Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку
У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження ключових змін у світовому промисловому розвитку, що відбуваються на межі ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано зміни загальних рамкових форматів (парадигм) та основних глобальних трендів (мегатрендів), які характеризують стан та ймовірні перспективн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191389 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2023. — № 1 (101). — С. 5-30. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-191389 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Збаразська, Л.О. 2023-07-01T07:55:00Z 2023-07-01T07:55:00Z 2023 Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2023. — № 1 (101). — С. 5-30. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005 JEL: O50; O25; O33; O38 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191389 338:338.45:330.341.1:339.9+004 У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження ключових змін у світовому промисловому розвитку, що відбуваються на межі ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано зміни загальних рамкових форматів (парадигм) та основних глобальних трендів (мегатрендів), які характеризують стан та ймовірні перспективні вектори розвитку світової промисловості. Зроблено акцент на дослідженні змістовних домінант чотирьох парадигм, які мають стратегічне значення для формування тривалих процесів довгострокового промислового розвитку. Як базові запропоновано розглядати системно-цивілізаційну, соціогуманітарну, інноваційну та глобалізаційну парадигми. Вони формують фундамент перспективного розвитку промислового виробництва на засадах, які є адекватними сучасним глобальним викликам і загрозам. До того ж ключові сучасні мегатренди світової промисловості цілком логічно вкладаються в зазначені формати трансформацій. Унаслідок змін, що відбуваються в системно-цивілізаційній парадигмі, формується якісно інший глобальний контекст для розроблення та реалізації довгострокових стратегій усіма зацікавленими суб’єктами промислової діяльності. Глобальний характер викликів зумовлює необхідність органічного та гармонійного включення всіх національних економік у нові парадигмальні рамки розвитку. Це потребує активного переосмислення стратегічних концептів і промислових політик політичними й економічними елітами національного, регіонального, глобального рівнів. Набуває розвитку тренд розширення цільової багатовимірності розвитку промисловості як складової цілісних соціально-економічних систем будь-якого рівня. Актуалізується завдання поглиблення збалансованості та гармонізації окремих векторів і процесів як у промисловому, так і в суміжних секторах економіки. У межах імплементації імперативів соціогуманітарної парадигми формуються мегатренди пріоритетного включення цілей гуманітарного прогресу у промислові стратегії та політики, переходу до клієнтоорієнтованих моделей організації бізнесу, переорієнтації промислової діяльності на формування/розширення «зони комфорту» (у різних вимірах). Стратегічно важливим для світового промислового розвитку є тренд системних змін у моделях виробничого використання всіх видів ресурсів на засадах максимізації ресурсоефективності та безпеки для довкілля. Це зумовить зміщення акцентів у довгострокових стратегіях із максимізації об’ємно-кількісних на оптимізацію структурно-якісних параметрів промислових виробництв. Перспективи імплементації інноваційної парадигми розвитку промисловості переважно визначатимуться масштабами та динамікою розгортання 4IR за ключовими технологічними напрямами (цифровізація, роботизація, Інтернет речей, штучний інтелект та ін.). Перманентна інноваційна адаптивність до змін стає необхідною властивістю стійкого та інклюзивного розвитку промислових виробничо-економічних систем на всіх рівнях. В умовах розгортання технологічного тренду, викликаного 4IR, великого значення набувають фактори інформаційно-комунікаційних та людських ресурсів. Реалізація інноваційної парадигми промислового розвитку сприяє динамічному формуванню та розгортанню тренду креативності при розробленні та модернізації бізнес-моделей і промислових проєктів. На сучасному етапі світового промислового розвитку реалізація парадигми глобалізації супроводжується суперечливими явищами. Проте економічні ефекти глобалізації, які вже виявили себе або є потенційно можливими, надають підстави розглядати спричинені нею тренди як відносно сталі тренди довгострокового характеру. Нинішні процеси національної / регіональної автономізації слід розглядати як тактичний адаптаційний маневр в економічній політиці держав і регіональних утворень. The article presents results of a scientific and analytical study of key changes in the world industrial development taking place at the turn of the twentieth and twenty-first centuries. The analysis focuses on changes in the general framework formats (paradigms) and major global trends (megatrends) that characterize the state and likely vectors of the prospects for the development of world industry. The main emphasis is placed on the study of the substantive dominants of the four paradigms, which are of strategic importance for the formation of sustainable processes of long-term industrial development. The author proposes to consider the systemic-civilizational, socio-humanitarian, innovative and globalization paradigms as the basic ones. They form the foundation for the long-term development of industrial production on the basis of principles that are adequate to current global challenges and threats. In addition, the key modern megatrends of the world industry are quite logically integrated into these transformation formats. The main conclusions are summarized as follows. Changes in the systemic and civilizational paradigm are creating a qualitatively different global context for the development and implementation of long-term strategies by all industrial stakeholders. The global nature of the challenges necessitates the organic and harmonious integration of all national economies into a new paradigmatic development framework. This requires active rethinking of strategic concepts and industrial policies by political and economic elites at the national, regional, and global levels. There is a growing trend towards expanding the targeted multi-dimensionality of industrial development as a component of holistic socio-economic systems at any level. Thus, the task of deepening the balance and harmonization of individual vectors and processes, both in the sector itself and in related sectors of the economy, is becoming more urgent. As part of the implementation of the imperatives of the socio-humanitarian paradigm, megatrends are being formed to prioritize the inclusion of humanitarian progress goals in industrial strategies and policies, transition to customer-oriented business models, and reorientation of industrial activities to form/expand the "comfort zone" (in various dimensions). The trend of systemic changes in the models of production use of all types of resources on the basis of maximizing resources’ efficiency and environmental safety is strategically important for global industrial development. This will lead to a shift in emphasis in long-term strategies from maximizing the volume and quantity to optimizing the structural and quality parameters of industrial production. The prospects for implementing the innovative paradigm of industrial development will be mainly determined by the scale and dynamics of 4IR deployment in key technological areas (digitalization, robotics, Internet of Things, artificial intelligence, etc.). For sustainable and inclusive development permanent innovative adaptability to changes is becoming a necessary property of industrial production and economic systems at all levels. In the context of the technological trend caused by the 4IR, the factors of information and communication and human resources are becoming increasingly important. The implementation of the innovative paradigm of industrial development contributes to the dynamic formation and deployment of the trend of creativity in the development and modernization of business models and industrial projects. At the current stage of world industrial development, the implementation of the globalization paradigm is accompanied by contradictory phenomena. However, the economic effects of globalization, which have already manifested themselves or are potentially possible, provide grounds to consider the trends caused by it as relatively stable long-term trends. The current processes of national/regional autonomisation should be viewed as a tactical adaptation maneuver in the economic policy of states and regional entities. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку Modern paradigms and megatrends of industrial development Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку |
| spellingShingle |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку Збаразська, Л.О. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title_short |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку |
| title_full |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку |
| title_fullStr |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку |
| title_full_unstemmed |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку |
| title_sort |
сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку |
| author |
Збаразська, Л.О. |
| author_facet |
Збаразська, Л.О. |
| topic |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Modern paradigms and megatrends of industrial development |
| description |
У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження ключових змін у світовому промисловому розвитку, що відбуваються на межі ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано зміни загальних рамкових форматів (парадигм) та основних глобальних трендів (мегатрендів), які характеризують стан та ймовірні перспективні вектори розвитку світової промисловості.
Зроблено акцент на дослідженні змістовних домінант чотирьох парадигм, які мають стратегічне значення для формування тривалих процесів довгострокового промислового розвитку. Як базові запропоновано розглядати системно-цивілізаційну, соціогуманітарну, інноваційну та глобалізаційну парадигми. Вони формують фундамент перспективного розвитку промислового виробництва на засадах, які є адекватними сучасним глобальним викликам і загрозам. До того ж ключові сучасні мегатренди світової промисловості цілком логічно вкладаються в зазначені формати трансформацій.
Унаслідок змін, що відбуваються в системно-цивілізаційній парадигмі, формується якісно інший глобальний контекст для розроблення та реалізації довгострокових стратегій усіма зацікавленими суб’єктами промислової діяльності. Глобальний характер викликів зумовлює необхідність органічного та гармонійного включення всіх національних економік у нові парадигмальні рамки розвитку. Це потребує активного переосмислення стратегічних концептів і промислових політик політичними й економічними елітами національного, регіонального, глобального рівнів. Набуває розвитку тренд розширення цільової багатовимірності розвитку промисловості як складової цілісних соціально-економічних систем будь-якого рівня. Актуалізується завдання поглиблення збалансованості та гармонізації окремих векторів і процесів як у промисловому, так і в суміжних секторах економіки.
У межах імплементації імперативів соціогуманітарної парадигми формуються мегатренди пріоритетного включення цілей гуманітарного прогресу у промислові стратегії та політики, переходу до клієнтоорієнтованих моделей організації бізнесу, переорієнтації промислової діяльності на формування/розширення «зони комфорту» (у різних вимірах).
Стратегічно важливим для світового промислового розвитку є тренд системних змін у моделях виробничого використання всіх видів ресурсів на засадах максимізації ресурсоефективності та безпеки для довкілля. Це зумовить зміщення акцентів у довгострокових стратегіях із максимізації об’ємно-кількісних на оптимізацію структурно-якісних параметрів промислових виробництв.
Перспективи імплементації інноваційної парадигми розвитку промисловості переважно визначатимуться масштабами та динамікою розгортання 4IR за ключовими технологічними напрямами (цифровізація, роботизація, Інтернет речей, штучний інтелект та ін.). Перманентна інноваційна адаптивність до змін стає необхідною властивістю стійкого та інклюзивного розвитку промислових виробничо-економічних систем на всіх рівнях. В умовах розгортання технологічного тренду, викликаного 4IR, великого значення набувають фактори інформаційно-комунікаційних та людських ресурсів. Реалізація інноваційної парадигми промислового розвитку сприяє динамічному формуванню та розгортанню тренду креативності при розробленні та модернізації бізнес-моделей і промислових проєктів.
На сучасному етапі світового промислового розвитку реалізація парадигми глобалізації супроводжується суперечливими явищами. Проте економічні ефекти глобалізації, які вже виявили себе або є потенційно можливими, надають підстави розглядати спричинені нею тренди як відносно сталі тренди довгострокового характеру. Нинішні процеси національної / регіональної автономізації слід розглядати як тактичний адаптаційний маневр в економічній політиці держав і регіональних утворень.
The article presents results of a scientific and analytical study of key changes in the world industrial development taking place at the turn of the twentieth and twenty-first centuries. The analysis focuses on changes in the general framework formats (paradigms) and major global trends (megatrends) that characterize the state and likely vectors of the prospects for the development of world industry.
The main emphasis is placed on the study of the substantive dominants of the four paradigms, which are of strategic importance for the formation of sustainable processes of long-term industrial development. The author proposes to consider the systemic-civilizational, socio-humanitarian, innovative and globalization paradigms as the basic ones. They form the foundation for the long-term development of industrial production on the basis of principles that are adequate to current global challenges and threats. In addition, the key modern megatrends of the world industry are quite logically integrated into these transformation formats.
The main conclusions are summarized as follows. Changes in the systemic and civilizational paradigm are creating a qualitatively different global context for the development and implementation of long-term strategies by all industrial stakeholders. The global nature of the challenges necessitates the organic and harmonious integration of all national economies into a new paradigmatic development framework. This requires active rethinking of strategic concepts and industrial policies by political and economic elites at the national, regional, and global levels. There is a growing trend towards expanding the targeted multi-dimensionality of industrial development as a component of holistic socio-economic systems at any level. Thus, the task of deepening the balance and harmonization of individual vectors and processes, both in the sector itself and in related sectors of the economy, is becoming more urgent.
As part of the implementation of the imperatives of the socio-humanitarian paradigm, megatrends are being formed to prioritize the inclusion of humanitarian progress goals in industrial strategies and policies, transition to customer-oriented business models, and reorientation of industrial activities to form/expand the "comfort zone" (in various dimensions).
The trend of systemic changes in the models of production use of all types of resources on the basis of maximizing resources’ efficiency and environmental safety is strategically important for global industrial development. This will lead to a shift in emphasis in long-term strategies from maximizing the volume and quantity to optimizing the structural and quality parameters of industrial production.
The prospects for implementing the innovative paradigm of industrial development will be mainly determined by the scale and dynamics of 4IR deployment in key technological areas (digitalization, robotics, Internet of Things, artificial intelligence, etc.).
For sustainable and inclusive development permanent innovative adaptability to changes is becoming a necessary property of industrial production and economic systems at all levels. In the context of the technological trend caused by the 4IR, the factors of information and communication and human resources are becoming increasingly important. The implementation of the innovative paradigm of industrial development contributes to the dynamic formation and deployment of the trend of creativity in the development and modernization of business models and industrial projects.
At the current stage of world industrial development, the implementation of the globalization paradigm is accompanied by contradictory phenomena. However, the economic effects of globalization, which have already manifested themselves or are potentially possible, provide grounds to consider the trends caused by it as relatively stable long-term trends. The current processes of national/regional autonomisation should be viewed as a tactical adaptation maneuver in the economic policy of states and regional entities.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191389 |
| citation_txt |
Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку / Л.О. Збаразська // Економіка промисловості. — 2023. — № 1 (101). — С. 5-30. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zbarazsʹkalo sučasníparadigmitamegatrendipromislovogorozvitku AT zbarazsʹkalo modernparadigmsandmegatrendsofindustrialdevelopment |
| first_indexed |
2025-11-25T23:48:45Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:48:45Z |
| _version_ |
1850584572014624768 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5
2023, № 1 (101)
УДК 338:338.45:330.341.1:339.9+004 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005
Лариса Олександрівна Збаразська,
канд. екон. наук, старший науковий співробітник
Інститут економіки промисловості НАН України
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
E-mail: zbarazska@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
СУЧАСНІ ПАРАДИГМИ ТА МЕГАТРЕНДИ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ
У статті викладено результати науково-аналітичного дослідження ключових змін у сві-
товому промисловому розвитку, що відбуваються на межі ХХ-ХХІ ст. Проаналізовано зміни
загальних рамкових форматів (парадигм) та основних глобальних трендів (мегатрендів), які
характеризують стан та ймовірні перспективні вектори розвитку світової промисловості.
Зроблено акцент на дослідженні змістовних домінант чотирьох парадигм, які мають
стратегічне значення для формування тривалих процесів довгострокового промислового ро-
звитку. Як базові запропоновано розглядати системно-цивілізаційну, соціогуманітарну,
інноваційну та глобалізаційну парадигми. Вони формують фундамент перспективного роз-
витку промислового виробництва на засадах, які є адекватними сучасним глобальним викли-
кам і загрозам. До того ж ключові сучасні мегатренди світової промисловості цілком логічно
вкладаються в зазначені формати трансформацій.
