Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна)
Наведено дані літолого-стратиграфічного вивчення відкладів грушівської світи нижнього міоцену.верхнього олігоцену (егер), що базуються на аналізі фактичного матеріалу. За розбивками свердловин побудовано карту товщин відкладів світи, зроблено висновки щодо початкового етапу розвитку Закарпатського п...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19053 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) / П. Лозиняк, Я. Місюра // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 31-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245486595735552 |
|---|---|
| author | Лозиняк, П. Місюра, Я. |
| author_facet | Лозиняк, П. Місюра, Я. |
| citation_txt | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) / П. Лозиняк, Я. Місюра // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 31-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Геологія і геохімія горючих копалин |
| description | Наведено дані літолого-стратиграфічного вивчення відкладів грушівської світи нижнього міоцену.верхнього олігоцену (егер), що базуються на аналізі фактичного матеріалу. За розбивками свердловин побудовано карту товщин відкладів світи, зроблено висновки щодо початкового етапу розвитку Закарпатського прогину, а також наведено локалізацію найперспективніших ділянок для пошуків вуглеводнів.
Grushiv suite is a component of the lowest link of Neogene sedimentary column of the Precarpathian Foredeep. Dark-colored thickness named Grushiv suite contains mainly aleurolites and subordinated to them layers and interlayers of marlstones, sandstones and argillites. Age analogues of Grushiv suite are considered to be the rocks of Laziv and Dunkovytska suites. The lithology-stratigtaphic description of rocks of Grushiv suite of Lower Miocene–Upper Oligocene (Eger) has been given in the paper. It is based on fund materials, core description and the results of laboratory experiments of capacity-filtration characteristics of rocks. Sediments of Grushiv suite are opened by deep boreholes in the lowest central part of Solotvyno depression of Precarpathian Foredeep, in Solotvyno, Grushiv, Tereblya and Danyliv areas (15 boreholes). Also, the map of thickness of Grushiv suite sediments has been compiled according to borehole data, opened up by its crosssection. Sediments of Grushiv suite are bedding as narrow strap of 5–7 km wide, but in Solotvyno about 12 km and length is more than 100 km. This narrow furrow form structure with average Carpathian northwest trend is filled up with terrigenous carbonate marine sediments which has sometimes thickness more than 500 m. The conclusions have been done concerning the beginning stage of Precarpathian Foredeep and location of the most perspective areas for hydrocarbon searching.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:36:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ïåòðî Ëîçèíÿê, ßðåìà ̳ñþðà, 2009
ISSN 0869-0774. Ãåîëîã³ÿ ³ ãåîõ³ì³ÿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí. 2009. ¹ 2(147)
31
ÓÄÊ 553.98 (477.8)
Ïåòðî ËÎÇÈÍßÊ, ßðåìà ̲ÑÞÐÀ
ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÈ ÃÀÇÎÍÎÑÍÎÑÒ² ²ÄÊËÀIJÂ
ÃÐÓزÂÑÜÊί Ñ²ÒÈ ÇÀÊÀÐÏÀÒÑÜÊÎÃÎ ÏÐÎÃÈÍÓ (ÓÊÐÀ¯ÍÀ)
Ëüâ³âñüêå â³ää³ëåííÿ Óêðà¿íñüêîãî äåðæàâíîãî
ãåîëîãîðîçâ³äóâàëüíîãî ³íñòèòóòó,
e-mail: lv_ukrdgri@polynet.lviv.ua
Íàâåäåíî äàí³ ë³òîëîãî-ñòðàòèãðàô³÷íîãî âèâ÷åííÿ â³äêëàä³â ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè
íèæíüîãî ì³îöåíó�âåðõíüîãî îë³ãîöåíó (åãåð), ùî áàçóþòüñÿ íà àíàë³ç³ ôàêòè÷íîãî
ìàòåð³àëó. Çà ðîçáèâêàìè ñâåðäëîâèí ïîáóäîâàíî êàðòó òîâùèí â³äêëàä³â ñâ³òè, çðîáëå-
íî âèñíîâêè ùîäî ïî÷àòêîâîãî åòàïó ðîçâèòêó Çàêàðïàòñüêîãî ïðîãèíó, à òàêîæ íàâå-
äåíî ëîêàë³çàö³þ íàéïåðñïåêòèâí³øèõ ä³ëÿíîê äëÿ ïîøóê³â âóãëåâîäí³â.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: êåðí, ºìí³ñíî-ô³ëüòðàö³éí³ âëàñòèâîñò³, ïîòóæí³ñòü, íåîãåíîâ³
óòâîðåííÿ, ãàçîíîñí³ñòü.
Ãðóø³âñüêà ñâ³òà º ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ íàéíèæ÷î¿ ëàíêè ðîçð³çó íåîãåíî-
âèõ óòâîðåíü Çàêàðïàòñüêîãî ïðîãèíó. ϳä ö³ºþ íàçâîþ âèä³ëåíà òåìíîêîë³ð-
íà òîâùà, ñêëàäåíà ïåðåâàæíî àëåâðîë³òàìè ç ï³äïîðÿäêîâàíèìè ¿ì øàðàìè
³ ïðîøàðêàìè ìåðãåë³â, ï³ñêîâèê³â òà àðã³ë³ò³â (Ïåòðàøêåâè÷, Ëîçèíÿê, 1989).
