Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження
Saved in:
| Published in: | Український біохімічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19033 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження / Р.П. Виноградова // Укр. біохім. журн. — 2010. — Т. 82, № 1. — С. 130-136. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859755306341367808 |
|---|---|
| author | Виноградова, Р.П. |
| author_facet | Виноградова, Р.П. |
| citation_txt | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження / Р.П. Виноградова // Укр. біохім. журн. — 2010. — Т. 82, № 1. — С. 130-136. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український біохімічний журнал |
| first_indexed | 2025-12-02T00:32:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1130
Рашба Олена Яківна – таланОвитий вчений
і ОРганізатОР науки
До 100-річчя від дня народження
11.02.1910 – 25.10.1973 рр.
Доктор біологічних наук, професор Олена Яківна Раш-
ба народилася в Києві в сім’ї лікаря, закінчила лікувально-
профілактичний факультет I Київського медичного інститу-
ту (1927–1931 рр.). Із 1933 р. працювала в Інституті біохімії
АН УРСР: спочатку лаборантом, а згодом молодшим та стар-
шим науковим співробітником. У 1939 р. захистила кандидатсь-
ку дисертацію, в 1951 р. – докторську. З 1943 по 1945 рр. майор
медичної служби О. Я. Рашба була на фронті. Її нагороджено
орденом «Червоної зірки» та медалями «За взяття Кенігсбер-
га» і «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні
1941–1945 рр.».
До 1941 р. під керівництвом акад. О. В. Палладіна Олена
Яківна досліджувала біохімічну топографію відділів центральної
і периферичної нервової системи, а також зміни вмісту протеї-
ну і продуктів його метаболізму в різних відділах мозку під час
ембріонального розвитку хребетних тварин. У 1945–1951 рр.
О. Я. Рашба розпочала дослідження особливостей вуглеводного
обміну в мозку. Одержані нею дані свідчать, що в мозку функ-
ціонують два ензими, які розщеплюють глікоген до глюкози гід-
ролітичним шляхом – амілаза і мальтаза. В цих експериментах
було виявлено взаємозв’язок між амілолітичною та фосфоролі-
тичною ензиматичними системами. Олена Яківна розробила також метод одержання ядер із клітин
нервової тканини і дослідила їхній склад.
У 1951–1973 рр. О. Я. Рашба очолювала відділ біохімії мікроорганізмів Інституту мікробіології
АН УРСР і була співавтором ефективного засобу проти бактеріального раку томатів «Аренарин».
О. Я. Рашба опублікувала близько 100 наукових праць, серед них 2 монографії, і отримала 2 авторських
свідоцтва.
істОРіЯ біОхімії
Д октор біологічних наук, професор Оле-
на Яківна Рашба народилась 11 лютого
1910 р. в Києві в сім’ї відомого профе-
сора-терапевта. В 1924 р. вона стала студент-
кою лікувально-профілактичного факультету
1-го Київського медичного інституту, який
закінчила в 1931 р. Свій науковий шлях Олена
Яківна розпочала в Інституті біохімії АН УРСР
в 1933 р.: спочатку лаборантом (1936–1939 рр.),
а згодом працювала молодшим та старшим нау-
ковим співробітником (1939–1941 рр.). 25-го
вересня 1939 р. вона успішно захистила кан-
дидатську дисертацію і отримала звання стар-
шого наукового співробітника.
У 1941 р. Олена Яківна була евакуйова-
на з Києва до Середньої Азії, де працювала
асистентом кафедри військово-санітарної під-
готовки Туркменського державного медич-
ного інституту (Ашгабад, 1941–1942 рр.), а з
1943 р. – старшим науковим співробітником
лабораторії фізико-хімії колоїдів АН БРСР.
Від квітня 1943 р. до грудня 1945 р. О. Я. Рашба
перебувала в лавах Радянської Армії. Під час
війни Олену Яківну, майора медичної служ-
би, було поранено. За заслуги у війні її нагоро-
джено орденом «Червоної зірки» (1945 р.) та ме-
далями «За взяття Кенігсберга» і «За перемогу
над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні
1941–1945 рр.».
У 1933–1951 рр., окрім років Великої Віт-
чизняної війни, О. Я. Рашба працювала в Ін-
ституті біохімії під безпосереднім керівниц-
твом акад. О. В. Палладіна. У 1933–1934 рр.
