Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості

Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце посідає соціально-трудова сфера. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, нагромадження людського...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економіка промисловості
Date:	2023
Main Authors:	Новікова, О.Ф., Остафійчук, Я.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Subjects:	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191398
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості / О.Ф. Новікова, Я.В. Остафійчук // Економіка промисловості. — 2023. — № 2 (102). — С. 62-77. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-191398
record_format	dspace
spelling	Новікова, О.Ф. Остафійчук, Я.В. 2023-07-01T08:34:25Z 2023-07-01T08:34:25Z 2023 Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості / О.Ф. Новікова, Я.В. Остафійчук // Економіка промисловості. — 2023. — № 2 (102). — С. 62-77. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062 JEL: Е24, Е61, F29, H56, J23, O38 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191398 331.5:338.22(477) Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце посідає соціально-трудова сфера. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, нагромадження людського та соціального капіталу. Мета статті – визначити вимоги й обґрунтувати можливості забезпечення трудового розвитку на засадах збалансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації та адаптації інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна політика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців й істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргументовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально-трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера повинна мати потенціал стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення воєнного конфлікту. Обґрунтовано, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей з урахуванням здобутків міждисциплінарних досліджень щодо резильєнтності, у яких приділено особливу увагу соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження. The post-war revival of Ukraine will be determined by a set of parameters, among which an important place belongs to the social and labor sphere. A fair balance of rights and real opportunities of employers and employees should ensure the effectiveness of channels of social mobility, accumulation of human and social capital. The purpose of the article is to determine the requirements and substantiate the possibilities for ensuring labor development on the basis of balance and stability in the conditions of the post-war development of Ukraine. Social and labor development is interpreted as a process of transformation and adaptation of institutions of the social and labor sphere, its subjects, as well as social and labor relations between them and with other interested parties, as a result of which qualities adequate to the challenges of the external and internal environment are acquired. It was established that the current state policy in the field of labor in Ukraine is based on the ideology of neoliberalism, mainly reflects the interests of employers and significantly limits the rights of employees, which increases the risks of destroying established institutions of social and labor relations, and has negative social consequences. The need to orientate state policy on the principles of decent work, the concept of which should be expanded taking into account new processes and phenomena arising in the social and labor sphere under the influence of digitalization, is argued. It was emphasized that the post-war social and labor sphere should have the potential of stability, adaptation and functioning in the conditions of renewed military conflict. It was concluded that the existing models of ensuring national stability can acquire new qualities, taking into account the achievements of interdisciplinary research on the issue of resilience, which pay special attention to socio-behavioral factors of the development of socio-economic systems. Scientific approaches to the interpretation of resilience have been analyzed, and a range of problems requiring further research has been identified. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості Ensuring balanced social and labor development of Ukraine: challenges and opportunities Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості
spellingShingle	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості Новікова, О.Ф. Остафійчук, Я.В. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
title_short	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості
title_full	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості
title_fullStr	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості
title_full_unstemmed	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості
title_sort	забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку україни: виклики та можливості
author	Новікова, О.Ф. Остафійчук, Я.В.
author_facet	Новікова, О.Ф. Остафійчук, Я.В.
topic	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
topic_facet	Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості
publishDate	2023
language	Ukrainian
container_title	Економіка промисловості
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Ensuring balanced social and labor development of Ukraine: challenges and opportunities
description	Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце посідає соціально-трудова сфера. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, нагромадження людського та соціального капіталу. Мета статті – визначити вимоги й обґрунтувати можливості забезпечення трудового розвитку на засадах збалансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації та адаптації інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна політика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців й істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргументовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально-трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера повинна мати потенціал стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення воєнного конфлікту. Обґрунтовано, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей з урахуванням здобутків міждисциплінарних досліджень щодо резильєнтності, у яких приділено особливу увагу соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження. The post-war revival of Ukraine will be determined by a set of parameters, among which an important place belongs to the social and labor sphere. A fair balance of rights and real opportunities of employers and employees should ensure the effectiveness of channels of social mobility, accumulation of human and social capital. The purpose of the article is to determine the requirements and substantiate the possibilities for ensuring labor development on the basis of balance and stability in the conditions of the post-war development of Ukraine. Social and labor development is interpreted as a process of transformation and adaptation of institutions of the social and labor sphere, its subjects, as well as social and labor relations between them and with other interested parties, as a result of which qualities adequate to the challenges of the external and internal environment are acquired. It was established that the current state policy in the field of labor in Ukraine is based on the ideology of neoliberalism, mainly reflects the interests of employers and significantly limits the rights of employees, which increases the risks of destroying established institutions of social and labor relations, and has negative social consequences. The need to orientate state policy on the principles of decent work, the concept of which should be expanded taking into account new processes and phenomena arising in the social and labor sphere under the influence of digitalization, is argued. It was emphasized that the post-war social and labor sphere should have the potential of stability, adaptation and functioning in the conditions of renewed military conflict. It was concluded that the existing models of ensuring national stability can acquire new qualities, taking into account the achievements of interdisciplinary research on the issue of resilience, which pay special attention to socio-behavioral factors of the development of socio-economic systems. Scientific approaches to the interpretation of resilience have been analyzed, and a range of problems requiring further research has been identified.
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191398
