Від упорядників
Цей спеціальний випуск альманаху Ruthenica присвячено Олексію Петровичу
 Толочку з нагоди його 60-річчя і підготовлено на знак пошани і вдячності за
 його постійну масштабну дослідницьку й організаційну працю у царині
 студій середньовічної (і не тільки) історії Східної Європ...
Saved in:
| Published in: | Ruthenica |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2023
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192056 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Від упорядників // Ruthenica. SEMINARIUM. — 2023. — Спеціальний випуск. — С. 7-9. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860164329207234560 |
|---|---|
| citation_txt | Від упорядників // Ruthenica. SEMINARIUM. — 2023. — Спеціальний випуск. — С. 7-9. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Ruthenica |
| description | Цей спеціальний випуск альманаху Ruthenica присвячено Олексію Петровичу
Толочку з нагоди його 60-річчя і підготовлено на знак пошани і вдячності за
його постійну масштабну дослідницьку й організаційну працю у царині
студій середньовічної (і не тільки) історії Східної Європи.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:55:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Ruthenica. Спеціальний випуск (2023), 7–9
Від упорядників
Цей спеціальний випуск альманаху Ruthenica присвячено Олексію Петровичу
Толочку з нагоди його 60-річчя і підготовлено на знак пошани і вдячності за
його постійну масштабну дослідницьку й організаційну працю у царині
студій середньовічної (і не тільки) історії Східної Європи.
Олексій Петрович є членом-кореспондентом Національної академії наук
України, керівником Центру досліджень історії Київської Русі в Інституті
історії України, а головне — інтелектуальним лідером середовища дослід-
ників Русі, сформованого в Україні довкола Центру. Наукові інтереси вчено-
го стосуються, без перебільшення, усіх ключових тем, пов’язаних із Руссю:
від передісторії до ідейних змагань за її спадщину у модерну добу. Їх роз-
крито у книжках Олексія Петровича, кожна з яких викликала інтелектуаль-
ний резонанс.
Перша монографія вченого «Князь у Давній Русі: влада, власність, ідео-
логія» (1992), присвячена статусу князя у суспільстві Русі ХІ–ХІІІ ст., може
вважатися стартом «нової політичної історії» Русі, побудованої на перегляді
юридичних і соціологічних схем та посиленій увазі до культурно-антрополо-
гічних контекстів влади. Джерельні основи соціальної історії Русі Олексій
Петрович переглянув у книжці «Коротка редакція Правди Руської: історія
тексту» (2007). Історик дійшов аргументованого висновку, що традиційно
авторитетна серед дослідників коротка редакція Руської Правди є не най-
давнішою пам’яткою руського права ХІ ст., а конструктом новгородського
книжника XV ст.
В іншій праці — «“Історія Російська” Василя Татищева: джерела і пові-
домлення» (2005) — дослідник встановив справжній статус «пові домлень»
Василя Татищева, винахідливого історика XVIII ст., якого вважали простим
компілятором давніх текстів. Татищевські «повідомлення», нібито взяті з
«загиблих літописів», довгий час визначали академічний погляд на Русь.
Олексій Петрович довів їхню фіктивність і розкрив «майстерню» історика,
демонструючи взірець джерелознавчого аналізу і роботи з наративом. Резуль-
8 Від упорядників
татом критики власне давньоруського історичного твору — Повісті времен-
них літ — стала нова пропозиція дослідити походження та заняття воєнно-
торгової спільноти «русь» ІХ–Х ст. без опори на літопис початку ХІІ ст.
і лише за синхронними свідченнями. Цей задум майстерно втілено у книжці
«Нариси початкової русі» (2015).
Історичний образ пізнішого явища — Галицько-Волинського князівства
ХІІІ ст. — визначений іншим наративним джерелом — Галицько-Волинським
літописом. Перечитуванню і коментуванню цього тексту присвячена колектив-
на монографія «Галицько-Волинський літопис: текстологія» (2020), ідейним
натхненником, редактором і основним автором якої став Олексій Петрович.