вона досліджувала вплив тренування і стом-
ливої роботи на активність каталази у м’язах.
Результати цих експериментів на кролях по-
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1 131
казали, що із тривалістю тренування тварин
активність ензиму у м’язах підвищується, що
віддзеркалює активацію окисно-відновних
процесів в організмі. Проте в разі втомлення
м’язів активність ензиму не змінюється. Вод-
ночас, у м’язах тренованих кролів, хоча і втом-
лених перед експериментом, активність ката-
лази підвищувалась.
До 1938 р. О. Я. Рашба проводила дослі-
дження у двох напрямах: вивчала хімічну то-
пографію у відділах центральної і периферич-
ної нервової системи під час ембріонального
розвитку хребетних тварин, а також зміни
вмісту протеїнів і продуктів їхнього обміну в
різних відділах мозку.
Перші експерименти з мозковою ткани-
ною Олена Яківна розпочала в 1934 р. з ви-
значення накопичення креатину в окремих
відділах мозку хребетних тварин. Одержані
дані показали, що креатин у різних відділах
мозку корів розподіляється в певній послідов-
ності: найбільше його в мозочку, менше – в
сірій і білій речовинах півкуль та мозолястому
тілі. У щурів, кролів і морських свинок мак-
симум креатину виявлено в мозочку. В сірій
речовині півкуль та цілих півкулях мозку його
менше, а у стовбурі він міститься в незначній
кількості.
У 1935 р. О. Я. Рашба продовжувала до-
слідження вмісту креатину в головному моз-
ку собак і котів (ссавців), голубів та курей
(птахів), ящірок (рептилій), жаб водяних і зви-
чайних (амфібій), карасів та коропів (риб). У
собак і котів в експериментах використовували
кору та білу речовину півкуль, увесь довгастий
мозок та мозочок; у птахів – повністю півкулі,
зорові зони і мозочок; у рептилій, амфібій та
риб – усі частини мозку.
Одержані результати показали, що у фі-
логенетичному аспекті спостерігається тенден-
ція до зменшення кількості креатину в мозку
тварин. Однак дані щодо розподілу креатину
в головному мозку залежно від ступеня філо-
генетичного розвитку тварин, на думку Олени
Яківни, не можна вважати остаточними без
з’ясування його вмісту в мозку під час онто-
генезу.
На той час (1936 р.) дані щодо метаболізму
креатину в ембріогенезі були обмеженими, а
стосовно кількості його в мозку ембріонів були
відомі лише одиничні публікації. Зважаючи
на це О. Я. Рашба почала вивчати зміни рів-
ня креатину під час онтогенетичного розвитку
різних хребетних тварин – в ембріонах корів,
кролів, морських свинок та курей. Порівню-
ючи експериментальні дані щодо кількості
креатину в мозку ембріонів і дорослих кролів
(самиць та самців), Олена Яківна виявила,
що його кількість (подібно до азоту та води)
в ембріонів вища, передусім на ранніх стадіях
розвитку. При цьому у тварин одного припло-
ду вміст цих сполук до народження і в пер-
ші дні після нього був майже однаковим, але
надалі індивідуальні відміни набували досить
істотних змін. Максимальний вміст креатину
в мозку спостерігався восени.
У тканинах ембріонів морських свинок
Олена Яківна виявила аналогічну залежність
між стадією розвитку і кількістю в них креа-
тину, азоту та води. У корів досліджували мо-
зочок, півкулі і стовбур головного мозку. Дані
цих експериментів свідчать, що вміст креатину
в мозочку підвищується вже на третьому міся-
ці розвитку ембріона на тлі зменшення загаль-
ного азоту у стовбурі мозку. Вони були очіку-
ваними, оскільки гістологічна архітектоніка
зазначених відділів мозку неоднакова. Аналіз
даних показав, що упродовж онтогенетичного
розвитку досліджуваних хребетних тварин, на
відміну від м’язів та печінки, вміст креатину в
мозку знижується.
Наступним етапом роботи О. Я. Рашби
(1936 р.) було з’ясування особливостей біохіміч-
них процесів у нервовій системі ембріона під
час вагітності. Ґрунтуючись на одержаних да-
них, О. Я. Рашба дійшла висновку, що під час
другої половини вагітності у крольчих вміст
креатину та води в мозку не змінюється, хоча
кількість загального азоту дещо знижується.
