Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки
Розглянуто нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки. Зокрема досліджено базові інститути трансформації підприємств до цифрової економіки, притаманні будь якому суспільству: соціальні (або соціокультурні), економічні, політичні, узагальнено їх структуру. Об...
Saved in:
| Published in: | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192147 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки / О.А. Чорна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 51-82. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859693118714019840 |
|---|---|
| author | Чорна, О.А. |
| author_facet | Чорна, О.А. |
| citation_txt | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки / О.А. Чорна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 51-82. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Управління економікою: теорія та практика |
| description | Розглянуто нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки. Зокрема досліджено базові інститути трансформації підприємств до цифрової економіки, притаманні будь якому суспільству: соціальні (або соціокультурні), економічні, політичні, узагальнено їх структуру. Обґрунтовано, що саме на державу покладається завдання забезпечити ефективне функціонування в Україні інституціонально-правових засад та довгострокових векторів розвитку країни і підприємств. В умовах воєнного часу та розвитку цифрової економіки потрібно створити структуру стимулів і мотивацій до цифровізації у самих підприємств.
Розглянуто інституціонально-правові засади цифрової трансформації підприємств з боку інститутів державної влади. Наведено основне законодавче забезпечення становлення і розвитку цифрової економіки в Україні, розглянуто напрями політики Міністерства цифрової трансформації, реалізацію ним проєктів із розвитку цифрової економіки, що створюють умови для розвитку бізнесу в Україні, трансформації підприємств до нових умов функціонування, розвитку людського капіталу, збереження трудового потенціалу.
Окреслено вплив наднаціональних інститутів та євроінтеграції на становлення інституціонально-правових засад трансформації підприємств до цифрової економіки. Розглянуто основні напрями співпраці України із Європейським Союзом у питаннях розбудови цифрової економіки, які є одними із пріоритетних у співробітництві.
Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення інститутів трансформації промислових підприємств до цифрової економіки та надано відповідні рекомендації. Зокрема зауважено, що Україні потрібна сучасна промислова політика із окресленими принципами, баченням. Необхідною є стратегія промислового розвитку з урахуванням цифрової економіки, воєнного стану, втрат промислового і трудового потенціалу, необхідності післявоєнного відновлення та прийняття Закону України «Про державну промислову політику». Державна промислова політика має відповідати вимогам часу, тому слід закласти у неї завдання із цифрової трансформації промислових підприємств та стимулюючі механізми цифрової трансформації.
Regulatory support and institutions for the transformation of enterprises to the digital economy are considered. In particular, the basic institutions of the transformation of enterprises to the digital economy, inherent in any society: social (or socio-cultural), economic, political, were studied, and their structure was summarized. It is substantiated that it is the state that is entrusted with the task of ensuring the effective functioning of institutional and legal foundations and long-term development vectors of the country and enterprises in Ukraine. In the conditions of wartime and the development of the digital economy, it is necessary to create a structure of incentives and motivations for digitalization at the enterprises themselves.
The institutional and legal foundations of the digital transformation of enterprises by the institutions of state power are considered. The main legislative support for the formation and development of the digital economy in Ukraine is presented, the policy directions of the Ministry of Digital Transformation, its implementation of projects for the development of the digital economy, which create conditions for the development of business in Ukraine, the transformation of enterprises to new operating conditions, the development of human capital, and the preservation of labor potential are considered. .
The impact of supranational institutions and European integration on the establishment of institutional and legal foundations for the transformation of enterprises to the digital economy is outlined. The main directions of Ukraine's cooperation with the European Union in the development of the digital economy, which are among the priorities in cooperation, were considered.
Proposals regarding the improvement of institutions for the transformation of industrial enterprises to the digital economy are substantiated and relevant recommendations are provided. In particular, it was noted that Ukraine needs a modern industrial policy with defined principles and a vision. A strategy of industrial development is necessary, taking into account the digital economy, martial law, losses of industrial and labor potential, the need for post-war recovery and the adoption of the Law of Ukraine «On State Industrial Policy». The state industrial policy must meet the requirements of the times, therefore it should include the tasks of digital transformation of industrial enterprises and stimulating mechanisms of digital transformation.
|
| first_indexed | 2025-12-01T00:01:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
51
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2022.51-82
О.А. Чорна, к.е.н.
ORCID 0000-0001-7262-1138
e-mail: chorna@nas.gov.ua,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ,
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ІНСТИТУТИ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
ДО ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Вступ. Сучасний технологічний розвиток обумовлює транс-
формацію економіки до інформаційної і цифрової. У 2003-2005 рр.
Всесвітнім самітом з питань формування інформаційного суспіль-
ства було сформовано Принципи, План дій, Зобов’язання і Про-
граму розвитку інформаційного суспільства. Вирішальну роль роз-
витку активно почали надавати інформаційно-комунікаційним тех-
нологіям [1]. На вказаному саміті справедливо вбачалось, що дер-
жавні органи, приватний сектор, громадянське суспільство по-
винні відігравати важливу роль у розвитку інформаційного суспіль-
ства та несуть за це відповідальність. Для прискорення соціального
і економічного прогресу країн пріоритетними завданнями стави-
лись: забезпечення підключення та доступу до інфраструктури та
послуг інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); розробка
нормативних документів, що визначають політику у цій сфері; пуб-
лічність інформації, доступ до програмного забезпечення; ство-
рення інформаційної безпеки і безпеки мереж; підвищення довіри з
боку користувачів ІКТ. Розвиток цифрових технологій в світі на
сьогоднішній день пришвидшується, що викликає трансформації
різного характеру:
поширюються і набирають популярність нові умови і моделі
співпраці (інноваційні екосистеми, віртуальні платформи та плат-
формна економіка, гіг-економіка та економіка «вільного заробітку»,
економіка «спільного споживання»);
трансформується система господарювання у бік інформа-
ційно-мережевої, цифрової, що і сприяє поширенню мережевих
структур;
посилюється впровадження ІКТ у діяльність суб’єктів еконо-
мічних відносин, підприємств різних галузей: інтелектуальні ін-
© О.А. Чорна, 2022
52
формаційні системи управління підприємством; промисловий ін-
тернет речей (Indastrial Internet of Things, IIoT); цифрові двійники
(digital twins), технології віртуальної реальності; аддитивне вироб-
ництво або 3D-друк; нейротехнології і штучний інтелект; технології
«великих даних» (big data), безпілотні літальні апарати (БПЛА,
дрони); технології бездротового зв’язку; цифрова логістика та ін.
З метою рухатися у ногу з часом та швидко реагувати на зміни
держави світу розробляють програми розвитку цифрової економіки
(викладено у попередньому дослідженні [2]). Не виняток і Україна.
Розвиток цифрової економіки передбачає реалізацію комплексу ор-
ганізаційних, економічних, правових, інфраструктурних та інших
заходів: розвиток електронного урядування, розбудову інформацій-
ного суспільства, інформатизацію, удосконалення системи держав-
ного управління, розвиток електронного документообігу. Все це не-
минуче змінює управління на всіх рівнях, зокрема на рівні підпри-
ємств. Тому питання нормативного забезпечення та інститутів
трансформації підприємств до цифрової економіки є актуальними
до вивчення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання транс-
формації економіки, зокрема управління на підприємствах, в умо-
вах технологічного прогресу, цифровізації, досліджуються ба-
гатьма вченими у різних країнах. Розглядаються питання транс-
формації управління та менеджменту організації; управління персо-
налом та організації праці; маркетингу; інститутів. Висвітлюються
проблеми, які в умовах цифровізації стають більш актуальними: уп-
равління даними, необхідність організації співробітництва в сфері
цифровізації на міжнародному рівні, поява нових підприємств і ор-
ганізаційних форм.
Проблеми цифровізації обговорюється на щорічних конфе-
ренціях ООН. Зокрема у Доповіді ООН про цифрову економіку
2021 [3] міститься заклик до більш збалансованого підходу до уп-
равління даними на міжнародному рівні, усунення ризиків, пов'яза-
них із правами людини та національною безпекою. У Цифровому
економічному звіті за 2021 р. ООН висвітлюються останні тенденції
розвитку цифрової економіки та використання переваг цифровізації
[4], продовжується обговорення питань інформаційного суспіль-
ства [5].
Питання розвитку технологій у промисловості в умовах циф-
рової трансформації підіймає Організація економічного співробіт-
ництва та розвитку (ОЕСР) [6]. У своїх дослідженнях висвітлює по-
казники науки, інновацій, економіки, праці та соціальні показники
53
із урахуванням цифрової трансформації членів ОЕСР та інших про-
відних економік, інновацій на підприємствах в умовах цифровізації.
Різні питання інституціонального забезпечення розвитку еко-
номічних процесів, зокрема цифровізації відображені у досліджен-
нях українських науковців:
І.П. Булєєвим ґрунтовно досліджено інституційний аспект
і необхідність формування сприятливого і сучасного інституціо-
нального середовища для розвитку економіки України і забезпе-
чення конкурентоспроможності підприємств. Він справедливо об-
ґрунтовує, що «соціально-економічні перетворення гальмуються
недосконалим інституційним середовищем, в якому превалюють за-
старілі, неефективні, неадаптовані до реальних умов державні та
суспільні інститути. Відсутні інститути соціальної відповідальності
національної та регіональних еліт. Недооцінюється роль вітчизня-
ної науки та кадрів реального сектору економіки» [7].
