Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання

Виявлення впливу податків на економічне зростання набуває особливого значення в умовах загострення соціально-економічних, технологічних, екологічних та інших проблем сучасності. Податки на майно як такі, що найменшою мірою викривлюють економічну поведінку, привертають все більшу увагу багатьох дослі...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2022
Main Author:	Чекіна, В.Д.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Series:	Економіка промисловості
Subjects:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191301
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання / В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2022. — № 4 (100). — С. 38-52. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-191301
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1913012025-02-10T00:22:09Z Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання Влияние налога на недвижимое имущество на экономический рост The real estate tax impact on economic growth Чекіна, В.Д. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Виявлення впливу податків на економічне зростання набуває особливого значення в умовах загострення соціально-економічних, технологічних, екологічних та інших проблем сучасності. Податки на майно як такі, що найменшою мірою викривлюють економічну поведінку, привертають все більшу увагу багатьох дослідників і розглядаються з позицій потенційного інструменту фіскальної політики в забезпеченні позитивної динаміки економічного розвитку в умовах цифровізації. Метою статті є узагальнення сучасних підходів та результатів досліджень, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання для виявлення можливостей використання податкових інструментів щодо стимулювання розвитку економіки. Виявлено, що зарубіжні науковці зазвичай досліджують вплив податків на нерухомість із позицій спотворення розподілу ресурсів в економіці, зміни рішень економічних агентів у питаннях інвестування, темпів зростання житлового фонду, скорочення нерівності доходів, підвищення стійкості податкових систем до зовнішніх потрясінь тощо. Більшість авторів розглядають податок на нерухоме майно як один із таких, що не викривлює більшою мірою та при правильно розробленому механізмі оподаткування практично не чинить негативного впливу на економічну діяльність, а отже, мало перешкоджає економічному зростанню, сприяє скороченню нерівності в доходах, зростанню рівня зайнятості та доходів, ефективному використанню землі. Як місцевий податок найчастіше він розглядається з позицій фінансування місцевих бюджетів і відіграє роль корисного інструменту збільшення доходів й управління державними фінансами, оскільки підвищення ефективних ставок і розширення бази податку на майно може компенсувати скорочення інших податків, які більшою мірою викривлюють економічну поведінку. В Україні увагу авторів зосереджено на підвищенні ролі майнових податків у забезпеченні доходами місцевих юрисдикцій та зміцненні їхньої фінансової стійкості. Спостерігається значний дефіцит вітчизняних публікацій, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Подальші дослідження щодо функціонування податку на нерухоме майно в умовах зміни парадигм економічного розвитку та міжнародних відносин, а також щодо впливу податку на нерухомість на економічне зростання в Україні могли б розкрити нові аспекти його використання у вітчизняній податковій системі. Определение влияния налогов на экономический рост приобретает особое значение в условиях обострения социально-экономических, технологических, экологических и других проблем современности. Налоги на имущество, как менее искажающие экономическое поведение, привлекают все больше внимания многих исследователей и рассматриваются с позиций потенциального инструмента фискальной политики в обеспечении положительной динамики экономического развития в условиях цифровизации. Целью статьи является обобщение современных подходов и результатов исследований, посвященных влиянию налога на недвижимое имущество на экономический рост, для выявления возможностей использования налоговых инструментов по стимулированию развития экономики. Установлено, что зарубежные ученые обычно изучают влияние налогов на недвижимость с позиций искажения распределения ресурсов в экономике, изменения решений экономических агентов по вопросам инвестирования, темпов роста жилого фонда, сокращения неравенства доходов, повышения устойчивости налоговых систем к внешним потрясениям и т.п. Большинство авторов рассматривают налог на недвижимое имущество как один из самых неискажающих, что при правильно разработанном механизме налогообложения почти не оказывает негативного влияния на экономическую деятельность, а значит, мало препятствует экономическому росту, способствует сокращению неравенства в доходах, росту занятости и доходов, эффективному использованию земли. В качестве местного налога он чаще всего рассматривается с позиций финансирования местных бюджетов и играет роль полезного инструмента увеличения доходов и управления государственными финансами, поскольку повышение эффективных ставок и расширение базы налога на имущество может компенсировать сокращение других налогов, в большей степени искажающих экономическое поведение. В Украине внимание ученых сосредоточено на повышении роли имущественных налогов в обеспечении доходов местных юрисдикций и укреплении их финансовой устойчивости. Наблюдается значительный дефицит отечественных публикаций, посвященных влиянию налога на недвижимое имущество на экономический рост. Дальнейшие исследования по функционированию налога на недвижимое имущество в условиях изменения парадигм экономического развития и международных отношений, а также по влиянию налога на недвижимость на экономический рост в Украине могли бы раскрыть новые аспекты его использования в отечественной налоговой системе. Determination of the tax impact on economic growth is of particular importance in the face of exacerbation of socio-economic, technological, environmental and other problems. Property taxes, as less distorting economic behavior, are attracting more and more attention of many researchers and are considered from the standpoint of a potential fiscal policy instrument in ensuring positive dynamics of economic development. The purpose of the article is to summarize modern approaches and research results on the impact of real estate tax on economic growth in order to identify opportunities for using tax instruments to stimulate economic development. It has been established that foreign researchers are studying the impact of taxes on real estate from the standpoint of distorting the distribution of resources in the economy, changing the decisions of economic agents on investment issues, growth rates of the housing stock, leveling income inequality, increasing the stability of tax systems to external shocks, etc. It was revealed that most authors consider the real estate tax as one of the most non-distorting, which, with a properly designed taxation mechanism, has practically no negative impact on economic activity, and therefore little hinders economic growth, helping to reduce income inequality, increase employment and income, efficient use of land. As a local tax, it is most often seen in terms of financing local budgets and is a useful tool for raising revenues and managing public finances, since raising effective rates and broadening the property tax base can offset cuts in other taxes that are more distortive of economic behavior. In Ukraine, the attention of the authors is focused on increasing the role of property taxes in providing income to local jurisdictions and strengthening their financial stability. There is a significant lack of domestic research on the impact of real estate tax on economic growth in Ukraine. Further research on the functioning of the real estate tax in the new conditions of changing paradigms of economic development and international relations, and on the impact of the real estate tax on economic growth in Ukraine could reveal new aspects of its use in the domestic tax system. 2022 Article Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання / В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2022. — № 4 (100). — С. 38-52. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.038 JEL: H20, H21, H71 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191301 336.226.2:330.35 uk Економіка промисловості application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Чекіна, В.Д. Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання Економіка промисловості
description	Виявлення впливу податків на економічне зростання набуває особливого значення в умовах загострення соціально-економічних, технологічних, екологічних та інших проблем сучасності. Податки на майно як такі, що найменшою мірою викривлюють економічну поведінку, привертають все більшу увагу багатьох дослідників і розглядаються з позицій потенційного інструменту фіскальної політики в забезпеченні позитивної динаміки економічного розвитку в умовах цифровізації. Метою статті є узагальнення сучасних підходів та результатів досліджень, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання для виявлення можливостей використання податкових інструментів щодо стимулювання розвитку економіки. Виявлено, що зарубіжні науковці зазвичай досліджують вплив податків на нерухомість із позицій спотворення розподілу ресурсів в економіці, зміни рішень економічних агентів у питаннях інвестування, темпів зростання житлового фонду, скорочення нерівності доходів, підвищення стійкості податкових систем до зовнішніх потрясінь тощо. Більшість авторів розглядають податок на нерухоме майно як один із таких, що не викривлює більшою мірою та при правильно розробленому механізмі оподаткування практично не чинить негативного впливу на економічну діяльність, а отже, мало перешкоджає економічному зростанню, сприяє скороченню нерівності в доходах, зростанню рівня зайнятості та доходів, ефективному використанню землі. Як місцевий податок найчастіше він розглядається з позицій фінансування місцевих бюджетів і відіграє роль корисного інструменту збільшення доходів й управління державними фінансами, оскільки підвищення ефективних ставок і розширення бази податку на майно може компенсувати скорочення інших податків, які більшою мірою викривлюють економічну поведінку. В Україні увагу авторів зосереджено на підвищенні ролі майнових податків у забезпеченні доходами місцевих юрисдикцій та зміцненні їхньої фінансової стійкості. Спостерігається значний дефіцит вітчизняних публікацій, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Подальші дослідження щодо функціонування податку на нерухоме майно в умовах зміни парадигм економічного розвитку та міжнародних відносин, а також щодо впливу податку на нерухомість на економічне зростання в Україні могли б розкрити нові аспекти його використання у вітчизняній податковій системі.
