Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів

На моделі гострої інтоксикації етанолом (2,5 г/кг) у щурів вивчали вплив N-стеароїлетаноламіну на систему оксиду азоту, стан процесів пероксидного окислення ліпідів, активність ензимів антиоксидантного захисту, склад фосфоліпідів та жирних кислот. Результати проведених досліджень свідчать, що гостра...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Гула, Н.М., Горідько, Т.М., Стогній, Н.А., Клімашевський, В.М., Мегедь, О.Ф., Косякова, Г.В., Шовкун, С.А., Кіндрук, Н.Л., Бердишев, А.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України 2010
Schriftenreihe:	Український біохімічний журнал
Schlagworte:	Експериментальні роботи
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19040
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів / Н.М. Гула, Т.М. Горідько, Н.А. Стогній, В.М. Клімашевський, О.Ф. Мегедь, Г.В. Косякова, С.А. Шовкун, Н.Л. Кіндрук, А.Г. Бердишев // Укр. біохім. журн. — 2010. — Т. 82, № 2. — С. 42-52. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19040
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190402025-02-23T20:09:34Z Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів Протекторное действие N-стеароилэтаноламина при острой алкогольной интоксикации у крыс Protective effect of N-stearoylethanolamine under acute alcohol intoxication in rats Гула, Н.М. Горідько, Т.М. Стогній, Н.А. Клімашевський, В.М. Мегедь, О.Ф. Косякова, Г.В. Шовкун, С.А. Кіндрук, Н.Л. Бердишев, А.Г. Експериментальні роботи На моделі гострої інтоксикації етанолом (2,5 г/кг) у щурів вивчали вплив N-стеароїлетаноламіну на систему оксиду азоту, стан процесів пероксидного окислення ліпідів, активність ензимів антиоксидантного захисту, склад фосфоліпідів та жирних кислот. Результати проведених досліджень свідчать, що гостра інтоксикація етанолом спричинює у тканині печінки щурів порушення окислювального гомеостазу, яке супроводжується вірогідним накопиченням продуктів, що реагують із тіобарбітуровою кислотою, підвищенням активності каталази і глутатіонпероксидази, зміною складу загальних, а також індивідуальних жирних кислот фосфоліпідів. Вміст насичених жирних кислот (пальмітинова, стеаринова) підвищується, а ненасичених (пальмітолеїнова, олеїнова, ліноленова) зменшується. Виявлено зміни вмісту оксиду азоту в мозку, плазмі та еритроцитах. За цих умов N-стеароїлетаноламін (NSE) у дозі 50 мг/кг маси тіла проявляє виражені антиоксидантні та гепатопротекторні властивості. Так, попереднє введення його щурам вірогідно гальмує накопичення ТБК-активних продуктів, сприяє одночасному зростанню активності ензимів антиоксидантного захисту, корегує вміст як загальних, так і індивідуальних жирних кислот у складі фосфоліпідів та вміст оксиду азоту в патологічно змінених тканинах. Одержані дані свідчать, що NSE в умовах проведеного експерименту забезпечує захист структурної цілісності та функціональної здатності мембран клітин. На модели острой интоксикации этанолом (2,5 г/кг) у крыс изучали влияние N-стеароилэтаноламина на систему оксида азота, состояние процессов пероксидного окисления липидов, активность энзимов антиоксидантной защиты, состав фосфолипидов и жирных кислот. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что острая интоксикация этанолом вызывает в ткани печени крыс нарушение окислительного гомеостаза, сопровождающееся достоверным накоплением продуктов, реагирующих с тиобарбитуровой кислотой, повышением активности каталазы и глутатионпероксидазы, изменением состава общих, а также и индивидуальных жирных кислот фосфолипидов. Содержание насыщенных жирных кислот (пальмитиновая, стеариновая) повышается, а ненасыщенных (пальмитолеиновая, олеиновая, линоленовая) уменьшается. Выявлены изменения содержания оксида азота в мозгу, плазме и эритроцитах. В этих условиях N-стеароилэтаноламин (NSE) в дозе 50 мг/кг проявляет выраженные антиоксидантные и гепатопротекторные свойства. Так, предварительное введение его крысам достоверно тормозит накопление ТБК-активных продуктов, способствует одновременному повышению активности энзимов антиоксидантной защиты, корректирует содержание как общих, так и индивидуальных жирных кислот в составе фосфолипидов и содержание оксида азота в патологически измененных тканях. Полученные данные свидетельствуют о том, что NSE в условиях проведенного эксперимента обеспечивает защиту структурной целостности и функциональной способности мембран клеток. The influence of N-stearoylethanolamine on the nitric oxide system, the state of lipid peroxidation, antioxidant enzyme activity, content of phospholipids and fatty acids were studied under the acute ethanol intoxication (2.5 g/kg) in rats. The results of investigations show that acute ethanol intoxication caused abnormalities of the oxidative homeostasis accompanied by the accumulation of thiobarbituric acid reactive substances (TBARS). High catalase and glutathione peroxidase activity was also shown. The altered content of total and individual fatty acids of phospholipids in the rat liver tissue was found. The content of saturated fatty acids (palmitic, stearic) increased and amount of unsaturated (palmitoleic, oleic, linolenic) acids decreased under acute ethanol intoxication. The changes of nitric oxide content was found in the brain, plasma and red blood cells. N‑stearoylethanolamine (NSE) in a dose of 50 mg/kg of body weight shows the pronounced antioxidative and hepatoprotective properties under these conditions. It was found that the preliminary NSE administration to rats inhibited accumulation of TBARS and caused a simultaneous increase of antioxidant enzyme activity. The NSE administration modulated also the content of total and individual fatty acids of phospholipids and the amount of nitric oxide in pathologically altered tissues. These results suggested that NSE protected the structural integrity and functional ability of cell membranes under the acute ethanol intoxication. 2010 Article Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів / Н.М. Гула, Т.М. Горідько, Н.А. Стогній, В.М. Клімашевський, О.Ф. Мегедь, Г.В. Косякова, С.А. Шовкун, Н.Л. Кіндрук, А.Г. Бердишев // Укр. біохім. журн. — 2010. — Т. 82, № 2. — С. 42-52. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 0201-8470 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19040 577.115:613.81+615.27 uk Український біохімічний журнал application/pdf Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Експериментальні роботи Експериментальні роботи
spellingShingle	Експериментальні роботи Експериментальні роботи Гула, Н.М. Горідько, Т.М. Стогній, Н.А. Клімашевський, В.М. Мегедь, О.Ф. Косякова, Г.В. Шовкун, С.А. Кіндрук, Н.Л. Бердишев, А.Г. Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів Український біохімічний журнал
description	На моделі гострої інтоксикації етанолом (2,5 г/кг) у щурів вивчали вплив N-стеароїлетаноламіну на систему оксиду азоту, стан процесів пероксидного окислення ліпідів, активність ензимів антиоксидантного захисту, склад фосфоліпідів та жирних кислот. Результати проведених досліджень свідчать, що гостра інтоксикація етанолом спричинює у тканині печінки щурів порушення окислювального гомеостазу, яке супроводжується вірогідним накопиченням продуктів, що реагують із тіобарбітуровою кислотою, підвищенням активності каталази і глутатіонпероксидази, зміною складу загальних, а також індивідуальних жирних кислот фосфоліпідів. Вміст насичених жирних кислот (пальмітинова, стеаринова) підвищується, а ненасичених (пальмітолеїнова, олеїнова, ліноленова) зменшується. Виявлено зміни вмісту оксиду азоту в мозку, плазмі та еритроцитах. За цих умов N-стеароїлетаноламін (NSE) у дозі 50 мг/кг маси тіла проявляє виражені антиоксидантні та гепатопротекторні властивості. Так, попереднє введення його щурам вірогідно гальмує накопичення ТБК-активних продуктів, сприяє одночасному зростанню активності ензимів антиоксидантного захисту, корегує вміст як загальних, так і індивідуальних жирних кислот у складі фосфоліпідів та вміст оксиду азоту в патологічно змінених тканинах. Одержані дані свідчать, що NSE в умовах проведеного експерименту забезпечує захист структурної цілісності та функціональної здатності мембран клітин.