При цьому у морських свинок кількісних змін
досліджуваних сполук не виявлено. Дані експе-
риментів свідчили, що в мозку тварин імовірні
сезонні зміни вмісту біохімічних компонентів.
У 1935 р. О. Я. Рашба поставила перед со-
бою завдання провести широке порівняльне
дослідження сірої речовини в різних відділах
центральної нервової системи собак, деякі ді-
лянки якої були подібними за гістологічною
архітектонікою. Так, кора мозку і мозочка, сіра
речовина спинного мозку і підкоркові ядра
містять, переважно, нервові клітини, хоча й
неоднакові. Крім того, відрізняється також
філогенетична історія цих відділів ЦНС, що
пов’язано, вірогідно, з функціональними від-
мінностями їх. Найстарішою у філогенетично-
му аспекті вважається сіра речовина спинно-
го мозку, пізніше з’явилися підкоркові вузли,
потім – кора мозочка і, нарешті, кора мозку.
У кожній з цих ділянок мозку досліджували
вміст холестеролу, фосфору ненасичених та
насичених фосфатидів (цереброзидів), загаль-
ного азоту, креатину і сухої речовини. В екс-
периментах зі сірою речовиною різних відділів
ДО 100-річчя ВІД ДНЯ НАРОДжеННЯ О. Я. РАшби
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1132
центральної нервової системи собак було дове-
дено, що філогенетично і функціонально вони
неоднакові за хімічним складом, передусім за
вмістом загального азоту, холестеролу та води.
Подальші дослідження О. Я. Рашби (про-
ведені також у 1935 р.) були присвячені ви-
вченню хімічного складу різних відділів ве-
гетативної нервової системи, яку на той час
було майже не досліджено. З огляду на важли-
ве значення її в організмі, такі експерименти
мали істотний інтерес як у теоретичному, так і
практичному аспектах. Тому О. Я. Рашба вва-
жала доцільним провести експерименти на чо-
тирьох відділах вегетативної нервової системи
корів: симпатичній (найважливіший черевний
вузол, ганглії пограничного стовбура і стовбур
симпатичного нерва) та парасимпатичній (ву-
зол блукаючого нерва). У цих відділах вегета-
тивної нервової системи визначали кількість
холестеролу, фосфору ненасичених фосфа-
тидів – лецитину (фосфатидилхоліну) і ке-
фаліну (фосфатидилетаноламіну), вміст фос-
фору у насичених фосфатидах (сфінгомієліну),
кислоторозчинного та загального фосфору,
загального і залишкового азоту, креатину та
сухої речовини.
Дані цих експериментів свідчать, що в
черевному вузлі міститься найбільше ненаси-
чених і насичених фосфатидів, кислотороз-
чинного та загального фосфору і найменше
креатину та води. За цими ознаками черевний
вузол істотно відмінний від сірої речовини
центральної нервової системи і наближається
до нервів, що пояснюється значною кількістю
в його складі нервових волокон.
У гангліях блукаючого нерва порівняно з
вузлом симпатичної нервової системи виявлено
досить високий рівень загального азоту, води та
креатину і низький ненасичених фосфатидів,
водорозчинного та загального фосфору. Вузли
пограничного стовбура порівняно з іншими
відділами мозку виявилися найбіднішими на
креатин, а за кількістю інших сполук займали
проміжне положення. Таким чином, було вста-
новлено, що розподіл біохімічних компонентів
у вегетативній нервовій системі досить ста-
більний. Периферичні вузли парасимпатичної
і симпатичної нервових систем відмінні як за
функціями, так і хімічним складом.
Для поглиблення попередньо одержаних
даних О. Я. Рашба поставила перед собою зав-
дання вивчити особливості хімічного складу
провідних шляхів периферичної нервової сис-
теми у корів, використовуючи однакові методи
в експериментах (1936 р.). Досліджували перед-
ні (рухові) з незначною кількістю парасимпа-
тичних волокон і задні (рухливі) корінці спин-
ного мозку. Виявилось, що волокна передніх
і задніх корінців із гістологічно однаковою
структурою забарвлюються неоднаково, тобто
їм притаманні певні відмінності.
