Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення
У статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергетичного впливу таких чинників: цифровізація (світовий тренд); повномасштабна збройна агресія; вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014; євроінтеграційний вектор розвитку У...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191399 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення / О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економіка промисловості. — 2023. — № 2 (102). — С. 78-104. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-191399 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. 2023-07-01T08:34:42Z 2023-07-01T08:34:42Z 2023 Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення / О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економіка промисловості. — 2023. — № 2 (102). — С. 78-104. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.078 JEL: E24, J21, J23, J50, J52, J58, J59 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191399 334:331.105.6+338.245(477) У статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергетичного впливу таких чинників: цифровізація (світовий тренд); повномасштабна збройна агресія; вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014; євроінтеграційний вектор розвитку України та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін у нинішній період з боку вищого керівництва держави, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції. Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП щодо стану та втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу в забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлено необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня ‒ Національної тристоронньої соціально-економічної ради, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better). Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на між- та внутрішньодержавному рівнях з метою реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості й повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів. The authors of the article defined a set of problems in the labor sphere and the system of social dialogue under the conditions of the synergistic influence of the following factors: 1) digitalization (world trend), 2) full-scale armed aggression; 3) the impact of chronically unresolved internal problems, accumulated from 2014 to 2022; 4) the Euro-integrational vector of Ukrainian development with the intensification of this vector after Ukraine acquires the status of a candidate country for joining the European Union (2022). The authors have revealed a tendency towards the rapid activation of attention to the problems of social dialogue, readiness for changes in the current period on the part of the top management of the state, social partners and their joint representative bodies in connection with the processes of forced European integration. The article contains a thorough analysis of ILO documents regarding the assessment of the state and losses of the labor sphere as a result of full-scale armed aggression, as well as a recommendations on achieving the quality criteria of the system of social dialogue. The role of social dialogue in ensuring the stability of the labor sphere of Ukraine in the current conditions is revealed, which is defined by the need for a radical renewal of the system of interaction of social dialogue subjects, the restoration of the work of a joint representative body at the national level - the National Tripartite Socio-Economic Council, respectively, territorial tripartite socio-economic councils, active coordinated decisions and actions by social partners regarding the modernization of the current model of social dialogue in Ukraine. The updated model must meet the basic European requirements, be organically integrated into the system of post-war recovery of the social and labor sphere according to the ILO principle 'build back better'. The need to involve digital resources and possibilities for prospects of the development of the social dialogue system through its renewal on a modern technological network-digital basis is substantiated (author's idea). The practical implementation of the updated system of social dialogue becomes the basis for the creation of an information and communication platform for the interaction of partners at the inter-state and intra-state levels for the implementation of strategic decisions to ensure the stability and post-war recovery of the labor sphere, the economy and the country as a whole, in order to achieve the defined European integration benchmarks. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення Social dialogue and labor sphere of Ukraine under the conditions of marital law, european integration and digitalization: problems and prospects of post-war recovery Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення |
| spellingShingle |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| title_short |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення |
| title_full |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення |
| title_fullStr |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення |
| title_full_unstemmed |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення |
| title_sort |
соціальний діалог і трудова сфера україни в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення |
| author |
Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. |
| author_facet |
Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. |
| topic |
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми розвитку промисловості |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка промисловості |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Social dialogue and labor sphere of Ukraine under the conditions of marital law, european integration and digitalization: problems and prospects of post-war recovery |
| description |
У статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу в умовах синергетичного впливу таких чинників: цифровізація (світовий тренд); повномасштабна збройна агресія; вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичувалися з 2014; євроінтеграційний вектор розвитку України та інтенсифікація цих процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.). Виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діалогу, готовності до змін у нинішній період з боку вищого керівництва держави, соціальних партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроінтеграції.
Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП щодо стану та втрат трудової сфери внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досягнення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу в забезпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлено необхідністю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення роботи спільного представницького органу національного рівня ‒ Національної тристоронньої соціально-економічної ради, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чинної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим європейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better).
Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифровій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів на між- та внутрішньодержавному рівнях з метою реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості й повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому, досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.
The authors of the article defined a set of problems in the labor sphere and the system of social dialogue under the conditions of the synergistic influence of the following factors: 1) digitalization (world trend), 2) full-scale armed aggression; 3) the impact of chronically unresolved internal problems, accumulated from 2014 to 2022; 4) the Euro-integrational vector of Ukrainian development with the intensification of this vector after Ukraine acquires the status of a candidate country for joining the European Union (2022). The authors have revealed a tendency towards the rapid activation of attention to the problems of social dialogue, readiness for changes in the current period on the part of the top management of the state, social partners and their joint representative bodies in connection with the processes of forced European integration.
The article contains a thorough analysis of ILO documents regarding the assessment of the state and losses of the labor sphere as a result of full-scale armed aggression, as well as a recommendations on achieving the quality criteria of the system of social dialogue. The role of social dialogue in ensuring the stability of the labor sphere of Ukraine in the current conditions is revealed, which is defined by the need for a radical renewal of the system of interaction of social dialogue subjects, the restoration of the work of a joint representative body at the national level - the National Tripartite Socio-Economic Council, respectively, territorial tripartite socio-economic councils, active coordinated decisions and actions by social partners regarding the modernization of the current model of social dialogue in Ukraine. The updated model must meet the basic European requirements, be organically integrated into the system of post-war recovery of the social and labor sphere according to the ILO principle 'build back better'.
The need to involve digital resources and possibilities for prospects of the development of the social dialogue system through its renewal on a modern technological network-digital basis is substantiated (author's idea). The practical implementation of the updated system of social dialogue becomes the basis for the creation of an information and communication platform for the interaction of partners at the inter-state and intra-state levels for the implementation of strategic decisions to ensure the stability and post-war recovery of the labor sphere, the economy and the country as a whole, in order to achieve the defined European integration benchmarks.
|
| issn |
1562-109Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/191399 |
| citation_txt |
Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення / О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економіка промисловості. — 2023. — № 2 (102). — С. 78-104. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT panʹkovaov socíalʹniidíalogítrudovasferaukraínivumovahvoênnogostanuêvroíntegracíícifrovízacííproblemitaperspektividlâpovoênnogovídnovlennâ AT kasperovičoû socíalʹniidíalogítrudovasferaukraínivumovahvoênnogostanuêvroíntegracíícifrovízacííproblemitaperspektividlâpovoênnogovídnovlennâ AT panʹkovaov socialdialogueandlaborsphereofukraineundertheconditionsofmaritallaweuropeanintegrationanddigitalizationproblemsandprospectsofpostwarrecovery AT kasperovičoû socialdialogueandlaborsphereofukraineundertheconditionsofmaritallaweuropeanintegrationanddigitalizationproblemsandprospectsofpostwarrecovery |
| first_indexed |
2025-11-24T11:40:28Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:40:28Z |
| _version_ |
1850846003546030080 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
78 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
УДК 334:331.105.6+338.245(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.078
Оксана Володимирівна Панькова,
канд. соц. наук, доцент
провідний науковий співробітник
Інститут економіки промисловості НАН України,
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
E-mail: pankovaiep@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2003-8415;
Олександр Юрійович Касперович,
молодший науковий співробітник
Інститут економіки промисловості НАН України,
вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна
E-mail: a_kasp@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ І ТРУДОВА СФЕРА УКРАЇНИ В УМОВАХ
ВОЄННОГО СТАНУ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ, ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ПРОБЛЕМИ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
У статті визначено комплекс проблем трудової сфери та системи соціального діалогу
в умовах синергетичного впливу таких чинників: цифровізація (світовий тренд); повномас-
штабна збройна агресія; вплив внутрішніх хронічно невирішених проблем, що накопичува-
лися з 2014; євроінтеграційний вектор розвитку України та інтенсифікація цих процесів пі-
сля набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (2022 р.).
Виявлено тенденцію щодо стрибкоподібної активізації уваги до проблем соціального діа-
логу, готовності до змін у нинішній період з боку вищого керівництва держави, соціальних
партнерів та їх спільних представницьких органів у зв’язку з процесами форсованої євроін-
теграції.
Стаття містить ґрунтовний аналіз документів МОП щодо стану та втрат трудової сфери
внаслідок повномасштабної збройної агресії, а також рекомендаційну частину щодо досяг-
нення критеріїв якості системи соціального діалогу. Розкрито роль соціального діалогу в за-
безпеченні стійкості трудової сфери України в нинішніх умовах, що обумовлено необхідні-
стю радикального оновлення системи взаємодії суб’єктів соціального діалогу, відновлення
роботи спільного представницького органу національного рівня ‒ Національної тристорон-
ньої соціально-економічної ради, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад,
активних взаємоузгоджених рішень і дій з боку соціальних партерів щодо модернізації чин-
ної моделі соціального діалогу в Україні. Оновлена модель має відповідати базовим євро-
пейським вимогам, органічно вбудовуватися в систему повоєнного відновлення соціально-
трудової сфери за принципом МОП «відбудувати краще, ніж було» (build back better).
Обґрунтовано необхідність залучення ресурсів цифровізації для перспектив розвитку
системи соціального діалогу через її оновлення на сучасній технологічній мережево-цифро-
вій основі (авторська ідея). Реалізація на практиці оновленої системи соціального діалогу
стає підґрунтям для створення інформаційно-комунікативної платформи взаємодії партнерів
на між- та внутрішньодержавному рівнях з метою реалізації стратегічних рішень щодо за-
безпечення стійкості й повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни в цілому,
досягнення визначених євроінтеграційних орієнтирів.
Ключові слова: система соціального діалогу, соціальні партнери, трудова сфера, воєн-
ний стан, ризики та загрози, євроінтеграція, цифровізація, повоєнне відновлення України.
JEL: E24, J21, J23, J50, J52, J58, J59
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79
2023, № 2 (102)
В умовах повномасштабної збройної
російської агресії економіка України зага-
лом та її соціально-трудова сфера зокрема
зазнали значного руйнівного впливу. Це
призвело до фактичного знищення багатьох
підприємств, їх трудових колективів, па-
діння вітчизняного виробництва і реального
ВВП, зростання безробіття, масового збід-
ніння, радикально підвищило ризики неви-
значеності, створивши бар’єри для вільного
руху факторів виробництва, у тому числі ро-
бочої сили, а також до порушення нормаль-
ного перебігу майже всіх процесів соціа-
льно-економічного відтворення.
Проблеми в економіці в поєднанні зі
значними внутрішніми переміщеннями та
потоками біженців спричинили масштабні
втрати людського і трудового потенціалу
країни. У трудовій сфері посилилися про-
цеси тіньової зайнятості, порушення соціа-
льно-трудових прав працюючих, примусо-
вої праці, зниження заробітної плати з одно-
часним збільшенням трудових обов’язків,
соціального відчуження, гендерної нерівно-
сті, дискримінації тощо.
Відбулося фактичне руйнування ін-
ститутів ринку праці, що, в свою чергу, по-
силює спад національної економіки, погір-
шує життєдіяльність громадян, у першу
чергу працюючих, та є впливовим факто-
ром, що перешкоджає забезпеченню стійко-
сті соціально-трудової сфери. Однією з
ключових складових забезпечення необхід-
ного рівня стійкості економіки України як в
умовах збройної агресії, так і на весь період
її повоєнного відновлення має стати збере-
ження і подальше відновлення та розвиток
людського і трудового потенціалу країни –
як за кількісними, так і за якісними озна-
ками. Збереження відносно стабільного фу-
нкціонування ринку праці та трудової
сфери загалом (звісно, з поправкою на
форс-мажорні умови війни) є невід'ємною
умовою подальшого відновлення економіки
України та запорукою забезпечення в пода-
льшому довгострокової конкурентоспромо-
жності України в сучасному світі. Важлива
потреба сьогодення ‒ це пошук механізмів
стабілізації стану і стійкості трудової сфери
як ключової передумови подальшого пово-
єнного відновлення національної еконо-
міки, зорієнтованість політикуму, соціаль-
них партнерів, суб’єктів трудових відносин
на залучення цих механізмів й інструментів
у практичну діяльність. У ситуації обмеже-
них ресурсів це потребує досягнення певної
солідарності взаємодіючих суб’єктів для
розроблення та прийняття взаємоузгодже-
них рішень щодо протидії руйнівним нас-
лідкам війни. Наразі фактично безальтерна-
тивним базовим механізмом забезпечення
узгодженої та стабільної взаємодії суб’єктів
соціально-трудових відносин є система со-
ціального діалогу. За визначенням Міжна-
родного бюро праці соціальний діалог – це
процес, у рамках якого представники уря-
дів, роботодавців і працівників обміню-
ються інформацією, консультуються і про-
водять переговори один з одним з метою до-
сягнення консенсусу та розв'язання ключо-
вих економічних і соціальних проблем
(ILO, 2019). Коли соціальний діалог функці-
онує належним чином, він сприяє справед-
ливості й законності, дозволяє знаходити
справедливі та тривалі рішення найскладні-
ших проблем у сфері праці, які реалізу-
ються на практиці соціальними партнерами,
що брали участь у їх розробленні. Соціаль-
ний діалог y сфері праці виступає головною
ідеєю, засадою правового регулювання тру-
дових відносин у країні, peглaмeнтaції
представництва інтересів й yчacтi держави,
пpaцiвникiв, роботодавців у процесах
дoгoвipнoго регулювання iндивiдyaльниx i
колективних тpyдoвиx відносин для попере-
дження та розв’язання гострих соціально-
трудових, економічних проблем.
Очевидно, що стратегічні рішення
щодо стійкості трудової сфери в сучасних
умовах для забезпечення конкурентоспро-
можності відновлюваної економіки України
не можуть прийматися поза контекстом
комплексного врахування всіх ключових
чинників впливу (зовнішніх і внутрішніх)
на соціально-трудову сферу України, сис-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
80 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
тему соціального діалогу. Тому при розроб-
ленні таких рішень доцільно взяти на озбро-
єння принцип, сформульований МОП щодо
постпандемійного відновлення: «відбуду-
вати краще, ніж було» (build back better).
Ідеться не про повернення до показників до-
воєнного рівня, а про досягнення якісно но-
вого рівня функціонування економіки зага-
лом і соціально-трудової сфери зокрема.