А.А. Гриценко досліджував місце цифровізації у взаємодії
людини із зовнішнім світом, еволюцію і форми трансформацій ба-
зових інститутів у процесі становлення інформаційно-мережевої
економіки. Він зауважує, що «основний зміст трансформацій базо-
вих інститутів у процесі історичного перетворення індустріально-
ринкової на інформаційно-мережеву економіку полягає в зміні па-
нівних інститутів» [8, с. 43].
А.І. Пустоваров визначив інституційне забезпечення процесу
цифрової трансформації управління національною економікою, яке
є «результатом функціонування сукупності нормативно-правових,
економічних і соціальних інститутів з метою докорінної, револю-
ційної зміни бізнес-моделей суб’єктів господарювання, моделей
публічного управління, систем загальнонаціональних, корпоратив-
них та особистісних цінностей на основі ефективного використання
цифрових технологій». Він справедливо вважає, що «найбільш чи-
сельні негативні впливи на зазначений процес здійснюють інсти-
тути державної влади, підприємництва та інтелектуальної власно-
сті. Більшість із запропонованих напрямів мінімізації негативного
впливу інституційного середовища на процес цифрової трансфор-
мації управління розвитком національної економіки належать до
сфери державного регулювання, що обумовлює потребу у розробці
відповідних механізмів державного регулювання» [9, с. 168].
У колективній монографії під редакцією В.П. Вишневського і
С.І. Князева [10, с. 21] щодо розвитку сфери ІКТ відмічається, що
«національні і наднаціональні правові норми і спеціалізовані орга-
нізації в сфері ІКТ є необхідною частиною ІКТ-інфраструктури,
54
оскільки вони задають правила поведінки економічних агентів,
пов’язаних із виробництвом і споживанням ІКТ, сприяють вирі-
шенню спірних питань, визначають напрями політики (стимулю-
вання або дестимулювання) розвитку сектора ІКТ, від яких зале-
жать можливості доступу до сучасних цифрових технологій».
О.С. Вишневський досліджував інституційно-правове відо-
браження у стратегічних документах процесів цифровізації ЄС та
інших країн. Він вважає, що «в загальних державних стратегіях і в
альтернативних стратегічних документах залишається неопрацьо-
ваною проблема цифрової модернізації економіки України. … У
стратегічних документах найвищого рівня (СНБУ, ДСРР) серед
пріоритетів не визначено цифровізацію та платформізацію еконо-
міки України». Також «значною мірою залишився поза увагою
тренд формування цифрових платформ і загострення конкуренції
між ними», а за «результатами аналізу стратегічних документів
ключовим питанням, пов’язаним із цифровізацією, є кібербезпека»
[11, с. 198, 200-201].
Важливість інституціонального підґрунтя розвитку промис-
ловості та нормативно-правове забезпечення інтелектуалізації у
контексті цифровізації висвітлено у колективній монографії під ке-
рівництвом Н.Ю. Брюховецької, І.П. Булєєва [12, с. 110, 150], у якій
відмічалось зокрема, що «стимулювання поглиблення інтелектуалі-
зації промислових підприємств потребує створення передумов:
сприятливого інституціонального клімату, співробітництва про-
мислових підприємств, держави, науки, освіти та інших зацікавле-
них організацій».
Втім проблеми інституціонального забезпечення трансфор-
мації до цифрової модернізації економіки, зокрема дослідження
нормативного забезпечення та інститутів трансформації підпри-
ємств до цифрової економіки є недостатньо висвітленим на сьогод-
нішній день. Сам процес нормативного забезпечення і формування
інститутів трансформації підприємств до цифрової економіки в Ук-
раїні на сьогоднішній день ускладнюється дією в країні воєнного
стану. Після 24 лютого 2022 р. загальний рівень життя населення в
Україні знизився, немає відчуття безпеки, права людей обмежені,
що сильно впливає на моральний настрій, психічний стан і здоров’я
економічно активного населення. Бізнес не може у повному обсязі
працювати, здійснювати міжнародні поїздки, повноцінно – екс-
портну діяльність. Втрата значної частини потенціалу створення до-
даної вартості, експортного і виробничого потенціалу обумовлює
необхідність суттєвих структурних змін, підвищення ролі обо-
55
ронно-промислового комплексу в умовах воєнного стану, нормалі-
зації спроможності економіки до функціонування. Разом із цим, у
цих складних умовах саме цифрові інструменти виявили свій поте-
нціал до забезпечення первинних потреб населення, бізнесу та під-
приємств, що пришвидшило темпи цифровізації в Україні. Також в
умовах воєнного стану продовжуються і поглиблюються процеси
євроінтеграції, що також впливає на інституціонально-правові за-
сади розвитку цифрової економіки в Україні. Все це потребує
вивчення інститутів, які сприяють трансформації підприємств до
цифрової економіки та можливостей розвитку цих інститутів.
Метою статті є дослідження нормативного забезпечення та
інститутів трансформації підприємств до цифрової економіки та
розробка на цій основі рекомендацій щодо розвитку інститутів
трансформації підприємств до цифрової економіки.
Базові інститути трансформації підприємств до цифрової
економіки
Інститути є продуктом функціонування та розвитку людсь-
кого суспільства і виступають вирішальними факторами, що визна-
чають рівень і якість життєдіяльності людей, суб’єктів економічних
відносин. У дослідження під інститутом розуміється система вза-
ємопов’язаних формальних і неформальних норм і правил, ціннос-
тей, звичаїв, що поділяють люди, організації, підприємства у пев-
ному суспільстві на певній території в певний час і визначають спо-
соби дії, поведінки, мислення індивідів і груп у різних сферах жит-
тєдіяльності (економічного, політичного та суспільного життя). Ін-
ститути можуть бути соціальними, економічними, політичними,
змішаними; національними і над національними. Система формаль-
них і не формальних норм і правил поведінки, організацій, які за-
безпечують їх дотримання визначає рівень розвитку суспільства та
довгострокові темпи розвитку та є важливою частиною інфраструк-
тури та сприятливого середовища сталого розвитку. Звідси інсти-
туціональне середовище країни - є сукупністю стійких формальних
і неформальних норм (інститутів), обмежень, що існують у суспіль-
стві (формальні: Конституція України, закони, укази, угоди, норма-
тивні акти і т.ін.; неформальні: культура, звичаї, традиції, менталі-
тет, інститут корупції тощо; інші рамки поведінки). Інституціо-
нальне середовище охоплює усі сфери суспільного життя: еконо-
мічну, науково-технічну, інноваційну, соціальну та інші, створює
фундамент розвитку економіки та суспільства, є їх фактором роз-
витку.
56
Інститути і інституціональне середовище кожної країни змі-
нюються протягом часу. В будь якому суспільстві базовими інсти-
тутами є: соціальні (або соціокультурні), економічні, політичні. Ін-
ститути впливають на форму економічної організації країни, модель
економіки, яка превалює в країні у певний період часу і навпаки. Як
правило базовими економічними інститутами є праця, власність,
розподіл. Інші, більш специфічні економічні інститути, вже прита-
манні у залежності від форми економічної організації країни, моделі
економіки, наприклад, конкуренція, підприємництво тощо. Базові
економічні інститути є у будь-якій економіці, але в залежності від
форми економічної організації країни, моделі економіки, змін про-
тягом часу, по різному проявляються, трансформуються.
Серед базових політичних інститутів виділяють: «1) інсти-
тут законодавчої влади, який приймає рішення про те, яким чином
мають регулюватися спільні інтереси; 2) інститут виконавчої
влади, що втілює рішення першого інституту у життя; 3) інститут
судової влади, що врегульовує спірні проблеми та інтерпретує за-
стосування загальних правил, розроблених органом законодавчої
влади; 4) інститут примусу, який застосовується для покарання по-
рушників суспільних правил, не залежно від того, чи належать вони
до членів даної групи або ні» [13, с. 15]. Отже, у рамках політичних
інститутів, зокрема інститутів державної влади і органів управління
здійснюється політика та створюється необхідне нормативне й ін-
ституціональне підґрунтя розвитку у відповідності до заявленого
стратегічного вектору розвитку. Державні інститути виступають га-
рантами виконання прийнятих формальних інститутів, забезпечу-
ють необхідні нормативно інституціональні умови функціонування
та безпеки.
До соціокультурних інститутів, зокрема трансформації під-
приємств, можна віднести національний менталітет, ідеологічні пе-
реконання, культурну спадщину, базові цінності; освітні інститути;
інститут сім’ї, ціннісні особливості різних поколінь та ін.
Виходячи із вищенаведеного, загальну схему інститутів сус-
пільства, які впливають на трансформацію підприємств до цифрової
економіки можна представити на рисунку.
Український науковець А.А. Гриценко докладно розглядає
трансформацію базових економічних інститутів: інституту влас-
ності, який закріплює розподіл факторів виробництва за суб’єк-
тами господарювання; інституту включення робочої сили у вироб-
ничо-трудовий процес (інститут доступу до виробничих ресурсів);
інституту розподілу результатів виробництва і перетворення їх
57
на фактори виробництва. Науковець слушно зауважує, що вони ле-
жать в основі будь-якої системи господарювання, але змінюються
при трансформації систем господарювання: із натурально-госпо-
дарської до індустріально-ринкової, а після до інформаційно-мере-
жевої системи [8, с. 40-41]. А.А. Гриценко обґрунтовує поступову
трансформацію інституту приватної власності до всезагальної, ін-
ституту найманої праці до вільної праці; інституту розподілу за
вартістю і капіталом до рівнозабезпечуючого розподілу з базовим
і рентно-преміальним доходами [8, с. 43]. Втім останнє твердження
щодо базового і рентно-преміального доходу видається дискусій-
ним та потребує подальших досліджень та обґрунтувань.
