Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат

Розглянуто мезоструктурні парагенезиси Чорногірського, Буркутського та частково Свидовецького покривів у середній течії р. Чорна Тиса (Українські Карпати). Визначено морфологічні типи локальних полів напружень для фронтальної та щитової частин Буркутського та тилової частини Чорногірського покривів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Геологія і геохімія горючих копалин
Datum:2009
1. Verfasser: Гайдук, Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2009
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19055
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат / Т. Гайдук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 51-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19055
record_format dspace
spelling Гайдук, Т.
2011-04-16T22:00:44Z
2011-04-16T22:00:44Z
2009
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат / Т. Гайдук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 51-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
0869-0774
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19055
551.24 (477.8)
Розглянуто мезоструктурні парагенезиси Чорногірського, Буркутського та частково Свидовецького покривів у середній течії р. Чорна Тиса (Українські Карпати). Визначено морфологічні типи локальних полів напружень для фронтальної та щитової частин Буркутського та тилової частини Чорногірського покривів. Відзначено, що локальні поля напружень підпорядковані розломам другого та третього порядку, а вони - Чорнотисенському поперечному розривному порушенню.
This paper contains information on reconstruction of the local fields of paleostress of the Chornahora (Black mtn.), Burkut and partly Svidovets nappes of the Ukrainian Carpathians. The territory of researches is in a difficult knot where above-mentioned nappes pull one to another. The reconstructions of the local fields of paleostress were conducted on the basis of study of cracks of the rocks. Principles of this method were developed by M. V. Gzovskiy and other known researchers. The local fields of tensions testify to the presence of bursting structures of transversal to reaching of the Ukrainian segment of Carpathian buildup. One of them there is the Chorna Tysa bursting structure which has the transversal to strike of Carpathians character inherited. About the presence of transversal structures of foundation in this territory wrote a lot of authors. This dislocation plays an important role in forming of structure of this territory. The local fields of tensions form a cracks band which submits dislocations with a break of continuity which are observed by geophysical methods, and partly in geological mapping. These faults in their turn submit Chorna Tysa dislocation with a break of continuity which after kinematic constructions is of a character of left-side displacement.
uk
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
Геологія і геохімія горючих копалин
Тектоніка
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
The local fields of paleostress of the Chornahora and Burkut nappes of the Ukrainian Carpathians
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
spellingShingle Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
Гайдук, Т.
Тектоніка
title_short Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
title_full Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
title_fullStr Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
title_full_unstemmed Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
title_sort локальні поля напружень чорногірського та буркутського покривів українських карпат
author Гайдук, Т.
author_facet Гайдук, Т.
topic Тектоніка
topic_facet Тектоніка
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Геологія і геохімія горючих копалин
publisher Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
format Article
title_alt The local fields of paleostress of the Chornahora and Burkut nappes of the Ukrainian Carpathians
description Розглянуто мезоструктурні парагенезиси Чорногірського, Буркутського та частково Свидовецького покривів у середній течії р. Чорна Тиса (Українські Карпати). Визначено морфологічні типи локальних полів напружень для фронтальної та щитової частин Буркутського та тилової частини Чорногірського покривів. Відзначено, що локальні поля напружень підпорядковані розломам другого та третього порядку, а вони - Чорнотисенському поперечному розривному порушенню. This paper contains information on reconstruction of the local fields of paleostress of the Chornahora (Black mtn.), Burkut and partly Svidovets nappes of the Ukrainian Carpathians. The territory of researches is in a difficult knot where above-mentioned nappes pull one to another. The reconstructions of the local fields of paleostress were conducted on the basis of study of cracks of the rocks. Principles of this method were developed by M. V. Gzovskiy and other known researchers. The local fields of tensions testify to the presence of bursting structures of transversal to reaching of the Ukrainian segment of Carpathian buildup. One of them there is the Chorna Tysa bursting structure which has the transversal to strike of Carpathians character inherited. About the presence of transversal structures of foundation in this territory wrote a lot of authors. This dislocation plays an important role in forming of structure of this territory. The local fields of tensions form a cracks band which submits dislocations with a break of continuity which are observed by geophysical methods, and partly in geological mapping. These faults in their turn submit Chorna Tysa dislocation with a break of continuity which after kinematic constructions is of a character of left-side displacement.