Вирішення цього завдання потребува-
тиме залучення всього внутрішнього наяв-
ного потенціалу держави і суспільства,
суб’єктів соціального діалогу, а також поту-
жної допомоги міжнародних партнерів. На
це нині спрямовується увага вищого керів-
ництва Української держави – принципово,
щоб діалог працівників, їхніх профспілко-
вих представників, роботодавців та органів
виконавчої влади й місцевого самовряду-
вання відбувався на основі інституційної
бази держави, у межах закону та був макси-
мально результативним – такою є позиція
Президента України (Укрінформ, 2023).
Пропонується сконцентрувати увагу
на впливі 4 груп чинників на процеси забез-
печення стійкості трудової сфери і системи
соціального діалогу в Україні:
1) загальносвітовий тренд, пов'язаний
із впливом цифровізації на економіку і сус-
пільство, на трудову сферу;
2) вплив повномасштабної збройної
російської агресії на соціально-економічну
та трудову сферу України;
3) вплив накопичених до війни та не-
вирішених проблем у соціально-трудовій
сфері (низька зайнятість, невідповідність рі-
вня кваліфікації робітників потребам ринку,
недосконалість і низька ефективність сис-
теми колективно-договірного регулювання
і соціального діалогу тощо);
4) євроінтеграційний вектор розвитку
України та інтенсифікація цих процесів у
системі соціально-трудових відносин і соці-
ального діалогу після набуття Україною в
червні 2022 р. статусу країни-кандидата на
вступ до Європейського Союзу.
Основною проблемою, яка останнім
часом додалася до загального проблемного
кола функціонування системи соціального
діалогу в Україні, стало пов’язане з війною
руйнування зв’язків у системі соціального
діалогу, особливо на локальному (виробни-
чому), територіальному рівнях, що факти-
чно звело до нуля його і так невисоку інте-
нсивність і дієвість. Тож на порядку ден-
ному – насамперед відновлення цих зв’язків
і системи комунікацій між суб’єктами соці-
ально-трудових відносин. У цих умовах ак-
туалізується необхідність розроблення ком-
плексних інноваційних рішень щодо прин-
ципового оновлення системи соціального
діалогу в Україні на сучасній технологічній
основі ‒ залучення потенціалу сучасних ци-
фрових, інформаційно-комунікативних, ме-
режевих технологій для відновлення та роз-
витку ефективної комунікації та конструк-
тивної взаємодії суб’єктів СТВ.
Дослідження проблем становлення ді-
євої системи соціального діалогу не може
відбуватися поза контекстом впливу чинни-
ків, що його визначають (їх основні групи
наведено вище). При цьому стан і динаміка
цих чинників помітно впливають на зміст й
інтенсивність досліджень щодо системи со-
ціального діалогу. Зокрема, вплив пандемії
COVID-19 призвів до певної активізації до-
сліджень проблематики соціального діалогу
як механізму стабілізації трудової сфери у
форс-мажорних умовах боротьби з панде-
мією (Ільченко, 2022; Маршавін, Кіцак, Ва-
силенко, 2022; Novikova, Pankova, Chaliuk,
Kasperovich, 2021).
Не меншим стимулом щодо активіза-
ції досліджень системи соціального діалогу
є процеси цифровізації та їх вплив на еконо-
міку загалом, соціально-трудову сферу, со-
ціальний діалог. Ця проблематика стала од-
нією з ключових складових дослідницького
порядку денного як за кордоном, так і в Ук-
раїні. У міжнародних дослідженнях багато
уваги приділяється питанням забезпечення
соціального діалогу та соціального захисту
нових категорій працівників (зайняті через
цифрові платформи, дистанційні зайняті та
ін.). Наприклад, Міжнародна організація
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 81
2023, № 2 (102)
праці свій щорічний звіт за 2021 р. присвя-
тила ролі цифрових трудових платформ у
процесах трансформації світу праці (ILO,
2021). В Україні зазначені питання також
досліджуються досить давно та результати-
вно, починаючи від концептуального рівня
загальної проблематики цифровізації еко-
номіки та закінчуючи суто прикладними ас-
пектами цих процесів (Вишневський, Гар-
кушенко, Князєв, 2020; Вишневський, Гар-
кушенко, Заніздра, Князєв, 2021; Вишневсь-
кий, 2021; Гаркушенко, 2021; Брюховецька,
Булєєв, 2022; Збаразська, 2023; Ляшенко,
Підоричева, Антонюк, 2022; Новікова,
Панькова, Азьмук, Касперович, 2021; Пань-
кова, Касперович, 2021a; Панькова, Каспе-
рович, 2022; Руссіян, 2021; Aleksynska,
2021; Zaloznova, Pankova, Ostafiichuk, 2020).
Повномасштабне збройне вторгнення
на територію України суттєво змінило кон-
текст досліджень щодо розвитку соціаль-
ного діалогу в системі чинників, які на
нього впливають. На цю зміну контексту
наукова спільнота відреагувала операти-
вно – дослідження впливу війни на еконо-
міку та соціально-трудову сферу України
майже миттєво стали чи не найбільш актуа-
льними в цій сфері. Причому реакція була
швидкою не тільки з боку вітчизняних уче-
них, але і світової наукової та експертної
спільноти. Так, оперативно відреагувала
Міжнародна організація праці, підготува-
вши звіт щодо впливу війни в Україні на
сферу праці (МОП, 2022) та регулярно оно-
влюючи свої аналітичні матеріали (ILO
2023a; ILO 2023b). Певні дослідження та-
кож здійснюються за підтримки зарубіжних
партнерів (Шаповал, Федосеєнко, Гриба-
новський, Терещенко, 2022; Світовий Банк,
2022). Усе більшою стає кількість дослі-
джень вітчизняних науковців щодо впливу
повномасштабної збройної агресії проти
України на різні аспекти функціонування
соціально-трудової сфери. Зокрема, ці пи-
тання розглядаються в контексті концепту
«Праця 4.0» (Колот, Герасименко, 2022),
проблем збереження людського капіталу та
робочої сили України в умовах війни (Азь-
мук, 2022; Антонюк, 2022; Залознова, Азь-
мук, 2022; Шамілева, Хандій, 2022). Значна
увага приділяється певним важливим аспе-
ктам визначеної проблематики, а саме пи-
танням законодавчого забезпечення трудо-
вої сфери в умовах війни (Новікова, Оста-
фійчук, Новак, 2022), визначення пріорите-
тів регуляторної політики в умовах цифро-
візації та воєнного стану (Панькова,
Касперович, 2022) і багатьом іншим питан-
ням. Важливим є внесок науковців Наці-
онального інституту стратегічних дослід-
жень (НІСД, 2022), Аналітичного центру
ім. Разумкова (Пищуліна, Маркевич, 2022)
та ін.
Проблеми соціального діалогу в соці-
ально-трудовій сфері в контексті одночас-
ного впливу зазначених чинників вітчизня-
ними та зарубіжними науковцями не розгля-
далися, що відкрило поле для авторської ві-
зії цих взаємовпливів і перспектив подаль-
шої модернізації системи соціального діа-
логу. Це обумовлює і актуальність, і нови-
зну, і проблемне поле дослідження.
Метою статті є дослідження взаємов-
пливів на систему соціального діалогу і тру-
дову сферу України за умов повномасштаб-
ної збройної агресії, євроінтеграції, цифро-
візації, а також викликів, проблем і загроз,
які виникають у зв’язку з цим; визначення
перспектив розвитку соціального діалогу
для повоєнного відновлення.
Основними завданнями дослідження
є:
1) оцінювання стану і проблем у сфері
соціально-трудових відносин і в системі со-
ціального діалогу на перетині ключових
чинників впливу: накопичених «хронічних»
проблем у трудовій сфері (з 2014 р.); новіт-
ніх загроз у зв’язку з повномасштабною
збройною агресію (з 2022 р. до сьогодні);
2) визначення перспектив мережево-
цифрового оновлення діючої системи соціа-
льного діалогу в умовах впливу цифровіза-
ції та форсованої євроінтеграції для потреб
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
82 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
повоєнного відновлення України та відпо-
відності вимогам для членства в ЄС.
Соціальний діалог є ефективним ме-
тодом колективної взаємодії суб’єктів різ-
ного рівня – від глобального (наднаціональ-
ного) до місцевого, локального, оскільки за-
безпечує спільне прийняття рішень сторо-
нами соціального діалогу на засадах соліда-
рної відповідальності для розв’язання гост-
рих соціально-економічних, трудових, сус-
пільних проблем.
Діалог глобального (міжнаціональ-
ного) рівня розбудовується на підґрунті
платформи Global Deal – це система глоба-
льного партнерства, метою якого є спільне
розв’язання проблем глобального ринку
праці й надання працівникам країн світу мо-
жливостей користуватися перевагами гло-
балізації. Соціальний діалог, як регулятор-
ний інструмент, відіграє ключову роль у за-
безпеченні стійкості національних ринків
праці (ILO, 2020). Дієвий соціальний діалог
є обов’язковою складовою розроблення та
реалізації будь-якої антикризової політики,
про що свідчать результати подолання руй-
нівних наслідків пандемії COVID-19.
Для ефективного вирішення питань
забезпечення стійкості трудової сфери в
умовах впливу збройної російської агресії
та режиму воєнного стану необхідно залу-
чати весь арсенал перевірених часом інстру-
ментів і механізмів, одним із яких виступа-
ють системи соціального діалогу та колек-
тивно-договірного регулювання.
Таким чином, соціальний діалог був, є
і ще довго залишатиметься одним із ключо-
вих інструментів вирішення проблем, фор-
мування узгодженої сторонами політики та
рішень щодо забезпечення стійкого функці-
онування соціально-трудової сфери та ри-
нку праці. Сама система соціального діа-
логу в Україні потребує стійкості й відпо-
відності тим нагальним проблем, які треба
вирішувати. Але в Україні на цей момент
вирішення завдань і реалізація функцій со-
ціального діалогу відбуваються в надзви-
чайно складних умовах. Система соціально-
трудових відносин, соціального діалогу Ук-
раїни перебуває під впливом багатьох поту-
жних чинників, кожен з яких сам по собі ге-
нерує загрози та виклики, ускладнює ви-
моги до стабільного функціонування та ро-
звитку соціально-трудової сфери й вітчиз-
няного ринку праці, і тим більш небезпеч-
ним і складним є синергетичне поєднання
їхнього впливу. Акцентуємо увагу на 4 гру-
пах чинників взаємовпливу на трудову сфе-
ру та систему соціального діалогу (рис. 1):
1) вплив цифровізації (загальносвіто-
вий тренд);
2) руйнівний вплив на соціально-еко-
номічну та трудову сферу України повнома-
сштабної збройної російської агресії;
3) вплив значної кількості хронічних,
накопичених ще з 2014 р. невирішених про-
блем у трудовій сфері та систем соціального
діалогу;
4) вплив викликів і вимог, які генерує
форсована євроінтеграція.
Саме в цьому «сплетінні» загроз, ви-
кликів та небезпек необхідно вибудовувати
адекватну наявним умовам систему соціа-
льного діалогу як одного з основних інстру-
ментів забезпечення узгодженої та стабіль-
ної взаємодії суб’єктів соціально-трудових
відносин.
Кожна з цих груп чинників генерує
своє специфічне коло проблем і викликів. Їх
поєднання, перетин та взаємовплив створю-
ють ту надскладну систему загроз і небез-
пек, які необхідно долати з метою забезпе-
чення стійкості трудової сфери України в
умовах воєнного стану та потреб повоєн-
ного відновлення, у першу чергу шляхом
реалізації дієвої та ефективної системи со-
ціального діалогу як запоруки об’єднання
зусиль різноманітних суб’єктів і досягнення
синергії в їхній взаємодії. Створення такої
оновленої системи соціального діалогу є
надзвичайно актуальним завданням, без ви-
рішення якого подолання інших проблем та
загроз навряд чи є можливим. Зазначені
групи чинників позначені на рис. 1 відпові-
дними секторами.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 83
2023, № 2 (102)
Рисунок 1 – Структура проблемного поля (основних чинників впливу) на систему
соціально-трудових відносин і соціального діалогу в Україні*
Джерело: розроблено авторами.
Перша група чинників – вплив ци-
фровізації (мегатренду сучасності) на на-
ціональний ринок праці та систему соці-
ального діалогу. У цілому вплив цифрові-
зації на соціально-трудову сферу та, відпо-
відно, на систему соціального діалогу, його
ефективність і форми реалізації проявля-
ється в двох фундаментальних аспектах: ра-
дикальні зміни в системі соціально-трудо-
вих відносин і трансформація змісту, харак-
теру та форм організації праці й соціальної
взаємодії. Такі зміни потребують відповід-
ної модернізації та системи соціального ді-
алогу. Розглянемо їх детальніше.
1. Радикальні зміни в системі соціа-
льно-трудових відносин через поширення
різноманітних форм платформної та диста-
нційної зайнятості. Позитивним аспектом
цих процесів є поява нових можливостей
працевлаштування, гнучкого графіка ро-
боти, формування нових цифрових навичок,
підвищення продуктивності праці, розши-
рення професійних зв’язків і взаємодії з ко-
легами та ін. Окремо слід зауважити, що в
умовах воєнного стану саме можливість ди-
станційної роботи та працевлаштування ві-
діграє важливу роль у стабілізації функціо-
нування ринку праці в Україні, створенні
безпечних умов праці. Негативний аспект
пов'язаний із дуже високим рівнем нормати-
вно-правової неврегульованості цього сег-
менту зайнятості (в першу чергу платформ-
ного) та, відповідно, високою соціальною і
правовою незахищеністю працюючих
(Панькова, Касперович, 2021b). Це, у свою
чергу, створює значні загрози ефективності
існуючій системі соціального діалогу (яка
передусім базується на традиційній системі
суб’єктів СТВ), а також традиційним систе-
мам забезпечення соціального та правового
захисту. У таких умовах і система соціаль-
ного діалогу, і система соціального захисту
потребують суттєвого оновлення відпо-
відно до появи в процесі цифровізації знач-
ної кількості якісно нових суб’єктів СТВ,
які працюють у платформному та мереже-
вому сегментах зайнятості (Панькова, Кас-
перович, 2022).
