Зображення обкладинки

Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії

Важливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової рев...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економіка промисловості
Дата:2022
Автори: Вишневський, В.П., Грєчішкін, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Теми:
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191139
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії / В.П. Вишневський, О.В. Грєчішкін // Економіка промисловості. — 2022. — № 4 (100). — С. 5-23. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860207548410363904
author Вишневський, В.П.
Грєчішкін, О.В.
author_facet Вишневський, В.П.
Грєчішкін, О.В.
citation_txt Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії / В.П. Вишневський, О.В. Грєчішкін // Економіка промисловості. — 2022. — № 4 (100). — С. 5-23. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка промисловості
description Важливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової революції. Нова індустріалізація відкриває принципово нові можливості розвитку, пов'язані з інтеграцією цифрових і матеріальних технологій, але водночас створює і нові загрози та ризики для безпеки життєдіяльності, зайнятості, навколишнього середовища тощо. Тому важливими є систематичні дослідження в цій сфері, засновані на відповідному теоретичному фундаменті. 
 Прогностична діяльність у промисловості представлена різними видами практик, спрямованими на передбачення майбутнього. Встановлено, що передумовою цієї діяльності є принцип безперервності розвитку, який полягає в тому, що протягом певного часу окремі аспекти культури та інституційної структури суспільства залишаються без істотних змін, зберігаючи свою спадковість. У зв’язку з цим з’являється можливість виявлення загальних, а отже, досить тривалих факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в даний час та, ймовірно, продовжать свою дію в подальшому. На основі їх пізнання можна визначати закономірності майбутнього розвитку.
 Основними методами дослідження майбутнього економіки загалом і промисловості зокрема є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Обидва ці методи призначені для дослідження довгострокових аспектів розвитку та встановлення того, що може відбутися. А їх відмінність полягає в такому: форсайтинг передбачає побудову переважно якісних образів майбутнього, створення випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний характер, характеризує майбутнє, спираючись на регулярності, характерні для даної об'єктної сфери. 
 Як форсайтинг, так і прогнозування спираються на використання інструментарію економіко-математичного моделювання. Але у випадку прогнозування результати розрахунків зазвичай інтерпретують як інформацію про те, що очікується (у межах довірчих інтервалів), а при форсайтингу – як інформацію про ймовірні сценарії розвитку подій, призначені для виявлення нових можливостей і загроз розвитку.
 З урахуванням нинішньої геополітичної турбулентності та стратегічної невизначеності в Україні найближчим часом найбільш затребуваним інструментом досліджень промислового майбутнього може стати стратегічний форсайтинг. Важность вопросов предвидения индустриального будущего обусловлена особым значением современной промышленности для национальной конкурентоспособности, инноваций и занятости, а также фундаментальными сдвигами, происходящими в мире в связи с развертыванием Четвертой промышленной революции. Новая индустриализация открывает принципиально новые возможности развития, связанные с интеграцией цифровых и материальных технологий, но одновременно создает и новые угрозы и риски для безопасности жизнедеятельности, занятости, окружающей среды и т.д. Поэтому так важны систематические исследования в этой сфере, основанные на соответствующем теоретическом фундаменте.
 Прогностическая деятельность в сфере промышленности представлена разными видами практик, направленными на предвидение будущего. Установлено, что исходной посылкой этой деятельности является принцип непрерывности развития, который заключается в том, что в течение определенного времени отдельные аспекты культуры и институциональной структуры общества остаются без существенных изменений, сохраняя свою преемственность. В этой связи появляется возможность выявления общих, а следовательно, достаточно длительных, факторов (причин) и тенденций (следствий), которые уже проявились в настоящем и, вероятно, продолжат свое действие в будущем. На основе познания этих факторов и тенденций можно выявлять закономерности будущего развития.
 Основными методами исследования будущего экономики в целом и промышленности в частности являются стратегический форсайтинг и долгосрочное прогнозирование. Оба эти метода предназначены для исследования долгосрочных аспектов развития и установления того, что может произойти. А их отличие состоит в том, что форсайтинг предполагает построение преимущественно качественных образов будущего, создание опережающих альтернативных сценариев развития событий, а прогнозирование обычно носит количественный характер, характеризует будущее, опираясь на регулярности, характерные для данной объектной сферы.
 Как форсайтинг, так и прогнозирование опираются на использование инструментария экономико-математического моделирования. Но в случае прогнозирования результаты расчетов обычно интерпретируются как информация о том, что ожидается (в пределах доверительных интервалов), а при форсайтинге – как информация о возможных сценариях развития событий, предназначенных для выявления новых возможностей и угроз развития.
 С учетом нынешней геополитической турбулентности и стратегической неопределенности в Украине в ближайшее время наиболее востребованным инструментом исследований промышленного будущего может стать стратегический форсайтинг. The importance of foreseeing the industrial future is due to the special importance of modern industry for national competitiveness, innovation and employment, as well as the fundamental shifts taking place in the world in connection with the deployment of the Fourth Industrial Revolution. New industrialization opens up fundamentally new development opportunities associated with the integration of digital and material technologies, but at the same time creates new threats and risks for life safety, employment, environment, etc. Therefore, it is so important to engage in systematic research in this area, which should be based on an appropriate theoretical foundation.
 Forecasting activities in an industry are represented by various types of practices aimed at predicting the future. It has been established that the initial premise of this activity is the principle of continuity of development, the meaning of which lies in the fact that for a certain time certain aspects of the culture and institutional structure of society remain without significant changes, maintaining their continuity. In this regard, it becomes possible to identify common – and, therefore, rather long – factors (causes) and trends (consequences), that have already manifested themselves in the present and are likely to continue their action in the future. Based on the knowledge of these factors and trends, it is possible to define the patterns of future development.
 It was revealed that the main methods for studying the future of the economy in general and industry in particular are strategic foresighting and long-term forecasting. Both of these methods combine in that they are designed to explore the long aspects of development and establish what might happen rather than what decisions to make. And their difference lies in the fact that foresight is engaged in the construction of predominantly qualitative images of the future, the creation of anticipatory alternative scenarios for the development of events, while forecasting is usually quantitative in nature, characterizes the future, based on the regularities characteristic of a given object sphere.
 Both foresight and forecasting are based on the use of economic and mathematical modelling tools. But in the case of forecasting, the results of calculations are usually interpreted as information about what is expected (within confidence intervals), and in the case of foresighting, as information about possible scenarios for the development of events designed to identify new opportunities and threats to development.
 Given the current state of geopolitical turbulence and strategic uncertainty, in the near future in Ukraine, strategic foresight may become the most popular tool for studying the industrial future.
first_indexed 2025-12-07T18:12:44Z
format Article
fulltext –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5 2022, № 4 (100) УДК 338.45.01 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.005 Валентин Павлович Вишневський, д-р екон. наук, завідувач відділу Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: vishnevskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444; Олександр Володимирович Грєчішкін, канд. екон. наук, начальник відділу Рахункова палата України вул. Вадима Гетьмана, 8/26, м. Київ, 03057, Україна E-mail: iskrometko@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5910-7123 ПЕРЕДБАЧЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО МАЙБУТНЬОГО: АСПЕКТИ ТЕОРІЇ Важливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової революції. Нова індустріалізація відкриває принци- пово нові можливості розвитку, пов'язані з інтеграцією цифрових і матеріальних технологій, але водночас створює і нові загрози та ризики для безпеки життєдіяльності, зайнятості, на- вколишнього середовища тощо. Тому важливими є систематичні дослідження в цій сфері, засновані на відповідному теоретичному фундаменті. Прогностична діяльність у промисловості представлена різними видами практик, спря- мованими на передбачення майбутнього. Встановлено, що передумовою цієї діяльності є принцип безперервності розвитку, який полягає в тому, що протягом певного часу окремі аспекти культури та інституційної структури суспільства залишаються без істотних змін, зберігаючи свою спадковість. У зв’язку з цим з’являється можливість виявлення загальних, а отже, досить тривалих факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в да- ний час та, ймовірно, продовжать свою дію в подальшому. На основі їх пізнання можна ви- значати закономірності майбутнього розвитку. Основними методами дослідження майбутнього економіки загалом і промисловості зо- крема є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Обидва ці методи призна- чені для дослідження довгострокових аспектів розвитку та встановлення того, що може від- бутися. А їх відмінність полягає в такому: форсайтинг передбачає побудову переважно які- сних образів майбутнього, створення випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний характер, характеризує майбутнє, спираю- чись на регулярності, характерні для даної об'єктної сфери. Як форсайтинг, так і прогнозування спираються на використання інструментарію еко- номіко-математичного моделювання. Але у випадку прогнозування результати розрахунків зазвичай інтерпретують як інформацію про те, що очікується (у межах довірчих інтервалів), а при форсайтингу – як інформацію про ймовірні сценарії розвитку подій, призначені для виявлення нових можливостей і загроз розвитку. З урахуванням нинішньої геополітичної турбулентності та стратегічної невизначеності в Україні найближчим часом найбільш затребуваним інструментом досліджень промисло- вого майбутнього може стати стратегічний форсайтинг. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ © В. П. Вишневський, О. В. Грєчішкін, 2022 https://orcid.org/0000-0002-5910-7123 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 6 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Ключові слова: промисловість, довгостроковий розвиток, інструменти дослідження, передбачення, прогностична діяльність, прогнозування, форсайтинг. JEL: B40, L50, O10 Світова фінансово-економічна криза 2007-2008 рр., спричинена проблемами фі- нансової сфери, підвела риску під поперед- нім етапом світового розвитку і відродила інтерес до прискореного розвитку реаль- ного сектору економіки. Спочатку в Німеч- чині (Germany Trade & Invest, 2014), а потім в усьому світі почали говорити про індуст- ріальний ренесанс, нову промислову рево- люцію і смарт-індустрію (Індустрію 4.0). Нова промисловість породжує підривні (англ. disruptive) виробничі технології 1, що швидко змінюють людину та суспільство, призводять до трансформацій геоекономіч- ної структури і формують нову кіберфізи- чну реальність. Реальний сектор став ще більш важливим у зв'язку з пандемією COVID-19, яка продемонструвала, що в критичних ситуаціях, коли йдеться про на- ціональну безпеку та екзистенціальні за- грози, «всесильні» гроші стають «безси- лими», адже ніхто не хоче продавати такі товари (апарати ШВЛ, вакцини тощо), які потрібні самому. Не випадково, наприклад, у ЄС так гостро ставлять питання про забез- печення технологічного суверенітету: «Від- тепер кожна країна або група країн повинна задати собі три питання. По-перше, чи про- дукуємо ми потрібні нам технології? Якщо ні, то чи є у нас доступ до них із низки дже- рел? А якщо все-таки ні, то чи ми маємо га- рантований, безперешкодний, довгостроко- вий (більше п'яти років) доступ до них від монопольних або олігопольних постачаль- ників з однієї країни, як правило, США або Китаю?». 2 Це вже не звичайна економічна постановка питання про взаємозв'язок між цілями й обмеженими ресурсами, що мають 1 Підривними є такі технології, які впливають на нормальну роботу галузі або ринку, витісняють усталену продукцію або технологію, створюючи нову галузь або ринок (CFI, 2021. Disruptive Technology ‒ Overview, Examples, Success Factors. Retrieved 18 April 2021, from https://corporatefinanceinstitute.com/re- sources/ knowledge/other/disruptive-technology/). 2 Hauser H. (2021). The Struggle for Technology Sovereignty in Europe ‒ Project Syndicate. Retrieved 31 March 2021, from https://www.project-syndicate.org/commentary/europe-technology-sovereignty- imperative-by-hermann-hauser-2021-03 альтернативне застосування, а політеконо- мічні проблеми влади та безпеки. У зв'язку з революційним характером зрушень у виробничій сфері особливого значення набувають довгострокові фактори і тенденції розвитку промисловості, які ви- значають її майбутнє. Це простежується в дослідженнях впливових зарубіжних орга- нізацій (World Economic Forum, McKinsey & Company, Deloitte, PwC та ін.), які вже ма- ють низку передбачень у цій сфері та про- довжують дослідження можливого промис- лового майбутнього (WEF, 2012; McKinsey Global Institute, 2012; Foresight, 2013; Deloitte, 2015; Malmkvist, Sachse, Beurle, 2016; PWC, 2016; Kautzsch, Kronenwett, Thi- bault, 2017; Eurofound, 2019) та ін. Напри- клад, у дослідженні O. Wyman йдеться про довгострокові перспективи промисловості у зв'язку з новими мегатрендами, що являють собою поєднання технологічних стрибків і потрясінь у глобальному суспільстві та на- вколишньому середовищі, які змінюють економіку, бізнес і спосіб життя. Зокрема, зростаючий тиск на навколишнє середо- вище і проблеми з демографією потребують більш екологічно чистої енергії та міст, які більш ефективно функціонують. Ці фак- тори, у свою чергу, стимулюють попит на відновлювані джерела енергії та інтелектуа- льні транспортні системи для запобігання заторам. Можливі технологічні рішення включають збільшення ємності накопичу- вачів енергії, що дозволить розширити асо- ртимент електромобілів, поставки віднов- люваної енергії в умовах зміни погоди тощо (Kautzsch, Kronenwett, Thibault, 2017, р. 2). Фахівці Eurofound (Європейський фонд із поліпшення умов життя та праці) звертають –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7 2022, № 4 (100) увагу на те, що поширення передових тех- нологій обумовлює зростання відносного значення європейської промисловості в довгостроковому періоді, але одночасно може посилити регіональні відмінності все- редині держав-членів ЄС, а також вислов- люють стурбованість про можливу втрату потенційних робочих місць (Eurofound, 2019, р. 1, 2). Серед науковців США, які досліджу- ють теорію промислової політики, довго- строкові фактори і тенденції розвитку про- мисловості, слід відзначити: D. Rodrik (Kennedy School of Government, Harvard University, Cambridge, MA, USA) (Rodrik, 2014; 2018), який пов'язує майбутнє індуст- ріального розвитку зі здійсненням відповід- ної промислової політики, яка сприяє новіт- нім технологіями, формуванню нових гло- бальних ланцюгів створення вартості та екологізації виробництва; G. Tassey (Nati- onal Institute of Standards and Technology, Gaithersburg, MD, USA) (Tassey, 2010) ‒ від- значає, що домінуюча у США неокласична економічна філософія вже є недостатньою, підкреслює системний характер сучасних виробничих технологій та обґрунтовує не- обхідність створення державно-приватних інноваційних екосистем для їх розвитку та впровадження; фахівців із Brookings Institu- tion, Washington, DC (Baily, Bosworth, 2014) ‒ аналізують майбутній розвиток ви- робничого сектору та його значення для економіки США, а також проблеми, обумо- влені тим, що частина найбільших амери- канських корпорацій перенесли свої вироб- ничі потужності за кордон. Інші фахівці (Fort, Pierce, Schott, 2018) акцентують увагу на проблемах зменшення кількості робочих місць в обробній промисловості США та зниження конкурентоспроможності націо- нального виробництва на світовому ринку. У Європі теоретичним проблемам пе- рспектив індустрії та промислової політики присвячено роботи таких авторів: J. Rüttgers (Chair of the High-Level Strategy Group on In- dustrial Technologies, European Commission, Directorate-General for Research and Innova- tion. Directorate D – Industrial Technologies) (European Commission, 2018) ‒ наголошує, що пріоритетом у промисловій політиці ЄС у перспективі мають стати штучний інте- лект і кібербезпека; J. Foreman-Peck (Uni- versity of Cardiff, UK) ‒ аналізує теоретико- історичні аспекти індустріалізації, які впли- вають на шляхи її розвитку в майбутньому (Foreman-Peck, 2014); P. Aghion (The Col- lège de France) ‒ підкреслює важливість пе- регляду традиційної промислової політики, що спирається на нові дані про ефектив- ність державного втручання (Aghion, Bou- langer, Cohen, 2011), а також обґрунтовує, що промислова політика, яка надає пере- вагу конкурентоспроможним секторам або заохочує конкуренцію, сприяє зростанню продуктивності (Aghion, Cai, Dewatripont, Du, Harrison, Legros, 2015). Особливості азіатської парадигми промислової політики представлені в робо- тах Luosha Du (China Development Bank, Beijing, China) (Du, Harrison, Jefferson 2012), Ling Li (Old Dominion University, Norfolk, USA) (Li, 2018), Ha-Joon Chang (University of Cambridge, UK) (Chang, Andreoni, 2020), Sanjaya Lall (Oxford University, England, United Kingdom) (Lall, 2006). Зокрема, Ling Li на основі порівняння німецької програми «Industry 4.0» та програми «Made in China 2025» робить висновки щодо перспектив подальшого збільшення виробничого поте- нціалу Китаю за рахунок інноваційної про- дукції, оптимізації структури китайської промисловості, надання пріоритету якості над кількістю, навчання і залучення талан- тів, екологізації виробництва (Li, 2018). У РФ, що відрізняється специфічним інституційним середовищем, характерним для пострадянських країн, нові погляди на теоретичні засади промислової політики і перспективи розвитку передового виробни- цтва розробляє С. Глазьєв (Національна фі- нансова рада Банку Росії) (Глазьев, 2009; 2012) – один з авторів відомої концепції те- хнологічних укладів. Слід також відзначити роботи В. Дементьєва (Центральний еконо- міко-математичний інститут РАН) (Демен- тьев, 2019), Б. Титова (загальноросійська громадська організація «Ділова Росія») (Ти- тов, Широв, 2017), В. Кондратьєва (Центр промислових та інвестиційних досліджень –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 8 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Інституту світової економіки і міжнародних відносин, м. Москва) (Кондратьев, 2015), В. Тамбовцева (Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова) (Тамбов- цев, 2017), Є. Балацького (Центр макроеко- номічних досліджень Фінансового універ- ситету при Уряді РФ) (Балацкий, 2019). В Україні, крім фахівців профільного Інституту економіки промисловості НАН України (Вишневский, Амоша, Збаразская, Охтень, Череватский, 2013; Вишневський, Вієцька, Гаркушенко та ін., 2018), теорети- чні аспекти проблем формування і реаліза- ції промислової політики досліджують нау- ковці Інституту економіки і прогнозування НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Науково-дослід- ного центру індустріальних проблем розви- тку НАН України. Це, зокрема, роботи Ю. Кіндзерського (Кіндзерський, 2017; 2021), Я. Жаліла (Жаліло, 2012), М. Кизима (Кизим, 2020) та ін. Як підкреслює Ю. Кінд- зерський, Україні потрібна інклюзивна ін- дустріалізація, нові підходи до формування політики її здійснення, виходячи з розу- міння змісту концепту інклюзивного розви- тку, аналізу моделей та досвіду індустріалі- зації під кутом зору теорій про інклюзи- вні/екстрактивні інститути, соціальні по- рядки, структурні та фундаментальні фак- тори розвитку, а також з огляду на негативні соціальні ефекти, зумовлені науково-техні- чним прогресом (Кіндзерський, 2021). Навіть цей дуже стислий огляд свід- чить про те, що проблеми промислового ро- звитку і майбутнього промисловості є над- звичайно актуальними. Але при цьому його перспективи часто оцінюються по-різному. Наприклад, фахівці McKinsey Global Insti- tute (McKinsey Global Institute, 2017, р. 2) вважають, що всупереч автоматизації виро- бництва «... світовій економіці насправді потрібен кожен ерг людської праці, що за- стосовується на додаток до роботів, для по- долання тенденцій демографічного ста- ріння як у розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються», у той час як, наприклад, Є. Балацький (2019, с. 11) небезпідставно стверджує, що підсумком технологічного прогресу може стати «... величезна армія непотрібних людей, освіта і лікування яких стане економічно невиправданим». І прикладів таких розбіжностей мо- жна навести багато. Очевидно, що різні оці- нки сучасних індустріальних процесів обу- мовлені новизною та складністю питань, які виникають у зв'язку з принциповими но- вими можливостями, загрозами та ризи- ками, які відкривають кіберфізичні техно- логії, штучний інтелект і роботизація. З ура- хуванням особливої значущості промисло- вості для національних економік це означає, що проблема потребує подальшого поглиб- леного та всебічного аналізу. Мета статті ‒ визначення понять, здат- них сформувати раціональні підстави для коректного порівняння різних точок зору і підходів. Актуальність розгляду теоретико-ме- тодологічних аспектів проблеми обумов- лена також тим, що зазвичай у наукових до- слідженнях більше уваги приділяється пи- танням передових виробничих технологій, насамперед цифрових (що зрозуміло), і менше – інституційним, еволюційним, соці- окультурним чинникам, які також мають ва- жливе значення і потребують наукового аналізу в новому контексті. Крім того, слід ураховувати, що ситуація швидко зміню- ється, у тому числі під впливом пандемії COVID-19, а також загострення проблем ге- ополітичного протистояння, які істотно вплинули на світову економіку і конкурент- ні позиції багатьох країн. Наразі, виходячи вже з нових реалій, потрібно переосмислю- вати перспективи розвитку національних промислових систем у динамічному світі. Навіщо потрібно заглядати у промислове майбутнє? Для того щоб правильно розуміти сьо- годення і спрямовувати свої дії, необхідно передбачати майбутнє. Як зазначає К. Яс- перс, «Бачення сьогодення такою самою мі- рою залежить від сприйняття минулого, як від прогнозування майбутнього. Наші ду- мки про майбутнє впливають на те, як ми бачимо минуле і сьогодення. Прогнозуюче історичне мислення визначає наші дії» (Ясперс, 1991, с. 155). Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9 2022, № 4 (100) У цьому сенсі бачення сьогодення промисловості нерозривно пов'язане з перс- пективами її розвитку в довгостроковому періоді. Під довгостроковим періодом у да- ному випадку розуміється строк від 10 років і більше – досить великий для того, щоб проявилася дія тривалих факторів і тенден- цій розвитку, які формують нову технологі- чну, економічну, соціальну, екологічну та ін. реальність 1. Очевидно, що ніхто не знає і не може знати його точної тривалості. Якщо орієнтуватися на довгі Кондрать- євські хвилі в економіці, то фази їх підйому та спаду займають близько двох-трьох деся- тиліть кожна (Глазьев, 2012, с. 28), тобто в сумі 40-60 років, а повний життєвий цикл технологічних укладів, за С. Глазьєвим, – близько століття (Глазьев, 2012, с. 30). Але зазвичай так далеко не заглядають, оскільки чим більше період аналізу, тим менше ймо- вірність коректного передбачення майбут- нього. Тому, як правило, вибирають не на- стільки довгий термін. Наприклад, у страте- гічному форсайті ЄС він обмежений 2050 р. (приблизно 30 років), коли, як очікується, Європа може стати першим кліматично ней- тральним континентом2. У Китаї також ставлять стратегічну мету на період до 2050 р. – підійти до рівня розвинутих еко- номік і стати процвітаючою, сильною, де- мократичною, розвинутою в культурному відношенні країною (Hu, Yan, Tang, Liu, 2021). Однак таке цілепокладання явно при- урочене до 100-річчя створення КНР (2048 р.). Регулярні звіти National Intelli- gence Council (США) охоплюють період 15- 20 років (NIC, 2010; 2012; 2021). Виходячи з аналізу світового розви- тку в останні десятиліття (див., наприклад, European Commission, 2018), можна стверд- жувати, що в довгостроковому періоді роз- виток сучасної промисловості, з одного боку, відкриває нові перспективи приско- 1 Короткостроковим вважається період 1-3 роки, а середньостроковим ‒ 5-7 років. 2 European Commission (2020). Strategic Foresight Report. Retrieved 3 May 2021, from https://ec.eu- ropa.eu/info/strategy/strategic-planning/strategic-foresight/2020-strategic-foresight-report_en 3 Curran C. (2020). What Will 5G Mean for the Environment? - The Henry M. Jackson School of Interna- tional Studies. Retrieved 29 April 2021, from https://jsis.washington.edu/news/what-will-5g-mean-for-the-envi- ronment/ рення інклюзивного економічного зростан- ня, створення високопродуктивних робочих місць, поліпшення добробуту людей, а з ін- шого ‒ стикається з низкою відомих про- блем – технологічних, кадрових, екологіч- них тощо. Крім того, виникають нові пи- тання, обумовлені швидким розвитком кі- берфізичних систем і штучного інтелекту, які чинять істотний, часто несподіваний вплив не тільки на виробництво й еконо- міку, але також на природу, людину і сус- пільство. Наприклад, екологічні проблеми по- ширення технології п'ятого покоління мобі- льного зв'язку 5G. Вона має принципово ва- жливе значення для промислового Інтер- нету речей (Industrial Internet of Things, IIoT), оскільки забезпечує три важливих па- раметри: високу швидкість передачі даних (1 Гбіт/с у середньому і більше 10 Гбіт/с у години пік), наднизьку затримку передачі інформації (1-10 мс) і можливість одночас- ного підключення великої кількості при- строїв (до 1 млн на 1 км2 та одну базову ста- нцію) (Механик, 2020). В екологічному ас- пекті основні проблеми впровадження ме- реж 5G пов'язані з масовим виробництвом компонентів інфраструктури, а також із пі- двищенням попиту споживачів на нові при- строї, що підтримують цю технологію і впливають на довкілля через утилізацію. Але не тільки це. Мобільний зв'язок п'ятого покоління заснований на міліметрових ра- діохвилях, які раніше не використовувалися в таких широких масштабах, а тому є ризик прояву його негативних ефектів на біогео- ценози. Уже є дослідження, які довели вплив міліметрових хвиль на птахів (зміна форми яєць горобців, вплив на процеси ро- змноження та гніздування пернатих тощо) і бджіл (погіршення навігаційних навичок, синдром руйнування бджолиних сімей)3. Очевидно, що такі порушення окремих –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 10 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) компонентів біогеоценозів, якщо вони про- являться повною мірою, можуть мати сер- йозні наслідки для екосистем загалом. Ще одним прикладом іншого плану є загрози «наглядового капіталізму», пов'яза- ного з розвитком кіберфізичного виробниц- тва і нових цифрових технологій. Як зазна- чає С. Зубофф (S. Zuboff 2019), керівники цифрових платформ, використовуючи ві- льно надані їм дані, дістали можливість впливати на процеси прийняття рішень, спостерігати і контролювати мислення. Більш того, коли одержані дані застосову- ються для таргетування реклами та зміни поведінки людей, вони створюють «поведі- нковий надлишок» і «капітал спостере- ження», за допомогою якого організований безперервний економічний процес приват- ного привласнення «поведінкового надлиш- ку». За такої постановки питання йдеться вже навіть не про цифрові дані як про новий клас активів, що можна використовувати, наприклад, з метою оподаткування, а про нові форми капіталізму і фундаментальні викривлення людської поведінки, які мо- жуть спричинити далекосяжні наслідки для соціальної організації суспільства. Виходячи з гостроти нинішнього пе- реломного періоду розвитку економіки і су- спільства, який характеризується глобаль- ною нестабільністю (Вишневский, Шелу- дько, 2017), важливість систематичних дос- ліджень майбутнього набуває особливого значення. Принаймні, якщо особи, які прий- мають рішення, отримають інформацію про майбутні виклики і можливості, вони змо- жуть своєчасно відреагувати на неї для того, щоб звести до мінімуму шкоду або максимі- зувати вигоди. При цьому важливо підкреслити, що метою статті не є дослідження довгостроко- вих політико-економічних аспектів про- блеми розвитку промисловості. Її постанов- ка більш «приземлена» та операціональна, а саме обумовлена переосмисленням зна- чення і визнанням особливої ролі промисло- вості в сучасному світі. По-перше, сучасна індустрія є генера- тором науково-технічного прогресу та інновацій в економіці. Наприклад, у ЄС, який є одним із світових економічних цент- рів, на частку промисловості, яка виробляє близько 16% ВВП, припадає понад 60% ви- трат на НДДКР і майже 50% – на інновації (European Commission, 2018, p. 13). По- друге, вона виступає одним із головних драйверів економічного зростання. Попит з боку промисловості підтримує бізнес-пос- луги та інші непромислові сфери діяльності, підвищує потребу у висококваліфікованій робочій силі та сприяє розвитку ринків праці в інших секторах господарства. По- третє, промисловість є важливим чинником глобальної конкурентоспроможності націо- нальних економік. У ЄС вона забезпечує по- над 80% експорту товарів (European Com- mission, 2018, p. 13) і майже 60% загальних обсягів експорту (з урахуванням експорту послуг). У зв'язку з цим стає очевидним, що пе- редбачати розвиток промисловості, її нові можливості, виклики та ризики стає одним із пріоритетних завдань економічної без- пеки як на національному і регіональному рівнях, так і на рівні господарюючих суб'єк- тів. Зокрема, для менеджменту підпри- ємств велике значення може мати розу- міння перспективних потреб своїх клієнтів, формування альтернативних сценаріїв роз- витку (а не просто точкових прогнозів), за- снованих на аналізі довгострокових трендів розвитку ринків присутності й можливос- тей входження на перспективні нові ринки у зв'язку з переходом на нові технології, ма- теріали, продуктові лінії тощо. Для політиків важливо розуміти, як глобальні мегатренди (великомасштабні, довгострокові тенденції розвитку індустрії) можуть вплинути на національну промис- ловість та її окремі сектори, як у зв'язку з цим можуть змінитися конкурентні позиції тих чи інших країн, регіонів у світі, як слід вибудовувати нову промислову політику, що необхідно зробити у сфері інфраструк- тури, науки, підготовки та перепідготовки кадрів, нормативно-правового регулювання економіки та ін. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11 2022, № 4 (100) Можливості та проблеми передбачення. Нелінійний характер промислового розвитку Досліджувати довгострокові фактори і тенденції розвитку промисловості ‒ це означає заглядати в її майбутнє або здійс- нювати прогностичну діяльність, тобто рі- зні види практик, загальним для яких є їх ха- рактер, що передбачає майбутнє1 (Пирож- кова, 2016, с. 114). У науковій літературі існує багато уя- влень про те, якими термінами можна опи- сувати ці практики. В економіці сьогодні прийнято виокремлювати передбачення (англ. foresighting) і прогнозування (англ. Forecasting)2. Їх основна відмінність полягає в тому, що передбачення припускає побу- дову переважно якісних моделей (образів) майбутнього, створення випереджаючих альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний ха- рактер, характеризує майбутнє на основі минулих даних й аналізу факторів і тенден- цій розвитку. Передумовою успішної прогностич- ної діяльності, яка визначає її принципову можливість, є твердження про безперерв- ність розвитку – соціального, культурного, економічного тощо: «… основний принцип, на якому базується ... прогностика, ‒ це фі- лософсько-соціологічна концепція безпере- рвності розвитку (поступального, регресив- ного, а нерідко і стагнаційного)» (Ли, 2002, с. 17). Підстава полягає в тому, що з часом багато аспектів культури та інституційної структури суспільства зберігаються без іс- тотних змін. І хоча «... несподівані соціа- льні, технологічні та екологічні зміни заво- рожують, але схильність бачити стрімкі й дивовижні зміни, що виникають всюди, є відмітною рисою футуристів і прогнозистів. Майбутнє містить безперервність і зміни, стазіс і потік» (Bengston, 2018, р. 4). Безперервність розвитку передбачає необхідність виявлення загальних, а отже, 1 Прогностична діяльність – це більш широке поняття, ніж прогностика, під якою зазвичай розумі- ють наукову дисципліну, що вивчає загальні принципи прогнозування розвитку і закономірності процесу розробки прогнозів (Пирожкова, 2016, с. 114). 