format	Article
author	Гула, Н.М. Горідько, Т.М. Стогній, Н.А. Клімашевський, В.М. Мегедь, О.Ф. Косякова, Г.В. Шовкун, С.А. Кіндрук, Н.Л. Бердишев, А.Г.
author_facet	Гула, Н.М. Горідько, Т.М. Стогній, Н.А. Клімашевський, В.М. Мегедь, О.Ф. Косякова, Г.В. Шовкун, С.А. Кіндрук, Н.Л. Бердишев, А.Г.
author_sort	Гула, Н.М.
title	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів
title_short	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів
title_full	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів
title_fullStr	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів
title_full_unstemmed	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів
title_sort	протекторний вплив n-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів
publisher	Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Експериментальні роботи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19040
citation_txt	Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів / Н.М. Гула, Т.М. Горідько, Н.А. Стогній, В.М. Клімашевський, О.Ф. Мегедь, Г.В. Косякова, С.А. Шовкун, Н.Л. Кіндрук, А.Г. Бердишев // Укр. біохім. журн. — 2010. — Т. 82, № 2. — С. 42-52. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Український біохімічний журнал
work_keys_str_mv	AT gulanm protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT gorídʹkotm protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT stogníjna protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT klímaševsʹkijvm protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT megedʹof protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT kosâkovagv protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT šovkunsa protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT kíndruknl protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT berdiševag protektornijvplivnstearoíletanolamínuzagostroíalkogolʹnoííntoksikacííuŝurív AT gulanm protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT gorídʹkotm protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT stogníjna protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT klímaševsʹkijvm protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT megedʹof protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT kosâkovagv protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT šovkunsa protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT kíndruknl protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT berdiševag protektornoedejstvienstearoilétanolaminapriostrojalkogolʹnojintoksikaciiukrys AT gulanm protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT gorídʹkotm protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT stogníjna protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT klímaševsʹkijvm protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT megedʹof protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT kosâkovagv protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT šovkunsa protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT kíndruknl protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats AT berdiševag protectiveeffectofnstearoylethanolamineunderacutealcoholintoxicationinrats
first_indexed	2025-11-25T00:19:19Z
last_indexed	2025-11-25T00:19:19Z
_version_	1849719479227908096
fulltext	ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 242 УДК 577.115:613.81+615.27 протекторний вплив n-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів Н. М. ГУЛА, Т. М. ГОРІДЬКО, Н. А. СТОГНІЙ, В. М. КЛІМАШЕВСЬКИЙ, О. Ф. МЕГЕДЬ, Г. В. КОСЯКОВА, С. А. ШОВКУН, Н. Л. КІНДРУК, А. Г. БЕРДИШЕВ Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ; e-mail: ngula@biochem.kiev.ua На моделі гострої інтоксикації етанолом (2,5 г/кг) у щурів вивчали вплив N-стеароїлетанол- аміну на систему оксиду азоту, стан процесів пероксидного окислення ліпідів, активність ензимів антиоксидантного захисту, склад фосфоліпідів та жирних кислот. Результати проведених досліджень свідчать, що гостра інтоксикація етанолом спричинює у тканині печінки щурів порушення окислювального гомеостазу, яке супроводжується вірогідним нако- пиченням продуктів, що реагують із тіобарбітуровою кислотою, підвищенням активності каталази і глутатіонпероксидази, зміною складу загальних, а також індивідуальних жирних кислот фосфоліпідів. Вміст насичених жирних кислот (пальмітинова, стеаринова) підвищується, а ненасичених (пальмі- толеїнова, олеїнова, ліноленова) зменшується. Виявлено зміни вмісту оксиду азоту в мозку, плазмі та еритроцитах. За цих умов N-стеароїлетаноламін (NSE) у дозі 50 мг/кг маси тіла проявляє виражені антиоксидантні та гепатопротекторні властивості. Так, попереднє введення його щурам вірогідно гальмує накопичення ТБК-активних продуктів, сприяє одночасному зростанню активності ензимів антиоксидантного захисту, корегує вміст як загальних, так і індивідуальних жирних кислот у складі фосфоліпідів та вміст оксиду азоту в патологічно змінених тканинах. Одержані дані свідчать, що NSE в умовах проведеного експерименту забезпечує захист структурної цілісності та функціональної здатності мембран клітин. К л ю ч о в і с л о в а: N-стеароїлетаноламін, пероксидне окислення ліпідів, ензими антиоксидант- ного захисту, оксид азоту, фосфоліпіди, жирні кислоти, холестерол, етанол. На сьогодні в Україні та багатьох краї- нах світу надзвичайно актуальною є проблема зростаючого поширення алкоголізму серед населення. Незаперечним є факт, що розвиток толерантності та залежності від алкоголю тісно пов’язаний з опіоїдною та канабіноїдною системами [1–3]. Лабораторні та клінічні дослідження показали, що агоніс- ти опіоїдних та канабіноїдних рецепторів здат- ні підвищувати рівень споживання алкоголю, тоді як їхні антагоністи (специфічні та неспе- цифічні, наприклад, налоксон, налтрексон, рі- монабант та ін.), навпаки, знижують потребу в останньому [3–5]. Показано, що довготривала дія етанолу призводить до розвитку компенса- торних змін у структурі мембран, які поляга- ють у зменшенні ступеня ненасиченості ліпідів мембран та збільшенні вмісту холестеролу [6]. Вважають, що такі зміни є реакцією організму на розріджуючу дію етанолу та лежать в основі механізмів розвитку толерантності клітин до його токсичного впливу за