Відповіддю на зазначені загрози має
стати модернізація, удосконалення та роз-
ширення існуючих і впровадження нових
механізмів соціального діалогу, нормати-
Хронічні
довоєнні
внутрішні
проблеми
Повно-
масштабна
збройна
агресія
Цифровізація
Євроінтеграція
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
84 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
вно-правових та регуляторних систем, при-
ведення їх у відповідність до трансформа-
цій соціально-трудових відносин з одночас-
ною реалізацією відповідних механізмів
стабілізації соціально-трудової сфери в
умовах воєнного стану та подальшого пово-
єнного відновлення. Також необхідною є
правова регламентація нового прошарку
працівників, який з’явився у зв’язку з циф-
ровізацією економіки (платформні, дистан-
ційні, самозайняті та ін.), залучення їх до
системи соціального захисту та соціального
діалогу. У свою чергу, в умовах цифровіза-
ції адекватного мережево-цифрового онов-
лення потребує і традиційна система соціа-
льного діалогу.
2. Трансформація змісту, характеру та
форм організації праці. У позитивному ас-
пекті це приводить до підвищення рівня ін-
телектуалізації праці, зменшення частки
важкої, монотонної праці та стереотипних
операцій, полегшення і прискорення проце-
сів обробки інформації, розширення мож-
ливостей для професійної та творчої само-
реалізації, саморозвитку. У негативному –
суттєве зростання вимог до необхідних на-
вичок (насамперед цифрових), які повинен
мати сучасний працівник, що за певних
умов створює загрозу для працівників, які
через ті чи інші причини їх не мають. Нас-
лідком може стати втрата ними конкуренто-
спроможності на ринку праці та зростання
«цифрової нерівності» (у першу чергу це
стосується працівників більш похилого
віку). В умовах поширення платформної,
цифрової, дистанційної зайнятості відбува-
ється атомізація робочого простору, руйну-
ються безпосередні особисті відносини з ко-
легами, розмиваються трудові колективи.
Системним наслідком таких процесів стає
також руйнування зв’язків між працівни-
ками, загострення конкуренції, неспромож-
ність до колективної дії. Це радикально об-
межує можливості використання традицій-
них механізмів соціального діалогу, оскі-
льки нові категорії працівників виступають
як вельми атомізована, гостро конкурента
та слабо структурована соціальна спіль-
нота, діяльність якої значною мірою відбу-
вається в «тіні», поза межами нормативно-
правового поля.
Гідною відповіддю на таку ситуацію
стає цифровізація економіки та суспільства,
відповідна модернізація систем соціального
діалогу та соціального захисту в Україні,
причому відповідно до специфіки функціо-
нування цифрового / мережевого / платфор-
много сегменту зайнятості. Оскільки цей
сегмент функціонує на мережево-цифровій
технологічній базі, системи соціального ді-
алогу та соціального захисту також мають
пройти через мережево-цифрове оновлення,
щоб мати змогу «приєднатися» до нових се-
кторів економіки й виконувати свою регу-
ляторну та узгоджувальну функцію. Для за-
безпечення більш стабільного та результа-
тивного функціонування зазначених нових
секторів і більш ефективного використання
їхнього потенціалу в процесах повоєнного
відновлення України доцільними є такі за-
ходи:
розроблення та впровадження цільо-
вих програм із розвитку цифрових навичок
у громадян з метою забезпечення їх працев-
лаштування та стабільної зайнятості;
нормативно-правове врегулювання
різноманітних аспектів цифрової, платфор-
мної, дистанційної зайнятості (Новікова,
Панькова, Азьмук, Касперович, 2021);
модернізація і цифрове оновлення си-
стем соціального діалогу та соціального за-
хисту в Україні відповідно до вимог мере-
жево-цифрової реальності;
реалізація Цифрового порядку ден-
ного для України у сфері використання су-
часних інформаційних і комунікаційних те-
хнологій, цифровізації економіки та суспі-
льства для інтеграції в Єдиний цифровий
ринок ЄС тощо.
Друга група чинників впливу –
«хронічні» проблеми та загрози, накопи-
чені в соціально-трудовій сфері України
з 2014 р. (за оцінками МОП). Система со-
ціального діалогу, яка існувала в довоєнний
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 85
2023, № 2 (102)
період, так і не стала ефективною. Долено-
сні зміни відбулися у 2014 р. у зв’язку зі
збройним конфліктом, тимчасовою окупа-
цію територій Донбасу, анексією Криму. Це
позначилося на життєдіяльності всього
українського суспільства, держави, її регіо-
нів, перш за все Донбасу (Ляшенко, Підори-
чева, Антонюк, 2022) і тих областей Укра-
їни, які приймали значну частину внутріш-
ньо переміщених осіб. Значного спаду за-
знала соціально-трудова сфера і націона-
льна економіка.
У 2014-2020 рр. загальний обсяг неви-
робленої в Україні продукції внаслідок
збройного конфлікту на Донбасі становив
280 млрд дол.: до 40 млрд щороку, або
19,9% ВВП України доконфліктного рівня.
Конфлікт мав серйозний вплив на торгівлю
та інвестиції, призвів до значних втрат акти-
вів і недоотримання податкових надхо-
джень (CEDR, 2022).
Із 2014 р. відбулися руйнівні процеси
в трудовій сфері України, зокрема системі
соціального діалогу. Система посередниц-
тва і примирення була повністю зруйнована
в Луганській області через часткову окупа-
цію її території. У Донецькій області процес
посередництва, примирення, медіації в тру-
довій сфері витримав руйнівний вплив
збройного конфлікту (з 2014 р.) – до 2022 р.
збереглось і активно працювало Донецьке
відділення Національної служби посеред-
ництва і примирення під керівництвом А.
Хімчака. Хоча багато підприємств було
зруйновано і залишилося на тимчасово оку-
пованій території, фахівці Донецького від-
ділення НСПП активно працювали в на-
прямі зниження соціально-трудової конфлі-
ктності в регіоні, спрямовували виникаючі
конфліктні ситуації та спори у правове
поле, розглядали і розв’язували проблеми
при індивідуальних зверненнях роботодав-
ців чи працівників тощо. З 2014 р. спільний
представницький орган сторін соціального
діалогу національного рівня ‒ Національна
тристороння соціально-економічна рада
України (НТСЕР) здійснювала свою діяль-
ність формально, неефективно – функції пе-
реважно зводилися до ухвалення на певні
періоди Генеральної угоди. Це негативно
позначилося на діяльності територіальних
тристоронніх соціально-економічних рад і
загальному стані соціального діалогу в тру-
довій сфері України. Отже, в результаті
руйнівних наслідків першої хвилі збройної
агресії (з 2014 р.) існуюча на той час сис-
тема соціального діалогу зазнала втрат, по-
гіршила свої якісні характеристики, стала
малоефективною.
Міжнародні оцінки фахівців МОП
стану соціально-трудової сфери в Україні у
2020 р. (в умовах форс-мажорних обставин,
викликаних пандемією), окремо акценту-
вали увагу на необхідності посилення соці-
ального діалогу з ключових питань трудової
та соціальної політики. Серед основних
проблем на ринку праці, які були найбільш
гострими на той момент, вони виокремили
такі: низький рівень зайнятості з вираженим
ґендерним розривом, висока еміграція робо-
чої сили, високий рівень безробіття та еко-
номічної неактивності серед молоді, відчу-
тна невідповідність існуючого рівня квалі-
фікації робочої сили (у першу чергу молоді)
потребам ринку праці. Ці проблеми мали б
стати предметом публічного діалогу в укра-
їнському суспільстві. Також фахівці відзна-
чили, що важливими проблемами у сфері
умов праці та соціального захисту є відсут-
ність культури профілактики щодо безпеки
та гігієни праці, зростання участі в нефор-
мальному секторі економіки, велика забор-
гованість із виплати заробітної плати, вира-
жений ґендерний розрив в оплаті праці та
недостатні охоплення й фінансова стійкість
системи соціального страхування (МОП,
2020, с. 2). Таким чином, незадовго до війни
ситуація у сфері праці в Україні була склад-
ною, негативний вплив пандемії COVID-19
та його руйнівні наслідки були відчутними.
Слід зауважити, що саме погляд із
2020 р. та оцінка з боку фахівців Міжнарод-
ної організації праці є принципово важли-
вими, зважаючи на євроінтеграційний век-
тор України, який після початку війни
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
86 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
тільки посилився (МОП, 2020, с. 5-11). Ті
самі проблеми фактично залишилися неви-
рішеними, а в ситуації воєнного стану та
руйнівного впливу збройної російської аг-
ресії вони не тільки збереглися, але і значно
загострилися. Ключовими «хронічно» неви-
рішеними проблемами соціально-трудової
сфери України, що виступають предметом
колективно-договірного регулювання, є:
неповна зайнятість, низький рівень
продуктивної зайнятості, високий рівень
неформальної зайнятості;
порушення та звуження трудових
прав зайнятих;
невизначеність і правова нерегламен-
тованість системи соціального захисту, мо-
жливостей захисту трудових прав зайнятих
у цифровому сегменті;
невідповідність кваліфікації молоді
потребам ринку праці;
низька заробітна плата та ставка міні-
мальної заробітної плати (заробітна плата в
Україні залишається у 4-5 разів нижчою за
європейський рівень);
«хронічна» заборгованість із заробіт-
ної плати за певними галузями (у 2019 р. за-
боргованість із виплати заробітної плати
становила 2,8 млрд грн, у 2021 р.
‒ 3136,7 млн грн) (Державна служба стати-
стики України, 2021);
послуги з охорони здоров’я та соціа-
льного захисту в Україні характеризуються
набагато нижчим рівнем витрат порівняно з
іншими країнами Європи;
недостатній рівень дотримання між-
народних трудових норм (хоча Україна є лі-
дером у регіоні за кількістю ратифікованих
Конвенцій МОП, попереду ще багато ро-
боти з упровадження міжнародних трудо-
вих норм).
Аналізуючи більш детально визначені
основні тенденції на ринку праці та в сис-
темі соціальної політики в Україні (до
2020 р.), фахівці МОП окремо зупинилися
на питанні соціального діалогу, відзначи-
вши такі негативні його якості (МОП, 2020,
с. 10):
обмежена роль соціального діалогу та
низька ефективність у розв’язанні гострих
соціально-економічних проблем;
обмежене функціонування Націона-
льної тристоронньої соціально-економічної
ради (НТСЕР) як інституції соціального ді-
алогу на національному рівні, слабке функ-
ціонування соціального діалогу на територі-
альному рівні;
брак культури діалогу та практики
прозорих й ефективних процедур запобі-
гання та вирішення трудових конфліктів і
спорів на рівні підприємств між роботодав-
цями та працівниками які, як правило, не
вирішуються на робочому місці, часто заго-
стрюються та потребують офіційного втру-
чання третьої сторони – органів інспекції
праці або державних посередників у разі ко-
лективних спорів або судового розгляду в
разі індивідуальних спорів;
недостатній та незбалансований роз-
виток системи колективно-договірного ре-
гулювання;
незначна чи повна відсутність охоп-
лення приватного сектору, а також зайнятих
у сегменті цифрової платформної зайнято-
сті колективно-договірним регулюванням,
системами соціального захисту та соціаль-
ного діалогу.
Отже, система соціального діалогу в
Україні з 2014 р. «похитнулася» та мала не-
гативну динаміку розвитку. Це призвело до
зниження її якісних і кількісних критеріїв.
Система фактично виявилася неефектив-
ною, нестійкою (нерезильєнтною) з ураху-
ванням масштабу викликів та загроз, що по-
стали після 2014 р. перед повномасштабним
вторгненням. Фактично всі накопичені в до-
воєнний період проблеми залишилися неви-
рішеними і стали негативним «фоном», на
який нашарувалися руйнівні наслідки пов-
номасштабної збройної агресії.
Третя група чинників ‒ руйнівні
наслідки повномасштабної збройної ро-
сійської агресії. Система соціального діа-
логу в Україні зазнала подвійного удару у
зв’язку зі збройною агресією – з 2014 р. та у
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 87
2023, № 2 (102)
2022 р. до сьогодні. Унаслідок повномасш-
табної збройної агресії коло та гострота пи-
тань, які зазвичай ставали предметом соціа-
льного діалогу, надзвичайно збільшилися.
Як свідчить аналіз попередньої групи чин-
ників (накопичені до повномасштабної
війни проблеми) – дієва система соціаль-
ного діалогу в передвоєнний період так і не
була сформована. І в результаті руйнівних
наслідків агресії ця «недосформована» сис-
тема фактично виявилася малоефективною,
недієздатною, зважаючи на масштаб викли-
ків і загроз, що постали. Так, повномасшта-
бна збройна російська агресія спричинила
руйнування промислової та сільськогоспо-
дарської інфраструктури, призвела до мас-
штабних втрат людського і трудово-
го потенціалу країни, робочих місць. Збитк-
и України, як вважають вітчизняні експе-
рти, на кінець 2022 р. дорівнюють більше
1 трлн дол.; за оцінками західних фахівців ‒
близько 600 млрд дол. Проте війна ще три-
ває.
Ще однією загрозою є втрати людсь-
кого і трудового потенціалу країни (Азьмук,
2022). Від початку війни за кордон виїхали
понад 7 млн українських громадян. Понад
3,3 млн отримали статус тимчасового захи-
сту в країнах ЄС. Ще близько 8 млн людей
стали внутрішніми переселенцями, які пе-
реїхали із зони бойових дій та окупованих
територій до безпечніших регіонів України.
Серед осіб працездатного віку від початку
війни втратили роботу майже 5 млн україн-
ців. Із них 1,2 млн виїхали до сусідніх країн;
3,6 млн громадян, які залишились в Україні,
стали безробітними. У травні-червні 2022 р.
майже 4,5 млн внутрішньо переміщених
осіб повернулися додому, частина з них ‒ до
своєї попередньої роботи (Dembitskyi,
Zlobina, Kostenko, 2022, р. 161-162).