issn 0869-0774
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19055
citation_txt Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат / Т. Гайдук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 51-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gaidukt lokalʹnípolânapruženʹčornogírsʹkogotaburkutsʹkogopokrivívukraínsʹkihkarpat
AT gaidukt thelocalfieldsofpaleostressofthechornahoraandburkutnappesoftheukrainiancarpathians
first_indexed 2025-11-25T21:04:26Z
last_indexed 2025-11-25T21:04:26Z
_version_ 1850547503520284672
fulltext  Òàðàñ Ãàéäóê, 2009 ISSN 0869-0774. Ãåîëîã³ÿ ³ ãåîõ³ì³ÿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí. 2009. ¹ 2(147) 51 ÓÄÊ 551.24 (477.8) Òàðàñ ÃÀÉÄÓÊ ËÎÊÀËÜͲ ÏÎËß ÍÀÏÐÓÆÅÍÜ ×ÎÐÍÎòÐÑÜÊÎÃÎ ÒÀ ÁÓÐÊÓÒÑÜÊÎÃÎ ÏÎÊÐȲ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÊÀÐÏÀÒ ²íñòèòóò ãåîëî㳿 ³ ãåîõ³ì³¿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí ÍÀÍ Óêðà¿íè, Ëüâ³â, e-mail: igggk@mail.lviv.ua Ðîçãëÿíóòî ìåçîñòðóêòóðí³ ïàðàãåíåçèñè ×îðíîã³ðñüêîãî, Áóðêóòñüêîãî òà ÷àñòêî- âî Ñâèäîâåöüêîãî ïîêðèâ³â ó ñåðåäí³é òå÷³¿ ð. ×îðíà Òèñà (Óêðà¿íñüê³ Êàðïàòè). Âèçíà- ÷åíî ìîðôîëîã³÷í³ òèïè ëîêàëüíèõ ïîë³â íàïðóæåíü äëÿ ôðîíòàëüíî¿ òà ùèòîâî¿ ÷àñ- òèí Áóðêóòñüêîãî òà òèëîâî¿ ÷àñòèíè ×îðíîã³ðñüêîãî ïîêðèâ³â. ³äçíà÷åíî, ùî ëîêàëü- í³ ïîëÿ íàïðóæåíü ï³äïîðÿäêîâàí³ ðîçëîìàì äðóãîãî òà òðåòüîãî ïîðÿäêó, à âîíè � ×îðíîòèñåíñüêîìó ïîïåðå÷íîìó ðîçðèâíîìó ïîðóøåííþ. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: òð³ùèíà, ðîçðèâíå ïîðóøåííÿ, çñóâ, îñ³ íàïðóæåííÿ. Âñòóï. Ïîêðèâíî-ñêëàä÷àñòà ñïîðóäà Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò çàéìຠöåíòðà- ëüíå ïîëîæåííÿ â Êàðïàòñüê³é äóç³, ïîºäíóþ÷è ñòðóêòóðè Çàõ³äíèõ òà Ñõ³äíèõ Êàðïàò. Òîìó ïðàâèëüíà ³íòåðïðåòàö³ÿ ¿¿ áóäîâè, ãåîäèíàì³êè óòâîðåííÿ ëî- êàëüíèõ ³ ðåã³îíàëüíèõ ñòðóêòóðíèõ ôîðì âàæëèâà äëÿ ðîçóì³ííÿ ïðîöåñ³â ôîðìóâàííÿ âñ³º¿ Êàðïàòñüêî¿ äóãè. Ãåîëîã³÷íó áóäîâó Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò âèâ÷àëè ÷èñëåíí³ äîñë³äíèêè óïðîäîâæ áàãàòüîõ ðîê³â, ¿é ïðèñâÿ÷åíî áàãàòî ðîá³ò. Ïðîòå äîñ³ äîì³íóþòü ïðàö³ ñòðàòèãðàô³÷íîãî, ë³òîëîã³÷íîãî òà ïàëåîí- òîëîã³÷íîãî õàðàêòåðó ³ ìàéæå íå âèñâ³òëåíèìè çàëèøàþòüñÿ ïèòàííÿ, ÿê³ ñòîñóþòüñÿ ìåõàí³çì³â ôîðìóâàííÿ ñêëàä÷àñòî-íàñóâíèõ ñòðóêòóð, çîêðåìà ðåêîíñòðóêö³¿ ëîêàëüíèõ òà ðåã³îíàëüíèõ ïîë³â òåêòîí³÷íèõ ïàëåîíàïðóæåíü òà ê³íåìàòèêè öèõ ñòðóêòóð. Ìåòîäèêîþ òàêèõ ðåêîíñòðóêö³é º ñïåö³àëüíå âèâ÷åííÿ òð³ùèíóâàòîñò³ ïîð³ä, äçåðêàë êîâçàííÿ, äð³áíèõ ñêëàäîê òà ðîçëîì³â, ÿê³ ñêëàäàþòü ìåçîñòðóêòóðí³ ïàðàãåíåçèñè. Çàñàäè ö³º¿ ìåòîäèêè áóëè ðîçðîá- ëåí³ Ì. Â. Ãçîâñüêèì (Ãçîâñêèé, 1975). Äåÿê³ äîñë³äæåííÿ â öüîìó íàïðÿì³ çðîáèëè Ð. Ñ. Êîïèñòÿíñüêèé (1971), Î. Á. óíòîâ (Ãèíòîâ, 2005), âèâ÷àþ÷è ïåðåâàæíî ï³âí³÷íèé ñõèë Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò. Íà