Рисунок. Базові суспільні інститути трансформації
підприємств до цифрової економіки (складено автором)
Вагомий вплив на трансформацію підприємств мають соціо-
культурні інститути, які змінюються у цифрову добу, зокрема тра-
диції, звички, стереотипи, менталітет, ціннісні настрої, що склалися
у суспільстві. Менталітет, слушно зауважує Д.П. Богиня, є компле-
ксним показником рівня цивілізованості народу, його розуму та ін-
телекту, світосприйняття, який охоплює різні рівні соціальної дійс-
ності, є складовою і різних соціальних суб’єктів (соціальних груп),
і окремого індивіда», сукупність політико-психологічних понять,
характеристик, уявлень у сфері поведінки або мислення, за допомо-
гою яких можна оцінювати та прогнозувати соціально-політичні та
Суспільні інститути
трансформації підприємств до цифрової економіки
Економічні Соціокультурні Політичні
Базові:
Інститут власності;
Інститут праці;
Інститут розподілу.
Інші:
Інститут конкуренції;
Інститут підприєм-
ництва та ін.
Базові:
Інститут законодавчої
влади;
Інститут виконавчої
влади;
Інститут судової
влади;
Інститут примусу
Національний мен-
талітет, ідеологічні
переконання, куль-
турна спадщина, ба-
зові цінності; освітні
інститути; інститут
сім’ї; цінності різних
поколінь
58
психологічні реакції людей на певні події в той чи інший історичній
проміжок часу в конкретній країні або групі країн [14, с. 18, 19]. У
цьому сенсі економічна поведінка обумовлена економічним мис-
ленням людей, їх національними традиціями, особливостями мен-
талітету, а також цінностями представників різних поколінь насе-
лення працездатного віку. Тому фундаментальним елементом роз-
виненості формальних інститутів є соціально-економічні інтереси,
ціннісні орієнтації, звичаї, переконання населення країни, що збері-
гаються тривалий час і розповсюджуються на переважну більшість,
стають в основі масової свідомості, колективного вибору. Важли-
вість інтересів суспільства, того ж колективного вибору рано чи
пізно неминуче впливає на трансформацію формальних інститутів,
що підтверджується історичними подіями в незалежній Україні,
пов’язані із вибором стратегічного курсу держави.
В умовах воєнного стану в Україні та відстоювання власних
національних інтересів, посилюються процеси самоідентифікації
індивідів, патріотичні настрої у суспільстві, укріплюються європей-
ські цінності. Не можна обійти увагою, що вектор на євроінтеграцію
докорінно змінив як формальні, так і неформальні орієнтири в сус-
пільстві, впливає на розвиток нових інститутів, позиціонування, ді-
лові і економічні зв’язки, способи управління і праці. Все це також
позначається на тому, як працюють підприємства, на їхньому уп-
равлінні, ринках збуту продукції, пошуку партнерів, майбутніх пла-
нах.
Розуміння особливостей соціокультурних інститутів в Укра-
їні, впливу суспільно-значимих подій на суспільство, розвитку на-
уки і техніки, дозволяють будувати вірні стратегії управління на
підприємстві і змінювати ті, що втратили актуальність. Це також
допомагає формувати сучасну політику на державному рівні та не-
обхідні інституціонально-правові засади.
В умовах розвитку цифрової економіки очевидно, що підрос-
таючому поколінню буде простіше сприймати виклики цифрової
реальності. Так, А.М. Колоті і О.О. Герасименко справедливо від-
значають, що сучасне покоління (так зване покоління Z) «можна на-
звати мережевим поколінням, для якого онлайн-платформи, вірту-
альне середовище є звичним, прийнятним та єдино можливим, чого
не можемо констатувати стосовно інших поколінь» [15, с 114]. Зва-
жаючи на це і те, що швидко змінюються умови господарювання,
широко використовуються ІКТ, актуалізуються інститути освіти у
цьому процесі, оскільки високий рівень освіченості і цифрової гра-
мотності відіграє у цій трансформації надважливу роль. У цьому
59
сенсі інститут освіти, система професійної підготовки і перепідго-
товки кадрів, має вагомий вплив на ефективне використання ІКТ та
впровадження відповідних інновацій на підприємствах.
Колектив науковців під керівництвом В.П. Вишневського
і С.І. Князєва обґрунтували, що ІКТ «самі по собі не є запорукою
успішного розвитку країни. Багато що залежить від загального
рівня розвитку національної економіки, її інституціонального сере-
довища, від того, наскільки повно у ній використовуються можли-
вості, що надають нова техніка і технології» [10, с. 7]. Підтримуючи
ці висновки можна підсумувати, що цифрову трансформацію під-
приємств не можна розглядати у відриві від інституціонального се-
редовища, інституціонально-правових засад, неформальних інсти-
тутів в країні, які мають бути стійкими для того, щоб «запрацю-
вали» ринкові механізми. Тому саме на державу покладається за-
вдання забезпечити ефективне функціонування в Україні інститу-
ціонально-правових засад та довгострокових векторів розвитку.
Державна участь полягає у створенні законів, указів, нормативних
актів, програм економічного та соціального розвитку, забезпечення
дієвого і прозорого механізму їх виконання і реалізації. В умовах,
що склалися в Україні потрібно створити структуру стимулів і мо-
тивацій до цифровізації у самих підприємств, а здійснення госпо-
дарської діяльності, підприємництва має бути прозорим, зрозумі-
лим, прогнозованим. Для чого слід створити інститути мотивації
суб’єктів господарювання до цифрових трансформацій, зробити
цей процес доступним.
Інституціонально-правові засади цифрової трансформації
підприємств з боку інститутів державної влади
Одним з головних завдань у розвитку цифрової економіки,
створення нормативної основи, головним суб’єктом впливу на про-
цеси трансформації підприємств до цифрової економіки є держава.
В Україні фундаментальними засадами розвитку цифрової
економіки були програми із розвитку інформаційного суспільства.
У 1998 р. була затверджена Національна програма інформатизації
[16], у 2007 р. прийнято Закон України «Про Основні засади розви-
тку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [17],
у 2013 р. – Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схва-
лення стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні»
[18].
Також Верховною Радою України (постанова № 1565-VII)
3 липня 2014 р. схвалено «Рекомендації парламентських слухань на
60
тему: «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспіль-
ства в Україні» [19]. В Рекомендаціях правовими засадами побу-
дови інформаційного суспільства названо: Закони України «Про
Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015 роки», «Про інформацію», «Про доступ до публічної ін-
формації», «Про захист персональних даних», «Про захист інфор-
мації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про елект-
ронний цифровий підпис», «Про телебачення і радіомовлення»,
«Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про
державну таємницю», «Про науково-технічну інформацію», «Про
телекомунікації», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення Ук-
раїни», «Про Концепцію Національної програми інформатизації»,
«Про Національну програму інформатизації» та інші нормативно-
правові акти, які, регулюють суспільні відносини щодо створення
інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної
власності на ці ресурси, впровадження електронного документо-
обігу, захисту інформації тощо.
Інституціонально-правові засади поступово розвиваються. На
державному рівні створено інституцію, яка здійснює політику у
сфері розвитку інформаційного суспільства та цифрової економіки:
з жовтня 2014 р. до вересня 2019 р. діяло Державне агентство з пи-
тань електронного управління України, яке 2 вересня 2019 р. ре-
формовано до Міністерства цифрової трансформації.
У 2018 р. Кабінетом Міністрів України була затверджена
«Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України
на 2018–2020 роки» та план заходів з її реалізації [20]. Незважаючи
на те, що план заходів не було у повному обсязі реалізовано, цей
документ досі є чинним та як і вищезгадані визначає напрями дер-
жавної політики у розвитку цифрової економіки.
У 2021 р. Урядом названо основні тренди майбутнього деся-
тиліття для України цифровізацію, штучний інтелект, хмарні тех-
нології та роботизацію, а основними цілями цифровізації еконо-
міки [21, с. 309]: акселерацію економічної діяльності; трансформа-
цію ресурсних секторів економіки у високопродуктивні, інтелекту-
альні та конкурентоспроможні; трансформацію сфер життя в ефек-
тивні, сучасні та комфортні; створення нових можливостей для
реалізації людського капіталу, розвитку інноваційних, креативних
та «цифрових» індустрій і бізнесу. Прийнято Закон України «Про
стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (2021 р.).
Формування та реалізація державної політики щодо форму-
вання цифрової економіки, цифровізації різних сфер в Україні по-
61
кладено на Міністерство цифрової трансформації України (Мін-
цифри), основними завданнями якого є формування та реалізація
державної політики [22]:
у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової еконо-
міки, цифрових інновацій та технологій, електронного урядування
та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства,
інформатизації;
у сфері впровадження електронного документообігу;
у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав грома-
дян;
у сферах відкритих даних, розвитку національних електрон-
них інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку ін-
фраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекому-
нікацій, електронної комерції та бізнесу;
у сфері надання електронних та адміністративних послуг;
у сферах електронних довірчих послуг та електронної іденти-
фікації та інвестицій в IT-індустрію;
у сфері розвитку ІТ-індустрії;
у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія
Сіті.
