Зображення обкладинки

Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку

У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження основних тенденцій у промисловості України, які характеризують особливості її функціонування й розвитку за останні два десятиліття на тлі аналогічних процесів у світі. Основні акценти зроблено на аналізі відповідності тенденцій в Україні...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економіка промисловості
Дата:2022
Автор: Збаразська, Л.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Теми:
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190796
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2022. — № 2 (98). — С. 5-24. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859947957641543680
author Збаразська, Л.О.
author_facet Збаразська, Л.О.
citation_txt Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2022. — № 2 (98). — С. 5-24. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка промисловості
description У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження основних тенденцій у промисловості України, які характеризують особливості її функціонування й розвитку за останні два десятиліття на тлі аналогічних процесів у світі. Основні акценти зроблено на аналізі відповідності тенденцій в Україні світовим і європейським трендам динамічного та структурного розвитку промислового виробництва. Досліджено процеси реалізації в національній промисловості секторальної цілі SDG-9 як комплексу завдань у межах концепції сталого та інклюзивного розвитку виробництва. Для порівняльних досліджень використано інформаційно-аналітичні ресурси визнаних міжнародних інституцій, що системно здійснюють моніторинг і надають рейтингові оцінки поточного стану й розвитку процесів у світовій економіці на єдиних методологічних засадах. Встановлено, що у промисловості України наразі домінують переважно короткострокові тенденції, які формуються та швидко змінюються під впливом кон’юнктурних коливань ринку. Починаючи з 2013 р. провідну роль у прискоренні розвитку негативних явищ відіграє зовнішньополітичний чинник ‒ військова агресія РФ. Скорочення частки технологічних виробництв в обробній промисловості України суттєво погіршує поточний стан конкурентоспроможності та потенціал довгострокового промислового розвитку. Це спричинило зниження темпів і відносних обсягів створення доданої вартості у промисловості України порівняно із загальносвітовими та регіональними показниками. На основі даних відомих світових рейтингів (CIP, SDG) виявлено найбільш проблемні зони вітчизняної промисловості в контексті розв’язання пріоритетних завдань довгострокового розвитку в умовах прискорення технологічних трансформацій. Запропоновано стратегічні напрями, які мають потрапити у фокус довгострокової державної промислової політики: структурний розвиток, стабільний внутрішній попит, збалансований експорт. В статье изложены результаты научно-аналитического исследования основных тенденций в промышленности Украины, которые характеризуют особенности ее функционирования и развития в последние два десятилетия на фоне аналогичных процессов в мире. Основные акценты сделаны на анализе соответствия тенденций в Украине мировым и европейским трендам динамичного и структурного развития промышленности. Исследованы также процессы реализации в национальной промышленности секторальной цели SDG-9 как комплекса задач в рамках концепции устойчивого и инклюзивного развития производства. Для сравнительных исследований использованы информационно-анали¬тические ресурсы признанных международных институтов, которые системно осуществляют мониторинг и представляют рейтинговые оценки текущего состояния и развития процессов в мировой экономике на общих методологических основах. Установлено, что сегодня в промышленности Украины доминируют преимущественно краткосрочные тенденции, которые формируются и быстро меняются под влиянием конъюнктурных колебаний рынка. Начиная с 2013 г. ведущую роль в ускорении негативных явлений играет внешнеполитический фактор – военная агрессия РФ. Фактором, существенно ухудшающим текущее состояние конкурентоспособности и потенциал долгосрочного промышленного развития в Украине, является снижение доли технологичных производств в обрабатывающей промышленности. Это обусловило снижение темпов и относительных объемов создания добавленной стоимости в промышленности Украины по сравнению с общемировыми и региональными показателями. На основе данных известных мировых рейтингов (CIP, SDG) определены наиболее проблемные зоны отечественной промышленности в контексте решения приоритетных задач долгосрочного развития в условиях ускорения технологических трансформаций. Предложены стратегические направления, которые должны находиться в фокусе долгосрочной государственной промышленной политики: структурное развитие, стабильный внутренний спрос, сбалансированный экспорт. The article presents results of a scientific and analytical study of the main trends in the Ukrainian industry, which characterize the features of its functioning and development in the last two decades against the background of similar processes in the world. The main accents are made on the analysis of the compliance of tendencies in Ukraine with the world and European trends of dynamic and structural development of industry. The processes of implementation in the national industry of the SDG-9 sectoral goal as a set of tasks within the framework of the concept of sustainable and inclusive development of manufacturing have also been studied. For comparative analytical studies, information and analytical resources of recognized international institutions were used, which systematically carry out constant monitoring and rating assessments of the current state and development of processes in the world economy on general methodological principles. It has been established that currently the industry of Ukraine is dominated mainly by short-term trends, which are formed and quickly change under the influence of market fluctuations. Starting from 2013, the leading role in accelerating the negative phenomena is played by the foreign policy factor – the military aggression of the Russian Federation. A factor that significantly worsens the current state of competitiveness and the potential for long-term industrial development of Ukraine is the decline of high-tech industries share in the manufacturing industry. This led to a decrease in the pace and relative volumes of value added creation in Ukrainian industry in comparison with global and regional indicators. Based on the data of well-known world ratings (CIP, SDG), the most problematic areas of the national industry were identified in the context of solving priority tasks of long-term development in conditions of accelerating technological transformations. Strategic directions are proposed that should fall into the focus of a long-term state industrial policy – structural development, stable internal demand, balanced exports.
first_indexed 2025-12-07T16:15:23Z
format Article
fulltext –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 5 2022, № 2 (98) УДК 338.45:338.33:339.9(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.005 Лариса Олександрівна Збаразська, канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643 ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ У СВІТОВОМУ «ЛАНДШАФТІ»: ТЕНДЕНЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЗАВДАНЬ ДОВГОСТРОКОВОГО РОЗВИТКУ1 У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження основних тенденцій у промисловості України, які характеризують особливості її функціонування й розвитку за останні два десятиліття на тлі аналогічних процесів у світі. Основні акценти зроблено на аналізі відповідності тенденцій в Україні світовим і європейським трендам динамічного та структурного розвитку промислового виробництва. Досліджено процеси реалізації в націо- нальній промисловості секторальної цілі SDG-9 як комплексу завдань у межах концепції ста- лого та інклюзивного розвитку виробництва. Для порівняльних досліджень використано інформаційно-аналітичні ресурси визнаних міжнародних інституцій, що системно здійснюють моніторинг і надають рейтингові оцінки поточного стану й розвитку процесів у світовій економіці на єдиних методологічних засадах. Встановлено, що у промисловості України наразі домінують переважно короткостро- кові тенденції, які формуються та швидко змінюються під впливом кон’юнктурних коливань ринку. Починаючи з 2013 р. провідну роль у прискоренні розвитку негативних явищ відіграє зовнішньополітичний чинник ‒ військова агресія РФ. Скорочення частки технологічних виробництв в обробній промисловості України сут- тєво погіршує поточний стан конкурентоспроможності та потенціал довгострокового про- мислового розвитку. Це спричинило зниження темпів і відносних обсягів створення доданої вартості у промисловості України порівняно із загальносвітовими та регіональними показ- никами. На основі даних відомих світових рейтингів (CIP, SDG) виявлено найбільш проблемні зони вітчизняної промисловості в контексті розв’язання пріоритетних завдань довгостроко- вого розвитку в умовах прискорення технологічних трансформацій. Запропоновано стратегічні напрями, які мають потрапити у фокус довгострокової дер- жавної промислової політики: структурний розвиток, стабільний внутрішній попит, збалан- сований експорт. Ключові слова: промисловість, обробна промисловість, довгостроковий розвиток, про- мислова політика, конкурентоспроможність, сталий та інклюзивний розвиток, Україна, сві- това промисловість. JEL: O14; O33; L60; L52 1 Дослідження виконано в межах НДР «Довгострокові фактори і тенденції розвитку національної промисловості в умовах четвертої промислової революції» (номер держреєстрації 0119U001473). © Л. О. Збаразська, 2022 МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 6 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) Промисловість України, як і еконо- міка загалом, вступила в еру кардинальних трансформацій у руслі новітніх парадигм глобального розвитку, що потребує всебіч- ного аналітичного дослідження й узагаль- нення як вихідних умов, так і перспектив- них можливостей. Складність такого