Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)

Актуальність статті продиктована значним поширенням проєктів розумних міст (smart city) в різних країнах світу, тоді як повоєнне відновлення України потребує пошуку інноваційних шляхів комплексної стратегії розвитку міста, де врахування зарубіжного досвіду стратегічного визначення розумних міст (sma...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Управління економікою: теорія та практика
Дата:	2022
Автор:	Радченко, К.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192145
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city) / К.В. Радченко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 174-188. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192145
record_format	dspace
spelling	Радченко, К.В. 2023-07-11T16:55:40Z 2023-07-11T16:55:40Z 2022 Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city) / К.В. Радченко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 174-188. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2221-1187 DOI: 10.37405/2221-1187.2022.174-188 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192145 Актуальність статті продиктована значним поширенням проєктів розумних міст (smart city) в різних країнах світу, тоді як повоєнне відновлення України потребує пошуку інноваційних шляхів комплексної стратегії розвитку міста, де врахування зарубіжного досвіду стратегічного визначення розумних міст (smart city) є ключовим. Автор зосереджується на систематизації теоретико-практичного розуміння розумних міст (smart city) у контексті зарубіжного досвіду. По-перше, статті міститься співвідношення понять "розумне місто (smart city)" та таких часто використовуваних термінів у зарубіжній практиці, як "learning city" (місто, що навчається), "wise city" (мудре місто), "innovation city" (інноваційне місто), "digital city" (цифрове місто), "e-city" (електронне місто) і "sustainable (green) city" (стале, зелене місто), "wired city" (інтероперабельне, кабельне місто). По-друге, проаналізовано особливості трьох моделей визначення концепту "розумне місто (smart city)", а саме «технологічного», «сталого розвитку» та «компонентного». По-третє, розглядаються телеологічний, функціональний та дескриптивний підходи до формулювання визначення, що можуть бути використані на практиці. Автор наголошує на необхідності мати комплексне, цілеорієнтоване визначення або низку визначень поняття "розумного міста" для розробки ефективної стратегії на різних рівнях, включаючи місцевий, регіональний та національний. Підкреслюється, що така стратегія повинна базуватися на принципах сталого розвитку, людиноцентризму, прозорості та відкритості, підвищення освітнього рівня, партнерства та співпраці, а також врахування аспектів безпеки, конфіденційності та доступності. Головною метою, окресленою у стратегічному баченні розумного міста (smart city), має бути забезпечення сталого розвитку міст, збільшення добробуту людей та безпечне використання новітніх технологій та цифрових рішень. У статті запропоновано робочий формат пошуку дефініції, що ґрунтується на дослідженні зарубіжної літератури та огляді міжнародних практик. Отримані результати є перспективними для використання при розробці ефективних різнорівневих стратегій розвитку міст для сталого відновлення України. The relevance of this paper is strengthened by the significant proliferation of smart city projects worldwide as well as the importance of developing the comprehensive urban development strategies in the post-war recovery of Ukraine. The author focuses on systematizing the theoretical and practical understanding of smart cities, in terms of the international practices. Firstly, the article establishes a correlation between the concept of a smart city and frequently used terms such as "learning city," "wise city," "innovation city," "digital city," "e-city," "sustainable (green) city," and "wired city." Secondly, it analyzes the characteristics of three models of defining the concept of a smart city such as the technological approach, sustainable development approach, and component-based approach. Thirdly, the article explores teleological, functional, and descriptive approaches to formulating definitions that can be applied in practice. The author emphasizes the importance of having a comprehensive, purposeoriented definition or a series of definitions for the concept of a smart city in order to develop effective strategies at various levels, including local, regional, and national. It is pointed out that such a strategy should be based on the principles of sustainable development, human-centricity, transparency, and openness, while promoting education, partnerships, collaboration, while preserving security, confidentiality, and accessibility. The primary goal outlined in the strategic vision of a smart city should be to ensure the sustainable development of cities, enhance the well-being of people, and enable the safe utilization of advanced technologies and digital solutions. The article proposes a working format for defining the concept, based on in-depth literature review and an overview of international perspectives. The findings are intended to have promising implications for the development of effective multi-level city development strategies for the sustainable recovery of Ukraine. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city) Modern Foreign Approaches to Defining the Concept of Smart City Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)
spellingShingle	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city) Радченко, К.В.
title_short	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)
title_full	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)
title_fullStr	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)
title_full_unstemmed	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)
title_sort	сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)
author	Радченко, К.В.
author_facet	Радченко, К.В.
