Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину
Рецензія на колективну монографію: Vishnevsky V.P., Harkushenko O.M., Zanizdra M.Yu., Kniaziev S.I., Lypnytskyi D.V., Chekina V.D. «Digitalization of the economy: how to improve the country's competitiveness»
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190794 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину / О.А. Коваленко // Економіка промисловості. — 2022. — № 1 (97). — С. 118-122. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190794 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваленко, О.А. 2023-06-22T12:44:50Z 2023-06-22T12:44:50Z 2022 Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину / О.А. Коваленко // Економіка промисловості. — 2022. — № 1 (97). — С. 118-122. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190794 Рецензія на колективну монографію: Vishnevsky V.P., Harkushenko O.M., Zanizdra M.Yu., Kniaziev S.I., Lypnytskyi D.V., Chekina V.D. «Digitalization of the economy: how to improve the country's competitiveness» uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Рецензії, інформаційні повідомлення Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину |
| spellingShingle |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину Коваленко, О.А. Рецензії, інформаційні повідомлення |
| title_short |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину |
| title_full |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину |
| title_fullStr |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину |
| title_full_unstemmed |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину |
| title_sort |
цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину |
| author |
Коваленко, О.А. |
| author_facet |
Коваленко, О.А. |
| topic |
Рецензії, інформаційні повідомлення |
| topic_facet |
Рецензії, інформаційні повідомлення |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія на колективну монографію: Vishnevsky V.P., Harkushenko O.M., Zanizdra M.Yu., Kniaziev S.I., Lypnytskyi D.V., Chekina V.D. «Digitalization of the economy: how to improve the country's competitiveness»
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190794 |
| citation_txt |
Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність і не втратити людину / О.А. Коваленко // Економіка промисловості. — 2022. — № 1 (97). — С. 118-122. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkooa cifrovízacíâekonomíkiâkpídviŝitikonkurentospromožnístʹínevtratitilûdinu |
| first_indexed |
2025-11-25T13:23:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:23:41Z |
| _version_ |
1850513002019684352 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
118 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2022, № 1 (97)
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ: ЯК ПІДВИЩИТИ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ І НЕ ВТРАТИТИ ЛЮДИНУ.
Рецензія на колективну монографію «Digitalization of the economy:
how to improve the country's competitiveness» (authors: Vishnevsky V.P.,
Harkushenko O.M., Zanizdra M.Yu., Kniaziev S.I., Lypnytskyi D.V., Chekina V.D.)
Ключовою тенденцією останнього
десятиліття у провідних країнах світу став
перехід до нового технологічного укладу,
який отримав назву «Індустрія 4.0»
(Industry 4.0), або «смарт-промисловість»
(smart industry). Відмітною ознакою цих
змін є стрімка цифровізація економіки, яка
істотно змінює людину, виробництво і сус-
пільну сферу. Актуальність даної проб-
лематики зростає у світлі взаємозв‟язку
між досягненням проголошених ООН Ці-
лей сталого розвитку та «розумними» галу-
зями виробництва і смарт-промисловістю.
Це, зокрема, відзначається у щорічних до-
повідях ЮНІДО, а також відповідає сучас-
ним тенденціям глобалізації в умовах Чет-
вертої промислової революції та світової
пандемії, коли економічні потреби викли-
кають необхідність задіяння інформаційно-
комунікаційних технологій (ІКТ), аналізу
масивів великих даних, інших продуктів
сучасної високотехнологічної індустрії. Як
відповідь на виклик цифрової трансформа-
ції суспільства, нещодавно побачила світ
колективна наукова монографія україн-
ських учених «Цифровізація економіки: як
підвищити конкурентоспроможність краї-
ни»1 за редакцією академіка НАН України
В. Вишневського та члена-кореспондента
НАН України С. Князєва (Київ: Академпе-
ріодика, 2021).
1 Digitalization of the economy: how to im-
prove the country‟s competitiveness / V.P. Vishnev-
sky, O.M. Harkushenko, M.Yu. Zanizdra, S.I. Knia-
ziev, D.V. Lypnytskyi, V.D. Chekina; Eds.