аналізу пов’язана з важливістю врахування багатьох предмет- них ракурсів, за якими формується ціліс- ний, системно впорядкований «промисло- вий профіль» країни. На сучасному етапі світового економічного розвитку серед них доцільно виокремити інноваційно-техноло- гічний (насамперед розгортання Четвертої промислової революції – 4IR), кліматично- екологічний (концепція сталого зростання), соціогуманітарний (трансформація та ефек- тивність людського капіталу, людський ро- звиток загалом), інтеграційно-глобалізацій- ний (нові формати міжнародної економіч- ної співпраці). Специфічні аналітичні хара- ктеристики національної промисловості за означеними напрямами є більш-менш об- ґрунтованою основою для висновків щодо найважливіших тенденцій, які вже про- явили себе, а також щодо факторів й умов, які мають бути активовані на практиці для досягнення вищого рівня секторальної ефе- ктивності та конкурентоспроможності у стратегічній перспективі. Оскільки сучасні процеси економіч- ного розвитку, насамперед, у промислово- сті, набули надзвичайного динамізму і пер- манентних змін, систематична актуалізація аналітичних висновків щодо ключових тен- денцій і факторів впливу є важливим нау- ково-практичним завданням у контексті опрацювання адекватної промислової стра- тегії та державної політики. Актуальність порівняльного аналізу промислових тенденцій в Україні та світі зумовлена загальним поглибленням еконо- мічної глобалізації, що відбувається під впливом нарощування глобальних викли- ків, а також активізацією практичних дій у площині інтеграції національної промис- ловості в міжнародні, перш за все європей- ські, процеси та структури. Це потребує по- стійних уточнень промислової ідентичності та статусу країни в зовнішніх обставинах місця й часу, що постійно змінюються, для поглиблення розуміння місця і перспектив національної промисловості в сучасному промисловому «ландшафті». Найновітніші обставини, а саме во- єнна агресія РФ, звичайно, спричинять пев- ні зміни в напрямах (можливостях) викори- стання аналітичних висновків. Оскільки війна та пов’язані з нею економічні втрати є форс-мажорними факторами впливу, важ- ливі тенденції, сформовані в передвоєнні роки, можуть набути неочікуваних дефор- мацій, неоднозначних за змістом, темпами та наслідками для процесів довгостроко- вого промислового розвитку в Україні. Утім наразі сформульовані висновки зберігати- муть функцію важливого підґрунтя оцінок наслідків війни для потенціалу вітчизняної промисловості, який міг би бути реалізова- ний у мирних умовах. Тематична бібліографія є досить ши- рокою. Проте більшість робіт має галузеву (конкретний вид діяльності) або функціона- льно-цільову (ресурсозбереження, екологі- зація, інвестиції, інновації тощо) орієнта- цію. Відтак комплексні аналітичні оцінки для промисловості (як виду економічної ді- яльності) в ракурсі виявлення її загального потенціалу стратегічного розвитку мають певну наукову доцільність. Мета статті полягає у визначенні ос- новних тенденцій промисловості України, що формувалися впродовж трьох трансфор- маційних десятиліть, на тлі загальносвіто- вих (і групових – по країнах) промислових трендів з акцентом на ключових показниках загальної ефективності виробництва та до- сягнення секторальних завдань у межах Ці- лей сталого розвитку 2030. Основну увагу приділено обробній промисловості – «manufacturing», оскільки саме ця складова національної промисловості є нині най- більш проблемною та значущою для –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 7 2022, № 2 (98) довгострокових промислових перспектив України. Інформаційною платформою для по- рівняльних аналітичних досліджень висту- пають ресурси відомих міжнародних інсти- туцій, що системно здійснюють постійний моніторинг та надають рейтингові оцінки поточного стану і процесів у світовій еконо- міці на єдиних методологічних засадах. Промисловість України як об’єкт нау- ково-аналітичних розвідок перебуває в цен- трі уваги вітчизняних дослідників. Тради- ційно значний пласт таких багатоаспектних досліджень проблем промислового розви- тку накопичений в Інституті економіки про- мисловості НАН України завдяки фаховим розробкам його провідних фахівців. Тема- тика цих досліджень є досить розгалуже- ною, але завжди фокусується на найактуа- льніших промислових трендах і проблемах, таких як неоіндустріалізація, смарт-вироб- ництво, інвестиції, інновації, енергоефекти- вність, екологізація та ін. Особливе місце посідають розробки, присвячені галузевим і регіональним аспектам промислового зрос- тання. Як правило, усі зазначені напрями досліджуються через призму нових глоба- льних викликів і світового практичного дос- віду. У ракурсі дослідження загальних ас- пектів розвитку промисловості України на тлі світових викликів, ключових тенденцій і цільових пріоритетів слід звернути увагу на такі публікації1: (Вишневсьий, 2022), (Підо- ричева, 2021), (Збаразська, 2020), (Солдак, 2020), (Прогнімак, 2020), (Вишневський та ін., 2019), (Брюховецька, Чорна, 2019), (За- лознова, 2017), (Вишневський та ін., 2016). Дослідженню галузевих та регіональ- них напрямів і тенденцій промислового ро- звитку в Україні присвячено такі роботи: (Нікіфорова, 2022), (Череватський, Воль- чин, 2022), (Шевцова, 2020), (Ляшенко, Пе- трова, 2021), (Ляшенко, Солдак, 2018). 1 У хронологічному переліку посилань наведено лише деякі публікації за останні 3-5 років, контент яких залишається наразі актуальним у рамках даного дослідження. Вони містять порівняльні оцінки та висно- вки щодо специфіки процесів функціону- вання й розвитку ключових промислових галузей в Україні та світі. Значний внесок у вирішення проблем вітчизняної промисловості здійснюють учені Інституту економіки та прогнозу- вання НАН України (ІЕПр), досліджуючи як теоретико-концептуальні засади, так і ре- альні процеси її функціонування й розви- тку. У дослідженні (Кіндзерський, 2021) висвітлено питання інституційних особли- востей досягнення цілей інклюзивного про- мислового розвитку в Україні, їхні причини, а також висновки щодо формування полі- тики інклюзивної індустріалізації в Україні. У колективній доповіді ІЕПр (Дей- неко та ін. 2022a) окреслено десять ключо- вих викликів, які, за оцінками авторів, ви- значають промислове майбутнє; узагаль- нено висновки щодо поточної ситуації та тенденцій промислового розвитку в Укра- їні, їхні можливі наслідки, запропоновано рекомендації та інструменти промислової політики для швидкого реагування на ці ви- клики. Публікацію (Дейнеко, Кушніренко та ін., 2022b) присвячено оперативним оцін- кам воєнних втрат у промисловій сфері Ук- раїни (у галузевому та регіональному розрі- зах), які становлять підґрунтя для аналізу ймовірних змін промислових тенденцій у найближчій або більш віддаленій перспек- тиві. Порівняльним аналітичним оцінкам структурних тенденцій в українській та єв- ропейській промисловості присвячено пуб- лікацію науковців Інституту регіональних досліджень (Іщук, Созанський, 2021). Узагальнюючи огляд профільних пу- блікацій останніх років, можна сформулю- вати декілька ключових тез, які є спільними для вітчизняних науковців, щодо стану, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 8 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) проблем і пріоритетів розвитку промисло- вості в Україні: накопичено чимало про- блем, які не мають швидких і простих рі- шень, а також достатнього ресурсного за- безпечення; глобальні виклики формують контекст подальшого розвитку національ- ної промисловості, створюючи додаткові драйвери для активної інтеграції у світовий промисловий простір; промислова стратегія і державна політика потребують якісної адаптації до нових трендів та умов. Це пев- ною мірою дозволило уточнити предметну сферу аналітичних порівнянь й акцентувати увагу на таких питаннях: які чинники відіг- рають провідну роль у виникненні тих чи ін- ших проблем; наскільки значною є дистан- ція між тенденціями та показниками націо- нальної та світової промисловості; які на- прями (елементи) потребують першочерго- вої концентрації зусиль задля досягнення стратегічних цілей розвитку сучасної про- мислової моделі в Україні. Далі викладено аналітичні висновки щодо ключових тенденцій промислового розвитку України переважно за останні два десятиліття становлення державності та си- стемних перетворень. Аналіз виконано ви- ходячи з бачення пріоритетності таких базо- вих характеристик розвитку промисловості, як масштаби (обсяги), динамізм (темпи), структура, ефективність, технологічний рі- вень та інноваційна інтенсивність. Міжнародно визнаною інтегрованою оцінкою рівня промислового розвитку кра- їни у глобальному економічному середо- вищі є індекс глобальної промислової кон- курентоспроможності (CIP-індекс), який обраховується ЮНІДО та використовується у міжнародних порівняннях за загальною методологією ( UNIDO, 2020a). Слід зауважити, що дані останньої та- кої щорічної доповіді ЮНІДО репрезенту- ють ситуацію станом на 2019 р., тобто до початку глобальної кризи COVID-19 та во- єнної агресії РФ проти України (проте вже з урахуванням економічних наслідків окупа- ції Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей). Таким чином, тенде- нції, що склалися на той момент, обмежено враховують вплив форс-мажорних обста- вин, які розгорталися пізніше, а тому відо- бражають ситуацію у більш сприятливому світлі, ніж це є реально сьогодні. Тому ана- літичні висновки частково доповнено й уто- чнено з урахуванням змін протягом 2020- 2021 рр. Оскільки мейнстрим сучасної еконо- мічної/промислової парадигми пов'язаний із концептом інклюзивного та сталого роз- витку, в аналізі стану та тенденцій промис- лового сектору України також використа- но дані експертно-аналітичної доповіді ЮНІДО з цих проблем (UNIDO, 2021a). У ній висвітлено прогрес різних країн у дося- гненні секторальної цілі ЦСР-9 (SDG-9), яка безпосередньо окреслює актуальні базові завдання для сучасної промисловості. Ме- тодологія аналізу та широка база даних уможливлюють міжнародні порівняння Ук- раїни з іншими країнами та певними регіо- нами, що є принципово важливим в умовах поглиблення глобалізаційно-інтеграційних процесів і посилення конкуренції у світовій економіці. Методологічні засади аналізу ЮНІДО спираються