publishDate	2022
language	Ukrainian
container_title	Управління економікою: теорія та практика
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Modern Foreign Approaches to Defining the Concept of Smart City
description	Актуальність статті продиктована значним поширенням проєктів розумних міст (smart city) в різних країнах світу, тоді як повоєнне відновлення України потребує пошуку інноваційних шляхів комплексної стратегії розвитку міста, де врахування зарубіжного досвіду стратегічного визначення розумних міст (smart city) є ключовим. Автор зосереджується на систематизації теоретико-практичного розуміння розумних міст (smart city) у контексті зарубіжного досвіду. По-перше, статті міститься співвідношення понять "розумне місто (smart city)" та таких часто використовуваних термінів у зарубіжній практиці, як "learning city" (місто, що навчається), "wise city" (мудре місто), "innovation city" (інноваційне місто), "digital city" (цифрове місто), "e-city" (електронне місто) і "sustainable (green) city" (стале, зелене місто), "wired city" (інтероперабельне, кабельне місто). По-друге, проаналізовано особливості трьох моделей визначення концепту "розумне місто (smart city)", а саме «технологічного», «сталого розвитку» та «компонентного». По-третє, розглядаються телеологічний, функціональний та дескриптивний підходи до формулювання визначення, що можуть бути використані на практиці. Автор наголошує на необхідності мати комплексне, цілеорієнтоване визначення або низку визначень поняття "розумного міста" для розробки ефективної стратегії на різних рівнях, включаючи місцевий, регіональний та національний. Підкреслюється, що така стратегія повинна базуватися на принципах сталого розвитку, людиноцентризму, прозорості та відкритості, підвищення освітнього рівня, партнерства та співпраці, а також врахування аспектів безпеки, конфіденційності та доступності. Головною метою, окресленою у стратегічному баченні розумного міста (smart city), має бути забезпечення сталого розвитку міст, збільшення добробуту людей та безпечне використання новітніх технологій та цифрових рішень. У статті запропоновано робочий формат пошуку дефініції, що ґрунтується на дослідженні зарубіжної літератури та огляді міжнародних практик. Отримані результати є перспективними для використання при розробці ефективних різнорівневих стратегій розвитку міст для сталого відновлення України. The relevance of this paper is strengthened by the significant proliferation of smart city projects worldwide as well as the importance of developing the comprehensive urban development strategies in the post-war recovery of Ukraine. The author focuses on systematizing the theoretical and practical understanding of smart cities, in terms of the international practices. Firstly, the article establishes a correlation between the concept of a smart city and frequently used terms such as "learning city," "wise city," "innovation city," "digital city," "e-city," "sustainable (green) city," and "wired city." Secondly, it analyzes the characteristics of three models of defining the concept of a smart city such as the technological approach, sustainable development approach, and component-based approach. Thirdly, the article explores teleological, functional, and descriptive approaches to formulating definitions that can be applied in practice. The author emphasizes the importance of having a comprehensive, purposeoriented definition or a series of definitions for the concept of a smart city in order to develop effective strategies at various levels, including local, regional, and national. It is pointed out that such a strategy should be based on the principles of sustainable development, human-centricity, transparency, and openness, while promoting education, partnerships, collaboration, while preserving security, confidentiality, and accessibility. The primary goal outlined in the strategic vision of a smart city should be to ensure the sustainable development of cities, enhance the well-being of people, and enable the safe utilization of advanced technologies and digital solutions. The article proposes a working format for defining the concept, based on in-depth literature review and an overview of international perspectives. The findings are intended to have promising implications for the development of effective multi-level city development strategies for the sustainable recovery of Ukraine.
issn	2221-1187
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192145
citation_txt	Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city) / К.В. Радченко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 174-188. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT radčenkokv sučasnízarubížnípídhodidoviznačennâponâttârozumnemístosmartcity AT radčenkokv modernforeignapproachestodefiningtheconceptofsmartcity
first_indexed	2025-11-25T19:50:11Z
last_indexed	2025-11-25T19:50:11Z
_version_	1850520234649190400