format	Article
author	Чекіна, В.Д.
author_facet	Чекіна, В.Д.
author_sort	Чекіна, В.Д.
title	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання
title_short	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання
title_full	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання
title_fullStr	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання
title_full_unstemmed	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання
title_sort	вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191301
citation_txt	Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання / В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2022. — № 4 (100). — С. 38-52. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT čekínavd vplivpodatkunaneruhomemainonaekonomíčnezrostannâ AT čekínavd vliânienalogananedvižimoeimuŝestvonaékonomičeskiirost AT čekínavd therealestatetaximpactoneconomicgrowth
first_indexed	2025-12-02T03:45:58Z
last_indexed	2025-12-02T03:45:58Z
_version_	1850366671345156096
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) УДК 336.226.2:330.35 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.038 Вікторія Денисівна Чекіна, канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X ВПЛИВ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ Виявлення впливу податків на економічне зростання набуває особливого значення в умовах загострення соціально-економічних, технологічних, екологічних та інших проблем сучасності. Податки на майно як такі, що найменшою мірою викривлюють економічну по- ведінку, привертають все більшу увагу багатьох дослідників і розглядаються з позицій поте- нційного інструменту фіскальної політики в забезпеченні позитивної динаміки економічного розвитку в умовах цифровізації. Метою статті є узагальнення сучасних підходів та результатів досліджень, присвяче- них впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання для виявлення можливостей використання податкових інструментів щодо стимулювання розвитку економіки. Виявлено, що зарубіжні науковці зазвичай досліджують вплив податків на нерухомість із позицій спотворення розподілу ресурсів в економіці, зміни рішень економічних агентів у питаннях інвестування, темпів зростання житлового фонду, скорочення нерівності доходів, підвищення стійкості податкових систем до зовнішніх потрясінь тощо. Більшість авторів розглядають податок на нерухоме майно як один із таких, що не ви- кривлює більшою мірою та при правильно розробленому механізмі оподаткування практи- чно не чинить негативного впливу на економічну діяльність, а отже, мало перешкоджає еко- номічному зростанню, сприяє скороченню нерівності в доходах, зростанню рівня зайнятості та доходів, ефективному використанню землі. Як місцевий податок найчастіше він розглядається з позицій фінансування місцевих бюджетів і відіграє роль корисного інструменту збільшення доходів й управління держав- ними фінансами, оскільки підвищення ефективних ставок і розширення бази податку на майно може компенсувати скорочення інших податків, які більшою мірою викривлюють економічну поведінку. В Україні увагу авторів зосереджено на підвищенні ролі майнових податків у забезпе- ченні доходами місцевих юрисдикцій та зміцненні їхньої фінансової стійкості. Спостеріга- ється значний дефіцит вітчизняних публікацій, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Подальші дослідження щодо функціонування податку на нерухоме майно в умовах зміни парадигм економічного розвитку та міжнародних відносин, а також щодо впливу податку на нерухомість на економічне зростання в Україні могли б розкрити нові аспекти його використання у вітчизняній податковій системі. Ключові слова: податки, нерухоме майно, економічне зростання, вплив податків, інве- стування, податкові надходження. JEL: H20, H21, H71 У зв'язку із загостренням соціально- економічних, технологічних, екологічних та інших проблем, а також зміною самої па- радигми економічного розвитку інтерес до проблем податкового стимулювання економічного зростання у світі не тільки не слабшає, але і продовжує наростати. Цьому сприяє прискорений розвиток цифровізації, яка пропонує велику кількість технологій, що ведуть до суттєвих змін національних © В. Д. Чекіна, 2022 mailto:vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 39 2022, № 4 (100) податкових систем і міжнародного оподат- кування. Останнім часом світ став стрімко змі- нюватися: розвиток нових технологій та ко- мунікацій створив умови для появи нових активів та об’єктів оподаткування; можли- вість обробки великих даних і впрова- дження блокчейн-технологій сприяють тра- нсформації підходів до оподаткування та адміністрування податків; зміна акцентів на «зелені» технології висвітлила проблеми, пов’язані з пошуком дешевих енергоресур- сів; доходи та капітал стали настільки мобі- льними, що викликали стривоженість щодо стійкості сформованих податкових систем. У світлі цих трансформацій постають пи- тання про те, яким чином нові технологічні та економічні процеси впливатимуть на мо- дель того чи іншого оподаткування, як це позначиться на механізмах стягнення пода- тків і чи можуть податки мати вплив на еко- номічне зростання загалом і розвиток сучас- ної індустрії зокрема, які податки можуть стати стабільними джерелами фінансування і будуть використовуватись як фіскальні ін- струменти для забезпечення розвитку еко- номіки тощо. При цьому висновки вчених часто є неоднозначними: одні відзначають зрос- тання потенціалу позитивного впливу пода- тків на економічне зростання в нових умо- вах глобальної фінансової нестабільності, інші дають переважно негативні оцінки впливу. У першому випадку, як правило, ро- зглядаються податково-бюджетні інструме- нти стимулювання економічної активності, а в другому – проблеми, пов'язані з підви- щенням рівня податкового навантаження, несправедливістю та суперечливістю пода- тків та ін. Одним із напрямів таких досліджень є аналіз сучасних умов, у яких функціонують системи оподаткування нерухомого майна, проблеми і можливості їхніх трансформації в цифровому середовищі, перегляд майно- вих податків із позицій їхнього викорис- тання для стимулювання економічного зро- стання. У даному аспекті податки на майно розглядаються дослідниками особливо ува- жно, оскільки вважаються такими, що ви- кривлюють найменшою мірою, завдяки від- повідності класичним податковим принци- пам вигоди та платоспроможності (горизон- тальної рівності) (Вишневський, Чекіна, 2007). Згідно з принципом вигоди спожи- вачі, які одержують прямі вигоди від суспі- льних товарів і послуг, повинні самі фінан- сувати ці суспільні товари і послуги, поді- бно до того, як вони купують інші товари. Принцип платоспроможності заснований на тому, що розмір податку має бути визначе- ний виходячи із здатності платника подат- ків його заплатити; на перший план висува- ється ідея пропорційності і мінімізації пода- ткового тягаря між членами співтовариства (Бланкарт, 2000, с. 204). Найважливішою характеристикою су- спільних благ є територіальні межі сфери їх споживання. Характерною ознакою місце- вих суспільних благ є те, що вони розгляда- ються як специфічні для будь-якого окре- мого географічного місця розташування, а споживачі при прийнятті рішення про своє місце проживання можуть здійснювати ви- бір щодо кількості й типів суспільних благ, які надаються в даній місцевості (Tiebout, 1956). Звідси базовою концепцією оподат- кування місцевих юрисдикцій (співтова- риств) є те, що їхні суспільні товари і пос- луги мають фінансуватися тими, хто отри- мує вигоди від їх надання та вирішує пи- тання, пов'язані з визначенням їх кількості та якості. При прийнятті індивідами рішення про вибір місця проживання до уваги бе- реться також набір місцевих суспільних по- слуг, пов'язаних із володінням майном. Та- ким чином, теорія надання місцевих суспі- льних послуг тісно пов'язана з теорією май- нового оподаткування, а аналіз оподатку- вання нерухомого майна включає суспільні вигоди, які надаються через систему даного оподаткування. Таке твердження обґрунто- ване в багатьох роботах економістів, які –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) досліджують суспільні фінанси і майнове оподаткування. Наприклад, С.