В умовах війни фізичне виживання
стає першочерговим: люди готові викону-
вати роботу за нижчим рівнем своєї кваліфі-
кації чи освіти, так само як згодні робити її
за меншу оплату, бо в такій ситуації пріори-
тетним стає забезпечення первинних пот-
реб. За даними Інституту соціології НАН
України, майже дві третини пошукачів
роботи (65%) згодні на нижчу зарплату (на
10-25% менше від довоєнної), попри те, що
у своїх резюме вони вказують ту, яку мали
до війни. Через руйнування та окупацію те-
риторій багато роботодавців припинили
свою діяльність або через релокацію сут-
тєво її скоротили. Інші змушені були вда-
тися до тих чи інших непопулярних заходів
(17% скоротили штат, 25% зменшили зар-
плату, 15% відправили у відпустку за свій
рахунок). Більшість респондентів зазна-
чили, що їм скоротили заробітну плату
більш ніж на 30% (Dembitskyi, Zlobina,
Kostenko, 2022, р. 161-162). Майже у всіх
професійних сферах в Україні відбулося
зниження заробітної плати.
Втрата та пошкодження виробничих
активів, переривання ланцюгів постачання,
руйнування, спричинені активними бойо-
вими діями, масова зовнішня та внутрішня
міграція призвели до значних дисбалансів
на ринку праці України, негативні наслідки
війни відчули на собі більше працівники,
аніж роботодавці. У сфері малого бізнесу
скоротилися можливості фінансової підтри-
мки свого штату працівників (Пищуліна,
Маркевич, 2022). Релокація та вимушена мі-
грація призвели до зміни структури ринку
праці, а також структури пропозицій і наси-
ченості необхідними фахівцями в розрізі ре-
гіонів. До того ж відбулася значна тінізація
ринку праці ‒ багато вакансій пропону-
ються без оформлення, як підробіток, певна
частка зарплат виплачуються «у конвер-
тах», адже не всі роботодавці можуть спла-
чувати 40% податків (Укрінформ, 2022)
Зрозуміло, що в таких умовах ані на ле-
гальну зарплату, ані на соціальні гарантії
(наприклад, лікарняні), ані на стаж українці
розраховувати не можуть. За приблизними
підрахунками, джерело заробітків втратили
ще принаймні 5-6 млн людей. За інформа-
цією Державного центру зайнятості, на по-
чаток жовтня 2022 р. в Україні через війну
залишилися без роботи до 40% людей (Укр-
інформ, 2022), чисельність офіційно зареєс-
трованих безробітних сягнула 260 тис. осіб
(НІСД, 2022).
З урахуванням такої великої чисель-
ності громадян України, які через бойові дії
залишилися без роботи, зростання кількості
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
88 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
працівників у неформальному секторі еко-
номіки та великої заборгованості з випла-
ти заробітної плати (за даними Держком-
стату станом на 01.01.2022 р. заборгова-
ність із виплати заробітної плати становила
3207,1 млн грн) ризик застосування приму-
сової праці тільки зростає (Державна служ-
ба статистики України, 2022).
Починаючи з ІІІ кварталу 2022 р.
з’явилися певні тенденції до стабілізації
стану в національній економіці. Поступова
економічна стабілізація з великою імовірні-
стю тривала б у IV кварталі 2022 р. Утім її
перервали масовані ракетні атаки на енерге-
тичну інфраструктуру країни. Хоча значна
частина бізнесу адаптувалася до перебоїв з
електропостачанням1, не для всіх це було
можливим через особливості виробничих
процесів та обмеженість фінансових ресур-
сів (погіршилася ситуація в металургії, на
транспорті, в інших секторах послуг). Через
обстріли енергетичної інфраструктури, мас-
штабні руйнування та нестачу обладнання
для ремонту вплив дефіциту електроенергії
на економічну діяльність зберігатиметься
не лише в поточному році, але і в наступ-
ному. Проте базовий сценарій прогнозу
передбачає відсутність нових критичних
пошкоджень від обстрілів, а також успішну
роботу уряду із залучення міжнародної до-
помоги для енергетичного сектору й інтен-
сивне відновлення чи заміну постраждалої
інфраструктури (Національний банк Укра-
їни, 2023, с. 19-20). НБУ прогнозує, що у
2023-2025 рр. зайнятість на внутрішньому
ринку зростатиме повільно у зв’язку з дис-
пропорціями на ринку праці, які поглиби-
лися через наслідки війни. Реальні зарплати
відновлюватимуться помірними темпами
через високу інфляцію та нижчу за дово-
єнну продуктивність. Водночас значна час-
тина підприємств уже відчуває брак квалі-
фікованої робочої сили, і ця проблема з ве-
ликою імовірністю збережеться на прогноз-
ному горизонті. За позитивної динаміки
1 Згідно з опитуванням ЄБА 86% респондентів установлюють генератори або інші ДБЖ, 66% змі-
нили графік роботи, водночас 40% респондентів зменшили обсяги виробництва (Національний банк Ук-
раїни, 2023).
безробіття почне скорочуватися в поточ-
ному році. Пожвавлення економічної акти-
вності після зниження безпекових ризиків
посилить попит на робочу силу. Водночас
безробіття залишатиметься вищим за свій
природний рівень через довгострокові ефе-
кти війни впродовж усього прогнозного пе-
ріоду. На ринку праці зберігатимуться ква-
ліфікаційні, а також регіональні диспропор-
ції, оскільки в повоєнний період змін зазнає
не лише структура попиту на робочу силу,
але і пропозиція через міграційні процеси
(Національний банк України, 2023, с. 23-
26).
МОП також уже по факту оновила
свої оцінки щодо впливу війни на соціа-
льно-трудову сферу України. Прогнози
МОП щодо зайнятості, засновані на поточ-
них макроекономічних прогнозах, передба-
чають стагнацію у 2023 р., оскільки воєнні
дії продовжують стримувати економіку та
ринок праці. У цих умовах, на думку М. Пі-
лігріма, директора МОП у Центральній та
Східній Європі, необхідні «збереження ро-
бочих місць й економічна стабілізація, щоб
забезпечити засоби до існування. Крім того,
уряд, організації працівників і роботодавців
мають амбітну програму модернізації для
країни, починаючи від цифровізації держа-
вних служб зайнятості та закінчуючи новим
трудовим кодексом. Вони прагнуть до за-
кладання підґрунтя для швидкого віднов-
лення і реконструкції зараз» (ILO, 2023a).
Гострою залишається ситуація у сфері соці-
ального діалогу та соціального захисту пра-
цівників, у тому числі через зростання ті-
ньового та платформного сегментів зайня-
тості (останній фактично також є тіньовим
через фундаментальну неврегульованість
його функціонування) (Панькова, Касперо-
вич, 2022).
Досить очевидно, що предметом соці-
ального діалогу мають стати пошук спіль-
них рішень для мінімізації руйнівного
впливу зазначених наслідків агресії в трудо-
вій сфері, зниження безпекових ризиків для
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 89
2023, № 2 (102)
забезпечення стійкості ринку праці та зай-
нятості, майбутнього відновлення еконо-
міки. Для цього мають створюватися умови
вже зараз. Певні позитивні зрушення в
цьому питанні відбулися. Так, наприкінці
2022 р. розпочалася активна робота над удо-
сконаленням законодавства у сфері колек-
тивних трудових відносин і підвищенням
інституційної спроможності Національної
служби посередництва та примирення, що є
постійно діючим державним органом при
Президентові України. Голова Національ-
ної служби посередництва та примирення
України Д. Кухнюк проанонсував, що у
2023 р. у системі соціального діалогу відбу-
ватимуться активні заходи, що сприятимуть
миру та врегулюванню трудових спорів
(конфліктів) на всіх рівнях. Буде вдоскона-
лено законодавство у сфері колективних
трудових відносин, оновлено списки арбіт-
рів і посередників у відповідних перемови-
нах, проведено оцінювання відповідності
критеріям репрезентативності та підтвер-
дження репрезентативності суб'єктів сторін
профспілок та організацій роботодавців на
національному, галузевому і територіаль-
ному рівнях (Верховна Рада України, 2023c).
Активно відреагувала на виклики і за-
грози в трудовій сфері у зв’язку зі збройною
російською агресією профспілкова сторона
соціального діалогу – Федерація профспі-
лок України (ФПУ). Наприкінці 2022 р.
було розроблено і прийнято Постанову Пре-
зидії Федерації професійних спілок України
«Про Основні завдання колективно-догові-
рної роботи на 2023 рік» (Федерація профе-
сійних спілок України, 2022b), де зазначено,
що найбільш результативною формою соці-
ального діалогу, яка впливає на рівень і як-
ість життя працівників, є укладання та вико-
нання колективних договорів і угод. Відзна-
чається, що останнім часом спостерігається
стійка тенденція до зменшення кількості ко-
лективних договорів (Федерація професій-
1 Автори статті з 2019 р. неодноразово направляли підготовлену наукову продукцію щодо здійс-
нення модернізації соціального діалогу в Україні на підґрунті залучення ресурсів цифровізації, мережи-
зації, платформізації на адресу державних органів та структур влади, НТСР України, сторонам соціально-
трудових відносин національного рівня.
них спілок України, 2022b). Зазначена Пос-
танова містить розгорнутий перелік основ-
них завдань колективно-договірної роботи
на 2023 р. (при укладенні галузевих (міжга-
лузевих), територіальних угод та колектив-
них договорів), багато процедур стали
більш демократичними, гнучкими, що зні-
має додаткові труднощі при укладанні угод
в умовах воєнного стану. У контексті да-
ного дослідження окремий інтерес станов-
лять завдання щодо соціального діалогу. До
них віднесено (Федерація професійних спі-
лок України, 2022b):
1) участь сторін соціального діалогу в
засіданнях органів управління та роботі на-
рад роботодавців, президії, пленумів, з'їздів
профспілки з розгляду соціально-економіч-
них питань, які є предметом угод і колекти-
вних договорів;
2) планування спільних заходів за уч-
астю роботодавців, органів державної влади
та місцевого самоврядування і профспілко-
вих організацій з розгляду питань забезпе-
чення соціально-економічних, трудових
прав працівників;
3) включення положень щодо визна-
чення особливостей порядку вирішення ко-
лективних трудових спорів, зокрема вико-
ристання альтернативні форми вирішення
колективних трудових спорів, у тому числі
участі в розгляді спору за участю медіатора.
Проте всі зазначені зміни, заявлені
пріоритети і значущість соціального діа-
логу в умовах війни не показали готовності
сторін соціального діалогу, вищого керівни-
цтва держави залучити потенціал цифрові-
зації для оновлення чинної системи соціаль-
ного діалогу, здійснювати її модернізацію
на новій мережево-цифровій технологічній
основі1.
Четверта група чинників – євроін-
теграційний вектор впливу на систему
соціального діалогу. Ця група чинників ак-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
90 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
туалізувалася з часів обрання Україною єв-
роінтеграційного курсу, імплементації по-
ложень Угоди «Україна – ЄС», змін у зако-
нодавчій базі відповідно до вимог і станда-
ртів ЄС, особливо після того, як 23 червня
2022 р. країни-члени ЄС проголосували за
надання Україні статусу країни-кандидата
на вступ до Європейського Союзу. Вище ке-
рівництво держави виводить соціальний ді-
алог на міждержавний рівень. Так, Прези-
дент України об’єднав лідерів європейських
незалежних держав навколо реалізації укра-
їнської формули миру, яка спрямована на
створення нової, глобально важливої архі-
тектури безпеки. Європейський Союз офі-
ційно підтримав українську формулу миру,
що було зафіксовано в спільній заяві за під-
сумками саміту Україна-ЄС. Мирний план
України вже підтримали держави-члени Єв-
росоюзу, США, Канада, Японія, Туреччина
та Великобританія. «Мир в Україні є гаран-
тією подальшого позитивного розвитку
людської цивілізації та доброзичливого спі-
віснування народів. Високу увагу до мирної
взаємодії в державі демонструє активне
зближення позицій сторін соціального діа-
логу. Розроблення узгоджених пропозицій
щодо розвитку соціально-економічних і
трудових відносин, запобігання виник-
ненню конфліктів у відповідній взаємодії –
особливо важливий процес в умовах війни»
(Верховна Рада України (2023c). На початку
лютого 2023 р. було офіційно затверджено
символи миру соціального діалогу в Україні
(рис. 2).
Рисунок 2 – Символ миру соціального діалогу в Україні
Джерело: Верховна Рада України (2023c).
В Україні відкрито Офіс з адаптації
законодавства до європейських норм при
Верховній Раді України, який діє за підтри-
мки Європарламенту (квітень 2023 р.). Уже
відбулося спільне засідання європейських
та українських парламентарів, де голову-
вали президент Європарламенту Роберта
Мецола та спікер Верховної Ради – Руслан
Стефанчук. Дискусія була розділена на дві
панелі: «Відновлення європейської Укра-
їни» та «Разом будуємо стійке майбутнє»
(Власенко, 2023). Головною передумовою
реалізації цих планів є стійка система соці-
ального діалогу в Україні, активізація про-
цесів колективно-договірного регулювання
в системі соціально-трудових відносин Ук-
раїни. Отже, соціальний діалог стає своєрі-
дним містком для прискореної інституціо-
налізації процесів євроінтеграції, перепуст-
кою України до членства в Євросоюзі.
У нинішніх надскладних умовах
збройної агресії, потреб у радикальному
прискоренні євроінтеграційних процесів й
адаптації до відповідних вимог розпочалася
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3614525-formula-miru-zelenskij-nazvav-10-umov-pripinenna-vijni-v-ukraini.html
https://www.dw.com/uk/es-pidtrimue-formulu-miru-zelenskogo-dla-zaversenna-rosijskoi-vijni/a-64606320
https://www.dw.com/uk/es-pidtrimue-formulu-miru-zelenskogo-dla-zaversenna-rosijskoi-vijni/a-64606320
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 91
2023, № 2 (102)
значна інтенсифікація зусиль щодо прове-
дення відповідних реформ, у тому числі в
соціально-трудовій сфері (трудове законо-
давство), зокрема у сфері соціального діа-
логу (як важливого її елементу). Але ситуа-
ція з реформами є досить суперечливою та
викликає суттєві зауваження і критику з
боку як західних партнерів, так і, напри-
клад, українських профспілок (Федерація
професійних спілок України, 2022a).