ï³âäåííîìó ñõèë³ òàêèõ ðîá³ò ìàéæå íå ïðîâîäèëè. Ìè ïðåäñòàâèëè ðåçóëüòàòè âèâ÷åííÿ òð³ùèíóâàòîñò³ ôë³øîâèõ ïîð³ä ×îðíîã³ðñüêîãî, Ñâèäî- âåöüêîãî òà Áóðêóòñüêîãî òåêòîí³÷íèõ ïîêðèâ³â ó áàñåéí³ ð. ×îðíà Òèñà. Îñîáëèâîñò³ òåêòîí³÷íî¿ áóäîâè. Òåðèòîð³ÿ äîñë³äæåíü çíàõîäèòü- ñÿ â ñêëàäíîìó òåêòîí³÷íîìó âóçë³, ç íàñóíåíèìè îäèí íà îäíèé äåê³ëüêîìà Òåêòîí³êà êðóïíèìè ïîêðèâàìè (Èñòîðèÿ�, 1981). Íàéíèæ÷å ñòðóêòóðíå ïîëîæåííÿ çàéìຠ×îðíîã³ðñüêà îäèíèöÿ, ÿêà ñòðóêòóðíî ïåðåêðèâàºòüñÿ Ñâèäîâåöüêèì òà Áóðêóòñüêèì ïîêðèâàìè. Êîæíèé îêðåìèé ïîêðèâ õàðàêòåðèçóºòüñÿ ñâî¿ì ñòèëåì òåêòîí³÷íî¿ áóäîâè, ïðîòå ïðè äåòàëüíîìó âèâ÷åíí³ ç�ÿñîâóºòüñÿ òàêîæ áàãàòî ñï³ëüíèõ çàêîíîì³ðíîñòåé. Íàéá³ëüø ïîøèðåíèìè â ìåæàõ ïîêðèâ³â º ñóáïîêðèâè òà ëóñêè, íàòîì³ñòü ³íø³ ñêëàä÷àñò³ ôîðìè ìàþòü ï³äïîðÿäêîâàíèé õàðàêòåð. ×îðíîã³ðñüêèé ïîêðèâ º ïðîäîâæåííÿì ïîêðèâó Àóä³à (Ðóìóíñüê³ Êàð- ïàòè). ³í ïîä³ëÿºòüñÿ íà Ñêóï³âñüêèé òà Ãîâåðëÿíñüêèé ñóáïîêðèâè. Éîãî õàðàêòåðíîþ îçíàêîþ º íàÿâí³ñòü âóçüêèõ òåêòîí³÷íèõ ëóñîê, íàñóíåíèõ îäíà íà îäíó. ³äêëàäè Ñêóï³âñüêîãî ñóáïîêðèâó ïðåäñòàâëåí³ êðåéäîâî-ïàëåîãåíî- âèì ôë³øåì, à Ãîâåðëÿíñüêîãî � ëèøå êðåéäîâèìè óòâîðåííÿìè. Ñâèäîâåöüêà ñòðóêòóðíà îäèíèöÿ ñêëàäåíà êðåéäîâî-ïàëåîãåíîâèì ôë³øåì, ¿é ïðèòàìàíí³ â³äíîñíî øèðîê³ ëóñêè. Áóðêóòñüêà îäèíèöÿ ïðåäñòàâëåíà ãðóáîøàðóâàòèì ï³ùàíèì ôë³øåì áóðêóòñüêî¿ ñâ³òè, ñòðàòèãðàô³÷íå òà ñòðóêòóðíå ïîëîæåííÿ ÿêî¿ äîñë³äíèêè òðàêòóþòü ïî-ð³çíîìó. Ãåîëîã³÷í³ ñïîñòåðåæåííÿ àâòîðà ñâ³ä÷àòü, ùî â öüîìó ðàéîí³ º ðîçðèâí³ ïîðóøåííÿ çàãàëüíîêàðïàòñüêîãî òà ñóáìåðèä³îíàëüíîãî ïðîñòÿãàííÿ. Çàãàëü- íîêàðïàòñüê³ ðîçðèâí³ ïîðóøåííÿ îáìåæóþòü òåêòîí³÷í³ ëóñêè ³ ïîêðèâè. Ðîç- ðèâí³ ïîðóøåííÿ ñóáìåðèä³îíàëüíîãî íàïðÿìêó ïîïåðå÷í³ äî ïðîñòÿãàííÿ Óêðà- ¿íñüêèõ Êàðïàò. Ó ðàéîí³ ñåðåäíüî¿ òå÷³¿ ð. ×îðíà Òèñà ñïîñòåð³ãàþòüñÿ òðè ðîçëîìè: ïåð- øèé � ïðîõîäèòü ïî ë³í³¿ ã. Âåñíÿðêà � âåðõ³â�ÿ ïðàâèõ ïðèòîê ñòð. Òðîñòÿíåöü; äðóãèé � ïî ðóñëàõ ñòð. Êðîñóëåíêà � ñòð. Òðîñòÿíåöü; òðåò³é � ïî ðóñëó ð. ×îðíà Òèñà. Ìè ¿õ íàçâàëè â³äïîâ³äíî Âåñíÿðñüêèì, Òðîñòÿíåöü-Êðîñóëåíñüêèì ³ ×îðíîòèñåíñüêèì. Ïåðø³ äâà ìàþòü ñóáêàðïàòñüêå ïðîñòÿãàííÿ, à ×îðíî- òèñåíñüêèé � ñóáìåðèä³îíàëüíå. Äîêëàäí³øå çóïèíèìîñÿ íà ×îðíîòèñåíñüêîìó ðîçëîì³. Öå ïîðóøåííÿ â³ä³ãðຠâàæëèâó ðîëü ó ôîðìóâàíí³ ñòðóêòóðè òåðèòîð³¿. Âîíî çíàõîäèòüñÿ â ðàéîí³ ç÷ëåíóâàííÿ ×îðíîã³ðñüêî¿ îäèíèö³ ç³ Ñâèäîâåöüêîþ ³ Ñêèáîâîþ. Ðîç- ðèâíå ïîðóøåííÿ ìຠóñïàäêîâàíèé ïîïåðå÷íèé äî Êàðïàòñüêîãî ïðîñòÿãàííÿ õàðàêòåð. Ïðî íàÿâí³ñòü ïîïåðå÷íèõ ñòðóêòóð ôóíäàìåíòó íà ö³é òåðèòî𳿠âêàçóâàëè Ñ. À. Áèçîâà (Áûçîâà, Áåýð, 1974), Â. Â. Ãëóøêî (1968). ϳäòâåð- äæåííÿì òîãî, ùî ïî ðóñëó ð. ×îðíà Òèñà (ì³æ ñòð. Êðîñóëåíêà � ñòð. Ãðîïè- íåöü) ïðîõîäèòü ðîçëîì, º ïåðåêèíóòå àáî ñóáâåðòèêàëüíå çàëÿãàííÿ êîð³ííèõ ïîð³ä ïåðåâàæíî ñóáìåðèä³îíàëüíîãî ïðîñòÿãàííÿ. Ó