М. Дік у роботі «Опода- ткування особистої власності й орендар» (1893) відзначає, що «… as real property has а large share of the benefits of state and munic- ipal protection, it ought to bear а large share of the taxation»1 (Dick, 1893). Нерухоме майно є специфічним критерієм вартості місцевих суспільних благ. Г.Д. Сімпсон також вказує на те, що громадяни сплачують майнові податки про- порційно з вигодами, які надаються держа- вою, – будівництвом вулиць та іншими му- ніципальними послугами спільного корис- тування: «Taxation not based upon any idea of benefit to the person taxed, would be grossly unjust, tyrannical, and oppressive, and might well be characterized as public robbery – it would scarcely be possible to formulate а more precise statement of the benefit principle»2 (Simpson, 1939). Подібних поглядів дотримується й К.Л. Харріс, аргументуючи, що місцеві по- датки є інструментом забезпечення місце- вих вигід, а за допомогою податку на неру- хоме майно індивіди, які проживають в од- ному співтоваристві, оплачують надані для них послуги (Harriss, 1968). При цьому слід зазначити, що пода- ток, сплачений окремим власником або ко- ристувачем нерухомого майна, неможливо прямо віднести на вигоди, отримані даним платником податків від споживання суспі- льних благ, які надаються місцевим урядом. Для цього кожного індивіда, який проживає в даній місцевості, потрібно представити як члена групи платників податків, чиї відра- хування у вигляді податку на нерухоме майно надходять безпосередньо до місце- вого бюджету і витрачаються на місцеві су- спільні блага відповідно до їх вибору. 1 «…оскільки нерухомість має велику частку вигоди від державного і муніципального захисту, на неї має бути перенесена велика частка оподаткування». 2 «Оподаткування, засноване не на принципі вигоди, було б несправедливим, деспотичним і приг- ноблюючим і може бути охарактеризоване як суспільний грабіж – навряд чи можливо дати більш точне формулювання принципу вигоди». 3 Оціночний коефіцієнт (assessment ratio) – відношення оціночної вартості до ринкової вартості не- рухомого майна (Cornia, Barret S. 2006). Обґрунтованість застосування принципу вигід залежить від того, куди направля- ються кошти, отримані від сплати податку. Якщо податкові надходження витрачаються на заходи, пов’язані з вигодами від воло- діння нерухомістю, то податок на нерухоме майно співвідноситься із суспільними бла- гами, наданими жителям даної місцевості, та відповідає принципу вигоди. За принципом платоспроможності (правилом горизонтальної рівності) плат- ники податків, які мають рівну платоспро- можність, тобто перебувають у рівному еко- номічному становищі, повинні мати одна- кові податкові зобов'язання – однакові до- ходи повинні обкладатися податком за од- наковою податковою ставкою. Емпіричний аналіз горизонтальної рівності при оподат- куванні нерухомого майна міститься в ро- ботах М. Аллена, В. Даре, Б. Беррі, Р. Бед- нарза, В. Гулсбі, Д. Хауріна (Allen, Dare, 2002; Berry, Bednarz, 1975; Goolsby, 1997; Haurin, 1988); питання горизонтальної рів- ності при використанні податку на промис- лову нерухомість розглянуто Дж. Ковалскі, П. Колуеллом (Kowalski, Colwell, 1986). На- уковцями встановлено, що дотримання го- ризонтальної рівності є можливим при кла- сифікації нерухомого майна з подальшим застосуванням єдиної ставки податку для об'єктів нерухомого майна певного класу. Також велике значення має дотримання рі- вного оціночного коефіцієнта3 (assessment ratio) для об'єктів нерухомості з однаковою ринковою вартістю. Таким чином, податок на нерухомість відповідає класичному принципу плато- спроможності, оскільки є одним із показни- ків реальної платоспроможності фізичних і юридичних осіб і дозволяє дотримуватися вимоги горизонтальної рівності в оподатку- ванні шляхом класифікації об’єктів нерухо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 41 2022, № 4 (100) мого майна. З урахуванням того, що над- ходження від податків на нерухомість зде- більшого направляються до місцевих бю- джетів, їх можна розглядати як свого роду плату за ті місцеві суспільні послуги, які отримують власники оподатковуваної пода- тком нерухомості. Тобто податок на неру- хоме майно, що має цільове призначення, відповідає й іншому класичному податко- вому принципу – принципу вигоди. До вагомих переваг оподаткування нерухомості належить і те, що зазвичай його вважають таким податком, який ви- кривлює меншою мірою. Багато вчених, особливо неокласич- ної школи, відзначають, що оподаткування створює ринкове викривлення і призводить до економічної неефективності. Тому дослі- дження зводяться до розроблення таких ти- пів податкових систем, які б мінімізували це викривлення. Дослідження, присвячені дії системи майнового оподаткування, свід- чать, що єдиної думки про те, яким чином податки на нерухоме майно впливають на поведінку платників, не існує. Однак остан- нім часом усе більше йдеться про те, що по- датки на нерухоме майно меншою мірою викривлюють, ніж податки на доходи. Наприклад, у 2008 р. фахівцями з країн ОЕСР було складено рейтинг «найш- кідливіших» для економічного зростання податків (Johansson, Heady, Arnold, Brys, Vartia, 2008), у якому перше місце посів по- даток на прибуток корпорацій, далі ‒ прибу- тковий податок, податки на споживання та податки на майно. Проаналізувавши набори показників податкових структур із панель- ними даними ВВП на душу населення 21 країни ОЕСР за 1975-2004 рр., автори роз- робили матрицю, у якій розглядається вплив податків (споживання, майно, особи- сті доходи, прибуток корпорацій) на еконо- мічні показники – джерела зростання ВВП (зайнятість, кількість відпрацьованого часу, нагромадження капіталу, людський капітал, продуктивність чинників виробництва, вплив на нерівність доходів). Результати до- слідження відображено в таких висновках: оподаткування споживання та майна значно меншою мірою негативно впливає на ВВП, ніж оподаткування доходів; податок на до- ходи корпорацій має особливо негативний вплив на ВВП (на душу населення), знижу- ючи продуктивність праці, інвестиції та інновації; у довгостроковій перспективі мо- жуть бути набуті переваги від усунення ак- центу з податків на доходи вбік споживчих і майнових податків. Незважаючи на те що питома вага по- даткових надходжень від майнових подат- ків є невисокою, вони залишаються важли- вим джерелом місцевих доходів. У країнах ОЕСР до майнових податків відносять пода- тки на нерухоме майно, на фінансові опера- ції та операції з капіталом, на чисті активи, на подарунки та спадщину; в Україні до по- датків на майно належать податок на неру- хоме майно, відмінне від землі, транспорт- ний податок і плата за землю (інші податки не входять до цієї категорії). Як правило, мета майнових податків полягає в тому, щоб оподаткувати відносно заможних і скоротити нерівність у доходах, але вони впливають і на економічне зрос- тання. Останнім часом кількість дослід- жень, спрямованих на виявлення зв’язку між податками та економічним зростанням, помітно збільшилася. Ступінь ефективності майнових податків для забезпечення еконо- мічного зростання аналізують зарубіжні вчені (Abdel-Kader, de Mooij, Gaspar, Cerra, 2020; Blöchliger, Kim, 2016; Che, Kumar, Stauvermann, 2021; Johansson, Heady, Ar- nold, Brys, Vartia, 2008; Moscarola, Colombi- no, Figari, Locatelli, 2020; Norregaard, 2013; Rodriguez-Vives, Gavilan-Rubio, 2021). В Україні ці питання розглядаються в роботах (Бак, 2017; Гончаренко, 2014; Гостєва, 2015; Дем’янишин, Горин, 2020; Дуб, 2018; Лісні- чук, 2019; Патицька, 2020; Рубан, 2017; Слатвінська, 2017; Хомутенко, Мельник, 2018). У даній статті буде проаналізовано публікації, присвячені впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання, а інші податки, що належать до групи майно- вих, не розглядатимуться. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Метою статті є узагальнення сучас- них підходів і результатів досліджень, при- свячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання для вияв- лення можливостей використання податко- вих інструментів щодо стимулювання роз- витку економіки. Методологія дослідження Перш ніж виконувати будь-які оцінки ступеня впливу податків на нерухоме майно на економічне зростання, необхідно визна- читися з вихідними передумовами. Як свід- чить сучасний досвід, не існує однакових структур податкових систем, умов для впровадження тих чи інших податкових ін- струментів, механізмів оподаткування і стя- гнення податків, тому вплив податків є різ- ним і за ступенем, і за формою. Отже, дос- лідження потребує комплексного погляду на ці аспекти і врахування різних обставин окремих країн, що стосуються різних геопо- літичних сфер впливу, різних вихідних еко- номічних умов і різних соціокультурних груп, не концентруючись на специфіці роз- витку окремої економіки. При цьому в да- ному випадку для аналізу впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання використано загальнонаукові методи уза- гальнення, порівняння, групування, аналізу та синтезу. Зарубіжні дослідження впливу майнових податків Зарубіжні вчені приділяють велику увагу дослідженням щодо визначення ролі окремих податків у забезпеченні економіч- ного зростання та розвитку взагалі. Чимало публікацій присвячено і впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. У даній роботі представлено тільки невелику частку робіт зарубіжних дослідників, у яких приділено увагу різним аспектам такого впливу. Зокрема, Е. Йоханссон, К. Хеді, Й. Ар- нольд, Б. Бріс, Л. Вартіа зазначають, що по- датки на нерухоме майно, особливо на жит- лову нерухомість, є податковим інструмен- том, який викривлює найменшою мірою, з точки зору нейтрального впливу на розпо- діл ресурсів в економіці: вони не впливають на рішення економічних агентів інвестувати в людський капітал, виробляти, інвестувати та впроваджувати інновації, а тому менше за інших перешкоджають економічному зростанню (Johansson, Heady, Arnold, Brys, Vartia, 2008). Перевага податку на майно також по- лягає в тому, що податкова база є більш ста- більною, а податкові надходження ‒ більш передбачуваними, ніж від податків на до- ходи, через менші циклічні коливання вар- тості нерухомості та незрушність об'єкта оподаткування (від цих податків важче ухи- литися). Також майнові податки найменш по- рушені глобалізацією, на відміну від подат- ків на доходи та споживання, й ефективні при перерозподілі доходів заможних плат- ників податків. При цьому автори підкреслюють, що пільговий режим оподаткування нерухомо- сті може викривляти потоки капіталу, а мо- жливості переходу до оподаткування майна як основного джерела доходів обмежені тим, що, по-перше, ці податки стягуються на субнаціональному рівні; по-друге, ці по- датки завжди були особливо непопуляр- ними у платників. Дж. Норрегард аналізує аргументи на користь використання податку нерухомість (Norregaard, 2013). Автор дійшов таких ви- сновків: ширше використання податків на нерухоме майно могло б полегшити вирі- шення проблем, пов'язаних із втратами до- ходів при стягуванні податків з дуже рухо- мої податкової бази за умов глобалізації; оподаткування комерційної нерухомості як важливого чинника виробництва може не- пропорційно підвищувати витрати підпри- ємств (застосування спеціальних пільг, на- приклад, до сільського господарства за ра- хунок повного (часткового) звільнення чи зниження податкових ставок знижує рівень цієї проблеми); посилення ролі оподатку- вання майна може допомогти зменшити за- лежність місцевих юрисдикцій від міжбю- джетних трансфертів, тим самим підви- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 43 2022, № 4 (100) щуючи економічну ефективність; податки на нерухомість можуть сприяти ефектив- ному використанню землі, тим самим дода- тково стимулюючи економічний розвиток і зростання. На думку науковця, оподаткування майна у невеликих і відкритих економіках, надто схильних до інтенсивної податкової конкуренції, можна розглядати як засіб під- вищення стійкості податкових систем до зо- внішніх потрясінь. Особливою ж перевагою переходу до податку на нерухоме майно є відсутність будь-якої необхідності покра- щувати міжнародну податкову координа- цію як передумову для їх ефективного вико- ристання. Х. Блаклагер, Чж. Кім наводять аналіз економічних наслідків оподаткування май- на, який містить три основних положення: оподаткування майна підтримує рі- шення домогосподарств про заощадження, а тому менше гальмує економічне зрос- тання (податок на нерухомість юридичних осіб може викривляти прийняття рішень про інвестування у фізичний капітал); існує тісний зв'язок між сплаченими податками та набутими суспільними бла- гами, тому податок є зрозумілим, логічним і розглядається як плата за послуги (але зв'я- зок послаблюється при оподаткуванні коме- рційної нерухомості); оподаткування майна може зменшити волатильність цін на активи (ринок житла), сприяючи пом'якшенню коливань ділових циклів в економіці (Blöchliger, Kim, 2016). У роботі К. Абдел-Кадера, Р. Де Мойя зазначено, що податки на нерухомість най- меншою мірою впливають на економічне зростання, ніж інші податки, оскільки їхня база є стабільною і нерухомою (Abdel- Kader, De Mooij, 2020). Оскільки податки на нерухомість сплачуються на місцевому рі- вні, вартість нерухомості відображає вар- тість місцевих громадських послуг. При цьому податки на нерухомість можуть бути прогресивними, якщо вартість нерухомості збільшується зі зростанням доходів. Інтерес викликає дослідження, вико- нане Ф. К. Москарола, У. Коломбіно, Ф. Фі- гарі та М. Локателлі, у якому змодельована ситуація гіпотетичної податкової реформи в Італії, за якої відбувається перехід від пода- тку на доходи фізичних осіб до оподатку- вання житлової нерухомості з метою вияв- лення наслідків для ринку праці та розпо- ділу доходів (Moscarola, Colombino, Figari, Locatelli, 2020). У структурній моделі пропозиції пра- ці домогосподарств, що враховує умови рі- вноваги ринку праці, передбачається, що доходи податку на нерухомість будуть ви- користані для збільшення податкових кре- дитів на низькі доходи та забезпечення їх ві- дшкодування. Науковці стверджують, що при реалі- зації такої реформи можливим є зростання зайнятості та доходів, особливо для домого- сподарств із найнижчим доходом. Ефект скорочення нерівності розглядається як без- перечний. Більш неоднозначні результати одержано для інших економічних показни- ків: зайнятість і дохід мають тенденцію до збільшення (принаймні для домогоспо- дарств із найнижчим доходом), однак вели- чина середнього доходу дещо знижується, якщо брати до уваги рівновагу на ринку праці. Загалом змодельована політика забез- печує більш ефективну підтримку доходів і кращі стимули до праці для низькооплачу- ваних домогосподарств і скорочення нерів- ності доходів. У роботі Ш. Че, Р. Р. Кумара і П. Ста- уверманна виконано аналіз впливу трьох видів земельних податків на економічне зростання (Che, Kumar, Stauvermann, 2021). Авторами розроблено модель поколінь, що перетинаються, у якій земля може викорис- товуватися для цілей виробництва або спо- живання (житла). На основі аналізу викори- стання землі як чинника виробництва ви- значено, що оподаткування землі приводить до збільшення темпів зростання економіки. Оскільки, зазвичай, землею володіють за- можні люди, її оподаткування сприяє скоро- ченню нерівності в доходах. Упровадження податку на земельну ренту, податку на вар- тість землі або гербового збору знижує –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) чисту вартість землі. При цьому податковий тягар лягає повністю на платника податків. У кращому становищі опиняються наступні покоління, які користуються більшими до- ходами внаслідок вищих темпів економіч- ного зростання. М. Родрігес-Вівес і М. А. Гавілан-Ру- біо розглядають оподаткування житла як по- тенційний інструмент для збільшення