Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат
Розглянуто мезоструктурні парагенезиси Чорногірського, Буркутського та частково Свидовецького покривів у середній течії р. Чорна Тиса (Українські Карпати). Визначено морфологічні типи локальних полів напружень для фронтальної та щитової частин Буркутського та тилової частини Чорногірського покривів....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Геологія і геохімія горючих копалин |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19055 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат / Т. Гайдук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 51-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19055 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гайдук, Т. 2011-04-16T22:00:44Z 2011-04-16T22:00:44Z 2009 Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат / Т. Гайдук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 51-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0869-0774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19055 551.24 (477.8) Розглянуто мезоструктурні парагенезиси Чорногірського, Буркутського та частково Свидовецького покривів у середній течії р. Чорна Тиса (Українські Карпати). Визначено морфологічні типи локальних полів напружень для фронтальної та щитової частин Буркутського та тилової частини Чорногірського покривів. Відзначено, що локальні поля напружень підпорядковані розломам другого та третього порядку, а вони - Чорнотисенському поперечному розривному порушенню. This paper contains information on reconstruction of the local fields of paleostress of the Chornahora (Black mtn.), Burkut and partly Svidovets nappes of the Ukrainian Carpathians. The territory of researches is in a difficult knot where above-mentioned nappes pull one to another. The reconstructions of the local fields of paleostress were conducted on the basis of study of cracks of the rocks. Principles of this method were developed by M. V. Gzovskiy and other known researchers. The local fields of tensions testify to the presence of bursting structures of transversal to reaching of the Ukrainian segment of Carpathian buildup. One of them there is the Chorna Tysa bursting structure which has the transversal to strike of Carpathians character inherited. About the presence of transversal structures of foundation in this territory wrote a lot of authors. This dislocation plays an important role in forming of structure of this territory. The local fields of tensions form a cracks band which submits dislocations with a break of continuity which are observed by geophysical methods, and partly in geological mapping. These faults in their turn submit Chorna Tysa dislocation with a break of continuity which after kinematic constructions is of a character of left-side displacement. uk Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Геологія і геохімія горючих копалин Тектоніка Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат The local fields of paleostress of the Chornahora and Burkut nappes of the Ukrainian Carpathians Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат |
| spellingShingle |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат Гайдук, Т. Тектоніка |
| title_short |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат |
| title_full |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат |
| title_fullStr |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат |
| title_full_unstemmed |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат |
| title_sort |
локальні поля напружень чорногірського та буркутського покривів українських карпат |
| author |
Гайдук, Т. |
| author_facet |
Гайдук, Т. |
| topic |
Тектоніка |
| topic_facet |
Тектоніка |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геологія і геохімія горючих копалин |
| publisher |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The local fields of paleostress of the Chornahora and Burkut nappes of the Ukrainian Carpathians |
| description |
Розглянуто мезоструктурні парагенезиси Чорногірського, Буркутського та частково Свидовецького покривів у середній течії р. Чорна Тиса (Українські Карпати). Визначено морфологічні типи локальних полів напружень для фронтальної та щитової частин Буркутського та тилової частини Чорногірського покривів. Відзначено, що локальні поля напружень підпорядковані розломам другого та третього порядку, а вони - Чорнотисенському поперечному розривному порушенню.
This paper contains information on reconstruction of the local fields of paleostress of the Chornahora (Black mtn.), Burkut and partly Svidovets nappes of the Ukrainian Carpathians. The territory of researches is in a difficult knot where above-mentioned nappes pull one to another. The reconstructions of the local fields of paleostress were conducted on the basis of study of cracks of the rocks. Principles of this method were developed by M. V. Gzovskiy and other known researchers. The local fields of tensions testify to the presence of bursting structures of transversal to reaching of the Ukrainian segment of Carpathian buildup. One of them there is the Chorna Tysa bursting structure which has the transversal to strike of Carpathians character inherited. About the presence of transversal structures of foundation in this territory wrote a lot of authors. This dislocation plays an important role in forming of structure of this territory. The local fields of tensions form a cracks band which submits dislocations with a break of continuity which are observed by geophysical methods, and partly in geological mapping. These faults in their turn submit Chorna Tysa dislocation with a break of continuity which after kinematic constructions is of a character of left-side displacement.