ðóñë³ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ñèëüíî ñòèñíóò³ ïðèðîçëîìí³ ñêëàäêè ìàéæå ç âåðòèêàëüíèì øàðí³ðîì. Ðîçì³ð ñêëàäîê � ïåðø³ ìåòðè. Çàçâè÷àé, ì³æ ñóì³æíèìè àíòèêë³íàëëþ ³ ñèíêë³íàëëþ ïðèñóòí³ ðîçðèâè âèùèõ ïîðÿäê³â. Ó öüîìó ðàéîí³ ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ ãðàâ³òàö³éíî-îïîâçíåâ³ ñêëàäêè-ðîëè (çàãîðòèø³) ó ôë³øîâèõ òîâùàõ. Öå âêàçóº íà àêòèâíèé òåêòîí³÷íèé ðåæèì ó ñåäèìåíòîãåííîìó áàñåéí³, ïðî ÿêèé òàêîæ ñâ³ä÷àòü òåêòîí³÷í³ áðåê÷³¿, òð³ùè- íè, çàë³êîâàí³ êàëüöèòîì áàãàòüîõ ãåíåðàö³é, òà äçåðêàëà êîâçàííÿ, çäåá³ëüøîãî ñóáìåðèä³îíàëüíîãî ïðîñòÿãàííÿ. Íà ïðèñóòí³ñòü ðîçëîìó âêàçóþòü ³ ÷èñëåíí³ äæåðåëà ì³íåðàëüíèõ ³ ì³íåðàë³çîâàíèõ âîä, ÿê³, î÷åâèäíî, ìàþòü òð³ùèííå ïîõîäæåííÿ. Òàêîæ ó ë³âîìó áîðò³ íàäçàïëàâíî¿ òåðàñè ð. ×îðíà Òèñà ñïî- ñòåð³ãàºòüñÿ çíà÷íå îçàë³çíåííÿ ÷åòâåðòèííèõ â³äêëàä³â. Ùå îäíèì äîêàçîì 52 53 тектонічної активності є знайдений зразок арагоніту, який заліковує тріщини, утворені при розривних порушеннях. Тектонічні брекчії, дзеркала ковзання та інші елементи, що підтверджують динамічні тектонічні умови, у цьому районі є повсюдно, але найінтенсивніше вони проявляються у вищезгаданих зонах розломів. Локальні поля напружень. Напруження, що супроводжували фор- мування структури району, можна відновити за пластичними деформаціями та розривами, які вони спричинили. Така методика базується на розробках М. В. Гзовського (Гзовский, 1975). Аналіз пластичних деформацій дає змогу намітити орієнтацію трьох взаємно перпендикулярних головних осей деформацій: осі найбільшого видовження – έ1, найбільшого скорочення – έ3 і середньої осі – έ2. Для встановлення орієнтації осей напруження за тектонічними розривами необхідно з’ясувати механічний тип кожного розриву, тобто, чи це скол, чи відрив? Зазначимо, що відриви – перпендикулярні до осей найбільших напру- жень розтягу, а сколи розвиваються у двох спряжених напрямках, відповідно орієнтованих до головних осей. Спряженість розривів сколового характеру встановити непросто. Існує низка критеріїв, але кожний окремо не забезпечує потрібного результату. За С. І. Шерманом (Шерман, Днепровский, 1989), спря- женими розриви є тоді, коли лінія перетину розломів та штрихи проковзування – перпендикулярні, а зміщення блоків відбувається в протилежних напрямках. Напрямок перетину двох спряжених поверхонь сколу збігається з напрям- ком осі проміжних головних нормальних напружень (δ2), а вісь алгебраїчно мінімальних напружень (δ3) – з бісектрисою того кута між спряженими по- верхнями сколу, у якому знаходиться фрагмент, що зміщується в напрямку лінії перетину тріщин. Третя, перпендикулярна до перших двох, вісь напру- жень є напрямком дії алгебраїчно максимальних головних напружень (δ1). Ще 1954 р. М. В. Гзовський (Гзовский, 