V.P. Vishnevsky, & S.I. Kniaziev; NAS of Ukraine,
Institute of Industrial Economics. Kyiv, Akadem-
periodyka, 2021. 168 p. DOI: 10.15407/akademperi
odiyka.435.168
Автори зазначають, що зі змістовного
боку цифрова економіка охоплює цифрову
техніку і технології (апаратні засоби, про-
грамне забезпечення, обладнання зв‟язку),
навички людини в частині користування
цими технікою і технологіями (цифрові
навички), а також проміжні цифрові товари
та послуги, які використовуються у вироб-
ництві ВВП (с. 7). На відміну від числен-
них світових досліджень проблем цифрові-
зації, становлення та подальшого розвитку
цифрової економіки, автори роблять ак-
цент на проблемі оцінювання та ефектив-
ного використання потенціалу цифровізації
національних економік, хоча вони усвідо-
млюють, що цифровізація сама по собі не є
економічною панацеєю, оскільки в умовах
слаборозвинутої інноваційної сфери, заста-
рілих виробничих технологій, зношених
машин і обладнання, дефіциту досвідчено-
го персоналу вона має мало перспектив і
може звестися до заміщення одних робо-
чих місць іншими у сфері послуг (с. 8).
Монографія складається з п‟яти роз-
ділів.
У першому розділі «Цифровізація
економіки та розвиток інформаційно-
комунікаційних технологій» розкрито суть
цифровізації та сучасних ІКТ, властивості
сектору ІКТ, його структури та інфрастру-
ктури. Висвітлено інституційні та еконо-
мічні аспекти, а також передумови успіш-
ного розвитку ІКТ.
Ураховуючи не лише товарну, але і
ресурсну суть інформації в сучасному світі
та узагальнюючи існуючі визначення, ав-
тори «економізують» власне розуміння
ІКТ, акцентуючи увагу на його виробни-
чому і науковому аспектах, та визначають
їх як сукупність методів і процесів вироб-
РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ
© А.О. Коваленко, 2022
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 119
2022, № 1 (97)
ництва інформації, її зберігання, обробки,
передавання та сприйняття людиною або
спеціальними пристроями, а також науко-
вий опис таких методів і процесів (с. 18).
Уточнюючи розуміння структури се-
ктору ІКТ, який складається з двох великих
сфер (послуги та промисловість), дослід-
ники виокремлюють сферу інфраструктури
ІКТ, підкреслюючи, що згідно з цим визна-
ченням продукція ІКТ-промисловості, ви-
користовувана в інформаційних комуніка-
ціях, трактується як частина ІКТ-інфра-
структури (с. 20). Однак у такому тракту-
ванні інфраструктура змішується з понят-
тями секторів ІКТ (послуги та промисло-
вість), хоча роль інфраструктури є наскріз-
ною, операційною для всієї сфери ІКТ,
включаючи і послуги, і промисловість. У
подальшому доцільно конкретизувати дане
питання та більш чітко окреслити, розме-
жувати в системі ІКТ роль її секторів та
інфраструктури, унаочнивши це на відпо-
відній схемі.
У книзі подано репрезентативний ма-
сив економіко-статистичних даних, відпо-
відно до яких країни-лідери з виробництва
ІКТ-продукції належать до економік із роз-
винутою індустрією (с. 25). При цьому
констатується, що ІКТ і їх сектор самі по
собі не є запорукою успішного розвитку
країни. Для досягнення вищого рівня дохо-
дів у національній економіці потрібно не
лише розвивати ІКТ та цифрову економіку,
але й одночасно нарощувати інвестиції в
сучасні виробничі технології на території
своєї країни чи поряд, розвивати націона-
льну науку і смарт-промисловість, що є
драйвером інновацій та умовою підвищен-
ня національної конкурентоспроможності в
сучасному світі (с. 27). Важливим для су-
часних умов є висновок про те, що відсут-
ність фахівців, здатних працювати з ІКТ,
розробляти продукцію для цього сектору, а
також системи їх професійної підготовки
ставить країну у становище постійного по-
купця (реципієнта) зарубіжних ІКТ й об-
ладнання (с. 21).