|
| issn |
0869-0774 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19055 |
| citation_txt |
Локальні поля напружень Чорногірського та Буркутського покривів Українських Карпат / Т. Гайдук // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2009. — № 2 (147). — С. 51-57. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gaidukt lokalʹnípolânapruženʹčornogírsʹkogotaburkutsʹkogopokrivívukraínsʹkihkarpat AT gaidukt thelocalfieldsofpaleostressofthechornahoraandburkutnappesoftheukrainiancarpathians |
| first_indexed |
2025-11-25T21:04:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:04:26Z |
| _version_ |
1850547503520284672 |
| fulltext |
Òàðàñ Ãàéäóê, 2009
ISSN 0869-0774. Ãåîëîã³ÿ ³ ãåîõ³ì³ÿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí. 2009. ¹ 2(147)
51
ÓÄÊ 551.24 (477.8)
Òàðàñ ÃÀÉÄÓÊ
ËÎÊÀËÜͲ ÏÎËß ÍÀÏÐÓÆÅÍÜ
×ÎÐÍÎòÐÑÜÊÎÃÎ ÒÀ ÁÓÐÊÓÒÑÜÊÎÃÎ ÏÎÊÐȲÂ
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÊÀÐÏÀÒ
²íñòèòóò ãåîëî㳿 ³ ãåîõ³ì³¿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí ÍÀÍ Óêðà¿íè, Ëüâ³â,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Ðîçãëÿíóòî ìåçîñòðóêòóðí³ ïàðàãåíåçèñè ×îðíîã³ðñüêîãî, Áóðêóòñüêîãî òà ÷àñòêî-
âî Ñâèäîâåöüêîãî ïîêðèâ³â ó ñåðåäí³é òå÷³¿ ð. ×îðíà Òèñà (Óêðà¿íñüê³ Êàðïàòè). Âèçíà-
÷åíî ìîðôîëîã³÷í³ òèïè ëîêàëüíèõ ïîë³â íàïðóæåíü äëÿ ôðîíòàëüíî¿ òà ùèòîâî¿ ÷àñ-
òèí Áóðêóòñüêîãî òà òèëîâî¿ ÷àñòèíè ×îðíîã³ðñüêîãî ïîêðèâ³â. ³äçíà÷åíî, ùî ëîêàëü-
í³ ïîëÿ íàïðóæåíü ï³äïîðÿäêîâàí³ ðîçëîìàì äðóãîãî òà òðåòüîãî ïîðÿäêó, à âîíè �
×îðíîòèñåíñüêîìó ïîïåðå÷íîìó ðîçðèâíîìó ïîðóøåííþ.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: òð³ùèíà, ðîçðèâíå ïîðóøåííÿ, çñóâ, îñ³ íàïðóæåííÿ.
Âñòóï. Ïîêðèâíî-ñêëàä÷àñòà ñïîðóäà Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò çàéìຠöåíòðà-
ëüíå ïîëîæåííÿ â Êàðïàòñüê³é äóç³, ïîºäíóþ÷è ñòðóêòóðè Çàõ³äíèõ òà Ñõ³äíèõ
Êàðïàò. Òîìó ïðàâèëüíà ³íòåðïðåòàö³ÿ ¿¿ áóäîâè, ãåîäèíàì³êè óòâîðåííÿ ëî-
êàëüíèõ ³ ðåã³îíàëüíèõ ñòðóêòóðíèõ ôîðì âàæëèâà äëÿ ðîçóì³ííÿ ïðîöåñ³â
ôîðìóâàííÿ âñ³º¿ Êàðïàòñüêî¿ äóãè. Ãåîëîã³÷íó áóäîâó Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò
âèâ÷àëè ÷èñëåíí³ äîñë³äíèêè óïðîäîâæ áàãàòüîõ ðîê³â, ¿é ïðèñâÿ÷åíî áàãàòî
ðîá³ò. Ïðîòå äîñ³ äîì³íóþòü ïðàö³ ñòðàòèãðàô³÷íîãî, ë³òîëîã³÷íîãî òà ïàëåîí-
òîëîã³÷íîãî õàðàêòåðó ³ ìàéæå íå âèñâ³òëåíèìè çàëèøàþòüñÿ ïèòàííÿ, ÿê³
ñòîñóþòüñÿ ìåõàí³çì³â ôîðìóâàííÿ ñêëàä÷àñòî-íàñóâíèõ ñòðóêòóð, çîêðåìà
ðåêîíñòðóêö³¿ ëîêàëüíèõ òà ðåã³îíàëüíèõ ïîë³â òåêòîí³÷íèõ ïàëåîíàïðóæåíü
òà ê³íåìàòèêè öèõ ñòðóêòóð. Ìåòîäèêîþ òàêèõ ðåêîíñòðóêö³é º ñïåö³àëüíå
âèâ÷åííÿ òð³ùèíóâàòîñò³ ïîð³ä, äçåðêàë êîâçàííÿ, äð³áíèõ ñêëàäîê òà ðîçëîì³â,
ÿê³ ñêëàäàþòü ìåçîñòðóêòóðí³ ïàðàãåíåçèñè. Çàñàäè ö³º¿ ìåòîäèêè áóëè ðîçðîá-
ëåí³ Ì. Â. Ãçîâñüêèì (Ãçîâñêèé, 1975).