Íàçâà ñâ³òè ïîõîäèòü â³ä ñ. Ãðóø³â, â îêîëèö³ ÿêîãî ïðîáóðåí³ ñâ. 1- òà 4-Ãðóø³â,
ÿê³ ðîçêðèëè ¿¿ â ³íòåðâàëàõ 2975�3340 ì (âèá³é) òà 3110�3400 ì (âèá³é) â³äïî-
â³äíî. Ìàêñèìàëüí³ çíà÷åííÿ ¿¿ òîâùèíè âèÿâëåí³ ó ñâ. 5- ³ 10-Ñîëîòâèíî (550
³ 587 ì â³äïîâ³äíî) íà Ñîëîòâèíñüê³é ïëîù³ òà ó ñâ. 1-Äàíèëîâå (ïîøóêîâà,
487 ì) íà Äàíèë³âñüê³é ä³ëÿíö³.
Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî âèùå çà ðîçð³çîì ó ìåæàõ Ñîëîòâèíñüêî¿ ä³ëÿíêè ïðî-
ãèíó çàëÿãàþòü ñ³ð³ ï³ñêîâèêè (0�80 ì), àëåâðîë³òè òà ï³ùàí³ ãëèíè, âèä³ëåí³
Î. Ñ. Âÿëîâèì (1956) ó áóðêàë³âñüêó ñâ³òó (åããåíáóðã). Âîíè ïîøèðåí³ âçäîâæ
ï³âí³÷íî-ñõ³äíîãî êðàþ ïðîãèíó, ó ìåæèð³÷÷³ Àïøèö³ òà Òåðåñâè, ³ äî îñòàííüîãî
÷àñó ââàæàëèñÿ íàéäàâí³øèìè ì³îöåíîâèìè ïîðîäàìè Çàêàðïàòñüêîãî ïðîãèíó.
Áóðêàë³âñüêà ñâ³òà òóò íåçã³äíî çàëÿãຠíà ç³ì�ÿòîìó åîöåíîâîìó ôë³ø³, à ïåðå-
êðèâàºòüñÿ êîíãëîìåðàòàìè òåðåøóëüñüêî¿ ñâ³òè àáî òóôàìè íîâîñåëèöüêî¿.
¯¿ ñï³ââ³äíîøåííÿ ç ãðóø³âñüêîþ ñâ³òîþ òî÷íî íå ç�ÿñîâàíå. Ïðèïóñêàºòüñÿ, ùî
áóðêàë³âñüêà ñâ³òà ìîæå â³äïîâ³äàòè âåðõí³é ÷àñòèí³ (âåðõí³é ëàíö³) ãðóø³âñüêî¿.
Ñàìå òàê âîíà çîáðàæåíà â ðîçð³ç³ ïàðàìåòðè÷íî¿ ñâ. 1-Àïøèöÿ (³íò. 3595�3675 ì
� áóðêàë³âñüêà ñâ³òà, à íèæ÷å, ³íò. 3675�3705 ì, âèá³é � ãðóø³âñüêà). Îäíàê â³ä-
ñóòí³ñòü ôàóíè ìîëþñê³â ó ïîðîäàõ, âèä³ëåíèõ ÿê áóðêàë³âñüêà ñâ³òà, íå äàº
çìîãè âïåâíåíî ãîâîðèòè ïðî òàêå ñï³ââ³äíîøåííÿ.
³äêëàäè ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè áàãàò³ íà ÷èñëåíí³ ôðàãìåíòè ëóñîê, ïëàâíèê³â
³ ñêåëåò³â ðèá, ðàêîïîä³áíèõ ³ ïîîäèíîêèõ ìîëþñê³â (Cardium ex. gr. praechinatum
Hilb.; Ì. É. Ïåòðàøêåâè÷), à òàêîæ ï³ðèòèçîâàí³ Spiratella (Â. Ì. Çàâîëÿíñüêà),
íà ï³äñòàâ³ ÷îãî ¿õ â³äíåñåíî äî îë³ãîöåíó�íèæíüîãî ì³îöåíó (ðóïåëü�åãåð);
ôîðàì³í³ôåðè, çíàéäåí³ â öèõ â³äêëàäàõ (êðåéäîâ³, ïàëåîöåí-åîöåíîâ³, îë³ãîöå-
íîâ³ òà ì³îöåíîâ³, ñâ. 1-, 5-, 7-, 10-Ñîëîòâèíî, 1-Äàíèëîâå, îïîðíà), çäåá³ëüøî-
ãî ïåðåâ³äêëàäåí³ àáî òðàíçèòí³ (À. Ä. Ãðóìàí, Â. Ì. Çàâîëÿíñüêà) (Ðàçðà-
áîòêà..., 1986).