Відзначається, що Європейський
Союз занепокоєний суперечливими трудо-
вими реформами в Україні та реформи в Ук-
раїні мають відповідати міжнародним тру-
довим стандартам і принципам соціального
діалогу. При цьому наголошується на наяв-
ності очевидної розбіжності між ре-
формами в Україні та моделлю «соціальної
ринкової економіки» ЄС, де держава прагне
знайти компроміс між ринковими силами та
громадянами. Деякі оцінки є дуже гост-
рими, а саме висловлюється думка про те,
що уряд України використовує стан війни
для ухвалення законодавства, яке мало від-
бутися ще в мирні 2020 та 2021 рр., але ух-
валюється зараз, в умовах воєнного стану,
коли право на протестну активність заборо-
нено. У контексті реалізації соціального ді-
алогу важливим є висловлене занепокоєння
щодо власних проєктів планів післявоєнної
відбудови України, які поки що відобража-
ють намір відмовитися від принципів соціа-
льного діалогу. У планах, оприлюднених у
серпні 2022 р., чітко зазначено, що країна
планує перейти до моделі «невтручання
держави в діалог між профспілками та ро-
ботодавцями» (Федерація професійних спі-
лок України, 2022a). Це виглядає як відмова
від моделі трипартизму на користь біпар-
тизму в чинній системі соціального діалогу
з повним нівелюванням ролі, участі й відпо-
відальності держави, а також не вписується
в логіку трансформацій і реформування у
пострадянських країнах. В офіційних звітах
і документах представники ЄС звертають
увагу на вплив запровадження нового тру-
дового законодавства на соціальний діалог,
який має бути посилений, висловлюють за-
непокоєння та критику щодо результатів і
наслідків спроб радикального реформу-
вання соціально-трудової сфери в умовах
війни (Федерація професійних спілок Укра-
їни, 2022a).
Відповіддю уряду України на критику
стало ухвалення на початку 2023 р. «євроін-
теграційного» закону щодо соціального діа-
логу у сфері праці. Фактично парламент ух-
валив нову редакцію Закону України «Про
колективні договори і угоди» (Верховна
Рада України, 2023b). Закон України визна-
чає склад законодавства про колективно-до-
говірне регулювання трудових, соціально-
економічних відносин; сторони колектив-
них переговорів; процеси підготовки до ве-
дення колективних переговорів; питання,
що можуть міститися в колективних угодах
тощо. Зокрема, новий Закон врегульовує
низку проблемних питань у сфері колекти-
вно-договірного регулювання, а саме (Вер-
ховна Рада України, 2023a):
1) розширює суб’єктний склад сторін
колективних переговорів, що дозволить за-
лучити до соціального діалогу:
нерепрезентативні профспілки та ор-
ганізації роботодавців (зможуть укладати
галузеві угоди обмеженої дії та надавати ре-
презентативним суб’єктам обов’язкові для
розгляду пропозиції);
новостворені профспілки чи організа-
ції роботодавців (шляхом приєднання до ві-
дповідної сторони уже укладеної колектив-
ної угоди);
2) передбачає нові види колективних
угод: галузеві угоди обмеженої дії (за участі
нерепрезентативних суб’єктів) та територі-
альні угоди обмеженої дії (у тих галузях, де
рішення місцевих органів виконавчої влади
або органів місцевого самоврядування регу-
люють оплату та інші умови праці);
3) визначає порядок застосування ро-
ботодавцем умов колективних угод у випа-
дках, коли він зобов’язаний ураховувати по-
ложення угод різного рівня (територіаль-
ного, галузевого, локального тощо), та вста-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
92 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
новлює взаємозв’язок між нормами колек-
тивних угод галузевого і територіального
рівнів;
4) передбачає можливість призупи-
нення і зупинення дії окремих положень ко-
лективних угод і договорів ‒ за згодою сто-
рін та в разі настання форс-мажорних обста-
вин.
При цьому очікується, що реалізація
положень ухваленого Закону, що стосу-
ються зобов’язань України у сфері європей-
ської інтеграції, сприятиме посиленню між-
державного діалогу та співробітництва
щодо забезпечення гідної праці, політики
зайнятості, безпечних і здорових умов
праці, соціального діалогу, соціального за-
хисту, соціального залучення, гендерної рі-
вності та недискримінації.
З метою обговорення питань розвитку
соціального діалогу, пов’язаних із майбут-
нім членством України в ЄС, у березні
2023 р. пройшла зустріч Голови Комітету
Верховної Ради України з питань соціальної
політики та захисту прав ветеранів Г. Тре-
тьякової, Президента Конфедерації робото-
давців України О. Мірошниченка та Голови
Національної служби посередництва і при-
мирення при Президентові України Д. Кух-
нюка (Конфедерація роботодавців України,
2023b). Не зовсім зрозуміло, чому в подіб-
них зустрічах не бере участі (не запрошу-
ється) профспілкова сторона соціального
діалогу, оскільки широкий спектр питань,
які розглядаються, безпосередньо стосу-
ється всіх сторін і всієї системи соціального
діалогу, її модернізації відповідно до євроі-
нтеграційних вимог. Основні питання для
обговорення: законопроєкти, які перебува-
ють на розгляді Комітету; вдосконалення
законодавства про соціальний діалог, залу-
чення до соціального діалогу представників
громадянського суспільства; майбутнє вхо-
дження представників від України до Євро-
пейського соціально-економічного комі-
тету; співпраця з Міжнародною організа-
цією праці; професійне навчання; джерела
фінансування медіації при вирішенні коле-
ктивних трудових спорів; доцільність існу-
вання Генеральної угоди; переобтяження
роботодавців соціальним захистом; особли-
вості працевлаштування осіб з особливими
потребами.
Повноцінний і продуктивний соціаль-
ний діалог в Україні, співпраця соціальних
партнерів, досягнення домовленостей про
подальше співробітництво необхідні, щоб
створити сприятливі внутрішні передумови
для забезпечення національної стійкості,
резильєнтності трудової сфери і повоєнного
відновлення економіки та країни в цілому.
Базовими орієнтиром щодо реформу-
вання соціально-трудової сфери в цілому та
системи соціального діалогу зокрема для
України мають виступати документи МОП
як найбільш збалансовані, концептуально
цілісні й такі, що відповідають європейсь-
ким цінностям.
На політичному рівні МОП зберігає
активну позицію щодо оцінки повномасш-
табної збройної агресії проти України, за-
кликаючи РФ негайно і беззастережно при-
пинити агресію та вивести війська з України
(Конфедерація вільних профспілок Укра-
їни, 2023). При цьому на рівні практичної
діяльності МОП реалізує низку проєктів в
Україні, а саме: «Підхід до гідної праці в
Україні на основі ринкових систем (почат-
ковий етап)», націлений на виявлення нага-
льних потреб для підтримки соціально-еко-
номічного відновлення України під час
війни з подальшим аналізом поточної мін-
ливої ситуації в Україні та визначення на
цій основі потенційних напрямів реконс-
трукції України (Профспілка працівників
науки і освіти України, 2022). Також реалі-
зуються проєкти, спрямовані на збереження
зайнятості (Федерація металургів України,
2023). Наприклад, «На шляху безпечної,
здорової та задекларованої праці в Україні»
(з 2019 по 2023 р.). Конфедерація роботода-
вців України в межах Проєкту почала реалі-
зовувати ініціативу «Україна без примусо-
вої праці» (з листопада 2022 р.), розроблено
«Керівні принципи для роботодавців Укра-
їни щодо запобігання застосуванню приму-
сової праці» (Конфедерація роботодавців
України, 2022), спрямовані на озброєння
роботодавців знаннями про те, як запобігти
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 93
2023, № 2 (102)
використанню примусової праці в повсяк-
денній діяльності своєї компанії в сучасних
умовах. Керівництвом Конфедерації робо-
тодавців України та Держпраці розпочато
процес формування практичних механізмів
заохочення бізнесу дотримуватися цих кері-
вних принципів та робити все можливе для
викорінення цього ганебного явища задля
того, щоб трудові відносини в Україні від-
повідали сучасним міжнародним стандар-
там у сфері праці. Також розроблено проєкт
документа «Безпека і здоров’я на роботі під
час і після збройного конфлікту. Збірка пе-
рспективних підходів і практик: досвід Ук-
раїни» (Конфедерація роботодавців Укра-
їни, 2023a), що дозволяє сторонам соціаль-
ного діалогу на локальному (виробничому)
рівні максимально забезпечувати безпечні
для здоров’я умови праці під час війни.
МОП також запропонувала план для
підтримки України, спрямований на вирі-
шення гуманітарних питань, питань ран-
нього повоєнного відновлення за принци-
пом «відбудувати краще, ніж було» (build
back better). Він містить 6 пунктів (ILO,
2023b):
1. Продовження гуманітарної допо-
моги за тими напрямами, де МОП може
сприяти її ефективності (надання притулку
біженцям, попередження експлуатації).
2. Повернення біженців і внутрішньо
переміщених осіб на ринок праці, в тому чи-
слі через освіту (через підтримку держав-
них і приватних служб зайнятості).
3. Підтримка доходів (у тому числі
для неформально зайнятих, на яких не по-
ширюються діючі програми підтримки).
4. Заходи щодо економічної стабіліза-
ції у відносно безпечних регіонах країни
(підтримка релокації бізнесу до більш без-
печних регіонів України, створення умов
для розвитку приватного підприємництва, у
тому числі серед внутрішньо переміщених
осіб).
5. Надання підтримки уряду України
щодо пріоритетних реформ (у тому числі у
сфері трудового законодавства, навчання та
перенавчання та ін.).
6. Підтримка діяльності й рівноправ-
ності профспілок.
Отже, забезпечення стійкості трудо-
вої сфери України та захисту прав працівни-
ків обумовлене виконанням п. 5 та 6 цього
плану сторонами соціального діалогу і про-
відною роллю в цьому процесі спільного
представницького органу національного рі-
вня ‒ Національної тристоронньої соціа-
льно-економічної ради України. У даному
плані чіткою та однозначною є проголо-
шена Президентом України настанова:
«Якщо в державі створені інституції для ро-
зроблення спільних рішень і визначення
принципів формування державної політики
щодо оплати праці, забезпечення найвищих
стандартів охорони праці й водночас збере-
ження можливості для розвитку бізнесу та
недопущення надмірного фіскального тис-
ку на роботодавців, для пошуку компромісу
між працівниками й роботодавцями, то ці
інституції повинні працювати і показувати
людям реальний та зрозумілий результат.
Діяльність усіх соціальних партнерів має
бути спрямована на досягнення суспільної
злагоди та взаємодії» (Укрінформ, 2023).
Повертаючись до засадничого для Ук-
раїни документа МОП «Програма гідної
праці 2020-2024 Україна» (МОП, 2020), слід
акцентувати увагу на тому, наскільки важ-
ливою є роль соціального діалогу. Так, се-
ред трьох пріоритетів Програми гідної
праці для України на 2020-2024 роки на пе-
рше місце було поставлено Пріоритет «По-
кращений соціальний діалог» (МОП, 2020,
с. 12-19), критеріями досягнення якого ви-
ступають:
1. Реформовані Національна і терито-
ріальні соціально-економічні ради як ефек-
тивні платформи для діалогу.
2. Сильні соціальні партнери.
3. Покращені колективні переговори
на галузевому рівні.
4. Зміцнення системи колективно-до-
говірного регулювання.
5. Регламентація індивідуалізованих
трудових відносин.
Визначені пріоритети стратегічного
рівня зберігають свою актуальність щодо
забезпечення стійкості трудової сфери в
умовах воєнного стану та повоєнного
відновлення України. Необхідність опера-
Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
тивного реагування на нові виклики і
загрози, пов’язані з руйнівним впливом на
соціально-трудову сферу повномасштабної
агресії, цифровізацією, тягарем накопиче-
них і невирішених довоєнних проблем, не-
обхідністю якнайшвидшої реалізації вимог,
необхідних для успішної євроінтеграції Ук-
раїни, формують запит на якісне та компле-
ксне оновлення існуючої системи соціаль-
ного діалогу в Україні. Ефективна, відпові-
дальна взаємодія роботодавців, профспілок,
державних органів влади, спільних предста-
вницьких органів може стати вагомим важе-
лем протидії новітнім ризикам та загрозам
через пошук оптимальних рішень і збалан-
сування інтересів партнерів заради пере-
моги у війні та подальшому повоєнному
відновленні України.
Рекомендації МОП, міжнародна прак-
тика та досвід національних урядів дово-
дять, що дієва, стійка система соціально-
трудових відносин розбудовується на під-
ґрунті ефективної партнерської взаємодії
сторін соціального діалогу, в основі якої –
баланс їх інтересів, продуктивна співпраця
та соціальна відповідальність з метою спі-
льного розв’язання гострих проблем для за-
безпечення стійкості держави та її еконо-
міки, резильєнтності ключових складових і
підсистем соціально-економічного відтво-
рення та розвитку з урахуванням потреб та
пріоритетів подальшого повоєнного віднов-
лення України. Широке залучення мере-
жево-цифрових, інформаційно-комунікати-
вних та інших новітніх технологій відкри-
ває широкі можливості для оновлення існу-
ючої системи соціального діалогу в Україні.
Висновки. У результаті дослідження
щодо впливу на систему соціального діа-
логу та трудову сферу України воєнного
стану, євроінтеграції, цифровізації, визна-
чення проблем і перспектив для повоєнного
відновлення встановлено:
1. В умовах повномасштабної зброй-
ної агресії в системі забезпечення та реалі-
зації соціального діалогу як одного з основ-
них інструментів стабілізації та забез-
печення стійкості соціально-трудової сфе-
ри має місце надскладна ситуація. Це
пов’язано з поєднанням чотирьох основних
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості
94
груп чинників: цифровізація та її вплив на
світ праці (один з основних сучасних мегат-
рендів); руйнівний вплив на соціально-еко-
номічну та трудову сферу України повнома-
сштабної збройної агресії; вплив значної кі-
лькості невирішених проблем у системі
колективно-договірного регулювання і со-
ціального діалогу (накопичених ще в дово-
єнний період); вплив викликів і вимог, які
пов’язані з форсованою інтенсифікацією єв-
роінтеграційних процесів після набуття Ук-
раїною статусу країни-кандидата на вступ
до Європейського Союзу. Взаємовплив цих
груп чинників генерує надскладне та дуже
динамічне проблемне поле для повноцінної
реалізації соціального діалогу в Україні, яке
існуюча система соціального діалогу з її на-
явним інституційним, організаційним, нор-
мативно-правовим, технологічним та ін-
шим потенціалом не в змозі подолати.