На сьогоднішній день, для розвитку цифрової економіки та
цифровізації різних сфер в Україні Мінцифри реалізує такі проєкти
[23]:
Дія – цифрова держава. Онлайн-сервіс державних послуг;
Дія. Центри надання адміністративних послуг – модернізовані
ЦНАП, у яких за один візит можна вирішити всі необхідні соціа-
льні, пенсійні, паспортні та комунальні питання.
Дія. Цифрова освіта. Мета проєкту – за 3 роки навчити циф-
рової грамотності 6 млн. українців. Проєкт має онлайн-складову –
платформу, де розміщені безкоштовні курси з цифрової грамот-
ності, і офлайн-складову – мережу партнерських хабів цифрової
освіти по всій країні, де можна отримати доступ до інтернету та
цифрових гаджетів.
Дія. Бізнес. Це масштабна ініціатива із розвитку підприєм-
ництва, яка має онлайн-складову – платформу і офлайн-складову –
консалтингові зони для підприємців, де можна буде отримати фа-
хові консультації з розвитку бізнесу (будуть відкриті в різних ре-
гіонах України). На платформі «Дія. Бізнес» [24] створюються
умови для розвитку власного бізнесу: від ідеї і старту нового біз-
несу, пропонуються програми навчання, фінансової підтримки,
передбачено фахові консультації.
62
Безпека дітей в Інтернеті – проєкт захисту дітей від загроз он-
лайн;
е-Резидентство – це онлайн-сервіси для іноземців, що нада-
ють їм можливість отримати дистанційний доступ до державних по-
слуг та вести бізнес в Україні з-за кордону. Відкрити візу чи банків-
ський рахунок е-резиденти зможуть за спрощеною процедурою;
Дія City – це спеціальний правовий режим для IT-індустрії,
який дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб в Центра-
льній та Східній Європі. Мінцифри планує запровадити протягом
наступних 25 років у рамках правового режиму «Дія. City» сприят-
ливі умови для розвитку цифрової індустрії [25];
Євроінтеграція – Мінцифра забезпечує регуляторне збли-
ження з правом ЄС у цифровій сфері та працює над забезпеченням
відсутності бар’єрів для цифрової торгівлі, прискоренням цифрові-
зації в Україні для розширення доступу до онлайн ринків та цифро-
вих технологій ЄС;
Ноутбук кожному вчителю – на сьогоднішній день 61 257
вже доставлено до шкіл;
Віртуальні активи – Ринок віртуальних активів є важливою
частиною цифрової економіки України. Команда Міністерства ра-
зом із криптоспільнотою провели форсайтне дослідження «Віртуа-
льні активи в Україні - 2030», щоб спрогнозувати розвиток нової
галузі в Україні на наступні 10 років. Захід тривав впродовж чоти-
рьох місяців й об’єднав широке коло експертів, серед яких були під-
приємці, народні депутати та представники органів виконавчої
влади.
Перелічені проєкти залишаються актуальними і сьогодні в
умовах воєнного стану. Вони спрямовано на досягнення тих же ці-
лей розвитку цифрової економіки та суспільства, що ставляться у
ЄС, наприклад, викладені у Програмах ЄС «Механізм відновлення
та стійкості» (Recovery and Resilience Facility, RRF) та «Цифровий
компас 2030 року: Європейський шлях до цифрового десятиліття»
(Digital Decade 2030) [26; 27], навіть, мають ширші завдання. За на-
прямом «Євроінтеграція» Мінцифри працює над законодавчою та
правовою базою, згідно вимог ЄС, а також над забезпеченням від-
сутності бар’єрів для цифрової торгівлі, прискоренням цифровізації
в Україні для розширення доступу до онлайн ринків та цифрових
технологій ЄС [28].
Слід відмітити запуск ряду проєктів із розвитку цифрової еко-
номіки таких, як «Цифрова держава» (платформи «Дія», «Дія. Біз-
нес», «Дія. City»). Наприклад, «Дія. Бізнес» [24] створено для сти-
63
мулювання і розвитку підприємництва. На цій платформі є умови
для розвитку власного бізнесу: від ідеї і старту нового бізнесу, про-
понуються програми навчання, фінансової підтримки, передбачено
фахові консультації.
У рамках проєкту «Дія. City» Міністерство цифрової транс-
формації України планує поліпшити умови для розвитку цифрової
індустрії [25]: для ведення технологічного та інноваційного бізнесу,
залучення інвестицій, розвитку цифрової інфраструктури, залу-
чення талановитих працівників з усього світу, стимулювання ство-
рення вітчизняних інноваційних продуктів (стартапів і продуктових
компаній), формування в Україні економіки знань.
15 липня 2021 р. у рамках цього проєкту («Дія. City») прий-
нято Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової еконо-
міки в Україні», який визначає організаційні, правові та фінансові
засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджу-
ється з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Укра-
їні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного
бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій,
талановитих спеціалістів. Перелік видів діяльності, здійснення яких
стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті затвер-
джено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р.
№ 467 [29].
В умовах воєнного часу цифрові інструменти і платформи, за-
проваджені державою, сприяли реалізації багатьох потреб насе-
лення, зокрема в тих регіонах, які постраждали від воєнних дій.
Темпи цифровізації в Україні в період введення воєнного стану пі-
сля 24.02.2022 р. пришвидшились. У застосунку «Дія» запрацювало
багато актуальних послуг: заява про зруйноване майно, допомога
армії, можливість швидко та зручно подати заявку на соціальні ви-
плати від держави. Завдяки цифровим інструментам запускаються
нові послуги і сервіси. Так, купити військові облігації, оплатити по-
датки, змінити статус ВПО і адресу реєстрації вже можна у засто-
сунку «Дія». В розробці і найближчому впровадженні такі цифрові
послуги: пільгова іпотека, розмитнення авто, оформлення дозволів
на виїзд дитини за кордон, реєстрація та перереєстрація автомобіля
та ін. [30]. Все це створює передумови забезпечення потреб насе-
лення, збереження і розвитку трудового потенціалу країни.
За період після 24.02.2022 р. у межах проєкту «Дія.Бізнес»
відкрито центр «Дія.Бізнес» у Варшаві для допомоги українцям за
кордоном; відновлено безоплатні консультації для підприємців; за-
пущено оновлену версію Маркетплейсу фінансових можливостей
64
для бізнесу; створено Віртуальний центр «Дія.Бізнес» для під-
тримки вимушених переселенців всередині країни та за кордоном,
що створює передумови для трансформації управління на підпри-
ємствах у тому числі.
Отже, реалізація вище наведених проєктів створює сприят-
ливі умови для розвитку бізнесу в Україні, трансформації підпри-
ємств до нових умов функціонування, розвитку людського капіталу,
збереження трудового потенціалу.
Інституціонально-правові засади цифрової трансформації
підприємств на рівні центральних органів державної влади посту-
пово створюються, реалізуються проєкти, які сприяють цифровіза-
ції різних сфер життя населення, бізнесу. Подальший розвиток ін-
ституціонально-правових засад потребує формування інституціона-
льних механізмів стимулювання трансформації підприємств до
цифрової економіки та доступу до сучасних цифрових технологій
і продуктів для виробничих цілей. Потребує корегування довго-
строкова промислова політика держави із урахуванням вимог гло-
бальної конкуренції в світі, спричиненої розвитком цифрових тех-
нологій, а також соціально-економічної ситуації в країні, спричине-
ної війною. Передусім державна політика у напрямі трансформації
підприємств до цифрової економіки повинна бути спрямована на
формування стійких інституціонально-правових засад і правил, які
дозволять підприємствам здійснювати далекий горизонт плану-
вання діяльності в умовах цифрової економіки.
Вплив наднаціональних інститутів на становлення інсти-
туціонально-правових засад трансформації підприємств до
цифрової економіки
Прискорення розвитку цифрової економіки в Україні та фор-
мування нормативного забезпечення цього процесу, зміна інститу-
тів в Україні неминуче пов’язані із її євроінтеграційними курсом.
Процеси інтеграції України у європейський політичний, економіч-
ний, правовий простір почались на початку 90-х років ХХ ст, що
відображалось на змісті головних інститутів, нормах країни –
Конституції, законах, постановах, міжнародних угодах [31-35].
23 червня 2022 р., в умовах воєнного стану в Україні, Європейська
Рада на саміті у Брюсселі ухвалила рішення про надання Україні
статусу країни-кандидата в члени Європейського Союзу [36]. На за-
сіданні Ради асоціації Україна – ЄС 5 вересня 2022 р. у Брюсселі,
Україна вперше взяла участь у статусі кандидата на членство у Єв-
ропейському Союзі.
65
Співпраця у сфері цифрової економіки є одним із ключових
пріоритетів у співробітництві України та ЄС. Основу для двосто-
роннього співробітництва становлять положення Угоди про асоціа-
цію між Україною і ЄС, та домовленості, досягнуті за результатами
засідань Саміту Україна – ЄС та двосторонніх органів Асоціації Ук-
раїна – ЄС.