³êîâèìè àíàëîãàìè ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè ââàæàþòüñÿ ïîðîäè ëàç³âñüêî¿ òà
äóíêîâèöüêî¿ ñâ³ò (Ãóðåâè÷, 1960; Ïåòðàøêåâè÷ ³ ³í., 1961). Ëàç³âñüêà ñâ³òà âèä³-
ëåíà â ðîçð³ç³ îïîðíî¿ ñâ. Äàíèëîâå-1 â ³íòåðâàë³ 2299�2506 ì (âèá³é), äå ¿¿ íå-
ïîâíà òîâùèíà ñòàíîâèòü 207 ì. Çà â³êîì âîíà íàëåæèòü äî ï³çíüîãî åîöåíó (?).
Ñêëàäåíà ïåðåâàæíî àëåâðîë³òàìè ç ïðîøàðêàìè ìåðãåë³â òà ï³ñêîâèê³â. Àðã³-
ë³òè ìàéæå â³äñóòí³, ìàþòü äðóãîðÿäíå çíà÷åííÿ (ïðèìàçêè òà îêðåì³ ïðî-
øàðêè). Óñ³ ïîðîäè äóæå êðåìåíèñò³, ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ÷èñëåíí³ ãí³çäà òà ïðî-
æèëêè á³ëîãî êðèñòàë³÷íîãî êàëüöèòó.
ϳñêîâèêè � ñ³ð³, óòâîðþþòü íåçíà÷í³ ïðîøàðêè, ð³âíîì³ðíî ðîçñ³ÿí³ â óñüî-
ìó ðîçð³ç³ ñâ³òè. Çà ãðàíóëîìåòðè÷íèì ñêëàäîì öå äð³áíîçåðíèñò³ ð³çíîâèäè,
ÿê³ íåð³äêî ïåðåõîäÿòü â àëåâðîë³òîâ³ àáî ãëèíèñòî-àëåâðîë³òîâ³ óòâîðåííÿ.
ϳñêîâèêè ïåðåâàæíî ïîë³ì³êòîâ³, ê³ëüê³ñòü óëàìêîâîãî äåòðèòó êîëèâàºòüñÿ
â ìåæàõ 15�30 %. Âîíè òð³ùèíóâàò³, ù³ëüí³, ÷àñòî ç âêëþ÷åííÿìè îáâóãëåíèõ
ðîñëèííèõ çàëèøê³â, ÿê³ ³íêîëè ôîðìóþòü ïîøàðîâ³ ñêóï÷åííÿ.
Êëàñòè÷íèé ìàòåð³àë ïðåäñòàâëåíèé ãîëîâíèì ÷èíîì êâàðöîì, óëàìêàìè
ñëþäèñòèõ ñëàíö³â, òîíêîäèñïåðñíèì êðåìåíèñòèì àãðåãàòîì, ïîëüîâèìè
øïàòàìè, ñëþäàìè, õëîðèòîì, ïîîäèíîêèìè çåðíàìè öèðêîíó, ðóòèëó, òóðìà-
ë³íó ³ ñòàâðîë³òó. Ç àâòîãåííèõ ì³íåðàë³â ïðèñóòí³ ï³ðèò, ã³äðîîêñèä çàë³çà,
ì³íåðàëè ãðóïè êàðáîíàò³â.
Àëåâðîë³òè ñòàíîâëÿòü 40�50 % çàãàëüíî¿ òîâùèíè ñâ³òè ³, ÿê ïðàâèëî,
÷åðãóþòüñÿ ç ìàëîïîòóæíèìè øàðàìè ìåðãåë³â òà ï³ñêîâèê³â, ð³äøå ôîðìó-
þòü îêðåì³ ïà÷êè. ̄ õíº çàáàðâëåííÿ ñ³ðå ³ òåìíî-ñ³ðå, äåêîëè ñâ³òëî-ñ³ðå. Âîíè
ù³ëüí³, êàðáîíàòí³, êîñî- ³ ïàðàëåëüíîøàðóâàò³, ñëþäèñò³, îñîáëèâî íà ïëîùè-
íàõ íàøàðóâàííÿ, ç ÷èñëåííèìè îáâóãëåíèìè îðãàí³÷íèìè ðåøòêàìè, ñêóï-
÷åííÿìè ï³ðèòó òà ôóêî¿äàìè. Îêð³ì òîãî, ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ñòðóêòóðè ï³äâîä-
íîãî ñïîâçàííÿ (ì³êðîñêëàä÷àñò³ñòü, ôëåêñóðè òà ³í.) íåë³òèô³êîâàíîãî îñàäó.
Ïðèâåðòàþòü óâàãó äçåðêàëà êîâçàííÿ ïîð³ä, çíà÷í³ êóòè ïàä³ííÿ (50�90°) òà
ïåðåì�ÿò³ñòü óòâîðåíü.