Äåÿê³ äîñë³äæåííÿ â öüîìó íàïðÿì³ çðîáèëè Ð. Ñ. Êîïèñòÿíñüêèé (1971),
Î. Á. óíòîâ (Ãèíòîâ, 2005), âèâ÷àþ÷è ïåðåâàæíî ï³âí³÷íèé ñõèë Óêðà¿íñüêèõ
Êàðïàò. Íà ï³âäåííîìó ñõèë³ òàêèõ ðîá³ò ìàéæå íå ïðîâîäèëè. Ìè ïðåäñòàâèëè
ðåçóëüòàòè âèâ÷åííÿ òð³ùèíóâàòîñò³ ôë³øîâèõ ïîð³ä ×îðíîã³ðñüêîãî, Ñâèäî-
âåöüêîãî òà Áóðêóòñüêîãî òåêòîí³÷íèõ ïîêðèâ³â ó áàñåéí³ ð. ×îðíà Òèñà.
Îñîáëèâîñò³ òåêòîí³÷íî¿ áóäîâè. Òåðèòîð³ÿ äîñë³äæåíü çíàõîäèòü-
ñÿ â ñêëàäíîìó òåêòîí³÷íîìó âóçë³, ç íàñóíåíèìè îäèí íà îäíèé äåê³ëüêîìà
Òåêòîí³êà
êðóïíèìè ïîêðèâàìè (Èñòîðèÿ�, 1981). Íàéíèæ÷å ñòðóêòóðíå ïîëîæåííÿ
çàéìຠ×îðíîã³ðñüêà îäèíèöÿ, ÿêà ñòðóêòóðíî ïåðåêðèâàºòüñÿ Ñâèäîâåöüêèì
òà Áóðêóòñüêèì ïîêðèâàìè. Êîæíèé îêðåìèé ïîêðèâ õàðàêòåðèçóºòüñÿ ñâî¿ì
ñòèëåì òåêòîí³÷íî¿ áóäîâè, ïðîòå ïðè äåòàëüíîìó âèâ÷åíí³ ç�ÿñîâóºòüñÿ òàêîæ
áàãàòî ñï³ëüíèõ çàêîíîì³ðíîñòåé. Íàéá³ëüø ïîøèðåíèìè â ìåæàõ ïîêðèâ³â º
ñóáïîêðèâè òà ëóñêè, íàòîì³ñòü ³íø³ ñêëàä÷àñò³ ôîðìè ìàþòü ï³äïîðÿäêîâàíèé
õàðàêòåð.
×îðíîã³ðñüêèé ïîêðèâ º ïðîäîâæåííÿì ïîêðèâó Àóä³à (Ðóìóíñüê³ Êàð-
ïàòè). ³í ïîä³ëÿºòüñÿ íà Ñêóï³âñüêèé òà Ãîâåðëÿíñüêèé ñóáïîêðèâè. Éîãî
õàðàêòåðíîþ îçíàêîþ º íàÿâí³ñòü âóçüêèõ òåêòîí³÷íèõ ëóñîê, íàñóíåíèõ îäíà
íà îäíó. ³äêëàäè Ñêóï³âñüêîãî ñóáïîêðèâó ïðåäñòàâëåí³ êðåéäîâî-ïàëåîãåíî-
âèì ôë³øåì, à Ãîâåðëÿíñüêîãî � ëèøå êðåéäîâèìè óòâîðåííÿìè. Ñâèäîâåöüêà
ñòðóêòóðíà îäèíèöÿ ñêëàäåíà êðåéäîâî-ïàëåîãåíîâèì ôë³øåì, ¿é ïðèòàìàíí³
â³äíîñíî øèðîê³ ëóñêè. Áóðêóòñüêà îäèíèöÿ ïðåäñòàâëåíà ãðóáîøàðóâàòèì
ï³ùàíèì ôë³øåì áóðêóòñüêî¿ ñâ³òè, ñòðàòèãðàô³÷íå òà ñòðóêòóðíå ïîëîæåííÿ
ÿêî¿ äîñë³äíèêè òðàêòóþòü ïî-ð³çíîìó.