fulltext	174 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2022.174-188 К.В. Радченко, аспірантка e-mail: karinar0546@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ СУЧАСНІ ЗАРУБІЖНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РОЗУМНЕ МІСТО (SMART CITY)» Актуальність теми дослідження. У сучасному світі проєкти розумних міст є однією з найбільш актуальних та поширених тем. Стрімкий ріст кількості населення, складність управління містом, повітряне забруднення та збільшення обсягів виробництва та інше є викликами на місцевому рівні. Відповідно, місцеві органи са- моврядування починають використовувати різноманітні технології для покращення життя громадян та підтримки екологічної стійкості у місті. Одним із таких механізмів є модель розумних міст. Динаміка розвитку інноваційних проєктів робить імовірним, що обсяг світового ринку розумних міст до 2025 буде становити 820 млрд дол. [1]. Ця концепція знаходить все більше відгуків у містобудівній, управлінській та інформаційно-комунікаційній галу- зях, однак розумні міста не мають однозначного визначення, і трак- туються по-різному у різних країнах та містах. У контексті після- воєнного відновлення, Україна потребує відбудови міської інфра- структури, трансформації системи міського управління, тоді як кон- цепція розумного міста має значний потенціал для прискорення та- кого процесу. Для ефективної імплементації суттєвим питанням є розробка комплексної стратегії, дорожньої карти дій, що потребує комплексного узагальнення теоретичних підходів . Варто врахо- вувати, що у світовій практиці існують різні підходи до інтерпрета- ції поняття «розумного міста (smart city)», відбувається пошук визначень. Відсутність комплексного визначення поняття смарт місто як в українському, так і міжнародному контекстах полі є про- блемним питанням, так як може призвести до неправильного втілення цієї моделі, зловживань, мати негативний вплив на соціально-економічні показники, замість реалізації позитивних очікувань. Часто розумні міста трактують виключно крізь призму цифровізації, тоді як соціально-екологічні аспекти оминаються. Ос- новні ризики можна узагальнити за наступними напрямками, а саме © К.В. Радченко, 2022 175 кібербезпека, приватність даних, екологічні ризики, соціальні ри- зики та етичні ризики. Використання приставки "смарт" до моделей управління містом, які не враховують складові людиноцентризму та сталого розвитку, може бути небезпечним, оскільки в такому випадку втрачається головна мета використання смарт-технологій – поліпшення якості життя людей та розвиток міста. Тому, важливо враховувати головні принципи смарт-технологій, а саме – ство- рення інноваційних та ефективних рішень, які сприяють сталому розвитку міста та забезпечують комфорт та безпеку життя меш- канців. Таким чином, у зв'язку зі зростанням інтересу до концепції "розумне місто" та наявності активних дискусій з цього приводу, важливим є огляд підходів до визначення сутності поняття "ро- зумне місто" та пошук оптимального визначення їх для реалізації концепції. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема ро- зуміння концепції та сутності розумних міст привертає значну увагу дослідників та організацій у всьому світі. Міжнародні організації, транснаціональні корпорації та всесвітньо відомі консалтингові фірми, зокрема IBM, The World Economic Forum, McKinsey Global Institute, Deloitte зробили значний внесок в осмислення цього пи- тання. Питанням визначення "розумного міста" займалися такі за- рубіжні дослідники, як А. Толі, М. Муртаг, Р. Дамері, А. Рама- прасад, М. Камруззаман, Т. Йгітканлар, Г. Лазаруа, М. Росія та інші. Однак, незважаючи на значну кількість досліджень, досі немає єдиного загальноприйнятого визначення розумного міста. Концеп- ція "розумного міста" є складною та мінливою, і вимагає комплекс- ного підходу до її дослідження та реалізації. Також врегулювання потребує термінологічна плутанина та наявність низки схожих термінів, що можуть вживатися дослідниками в рамках публікацій від традиційних до більш нових (мудре місто, інноваційне місто, цифрове місто тощо). Для комплексного осмислення та людиноцен- тричної імплементації моделі розумного міста в Україні, важливим є аналіз зарубіжного досвіду. Систематизація розуміння сутності поняття «розумне місто» стане запорукою вдосконалення практич- них підходів імплементації цієї моделі, а також мінімізує ризики по- в'язані з однобічним, неповним та недосконалим осмисленням цього питання. Метою статті є систематизація підходів до визначення по- няття "розумне місто (smart city)", що використовуються в за- рубіжних наукових дослідженнях та практиці, надання рекомен- 176 дацій щодо основних принципів розробки стратегічного визначення цього поняття. Викладення основного матеріалу. Концепція "розумного міста" не нова. Деякі дослідники асоціюють стародавні Неаполь та Рим зі смарт містом, за характерними ознаками новітніх на той час підходів до планування, управління містом, розвиненістю іригацій- них систем, орієнтованості на потреби мешканців, тощо [2]. Термін був вперше введений у середині 1800-х років для опису нових міст американського Заходу, які характеризувалися ефективним са- моврядуванням. Р. Дамері зазначає, що за останні 20 років відбулася суттєва еволюція термінології «розумне місто (smart city)» [3]. По- чаток активного сучасного використання терміну smart city асоціюється з появою в 1990-х роках та практичним розвитком "ін- формаційно-комунікаційних технологій в містах" (information- communication technologies), що представляють собою різні техно- логії, в тому числі, сенсорні мережі, штучний інтелект, машинне навчання, аналітику даних, блокчейн та ін. Сам концепт «розумне місто (smart city)» набув більшої попу- лярності в 2000-х роках, коли все більше уваги почали приділяти можливостям технологій допомогти вирішувати низку проблем, з якими стикаються міста, такі як забруднення