Ìåðãåë³ ïðåäñòàâëåí³ â ðîçð³ç³ òîíêèìè ïðîøàðêàìè àáî ë³íçàìè â òîâù³
àëåâðîë³ò³â. Çà çîâí³øí³ìè îçíàêàìè âîíè ìàéæå íå â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä àëåâ-
ðîë³ò³â. Çàáàðâëåííÿ òåìíî-ñ³ðå äî ÷îðíîãî, ð³äøå ñ³ðå. Âîíè ù³ëüí³, ì³öí³,
ñëàáêîñëþäèñò³, ç ðåøòêàìè îáâóãëåíî¿ îðãàí³êè, ïàðàëåëüíî- ³ êîñîøàðóâàò³.
Øàðóâàò³ñòü çóìîâëåíà ÷åðãóâàííÿì òåìíî- òà ñâ³òëîçàáàðâëåíèõ ñìóã ïîðî-
äè. Çàëåæíî â³ä âì³ñòó êàðáîíàòó ìåðãåë³ ïîä³ëÿþòüñÿ íà ÷èñò³ (45�50 %) òà
ãëèíèñò³ (20�25 %). Ó íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³ â ìåðãåëÿõ ïðèñóòí³ ï³ðèò, ã³äðî-
îêñèä çàë³çà, àíã³äðèò òà ãåìàòèò. Ó äåÿêèõ çðàçêàõ äîñèòü áàãàòî ÷åðåïàøîê
ì³êðîîðãàí³çì³â, çàçâè÷àé, çàì³ùåíèõ ïåðåêðèñòàë³çîâàíèì êàëüöèòîì, ð³äøå
êâàðöîì òà ï³ðèòîì. Óëàìêè ÷åðåïàøîê ó äåÿêèõ çðàçêàõ ïîð³ä (ñâ. Äàíèëîâå-1,
îïîðíà, ³íò. 2424�2427 ì) ñòàíîâëÿòü 20�25 % çàãàëüíî¿ ìàñè ïîðîäè. Âì³ñò
óëàìêîâîãî ìàòåð³àëó íå ïåðåâèùóº 10�15 %. Ìåðãåë³ ïîäåêóäè ñèëüíî ïå-
ðåì�ÿò³, ç äçåðêàëàìè êîâçàííÿ, êóòè ïàä³ííÿ � 50�90°, à ïîîäèíîê³ � 20�30°.
Ðåçóëüòàòè âèâ÷åííÿ âèêîïíî¿ ôàóíè òà ì³íåðàëüíî-ïåòðîãðàô³÷íîãî ñêëà-
äó ïîð³ä ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè äàþòü çìîãó ñòâåðäæóâàòè, ùî âîíè áóëè ñôîðìî-
32
33
вані в морських прибережних затокових чи лиманних ділянках зі значним при-
пливом прісних вод. Змішаність алевритово-піщаного та глинистого матеріалу
в одних і тих самих породах та велика кількість обвуглених рослинних решток
свідчать про близькість берегової лінії та дельтовий характер цих утворень.
Відклади грушівської світи розкриті 15 глибокими свердловинами в централь-
ній, найбільш опущеній частині Солотвинської депресії Закарпатського про-
гину на Солотвинській, Грушівській, Тереблянській та Данилівській площах.
На Мукачівській ділянці вони виявлені лише на Залузькій площі (св. 1-Залуж,
інт. 2032–2245 м). З поширенням у південно-східному напрямку ці відклади
переходять на територію Мармароської ділянки прогину (Румунія), де відомі
під назвою “шари Валя-Карельор”, і трактуються румунськими дослідниками
як олістостромова формація або товща олігоцен-ранньоміоценового віку (Con-
tribuţii…, 1960).
Відклади грушівської світи залягають порівняно вузькою смугою завширшки
5–7 км, а в околиці Солотвина – до 12 км, та завдовжки понад 100 км (рис. 1).
У плані це вузька борозноподібна структура загальнокарпатського північно-
західного простягання, заповнена теригенно-карбонатними морськими відкла-
дами, товщина яких подекуди сягає понад 500 м. По суті, її можна вважати
тектонічним елементом, з якого розпочалося зародження Закарпатського нео-
генового прогину.
Проаналізувавши фактичний матеріал, можна піддати сумніву загально-
прийняту тезу про те, що формування Закарпатського прогину спричинене
існуванням двох глибинних розломів – Закарпатського та Припаннонського.
Перший з них на денній поверхні фіксується Пенінською смугою скель, другий
– Берегівською зоною горстів. У бік цих розломів, як правило, товщина неоге-
нових утворень поступово зменшується і вони виклинюються.
На ділянці меридіонального поширення Вигорлат-Гутинського пасма від-
клади грушівської світи свердловинами не розкриті, проте на захід від Залузької
брахіантикліналі вони прогнозуються під ефузивами у складі верхнього еле-
мента центральнокарпатського палеогенового флішу. Останній можна спо-
стерігати по правих притоках р. Уж, на південь від м. Перечин. Тут виявлені
фрагменти зім’ятих у дрібні складки чорних аргілітів менілітового типу (оліго-
ценового віку(?)) з прошарками чорних мергелів, пісковиків та силіцитів (халце-
донолітів). Якщо припустити олістостромову природу цієї товщі, характерну
для неї дрібну складчастість, то можна вважати, що кінець олігоценової епохи
тут, як і в інших районах Карпатського регіону, відзначився активністю текто-
нічних рухів і проявом регіональної (савської) фази складчастості.
