munich, «Die neue Zeitung» Munich, «Dagens Nyheter»
Stockholm etc 36.
D. Works Ready for Publication
23. Phonema Errans. A Contribution to the Solution of the Problem based
on the Materials of the Eastern-Slavonic Languages. At the printer’s in
“Lingua” Amsterdam 37. Now appeared. “Lingua” II, 4. Dec. 1950. and
off print 38.
24. Zum Partizipium Universali im Slawischen, At the printer’s in Festschrift
Paul Diels 39.
25. Syntax der gegenwärtigen ukrainischen Schrift sprache. I. Einfachter Satz 40.
26. Lemberger Stadtmundart. At the printer’s in Zeitschrift fuer Slavische
Philologie 41.
27. Strukturfragen der russischen Frage (anlasslisch Vinogradov’s Buch) 42.
102 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
28. Zum Problem der Satzgliederung und Absonderung der Redeteile. At
the printer’s in “Lingua” Amsterdam 43.
29. Die Probleme der Bildung der Numeralia als ein Redeteil im Slavischen
(I. Die ukrainische Konstruktionen vom Typ dvoje sliv und die Bildung
der Numeralia als ein Redeteil; 2. Adjektiva in den Konstruktionen mit
den Numeralia zwei, drei, vier in den Slavischen Sprachen) 44.
[1951]
Подається за автографом: List of Published Works and Th ose Ready for Publication,
[1951]. Box 54. Folder 5. Alexander A. Granovsky papers (IHRC796), IHRC Archives,
University of Minnesota.
1 Датується на основі листа, написаного Юрієм Шевельовим Євгенові Наконечно-
му 3 лютого 1951 р.
2 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для V—VI кла-
сів середньої школи. Харків: Радянська школа, 1935. Ч. І: Морфологія. 115 с.
3 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для V—VI класів
середньої школи. Харків: Радянська школа, 1936. Ч. І: Морфологія. Вид. 2. 115 с.
4 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для V—VI кла-
сів середньої школи. Київ; Харків: Радянська школа, 1937. Ч. І: Морфологія.
Вид. 3.
5 Тобто позиції № 1 та № 2 в цьому списку були заборонені й вилучені.
6 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для VI—VII кла-
сів середньої школи. Київ: Радянська школа, 1935. Ч. ІІ: Синтакса. 160 с.
7 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для VI—VII кла-
сів середньої школи. Київ: Радянська школа, 1936. Ч. ІІ: Синтакса. 160 с.
8 Каганович Н., Шевельов Г. Граматика української мови. Підручник для VI–VII кла-
сів середньої школи. Київ; Харків: Радянська школа, 1937. Ч. ІІ: Синтакса.
9 Шерех Ю. До генези називного речення. Мюнхен, 1947. С. 50+16 ст.
10 Шерех Ю. Галичина в формуванні нової української літературної мови. Мюнхен:
УВУ, 1949. 93 с.
11 Scherech J. Ein neues Th eater? Betrachtungen zur modernen Dramatik. München: Drei
Fichten, 1948. 64 s.
12 Шерех Ю., Кислиця Д. Граматика української мови. Посібник для гімназії. Части-
на ІІ: Синтакса. Мюнхен: Українська трибуна, 1947. 86 с.
13 Шерех Ю. Сучасна українська літературна мова. Зошит 1—10. Серія: Видання інсти-
туту заочного навчання, Т. 7. Мюнхен: Український вільний університет, 1949. 306 с.
14 Шевельов Г. Мова «Диктатури» Ів. Микитенка // За якість художньої мови. Збір-
ник статтей / Ред. Н. Каганович. Харків: Радянська література, 1934. С. 5—29.
15 Догадько Л., Шевельов Ю. Українська мова для заочного навчання редакторів стін-
них газет. Завдання друге. Київ: Комуніст, 1940. 48 с.
16 Догадько Л. Ю., Шевельов Ю. В. Заочні курси редакторів колгоспних і бригадних
стінгазет. Українська мова. Завдання 3-є / За заг. ред. А. І. Брауде. Київ; Харків:
Держ. вид-во колгоспної і радгоспної літератури У.С.Р.Р., 1935. Вид. 2, перероб-
лене. 42 с.;
17 Див. примітку 11 до документа № 2.
18 Шевельов Ю. Із спостережень над мовою сучасної поезії. Про мову поезій П. Г. Ти-
чини // Учені записки Харківського державного університету ім. О. М. Горького.