2 OECD (2021). What is Foresight? – Organisation for Economic Co-operation and Development. (2021). Retrieved 1 May 2021, from https://www.oecd.org/strategic-foresight/whatisforesight/ досить тривалих, факторів (причин) і тенде- нцій (наслідків), які вже проявилися сього- дні та, ймовірно, у зв'язку з протяжністю процесів розвитку в просторі й часі, продо- вжать свою дію в майбутньому. При цьому велике значення має те, що, по-перше, зміни в економіці загалом та в промисловості зокрема рідко відбува- ються за прямою лінією. Це обумовлено чинником життєвого циклу технологій. Як зазначає фахівець у сфері їх прогнозування P. Saffo, «…найбільш важливі події, як пра- вило, дотримуються форми S-подібної кри- вої статечного закону: зміни починаються повільно і поступово, тихо просуваються вперед, а потім раптово вибухають, у підсу- мку звужуються і навіть падають назад» (Saffo, 2007, р. 4). S-подібний (логістичний) характер процесів технологічного розвитку детально описано у спеціальній літературі щодо науково-технічного прогресу і техно- логічних революцій (Фостер, 1987; Перес, 2011; Vishnevsky, Harkushenko, Kniaziev, 2020). По-друге, багато змін мають цикліч- ний (циклічно-хвильовий) характер. В еко- номіці це добре відомо: уявлення про циклі- чний розвиток К. Маркса, який головною причиною періодичних криз капіталізму вважав протиріччя між суспільним характе- ром виробництва і приватно-капіталістич- ним привласненням; великі цикли кон'юнк- тури (довгі хвилі) М. Кондратьєва; хвилі інновацій Й. Шумпетера; технологічні ук- лади С. Глазьєва; середньострокові цикли Жугляра та ін. (Белоусов, Бирюков, 2011). Можна також об'єднати концепції S-подібного життєвого циклу технологій і довгих економічних циклів, як це зробив, наприклад, М. Хіроока (M. Hirooka, 2006), який обґрунтував наявність зв'язків між інноваціями і довгими хвилями Кондрать- єва (дифузія технологічних нововведень си- нхронізується з наростаючою фазою довгої хвилі), і побудувати математичні моделі –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 12 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) довгострокового прогнозування іннова- ційно-економічного розвитку (Акаев, Хиро- ока, 2009). У зв'язку з постульованим S-подібним характером технологічних змін і цикліч- ним – економічних їх легше аналізувати, оскільки завдяки цьому стає легше розу- міти, чого можна чекати від майбутнього: якщо відомо, що в минулому зміни відбува- лися за певним законом і очікується, що цей закон в цілому збереже свою силу, то стає легше передбачити характер змін у перспе- ктиві. Але легше не означає просто. Основ- ний принцип мислення про майбутнє поля- гає в його множинності: замість одного май- бутнього насправді існує незліченна кіль- кість його можливих альтернативних варіа- нтів (Bengston, 2018, р. 2). І заздалегідь пе- редбачити, який із них буде втілено, дуже складно. До того ж гладкий перебіг розви- тку може в будь-який момент перерватися у зв'язку з появою чергового «чорного ле- бедя» – важко передбачуваної рідкісної по- дії, що чинить істотний вплив на економіку та суспільство. Останнім прикладом є пан- демія COVID-19, яка, крім сильного потря- сіння медичної сфери, негативно позначи- лася на діловій активності та зруйнувала до- бробут багатьох людей, що очевидно впли- нуло на економічні показники, їх передба- чення і прогнози. Наприклад, МВФ у жовтні 2019 р. прогнозував зростання світової еко- номіки в 2020 р. на 3,4%, а фактично вона обвалилася на 3,3%, у тому числі в країнах Єврозони на 6,6%1. Тому іноді вже добре передбачити знак змін (зростання або спад). Проте, не- зважаючи на ймовірність появи «чорних ле- бедів», ніхто не відміняв дії довгострокових факторів і тенденцій розвитку (за винятком сценаріїв глобальної катастрофи): люди продовжують народжуватися, навчатися та працювати, техніка і технології – 1 IMF (2021). World Economic Outlook Reports. Retrieved 4 May 2021, from https://www.imf.org/en/pub- lications/weo 2 Форсайтинг (foresighting) і прогнозування (forecasting) – це процеси дослідження, результатами яких є відповідні документи – форсайт (foresight) і прогноз (forecast). Аналогічно стратегування (strategizing) і планування (planning) – це процеси обґрунтування цілей і дій, результатами яких є стратегія (strategy) і план (plan). вдосконалюватися, суспільство – адаптува- тися до нових обставин тощо. У цьому сенсі в довгостроковому періоді ситуацію можна вважати більш-менш передбачуваною, якщо тільки правильно вибирати і застосо- вувати інструменти дослідження майбут- нього й обережно інтерпретувати одержані за їх допомогою результати. Прогностична діяльність у промисло- вості: стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування Як зазначено вище, прогностична дія- льність як практика, пов'язана з досліджен- ням майбутнього, виступає у вигляді фор- сайтингу та прогнозування. Оскільки в да- ній роботі йдеться про далекі горизонти ро- звитку, то доцільно більш детально зупини- тися на стратегічному форсайтингу і довго- строковому прогнозуванні2. Спочатку слід відзначити їх схожість. По-перше, обидва ці методи призна- чені для дослідження довгострокових аспе- ктів соціально-економічного, у тому числі промислового, розвитку. При цьому відпо- відно до стандартної економічної теорії в довгостроковому періоді немає фіксованих факторів виробництва, оскільки в ринкових суб'єктів є достатньо часу для відповіді на виклики розвитку і зміни рівня випуску за допомогою інвестицій в основний і людсь- кий капітал, входження в галузь або виходу з неї тощо (на відміну від короткостроко- вого періоду, коли деякі фактори вважа- ються змінними, оскільки залежать від об- сягів виробництва, а інші – фіксованими). У свою чергу, більша кількість змінних озна- чає більший ступінь невизначеності, за якого можливі результати подій та ймовір- ність їх настання є невідомими, а отже, тру- днощі прогностичної діяльності ‒ біль- шими. По-друге, і стратегічний форсайтинг, і довгострокове прогнозування призначені –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13 2022, № 4 (100) переважно для визначення того, що може відбутися, а не того, як слід вчиняти. Тобто вони призначені для отримання інформації, яка може бути використана у процесі визна- чення спектру можливих цілей, а не для їх вибору та прийняття відповідних управлін- ських рішень. Для визначення того, як слід чинити, використовуються інші методи – стратегування (постановка цілей) і плану- вання (розподіл ресурсів для їх досягнення). У зв'язку з цим доцільно зауважити, що «Предметом економічної науки не може бути визначення цілей, які суспільство має ставити перед собою. У будь-якому суспіль- стві постають питання, пов'язані з цілепо- кладанням, але визначення цілей не входить до сфери економічної науки; втім, воно взагалі не входить до сфери науки. ... Цілі можуть бути виявлені лише шляхом функ- ціонування політичної системи, у рамках процедур, які розрізняються від країни до країни і від епохи до епохи. Але при цьому вирішується одне і те саме завдання – дося- гнення компромісу між устремліннями різ- них громадянз урахуванням того, як це зви- чайно буває, що ці устремління є супереч- ливими» (Алле, 1994, с. 17). Тобто форсайтинг і прогнозування (у даному випадку стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування) більшою мі- рою призначені для вирішення наукових за- вдань, а стратегування і планування – для практичних: політичних, управлінських та ін. (див. рисунок). Рисунок – Методи поводження з економічним майбутнім Джерело: складено авторами. Відмінності стратегічного форсайтин- гу та довгострокового прогнозування є та- кими. По-перше, за змістом. Як зазначено вище, форсайтинг не передбачає майбут- нього, а досліджує різні, перш за все якісні його сценарії з урахуванням довгостроко- вих факторів і тенденцій розвитку. При цьому «… мета полягає не в тому, щоб «отримати правильне майбутнє», а в тому, щоб розширити і переосмислити діапазон можливих подій, які необхідно врахову- вати, виявити нові можливості й оскаржити потенційно згубні ідеї та очікування, закла- дені в поточну політику, стратегії та плани». На відміну від форсайтингу, про- гнозування – це «кількісний процес екстра- поляції з минулого для оцінки майбутніх умов» (Cook, 2014, р. 532). Прогнозування передбачає майбутнє на основі аналізу ми- нулих даних, або, висловлюючись філософ- ською мовою, математичні обчислення та моделювання, які випливають із –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 14 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) достатнього обсягу релевантних даних і ре- гулярностей, характерних для даної об'єкт- ної сфери (Пирожкова, 2016, с. 111). У випадку прогнозування регулярно- сті (закономірності) явищ і процесів прий- маються як відомі та застосовуються для створення прогнозів, а у випадку форсай- тингу ці регулярності ще потрібно шукати і доводити, формуючи потім за їх допомогою набір можливих альтернатив розвитку. У цьому сенсі форсайтинг логічно передує прогнозуванню. По-друге, за застосовуваними інстру- ментами аналізу. У процесі стратегічного форсайтингу використовують різноманітні інструменти, які часто націлені на формування й аналіз якісних варіантів майбутнього з викорис- танням у тому числі «м'яких» даних (інтер- в'ю, думок, результатів тестів, складання рейтингів тощо). Це, зокрема 1: сканування горизонтів (horizon scan- ning) – систематичний процес пошуку і до- слідження сигналів про зміни в сьогоденні та їх потенційні наслідки в майбутньому з використанням технік кабінетних дослі- джень (аналізу, виконаного попередниками, включаючи огляди існуючої літератури) і експертних оцінок (метод Делфі, метод ко- лективної генерації ідей та ін.); аналіз мегатрендів (megatrends analy- sis) – вивчення тенденцій глобального мас- штабу, що спостерігаються в даний час на перетині сфер політики і можуть спричи- нити складні й багатовимірні наслідки в майбутньому; бачення та зворотне бачення (visi- oning and back-casting) – розроблення ситу- ацій ідеального (небажаного) майбутнього, а також робота у зворотному напрямі щодо визначення того, які кроки слід реалізувати (яких дій уникати); сценарне планування (scenario plan- ning) – розроблення альтернативних планів майбутнього з метою їх аналізу та отри- мання уроків з точки зору можливих наслід- ків для сьогодення. 