Унаслідок змін, що відбуваються в системно-цивілізаційній парадигмі, формується
якісно інший глобальний контекст для розроблення та реалізації довгострокових стратегій
усіма зацікавленими суб’єктами промислової діяльності. Глобальний характер викликів зу-
мовлює необхідність органічного та гармонійного включення всіх національних економік у
нові парадигмальні рамки розвитку. Це потребує активного переосмислення стратегічних
концептів і промислових політик політичними й економічними елітами національного, регі-
онального, глобального рівнів. Набуває розвитку тренд розширення цільової багатовимірно-
сті розвитку промисловості як складової цілісних соціально-економічних систем будь-якого
рівня. Актуалізується завдання поглиблення збалансованості та гармонізації окремих векто-
рів і процесів як у промисловому, так і в суміжних секторах економіки.
У межах імплементації імперативів соціогуманітарної парадигми формуються мега-
тренди пріоритетного включення цілей гуманітарного прогресу у промислові стратегії та по-
літики, переходу до клієнтоорієнтованих моделей організації бізнесу, переорієнтації проми-
слової діяльності на формування/розширення «зони комфорту» (у різних вимірах).
Стратегічно важливим для світового промислового розвитку є тренд системних змін у
моделях виробничого використання всіх видів ресурсів на засадах максимізації ресурсо-
ефективності та безпеки для довкілля. Це зумовить зміщення акцентів у довгострокових
стратегіях із максимізації об’ємно-кількісних на оптимізацію структурно-якісних параметрів
промислових виробництв.
Перспективи імплементації інноваційної парадигми розвитку промисловості переваж-
но визначатимуться масштабами та динамікою розгортання 4IR за ключовими технологіч-
ними напрямами (цифровізація, роботизація, Інтернет речей, штучний інтелект та ін.).
Перманентна інноваційна адаптивність до змін стає необхідною властивістю стійкого та ін-
клюзивного розвитку промислових виробничо-економічних систем на всіх рівнях. В умовах
розгортання технологічного тренду, викликаного 4IR, великого значення набувають фактори
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
інформаційно-комунікаційних та людських ресурсів. Реалізація інноваційної парадигми про-
мислового розвитку сприяє динамічному формуванню та розгортанню тренду креативності
при розробленні та модернізації бізнес-моделей і промислових проєктів.
На сучасному етапі світового промислового розвитку реалізація парадигми глобаліза-
ції супроводжується суперечливими явищами. Проте економічні ефекти глобалізації, які вже
виявили себе або є потенційно можливими, надають підстави розглядати спричинені нею
тренди як відносно сталі тренди довгострокового характеру. Нинішні процеси національ-
ної/регіональної автономізації слід розглядати як тактичний адаптаційний маневр в еко-
номічній політиці держав і регіональних утворень.
Ключові слова: промисловість, світова промисловість, обробна промисловість, довго-
строковий розвиток, промислова політика, промислові стратегії, технологічні інновації, чет-
верта промислова революція (4IR), цифровізація, економічна глобалізація, сталий та інклю-
зивний розвиток.
JEL: O50; O25; O33; O38
На межі ХХ-ХХІ ст. у світовій проми-
словості розпочалася активна зміна загаль-
них парадигм розвитку (під парадигмою
будемо розуміти світоглядний рамковий
формат розвитку з певною мотиваційно-ці-
льовою орієнтацією / ціннісними установ-
ками). Це було спричинено якісними зру-
шеннями в системі життєдіяльності людс-
тва, насамперед в економічній сфері. На-
були критичного загострення внутрішні
протиріччя процесів взаємодії у ключових
економічних тандемах: «економіка-при-
рода», «людина-технології», «бізнес-сус-
пільство», «держава-бізнес» та ін. (деталі-
зація може бути продовжена на бажану
«глибину» декомпозиції економічної сис-
теми залежно від аналітичних цілей). Про-
сторові масштаби протиріч розширилися з
локальних до глобальних. Причини коріни-
лися як у суто природничій площині існу-
вання людства (спільне довкілля та ресу-
рси), так і в активному розгортанні міжна-
родної економічної діяльності (торгівля,
кооперація, інтеграція). Водночас суттєво
зросла швидкість, з якою протиріччя набу-
вають характеристик, що є критичними з
точки зору забезпечення стратегічної стій-
кості та безпеки соціально-економічних си-
стем.
Протиріччя нині сприйняті у світі як
глобальні виклики стратегічного значення,
на які необхідно знайти відповіді, адекватні
новітнім обставинам та умовам. Це приз-
вело до переосмислення загальних ідеоло-
гем, імперативів і перспективних цільових
орієнтирів економічного розвитку у світі з
подальшою адаптацією до національної
специфіки окремих країн та регіонів. Тобто
стало очевидним, що формується якісно ін-
ший контекст для розроблення та реалізації
довгострокових стратегій.
Глобальний характер викликів зумо-
влює необхідність органічного та гармо-
нійного включення всіх національних еко-
номік у нові парадигмальні рамки розви-
тку. Розв’язання цього завдання дозволить
підвищити рівень узгодженості / збалансо-
ваності розвитку світової економіки в ці-
лому та її окремих секторів, пом’якшити
проблему економічної нерівномірності та
міжнаціональних дисбалансів. Тому іден-
тифікація ключових парадигм сучасного
економічного розвитку є актуальним нау-
ково-практичним завданням.
Водночас важливо своєчасно визна-
чити національну специфіку сприйняття і
перспектив реалізації нових парадигм роз-
витку економіки, насамперед у її промисло-
вому секторі. Довгостроковий промисло-
вий розвиток у кожній країні, як правило,
має свої особливості, зумовлені головним
чином рівнем розвитку національної еконо-
міки, її ресурсним потенціалом, інституцій-
ною специфікою, місцем і роллю у міжна-
родних економічних системах та процесах
(виробництва, торгівлі, інвестицій тощо).
Проте в умовах активної економічної гло-
балізації загальні світові тренди відіграють
досить впливову роль у формуванні націо-
нальних тенденцій та умов розвитку націо-
нальної промисловості. Тому глобальний
фон секторальних викликів і зумовлених
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7
2023, № 1 (101)
ними мегатрендів має бути постійно у фо-
кусі науково-аналітичних спостережень.
Результати такого аналізу мають поліпшу-
вати підґрунтя процесів опрацювання наці-
ональної промислової стратегії та полі-
тики.
Феномен так званої «нової реально-
сті», який відображає формування і перехід
у глобальному масштабі до новітнього
етапу суспільного розвитку, спричинив по-
мітну хвилю активних науково-практичних
досліджень сучасних явищ і тенденцій у
промисловості як окремих країн, так і в
світі загалом. Мейнстрим цих напрацю-
вань – переосмислення загальної філософії
промислового розвитку в контексті розго-
ртання новітніх цивілізаційних, геополі-
тичних, геоекономічних, технологічних, со-
ціогуманітарних трансформацій.
На рівні провідних міжнародних ін-
ституцій з’явилася низка програмних доку-
ментів та експертно-аналітичних дослід-
жень довгострокової перспективи розвитку
світової економіки (та її ключових регіона-
льних і галузевих секторів), що базуються
на аналізі ролі та впливу таких факторів, як,
енергозабезпечення, кліматичні зміни,
інновації, виробнича логістика, організа-
ційно-виробничі структури, попит, ринок
праці, інституції та ін.
Нагадаємо лише декілька рамкових
матеріалів останнього десятиліття, які нао-
чно ілюструють принципові напрями мето-
дологічно-концептуальної трансформації
стратегій розвитку промисловості на між-
народному рівні (як у ракурсі загальних
економічних змін, так і специфічно прита-
манних промисловому сектору світової
економіки).
Доцільно звернути увагу, зокрема, на
документ (UN General Assembly, 2015), де
висвітлено загальний контекст економіч-
них трансформацій на глобальному рівні з
позицій сталого розвитку. Про найважли-
віші особливості та пріоритетні напрями
розвитку світової промисловості на сучас-
ному етапі йдеться, зокрема, в доповідях
UNIDO (UNIDO, 2015; UNIDO, 2017;
UNIDO, 2019). Аналізуються тренди техно-
логічних інновацій, інклюзивного та ста-
лого розвитку, індустріалізації на основі
цифрових трансформацій.
Ключові концептуальні новації Євро-
пейської промислової стратегії і політики
зафіксовані у (European Commission, 2014;
European Commission, 2020).
Новітні тренди у формуванні глоба-
льних ланцюжків постачань (GSCs) та вар-
тості (GVCs), спричинені насамперед шо-
ковим впливом COVID-19, і трансформа-
ційні стратегічні завдання промислового
розвитку в цьому контексті є предметом
аналізу та розроблення рекомендацій у
(UNIDO, 2022; European Parliament, 2021;
World Economic Forum, 2022).
Про найбільш визначальні виклики
для промисловості, актуальність переосми-
слення та переробки промислових страте-
гій, які забезпечують стійкість (резильєнт-
ність) виробництва за критеріями продук-
тивності, інновацій та економічного зрос-
тання, йдеться у «найсвіжішому» спіль-
ному звіті ВЕФ, ЮНІДО та Кембридж-
ського університету (World Economic Fo-
rum, 2023). Зокрема, увагу сфокусовано на
п’яти ключових викликах і трьох глобаль-
них мегатрендах, які впливають на лан-
цюги створення вартості та спонукають об-
робну промисловість трансформуватися.
Серед мегатрендів – новітні технології,
зміна клімату та геополітична напруже-
ність. Ключові виклики – декарбонізація
виробничих операцій, продуктів і ланцюгів
постачання; підвищення стійкості ланцюга
поставок; прискорення розширення та
впровадження нових промислових техно-
логій; забезпечення майбутнього виробни-
чої робочої сили; пов’язування цінностей
бізнесу із соціальною та екологічною від-
повідальністю.
Одне з провідних місць у досліджен-
нях сучасних трансформаційних процесів у
світовій промисловості посідають тренди
технологічних змін, пов'язаних із перехо-
дом до Четвертої промислової революції
(4IR). Відправною точкою в цьому напря-
мку є робота (Schwab, 2016). Подальші на-
уково-аналітичні доробки за різними на-
прямами впровадження базових технологій
4IR (роботизація, штучний інтелект, інфор-
маційно-комунікаційні, біо- та нові обробні
технології) поширюються в геометричній
прогресії. Проте очевидно, що економіч-
ний аспект таких досліджень, насамперед у
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
вітчизняній науці, має ще багато потен-
ційно важливих предметних сфер, які пот-
ребують поглибленого аналізу.
Серед фахових досліджень проблеми
вітчизняними науковцями слід згадати, зо-
крема, публікації науковців НАН України –
Інституту економіки промисловості та
Інституту економіки та прогнозування
(Amosha et al., 2021; Дейнеко та ін., 2022;
Геєць, 2020; Вишневський, 2022; Зба-
разська, 2020; 2022; Сіденко, 2021; Солдак,
2020).
Аналіз свідчить про досить значний
діапазон ракурсів і відповідно трендів сві-
тового промислового розвитку, які потра-
пили в поле активних міжнародних диску-
сій та наукових досліджень. Це дало підс-
тави для здійснення узагальнень та спроби
їх систематизувати.
Мета статті полягає у критичному на-
уково-аналітичному огляді та систематиза-
ції домінантних парадигм і мегатрендів
промислової діяльності у світі як науково-
методологічного підґрунтя для актуалізації
системного бачення загальних контурів і
ключових векторів її розвитку при опрацю-
ванні сучасної промислової стратегії Укра-
їни.
Світова промисловість, як і еконо-
міка загалом, з початку ХХІ ст. демонструє
нові тренди, викликані кардинальним оно-
вленням парадигм (базових ідеологем) гло-
бального соціально-економічного розви-
тку. Це є закономірною еволюційною реак-
цією на нові виклики та потреби, що фор-
муються.
Сучасними базовими концептуаль-
ними парадигмами вибудовування моделей
нинішньої та майбутньої світової еконо-
міки (відповідно її промислового сектору)
є системно-цивілізаційна, соціогуманітар-
на, інноваційна та глобалізаційна. У межах
кожної з них у світовій промисловості фор-
муються певні ключові вектори (мега-
тренди) руху (процес є відкритим і незаве-
ршеним остаточно). За прогнозно-аналіти-
чними оцінками, вони матимуть довгостро-
ковий характер. У коротко- та середньост-
роковому горизонтах світового промисло-
вого розвитку ці мегатренди виявляють
себе через тенденції, склад (діапазон) яких
може бути специфікований і деталізований
за різними ознаками відповідно до цілей і
завдань конкретних аналітичних дослі-
джень. Розподіл на мегатренди та тенденції
може сприйматися як дискусійний, але з
певною часткою умовності прийнятним є
оперування цими поняттями як такими, що
мають відмінності за терміном існування та
рівнем агрегації процесів. Використання
в даній статті термінів «мегатренд» і
«тренд», що характеризують процеси у сві-
товій промисловості, є синонімічним.
Розглянемо декілька актуальних ба-
зових трендів, що наразі набули динаміч-
ного розвитку та чітких контурів у світовій
промисловості.
По-перше, це цільова багатовимір-
ність промислового розвитку та пов’язана
з нею актуальність поглиблення збалансо-
ваності й гармонізації окремих векторів і
процесів.
Промисловість розглядається у ши-
рокому аспекті як складова цілісної соціа-
льно-економічної системи, а не тільки з ви-
нятково технократичних чи маржинальних
позицій. Відтак відбувається цільове
«вмонтовування» промислового виробниц-
тва в сучасні стратегії розвитку на націона-
льному, регіональному та глобальному рів-
нях. Це суттєво розширює спектр цільових
орієнтирів розвитку промисловості та її
функціональних завдань. Водночас це
зумовлює необхідність досягнення нового,
вищого рівня збалансованості та гармоніза-
ції розвитку окремих напрямів промисло-
вого зростання, взаємодії факторів, узго-
дження тенденцій. В інституційному вимірі
значно розширюється організаційно-коор-
динаційний простір та ускладнюється алго-
ритм забезпечення консенсусу держави, су-
спільства й бізнесу при опрацюванні довго-
строкових промислових стратегій і про-
грам.
У світовій промисловості (принаймні
у країнах промислового авангарду) нині га-
рмонізація секторальних процесів довго-
строкового розвитку здійснюється щонай-
менше за трьома інтегрованими цільовими
напрямами: ефективне економічне зрос-
тання на основі інновацій, соціальна спра-
ведливість (через принципи інклюзивної
та транспарентної організації виробництва
й розподілення), сталий розвиток (у
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9
2023, № 1 (101)
декількох вимірах – геополітичному, геое-
кономічному, екологічному, соціально-
економічному та ін.).