хронічного спожи- вання. Показано, що довготривале надходження етанолу впливає на канабіноїдну систему. Зок- рема, виявлено зміни рівня ендоканабіноїдів та їхніх рецепторів в мозку лабораторних тварин та людини, а також у культурі нейро- нальних клітин. Знайдено зменшення вмісту анандаміду (ANA) та 2 – арахідоноїлгліцеролу (2-AG) в середньому мозку, в той самий час у гранулярних нейронах мозочка та культурі клітин нейробластоми людини лінії SK-N-SH їхня кількість, навпаки, значно зростає [2, 7, 8]. Ці дані підтверджують залучення ендокана- біноїдів до розвитку нейроадаптивних змін та активацію системи винагороди (reward system) в мозку тварин під впливом алкоголю. У разі хронічного впливу етанолу в різних відділах мозку щурів також спостерігається порушення функцій та значно зменшується експресія СВ1 рецепторів [3]. Вважають, що такі зміни обу- мовлені рівнем ендоканабіноїдів у структурах мозку. Гостра інтоксикація етанолом спричинює зменшення рівня ендоканабіноїдів (анандамі- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 2 43 ду, 2-арахідоноїлгліцеролу) та деяких N-ацил- етаноламінів (NPE, NSE, NOE) в тих відділах мозку піддослідних тварин, які відповідають за стресемоційний стан, харчування, рухливість, а також безпосередньо пов’язані із розвитком алкогольної залежності [9–11]. Таке зменшен- ня вмісту N-ацилетаноламінів не є наслідком підвищення їхньої деградації амідогідролазою жирних кислот (FAAH), а можливо пов’язане з низьким рівнем рецепторів, які активуються цими лігандами та дією алкоголю на глутамат- ергічну систему [10, 11]. При цьому, падіння вмісту ANA та NPE корелює із блокуванням глутаматних рецепторів, зменшенням виходу глутамату та входом кальцію у клітини. Одер- жані ефекти пов’язують із початком нейроадап- тивних змін та поведінкових реакцій, а також розглядають, як один із механізмів розвитку толерантності та залежності, коли споживання алкоголю стає регулярним [10, 11]. Також слід зазначити, що N-пальмітоїл- етаноламін під час попереднього протягом тривалого часу, так і одноразового введення в організм здатен зменшувати рівень алкого- лю у крові та його токсичний вплив у мишей і людини майже на 30% порівняно з конт- ролем. Такі ефекти можуть бути прямим на- слідком гальмування адсорбції алкоголю під дією NPE і, можливо, складовою захисного механізму дії N-пальмітоїлетаноламіну [12]. Крім того, проведені дослідження біологічних ефектів N-ацилетаноламінів показали, що ця група біологічно активних сполук, модулюю- чи ліпідний склад клітинних мембран, сприяє зниженню активності пероксидних процесів [12, 13]. Беручи до уваги зазначені вище власти- вості N-ацилетаноламінів, метою роботи було виявлення можливості корегування за допо- могою N-стеароїлетаноламіну наслідків ток- сичного впливу етанолу на печінку та мозок піддослідних тварин. матеріали і методи Для досліджень використовували безпо- родних щурів масою тіла 200–280 г. Піддослід- них тварин утримували у стандартних клітках, воду та збалансований гранульований раціон тварини отримували ad libitum. Експерименти проводили відповідно до правил етичної ко- місії Інституту біохімії НАНУ. Тварин поділили на групи: 1 – конт- рольні щури (n = 4); 2 – щури, яким з ме- тою спричинення в них гострого алкогольного отруєння одноразово внутрішньочеревинно вводили 25%-й розчин етанолу з розрахунку 2,5 г/кг маси тіла (n = 6); 3– щури, які протя- гом 3 днів отримували водну суспензію NSE в дозі 50 мг/кг маси тіла до гострого отруєн- ня етанолом, яке проводили як і у 2-й групі тварин (n = 6). Контрольним тваринам замість етанолу вводили однаковий за об’ємом фізіо- логічний розчин. Через годину після введення зазначених вище розчинів всіх тварин декапітували під нембуталовим наркозом (50 мг/кг маси тіла). Для досліджень використовували кров, печін- ку та мозок тварин. Вміст NO2 – визначали спектрофотомет- рично методом Green L. C. за допомогою реак- тиву Гріса [14] на спектрофотометрі СФ-46. Кількість NO3 – визначали спектрофотомет- ричним методом [15] за допомогою бруцино- вого реактиву. Сумарну активність NO-синтаз: кон- ститутивної (cNOS) та індуцибельної (iNOC) [КФ 1.14.13.39] визначали як описано [16] за кількістю утвореного після інкубації нітрит- аніону (NO2 –), що визначався за методом Грін [14]. Склад інкубаційної суміші, об’ємом 1 мл, містив 50 мM KH2PO4 (pH = 7,0), 1 мM MgCl2, 2 мM CaCl2, 1 мM NADPH, 2,2 мM L-аргініну та 0,2 мл проби. Для визначення активності іNOS до складу інкубаційної суміші замість CaCl2 для зв’язування ендогенного Ca2+ дода- вали EGTA до кінцевої концентрації 4 мM. Активність cNOS розраховували як різницю активності сумарної NOS та іNOS. Визначення інтенсивності процесів пер- оксидного окислення ліпідів (ПОЛ) проводи- ли за накопиченням ТБК-активних продуктів (МДА), як описано в роботах [17, 18]. Активність супероксиддисмутази (СОД) [КФ 1.15.1.1] в гомогенатах печінки щурів ви- значали за ступенем зниження відновлення нітросинього тетразолію у присутності NADH та феназинметасульфату методом [19], актив- ність каталази [КФ 1.11.1.6] – за швидкістю розпаду пероксиду водню [20], активність глу- татіонпероксидази [КФ 1.11.1.9] – за накопи- ченням окисленого глутатіону [21]. Екстракцію ліпідів проводили методом Bligh і Dyer [22]. Одержані екстракти очищали від неліпідних домішок методом Кейтса [23]. Вміст загальних ліпідів у тканині печінки ви- значали шляхом зважування сухого залишку їх після видалення розчинника на роторному випарювачі. Розділення фосфоліпідів про- водили двовимірною тонкошаровою хромато- графією за методом Svetashev і Vaskovsky [24]. Фосфоліпідні класи ідентифікували як опи- сано нами раніше [25]. Вміст фосфоліпідів у Н. М. ГУЛА, Т. М. ГОРІДЬКО, Н. А. СТОГНІЙ та ін. ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 244 ліпідних екстрактах виражали кількістю в них неорганічного фосфору [26]. Кількісний аналіз метилових ефірів жир- них кислот проводили за допомогою газорі- динної хроматографії на хроматографі Carlo Erba (Італія) з полум’яноіонізаційним детекто- ром. Скляну колонку (довжина 2,5 м, внутріш- ній діаметр 3 мм), заповнювали 10%-ою фазою Sp 2300 (Silar 5CP) на Chromosorb W/HP при 140–250 °С (2 °С/хв). Кількісне визначення холестеролу про- водили на хроматографі Chrom-5 (Чехія) з дуальною системою на колонці з нержавіючої сталі довжиною 0,5 м, заповненою Chimalite W (80–100 mesh) та просиченою 1,5%-ою рідкою фазою OV-1 (Shimadzu, Japan) при температурі інжектора 250 °С та детектора 270 °С і запрог- рамованій температурі 180–250 °С (10 °С/хв). Статистичний аналіз проводили з вико- ристанням t-критерію Стьюдента, вірогідними вважали дані при Р < 0,05. результати та обговорення В табл. 1 наведено дані щодо впливу NSE на вміст ТБК-активних продуктів та актив- ність ензимів антиоксидантного захисту в пе- чінці щурів за розвитку гострої алкогольної інтоксикації. Видно, що в щурів розвиток інтоксикації, спричиненої одноразовим введенням етанолу, супроводжується активацією ПОЛ і виражаєть- ся у зростанні рівня ТБК-активних продуктів майже на 30% відносно такого у контрольних тварин (табл. 1). Утворення продуктів ПОЛ у тканинах значною мірою залежить від активності ен- зимів антиоксидантної системи, основною функцією яких є підтримання на стабільно- му рівні відповідних концентрацій активних форм кисню, необхідних для пероксидного окислення ліпідів та низки інших біохімічних процесів у клітині. За даними табл. 1 видно, що активність каталази та глутатіонперокси- дази у тканині печінки щурів за алкогольної інтоксикації зростає відповідно на 49 та 19,83% відносно таких показників у контрольних тва- рин. Активність супероксиддисмутази за да- них умов не змінюється. Беручи до уваги особливості метаболіз- му етанолу, ми припускаємо, що виявлена активація процесів пероксидного окислення ліпідів у тканинах печінки щурів може бути пов’язана як із метаболічними ефектами само- го етанолу, так і з токсичною дією його основ- ного метаболіту – ацетальдегіду. Ключовими ензимами антиоксидантного захисту вважають супероксиддисмутазу та каталазу. Пероксид водню є інгібітором СОД. Послідовність та злагодженість у роботі цих двох ензимів за- безпечують стаціонарний рівень концентрації вільних радикалів. У разі екзогенного введен- ня етилового спирту каталаза виконує не тіль- ки антиоксидантну функцію, але й бере участь в його метаболізмі. Так, в пероксисомах ката- лаза використовує ендогенний пероксид для окислення етанолу до ацетальдегіду. Причому, швидкість окислення значною мірою залежить від швидкості генерації Н2О2. Тому виявлене Т а б л и ц я 1. Вміст ТБК-активних продуктів та активність ензимів антиоксидантного захисту у тканині печінки щурів за гострої алкогольної інтоксикації та у разі введення їм N-стеароїлетанол- аміну (M ± m; n = 5–6) Показники Вміст досліджуваних сполук та активність ензимів Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації ТБК-активні продукти, нмоль МДА/г тканини 36,00 ± 1,24 46,79 ± 2,85* 36,84 ± 3,60# Супероксиддисмутаза, ум. од/хв на 1 мг протеїну 26,17 ± 4,13 33,15 ± 3,58 28,85 ± 1,91 Каталаза, мкмоль/хв на 1 мг протеїну 6,61 ± 0,20 9,88 ± 0,45* 9,69 ± 0,91* Глутатіонпероксидаза, нмоль/хв на 1 мг протеїну 10,84 ± 0,21 12,99 ± 0,60* 14,53 ± 0,27,# Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин; #Р < 0,05 по відношенню до тварин з гострою алкогольною інтоксикацією ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 2 45 в експерименті зростання рівня їхньої актив- ності на тлі незмінної активності СОД може бути пов’язано, головним чином, із стимулю- ванням каталазного шляху окислення етилово- го спирту, а також із незначним активуванням антиокисного захисного механізму. У захисті клітин від оксидативного стресу також суттєву роль відіграє глутатіонзалежна антиоксидант- на ензимна система, яка нейтралізує перок- сиди ліпідів і підтримує у відновленому стані SH-групи протеїнів, забезпечуючи цим їхню функціональну активність. Глутатіонперок- сидаза (ГП) – один із основних ензимів цієї системи, що каталізує відновлення пероксиду водню та інших органічних гідропероксидів до води та гідросполук з одночасним окисленням відновленого глутатіону. Продукти окислення ненасичених жирних кислот можуть активува- ти глутатіонзалежні ензими. Тому встановлене нами вірогідне зростання активності цього ен- зиму може бути обумовлене, на нашу думку, зростанням рівня ліпопероксидів. Отже, за гострої інтоксикації етанолом у тканині печінки щурів було знайдено пору- шення окислювального гомеостазу, яке суп- роводжується накопиченням продуктів перок- сидного окислення ліпідів та недостатньою ефективністю функціонування ензимів анти- оксидантного захисту. Попереднє введення NSE щурам вірогід- но гальмує накопичення ТБК-активних про- дуктів, сприяє зростанню активності ГП, але не змінює підвищеного, внаслідок дії етанолу, рівня активності каталази (табл. 1). Відомо, що тривала активація ГП залежить від висо- кого рівня вмісту внутрішньоклітинного від- новленого глутатіону, а сам ензим здатен не тільки нейтралізувати пероксид водню, але і запобігати накопиченню вторинних продук- тів ПОЛ. Тому підвищення активності ГП та зменшення рівня ТБК-активних продуктів є свідченням посилення процесів елімінації токсичних продуктів, відновлення проантиок- сидантної рівноваги, збереження необхідного рівня SH-вмісних сполук та поліненасичених жирних кислот під впливом NSE. Отже, як було встановлено в наших до- слідах раніше на моделях різних патологічних станів [13], так і за гострого отруєння етило- вим спиртом, N-стеароїлетаноламін виявляє виражені антиоксидантні та гепатопротекторні властивості. Показано, що він активує розви- ток адаптивно-компенсаторних механізмів за рахунок впливу на активність ензимів антиок- сидантного захисту та гальмує надмірне утво- рення продуктів ПОЛ у патологічно змінених тканинах, таким чином забезпечуючи захист структурно-функціональної цілісності мемб- ран клітин. Відомо, що істотне підвищення продуктів ПОЛ спричинюється також і надпродукцією оксиду азоту (NO). За сучасними уявленнями NO відіграє роль універсального регулятора багатьох фізіологічних процесів в організмі. З даних, які наведено в табл. 2, видно, що у стані гострої алкогольної інтоксикації в мозку тварин відбувається зниження вмісту NO2 – відносно рівня його у контрольних тва- рин. У разі введення NSE рівень нітрит-аніо- ну залишається вірогідно вище, ніж у тварин з алкогольною інтоксикацією. Таким чином, NSE сприяє збереженню пулів нітрит-аніону в мозку щурів за алкогольної інтоксикації, в той же час вміст нітрат-аніону (NO3 –) при цьому не змінюється. Виявлені зміни вмісту нітрит-аніонів ко- релюють із даними щодо зниження активності NO-синтази. Як видно з табл. 3, за алкогольної інтоксикації в мозку шурів значно знижуєть- ся активність як сNOS, так і іNOS ізоформи NO-синтази. Попереднє введення NSE щурам зменшує вплив етанолу на активність іNOS та не впливає на активність сNOS. Т а б л и ц я 2. Вміст стабільних метаболітів оксиду азоту у мозку щурів за гострої алкогольної ін- токсикації та у разі введення їм N-стеароїлетаноламіну (M ± m; n = 4–6) * Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин; # Р < 0,05 по відношенню до тварин з гострою алкоголь- ною інтоксикацією Показники Вміст досліджуваних сполук Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації Вміст NO2 – (пмоль/мг протеїну) 207,33 ± 30,61 38,10 ± 7,45* 81,40 ± 8,19,# Вміст NO3 – (нмоль/мг протеїну) 36,12 ± 7,16 27,35 ± 4,62 30,05 ± 2,68 Н. М. ГУЛА, Т. М. ГОРІДЬКО, Н. А. СТОГНІЙ та ін. ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 246 Одержані результати узгоджуються із да- ними літератури [27], стосовно інгібування синтезу NO в мозку тварин за гострої інток- сикації етанолом. Показано, що етанол впли- ває не тільки на процеси формування пам’яті та навчання, але також інгібує активність NO-синтази у мозочку. Залежно від дози у С6-гліальних клітинах етанол інгібує актив- ність індуцибельної синтази NO. Вважають, що такий ефект алкоголю на NOS відіграє суттєву роль у патогенезі алкогольного ушко- дження мозку. З табл. 4 видно, що у плазмі крові щурів у стані гострого алкогольного отруєння вміст NO2 – не змінюється, а в еритроцитах – змен- шується у 4 рази. У разі попереднього введен- ня щурам NSE вміст NO2 – в еритроцитах крові залишається вірогідно вищим, ніж у щурів з алкогольним отруєнням. Гостре отруєння етиловим спиртом при- зводить до різкого підвищення вмісту нітрат- аніону у плазмі крові піддослідних тварин (табл. 4). За введення NSE рівень NO3 – зали- шається таким самим, як і за гострого отруєн- ня алкоголем. Відомо, що стан окисних процесів в ор- ганізмі та механізми регуляції ліпідної рів- новаги знаходяться в тісному зв’язку і в разі активації пероксидного окислення ліпідів ви- никають зміни функціональної активності як ліпідних, так і протеїнових компонентів мем- бран. У першу чергу в процес вільнорадикаль- ного окислення залучаються фосфоліпіди, до складу яких в положенні sn-2 входять поліне- насичені жирні кислоти, що, певним чином, і обумовлює мікров’язкість та плинність мем- бран [28]. За нашими даними короткочасна дія ал- коголю не спричинює змін вмісту загальних ліпідів, а також загальних та індивідуальних фосфоліпідів, не змінює величини співвід- ношення плазмалогенної та діацильної форм Т а б л и ц я 3. Активність конститутивної (сNOS) та індуцибельної (іNOS) NO-синтази у мозку шурів за гострої алкогольної інтоксикації та у разі введення їм N-стеароїлетаноламіну (M ± m; n = 4–6) Показники Активність NO-синтази Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації Активність сNOS (пмоль NO2 –/хв на 1 мг протеїну) 77,99 ± 17,75 30,39 ± 5,12 21,00 ± 2,43* Активність іNOS (пмоль NO2 –/хв на 1 мг протеїну) 35,21 ± 12,75 Нижче чутливості методу 11,66 ± 2,35* * Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин Т а б л и ц я 4. Вміст стабільних метаболітів оксиду азоту в плазмі та еритроцитах щурів за гострої алкогольної інтоксикації та у разі введення їм N-стеароїлетаноламіну (M ± m; n = 4–6) Показники Вміст досліджуваних сполук Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації Плазма Вміст NO2 – (пмоль/мг протеїну) 23,68 ± 4,77 24,98 ± 1,28 66,09 ± 20,59 Вміст NO3 – (нмоль/мг протеїну) 6,77 ± 1,07 12,15 ± 2,43* 15,14 ± 2,10* Еритроцити Вміст NO2 – (пмоль/мг протеїну) 44,71 ± 9,76 11,70 ± 1,67* 21,35 ± 3,29# Вміст NO3 – (нмоль/мг протеїну) 1,74 ± 0,38 1,41 ± 0,15 3,82 ± 0,37* * Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин, # Р < 0,05 по відношенню до тварин з гострою алкоголь- ною інтоксикацією ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 2 47 таких основних фосфоліпідів, як фосфатидил- етаноламін та фосфатидилхолін, що можливо пов’язано із розвитком адаптивних процесів в організмі (табл. 5). У той же час, введення NSE тваринам спричинює значні зміни вмісту таких індиві- дуальних фосфоліпідів, як фосфатидилхолін (РС), вміст якого зростає на 46% по відно- шенню до контрольних тварин, дифосфатидил- гліцерол (DPG), рівень якого зменшується на 56% по відношенню до такого у тварин з алко- гольною інтоксикацією, сфінгомієлін (SM) та фосфатидилінозитол (PI) (вміст їх зростає від- повідно на 32% та 53% відносно таких показ- ників у тварин з алкогольною інтоксикацією). Відомо, що фосфоліпіди відіграють важ- ливу роль у клітинному метаболізмі, процесах детоксикації тощо. Зокрема показано, що РС бере участь у процесах передачі клітинних сигналів, здатності нормалізувати структурну цілісність та функціональну здатність стану мембран гепатоцитів [29]. Крім того, під час Т а б л и ц я 5. Вміст загальних ліпідів, неорганічного фосфору загальних та індивідуальних фосфоліпідів, плазмалогенної та діацильної форм основних фосфоліпідів у тканині печінки шурів за гострої алкоголь- ної інтоксикації та у разі введення їм N-стеароїлетаноламіну (M ± m; n = 5–6) Показники Вміст досліджуваних сполук Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації Загальні ліпіди, мг/г тканини 43,80 ± 2,22 47,50 ± 2,74 51,45 ± 2,87 мкг Рі /мг ліпідів Загальні фосфоліпіди 1,19 ± 0,08 1,26 ± 0,12 1,36 ± 0,04 Фосфатидилхолін 1,83 ± 0,08 2,17 ± 0,22 2,56 ± 0,11 * 0,2 < P3- 2 < 0,5 Фосфатидилетаноламін 1,02 ± 0,09 1,06 ± 0,12 1,12 ± 0,14 Дифосфатидилгліцерол 0,41 ± 0,05 0,42 ± 0,02 0,23 ± 0,04#,* Сфінгомієлін 0,28 ± 0,04 0,25 ± 0,02 0,37 ± 0,03# Фосфатидилінозитол 0,46 ± 0,05 0,36 ± 0,02 0,2 < P2-1 < 0,5 0,55 ± 0,03# Фосфатидилсерин 0,17 ± 0,01 0,21 ± 0,03 0,21 ± 0,02 Лізофосфатидилхолін 0,08 ± 0,04 0,09 ± 0,03 0,040 ± 0,012 % від загальної кількості діацильної та плазмалогенної форм фосфоліпідів Фосфатидилхолін діацил 87,31 ± 2,20 85,82 ± 1,14 83,10 ± 2,55 Фосфатидилхолін плазмалоген 14,58 ± 1,58 14,17 ± 1,14 16,89 ± 2,55 Фосфатидилетаноламін діацил 83,84 ± 2,93 81,02 ± 3,05 76,87 ± 2,51 Фосфатидилетаноламін плазмалоген 16,16 ± 2,93 15,97 ± 0,69 23,13 ± 2,51# хронічної алкогольної інтоксикації РС як сам, так і в комплексі з вітаміном Е здатен запобіга- ти розвитку оксидативного стресу, утворенню IL-10, IFN-γ, підвищувати рівень відновлено- го глутатіону та активність ензимів антиокси- дантного захисту, гальмувати утворення ТБК- активних продуктів, змінювати активність трансаміназ (АЛТ і АСТ) [30]. У дослідах на щурах та бабуїнах показано, що ацетальдегід стимулює утворення колагену в печінці, спри- чинюючи фіброз, а РС, який утворюється в ході метаболізму S-аденозилметіоніну, значно уповільнює активність цього процесу [31, 32]. Крім того, РС, а особливо поліненасичений РС, сприяє зниженню активності цитохром Р-450 2Е1, гальмуючи розвиток оксидативного стре- су. DPG у комплексі із цитохромом с каталі- зує вільнорадикальне окислення мембранних ліпідів і, тим самим, сприяє активації низки реакцій, що зумовлюють загибель клітин. Є дані щодо тісного зв’язку між дефіцитом DPG (зміною його ацильного ланцюга та/або його * Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин; # Р < 0,05 по відношенню до тварин з гострою алкогольною інтоксикацією Н. М. ГУЛА, Т. М. ГОРІДЬКО, Н. А. СТОГНІЙ та ін. ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 248 окисленням) із розвитком мітохондріальної дисфункції під час розвитку різних патоло- гічних станів [33]. SM разом із холестеролом складають основу специфічних мембранних доменів (рафтів або кавеол) і надають мембрані жорсткості, а також відіграють певну роль у механізмах передачі клітинного сигналу. Крім того, встановлено, що SM через активацію ен- дотеліальної NO-синтази бере участь в регу- ляції синтезу NO [34]. Водночас є дані щодо зменшення рівня сфінгомієліну та утворення цераміду під впливом NO та пероксиду водню. Показано, що церамід здатен спричиняти по- рушення як трансмембранного потенціалу, так і Са2+-гомеостазу в мітохондріях, призводя- чи до збільшення генерації Н2О2 та активації оксидативного стресу. За даними літератури, активність нейтральної сфінгомієлінази зале- жить від пулу відновленого глутатіону. Вста- новлено, що значна експресія мітохондріаль- ної ГП гальмує утворення цераміду, здатного стимулювати диференціацію, інгібувати про- ліферацію та спричинювати апоптоз. Також вважають, що зменшення кількості фосфати- дилсерину та РІ може зумовлювати порушення базальної активності аденілатциклази (АдЦ), сприяти роз’єднанню комплексу АдЦ на ок- ремі компоненти, призводячи до порушень функціонування Са-мобілізуючої поліфосфо- інозитидної системи. Відомо, що DPG i PI є потужними про- текторами від розріджуючої дії етанолу на мембрани клітин [35, 36]. Тому, вірогідно, що за умов гострої алкогольної інтоксикації NSE, модулюючи вміст РС, DPG, SM та РІ, чинить протекторну дію від токсичного впливу етанолу. Одержані дані щодо змін вмісту цих фос- фоліпідів під впливом NSE добре узгоджують- ся із зниженням вмісту продуктів, що реагу- ють з тіобарбітуровою кислотою та активністю ензимів антиоксидантного захисту (табл. 1) і є свідченням його захисного впливу на струк- туру та функціональну активність клітинних мембран. Змін вмісту холестеролу та складу загаль- них жирних кислот і жирних кислот ефірів холестеролу у тканині печінки щурів під впливом одноразового введення етанолу не виявлено, але мають місце певні зміни вміс- ту жирних кислот у складі фосфоліпідів. Так, вміст деяких насичених жирних кислот підви- щується (наприклад, пальмітинової, стеари- нової), а ненасичених зменшується на 24% за рахунок зміни деяких індивідуальних жирних кислот (наприклад, пальмітолеїнової, олеїно- вої, ліноленової та інших) (табл. 6 та 7). Існу- ють експериментальні докази щодо зв’язку між розвитком толерантності клітин до токсичного впливу етанолу та підвищенням рівня наси- чених жирних кислот у складі фосфоліпідів мембран. Waring A. J. et al. показали [37], що у разі хронічної інтоксикації етанолом най- значніші зміни відбуваються у складі DPG мітохондрій, а саме, падіння вмісту лінолевої кислоти та зростання олеїнової, стеаринової та пальмітинової кислот. Оскільки DPG зна- ходиться в тісному зв’язку з електрон-транс- портуючим комплексом мітохондрій, то зміни в його ацильному ланцюзі, на думку вищеза- значених авторів, можуть відповідати за пору- шення функціонування мітохондрій внаслідок токсичного впливу як етанолу, так і його ме- таболітів. Показано, що пальмітинова кислота сприяє посиленню продукції оксидантів через блокування комплексу ІІІ дихального ланцюга мітохондрій. Крім того, відомо, що саме не- насичені жирні кислоти є субстратом реакцій пероксидного окислення ліпідів. Тому вста- новлені вірогідні зниження вмісту пальміто- леїнової, олеїнової, ліноленової, докозагексає- нової жирних кислот свідчать про активацію ПОЛ у тканині печінки щурів із гострою алко- гольною інтоксикацією, що добре узгоджуєть- ся з одержаними даними відносно накопичен- ня ТБК-активних продуктів (табл. 1). Попереднє введення NSE щурам сприяє нормалізації вмісту насичених та ненасичених жирних кислот фосфоліпідів за рахунок від- новлення або зростання рівня окремих жир- них кислот (табл. 6, 7) і може бути необхід- ним, в першу чергу, для підтримки фізичних властивостей мембран, таких як проникність, рідинність та ін. В умовах нашого експерименту одноразо- ве введення алкоголю не впливає на загаль- ну кількість як насичених, так і ненасичених вільних жирних кислот, але, як видно з табл. 8, вміст окремих жирних кислот змінюється: пальмітолеїнової та ліноленової кислот зростає, а докозагексаєнової – зменшується. Поперед- нє введення щурам NSE сприяє нормалізації вмісту докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот. При цьому вміст арахідонової кислоти виявляє тенденцію до зменшення. Відомо, що жирні кислоти ω-3 та ω-6 ряду є лігандами/мо- дуляторами ядерних рецепторів і здатні конт- ролювати різні гени сигнальної трансдукції у процесах запалення і метаболізму ліпідів [38]. Окрім того, поліненасичені жирні кислоти ω-3 ряду здатні пригнічувати запальний процес за- вдяки інгібуванню циклооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти. Тому вияв- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 2 49 Т а б л и ц я 6. Вміст жирних кислот фосфоліпідів (% від загальної кількості жирних кислот) у