дер- жавних доходів (Rodriguez-Vives, Gavilan- Rubio, 2021). Незважаючи на зростання цін на ринку житла, надходження від оподатку- вання житлової нерухомості залишаються незначними порівняно з іншими видами дер- жавних доходів. На думку авторів, причина цього полягає в поєднанні відсутності де- яких податків (на приріст капіталу чи багат- ства), низьких податкових ставок і широкого застосування податкових пільг. Крім того, у деяких країнах діють застарілі системи оці- нювання нерухомості та порогові значення, що знижує податковий потенціал оподатку- вання нерухомості. Науковці підкреслюють, що на ставку податку можуть впливати те- мпи зростання житлового фонду та серед- ньої ціни квадратного метра майна. Вітчизняні дослідження Що стосується досліджень впливу майнових податків на економічне зростання вітчизняними науковцями, то ретельний аналіз робіт українських дослідників дозво- лив виявити тільки деякі тези щодо впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Так, наприклад, М. Гончаренко (Гончаренко, 2014) зазначає, що рівень ста- вки податку може «впливати на сфери ді- яльності, пов’язані з використанням та бу- дівництвом нерухомості, стимулюючи роз- виток того чи іншого сектору ринку нерухо- мості». А. Дуб (Дуб, 2018) підкреслює важ- ливість надходження податків на неру- хомість, які «можуть вплинути на розвиток адміністративно-територіальної одиниці (оскільки для органів місцевого самовряду- вання вони можуть стати мотиватором роз- витку та збільшення привабливості терито- рії для проживання та ведення бізнесу». А. Хомутенко та М. Мельник (Хомутенко, Мельник, 2018) стверджують, що, застосо- вуючи пільги плати за землю, «органи міс- цевого самоврядування мають змогу впли- вати на розвиток тих чи інших галузей еко- номіки, що використовують у своїй госпо- дарській діяльності землі (зокрема, сільське господарство)». М. Рубан (Рубан, 2017), пропонуючи вдосконалення механізму справляння податку шляхом зміни бази опо- даткування на вартість житла, акцентує увагу на тому, що такі трансформації мо- жуть вплинути на прийняття індивідуаль- ними інвесторами рішень про подальше ін- вестування. Більш детальний аналіз впливу май- нових податків на суспільний добробут ви- конано в роботі В. Дем’янишина та В. Го- рина (Дем’янишин, Горин, 2020). На думку авторів, «… податок на майно справляє ба- гатоаспектний вплив на суспільний добро- бут, виступаючи інструментом забезпе- чення перерозподілу багатства між різними суспільними групами, залучення до оподат- кування тіньових доходів, виведених із-під нього завдяки схемам мінімізації податко- вих зобов’язань, інструментом стримування спекуляцій на ринку житла, а також важли- вим джерелом доходів бюджету». У цілому слід відзначити значний де- фіцит робіт, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання. Причиною можна назвати і незначну частку доходів, які складають податки на майно в загальному обсязі податкових надходжень. Так, наприклад, у 2021 р. частка надход- жень із податку на нерухоме майно в подат- кових надходженнях Зведеного бюджету склала 0,5% (земельного податку – 2,4%) (Портал відкритих даних, 2022). Як свідчать дослідження CASE Україна, причиною не- великого обсягу надходжень, у свою чергу, може бути й те, що «місцеві громади не дуже активно ним користуються, імовірно, побоюючись соціальної напруженості та політичних наслідків» (CASE Україна, 2017). Х. Патицька (Патицька, 2020) також вказує на відсутність зацікавленості об'єд- наних територіальних громад із вищим рів- нем власних доходів у нарощуванні над- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 45 2022, № 4 (100) ходжень від справляння податку на нерухо- мість, що спричиняє нівелювання органами місцевого самоврядування можливості ефе- ктивного встановлення правил справляння податку та збільшення його надходжень. Інша причина полягає у відмінності української системи оподаткування нерухо- мого майна від інших країн світу. Націона- льною особливістю є прив’язка розрахунку податку до мінімальної зарплати, а основою розрахунку податку на нерухоме майно в за- рубіжних країнах є вартість нерухомості. Тому вітчизняний податок на нерухоме майно втрачає деякі характеристики, влас- тиві зарубіжному, а отже, потенціал його впливу на економічне зростання теж транс- формується. Наявність пільг і можливості перебування нерухомості у спільній власно- сті декількох осіб створюють передумови для ухилення від сплати податку, яких зару- біжні податки на нерухомість позбавлені. Можливо, тому більшість вітчизня- них дослідників присвячують свої роботи аналізу елементів майнового оподаткування (об’єктів, ставок, бази, пільг) з метою їх- нього використання для поповнення місце- вих бюджетів (Бак, 2017; Гончаренко, 2014; Гостєва, 2015; Дуб, 2018; Канєва, 2018; Ко- ровій, 2020; Ліснічук, 2019; Патицька, 2020; Рубан, 2017; Слатвінська, 2017; Хомутенко, Мельник, 2018). Проте питання про те, чи стане за таких умов податок на нерухоме майно інструментом впливу на економічне зростання, залишається відкритим. Результати досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців щодо впливу пода- тку на нерухоме майно на економічне зрос- тання узагальнено в таблиці. Таблиця – Результати досліджень щодо впливу майнових податків на економічне зрос- тання Об’єкт впливу Форма впливу Автор (рік) Назва 1 2 3 4 Розподіл ресур- сів в економіці Нейтраль- ний Taxation and Economic Growth Інвестиції, інно- вації Нейтраль- ний, пози- тивний Е. Йоханссон, К. Хеді, Й. Ар- нольд, Б. Бріс, Л. Вартіа (2008) Taxation and Economic Growth М. Рубан (2017) Податкова політика як інструмент регулю- вання економічного розвитку Перерозподіл доходів платни- ків податків Позитив- ний Е. Йоханссон, К. Хеді, Й. Ар- нольд, Б. Бріс, Л. Вартіа (2008) Taxation and Economic Growth В. Дем’янишин, В. Горин (2020) Податок на майно як інструмент фінансо- вого регулювання суспільного добробуту Проблеми, пов’язані з гло- балізацією Позитив- ний Е. Йоханссон, К. Хеді, Й. Ар- нольд, Б. Бріс, Л. Вартіа (2008) Taxation and Economic Growth Дж. Норрегард (2013) Taxing Immovable Property Revenue Poten- tial and Implementation Challenges Витрати підприємств Негатив- ний Дж. Норрегард (2013) Taxing Immovable Property Revenue Poten- tial and Implementation Challenges Х. Блаклагер, Чж. Кім (2016) Fiscal Federalism 2016: Making Decentralisa- tion Work Використання землі Позитив- ний Дж. Норрегард (2013) Taxing Immovable Property Revenue Poten- tial and Implementation Challenges А. Хомутенко, М. Мельник (2018) Фіскальна роль місцевих податків в Україні Волатильність цін на активи (ринок житла) Негатив- ний Дж. Норрегард (2013) Taxing Immovable Property Revenue Poten- tial and Implementation Challenges –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Закінчення таблиці 1 2 3 4 Зайнятість і до- ходи Позитив- ний Ф. К. Москарола, У. Коломбіно, Ф. Фігарі, М. Локателлі (2020) Shifting taxes away from labour enhances equity and fiscal efficiency Скорочення не- рівності Позитив- ний Ф. К. Москарола, У. Коломбіно, Ф. Фігарі, М. Локателлі (2020) Shifting taxes away from labour enhances equity and fiscal efficiency Ш. Че, Р. Р. Кумар, П. Стауверманн (2021) Taxation of Land and Economic Growth Розвиток секто- рів економіки, ринку нерухомо- сті Позитив- ний М. Гончаренко (2014) Податок на нерухомість як джерело зміц- нення фінансової самостійності місцевого самоврядування: вітчизняні реалії та зару- біжний досвід А. Хомутенко, М. Мельник (2018) Фіскальна роль місцевих податків в Укра- їні В. Дем’янишин, В. Горин (2020) Податок на майно як інструмент фінансо- вого регулювання суспільного добробуту Розвиток регіо- нів Позитив- ний А. Дуб (2018) Оподаткування нерухомості: світовий дос- від та українські реалії Фінансова само- стійність місце- вих юрисдикцій Позитив- ний Дж. Норрегард (2013) Taxing Immovable Property Revenue Poten- tial and Implementation Challenges М. Родрігес-Вівес, М. А. Гаві- лан-Рубіо (2021) An Overview of the Taxation of Residential Property: Is It a Good