головним чином на часові ряди та тенденції, що мали місце в ретроспективі, тренди якої значною мірою формувалися в якісно іншому контексті обставин і завдань. Нинішній етап розвитку світової та націона- льних економік спричиняє досить кардина- льні злами попередніх тенденцій. Тому зроблені на цій основі висновки певною мі- рою матимуть обмежене значення в кон- тексті опрацювання сучасного концепту фа- кторів і тенденцій довгострокового промис- лового розвитку. Це є аналітичним підґрун- тям для розгляду інерційних сценаріїв, за яких національна економіка мінімально скористається революційними технологіч- ними здобутками 4IR та відчуватиме дефі- цит ефективних фінансових й інституцій- них умов. Проте такі аналітичні порівняння на базі даних ЮНІДО ілюструють глобальні –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 9 2022, № 2 (98) позиції країни на початку довгострокових процесів промислового зростання у тре- тьому десятилітті ХХІ ст. Тенденції обсягів, динаміки та структури промислового виробництва Як зазначено в аналітичній доповіді ЮНІДО (UNIDO, 2021, p. 16), з початку ХХІ ст. у світі спостерігалося промислове зростання до кризи 2008-2009 рр. Після по- сткризового відновлення впродовж 2010- 2012 рр. воно стабілізувалося з 2013 р. на середньорічному рівні 3% і досягло піку у 2017 р. – 4,4%. У подальшому щорічні тем- пи зростання виробництва у світі зменши- лися до 2,8% під впливом чинників глобаль- ного характеру (зміна умов міжнародної торгівлі, загострення конкуренції між еко- номіками, геополітичні трансформації на кшталт Brexit та ін.). За оцінками фахівців ЮНІДО, така динаміка була характерною для всіх регіонів і груп країн, що мало нега- тивний вплив на світову економіку в ці- лому, торгівлю, зайнятість і доходи. Україна на зазначених етапах також мала схожу спадну динаміку, проте показ- ники виявилися значно гіршими через аплі- кацію на тенденції, пов’язані з глобальним контекстом, ще й проблеми зовнішньополі- тичного тиску та воєнні втрати, особливо у 2013-2015 рр. (табл. 1, 2). Середньорічний індекс продукції у промисловості України у 2013-2021 рр. склав лише 97,9%. Таблиця 1 – Індекси промислової продукції в Україні у 2004-2012 рр. за видами діяль- ності, % до попереднього року 1 Вид діяльності Код за КВЕД- 2010 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Промисловість B+C+D 112,5 103,1 106,2 107,1 95,0 79,4 112,0 108,0 99,5 Добувна та перероб- на промисловість B+C - - - 108,0 94,7 78,2 112,3 108,8 99,1 Добувна промисло- вість і розроблення кар'єрів B 104,1 104,4 105,8 102,2 94,9 90,3 104,5 106,8 101,9 Переробна промис- ловість (Manufacturing) C 114,6 103,0 106,3 110,5 94,6 73,3 116,2 109,6 98,0 Постачання електро- енергії, газу, пари та кондиційованого по- вітря D 98,9 102,9 106,7 101,3 97,3 87,9 109,7 103,6 102,0 Джерело: Державна служба статистики України. 1 У 2007-2012 рр. індекси перераховано відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010) (NACE Rev.2) за видами діяльності секцій "B", "C", "D" (крім групи 35.3), виходячи з базисного 2010 року, та з урахуванням змін у методології. За 2010-2012 рр. дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя. Упродовж передкризового періоду (2000-2007 рр.) динаміка у промисловості України загалом та в її обробному секторі зокрема була позитивною при значних ко- ливаннях за роками – у межах 3,1-15,8% та 3,0-18,2% відповідно. Найнижчі індекси промислової продукції спостерігалися у пе- ріод світової кризи 2008-2009 рр. Тільки за ці два роки вітчизняна промисловість у цілому скоротила обсяги виробництва майже на 27%, а переробна – на третину (32,1%). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 10 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) Таблиця 2 – Індекси промислової продукції в Україні у 2013-2021 рр. за видами діяльно- сті та основними промисловими групами, % до попереднього року 1 Код за КВЕД- 2010 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 За видами діяльності Промисловість B+C+D 95,7 89,9 87,7 104,0 101,1 103,0 99,5 95,5 101,9 Добувна та переро- бна промисловість B+C 95,2 89,3 87,9 104,1 102,4 103,0 100,2 95,0 102,1 Добувна промисло- вість і розроблення кар'єрів B 100,8 86,3 89,8 101,1 96,5 103,4 98,4 97,0 101,4 Переробна промис- ловість (Manufacturing) C 92,7 90,7 86,9 105,6 105,2 102,9 100,9 94,1 102,4 Постачання електро- енергії, газу, пари та кондиційованого по- вітря D 98,9 93,4 87,0 103,1 94,0 103,0 95,6 99,1 100,8 За основними промисловими групами продукції Товари проміжного споживання … 91,6 88,3 104,4 98,3 102,1 99,1 96,6 106,1 Інвестиційні товари … 79,7 84,9 102,1 112,0 114,5 99,0 79,5 105,6 Споживчі товари ко- роткострокового ви- користання … 101,7 89,0 107,8 107,1 98,9 101,9 99,0 95,4 Споживчі товари тривалого викорис- тання … 88,7 81,4 100,2 117,6 102,3 106,0 98,1 117,0 Енергія … 85,5 87,6 101,9 96,1 103,2 98,0 97,6 100,2 Джерело: Державна служба статистики України. 1 Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя, за 2014-2021 рр. також без урахування тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Водночас у світовій промисловості, навіть за умов погіршення загальної дина- міки, зростали обсяги доданої вартості (у порівнянних цінах 2015 р.). Проте в Україні позитивна динаміка цього показника була досить стриманою на світовому тлі (табл. 3). Як свідчать наведені дані, для вітчиз- няної промисловості впродовж двох остан- ніх десятиліть (2000-2020 рр.) характер- ними були значні варіації та відмінності ві- дносно загальносвітових й окремих групо- вих показників. Якщо за загальним індек- сом ВВП економіка України досить набли- зилася до світового рівня, а порівняно з Євросоюзом навіть мала вищий показник, то за індексом зростання промислової дода- ної вартості країна поступалася всім наведе- ним групуванням. Це, у свою чергу, зумо- вило суттєве зниження питомої ваги галузі у формуванні національного ВВП. За всіма ознаками порівняно вища промислова динаміка у світі спостерігалася головним чином у країнах, що розвива- ються, та з найнижчими доходами. Це свід- чить про активізацію у даних економіках так званої неоіндустріалізації як шляху до вищих промислових стандартів. Особливе місце посідає Китай з його винятковою ди- намікою промислового розвитку. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 11 2022, № 2 (98) Таблиця 3 – Порівняльна динаміка ВВП і ВДВ у промисловості України та окремих груп країн у 2000-2020 рр. 2000 2020 Індекс зростання ВВП (GDP), млрд дол. США Україна 69,5 97,7 1,4 Світ 48115,2 81168,0 1,69 Євросоюз 11252,6 13812,9 1,23 Європа (разом) 15291,3 19430,7 1,27 Країни з доходом нижче середнього 2508,7 6824,1 2,72 Додана вартість (MVA), млрд дол. США Україна 10,4 11,3 1,08 Світ 7385,5 12985,4 1,75 Євросоюз 1707,5 1965,3 1,15 Європа (разом) 2245,3 2588,6 1,15 Країни з доходом нижче середнього 377,8 1061,0 2,81 Частка промислової доданої вартості у ВВП, % Україна 15,0 11,6 - 3,4 в.п. Світ 15,3 16,0 + 0,7 в.п. Євросоюз 15,2 14,2 -1 в.п. Європа (разом) 14,7 13,3 -1,4 в.п. Країни з доходом нижче середнього 15,06 15,5 +0,5 в.п. Джерело: складено за (UNIDO, 2020b). У світі загалом та індустріально роз- винутих країнах промисловий сектор зрос- тав значно повільніше. Головними причи- нами цього було пришвидшене зростання інших, постіндустріальних, секторів та зага- льне гальмування темпів розвитку світової економіки. Найважливіші тренди макропоказ- ників промислового розвитку України у 2000-2020 рр. порівняно зі світовими показ- никами, ключовими регіональними та еко- номічними групами країн наведено в табл. 4-6. Таблиця 4 – Порівняльна динаміка ключових промислових індикаторів у 2000-2020 рр. за групами країн та в Україні: промислова додана вартість у ВВП, % 2000 2010 2020 Тренд 1 2 3 4 5 Світ 15,4 16,0 16,0 Україна 14,9 15,1 11,5 Групи за рівнем промислового розвитку Промислово розвинуті країни 14,7 14,2 13,2 Країни, що розвиваються (за винятком Китаю)* 15,8 15,5 14,9 Китай 26,1 29,7 27,8 Інші країни, що розвиваються 11,2 10,0 11,1 Найменш розвинуті країни 10,7 10,1 12,8 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 12 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) Закінчення табл. 4 1 2 3 4 5 Географічні регіони Європа 14,7 13,8 13,3 Північна Америка 12,9 12,2 10,6 Центральна та Південна Азія 12,6 14,5 15,4 Східна та Південно-Східна Азія 21,7 25,4 25,2 Латинська Америка та Карибський басейн 17,0 15,2 12,9 Австралія та Нова Зеландія 10,4 8,1 6,1 Групи за рівнем доходів З високими доходами 14,5 14,1 13,1 З доходами вище середнього 15,8 14,7 13,7 З доходами нижче середнього 19,1 21,6 22,2 З низькими доходами 11,2 9,1 9,3 Джерело: складено за (UNIDO, 2021a, p. 86) * За методологією ЮНІДО Україну включено до групи країн «Emerging Іndustrial Еconomies» (UNIDO, 2021a). Таблиця 5 – Порівняльна динаміка ключових промислових індикаторів у 2000-2020 рр. за групами країн та в Україні: обсяг промислової доданої вартості на душу населення, дол. США 2000 2010 2020 Індекс зростання (2020/2000) Світ 1209 1490 1667 1,38 Україна 213 336 258 1,21 Групи за рівнем промислового розвитку Промислово розвинуті країни 4473 4880 4932 1,10 Країни, що розвиваються (за винятком Китаю) 464 594 636 1,37 Китай 563 1637 2822 5,01 Інші країни, що розвиваються 219 260 286 1,31 Найменш розвинуті країни 60 88 136 2,67 Географічні регіони Європа 3096 3373 3464 1,12 Північна Америка 6156 6272 5982 0,97 Центральна та Південна Азія 122 218 309 2,53 Східна та Південно-Східна Азія 974 1813 2628 2,7 Латинська Америка та країни Карибського ба- сейну 1187 1267 1001 0,84 Австралія та Нова Зеландія 4157 3794 3023 0,73 Групи за рівнем доходів З високими доходами 4947 5311 5326 1,08 З доходами вище середнього 893 1101 1036 1,16 З доходами нижче середнього 711 1391 1979 2,78 З низькими доходами 56 59 64 1,14 Джерело: складено за (UNIDO, 2021a, p. 87). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 13 2022, № 2 (98) Таблиця 6 – Порівняльна динаміка ключових промислових індикаторів у 2000-2019 рр. за групами країн та в Україні: зайнятість у промисловості, % до загальної зайнятості 2000 2010 2019 Тренд Світ 15,0 14,5 13,7 Україна 13,7 13,3 12,5 Групи за рівнем промислового розвитку Промислово розвинуті країни 18,7 14,3 13,7 Країни, що розвиваються (за винятком Китаю) 12,7 12,4 13,1 Китай 19,2 22,5 19,5 Інші країни, що розвиваються 11,7 10,0 10,8 Найменш розвинуті країни 5,7 6,9 7,3 Географічні регіони Європа 19,7 15,4 15,0 Північна Америка 15,2 10,9 10,5 Центральна та Південна Азія 10,9 11,6 12,9 Східна та Південно-Східна Азія 17,7 19,4 17,7 Латинська Америка та країни Карибського басейну 14,5 13,0 11,9 Австралія та Нова Зеландія 12,7 9,3 7,2 Групи за рівнем доходів З високими доходами 18,2 13,9 13,3 З доходами вище середнього 16,2 14,2 13,5 З доходами нижче середнього 18,1 19,3 17,1 З низькими доходами 5,5 5,4 5,3 Джерело: складено за (UNIDO, 2021a, p. 88). Упродовж аналітичного періоду, який охоплює всі трансформаційні роки (1990- 2019 рр.), в Україні спостерігалися тенден- ції спаду за такими ключовими індикато- рами промислового розвитку: промислова додана вартість на душу населення; частка промислової доданої вартості в обсязі ВВП; національна частка промислової дода- ної вартості у світовому обсязі; частка промислового експорту в зага- льному обсязі експорту країни. Це свідчить про довгостроковий тренд деіндустріалізації національної еко- номіки внаслідок деградації її промисло- вого сектору. Водночас у цьому періоді тенденції зростання в Україні мали такі промислові показники: частка середньо- та високотехнологіч- них виробництв у промисловій доданій вар- тості; рівень технологічної інтенсивності (рівень технологічності діючих вироб- ництв); промисловий експорт на душу насе- лення; частка середньо- та високотехнологіч- них виробництв в обсязі промислового екс- порту; національна частка в загальносвіто- вому обсязі промислового експорту. Отже, простежуються певні позитивні структурні зрушення у вітчизняній промис- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 14 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) ловості вбік зростання технологічності та експортного потенціалу. Однак процеси формування цих тен- денцій позначені значною нестабільністю показників. Це вказує на переважно кон’юнктурний характер формування тен- денцій у національному промисловому ви- робництві та відсутність необхідної усталеності системних організаційно-тех- нологічних трансформацій. За структурними характеристиками промисловість України залишається на рів- ні країн із сировинно-матеріальною орієн- тацією виробництва й експорту. Цю струк- турну особливість вітчизняної промислово- сті відображають дані табл. 7. Таблиця 7 – Структура реалізованої промислової продукції в Україні за основними про- мисловими групами, % до загального обсягу 1 Група продукції 2015 2021 Реалізовано за межі країни Реалізована промислова продукція добувної та переробної промисловості , усього*, у тому числі: 100,0 100,0 36,6 Товари проміжного споживання 38,4 52,6 46,7 Інвестиційні товари 6,9 8,0 37,9 Споживчі товари короткострокового використання 24,6 26,2 30,1 Споживчі товари тривалого використання 1,0 1,4 57,0 Енергія 29,1 11,8 2,7 Джерело: Державна служба статистики України. 1 Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим, м. Севастополя, частини Доне- цької та Луганської областей. * Крім каналізації та поводження з відходами (розділи 37-39 секції Е КВЕД-2010). Як свідчать наведені дані, дещо біль- ше третини промислової продукції сьогодні потрапляє на експорт. Порівняно з почат- ком 2000-х років ця частка суттєво скороти- лася, що мало більше негативний ефект (за- гальний спад виробництва), ніж позитивний (зменшення залежності від зовнішніх рин- ків). Тенденція до структурного доміну- вання галузей, що випускають проміжну продукцію, посилилася. Водночас наміти- лися слабкі позитивні зрушення щодо збіль- шення частки продукції інвестиційного та споживчого призначення. Разом із тим промисловий профіль країни характеризується помітною часткою високотехнологічних виробництв у загаль- ному обсязі виробництва промислової дода- ної вартості (28,1%) та промислового експо- рту (35,4%) (UNIDO, 2020a). Вітчизняні тенденції в динаміці цих показників упродовж двох останніх десяти- літь були мінливими: у 2000 р. вони фіксу- валися на рівні 23,3 та 37,9% відповідно (табл. 8). Проте до початку воєнно-політич- них подій в Україні ці індикатори демон- стрували стабільність (близько 33% у 2000- 2012 рр.) і навіть позитивну динаміку та не- поганий рівень – 42% (за обома показни- ками). Проте тільки за 2014-2019 рр. (перша форс-мажорна «п’ятирічка») вони різко по- гіршилися. Зокрема, частка високо- та се- редньо-технологічних виробництв у проми- словій доданій вартості скоротилася з 31,1 до 28,1%, а їхня частка у промисловому екс- порті ‒ з 39,7 до 35,3%. Із 1990 р. до початку воєнної агресії РФ промисловість України виявила досить непоганий потенціал позитивних змін у структурі за ознакою технологічності. Ди- наміку частки середньо- та високотехноло- гічних виробництв в обсязі промислової до- даної вартості впродовж 1990-2019 рр. порі- вняно з деякими країнами наведено в табл. 9. Проте наразі спостерігається її сут- тєве відставання (у півтора-два рази) від країн промислового авангарду. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 15 2022, № 2 (98) Таблиця 8 – Порівняльна динаміка ключових промислових індикаторів у 2000-2020 рр. за групами країн і в Україні: частка середньо- та високотехнологічних виробництв у промисловій доданій вартості, % до загального обсягу Країни 2000 2010 2018 Тренд Світ 46,4 44,7 44,8 Україна 23,3 32,7 26,7 Групи за рівнем промислового розвитку Промислово розвинуті країни 49,2 49,8 50,7 Країни, що розвиваються (за винятком Китаю) 34,0 34,9 35,9 Китай 42,9 41,4 41,5 Інші країни, що розвиваються 17,7 19,3 20,5 Найменш розвинуті країни 16,5 9,3 8,9 Географічні регіони Європа 44,7 47,3 49,3 Північна Америка 50,5 47,1 46,7 Центральна та Південна Азія 36,6 35,9 35,8 Східна та Південно-Східна Азія 50,2 48,4 46,6 Латинська Америка та країни Карибського басейну 34,1 31,9 32,2 Австралія та Нова Зеландія 24,9 26,4 26,1 Групи за рівнем доходів З високими доходами 49,1 50,3 51,0 З доходами вище середнього 34,1 32,6 33,7 З доходами нижче середнього 37,6 37,7 39,4 З низькими доходами 12,4 10,4 9,2 Джерело: складено за (UNIDO, 2021a, p. 92). Таблиця 9 – Динаміка частки середньо- та високотехнологічних виробництв в обсязі промислової доданої вартості у 1990-2019 рр., %1 Країна 1990 2000 2010 2019 Зміна (+, -) в. п. Німеччина 52 55 60 61 +9 Китай 38 43 41 41 +3 США 49 51 48 47 -2 Японія 51 52 56 57 +6 Республіка Корея 45 59 61 64 +19 Польща 34 29 39 33 -1 РФ 34 33 25 26 -8 Україна 21 23 33 28 +7 Джерело: складено за (UNIDO, 2020b). 1 Включено ТОП-5 країн СІР-рейтингу (2020) та найближчі сусідні країни (схід/захід). При поглибленому аналізі чітко прос- тежується зв'язок позицій країн у рейтингу глобальної конкурентоспроможності (CIP) з рівнем технологічності промислового виро- бництва. Зокрема, Німеччина, маючи фак- тично найкращі показники впродовж трьох –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 16 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) десятиліть, впевнено утримує перше рейти- нгове місце. У Кореї збільшення частки ви- сокотехнологічного виробництва забезпе- чило «стрибок» з 16 (1990 р.) на 5 (2019 р.) рейтингову позицію. Незначні поточні ко- ливання показника США корелюють з ана- логічними коливаннями в рейтингу (2-3 міс- це). Проте Україна за цей період втратила 27 позицій у рейтингу, навіть на тлі позити- вних структурних зрушень. Це дозволяє припустити, що значний вплив на загальний рівень конкурентоспроможності промисло- вості України мають й інші системні фак- тори; питома вага високотехнологічного ви- робництва є недостатньою для досягнення цієї стратегічної мети в перспективі. Тенденції промислової конкуренто- спроможності, інклюзивного та сталого розвитку За даними останнього світового рей- тингу глобальної конкурентоспроможності (CIP) загальні позиції промисловості Укра- їни характеризувалися таким чином (місце серед 152 країн станом на 2018 р.) (UNIDO, 2020a, р. 296). За індексами ключових індикаторів масштабів й ефективності промислового виробництва: за загальним індексом промислової конкурентоспроможності (СІР) – 69 пози- ція; за часткою промислової доданої вар- тості у ВВП – 68; за виробництвом промислової доданої вартості на душу населення – 111; за часткою середньо- та високотехно- логічних виробництв в обсязі промислової доданої вартості – 62; за рівнем індустріалізації – 66. Що стосується експортних можливос- тей вітчизняної промисловості, то тут спос- терігалися дещо гірші рейтингові позиції, а саме: за показником промислового експо- рту на душу населення – 74; за часткою промисловості в загаль- ному експорті – 75; за часткою середньо- та високотехно- логічних виробництв в обсязі промислового експорту – 74; за якістю експорту – 66; за часткою у світовому обсязі проми- слового експорту – 45. Незважаючи на те остання рейтингова позиція є найкращою серед усіх вищенаве- дених, вітчизняна промисловість залиша- ється майже непомітною у світовому про- мисловому експорті (2019 р. – 0,24%) та сві- тових обсягах промислової доданої вартості (0,086%). Для порівняння: частка у форму- ванні світового обсягу промислової доданої вартості по країнах TOП-10 у CIP-рейтингу у 2019 р.: Китай – 29,4%, США – 16,5, Япо- нія – 7,1, Німеччина – 5,1, інші – у межах 1- 4%. Частка у світовому промисловому екс- порті країн цієї групи: Китай – 17,6%, Німе- ччина – 9,8, США – 7,3, Японія – 4,7, Респу- бліка Корея – 3,8, інші – у межах 1-3% (UNIDO, 2020b). Проте більш аналітично корисними в контексті визначення вихідних умов і перс- пективних завдань промислового розвитку в Україні є показники співвідношення про- мислових індикаторів (CIP score) вітчизня- ної промисловості із загальносвітовими та по окремих країнах. Насамперед слід звернути увагу на такі співвідношення зі середньосвітовими значеннями. Значно гірші (нижчі) оцінки зафіксо- вано за такими індикаторами: індекс CIP – удвічі (0,035 проти 0,067); додана вартість на душу населення – нижче у 8 разів (0,01 проти 0,08); частка в загальносвітовому обсязі промислової доданої вартості – у понад 7 разів (0,003 проти 0,023); частка у світовому промисловому експорті – у 2,7 раза (0,014 проти 0,039). Водночас за низкою показників націо- нальні оцінки є навіть