Чим вище економічний рівень країни,
тим виразнішим є тренд гармонізованої ре-
алізації багатоцільових промислових стра-
тегій.
Вставка
У Декларації Генеральної Асамблеї ООН тривекторний вимір розглядається
як концептуальний принцип розбудови глобального плану дій для досягнення стра-
тегічних цілей стійкого розвитку: «The 17 Sustainable Development Goals and 169 tar-
gets which we are announcing today demonstrate the scale and ambition of this new uni-
versal Agenda….They are integrated and indivisible and balance the three dimensions of
sustainable development: the economic, social and environmental»1 (UN General Assem-
bly, 2015, р. 5). І далі: «It is important to recognize the link between sustainable devel-
opment and other relevant on going processes in the economic, social and environmental
fields»2 (UN General Assembly, 2015, р. 17).
З огляду на поточну ситуацію в Україні, слід також підкреслити принципову
тезу даної Декларації про нерозривний взаємозв'язок стійкого розвитку із забезпе-
ченням миру та безпеки: «Sustainable development cannot be realized without peace
and security; and peace and security will be at risk without sustainable development»3.
(UN General Assembly, 2015, р. 13).
На нерозривному взаємозв’язку промислового розвитку з напрямами соціаль-
ного прогресу та екологічної безпеки акцентував увагу також Генеральний директор
ЮНІДО Г. Мюллер, виступаючи на сесії з питань цифрової економіки, торгівлі, інве-
стицій для стійкого розвитку та ланцюгів постачання (червень 2022 р.): «Trade is a key
element in achieving our common goals. We need fair and sustainable trade. That means
competitiveness combined with social progress, protection of the environment and reduced
emissions. The basis for such trade are sustainable industrial policies»4.
Другий тренд, який можна виокре-
мити як сучасний, – це посилення впливу на
промисловий розвиток імперативів соціо-
гуманітарної парадигми.
Це відображається в тому, що на пер-
ший план у сучасних моделях ведення біз-
несу, насамперед промислового, виходять
вимоги кліматично-екологічної безпеки,
соціальної справедливості, якісного управ-
ління заради забезпечення гуманітарного
1 «17 Цілей стійкого розвитку та 169 завдань, які ми анонсуємо сьогодні, демонструють масштаб і
амбіційність цього нового універсального порядку денного. …Вони інтегровані й неподільні та збалансо-
вують (врівноважують) три виміри стійкого розвитку: економічний, соціальний та екологічний».
2 «Важливо визнати зв'язок між стійким розвитком та іншими поточними процесами в економічній,
соціальній та екологічній сферах».
3 «Стійкий розвиток неможливий без миру та безпеки, а мир та безпека будуть у сфері ризику без
стійкого розвитку».
4 «Торгівля є ключовим елементом у досягненні наших спільних цілей. Нам потрібна чесна та стійка
торгівля. Це означає конкурентоспроможність у поєднанні із соціальним прогресом, захистом довкілля та
скороченими викидами. Основою такої торгівлі є стійка промислова політика» (https://www.unido.org/news/
director-general-muller-brics-ministers-industrial-policies-can-help-us-decarbonize).
прогресу. Зокрема, ці засадничі принципи
знайшли відображення в концепції інвесту-
вання й розвитку «ESG» – «environmental,
social, governance». На них досить активно
орієнтуються виробники та інвестори бага-
тьох країн, перш за все ЄС, Північної Аме-
рики та розвинутих країн Азії, намагаю-
чись адаптуватися до нових викликів «но-
вої реальності».
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
Певні обмеження з боку урядів та
інвесторів стають нормою для здійснення
бізнес-проєктів без виразної соціально-еко-
логічної складової (та відповідних очікува-
них ефектів). Суспільства висувають саме
критерії соціально-екологічного характеру
як пріоритетні для оцінки параметрів дію-
чого виробництва та наслідків реалізації
стратегічних проєктів його розвитку. Це
значно прискорює перехід промисловості
до реалізації прогресивних концепцій роз-
витку, насамперед екологічно безпечних та
ресурсоефективних.
У даному контексті слід нагадати та-
кож про концепт «Society 5.0», який реалі-
зується паралельно з 4IR, на її технологіч-
ній основі: «The concept can be defined as «a
human-centered society that balances eco-
nomic advancement with the resolution of so-
cial problems by a system that highly inte-
grates cyberspace and physical space»1
(UNIDO, 2021а).
Зростаючий вплив соціогуманітарної
парадигми виявляється також в активному
формуванні трендів індивідуалізації (пер-
соніфікації) попиту споживачів і перетво-
ренні їх на активних акторів процесів виро-
бництва. Це спричиняє прискорений розви-
ток і домінування клієнтоорієнтованих мо-
делей організації бізнесу, потребує значної
продуктової диверсифікації, ускладнює
ефективне масштабування виробництва та
ціноутворення на рівні підприємств.
Особливістю сучасного етапу реалі-
зації соціогуманітарної парадигми є те, що
драйверами розвитку стають переважно
людські потреби (інтереси, цінності) ви-
щих рівнів ієрархії. Вочевидь, це слід оці-
нювати як закономірний факт загальних
еволюційних процесів розвитку суспільс-
тва загалом та економіки зокрема.
Саме ці потреби формують «зону ко-
мфорту» життєдіяльності як окремої лю-
дини, так і суспільства загалом, відповідно
звужуючи поступово «зону існування» в
1 «Концепт можна визначити як «людино-орієнтоване суспільство, яке збалансовує економічний
прогрес із вирішенням соціальних проблем за допомогою системи, яка на високому рівні інтегрує кібер-
простір і фізичний простір».
межах мінімальних матеріальних і духов-
них потреб.
Намагання суттєво розширити «зону
комфорту» («комфортний простір») досить
виразно простежується в системі пріорите-
тів (вимог) сучасного людства. Насамперед
це асоціюється з постійним зростанням ви-
мог до якості життя як інтегральної харак-
теристики сукупності якісних змін у всіх
сферах (збільшення кількісних економіч-
них показників, якщо воно не набуває пев-
ної «матеріалізації» в явищах комфортно-
сті, стає абстрактною характеристикою ро-
звитку і не сприймається суспільством/осо-
бою як досягнення нового – вищого – сту-
пеня якості життя.)
Можливості сучасних технологій, на-
самперед 4IR, надають новий відчутний по-
штовх актуалізації цінності комфорту (як
системи певних якісних параметрів різних
сфер життєдіяльності) у системі мотивації
промислового розвитку, оскільки вони
створюють сприятливі умови для реалізації
цього пріоритету як для безпосередніх уча-
сників промислової діяльності, так і для
споживачів промислових товарів і послуг з
якісно вищими властивостями/функціями.
Зокрема, одним із найхарактерніших про-
явів переходу до реалізації концепцій під-
вищення комфорту у промисловості можна
вважати розбудову смарт-виробництв на
базі сучасних ІКТ з якісно кращими – ком-
фортнішими – умовами організації вироб-
ництва та праці.
У довгостроковому горизонті проми-
слового розвитку слід очікувати зростання
мотиваційної ролі феномена комфортності
як сучасної індивідуальної та колективної
потреби. Головний аргумент на користь
цієї тези – значний потенціал економічної
результативності такої мотивації до ефек-
тивної праці в умовах кардинальної транс-
формації моделі взаємодії людини та тех-
ніки в сучасних кіберфізичних виробничих
системах.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11
2023, № 1 (101)
Національні прояви формування та
динаміки зазначеного тренду залежатимуть
від рівня розвитку кожної країни – її еконо-
міки, зрілості суспільства, політичної від-
повідальності влади, а також значною мі-
рою – від ступеня та змісту інтегрованості
в розвинуті регіональні/глобальні еконо-
мічні системи.
Слід відзначити, що розглянуті трен-
ди внутрішньо взаємопов’язані та мають
міжнародно визнані інституційні рамки у
вигляді «Цілей сталого розвитку 2030» ‒
стратегічних орієнтирів для подальшого
розвитку у глобальному масштабі (UN
General Assembly, 2015).
Вставка
У листопаді 2015 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила «The 2030 Development
Agenda «Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development».
Ціль № 9 «Industry, Innovation and Infrastructure» підкреслює нерозривний зв'язок
промислового розвитку з багатоцільовим рухом глобального соціально-економічного
прогресу на сучасному історичному етапі. Як зазначено у (UNIDO, 2021b, р. 9),
«Inclusive and sustainable industrial development (ISID) has been included in the global
development agenda in recognition of its relevance in an integrated approach to all three
pillars of sustainable development, namely the economic, environmental and social
dimensions»1.
Водночас кожна країна має власний, адаптований до національних реалій, набір
програмних документів «ЦСР». В Україні національні завдання ЦСР, індикатори
для моніторингу виконання завдань та цільові орієнтири для їх досягнення до
2030 року відображено в Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна»
(https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/natsionalna-dopovid-csr-Ukrainy.pdf). Ство-
рена національна система завдань та показників Цілей сталого розвитку затверджена
Указом Президента України № 722/2019 від 30.09.2019 р. (https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/722/2019#Text) для дотримання на всіх рівнях та забезпечує міцну основу
для подальшого комплексного моніторингу розвитку країни. У грудні 2020 р. Кабіне-
том Міністрів України було внесено зміни до Регламенту, яким відтепер встановлено,
що необхідність досягнення Цілей сталого розвитку враховується у процесі форму-
вання та реалізації державної політики України. Загалом 17 цілей та 86 національних
завдань інкорпоровані у 145 нормативно-правових актів Уряду, на реалізацію цілей і
завдань спрямовано 1052 завдання та 3465 заходів, закріплених у цих актах
(https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina).
Третій стратегічний тренд у світо-
вому промисловому секторі – системні
зміни в моделях виробничого використання
всіх видів ресурсів на засадах максимізації
ресурсоефективності та безпеки для до-
вкілля (через раціональне використання /
збереження невідновлюваних джерел енер-
гії та природних ресурсів, перехід до нових
видів сировини та матеріалів, мінімізацію
1 «Інклюзивний та стійкий промисловий розвиток (ISID) був включений у глобальний порядок ден-
ний розвитку як визнання його значущості в комплексному підході до всіх трьох основ стійкого розвитку,
а саме в економічному, екологічному та соціальному вимірах».
утворення та комплексну переробку відхо-
дів тощо). Цей тренд формується на «пере-
хресті» базових положень системно-цивілі-
заційної та соціогуманітарної парадигм, на-
самперед принципів сталого й інклюзив-
ного розвитку.
Ключовим каталізатором цих змін є
всеохоплююче зростання ресурсних обме-
жень, що в підсумку формує сучасну
https://menr.gov.ua/files/docs/Національна%20доповідь%20ЦСР%20України_липень%202017%20ukr.pdf
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/natsionalna-dopovid-csr-Ukrainy.pdf
https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
ідеологію подальшого довгострокового
економічного розвитку. Причому ці ресур-
сні обмеження мають системний характер
та не є спонтанними, випадковими і тимча-
совими явищами. Навпаки, вони глобально
усвідомлені як закономірні та тривалі, що
зумовлює кардинальні зрушення у промис-
ловому ресурсоспоживанні.
Серед факторів, які також суттєво
впливають на прискорене запровадження
нових моделей промислового викорис-
тання ресурсів, слід відзначити негативні
кліматичні зміни та погіршення стану до-
вкілля, що значно знижують якість життя
сьогодні та загрожують існуванню людства
в перспективі.
Основні вектори розгортання тренду
пов’язані з переходом до таких моделей
економіки (з реалізацією в окремих видах /
секторах діяльності, насамперед у промис-
ловості), як «зелена», «циркулярна», «низь-
ковуглецева» та інші, які орієнтовані на об-
межене використання природних, невідно-
влюваних і поширення відновлюваних
джерел енерго- та матеріальних ресурсів,
багатоциклічність, мінімізацію шкідливих
екологічних наслідків тощо. Також слід за-
уважити, що свідченням детермінантної
ролі екологічної складової стійкого розви-
тку при визначенні стратегічних економіч-
них перспектив у розвинутих країнах є ор-
ганізаційні трансформації державного уп-
равління й регулювання. Наприклад, у Ні-
меччині посада міністра економіки та клі-
мату є інтегрованою за функціональним
контентом.
Вставка
При практичній реалізації цих ідей, у цілому визнаних на глобальному рівні ак-
туальними для людства, наразі виникають труднощі, пов’язані з досягненням консен-
сусу між країнами щодо масштабів і темпів змін. Це зумовлено переважно специфікою
національних економік, масштабами їхніх економічних амбіцій на перспективу, реаль-
ним потенціалом для системних зрушень.
Одна з «найсвіжіших» ілюстрацій – підсумки Конференції ООН з кліматичних
змін (26 сесія Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміни клімату – КС 26
РКЗК ООН; 31 жовтня-12 листопада 2021 р., Глазго, Шотландія)1. Делегації майже 200
країн-учасників саміту затвердили спільну декларацію – Кліматичний пакт Глазго. У
горизонті до 2050 р. зафіксовані основні завдання для запобігання загрозливим кліма-
тичним змінам – скоротити обсяги використання вугілля й метану, а також їхніх вики-
дів, зупинити зникнення лісів, перейти на авто з нульовим рівнем викидів тощо.
Проте наміри і конкретні плани багатих і бідних країн стосовно скорочення вуг-
лецевих викидів знову мали суттєві протиріччя. Зокрема, понад 40 країн зобов’язалися
до 2040 р. відмовитися від використання вугілля в енергетиці. Однак низка великих
країн, які значною мірою залежать від вугілля (Австралія, Китай, Індія та США), не
підписали цю угоду.
В Україні на державному рівні2 також визначені пріоритети щодо долучення до
«Європейського зеленого курсу», зокрема у сфері циркулярної економіки та органіч-
ного землеробства, довкілля, енергетики й енергоефективності, транспорту тощо.