Серед зазначених відділів нервової сис-
теми філогенетично найстарішими є перифе-
ричні змішані нерви, які добре розвинені вже
в безхребетних тварин. Вегетативна нервова
система філогенетично молодша за спинно-
мозкову: у безхребетних виявлено лише окремі
елементи її, а симпатичний стовбур вперше
з’являється у костистих і дводишних риб. Ці
дані мали суттєвий інтерес, оскільки на той
час були опубліковані лише одиничні роботи
стосовно хімічного складу периферичних нер-
вів, які не давали достатнього уявлення щодо
розподілу біохімічних сполук у корінцях. Згід-
но з думкою О. Я. Рашби, ці дані мали запов-
О. Я. Рашба під час проведення експерименту
Обговорення результатів експерименту. Зліва
направо: е. б. Сквирська, Ц. М. штутман,
О. В. Палладін, О. Я. Рашба
ІСтОРІЯ бІОхІМІЇ
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1 133
нити значну прогалину у знаннях стосовно
хімічного складу функціонально різних пери-
феричних нервів.
Експерименти здійснювали на передніх
і задніх корінцях та вузлах грудної частини
спинного мозку, а також на периферичному
нерві. В зазначених відділах мозку визначали
кількість холестеролу та фосфору в насичених
і ненасичених фосфатидах, а також загального
фосфору, азоту, креатину і сухої речовини.
Аналізуючи одержані дані, О. Я. Рашба
дійшла висновку, що філогенетично найстаріші
частини як периферичної, так і центральної
нервової системи найбагатші на холестерол та
ненасичені фосфатиди, тоді як філогенетично
наймолодші – на протеїни і воду. Наведені ре-
зультати експериментів свідчили про важливу
роль протеїнів у функціонуванні нервової сис-
теми.
Таким чином, О. Я. Рашба встановила, що
периферичній нервовій системі властива пев-
на і залежна від функції та філогенетичного
розвитку хімічна топографія. Експерименти,
проведені на різних тваринах і за різноманіт-
них умов, мали важливе значення для поглиб-
лення знань стосовно ролі цих сполук у різних
відділах нервової системи.
У 1937 р. О. Я. Рашба опублікувала в «Ук-
раїнському біохімічному журналі» (т. Х, № 1)
великий огляд літератури стосовно ролі у тка-
нинах тварин ензиму аргінази, поширення її
в організмах, методів визначення активності,
властивостей тощо. У наступному номері ча-
сопису вийшла з друку стаття О. В. Палладіна
та О. Я. Рашби «Аргінін, аргіназа і креатин у
тканинах ембріонів хребетних тварин».
Продовженням попередніх досліджень
було вивчення механізму утворення креатину
у тварин, зокрема з аргініну. Експерименти
здійснювали на тканині всього мозку ембріо-
на кролів та курей, а також на мозку молодих
тварин. Крім того, досліджували м’язи і печін-
ку ембріонів курей, печінку ембріонів кролів
та дорослих курей. Значно підвищений рівень
аргініну і активності аргінази у тканинах ем-
бріонів на ранніх стадіях розвитку, вірогідно,
відображує особливо важливе значення цієї
амінокислоти в ростових процесах тварин.
У 1938–1941 рр. О. Я. Рашба продовжувала
вивчення біохімічних процесів у тканинах ем-
бріонів тварин, зокрема вуглеводного обміну
у м’язах ембріонів курей в період вилуплення
курчат. Було встановлено, що під час роботи
м’язів вуглеводний обмін в ембріонів подіб-
ний до такого у дорослих тварин, але хімічний
склад м’язів істотно відрізняється. Вивчаючи
ДО 100-річчя ВІД ДНЯ НАРОДжеННЯ О. Я. РАшби
ембріональний розвиток тварин, Олена Яківна
приділила значну увагу дослідженню гліколізу
та фосфорилювання вуглеводів у м’язах, вмісту
в них глікогену, молочної кислоти, АТР, аргіні-
ну, креатину та активності аргінази. Одержані
нею дані щодо хімічного складу функціонально
і філогенетично різних частин нервової систе-
ми, стали ще одним підтвердженням «хімічної
топографії» нервової системи. За матеріалами
цих досліджень 25 вересня 1939 р. О. Я. Рашба
захистила кандидатську дисертацію.
Після демобілізації з лав Радянської Армії
О. Я. Рашбу поновили на посаді старшого нау-
кового співробітника лабораторії біохімії нер-
вової діяльності Інституту біохімії АН УРСР
(15.12.1945 р.). Під керівництвом акад.