тка- нині печінки шурів за умов гострої алкогольної інтоксикації та у разі введення їм N-стеароїлетанол- аміну (M ± m; n = 4) Показники Вміст жирних кислот Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації С16:0 18,56 ± 0,05 22,93 ± 1,57* 16,55 ± 0,40,# С16:1ω9 0,92 ± 0,07 0,70 ± 0,06 1,32 ± 0,13,# C17:0 1,30 ± 0,12 1,04 ± 0,02 0,2 < P2-1 < 0,5 1,58 ± 0,10# 0,2 < P3-1 < 0,5 іС18:0 0,66 ± 0,09 0,52 ± 0,01 0,71 ± 0,05# С18:0 19,47 ± 0,30 27,42 ± 3,15 17,44 ± 0,52,# С18:1 ω9 10,06 ± 1,00 7,11 ± 0,35 12,35 ± 0,20# 0,2 < P3-1 < 0,5 С18:2 ω6 15,21 ± 0,53 14,87 ± 0,82 14,96 ± 0,39 С18:3 ω6 0,29 ± 0,05 0,11 ± 0,04* 0,004 ± 0,004,# n = 2 С21:0 1,30 ± 0,13 0,85 ± 0,12 1,52 ± 0,18# С20:4 ω6 18,17 ± 1,12 15,98 ± 1,48 18,40 ± 0,32 C22:0 1,11 ± 0,08 0,77 ± 0,12* 1,31 ± 0,02,# С22:4 ω6 0,67 ± 0,10 0,44 ± 0,15 1,21 ± 0,05,# С22:5 ω6 2,15 ± 0,25 1,44 ± 0,29 t* = 1,829 3,71 ± 0,47,# С22:6 ω3 2,33 ± 0,44 1,47 ± 0,40 4,61 ± 1,80 ,# Тут і в табл. 8: * Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин; # Р < 0,05 по відношенню до тварин з гострою алкогольною інтоксикацією. С12:0 – лауринова; С16:0 – пальмітинова; С16:1ω9 – пальмітолеїнова; С17:0 – маргаринова; С18:0 – стеаринова; іС18:0 – ізостеаринова; С18:1ω9 – олеїнова; С18:2ω6 – лінолева; С18:3ω6 – лі- ноленова; С21:0 – генеікозанова; С20:4ω6 – арахідонова; С22:0 – бегенова; С22:4ω6 – докозатетраєнова; С22:5ω6 – до- козапентаєнова; С22:6ω3 – докозагексаєнова Т а б л и ц я 7. Рівень насиченості жирних кислот фосфоліпідів (% від загальної кількості жирних кис- лот) у тканині печінки шурів за умов гострої алкогольної інтоксикації та у разі введення їм N-стеа- роїлетаноламіну (M ± m; n = 4) Жирні кислоти Рівень насиченості Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації Насичені, Σ 44,73 ± 0,46 55,45 ± 4,21* 41,02 ± 0,35,# Ненасичені, Σ 54,38 ± 0,70 44,45 ± 4,21 59,12 ± 0,36,# Насичені/ненасичені 0,81 ± 0,02 1,31 ± 0,21 (0,2 < P2-1 < 0,5) 0,68 ± 0,01,# Моноєнові, Σ 12,33 ± 0,87 7,52 ± 2,47 (0,2 < P2-1 < 0,5) 14,26 ± 0,22 Диєнові, Σ 15,46 ± 0,56 15,05 ± 0,90 15,32 ± 0,36 Полієнові, Σ 24,52 ± 1,59 19,93 ± 2,35 (0,2 < P2-1 < 0,5) 28,91 ± 0,53,# Р < 0,05 по відношенню до контрольних тварин; # Р < 0,05 по відношенню до тварин з гострою алкогольною інтоксикацією Н. М. ГУЛА, Т. М. ГОРІДЬКО, Н. А. СТОГНІЙ та ін. ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 250 Т а б л и ц я 8. Вміст індивідуальних вільних жирних кислот (% від загальної кількості жирних кислот) у тканині печінки шурів за гострої алкогольної інтоксикації та у разі введення їм N-стеароїлетанол- аміну (M ± m; n = 4) Жирні кислоти Вміст жирних кислот Контроль За алкогольної інтоксикації У разі введення NSE на фоні алкогольної інтоксикації С12:0 0,72 ± 0,05 0,74 ± 0,20 0,94 ± 0,12 С16:0 29,64 ± 0,67 27,72 ± 3,10 29,71 ± 1,40 С16:1ω9 1,61 ± 0,05 2,58 ± 0,33* 2,34 ± 0,24* С18:0 4,56 ± 0,28 4,90 ± 0,66 4,29 ± 0,11 С18:1ω9 19,31 ± 1,14 19,06 ± 1,04 21,75 ± 0,76 0,2 < P3-1 < 0,5 0,2 < P3-2 < 0,5 С18:2 ω6 27,57 ± 0,75 25,75 ± 1,41 27,32 ± 1,003 С18:3 ω6 0,07 ± 0,03 0,25 ± 0,05* 0,16 ± 0,06 С20:4ω6 6,24 ± 0,56 6,61 ± 0,83 4,47 ± 0,53 0,2 < P3-1 < 0,5 0,2 < P3-2 < 0,5 С22:5 ω6 0,50 ± 0,09 0,86 ± 0,15 0,2 < P2-1 < 0,5 0,49 ± 0,05 0,2 < P3-2 < 0,5 С22:6 ω3 0,19 ± 0,015 0,05 ± 0,02* 0,25 ± 0,004*,# лений нами корегуючий вплив NSE на вміст окремих вільних жирних кислот печінки щурів за гострого отруєння етанолом може частково бути доказом його протизапальної дії. Таким чином, результати проведених до- сліджень свідчать, що під час гострої інток- сикації етанолом у тканині печінки щурів відбувається порушення окислювального го- меостазу, яке супроводжується накопиченням продуктів пероксидного окислення ліпідів та недостатньою ефективністю функціонування ензимів антиоксидантного захисту, змінюється склад як загальних, так і індивідуальних жир- них кислот фосфоліпідів. Відбуваються зміни вмісту оксиду азоту в мозку, плазмі та еритро- цитах. За цих умов N-стеароїлетаноламін ви- являє виражені антиоксидантні та гепатопро- текторні властивості. За рахунок впливу на активність ензимів антиоксидантного захисту, гальмування надмірного утворення продуктів ПОЛ, корегування вмісту як загальних, так і індивідуальних жирних кислот у складі фос- фоліпідів, та вмісту NO в патологічно зміне- них тканинах він активує розвиток адаптив- но-компенсаторних механізмів, забезпечуючи захист структурно-функціональної цілісності мембран клітин. протекторное действие n-стеароилэтаноламина при острой алкогольной интоксикации у крыс Н. М. Гулая, Т. Н. Горидько, Н. А. Стогний, В. М. Климашевский, Е. Ф. Мегедь, Г. В. Косякова, С. А. Шовкун, Н. Л. Киндрук, А. Г. Бердышев Институт биохимии им. А. В. Палладина НАН Украины, Киев; e-mail: ngula@biochem.kiev.ua На модели острой интоксикации этано- лом (2,5 г/кг) у крыс изучали влияние N-стеа- роилэтаноламина на систему оксида азота, состояние процессов пероксидного окисления липидов, активность энзимов антиоксидант- ной защиты, состав фосфолипидов и жирных кислот. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что острая интоксика- ция этанолом вызывает в ткани печени крыс нарушение окислительного гомеостаза, со- провождающееся достоверным накоплением продуктов, реагирующих с тиобарбитуровой кислотой, повышением активности каталазы и ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 2 51 глутатионпероксидазы, изменением состава об- щих, а также и индивидуальных жирных кис- лот фосфолипидов. Содержание насыщенных жирных кислот (пальмитиновая, стеариновая) повышается, а ненасыщенных (пальмитолеи- новая, олеиновая, линоленовая) уменьшается. Выявлены изменения содержания оксида азота в мозгу, плазме и эритроцитах. В этих условиях N-стеароилэтаноламин (NSE) в дозе 50 мг/кг проявляет выраженные антиоксидантные и гепатопротекторные свойства. Так, предвари- тельное введение его крысам достоверно тор- мозит накопление ТБК-активных продуктов, способствует одновременному повышению активности энзимов антиоксидантной защи- ты, корректирует содержание как общих, так и индивидуальных жирных кислот в составе фосфолипидов и содержание оксида азота в патологически измененных тканях. Получен- ные данные свидетельствуют о том, что NSE в условиях проведенного эксперимента обес- печивает защиту структурной