1 https://unfccc.int/news/greater-ambition-now-critical-as-un-climate-change-conference-opens
2 Див., зокрема: https://www.kmu.gov.ua/news/v-uryadi-predstavili-prioriteti-u-golovnih-sferah-yevro
pejskogo-zelenogo-kursu (В Уряді представили пріоритети в головних сферах «Європейського зеленого ку-
рсу»); https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-ukrayina-ye-nevidyemnoyu-chastinoyu-realizaciyi-cilej-
yevropejskogo-zelenogo-kursu (Прем’єр-міністр: Україна є невід’ємною частиною реалізації цілей «Євро-
пейського зеленого курсу»).
https://unfccc.int/news/greater-ambition-now-critical-as-un-climate-change-conference-opens
https://www.kmu.gov.ua/news/v-uryadi-predstavili-prioriteti-u-golovnih-sferah-yevro%20pejskogo-zelenogo-kursu
https://www.kmu.gov.ua/news/v-uryadi-predstavili-prioriteti-u-golovnih-sferah-yevro%20pejskogo-zelenogo-kursu
https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-ukrayina-ye-nevidyemnoyu-chastinoyu-realizaciyi-cilej-yevropejskogo-zelenogo-kursu
https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-ukrayina-ye-nevidyemnoyu-chastinoyu-realizaciyi-cilej-yevropejskogo-zelenogo-kursu
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13
2023, № 1 (101)
Слід підкреслити, що тренд зрос-
тання ресурсних обмежень спричиняє
зміни в моделях не тільки виробничого, але
і побутового споживання товарів та послуг
на засадах мінімізації (економії). Спостері-
гається розповсюдження (популяризація)
ідеї відмирання споживацького суспільства
як моделі, що стимулює економічний роз-
виток. Збільшується активність реалізації
концепту «антиконсьюмеризму» (anti-
consumerism, або «антиспоживання», як рі-
зновид – «постконсьюмеризм») як антитези
філософії споживацької економіки. Як важ-
ливий напрям діяльності світової спільноти
розглядається, зокрема, «перехід до стій-
ких моделей споживання» продовольства,
орієнтованих на його безвідходне виробни-
цтво та низьку ресурсоємність1. Цей на-
прям безпосередньо пов'язаний із промис-
ловими переробними виробництвами АПК
та масштабами продовольчих ринків.
Такі обмеження з боку споживчого
ринку опосередковано посилюватимуть
вплив базових ресурсних обмежень у виро-
бничому секторі та можуть відіграти до-
сить помітну роль у довгостроковому роз-
витку промисловості щодо обсягів, темпів,
диверсифікації виробництва. Очевидно, що
це зумовить зміщення акцентів у довго-
строкових стратегіях із максимізації
об’ємно-кількісних на оптимізацію струк-
турно-якісних параметрів промислових ви-
робництв.
Наскільки динамічно розгортати-
муться ці процеси «схуднення» глобаль-
ного споживчого ринку, значною мірою за-
лежатиме від демографічних тенденцій –
зростання/скорочення чисельності насе-
лення. Скоріше за все, на тлі збереження у
світі явищ бідності та навіть голоду, абсо-
лютного зменшення споживання на світо-
вих споживчих ринках у довгостроковій
перспективі, принаймні до 2050 р., не від-
буватиметься. Ймовірніше, що це можна
очікувати на окремих регіональних ринках,
де рівень споживання є достатньо високим,
1 https://www.un.org/en/food-systems-summit/action-tracks
а тому ідея «антиспоживання» має більш
сприятливі умови для суспільної імплемен-
тації. Утім як тренд, що визначатиме довго-
строкові промислові перспективи у світі,
він має бути у фокусі уваги урядів і активі-
зувати заходи промислової політики в на-
прямі підтримки структурних змін і підви-
щення якості продукції.
Тренд посилення впливу ресурсних
обмежень на розвиток виробничої сфери
вже набув глобальних масштабів, які, ймо-
вірно, і надалі будуть збільшуватися. Проте
на рівні національних економік фактичний
ступінь і перспективи проявів тренду ви-
значаються низкою чинників, серед яких
найважливішими є: природно-географіч-
ний (корисні копалини, земельні та водні
ресурси, територія як потенційний простір
для виробничих майданчиків і логістичних
каналів); демографічний (структурні та ди-
намічні параметри населення як трудового
ресурсу); структурний (саме структура еко-
номіки та промисловості зокрема зумовлює
ключові параметри виробничого ресурсо-
споживання, а отже, масштаби існуючих і
перспективних обмежень).
Водночас не можна недооцінювати
роль інституційних чинників (цілеспрямо-
ване законодавство, якість державного уп-
равління та регулювання, рівень суспільної
свідомості та корпоративної відповідально-
сті та ін.). Нині це простежується у послі-
довному посиленні в різних країнах держа-
вного регулювання щодо використання на-
ціональних природних ресурсів національ-
ними та іноземними компаніями, стимулю-
ванні розвитку відновлюваних джерел ене-
ргії, заохоченні та підтримці виробників
щодо створення комплексних та замкнених
циклів переробки сировини і матеріалів
тощо.
У результаті оцінювання можливих
наслідків прискореного розгортання в пер-
спективі тренду зростання жорстких ресур-
сних обмежень можна припустити, що пев-
ною мірою це може спричинити поширене
https://www.un.org/en/food-systems-summit/action-tracks
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
запровадження нормативних підходів до
розподілу та споживання як інструменту
оптимізації ресурсних витрат. Це, у свою
чергу, може вплинути на процеси плану-
вання й організації виробництва, тим бі-
льше що сучасні ІКТ надають для цього не-
обмежені інформаційно-технологічні мож-
ливості на всіх рівнях.
Особливе місце в сучасній системі
парадигм довгострокового промислового
розвитку посідає інноваційна.
Ключовими глобальними трендами
реалізації інноваційної парадигми є збіль-
шення масштабів, підвищення темпів і ви-
переджальний розвиток R&D, національна
та міжнаціональна інтеграція науки і виро-
бництва, всебічний та динамічний розвиток
інноваційного підприємництва (зокрема
стартапів) та інфраструктури, зростання кі-
лькості технологічних та продуктових про-
мислових інновацій. Вони відображають
кардинальні зміни в моделях зростання ви-
робництва та забезпечення його ефектив-
ності з урахуванням новітніх системних ви-
кликів. Відповідно активно виявляють себе
тенденції зміцнення фінансової бази цих
процесів, насамперед щодо значного збіль-
шення бюджетних витрат на науково-інно-
ваційний сектор (зокрема в ЄС до 3%
ВВП). Якщо раніше випереджальні показ-
ники інноваційної діяльності демонстру-
вали переважно промислово розвинуті кра-
їни, то нині ці процеси помітно активізува-
лися у країнах із різним рівнем економіч-
ного розвитку, які таким чином намага-
ються здійснити неоіндустріальну модерні-
зацію. Проте інноваційна «нерівність» за-
лишається поки що характерною ознакою
процесів розвитку світової промисловості.
За різними експертно-аналітичними
оцінками, розгортання 4IR суттєво вплива-
тиме на прискорення промислових іннова-
цій, передусім за такими напрямами, як ро-
ботизація виробництва, інтелектуалізація
(«смартизація») виробничих та управлінсь-
ких процесів на основі ІКТ (зокрема, про-
мислового Інтернету речей, використання
«великих даних», «хмарних» сервісів,
штучного інтелекту тощо), запровадження
принципово нових конструктивних та об-
робних технологій (адитивних, лазерних,
біоінженерії тощо).
Водночас слід звернути увагу на той
очевидний факт, що в умовах сучасної нау-
ково-технологічної та промислової рево-
люції життєвий цикл будь-якої інновації
(продукту чи технології) значно скорочу-
ється. І в подальшому даний процес става-
тиме динамічним. Унаслідок цього потен-
ціал довгострокової ефективності конкрет-
них інновацій матиме певні об’єктивні ча-
сові обмеження. Тобто щоб зберегти довго-
строкові ефекти інноваційної діяльності,
необхідно постійно прискорювати її темпи
та оновлювати напрями. Інакше кажучи,
перманентна інноваційна адаптивність до
змін має стати важливою властивістю про-
мислових виробничо-економічних систем
на всіх рівнях.
У свою чергу, розвиток промислово-
го виробництва відповідно до інноваційної
парадигми потребує формування / рефор-
мування / рекомбінації визначальних для
нього факторів і прискореного розгортання
індукованих ними ключових тенденцій. Се-
ред універсальних пріоритетних чинників –
R&D, інвестиційні ресурси, інноваційна ін-
фраструктура, якість людського капіталу.
Безумовно, особливу роль відіграє фактор
стабільно активного попиту на інноваційну
продукцію як на інвестиційному, так і на
споживчому ринках. Зазвичай цей фактор
активізується та підтримується у світі на
основі проактивної державної політики.
Наприклад, сьогодні у країнах ЄС активно
розгортаються програми державного сти-
мулювання попиту на електромобілі – шля-
хом фінансового заохочення та інших
пільг. Досить розповсюдженою є практика
стимулювання переходу до відновлюваних
джерел енергії через тарифно-цінове регу-
лювання, кредитні механізми. Певного по-
штовху надають процеси кастомізації (ін-
дивідуалізації) споживчого попиту, спри-
чиняючи потреби в нових нішових продук-
тах та послугах.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15
2023, № 1 (101)
Орієнтири для специфікації визна-
чальних факторів в умовах конкретної кра-
їни надають методики міжнародних інно-
ваційних рейтингів, у яких оціночні сис-
теми побудовані за набором найбільш
впливових факторів. Безумовно, для кож-
ної країни варіація факторів інноваційного
розвитку має бути адаптована до її реаль-
них умов, можливостей та обраних цільо-
вих орієнтирів. Зокрема, специфічні пара-
метри довгострокових ефектів інновацій у
національних економіках залежать насам-
перед від галузевої структури, інтенсивно-
сті та якості здійснюваних інновацій.
Особливе місце в контексті аналізу
стратегічно значимих факторів і тенденцій
розвитку сучасної світової промисловості
посідає технологічний тренд Четвертої
промислової революції ‒ 4IR (у межах інно-
ваційної парадигми). Його зміст асоцію-
ється з переходом до кіберфізичних систем
із провідною роллю ІКТ, всеохоплюючою
цифровізацією промислових об’єктів і про-
цесів, формуванням індустріального Інтер-
нету речей («IIoT»), принципово новими
методами вироблення енергії та матеріалів,
а також їхньої обробки. У промисловості
розвинутих країн це проявляється в реалі-
зації концепту «Industry 4.0» з акцентом на
розвитку смарт-виробництв, які базуються
на запровадженні у виробничі та управлін-
ські процеси ІКТ сучасних поколінь (на-
самперед, штучного інтелекту, «великих
даних», робототехнічних систем, адитив-
них методів обробки, нових фізико-хіміч-
них і біотехнологій тощо).
Вставка
Важливою ознакою процесів імплементації сучасних технологій є високі темпи
з тенденцією зростання. Наприклад, за оцінками ITU Telecommunication Development
Bureau, за останні три десятиліття кількість користувачів інтернету зросла з кількох
мільйонів у 1992 р. до майже п'яти мільярдів у 2021 р. Уже дві третини людства мають
доступ до онлайн-світу.
Однак суттєвою залишається різниця між показниками розвинутих країн, тих, що
розвиваються, та найменш розвинутих за географічними, віковими, гендерними та ін-
шими ознаками. Наприклад, у віковій групі 15-24 роки інтернетом користуються: у
світі – 71, Європі – 97, Америці – 92, а в Африці ‒ лише 40% молоді. Спостерігається
залежність цього показника від рівня доходів країн – від 99% у країнах із високими
доходами до 28 % з найнижчими (ITU, 2022).
Новітній технологічний тренд 4IR
суттєво впливає на трансформацію складу
та ієрархії (пріоритетності) факторів довго-
строкового розвитку промисловості, а та-
кож на специфіку формування основних те-
нденцій.
Великого значення набувають інфор-
маційно-комунікаційний та людський фак-
тори – як ресурсні. Відповідно набуває
пріоритетності та активізується розвиток
пов’язаних із ними довгострокових тенден-
цій – зростання нематеріальних активів,
прискорене інвестування в ІКТ, реструкту-
ризація зайнятості в розрізі галузей та ок-
ремих виробничо-продуктових сегментів,
інтелектуалізація процесів у промисловос-
ті, міжгалузевий та міжфакторний перероз-
поділ створеної вартості / доходу та ін. (де-
тальний статистичний аналіз цих тенденцій
потребує окремої уваги та науково обґрун-
тованого методичного забезпечення).
Характерною тенденцією в умовах
розвитку цифрових технологій стає колек-
тивне використання інформаційного ресур-
су на основі послуг розгалуженої сітьової
інфраструктури (з використанням техноло-
гій «хмарних обчислень» і «великих да-
них»). Це сприятиме реалізації нових, еко-
номічно ефективніших моделей ресурсного
забезпечення виробництва і водночас зумо-
влюватиме зміни у структурі виробничих
витрат.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
Вставка
Надзвичайно швидко набувають розвитку цифрові платформи, де спільно вико-
ристовується інформаційно-аналітичний потенціал багатьох учасників на засадах так
званої «економіки спільного використання, або «шерингової економіки» (sharing econ-
omy): «Економіка спільного використання – це економічна модель, що визначається як
діяльність на основі однорангового зв’язку (P2P – peer to peer ), яка полягає у прид-
банні, наданні або спільному доступі до товарів та послуг, що часто здійснюються за
допомогою онлайн-платформи, заснованої на спільноті»1. Це досягається на основі ви-
користання IT-рішень і big data-застосунків або децентралізованих порталів / плат-
форм. Ринок спільного споживання товарів та послуг швидко зростає, і подальші про-
гнози є доволі оптимістичними. Найбільш активними учасниками шерингової еконо-
міки є підприємці сектору МСБ. Економічні ефекти цієї ресурсної моделі для вироб-
ників зумовлені полегшенням доступу до різних ринків, економією витрат, пов’язаних
із формуванням власних вартісних активів, запасів і з транзакціями за участю посере-
дників.
Провідним напрямом розгортання
новітнього технологічного тренду у проми-
словості є цифровізація (окремих вироб-
ництв, підприємств, секторів/галузей). Ци-
фрові трансформації створюють базис для
здійснення промислової діяльності в реаль-
ному часі та за мінімальних просторових
обмежень.
Промислові цифрові трансформації
спираються головним чином на фактор ін-
вестицій у розвиток ІКТ та відповідної ін-
фраструктури. Крім того, важливу роль ві-
діграє організаційний фактор, а саме обґру-
нтована (раціональна) послідовність здійс-
нення цифрових трансформацій конкрет-
них об’єктів відповідно до ступеня їхньої
готовності. Саме під впливом цих факторів
формуються параметри тенденцій цифрові-
зації промисловості в окремих країнах та
регіонах.
Корисними в цьому сенсі є висновки
та пропозиції, що містяться у річній допо-
віді компанії Huawei «Глобальний індекс
сітьової взаємодії» (Global Connectivity
Index ‒ GCI) за 2020 р. (HUAWEI TECH-
NOLOGIES CO., LTD, 2020, p. 62). Виокре-
млено п’ять основних етапів цифрової
1 https://business.diia.gov.ua/handbook/impact-investment/ekonomicna-model-spilnogo-spozivanna-serin
gova-ekonomika
2 «Пандемія прискорила рух промисловості до цифровізації через прискорення багатьма виробни-
ками стратегічних планів щодо цифровізації та використання технологій, щоб обійти локдауни та зберегти
(підтримати) виробництво».