citation_txt	Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості / О.Ф. Новікова, Я.В. Остафійчук // Економіка промисловості. — 2023. — № 2 (102). — С. 62-77. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT novíkovaof zabezpečennâzbalansovanogosocíalʹnotrudovogorozvitkuukraíniviklikitamožlivostí AT ostafíičukâv zabezpečennâzbalansovanogosocíalʹnotrudovogorozvitkuukraíniviklikitamožlivostí AT novíkovaof ensuringbalancedsocialandlabordevelopmentofukrainechallengesandopportunities AT ostafíičukâv ensuringbalancedsocialandlabordevelopmentofukrainechallengesandopportunities
first_indexed	2025-11-26T00:09:22Z
last_indexed	2025-11-26T00:09:22Z
_version_	1850593555604570112
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) УДК 331.5:338.22(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062 Ольга Федорівна Новікова, д-р екон. наук, професор Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна Е-mail: novikovaof9@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-8263-1054; Ярослав Васильович Остафійчук, д-р екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна Е-mail: ost_ya@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-2495-4100 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важ- ливе місце посідає соціально-трудова сфера. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів со- ціальної мобільності, нагромадження людського та соціального капіталу. Мета статті – ви- значити вимоги й обґрунтувати можливості забезпечення трудового розвитку на засадах зба- лансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації та адаптації ін- ститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна по- літика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців й істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргу- ментовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально- трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера повинна мати потенціал стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення воєнного конфлікту. Обґрунтовано, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей з ураху- ванням здобутків міждисциплінарних досліджень щодо резильєнтності, у яких приділено особливу увагу соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження. Ключові слова: збалансований соціально-трудовий розвиток, соціально-трудова сфера, повоєнне відродження, резильєнтність. JEL: Е24, Е61, F29, H56, J23, O38 Серед проблем, що наразі особливо є актуальними для України, особливо важли- вим є опрацювання підходів до забезпе- чення збалансованого соціально-трудового СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2023, № 2 (102) розвитку, які мають узгоджувати потреби різних сторін соціально-трудових відносин та відповідати реаліям сьогодення і викли- кам повоєнної розбудови України. Ці реалії є вкрай неоднозначними, складно прогнозо- ваними та, з одного боку, пов’язані зі знач- ними можливостями, а з іншого − з дестру- ктивними процесами і загрозами. По-пе- рше, упродовж останніх десятиліть динамі- чні процеси цифровізації обумовлюють гло- бальні зміни змісту та характеру праці, фо- рмування нових трудових цінностей та ети- чних критеріїв, здійснюють потужний вплив на українське суспільство, економіку, освіту й ринок праці, а отже, потребує роз- роблення та реалізації нова політика, яка протидіятиме появі й розвитку соціальних загроз і дозволятиме реалізувати повною мі- рою цифрові можливості для продуктивної зайнятості населення. По-друге, повномас- штабна воєнна агресія проти України пору- шила усталені практики соціально-трудо- вих відносин. Втрата трудового капіталу че- рез еміграцію, руйнування соціальних ме- реж і суспільну дезорієнтацію вірогідно ма- тиме довгострокові негативні наслідки. Не- обхідно формувати бачення параметрів со- ціально-трудового розвитку в повоєнний час і механізмів їх реалізації. Таке бачення має базуватися на усвідомленні того, що ві- тчизняна економіка та трудова сфера по- винні мати значний потенціал стійкості й адаптації, оскільки завершення війни не означає зникнення ризиків воєнного конф- лікту в майбутньому. Наукове осмислення засад, принци- пів, напрямів забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку покликане дати відповіді на ці та інші вкрай актуальні питання в контексті нової візії та стратегії повоєнного відродження України. Футуристичне майбутнє соціально- трудової сфери описане в роботах Д. Белла, Е. Глейзера, Е. Тоффлера, М. Кастельса, Р. Солоу, Ф. Фукуями та ін. Прогнози цих учених не завжди є оптимістичними. Очіку- ється, що суспільство й надалі матиме сер- йозні проблеми у сфері зайнятості; прогно- зується збереження надмірної нерівності; великою є імовірність домінування індиві- дуалізму в його негативних формах, коли цінності солідарності, взаємодопомоги, ко- лективізму дедалі більше відходитимуть на узбіччя суспільного буття. Проте слід розу- міти, що такі передбачення ‒ «це в ліпшому разі зважений погляд на прийдешнє за дрейфу тих тенденцій і домінант розвитку, що започатковані в останні десятиліття … це ще не припис і не фатальність. Майбутнє світу праці та соціально-трудового розви- тку − це насамперед віддзеркалення транс- формації соціуму, а саме його світогляду та цінностей життєдіяльності» (Колот, 2016). Існує низка публікацій, які репрезен- тують різні школи та науково-прикладні на- прями досліджень тенденцій і перспектив розвитку соціально-трудової сфери в Укра- їні. У серії робіт (Колот, Герасименко, 2020; Колот, Герасименко, 2021; Колот, Гераси- менко, 2022) висвітлено трансформації сфери праці та нові форми нестандартної зайнятості за сучасної цифрової доби, розк- рито авторське бачення моделі праці та зай- нятості, адекватної умовам першої поло- вини ХХІ ст. Один з основних посилів авто- рів − заклик до переосмислення перспектив соціально-трудового розвитку в контексті нової глобалізації та нової (постіндустріа- льної, цифрової, інформаційної, мережевої) економіки, формування якої здійснюється під впливом «Індустрії 4.0». У публікаціях фахівців Інституту демографії та соціаль- них досліджень імені М.В. Птухи (Цимбал ред., 2021) приділено увагу формам асимет- рії на ринку праці, обумовленим глобаль- ними трендами сьогодення, виокремлено пов’язані з цим ризики та загрози, запропо- новано бачення засад майбутньої ризикоо- рієнтованої політики на ринку праці. Огляд літератури свідчить про те, що наразі існує мало обґрунтованих прогноз- них оцінок щодо впливу війни на ситуацію у вітчизняній соціально-трудовій сфері та на ринку праці. У дослідженнях (ILO, 2022; –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) Пищуліна, Маркевич, 2022) насамперед описуються можливі сценарії розвитку за певних припущень, а також оцінюються ри- зики, з якими вірогідно стикнеться ринок праці. Війна – це потужний виклик для со- ціально-трудової сфери. Вітчизняна еконо- мічна наука не мала схожих за масштабами проблем. У цьому контексті становлять ін- терес публікації, присвячені формуванню національної системи стійкості (Пирожков, Божок, Хамітов, 2021; Пирожков, Майбо- рода, Хамітов та ін., 2022; Резнікова, 2022), у яких зроблено спроби обґрунтувати кон- цепцію національної стійкості, модель за- безпечення національної стійкості в Україні та основи відповідної державної політики. Однак місце та роль соціально-трудової сфери в цих моделях і політиках залиша- ється нерозкритою, бракує методологічних концептів збалансованого соціально-трудо- вого розвитку. У попередніх публікаціях (Новікова, Залознова, Амоша та ін., 2022; Новікова, Остафійчук, Новак, 2022; Новікова, Шамі- лева, Хандій, 2023) авторами окреслено концептуальне, стратегічне й інституційне підґрунтя управління процесами трансфор- мації соціально-трудових відносин в умовах цифровізації; проаналізовано вплив війни на соціально-трудову сферу та оцінено втрати трудового потенціалу України. Мета статті ‒ визначити вимоги та обґрунтувати можливості щодо забезпе- чення трудового розвитку на засадах збала- нсованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудова сфера, за визна- ченням А. Колота, в одних випадках тракту- ється надто широко й охоплює соціальні, трудові, а нерідко й інші інститути суспіль- ства; у других розглядається як така, що включає інститути та відносини, які охоп- люють усі стадії життєвого циклу людини («до» трудового життя, трудове життя, «пі- сля» трудового життя); у третіх ототожню- ється із соціально-трудовими відносинами. Науковець наголошує на тому, що в будь- якому випадку основою соціально-трудової сфери є інститути соціально-трудового спрямування та притаманні їй відносини. У центрі перебуває економічно активна лю- дина, яка взаємодіє з інститутами ринко- вого середовища з приводу участі в суспіль- ному поділі праці, у процесі безпосеред- нього докладання праці. Ця взаємодія сто- сується ключових питань життєдіяльності людини, а саме: включення у сферу безпо- середнього виробництва, організації вироб- ничої діяльності, її результатів, формування доходів, створення безпечних умов праці, соціального захисту працівників та інших питань, що пов’язані зі створенням умов для гідної праці й підвищення якості життя економічно активного