1 OECD (2019). Strategic Foresight for Better Policies. Retrieved 24 June 2021, from https://www.oecd.org/strategic-foresight/ourwork/Strategic%20Foresight%20for%20Better%20Policies.pdf У процесі прогнозування, зокрема довгострокового, використовують більш жорсткі інструменти аналізу, націлені на передбачення кількісних характеристик майбутнього, зазвичай на основі «твердих» даних (цифрової інформації, одержаної в результаті застосування валідних і надійних методів, статистичних даних тощо). Цих ін- струментів дуже багато, як і способів їх кла- сифікації (див. наприклад, Armstrong, 2001). Їх можна поділити на ті, які (Chambers, Mullick, Smith, 1971): не встановлюють причинно-наслідко- вих зв'язків між змінними, а засновані на аналізі часових рядів (time series analysis and projection), що передбачає дослідження за- кономірностей розвитку в минулому і пере- несення їх на майбутнє (проста екстраполя- ція, метод ковзних середніх, метод експоне- нціального згладжування та ін.); пов'язані з встановленням причинно- наслідкових зв'язків між змінними, так звані каузальні моделі (causal models), які вводять відносини між елементами системи, у тому числі з використанням історичних даних, але не тільки (регресивні моделі, метод гру- пового врахування аргументів, імітаційні моделі, моделі штучних нейронних мереж та ін.). Для близьких часових горизонтів час- тіше застосовують більш прості методи екс- траполяції, а далекі горизонти, пов'язані з більшим ступенем невизначеності, зазвичай досліджують шляхом побудови більш скла- дних каузальних моделей. Також слід зазначити, що кількісні методи і математичні моделі можуть вико- ристовуватися і для форсайтингу, і для про- гнозування. Зрештою, це обчислення за фо- рмулами з підстановкою первинних даних. При цьому можуть бути використані найрі- зноманітніші дані – з числа фактично спос- тережуваних регулярностей (закономірнос- тей, що вже проявилися в сьогоденні, та які, ймовірно, будуть дотримуватися і в майбу- тньому), або з передбачуваних чи альтерна- тивних регулярностей. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15 2022, № 4 (100) У першому випадку кількісні розраху- нки можна інтерпретувати як прогноз (ви- значення того, що буде), для якого бажано вказувати довірчий інтервал (приблизний діапазон значень, які покривають невідомий параметр із заданою надійністю), а в дру- гому – як інструмент передбачення, що сприяє за допомогою розрахунків форму- ванню й аналізу різних сценаріїв розвитку подій, необхідних для того, щоб виявити го- ловні важелі впливу на майбутні процеси і загрози потрапляння в пастку поганих сце- наріїв. Проблема вибору ефективних методів дослідження не має однозначного вирі- шення: їх доводиться діставати з наявного «кошика» з урахуванням особистого дос- віду використання та специфіки аналізова- ної ситуації. Зокрема, що стосується Укра- їни, то з урахуванням подій 2022 р. найбли- жчим часом найбільш затребуваним інстру- ментом може стати стратегічний форсай- тинг. Висновки. Проблеми довгострокового індустріального розвитку та промислового майбутнього виробництва є надзвичайно актуальними. Це обумовлено особливим значенням сучасної промисловості для на- ціональної конкурентоспроможності, інно- вацій та зайнятості, а також тими надзви- чайно швидкими та фундаментальними зру- шеннями, які відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової ре- волюції. Про особливу роль сучасної про- мисловості у світі стверджують впливові міжнародні організації, підкреслюючи, що її розвиток пов'язаний із новими мегартрен- дами, які поєднують технологічні стрибки і кардинальні зміни у глобальному суспільс- тві й навколишньому середовищі, що впли- вають на економіку, бізнес і спосіб життя. Причому йдеться не тільки про нові можли- вості, але і про загрози, які важливо своєча- сно ідентифікувати з метою зменшення ри- зиків розвитку, пов'язаних, зокрема, з мож- ливими втратами потенційних робочих місць, монополізацією цифрового просто- ру, проявою небажаних ефектів для екосис- тем тощо. Для вирішення цих проблем важливо на систематичній основі здійснювати про- гностичну діяльність у сфері промислово- сті, тобто різні види практик, загальним для яких є їх характер, спрямований на передба- чення майбутнього. Передумовою цієї дія- льності є принцип безперервності розвитку, який полягає в тому, що з часом окремі ас- пекти культури та інституційної структури суспільства залишаються на певний період без істотних змін, зберігаючи свою спадко- вість. Таким чином, безперервність розви- тку передбачає виявлення загальних, а отже, досить тривалих факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в даний час та, ймовірно, продовжать свою дію в майбутньому. Основними методами дослідження економічного майбутнього загалом і проми- слового зокрема є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Їх схожість полягає в тому, що вони призначені для до- слідження довгострокових аспектів розви- тку та встановлення того, що може відбу- тися, а не того, які рішення приймати. Для обґрунтування управлінських рішень вико- ристовуються інші методи – стратегування (постановка цілей) і планування (розподіл ресурсів для їх досягнення). Відмінність зазначених методів поля- гає в тому, що форсайтинг передбачає побу- дову переважно якісних моделей (образів) майбутнього, створення випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний ха- рактер, характеризує майбутнє на основі минулих даних й аналізу довгострокових факторів і тенденцій розвитку. У цьому се- нсі форсайтинг логічно передує прогнозу- ванню. Що стосується їх наукового обґрунту- вання з використанням різноманітних мате- матичних методів і моделей, то вони мо- жуть застосовуватися як для довгостроко- вого прогнозування, так і для стратегічного форсайтингу. Але в першому випадку (при прогнозуванні) результати розрахунків за- звичай інтерпретуються як визначення того, що відбуватиметься (з урахуванням меж до- вірчих інтервалів), а в другому (при –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 16 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) форсайтингу) – як інструмент виявлення но- вих можливостей і загроз розвитку в дале- кій перспективі. При цьому для правильного вибору методів дослідження майбутнього важливо враховувати особливості його предметної сфери – як саме відбувається індустріаль- ний розвиток у тій чи іншій країні, як змі- нюються його ключові технології, які саме фактори і тенденції, що забезпечують зв'я- зок сьогодення з майбутнім, у тому числі у промисловості, слід брати до уваги. Література Акаев А.А., Хироока М. (2009). Об одной математической модели для долгосроч- ного прогнозирования динамики иннова- ционно-экономического развития. До- клады РАН. № 6. Т. 425. С. 727-732. Алле М. (1994). Современная экономичес- кая наука и факты. THESIS. № 4. C. 11-19. Балацкий Е.В. (2019). Глобальные вызовы четвёртой промышленной революции. Terra Economicus. Т. 17 (2). С. 6-22. DOI: https://doi.org/10.23683/2073-6606-2019- 17-2-6-2 Белоусов В.Д., Бирюков В.А. (2011). Про- блема циклических кризисов в современ- ной макроэкономической теории. Вест- ник Московского университета. Сер. 6. Экономика. № 1. С. 15-39. Вишневский В.П., Амоша А.И., Збаразская Л.А., Охтень А.А., Череватский Д.Ю. (2013). Промышленная политика и управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: концептуаль- ные основы; под ред. В.П. Вишневского и Л.А. Збаразской. Донецк: НАН Укра- ины, Ин-т экономики пром-сти. 180 с. Вишневский В.П., Шелудько Н.М. (2017). Глобальная финансовая нестабильность как "новая нормальность": истоки, вы- зовы, перспективы. Terra Economicus. Т. 15 (3). С. 32-55. DOI: https://doi.org/ 10.23683/2073-6606-2017-15-3-32-55 Глазьев С.Ю. (2009). Мировой экономиче- ский кризис как процесс смены техноло- гических укладов. Вопросы экономики. № 3. С. 26-38. Глазьев С.Ю. (2012). Современная теория длинных волн в развитии экономики. Экономическая наука современной Рос- сии. № 2 (57). С. 27-42. Дементьев В.Е. (2019). Промышленные ре- волюции и смена технологических укла- дов. Друкеровский вестник. № 1 (27). С. 5-17. DOI: https://doi.org/10.17213/ 2312-6469-2019-1-5-17. Кизим М.О., Іванов Ю.Б., Хаустова В.Є. та ін. (2020). Механізм державної підтрим- ки реконструкції промисловості Укра- їни; за ред. М.О. Кизима. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М. 360 с. Кіндзерський Ю. (2017). Деіндустріалізація та її детермінанти у світі та в Україні. Економіка України. № 11 (672). С. 48-72. Кіндзерський Ю. (2021). Інклюзивна індуст- ріалізація для сталого розвитку: до за- сад теорії і політики формування. Еконо- міка України. № 5 (714). C. 3-39. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021. 05.003 Кондратьев В.Б. (2015). Промышленная по- литика как гарант стабильности эконо- мики. Региональная Россия. № 3. С. 30- 39. Ли Вл.Ф. (2002). Теория международного прогнозирования. Учебное пособие для студентов Дипломатической академии МИД РФ. Москва: Научная книга, 287 с. Механик А. (2020, 24-30 августа). Это слад- кое слово – 5G. Эксперт. № 35 (1173). С. 54-58. Перес К. (2011). Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузы- рей и периодов процветания; пер. с англ. Ф.В. Маевского. Москва: Дело. 232 с. Пирожкова С.В. (2016). Предсказание, прог- ноз, сценарий: к вопросу о разнообразии результатов исследования будущего. Философия науки и техники. № 21 (2). С. 111-129. DOI: https://doi.org/10.21146/ 2413-9084-2016-21-2-111-129 Тамбовцев В. (2017). Нуждается ли про- мышленная политика в теоретических оправданиях? Вопросы экономики. № 5. С. 29-44. DOI: https://doi.org/10.32609/ 0042-8736-2017-5-29-44 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17 2022, № 4 (100) Титов Б., Широв А. (2017). Стратегия роста для России. Вопросы экономики. № 12. С. 24-39. DOI: https://doi.org/10.32609/ 0042-8736-2017-12-24-39 Фостер Р. (1987). Обновление производства: атакующие выигрывают: пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. В.И. Данилова- Данильяна. Москва: Прогресс, 272 с. Ясперс К. Смысл и назначение истории; пер. с нем. Москва: Политиздат, 1991. 527 с. Aghion P., Boulanger J., Cohen E. (2011). Re- thinking industrial policy. Bruegel Policy Briefs. Iss. 04. 8 p. Aghion P., Cai J., Dewatripont M., Du L., Harrison A., Legros P. (2015). Industrial Policy and Competition. American Econo- mic Journal: Macroeconomics. Vol. 7 (4). P. 1-32. DOI: https://doi.org/10.1257/mac. 20120103 Armstrong J. S. (Ed.) (2001). Principles of Forecasting: A Handbook for Researchers and Practitioners. New York, Boston, Dor- drecht, London, Moscow: Kluwer Aca- demic Publishers. 849 p. Baily M., Bosworth В. (2014). US Manufac- turing: Understanding Its Past and Its Potential Future. Journal of Economic Perspectives. Vol. 28 (1). Р. 3-26. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.28.1.3 Bengston D.N. (2018). Principles for Thinking about the Future and Foresight Education. World Futures Review. Vol. 10 (3). Р. 193- 202. DOI: https://doi.org/10.1177/194675 6718777252 Chambers J.C., Mullick S.K., Smith D.D. (1971). How to choose the right forecasting technique. Harvard business review. Vol. 49 (4). P. 45-74. Chang H.J., Andreoni A. (2020). Industrial Po- licy in the 21st Century. Development and Change. Vol. 51. P. 324-351. DOI: https://doi.org/10.1111/dech.12570 Cook C.N., Inayatullah S., Burgman M.A., Sutherland W.J., Wintle B.A. (2014). Stra- tegic foresight: how planning for the unpre- dictable can improve environmental deci- sion-making. Trends in Ecology & Evolu- tion. Vol. 29 (3). Р. 531-541. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tree.2014.07.005 Deloitte (2015). The future of manufacturing: Making things in a changing world. Deloitte: University Press. 