О. В. Палладіна Олена Яківна розпочала новий
етап досліджень вуглеводного обміну нервової
системи. Істотну увагу вона приділила амілазі
і її значенню в метаболізмі. Експерименти,
проведені нею упродовж 5 років, стали осно-
вою її докторської дисертації: «Амилаза и ее
роль в начальных этапах углеводного обмена
в головном мозгу некоторых животных», яку
вона захистила 28 квітня 1951 р. у відділенні
медико-біологічних наук Академії медичних
наук СРСР.
Вивчення обміну вуглеводів у головно-
му мозку мало важливе значення, оскільки ці
сполуки є джерелом енергії для функціону-
вання нервової тканини. Дані літератури на
той період щодо наявності в мозку мальтази і
розщеплення глікогену гідролітичним шляхом
за дії ензимів амілази та мальтази були досить
обмеженими. Тому О. Я. Рашба зосередила
увагу на з’ясуванні ролі амілази в мозку на
початкових етапах вуглеводного обміну. Перед
нею постали такі питання: виявити наявність
амілази в мозку; отримати очищені препарати
ензиму і дослідити його властивості, а також
виділити продукти розщеплення полісахаридів
за дії амілази; вивчити подальше перетворен-
ня в мозку сполук, які утворюються з поліса-
харидів за участю цього ензиму.
Експерименти для з’ясування наявності
амілази в мозку корів, кролів, свиней та собак
проводили на гомогенатах тканин, які інкубу-
вали із крохмалем або глікогеном. Мозок для
інактивації фосфорилази і підвищення актив-
ності амілази автолізували. У цих дослідах ус-
тановили, що присутність невеликої кількості
крові в мозку не впливає на активність амілази,
а активність її у крові після автолізу відсутня,
хоча амілаза мозку за таких умов активуєть-
ся. Одержані дані підтвердили припущення
щодо наявності амілази в мозку. Ще одним
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1134
доказом цього була присутність в екстрактах
декстринів. Подальші експерименти показали,
що в мозку корів і кролів відбувається як амі-
лолітичне, так і фосфоролітичне розщеплення
глікогену. Проте О. Я. Рашба вважала, що ви-
щенаведені результати потребують додаткових
доказів стосовно наявності в ньому амілази,
оскільки в досліджуваних екстрактах іден-
тифіковано функціонально активні фосфатази,
які здатні розщеплювати глюкозо-1-фосфат та
інші фосфорні ефіри. Саме тому Олена Яківна
зосередила увагу на дослідженні фосфатази,
виділеної із препаратів мозку шляхом адсор-
бації на активованому вугіллі. Одержані нею
дані показали, що за відсутності фосфатази α-
амілазі притаманна значна активність. Таким
чином, результати проведеної роботи дали під-
ставу для ствердження, що в сірій та білій ре-
човинах головного мозку корів, кролів, собак і
свиней дійсно присутня активна α-амілаза.
Наступним етапом роботи було очищення
ензиму і вивчення його властивостей. Експери-
менти показали, що α-амілаза у кролів, корів і
собак адсорбується на різних структурних про-
теїнах мозку і вивільнюється під час автолізу
або елюції буферними розчинами. О. Я. Рашба
надавала великого значення здатності амілази
адсорбуватися на протеїнах мозку, вважаючи,
що це впливає на активність ензиму in vivo.
Очищений висолюванням сульфатом амонію
препарат О. Я. Рашба і О. В. Палладін назвали
нейроальбуміном. Подальші дослідження пока-
зали, що його ізоелектрична точка міститься в
межах рН 5,2–5,8, а максимум поглинання уль-
трафіолетових променів становить 237–253 нм.
Очищений ензимний препарат інактивується
при нагріванні до 80–90 °С, а інертні протеї-
ни захищають нейроальбумін у разі дії високої
температури. рН-Оптимум амілази становить
6,8–7,0; активують ензим фосфорнокислі солі,
хлориди, аденілова і інозинова кислоти (в сер-
цевому м’язі аденіловою кислотою активується
фосфорилаза, а інозиновою амілаза).
Дослідження продуктів розщеплення
полісахаридів амілазою головного мозку пока-
зали відсутість в ньому амілофосфатази, що дез-
агрегує полісахариди. Як субстрати дії аміла-
зи використовували крохмаль, амілодекстрин,
амілопектин, глікоген і залишковий декстрин.