населення (Колот, 2010, с. 9). Отже, соціально-трудова сфера є ін- ституціональним простором для форму- вання та функціонування соціально-трудо- вих відносин. Відповідно її складовими є: інститути зайнятості та розвитку людських ресурсів (ринок праці, служби зайнятості, структури, що здійснюють підготовку, пе- репідготовку та підвищення кваліфікації економічно активного населення); інсти- тути управління працею на підприємствах, в організаціях; інститути-норми, що регу- люють відносини у сфері праці; інститути соціального захисту працівників та деякі інші. При цьому кількісні та якісні параме- три цих складових нині зазнають динаміч- них трансформацій, що є результатом дії надскладного переплетення чинників, про- цесів, явищ, які мають багатоманітне похо- дження. «Деякі з них є очевидними, інші ‒ латентними, але швидкість прояву і пер- ших, і других є небаченою раніше та не під- лягає чіткій формалізації. Сучасний світ праці та зайнятості в глобальному його ви- мірі ‒ це світ контрастів, світ суперечливих трендів, неоднозначних за наслідками змін. Перелік явищ і процесів, що змінюють кон- тури, формат ринку праці, як і світ праці за- галом є надто строкатим» (Колот, Гераси- менко, 2021, с. 41). Необхідним є пошук но- вих наукових підходів, теоретичних і мето- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2023, № 2 (102) дологічних засад, міждисциплінарного ін- струментарію досліджень для осмислення причин і можливих наслідків таких транс- формацій, наукового обґрунтування відпо- відної політики, стратегій та інструментів їх реалізації. Соціально-трудовий розвиток визна- чається як процес трансформації та адапта- ції інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових від- носин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого ця соціально- економічна система набуває якостей, адек- ватних викликам зовнішнього та внутріш- нього середовища. Збалансованість висту- пає цільовим орієнтиром такого розвитку. В економічній теорії збалансованість визнача- ється як характеристика співвідношення чи рівноваги в економічних явищах або проце- сах, що періодично змінюються. Оптимум за Парето передбачає, що добробут суспіль- ства досягає максимуму, а розподіл ресурсів стає оптимальним, якщо зміна цього розпо- ділу погіршує добробут хоча б одного суб’єкта економічної системи. Відповідно до критерію Парето (критерію зростання су- спільного добробуту) рух убік оптимуму можливий лише при такому розподілі ресу- рсів, що збільшує добробут принаймні од- нієї людини, не завдаючи шкоди нікому ін- шому. Отже, поняття «збалансований соціа- льно-трудовий розвиток» відображає рух на шляху до оптимуму (збалансованого стану) соціально-трудової сфери та встано- влення паритету інтересів сторін соціально- трудових відносин, що забезпечує поліп- шення їхнього добробуту і суспільного доб- робуту загалом. Нині розуміння соціально-трудових відносин виходить далеко за рамки діалогу найманого працівника та роботодавця лише з приводу умов купівлі-продажу і викорис- тання робочої сили. Предметом соціально- трудових відносин стало регулювання сис- теми соціального страхування, відносин, пов’язаних із залагодженням колективних трудових конфліктів тощо. На думку А. Ко- лота, «логікою нинішнього етапу розвитку суспільства має бути прагнення до об’єд- нання індивідуальних і колективних зусиль задля досягнення суспільно прийнятної со- ціальної якості, такого стану, коли економі- чна та соціальна безпека стає безумовною, колективною цінністю» (Колот, Герасимен- ко, 2021, с. 94). У цьому контексті форму- вання людиноцентричних соціально-трудо- вих відносин та відповідних трудових цін- ностей необхідно розглядати як важливе за- вдання соціальних партнерів, суспільства в цілому. Панівні трудові цінності об’єдну- ють людей у єдину соціальну спільноту, сприяють соціальній згуртованості. Ідеться про необхідність знаходження суспільного консенсусу щодо ієрархії потреб, ціннісних орієнтацій, визначення місця праці, зайня- тості в життєдіяльності соціуму загалом і кожної свідомої людини зокрема. Однак економіка та мережеве, циф- рове суспільство в нинішньому їх форматі створюють усе менше умов для виявлення на практиці таких цінностей, як солідар- ність і справедливість. Відносини у сфері праці еволюціонують від колективно-дого- вірних, солідарних, до індивідуалізованих, нестійких, фрагментизованих. Згідно з дос- лідженнями МОП глобальним трендом є поступове зменшення можливостей для проведення соціальними партнерами пря- мих переговорів, результати яких є обов’яз- ковими для врахування. Наприклад, стосо- вно встановлення розміру мінімальної заро- бітної плати співвідношення інституцій со- ціального діалогу, які надають необов’яз- кові рекомендації установам, що прийма- ють рішення, становить приблизно п’ять до одного (Гвардянчич, Моліна, 2019, с. 6). Си- туація, коли роль тих чи інших сторін соці- ально-трудових відносин зводиться перева- жно до виконання консультативних функ- цій і при цьому відсутній дієвий інструмен- тарій забезпечення врахування відповідних рекомендацій у процесі прийняття управ- лінських рішень, зрештою призводить до негативних соціальних наслідків. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) Останнім часом це чітко проявляється в Україні. Аргументи щодо необхідності максимальної лібералізації трудових відно- син не мають об’єктивного підґрунтя. На- віть корисні ліберальні ідеї впроваджу- ються дискримінаційно по відношенню до найманого працівника. По суті, відбува- ється знищення інститутів колективного за- хисту найманої праці – профспілок, трудо- вих колективів та інших форм громадської активності. Керуючись неоліберальними ідеями, представники влади «так званий «трудовий кодекс» вважають пережитком, а регулювання відносин між роботодавцем та працівником − жорсткою зарегульовані- стю» (Дзеркало тижня, 2022). В. Новіков зазначає: твердження, що ліберальна по- літика служить засобом швидкого зрос- тання, є відверто ідеологічним, а не емпіри- чним. Гасло про зменшення та навіть від- мову від державного втручання в економіку означає відмову від шансу на швидку від- будову України. Треба боротися не з дер- жавним регулюванням як таким, а з його «латиноамериканським» варіантом (Нові- ков, 2022). Закономірно, що в умовах динамічних змін у суспільстві з’являються нові теорії та концепції щодо соціально-трудового розви- тку. Але це жодним чином не нівелює ролі загальновизнаних принципів організації со- ціально-трудових відносин, серед яких ба- зовими є принципи гідної праці. У нормати- вних документах і деклараціях МОП гідна праця представлена переважно як політи- чна платформа, покликана «забезпечити сталий розвиток, всеохоплююче і поступа- льне економічне зростання, одержання вза- ємної користі та поліпшення інтеграції по- літики і цілей в макроекономічній, інвести- ційній сфері, у сфері зайнятості, соціаль- ного захисту й захисту довкілля, загальне процвітання та гідну працю для всіх з ура- хуванням різних рівнів національного роз- витку і можливостей» (ILO, 2016). Основ- ними її принципами є: забезпечення продуктивної зайнято- сті для всіх завдяки формуванню стабіль- ного інституційного й економічного середо- вища; соціальний захист ‒ соціальне забез- печення та захист працівників, що має стій- кий характер і відповідає національним умовам; ефективний соціальний діалог і три- партизм; дотримання, сприяння та реалізація основних принципів і прав у сфері праці, які мають особливу важливість і як основопо- ложні права, і як сприятливі умови, необ- хідні для всеосяжного вирішення стратегіч- них завдань переходу до сталого розвитку. Інститут гідної праці в найбільш зага- льному вимірі необхідно розглядати як ком- плексну платформу, яка має об’єднати зу- силля органів державної влади, соціальних партнерів на всіх рівнях ієрархічної струк- тури світової та національної економіки, представницьких органів громадянського суспільства для того, щоб соціально-еконо- мічний прогрес забезпечувався функціону- ванням продуктивних, знаннєвонасичених робочих місць, поліпшенням умов праці, со- ціалізацією відносин у сфері праці, розши- ренням прав працівників, розвитком їхніх можливостей (Колот, Герасименко, 2021, с. 29). Водночас теоретико-методологічні основи гідної праці мають бути доповнені, розширені з урахуванням тих нових проце- сів і явищ, які виникають у соціально-тру- довій сфері, економіці та суспільстві, зок- рема під впливом цифровізації. Перетворення, що відбуваються в со- ціально-трудовій сфері під впливом ІКТ, мережевих платформ, інших проявів циф- ровізації, ‒ це всеохоплююча трансформа- ція, яка торкається трудових цінностей, мо- тиваційних настанов, форм зайнятості й ор- ганізації праці тощо. З одного боку, цифрові технології покликані стати істотним інстру- ментом підвищення продуктивності, еконо- мічного зростання, поліпшення якості життя громадян. Так, у дослідженнях осно- вними перевагами цифровізації визначено –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2023, № 2 (102) зростання ефективності економіки, розви- ток цифрового підприємництва, підви- щення якості послуг, зниження рівня кору- пції в системі державного управління, по- силення участі населення в суспільних і по- літичних процесах, створення нових робо- чих місць тощо. З іншого боку, наголошу- ється на наявності соціально-деструктив- ного потенціалу цих процесів, що супрово- джується зниженням попиту на людські ре- сурси та відповідним руйнуванням робочих місць, поглибленням їх невідповідності критеріям гідної праці. У звіті Єврокомісії щодо впливу цифрової трансформації на ри- нки праці ЄС зазначено: незважаючи на те що цифровізація значно сприяє поліп- шенню рівноваги між роботою та життям для одних частин суспільства, для інших це створює посилені зміни та тиск. Поширення інтернету та розвиток ІКТ викликає появу в глобальному світі такого явища, як розпад традиційних зв’язків, соціальне відокрем- лення та ізоляція індивідів один від одного в масштабах цілого суспільства. Усе це зни- жує рівень довіри між людьми, спричиняє втрату навичок колективного рішення про- блем і колективної взаємодії взагалі. Поява нових форм комунікацій актуалізує необ- хідність змін у характері соціально-трудо- вих відносин, мотивації персоналу до праці (European Commission, 2019). Ідеться про одночасний прояв двох рі- зноспрямованих процесів, які формують, з одного боку, умови та можливості соціа- льно-трудового розвитку, а з іншого  за- грози, небезпеки та ризики, що супроводжу- ються високим рівнем розбалансованості соціально-трудової сфери. Теоретико-мето- дологічні засади дослідження впливу про- цесів цифровізації базуються на постулатах теорії заміщення (Коллинз, 2009), згідно з якою систематизовано базові концепції зміни соціально-трудових відносин, соціа- льної структури суспільства, характеру зай- нятості та безпосередньо процесу праці. Очевидною є наявність прямого впливу ци- фровізації, роботизації та автоматизації на кількість робочих місць (зникнення одних робочих місць і поява інших). Але існує і низка опосередкованих впливів, наприклад, через зміни в умовах швидкого поширення ІКТ індивідуальних і групових поведінко- вих шаблонів, які визначають моделі пово- дження робочої сили на ринку праці (особ- ливо це стосується молодих поколінь). На рівні суспільства це може бути посилення міжпоколінського розриву в можливостях зайнятості та забезпечення гідної праці, по- ляризація суспільства та підвищення рівня незахищеної зайнятості. Диверсифікація форм організації праці та поява таких форм, як зайнятість у платформній економіці, а також розши- рення нестандартних форм зайнятості став- лять на порядок денний нові теоретико-ме- тодологічні проблеми, є викликом для уря- дів з точки зору нормативно-правового ре- гулювання та забезпечення дотримання норм. Аналіз взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозалежності процесів цифрового та соціально-трудового розвитку свідчить про потребу в державному регулюванні цих процесів разом з усвідомленням українсь- ким суспільством необхідної збалансованої інтеграції для створення можливостей ста- лого і безпечного майбутнього (Новікова, Залознова, Амоша та ін., 2022, с. 41). Наступний украй актуальний зріз про- блематики соціально-трудового розвитку полягає в тому, що він відбувається в умо- вах національної та глобальної нестабільно- сті. Спочатку пандемія СOVID-19, а потім повномасштабні воєнні дії в Україні змі- нили принципи, за якими функціонувала со- ціально-трудова сфера, перевівши її в більш невизначену траєкторію. По суті, на ризики, пов’язані з цифровізацією, відбулося наша- рування нових ризиків і загроз, що продуку- ються воєнним станом. Воєнна агресія спричинила спад економіки країни внаслі- док повної або часткової втрати виробничих активів й інфраструктури, перешкод віль- ному руху факторів виробництва, у тому чи- слі на ринку праці. Скорочення чи припи- нення діяльності підприємств у місцях ве- дення активних бойових дій, повне або час- ткове їх знищення, а також переміщення –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) значної частини підприємств до безпечні- ших районів країни супроводжувалося зна- чною втратою робочих місць. Масштабні внутрішні переміщення населення, виму- шена міграція та релокація бізнесу спричи- нили зміни структури і потенціалу ринку праці, порушили пропорції та насиченість регіонів фахівцями. Падіння реального ВВП у 2022 р. склало близько 29%. І хоча надалі ситуація поліпшувалася, однак руйнація економіч- ного організму в перші місяці призвела до вкрай негативних тривалих соціально-еко- номічних наслідків. За експертними оцін- ками, відбулося зростання масштабів непо- вної зайнятості, її тінізація, погіршення умов працевлаштування або ж узагалі втрата можливості працевлаштування у зна- чного відсотка населення, «ерозія» доходів тощо. Це обумовило трансформацію патер- нів робочої сили, зокрема щодо стратегій і траєкторій входу/виходу та мобільності на ринку праці. Масовий виїзд із країни працездат- ного населення вочевидь зменшив градус напруження на ринку праці, водночас пог- либив дисбаланс його професійної струк- тури. Країну покинула значна кількість фа- хівців, які затребувані в умовах воєнного часу, що спричинило їх дефіцит. «Прихист- кова» міграція має всі шанси перетворитися на постійну, що пов’язано з ризиками кри- тичного дефіциту трудових ресурсів для по- воєнного відновлення України. Війна приз- водить до втрати значної кількості робочої сили не лише через міграцію, але і через мо- білізацію та загибель. Водночас збільшу- ється кількість працівників з обмеженими можливостями, а їх рівень працездатності та перелік робіт, які вони можуть викону- вати, відрізняється від довоєнного періоду. Так, за даними опитування (Пищуліна, Ма- ркевич, 2022, с. 5) 17% компаній зазначили, що мають співробітників, які загинули вна- слідок повномасштабної війни на території України, у 11% є співробітники, які зникли безвісти, а 17% мають співробітників, які фізично постраждали під час бойових дій. Посилюється тінізація ринку праці, зростає кількість вакансій без офіційного оформлення та офіційної заробітної плати. Як наслідок, відсутність соціальних гаран- тій, час роботи не включається у трудовий стаж тощо. Це супроводжується поглиблен- ням прекаризації зайнятості. Якщо в 2021 р. рівень прекаризації становив близько 49% від загальної кількості зайнятого населення, то сьогодні, з урахуванням як падіння зага- льної кількості зайнятих, так і значного зро- стання контингенту прекаріїв, він може ся- гати 60-70% (Новікова, Шамілева, Хандій, 2023, с. 28). Наразі існує мало обґрунтованих про- гнозних оцінок щодо подальшого розвитку ситуації в соціально-трудовій сфері та на ринку праці зокрема. Так, згідно з прогноз- ними сценаріями впливу воєнного конфлі- кту на зайнятість, розробленими МОП у травні 2022 р., якби бойові дії було припи- нено негайно і в країні почалося швидке від- новлення, то це дозволило б скоротити втрати зайнятості до 8,9%. У випадку сцена- рію подальшої ескалації втрати зайнятості ще більше зростуть і можуть досягнути 7 млн осіб (ILO, 2022). Складність прогноз- них оцінок зумовлюють декілька аспектів. По-перше, не можна однозначно оцінити ситуацію з чисельністю населення, яке за- лишиться в Україні. Тривалий час перебу- вання у країнах ЄС сприятиме можливості для громадян України там облаштуватися та закріпитися. За даними численних соціоло- гічних досліджень більшість мігрантів має намір повернутися в Україну. Проте тільки близько десятої частини з тих, хто планує повернутися, має намір зробити це в будь- якому випадку. Для інших головними умо- вами повернення є: офіційне скасування во- єнного стану (більше половини), закінчення війни (більше третини), припинення обстрі- лів або бойових дій у регіоні проживання, наявність роботи, наявність повної безпеки (наприклад, проведення повного розміну- вання), відбудова міста, отримання нового житла та ін. Якщо врахувати, що виконання деяких із цих умов потребує значного про- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2023, № 2 (102) міжку часу, то існують ризики перерос- тання тимчасової «прихисткової» міграції в постійну. Водночас більшість біженців мають намір працювати в країні перебування. Со- ціологічні опитування фіксують поступове зростання зацікавленості в зайнятості серед українських мігрантів. Слід зазначити, що високий рівень освіти та кваліфікації украї- нців, знання мов значно збільшують шанси їх облаштування та інтеграції у країнах пе- ребування. Людський капітал забезпечує їм доволі значну привабливість для працедав- ців, що сприяє трансформуванню політики та законодавства багатьох європейських країн на користь прибулих. Згідно з дослід- женнями О. Малиновської (Малиновська, 2021), зворотна трудова міграція передусім корелює з економічною, соціальною та по- літичною ситуацією в країні походження. У ближній