1954) запропонував метод реконструк- ції полів напружень за тектонічною тріщинуватістю. Він і є основою нашої ро- боти. Типи полів напружень визначали за складеною С. І. Шерманом (Шерман, Днепровский, 1989) таблицею, у якій встановлено взаємозалежність між на- прямками головних осей напружень та морфолого-генетичними типами роз- ломів у земній корі. Безпосередньо замір азимутів простягання тріщин та робота над ними почалися в районі с. Кваси та по стр. Тростянець (рисунок). За даними локаль- них полів напружень, у гирлі струмка тип поля напружень – розсувний та зсуво- розсувний (див. рисунок, т. с. 618, 619). Догори по течії р. Чорна Тиса, у гирлі стр. Гропинець, був зафіксований скидовий морфолого-генетичний тип поля напружень (т. с. 603), а вже догори по течії цього струмка замір показав під- кидовий тип поля напружень (т. с. 604). Із замірів, зроблених на цій ділянці, бачимо, що вісь максимального розтягу (δ1) переважно спрямована на пів- денний схід. Дослідження полів напружень Буркутського покриву почалися у верхів’ї стр. Кевелів та по хребту г. Шешул. Проведені заміри дозволяють умовно поділити цю ділянку на дві частини. Перша – більш наближена до щитової частини насуву Буркутського покриву (т. с. 310, 311, 315) зі східним напрямком осі розтягу. Морфолого-генетичний тип поля напружень – підкидовий та Ëî êà ëü í³ ï îë ÿ í àï ðó æ åí ü × îð íî ã³ ðñ üê îã î òà Á óð êó òñ üê îã î ïî êð èâ ³â . Ï îê ðè âè : 1 � Á óð êó òñ üê èé ; 2 � × îð íî ã³ ðñ üê èé (ñ óá ïî êð èâ è: à � Ñ êó ï³ âñ üê èé ; á � à îâ åð ëÿ íñ ü- êè é) ; 3 � Ñ âè äî âå öü êè é; 4 � Ð àõ ³â ñü êè é; í àñ óâ è: 5 � ì³ æ ñ òð óê òó ðí î- ôà ö³ àë üí èì è çî íà ìè ; 6 � ì³ æ ñò ðó êò óð íî -ô àö ³à ëü íè ìè ï ³ä çî íà ìè ; 7 � ì³ æ ëó ñê àì è; 8 � ï îï åð å÷ í³ ð îç ðè âí ³ ï îð óø åí íÿ ; 9 � ³ì îâ ³ð í³ ð îç ðè âí ³ ï îð óø åí íÿ (ç à ãå îô ³ç è÷ - íè ìè ä àí èì è) ; í àï ðÿ ìê è ãî ëî âí èõ î ñå é íà ïð ó- æ åí íÿ : 1 0 � ñò èñ êó ; 1 1 � ðî çò ÿã ó; 1 2 � ñå ðå äí ³õ çí à÷ åí ü; 1 3 � òî ÷ê à ñ ïî ñò åð åæ åí íÿ . 54 скидовий. Друга – більш фронтальна частина насуву (т. с. 613, 614, 614а) з північно-західним напрямком осі розтягу. Тип поля напружень – скидовий та зсуво-скидовий. За 400 м від перевалу Шешул–Петрос (т. с. 615) зафіксований підкидовий тип поля напружень, а вісь розтягу орієнтована на північний схід, як і у верхів’ях стр. Гарманескуль (т. с. 204), хоч тут фіксується скидовий тип поля напружень. Наступні заміри в межах покриву були проведені в районі г. Петрос. Розра- хунки показують, що в більш віддалених від фронту частинах насуву (т. с. 617) панує підкидовий, а в частинах, наближених до фронту насуву (т. с. 616, 001, 002, 003), – скидовий та зсуво-скидовий типи полів напружень. Вісь розтягу у віддаленішій частині – південно-східного