трансформації галузей згідно з рівнем зрі-
лості ІКТ (йдеться про галузі економіки,
тобто і промисловість зокрема, але цей під-
хід доцільно реалізувати і стосовно інших
об’єктів) – ефективність завдань, функціо-
нальна, системна, організаційна ефектив-
ність та гнучкість, ефективність і стійкість
екосистеми.
Фахівці відзначають прискорення ци-
фровізації під впливом пандемії COVID-
2019 на тлі негативних тенденцій, спричи-
нених нею щодо обсягів і темпів промисло-
вого випуску й реалізації продукції, зайня-
тості, міжнародної торгівлі тощо. Зокрема,
у (UNIDO, 2020) підкреслюється: «The pan-
demic has accelerated industry’s move to-
wards digitalisation, with many manufacturers
fast-tracking digital strategy plans and lever-
aging technology to circumnavigate lock-
downs and maintain production»2.
Не можна залишити поза увагою фе-
номен суперечливості трендів, що відобра-
жають роль людського фактора у промис-
ловому виробництві, орієнтованому на тех-
нологічні інновації 4IR. Це цілком корелює
з контрверсійними науково-експертними
оцінками потенційних наслідків 4IR у
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17
2023, № 1 (101)
сфері зайнятості, які нині переповнюють
зарубіжні та вітчизняні публікації. Зок-
рема, у (UNIDO, 2021b, р. 24) зазначається:
«Advanced manufacturing such as automa-
tion, robotics and digitization have generated
a widespread discussion on the long-term ef-
fects on employment opportunities»1.
З одного боку, сучасні технології орі-
єнтовані на максимальне усунення людини
з виробничих та управлінських процесів, а
з іншого ‒ саме нові технології потребують
працівників із більш досконалими та ком-
плексними навичками і компетенціями, а
особливо з вищим рівнем відповідальності
та мотивації до продуктивної праці. Крім
того, досить імовірними видаються припу-
щення про появу нових актуальних для ви-
робництва професій, які сприятимуть «аб-
сорбції» вивільнених зі старих виробництв
працівників (за умови їхньої перепідгото-
вки, що, у свою чергу, створює нову проб-
лему)2.
Цифровізація як мейнстрим новіт-
нього технологічного тренду породжує
дуже суперечливі тенденції на ринку праці,
в організації та управлінні персоналом на
виробництві. Ідеться насамперед про руй-
націю усталених структур трудових відно-
син унаслідок використання моделей нефо-
рмальної зайнятості – «гіг-економіки»3,
«гібридної роботи». За ними часто прихо-
вуються схеми трудової експлуатації та ві-
дсутність будь-яких соціально-економіч-
них гарантій (постійної зайнятості, оплати
праці, медичного страхування) для праців-
ників цифрових платформ та їхніх клієнтів.
Проте послаблення формальних ра-
мок трудових відносин, яке зменшує залеж-
1 «Передові технології, такі як автоматизація, робототехніка та цифровізація, згенерували широку
дискусію про довгострокові ефекти на можливості зайнятості».
2 Про фактори, зміст поточних і потенційних змін у сфері зайнятості та трудових відносин в умовах
революційних технологічних зрушень див. (PwC, 2018; Колот, 2021; Колот, Герасименко, 2022).
3 Гіг-економіка (англ. Gig Economy; gig-economy, гигномика, «відкрита талант-економіка», «еконо-
міка вільного заробітку», «економіка короткострокових контрактів») ‒ модель трудових відносин, засно-
вана на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях (інакше – на тимчасових робочих
місцях). Проблемою гіг-економіки вважають соціальну незахищеність працівників і невизначеність
відповідальності працівників і роботодавців (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B3-%
D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0; https://hrliga.com/
index.php?module=news&op=view&id=21987
ність працівника від працедавця, може
сприяти більш активному пошуку ефектив-
ніших робочих місць, оптимізації процесів
професійного удосконалення тощо. Для
працедавців це створює можливості мобі-
льного відбору найефективніших праців-
ників, особливо у сферах, де цінуються
творчі компетенції, а також під конкретні
проєкти. У підсумку це економія витрат на
оплату праці та корпоративні «соціальні
пакети».
Поширення тенденцій «гіг-еконо-
міки» у промисловому виробництві є ха-
рактерним насамперед на стадіях конст-
рукторсько-технологічного проєктування,
упровадження інновацій, маркетингового
та збутового супроводження продукції,
тощо (про масштаби та динаміку залучення
фрілансерів та інших позаштатних праців-
ників можна детальніше дізнатися з різних
міжнародних інформаційно-аналітичних
джерел, що висвітлюють проблеми ринку
праці та зайнятості).
Специфіка сучасного етапу форму-
вання трендів людського капіталу пов’яза-
на також із постковідним шоком. На глоба-
льному рівні його наслідки для зайнятості
(ринку праці) оцінюються як безпрецеден-
тні після Другої світової війни та як довго-
тривалі в перспективі: «The employment
impacts of COVID-19 are deep, farreaching
and unprecedented». І далі: «… in the current
crisis the impact on employment was imme-
diate and sweeping, as a result of lockdowns
and other measures. The employment drop
implies that numerous workers around the
world are facing or will face a loss of income,
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0
https://hrliga.com/index.php?module=news&op=view&id=21987
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
in many cases leading them and their families
to (deeper) poverty»1.
Водночас потенційно ймовірними ви-
знаються й інші середньо- та довгострокові
ефекти щодо трансформацій та якості
розвитку людського капіталу: «…the
spillover effects on multidimensional poverty
indicators (health and nutrition, education,
living standards) will be manifested in the
medium and long-term»2 (CCSA, 2020, р. 20,
44-45).
Вставка
Досить песимістичну картину потенційних соціально-економічних потрясінь
унаслідок масштабної реалізації новітніх технологій 4IR, які стосуються безпосеред-
ньо працівників, спрогнозував у своїх бестселерах, а також під час дискусії на
ВЕФ-2020 відомий ізраїльський футуролог Ю.Н. Харарі (Yuval Noah Harari).
За його прогнозами такі технології, як роботизація, штучний інтелект та ін., при-
зведуть до суттєвих втрат робочих місць та появи значної кількості (навіть класу) «не-
корисних» людей. Це, у свою чергу, спричинятиме подальше поглиблення нерівності
між ними і прошарками ділової та політичної еліти. Як наслідок, назріватимуть рево-
люційні ситуації з новим ідейним вектором: «Можливо, у XXI ст. популістські рево-
люції будуть спрямовані не проти економічної еліти, яка експлуатує людей, а проти
економічної еліти, яка в них більше не має потреби. Скоріше за все, ця битва буде про-
грана. Протистояти непотрібності набагато важче, ніж боротися проти експлуатації»3.
На думку Ю.Н. Харарі, загрозлива соціальна поляризація може зачепити не
тільки суспільства окремих країн, але й міжкраїнні відносини. Як імовірні тренди май-
бутнього він прогнозує також процеси «неконтрольованої експансії колоніалізму да-
них і цифрових диктатур». Вихід науковець вбачає у рівномірному розподілі ефекту
від використання штучного інтелекту на глобальному рівні.
Аналізуючи потенційні наслідки «наступу» штучного інтелекту порівняно з
можливостями людини, Ю.Н. Харарі оперує поняттям «філософське банкрутство» –
явище, коли суспільство не матиме «ресурсів й інструментів, щоб усвідомити та пояс-
нити зміни, які відбуваються».
У контексті аналізу реалізації іннова-
ційної парадигми промислового розвитку
доцільно акцентувати увагу на динамічному
розгортанні тренду креативності при розро-
бленні й упровадженні бізнес-моделей та
промислових проєктів. Як свідчить світова
практика, творча (креативна) мотивація та
відповідний потенціал професійного само-
вираження мають велике значення для су-
часних працівників та управлінців, а відпо-
відні компетенції розглядаються як першо-
рядні критерії оцінки при відборі праців-
1 «Вплив COVID-19 на зайнятість є глибоким, із далекими наслідками та безпрецедентним. …за
нинішньої кризи вплив на зайнятість був невідкладним та широким, як результат самоізоляції та інших
заходів. Скорочення зайнятості означає, що багато працівників у всьому світі стикаються або ще зітк-
нуться з втратою доходів, що в багатьох випадках призводить їх та їхні сім’ї до ще більшого збідніння».
2 «…побічні ефекти на індикатори багатовимірної бідності (здоров’я, харчування, освіта, рівень
(стандарти) життя будуть виявлятися а середньо- та довгостроковій перспективі».
3 https://www.litres.ru/uval-noy-harari/21-urok-dlya-xxi-veka/chitat-onlayn/page-2/
ників, особливо до науково-технологічних
та інноваційних підрозділів виробничих ко-
рпорацій.
Очевидним є тісний взаємозв’язок
тренду креативності з іншими трендами
інноваційного спрямування, оскільки будь-
яка промислова інновація починається з
креативної конструкторської чи технологі-
чної ідеї. У цьому сенсі такі тренди мають
потенціал позитивного впливу на довго-
строкове промислове зростання за умови їх
інтегрованого розвитку.
https://www.litres.ru/uval-noy-harari/21-urok-dlya-xxi-veka/chitat-onlayn/page-2/
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19
2023, № 1 (101)
Вставка
Є підстави вважати, що тренд збільшення креативної складової все повніше ви-
являтиме себе не тільки в межах «креативних індустрій» (згідно із законодавчо-норма-
тивним визначенням) 1.
З певним ступенем умовності можна говорити про формування та розвиток «кре-
ативного капіталу» як економічно значущої складової в структурі сучасного промис-
лового капіталу, насамперед у високотехнологічних секторах обробної промисловості.
Він, зокрема, впливає на економічну ефективність виробництв через створення і наро-
щування інтелектуальної власності, формування брендів, зростання продуктивності
праці внаслідок більш повної самореалізації працівників тощо.
Крім того, промисловість тісно співпрацює з видами діяльності, які належать до
сектору креативних індустрій. Найперше – це ІТ галузь, де продукується програмний
продукт і послуги, без чого перехід реального виробництва до системної цифровізації
неможливий. Тобто відбувається опосередкований вплив креативного фактора на про-
мисловий розвиток.
Як реакція на посилення ролі таланту, творчих здібностей працівників у забезпе-
ченні розвитку й ефективності економічної діяльності та будь-яких індустрій з’явилося
поняття «талант-економіка», насамперед в умовах формування нових моделей органі-
зації праці. Попит бізнесу на таланти, як провідного джерела створеної вартості, зрос-
тає пропорційно динаміці інновацій і водночас загостренню проблеми забезпечення
якісним «людським капіталом». Конкурентна боротьба країн за таланти відобража-
ється у проведенні міжнародних рейтингів, які оцінюють національний потенціал для
їх ефективного економічного використання та розвитку2. Перспективною в довгостро-
ковому вимірі може виявитися тенденція формування нових талантів на основі поєд-
нання можливостей робототехніки та штучного інтелекту3.
У контексті дослідження процесів
світового промислового розвитку доцільно
також акцентувати увагу на парадигмі гло-
балізації, яка наразі визначає і визначатиме
в перспективі його провідні тренди.
Економічна глобалізація як процес ро-
зширення і поглиблення економічної взає-
мозалежності та співпраці у міжнародному
вимірі – об’єктивний та закономірний про-
цес, зумовлений зміною ролі й значення фа-
кторів простору та часу для забезпечення
соціально-економічної ефективності в но-
вих технологічних та інституційних обста-
винах сучасного історичного етапу світо-
вого розвитку. Поглиблюється інтегрова-
ність національних економік (насамперед
промисловості), посилюється їхній взаємов-
плив та взаємозалежність на різних рівнях
та в різних сегментах, зокрема в межах
1 Див., зокрема, в Україні (Кабінет Міністрів України, 2019).
2 Світові щорічні рейтинги талантів (World Talent Ranking ‒ WTR) здійснює Міжнародний інститут
розвитку менеджменту (IMD, Лозанна, Швейцарія; http://www.imd.org/wcc/)
3 Див. (Рыбаченко, 2020).
утворення дво- та багатосторонніх економі-
чних угрупувань, а з поширенням цифрові-
зації – через формування секторальних і фу-
нкціональних цифрових платформ. Геогра-
фічні межі будь-якої держави стають факти-
чно умовними для бізнесу.
Світові тенденції зростання обсягів
зовнішньоекономічної діяльності за всіма її
напрямами (торгівля, науково-технічне
співробітництво, виробнича кооперація та
ін.) свідчать про глобальне масштабування
промислового виробництва та новітньої
інформаційно-комунікаційної інфраструк-
тури. Певною ілюстрацією економічної
глобалізації є GVCs та GSCs, основу яких
становлять такі форми міжнародного роз-
поділу праці, як спеціалізація та коопера-
ція, з урахуванням конкурентних переваг
окремих країн та виробників.
http://www.imd.org/wcc/
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
Глобалізація сприяє задіянню таких
важливих чинників ефективності функціо-
нування і розвитку промислового виробни-
цтва, як масштабування (виробництва, ри-
нків), ефективна локалізація (з урахуван-
ням конкурентних переваг, наявності / на-
ближення до ресурсних джерел та / або до
споживача), виробнича спеціалізація та ко-
операція (через міжнародний розподіл
праці в GVCs), диверсифікація (галузева,
продуктова, ринкова), інтеграція зусиль і ре-
сурсів. Економічні ефекти цих чинників
пов’язані зі скороченням відтворювального
та виробничого циклів, створенням нових
ринкових сегментів, використанням дешев-
ших ресурсів і кращих бізнесових практик
тощо.
Це дає підстави розглядати глобаліза-
ційні тренди як відносно стійкі тренди дов-
гострокового характеру, які тією чи іншою
мірою і надалі позначатимуться на організа-
ції та ефективності промислової діяльності.
Проте в останні роки спостерігаються
зворотні процеси економічної автономізації
країн і локалізації виробництв на резидент-
них територіях (деглобалізація). Основними
драйверами їх розгортання стали фактори
геополітичних зрушень і погіршення дина-
міки та збалансованості соціально-економі-
чного розвитку у світі та в окремих країнах.
Додаткового відчутного поштовху приско-
ренню антиглобалізаційних тенденцій на-
дала пандемія COVID-2019.