У цих експериментах установили, що аміла-
за мозку розщеплює крохмаль та глікоген (на
50–60%), а також полісахариди до декстринів,
глюкози і мальтози, які утворюються з висо-
комолекулярних декстринів. Спорідненість
амілази мозку до полісахаридів і високомоле-
кулярних декстринів виявилася вищою, ніж до
низькомолекулярних сполук. При цьому вона
була здатною розщеплювати в полісахаридах і
декстринах як 1,4-, так і 1,6-глікозидні зв’язки
глікогену та амілопектину.
Крім того, О. Я. Рашба виявила в мозку
тварин мальтазу і, отже, довела, що в ньому
Акад. О. В. Палладін зі своїми відомими в біохімії нервової діяльності учнями (1950 р.). Зліва направо:
1-й ряд – б. Й. хайкіна, О. В. Палладін, е. б. Сквирська, О. Я. Рашба; 2-й ряд – Л. А. Михайловська,
К. О. Гончарова, Ц. М. штутман, Н. М. Полякова
ІСтОРІЯ бІОхІМІЇ
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1 135
функціонують два ензими – амілаза і мальта-
за, які забезпечують повне розщеплення гліко-
гену до глюкози гідролітичним шляхом.
Наступним завданням, що постало перед
Оленою Яківною, було з’ясування здатності
декстринів, утворених за участю амілази,
розщеплюватись мальтазою і фосфорилазою.
В цих експериментах було встановлено, що
декстрини відіграють роль затравки у процесі
синтезу полісахариду із глюкозо-1-фосфату за
участю фосфорилази, якій властива однакова
спорідненість до декстринів та полісахаридів.
Наявність у тканині мозку одночасно цих двох
ензимів, здатних розщеплювати полісахариди,
ймовірно, свідчить про нездатність кожного з
них до остаточної деградації вуглеводів. Про-
ведені експерименти показали, що фосфорила-
за мозку або взагалі не має, або має незначну
спорідненість до 1,6-глікозидних зв’язків у мо-
лекулах полісахаридів. Вірогідно, що початкові
етапи розщеплення полісахаридів однакові як
в аеробних, так і анаеробних умовах, але по-
дальший метаболізм їх анаеробним шляхом,
ймовірно, відбувається в окремих відділах
мозку лише за гіпоксії. При цьому спочат-
ку полісахариди розщеплюються амілазою та
мальтазою, а потім – гексокіназою або фос-
форилазою, фосфоглюкомутазою та фосфата-
зою глюкозо-1-фосфату. В обох випадках син-
тезується глюкоза та глюкозо-6-фосфат.
З огляду на одержані дані, взаємозв’язок
між двома ензиматичними системами
О. Я. Рашба пояснювала так:
- Фосфорилаза нервової тканини не
спроможна розщеплювати 1,6-глікозидні
зв’язки в полісахаридах, через що повна дегра-
дація їх відбувається лише за дії амілази або
ізомерази, присутність якої в мозку було дове-
дено в дослідах Б. Й. Хайкіної та К. О. Гонча-
рової.
- Унаслідок глибокої деградації полісаха-
ридів амілазою, збільшується кількість кінце-
вих груп, на які вже здатна діяти фосфорилаза.
Наявність у тканині або в організмі двох ензи-
матичних систем будь-якого обмінного проце-
су найефективніше забезпечує пристосування
тканини до змін умов існування.
Таким чином, О. Я. Рашба провела гли-
бокі дослідження з вивчення системи амілолі-
тичних і фосфоролітичних ензимів мозку як
єдиної системи, що змінюється залежно від
його функціонального стану. Крім того, вона
розробила оригінальний метод одержання ядер
із клітин нервової тканини та дослідила їхній
склад (1951 р.).
Результати експериментів, проведених
О. Я. Рашбою, високо оцінив О. В. Палладін.
Так, у характеристиці за його підписом (1950 р.)
відзначено, що «Е. Я. Рашба инициативный,
хороший экспериментатор, прекрасно знаю-
щий литературу, умеющий самостоятельно
ставить научные проблемы и разрешать их. Ее
работа «Амилаза в нервной ткани» представ-
ляет большой теоретический интерес, так как
проливает свет на особенности углеводного об-
мена в нервной ткани. Она руководит работой
студентов КГУ по выполнению их дипломных
работ».