целостности и функциональной способности мембран кле- ток. К л ю ч е в ы е с л о в а: N-стеароилэтанол- амин, пероксидное окисление липидов, эн- зимы антиоксидантной защиты, оксид азота, фосфолипиды, жирные кислоты, холестерол, этанол. protective effect of n-stearoylethanolamine under acute alcohol intoxication in rats N. M. Gula, T. M. Goridko, N. A. Stogniy, V. M. Klymashevsky, O. F. Meged, G. V. Kosyakova, S. A. Shovkun, N. L. Kindruk, A. G. Berdyshev Palladin Institute of Biochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv; e-mail: ngula@biochem.kiev.ua S u m m a r y The influence of N-stearoylethanolamine on the nitric oxide system, the state of lipid peroxida- tion, antioxidant enzyme activity, content of phos- pholipids and fatty acids were studied under the acute ethanol intoxication (2.5 g/kg) in rats. The results of investigations show that acute ethanol intoxication caused abnormalities of the oxidative homeostasis accompanied by the accu- mulation of thiobarbituric acid reactive substances (TBARS). High catalase and glutathione peroxi- dase activity was also shown. The altered content of total and individual fatty acids of phospholipids in the rat liver tissue was found. The content of saturated fatty acids (palmitic, stearic) increased and amount of unsaturated (palmitoleic, oleic, li- nolenic) acids decreased under acute ethanol in- toxication. The changes of nitric oxide content was found in the brain, plasma and red blood cells. N-stearoylethanolamine (NSE) in a dose of 50 mg/kg of body weight shows the pronounced antioxidative and hepatoprotective properties un- der these conditions. It was found that the pre- liminary NSE administration to rats inhibited ac- cumulation of TBARS and caused a simultaneous increase of antioxidant enzyme activity. The NSE administration modulated also the content of total and individual fatty acids of phospholipids and the amount of nitric oxide in pathologically altered tis- sues. These results suggested that NSE protected the structural integrity and functional ability of cell membranes under the acute ethanol intoxica- tion. K e y w o r d s: N-stearoylethanolamine, lipid peroxidation, antioxidative enzymes, nitric oxide, phospholipids, fatty acids, cholesterol, ethanol. 1. Hungund B. L., Basarajappa B. S. // Alcohol Alcohol. – 2000. – 35, N 2. – P. 126–133. 2. Basarajappa B. S., Basalingappa L. H. // Ibid. – 2005. – 40, N 1. – P. 15–24. 3. Manzanares J., Ortiz S., Oliva J. et al. // Ibid. – P. 25–34. 4. Arnone M., Maruani J., Chaperon F. et al. // Psychopharmacology. – 1997. – 132. – P. 104– 106. 5. Rubio M., Fernandez-Ruiz J., Rosario de Miguel et al. // Neuropharmacology. – 2008. – 54. – P. 976–988. 6. Сторожок С. А., Панченко Л. Ф., Филиппо- вич Ю. Д., Глушков В. С. // Вопр. мед. химии. – 2001. – № 2. – С. 198–208. 7. Basarajappa B. S., Hungund B. L. // J. Neurochem. – 1999. – 72. – P. 522–528. 8. Di Marzo V., Berrendero F., Bisongo T. et al. // Ibid. – 2000. – 74. – P. 1627–1635. 9. Rubio M., McHugh D., Fernandez-Ruiz J. et al. // Neurosci. Lett. – 2007. – 421. – P. 270–274. 10. Ferrer B., Bermudez-Silva F. J., Bilbao A. et al. // Biochem. J. – 2007. – 404. – P. 97–104. 11. Rubio M., Rosario de Miguel, Fernandez-Ruiz J. et al. // Drug and Alcohol. Dependence. – 2009. – 99. – P. 354–358. 12. Schmid H. H. O., Schmid P. C., Natarajan V. // Prog. Lipid Res. – 1990. – 29. – P. 1–43. 13. Горідько Т. М. Дія насичених N-ацилетанол- амінів на ліпіди тканин печінки та серця Н. М. ГУЛА, Т. М. ГОРІДЬКО, Н. А. СТОГНІЙ та ін. ISSN 0201 — 8470. Укр. біохім. журн., 2010, т. 82, № 252 щурів за умов ішемічного ушкодження. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. біол. наук. – К. 2002. – 18 с. 14. Green L. C., David A. W., Glogowski J. et al. // Anal. Biochem. – 1982. – 126, N 1. – Р. 131– 138. 15. Bank N. R., Aynedjian H. S. // Kidney Int. – 1993. – 43. – P. 1306–1312. 16. Selter M., Knowles R. G., Monceda S. // FEBS Lett. – 1991. – 291. – P. 145–149. 17. Владимиров Ю. А., Арчаков А. И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. – М.: Наука, 1972. – 252 с. 18. Мельничук С. Д., Кузьменко А. И., Марги- тич В. М. и др. // Укр. биохим. журн. – 1998. – 70, № 1. – С. 87–94. 19. Чевари С., Андял Т., Штренгер Я. // Лаб. дело. – 1991. – № 10. – С. 9–13. 20. Королюк М. А., Иванова И. Г., Майорова И. Г., Токарев В. Е. // Там само. – 1988. – № 1. – С. 16–18. 21. Переслегина И. А. // Там само. – 1989. – № 11. – С. 20–23. 22. Bligh E. G., Dyer W. I. // Can. J. Biochem. Physiol. – 1959. – 37, N 8. – P. 911–917. 23. Кейтс М. Техника липидологии. – М.: Мир, 1975. – 322 с. 24. Svetashev V. I., Vaskovsky V. E. // J. Chromatogr. – 1972. – 67. – P. 376–378. 25. Горідько Т. М., Маргітич В. М., Кліма- шевський В. М. та ін. // Укр. біохім. журн. – 1996. – 68, № 2. – С. 99–102. 26. Vaskovsky V. E., Kostetsky E. Y., Vasendin I. M. // J. Chromatogr. – 1975. – 114. – P. 129–141. 27. Jang M. H., Shin M. C., Kim E., Kim C.-J. // Toxicology Letters. – 2002. – 133. – P. 255– 262. 28. Сторожок С. А. // Вопр. мед. химии. – 1983. – № 6. – С. 31–35. 29. Lieber Ch. S., Robin S. I., Li J. et al. // Gastroenterology. – 1994. – 106. – P. 152–159. 30. Das S. K., Gupta G., Rao D. N. et al. // Indian. J. Exp. Biol. – 2007. – 45, N 8. – P. 683– 688. 31. Pawlicka E., Bankowski E., Soholewski E. // Arch. Toxicol. – 1991. – 65. – P. 678–680. 32. Lieber C. S., Robins S. J., DeCarli L. M. et al. // Gastroenterology. – 1994. – 106. – P. 152–159. 33. Chicco A. J., Sparagna J. C. // Am. J. Physiol. Cell Physiol. – 2007. – 292. – P. 33–C44. 34. Levade T., Augé N., Veldman R. J. et al. // Circ. Res. – 2001. – 89, N 11. – P. 957–968. 35. Taraschi T. F., Ellinson J. S., Wu A. et al. // Proc. Natl. Acad. Sci. – 1986. – 83. – P. 9398– 9402. 36. Ellinson J. S., Taraschi T. F., Wu A. et al. // Ibid. – 1988. – 85. – P. 3353–3357. 37. Warning A. J., Rottenberg H., Ohnishi T., Rubin E. // Ibid. – 1981. – 78, N 4. – P. 2582– 2586. 38. Schmitz G., Ecker J. // Progress in Lipid Research. – 2008. – 47. – P. 147–155. Отримано 17.11.2009 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РОБОТИ

Протекторний вплив N-стеароїлетаноламіну за гострої алкогольної інтоксикації у щурів

Institution

Ähnliche Einträge