Вставка
Одним із яскравих прикладів перегляду промислових стратегій з позицій релока-
ції є формування європейської ініціативи The EU Chips Act1. Її ключова мета – перебу-
дувати ланцюжки вартості та постачань в індустрії чіпів із глобальних у регіональні в
межах ЄС (та окремих третіх країн), кардинально змінюючи ступінь зовнішньої зале-
жності від азіатських країн. Утім курс на європейську локалізацію зберігає регіональ-
ний рівень інтеграції по всьому циклу продукції, оскільки це зумовлено вагомими еко-
номічними факторами – обсягом необхідних витрат і перевагами науково-технологіч-
ної та інноваційної кооперації.
Водночас проблема нинішнього регресу щодо глобального економічного співро-
бітництва доволі гостро відчувається на міжнародному рівні. Достатньо згадати тема-
тику останнього Міжнародного економічного форуму в Давосі (16-20 січня 2023 р.) ‒
«Співпраця у фрагментованому світі»2.
А ВЕФ-2022 (Давос, 23 травня 2022 р.), на якому було відзначено посилення ролі
спільних дій на нинішньому складному етапі світового розвитку, став піонером у ство-
ренні першої глобальної цільової платформи метавсесвіту – The Global Collaboration
Village. Мета – «…to harness the potential of the metaverse as a platform for collaborative,
inclusive and effective international action»3.
З огляду на економічні ефекти глоба-
лізації, які вже виявили себе або є потен-
ційно можливими, зазначені процеси наці-
ональної / регіональної автономізації мати-
муть лише тимчасовий характер і перева-
жно короткострокові позитивні результати.
1 https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_729
2 «Cooperation in a Fragmented World» (https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-
annual-meet).
3 «…щоб використати потенціал метавсесвіту як платформи для спільних, інклюзивних та ефек-
тивних міжнародних дій» (https://www.weforum.org/press/2022/05/world-economic-forum-unveils-virtual-
global-collaboration-village-as-the-future-of-strong-public-private-cooperation/).
Їх можна розцінювати як тактичний адап-
таційний маневр в економічній політиці
держав і регіональних утворень, який до-
зволить національним економікам або ок-
ремим секторам структурно «переформа-
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_729
https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-annual-meet).
https://www.weforum.org/events/world-economic-forum-annual-meet).
https://www.weforum.org/press/2022/05/world-economic-forum-unveils-virtual-global-collaboration-village-as-the-future-of-strong-public-private-cooperation/
https://www.weforum.org/press/2022/05/world-economic-forum-unveils-virtual-global-collaboration-village-as-the-future-of-strong-public-private-cooperation/
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21
2023, № 1 (101)
туватися» відповідно до геоекономічних та
геополітичних зрушень, що відбуваються.
Сьогодні глобалізаційні тренди роз-
виваються через подолання певних проти-
річ, що може спричинити в довгостроко-
вому періоді як позитивні, так і негативні її
прояви. Тому актуальним науково-практи-
чним завданням є поглиблений аналіз фак-
торів, які можуть сприяти саме позитив-
ному впливу глобалізаційних процесів на
промисловий розвиток.
Багатошаровість, різновекторність та
водночас нерозривний діалектичний взає-
мозв'язок парадигм і мегатрендів, що нині
визначають основні параметри у світовому
промисловому секторі, формують об’єкти-
вні передумови для посилення ролі інсти-
туційного базису в реалізації модернізацій-
них процесів.
Ідеться насамперед про інституцій-
ний потенціал впливу держави, політичних
партій, громадянського суспільства на за-
значені процеси в промисловості. В умовах
глобалізаційно-інтеграційних трендів хара-
ктерна особливість полягає у зміщенні та-
кого впливу на міждержавний рівень (у ме-
жах регіональних і глобальних економіч-
них угрупувань) через спільне опрацю-
вання та узгодження принципів економіч-
ної діяльності та векторів руху.
Така зовнішньо орієнтована модель
інституціоналізації процесів промислового
розвитку має як недоліки, так і переваги.
Серед останніх – можливість для окремих
національних економік швидше й ефектив-
ніше налаштуватися на загальносвітові
ключові тренди й адаптувати практичний
досвід до власних умов. Утім зростають ри-
зики втрати певної частки економічної
суб’єктності держави у розробленні проми-
слової політики, а також зовнішній тиск на
вибір пріоритетів і цілей.
Проте в будь-якому випадку очевид-
ним є тренд активної державної політики в
промисловості. Факти, які підтверджують
цю тезу: ініціативи урядів країн щодо реа-
лізації державних промислових та інфра-
структурних проєктів і програм; розвиток
різних форм взаємодії з бізнесом (консуль-
тації, державні замовлення, бюджетне фі-
нансування R&D і пілотних проєктів, фі-
нансово-економічне партнерство); поглиб-
лення протекціонізму тощо.
Як свідчить світова практика остан-
ніх двох десятиліть, посиленню ролі дер-
жави як стратегічного актора в економічній
сфері, насамперед, у промисловості, знач-
ною мірою сприяли перманентні кризи як
закономірні прояви зростаючої нестабіль-
ності та невизначеності. Це такі кризи, як
фінансова 2008-2009 рр., COVID-криза у
2019-2022 рр.; нині розгортаються енерге-
тична та «чіпова» (про яку згадувалося
вище) та ін. Це стимулює уряди й бізнес до
спільних активних дій на основі узгоджень,
компромісів та об’єднання ресурсів.
Тренд зміцнення інституціоналізації
промислового розвитку на всіх рівнях (гло-
бальному, регіональному, національному)
базується на процесах організаційно-кому-
нікаційних трансформацій. Вони охоплю-
ють тенденції системної перебудови міжде-
ржавних відносин, корпоративного управ-
ління, розгортання мережевих (горизонта-
льних) структур організації та управління
виробництвом, оновлення форм взаємодії
основних суб’єктів у промисловій сфері
згідно з принципами інклюзивності та соці-
альної відповідальності. Факторами, які
спричинили ці зміни і надалі впливатимуть
на формування відповідних тенденцій, є, з
одного боку, сучасні ІКТ, а з іншого – запит
на нову якість організаційно-економічних
відносин, зокрема виробничих, побудова-
них на засадах оптимізації / збалансування
інтересів суспільства, бізнесу та держави.
Інституціоналізація процесів промис-
лового розвитку (як і економічного зага-
лом) на сучасному етапі має таку принци-
пову особливість, як безпрецедентне поси-
лення впливу геополітичних зрушень – усіх
тих змін, що охоплюють переформату-
вання «світопорядку», «центрів сили та
впливу», «територій інтересів», міждержа-
вних та регіональних політичних утворень
тощо. Таке посилення впливу геополітич-
ного фактора в епоху глобалізації та назрі-
вання новітніх масштабних і стратегічно
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
загрозливих викликів – цілком закономірне
явище з обґрунтованим логічним пояснен-
ням. Проте його характеристики та нас-
лідки повною мірою залежать від вихідних
умов конкретної держави (економіки), її го-
товності та спроможності брати участь як
суверенний суб’єкт у таких глобальних
структурних змінах.
У світлі подій, що відбуваються, слід
звернути увагу на те, що Україна в цих про-
цесах опинилася зовсім не на периферії (на
відміну від її становища у світовій еконо-
міці), а безпосередньо в їх епіцентрі – на
перетині геополітичних інтересів США, ЄС
та РФ. Через це формування державної про-
мислової стратегії та політики має відбува-
тися з чітким баченням нових геополітич-
них реалій і подальших перспектив їхнього
розвитку. Тільки за цих умов національні
стратегічні цілі й завдання набудуть необ-
хідного рівня адекватності трендам світо-
вого розвитку.
Висновки. Сьогодні світова промис-
ловість перебуває в активному стані карди-
нальних зрушень під впливом модерніза-
ційних змін у системі фундаментальних
ідей (парадигм) економічного розвитку
та практичних концепцій їх реалізації.
Об’єктивно це пов’язано з низкою чинни-
ків, породжених як загальними цивілізацій-
ними змінами, так і безпосередньо еконо-
міко-технологічними особливостями су-
часного етапу. Ці закономірні процеси вже
визначають і визначатимуть у довгостроко-
вій перспективі ключові тренди розвитку
промислового виробництва. Тобто форму-
ється якісно інший глобальний контекст
для розроблення та реалізації довгостро-
кових стратегій усіма зацікавленими
суб’єктами промислової діяльності.
Глобальний характер викликів зумо-
влює необхідність органічного та гармо-
нійного включення всіх національних еко-
номік у нові парадигмальні рамки розви-
тку. Стратегічна значущість цих змін для
подальшого прогресивного соціально-еко-
номічного розвитку визнається політич-
ними та економічними елітами національ-
ного, регіонального, глобального рівнів. Це
спричинило активні процеси переосмис-
лення стратегічних концептів і промисло-
вих політик у світі, особливо в останні два
десятиліття.
В умовах зростання економічної не-
стабільності, невизначеності й непередба-
чуваності перманентний аналіз базових
промислових мегатрендів та їхніх взає-
мозв’язків набуває науково-практичної ак-
туальності. Методологічно корисним при
вирішенні цього завдання є виявлення їх ді-
алектичної взаємообумовленості на основі
систематизації в рамках ключових пара-
дигм. За результатами авторського дослі-
дження доволі широкого діапазону проми-
слових трендів, які наразі потрапили в ана-
літичне поле міжнародних та національних
інституцій, запропоновано розглядати їх у
контексті чотирьох парадигм: системно-
цивілізаційної, соціогуманітарної, іннова-
ційної та глобалізаційної. Вони виокрем-
лені за ознаками відповідності ключовим
глобальним викликам, домінантної рушій-
ної сили, базових імперативів та можливо-
сті високого ступеня узагальнення (агрего-
ваності) різноаспектних трендів, які спос-
терігаються у світовій промисловості.
Стратегічне значення має тренд роз-
ширення цільової багатовимірності проми-
слового розвитку внаслідок розгляду про-
мисловості як складової цілісної соціоеко-
номічної системи будь-якого рівня. Відбу-
вається цільове «вмонтовування» промис-
лового виробництва в сучасні національні,
регіональні та глобальні стратегії розвитку.
Набуває актуальності завдання поглиб-
лення збалансованості та гармонізації окре-
мих векторів і процесів як у самому сек-
торі, так і в суміжних секторах економіки.
Пріоритетними для гармонізації сектораль-
них процесів довгострокового розвитку є і
мають залишитися щонайменше три цільо-
вих напрями: ефективне економічне зрос-
тання на основі інновацій, соціальна спра-
ведливість (через принципи інклюзивної та
транспарентної організації виробництва й
розподілення) і стійкий розвиток. Цей
тренд діалектично пов'язаний із рівнем ро-
звитку країн, характеризує передумови їх
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23
2023, № 1 (101)
системного соціально-економічного про-
гресу та потенціал конкурентоспроможно-
сті.
Посилення впливу на промисловий
розвиток імперативів соціогуманітарної па-
радигми відображається у формуванні ни-
зки трендів, серед яких: пріоритетність для
policymakers та бізнесу цілей / вимог, які
спрямовані на забезпечення гуманітарного
прогресу (вимоги кліматично-екологічної
безпеки, соціальної справедливості, людсь-
кого розвитку, якісного управління та ін.);
домінування клієнтоорієнтованих моделей
організації бізнесу; переорієнтація промис-
лової діяльності на формування / розши-
рення «зони комфорту» працівника, лю-
дини, колективу, суспільства загалом (за
рахунок створення та використання доско-
наліших технологій, продукції, послуг,
форм організації виробництва).
У системі соціогуманітарної мотива-
ції промислового розвитку сучасні техно-
логії 4IR надають нового відчутного по-
штовху актуалізації тренду цінності ком-
форту (як системи певних якісних парамет-
рів), оскільки вони створюють сприятливі
умови для задоволення зростаючих вимог
як для безпосередніх учасників промисло-
вої діяльності, так і для споживачів проми-
слових товарів і послуг з якісно вищими
властивостями / функціями.
Системні зміни в моделях виробни-
чого використання всіх видів ресурсів на
засадах максимізації ресурсоефективності
та безпеки для довкілля характеризують
зміст ще одного стратегічного тренду у сві-
товому промисловому секторі. Він розгор-
тається на підґрунті всеохоплюючого зрос-
тання ресурсних обмежень як закономір-
ного явища, яке формується під впливом
природно-кліматичних, демографічних, со-
ціальних, історико-культурних, геополіти-
чних та інших факторів.
Зростання ресурсних обмежень спри-
чиняє зміни в моделях не тільки виробни-
чого, але і побутового споживання товарів
та послуг. Це формує передумови для опо-
середкованого посилення впливу базових
ресурсних обмежень у виробничому сек-
торі. У довгостроковому розвитку промис-
ловості тренд ефективного ресурсоспожи-
вання матиме вплив на тенденції обсягів,
темпів, диверсифікації виробництва. Оче-
видно, що це зумовить зміщення акцентів у
довгострокових стратегіях щодо максимі-
зації об’ємно-кількісних на оптимізацію
структурно-якісних параметрів промисло-
вих виробництв.
Прискоренню динаміки тренду тран-
сформації моделей виробничого ресурсо-
споживання сприятиме розвиток ефектив-
ного інституційного середовища (цілеспря-
моване законодавство, якість державного
управління та регулювання, рівень суспіль-
ної свідомості, корпоративної відповідаль-
ності, гармонізація стратегій і заходів на
міждержавному рівні тощо).
Перспективи імплементації іннова-
ційної парадигми розвитку промисловості
переважно визначатимуться масштабами
та динамікою розгортання 4IR. Розвиток
тренду нарощування та прискорення про-
мислових технологічних інновацій спира-
тиметься на такі напрями, як роботизація
виробництва, інтелектуалізація («смарти-
зація») процесів на основі сучасних ІКТ
(зокрема, промислового Інтернету речей,
використання «великих даних», штучного
інтелекту тощо), запровадження принци-
пово нових конструктивних та обробних
технологій (адитивних, лазерних, біоінже-
нерії та ін.). Перманентна інноваційна ада-
птивність до змін стає важливою властиві-
стю та критичним трендом стійкості (ре-
зильєнтності) промислових виробничо-
економічних систем на всіх рівнях.
Технологічний тренд, спричинений
імплементацією досягнень 4IR, суттєво
впливає на трансформацію складу та ієрар-
хії (пріоритетності) факторів довгостроко-
вого розвитку промисловості та специфіку
формування основних тенденцій. Великого
значення набувають фактори інформа-
ційно-комунікаційних і людських ресурсів.
Водночас зберігають своє впливове зна-
чення фактори R&D, інвестиційних ресур-
сів, інноваційної інфраструктури. Особ-
ливу роль відіграє фактор стабільно актив-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
ного попиту на інноваційну продукцію як
на інвестиційному, так і на споживчому ри-
нках. Зазвичай цей фактор активізується та
підтримується у світі на основі активної
державної політики.