Дослідивши особливості функціону-
вання сектору ІКТ, автори виокремлюють
такі передумови його успішного розвитку в
країні: стабільна економіка зі сталими еко-
номічними інститутами, розвиток яких є
послідовним і передбачуваним; високий
рівень освіченості населення країни; на-
дійний інститут захисту прав інтелектуаль-
ної власності; розвинутий ринок ІКТ; дер-
жавна фінансова підтримка підприємств
сектору ІКТ; антимонопольне регулювання
і підтримка конкурентного середовища між
підприємствами сфери ІКТ (с. 29-35).
У другому розділі «Цифровізація
економіки та сучасні цифрові технології»
досліджено перехід від традиційного до
цифрового бізнесу, чинники впливу циф-
ровізації на результати економічної діяль-
ності, а також розвиток технологій цифро-
вої трансформації економіки (на прикладі
5G, великих даних і блокчейну).
Поділяючи думку про те, що, на від-
міну від оцифрування, цифровізація охоп-
лює і економічні відносини (с. 40), автори
визначають цифрову економіку як еконо-
мічну діяльність, засновану на цифрових
ІКТ і широкій мережі зв‟язків, створених за
допомогою цих технологій, між фізичними
та юридичними особами, матеріальним та
віртуальними об‟єктами, виробничими і
невиробничими процесами тощо (с. 43).
У монографії наведено результати
різних оцінок, згідно з якими середньорічні
темпи зростання потенціалу ринку цифро-
вої трансформації коливаються від 16 до
22% (с. 46). Хоча лише 15% респондентів
із числа компаній, які лише розпочали циф-
ровізацію бізнесу, підтвердили, що їх під-
приємства мають стратегію цифрової тран-
сформації (с. 48). При цьому різноманіт-
ним є баланс вигід і ризиків, які несе в собі
цифрова трансформація: від зміни діяльно-
сті людей і підприємств, способів управ-
ління, виробництва і реалізації продукції,
бізнес-моделей, характеру праці, виник-
нення нових робочих місць, появи нових
товарів і послуг – до скорочення зайнятос-
ті, зниження попиту на працівників певної
кваліфікації, кардинальної зміни або зник-
нення окремих професій і спеціальностей,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
120 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2022, № 1 (97)
подальшого зростання нерівності в дохо-
дах.
Розглядаючи розвиток конкретних
технологій цифрової трансформації еконо-
міки, автори відзначають усе більш стрім-
кий розвиток нового напряму застосування
великих даних – використання прогностич-
них моделей у державному секторі еконо-
міки з метою побудови безпечнішого сус-
пільства, удосконалення адміністративних
функцій, передбачення та зменшення бю-
джетних витрат (с. 59). Починає на практи-
ці розкривати свій потенціал блокчейн,
причому не лише у сфері фінансів і торгів-
лі (криптовалюти, смарт-контракти), але й
у сфері матеріального виробництва. Зокре-
ма, перспективним напрямом його застосу-
вання у промисловості може стати симбіоз
із технологіями промислового Інтернету
речей (с. 10).
У третьому розділі «Екологічні аспе-
кти цифровізації економіки» висвітлено
глобальні тенденції екологічної та цифро-
вої трансформації економіки, проаналізо-
вано силу впливу цифровізації на сталий
розвиток, здійснено спробу окреслити еко-
лого-цифровий профіль України.
Виходячи з результатів аналізу світо-
вих трендів наголошено, що «цифрові роз-
риви» між інноваційно активними лідера-
ми і менш технологічно розвинутими еко-
номіками сприяють консервації застарілих
екологічно брудних і ресурсоємних техно-
логічних укладів, що закріплює за останні-
ми роль сировинних придатків і кінцевих
пунктів розміщення небезпечних відходів.
У той же час цільове використання «зеле-
них» цільових технологій здатне забезпе-
чити зниження техногенного навантаження
на глобальну екосистему та досягнення ву-
глецевої нейтральності цифрової індустрії
(с. 78-79).
Відзначено такі сприятливі ефекти
цифровізації, як дематеріалізація, розум-
ність і, як наслідок, зниження техногенного
навантаження на екосистеми. Разом із тим
негативні ефекти цифровізації зумовлені
підвищеним попитом на смарт-продукти і
цифрові послуги, що провокує зростання
енергоспоживання та емісії парникових
газів, накопичення електронних відходів,
яке посилюється недобросовісною конку-
ренцією (с. 82).