2. Система соціального діалогу в Ук-
раїні починаючи з 2014 р. «похитнулася» та
мала негативну динаміку функціонування.
Це призвело до зниження її якісних і кількі-
сних критеріїв, і система фактично вияви-
лася неефективною, нестійкою (нерезильє-
нтною), зважаючи на масштаб викликів і за-
гроз, що постали після 2014 р. перед повно-
масштабним вторгненням. Усі накопичені в
довоєний період проблеми на початок війни
залишалися невирішеними і стали тим нега-
тивним «фоном», на який нашарувалися
руйнівні наслідки повномасштабної зброй-
ної агресії. Система соціального діалогу в
Україні зазнала подвійного удару у зв’язку
зі збройною агресією – у 2014 р. та у 2022 р.
і до сьогодні. Усвідомлення державою, ро-
ботодавцями, профспілками, громадянсь-
ким суспільством, місцевою владою, ор-
ганами самоврядування, тергромадами не-
обхідності будувати стійкий і дієвий соціа-
льний діалог можуть стати вагомим важе-
лем протидії накопиченим і новітнім ризи-
кам, загрозам шляхом пошуку оптимальних
рішень і збалансування інтересів партнерів
заради перемоги у війні та подальшому по-
воєнному відновленні сфери праці, еконо-
міки, України та її регіонів.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 95
2023, № 2 (102)
3. Повноцінний (тристоронній) і діє-
вий соціальний діалог в Україні має відпо-
відати таким критеріям якості: збалансу-
вання інтересів і конструктивна співпраця
соціальних партнерів, розроблення та реалі-
зація взаємоузгоджених рішень, активна ро-
бота спільного представницького органу
національного рівня ‒ Національної тристо-
ронньої соціально-економічної ради, тери-
торіальних тристоронніх соціально-еконо-
мічних рад. Модернізація системи соціаль-
ного діалогу відповідно до цих критеріїв
створюватиме сприятливі внутрішні перед-
умови для забезпечення національної стій-
кості, резильєнтності трудової сфери і пово-
єнного відновлення економіки та країни за-
галом. У той же час такі якісні характерис-
тики відповідають базовим європейським
вимогам до критеріїв якості соціального ді-
алогу. Для цього мають створюватися спри-
ятливі умови щодо відповідного інституцій-
ного, організаційного, нормативно-право-
вого, інформаційно-комунікативного, тех-
нологічного та іншого забезпечення.
4. Актуалізується необхідність онов-
лення існуючої в Україні системи соціаль-
ного діалогу та приведення її у відповід-
ність до масштабів і складності викликів,
які перед нею постали, адекватного та своє-
часного реагування на загрози й небезпеки,
пов’язані з руйнівним впливом на соціа-
льно-трудову сферу повномасштабної агре-
сії, а також якнайшвидшої реалізації вимог,
потрібних для успішної євроінтеграції.
Ключовими орієнтирами розбудови такої
системи мають стати два фундаментальних
українських мегапроєкти – повоєнне відно-
влення трудової сфери, національної еконо-
міки та успішна євроінтеграція України, на-
буття нею членства в ЄС. Очевидно, що
конкретні умови реалізації цих мегапроєк-
тів значною мірою залишаються невизначе-
ними через незавершеність бойових дій, але
можливості здійснення такого оновлення є
цілком реальними у зв’язку з розвитком ци-
фрових, ІКТ, мережевих технологій та чіт-
кого євроінтеграційного курсу України.
5. Перспективами розвитку системи
соціального діалогу беззаперечно можна
назвати радикальне оновлення системи вза-
ємодії суб’єктів соціального діалогу на су-
часній технологічній мережево-цифровій
основі. Таке мережево-цифрове оновлення
системи соціального діалогу є необхідною
передумовою забезпечення ефективності
соціального діалогу як на внутрішньо-, так і
на міждержавному рівнях для досягнення
цілей подальшого повоєнного відновлення
України. Воно дає можливість здійснювати
взаємодію і залучати якнайбільшу кількість
цільових суб’єктів для конструктивного
прийняття взаємоузгоджених рішень, ви-
значати механізми їх реалізації, залучати та
мобілізовувати необхідні ресурси тощо.
Мережево-цифрове оновлення дозволить
здійснювати стратегічні комунікації у дис-
танційному форматі.
6. Першочерговим предметом соціа-
льного діалогу мають стати пошук спільних
рішень для мінімізації руйнівного впливу
наслідків збройної агресії в соціально-тру-
довій сфері, зниження безпекових ризиків
для забезпечення стійкості ринку праці та
зайнятості, майбутнього відновлення націо-
нальної економіки. Однак і інші визначені
проблемні сектори, окрім безпосереднього
впливу агресії, також мають включатися до
процесів реалізації соціального діалогу для
забезпечення комплексного підходу до ви-
рішення проблем. Це сприятиме повноцін-
ному та продуктивному соціальному діа-
логу в Україні, співпраці соціальних парт-
нерів, досягненню домовленостей про пода-
льше співробітництво, що створить необ-
хідні внутрішні передумови для забезпе-
чення національної стійкості, резильєнтно-
сті трудової сфери та національної еконо-
міки.
7. Для ефективного розв’язання про-
блем повоєнного відновлення трудової
сфери та національної економіки, модерні-
зації системи соціального діалогу за визна-
ченими якісними критеріями, розбудови
держави на євроінтеграційних засадах пот-
рібна вмотивована злагоджена цілеспрямо-
ваність до відродження з боку всіх рушій-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
96 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
них сил і ключових суб’єктів ‒ вищого кері-
вництва країни, правлячих еліт, бізнесу та
суспільства, основних сторін соціально-
трудових відносин (представників держави,
роботодавців, профспілок на всіх рівнях уп-
равління), міжнародних партнерів, грома-
дян. Налагоджена й оновлена на мережево-
цифровій основі система соціального діа-
логу може стати інформаційно-комунікати-
вною платформою взаємодії партерів на
між- та внутрішньодержавному рівнях для
реалізації стратегічних рішень щодо забез-
печення стійкості й повоєнного віднов-
лення сфери праці, економіки і країни зага-
лом, досягнення визначених Україною єв-
роінтеграційних орієнтирів.
Після завершення війни (за оптиміс-
тичним сценарієм) перед українським сус-
пільством постануть нові проблеми. Ідеться
про необхідність повоєнного подолання
таких руйнівних для демократичного суспі-
льства феноменів, як корупція при розпо-
ділі міжнародної допомоги, політична ради-
калізація, мілітаризація свідомості, зрос-
тання тривожності, ворожості та агресії, чо-
рно-біле світосприйняття, атмосфера підоз-
рілості тощо (Dembitskyi, Zlobina, Kostenko,
2022, р. 17). Для їх подолання необхідно ви-
будовувати надійну систему багаторівневої
безпеки і готувати підґрунтя до формування
Нового суспільного договору в країні, закла-
сти ці пріоритети в майбутнє реформування
держави та суспільства з чітким розподілом
і затребуваністю відповідальності сторін
договору (на прикладі досвіду Ірландії чи
Польщі) при виконанні домовленостей і ре-
алізації взаємоузгоджених рішень. Новий
суспільний договір спрямований на макси-
мально справедливий розподіл результатів
економічного зростання, прозорий діалог
влади та бізнесу, детінізацію відносин, зни-
ження нерівності й бідності населення, до-
сягнення східноєвропейських параметрів
якості життя, що має стати основою повоєн-
ного відновлення України. Модернізована
система соціального діалогу в Україні ‒ це
підґрунтя забезпечення стійкості та повоєн-
ного відновлення трудової сфери.
Література
Азьмук Н.А. (2022). Трансформація ринку
праці в умовах війни: виклики та страте-
гії відтворення робочої сили. Вісник еко-
номічної науки України. № 1 (42). С. 171-
179. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-
7206.2022.1(42).171-179
Антонюк В.П. (2022). Ризики і втрати люд-
ського капіталу внаслідок війни. Еконо-
мічний вісник Донбасу. № 1(67). С. 110-
116. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-
3772-2022-1(67)-110-116
Брюховецька Н.Ю., Булєєв І.П. (2022). Інте-
лектуалізація підприємств: концептуа-
льні підходи та механізми стимулю-
вання. Київ: НАН України, Ін-т еконо-
міки пром-сті. 424 с.
Верховна Рада України (2023a). Верховна
Рада України прийняла «євроінтеграцій-
ний» Закон щодо соціального діалогу у
сфері праці. URL: https://www.rada.gov.
ua/news/razom/233599.html (дата звер-
нення: 05.04.2023).
Верховна Рада України (2023b). Про колек-
тивні угоди та договори: Закон Украї-
ни № 2937-IX від 23.02.2023 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2937-
IX#top (дата звернення: 05.04.2023).
Верховна Рада України (2023c). Затверд-
жено символи миру соціального діалогу
в Україні. URL: https://www.rada.gov.ua/
news/razom/233599.html (дата звернення:
05.04.2023).
Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Заніз-
дра М.Ю., Князєв С.І., Липницький Д.В.,
Чекіна В.Д. (2021). Цифровізація еконо-
міки: як підвищити конкурентоспромож-
ність країни / за ред. В.П. Вишневського
та С.І. Князєва. Київ: НАН України, Ін-т
економіки пром-сті. 182 c.
Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Кня-
зєв С.І., Липницький Д.В., Чекіна В.Д.
(2020). Цифровізація економіки України:
трансформаційний потенціал / за ред.
В.П. Вишневського та С.І. Князєва. Київ:
Академперіодика. 188 c.
Вишневський О.С. (2021). Цифрова плат-
формізація процесу стратегування роз-
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).171-179
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).171-179
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116
https://www.rada.gov.ua/news/razom/233599.html
https://www.rada.gov.ua/news/razom/233599.html
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2937-IX#top
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2937-IX#top
https://www.rada.gov.ua/news/razom/233599.html
https://www.rada.gov.ua/news/razom/233599.html
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 97
2023, № 2 (102)
витку національної економіки. Київ:
НАН України, Ін-т економіки пром-сті.
449 с.
Власенко В. (2023). Переговори про вступ
до ЄС можуть початися цього року. URL:
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovor
i-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-
cogo/ (дата звернення: 05.04.2023).
Гаркушенко О.М. (2021). Системно-динамі-
чна модель оцінки впливу цифровіза-
ції на сталий розвиток. Економіка про-
мисловості. № 1 (93). С. 20-45. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.0
1.020
Державна служба статистики України
(2021). Заборгованість із виплати заробі-
тної плати станом на 1 січня 2021 р. URL:
https://ukrstat.gov.ua/express/expr
2021/01/09.doc#:~:text (дата звернення:
20.03.2023).
Державна служба статистики України
(2022). Заборгованість із виплати заробі-
тної плати станом на 1 січня 2022 р. URL:
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/
08.doc (дата звернення: 20.03.2023).
Залознова Ю., Азьмук Н. (2022). Людський
капітал України в умовах війни: втрати
та здобутки. Економіка та суспільство.
№ 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2022-38-59
Збаразська Л.О. (2023). Сучасні парадигми
та мегатренди промислового розвит-
ку. Економіка промисловості. № 1 (101).
С. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econ
industry.2023.01.005
Ільченко Б. (2022). Модернізація соціаль-
ного діалогу в нових соціально-економі-
чних реаліях. Вчені записки Універси-
тету «КРОК». № 3(67). С. 48-55. DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-
67-48-55
Колот А.М., Герасименко О.О. (2022). Нові-
тні формати організації трудової діяль-
ності: природа, виклики, траєкторії роз-
витку. Економіка України. № 5. С. 59-76.
DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.
2022.05.059
Конфедерація вільних профспілок України
(2023). МОП знову закликала росію при-
пинити агресію і вивести війська із Укра-
їни. URL: https://kvpu.org.ua/uk/news/5/
5833-mop-znovu-zaklykala-rosiiu-prypyny
ty-ahresiiu-i-vyvesty-viiska-iz-ukrainy (да-
та звернення: 05.04.2023).
Конфедерація роботодавців України (2022).
Керівні принципи у сфері запобігання за-
стосуванню примусової праці. URL:
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%
20Guiding%20principles%20on%20LF%2
0for%20Ukrainian%20business.pdf (дата
звернення: 20.03.2023).
Конфедерація роботодавців України (2023a).
Безпека і здоров’я на роботі у воєнний і
післявоєнний час (презентація проєкту
документа). URL: https://employers.org.
ua/news/id2480 (дата звернення: 05.04.
2023).
Конфедерація роботодавців України (2023b).
Відбулася зустріч Голови Комітету Вер-
ховної Ради України з питань соціальної
політики та захисту прав ветеранів,
Президента Конфедерації роботодав-
ців України та Голови НСПП. URL:
https://employers.org.ua/news/id2470 (дата
звернення: 05.04.2023).
Ляшенко В.І., Підоричева І.Ю., Антонюк В.П.
(2022). Формування інституційного сере-
довища модернізації економіки старо-
промислових регіонів України. Київ:
НАН України, Ін-т економіки пром-сті.
472 с.
Маршавін Ю., Кицак Т., Василенко А. (2022).
Соціальний діалог як інструмент подо-
лання постпандемічного «синдрому».
Проблеми сучасних трансформацій. Се-
рія: економіка та управління. № 1 (4).
DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-
2022-4-07-03
МОП (2020). Програма гідної праці 2020-
2024. Україна. URL: https://www.ilo.org/
budapest/what-we-do/decent-work-country-
programmes/WCMS_774455/lang--uk/in
dex.htm (дата звернення: 20.03.2023).