перспективі соціально-економічна ситуація в Україні, скоріше за все, буде гір- шою, ніж у сусідніх країнах – і щодо заробі- тку, і щодо умов праці. Тобто після війни та скасування воєнного стану і заборони на ви- їзд чоловікам процес відпливу населення може продовжитися та посилитися: певна кількість чоловіків поїде за кордон або для возз’єднання з сім’єю, або на заробітки. Незважаючи на те що вже розпочався процес повернення людей в Україну, можна припустити, що надалі він може вповільни- тися. У багатьох країнах ЄС спрощується працевлаштування для громадян України та визнання кваліфікації, особливо за дефіцит- ними для місцевих ринків праці позиціями. Тобто ті, хто не зможе чи не захоче знайти в Європі роботу, найближчим часом повер- татимуться в Україну, звичайно, якщо не буде загострення воєнної ситуації. Але з’явиться також великий прошарок тих, хто залишиться в ЄС, знайшовши роботу. Пове- рнення цієї категорії громадян ‒ під питан- ням. Отже, вірогідно, дефіцит робочої сили після закінчення війни може буде суттєвим. Як зазначено вище, збалансований со- ціально-трудовий розвиток – це рух у на- прямі компромісу між учасниками соціа- льно-трудових відносин. Цей компроміс має бути адекватним існуючим викликам. Інколи, в екстремальних умовах (масштабні природні чи техногенні катастрофи, епіде- мії, війни) він може передбачати «урізання» інтересів якоїсь зі сторін, якщо це матиме позитивний ефект для функціонування со- ціально-економічної системи в цілому. Проте такі зміни мають бути взаємоузго- дженими та взаємоприйнятими. Показовим у цьому контексті є висновок доповіді Сві- тового банку «Плата за війну: економічні та соціальні наслідки конфлікту в Сирії» (The World Bank, 2017) про те, що руйнування ін- ститутів, які є структурними елементами як економіки, так і суспільства, у тому числі інститутів соціально-трудової сфери, спра- вили більший негативний вплив на еконо- міку, ніж руйнування матеріальної інфра- структури. Тривала війна перешкоджає вза- ємодії людей, знижує їх стимули до проду- ктивної діяльності, руйнує трудові відно- сини. Моделювання показало, що за перші шість років конфлікту сукупні втрати ВВП унаслідок дії цих чинників у 20 разів пере- вищили втрати від руйнування фізичного капіталу. Ці висновки можна інтерпрету- вати таким чином: зміни, які погіршують взаємодію між партнерами у соціально- трудовій сфері за рахунок однієї зі сторін і руйнують інститути соціально-трудових ві- дносин, маючи короткострокові вигоди, зрештою ризикують призвести до значних негативних наслідків, нівелюючи ці виго- ди та масштабуючи соціально-економічні втрати (Новікова, Остафійчук, Новак, 2022, с. 77). Воєнний стан в Україні супроводжу- ється обмеженням або скороченням соціа- льно-трудових прав і соціальних гарантій. Законом України «Про організацію трудо- вих відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX визначено особли- вості трудових відносин працівників підп- риємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузе- вої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними осо- бами, у період дії правового режиму воєн- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) ного стану, надавши преференції робото- давцям. Вочевидь, на початку війни запро- вадження таких змін було вимушеним і зна- чною мірою виправданим кроком. Проте на практиці вони створюють широкі можливо- сті для зловживань з боку роботодавців сто- совно збільшення тривалості робочого дня, затримок виплати заробітної плати тощо за відсутності об’єктивної необхідності в цих заходах. Удосконалення трудового законо- давства має базуватися на необхідності як- найшвидшого усунення існуючих недоліків і протиріч, пов’язаних із тимчасовим спро- щенням процедур регулювання трудових відносин, обмеженням прав працівників і профспілок. Наведені тенденції та явища в соці- ально-трудовій сфері на новому рівні акту- алізують «безпекові» аспекти соціально- трудового розвитку, пошук теоретичних моделей і стратегій відповіді на деструкти- вні виклики та загрози, яким чином Україна має їм протистояти в умовах воєнного стану та яку політику соціально-трудового розви- тку має реалізовувати в час повоєнного від- новлення. Таким чином, поняття «збалансо- ваний соціально-трудовий розвиток» набу- ває нового відтінку: збалансований і стій- кий до зовнішніх впливів соціально-трудо- вий розвиток. Указом Президента України від 27 ве- ресня 2021 р. № 479/2021 була схвалена «Концепція національної системи стійко- сті», у якій національна стійкість тракту- ється як здатність держави і суспільства ефективно протистояти загрозам будь- якого походження й характеру, адаптува- тися до змін безпекового середовища, підт- римувати стале функціонування, швидко відновлюватися до бажаної рівноваги після кризових ситуацій. Уразливість визначено як наявність проблем, недоліків, які пород- жують або посилюють схильність до пору- шення функціональності та/або піддатли- вість негативним впливам загроз. Проте се- ред переліку базових елементів, на забезпе- чення яких має бути спрямована націона- льна система стійкості, відсутня «стійкість робочої сили» як її здатність до швидкої адаптації до зайнятості в екстремальних умовах. Водночас концепція містить клю- чові принципи, які є актуальними з позиції забезпечення збалансованого та стійкого до зовнішніх впливів соціально-трудового роз- витку: широка взаємодія, передбачуваність, надійність, обізнаність, готовність, мобіль- ність, адаптивність, наявність резервів. Так, принцип мобільності передбачає здатність до швидкого залучення основних і резерв- них сил, засобів, ресурсів та об’єднання зу- силь для вирішення завдань в умовах вини- кнення загрози, настання кризової ситуації (актуальність цього принципу яскраво ілю- струють проблеми, пов’язані з релокацією бізнесу та переміщенням робочої сили в Ук- раїні в умовах воєнних дій); принцип адап- тивності ‒ здатність пристосовуватися до кризових умов і нових обставин, які вини- кли під впливом загрози або кризової ситу- ації, забезпечувати виживання, еволюцію, можливість трансформувати негативні ре- зультати в позитивні, а також застосовувати інноваційні рішення. Сьогодні теоретико-методологічне за- безпечення формування національної сис- теми стійкості лише починає розроблятися. У національній доповіді «Національна стій- кість України: стратегія відповіді на ви- клики та випередження гібридних загроз» національна стійкість розглядається як така стратегія існування країни, коли вона зда- тна зберігати збалансованість розвитку й успішно відповідати на зовнішні та внутрі- шні виклики, протистояти загрозам і кри- зам, більше того, зусиллями політичної та інтелектуальної еліти вчасно передба- чати й ефективно реагувати на них заради гідної самореалізації та гуманістичного ро- звитку людини, які забезпечує держава в балансі з громадянським суспільством (Пи- рожков, Майборода, Хамітов та ін., 2022, с. 19). Соціально-трудова сфера розгляда- ється як чинник забезпечення стійкості, од- нак нерозкритими залишаються такі пи- тання: як забезпечити стійкість соціально- трудового розвитку в новій реальності, які стратегії та інструментарій можуть бути –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2023, № 2 (102) ефективними, які нові характеристики ма- ють бути притаманні робочій силі та ін. По- шук відповідних відповідей має бути спря- мований на формування латентних власти- востей протистояти негативним впливам і закладати механізми активації цих власти- востей у непередбачуваних ситуаціях. У лі- тературі наведено цілу низку можливих дій (тактик) для бізнесу, щоб вистояти в умовах шокових впливів: релокація, консервація, ізоляція ресурсів, технологічні зміни, об’єд- нання ресурсів та ін. Їх успішна реалізація потребує як відповідної підготовки робочої сили (а отже, вирішення спеціальних за- вдань у сферах підготовки кадрів, профорі- єнтації, інформування ринку праці тощо), так і налагодження на якісно новому рів- ні взаємодії між учасниками соціально-тру- дових відносин, яка б дозволяла швидко знаходити оптимальні рішення. У публікаціях із безпекової тематики використовуються такі поняття, як стій- кість, пружність, резильєнтність тощо. Так, у національній доповіді йдеться про стій- кість і резильєнтність як про тотожні по- няття (Пирожков, Майборода, Хамітов та ін., 2022, с. 78). Вони є близькими за сутні- стю і в найбільш загальному тлумаченні означають здатність протистояти загрозам, однак під різними кутами зору на можливо- сті досягнення цієї здатності. Як свідчить аналіз публікацій, у першому випадку в ос- нову переважно ставиться формування від- повідних державних інститутів та інструме- нтів, тоді як прихильники концепції резиль- єнтності роблять акцент на міждисциплі- нарному підході та соціо-поведінкових чин- никах розвитку соціально-економічних сис- тем. Термін «резильєнтність» із 1970-х ро- ків широко застосовується у психології, де наразі має статус потужного конструкту з