1940. № 20: Збірник праць Кафедри мовознавства № 1. С. 41—99.
19 З англ. — «і окремий відтиск».
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727) 103
Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951)
20 Шевельов Ю. Із спостережень над мовою сучасної поезії. Ораторський жанр у по-
літичній ліриці П. Г. Тичини // Наукові записки Українського комуністичного ін-
ституту журналістики. 1940. Кн. 1. С. 127—142.
21 Шевельов Ю. Стиль політичної лірики П. Г. Тичини // Наукові записки Інституту
мовознавства. 1941. Т. 1. С. 3—51.
12 Шевельов Ю. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці І. П. Котляревського
// Учені записки Харківського державного університету ім. О. М. Горького. 1940.
№ 20: Збірник праць Кафедри українського мовознавства. № 1. С. 131—170.
23 Шевельов Ю. Нотатки про етимологію // Український Засів. 1942. Ч. 3. С. 96—104.
24 Шевельов Ю. Шевченко – клясик? // Український Засів. 1943. Ч. 4. С. 94—107.
25 Шерех Ю. Меч, труби, лютня // Наші дні. 1944. Ч. 1. С. 7, 10.
26 Шерех Ю. Принципи і етапи совєтської політики щодо слов’янських мов (крім ро-
сійської) // Свобода. 1947. Ч. 270. 19 листоп. С. 3; Ч. 271. 20 листоп. С. 3; Ч. 272.
21 листоп.. С. 3; Ч. 273. 22 листоп. С. 3; Ч. 275. 25 листоп. С. 3; Ч. 277. 28 листоп.
С. 3; Ч. 278. 29 листоп. С. 3.
27 Sherekh J. Trends in Ukrainian Literature under the Soviets // Ukrainian Quarterly.
1948. Vol. ІV. No. 2. P. 151—167.
28 Шерех Ю. Мова української еміґрації в Німеччині (1945—1948) // Сьогочасне й
минуле. 1949. Т. 1—2. С. 38—45.
29 Шерех Ю. Польська мова в Україні в XVI—XVII ст. (Пам’яті Антуана Мартеля) //
Україна. 1949. Ч. 2. С. 99—107.
29 Шерех Ю. Невіддільна спадщина (кілька слів про українські церковнослов’янізми)
// Україна. 1950. № 3. С. 155—157.
31 Шерех Ю. Назва «Русь» // Енциклопедія Українознавства / Наукове Товариство
ім. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович і З. Кузеля. Мюнхен; Нью-Йорк: Молоде
життя, 1949. Т. 1. С. 13—14.
32 Шерех Ю. Історія української мови: Давня доба (XI—XIV ст.) // Енциклопедія
Українознавства / Наукове Товариство ім. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович і
З. Кузеля. Мюнхен; Нью-Йорк: Молоде життя, 1949. Т. 1. С. 345—348.
33 Шерех Ю. Розвиток літературної мови в ХІХ—ХХ ст. // Енциклопедія Україноз-
навства / Наукове Товариство ім. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович і З. Кузеля.
Мюнхен; Нью-Йорк: Молоде життя, 1949. Т. 1. С. 354—356.
34 Шерех Ю. Синтаксична система // Енциклопедія Українознавства / Наукове То-
вариство ім. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович і З. Кузеля. Мюнхен; Нью-Йорк:
Молоде життя, 1949. Т. 1. С. 338—339.
35 Шерех Ю. Принципи сучасного українського письма й правопису // Енциклопе-
дія Українознавства / Наукове Товариство ім. Шевченка / Гол. ред. В. Кубійович і
З. Кузеля. Мюнхен; Нью-Йорк: Молоде життя, 1949. Т. 1. С. 364—366.
36 Див. примітку № 46 до документа № 2.
37 Šerech J. Phonema errans. A Contribution to the Solution of the Problem based on the
Material of the Eastern-Slavonic Languages // Lingua. 1949. Vol. II. No. 1. P. 399—418.
38 Після слова «Amsterdam» дописано від руки, найімовірніше, після того, як число
за грудень 1950 р. побачило світ.
39 Див. примітку № 41 до документа № 2.
40 Див. примітку № 40 до документа № 2.
41 Šerech J. [Rez.:] Jar. Rudnyčkyj. Die Lemberger Ukrainische Stadtmundart (Znesinnia).
Berlin, 1943. 139 s. // Zeitschrift für slavische Philologie. 1951. Bd. 21. Hf. 1. S. 216—221.