Ãåîëîã³÷í³ ñïîñòåðåæåííÿ àâòîðà ñâ³ä÷àòü, ùî â öüîìó ðàéîí³ º ðîçðèâí³
ïîðóøåííÿ çàãàëüíîêàðïàòñüêîãî òà ñóáìåðèä³îíàëüíîãî ïðîñòÿãàííÿ. Çàãàëü-
íîêàðïàòñüê³ ðîçðèâí³ ïîðóøåííÿ îáìåæóþòü òåêòîí³÷í³ ëóñêè ³ ïîêðèâè. Ðîç-
ðèâí³ ïîðóøåííÿ ñóáìåðèä³îíàëüíîãî íàïðÿìêó ïîïåðå÷í³ äî ïðîñòÿãàííÿ Óêðà-
¿íñüêèõ Êàðïàò.
Ó ðàéîí³ ñåðåäíüî¿ òå÷³¿ ð. ×îðíà Òèñà ñïîñòåð³ãàþòüñÿ òðè ðîçëîìè: ïåð-
øèé � ïðîõîäèòü ïî ë³í³¿ ã. Âåñíÿðêà � âåðõ³â�ÿ ïðàâèõ ïðèòîê ñòð. Òðîñòÿíåöü;
äðóãèé � ïî ðóñëàõ ñòð. Êðîñóëåíêà � ñòð. Òðîñòÿíåöü; òðåò³é � ïî ðóñëó ð. ×îðíà
Òèñà. Ìè ¿õ íàçâàëè â³äïîâ³äíî Âåñíÿðñüêèì, Òðîñòÿíåöü-Êðîñóëåíñüêèì ³
×îðíîòèñåíñüêèì. Ïåðø³ äâà ìàþòü ñóáêàðïàòñüêå ïðîñòÿãàííÿ, à ×îðíî-
òèñåíñüêèé � ñóáìåðèä³îíàëüíå.
Äîêëàäí³øå çóïèíèìîñÿ íà ×îðíîòèñåíñüêîìó ðîçëîì³. Öå ïîðóøåííÿ
â³ä³ãðຠâàæëèâó ðîëü ó ôîðìóâàíí³ ñòðóêòóðè òåðèòîð³¿. Âîíî çíàõîäèòüñÿ â
ðàéîí³ ç÷ëåíóâàííÿ ×îðíîã³ðñüêî¿ îäèíèö³ ç³ Ñâèäîâåöüêîþ ³ Ñêèáîâîþ. Ðîç-
ðèâíå ïîðóøåííÿ ìຠóñïàäêîâàíèé ïîïåðå÷íèé äî Êàðïàòñüêîãî ïðîñòÿãàííÿ
õàðàêòåð. Ïðî íàÿâí³ñòü ïîïåðå÷íèõ ñòðóêòóð ôóíäàìåíòó íà ö³é òåðèòîð³¿
âêàçóâàëè Ñ. À. Áèçîâà (Áûçîâà, Áåýð, 1974), Â. Â. Ãëóøêî (1968). ϳäòâåð-
äæåííÿì òîãî, ùî ïî ðóñëó ð. ×îðíà Òèñà (ì³æ ñòð. Êðîñóëåíêà � ñòð. Ãðîïè-
íåöü) ïðîõîäèòü ðîçëîì, º ïåðåêèíóòå àáî ñóáâåðòèêàëüíå çàëÿãàííÿ êîð³ííèõ
ïîð³ä ïåðåâàæíî ñóáìåðèä³îíàëüíîãî ïðîñòÿãàííÿ. Ó ðóñë³ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ
ñèëüíî ñòèñíóò³ ïðèðîçëîìí³ ñêëàäêè ìàéæå ç âåðòèêàëüíèì øàðí³ðîì. Ðîçì³ð
ñêëàäîê � ïåðø³ ìåòðè. Çàçâè÷àé, ì³æ ñóì³æíèìè àíòèêë³íàëëþ ³ ñèíêë³íàëëþ
ïðèñóòí³ ðîçðèâè âèùèõ ïîðÿäê³â.