Першого листопада 1951 р. О. Я. Раш-
бу було переведено до Інституту мікробіоло-
гії АН УРСР на посаду зав. відділу біохімії
мікроорганізмів, на якій вона працювала до
1973 р. Чудовий організатор і керівник моло-
дих кадрів Олена Яківна фактично створила
цей відділ. Разом зі співробітниками вона ак-
тивно включилась до вивчення актуальних в
теоретичному і практичному аспектах питань
біохімії мікроорганізмів. О. Я. Рашба була спі-
вавтором препарату «Аренарин», прийнятого
до впровадження Міністерством сільського
господарства СРСР як ефективний засіб про-
ти бактеріального раку томатів. Цей препарат
водночас підвищує врожайність рослин і сти-
мулює раннє достигання плодів томатів.
Олена Яківна Рашба – автор двох моно-
графій, близько 100 наукових праць, 32 з яких
виконано в Інституті біохімії, а також двох
авторських свідоцтв. Вона була керівником
13 кандидатських і однієї докторської дисер-
тації. У 1956 р. О. Я. Рашба отримала диплом
професора.
Завдяки високій ерудиції Олена Яківна
була прекрасним популяризатором науки –
автором низки науково-популярних статей та
брошур, у т. ч. з питань філософії та приро-
дознавства.
Колеги і друзі також відзначали рідкісну
ерудицію Олени Яківни. Її знання сягали да-
леко за межі вибраної нею професії біохіміка.
Вона багато знала і вміла: була талановитим
ученим, прекрасним художником і фотографом,
писала вірші, гарно вишивала, готувала смачні
страви, володіла новими на той час біохіміч-
ними і фізичними методами досліджень. Щед-
ро обдарована природою О. Я. Рашба, дарувала
свої знання всім, хто того потребував. У неї
кожен міг одержати вичерпну консультацію з
багатьох питань. Особливо дбайливо і тепло
Олена Яківна плекала молодь, а сама, до ос-
таннього дня свого життя, була наймолодшою
серед молодих. Її часто можна було побачити з
тенісною ракеткою в руках, а взимку на лижах.
Олена Яківна завжди була в русі, надзвичай-
ДО 100-річчя ВІД ДНЯ НАРОДжеННЯ О. Я. РАшби
ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 1136
но легко сприймала все нове як у науці, так і
в повсякденному житті. Вона була на рідкість
відвертою людиною. За ці риси характеру ко-
леги її щиро любили, а особливо – молодь.
Світла пам’ять про Олену Яківну Рашбу –
надзвичайну людину, талановитого організато-
ра науки та науковця – назавжди збережеться в
серцях людей, які її знали і працювали з нею.
Рашба елена ЯкОвлевна –
талантливый ученый и
ОРганизатОР науки
К 100-летию со дня рождения
11.02.1910 – 25.10.1973 гг.
Р. П. Виноградова
Институт биохимии им. А. В. Палладина
НАН Украины, Киев;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
Доктор биологических наук, профессор,
старший научный сотрудник Елена Яковлевна
Рашба родилась в Киеве в семье врача, окон-
чила лечебно-профилактический факультет
I Киевского медицинского института (1927–
1931 гг.). С 1933 г. она работала в Институте
биохимии АН УССР сначала лаборантом, затем
младшим и старшим научным сотрудником. В
1939 г. защитила кандидатскую, а в 1951 г. –
докторскую диссертацию. С 1943 по 1945 гг.
майор медицинской службы Е. Я. Рашба была
на фронте, награждена орденом «Красная звез-
да», медалями «За взятие Кенигсберга», «За
победу над Германией в Великой Отечествен-
ной войне 1941–1945 гг.». До 1941 г. под руковод-
ством акад. А. В. Палладина Елена Яковлевна
изучала биохимическую топографию отделов
центральной и периферической нервной сис-
темы, а также изменения содержания про-
теина и продуктов его обмена в различных
отделах мозга при эмбриональном развитии
позвоночных. С 1945 по 1951 гг. Е. Я. Рашба
исследовала углеводный обмен головного моз-
га и идентифицировала в нем два энзима, рас-
щепляющих гликоген до глюкозы, – амилазу и
мальтазу. Кроме того, она установила взаимо-
связь между двумя энзиматическими система-
ми – амилолитический и фосфоролитической;
разработала метод получения ядер из клеток
нервной ткани и установила их состав. С 1951
по 1973 гг. Е. Я. Рашба возглавляла отдел био-
химии микроорганизмов Института микробио-
логии АН УССР. Она соавтор эффективного
способа против бактериального рака томатов
«Аренарин». Ею опубликовано почти 100 науч-
ных работ, из которых 2 монографии и два ав-
торских свидетельства.