Інтерес вченого до творення образів Русі у різних історичних культурах
відбився у низці проєктів, зокрема у гарвардському виданні Густинського
літопису (2013), що стало 11-м томом у серії «Harvard Library of Early
Ukrainian Literature». У передмові Олексій Петрович помістив не лише огляд
списків твору, а й зразкове дослідження джерел, датування та ідеології визна-
чної пам’ятки української історіографії XVII ст. Уявленням про Русь від
Петра Могили до Михайла Грушевського присвячені розділи книжки «Київ-
ська Русь і Малоросія у ХІХ столітті» (2012), вдало поєднані темою культур-
ного і наукового «відкриття» Русі у ХІХ ст. Це «відкриття» стало ґрунтом для
українського і російського національних проєктів, що конкурували за право
власності на києворуське минуле.
Ідеї та підходи Олексія Петровича втілено також у численних статтях.
Будь-хто знайомий з ними не може не засвідчити, що кожна його праця «ма-
лого жанру» містить відкриття й цінні спостереження, що змінюють уявлен-
ня про ту чи ту ділянку історичного знання. Згадаймо, наприклад, декон-
струкцію традиції про «Нестора-літописця», замітки з історичної топографії
Києва або критичні зауваження щодо заснування Софії Київської.
Якщо оглянути студії Олексія Петровича загалом, стає очевидним їхнє
фундаментальне значення для дисципліни, що вивчає «Київську Русь» та
пов’язані із нею сюжети. Завдяки цим студіям дисципліна переживає свій
«ранкеанський поворот» і привчається будувати висновки про давньоруське
минуле на ґрунті ретельного з’ясування компетенції джерел.
Поява представленого до уваги читача збірника стала можливою завдяки
двом блискучим проєктам Олексія Петровича. Перший з них — це Ruthenica,
альманах середньовічної історії та археології Східної Європи, що його він
заснував разом із Володимиром Михайловичем Ричкою. Ruthenica стала
першим в Україні і провідним спеціалізованим періодичним виданням з
києво руської тематики, яке одразу здобуло визнання у науковому світі.
Другим творінням Олексія Петровича, без якого цей збірник був би
немож ливим, є Семінар при Центрі досліджень історії Київської Русі. Впро-
довж років Семінар змінював формат. Але незмінними лишаються його
9Від упорядників
принципи: вимога сумлінного джерелознавчого аналізу, увага до методології
дослідження, формулювання максимально достовірних тверджень про мину-
ле та уникання гіпотез-фікцій.
Авторами статей збірника Seminarium є учасники й гості Семінару остан-
ніх років, колеги й учні Олексія Петровича. Запропоновані матеріали — це
ті студії, з якими вони виступали або могли б виступити на Семінарі. У сво-
їх текстах автори прагнули втілити досвід, здобутий у колективних обгово-
реннях і щедрих порадах голови Семінару. Наскільки це їм вдалося, судити
читачам, але в першу чергу — шановному Ювіляру.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192056 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1995-0276 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:55:50Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2023-07-11T13:24:06Z 2023-07-11T13:24:06Z 2023 Від упорядників // Ruthenica. SEMINARIUM. — 2023. — Спеціальний випуск. — С. 7-9. — укр. 1995-0276 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192056 Цей спеціальний випуск альманаху Ruthenica присвячено Олексію Петровичу
 Толочку з нагоди його 60-річчя і підготовлено на знак пошани і вдячності за
 його постійну масштабну дослідницьку й організаційну працю у царині
 студій середньовічної (і не тільки) історії Східної Європи. uk Інститут історії України НАН України Ruthenica Від упорядників Article published earlier |
| spellingShingle | Від упорядників |
| title | Від упорядників |
| title_full | Від упорядників |
| title_fullStr | Від упорядників |
| title_full_unstemmed | Від упорядників |
| title_short | Від упорядників |
| title_sort | від упорядників |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192056 |