вищими за середньо- світові, зокрема за: часткою середньо- та ви- сокотехнологічних виробництв у загальній промисловій доданій вартості (0,331 проти 0,302); рівнем індустріалізації (0,337 проти 0,323); часткою промислового експорту в –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 17 2022, № 2 (98) загальному експорті (0,73 проти 0,63); які- стю промислового експорту (0,563 проти 0,514). За показником частки промисловості у ВВП національна оцінка співпадала зі се- редньосвітовою – 0,343. Оцінюючи стан і тенденції розвитку вітчизняної промисловості у глобальному вимірі в контексті досягнення довгостроко- вих цілей інклюзивного та сталого розвитку (ISID) (UN, 2015), доцільно також звернути увагу на аналітичні оцінки в доповіді ЮНІДО (UNIDO, 2021a). Дані та висновки, які в ній містяться, характеризують рівень реалізації економіками різних країн світу секторальної цілі ЦСР-9 «Створення гнуч- кої інфраструктури, просування інклюзив- ної та стійкої індустріалізації та сприяння інноваціям» 1. У цьому світовому рейтингу за SDG-9 Industry Index промисловість Укра- їни посіла 94 місце серед 131 країни (UNIDO, 2021a, p. 93-95). За такої розбіжності рейтингових по- зицій (за CIP- та SDG-індексами) є підстави стверджувати, що розвиток промисловості в Україні поки що недостатньо «вписується» в контекст завдань сталого та інклюзивного зростання2. Певною мірою це можна трак- тувати як слабкий зв'язок зі стратегічними цілями соціально-економічного розвитку країни. Порівняння з іншими країнами та ре- гіонами також не на користь вітчизняної промисловості. Зокрема, в рейтингу за SDG-9 Industry Index у 2018 р. оцінка Укра- їни (0,188) у 3-4 рази нижча за показники ТОП-10 країн (0,774-0,563) та у 2,8-2,4 раза менша за показники країн другої десятки (0,538-0,452). Значно попереду також опи- нилися такі пострадянські економіки, як Литва (0,407), Білорусь (0,406), Естонія (0,404), РФ (0,304). Дещо ближче за відпові- дними оцінками Узбекистан (0,222), 1 SDG-9 «Building resilient infrastructure, promote inclusive and sustainable industrialization and foster innovation». 2 Слід ураховувати, що методологія розрахунку SDG-9 Industry Index дещо відрізняється за складом оціночних індикаторів. Казахстан (0,208) та Молдова (0,191) (UNIDO, 2021a, p. 93-95). Безумовно, значною мірою на форму- вання такої негативної тенденції вплинули події, що розпочалися у 2013-2014 рр. з оку- пацією Криму та окремих територій Дон- басу. Протягом 2010-2018 рр. Україна втра- тила 14 позицій у SDG-рейтингу. Подібну негативну рейтингову динаміку продемон- стрували такі розвинуті країни: Ізраїль (-13 позицій), Норвегія (-11), Австралія (-15), Іс- ландія (-11), Великобританія (-8). Проте по- казово, що перші 10 країн у цьому рейтингу залишалися досить стабільними. Водночас значні рейтингові «прориви» зробили за цей період такі країни: В’єтнам (+28), Кот- д’Івуар (+22), Північна Македонія (+19), Туніс (+17), (Болгарія (+15), Саудівська Аравія та Сербія (+12), Бангладеш, Словач- чина та Естонія (+11), Литва (+9), Туреч- чина та Португалія (+7) та ін. Отже, процеси неоіндустріалізації, до яких насамперед до- сить активно включилися країни, що розви- ваються, значною мірою зорієнтовані на до- сягнення Цілей сталого розвитку. Це спри- чиняє відповідні рейтингові «зрушення» у глобальному вимірі. Тому даний тренд слід розглядати як глобальний і тривалий, зі зна- чним потенціалом структурних змін у про- мисловому секторі світової економіки. Тренди рейтингових позицій та клю- чових індикаторів промислового розвитку в контексті ISID в Україні у 2000-2019 рр. ві- дображено в табл. 10. Слід звернути увагу на дані за 2013 р. (передвоєнний період), які порівняно з 2000 та 2019 рр. чітко ілюструють різке розгор- тання негативних тенденцій саме через вплив зовнішньополітичного чинника – во- єнної експансії РФ з усіма її наслідками для промислового потенціалу України. Це від- значають і міжнародні аналітики (вставка). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 18 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) Таблиця 10 – Тренди індикаторів розвитку промисловості України у 2000-2019 рр. 2000 2013 2019 Тренд: поліпшення (+), погіршення (-) CIP rank 60 58 69 -9 CIP score 0,042 0,051 0,035 -0,008 (-19,0%) SDG-9 Industry Index (rank) 85 … 94* -9 Manufacturing value added (% of GDP) 14,99 12,95 11,8 -3,2 в.п. Manufacturing value added per capita (constant 2015 USD) 213,3 308,9 273,4 +60,1 (+28,2%) Medium- and high-tech manufacturing value added (% of value added) 23,3 41,97 27,4 +4,1 (в.п.) Manufacturing employment (% of total employment) 13,7 12,6 12,5* -1,2 (в.п.) CO2 efficiency * (CO2 emissions from manufacturing per unit of value added (kg per constant 2015 USD) 7,75 3,88 2,83* +4,92** (+63,5%) Джерело: складено за (UNIDO, 2021a, р. 86-92; UNIDO, 2020b). *Дані станом на 2018 р. ** Зменшення показника є позитивною тенденцією. Вставка Автори доповіді ЮНІДО (UNIDO, 2021b, р. 44) привернули увагу до масштабів негативних змін у промисловості України за загальним рейтингом і трьома на- прямами оцінювання конкурентоспроможності у європейській регіональній групі. Як виявилося, тільки протягом 2012-2018 рр. вітчизняна промисловість втратила найбільше позицій (-13) серед інших європейських економік і погіршила всі ключові оціночні параметри (падіння рейтингу по інших країнах перебувало в межах 2-5 позицій, а загальна частка таких економік склала третину). Серед причин негативної динаміки українського промислового експорту відзначено во- єнну агресію РФ, а також скорочення зовнішнього попиту та внутрішніх обся- гів виробництва через уповільнення економічної активності у світі. Важливо також звернути увагу на ви- сновки міжнародних аналітиків. Зокрема, (UNIDO, 2021b, p. 27), за майже тридцяти- річний період (1990-2018 рр.) зміни в ран- жуванні та оцінках індикаторів за всіма гру- пами країн та окремими країнами були не- значними. Це ілюструє факт високого сту- пеня інерції промислового розвитку, яка ба- зується, як правило, на попередньо створе- ному економічному потенціалі. Останній ті- сно корелює із загальним рівнем економіч- ного розвитку країни. Наочний приклад – усталеність ТОП- 10 країн за індексом глобальної конкурен- тоспроможності (СІР). Проте спостеріга- лися й винятки – Китай, Тайвань (Китай) та Республіка Корея зробили за цей період надзвичайний прорив у ТОП-10. Причому Китаю на це знадобилося майже 20 років (з 32 позиції у 1990 р. на другу у 2019 р.), а Ко- реї ‒ 13 (з 16 на 5 позицію відповідно). Фактично найбільші зміни відбулися, починаючи з 2000 р., а нині їх динамізм при- швидшується через вплив двох ключових факторів: активне розгортання інновацій 4ІR та нову хвилю глобальної конкуренції (із залученням нових сфер і форматів). Оби- два за економічною сутністю та закономір- ностями розвитку є факторами довгостро- кового впливу та стратегічних пролонгова- них ефектів. Відповідно до загальносвітових тен- денцій промисловість України також потра- пила у «пастку» інерційних процесів і –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 19 2022, № 2 (98) залишилася поза навіть ТОП-50 промис- лово конкурентоспроможних економік. Не- гативні наслідки цих процесів в Україні ви- явилися виразнішими, оскільки посилюва- лися як тривалими проблемами внутрішніх системних трансформацій, так і зовнішніми несприятливими чинниками геополітич- ного характеру. Висновки 1. З початку ХХІ ст. промисловий «ландшафт» у світі змінюється значно дина- мічніше порівняно з останньою чвертю ХХ ст. Це потребує особливої уваги до вирі- шення завдань суттєвого нарощування ди- наміки трансформацій і промислового зрос- тання, що дозволить подолати наявні галь- мівні інерційні процеси, синхронізувати промислове зростання з революційними те- мпами інновацій 4IR та, як наслідок, дося- гти помітних позитивних зрушень у новій геоекономічній структурі, що формується. Крім того, для України питання високої ди- наміки промислового зростання й розвитку набуває надзвичайного значення через не- обхідність якнайшвидшого уникнення мас- штабних економічних втрат, спричинених воєнною агресію РФ, та прискореного від- новлення національної економіки загалом. 2. Значне відставання промисловості України за основними показниками розвит- ку від промислово розвинутих країн і навіть країн, що розвиваються, вказує на склад- ність та масштабність завдань довгостроко- вого промислового розвитку в умовах над- звичайно високого ступеня багатоаспектної конкуренції. Відтак актуалізується питання амбітності цілей і завдань та готовності всіх зацікавлених акторів їх ставити й досягати на практиці. 3. Щоб забезпечити в промисловості України розгортання ключових тенденцій, які є вирішальними для довгострокового ро- звитку в умовах 4IR, та задіяти для цього найефективніші фактори, необхідно приді- лити особливу увагу формуванню взаємо- вигідного стратегічного партнерства саме з країнами світового промислового аванга- рду. При цьому мають бути враховані як власні пріоритети та можливості, так і на- самперед потенціал секторального розвитку обраних партнерів. 4. У європейській регіональній групі, до якої входить Україна, концентрація інду- стріально високорозвинутих країн є знач- ною – 28 з 39 (майже 72%). Виходячи з цього слід очікувати суттєвий вплив євроін- теграції на формування чинників і тенден- цій довгострокового промислового розви- тку в Україні. З одного боку, це визнача- тиме його загальний концептуальний кон- текст, насамперед, щодо орієнтації на про- гресивні світові тренди сучасного соціа- льно-економічного розвитку, з іншого ‒ че- рез високий рівень єврорегіональної конку- ренції національна промисловість відчува- тиме додатковий тиск на здійснення ключо- вих економічних процесів (у частині залу- чення інвестицій, інновацій, зовнішньої то- ргівлі тощо). Це може мати як позитивні ефекти для динаміки тенденцій промисло- вого зростання (наприклад, у сфері іннова- ційної активності, технологічної модерніза- ції), так і негативний вплив (зокрема, на по- казники присутності на регіональному ри- нку промислових товарів і послуг унаслідок нижчої конкурентоспроможності). Утім сам факт інтегрованості в більш розвинену промислову спільноту надає нові та більші можливості для залучення ефекти- вніших чинників довгострокового промис- лового розвитку. 