Структурні умови залягання відкладів грушівської світи майже не з’ясова-
ні, за винятком Солотвинської площі, де за даними пошуково-розвідувальних
робіт встановлено блокову будову підсольового підповерху (рис. 2).
Ємнісно-фільтраційні властивості відкладів грушівської світи дуже низькі
(пористість – 1–4 %, проникність – 0,1 · 10-3 мкм2). Промислова газоносність вста-
новлена в межах Дібрівського блоку Солотвинської складки (св. 22-, 7-Солот-
вино). У першому випадку з інтервалу 2100–2155 м одержали промисловий
приплив газу 15,7 тис. м3/добу на 3-міліметровій діафрагмі. Зазначимо, що
розкриття відкладів сольового і підсольового підповерхів проходило зі знач-
ним поглинанням глинистого розчину. Правдоподібно, це зумовлено наявністю
Ðè
ñ.
1
. Ê
àð
òà
ï
îò
óæ
íî
ñò
³ ò
à ï
³ñ
êó
âà
òî
ñò
³ â
³ä
êë
àä
³â
ãð
óø
³â
ñü
êî
¿ ñ
â³
òè
Ç
àê
àð
ïà
òñ
üê
îã
î
ïð
îã
èí
ó
(Ó
êð
à¿
íà
):
1
�
ï³
âí
³÷
íî
-ñ
õ³
äí
à ã
ðà
íè
öÿ
Ç
àê
àð
ïà
òñ
üê
îã
î
ïð
îã
èí
ó;
2
�
³ç
îë
³í
³¿
ïî
òó
æ
íî
ñò
³ â
³ä
êë
àä
³â
ãð
óø
³â
ñü
êî
¿ ñ
â³
òè
; 3
�
³ç
îë
³í
³¿
ï³
ñê
óâ
àò
îñ
ò³
â³
äê
ëà
ä³
â
ãð
óø
³â
ñü
êî
¿ ñ
â³
òè
, %
; 4
�
ãð
àí
èö
ÿ
ïî
ø
èð
åí
íÿ
âó
ëê
àí
³÷
íî
ãî
êî
ìï
ëå
êñ
ó;
5
�
ñó
ø
à;
6
�
ñâ
åð
äë
îâ
èí
è
(ó
÷
èñ
åë
üí
èê
ó
�
íî
ìå
ð
³ í
àç
âà
; ó
çí
àì
åí
íè
êó
�
ãë
èá
èí
à,
ì
; ó
ä
óæ
êà
õ
�
ï³
ñê
óâ
àò
³ñ
òü
, %
);
7
�
êî
íñ
åä
èì
åí
òà
ö³
éí
³ ï
îð
óø
åí
íÿ
.
34
Ðè
ñ.
2.
Ñ
òð
óê
òó
ðí
à ê
àð
òà
ï
îê
ð³
âë
³ â
³ä
êë
àä
³â
íè
æ
íü
îò
åð
åá
ëÿ
íñ
üê
î¿
ï
³ä
ñâ
³ò
è
(ç
à ì
àò
åð
³à
-
ëà
ìè
Ç
Ó
ÃÐ
Å,
2
00
1
ð.
).
Ì
àñ
ø
òà
á
1:
10
0
00
0.
1
�
ïð
îå
êö
³ÿ
êî
íò
óð
ó
ãà
çî
íî
ñí
îñ
ò³
í
à ï
îâ
åð
õ-
íþ
ñ
åé
ñì
îâ
³ä
áè
âí
èõ
ãî
ðè
çî
íò
³â
; 2
�
³ç
îã
³ï
ñè
ñå
éñ
ìî
â³
äá
èâ
íè
õ
ãî
ðè
çî
íò
³â
; 3
�
ë
³í
³ÿ
ãå
îë
îã
³÷
-
íî
ãî
ð
îç
ð³
çó
; 4
�
ï
ðî
áó
ðå
í³
ñ
âå
ðä
ëî
âè
íè
; 5
�
ïð
îå
êò
í³
ñâ
åð
äë
îâ
èí
è;
6
�
òå
ðè
òî
ð³
¿ æ
èò
ëî
âè
õ
òà
ï
ðî
ìè
ñë
îâ
èõ
çà
áó
äî
â.
35
Ðè
ñ.
3
. Ñ
îë
îò
âè
íñ
üê
à ï
ëî
ù
à.
Ã
åî
ëî
ã³
֒
èé
ï
åð
åò
èí
ï
î
ë³
í³
¿ ²
�²
.