повітря, затори на до- рогах, неефективне використання енергії та води, інфраструктурні проблеми та інші. З часом термін «розумне місто (smart city)» став використовуватися все частіше, його визначення розширилося, включаючи в себе не тільки технології, але й соціальні, економічні та екологічні аспекти сталого розвитку міст, особливо в контексті підвищення якості життя громадян. У той же час, існує певна термінологічна плутанина у визна- ченні понять «розумне місто (smart city)», «інноваційне місто», «цифрове місто», «мудре місто» та інших подібних термінів. Хоча, в основному, всі ці терміни мають на меті описати місто, яке вико- ристовує інноваційні технології та інформаційні ресурси для поліпшення життя мешканців та оптимізації роботи міських служб, все ж важливим є узагальнення та огляд прикладів дефініцій, що представлено у табл. 1. У табл. 1 наведені загальний опис сутності різноманітних термінів, що часто вживаються синонімічно, поряд із смарт сіті. Міста можуть позиціонувати себе одночасно використовуючи кілька з цих термінів. Наприклад, фінське місто Еспоо є містом, що навчається (learning city), та смарт сіті. Так само, Брістоль – зелене 177 місто (green city) та смарт сіті. Концепція «спільноти, що нав- чається», «міста, що навчається», або «регіону, що навчається», швидко стає прийнятою в населених пунктах багатьох країн. Існу- ють критерії ЮНЕСКО до визначення міст, що навчаються, забез- печує як структурну, так і розумову основу, яка дозволяє його гро- мадянам розуміти зміни та позитивно реагувати на них. Цифрове місто та інтероперабельне (кабельне) місто акцентують на техно- логічній стороні, маючи високу схожість з технологічним підходом до розуміння смарт сіті. Мудре місто є концептом, що покликаний покласти основи майбутнього розвитку розумного міста. Дж. Колл зазначає, що мудре місто характеризується наступними сімома принципами: підхід, орієнтований на людей, сталий розвиток, тех- нокультура, четвірна спіраль співпраці, побудова довіри, постійне вдосконалення та навчання, висока репутація та ціннісне пози- ціонування міста [17]. Таблиця 1 Огляд найбільш вживаних інноваційних понять (концепцій міста) Поняття Опис Приклади дефініцій 1 2 3 Розумне місто (смарт- сіті, смарт-місто) Неоднозначна інтерпрета- ція, (1) з акцентом на ста- лому розвитку, і (2) як виключно технологія, коли смарт-сіті традиційно відноситься до міст, які ви- користовують технології Інтернету речей (IoT), ІКТ, щоб автоматизувати та оп- тимізувати міські системи, такі як транспорт, освітній та медичний сектори, енергозабезпечення та ба- гато інших «Місто, яке використовує ІКТ, щоб зробити критичні компо- ненти інфраструктури та по- слуги міста – адміністрацію, освіту, охорону здоров’я, гро- мадську безпеку, нерухомість, транспорт і комунальні по- слуги – більш обізнаними, ін- терактивними та ефектив- ними» [4]. «Ідеальна форма для побудови сталих міст 21-го століття, якщо реалізується збалансова- ний та сталий погляд на еко- номічний, соціальний, еко- логічний та інституційний ро- звиток» [5]. «Спільнота, яка систематично сприяє загальному добробуту для всіх своїх членів і є достат- ньо гнучкою, щоб проактивно та стабільно ставати дедалі кращим місцем для життя, ро- боти та розваг» [6] 178 Продовження табл. 1 1 2 3 Learning City (Місто, що навчається) Приклад, місто Еспоо, Фінляндія, що позиціонує себе, як смарт та місто, що навчається [9] Місто, що навчається, – це місто, яке ефективно мобілізує свої ресурси в кожному сек- торі • сприяти інклюзивному навчанню від базової до вищої освіти; • активізувати навчання в сім'ях і громадах; • сприяти навчанню на робо- чому місці та на робочому місці; • розширити використання сучасних технологій нав- чання; • підвищити якість і доско- налість навчання; • виховувати культуру нав- чання протягом життя. Ключові особливості міст, що навчаються (ЮНЕСКО) [7]. Місто, що стимулює навчання та освіту на різних рівнях, щоб підвищити конкурентоспро- можність та рівень життя меш- канців [8] Wired City (Інтеропе- рабельне, Кабельне місто) Місто, що має розвинуту інфраструктуру, дозволяє передавати інформацію та забезпечує підключення до мережі Інтернет (інтеропе- рабельність), особливо по- ширена концепція у 1970-х роках. Експерименти з дро- товими містами проводи- лися в більш ніж півдю- жині країн, щоб перевірити їх технічну здійсненність і соціальні наслідки Напри- клад, на початку 1970-х японські міністерства розпочали експерименти в Новому місті Тама та Хігасі-Ікома [10] «Дротові міста буквально означають прокладку кабелю та підключення, яке саме по собі не є розумним» [11] 179 Закінчення табл. 1 1 2 3 Digital City (Цифрове місто), Електронне місто (e-місто) Місто, де цифрові техно- логії використовуються для оптимізації різних про- цесів, а також для надання електронних послуг «Цифрове місто – це ком- плексне веб-представлення або відтворення кількох ас- пектів або функцій конкрет- ного реального міста, відкри- того не фахівцям. Цифрове місто має кілька вимірів: соціальний, культурний, полі- тичний, ідеологічний, а також теоретичний» [12] Sustainable (Green) City Стале, зелене місто Місто, що ставить перед собою завдання досягнення сталого розвитку та змен- шення негативного впливу на довкілля «Стале місто використовує технології для зменшення ви- кидів CO2, для ефективного виробництва енергії та підви- щення ефективності будівель. Його головна мета – стати зе- леним містом» [13]. «Зелене