5. При визначенні пріоритетів довго- строкового промислового розвитку в умо- вах обмежених фінансово-економічних мо- жливостей доцільно враховувати особливо- сті «найслабших ланок», які нині суттєво погіршують промисловий профіль України у глобальному вимірі. За всіма ознаками специфіки формування провідних промис- лових тенденцій, які дотепер спостерігалися в Україні, у фокус мають потрапити чин- ники внутрішнього попиту та структурних змін. Достатній рівень й усталеність попиту необхідні для забезпечення більш-менш стабільної позитивної динаміки виробниц- тва та зміцнення ринкових позицій. Струк- турні зміни на рівні виробництв і продукції мають сприяти підвищенню ефективності промисловості за сучасними критеріями її розвитку, а отже, її конкурентоспроможно- сті. Ці напрями не є принципово новими –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 20 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) пріоритетами для вітчизняної промисловос- ті, але через їхню тривалу актуальність без суттєвих змін у результатах саме вони ма- ють бути у фокусі промислової політики та відповідної підтримки в умовах масштаб- ного розгортання 4IR. Подальші дослідження проблем дов- гострокового розвитку промисловості в Ук- раїні мають бути пов’язані з детальним ана- лізом дії його ключових чинників у різних умовах окремих країн і регіональних групу- вань на сучасному етапі розгортання глоба- льних трансформаційних трендів. Література Вишневський В. П. (2022). Цифрові техно- логії та проблеми розвитку промислово- сті. Економіка України. № 1 (722). С. 47- 66. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.01.047 Підоричева І. Ю. (2021). Інноваційні екоси- стеми України: концептуальні засади ро- звитку в умовах глокалізації та євроінте- грації. Економіка промисловості. № 2 (94). С. 5-44. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2021.02.005 Збаразська Л. О. (2020). Ключові акценти порядку денного промислового розвитку в Україні. Економіка промисловості. № 4 (92). С. 5-37. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2020.04.005 Солдак М. О. (2020). Промислові екосис- теми і цифровізація в контексті сталого розвитку. Економіка промисловості. № 4 (92). С. 38-66. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry 2020.04.038 Прогнімак О. Д. (2020). Неоіндустріальне майбутнє України: сподівання vs переш- коди. Вісник економічної науки України. № 1 (38). С. 16-26. DOI: https://doi.org/ 10.37405/1729-7206.2020.1(38).16-26 Вишневський В. П., Вієцька О. В., Вієць- кий О. А. та ін. (2019). Смарт-промисло- вість: напрями становлення, проблеми і рішення: монографія; за ред. В. П. Виш- невського. Київ: Ін-т економіки пром-сті НАН України. 470 с. (електронне ви- дання). URL: https://iie.org.ua/monogra fiyi/smart-promislovist-naprjami-stanovlen nja-problemi-i-rishennja/ (Дата звернення: 20.04.2022). Брюховецька Н. Ю., Чорна О. А. (2019). Ін- телектуалізація як пріоритетний напрям розвитку промислових підприємств в умо- вах Індустрії 4.0. Економіка промислово- сті. № 4 (88). С. 28-57. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.04.028 Залознова Ю. С. (2017). Економічні та соці- альні проблеми розвитку промисловості. Київ: ІЕП НАН України. 288 с. Вишневський В. П., Збаразська Л. О., Заніз- дра М. Ю. та ін. (2016). Національна мо- дель неоіндустріального розвитку Укра- їни: монографія; за заг. ред. В.П. Виш- невського та Л.О. Збаразської. Київ: ІЕП НАН України. 519 с. Нікіфорова В.А. (2022). Довгострокові фак- тори і тенденції розвитку металургії України. Економіка промисловості. № 1(97). С. 32-60. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2022.01.032 Череватський Д. Ю., Вольчин І. А. (2022). Довгострокові фактори та тенденції роз- витку паливно-енергетичного комплексу України. Економіка промисловості. № 1(97). С. 5-31. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2022.01.005 Шевцова Г. З. (2020). Cучасні тренди та прі- оритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд. Вісник еко- номічної науки України. № 2 (39). С. 36- 45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-72 06.2020.2(39).36-45 Ляшенко В.І., Петрова І.П. (2021). BCG- аналіз промисловості Придніпровського та Донецького економічних районів: ви- значення смарт-пріоритетів та страте- гій розвитку. Вісник економічної науки України. № 1 (40). С. 35-46. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1 (40).35-46 Ляшенко В. І., Солдак М. О. (2018). Модер- нізація промисловості регіонів в кон- тексті територіальної та функціональної децентралізації. Вісник економічної на- уки України. № 2 (35). С. 120-129. URL: http://www.venu-journal.org/%d0%b2%d 0%b8%d0%bf%d1%83%d1%81%d0%ba %d0%b8/%d0%b2%d0%b8%d0%bf%d1% https://doi.org/10.15407/econindustry%202020.04.038 https://doi.org/10.15407/econindustry%202020.04.038 http://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/240 http://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/240 http://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/240 https://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.032 https://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.032 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 21 2022, № 2 (98) 83%d1%81%d0%ba-2018-235/ (Дата зве- рнення: 14.04.2022). Кіндзерський Ю. В. (2021). Інклюзивна ін- дустріалізація для сталого розвитку: до засад теорії та політики формування. Економіка України. № 5 (714). С. 3-39. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2021.05.003 Дейнеко Л. В. та ін. (2022a). Виклики май- бутнього для промислового розвитку Ук- раїни: наукова доповідь; за ред. Л.В. Дейнеко. Київ: НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». 184 с. URL: http://ief.org.ua/wp-content/ uploads/2022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja- promyslovogo-rozvytky.pdf (Дата звер- нення: 15.06.2022). Дейнеко Л. В., Кушніренко О. М., Циплі- цька О. О., Гахович Н. Г. (2022b). Нас- лідки повномасштабної воєнної агресії РФ для української промисловості. Еко- номіка України. № 5 (726). С. 3-25. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 05.003 Іщук С. О., Созанський Л. Й. (2021). Моде- лювання впливу структурних параметрів переробної промисловості на її ефектив- ність (на прикладі країн ЄС). Економіка промисловості. № 1 (93). С. 60-78. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2021. 01.060 United Nations Industrial Development Organ- ization (2020a). Competitive Industrial Per- formance Report 2020. Vienna, Austria. 329 р. URL: https://stat.unido.org/database/ CIP%202021# (Дата звернення: 20.04. 2022). United Nations Development Organization (2021a). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization: Biennial Progress Report 2021. Vienna. 98 p. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/fi les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf (Дата звернення: 10.04.2022). Державна служба статистики України (ДСС України). Статистична інформація. Про- мисловість. URL: http://www.ukrstat.gov. ua/operativ/menu/menu_u/prom.htm (Дата звернення: 12.05.2022). United Nations Industrial Development Organ- ization (2020b). Manufacturing Value Added 2020. Database. Vienna. URL: https://stat.unido.org/database/MVA%2020 21,%20Manufacturing (Дата звернення: 20.04.2022). UN General Assembly (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://undocs.org/A/ RES/70/1 (Дата звернення: 13.04.2022). United Nations Industrial Development Organ- ization (2021b). The Competitive Industrial Performance (CIP) report 2020. First prin- ting, April 2021. 94 р. URL: https://stat. unido.org/content/publications/competi- tive-industrial-performance-report-2020 (Дата звернення: 27.04.2022). References Vishnevskyi, V. (2022). Digital technologies and problems of industrial development. Economy of Ukraine, 1(722), pp. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economy ukr.2022.01.047 [in Ukrainian]. Podorycheva, I. (2021). Innovative ecosystems of Ukraine: conceptual foundations of deve- lopment in the conditions of glocalization and European integration. Econ.promisl., 2 (94), pp. 5-44. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2021.02.005 [in Ukrai- nian]. Zbarazska, L. (2020). Key accents of agenda of industrial development in Ukraine. Econ. promisl., 4 (92), pp. 5-37. DOI: https://doi. org/10.15407/econindustry2020.04.005 [in Ukrainian]. Soldak, M. (2020). Industrial ecosystems and digitalization in the context of sustainable development. Econ. promisl., 4 (92), pp. 38- 66. DOI: https://doi.org/10.15407/econin dustry2020.04.038 [in Ukrainian]. Prognimak, O. (2020). The neo-industrial fu- ture of Ukraine: hopes vs obstacles. Herald of economic science of Ukraine, 1 (38), pp. 16-26. DOI: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2020.1(38).16-26 [in Uk- rainian] Vyshnevsky, V., Vietska, O., Vietskyi, O. and etc. (2019). Smart industry: directions of formation, problems and solutions: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003 https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003 https://doi.org/10.15407/econindustry2021.01.060 https://doi.org/10.15407/econindustry2021.01.060 https://stat.unido.org/database/CIP%202021 https://stat.unido.org/database/CIP%202021 https://www.unido.org/sites/default/files/files/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf https://www.unido.org/sites/default/files/files/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/prom.htm http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/prom.htm https://stat.unido.org/database/MVA%202021,%20Manufacturing https://stat.unido.org/database/MVA%202021,%20Manufacturing https://undocs.org/A/RES/70/1 https://undocs.org/A/RES/70/1 https://doi.org/10.%2015407/econindustry2021.02.005 https://doi.org/10.%2015407/econindustry2021.02.005 https://doi.org/10.15407/econin%20dustry2020.04.038 https://doi.org/10.15407/econin%20dustry2020.04.038 https://doi.org/10.%2037405/1729-7206.2020.1(38).16-26 https://doi.org/10.