Ó öüîìó ðàéîí³ ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ ãðàâ³òàö³éíî-îïîâçíåâ³ ñêëàäêè-ðîëè
(çàãîðòèø³) ó ôë³øîâèõ òîâùàõ. Öå âêàçóº íà àêòèâíèé òåêòîí³÷íèé ðåæèì ó
ñåäèìåíòîãåííîìó áàñåéí³, ïðî ÿêèé òàêîæ ñâ³ä÷àòü òåêòîí³÷í³ áðåê÷³¿, òð³ùè-
íè, çàë³êîâàí³ êàëüöèòîì áàãàòüîõ ãåíåðàö³é, òà äçåðêàëà êîâçàííÿ, çäåá³ëüøîãî
ñóáìåðèä³îíàëüíîãî ïðîñòÿãàííÿ. Íà ïðèñóòí³ñòü ðîçëîìó âêàçóþòü ³ ÷èñëåíí³
äæåðåëà ì³íåðàëüíèõ ³ ì³íåðàë³çîâàíèõ âîä, ÿê³, î÷åâèäíî, ìàþòü òð³ùèííå
ïîõîäæåííÿ. Òàêîæ ó ë³âîìó áîðò³ íàäçàïëàâíî¿ òåðàñè ð. ×îðíà Òèñà ñïî-
ñòåð³ãàºòüñÿ çíà÷íå îçàë³çíåííÿ ÷åòâåðòèííèõ â³äêëàä³â. Ùå îäíèì äîêàçîì
52
53
тектонічної активності є знайдений зразок арагоніту, який заліковує тріщини,
утворені при розривних порушеннях.
Тектонічні брекчії, дзеркала ковзання та інші елементи, що підтверджують
динамічні тектонічні умови, у цьому районі є повсюдно, але найінтенсивніше
вони проявляються у вищезгаданих зонах розломів.
Локальні поля напружень. Напруження, що супроводжували фор-
мування структури району, можна відновити за пластичними деформаціями
та розривами, які вони спричинили. Така методика базується на розробках
М. В. Гзовського (Гзовский, 1975).
Аналіз пластичних деформацій дає змогу намітити орієнтацію трьох
взаємно перпендикулярних головних осей деформацій: осі найбільшого
видовження – έ1, найбільшого скорочення – έ3 і середньої осі – έ2.
Для встановлення орієнтації осей напруження за тектонічними розривами
необхідно з’ясувати механічний тип кожного розриву, тобто, чи це скол, чи
відрив? Зазначимо, що відриви – перпендикулярні до осей найбільших напру-
жень розтягу, а сколи розвиваються у двох спряжених напрямках, відповідно
орієнтованих до головних осей. Спряженість розривів сколового характеру
встановити непросто. Існує низка критеріїв, але кожний окремо не забезпечує
потрібного результату. За С. І. Шерманом (Шерман, Днепровский, 1989), спря-
женими розриви є тоді, коли лінія перетину розломів та штрихи проковзування
– перпендикулярні, а зміщення блоків відбувається в протилежних напрямках.
Напрямок перетину двох спряжених поверхонь сколу збігається з напрям-
ком осі проміжних головних нормальних напружень (δ2), а вісь алгебраїчно
мінімальних напружень (δ3) – з бісектрисою того кута між спряженими по-
верхнями сколу, у якому знаходиться фрагмент, що зміщується в напрямку
лінії перетину тріщин. Третя, перпендикулярна до перших двох, вісь напру-
жень є напрямком дії алгебраїчно максимальних головних напружень (δ1). Ще
1954 р. М. В. Гзовський (Гзовский, 1954) запропонував метод реконструк-
ції полів напружень за тектонічною тріщинуватістю. Він і є основою нашої ро-
боти. Типи полів напружень визначали за складеною С. І. Шерманом (Шерман,
Днепровский, 1989) таблицею, у якій встановлено взаємозалежність між на-
прямками головних осей напружень та морфолого-генетичними типами роз-
ломів у земній корі.
Безпосередньо замір азимутів простягання тріщин та робота над ними
почалися в районі с. Кваси та по стр. Тростянець (рисунок). За даними локаль-
них полів напружень, у гирлі струмка тип поля напружень – розсувний та зсуво-
розсувний (див. рисунок, т. с. 618, 619). Догори по течії р. Чорна Тиса, у гирлі
стр. Гропинець, був зафіксований скидовий морфолого-генетичний тип поля
напружень (т. с. 603), а вже догори по течії цього струмка замір показав під-
кидовий тип поля напружень (т. с. 604). Із замірів, зроблених на цій ділянці,
бачимо, що вісь максимального розтягу (δ1) переважно спрямована на пів-
денний схід.