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovori-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovori-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovori-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.01.020
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.01.020
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2021/01/09.doc#:~:text
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2021/01/09.doc#:~:text
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/08.doc
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/08.doc
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59
http://doi.org/10.15407/econindustry.2023.01.005
http://doi.org/10.15407/econindustry.2023.01.005
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-48-55
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-48-55
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%20Guiding%20principles%20on%20LF%20for%20Ukrainian%20business.pdf
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%20Guiding%20principles%20on%20LF%20for%20Ukrainian%20business.pdf
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%20Guiding%20principles%20on%20LF%20for%20Ukrainian%20business.pdf
https://employers.org.ua/news/id2470
https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-07-03
https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-07-03
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
98 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
МОП (2022). Вплив кризи в Україні на
сферу праці: попередні оцінки: аналітич-
на записка МОП. 11 травня 2022 р. URL:
https://ukraine.un.org/sites/default/files/2022-
05/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf
(дата звернення: 20.03.2023).
Національний банк України (2023). Інфля-
ційний звіт. Січень 2023 р. URL:
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/I
R_2023-Q1.pdf?v=4 (дата звернення:
05.04.2023).
НІСД (2022). Ринок праці в умовах війни:
тенденції та перспективи: аналітичні ма-
теріали НІСД. Жовтень 2022 р. URL:
https://niss.gov.ua/news/komentari-eksper
tiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendent
siyi-ta-perspektyvy (дата звернення: 20.03.
2023).
Новікова О.Ф., Остафійчук Я.В., Новак І.М.
(2022). Зміни трудового та податкового
законодавства України в умовах воєн-
ного стану: проблеми і перспективи вдо-
сконалення. Економіка промисловості.
№ 2 (98). С. 75-90. DOI: http://doi.org/10.
15407/econindustry2022.02.075
Новікова О.Ф., Панькова О.В., Азьмук Н.А.,
Касперович О.Ю. (2021). Становлення но-
вої якості трудового життя в Україні в
умовах цифровізації економіки: концеп-
туалізація дослідження. Вісник економіч-
ної науки України. № 2 (41). С. 204-212.
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.
2021.2(41).204-212
Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2021a).
Цільові пріоритети регуляторної полі-
тики України щодо формування умов
гідної праці у платформній економіці.
Економіка промисловості. № 4 (96).
С. 21-40. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2021.04.021
Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2021b)
Проблеми, перешкоди та можливості
формування системи соціального та
правового захисту платформних праців-
ників України: експертні оцінки.
Соціально-трудові відносини: теорія і
практика. № 2 (11). С. 49-64. URL:
https://www.businessperspectives.org/imag
es/pdf/applications/publishing/templates/ar
ticle/assets/16930/SLRTP_2021_02_Panko
va.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2022).
Проблеми соціальної та правової захи-
щеності платформних зайнятих і пріори-
тети регуляторної політики України в
умовах воєнного стану. Економіка про-
мисловості. № 2 (98). С. 91-117. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.
02.091
Пищуліна О., Маркевич К. (2022). Ринок
праці в умовах війни: основні тенденції
та напрями стабілізації: аналітична запи-
ска. Київ: Центр Разумкова. 21 с. URL:
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/
2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
(дата звернення: 20.03.2023).
Профспілка працівників науки і освіти Ук-
раїни (2022). Стартує проект МОП щодо
створення продуктивних робочих місць в
Україні. URL: https://pon.org.ua/novyny/
9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvoren
nia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukra
ini.html (дата звернення: 23.03.2023).
Руссіян О.А. (2021). Вплив розвитку "Інду-
стрії 4.0" на людський капітал промисло-
вого підприємства: зарубіжний досвід.
Економіка промисловості. № 4 (96).
С. 93-117. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2021.04.093
Світовий Банк (2022). Україна: швидка оці-
нка завданої шкоди та потреб на віднов-
лення. Серпень 2022. Звіт. URL:
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-
252900815 (дата звернення: 20.03.2023).
Укрінформ (2022). «Нерайдужний» стан ри-
нку праці та перспективи його віднов-
лення після війни. URL: https://www.ukr
inform.ua/rubric-economy/3574736-neraj
duznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-
vidnovlenna-pisla-vijni.html (дата звер-
нення: 23.03.2023).
Укрінформ (2023). Діалог профспілки – ро-
ботодавці: В. Зеленський про діяльність
Національної тристоронньої соціально-
економічної Ради України (НТСЕР).
URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-
https://ukraine.un.org/sites/default/files/2022-05/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf
https://ukraine.un.org/sites/default/files/2022-05/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q1.pdf?v=4
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q1.pdf?v=4
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
https://pon.org.ua/novyny/9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvorennia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukraini.html
https://pon.org.ua/novyny/9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvorennia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukraini.html
https://pon.org.ua/novyny/9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvorennia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukraini.html
https://pon.org.ua/novyny/9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvorennia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukraini.html
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 99
2023, № 2 (102)
economy/3292980-dialog-profspilkiroboto
davci-zelenskij-skazav-ak-mae-pracuvati-
socialnoekonomicna-rada.html (дата звер-
нення: 05.04.2023).
Федерація металургів України (2023). МОП
планує розширити співробітництво з Ук-
раїною. URL: http://fedmet.org/news/mop-
planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-ukrai
noyu/ (дата звернення: 05.04.2023).
Федерація професійних спілок України
(2022a). ЄС: реформи в Україні повинні
відповідати міжнародним трудовим ста-
ндартам і принципам соціального діа-
логу. URL: https://www.fpsu.org.ua/nap
ryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/240
10-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovi
daty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-
i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html (да-
та звернення: 23.03.2023).
Федерація професійних спілок України (2022b).
Про Основні завдання колективно-дого-
вірної роботи на 2023 рік: Постанова
Президії Федерації професійних спілок
України № П12/1г від 31.10.2022. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1
580-22#Text (дата звернення: 23.03.
2023).
Шамілева Л.Л., Хандій О.О. (2022). Основні
тренди та наслідки поглиблення дисба-
лансів трудової сфери протягом першо-
го півріччя воєнного стану в країні. Віс-
ник економічної науки України. № 1 (42).
С. 180-187. DOI: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2022.1(42).180-187
Шаповал Н., Федосеєнко М., Грибановсь-
кий О., Терещенко О. (2022). Повоєнне
відновлення України. Нові ринки та ци-
фрові рішення. Проєкт "Ефективне уп-
равління державними фінансами в Укра-
їні ІІІ". URL: https://kse.ua/wp-content/
uploads/2022/09/Digital-instruments-in-
Ukrainian-recovery.pdf (дата звернення:
20.03.2023).
Aleksynska M. (2021). Digital Work in Eastern
Europe: Overview of Trends, Outcomes,
and Policy Responses. International Labour
Organization. URL: https://www.ilo.org/
global/publications/working-papers/WCMS_
794543/lang--en/index.htm (дата звер-
нення: 20.02.2023).
CEDR (2022). Cost to Ukraine of Conflict with
Russia. The Centre for Economics and
Business Research (CEDR). February 2022.
URL: https://cebr.com/reports/cost-to-ukra
ine-of-conflict-with-russia/?fbclid=IwAR3
eITVGnauXBPrgYeEIm-a749mqkeACXr
KdvRQvNvjVdIdKbxgtQlue_1c (дата звер-
нення: 22.03.2023).
Dembitskyi S., Zlobina O., Kostenko N. &
others (2022). Ukrainian society in wartime:
сollective monograph. In Ye. Golovakha,
S. Makeiev (Ed.). Kyiv: Institute of Soci-
ology of the National Academy of Sciences
of Ukraine. 410 p.
ILO (2019). Work for a Brighter Future. Global
Commission on the Future of Work. January
2019. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/
groups/public/---dgreports/---cabinet/docu
ments/publication/wcms_662410.pdf (дата
звернення: 20.02.2023).
ILO (2020). The Global Deal. Together for
Decent Work and Inclusive Growth. Social
Dialogue and the Future of Work. Thematic
brief. URL: https://www.ilo.org/global/
publications/books/WCMS_744465/lang--
en/index.htm (дата звернення: 20.02.
2023).
ILO (2021). The role of digital labour plat-
forms in transforming the world of work.
ILO Flagship Report. 285 p. URL:
https://www.ilo.org/global/research/global-
reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--
en/index.htm (дата звернення: 20.02.
2023).
ILO (2023a). ILO proposes extra support
measures for Ukraine, as war enters second
year. URL: https://www.ilo.org/global/
about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_86
8984/lang--en/index.htm (дата звернення:
05.04.2023).
ILO (2023b). Impact of the crisis on employ-
ment, incomes and social protection. URL:
https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/-
--europe/---ro-geneva/---sro-budapest/docu
ments/briefingnote/wcms_867586.pdf (да-
та звернення: 05.04.2023).
http://fedmet.org/news/mop-planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-ukrainoyu/
http://fedmet.org/news/mop-planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-ukrainoyu/
http://fedmet.org/news/mop-planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-ukrainoyu/
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1580-22#Text
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1580-22#Text
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).180-187
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).180-187
https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/Digital-instruments-in-Ukrainian-recovery.pdf
https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/Digital-instruments-in-Ukrainian-recovery.pdf
https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/Digital-instruments-in-Ukrainian-recovery.pdf
https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_868984/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_868984/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_868984/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/briefingnote/wcms_867586.pdf
https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/briefingnote/wcms_867586.pdf
https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/briefingnote/wcms_867586.pdf
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
100 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
Novikova O., Pankova O., Chaliuk Y., Kaspe-
rovich O. (2021). The Potential of Digita-
lisation and Social Dialogue in Ensuring
Post-Pandemic Labour Market Sustainabi-
lity: Priorities for Ukraine. Studies of
Transition States and Societies. № 13(2).
DOI: https://doi.org/10.58036/stss.v13i2.954
Zaloznova Yu., Pankova O., Ostafiichuk Yа.
(2020). Global and Ukrainian Labour
Markets in the Face of Digitalization
Challenges and the Threats of the COVID-
19 Pandemic. Virtual Economics. № 3 (4).
С. 106-130. DOI: https://doi.org/10.34021/
ve.2020.03.04(6)
References
Azmuk, N.A. (2022). The Transformation of
the Labor Market in the Conditions of
War: Challenges and Strategies for Labor
Force Renewal. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy, 1 (42), рр. 171-179. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1
(42).171-179
Antonyuk, V.P. (2022). Risks and loss of
human capital as a result of war. Ekono-
michnyy visnyk Donbasu, 1(67), pp. 110-
116. DOI: https://doi.org/10.12958/ 1817-
3772-2022-1(67)-110-116
Bryukhovetskaya, N.Yu., & Bulieiev, I.P. (2022).
Intellectualization of enterprises: concep-
tual approaches and mechanisms of incen-
tives. Kyiv: Institute of the Economy of
Industry of the NAS of Ukraine [in
Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (2023a). The
Verkhovna Rada of Ukraine adopted the
"European integration" law on social
dialogue in the field of labor. Retrieved
from https://www.rada.gov.ua/news/razom/
233599.html [in Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (2023b). Law of
Ukraine: On Collective Agreements and
Treaties of February 23, № 2937-IX.
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2937-IX#top [in Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (2023c). Symbols
of peace of social dialogue in Ukraine
have been approved. Retrieved from
https://www.rada.gov.ua/news/razom/2335
99.html [in Ukrainian].
Vyshnevsky, V.P., Garkushenko, O.M., Za-
nizdra, M.Yu., Kniaziev, S.I. and etc.
(2021). Economy digitalization: how to
increase the competitiveness of the country.
Kyiv: Institute of the Economy of Industry
of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Vyshnevsky, V.P., Garkushenko, O.M., Knia-
ziev, S.I. and etc. (2020). Digitalization of
Ukrainian economy: transformational
potential. Kyiv: Institute of the Economy
of Industry of the NAS of Ukraine [in
Ukrainian].
Vyshnevskyi, O.S. (2021). Digital platforming
the process of strategizing the development
of the national economy. Kyiv: Institute of
the Economy of Industry of the NAS of
Ukraine [in Ukrainian].
Vlasenko, V. (2023). Negotiations on joining
the EU may begin this year. Retrieved from
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovor
i-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-
cogo/ [in Ukrainian].
Garkushenko, O.М. (2021). System-dynamic
model for assessing the digitalization im-
pact on sustainable development. Econ. pro-
misl., 1 (93), рр. 20-45. DOI: http://doi.org/
10.15407/econindustry2021.01.020 [in Uk-
rainian].
State Statistics Service of Ukraine (2021).
Wage arrears as of January 1. Retrieved from
https://ukrstat.gov.ua/express/
expr2021/01/09.doc#:~:text [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2022).
Wage arrears as of January 1. Retrieved from
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/
08.doc [in Ukrainian].
Zaloznova, Yu., Azmmuk, N. (2022). Human
capital of Ukraine in the conditions of war:
losses and achievements. Ekonomika ta
suspilstvo, 38. DOI: https://doi.org/10.327
82/2524-0072/2022-38-59 [in Ukrainian].
Zbarazska, L.O. (2023). Modern paradigms
and megatrends of industrial development.
Econ. promisl., 1 (101), рр. 5-30. DOI:
https://doi.org/10.58036/stss.v13i2.954
https://doi.org/10.34021/ve.2020.03.04(6)
https://doi.org/10.34021/ve.2020.03.04(6)
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).171-179
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).171-179
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116
https://www.rada.gov.ua/news/razom/233599.html
https://www.rada.gov.ua/news/razom/233599.html
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovori-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovori-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovori-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/08.doc
https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/08.doc
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 101
2023, № 2 (102)
http://doi.org/10.15407/econindustry2023.
01.005 [in Ukrainian].
Ilchenko, B. (2022). Modernization of social
dialogue in new socio-economic realities.
Vcheni zapysky Universytetu «KROK»,
3(67), pp. 48-55. DOI: https://doi.org/10.
31732/2663-2209-2022-67-48-55 [in Ukra-
inian].
Kolot, A.M., Gerasimenko, O.O. (2022). The
latest forms of organization of labor
activity: nature, challenges, trajectories of
development. Ekonomika Ukrainy, 5,
pp. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/
economyukr.2022.05.059 [in Ukrainian].