Угода про Асоціацію з ЄС передбачає зобов’язання погоджу-
вати законодавство України з нормами ЄС. У структурі Угоди про
асоціацію зобов’язання України у сфері економіки та галузевого
співробітництва визначені у розділі V [34]. В цьому розділі міс-
тяться глави, які мають найбільший вплив на трансформацію підп-
риємств та розвиток цифрової економіки:
Глава 10. Політика у сфері промисловості та підприєм-
ництва. Стаття 378. «Сторони розвивають та зміцнюють співро-
бітництво з питань політики у сфері промисловості та підприєм-
ництва і таким чином покращують умови для підприємницької дія-
льності для всіх суб’єктів господарювання з особливою увагою до
малих та середніх підприємств (МСП). Поглиблене співробітництво
має покращити адміністративну структуру та нормативно-правову
базу для українських і європейських суб’єктів господарювання в
Україні та ЄС та повинно ґрунтуватися на політиці ЄС щодо роз-
витку малого і середнього підприємництва та промисловості з ура-
хуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики в
цих сферах». Стаття 379. Із цією метою Сторони співробітничають
для:
a) впровадження стратегій розвитку МСП, що ґрунтується на
принципах Європейської хартії малих підприємств;
b) створення кращих базових умов через обмін інформацією
та передовим досвідом і таким чином сприяння підвищенню конку-
рентоспроможності (управління структурними змінами, реструкту-
ризацією; управління в галузі охорони навколишнього середовища
та енергетики);
c) спрощення та раціоналізації нормативно-правових актів та
практики з окремим наголосом на обміні провідним досвідом з пи-
тань нормативно-правових методів, зокрема принципів ЄС;
d) сприяння розвитку інноваційної політики шляхом обміну
інформацією та передовим досвідом щодо комерціалізації науково-
дослідних та проєктно-конструкторських робіт;
e) сприяння розширенню контактів між приватними підпри-
ємствами України та ЄС та між цими підприємствами і органами
влади України та ЄС;
66
f) підтримки вжиття заходів щодо стимулювання експорту в
Україні;
g) сприяння модернізації та реструктуризації окремих галузей
промисловості України та ЄС.
Глава 14. Інформаційне суспільство.
Стаття 389. «Сторони зміцнюють своє співробітництво щодо
розвитку інформаційного суспільства на користь приватних осіб і
бізнесу через забезпечення загальнодоступності інформаційно-
комунікаційних технологій (ІКТ) та через кращу якість послуг за
доступними цінами».
Стаття 390 «Співробітництво має на меті імплементацію на-
ціональних стратегій інформаційного суспільства, розвиток все-
охоплюючої нормативно-правової бази для електронних комуніка-
цій та розширення участі України у дослідній діяльності ЄС у сфері
ІКТ».
Стаття 391. Співробітництво охоплює такі сфери:
a) сприяння широкосмуговому доступу, поліпшення безпеки
мереж та широкому використанню ІКТ приватними особами, бізне-
сом та адміністративними органами шляхом розвитку локальних
ресурсів Інтернет і впровадження онлайн-послуг, зокрема електрон-
ного бізнесу, електронного уряду, електронної охорони здоров’я
і електронного навчання;
b) координацію політик у галузі електронних комунікацій з
метою оптимального використання радіоспектру і забезпечення
функціональної сумісності мереж України та ЄС;
c) посилення незалежності та адміністративної спроможності
національного регулятора у галузі зв’язку для гарантування добро-
совісної конкуренції на ринках;
d) сприяння спільним проєктам досліджень у сфері ІКТ в ме-
жах наступної Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій
«Горизонт 2020».
Стаття 394. 1. Сторони сприяють поступовому наближенню
до права i нормативно-правової бази ЄС у галузі регулювання ін-
формаційного суспільства і електронних комунікацій.
2. Відповідні положення, а також acquis ЄС щодо інформа-
ційного суспільства і електронних комунікацій, визначені у Допов-
ненні XVII-3 («Правила, що застосовуються до телекомунікаційних
послуг») до Глави 6 («Заснування підприємств, торгівля послугами
та електронна торгівля») Розділу IV («Торгівля і питання, пов’язані
з торгівлею») цієї Угоди.
67
Отже, Україна здійснюватиме поступове наближення свого
законодавства до права ЄС відповідно до Додатків I-XLIV Угоди
про асоціацію на основі зобов’язань, визначених у Розділах IV, V, а
також відповідно до положень цих Додатків (Розділі VII «ІНСТИ-
ТУЦІЙНІ, ЗАГАЛЬНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Угоди
про асоціацію [34]).
У рамках процесу наближення законодавства до права ЄС
українська сторона ініціювала діалог з Європейською Комісією
щодо оновлення і розширення переліку законодавчих актів ЄС, які
підлягають імплементації в українське законодавство згідно До-
повнення XVII-3 до Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною
і ЄС. У рамках цього процесу у серпні 2018 року Україна передала
Європейській Комісії проєкт Дорожньої карти з інтеграції України
до Єдиного цифрового ринку ЄС. Це дало початок структурова-
ному, поетапному співробітництву протягом 2018-2024 рр. [37].
В даний час Україна, зокрема Мінцифри, вже успішно працює
над впровадженням цифрових технологій, розвитком електронного
урядування, реалізує проєкти розбудови цифрової економіки, які
було розглянуто вище.
Слід відзначити, що розвиток електронного урядування є не-
від’ємним елементом двостороннього співробітництва України і ЄС
у цифровій сфері. ЄС підтримує проєкти з електронного урядування
в Україні та виділяє технічну допомогу на їх розвиток, відіграючи
важливу роль у цифровій трансформації України. 11 лютого 2020 р.
Україна та ЄС підписали Угоду про фінансування заходу «Під-
тримка ЄС для електронного урядування та цифрової економіки в
Україні» на суму 25 млн. євро, які планувалось спрямувати на роз-
виток системи «Дія» та електронних адміністративних послуг, за-
безпечення інтероперабельності, вдосконалення системи реєстрів,
розвиток кібербезпеки, широкосмугового та мобільного інтернету,
технологій електронної ідентифікації [27; 38].
Співпраця України із ЄС, щодо становлення інституціона-
льно-правових засад трансформації підприємств до цифрової еко-
номіки, розвитку цифрового ринку, відбувається також у рамках
проєкту-ініціативи ЄС «Східне партнерство» (СхП). Основна мета
СхП – сприяння політичним та економічним реформам у країнах-
партнерах через [39]:
• укладання Угоди про асоціацію;
• створення зони вільної торгівлі (ЗВТ);
• лібералізацію візового режиму з ЄС;
68
• підтримку стабільність та безпеки у регіоні;
• розвиток енергетичної галузі;
• захист навколишнього середовища.
Наразі Двосторонній вимір »Східного партнерства» для Ук-
раїни доповнений новими елементами [40]:
– Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови;
– Програма регіонального розвитку.
Центральною програмою ініціативи ЄС з підтримки цифрової
трансформації в країнах східного партнерства є EU4Digatal Fscility
(EU4Digatal) з метою поширення єдиного цифрового ринку на кра-
їни регіону [41; 42]. Метою програми є усунення перешкод та
бар'єрів для загальноєвропейських онлайн-послуг для громадян,
державних адміністрацій та підприємств, у тому числі через гармо-
нізацію цифрового середовища між країнами-партнерами (СхП) та
ЄС. Програма спрямована на підтримку у шести ключових сферах
політики (див. таблицю).
Таблиця
Ключові сфери політики для підтримки в рамках програми ЄС
EU4Digatal Fscility (EU4Digatal) (складено на основі [42])
Сфери
політики для
підтримки
Діяльність включає
1 2
Телекомуніка-
ційна сфера
створення спільного роумінгового простору між країнами
СхП, розробка та впровадження загального підходу до ціно-
утворення у роумінгу у регіоні СхП; посилення організаційної
та фінансової незалежності національних регулюючих орга-
нів для електронних комунікацій; підтримка скоординованого
підходу для звільнення 700 МГц у 6 країнах-партнерах СхП
Довіра та без-
пека
розвиток трастових послуг у цифровій економіці та кібербез-
пеці для підвищення стійкості критично важливої інфра-
структури; розробка та реалізація регіональної дорожньої
карти та національних планів дій щодо взаємного визнання
електронної ідентифікації; пілотування сумісного транскор-
донного електронного підпису; розробку регіональних рамок
для транскордонних електронних послуг; розробка стандарт-
ного набору посібників з кібербезпеки для регіону СхП
Електронна
торгівля
спрощення процедур торгівлі та гармонізацію між Східними
країнами-сусідами ЄС та ЄС шляхом просування спільних ра-
мок для електронної комерції, електронної митниці та елект-
ронної логістики, створення Цифрових транспортних коридо-
рів; сприяння налагодженню зв'язків між заінтересованими
сторонами електронної торгівлі у регіоні; експериментальні
механізми обміну інформацією між транскордонними мит-
ними органами тощо
69
Закінчення таблиці
1 2
ІКТ інновації реформи та дії, спрямовані на розвиток досліджень у галузі
ІКТ, стартапів та інноваційних екосистем, спираючись на до-
свід ЄС та кращі практики; створення загальної законодавчої
бази з інновацій у сфері ІКТ; розробку загального навчаль-
ного пакета, призначеного для політиків, організацій ІКТ та
бізнесу; сприяння створенню мереж учасників інноваційної
екосистеми; розширення мережі та платформи Start-up
Europe, щоб охопити усі 6 країн-партнерів; реалізація реклам-
них кампаній
Електронна
охорона здоро-
в'я
розробка гармонізованих національних рамок для електрон-
ної охорони здоров'я як між країнами-партнерами СхП, так і з
ЄС; розробка керівних принципів та стандартів гармонізації
електронної охорони здоров'я; створення транскордонної
платформи електронної охорони здоров'я; залучення регіону
до відповідних проєктів, програм та ініціатив ЄС
Електронні
навички
реалізацію стратегій у галузі цифрових навичок у країнах
СхП, спрямованих на створення національних коаліцій для
цифрових робочих місць та рамок компетенцій для малого
бізнесу; визначення методології для вимірювання та прогно-
зування національних прогалин у цифрових навичках; визна-
чення загальної структури компетенцій для МСП та мікробіз-
несу; створення національних коаліцій для здобуття навичок
та робочих місць; проведення навчальних семінарів та тре-
нінгів; реалізація рекламних кампаній у країнах-партнерах
В рамках вище перелічених напрямків Україні вдалося до-
сягти певного прогресу. Вищенаведені передумови, створені з боку
європейської сторони, в свою чергу, вимагають посиленої уваги від
українських інституцій державної влади щодо вдосконалення полі-
тики та конкретних дій для подальшого цифрового розвитку Укра-
їни.