Зацікавити читача можуть результати
оцінювання сили зв‟язку між індексом роз-
витку інформаційно-комунікаційних тех-
нологій (ICT Development Index) та індек-
сом екологічної ефективності (Environ-
mental Performance Index – EPI), виконано-
го для підтвердження гіпотези про існу-
вання прямого зв‟язку між рівнями цифро-
візації та сталим розвитком у різних краї-
нах, а також розподіл одержаної сукуп-
ності країн на кластери. При цьому автори
дійшли висновку про те, що цифровізація
сама по собі, без ув‟язки з оновленням тех-
нологій реального сектору, не забезпечує
екологічно сталий розвиток. Тому для ви-
рішення проблеми велике значення має
врахування специфіки національного нау-
ково-технічного розвитку, а також його
загальної стратегічної спрямованості (с. 85-
90).
Практичний інтерес становить спроба
авторів побудувати еколого-цифровий
профіль України. Незважаючи на те що
ІКТ-сектор України є досить перспектив-
ним і має певні можливості для подальшо-
го розвитку, результати досліджень і роз-
раховані показники (у міжкраїнному зіста-
вленні) свідчать про незначне використан-
ня ІКТ для розв‟язання гуманітарних про-
блем і досягнення ключових стратегічних
цілей ООН. Екологічна спрямованість циф-
рових технологій в Україні для енерго- і
ресурсозбереження виражена недостатньо.
Більш прогресивні цифрові технології
(електронна комерція, 3D-друк, аналіз ве-
ликих даних), які потребують додаткового
інвестування і високої кваліфікації персо-
налу, є менш розповсюдженими. Отже,
цифровізація економіки поки ще не може
розглядатися як надійний спосіб вирішення
екологічних проблем України. «Цифра»
сама по собі, без розвитку національного
виробництва на інноваційній основі, роз-
роблення та впровадження сучасних вироб-
ничих процесів і продуктів, адаптації євро-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 121
2022, № 1 (97)
пейських практик публічно-приватного
партнерства в цій сфері є малоефективною
(с. 90-102).
У четвертому розділі «Проблеми оці-
нювання процесів цифровізації та їх впли-
ву на економічний розвиток» узагальнено
методичні підходи до моніторингу та оці-
нювання процесів цифровізації, а також
еволюцію сучасних моделей впливу ІКТ на
економічний розвиток.
Відзначається, що існують значні
труднощі в моніторингу та вимірюванні
рівня розвитку цифрової економіки. Не-
зважаючи на наявність індикаторів цифро-
візації в галузях промисловості, освіти та
зайнятості, сферах фінансів і науки, для
коректного порівняння країн розрахунки
показників нових технологій, навичок,
здібностей і компетенцій потребують по-
дальшого вдосконалення (с. 111).
Автори також розглядають парадокс
Р. Солоу та моделі, які так чи інакше його
розвивають (с. 114), стверджуючи про те,
що сучасна промисловість, уся економіка,
сфера державного управління є немисли-
мими без інтернету, мобільних девайсів,
цифрових даних і платформ тощо, і в цьо-
му сенсі парадокс Солоу втратив практич-
не значення (с. 125). Однак скептицизм
Р. Солоу щодо економічного ефекту від
комп'ютеризації є передумовою комплексу
питань, які можна висунути сьогодні до
процесу цифровізації: яким є не лише її
вплив на продуктивність праці, а ширше –
соціально-економічний ефект від неї, яки-
ми є зміни в характері праці та якостях су-
часного працівника? Побічно торкнувшись
питань в аспекті «комп‟ютерної залежнос-
ті» та напрямів розвитку людського капіта-
лу, автори далі не йдуть, хоча якщо припу-
стити, що людський капітал не має бути
придатком, функцією цифровізації, а сама
вона здебільшого має відбуватися на благо
людини, то відповідному розділу моногра-
фії не вистачає соціальної гостроти; поста-
новки проблем розвитку інтелектуальних і
творчих функцій людини не лише як пра-
цівника, але і організатора та керівника ви-
робничого процесу; формування нової
структури потреб тощо.