Confederation of Free Trade-unions of Ukraine
(2023). The ILO again urged Russia to stop
aggression and withdraw troops from
Ukraine. Retrieved from https://kvpu.org.
ua/uk/news/5/5833-mop-znovu-zaklykala-
rosiiu-prypynyty-ahresiiu-i-vyvesty-viiska-
iz-ukrainy [in Ukrainian].
Confederation of Employers of Ukraine
(2022). Guidelines in the field of preven-
tion of forced labor. Retrieved from
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%
20Guiding%20principles%20on%20LF%20
for%20Ukrainian%20business.pdf [in Uk-
rainian].
Confederation of Employers of Ukraine
(2023a). Safety and health at work in
wartime and postwar times (presentation of
the draft document). Retrieved from
https://employers.org.ua/news/id2480 [in
Ukrainian].
Confederation of Employers of Ukraine
(2023b). The meeting of the Verkhovna
Rada of Ukraine Committee on Social
Policy and the Protection of Veterans'
Rights, the President of the Confederation
of Employers of Ukraine and the Chairman
of the NSPP took place. Retrieved from
https://employers.org.ua/news/id2470 [in
Ukrainian].
Lyashenko, V.I., Pidorycheva, I.Yu., & Anto-
nyuk, V.P. Formation of the institutional
environment of modernization of the
economy of the old industrial regions of
Ukraine. Kyiv: Institute of the Economy
of Industry of the NAS of Ukraine [in
Ukrainian].
Marshavin, Yu., Kytsak, T., & Vasylenko, A.
(2022). Social dialogue as a tool for
overcoming postpandemic "syndrome".
Problemy suchasnykh transformatsiy.
Seriya: ekonomika ta upravlinnya, 1(4).
DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-
2022-4-07-03 [in Ukrainian].
ILO (2020). Decent Work Country Program-
me 2020-2024. Ukraine. Retrieved from
https://www.ilo.org/budapest/what-we-do/
decent-work-country-programmes/WCMS_
774455/lang--uk/index.htm [in Ukrainian].
ILO (2022). The impact of the crisis in Ukraine
on the sphere of labor: preliminary estima-
tes. Analytical Note ILO of May 11, 2022.
Retrieved from https://ukraine.un.org/sites/
default/files/2022-05/UKR_Brief%20note_
11May-2022.pdf [in Ukrainian].
National bank of Ukraine (2023). Inflation
report. January 2023. Retrieved from
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/I
R_2023-Q1.pdf?v=4 [in Ukrainian].
NISS (2022). The labor market under conditi-
ons of war: trends and prospects. Analytical
materials of NISS. October, 2022. Retrieved
from https://niss.gov.ua/news/komentari-
ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-
tendentsiyi-ta-perspektyvy [in Ukrainian].
Novikova, O.F., Ostafiichuk, Ya.V., & Novak, I.M.
(2022). Changes in the labor and tax legisla-
tion of Ukraine in the conditions of martial
law: problems and prospects of improve-
ment. Econ. promisl., 2 (98), рр. 75-90.
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry
2022.02.075 [in Ukrainian].
Novikova, O.F., Pankova, O.V., Azmuk, N.A., &
Kasperovich, O.Yu. (2021). Providing a
New Quality of Working Life in Ukraine in
the Conditions of Digitalization of the
Economy: Conceptualization of Research.
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2
(41), рр. 204-212. DOI: https://doi.org/10.
37405/1729-7206.2021.2(41).204-212 [in
Ukrainian].
http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005
http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.005
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%20Guiding%20principles%20on%20LF%20for%20Ukrainian%20business.pdf
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%20Guiding%20principles%20on%20LF%20for%20Ukrainian%20business.pdf
https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR%20Guiding%20principles%20on%20LF%20for%20Ukrainian%20business.pdf
https://employers.org.ua/news/id2480
https://employers.org.ua/news/id2470
https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-07-03
https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-07-03
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q1.pdf?v=4
https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q1.pdf?v=4
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
102 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2021a).
Ukrainian regulatory policy’s target priori-
ties to ensure decent working conditions in
a platform economy. Econ. promisl., 4 (96),
рр. 21-40. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2021.04.021 [in Ukrainian].
Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2021b).
Problems, obstacles and opportunities for
the formation of a system of social and legal
protection of platform workers in Ukraine:
expert assessments. Social and labour
relations: theory and practice, 11(2),
pp. 49-64. Retrieved from https://www.busi
nessperspectives.org/images/pdf/applicatio
ns/publishing/templates/article/assets/1693
0/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf [in Ukrai-
nian].
Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2022).
Problems of social and legal protection of
platform employed and priorities of regu-
latory policy of Ukraine in the conditions of
martial law. Econ. promisl., 2 (98), рр. 91-
117. DOI: http://doi.org/10.15407/econin
dustry2022.02.091 [in Ukrainian].
Pyshchulina, O., & Markevych, K. (2022). The
labor market in war: the main trends and
directions of stabilization. Analytical note.
Kyiv: Razumkov Center. Retrieved from
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/
2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
[in Ukrainian].
Trade Union of Science and Education Wor-
kers of Ukraine (2022). The ILO starts the
project to create productive jobs in Ukraine.
Retrieved from https://pon.org.ua/novyny/
9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvoren
nia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukra
ini.html [in Ukrainian]
Russiian, O.А. (2021). The influences of the
"Industry 4.0" development on the human
capital of the industrial enterprise: foreign
experience. Econ. promisl., 4 (96), рр. 93-
117. DOI: http://doi.org/10.15407/econin
dustry2021.04.093
The World Bank (2022). Ukraine: A quick
assessment of the damage and recovery
needs. August 2022. Report. Retrieved from
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-
252900815 [in Ukrainian]
Ukrinform (2022). The "unhappy" state of the
labor market and the prospects of its
restoration after the war. Retrieved from
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/
3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-per
spektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
[in Ukrainian].
Ukrinform (2023). Trade union-employer dia-
logue: V. Zelenskyi on the activities of the
National Tripartite Socio-Economic Coun-
cil of Ukraine (NTSEC). Retrieved from
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/
3292980-dialog-profspilkirobotodavci-zelen
skij-skazav-ak-mae-pracuvati-socialnoeko
nomicna-rada.html [in Ukrainian].
Federation of Metallurgists of Ukraine (2023).
ILO plans to expand cooperation with Ukra-
ine. Retrieved from http://fedmet.org/news/
mop-planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-
ukrainoyu/ [in Ukrainian]
Federation of Professional Unions of Ukraine
(2022a). EU: reforms in Ukraine must meet
international labor standards and princip-
les of social dialogue. Retrieved from
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalno
sti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-
v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarod
nym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-
sotsialnoho-dialohu.html [in Ukrainian].
Federation of Professional Unions of Ukraine
(2022b). Resolution of the Presidium of the
Federation of Professional Unions of
Ukraine "On the main tasks of collective
and contractual work for 2023" of October
31, 2022 of № П12/1г. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1
580-22#Text [in Ukrainian].
Shamileva, L.L., & Khandii, O.O. (2022). The
Main Trends and Consequences of
Deepening Imbalances in the Labor Sphere
During the First Six Months of Martial
Law in the Country. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 180-187. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1
(42).180-187 [in Ukrainian].
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.021
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.021
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/16930/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093
http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1580-22#Text
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1580-22#Text
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).180-187
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).180-187
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 103
2023, № 2 (102)
Shapoval, N., Fedoseyenko, M., Hrybanov-
skyy, O., & Tereshchenko, O. (2022). Post -
war restoration of Ukraine. New markets
and digital solutions. Project "Effective
Management of Public Finance in Ukraine
III". Retrieved from https://kse.ua/wp-
content/uploads/2022/09/digital-instruments-
in-ukrainian-recovery.pdf [in Ukrainian].
Aleksynska, M. (2021). Digital Work in Eastern
Europe: Overview of Trends, Outcomes,
and Policy Responses. International
Labour Organization. Retrieved from
https://www.ilo.org/global/publications/wor
king-papers/WCMS_794543/lang--en/index.
htm
CEDR (2022). Cost to Ukraine of Conflict with
Russia. The Centre for Economics and
Business Research (CEDR). February 2022.
Retrieved from https://cebr.com/reports/
cost-to-ukraine-of-conflict-with-russia/?fbc
lid=IwAR3eITVGnauXBPrgYeEIm-a749m
qkeACXrKdvRQvNvjVdIdKbxgtQlue_1c
(дата звернення: 20.04.2023).
Dembitskyi, S., Zlobina, O., Kostenko, N. &
etc. (2022); Ukrainian society in wartime:
collective monograph In Ye. Golovakha,
S. Makeiev (Eds.). Kyiv: Institute of
Sociology of the National Academy of
Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
ILO (2019). Work for a Brighter Future. Global
Commission on the Future of Work. January
2019. Retrieved from https://www.ilo.org/
wcmsp5/groups/public/---dgreports/---cabinet/
documents/publication/wcms_662410.pdf
ILO (2020). The Global Deal. Together for
Decent Work and Inclusive Growth. Social
Dialogue and the Future of Work. Thematic
brief. Retrieved from https://www.ilo.org/
global/publications/books/WCMS_744465/
lang--en/index.htm
ILO (2021). The role of digital labour plat-
forms in transforming the world of work.
ILO Flagship Report. Retrieved from
https://www.ilo.org/global/research/global-
reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--
en/index.htm
ILO (2023a). ILO proposes extra support
measures for Ukraine, as war enters second
year. Retrieved from https://www.ilo.org/
global/about-the-ilo/newsroom/news/WC
MS_868984/lang--en/index.htm
ILO (2023b). Impact of the crisis on employ-
ment, incomes and social protection. Retri-
eved from https://www.ilo.org/wcmsp5/
groups/public/---europe/---ro-geneva/---
sro-budapest/documents/briefingnote/wc
ms_867586.pdf
Novikova, O., Pankova, O., Chaliuk, Y., & Kas-
perovich, O. (2021). The Potential of Digi-
talisation and Social Dialogue in Ensuring
Post-Pandemic Labour Market Sustainabi-
lity: Priorities for Ukraine. Studies of
Transition States and Societies, 13(2). DOI:
https://doi.org/10.58036/stss.v13i2.954
Zaloznova, Yu., Pankova, O., & Ostafii-
chuk, Ya. (2020). Global and Ukrainian
Labour Markets in the Face of Digi-
talization Challenges and the Threats of the
COVID-19 Pandemic. Virtual Economics,
3 (4), pp. 106-130. DOI: https://doi.org/10.
34021/ve.2020.03.04(6)
Oksana V. Pankova,
Phd in Sociologics, Associate Professor, leading Researcher
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine,
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: pankovaiep@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2003-8415;
Olexandr Yu. Kasperovich,
Junior Researcher
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine,
2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine
E-mail: a_kasp@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/digital-instruments-in-ukrainian-recovery.pdf
https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/digital-instruments-in-ukrainian-recovery.pdf
https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/digital-instruments-in-ukrainian-recovery.pdf
https://www.ilo.org/global/publications/books/WCMS_744465/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/publications/books/WCMS_744465/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/publications/books/WCMS_744465/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_868984/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_868984/lang--en/index.htm
https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_868984/lang--en/index.htm
https://doi.org/10.58036/stss.v13i2.954
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
104 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2023, № 2 (102)
SOCIAL DIALOGUE AND LABOR SPHERE OF UKRAINE UNDER
THE CONDITIONS OF MARITAL LAW, EUROPEAN INTEGRATION AND
DIGITALIZATION: PROBLEMS AND PROSPECTS OF POST-WAR RECOVERY
The authors of the article defined a set of problems in the labor sphere and the system of
social dialogue under the conditions of the synergistic influence of the following factors:
1) digitalization (world trend), 2) full-scale armed aggression; 3) the impact of chronically
unresolved internal problems, accumulated from 2014 to 2022; 4) the Euro-integrational vector of
Ukrainian development with the intensification of this vector after Ukraine acquires the status of a
candidate country for joining the European Union (2022). The authors have revealed a tendency
towards the rapid activation of attention to the problems of social dialogue, readiness for changes
in the current period on the part of the top management of the state, social partners and their joint
representative bodies in connection with the processes of forced European integration.
The article contains a thorough analysis of ILO documents regarding the assessment of the
state and losses of the labor sphere as a result of full-scale armed aggression, as well as a
recommendations on achieving the quality criteria of the system of social dialogue. The role of
social dialogue in ensuring the stability of the labor sphere of Ukraine in the current conditions is
revealed, which is defined by the need for a radical renewal of the system of interaction of social
dialogue subjects, the restoration of the work of a joint representative body at the national level -
the National Tripartite Socio-Economic Council, respectively, territorial tripartite socio-economic
councils, active coordinated decisions and actions by social partners regarding the modernization
of the current model of social dialogue in Ukraine. The updated model must meet the basic
European requirements, be organically integrated into the system of post-war recovery of the social
and labor sphere according to the ILO principle 'build back better'.
The need to involve digital resources and possibilities for prospects of the development of
the social dialogue system through its renewal on a modern technological network-digital basis is
substantiated (author's idea). The practical implementation of the updated system of social dialogue
becomes the basis for the creation of an information and communication platform for the interaction
of partners at the inter-state and intra-state levels for the implementation of strategic decisions to
ensure the stability and post-war recovery of the labor sphere, the economy and the country as a
whole, in order to achieve the defined European integration benchmarks.
Keywords: social dialogue system, social partners, labor sphere, martial law, risks and threats,
European integration, digitalization, post-war recovery of Ukraine.
JEL: E24, J21, J23, J50, J52, J58, J59
Формат цитування:
Панькова О. В., Касперович О. Ю. (2023). Соціальний діалог і трудова сфера України
в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для
повоєнного відновлення. Економіка промисловості. № 2 (102). С. 78-104. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry.2023.02.078
Pankova, O. V., & Kasperovich, O. Yu. (2023). Social dialogue and labor sphere of Ukraine
under the conditions of marital law, european integration and digitalization: problems and prospects
of post-war recovery. Econ. promisl., 2 (102), рр. 78-104. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2023.02.078
Надійшла до редакції 07.04.2023 р.
http://doi.org/10.15407/econ
http://doi.org/10.15407/econ
http://doi.org/10.15407/econ
|