У 2022 р. Україна долучилася до Програми «Цифрова Єв-
ропа» до 2027 р. Вона надає фінансування для цифровізації країн
Європи за різними напрямами [43]. На фінансування проєктів за до-
ступними для України напрямами передбачено близько 6 млрд
євро, які виділятимуть протягом 7 років. Для України доступно такі
напрями: високопродуктивний комп'ютинг – 2,2 млрд євро (можуть
податися проєкти, які обчислюють великі масиви даних для рішень
у сфері економіки, охорони здоров’я або оборонної промисловості);
штучний інтелект, дані та хмарні послуги – 2,1 млрд євро (можуть
податися проєкти, які створюють продукти на базі штучного інте-
лекту для полегшення роботи підприємств, держадміністрацій або
дослідницьких установ); цифрові навички – 580 млн євро (можуть
податися проєкти, які створюють можливості для набуття нових на-
70
вичок у сфері IT); використання цифрових технологій в економіці
та суспільстві – 1,1 млрд євро (можуть податися проєкти, які впро-
ваджують цифровізацію у бізнесі або у сфері електронного уряду-
вання, охорони здоров’я, навколишнього середовища, освіти та
культури, технологій Smart City). Напрям «кібербезпека» в цій про-
грамі є закритим для України та держав не членів ЄС. ЄС звільнив
Україну від сплати внесків у 2021-2022 роках та надав знижку 95%
на фінансові внески протягом 2023-2027 років.
Зважаючи на те, що напрям кібербезпеки закритий для країн
не членів ЄС, він є досить актуальним, оскільки разом із позитив-
ними сторонам цифрової економіки виникають специфічні для по-
всюдної цифровізації небезпеки, одна з яких - кіберзлочинність. В
звіті Всесвітнього економічного форуму [44], кібератаки віднесено
до головних небезпек в епоху цифровізації. Тому розвиток цифро-
вої економіки можливий лише за умов функціонування надійної си-
стеми кібербезпеки.
Серед інших закордонних організацій, які підтримують роз-
виток цифрової економіки в Україні, слід виділити Google.org, який
надасть грант у 2 млн дол. та своїх фахівців з Google.org Fellowship
на розвиток цифрової освіти в Україні. В межах спільного проєкту
буде оновлюватись проєкт «Дія. Цифрова освіта», зокрема: еле-
менти штучного інтелекту для створення індивідуального плану на-
вчання; інтерактивні стимулятори, які наблизять користувача до
реальних ситуацій у професії; рекомендації щодо перекваліфікації
та підвищення кваліфікації; пошук вакансій відповідно до напряму
та успіхів у навчанні. Цей проєкт передбачає створення спеціаль-
ного освітнього застосунку та розробку нових освітніх серіалів та
проєктів. Спеціалісти Google.org на безоплатній основі допомагати-
муть масштабувати проєкт «Дія. Цифрова освіта» протягом шести
місяців [45].
Таким чином, розвиток цифрової економіки та відповідне
нормативне забезпечення розвиваються не тільки на внутрішніх ін-
ститутах. В Україні формуються інституціонально-правові засади
розвитку цифрової економіки, зокрема трансформації підприємств
у рамках євроінтеграції. Співпраця між ЄС та Україною розвива-
ються. Системи електронної комерції, біржових і фінансових ринків
тощо мають дотримуватися міжнародних та європейських стандар-
тів, які стосується багатьох питань розвитку цифрової економіки та
розвитку підприємств, бізнесу.
71
Обґрунтування пропозицій щодо удосконалення інститу-
тів трансформації промислових підприємств до цифрової еко-
номіки
На платформі Дія. Бізнес приділяється увага цифровізації
бізнесу, зокрема проводяться семінари з цифровізації бізнесу не ІТ-
компаній, способів цифрових трансформацій у компаніях, інстру-
ментів із вдосконалення компаній та ін. Підтримка і стимулювання
передусім спрямовано на підприємства малого та середнього біз-
несу. Так, на платформі є такі розділи:
1. Для тих, хто тільки планує бізнес «Мрію про бізнес».
2. Для тих, хто починає будувати власну справу «Починаю
бізнес».
3. Для тих, хто вже має бізнес «Керую бізнесом».
В останньому розділі є підрозділ з інформацією щодо цифро-
вої трансформації бізнесу, є можливості безкоштовних консульта-
цій. Також в цьому розділі у підрозділі «сервіси та можливості»
представлені такі пункти: «фінансова підтримка», «грантові про-
грами підтримки», «електронний документообіг та управління
проєктами» й інші, які можуть бути корисними для підприємств на
шляху трансформації до умов цифрової економіки.
Слід зауважити, що, наприклад, у підрозділі «Електронний
документообіг та управління проєктами» програма автоматизації
обліку пропонується для ресторанів, торгівлі, готелів і фітнес-цент-
рів. Пропонується онлайн-сервіси з електронного документообігу,
хмарна платформа для обміну електронними документами. Все це
дуже вагомі досягнення із створення інформаційної, консультатив-
ної, ідейної, частково фінансової та іншої підтримки бізнесу на
шляху цифровізації та адаптації до умов господарювання у цифро-
вій економіці, з одного боку, з іншого – в складних умовах воєнного
стану. Разом із цим на платформі Дія. Бізнес нажаль не має окремої
уваги до промислових підприємств, передусім щодо цифрової транс-
формації промисловості. Слід відмітити, що промислові підприєм-
ства мають суттєву відмінність від торгівлі та сфери послуг, часто
виконують поряд із виробничими функціями й інші (розробка і до-
слідження, реалізація вироблених товарів, надання послуг, тощо).
Тому слід доопрацювати платформу Дія. Бізнес з оглядом на по-
треби промислових підприємств, зокрема необхідності трансфор-
мації управління в умовах цифровізації.
Наразі в умовах воєнного стану Уряд планує збільшити об-
сяги допомоги бізнесу – грантові програми єРобота, програми піль-
гового кредитування [46] (подання заявки на грант здійснюється
72
через портал «Дія»). Передусім це робиться для підтримки еконо-
мічної активності населення країни, збереження трудового потен-
ціалу, зайнятості населення в умовах воєнного стану. У цьому сенсі
доцільно додати цільові гранти саме на цифрову трансформацію
промислових підприємств.
На сайті Міністерства економіки розділ «Промислова полі-
тика» не є інформативним, оскільки з нього не зрозумілими є оріє-
нтири та зміст державної промислової політики, не зазначено на
яких нормах й інституціонально-правовій базі вона ґрунтується. На-
приклад, у 2021 р., Кабінетом Міністрів України (постанова № 179)
була затверджена Національна економічна стратегія на період до
2030 р. (НЕС-2030) [47], у якій у Розділі ІІ. «Стратегічний курс еко-
номічної політики до 2030 року» десятим напрямом економічної
політика зазначена промисловість. В НЕС-2030 названо стратегічні
цілі та окреслено завдання промислового розвитку. Втім Закон Ук-
раїни «Про державну промислову політику» досі не прийнято. Та-
кож доцільно переглянути чинну Концепцію державної промислової
політики на предмет відповідності сучасним векторам економіч-
ного і промислового розвитку. А на сайті Мінекономіки зрозуміло
окреслити державні пріоритети промислової політики і норма-
тивно-інституціональну базу, на якій вона ґрунтується.
Висновки і пропозиції
1. Трансформація підприємств до цифрової економіки відбу-
вається у сформованому на даний проміжок часу інституціональ-
ному середовищі. Розвиток цифрової економіки сприяє появі нових
норм та розвитку інституціонально-правових засад на державному
рівні, що здійснюється вже під впливом діючих всередині держави
формальних і неформальних інститутів та інститутів наднаціональ-
них.