напрямку. У частині, більш набли- женій до фронту насуву, напрямок осі максимального розтягу (δ1) змінюється від північно-східного до північно-західного, південно-західного і північного, а осі максимального стиску (δ3) у межах ділянки – від північно-західного до південного, південно-східного і східного. Вісь δ1 змінює напрямок за годиннико- вою стрілкою, а δ3 – проти годинникової стрілки. Такі зміни характерні для лівостороннього зсуву (Киреев, Кутейников, 1994). Враховуючи неоднорідність напрямків осей напружень, можна сказати, що Буркутський насув – це не “монолітна плита”, він також ускладнений розло- мами нижчих порядків і розбитий на блоки. Є підстави припускати, що насув у районі Петроського тектонічного останця проходив із заходу на схід або у близьких до нього напрямках. У районі г. Говерла (т. с. 114–117, 004) вісь розтягу переважно північного напрямку. Морфолого-генетичний тип поля напружень здебільшого скидовий та зсуво-скидовий. Наступна група точок спостереження (005–017) має такий напрямок осі розтягу: північ, північний захід, південний захід, південь. Вісь стиску різноорієн- тована, що, на нашу думку, пояснюється незначними поперечними розломами, поширеними, очевидно, у межах усієї зони, що ускладнює її будову. Морфолого- генетичний тип поля напружень тут здебільшого розсувний, найчастіше фіксу- ються скидо-зсуви, скиди, рідше зсуво-підкиди. У районі оз. Несамовите (т. с. 016, 017) проходить зона поперечного роз- ривного порушення, на порядок вищого за інші поперечні розриви цього покриву. За геофізичними методами воно було визначене як “імовірне”, під час прове- дення тут геологічної зйомки М 1 : 50 000. Про присутність розривного порушен- ня свідчить низка непрямих ознак: наявність самого озера на цій висоті, най- нижчі гіпсометричні позначки Чорногірського хребта. Пониження навколо озера характеризується специфічною болотяною рослинністю, яка на космознімках має субмеридіональне поширення. Тут фіксується підкидовий морфолого- генетичний тип поля напружень. Такий самий тип спостерігається на вершині г. Гутин-Томнатек. У районі оз. Несамовите (т. с. 017) напрямок осі максималь- ного стиску орієнтований на північ, а на вершині г. Гутин-Томнатек (т. с. 018) – на захід. На нашу думку, ця ділянка варта уваги та потребує детальнішого вивчення через наявність тут поперечного розривного порушення. У районі оз. Бребенескул напрямок осі розтягу змінюється від північно- західного до північно-східного, а далі по хребту переходить у східний і навіть південний та південно-західний. Морфолого-генетичний тип поля напружень 55 аж до вершини г. Піп Іван переважно зсуво-скидовий, зсуво-підкидовий та підкидовий (т. с. 105–101). Осі максимального стиску (δ3) загалом змінюють- ся в таких напрямках: захід, північний