місто слідує зеленому зростанню, яке є новою пара- дигмою, яка сприяє економіч- ному розвитку, одночасно зменшуючи викиди парнико- вих газів і забруднення, мінімізуючи відходи та не- ефективне використання при- родних ресурсів і зберігаючи біорізноманіття» (ОБСЄ) [14] «Iнноваційне місто» Innovation city Може описувати будь-яке місто, що впроваджує нова- торські підходи та техно- логії для досягнення покра- щень у різних галузях, включаючи транспорт, енергетику, економіку та інші «Місто, яке активно просуває та висвітлює роль наукоєм- ності та технічного прогресу, як однієї з визначальних ха- рактеристики, пов'язані з міс- том. Інноваційне місто часто називають розумне місто; це стосується використання ко- мунікаційних та сенсорних технологій у містах» [15] Wise city Мудре місто Комплексна модель, що ефективно управляє місь- кими ресурсами та забезпе- чення сталого розвитку, відсутні прогалини розум- ного міста, мульти людино- центричність Керівними принципами муд- рого міста є універсальні цін- ності (або чесноти), що стосу- ються справедливості, демо- кратії, піклування про при- родне середовище, доброта, співчуття та досконалість. «Мудрі міста – глобальна ме- режа аналітичних центрів» [16; 17] Джерело: складено автором на основі [4-17]. 180 Сьогодні все більше на практиці «розумне місто (smart city)» – це комплексний підхід до розвитку міст, який включає в себе використання технологій та партнерських відносин між вла- дою, бізнесом та громадськістю. Метою розумного міста є забезпе- чення зручного та безпечного життя мешканців, оптимізація роботи міської інфраструктури, заощадження ресурсів та підвищення ефек- тивності управління містом. У той же час, багато визначень тяжіють до суто технологічного бачення. А. Толі та М. Муртаг розрізняють визначення, орієнтовані на сталий розвиток, і визначення, що не орієнтовані на сталий розвиток [18]. Приклади таких визначень містяться у табл. 2. Важливо надати комплексне визначення смарт сіті для уникнення плутанини термінів. Як зазначив М. Камруза- манн, значна кількість дефініцій смарт сіті та еволюційний шлях терміну призводить до того, що різні дефініції містять ознаки ін- ших розглянутих термінів, тоді, як технічні визначення переважа- ють акцент на сталому розвитку [19]. Результати аналізу визначень смарт сіті показують, що (a) політика розумних міст характери- зується сильним техноцентризмом; (b) практична реалізація несе складнощі через недосконале визначення; (c) поняття «розумного міста» концептуалізуються ad-hoc спеціально, залежно від ситуації. Технологічний підхід є однобічним визначенням, на прикладі вико- ристання такої дефініції IBM, це може слугувати основою обгово- рення технічних аспектів розумного міста. Дійсно, розумне місто здатне фіксувати та інтегрувати реальні дані за допомогою дат- чиків, лічильників, приладів, персональних пристроїв та інших подібних датчиків. У той же час, з позиції публічного управління, соціо-економічних пріоритетів, технологічний підхід може призве- сти до негативних наслідків імплементації моделі розумного міста. На противагу, підхід сталого розвитку є більш комплексним. Вказу- ючи на важливі аспекти соціальних, екологічних та економічних вимірів розумного міста, це визначення для обговорення довгостро- кових перспектив, правової доцільності, тощо. Такі аспекти як по- кращення якості життя громадян, ефективність діяльності та по- слуг, сприяння економічному зростанню та розвитку сталого місь- кого простору є важливими противагами для зниження ризиків ім- плементації моделі розумного міста, захисту принципів людино- центризму та дороговказом для реалізації місцевої, регіональної та національної політики. Автор пропонує вважати технологічний підхід поєднанням суто технічного та інфраструктурного підходів. Технічний підхід акцентує на використанні сенсорів, IoT-технологій та інтернет- 181 зв'язку, що об’єднанні в систему управління містом. Інфраструктур- ний підхід означає модернізацію інфраструктури міста для забезпе- чення її більш ефективного функціонування, включаючи енерге- тичні мережі, транспортну інфраструктуру, ланцюг постачання тощо. У підході сталого розвитку переважають соціально-еко- номічні та екологічні наративи. Ключовим є розуміння технології та цифровізації не як мети та результату, а як засобу досягнення мети іншого соціально-економічного та або екологічного харак- теру. Соціально-економічний підхід може охоплювати підвищенні якості життя громадян та комфортності проживання в місті, а також соціальний та економічний розвиток міста, включаючи, зокрема, доступність соціальних та медичних послуг, розвиток туризму та бізнесу, підтримку місцевих громад тощо. Екологічний підхід охо- плює зменшення викидів шкідливих речовин, енергоефективність, використання відновлюваних джерел енергії та утилізацію відходів, мотивацію громадян до сталої поведінки, загалом, зменшення впливу людської діяльності на навколишнє середовище та забезпе- чення сталого розвитку міста. Огляд та приклади дефініцій означе- них підходів містяться у табл. 2. Таблиця 2 Визначення поняття «розумне місто (smart city)» у зарубіжних дослідженнях Технологічний підхід (однобічний) Приклади Ключові слова 1 2 «Здатність фіксувати та інтегрувати реальні дані за допомогою датчиків, лічильників, приладів, персональних пристроїв та інших подібних дат- чиків». (IBM) [20]. «Місто, яке задумано як міське середо- вище, яке, підтримуючи всеосяжні си- стеми