Своєрідний американський підхід до
підготовки персоналу STEM (Science,
Technology, Engineering and Mathematics –
наука, технології, інженерія, математика),
який розглядають автори (с. 168), є лише
одним із підходів, досить технізованим і
формалізованим, орієнтованим на підго-
товку інженерних кадрів і має бути видо-
змінений у реальних умовах з
обов‟язковим включенням суспільних дис-
циплін, які формують світогляд фахівця, а
точних наук – лише за потреби фаху.
У п‟ятому розділі «Трансформацій-
ний потенціал цифровізації та шляхи під-
вищення національної конкурентоспромо-
жності» побудовано функції залежності
цифрових затрат і реальних результатів,
виконано оцінювання трансформаційного
потенціалу цифровізації економіки, а та-
кож запропоновано шляхи підвищення
трансформаційного потенціалу цифровіза-
ції та конкурентоспроможності національ-
ної економіки за векторами розвитку тех-
нологій, людського капіталу й інститутів.
У цьому розділі запропоновано з ви-
користанням методів кластерного аналізу
виокремити групи країн, схожі за цифро-
вими та виробничими характеристиками,
інтерпретовані як країни Індустрій 4.0,
3.0+, 3.0 і 2.0, а також встановлено сучасне
місце України в даному групуванні: оскі-
льки в Україні домінують технології 3.0,
навіть масове впровадження інновацій, у
тому числі заснованих на придбаних тех-
нологіях, це не зможе вирішити проблеми
конкурентоспроможності національної
економіки та її переходу із стану «сиро-
винного придатку» розвинутих країн у стан
«нового індустріального тигра» з доміную-
чими технологіями 3.0+ та 4.0. Розвиток
ІКТ у відриві від реального сектору еконо-
міки – заняття неперспективне. Недостат-
ньо розвивати цифрову економіку саму по
собі – необхідно мати високий базовий рі-
вень техніки і технологій та одночасно на-
рощувати інвестиції в основний каптал,
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
122 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2022, № 1 (97)
наближаючи їх до рівня більш розвинутих
країн (с. 143, 146).
На думку авторів, це означає, що
принципові рішення про національний роз-
виток слід приймати з урахуванням довго-
строкових державних інтересів, які вихо-
дять за межі поточної економічної окуп-
ності, а стратегічні імперативи та довго-
строкову політику соціально-економічного
розвитку не можна будувати, поклада-
ючись лише на ринкові стимули та меха-
нізми (с. 146). Поділяючи таку думку, вар-
то додати: Україна потребує формування
та здійснення національної промислової
політики, визначеної з урахуванням світо-
вих трендів, а також вітчизняних наукових
і ресурсних (потужності, сировина, кадри)
можливостей. Що стосується ролі науки, то
важливим є не лише підвищення фінансу-
вання, але й належне цілепокладання для
неї та формування попиту на її розробки з
боку держави, роль якої в розвитку новіт-
ньої індустрії та цифрової економіки в су-
часних українських умовах є головною.
Розвиток цифрової економіки й ІКТ є
якісно новим етапом глобальних соціально-
економічних, науково-технічних та інсти-
туційних перетворень. Якщо в середині
ХХ ст. Р. Вінер у своїй праці «Людське ви-
користання людських істот. Кібернетика і
суспільство» зазначав: жити дієво означає
жити, маючи адекватну інформацію (To
live effectively is to live with adequate
information)1, то сьогодні абсолютне воло-
діння інформацією втілюється в потужних,
компактних і мобільних системах, які лю-
дина прагне використовувати повно і пов-
сюдно, не знаючи меж. Однак автори роб-
лять реалістичний висновок про те, що ро-
зриви між країнами з різними домінуючи-
ми технологіями будуть не скорочуватися,
а розширюватися (с. 131).
Зрозуміло, що не варто будувати ілю-
зій щодо перебігу та наслідків цифровізації
у глобальному масштабі. Проте прагнути
спрямувати її процеси на забезпечення ста-
лого розвитку для всього людства, спира-
ючись на всі здобутки сучасної науки і гу-
манізму, у тому числі вдумливо читаючи та
розвиваючи рецензований монографічний
доробок колег-науковців, – це наш профе-
сійний обов‟язок.
1 Norbert Wiener. The Human Use of Human
Beings: Cybernetics and Society. London: Free As-
sociation Books, 1989. P. 18.
Член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук А.О. Коваленко
|