1�
7
�
ñâ
³ò
è:
1
�
ò
åð
åñ
âè
íñ
üê
à,
2
�
ñ
îë
îò
âè
íñ
üê
à,
3
�
ò
åð
åá
ëÿ
íñ
üê
à,
4
�
í
îâ
îñ
åë
èö
üê
à,
5
�
ò
åð
åø
óë
üñ
üê
à,
6
�
á
óð
êà
ë³
âñ
üê
à,
7
�
ãð
óø
³â
ñü
êà
; 8
�
å
îö
åí
îâ
³ â
³ä
êë
àä
è;
9
�
çã
³ä
í³
ãå
îë
îã
³÷
í³
ì
åæ
³;
10
�
í
åç
ã³
äí
³ ã
åî
ëî
ã³
֒
³ ì
åæ
³;
11
�
ð
îç
ðè
âí
³ ï
îð
óø
åí
íÿ
; 1
2
�
íà
íê
³â
ñü
êè
é
òó
ô;
1
3
�
íî
ìå
ð
ñâ
åð
äë
îâ
èí
è
òà
¿¿
ô
àê
òè
֒
à
ãë
èá
èí
à,
ì
.
36
âèñîêîïðîíèêíèõ êàâåðíîçíèõ ãðàíóëÿðíî-òð³ùèííèõ ïîð³ä-êîëåêòîð³â, ÿê³
ìîæóòü ðîçãëÿäàòèñÿ ÿê õîðîø³ ðåçåðâóàðè ïðîìèñëîâèõ ñêóï÷åíü âóãëåâîä-
í³â. Ðîçêðèòà òîâùèíà â³äêëàä³â ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè ó ñâ. 7-Ñîëîòâèíî � 511 ì
(³íò. 2150�2661 ì, âèá³é). Ïðèïëèâè ãàçó âñòàíîâëåí³ â òàêèõ ³íòåðâàëàõ: 2661�
2405 ì (Qã = 4,9 òèñ. ì3/äîáó) òà 2353�2185 ì (âîäà ç ãàçîì, Qâ = 5,51 ì3/äîáó,
Qã = 500 ì3/äîáó).
Çà ðåçóëüòàòàìè ãåîô³çè÷íèõ äîñë³äæåíü, à òàêîæ ãåîõ³ì³÷íîãî ìîí³òî-
ðèíãó, ó ñâ. 21-Ñîëîòâèíî íà ãëèáèíàõ 2991�3066, 3014�3016 òà 3024�3026 ì
áóëè çàäîêóìåíòîâàí³ ï³äâèùåííÿ òð³ùèíóâàòîñò³ ïîð³ä òà ð³çêå çá³ëüøåííÿ,
äî 80 %, Ãñóì âóãëåâîäí³â (³íò. 3065�3026 ì). ϳä ÷àñ âèïðîáóâàííÿ îá�ºêò³â â
åêñïëóàòàö³éí³é êîëîí³ ç ³íòåðâàëó 3065�2991 ì (ù³ëüíèé ô³ëüòð) îòðèìàëè
ñëàáêèé ïðèïëèâ ãàçó � 0,5 òèñ. ì3/äîáó íà 1,8-ì³ë³ìåòðîâ³é ä³àôðàãì³. Íåçíà÷-
í³ ïðèïëèâè ìàëè ì³ñöå ³ â ³íòåðâàëàõ 2938�2935 òà 2931�2928 ì. ³äêëàäè
ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè ðîçêðèò³ òóò ÷àñòêîâî (ïîòóæí³ñòü � äî 172 ì, òèì÷àñîì ÿê
¿¿ ïîâíà òîâùèíà ñòàíîâèòü ïîíàä 587 ì). Îòæå, îñíîâí³ ïîêëàäè ãàçó ïîâ�ÿçó-
ºìî ç ñåðåäíüîþ òà íèæíüîþ ÷àñòèíàìè ñâ³òè, äå ê³ëüê³ñòü ï³ùàíîãî ìàòåð³àëó
â ðîçð³ç³ â³äêëàä³â ïîñòóïîâî ï³äâèùóºòüñÿ.
Ãåîëîã³÷íèé ïåðåòèí ïî ë³í³¿ Ãðóø³â�ijáðîâà�Ñîëîòâèíî ñâ³ä÷èòü ïðî òå,
ùî ñâ. 21-Ñîëîòâèíî ðîçòàøîâàíà â íàéá³ëüø îïóùåíîìó áëîö³ ï³âí³÷íî-çàõ³ä-
íî¿ ïåðèêë³íàë³ Ñîëîòâèíñüêî¿ áðàõ³àíòèêë³íàë³ (ðèñ. 3).
Ãåîëîã³÷íà ìîäåëü áóäîâè íàäñîëüîâîãî êîìïëåêñó, çà äàíèìè áóð³ííÿ
ñâ. 21-Ñîëîòâèíî, çá³ãàºòüñÿ ç ïðîåêòíèìè ïîáóäîâàìè çà ìàòåð³àëàìè ñåéñìî-
ðîçâ³äêè. гçíèöÿ ëèøå â òîìó, ùî ïî â³äáèâíîìó ñåéñì³÷íîìó ãîðèçîíòó â
òîâù³ íèæíüîòåðåáëÿíñüêî¿ ï³äñâ³òè â³äñóòíÿ ï³âäåííî-ñõ³äíà ïåðèêë³íàëü
ijáð³âñüêî¿ ñàìîñò³éíî¿ ñêëàäêè. Òóò ïîøèðåí³ ñõ³äöåïîä³áí³ áëîêè, ùî ï³ä³éìà-
þòüñÿ â á³ê â³äêðèòîãî ä³àï³ðó.