Дослідження полів напружень Буркутського покриву почалися у верхів’ї
стр. Кевелів та по хребту г. Шешул. Проведені заміри дозволяють умовно
поділити цю ділянку на дві частини. Перша – більш наближена до щитової
частини насуву Буркутського покриву (т. с. 310, 311, 315) зі східним напрямком
осі розтягу. Морфолого-генетичний тип поля напружень – підкидовий та
Ëî
êà
ëü
í³
ï
îë
ÿ í
àï
ðó
æ
åí
ü ×
îð
íî
ã³
ðñ
üê
îã
î
òà
Á
óð
êó
òñ
üê
îã
î
ïî
êð
èâ
³â
.
Ï
îê
ðè
âè
: 1
�
Á
óð
êó
òñ
üê
èé
; 2
�
×
îð
íî
ã³
ðñ
üê
èé
(ñ
óá
ïî
êð
èâ
è:
à
�
Ñ
êó
ï³
âñ
üê
èé
; á
�
Ã
îâ
åð
ëÿ
íñ
ü-
êè
é)
; 3
�
Ñ
âè
äî
âå
öü
êè
é;
4
�
Ð
àõ
³â
ñü
êè
é;
í
àñ
óâ
è:
5
�
ì³
æ
ñ
òð
óê
òó
ðí
î-
ôà
ö³
àë
üí
èì
è
çî
íà
ìè
; 6
�
ì³
æ
ñò
ðó
êò
óð
íî
-ô
àö
³à
ëü
íè
ìè
ï
³ä
çî
íà
ìè
; 7
�
ì³
æ
ëó
ñê
àì
è;
8
�
ï
îï
åð
å÷
í³
ð
îç
ðè
âí
³ ï
îð
óø
åí
íÿ
;
9
�
³ì
îâ
³ð
í³
ð
îç
ðè
âí
³ ï
îð
óø
åí
íÿ
(ç
à
ãå
îô
³ç
è÷
-
íè
ìè
ä
àí
èì
è)
; í
àï
ðÿ
ìê
è
ãî
ëî
âí
èõ
î
ñå
é
íà
ïð
ó-
æ
åí
íÿ
: 1
0
�
ñò
èñ
êó
; 1
1
�
ðî
çò
ÿã
ó;
1
2
�
ñå
ðå
äí
³õ
çí
à÷
åí
ü;
1
3
�
òî
֐
à ñ
ïî
ñò
åð
åæ
åí
íÿ
.
54
скидовий. Друга – більш фронтальна частина насуву (т. с. 613, 614, 614а) з
північно-західним напрямком осі розтягу. Тип поля напружень – скидовий та
зсуво-скидовий. За 400 м від перевалу Шешул–Петрос (т. с. 615) зафіксований
підкидовий тип поля напружень, а вісь розтягу орієнтована на північний схід,
як і у верхів’ях стр. Гарманескуль (т. с. 204), хоч тут фіксується скидовий тип
поля напружень.
Наступні заміри в межах покриву були проведені в районі г. Петрос. Розра-
хунки показують, що в більш віддалених від фронту частинах насуву (т. с. 617)
панує підкидовий, а в частинах, наближених до фронту насуву (т. с. 616, 001,
002, 003), – скидовий та зсуво-скидовий типи полів напружень. Вісь розтягу
у віддаленішій частині – південно-східного напрямку. У частині, більш набли-
женій до фронту насуву, напрямок осі максимального розтягу (δ1) змінюється
від північно-східного до північно-західного, південно-західного і північного, а
осі максимального стиску (δ3) у межах ділянки – від північно-західного до
південного, південно-східного і східного. Вісь δ1 змінює напрямок за годиннико-
вою стрілкою, а δ3 – проти годинникової стрілки. Такі зміни характерні для
лівостороннього зсуву (Киреев, Кутейников, 1994).
Враховуючи неоднорідність напрямків осей напружень, можна сказати,
що Буркутський насув – це не “монолітна плита”, він також ускладнений розло-
мами нижчих порядків і розбитий на блоки. Є підстави припускати, що насув
у районі Петроського тектонічного останця проходив із заходу на схід або у
близьких до нього напрямках.
У районі г. Говерла (т. с. 114–117, 004) вісь розтягу переважно північного
напрямку. Морфолого-генетичний тип поля напружень здебільшого скидовий
та зсуво-скидовий.
Наступна група точок спостереження (005–017) має такий напрямок осі
розтягу: північ, північний захід, південний захід, південь. Вісь стиску різноорієн-
тована, що, на нашу думку, пояснюється незначними поперечними розломами,
поширеними, очевидно, у межах усієї зони, що ускладнює її будову. Морфолого-
генетичний тип поля напружень тут здебільшого розсувний, найчастіше фіксу-
ються скидо-зсуви, скиди, рідше зсуво-підкиди.