42 Šerech J. [Rez.:] V. Vinogradov. Russkij jazyk. Grammatičeskoje učenije o slove,
Moskau — Leningrad, 1947, 782 s. // Zeitschrift für slavische Philologie. 1952. Bd. 21.
Ht 2. P. 408—441.
43 Šerech J. Zum Problem der Satzgliederung und Aussonderung der Redeteile (Die Bücher
von I. Meščaninov) // Lingua. 1952. Vol. III. No. 2. S. 193—218.
104 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2023. № 1 (727)
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
44 Šerech J. Probleme der Bildung des Zahlwortes als Redeteil in den slavischen Sprachen.
Lund: C. W. K. Gleerup, 1952. 171 s.
Висловлюю подяку Олександрові Бороню за цінні зауваги, Каті Давиденко (Колум-
бійський університет), Ґудрун Віртц і Сімоне Лібіх (Баварська державна бібліоте-
ка) — за допомогу з отриманням недоступних матеріалів.
Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа КОНЯ
Отримано 18 серпня 2022 р. м. Нью-Йорк
Філологічні семінари. Вип. 22.
Українська література у світі.
Київ: Освіта України, 2021. 272 с.
«Філологічні семінари» — друкований орган школи
«Теоретичні й методологічні проблеми літературо-
знавства». Науковий керівник школи — професор
Михайло Наєнко. Матеріали випуску об’єднані темою
«Українська література у світі». Відомі науковці запро-
понували свій погляд на функціонування української
літератури в Австралії (Mycak S. Ukrainian prose fi ction
in Аustralia 1949—1991: an overview), у франкомов-
них країнах (Чистяк Д. Українська література у фран-
комовних країнах: історія та сьогодення, проблеми та
перспективи), у Сербії (Гаєв Т. Рецепція української
літератури в перекладах сербською мовою), в Біло-
русі (Рагойша В. Рэцэпцыя ўкраінскай літаратуры ў
незалежнай Беларусі), у Польщі (Яручик В. Сучасний
український літературний процес у Польщі), у Чехії
(Палій О., Погребняк О. Українська література в Чехії:
до перекладацької рецепції), у Грузії (Мчеделадзе І., На-
скідашвілі Н., Чхатарашвілі С., Грицик Л. Полісистемні
парадигми перекладів української літератури в Грузії), у
Хорватії (Pavlešen D., Kliček D., Ralašić J. Kratak pregled
ukrajinske književnosti i publicistike u hrvatskoj od ХІХ
do XXI stoljeća) та в інших країнах. Окремим розділом
у збірнику подано теоретичні міркування про україн-
ську літературу у світовому контексті. О. Башкирова
розглядає тут проблему художньої рецепції тілесності,
М. Гнатюк — інтермедіальність творчості Емми Анді-
євської, Н. Бернадська — українську проблематику на
сторінках журналів російського зарубіжжя та ін.
Видання розраховане на викладачів вищої школи,
науковців, учителів, аспірантів і студентів-філологів.
Наші презентації
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190281 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:48:09Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2023-05-28T14:03:14Z 2023-05-28T14:03:14Z 2023 Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня // Слово і Час. — 2023. — № 1. — С. 89-104. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190281 У цій публікації дібрано документальні матеріали про життя і наукову діяльність мовознавця й літературознавця Юрія Шевельова
 (1908—2002), які стосуються останніх років дослідника в Європі,
 напередодні його переїзду до Сполучених Штатів Америки. Висловлюю подяку Олександрові Бороню за цінні зауваги, Каті Давиденко (Колумбійський університет), Ґудрун Віртц і Сімоне Лібіх (Баварська державна бібліотека) — за допомогу з отриманням недоступних матеріалів. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Написане лишається Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня Autobiographies of Yurii Shevelov (1949–1951). Prepared for publication, commented and prefaced by Ostap Kin Article published earlier |
| spellingShingle | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня Написане лишається |
| title | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня |
| title_alt | Autobiographies of Yurii Shevelov (1949–1951). Prepared for publication, commented and prefaced by Ostap Kin |
| title_full | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня |
| title_fullStr | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня |
| title_full_unstemmed | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня |
| title_short | Автобіографії Юрія Шевельова (1949—1951). Переднє слово, підготовка текстів та коментарі Остапа Коня |
| title_sort | автобіографії юрія шевельова (1949—1951). переднє слово, підготовка текстів та коментарі остапа коня |
| topic | Написане лишається |
| topic_facet | Написане лишається |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190281 |