широкою емпіричною базою, проблемним полем теоретичних питань і засадами для практичного використання. У найширшому розумінні резильєнтність асоціюється зі здатністю психіки відновлюватися після не- сприятливих умов і пов’язується з такими особистісними рисами, як твердість харак- теру, адаптованість до навколишнього сере- довища, стійкість до життєвих негараздів тощо. Із часом напрацювання у психології набули інтерпретації в інших сферах дослі- дження, а наразі резильєнтність розгляда- ється як широкий міждисциплінарний кон- цепт, що поширюється і на соціально-еко- номічні системи. У науковий обіг увійшли такі поняття, як національна резильєнт- ність, економічна резильєнтність, а також резильєнтність окремих сфер діяльності (охорони здоров’я, державного управління та ін.). Практична цінність концепту поля- гає в такому: розуміючи відповідні прин- ципи та правила, можна посилити здатність різних об’єктів і систем виживати (у широ- кому значенні) в складних і незвичних умо- вах. Розбудова резильєнтності дає змогу за- побігати, протидіяти або вистояти з мен- шими втратами у випадках, коли загрози та кризи мають тривалий характер, є немину- чими чи неподоланними повною мірою. «У безпековому вимірі йдеться про застосу- вання спеціальних механізмів, які дозволя- ють абсорбувати загрози, адаптуватися до їхньої дії, зберегти основні цінності/функ- ції, але потребують певних змін у роботі об’єкта/системи. У суспільних відносинах, особливо на національному рівні, такі меха- нізми є складними, залежать від історичних, культурних та інших особливостей розви- тку» (Резнікова, 2019). У рамках дослідження проблематики соціально-трудового розвитку доцільно зве- рнутися до дискусії в галузі психології з приводу категоризації феномену резильєнт- ності як особистісної властивості проти ре- зильєнтності як процесу. Перші зусилля у вивченні цього питання були зосереджені, головним чином, на особистісних властиво- стях. Конструкт ego-resiliency (Luthar, Zigler, 1991) охоплює набір рис, що відобра- жають міцність характеру, а також гнуч- кість функціонування у відповідь на зміни зовнішніх умов. Надалі він був розширений за рахунок таких корелятів резильєнтності –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) як темперамент, самооцінка, інтелект, впев- неність у собі тощо. Однак у дослідженнях звернено увагу на те, що трактування рези- льєнтності як особистісної властивості пос- тійно породжує логічний ефект: розуміння стійкості до стресора як нереагування на стрес, як несприйняття стресу, як нечутли- вість до стресу. Тобто резильєнтність озна- чає стійкість, первинну притаманність, «да- рованість» і не відображає роботи самої лю- дини з її життєвими ресурсами (Хамініч, 2016, с. 162). Прибічники трактування рези- льєнтності як процесу наголошують, що ме- ханізми резильєнтності не обов’язково ус- падковуються ‒ вони можуть бути розви- нуті, а здатність відновлюватись у стресо- вих умовах слід розглядати як передумову прогресивного розвитку та загальної життє- стійкості. «Резильєнтність належить до ди- намічного процесу, який охоплює позити- вну адаптацію в контексті значних нега- раздів» (Fletcher, Sarkar, 2013). Така увага до механізмів, що становлять основу рези- льєнтності, має велике значення для розро- блення відповідних стратегій втручання. Отже, резильєнтність  це і сукупність пев- них характеристик, і процес їх набуття під впливом стресорів, і відповідна політика їх цілеспрямованого формування. Практика свідчить, що не завжди всі виклики та загрози можна передбачити. Підтвердженням цього є епідемія COVID- 19 з її руйнівними наслідками для ринку праці. Стратегія стійкості, резильєнтності, збалансованості соціально-трудового роз- витку має формувати латентні властивості та закладати широкий спектр механізмів ак- тивації цих властивостей у непередбачува- них ситуаціях. Відповідні механізми част- ково розглядаються в теоретичних і прикла- дних дослідженнях, присвячених проблемі формування національної стійкості. Водно- час концепція резильєнтності, з її міждис- циплінарним характером, може підвищити їх ефективність. Вона наголошує на необ- хідності приділяти більше уваги проблемі підготовки людини до стресових ситуацій. Важливе питання: яким є резильєнтний пра- цівник як з позиції психологічної резильєн- тності, так і з позиції професійної резильєн- тності? Ідеться і про психологічні риси, і про необхідні професійні навички, і про креативну персоналізацію людини, здат- ність виходити за межі буденності. Конс- трукт «ego-employee-resiliency» дозволив би по-новому поглянути на діяльність сус- пільних інститутів з позиції формування ре- зильєнтної робочої сили, що виходить за ра- мки оцінювання кваліфікації. Це вкрай ак- туальне, водночас складне завдання, яке по- требує подальшого дослідження. Висновки. Після завершення війни та повоєнного відновлення Україна має стати спроможною, висококонкурентною краї- ною. Необхідно вже сьогодні сформувати бачення майбутнього соціально-трудового розвитку. Воно, по-перше, має базуватися на розумінні засадничих цінностей сталого людського розвитку та принципів гідної праці. Це цінності, на які безумовно має орі- єнтуватися державна політика в соціально- трудовій сфері. По-друге, на усвідомленні того, що вітчизняна економіка та соціально- трудова сфера зокрема повинні мати потен- ціал стійкості, адаптації та функціонування в екстремальних умовах. Завершення війни не означає зникнення ризиків воєнного кон- флікту в майбутньому. Для цього насампе- ред має бути подолано існуюче протистав- лення інтересів роботодавців і найманих працівників. Соціальна злагода підприєм- ницьких і трудових інтересів стане запору- кою стратегічної стійкості економіки та со- ціуму. Існуючі моделі забезпечення націона- льної стійкості можуть набути нових якос- тей з урахуванням здобутків міждисциплі- нарних досліджень щодо резильєнтності, у яких особливу увагу приділено соціально- поведінковим чинникам розвитку соціа- льно-економічних систем. Резильєнтність у найширшому тлумаченні запропоновано розглядати як сукупність характеристик, які визначають здатність соціально-трудової –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2023, № 2 (102) сфери простояти викликам і кризам; як про- грес, рух уперед через подолання кризових явищ до нового етапу розвитку на основі поведінкової адаптації. Це потребує як від- повідної підготовки резильєнтної робочої сили (а отже, вирішення спеціальних за- вдань у сферах професійної освіти, проф- орієнтації, інформування ринку праці тощо), так і адаптації інституціонального середовища соціально-трудової сфери, на- лагодження на якісно новому рівні взаємо- дії між учасниками соціально-трудових від- носин, яка б дозволяла швидко знаходити оптимальні рішення. Перспективи подаль- ших досліджень пов’язані з пошуком відпо- відей на питання: яким є резильєнтний пра- цівник? які інституції можуть забезпечити його формування й ефективне викорис- тання? У концепті повоєнного відродження важливе місце посідають процеси цифрові- зації економіки та соціально-трудової сфери. Цифрові технології покликані стати інструментом підвищення продуктивності, економічного зростання, розширення мож- ливостей продуктивної зайнятості, поліп- шення якості життя громадян. На основі но- вітніх цифрових технологій необхідно ство- рити дієву інформаційну систему ринку праці, яка б забезпечувала доступ до нау- ково обґрунтованої аналітичної та прогнос- тичної інформації всім зацікавленим сторо- нам, тим самим зменшуючи інформаційну асиметрію в соціально-трудовій сфері. Література Гвардянчич І., Моліна О. (2019). Порівняль- ний аналіз діяльності Національної три- сторонньої соціально-економічної ради та економічних і соціальних рад 8 країн ЄС. Київ: Офіс МОП DANIDA в Україні. 38 с. Дзеркало тижня (2022). Рада дозволила біз- несменам самим встановлювати умови найму працівників: трудовий кодекс те- пер остаточно пустий папірець. Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/ECONO MICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim- vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv- trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij- papirets.html (дата звернення: 05.05. 2023). Коллинз Р. (2009). Технологическое заме- щение и кризисы капитализма: выходы и тупики. Спільне. URL: https://commons. com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie- i-krizisy (дата звернення: 05.05.2023). Колот А.М., Герасименко О.О. (2022). Нові- тні формати організації трудової діяль- ності: природа, виклики, траєкторії роз- витку. Економіка України. № 5. С. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.05.059. Колот А.М. (2010). Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тен- денції розвитку: монографія. Київ: КНЕУ. 251 с. Колот А.М. (2016). Майбутнє світу праці та соціально-трудового розвитку очима ві- домих економістів. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. № 1. С. 8-21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ stvttp_2016_1_3 (дата звернення: 11.04. 2023). Колот А.М., Герасименко О.О. (2021). Пра- ця XXI: філософія змін, виклики, век- тори розвитку. Київ: КНЕУ імені Вадима Гетьмана. 487 с. Колот А., Герасименко О. (2020). Сфера праці в умовах глобальної соціоеконо- мічної реальності 2020: виклики для Ук- раїни. Київ: Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. 32 с. Людський розвиток в Україні. Пріоритети національної політики мінімізації асиме- трії українського ринку праці (2021). Ред. О.І. Цимбал. Київ: Академперіодика. 210 с. Малиновська О. (2021). Міграція та короно- криза: наслідки, перспективи, напрями реагування. Strategic panorama. № 1-2. С. 71-79. DOI: 10.53679/2616-9460.1-2. 2021.05. Новіков В. (2022). Ментальний хаос конфе- ренції в Лугано. На які помилки еконо- мічної політики варто звернути увагу https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.059 https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.059 http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2016_1_3 http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2016_1_3 https://doi.org/10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 https://doi.org/10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) в процесі реалізації плану відновлення України? Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022 /07/21/689465/ (дата звернення: 05.05. 2023). Новікова О.Ф., Залознова Ю.С., Амоша О.І. та ін. (2022). Трансформація соціально- трудової сфери в умовах цифровізації економіки: монографія / за наук. ред. О.Ф. Новікової. Київ: НАН України, Ін-т економіки пром-сті. 385 с. Новікова О.Ф., Остафійчук Я.В., Новак І.М. (2022). Зміни трудового та податкового законодавства України в умовах воєнно- го стану: проблеми і перспективи вдос- коналення. Економіка промисловості. № 2 (98). С. 75-90. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.075 Новікова О.Ф., Шамілева Л.Л., Хандій О.О. (2023). Оцінювання розбалансованості трудової сфери в умовах воєнного стану і можливості її подолання. Економіка України. № 2. С. 17-54. DOI: 10.15407/ economyukr.2023.02.017. Пирожков С.І., Божок Є.В., Хамітов Н.В. (2021). Національна стійкість (резильєн- тність) країни: стратегія і тактика випе- редження гібридних загроз. Вісник Наці- ональної академії наук України. № 8. С. 74-82. DOI: https://doi.org/10. 15407/ visn2021.08.074. Пирожков С.І., Майборода О.М., Хамітов Н.В. та ін. (2022). Національна стійкість Укра- їни: стратегія відповіді на виклики та ви- передження гібридних загроз: націона- льна доповідь. Київ. 552 с. Пищуліна О., Маркевич К. (2022). Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації. Київ: Центр Ра- зумкова. 20 с. URL: https://razumkov. org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT- ZAPIS-PISHULINA-2.pdf (дата звер- нення: 05.05.2023). Резнікова О. (2019). Що саме ми розбудову- ємо, говорячи про національну стійкість? Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/ internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo- govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-3180 05_.html (дата звернення: 05.05.2023). Резнікова О. (2022). Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середо- вища: монографія. Київ: НІСД. 456 с. Хамініч О.М. (2016). Резільєнтність: життє- стійкість, життєздатність або резільєнт- ність. Науковий вісник Херсонського дер- жавного університету. Серія психологі- чні науки. Вип. 6. Т. 2. С. 160-165. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_6% 282%29__30 (дата звернення: 05.05. 2023). European Commission (2019). Report of the HLEG on the Impact of the Digital Trans- formation on EU Labour Markets. European Commission. URL: https://publications.eu ropa.eu/en/publication-detail/-/publication/ d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/ language-en/format-PDF/source-96461315 (дата звернення: 05.05.2023). Fletcher D., Sarkar M. (2013). Review of Psy- chological Resilience. European Psycho- logist. Vol. 18. P. 12-23. DOI: 10.1027/ 1016-9040/a000124. ILO (2016). ILO Implementation Plan 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public/---dgreports/---dcomm/---webdev/ documents/publication/wcms_510122.pdf (дата звернення: 05.05.2023). ILO (2022). The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. ILO brief. URL: https://relief web.int/ report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world- work-initial-assessments-enru (дата звер- нення: 05.05.2023). Luthar S., Zigler E. (1991). Vulnerability and competence: a review of Research on Resilience in Childhood. Am J Orthopsy- chiatry. 61(1). Р. 6-22. DOI: 10.1037/ h0079218 The World Bank (2017). The toll of war: The economic and social consequences of the conflict in Syria. Washington: The World Bank Group. 121 р URL: https://openknow ledge.worldbank.org/handle/10986/27541 (дата звернення: 05.05.2023). https://www.epravda.com.ua/columns/%202022/07/21/689465/ https://www.epravda.com.ua/columns/%202022/07/21/689465/ http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075 http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075 https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.02.017 https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.02.017 https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074 https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074 https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvkhp_2016_6%282%29__30 http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvkhp_2016_6%282%29__30 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 http://dx.doi.org/10.1027/1016-9040/a000124 http://dx.doi.org/10.1027/1016-9040/a000124 https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://reliefweb.int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru https://reliefweb.int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru https://reliefweb.int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru https://doi.org/10.1037%2Fh0079218 https://doi.org/10.1037%2Fh0079218 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2023, № 2 (102) References Gvardianchich, I.,  Molina, O. (2019). Com- parative analysis of the activities of the National tripartite socio-economic council and the economic and social councils of 8 EU countries. Kyiv: ILO DANIDA office in Ukraine. Dzerkalo tyzhnia (2022). Rada allowed busi- nessmen to set the conditions for hiring em- ployees themselves: the labor code is now a blank piece of paper. Dzerkalo tyzhnia. Re- trieved from https://zn.ua/ukr/ ECONOM- ICS/rada-dozvolila-biznesme nam-samim- vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv- trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-pa- pirets.html [in Ukrainian]. Collins, R. (2009). Technological substitution and crises of capitalism: exits and impasses. Commons. Retrieved from https://commons. com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie- i-krizisy [in Russian]. Kolot, A.M.,  Herasymenko, O.O. Novel for- mats of labor activity organization: nature, challenges, development trajectories. Econ- omy of Ukraine, 5, pp. 59-76 [in Ukrainian]. DOI: Kolot, A.M. (2010). Social and labor sphere: state of relations, new challenges, deve- lopment trends: monograph. Kyiv: KNEU [in Ukrainian]. Kolot, A.M. (2016). Future of the world of la- bor and social and labor development in terms of well-known economists. Sotsialno- trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, 1, pp. 8-21. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/stvttp_2016_1_3 [in Ukrainian]. Kolot, A.M., & Herasymenko, O.O. (2021). Work XXI: philosophy of change, chal- lenges, vectors of development. Kyiv: Na- tional Economic University named after Vadym Hetman [in Ukrainian]. Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). The sphere of work in the conditions of the global socio-economic reality 2020: chal- lenges for Ukraine. Kyiv: Representation of the Friedrich Ebert Foundation in Ukraine [in Ukrainian]. Tsymbal, О.І. (Ed.). (2021). Human develop- ment in Ukraine. Priorities of the national policy of minimizing the asymmetry of the Ukrainian labor market. Kyiv: Akadem- periodyka [in Ukrainian]. Malynovska, O. (2021). Migration and corona- crisis: consequences, prospects, directions of response. Strategic Panorama, 1-2, pp. 71- 79 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/ 10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 Novikov, V. (2022, July). Mental chaos of the conference in Lugano. What errors of eco- nomic policy should we pay attention to in the process of implementing the recovery plan for Ukraine? Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/ columns/2022/07/21/689465/ [in Ukrainian]. Novikova, O.F., Zaloznova, Yu.S., Amo- sha, O.I. and etc. (2022). Transformation of the social and labor sphere in the conditions of digitalization of the economy: mono- graph. In O. F. Novikova (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Novikova, O.F., Ostafychuk, Ya.V., & No- vak, I.M. (2022). Changes in the labor and tax legislation of Ukraine under military conditions: problems and prospects for im- provement. Econ. promisl., 2 (98), pp. 75- 90 [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.075 Novikova, O.F., Shamileva, L.L., & Khan- dii, O.O. (2023) Assessment of imbalance in the labor sphere under the conditions of martial law and the possibility of over- coming it. Economy of Ukraine, 2, pp. 17- 54 [in Ukrainian]. DOI: 10.15407/economy ukr.2023.02.017. Pyrozhkov, S.І., Bozhok, Ye.V., & Khami- tov, N.V. (2021). National resilience of the country: strategy and tactics of anticipation of hybrid threats. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr., 8, pp. 74-82. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074. Pyrozhkov, S.І., Mayboroda, O.M., & Kha- mitov, N.V. and etc. (2021). National resilience of Ukraine: hybrid threats https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-papirets.html https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-papirets.html https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-papirets.html https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-papirets.html https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-papirets.html https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy https://commons.com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2016_1_3 http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2016_1_3 https://doi.org/10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 https://doi.org/10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 https://www.epravda.com.ua/columns/%202022/07/21/689465/ https://www.epravda.com.ua/columns/%202022/07/21/689465/ http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075 http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075 https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.02.017 https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.02.017 https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 2 (102) challenge response and prevention strategy: national report. Kyiv [in Ukrainian]. Pyshchulina, O., & Markevich, К. (2022). The labor market in the conditions of war: main trends and directions of stabilization. Kyiv: Razumkov Center. Retrieved from https://razumkov.org.ua/images/2022/07/ 18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2. pdf [in Ukrainian]. Reznikova, О. (2019). What exactly are we building when we talk about national resilience? Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/internal/scho-same- mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacio nalnu-stiykist-318005_.html [in Ukrainian]. Reznikova, О. (2022). National stability in the conditions of a changing security environ- ment: monograph. Kyiv: NISS [in Ukrain- ian]. Haminich, O.M. (2016). Resilience: Vitality, viability or resilience. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 6(2), pp. 160-165. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_6% 282%29__30 [in Ukrainian]. European Commission (2019). Report of the HLEG on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets. European Commission. Retrieved from https://publications.europa.eu/en/publicatio n-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9- 9f05-01aa75ed71a1/language-en/format- PDF/source-96461315. Fletcher, D., & Sarkar, M. (2013). Review of Psychological Resilience. European Psy- chologist, 18, pp. 12-23. DOI: 10.1027/ 1016-9040/a000124. ILO (2016). ILO Implementation Plan 2030 Agenda for Sustainable Development. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---dgreports/---dcomm/---web dev/documents/publication/wcms_510122. pdf ILO (2022). The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. ILO brief. Retrieved from https://reliefweb. int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis- world-work-initial-assessments-enru. Luthar, S., & Zigler, E. (1991). Vulnerability and competence: a review of Research on Resilience in Childhood. Am J Orthopsy- chiatry, 61 (1), pp. 6-22. DOI: 10.1037/ h0079218. The World Bank Group (2017). The toll of war: The economic and social consequences of the conflict in Syria. Washington: The World Bank Group. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/han- dle/10986/27541. Olga F. Novikova, Doctor of Economy Sciences, Professor Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: novikovaof9@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-8263-1054; Yaroslav V. Ostafychuk, Doctor of Economy Sciences, Senior Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: ost_ya@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-2495-4100 ENSURING BALANCED SOCIAL AND LABOR DEVELOPMENT OF UKRAINE: CHALLENGES AND OPPORTUNITIES The post-war revival of Ukraine will be determined by a set of parameters, among which an important place belongs to the social and labor sphere. A fair balance of rights and real opportunities of employers and employees should ensure the effectiveness of channels of social mobility, https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-318005_.html http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvkhp_2016_6%282%29__30 http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvkhp_2016_6%282%29__30 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 https://publications.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-96461315 http://dx.doi.org/10.1027/1016-9040/a000124 http://dx.doi.org/10.1027/1016-9040/a000124 https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---webdev/documents/publication/wcms_510122.pdf https://reliefweb.int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru https://reliefweb.int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru https://reliefweb.int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru https://doi.org/10.1037%2Fh0079218 https://doi.org/10.1037%2Fh0079218 https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/27541 https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/27541 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2023, № 2 (102) accumulation of human and social capital. The purpose of the article is to determine the requirements and substantiate the possibilities for ensuring labor development on the basis of balance and stability in the conditions of the post-war development of Ukraine. Social and labor development is interpreted as a process of transformation and adaptation of institutions of the social and labor sphere, its subjects, as well as social and labor relations between them and with other interested parties, as a result of which qualities adequate to the challenges of the external and internal environment are acquired. It was established that the current state policy in the field of labor in Ukraine is based on the ideology of neoliberalism, mainly reflects the interests of employers and significantly limits the rights of employees, which increases the risks of destroying established institutions of social and labor relations, and has negative social consequences. The need to orientate state policy on the principles of decent work, the concept of which should be expanded taking into account new processes and phenomena arising in the social and labor sphere under the influence of digitalization, is argued. It was emphasized that the post-war social and labor sphere should have the potential of stability, adaptation and functioning in the conditions of renewed military conflict. It was concluded that the existing models of ensuring national stability can acquire new qualities, taking into account the achievements of interdisciplinary research on the issue of resilience, which pay special attention to socio-behavioral factors of the development of socio-economic systems. Scientific approaches to the interpretation of resilience have been analyzed, and a range of problems requiring further research has been identified. Keywords: balanced social and labor development, social and labor sphere, post-war revival, resilience. JEL: Е24, Е61, F29, H56, J23, O38 Формат цитування: Новікова О. Ф., Остафійчук Я. В. (2023). Забезпечення збалансованого соціально-тру- дового розвитку України: виклики та можливості. Економіка промисловості. № 2 (102). С. 62-77. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062 Novikova, O. F., & Ostafiichuk, Ya. V. (2023). Ensuring balanced social and labor development of Ukraine: challenges and opportunities. Econ. promisl., 2 (102), рр. 62-77. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062 Надійшла до редакції 07.05.2023 р. http://doi.org/10.15407/econ http://doi.org/10.15407/econ

Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості

Institution

Similar Items