Idea? В. Дем’янишин, В. Горин (2020) Податок на майно як інструмент фінансо- вого регулювання суспільного добробуту Н. Бак (2017) Місцеве оподаткування в Україні: стан і перспективи посилення дієвості М. Гончаренко (2014) Податок на нерухомість як джерело зміц- нення фінансової самостійності місцевого самоврядування: вітчизняні реалії та зару- біжний досвід. О. Гостєва (2015) Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як можливість попов- нення місцевих бюджетів А. Дуб (2018) Оподаткування нерухомості: світовий дос- від та українські реалії Т. Канєва (2018) Оцінювання податкового потенціалу адмі- ністративно-територіальної одиниці. В. Коровій (2020) Податкові надходження як складова дохо- дів місцевих бюджетів О. Ліснічук (2019) Майновий податок як основа формування місцевих бюджетів: вітчизняна практика та зарубіжний досвід Х. Патицька (2020) Закономірності розвитку системи майно- вого оподаткування в Україні в контексті підвищення фінансової спроможності те- риторіальних громад М. Рубан (2017) Податкова політика як інструмент регулю- вання економічного розвитку М. Слатвінська (2017) Вплив фіскальної політики на формування доходів місцевих бюджетів України А. Хомутенко, М. Мельник (2018) Фіскальна роль місцевих податків в Укра- їні Джерело: складено автором. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 47 2022, № 4 (100) Висновки. За результатами аналізу досліджень, присвячених впливу податку на нерухоме майно на економічне зрос- тання, виявлено, що більшість авторів вба- чає високий потенціал використання опо- даткування нерухомості для забезпечення розвитку економіки. Як місцевий податок найчастіше він розглядається з позицій фі- нансування місцевих бюджетів і відіграє роль корисного інструменту збільшення доходів й управління державними фінан- сами, оскільки підвищення ефективних ставок і розширення бази податку на майно може компенсувати скорочення інших по- датків, які більшою мірою викривлюють економічну поведінку. Такі висновки є слу- шними для країн, які мають довгу історію формування системи майнового оподатку- вання, сформовані ринки нерухомості та культуру справляння податків. У рамках неокласичної парадигми аналіз впливу податку на нерухоме майно на економічне зростання свідчить, що та- кий податок, як один із тих, що не викрив- люють більшою мірою, при правильно роз- робленому механізмі оподаткування прак- тично не надає негативного впливу на еко- номічну діяльність, а отже, мало перешко- джає економічному зростанню, при цьому сприяє скороченню нерівності в доходах, зростанню рівня зайнятості та доходів, ефе- ктивному використанню землі. Перевагою податку також є стабільна податкова база та можливість легкої цифрової алгоритмі- зації, автоматичного обчислення та сплати за смарт-контрактами. Однак через відомі причини вони не можуть використовува- тися як системоутворюючі. На думку вітчизняних фахівців, у сьогоднішніх реаліях вищевказані тверд- ження «розбиваються» через недоскона- лість інститутів, відсутність податкової ку- льтури, «вроджені» традиції ухилення від сплати податків і несформовані ринки не- рухомості та землі. Проте з цим можна по- сперечатися, якщо змінити кут зору на сут- ність проблем. Так, наприклад, ухилення від сплати податку шляхом розподілу прав власності на нерухомість можна принаймні частково нівелювати, якщо змінити підхід до обчис- лення величини податку. Зобов'язання що- до оподаткування виникають за наявності об'єкта оподаткування, а не платника. Тому якщо відійти від того, хто платить, і прийти до того, за що сплачується податок, стає зрозумілим, що ухилитися майже немож- ливо або дуже затратно. Оскільки якщо не- рухомість відповідає характеристикам, за якими вона стає об'єктом оподаткування (згідно з положеннями ПКУ база податку – це визначені критерії площі нерухомості), то зобов'язання виникають із причин наяв- ності саме таких характеристик об'єкта. Тому сума може бути сплачена або власни- ками відповідно до часток володіння, або особою (особами) за узгодженням сторін. Отже, положення про ухилення від сплати податку через можливість володіння неру- хомістю кількома власниками є не зовсім об’єктивним. Щодо несформованого ринку нерухо- мості, то тут у нагоді стають цифрові тех- нології, які активно впроваджуються у всі сфери життєдіяльності українців. Оцифру- вання документів, пов’язаних із правами власності, зрештою зробить Державний ре- єстр речових прав на нерухоме майно ба- зою даних для формування повної ситуації щодо об’єктів податку, бази податку та платників податку. Подальший перехід на безготівкові розрахунки посилить можли- вості впровадження блокчейн-технологій для адміністрування оподаткування неру- хомості та створить базу великих даних цього ринку. Автоматизація та роботизація приведуть до скорочення персоналу подат- кових органів, що суттєво зменшить про- яви корупції тощо. Подальший аналіз функціонування податку на нерухоме майно в умовах зміни парадигм економічного розвитку та міжна- родних відносин, а також впливу податку на нерухомість на економічне зростання в Україні розкриє нові аспекти його викори- стання у вітчизняній податковій системі. У зв’язку з цим доцільним є здійснення дос- ліджень, спрямованих на виявлення потен- ціалу цього податку в умовах цифровізації та з урахуванням особливостей розвитку майнових відносин в Україні в нових умо- вах загострення геополітичного протисто- яння, яке безпосередньо впливає на еконо- міку. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Література Бак Н. А. (2017). Місцеве оподаткування в Україні: стан і перспективи посилення дієвості. Економіка: реалії часу. № 1(29). С. 2-25. Бланкарт Ш. (2000). Державні фінанси в умовах демократії: вступ до фінансової науки, Київ: Либідь, 654 с. Вишневський В. П., Чекіна В.Д. (2007). Оподаткування нерухомості: теорія та зарубіжний досвід. Фінанси України. № 11. С. 43-52. Гончаренко М. В. (2014). Податок на неру- хомість як джерело зміцнення фінансо- вої самостійності місцевого самовряду- вання: вітчизняні реалії та зарубіжний досвід. Актуальні проблеми державного управління. № 2. С. 100-107. Гостєва О. Ю. (2015). Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як можливість поповнення місцевих бю- джетів. Економіка та право. Серія: Право. № 2. С. 79-84. Дем’янишин В., Горин В. (2020) Податок на майно як інструмент фінансового ре- гулювання суспільного добробуту. Світ фінансів. № 3(64). С. 40-50. Дуб А. Р. (2018). Оподаткування нерухомо- сті: світовий досвід та українські реалії. Проблеми економіки. № 2. С. 296-303. Звіти про виконання Зведеного бюджету України за січень-грудень 2021 року (2022). Портал відкритих даних. URL: https://data.gov.ua/dataset/zvit_kazna (Да- та звернення: 23.10.2022). Канєва Т. В. (2018). Оцінювання податко- вого потенціалу адміністративно-тери- торіальної одиниці. Проблеми еконо- міки. № 3. С. 191-200. Коровій В. В. (2020). Податкові надход- ження як складова доходів місцевих бюд- жетів. Бізнес Інформ. № 3. С. 328-336. Ліснічук О. А. (2019). Майновий податок як основа формування місцевих бюдже- тів: вітчизняна практика та зарубіжний досвід. Економічний вісник універси- тету. Вип. 42. С. 190-199. Патицька Х. О. (2020). Закономірності роз- витку системи майнового оподатку- вання в Україні в контексті підвищення фінансової спроможності територіаль- них громад. Бізнес Інформ. № 5. C. 129- 135. Рубан М. О. (2017). Податкова політика як інструмент регулювання економічного розвитку. Науковий вісник Ужгородсь- кого національного університету Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. Вип. 13. Ч. 2. С. 105-109. Слатвінська М. (2017). Вплив фіскальної політики на формування доходів місце- вих бюджетів України. Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць; під ред. М. Д. Балджі (голов. ред.). № 10 (252). С. 115-139. Хомутенко А., Мельник М. (2018). Фіска- льна роль місцевих податків в Україні. Науковий вісник Одеського національ- ного економічного університету: зб. наук. праць; під ред. М. Д. Балджі (го- лов. ред.). № 2 (254). С. 169-187. Як поповнити місцеві бюджети і перетво- рити українців на відповідальних гро- мадян (2017). CASE Україна. URL: https://case-ukraine.com.ua/publications/ yak-popovniti-mistsevi-byudzheti-i-peret voriti-ukrayintsiv-na-vidpovidalnih-groma dyan/ (Дата звернення: 23.10.2022). Abdel-Kader K., de Mooij R., Gaspar V., Cerra V. (2020). Tax Policy and Inclusi- ve Growth. International Monetary Fund, Vol. 2020. № 271. 38 р. DOI: https://doi.org/10.5089/9781513561561.001 Allen M., Dare W. (2002). Identifying De- terminants of Horizontal Property Tax Inequity: Evidence from Florida. Journal of Real Estate Research. Vol. 24. № 2. P. 153-164. DOI: https://doi.org/10.1080/ 10835547.2002.12091091 Berry B., Bednarz R. (1975). A Hedonic Model of Prices and Assessments for Sin- gle Family Homes: Does the Assessor fol- low the Market or the Market Follow the Assessor? Land Economics. Vol. 51. № 1, P. 21-40. DOI: https://doi.org/10.2307/314 5138 Blöchliger, H. and J. Kim (eds.) (2016). Fiscal Federalism 2016: Making Decentralisation Work, OECD Publishing, Paris, 152 p. DOI: https://doi.org/10.1787/9789264254053-en –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49 2022, № 4 (100) Che S., Kumar R.R., Stauvermann P.J. (2021). Taxation of Land and Economic Growth. MDPI, Economies. Vol. 9. № 61. 20 p., DOI: https://doi.org/10.3390/economies 9020061 Cornia G.C., Barret S. (2006). Property Taxa- tion of Multifamily Housing: An Empirical Analysis of Vertical and Horizontal Equity. Journal of Real Estate Research. Vol. 27. Iss. 1. P. 17-46. DOI: https://doi.org/10.10 80/10835547.2005.12091152 Dick S.M. (1893). The taxation of personal property and the farmer. American Econo- mic Association. Vol. 8. № 1. P. 43-48. Goolsby W. (1997). Assessment Error in the Valuation of Owner-Occupied. Journal of Real Estate Research. Vol. 13. № 1. P. 33- 45. DOI: https://doi.org/10.1080/108355 47.1997.12090863 Harriss C. L. (1968). Property taxation: econo- mic aspects. Government finance brief. N.Y.: Tax Foundation, Inc., 15 р. Haurin D. (1988). An Empirical Analysis of Property Tax Equity. Property Tax Jour- nal. Vol. 7. № 1. P. 5-18. Johansson Å, Heady С., Arnold J., Brys B., Vartia L. (2008). Taxation and Economic Growth. Economics Department Working Paper no. 620, OECD Economics Depart- ment, 82 pp. DOI: https://doi.org/10.1787/ 241216205486 Kowalski J., Colwell P. (1986). Markets Ver- sus Assessed Values of Industrial Land. Journal of the American Real Estate and Urban Economics Association. Vol. 14. № 2. P. 361-373. DOI: https://doi.org/10. 1111/1540-6229.00391 Moscarola F.C., Colombino U., Figari F., Lo- catelli M. (2020). Shifting taxes away from labour enhances equity and fiscal effici- ency, Journal of Policy Modeling. Vol. 42. № 2. P. 367-384. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.jpolmod.2019.07.002 Norregaard J. (2013). Taxing Immovable Property Revenue Potential and Implemen- tation Challenges, International Monetary Fund. IMF Working Paper. № 13/129. 44 p. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn. 2280635 Rodriguez-Vives M., Gavilan-Rubio M.A. (2021). An Overview of the Taxation of Residential Property: Is It a Good Idea? Public Sector Economics. Vol. 45 (2). P. 283-303. DOI: https://doi.org/10.3326/ pse.45.2.5 Simpson H.D. (1939). The changing theory of property taxation. The American economic review. Vol. 29. № 3. P. 453-467. Tiebout C. (1956). A Pure Theory of Local Ex- penditures. The Journal of Political Econ- omy. Vol. 64. № 5. P. 416-424. References Buck, N. A. (2017). Local Taxation in Ukraine: State and Prospects for Increasing Effectiveness. ECONOMICS: time reali- ties, 1 (29), pp. 2-25 [in Ukrainian]. Blankart, Sh. (2000). State finances in the con- ditions of democracy: an introduction to fi- nancial science. Kyiv: Lybid, 654 p. [in Ukrainian]. Vishnevsky, V. P., & Chekina, V. D. (2007). Real estate taxation: theory and foreign ex- perience. Finances of Ukraine. No. 11, рp. 43-52 [in Ukrainian]. Honcharenko, M. V. (2014). Real Estate Tax as A Source of Strengthening the Financial Independence of Local Self-Government: Domestic Realities and Foreign Experi- ence. Aktualni problemy derzhavnoho up- ravlinnia, 2, pp. 100-107 [in Ukrainian]. Gosteva, O. Yu. (2015). Tax On Immovable Property, Other Than Land, As an Oppor- tunity to Supplement Local Budgets. Econ- omy And Law. Series: Law, No. 2, pp. 79- 84 [in Ukrainian]. Demyanishin, V., & Horyn V. (2020) Property tax as a tool of financial regulation of pub- lic welfare. Svit finansiv, 3(64), pp. 40-50 [in Ukrainian]. Dub, A. R. (2018). Real estate taxation: world experience and Ukrainian realities. Prob- lemy economiky, 2, pp. 296-303 [in Ukrain- ian]. Reports on the implementation of the Conso- lidated Budget of Ukraine for January-De- cember 2021 (2022). Open data portal. Re- trieved from https://data.gov.ua/dataset/ zvit_kazna [in Ukrainian]. Kaneva, T. V. (2018). Assessment of the Tax Potential of An Administrative-Territorial Unit. Problemy Economiky, 3, pp. 191-200 [in Ukrainian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) Korovii, V. V. (2020). Tax Revenues as A Com- ponent of Local Budget Revenues. Busi- ness Inform, 3, pp. 328-336 [in Ukrainian]. Lisnichuk, O. A. (2019). Property Tax as A Basis for Forming Local Budgets: Domes- tic Practice and Foreign Experience. Eco- nomichnyi visnyk universutetu, 42, pp. 190- 199. DOI: https://doi.org/10.1111/1540- 6229.00391 [in Ukrainian]. Patytska, H. O. (2020). Patterns of Develop- ment of The Property Taxation System In Ukraine In The Context Of Increasing The Financial Capacity Of Territorial Commu- nities. Business Inform, 5, pp. 129-135 [in Ukrainian]. Ruban, M. O. (2017). Tax Policy as A Tool for Regulating Economic Development. Scien- tific Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsi- onalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarod- ni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospo- darstvo, 13, part 2, pp. 105-109 [in Ukrai- nian]. Slatvinska, M. (2017). The Influence of Fiscal Policy on The Formation of Revenues of Local Budgets of Ukraine. Naukovyi visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu: coll. of science works; In M. D. Balji (Eds), 10 (252), pp. 115-139 [in Ukrainian]. Khomutenko, A., & Melnyk, M. (2018). The Fiscal Role of Local Taxes in Ukraine. Naukovyi visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu: coll. of sci- ence works; In M. D. Balji (Eds), 2 (254), P. 169-187 [in Ukrainian].. How To Replenish Local Budgets and Turn Ukrainians into Responsible Citizens (2017). CASE Ukraine. Retrieved from https://case-ukraine.com.ua/publications/yak- popovniti-mistsevi-byudzheti-i-peretvoriti- ukrayintsiv-na-vidpovidalnih-gromadyan/ [in Ukrainian]. Abdel-Kader, K., de Mooij, R., Gaspar, V., & Cerra, V. (2020). Tax Policy and Inclusive Growth. International Monetary Fund, 2020 (271), 38 р. DOI: https://doi.org/10. 5089/9781513561561.001 Allen, M., & Dare, W. (2002). Identifying De- terminants of Horizontal Property Tax In- equity: Evidence from Florida. Journal of Real Estate Research. Vol. 24, № 2, P. 153- 164. DOI: https://doi.org/10.1080/108355 47.2002.12091091 Berry, B., & Bednarz, R. (1975). A Hedonic Model of Prices and Assessments for Sin- gle Family Homes: Does the Assessor fol- low the Market or the Market Follow the Assessor? Land Economics, 51 (1), pp. 21- 40. DOI: https://doi.org/10.2307/3145138 Blöchliger, H., & Kim, J. (Eds.) (2016). Fiscal Federalism 2016: Making Decentralisation Work. Paris: OECD Publishing, 152 p. DOI: https://doi.org/10.1787/97892642540 53-en Che, S., Kumar, R.R., & Stauvermann, P.J. (2021). Taxation of Land and Economic Growth. MDPI, Economies, 9 (61), 20 p., DOI: https://doi.org/10.3390/economies 9020061 Cornia, G.C., & Barret, S. (2006). Property Taxation of Multifamily Housing: An Em- pirical Analysis of Vertical and Horizontal Equity. Journal of Real Estate Research, 27 (1), pp. 17-46. DOI: https://doi.org/10. 