ІКТ, здатне запропонувати пере- дові та інноваційні послуги грома- дянам для покращення загальної якості їхнього життя» (Піро Г. та інші) [21]. "Розумне" місто — це місто, яке ефек- тивно використовує всю доступну ін- формацію для кращого розуміння й контролю своїх функцій та оптималь- ного використання наявних ресурсів, у тому числі мешканців. (Роблек В.) [22] Технології, ікт, інновації, інноваційні по- слуги, інформація, інколи якість життя 182 Продовження табл. 2 1 2 Підхід cталого розвитку (комплексний) «Інноваційне місто, яке використовує ІКТ та інші засоби для покращення якості життя, ефективності міського функціонування та послуг, а також конкурентоспроможності, забезпечу- ючи при цьому задоволення потреб нинішнього та майбутніх поколінь щодо економічних, соціальних та еко- логічних аспектів» (Міжнародний те- лекомунікаційний союз) [23]. Смарт місто – ефективна інтеграція фізичних, цифрових і людських систем в штучному середовищі заради ста- лого, благополучного і всебічного май- бутнього для громадян. (Британський інститут стандартів) [24]. Розумне місто – це місто, яке «охоплює стратегічне планування, участь грома- дян, залучення зацікавлених сторін, ін- тегрований і сталий розвиток міст, ін- новації та технології, а також акцент на якість життя» (Гіффінгер, Р. та інші) [25]. Розумне місто – це «місто, яке викори- стовує потужність технологій і даних, щоб бути більш ефективним, справед- ливим і стійким» (Організація Об’єдна- них Націй) [26]. Розумне місто – «місто, яке успішно використовує інформаційно-комуніка- ційні технології (ІКТ) для підвищення життєздатності, працездатності та стій- кості». (Карагліу, А., Дель Бо, К., і Ній- камп, П.) [28]. Розумне місто як «місто, яке вико- ристовує цифрові технології для підви- щення продуктивності та добробуту, зменшення витрат і споживання ре- сурсів, а також для більш ефективної та активної взаємодії зі своїми грома- дянами» (Холландс, Р.) [11]. Розумне місто як «місто, яке вико- ристовує інформаційні та комуніка- ційні технології для підвищення ефек- тивності роботи, обміну інформацією з громадськістю та покращення як якості ІКТ (інформаційно-комунікаційні техно- логії), громадяни (люди), добробут, залу- чення та участь (інклюзія), навколишнє середовище, покоління, якість життя, кон- курентоспроможність, майбутнє, май- бутні покоління 183 Закінчення табл. 2 1 2 державних послуг, так і добробуту гро- мадян». (Таунсенд, А.) [26]. Законопроєкт США встановлює про- грами впровадження та використання розумних технологій і систем у грома- дах різного розміру. Розумне місто або громада – це місто, в якому інно- ваційні, передові та надійні інфор- маційні, комунікаційні та енергетичні технології застосовуються для (1) по- кращення здоров’я та якості життя мешканців; (2) підвищення ефектив- ності діяльності та послуг; (3) сприяти економічному зростанню; і (4) ство- рити спільноту, яка є більш безпечною та захищеною, справедливою, стійкою, стійкою, придатною для життя та пра- цездатною. (Закон про розумні міста та громади США 2021 року) [27] Джерело: створено автором на основі [11; 20-28]. Окремо серед опрацьованих дефініцій варто виділити компо- нентний підхід, що ухиляється від конкретного визначення розум- ного міста (смарт-сіті), однак перераховує компоненти, наявність яких дозволяє називати місто смарт, зокрема, системи енергопоста- чання та екологія (розумне керування споживанням енергії, моніто- ринг екологічних параметрів, якість повітря, води, тощо), інфор- маційні технології, транспорт, інфраструктура, безпека (механізми захисту та зниження рівня злочинності, наявність CCTV камер, за- хист персональних даних, тощо), ефективний менеджмент та управ- ління міськими процесами (координація зусиль, модель управ- ління), участь стейкхолдерів, партнерство й співпраця щодо роз- робки та імплементації рішень, реалізації проєктів, тощо. Існують й інші компоненти, однак на основі аналізу джерел доцільно виділити ці, як найбільш поширені. Основні елементи розумного міста, акцентовані науковцями [18-28], включають: використання інформаційно-комунікаційних технологій для збору та аналізу даних про місто та його жителів; розробку ефективних систем управління міською інфра- структурою, що забезпечують зручний доступ до послуг та ре- сурсів; 184 розвиток екологічної транспортної інфраструктури зелених зон та велосипедних доріжок, популяризацію здорового способу життя через використання ефективних засобів пересування; створення ефективної та стійкої енергетичної системи, яка за- безпечує енергоефективність й використання відновлюваних дже- рел енергії. Важливо також оглянути підходи до пошуку дефініції розум- ного міста. Загалом, можна виокремити наступні підходи щодо кла- сифікації структури визначення, а саме функціональне, телео- логічне та дескриптивне (табл. 3). Таблиця 3 Підходи до класифікації структури визначення «розумного міста (smart city)» Підхід Визначення Функціональне визначення Розумне місто – це місто, в якому інформаційні технології та зв'язок використовуються для покращення якості життя, підви- щення ефективності управління містом та зменшення впливу на довкілля Телеологічне визначення Розумні міста мають на меті створити середовище, яке є сталим та безпечним для мешканців, а також забезпечити ефективне та стійке управління містом крізь використання різноманітних тех- нологій та засобів збору даних для досягнення цих цілей Дескриптивне визначення Розумні