захід, північний схід, південний схід, південь (проти годинникової стрілки). Цікава картина спостерігається на вершині г. Дземброня (т. с. 102, 102а). Тут заміри зроблено на північно-східному та південно-західному схилах гори. Осі напружень спрямовані в протилежні сторони (т. с. 102, 102а). Вісь розтягу орієнтована на південний захід (т. с. 102) та північний схід (т. с. 102а), вісь стиску – на північний захід (т. с. 102) та південний схід (т. с. 102а). Тип поля напружень – підкидовий. Конфігурація розміщення осей напруження утворює ромбоедри (дуплекси), які часто характеризують зони зсувів (Киреев, Кутей- ников, 1994). У цих ромбоедрах коротка та довга осі орієнтуються під кутом 45° до зміщення. Довга вісь (Гзовский, 1975) може також орієнтуватися на- зустріч переміщенню. Висновки. Унаслідок проведених робіт було визначено локальні поля напружень для частини Чорногірського, Свидовецького та Буркутського по- кривів. Є підстави вважати, що Чорногірський покрив розбитий серією поперечних розломів, один з яких проходить у районі оз. Несамовите та розділяє покрив на два блоки. У межах території покриву домінує зсувна компонента; переважають скидо-зсувні та зсуво-підкидові морфолого-генетичні типи локальних полів напружень. У Свидовецькому покриві (басейн стр. Тростянець) фіксується розсувний морфолого-генетичний тип поля напружень. У межах Буркутського покриву встановлено два типи локальних полів напружень: на ділянках, наближених до щитових, переважають підкидові, а на прифронтових ділянках – скидові та зсуво-скидові морфолого-генетичні типи. У фронтальній частині Буркутського покриву вісь максимального роз- тягу (δ1) змінює свій напрямок за годинниковою стрілкою, вісь стиску (δ3) – проти годинникової стрілки. Такі зміни є притаманними лівосторонньому зсуву, яким може бути Чорнотисенська розривна структура. Локальні поля напружень басейну середньої течії р. Чорна Тиса аргу- ментовано свідчать про наявність розривних структур, поперечних до простя- гання Українського сегмента Карпатської споруди. Ці поля групуються в трі- щинні ансамблі, які підпорядковуються зсувним розривним порушенням нижчих порядків, що спостерігаються геофізичними методами та, частково, при геологічному картуванні. Ці розломи, у свою чергу, підпорядковуються Чорнотисенському розривному порушенню, яке, за кінематичними побудовами, має характер лівостороннього зсуву. Отже, на тлі Карпатської споруди вирисовується крупний лівосторонній зсув по долині р. Чорна Тиса. Ця структура супроводжується цілим ансамблем синтетичних та антитетичних зсувів більш високих порядків, орієнтованих субпаралельно та ортогонально до простягання Чорногірського покриву. Вони відіграли важливу роль у його формуванні на різних деформаційних етапах. 