У районі оз. Несамовите (т. с. 016, 017) проходить зона поперечного роз-
ривного порушення, на порядок вищого за інші поперечні розриви цього покриву.
За геофізичними методами воно було визначене як “імовірне”, під час прове-
дення тут геологічної зйомки М 1 : 50 000. Про присутність розривного порушен-
ня свідчить низка непрямих ознак: наявність самого озера на цій висоті, най-
нижчі гіпсометричні позначки Чорногірського хребта. Пониження навколо озера
характеризується специфічною болотяною рослинністю, яка на космознімках
має субмеридіональне поширення. Тут фіксується підкидовий морфолого-
генетичний тип поля напружень. Такий самий тип спостерігається на вершині
г. Гутин-Томнатек. У районі оз. Несамовите (т. с. 017) напрямок осі максималь-
ного стиску орієнтований на північ, а на вершині г. Гутин-Томнатек (т. с. 018)
– на захід. На нашу думку, ця ділянка варта уваги та потребує детальнішого
вивчення через наявність тут поперечного розривного порушення.
У районі оз. Бребенескул напрямок осі розтягу змінюється від північно-
західного до північно-східного, а далі по хребту переходить у східний і навіть
південний та південно-західний. Морфолого-генетичний тип поля напружень
55
аж до вершини г. Піп Іван переважно зсуво-скидовий, зсуво-підкидовий та
підкидовий (т. с. 105–101). Осі максимального стиску (δ3) загалом змінюють-
ся в таких напрямках: захід, північний захід, північний схід, південний схід,
південь (проти годинникової стрілки).
Цікава картина спостерігається на вершині г. Дземброня (т. с. 102, 102а).
Тут заміри зроблено на північно-східному та південно-західному схилах гори.
Осі напружень спрямовані в протилежні сторони (т. с. 102, 102а). Вісь розтягу
орієнтована на південний захід (т. с. 102) та північний схід (т. с. 102а), вісь
стиску – на північний захід (т. с. 102) та південний схід (т. с. 102а). Тип поля
напружень – підкидовий. Конфігурація розміщення осей напруження утворює
ромбоедри (дуплекси), які часто характеризують зони зсувів (Киреев, Кутей-
ников, 1994). У цих ромбоедрах коротка та довга осі орієнтуються під кутом
45° до зміщення. Довга вісь (Гзовский, 1975) може також орієнтуватися на-
зустріч переміщенню.
Висновки. Унаслідок проведених робіт було визначено локальні поля
напружень для частини Чорногірського, Свидовецького та Буркутського по-
кривів.
Є підстави вважати, що Чорногірський покрив розбитий серією поперечних
розломів, один з яких проходить у районі оз. Несамовите та розділяє покрив
на два блоки.
У межах території покриву домінує зсувна компонента; переважають
скидо-зсувні та зсуво-підкидові морфолого-генетичні типи локальних полів
напружень.
У Свидовецькому покриві (басейн стр. Тростянець) фіксується розсувний
морфолого-генетичний тип поля напружень.
У межах Буркутського покриву встановлено два типи локальних полів
напружень: на ділянках, наближених до щитових, переважають підкидові, а
на прифронтових ділянках – скидові та зсуво-скидові морфолого-генетичні
типи.
У фронтальній частині Буркутського покриву вісь максимального роз-
тягу (δ1) змінює свій напрямок за годинниковою стрілкою, вісь стиску (δ3) –
проти годинникової стрілки. Такі зміни є притаманними лівосторонньому зсуву,
яким може бути Чорнотисенська розривна структура.
Локальні поля напружень басейну середньої течії р. Чорна Тиса аргу-
ментовано свідчать про наявність розривних структур, поперечних до простя-
гання Українського сегмента Карпатської споруди. Ці поля групуються в трі-
щинні ансамблі, які підпорядковуються зсувним розривним порушенням
нижчих порядків, що спостерігаються геофізичними методами та, частково,
при геологічному картуванні. Ці розломи, у свою чергу, підпорядковуються
Чорнотисенському розривному порушенню, яке, за кінематичними побудовами,
має характер лівостороннього зсуву.
Отже, на тлі Карпатської споруди вирисовується крупний лівосторонній
зсув по долині р. Чорна Тиса. Ця структура супроводжується цілим ансамблем
синтетичних та антитетичних зсувів більш високих порядків, орієнтованих
субпаралельно та ортогонально до простягання Чорногірського покриву. Вони
відіграли важливу роль у його формуванні на різних деформаційних етапах.