міста – це міста, які (1) сприяють покращенню якості життя громадян; (2) сприяють досягненню цілей сталого роз- витку; (3) використовують новітні технології; (4) акцентують на екологічній стійкості; (5) впроваджують ефективні моделі управління містом, використання ресурсів, інтероперабельні за структурою Джерело: створено автором. Варто відзначити, що дескриптивне визначення є більш все- охопним та може включати мету (телеологічний елемент), а також зазначати функціональні елементи. У той же час, воно передбачає обмеженість перерахованих компонентів, тоді, як суто телеологічні та функціональні підходи є більш відкритими, задаючи напрям стратегічного бачення без рамкового обмеження. Автор вважає, що усі три підходи можуть бути доцільними на різних рівнях стратегу- вання, однак на законодавчому рівні доцільно використати де- скриптивне визначення із відкритим закінченням, тобто основне формулювання включатиме основні елементи (сталий розвиток, людиноцентризм, тощо.), однак не буде обмежуватися ними, що ма- тиме позитивний вплив для юридичної та економічної практики. На 185 рахунок питання використання декількох дефініцій одночасно, огляд практики зарубіжних країн, зокрема, США, країн ЄС, де ро- зумне місто визначено законодавчо показує, що можуть існувати декілька визначень на національному та федеральному, локальному рівнях, однак всеохопним та притаманним для всіх дефініцій має бути акцент на сталому розвитку. Автор виділяє наступні прин- ципи, що можуть стати дороговказом при пошуку визначення. Ці самі принципи можуть бути використані і при впровадження моделі розумного міста і при пошуку визначення, особливо, що стосується пошуку робочих дефініцій на локальному рівні (табл. 4). Таблиця 4 Основні принципи формулювання визначення «розумного міста (smart city)» Принцип Опис Людиноцентризм Забезпечення того, що технології використовуються у кон- тексті потреб та інтересів людей, а не виключно з метою мак- симізації прибутку чи цифровізації заради цифровізації. Інте- реси людини як мета смарт міста Сталий розвиток Розумне місто мають відповідати вимогам сталого розвитку та забезпечували довгострокову стійкість та ефективність, сприяти досягненню цілей сталого розвитку Прозорість та відкритість Впровадження містами смарт-технологій має відбуватися відкрито, з урахуванням потенційних ризиків та негативних наслідків Безпека та конфіденційність Безпека та конфіденційність як ключова передумова функціонування та впровадження моделі розумного міста Доступність Всеосяжна доступність технологій незалежно від їхнього ста- тусу, доходів, освіти або фізичних можливостей, наявність альтернатив використання традиційних технологій поряд із новітніми, навчання Партнерство та участь громади Постійне залучення громади до процесів впровадження смарт міст, консультаційний механізм Освіта Підвищення обізнаності стейкхолдерів, освітні курси, висвітлення кращих зарубіжних практик Джерело: створено автором. Розумне місто – інноваційна модель акселерації досягнення Цілей сталого розвитку на місцевому та регіональному рівнях, за умови, якщо теоретико-практична реалізація не обмежується техно- логічною складовою (ІКТ), а тяжіє до комплексного розуміння, що сталий розвиток – основна компонента розумного міста, яке ре- алізується за допомогою ефективного людиноцентричного ме- 186 ханізму публічно-приватного партнерства та з урахуванням прин- ципу смарт-спеціалізації. Успішність впровадження розумного міста залежить від стратегічних орієнтирів муніципалітетів та може програмуватися як інструмент досягнення Цілей сталого розвитку. Розумне місто - це місто, що використовує інноваційні технології для покращення якості життя громадян, зменшення негативного впливу на довкілля та забезпечення сталого розвитку. Висновки та напрямки подальшого дослідження. Оскільки багато українських міст потребують повоєнної реконструкції та ім- плементації стратегії відновлення, то освіта та підвищення обізна- ності стейкхолдерів з систематизації теоретико-практичного ро- зуміння визначення «розумного міста» є важливим. Автором виокремлено різницю між технологічним підходом до розуміння розумного міста та підходом сталого розвитку, проаналізовано співвідношення понять розумне (смарт) місто та низкою часто вжи- ваних в зарубіжній практиці термінів, а саме Learning City (місто, що навчається), Wise City (Мудре місто), Innovation City (Iнно- ваційне місто), Digital City (Цифрове місто), E-city (Електронне місто (e-місто)), Sustainable (Green) City (Стале, зелене місто) Wired City (Інтероперабельне, Кабельне місто). У контексті зарубіжної практики, розглянуто телеологічний, функціональний та дескриптивні підходи до формулювання визна- чення розумного міста. Для розробки ефективної стратегії на різних рівнях (місцевому, регіональному, національному) необхідно мати комплексне, purpose-oriented (англ. цілеорієнтоване) визначення або низку визначень (об’єднаних спільною метою та принципами людиноцентризму, сталого розвитку, прозорості та відкритості, підвищення освітнього рівня, партнерства та співпраці, тощо) по- няття «розумного міста». Головною метою такої стратегії є забезпе- чення сталого розвитку міст, збільшення добробуту мешканців та безпечного використання новітніх технологій та цифрових рішень. Запропоновано робочий формат розуміння та передумов сталого розвитку в моделі розумного міста, що ґрунтується на дослідженні зарубіжної літератури та огляді міжнародних практик. References 1. Wood, L. (2020). Global Smart Cities Market Report 2020–2025: Analysis & Forecasts of Smart Transportation, Smart Buildings, Smart Utilities, Smart Citizen Services. Retrieved from https://www.businesswire.com/news/home/20201008005413 /en/Global-Smart-Cities-Market-Report-2020-2025-Analysis-Forecasts-of-Smart- Transportation-Smart-Buildings-Smart-Utilities-Smart-Citizen-Services— ResearchAndMarkets.com. 187 2. Pouryousefzadeh, S., Akbarzadeh, R., Pouryousefzadeh, E. (2021). Innovative technologies in Revitalizing the Cultural Heritages in Smart Cities, Opportunities and Challenges. 