%2037405/1729-7206.2020.1(38).16-26 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 22 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) monograph; in V. Vyshnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 470 p. (electronic editi- on). URL: https://iie.org.ua/monografiyi/ smart-promislovist-naprjami-stanovlennja- problemi-i-rishennja/ [in Ukrainian]. Bryukhovetska, N., & Chorna O. (2019). Intel- lectualization as a priority direction for the development of industrial enterprises in the conditions of Industry 4.0. Econ. promisl., 4 (88), pp. 28-57. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.04.028 [in Ukra- inian]. Zaloznova, Yu. (2017). Economic and social problems of industrial development. Kyiv: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. 288 p. [in Ukrainian]. Vishnevsky, V., Zbarazska, L., Zanizdra, M. and etc. (2016). National model of neo-in- dustrial development of Ukraine: monog- raph; In V. Vishnevsky & L. Zbarazska (Eds.). Kyiv: Institute of Industrial Econom- ics of the NAS of Ukraine. 519 p. [in Ukrainian]. Nikiforova, V. (2022). Long-term factors and trends of the Ukrainian steel industry devel- opment. Econ. promisl., 1 (97), pp. 32-60. DOI: https://doi.org/10.15407/econindus- try2022.01.032 [in Ukrainian] Cherevatskyi, D., & Volchyn, I. (2022). Long- term factors and trends in the development of the fuel and energy complex of Ukraine. Econ. promisl., 1 (97), pp. 5-31. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2022. 01.005 [in Ukrainian] Shevtsova, G. (2020). Current trends and de- velopment priorities of the European chem- ical industry: an analytical review. Herald of economic science of Ukraine, 2 (39), pp. 36-45. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2020.2(39).36-45 [in Ukraini- an]. Lyashenko, V., & Petrova, I. (2021). BCG ana- lysis of the industry of the Dnipro and Do- netsk economic regions: determination of smart priorities and development strategies. Herald of economic science of Ukraine, 1 (40), pp. 35-46. DOI: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2021.1(40).35-46 [in Uk- rainian]. Lyashenko, V., & Soldak, M. (2018). Modern- ization of regional industry in the context of territorial and functional decentralization. Herald of economic science of Ukraine, 2 (35), pp.120-129. URL: http://www.venu- journal.org/%d0%b2%d0%b8%d0%bf%d 1%83%d1%81%d0%ba%d0%b8/%d0%b2 %d0%b8%d0%bf%d1%83%d1%81%d0% ba-2018-235/ [in Ukrainian] Kindzersky, Y. (2021). Inclusive industrializa- tion for sustainable development: to the foundations of the theory and policy of formation. Economy of Ukraine, 5 (714), pp. 3-39. DOI: doi.org/10.15407/econo- myukr. 2021.05.003 / [in Ukrainian] Deineko, L. and etc. (2022a). Future challenges for the industrial development of Ukraine: scientific report; in L. Deineko (Ed). Kyiv: State Institution “Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine”, 184 p. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/ 2022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promy slovogo-rozvytky.pdf// [in Ukrainian] Deineko, L., Kushnirenko, O., Tsyplitska, O., & Gakhovich, N. (2022b). Consequences of full-scale military aggression of the Russian Federation for Ukrainian industry. Econo- my of Ukraine, 5 (726), pp. 3-25. DOI: https://doi.org/10.15407/econo- myukr.2022.05.003// [in Ukrainian] Ishchuk, S., & Sozanskyy, L. (2021). Simula- tion of the Influence of Structural Parame- ters of the Processing Industry on its Effi- ciency (on the Example of the EU Count- ries). Econ. promisl., 1 (93), pp. 60-78. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.01.060 [in Ukrainian] United Nations Industrial Development Organ- ization (2020). Competitive Industrial Per- formance Report 2020. Vienna, Austria. 329 р. URL: https://stat.unido.org/databa- se/CIP%202021# United Nations Development Organization (2021). Statistical Indicators of Inclusive and Sustainable Industrialization: Biennial Progress Report 2021. Vienna. 98 p. URL: https://www.unido.org/sites/default/files/fi les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf State Statistics Service of Ukraine. Statistical information: Industry. Retrieved from https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis%20lovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis%20lovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis%20lovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ http://doi.org/10.%2015407/econindustry2019.04.028 http://doi.org/10.%2015407/econindustry2019.04.028 https://doi.org/10.15407/econindustry2022.%2001.005 https://doi.org/10.15407/econindustry2022.%2001.005 https://doi.org/10.37405/%201729-7206.2020.2(39).36-45 https://doi.org/10.37405/%201729-7206.2020.2(39).36-45 https://doi.org/10.%2037405/1729-7206.2021.1(40).35-46 https://doi.org/10.%2037405/1729-7206.2021.1(40).35-46 http://www.venu-journal.org/%d0%b2%d0%b8%d0%bf%25 http://www.venu-journal.org/%d0%b2%d0%b8%d0%bf%25 http://ief.org.ua/wp-content/uploads/%202022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promy%20slovogo-rozvytky.pdf/ http://ief.org.ua/wp-content/uploads/%202022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promy%20slovogo-rozvytky.pdf/ http://ief.org.ua/wp-content/uploads/%202022/06/Vyklyky-majbutnjogo-dlja-promy%20slovogo-rozvytky.pdf/ https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003/ https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003/ http://doi.org/10.15407/econindustry%202021.01.060 http://doi.org/10.15407/econindustry%202021.01.060 https://stat.unido.org/database/CIP%202021 https://stat.unido.org/database/CIP%202021 https://www.unido.org/sites/default/files/fi%20les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf https://www.unido.org/sites/default/files/fi%20les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 23 2022, № 2 (98) http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/ menu_u/prom.htm [In Ukraine] United Nations Industrial Development Orga- nization (2020). Manufacturing Value Added 2020. Database. Vienna. URL: https://stat.unido.org/database/MVA%2020 21,%20Manufacturing UN General Assembly (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://undocs.org/A/ RES/70/1 United Nations Industrial Development Orga- nization (2021). The Competitive Industrial Performance (CIP) report 2020. First print- ing, April 2021. 94 р. URL: https://stat. unido.org/content/publications/competiti- ve-industrial-performance-report-2020 Лариса Александровна Збаразская, канд. экон. наук, с.н.с. Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643 ПРОМЫШЛЕННОСТЬ УКРАИНЫ В МИРОВОМ «ЛАНДШАФТЕ»: ТЕНДЕНЦИИ В КОНТЕКСТЕ ЗАДАЧ ДОЛГОСРОЧНОГО РАЗВИТИЯ В статье изложены результаты научно-аналитического исследования основных тен- денций в промышленности Украины, которые характеризуют особенности ее функциониро- вания и развития в последние два десятилетия на фоне аналогичных процессов в мире. Ос- новные акценты сделаны на анализе соответствия тенденций в Украине мировым и европей- ским трендам динамичного и структурного развития промышленности. Исследованы также процессы реализации в национальной промышленности секторальной цели SDG-9 как ком- плекса задач в рамках концепции устойчивого и инклюзивного развития производства. Для сравнительных исследований использованы информационно-аналитические ре- сурсы признанных международных институтов, которые системно осуществляют монито- ринг и представляют рейтинговые оценки текущего состояния и развития процессов в миро- вой экономике на общих методологических основах. Установлено, что сегодня в промышленности Украины доминируют преимущественно краткосрочные тенденции, которые формируются и быстро меняются под влиянием конъ- юнктурных колебаний рынка. Начиная с 2013 г. ведущую роль в ускорении негативных яв- лений играет внешнеполитический фактор – военная агрессия РФ. Фактором, существенно ухудшающим текущее состояние конкурентоспособности и потенциал долгосрочного промышленного развития в Украине, является снижение доли тех- нологичных производств в обрабатывающей промышленности. Это обусловило снижение темпов и относительных объемов создания добавленной стоимости в промышленности Украины по сравнению с общемировыми и региональными показателями. На основе данных известных мировых рейтингов (CIP, SDG) определены наиболее проблемные зоны отечественной промышленности в контексте решения приоритетных за- дач долгосрочного развития в условиях ускорения технологических трансформаций. Предложены стратегические направления, которые должны находиться в фокусе дол- госрочной государственной промышленной политики: структурное развитие, стабильный внутренний спрос, сбалансированный экспорт. Ключевые слова: промышленность, обрабатывающая промышленность, долгосрочное развитие, промышленная политика, конкурентоспособность, устойчивое и инклюзивное раз- витие, Украина, мировая промышленность. JEL: O14; O33; L60; L52 http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/prom.htm http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/prom.htm https://stat.unido.org/database/MVA%202021,%20Manufacturing https://stat.unido.org/database/MVA%202021,%20Manufacturing https://undocs.org/A/%20RES/70/1 https://undocs.org/A/%20RES/70/1 mailto:zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 24 ISSN 1562-109X 2022, № 2 (98) Larysa O. Zbarazska, PhD in Economics Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643 UKRAINIAN INDUSTRY IN THE WORLD "LANDSCAPE": TRENDS IN THE CONTEXT OF LONG-TERM DEVELOPMENT OBJECTIVES The article presents results of a scientific and analytical study of the main trends in the Ukrainian industry, which characterize the features of its functioning and development in the last two decades against the background of similar processes in the world. The main accents are made on the analysis of the compliance of tendencies in Ukraine with the world and European trends of dynamic and structural development of industry. The processes of implementation in the national industry of the SDG-9 sectoral goal as a set of tasks within the framework of the concept of sus- tainable and inclusive development of manufacturing have also been studied. For comparative analytical studies, information and analytical resources of recognized inter- national