1080/10835547.2005.12091152 Dick, S.M. (1893). The taxation of personal property and the farmer. American Eco- nomic Association, 8 (1), pp. 43-48. Goolsby, W. (1997). Assessment Error in the Valuation of Owner-Occupied. Journal of Real Estate Research, 13 (1), pp. 33-45. DOI: https://doi.org/10.1080/10835547. 1997.12090863 Harriss, C. L. (1968). Property taxation: eco- nomic aspects. Government finance brief. N.Y.: Tax Foundation, Inc., 15 р. Haurin, D. (1988). An Empirical Analysis of Property Tax Equity. Property Tax Jour- nal, Vol. 7, № 1, P. 5-18. Johansson, Å, Heady, С., Arnold, J., Brys, B., & Vartia, L. (2008). Taxation and Eco- nomic Growth. Economics Department Working Paper no. 620, OECD Economics Department, 82 p. DOI: https://doi.org/ 10.1787/241216205486 Kowalski, J., & Colwell, P. (1986). Markets Versus Assessed Values of Industrial Land. Journal of the American Real Estate and Urban Economics Association, 14 (2), pp. 361-373. Moscarola, F.C., Colombino, U., Figari, F., & Locatelli, M. (2020). Shifting taxes away from labour enhances equity and fiscal –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 51 2022, № 4 (100) efficiency, Journal of Policy Modeling, 42 (2). pp. 367-384. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.jpolmod.2019.07.002 Norregaard, J. (2013). Taxing Immovable Property Revenue Potential and Implemen- tation Challenges, International Monetary Fund. IMF Working Paper, 13/129, 44 p. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.22806 35 Rodriguez-Vives, M., & Gavilan-Rubio, M.A. (2021). An Overview of the Taxation of Residential Property: Is It a Good Idea? Public Sector Economics, 45 (2), pp. 283- 303. DOI: https://doi.org/10.3326/pse.45.2.5 Simpson, H.D. (1939). The changing theory of property taxation. The American economic review, 29 (3), pp. 453-467. Tiebout, C. (1956). A Pure Theory of Local Expenditures. The Journal of Political Economy, 64 (5), pp. 416-424. Виктория Денисовна Чекина, канд. экон. наук, старший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X ВЛИЯНИЕ НАЛОГА НА НЕДВИЖИМОЕ ИМУЩЕСТВО НА ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ Определение влияния налогов на экономический рост приобретает особое значение в условиях обострения социально-экономических, технологических, экологических и других проблем современности. Налоги на имущество, как менее искажающие экономическое по- ведение, привлекают все больше внимания многих исследователей и рассматриваются с по- зиций потенциального инструмента фискальной политики в обеспечении положительной ди- намики экономического развития в условиях цифровизации. Целью статьи является обобщение современных подходов и результатов исследова- ний, посвященных влиянию налога на недвижимое имущество на экономический рост, для выявления возможностей использования налоговых инструментов по стимулированию раз- вития экономики. Установлено, что зарубежные ученые обычно изучают влияние налогов на недвижи- мость с позиций искажения распределения ресурсов в экономике, изменения решений эконо- мических агентов по вопросам инвестирования, темпов роста жилого фонда, сокращения не- равенства доходов, повышения устойчивости налоговых систем к внешним потрясениям и т.п. Большинство авторов рассматривают налог на недвижимое имущество как один из са- мых неискажающих, что при правильно разработанном механизме налогообложения почти не оказывает негативного влияния на экономическую деятельность, а значит, мало препят- ствует экономическому росту, способствует сокращению неравенства в доходах, росту заня- тости и доходов, эффективному использованию земли. В качестве местного налога он чаще всего рассматривается с позиций финансирования местных бюджетов и играет роль полезного инструмента увеличения доходов и управления государственными финансами, поскольку повышение эффективных ставок и расширение базы налога на имущество может компенсировать сокращение других налогов, в большей степени искажающих экономическое поведение. В Украине внимание ученых сосредоточено на повышении роли имущественных нало- гов в обеспечении доходов местных юрисдикций и укреплении их финансовой устойчиво- сти. Наблюдается значительный дефицит отечественных публикаций, посвященных влия- нию налога на недвижимое имущество на экономический рост. Дальнейшие исследования по функционированию налога на недвижимое имущество в условиях изменения парадигм экономического развития и международных отношений, а также по влиянию налога на https://orcid.org/0000-0003-2118-901X –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2022, № 4 (100) недвижимость на экономический рост в Украине могли бы раскрыть новые аспекты его ис- пользования в отечественной налоговой системе. Ключевые слова: налоги, недвижимое имущество, экономический рост, влияние нало- гов, инвестирование, налоговые поступления. JEL: H20, H21, H71 Viktoriia D. Chekina, PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X THE REAL ESTATE TAX IMPACT ON ECONOMIC GROWTH Determination of the tax impact on economic growth is of particular importance in the face of exacerbation of socio-economic, technological, environmental and other problems. Property taxes, as less distorting economic behavior, are attracting more and more attention of many re- searchers and are considered from the standpoint of a potential fiscal policy instrument in ensuring positive dynamics of economic development. The purpose of the article is to summarize modern approaches and research results on the impact of real estate tax on economic growth in order to identify opportunities for using tax instru- ments to stimulate economic development. It has been established that foreign researchers are studying the impact of taxes on real estate from the standpoint of distorting the distribution of resources in the economy, changing the deci- sions of economic agents on investment issues, growth rates of the housing stock, leveling income inequality, increasing the stability of tax systems to external shocks, etc. It was revealed that most authors consider the real estate tax as one of the most non-distorting, which, with a properly designed taxation mechanism, has practically no negative impact on eco- nomic activity, and therefore little hinders economic growth, helping to reduce income inequality, increase employment and income, efficient use of land. As a local tax, it is most often seen in terms of financing local budgets and is a useful tool for raising revenues and managing public finances, since raising effective rates and broadening the property tax base can offset cuts in other taxes that are more distortive of economic behavior. In Ukraine, the attention of the authors is focused on increasing the role of property taxes in providing income to local jurisdictions and strengthening their financial stability. There is a signif- icant lack of domestic research on the impact of real estate tax on economic growth in Ukraine. Further research on the functioning of the real estate tax in the new conditions of changing para- digms of economic development and international relations, and on the impact of the real estate tax on economic growth in Ukraine could reveal new aspects of its use in the domestic tax system. Keywords: taxes, real estate, economic growth, impact of taxes, investment, tax revenues. JEL: H20, H21, H71 Формат цитування: Чекіна В. Д. (2022). Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання. Еконо- міка промисловості. № 4 (100). С. 38-52. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.038 Chekina, V. D. (2022). The real estate tax impact on economic growth. Econ. promisl., 4 (100), рр. 38-52. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.038 Надійшла до редакції 31.10.2022 р. mailto:vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X

Вплив податку на нерухоме майно на економічне зростання

Institution

Similar Items