56
Áûçîâà Ñ. Ë., Áåýð Ì. À. Îñíîâíûå îñîáåííîñòè òåêòîíèêè ñîâåòñêîé ÷àñòè ôëè-
øåâûõ Êàðïàò // Ãåîòåêòîíèêà. � 1974. � ¹ 6. � Ñ. 81�96.
Ãçîâñêèé Ì. Â. Ìîäåëèðîâàíèå òåêòîíè÷åñêèõ ïîëåé íàïðÿæåíèé è ðàçðûâîâ //
Èçâ. ÀÍ ÑÑÑÐ. Ñåð. Ãåîôèç. � 1954. � ¹ 6. � Ñ. 527�545.
Ãçîâñêèé Ì. Â. Îñíîâû òåêòîíîôèçèêè. � Ì.: Íàóêà; 1975. � 536 ñ.
Ãèíòîâ Î. Á. Ïîëåâàÿ òåêòîíîôèçèêà è åå ïðèìåíåíèå ïðè èçó÷åíèè äåôîðìàöèé
çåìíîé êîðû Óêðàèíû. � Êèåâ: Ôåíèêñ, 2005. � 572 ñ.
Ãëóøêî Â. Â. Òåêòîíèêà è íåôòåãàçîíîñíîñòü Êàðïàò è ïðèëåãàþùèõ ïðîãèáîâ. �
Ì.: Íåäðà, 1968. � 262 ñ.
Èñòîðèÿ ãåîëîãè÷åñêîãî ðàçâèòèÿ Óêðàèíñêèõ Êàðïàò / Î. Ñ. Âÿëîâ, Ñ. Ï. Ãàâóðà,
Â. Â. Äàíûø è äð. � Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1981. � 180 ñ.
Êèðååâ À. Ñ., Êóòåéíèêîâ Å. Ñ. Äèàãíîñòèêà è êàðòèðîâàíèå ÷åøóé÷àòî-íàäâè-
ãîâûõ ñòðóêòóð. � ÑÏá.: Íàóêà, 1994. � 191 ñ.
Êîïèñòÿíñüêèé Ð. Ñ. Ïðî õàðàêòåð òåêòîí³÷íèõ äåôîðìàö³é â ïðîöåñ³ óòâîðåííÿ
êàðïàòñüêèõ ñêèá // Ãåîëîã³ÿ ³ ãåîõ³ì³ÿ ãîðþ÷èõ êîïàëèí. � 1971. � ¹ 28. � Ñ. 48�54.
Øåðìàí Ñ. È., Äíåïðîâñêèé Þ. È. Ïîëÿ íàïðÿæåíèé çåìíîé êîðû è ãåîëîãî-
ñòðóêòóðíûå ìåòîäû èõ èçó÷åíèÿ. � Íîâîñèáèðñê: Íàóêà. Ñèá. îòä-íèå, 1989. � 158 ñ.
Ñòàòòÿ íàä³éøëà
18.11.08
Taras GAYDUK
THE LOCAL FIELDS OF PALEOSTRESS
OF THE CHORNAHORA AND BURKUT NAPPES
OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
This paper contains information on reconstruction of the local fields of paleostress
of the Chornahora (Black mtn.), Burkut and partly Svidovets nappes of the Ukrainian
Carpathians. The territory of researches is in a difficult knot where above-mentioned nappes
pull one to another.
The reconstructions of the local fields of paleostress were conducted on the basis of
study of cracks of the rocks. Principles of this method were developed by M. V. Gzovskiy
and other known researchers.
The local fields of tensions testify to the presence of bursting structures of transversal
to reaching of the Ukrainian segment of Carpathian buildup.
One of them there is the Chorna Tysa bursting structure which has the transversal to
strike of Carpathians character inherited. About the presence of transversal structures of
foundation in this territory wrote a lot of authors. This dislocation plays an important role
in forming of structure of this territory.
The local fields of tensions form a cracks band which submits dislocations with a
break of continuity which are observed by geophysical methods, and partly in geological
mapping. These faults in their turn submit Chorna Tysa dislocation with a break of continuity
which after kinematic constructions is of a character of left-side displacement.
57
Article 5
Article 5
Гайдук
Article 5
Гайдук
Article 5
Гайдук_56
Article 5
Article 5
Гайдук
Article 5
Гайдук
Article 5
|