49 p. Du L., Harrison A., Jefferson G.H. (2012). Test- ing for horizontal and vertical foreign in- vestment spillovers in China, 1998-2007. Journal of Asian Economics. Vol. 23 (3). P. 234-243. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.asieco.2011.01.001 Eurofound (2019). The future of manufacturing in Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 71 p. European Commission (2018). Re-finding Industry – Defining Innovation. Directorate- General for Research and Innovation. Directorate D – Industrial Technologies. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 52 р. Foreman-Peck J. (2014) European Industrial Policies in the Post-War Boom: Planning the Economic Miracle. Ed. by C. Grabas, A. Nützenadel. Industrial Policy in Europe after 1945. London: Palgrave Macmillan. Foresight (2013). The Future of Manufacturing: A new era of opportunity and challenge for the UK. Summary Report. London: The Government Office for Science. 53 p. Fort T.C., Pierce J.R., Schott P.K. (2018). New Perspectives on the Decline of US Manufac- turing Employment. The Journal of Eco- nomic Perspectives. Vol. 32 (2). P. 47-72. DOI: https://doi.org/10.3386/w24490 Germany Trade & Invest (2014). INDUSTRIE 4.0: Smart Manufacturing for the Future. Berlin, Germany. 39 p. Hirooka M. (2006). Innovation Dynamism and Economic Growth. A Nonlinear Perspec- tive. Cheltenham; Northampton (MA): Edward Elgar. 426 р. Hu A., Yan Y., Tang X., Liu S. (2021). 2050 China: Becoming a Great Modern Socialist Country. Singapore: Springer Nature, 105 p. Kautzsch T., Kronenwett D., Thibault G. (2017). Megatrends and the future of industry: A new era in manufacturing presents long- term opportunities. Oliver Wyman, 6 p. Lall S. (2006). Industrial policy in developing countries: what can we learn from East Asia? International handbook on industrial https://doi.org/10.1111/dech.12570 https://doi.org/10.1111/dech.12570 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 18 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) policy. Ed. by P. Bianchi and S. Labory. Cheltenham, UK, Northampton, MA, USA: Edward Elgar. Р. 79-97. Li L. (2018). China’s manufacturing locus in 2025: With a comparison of "Made-in- China 2025" and "Industry 4.0". Technolo- gical Forecasting and Social Change. Vol. 135. Р. 66-74. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.techfore.2017.05.028 Malmkvist L., Sachse J., Beurle D. (2016). The future of manufacturing – Building the future through agility and innovation. Fu- ture-iQ. 48 p. McKinsey Global Institute (2017). A future that works: automation, employment, and productivity. McKinsey & Company, December. 135 p. McKinsey Global Institute. McKinsey Opera- tions Practice (2012). Manufacturing the fu- ture: The next era of global growth and in- novation. McKinsey & Company. 170 p. NIC (2010). Global Governance 2025: at a Critical Juncture. 4th edition. A Publication of the National Intelligence Council. 69 p. NIC (2012). Global Trends 2030: Alternative Worlds. 5th edition. A Publication of the National Intelligence Council. 140 p. NIC (2021). Global Trends 2040: A More Con- tested World. 7th edition. A Publication of the National Intelligence Council. 144 p. PwC (2016). The future of industries: Bringing down the walls. PwC’s future in sight series. 13 p. Rodrik D. (2014). Green industrial policy. Ox- ford Review of Economic Policy. Vol. 30 (3). Р. 469-491. DOI: https://doi.org/10.1093/ oxrep/gru025 Rodrik D. (2018). New Technologies, Global Value Chains, and the Developing Econo- mies. Pathways for Prosperity Commission Background Paper Series; no. 1. Oxford. United Kingdom. 27 p. Saffo P. (2007). Six Rules for Effective Fore- casting. Harvard Business Review. Vol. 85 (7-8). Р. 122-131. Tassey G. (2010). Rationales and mechanisms for revitalizing US manufacturing R&D strategies. The Journal of Technology Transfer. Vol. 35. P. 283-333. DOI: https://doi.org/10.1007/s10961-009-9150-2 Vishnevsky V.P., Harkushenko O.M., Kniaziev S.I. (2020). Technology Gaps: The Concept, Models, and Ways of Overcoming. Nauka ta Innovacii. Vol. 16. No. 2. P. 3-17. DOI: https://doi.org/10.15407/scine16.02.003 WEF (2012). The Future of Manufacturing. Op- portunities to drive economic growth. A World Economic Forum Report in collabo- ration with Deloitte Touche Tohmatsu Lim- ited. Switzerland: Cologny/Geneva. 83 p. Zuboff S. (2019). The age of surveillance capi- talism. The fight for the future at the new frontier of power. London: Profile Books. 704 p. References Akaev, A.A., & Hirooka, M. (2009). About a mathematical model for long-term fore- casting of the dynamics of innovation and economic development. Herald of the Russian Academy of Sciences, 6 (425), pp. 727-732 [in Russian]. Alley, M. (1994). Modern economic science and facts. THESIS, 4, pp. 11-19 [in Russi- an]. Balatsky, E.V. (2019). Global challenges of the Fourth Industrial Revolution. Terra Economicus, vol. 17(2), pp. 6-22. DOI: 10.23683/2073-6606-2019-17-2-6-2 [in Russian]. Belousov, V.D., & Biryukov, V.A. (2011). The problem of cyclical crises in modern macroeconomic theory. Bulletin of Mos- cow University. Series 6. Economics, 1, pp. 15-39 [in Russian]. Vishnevsky, V.P., Amosha, A.I., Zbarazs- kaya, L.A., Okhten, A.A., & Cherevats- ky, D.Yu. (2013). Industrial policy and management of industrial development in conditions of systemic imbalances: con- ceptual foundations. In V.P. Vishnevsky and L.A. Zbarazskaya (Eds.). Donetsk: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. 180 p. [in Russian]. Vishnevsky, V.P., & Sheludko, N.M. (2017). Global financial instability as a "new nor- mality": origins, challenges, prospects. Terra Economicus, 15 (3), pp. 32-55. DOI: https://doi.org/10.23683/2073-6606- 2017-15-3-32-55 [in Russian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19 2022, № 4 (100) Glazyev, S.Yu. (2009). The global economic crisis as a process of changing technologi- cal patterns. Voprosy Ekonomiki, 3, pp. 26-38 [in Russian]. Glazyev, S.Yu. (2012). The modern theory of long waves in the development of the economy. Economics of Contemporary Russia, 2 (57), pp. 27-42 [in Russian]. Dementiev, V.E. (2019). Industrial revoluti- ons and technological changes. Drucker's Bulletin, 1(27), pp. 5-17. DOI: https://doi. org/10.17213/2312-6469-2019-1-5-17 [in Russian]. Kizim, M.O., Ivanov, Yu.B., Khaustova, V.E. ets. (2020). Mechanism of state support for industrial reconstruction in Ukraine; In M.O. Kizim (Ed.); Kharkiv: FOP Liburkina L. M. 360 p. [in Ukrainian]. Kindzersky, Yu. (2017). Deindustrialization and its determinants in the world and in Ukraine. Economy of Ukraine, 11 (672), pp. 48-72 [in Ukrainian]. Kindzersky, Yu. (2021). Inclusive industriali- zation for sustainable development: to the foundations of the theory and policy of formation. Economy of Ukraine, 5 (714), pp. 3-39. DOI: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2021.05.003 [in Ukrainian]. Kondratiev, V.B. (2015). Industrial policy as a guarantor of economic stability. Regi- onal Russia, 3, pp. 30-39 [in Russian]. Li, Vl.F. (2002). Theory of international fore- casting. Textbook for students Diplomatic Academy of the Ministry of Foreign Af- fairs of the Russian Federation. Moscow: Scientific book, 287 p. [in Russian]. Mechanic, A. (2020, August 24-30). That sweet word is 5G. Expert, 35 (1173), pp. 54-58 [in Russian]. Peres, K. (2011). Technological revolutions and financial capital. Dynamics of bub- bles and periods of prosperity. Translation from English by F.V. Maevsky. Moscow: Delo, 232 p. [in Russian]. Pirozhkova, S.V. (2016). Prediction, forecast, scenario: on the question of the diversity of the results of future research. Philoso- phy of Science and Technology, 21 (2), pp. 111-129. DOI: https://doi.org/10.211 46/2413-9084-2016-21-2-111-129 [in Russian]. Tambovtsev, V. (2017). Does industrial policy need theoretical justifications? Voprosy Ekonomiki, 5, pp. 29-44. DOI: https://doi. org/10.32609/0042-8736-2017-5-29-44 [in Russian]. Titov, B., & Shirov, A. (2017). Growth strate- gy for Russia. Voprosy Ekonomiki, 12, pp. 24-39. DOI: https://doi.org/10.32609/ 0042-8736-2017-12-24-39 [in Russian]. Foster, R. (1987). Innovation: the attackerś advantage. Translation from English / General ed. and the introduction of V.I. Danilova-Danilyana. Moscow: Pro- gress, 272 p. [in Russian]. Jaspers, K. (1991). The meaning and purpose of history. Translation from German. Mos- cow: Politizdat, 527 p. [in Russian]. Aghion, P., Boulanger, J., & Cohen E. (2011). Rethinking industrial policy. Bruegel Po- licy Briefs, 04, 8 p. Aghion, P., Cai, J., Dewatripont, M., Du, L., Harrison, A., & Legros P. (2015). Indus- trial Policy and Competition. American Economic Journal: Macroeconomics, 7 (4), pp. 1-32. DOI: https://doi.org/10. 1257/mac.20120103 Armstrong, J. S. (Ed.) (2001). Principles of Forecasting: A Handbook for Researchers and Practitioners. New York, Boston, Dordrecht, London, Moscow: Kluwer Academic Publishers, 849 p. Baily, M., & Bosworth, В. (2014). US Manu- facturing: Understanding Its Past and Its Potential Future. Journal of Economic Perspectives, 28 (1), рр. 3-26. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.28.1.3 Bengston, D.N. (2018). Principles for Thin- king about the Future and Foresight Edu- cation. World Futures Review, 10(3), рр. 193-202. DOI: https://doi.org/10.11 77/1946756718777252 Chambers, J.C., Mullick, S.K., & Smith, D.D. (1971). How to choose the right forecast- ing technique. Harvard business review, 49 (4), pp. 45-74. https://doi.org/10.%201257/ https://doi.org/10.%201257/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 20 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Chang, H.J., & Andreoni, A. (2020). Indus- trial Policy in the 21st Century. Develop- ment and Change, 51, pp. 324-351. DOI: https://doi.org/10.1111/dech.12570 Cook, C.N., Inayatullah, S., Burgman, M.A., Sutherland, W.J., & Wintle, B.A. (2014). Strategic foresight: how planning for the unpredictable can improve environmental decision-making. Trends in Ecology & Evolution, 29 (3), pp. 531-541. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tree.2014.07.005 Deloitte (2015). The future of manufacturing: Making things in a changing world. Deloitte University Press, 49 p. Du, L., Harrison, A., & Jefferson, G.H. (2012). Testing for horizontal and vertical foreign investment spillovers in China, 1998-2007. Journal of Asian Economics, 23 (3), pp. 234-243. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.asieco.2011.01.001 Eurofound (2019). The future of manufactu- ring in Europe. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 71 p. European Commission (2018). Re-finding In- dustry – Defining Innovation. Directorate- General for Research and Innovation. Di- rectorate D – Industrial Technologies. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 52 р. Foreman-Peck, J. (2014) European Industrial Policies in the Post-War Boom: Planning the Economic Miracle. In C. Grabas, A. Nützenadel (Eds). Industrial Policy in Europe after 1945. London; Palgrave Macmillan. Foresight (2013). The Future of Manufactu- ring: A new era of opportunity and chal- lenge for the UK. Summary Report. The Government Office for Science, London, 53 p. Fort, T.C., Pierce, J.R., & Schott, P.K. (2018). New Perspectives on the Decline of US Manufacturing Employment. The Journal of Economic Perspectives, 32 (2), pp. 47- 72. DOI: https://doi.org/10.3386/w24490 Germany Trade & Invest (2014). INDUSTRIE 4.0: Smart Manufacturing for the Future. Berlin, Germany, 39 р. Hirooka, M. (2006). Innovation Dynamism and Economic Growth. A Nonlinear Per- spective. Cheltenham; Northampton (MA): Edward Elgar, 426 p. Hu, A., Yan, Y., Tang, X., & Liu, S. (2021). 2050 China: Becoming a Great Modern Socialist Country. Singapore: Springer Nature, 105 p. Kautzsch, T., Kronenwett, D., & Thibault, G. (2017). Megatrends and the future of in- dustry: A new era in manufacturing pre- sents long-term opportunities. Oliver Wy- man, 6 p. Lall, S. (2006). Industrial policy in developing countries: what can we learn from East Asia? International handbook on industrial policy. In P. Bianchi and S. Labory (Eds). Cheltenham, UK, Northampton, MA, USA: Edward Elgar, рp. 79-97. Li, L. (2018). China’s manufacturing locus in 2025: With a comparison of "Made-in- China 2025" and "Industry 4.0". Techno- logical Forecasting and Social Change, 135, рр. 66-74. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.techfore.2017.05.028 Malmkvist, L., Sachse, J., Beurle, D. (2016). The future of manufacturing – Building the future through agility and innovation. Fu- ture-iQ, 48 p. McKinsey Global Institute (2017). A future that works: automation, employment, and productivity. McKinsey & Company, De- cember, 135 p. McKinsey Global Institute. McKinsey Opera- tions Practice (2012). Manufacturing the future: The next era of global growth and innovation. McKinsey & Company, 170 p. NIC (2010). Global Governance 2025: at a Critical Juncture. 4th edition. A Publica- tion of the National Intelligence Council, 69 p. NIC (2012). Global Trends 2030: Alternative Worlds. 5th edition. A Publication of the National Intelligence Council, 140 p. NIC (2021). Global Trends 2040: A More Contested World. 7th edition. A https://doi.org/10.1111/dech.12570 https://doi.org/10.1111/dech.12570 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21 2022, № 4 (100) Publication of the National Intelligence Council, 144 p. PwC (2016). The future of industries: Bring- ing down the walls. PwC’s future in sight series. 13 p. Rodrik, D. (2014). Green industrial policy. Oxford Review of Economic Policy, 30 (3), рp. 469-491. DOI: https://doi.org/10.10 93/oxrep/gru025 Rodrik, D. (2018). New Technologies, Global Value Chains, and the Developing Econo- mies. Pathways for Prosperity Commis- sion Background Paper Series; no. 1. Ox- ford. United Kingdom, 27 p. Saffo, P. (2007). Six Rules for Effective Fore- casting. Harvard Business Review, 85 (7- 8), рр. 122-131. Tassey, G. (2010). Rationales and mecha- nisms for revitalizing US manufacturing R&D strategies. The Journal of Techno- logy Transfer, 35, pp. 283-333. DOI: https://doi.org/10.1007/s10961-009-9150-2 Vishnevsky, V.P., Harkushenko, O.M., & Kniaziev, S.I. (2020). Technology Gaps: The Concept, Models, and Ways of Over- coming. Sci. innov., 16 (2), pp. 3-17. DOI: https://doi.org/10.15407/scine16.02.003 WEF (2012). The Future of Manufacturing. Opportunities to drive economic growth. A World Economic Forum Report in col- laboration with Deloitte Touche Tohmatsu Limited. Cologny/Geneva Switzerland, 83 p. Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism. The fight for the future at the new frontier of power. London: Profile Books. 704 pp. Валентин Павлович Вишневский, д-р экон. наук, зав. отделом Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: vishnevskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444; Александр Владимирович Гречишкин, канд. экон. наук, начальник отдела Счетная палата Украины ул. Вадима Гетьмана, 8/26, г. Киев, 03057, Украина E-mail: iskrometko@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5910-7123 ПРЕДВИДЕНИЕ ИНДУСТРИАЛЬНОГО БУДУЩЕГО: АСПЕКТЫ ТЕОРИИ Важность вопросов предвидения индустриального будущего обусловлена особым зна- чением современной промышленности для национальной конкурентоспособности, иннова- ций и занятости, а также фундаментальными сдвигами, происходящими в мире в связи с развертыванием Четвертой промышленной революции. Новая индустриализация открывает принципиально новые возможности развития, связанные с интеграцией цифровых и матери- альных технологий, но одновременно создает и новые угрозы и риски для безопасности жиз- недеятельности, занятости, окружающей среды и т.д. Поэтому так важны систематические исследования в этой сфере, основанные на соответствующем теоретическом фундаменте. Прогностическая деятельность в сфере промышленности представлена разными ви- дами практик, направленными на предвидение будущего. Установлено, что исходной посыл- кой этой деятельности является принцип непрерывности развития, который заключается в том, что в течение определенного времени отдельные аспекты культуры и институциональ- ной структуры общества остаются без существенных изменений, сохраняя свою преемствен- ность. В этой связи появляется возможность выявления общих, а следовательно, достаточно длительных, факторов (причин) и тенденций (следствий), которые уже проявились в –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 22 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) настоящем и, вероятно, продолжат свое действие в будущем. На основе познания этих фак- торов и тенденций можно выявлять закономерности будущего развития. Основными методами исследования будущего экономики в целом и промышленности в частности являются стратегический форсайтинг и долгосрочное прогнозирование. Оба эти метода предназначены для исследования долгосрочных аспектов развития и установления того, что может произойти. А их отличие состоит в том, что форсайтинг предполагает по- строение преимущественно качественных образов будущего, создание опережающих аль- тернативных сценариев развития событий, а прогнозирование обычно носит количествен- ный характер, характеризует будущее, опираясь на регулярности, характерные для данной объектной сферы. Как форсайтинг, так и прогнозирование опираются на использование инструментария экономико-математического моделирования. Но в случае прогнозирования результаты рас- четов обычно интерпретируются как информация о том, что ожидается (в пределах довери- тельных интервалов), а при форсайтинге – как информация о возможных сценариях развития событий, предназначенных для выявления новых возможностей и угроз развития. С учетом нынешней геополитической турбулентности и стратегической неопределен- ности в Украине в ближайшее время наиболее востребованным инструментом исследований промышленного будущего может стать стратегический форсайтинг. Ключевые слова: промышленность, долгосрочное развитие, инструменты исследова- ния, предсказание, прогностическая деятельность, прогнозирование, форсайтинг. JEL: B40, L50, O10 Valentine P. Vishnevsky, Dr. Econ. Sciences, Head of the Department Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vishnevskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-8539-0444; Oleksandr V. Grechishkin, PhD in Economics, Head of the Department Accounting Chamber 8/26 Vadim Hetman St., Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: iskrometko@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-5910-7123 FORESEEING THE INDUSTRIAL FUTURE: ASPECTS OF THE THEORY The importance of foreseeing the industrial future is due to the special importance of modern industry for national competitiveness, innovation and employment, as well as the fundamental shifts taking place in the world in connection with the deployment of the Fourth Industrial Revolution. New industrialization opens up fundamentally new development opportunities associated with the integration of digital and material technologies, but at the same time creates new threats and risks for life safety, employment, environment, etc. Therefore, it is so important to engage in systematic research in this area, which should be based on an appropriate theoretical foundation. Forecasting activities in an industry are represented by various types of practices aimed at predicting the future. It has been established that the initial premise of this activity is the principle of continuity of development, the meaning of which lies in the fact that for a certain time certain aspects of the culture and institutional structure of society remain without significant changes, main- taining their continuity. In this regard, it becomes possible to identify common – and, therefore, rather long – factors (causes) and trends (consequences), that have already manifested themselves –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23 2022, № 4 (100) in the present and are likely to continue their action in the future. Based on the knowledge of these factors and trends, it is possible to define the patterns of future development. It was revealed that the main methods for studying the future of the economy in general and industry in particular are strategic foresighting and long-term forecasting. Both of these methods combine in that they are designed to explore the long aspects of development and establish what might happen rather than what decisions to make. And their difference lies in the fact that foresight is engaged in the construction of predominantly qualitative images of the future, the creation of anticipatory alternative scenarios for the development of events, while forecasting is usually quan- titative in nature, characterizes the future, based on the regularities characteristic of a given object sphere. Both foresight and forecasting are based on the use of economic and mathematical modelling tools. But in the case of forecasting, the results of calculations are usually interpreted as information about what is expected (within confidence intervals), and in the case of foresighting, as information about possible scenarios for the development of events designed to identify new opportunities and threats to development. Given the current state of geopolitical turbulence and strategic uncertainty, in the near future in Ukraine, strategic foresight may become the most popular tool for studying the industrial future. Keywords: industry, long-term development, research tools, prediction, prognostic activity, forecasting, foresighting. JEL: B40, L50, O10 Формат цитування: Вишневський В. П., Грєчішкін О. В. (2022). Передбачення індустріального майбут- нього: аспекти теорії. Економіка промисловості. № 4 (100). С. 5-23. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.04.005 Vishnevsky, V. Р., & Grechishkin, O. V. (2022). Foreseeing the industrial future: aspects of the theory. Econ. promisl., 4 (100), рр. 5-23. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.04.005 Надійшла до редакції 19.10.2022 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-191139
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-109Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:12:44Z
publishDate 2022
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Вишневський, В.П.