Провідним напрямом розгортання те-
хнологічного тренду 4IR у промисловості є
цифровізація (окремих виробництв, підп-
риємств, секторів / галузей). Відповідні ци-
фрові трансформації спираються головним
чином на фактор інвестицій у розвиток ІКТ
та відповідної інфраструктури. Крім того,
велике значення має організаційний фак-
тор, а саме обґрунтована послідовність
здійснення цифрових трансформацій конк-
ретних об’єктів відповідно до ступеня їх-
ньої готовності.
Цифровізація як мейнстрим новіт-
нього технологічного тренду викликає
дуже суперечливі тенденції на ринку праці,
в організації та управлінні персоналом на
виробництві, що створює передумови для
посилення корпоративної та соціальної
конфліктності. Відтак актуалізується за-
вдання гармонізації цілей промислового та
соціального розвитку.
Реалізація інноваційної парадигми
промислового розвитку сприяє динаміч-
ному формуванню та розгортанню тренду
креативності при розробленні та модерніза-
ції бізнес-моделей і промислових проєктів.
Тісний взаємозв’язок тренду креативності з
іншими трендами інноваційного спряму-
вання сприяє нарощуванню потенціалу
довгострокового промислового зростання
за умови їх інтегрованого та паралельного
розвитку.
На сучасному етапі світового проми-
слового розвитку реалізація парадигми гло-
балізації супроводжується суперечливими
явищами. Проте економічні ефекти глоба-
лізації щодо масштабування, ефективної
локалізації, спеціалізації та кооперації, ди-
версифікації виробництва та ринків, інтег-
рації зусиль і ресурсів надають підстави ро-
зглядати спричинені нею тренди як відно-
сно стійкі тренди довгострокового харак-
теру.
Водночас спостерігається активізація
антиглобалізаційних тенденцій під впли-
вом факторів геополітичних зрушень, погі-
ршення динаміки соціально-економічного
розвитку у світі, його асиметрії між краї-
нами та регіонами, пандемії COVID- 2019.
З огляду на економічні ефекти глоба-
лізації, які вже виявили себе або є потен-
ційно можливими, процеси національної
/регіональної автономізації, імовірно, ма-
тимуть лише тимчасовий характер і перева-
жно короткострокові позитивні ефекти. Їх
можна розцінювати як тактичний адапта-
ційний маневр в економічній політиці дер-
жав і регіональних утворень, який дозво-
лить національним економікам або окре-
мим секторам структурно «переформатува-
тися» відповідно до геоекономічних та гео-
політичних зрушень.
Багатошаровість, різновекторність та
водночас нерозривний діалектичний взає-
мозв'язок парадигм і мегатрендів у світо-
вому промисловому секторі зумовлюють
об’єктивну потребу у зміцненні інституцій-
ного потенціалу держави, політичних пар-
тій, громадянського суспільства при фор-
муванні та реалізації сценаріїв довгостро-
кового промислового розвитку. Очевидним
є тренд активної державної політики в про-
мисловості. В умовах поглиблення геополі-
тичних і геоекономічних зрушень виявляє
себе тенденція до зміщення центрів її фор-
мування на міждержавний рівень (у межах
регіональних та глобальних економічних
угрупувань). Це має як недоліки, так і пере-
ваги. Серед останніх – можливість для ок-
ремих національних економік швидше й
ефективніше налаштуватися на загальнос-
вітові ключові тренди. Утім зростають ри-
зики втрати певної частки економічної
суб’єктності держав у розробленні промис-
лової політики, а також зовнішній тиск на
вибір пріоритетів і цілей.
У подальших дослідженнях доцільно
зосередитися на аналізі конкретних проявів
світових промислових трендів у промисло-
вості України та можливостях їхнього роз-
витку з урахуванням специфіки ниніш-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25
2023, № 1 (101)
нього стану та повоєнної стратегії розбу-
дови новітньої національної економіки.
Література
Вишневський В. П. (2022). Цифрові техно-
логії та проблеми розвитку промислово-
сті. Економіка України. № 1. С. 47-66.
DOI: https://doi.org/10.15407/economy
ukr.2022.01.047
Геєць В. М. (2020). Феномен нестабільнос-
ті – виклик економічному розвитку / ДУ
«Інститут економіки та прогнозування
НАН України». Київ: ВД «Академперіо-
дика». 456 с.
Дейнеко Л. В. та ін. (2022). Виклики майбу-
тнього для промислового розвитку
України: наукова доповідь; за ред.
Л. В. Дейнеко. Київ: НАН України, ДУ
«Ін-т економіки та прогнозування НАН
України». 184 с.
Збаразська Л. О. (2020). Ключові акценти
порядку денного промислового розвит-
ку в Україні. Економіка промисловості.
№ 4 (92). С. 5-37. DOI: http://doi.org/10.
15407/econindustry2020.04.005
Збаразська Л. О. (2022). Промисловість Ук-
раїни у світовому «ландшафті»: тенден-
ції у контексті завдань довгострокового
розвитку. Економіка промисловості.
№ 2 (98). С. 5-24. DOI: http://doi.org/10.
15407/econindustry2022.02.005
Кабінет Міністрів України (2019). Про за-
твердження видів економічної діяльно-
сті, які належать до креативних індуст-
рій: Розпорядження від 24.04.2019 р.
№ 265-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/265-2019-%D1%80#Text (дата
звернення: 21.01.2023)
Колот А. М. (2021). Соціально-трудова ре-
альність – XXI: філософія становлення,
можливостей та викликів. Економіка Ук-
раїни. № 2. С. 3-31. DOI: https://doi.org/
10.15407/economyukr.2021.02.003
Колот А. М., Герасименко О. О. (2022). Но-
вітні формати організації трудової діяль-
ності: природа, виклики, траєкторії роз-
витку. Економіка України. № 5. С. 59-76.
DOI: https://doi.org/10.15407/economy
ukr.2022.05.05
Рыбаченко А. (2020). Кто первым заберет
вашу работу: робот или гиг? HR Лига.
URL: https://hrliga.com/index.php?modu
le=news&op=view&id=21987 (дата звер-
нення: 18.01.2023)
Сіденко В. Р. (2021). Виклики і ризики
цифрової трансформації: світовий та ук-
раїнський контексти. Економіка Укра-
їни. № 5. С. 40-58. DOI: https://doi.org/10.
15407/economyukr.2021.05.040
Солдак М. О. (2020). Промислові екосис-
теми і цифровізація в контексті сталого
розвитку. Економіка промисловості.
№ 4 (92). С. 38-66. DOI: http://doi.org/10.
15407/econindustry2020.04.038
Amosha O., Pidorycheva I., Zemliankin A.
(2021). Key trends in the world economy
development: new challenges and pro-
spects. Science and Innovation. Vol. 17.
No. 1. pp. 3-17.
Committee for the Coordination of Statistical
Activities (CCSA, 2020). How COVID-19 is
changing the world: a statistical perspecti-
ve. 90 р. URL: https://unstats.un.org/unsd/
ccsa/documents/covid19-report-ccsa.pdf
(дата звернення: 18.01.2023)
European Commission (2014). For a Euro-
pean Industrial Renaissance. Communica-
tion from the Commission to the European
Parliament, the Council, the European
Economic and Social Committee and the
Committee of the Regions. Brussels.
COM/2014/014 final. URL: https://eur-lex.
europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri
=CELEX:52014DC0014& (дата звер-
нення: 30.01.2023)
European Commission (2020). A new indus-
trial strategy for Еurope. Communication
from the commission to the European Par-
liament, the European Council, the Coun-
cil, the European Economic and Social
Сommittee and the Сommittee of the Re-
gions. Brussels, 10.3.2020 com (2020) 102
final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0
102 (дата звернення: 02.02.2023)
European Parliament (2021). Resilience of
global supply chains: Challenges and solu-
tions. URL: https://www.europarl.europa.
https://doi.org/10.15407/economy%20ukr
https://doi.org/10.15407/economy%20ukr
http://doi.org/10.%2015407/econindustry2022.02.005
http://doi.org/10.%2015407/econindustry2022.02.005
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text
http://economyukr.org.ua/?page_id=336&lang=uk&hid=3647
http://economyukr.org.ua/?page_id=336&lang=uk&hid=3692
http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=540
http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=540
http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=540
http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=540
https://doi.org/10.15407/econo%20myukr.2022.05.05
https://doi.org/10.15407/econo%20myukr.2022.05.05
https://hrliga.com/index.php?module=news&op=view&id=21987
https://hrliga.com/index.php?module=news&op=view&id=21987
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0102
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0102
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0102
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
26 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
eu/RegData/etudes/BRIE/2021/698815/
EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf (дата
звернення: 30.01.2023)
HUAWEI TECHNOLOGIES CO., LTD (2020).
Global Connectivity Index 2020. Shaping
the New Normal with Intelligent Connec-
tivity. 64 p. URL: https://www.huawei.
com/minisite/gci/assets/files/gci_2020_
whitepaper_en.pdf?v=20201217v2 (дата
звернення: 30.01.2023)
International Telecommunication Union (ITU,
2022). The Global Connectivity Report
2022. Geneva, Switzerland. 186 с. URL:
https://www.itu.int/dms_pub/itu-d/opb/ind/
d-ind-global.01-2022-pdf-e.pdf (дата звер-
нення: 30.01.2023)
PwC (2018). Будущее рынка труда: проти-
воборство тенденций, которые будут
формировать рабочую среду в 2030 го-
ду. URL: https://www.pwc.com/kz/ru/pub-
lications/publications-new/workforce.html
(дата звернення: 30.01.2023)
Schwab K. (2016). The Fourth Industrial
Revolution: what it means, how to respond.
World Economic Forum, January, 2016.
URL: https://www.weforum.org/agenda/
2016/01/the-fourthindustrial-revolution-
what-it-means-and-how-to-respond/ (дата
звернення: 30.01.2023)
UN General Assembly (2015). Transforming
our world: the 2030 Agenda for Sustaina-
ble Development. URL: https://undocs.org/
A/RES/70/1 (дата звернення: 18.01.2023)
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2015). Industrial
Development Report 2016. The Role of
Technology and Innovation in Inclusive
and Sustainable Industrial Development.
Vienna. 286 р. URL: https://www.unido.
org/sites/default/files/2015-12/EBOOK_
IDR2016_FULLREPORT_0.pdf (дата
звернення: 30.01.2023)
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2017). Industrial De-
velopment Report 2018. Demand for Man-
ufacturing: Driving Inclusive and Susta-
inable Industrial Development. Vienna.
274 р. URL: https://www.unido.org/sites/
default/files/files/2017-11/IDR2018_FUL
L%20REPORT.pdf (дата звернення:
10.01.2023)
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2019). Industrial
Development Report 2020. Industrializing
in the digital age. Vienna. 228 р. URL:
https://www.unido.org/sites/default/files/fi
les/2019-12/UNIDO%20IDR20%20main
%20report.pdf (дата звернення: 30.01.
2023)
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2020). The Future of
Manufacturing in a Post-Pandemic World.
URL: https://www.unido.org/sites/default/
files/files/2020-11/GMIS2020%20Virtual
%20Summit%20Outcomes%20PDF%20
Version.pdf#GMIS2020%20Virtual%20
Summit%20Outcomes%20PDF%20Versi
on.indd%3A.103301%3A101 (дата звер-
нення: 20.01.2023)
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2021a). Propelling
LDCs in the Digital Age: A 4IR Perspec-
tive for Sustainable Development. Fifth
United Nations conference on least devel-
oped countries (LDC5). Vienna, Austria
2021. 102 р. URL: https://hub.unido.org/
sites/default/files/publications/Propelling%
20LDCs%20in%20the%20Digital%20Age
_2021_EN_0.pdf?_ga=2.95978143.20676
91475.1648038699-632838333.16155555
60 (дата звернення: 20.01.2023)
United Nations Industrial Development Organ-
ization (UNIDO, 2021b). Statistical Indica-
tors of Inclusive and Sustainable Industria-
lization: Biennial Progress Report 2021.
Vienna. 98 р. URL: https://www.unido.
org/sites/default/files/files/2021-9/SDG_
report_2021_final.pdf (дата звернення:
19.01.2023)
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2022). Industrial De-
velopment Report 2022. The future of in-
dustrialization in a post-pandemic world.
URL: https://www.unido.org/sites/default/
files/files/2021-11/IDR%202022%20-%20
EBOOK.pdf (дата звернення: 30.01.2023)
World Economic Forum (2022). Taking Big
Leaps in Value Chain Resilience – adap-
https://www.pwc.com/kz/ru/publications/publications-new/workforce.html
https://www.pwc.com/kz/ru/publications/publications-new/workforce.html
https://www.unido.org/sites/default/files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20main
https://www.unido.org/sites/default/files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20main
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27
2023, № 1 (101)
tation and transformation. URL:
https://www.weforum.org/agenda/2022/
09/taking-big-leaps-in-value-chain-resili
ence-adaptation-and-transformation (дата
звернення: 22.01.2023)
World Economic Forum (2023). The Future of
Industrial Strategies: Five Grand Chal-
lenges for Resilient Manufacturing. URL:
https://www.unido.org/news/what-next-
future-industrial-strategies (дата звернен-
ня: 25.01.2023)
References
Vishnevsky, V. (2022). Digital technologies
and problems of industrial development.
Economy of Ukraine, 1, pp. 47-66. DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.
01.047 [in Ukrainian].
Heyets, V. M. (2020). The phenomenon of
instability is a challenge to economic
development / Institute of Economics and
Forecasting of the National Academy of
Sciences of Ukraine. Kyiv: Akadempe-
riodyka Publishing House, 2020. 456 p. [in
Ukrainian].
Deineko, L. & etc. (2022). Future challenges
for the industrial development of Ukraine:
scientific report. In L. Deineko (Ed.). Kyiv:
State Institution “Institute of Economics
and Forecasting of NAS of Ukraine”,
184 p.
Zbarazska, L. (2020). Key accents of agenda
of industrial development in Ukraine.
Econ. promisl., 4 (92), pp. 5-37. DOI:
https://doi.org/10.15407/econindustry2020.
04.005 [in Ukrainian].
Zbarazska, L. (2022) .Industry of Ukraine in
the world "landscape": trends in the context
of long-term development objectives.
Econ. promisl., 2 (98), pp. 5-37. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.
02.005 [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine (2019). On
Approval of Types of Economic Activity
Belonging to Creative Industries: Order of
April 24, 2019, No. 265-p. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-
2019-%D 1%80#Text [in Ukrainian].
Kolot, A. M. (2021). Social and labor reality –
XXI: philosophy of formation, opportuni-
ties and challenges. Ekon. Ukr., 2, pp. 3-31.
DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.
2021.02.003 [in Ukrainian].
Kolot, A. M., & Herasymenko, O. O. (2022).