2. Базовими інститутами у будь-якому суспільстві є: соціальні
(або соціокультурні), економічні, політичні. Базові суспільні інсти-
тути впливають на модель економіки (економічну систему), яка
превалює в країні у певний період часу і навпаки – модель еконо-
міки визначає форми, характер і риси базових інститутів. Основ-
ними економічними інститутами є праця, власність, розподіл, які
притаманні будь-якій економіці, але в залежності від форми еконо-
мічної організації країни, моделі економіки, змін протягом часу, по
різному проявляються, змінюються. Базовими політичними інсти-
тутами є інститути: законодавчої влади; виконавчої влади; судової
влади; інститут примусу. У рамках політичних інститутів, зокрема
73
інститутів державної влади і органів управління здійснюється полі-
тика та створюється необхідне нормативне і інституціональне під-
ґрунтя розвитку у відповідності до заявленого стратегічного век-
тору. До соціальних (соціокультурних) інститутів, можна віднести
національний менталітет, ідеологічні переконання, культурну спад-
щину, базові цінності; освітні інститути; інститут сім’ї, ціннісні
особливості різних поколінь та ін., які також сильно впливають на
розвиток підприємств і трансформації управління в сучасних умо-
вах.
Досконала законодавча база є основою нормального функ-
ціонування і розвитку підприємств та організацій у бідь якій еконо-
міці. Тому саме на державу, інститут політичний, покладається за-
вдання забезпечити ефективне функціонування в Україні інститу-
ціонально-правових засад, нормативного забезпечення та довго-
строкових векторів розвитку.
3. На сьогоднішній день, політику у сфері розвитку інформа-
ційного суспільства та цифрової економіки в Україні здійснює Мі-
ністерство цифрової трансформації (Мінцифри), реалізуючи ряд
проєктів, спрямованих на цифровізацію різних сфер життя насе-
лення, бізнесу. Незважаючи на те, що в країні воєнний стан, цифрові
трансформації та розвиток цифрової економіки продовжуються та
актуалізуються. Незважаючи на воєнний стан в Україні, Урядом
підтримуються загальносвітові тренди, щодо цифровізації еконо-
міки, ведеться робота із нормативно-інституціонального забезпе-
чення цього розвитку. Все це створює передумови для трансформа-
ції управління на підприємствах, зокрема промислових.
4. Стратегічний курс України спрямовано на євроінтеграцію.
Тому інституціональне підґрунтя розвитку цифрової економіки і
нормативне забезпечення будується під впливом не лише внутріш-
ніх формальних і неформальних інститутів, а і наднаціональних.
Згідно Угоди про асоціацію з ЄС Україна має йти шляхом імпле-
ментації євроінтеграційних реформ, переймати європейські підходи
та практики, адаптуючи їх до національних умов. Співпраця у сфері
цифрової економіки є одним із ключових пріоритетів у співробіт-
ництві України та ЄС. У рамках процесу наближення законодавства
до права ЄС українська сторона ініціювала діалог з Європейською
Комісією щодо оновлення і розширення переліку законодавчих ак-
тів ЄС, які підлягають імплементації в українське законодавство та
передала Європейській Комісії проєкт Дорожньої карти з інтеграції
України до Єдиного цифрового ринку ЄС, що дало початок струк-
турованому, поетапному співробітництву.
74
5. Становлення інституціонально-правових засад трансфор-
мації підприємств до цифрової економіки, розвитку цифрового
ринку відбувається також у рамках проєкту-ініціативи ЄС «Східне
партнерство» (СхП), яке передбачає широкий спектр інституцій-
ного та тематичного виміру співпраці. Центральною програмою іні-
ціативи ЄС з підтримки цифрової трансформації в країнах східного
партнерства є EU4Digatal Fscility (EU4Digatal), яка спрямована на
підтримку у шести ключових сферах політики: телекомунікаційна
сфера, довіра та безпека, електронна торгівля, ІКТ інновації, елект-
ронна охорона здоров'я, електронні навички. В рамках цих напрям-
ків Україні вдалося досягти певного прогресу, які ще вимагають по-
силеної уваги і координації українських інституцій державної влади
щодо вдосконалення політики та конкретних дій для подальшого
цифрового розвитку України.
6. Співпраця між ЄС та Україною розвивається. У 2022 р. Ук-
раїна долучилася до Програми «Цифрова Європа» до 2027 р., яка
надає фінансування для цифровізації країн Європи за різними на-
прямами (високопродуктивний комп'ютинг – 2,2 млрд євро; штуч-
ний інтелект, дані та хмарні послуги – 2,1 млрд євро; цифрові на-
вички – 580 млн євро; використання цифрових технологій в еконо-
міці та суспільстві – 1,1 млрд євро). Напрям «кібербезпека» є закри-
тим для України і держав не членів ЄС. Кібербезпека в умовах
цифрової економіки і, особливо, воєнного стану є актуальним на-
прямом розвитку для України, оскільки разом із позитивними сто-
ронам цифрової економіки виникають специфічні для повсюдної
цифровізації небезпеки, одна з яких – кіберзлочинність – одна з го-
ловних небезпек в епоху цифровізації. Тому цей напрям безпеки
також актуалізується для підприємств усіх галузей.
7. Вплив наднаціональних інститутів, зокрема Угоди про асо-
ціацію, проєкту-ініціативи ЄС «Східне партнерство» та інших про-
єктів на розвиток цифрової економіки України є відчутним. У пода-
льшому необхідна системна, злагоджена робота законодавчої та ви-
конавчої влади у питаннях трансформації і стимулювання розвитку
промислових підприємств до цифрової економіки. Для чого є по-
треба у розбудові цифрової інфраструктури, наявності доступу до
швидкісного інтернету, забезпечення безперебійного інтернет-
зв’язку, розвитку цифрових навичок, затвердження стратегічних
документів у сфері цифрового розвитку, стимулювання трансфор-
мації підприємств до цифровізації.
8. Подальший розвиток інституціонально-правових засад,
нормативного забезпечення процесів цифровізації, потребує фор-
75
мування інституціональних механізмів стимулювання трансформа-
ції підприємств до цифрової економіки та доступу до сучасних
цифрових технологій і продуктів для виробничих цілей. Це особ-
ливо стосується промислових підприємств. Потребує корегування
довгострокова промислова політика держави із урахуванням вимог
глобальної конкуренції в світі, спричиненої розвитком цифрових
технологій, а також соціально-економічної ситуації в країні, спри-
чиненої війною. Передусім державна політика у напрямі трансфор-
мації підприємств до цифрової економіки повинна бути спрямована
на формування стійких інституціонально-правових засад і правил,
які дозволять промисловим підприємствам здійснювати далекий го-
ризонт планування діяльності в умовах цифрової економіки. В
цьому сенсі доцільно визначити принципи побудови сучасної про-
мислової політики з урахуванням воєнного стану, втрат промисло-
вого потенціалу, необхідності подальшого післявоєнного віднов-
лення, захисту національних інтересів, доступу до програмного за-
безпечення, кваліфікованих спеціалістів, фінансування цифрових
трансформацій у промисловому секторі економіки.
Дослідження дозволяє сформулювати рекомендації щодо
розвитку інститутів трансформації підприємств до цифрової еконо-
міки:
1. Україні потрібна сучасна промислова політика із окресле-
ними принципами, баченням. Необхідною є стратегія промислового
розвитку з урахуванням цифрової економіки, воєнного стану, втрат
промислового і трудового потенціалу, необхідності післявоєнного
відновлення. Згідно новій стратегії промислового розвитку слід
прийняти Закон «Про державну промислову політику».
2. На сайті Мінекономіки у розділі «Промислова політика»
доцільно зрозуміло окреслити державні пріоритети промислової по-
літики, зазначити чинну інституціональну базу, на якій ґрунтується
промислова політика держави.
3. Державна промислова політика має відповідати вимогам
часу, тому слід закласти у неї завдання із цифрової трансформації
промислових підприємств. В промисловій політиці має містити сти-
мулюючі механізми цифрової трансформації. У цьому сенсі Мін-
економіки має співпрацювати із Мінцифри. Наприклад, на плат-
формі Дія. Бізнес доцільно створити розділ саме для підприємств
промисловості: діючих та нових підприємств. Розробити окремо ме-
ханізм стимулювання цифровізації промислових підприємств, орга-
нізувати доступ до нових цифрових технологій, цифрової освіти, ІТ-
76
спеціалістів, цифрових промислових рішень, платформ для взаємо-
дії і промислового співробітництва. Наразі в умовах воєнного стану
Уряд планує збільшити обсяги допомоги бізнесу – грантові про-
грами єРобота, програми пільгового кредитування. У цьому сенсі
доцільно додати цільові гранти саме на цифрову трансформацію
промислових підприємств.
Література
1. Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства. Підсумкові доку-
менти. Женева 2003 – Туніс 2005. URL: https://informationsociety.files.
wordpress.com/2006/08/book-ua.doc (дата звернення: 01.12.2022).
2. Buleev I., Chorna O., Bryukhovetsky Y. The global experience of state support
for industrial production in the context of the transition to industry 4.0 and digitalization.
Economics and management under conditions of uncertainty – the Polish and Ukrainian
experience. The WSB University in Poznan Research Journal. 2021. Vol. 95. No. 4.
P. 95-113. DOI: https://doi.org/10.5604/013001.0015.9364.
3. Доклад о цифровой экономике 2021. Международные потоки данных и
развитие: кому служат потоки данных. Конференция Организации Объединен-
ных Наций по торговле и развитию. 2021. 16 с.