Грєчішкін, О.В.
2023-06-27T13:12:04Z
2023-06-27T13:12:04Z
2022
Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії / В.П. Вишневський, О.В. Грєчішкін // Економіка промисловості. — 2022. — № 4 (100). — С. 5-23. — Бібліогр.: 56 назв. — укр.
1562-109Х
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.005
JEL: B40, L50, O10
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191139
338.45.01
Важливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової революції. Нова індустріалізація відкриває принципово нові можливості розвитку, пов'язані з інтеграцією цифрових і матеріальних технологій, але водночас створює і нові загрози та ризики для безпеки життєдіяльності, зайнятості, навколишнього середовища тощо. Тому важливими є систематичні дослідження в цій сфері, засновані на відповідному теоретичному фундаменті. 
 Прогностична діяльність у промисловості представлена різними видами практик, спрямованими на передбачення майбутнього. Встановлено, що передумовою цієї діяльності є принцип безперервності розвитку, який полягає в тому, що протягом певного часу окремі аспекти культури та інституційної структури суспільства залишаються без істотних змін, зберігаючи свою спадковість. У зв’язку з цим з’являється можливість виявлення загальних, а отже, досить тривалих факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в даний час та, ймовірно, продовжать свою дію в подальшому. На основі їх пізнання можна визначати закономірності майбутнього розвитку.
 Основними методами дослідження майбутнього економіки загалом і промисловості зокрема є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Обидва ці методи призначені для дослідження довгострокових аспектів розвитку та встановлення того, що може відбутися. А їх відмінність полягає в такому: форсайтинг передбачає побудову переважно якісних образів майбутнього, створення випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний характер, характеризує майбутнє, спираючись на регулярності, характерні для даної об'єктної сфери. 
 Як форсайтинг, так і прогнозування спираються на використання інструментарію економіко-математичного моделювання. Але у випадку прогнозування результати розрахунків зазвичай інтерпретують як інформацію про те, що очікується (у межах довірчих інтервалів), а при форсайтингу – як інформацію про ймовірні сценарії розвитку подій, призначені для виявлення нових можливостей і загроз розвитку.
 З урахуванням нинішньої геополітичної турбулентності та стратегічної невизначеності в Україні найближчим часом найбільш затребуваним інструментом досліджень промислового майбутнього може стати стратегічний форсайтинг.
Важность вопросов предвидения индустриального будущего обусловлена особым значением современной промышленности для национальной конкурентоспособности, инноваций и занятости, а также фундаментальными сдвигами, происходящими в мире в связи с развертыванием Четвертой промышленной революции. Новая индустриализация открывает принципиально новые возможности развития, связанные с интеграцией цифровых и материальных технологий, но одновременно создает и новые угрозы и риски для безопасности жизнедеятельности, занятости, окружающей среды и т.д. Поэтому так важны систематические исследования в этой сфере, основанные на соответствующем теоретическом фундаменте.
 Прогностическая деятельность в сфере промышленности представлена разными видами практик, направленными на предвидение будущего. Установлено, что исходной посылкой этой деятельности является принцип непрерывности развития, который заключается в том, что в течение определенного времени отдельные аспекты культуры и институциональной структуры общества остаются без существенных изменений, сохраняя свою преемственность. В этой связи появляется возможность выявления общих, а следовательно, достаточно длительных, факторов (причин) и тенденций (следствий), которые уже проявились в настоящем и, вероятно, продолжат свое действие в будущем. На основе познания этих факторов и тенденций можно выявлять закономерности будущего развития.
 Основными методами исследования будущего экономики в целом и промышленности в частности являются стратегический форсайтинг и долгосрочное прогнозирование. Оба эти метода предназначены для исследования долгосрочных аспектов развития и установления того, что может произойти. А их отличие состоит в том, что форсайтинг предполагает построение преимущественно качественных образов будущего, создание опережающих альтернативных сценариев развития событий, а прогнозирование обычно носит количественный характер, характеризует будущее, опираясь на регулярности, характерные для данной объектной сферы.
 Как форсайтинг, так и прогнозирование опираются на использование инструментария экономико-математического моделирования. Но в случае прогнозирования результаты расчетов обычно интерпретируются как информация о том, что ожидается (в пределах доверительных интервалов), а при форсайтинге – как информация о возможных сценариях развития событий, предназначенных для выявления новых возможностей и угроз развития.
 С учетом нынешней геополитической турбулентности и стратегической неопределенности в Украине в ближайшее время наиболее востребованным инструментом исследований промышленного будущего может стать стратегический форсайтинг.
The importance of foreseeing the industrial future is due to the special importance of modern industry for national competitiveness, innovation and employment, as well as the fundamental shifts taking place in the world in connection with the deployment of the Fourth Industrial Revolution. New industrialization opens up fundamentally new development opportunities associated with the integration of digital and material technologies, but at the same time creates new threats and risks for life safety, employment, environment, etc. Therefore, it is so important to engage in systematic research in this area, which should be based on an appropriate theoretical foundation.
 Forecasting activities in an industry are represented by various types of practices aimed at predicting the future. It has been established that the initial premise of this activity is the principle of continuity of development, the meaning of which lies in the fact that for a certain time certain aspects of the culture and institutional structure of society remain without significant changes, maintaining their continuity. In this regard, it becomes possible to identify common – and, therefore, rather long – factors (causes) and trends (consequences), that have already manifested themselves in the present and are likely to continue their action in the future. Based on the knowledge of these factors and trends, it is possible to define the patterns of future development.
 It was revealed that the main methods for studying the future of the economy in general and industry in particular are strategic foresighting and long-term forecasting. Both of these methods combine in that they are designed to explore the long aspects of development and establish what might happen rather than what decisions to make. And their difference lies in the fact that foresight is engaged in the construction of predominantly qualitative images of the future, the creation of anticipatory alternative scenarios for the development of events, while forecasting is usually quantitative in nature, characterizes the future, based on the regularities characteristic of a given object sphere.
 Both foresight and forecasting are based on the use of economic and mathematical modelling tools. But in the case of forecasting, the results of calculations are usually interpreted as information about what is expected (within confidence intervals), and in the case of foresighting, as information about possible scenarios for the development of events designed to identify new opportunities and threats to development.
 Given the current state of geopolitical turbulence and strategic uncertainty, in the near future in Ukraine, strategic foresight may become the most popular tool for studying the industrial future.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
Предвидение индустриального будущего: аспекты теории
Foreseeing the industrial future: aspects of the theory
Article
published earlier
spellingShingle Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
Вишневський, В.П.
Грєчішкін, О.В.
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
title_alt Предвидение индустриального будущего: аспекты теории
Foreseeing the industrial future: aspects of the theory
title_full Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
title_fullStr Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
title_full_unstemmed Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
title_short Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
title_sort передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії
topic Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191139
work_keys_str_mv AT višnevsʹkiivp peredbačennâíndustríalʹnogomaibutnʹogoaspektiteoríí
AT grêčíškínov peredbačennâíndustríalʹnogomaibutnʹogoaspektiteoríí
AT višnevsʹkiivp predvidenieindustrialʹnogobuduŝegoaspektyteorii
AT grêčíškínov predvidenieindustrialʹnogobuduŝegoaspektyteorii
AT višnevsʹkiivp foreseeingtheindustrialfutureaspectsofthetheory
AT grêčíškínov foreseeingtheindustrialfutureaspectsofthetheory

Схожі ресурси