Ïî ï³äñîëüîâîìó êîìïëåêñó (çã³äíî ç ãåîëîã³÷íèì ïåðåòèíîì ïî ë³í³¿ Ãðó-
ø³â�ijáðîâà�Ñîëîòâèíî) ñêëåï³ííÿ Ñîëîòâèíñüêî¿ áðàõ³àíòèêë³íàë³ çì³ùåíå
íà â³äñòàíü 1,5�2 êì íà ï³âäåííèé çàõ³ä â³ä öåíòðàëüíî¿ ÷àñòèíè â³äêðèòîãî
ä³àï³ðó. Ââàæàºìî, ùî ñêëåï³ííÿ ïîâèííî áóòè îá�ºêòîì ïîäàëüøèõ ïîøóê³â
ïîêëàä³â ãàçó íà Ñîëîòâèíñüê³é ñêëàäö³, ùî é ï³äòâåðäèëà ñâ. 22-Ñîëîòâèíî.
Íà Ãðóø³âñüê³é òà Äàíèë³âñüê³é àíòèêë³íàëüíèõ ñêëàäêàõ ñêóï÷åííÿ âóãëå-
âîäí³â ó ãðóø³âñüê³é ñâ³ò³ íå âèÿâëåí³. Íåîïîøóêîâàíèìè çàëèøàþòüñÿ ä³ëÿíêè
ïðîãèíó, ïåðåêðèò³ âóëêàí³òàìè Âèãîðëàò-Ãóòèíñüêîãî ïàñìà. Äëÿ îö³íêè ïåðñ-
ïåêòèâ íàôòîãàçîíîñíîñò³ íåîãåíîâèõ óòâîðåíü ï³ä íèìè, à òàêîæ ôóíäàìåíòó,
ïðîïîíóâàëîñÿ áóð³ííÿ ïàðàìåòðè÷íèõ ñâ. 1-Ãîðîäèë³â òà 1-ʳáëÿðè (Ïåòðàø-
êåâè÷ ³ ³í., 1995). Áåçóìîâíî, ³ìîâ³ðíà ãàçîíîñí³ñòü â³äêëàä³â ãðóø³âñüêî¿ ñâ³òè
º ùå îäíèì äîäàòêîâèì àðãóìåíòîì àêòóàëüíîñò³ áóð³ííÿ öèõ ñâåðäëîâèí.
Âÿëîâ Î. Ñ. Ê ñòðàòèãðàôèè ìèîöåíà Çàêàðïàòüÿ // Ãåîë. ñá. Ëüâîâ. ãåîë. î-âà. �
1956. � ¹ 2�3. � Ñ. 5�18.
Ãóðåâè÷ Ê. ß. Äàíèëîâñêàÿ îïîðíàÿ ñêâàæèíà // Îïîðíûå ñêâàæèíû ÑÑÑÐ. � Ë.:
Ãîñòîïòåõèçäàò, 1960. � Ò. 1. Âîñòî÷íûå è çàïàäíûå îáëàñòè ÓÑÑÐ. � Ñ. 284�339.
Ëîçèíÿê Ï. Þ., Ïåòðàøêåâè÷ Ì. É., Ñåéôóëë³í Ð. Ñ. Ïðî äîö³ëüí³ñòü áóð³ííÿ
ïàðàìåòðè÷íî¿ ñâåðäëîâèíè ʳáëÿðè-1 // Ñòàí, ïðîáëåìè ³ ïåðñïåêòèâè ðîçâèòêó
íàôòîãàçîâîãî êîìïëåêñó Çàõ³äíîãî ðåã³îíó Óêðà¿íè: Òåçè äîï. íàóê.-ïðàêò. êîíô. (Ëüâ³â,
18�30 áåðåç. 1995 ð.). � Ëüâ³â, 1995. � Ñ. 66.
37
38
Петрашкевич М. И., Лозыняк П. Ю. К характеристике нижнего миоцена и палео-
гена Закарпатского прогиба // Геология Советских Карпат: Сб. науч. тр. – Киев: Наук.
думка, 1989. – С. 150–156.
Петрашкевич М. Й., Волощак Я. А., Гурідов А. І., Демчук Н. М. До питань геоло-
гічної будови Закарпаття в світлі нових даних буріння // Доп. АН УРСР. – 1961. – № 4. –
С. 517–520.
Разработка рекомендаций по направлениям поисково-разведочных работ на
нефть и газ в Закарпатском прогибе: Отчет / Фонды УкрНИГРИ; М. И. Петрашкевич,
П. Ю. Лозыняк, С. С. Сеньковская. – № 7610. – Львов, 1986. – 112 с.