institutions were used, which systematically carry out constant monitoring and rating as- sessments of the current state and development of processes in the world economy on general meth- odological principles. It has been established that currently the industry of Ukraine is dominated mainly by short- term trends, which are formed and quickly change under the influence of market fluctuations. Start- ing from 2013, the leading role in accelerating the negative phenomena is played by the foreign policy factor – the military aggression of the Russian Federation. A factor that significantly worsens the current state of competitiveness and the potential for long-term industrial development of Ukraine is the decline of high-tech industries share in the man- ufacturing industry. This led to a decrease in the pace and relative volumes of value added creation in Ukrainian industry in comparison with global and regional indicators. Based on the data of well-known world ratings (CIP, SDG), the most problematic areas of the national industry were identified in the context of solving priority tasks of long-term develop- ment in conditions of accelerating technological transformations. Strategic directions are proposed that should fall into the focus of a long-term state industrial policy – structural development, stable internal demand, balanced exports. Keywords: industry, manufacturing industry, long-term development, industrial policy, com- petitiveness, sustainable and inclusive development, Ukraine, world industry. JEL: O14; O33; L60; L52 Формат цитування: Збаразська Л. О. (2022). Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку. Економіка промисловості. № 2 (98). C. 5-24. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.005 Zbarazska, L. O. (2022). Ukrainian industry in the world "landscape": trends in the context of long-term development objectives. Econ. promisl., 2 (98), рр. 5-24. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.005 Надійшла до редакції 14.05.2022 р. mailto:zbarazska@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0001-6768-0643 http://doi.org/
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-190796
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-109Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:15:23Z
publishDate 2022
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Збаразська, Л.О.
2023-06-22T12:48:05Z
2023-06-22T12:48:05Z
2022
Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2022. — № 2 (98). — С. 5-24. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
1562-109Х
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.005
JEL: O14; O33; L60; L52
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190796
338.45:338.33:339.9(477)
У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження основних тенденцій у промисловості України, які характеризують особливості її функціонування й розвитку за останні два десятиліття на тлі аналогічних процесів у світі. Основні акценти зроблено на аналізі відповідності тенденцій в Україні світовим і європейським трендам динамічного та структурного розвитку промислового виробництва. Досліджено процеси реалізації в національній промисловості секторальної цілі SDG-9 як комплексу завдань у межах концепції сталого та інклюзивного розвитку виробництва. Для порівняльних досліджень використано інформаційно-аналітичні ресурси визнаних міжнародних інституцій, що системно здійснюють моніторинг і надають рейтингові оцінки поточного стану й розвитку процесів у світовій економіці на єдиних методологічних засадах. Встановлено, що у промисловості України наразі домінують переважно короткострокові тенденції, які формуються та швидко змінюються під впливом кон’юнктурних коливань ринку. Починаючи з 2013 р. провідну роль у прискоренні розвитку негативних явищ відіграє зовнішньополітичний чинник ‒ військова агресія РФ. Скорочення частки технологічних виробництв в обробній промисловості України суттєво погіршує поточний стан конкурентоспроможності та потенціал довгострокового промислового розвитку. Це спричинило зниження темпів і відносних обсягів створення доданої вартості у промисловості України порівняно із загальносвітовими та регіональними показниками. На основі даних відомих світових рейтингів (CIP, SDG) виявлено найбільш проблемні зони вітчизняної промисловості в контексті розв’язання пріоритетних завдань довгострокового розвитку в умовах прискорення технологічних трансформацій. Запропоновано стратегічні напрями, які мають потрапити у фокус довгострокової державної промислової політики: структурний розвиток, стабільний внутрішній попит, збалансований експорт.
В статье изложены результаты научно-аналитического исследования основных тенденций в промышленности Украины, которые характеризуют особенности ее функционирования и развития в последние два десятилетия на фоне аналогичных процессов в мире. Основные акценты сделаны на анализе соответствия тенденций в Украине мировым и европейским трендам динамичного и структурного развития промышленности. Исследованы также процессы реализации в национальной промышленности секторальной цели SDG-9 как комплекса задач в рамках концепции устойчивого и инклюзивного развития производства. Для сравнительных исследований использованы информационно-анали¬тические ресурсы признанных международных институтов, которые системно осуществляют мониторинг и представляют рейтинговые оценки текущего состояния и развития процессов в мировой экономике на общих методологических основах. Установлено, что сегодня в промышленности Украины доминируют преимущественно краткосрочные тенденции, которые формируются и быстро меняются под влиянием конъюнктурных колебаний рынка. Начиная с 2013 г. ведущую роль в ускорении негативных явлений играет внешнеполитический фактор – военная агрессия РФ. Фактором, существенно ухудшающим текущее состояние конкурентоспособности и потенциал долгосрочного промышленного развития в Украине, является снижение доли технологичных производств в обрабатывающей промышленности. Это обусловило снижение темпов и относительных объемов создания добавленной стоимости в промышленности Украины по сравнению с общемировыми и региональными показателями. На основе данных известных мировых рейтингов (CIP, SDG) определены наиболее проблемные зоны отечественной промышленности в контексте решения приоритетных задач долгосрочного развития в условиях ускорения технологических трансформаций. Предложены стратегические направления, которые должны находиться в фокусе долгосрочной государственной промышленной политики: структурное развитие, стабильный внутренний спрос, сбалансированный экспорт.
The article presents results of a scientific and analytical study of the main trends in the Ukrainian industry, which characterize the features of its functioning and development in the last two decades against the background of similar processes in the world. The main accents are made on the analysis of the compliance of tendencies in Ukraine with the world and European trends of dynamic and structural development of industry. The processes of implementation in the national industry of the SDG-9 sectoral goal as a set of tasks within the framework of the concept of sustainable and inclusive development of manufacturing have also been studied. For comparative analytical studies, information and analytical resources of recognized international institutions were used, which systematically carry out constant monitoring and rating assessments of the current state and development of processes in the world economy on general methodological principles. It has been established that currently the industry of Ukraine is dominated mainly by short-term trends, which are formed and quickly change under the influence of market fluctuations. Starting from 2013, the leading role in accelerating the negative phenomena is played by the foreign policy factor – the military aggression of the Russian Federation. A factor that significantly worsens the current state of competitiveness and the potential for long-term industrial development of Ukraine is the decline of high-tech industries share in the manufacturing industry. This led to a decrease in the pace and relative volumes of value added creation in Ukrainian industry in comparison with global and regional indicators. Based on the data of well-known world ratings (CIP, SDG), the most problematic areas of the national industry were identified in the context of solving priority tasks of long-term development in conditions of accelerating technological transformations. Strategic directions are proposed that should fall into the focus of a long-term state industrial policy – structural development, stable internal demand, balanced exports.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
Промышленность Украины в мировом «ландшафте»: тенденции в контексте задач долгосрочного развития
Ukrainian industry in the world "landscape": trends in the context of long-term development objectives
Article
published earlier
spellingShingle Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
Збаразська, Л.О.
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
title_alt Промышленность Украины в мировом «ландшафте»: тенденции в контексте задач долгосрочного развития
Ukrainian industry in the world "landscape": trends in the context of long-term development objectives
title_full Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
title_fullStr Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
title_full_unstemmed Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
title_short Промисловість України у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
title_sort промисловість україни у світовому «ландшафті»: тенденції в контексті завдань довгострокового розвитку
topic Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/190796
work_keys_str_mv AT zbarazsʹkalo promislovístʹukraíniusvítovomulandšaftítendencíívkontekstízavdanʹdovgostrokovogorozvitku
AT zbarazsʹkalo promyšlennostʹukrainyvmirovomlandšaftetendenciivkontekstezadačdolgosročnogorazvitiâ
AT zbarazsʹkalo ukrainianindustryintheworldlandscapetrendsinthecontextoflongtermdevelopmentobjectives

Схожі ресурси