Novel formats of labor activity organiza-
tion: nature, challenges, development tra-
jectories. Ekon Ukr. (5), pp. 59-76. DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.
05.05 [in Ukrainian].
Rybachenko, A.(2020). Who will pick up your
work first: a robot or a gig? Retrieved from
https://hrliga.com/index.php?module=
news&op=view&id=21987 [in Russian].
Sidenko, V. R. (2021). Challenges and Risks
of Digital Transformation: Global and
Ukrainian Contexts. Economy of Ukrainе,
5, рр. 40-58. DOI: https://doi.org/10.154
07/economyukr.2021.05.040 [in Ukrain-
ian].
Soldak, M. O. (2020). Industrial ecosystems
and digitalization in the context of sustain-
able development. Econ. promisl., 4 (92),
pp. 38-66. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2020.04.038 [in Ukrainian].
Amosha, O., Pidorycheva, I., & Zemliankin, A.
(2021). Key trends in the world economy
development: new challenges and pro-
spects. Science and Innovation, 17 (1),
pp. 3-17. DOI: https://doi.org/10.15407/
scine17.01.003
Committee for the Coordination of Statistical
Activities (CCSA, 2020). How COVID-19
is changing the world: a statistical perspec-
tive. 90 р. Retrieved from https://unstats.
un.org/unsd/ccsa/documents/covid19-report-
ccsa.pdf
European Commission (2014). For a Euro-
pean Industrial Renaissance. Communica-
tion from the Commission to the European
Parliament, the Council, the European Eco-
nomic and Social Com-mittee and the
Committee of the Regions. Brussels.
COM/2014/014 final. Retrieved from
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/
TXT/PDF/?uri=CELEX:52014DC0014&
European Commission (2020). A new indus-
trial strategy for Еurope. Communication
https://www.unido.org/news/what-next-future-industrial-strategies
https://www.unido.org/news/what-next-future-industrial-strategies
https://doi.org/10.15407/economyukr.%202022.01.047
https://doi.org/10.15407/economyukr.%202022.01.047
https://doi.org/10.15407/econindustry2020.%2004.005
https://doi.org/10.15407/econindustry2020.%2004.005
http://doi.org/10.15407/econindustry2022
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%25D%201%80#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%25D%201%80#Text
http://economyukr.org.ua/?page_id=339&lang=en&hid=3647
https://doi.org/10.15407/economy
http://economyukr.org.ua/?page_id=339&lang=en&hid=3647
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.%2005.05
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.%2005.05
https://hrliga.com/index.php?module=%20news&op=view&id=21987
https://hrliga.com/index.php?module=%20news&op=view&id=21987
https://doi.org/10
http://doi.org/10.15407/%20econindustry2020.04.038
http://doi.org/10.15407/%20econindustry2020.04.038
https://doi.org/10.15407/scine%2017.01.003
https://doi.org/10.15407/scine%2017.01.003
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/PDF/?uri=CELEX:52014DC0014&
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/PDF/?uri=CELEX:52014DC0014&
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
28 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
from the commission to the European Par-
liament, the European Council, the Coun-
cil, the European Economic and Social
Сommittee and the Сommittee of the Re-
gions. Brussels, 10.3.2020 com (2020)
102 final. Retrieved from https://eur-lex.
europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CE
LEX:52020DC0102
European Parliament (2021). Resilience of
global supply chains: Challenges and solu-
tions. Retrieved from https://www.euro-
parl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2021/
698815/EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf
HUAWEI TECHNOLOGIES CO., LTD
(2020). Global Connectivity Index 2020.
Shaping the New Normal with Intelli-
gent Connectivity. 64 p. Retrieved from
https://www.huawei.com/minisite/gci/as-
sets/files/gci_2020_whitepaper_en.pdf?v=
20201217v2
International Telecommunication Union (ITU,
2022). The Global Connectivity Report
2022. Geneva, Switzerland. 186 p. Re-
trieved from https://www.itu.int/dms_pub/
itu-d/opb/ind/d-ind-global.01-2022-pdf-e.pdf
PwC (2018). The Future of the Labor Market:
Confronting Trends That Will Shape
the Workplace in 2030. Retrieved from
https://www.pwc.com/kz/ru/publications/
publications-new/workforce.html
Schwab, K. (2016, January). The Fourth In-
dustrial Revolution: what it means, how to
respond. World Economic Forum. Re-
trieved from https://www.weforum.org/
agenda/2016/01/the-fourthindustrial-revo-
lution-what-it-means-and-how-to-respond/
UN General Assembly (2015). Transforming
our world: the 2030 Agenda for Sustaina-
ble Development. Retrieved from
https://undocs.org/ A/RES/70/1
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2015). Industrial De-
velopment Report 2016. The Role of
Technology and Innovation in Inclusi-
ve and Sustainable Industrial Deve-
lopment. Vienna. 286 р. Retrieved from
https://www.unido.org/sites/default/files/
2015-12/EBOOK_IDR2016_FULLREPO
RT_0.pdf
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2017). Industrial
Development Report 2018. Demand for
Manufacturing: Driving Inclusive and Sus-
tainable Industrial Development. Vienna.
274 р. Retrieved from https://www.unido.
org/sites/default/files/files/2017-11/IDR20
18_FULL%20REPORT.pdf
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2019). Industrial
Development Report 2020. Industrializing
in the digital age. Vienna. 228 р. Retrieved
from https://www.unido.org/sites/default/
files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20
main%20report.pdf
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2020). The Future of
Manufacturing in a Post-Pandemic World.
Retrieved from https://www.unido.org/
sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020
%20Virtual%20Summit%20Outcomes%
20PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20
Virtual%20Summit%20Outcomes%20PD
F%20Version.indd%3A.103301%3A101
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2021a). Propelling
LDCs in the Digital Age: A 4IR Perspective
for Sustainable Development. Fifth United
Nations conference on least developed
countries (LDC5). Vienna, Austria 2021.
102 р. Retrieved from https://hub.unido.
org/sites/default/files/publications/Propel-
ling%20LDCs%20in%20the%20Digital%
20Age_2021_EN_0.pdf?_ga=2.95978143.
2067691475.1648038699-632838333.161
5555560
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2021b). Statistical In-
dicators of Inclusive and Sustainable In-
dustrialization: Biennial Progress Report
2021. Vienna. 98 p. Retrieved from
https://www.unido.org/sites/default/files/fi
les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf
United Nations Industrial Development Or-
ganization (UNIDO, 2022). Industrial De-
velopment Report 2022. The future of in-
dustrialization in a post-pandemic world.
Retrieved from https://www.unido.org/
https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2021/%20698815/EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf
https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2021/%20698815/EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf
https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2021/%20698815/EPRS_BRI(2021)698815_EN.pdf
https://www.huawei.com/minisite/gci/assets/files/gci_2020_whitepaper_en.pdf?v=%2020201217v2
https://www.huawei.com/minisite/gci/assets/files/gci_2020_whitepaper_en.pdf?v=%2020201217v2
https://www.huawei.com/minisite/gci/assets/files/gci_2020_whitepaper_en.pdf?v=%2020201217v2
https://www.itu.int/dms_pub/%20itu-d/opb/ind/d-ind-global.01-2022-pdf-e.pdf
https://www.itu.int/dms_pub/%20itu-d/opb/ind/d-ind-global.01-2022-pdf-e.pdf
https://www.pwc.com/kz/ru/publications/
https://www.weforum.org/%20agenda/2016/01/the-fourthindustrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/
https://www.weforum.org/%20agenda/2016/01/the-fourthindustrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/
https://www.weforum.org/%20agenda/2016/01/the-fourthindustrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/
https://undocs.org/%20A/RES/70/1
https://www.unido.org/sites/default/files/%202015-12/EBOOK_IDR2016_FULLREPO%20RT_0.pdf
https://www.unido.org/sites/default/files/%202015-12/EBOOK_IDR2016_FULLREPO%20RT_0.pdf
https://www.unido.org/sites/default/files/%202015-12/EBOOK_IDR2016_FULLREPO%20RT_0.pdf
https://www.unido.org/sites/default/files/files/2017-11/IDR2018_FULL%20REPORT.pdf
https://www.unido.org/sites/default/files/files/2017-11/IDR2018_FULL%20REPORT.pdf
https://www.unido.org/sites/default/files/files/2017-11/IDR2018_FULL%20REPORT.pdf
https://www.unido.org/sites/default/%20files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20%20main%20report.pdf
https://www.unido.org/sites/default/%20files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20%20main%20report.pdf
https://www.unido.org/sites/default/%20files/files/2019-12/UNIDO%20IDR20%20%20main%20report.pdf
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020%20%20Virtual%20Summit%20Outcomes%25%2020PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PDF%20Version.indd%3A.103301%3A101
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020%20%20Virtual%20Summit%20Outcomes%25%2020PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PDF%20Version.indd%3A.103301%3A101
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020%20%20Virtual%20Summit%20Outcomes%25%2020PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PDF%20Version.indd%3A.103301%3A101
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020%20%20Virtual%20Summit%20Outcomes%25%2020PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PDF%20Version.indd%3A.103301%3A101
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020%20%20Virtual%20Summit%20Outcomes%25%2020PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PDF%20Version.indd%3A.103301%3A101
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2020-11/GMIS2020%20%20Virtual%20Summit%20Outcomes%25%2020PDF%20Version.pdf#GMIS2020%20 Virtual%20Summit%20Outcomes%20PDF%20Version.indd%3A.103301%3A101
https://www.unido.org/sites/default/files/fi%20les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf
https://www.unido.org/sites/default/files/fi%20les/2021-9/SDG_report_2021_final.pdf
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2021-11/IDR%202%20022%20-%20EBOOK.pdf
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29
2023, № 1 (101)
sites/default/files/files/2021-11/IDR%202
022%20-%20EBOOK.pdf
World Economic Forum (2022). Taking Big
Leaps in Value Chain Resilience – adapta-
tion and transformation. Retrieved from
https://www.weforum.org/agenda/2022/
09/taking-big-leaps-in-value-chain-resi
lience-adaptation-and-transformation
World Economic Forum (2023). The Future of
Industrial Strategies: Five Grand Chal-
lenges for Resilient Manufacturing. Re-
trieved from https://www.unido.org/news/
what-next-future-industrial-strategies
Larysa O. Zbarazska,
PhD in Economics
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: zbarazska@nas.gov.ua
https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
MODERN PARADIGMS AND MEGATRENDS
OF INDUSTRIAL DEVELOPMENT
The article presents results of a scientific and analytical study of key changes in the world
industrial development taking place at the turn of the twentieth and twenty-first centuries. The anal-
ysis focuses on changes in the general framework formats (paradigms) and major global trends
(megatrends) that characterize the state and likely vectors of the prospects for the development of
world industry.
The main emphasis is placed on the study of the substantive dominants of the four paradigms,
which are of strategic importance for the formation of sustainable processes of long-term industrial
development. The author proposes to consider the systemic-civilizational, socio-humanitarian, in-
novative and globalization paradigms as the basic ones. They form the foundation for the long-term
development of industrial production on the basis of principles that are adequate to current global
challenges and threats. In addition, the key modern megatrends of the world industry are quite log-
ically integrated into these transformation formats.
The main conclusions are summarized as follows. Changes in the systemic and civilizational
paradigm are creating a qualitatively different global context for the development and implementa-
tion of long-term strategies by all industrial stakeholders. The global nature of the challenges ne-
cessitates the organic and harmonious integration of all national economies into a new paradigmatic
development framework. This requires active rethinking of strategic concepts and industrial policies
by political and economic elites at the national, regional, and global levels. There is a growing trend
towards expanding the targeted multi-dimensionality of industrial development as a component of
holistic socio-economic systems at any level. Thus, the task of deepening the balance and harmo-
nization of individual vectors and processes, both in the sector itself and in related sectors of the
economy, is becoming more urgent.
As part of the implementation of the imperatives of the socio-humanitarian paradigm, mega-
trends are being formed to prioritize the inclusion of humanitarian progress goals in industrial strat-
egies and policies, transition to customer-oriented business models, and reorientation of industrial
activities to form/expand the "comfort zone" (in various dimensions).
The trend of systemic changes in the models of production use of all types of resources on
the basis of maximizing resources’ efficiency and environmental safety is strategically important
for global industrial development. This will lead to a shift in emphasis in long-term strategies from
maximizing the volume and quantity to optimizing the structural and quality parameters of indus-
trial production.
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2021-11/IDR%202%20022%20-%20EBOOK.pdf
https://www.unido.org/%20sites/default/files/files/2021-11/IDR%202%20022%20-%20EBOOK.pdf
https://www.weforum.org/agenda/2022/%2009/taking-big-leaps-in-value-chain-resi%20lience-adaptation-and-transformation
https://www.weforum.org/agenda/2022/%2009/taking-big-leaps-in-value-chain-resi%20lience-adaptation-and-transformation
https://www.weforum.org/agenda/2022/%2009/taking-big-leaps-in-value-chain-resi%20lience-adaptation-and-transformation
https://www.unido.org/news/%20what-next-future-industrial-strategies
https://www.unido.org/news/%20what-next-future-industrial-strategies
https://orcid.org/0000-0001-6768-0643
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
30 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 1 (101)
The prospects for implementing the innovative paradigm of industrial development will be
mainly determined by the scale and dynamics of 4IR deployment in key technological areas (digi-
talization, robotics, Internet of Things, artificial intelligence, etc.).
For sustainable and inclusive development permanent innovative adaptability to changes is
becoming a necessary property of industrial production and economic systems at all levels. In the
context of the technological trend caused by the 4IR, the factors of information and communication
and human resources are becoming increasingly important. The implementation of the innovative
paradigm of industrial development contributes to the dynamic formation and deployment of the
trend of creativity in the development and modernization of business models and industrial projects.
At the current stage of world industrial development, the implementation of the globalization
paradigm is accompanied by contradictory phenomena. However, the economic effects of globali-
zation, which have already manifested themselves or are potentially possible, provide grounds to
consider the trends caused by it as relatively stable long-term trends. The current processes of na-
tional/regional autonomisation should be viewed as a tactical adaptation maneuver in the economic
policy of states and regional entities.
Keywords: industry; world industry; manufacturing; long-term development; industrial pol-
icy; industrial strategies; technological innovation; fourth industrial revolution (4IR); digitalization;
economic globalization; sustainable and inclusive development.
JEL: O50; O25; O33; O38
Формат цитування:
Збаразська Л. О. (2023). Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку.
Економіка промисловості. № 1 (101). С. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry.
2023.01.005
Zbarazska, L. O. (2023). Modern paradigms and megatrends of industrial development.
Econ. promisl., 1 (101), рр. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005
Надійшла до редакції 11.02.2023 р.
|