Contribuţii la cunoasterea stratigrafici zonet Transcarpatice din Maramures / O. Dicea,
P. Duţescu, F. Antonescu etz. // Dări de Seamă.– Bucureşti, 1960. – Vol. 65. – N 5. – P. 21–85.
Стаття надійшла
02.02.09
Petro LOZYNIAK, Yarema MISIURA
PROSPectS Of gAS POteNtIAL Of the gRUShIV SUIte
Of tRANScARPAthIAN fOReDeeP (UKRAINe)
Grushiv suite is a component of the lowest link of Neogene sedimentary column of the
Precarpathian Foredeep. Dark-colored thickness named Grushiv suite contains mainly
aleurolites and subordinated to them layers and interlayers of marlstones, sandstones and
argillites. Age analogues of Grushiv suite are considered to be the rocks of Laziv and
Dunkovytska suites. The lithology-stratigtaphic description of rocks of Grushiv suite of
Lower Miocene–Upper Oligocene (Eger) has been given in the paper. It is based on fund
materials, core description and the results of laboratory experiments of capacity-filtration
characteristics of rocks. Sediments of Grushiv suite are opened by deep boreholes in the
lowest central part of Solotvyno depression of Precarpathian Foredeep, in Solotvyno,
Grushiv, Tereblya and Danyliv areas (15 boreholes). Also, the map of thickness of Grushiv
suite sediments has been compiled according to borehole data, opened up by its cross-
section. Sediments of Grushiv suite are bedding as narrow strap of 5–7 km wide, but in
Solotvyno about 12 km and length is more than 100 km. This narrow furrow form structure
with average Carpathian northwest trend is filled up with terrigenous carbonate marine
sediments which has sometimes thickness more than 500 m. The conclusions have been
done concerning the beginning stage of Precarpathian Foredeep and location of the most
perspective areas for hydrocarbon searching.
Article 3
Лозиняк_33
Article 3
Лозиняк_38
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19053 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0869-0774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:36:10Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лозиняк, П. Місюра, Я. 2011-04-16T21:52:19Z 2011-04-16T21:52:19Z 2009 Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) / П. Лозиняк, Я. Місюра // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 31-38. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19053 553.98 (477.8) Наведено дані літолого-стратиграфічного вивчення відкладів грушівської світи нижнього міоцену.верхнього олігоцену (егер), що базуються на аналізі фактичного матеріалу. За розбивками свердловин побудовано карту товщин відкладів світи, зроблено висновки щодо початкового етапу розвитку Закарпатського прогину, а також наведено локалізацію найперспективніших ділянок для пошуків вуглеводнів. Grushiv suite is a component of the lowest link of Neogene sedimentary column of the Precarpathian Foredeep. Dark-colored thickness named Grushiv suite contains mainly aleurolites and subordinated to them layers and interlayers of marlstones, sandstones and argillites. Age analogues of Grushiv suite are considered to be the rocks of Laziv and Dunkovytska suites. The lithology-stratigtaphic description of rocks of Grushiv suite of Lower Miocene–Upper Oligocene (Eger) has been given in the paper. It is based on fund materials, core description and the results of laboratory experiments of capacity-filtration characteristics of rocks. Sediments of Grushiv suite are opened by deep boreholes in the lowest central part of Solotvyno depression of Precarpathian Foredeep, in Solotvyno, Grushiv, Tereblya and Danyliv areas (15 boreholes). Also, the map of thickness of Grushiv suite sediments has been compiled according to borehole data, opened up by its crosssection. Sediments of Grushiv suite are bedding as narrow strap of 5–7 km wide, but in Solotvyno about 12 km and length is more than 100 km. This narrow furrow form structure with average Carpathian northwest trend is filled up with terrigenous carbonate marine sediments which has sometimes thickness more than 500 m. The conclusions have been done concerning the beginning stage of Precarpathian Foredeep and location of the most perspective areas for hydrocarbon searching. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Геологія горючих копалин Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) Prospects of gas potential of the Grushiv suite of Transcarpathian foredeep (Ukraine) Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) Лозиняк, П. Місюра, Я. Геологія горючих копалин |
| title | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) |
| title_alt | Prospects of gas potential of the Grushiv suite of Transcarpathian foredeep (Ukraine) |
| title_full | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) |
| title_fullStr | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) |
| title_full_unstemmed | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) |
| title_short | Перспективи газоносності відкладів грушівської світи Закарпатського прогину (Україна) |
| title_sort | перспективи газоносності відкладів грушівської світи закарпатського прогину (україна) |
| topic | Геологія горючих копалин |
| topic_facet | Геологія горючих копалин |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19053 |
| work_keys_str_mv | AT lozinâkp perspektivigazonosnostívídkladívgrušívsʹkoísvítizakarpatsʹkogoproginuukraína AT mísûraâ perspektivigazonosnostívídkladívgrušívsʹkoísvítizakarpatsʹkogoproginuukraína AT lozinâkp prospectsofgaspotentialofthegrushivsuiteoftranscarpathianforedeepukraine AT mísûraâ prospectsofgaspotentialofthegrushivsuiteoftranscarpathianforedeepukraine |