56 Áûçîâà Ñ. Ë., Áåýð Ì. À. Îñíîâíûå îñîáåííîñòè òåêòîíèêè ñîâåòñêîé ÷àñòè ôëè- øåâûõ Êàðïàò // Ãåîòåêòîíèêà. � 1974. � ¹ 6. � Ñ. 81�96. Ãçîâñêèé Ì. Â. Ìîäåëèðîâàíèå òåêòîíè÷åñêèõ ïîëåé íàïðÿæåíèé è ðàçðûâîâ // Èçâ. ÀÍ ÑÑÑÐ. Ñåð. Ãåîôèç. � 1954. � ¹ 6. � Ñ. 527�545. Ãçîâñêèé Ì. Â. Îñíîâû òåêòîíîôèçèêè. � Ì.: Íàóêà; 1975. � 536 ñ. Ãèíòîâ Î. Á. Ïîëåâàÿ òåêòîíîôèçèêà è åå ïðèìåíåíèå ïðè èçó÷åíèè äåôîðìàöèé çåìíîé êîðû Óêðàèíû. � Êèåâ: Ôåíèêñ, 2005. � 572 ñ. Ãëóøêî Â. Â. Òåêòîíèêà è íåôòåãàçîíîñíîñòü Êàðïàò è ïðèëåãàþùèõ ïðîãèáîâ. � Ì.: Íåäðà, 1968. � 262 ñ. Èñòîðèÿ ãåîëîãè÷åñêîãî ðàçâèòèÿ Óêðàèíñêèõ Êàðïàò / Î. Ñ. Âÿëîâ, Ñ. Ï. Ãàâóðà, Â. Â. Äàíûø è äð. � Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1981. � 180 ñ. Êèðååâ À. Ñ., Êóòåéíèêîâ Å. Ñ. Äèàãíîñòèêà è êàðòèðîâàíèå ÷åøóé÷àòî-íàäâè- ãîâûõ ñòðóêòóð. � ÑÏá.: Íàóêà, 1994. � 191 ñ. Êîïèñòÿíñüêèé Ð. Ñ. Ïðî õàðàêòåð òåêòîí³÷íèõ äåôîðìàö³é â ïðîöåñ³ óòâîðåííÿ êàðïàòñüêèõ ñêèá // Ãåîëîã³ÿ ³ ãåîõ³ì³ÿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí. � 1971. � ¹ 28. � Ñ. 48�54. Øåðìàí Ñ. È., Äíåïðîâñêèé Þ. È. Ïîëÿ íàïðÿæåíèé çåìíîé êîðû è ãåîëîãî- ñòðóêòóðíûå ìåòîäû èõ èçó÷åíèÿ. � Íîâîñèáèðñê: Íàóêà. Ñèá. îòä-íèå, 1989. � 158 ñ. Ñòàòòÿ íàä³éøëà 18.11.08 Taras GAYDUK THE LOCAL FIELDS OF PALEOSTRESS OF THE CHORNAHORA AND BURKUT NAPPES OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS This paper contains information on reconstruction of the local fields of paleostress of the Chornahora (Black mtn.), Burkut and partly Svidovets nappes of the Ukrainian Carpathians. The territory of researches is in a difficult knot where above-mentioned nappes pull one to another. The reconstructions of the local fields of paleostress were conducted on the basis of study of cracks of the rocks. Principles of this method were developed by M. V. Gzovskiy and other known researchers. The local fields of tensions testify to the presence of bursting structures of transversal to reaching of the Ukrainian segment of Carpathian buildup. One of them there is the Chorna Tysa bursting structure which has the transversal to strike of Carpathians character inherited. About the presence of transversal structures of foundation in this territory wrote a lot of authors. This dislocation plays an important role in forming of structure of this territory. The local fields of tensions form a cracks band which submits dislocations with a break of continuity which are observed by geophysical methods, and partly in geological mapping. These faults in their turn submit Chorna Tysa dislocation with a break of continuity which after kinematic constructions is of a character of left-side displacement. 57 Article 5 Article 5 Гайдук Article 5 Гайдук Article 5 Гайдук_56 Article 5 Article 5 Гайдук Article 5 Гайдук Article 5