Rashba Olena Yakivna – a gifted
scientist and science ORganizeR
On the 100th Anniversary
of Birth 11.02.1910 – 25.10.1973
R. P. Vynogradova
Palladin Institute of Biochemistry, National
Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
Professor Olena Yakivna Rashba, doctor of
science in biology, was born in Kyiv, to the phy-
sician’s family; graduated from the Medical-Pro-
phylactic Faculty of the First Medical Institute
(1927-1931). Since 1933 she had been working at
the Institute of Biochemistry of the Academy of
Sciences of Ukr.SSR: first as a laborant and then
as a junior and as a senior scientific worker. In 1939
O. Ya. Rashba defended a thesis for the Candidates
degree in biology, and in 1951 the thesis for the
Doctor’s degree. From 1943 to 1945 O. Ya. Rashba
was at the front as the major of Medical Service.
She was awarded the Red Star Order and medals
For Capture of Berlin and For the Victory over Ger-
many in the Great Patriotic War of 1941-1945.
Before 1941 Olena Yakivna investigated, un-
der the supervision of Acad. O. V. Palladin, bio-
chemical topography of departments of the central
and peripheral nervous system, as well as variations
in content of protein and its metabolism products
in different departments of brain during embryo-
nal development of vertebral animals. In 1945-1951
O. Ya. Rashba began investigating peculiarities of
carbohydrate metabolism in the brain. The data
obtained by the scientist evidence that two enzymes
(amylase and maltase) function in the brain which
split glycogen to glucose in hydrolytic way. Interre-
lation between amylolytic and phospholytic enzy-
matic systems was detected in these experiments.
Olena Yakivna has also developed the method of
obtaining nuclei from the cells of nerve tissue and
studied their composition.
From 1951 to 1973 O. Ya. Rashba headed the
Department of Microorganisms of the Institute of
Microbiology of AS of Ukr.SSR and was a co-au-
thor of the efficient drug against bacterial cancer of
tomatos «Arenarin». O. Ya. Rashbe has published
about 100 scientific works, 2 monographs among
them; she obtained 2 author’s certificates.
ІСтОРІЯ бІОхІМІЇ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19033 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-8470 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T00:32:16Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Виноградова, Р.П. 2011-04-16T09:59:49Z 2011-04-16T09:59:49Z 2010 Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження / Р.П. Виноградова // Укр. біохім. журн. — 2010. — Т. 82, № 1. — С. 130-136. — укр. 0201-8470 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19033 uk Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Український біохімічний журнал Історія біохімії Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження Рашба Елена Яковлевна – талантливый ученый и организатор науки. К 100-летию со дня рождения Rashba Olena Yakivna – a gifted Scientist and Science Organizer. On the 100th Anniversary Article published earlier |
| spellingShingle | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження Виноградова, Р.П. Історія біохімії |
| title | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження |
| title_alt | Рашба Елена Яковлевна – талантливый ученый и организатор науки. К 100-летию со дня рождения Rashba Olena Yakivna – a gifted Scientist and Science Organizer. On the 100th Anniversary |
| title_full | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження |
| title_fullStr | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження |
| title_full_unstemmed | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження |
| title_short | Рашба Олена Яківна – талановитий вчений і організатор науки. До 100-річчя від дня народження |
| title_sort | рашба олена яківна – талановитий вчений і організатор науки. до 100-річчя від дня народження |
| topic | Історія біохімії |
| topic_facet | Історія біохімії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19033 |
| work_keys_str_mv | AT vinogradovarp rašbaolenaâkívnatalanovitiivčeniiíorganízatornaukido100ríččâvíddnânarodžennâ AT vinogradovarp rašbaelenaâkovlevnatalantlivyiučenyiiorganizatornaukik100letiûsodnâroždeniâ AT vinogradovarp rashbaolenayakivnaagiftedscientistandscienceorganizeronthe100thanniversary |