2nd International Conference On Smart Cities, Automation & Intelligent Computing Systems (ICON-SONICS). (pp. 19-24). 3. Dameri, Renata Paola and Annalisa Cocchia. (2013). Smart city and digital city: twenty years of terminology evolution. X Conference of the Italian Chapter of AIS, ITAIS, 1 (8). 4. Belissent, J. (2010). Getting clever about smart cities: New opportunities require new business models. Cambridge, Forrester. 5. Yigitcanlar, T. (2016) Technology and the City: Systems, Applications and Implications. Routledge, New York. 6. Lara, A. P., Da Costa, E. M., Furlani, T. Z., & Yigitcanlar, T. (2016). Smartness that matters: towards a comprehensive and human-centred characterisation of smart cities. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 2(2), pp. 1-13. DOI: https://doi.org/10.1186/s40852-016-0034-z. 7. UNESCO global network of learning cities: tools for the progress monitoring. Retrieved from https://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities/key-features- learning-cities. 8. Larsen, K. (1999). Learning cities: the new recipe in regional development. OECD Observer, No. 217/218, pp. 73-73. 9. Radchenko, K. (2022) The perspectives of sustainable territorial development in smart cities. Smart cities and regional development journal, Vol. 6, no. 3, pp. 59–72. DOI: https://doi.org/10.25019/scrd.v6i3.136. 10. Dutton, W. H. (2019). Wired City. The Wiley Blackwell Encyclopedia of Urban and Regional Studies, 1-4. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118568446. eurs0414. 11. Hollands, R. G. (2008). Will the real smart city please stand up? City: Analysis of Urban Trend, Culture, Theory, Policy, Action, 12(3), pp. 303–320. DOI: https://doi.org/10.1080/13604810802479126. 12. Couclelis, H. (2004). The construction of the digital city. Environment and Planning B: Planning and design, pp. 5-19. DOI: https://doi.org/10.1068/b1299. 13. Batagan, L. (2011) Smart cities and sustainability models. Revista de Informatica Economica, 15(3), pp. 80–87. 14. OECD: Green Cities Programme. (2010). Retrieved from http://www.oecd.org/gov/regional-policy/49318965.pdf. 15. Inkinen, T. (2015). Reflections on the innovative city: examining three innovative locations in a knowledge bases framework. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 1(1), p. 8. DOI: https://doi.org/10.1186/s40852- 015-0009-5. 16. Hambleton, R. (2014). From smart cities to wise cities. Leading the Inclusive City Policy Press, pp. 283-308. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt1sq5vqv.18. 17. Coll, J. M. (2017). Why Wise Cities? Conceptual Framework. Wise Cities. 18. Toli, Angeliki Maria, and Niamh Murtagh. (2020). The concept of sustainability in smart city definitions. Frontiers in Built Environment, p. 77. DOI: https://doi.org/10.3389/fbuil.2020.00077. 19. Kamruzzaman, Md., Yigitcanlar, T. (2019). Can cities become smart without being sustainable? A systematic review of the literature. Sustainable cities and society, pp. 348-365. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S221067071831268X. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2018.11.033. 188 20. Gavin. (2022). Smart city: Smart story? Smart City Hub – Cutting Edge Intelligence For Smart City Leaders. Retrieved from https://smartcityhub.com/governance-economy/smart-city-smart-story. 21. Piro, G., Cianci, I., Grieco, L. A., Boggia, G., & Camarda, P. (2014). Information centric services in smart cities. Journal of Systems and Software, 88, pp. 169-188. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2013.10.029. 22. Roblek, V. (2019). The smart city of Vienna. Smart city emergence. Elsevier, pp. 105-127. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-816169-2.00005-5. 23. ITU Digital transformation for people-centered cities. (2022). Digital transformation for people oriented cities. Retrieved from https://www.itu.int/cities/about. 24. What is a smart city? (2014). Centre for Cities. Retrieved from https://www.centreforcities.org/reader/smart-cities/what-is-a-smart-city/. 25. Giffinger, R., Fertner, C., Kramar, H., Kalasek, R., Pichler-Milanovic, N., & Meijers, E. J. (2007). Smart cities. Ranking of European medium-sized cities. Final Report. 26. Townsend, A. M. (2013). Smart cities: Big data, civic hackers, and the quest for a new utopia. WW Norton & Company. 27. Smart Cities and Communities Act of 2021. Retrieved from https://www.congress.gov/bill/117th-congress/house-bill/3386?s=1&r=7. 28. Caragliu, A., Del Bo, C., & Nijkamp, P. (2011). Smart cities in Europe. Journal of urban technology, 18(2), pp. 65-82. DOI: https://doi.org/10.1080/ 10630732.2011.601117. Надійшла до редакції 17.11.2022 р.

Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття «розумне місто (smart city)

Репозитарії

Схожі ресурси