4. Digital economy report 2021. Cross-border data flows and development: For
whom the data flow. United Nations, 2021. URL: https://unctad.org/
system/files/official-document/der2021_en.pdf (дата звернення: 01.12.2022).
5. Прогресс, достигнутый в осуществлении решений и последующей дея-
тельности. Генеральная Ассамблея Экономический и Социальный Совет. Пункт
18. Экономические и экологические вопросы: Наука и техника в целях развития.
2021. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/a74d62_ru.pdf (дата звер-
нення: 01.12.2022).
6. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2017. The digital
transformation. URL: https://www.oecd.org/sti/oecd-science-technology-and-industry-
scoreboard-20725345.htm (дата звернення: 01.12.2022).
7. Булєєв І.П. Економіка України на сучасному етапі: інституційний аспект.
Вісник економічної науки України. 2015. № 1 (28). С. 26–34.
8. Гриценко А.А. Інформаційно-цифровий етап розвитку соціально-еко-
номічних систем. Економіка України. 2022. № 1. С. 29-46. DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029.
9. Пустоваров А.І. Інституційне забезпечення процесу цифрової трансфор-
маціїуправління розвитком національної економіки. Науковий вісник Ужгородсь-
кого національного університету. 2019. Вип. 24. Ч. 1. С. 164-168.
10. Вишневский В.П., Гаркушенко О.Н., Заниздра М.Ю., Князев С.И., Лип-
ницкий Д.В., Чекина В.Д. Цифровизация экономики: как повысить конкурентоспо-
собность страны / под ред. В.П. Вишневского и С.И. Князева. Киев: ИЭП НАН
Украины, 2021. 182 c.
11. Вишневський О.С. Цифрова платформізація процесу стратегування ро-
звитку національної економіки: монографія. Київ: ІЕП НАН України, 2021. 449 с.
12. Інтелектуалізація підприємств: концептуальні підходи та механізми
стимулювання: монографія / Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв та ін. Київ: ІЕП НАН
України, 2022. 424 с.
77
13. Стойко О.М. Трансформація політичних інститутів у сучасних пере-
хідних суспільствах: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького
НАН України; «Логос», 2016. 416 с.
14. Богиня Д.П. Трудовий менталітет у системі управління трудовими. Со-
циально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные проблемы
в контексте стратегии развития Украины: сб. науч. тр.: в 3 т. Донецк: ИЭП НАН
Украины, 2007. Т. 1. С. 16-22.
15. Колот А.М., Герасименко О.О. Покоління z і соціально-трудова плат-
форма «Праця 4.0»: імперативи взаємодії. Демографія та соціальна економіка.
2020. № 2 (40). С. 103-138.
16. Про Національну програму інформатизацію: Закон України від
04.02.1998 р. № 74/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-
%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 01.12.2022).
17. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015 роки: Закон України від 09.01.2007 р. № 537-V. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537-16#Text (дата звернення: 01.12.2022).
18. Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в
Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 386-
р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80#Text (дата звер-
нення: 01.12.2022).
19. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Законодавче забез-
печення розвитку інформаційного суспільства в Україні: Постанова Верховної
Ради України від 3 липня 2014 р. №1565-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/1565-18#Text (дата звернення: 01.12.2022).
20. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства
України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпо-
рядження Кабінету Міністрів України. 17 січня 2018 р. № 67-р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#top (дата звернення:
01.12.2022).
21. Вектори економічного розвитку. Кабінет Міністрів України, 2021. URL:
https://www.nes2030.org.ua/docs/doc-vector.pdf (дата звернення: 01.12.2022).
22. Питання Міністерства цифрової трансформації: Постанова Кабінету
Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 856. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#n12 (дата звернення:
01.12.2022).
23. Проєкти. Міністерство цифрової трансформації України. URL:
https://thedigital.gov.ua/projects (дата звернення: 01.12.2022).
24. Онлайн-платформа «Дія. Бізнес». URL: https://business.diia.gov.ua/ (дата
звернення: 01.12.2022).
25. Дія City, Digital Country (DC). URL: https://city-backend.diia.gov.ua/
storage/uploads/files/shares/page/home/%D0%94%D1%96%D1%8F%20City.pdf (дата
звернення: 01.12.2022).
26. Digital Economy and Society Index 2021. Thematic chapters. URL:
https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi (дата звернення: 01.12.2022).
27. Digital Decade 2030. Policy programme: a path to the digital decade. URL:
https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/powerpoint-presentation-policy-
programme-path-digital-decade (дата звернення: 01.12.2022).
28. Дорожня карта. URL: https://thedigital.gov.ua/projects/yevrointegraciya/
roadmap (дата звернення: 01.12.2022).
29. Перелік видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом ство-
рення правового режиму Дія Сіті: Постанова Кабінету Міністрів України від
78
19 квітня 2022 р. № 467. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2022-
%D0%BF#top (дата звернення: 01.12.2022).
30. Військові облігації, пільгова іпотека: Михайло Федоров розповів про нові по-
слуги, які з'являться в Дії / Міністерство та Комітет цифрової трансформації. 2022.
URL: https://thedigital.gov.ua/news/viyskovi-obligatsii-pilgova-ipoteka-mikhaylo-fedorov-
rozpoviv-pro-novi-poslugi-yaki-zyavlyatsya-v-dii (дата звернення: 01.12.2022).
31. Загальний огляд відносин Україна-ЄС. URL: https://ukraine-
eu.mfa.gov.ua/posolstvo/zagalnij-oglyad-vidnosin-ukrayina-yes (дата звернення:
01.12.2022).
32. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»: Закон України від
1 липня 2010 р. № 2411-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text
(дата звернення: 01.12.2022).
33. Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Со-
юзу та першочергові заходи у цьому напрямі: Постанова Верховної Ради України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/874-18#Text (дата звернення: 01.12.2022).
34. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-чле-
нами, з іншої сторони. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page (дата
звернення: 01.12.2022).
35. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу
держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в
Організації Північноатлантичного договору): Закон України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2680-19#Text (дата звернення: 01.12.2022).
36. Відносини Україна – ЄС. URL: https://mfa.gov.ua/yevropejska-
integraciya/vidnosini-ukrayina-yes (дата звернення: 01.12.2022).
37. Співпраця у сфері цифрової економіки. URL: https://ukraine-
eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/yedinij-cifrovij-rinok-yes (дата звер-
нення: 01.12.2022).
38. Угода щодо підтримки ЄС для електронного урядування та цифрової
економіки в Україні (на сайті Верховної Ради України). URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_001-20 (дата звернення: 01.12.2022).
39. Історія Східного Партнерства. Українська національна платформа.
URL: http://eap-csf.org.ua/pro-nas/pro-skhidne-partnerstvo/ (дата звернення:
01.12.2022).
40. Ініціатива ЄС «Східне Партнерство». URL: https://mms.gov.ua/
mizhnarodne-spivrobitnictvo/yevropejska-integraciya/iniciativa-yes-shidne-partnerstvo
(дата звернення: 01.12.2022).
41. Проекти ініціативи EU4Digital. URL: https://eufordigital.eu/ru/other-
projects/ (дата звернення: 01.12.2022).
42. Программа EU4Digital. URL: https://eufordigital.eu/ru/discover-eu/
eu4digital-supporting-digital-economy-and-society-in-the-eastern-partnership/ (дата
звернення: 01.12.2022).
43. Україна долучилася до Програми «Цифрова Європа» до 2027 року. Вона
надає фінансування для цифровізації країн Європи за різними напрямами. URL:
https://thedigital.gov.ua/news/ukraina-doluchilasya-do-programi-tsifrova-evropa-shcho-
tse-oznachae (дата звернення: 01.12.2022).
44. The Global Risks Report 2019. World Economic Forum. URL:
http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_Risks_Report_2019.pdf (дата звер-
нення: 01.12.2022).
45. Мінцифри. URL: https://thedigital.gov.ua/ (дата звернення: 01.12.2022).
79
46. еРобота: гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу. URL:
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=94321ef8-1418-479c-
a69f-f3d0fdb8b977&title=Robota-GrantiVidDerzhaviNaVidkrittiaChiRozvitokBiznesu
(дата звернення: 01.12.2022).
47. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030
року. Постанова Кабінету Міністрів України № 179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/179-2021-%D0%BF#n25 (дата звернення: 01.12.2022).
References
1. Vsesvitnii samit z pytan informatsiinoho suspilstva. Pidsumkovi dokumenty
[World Summit on Information Society. Final documents]. Geneva 2003 – Tunisia 2005.
Retrieved from https://informationsociety.files.wordpress.com/2006/08/book-ua.doc [in
Ukrainian].
2. Buleev. I., Chorna. O., Bryukhovetsky. Y. (2021). The global experience of
state support for industrial production in the context of the transition to industry 4.0 and
digitalization. Economics and management under conditions of uncertainty – the Polish
and Ukrainian experience. The WSB University in Poznan Research Journal, Vol. 95,
no. 4, рр. 95-113. DOI: https://doi.org/10.5604/013001.0015.9364.
3. Doklad o tsifrovoy ekonomike 2021 [Digital Economy Report 2021]. (2021).
Mezhdunarodnyye potoki dannykh i razvitiye: komu sluzhat potoki dannykh [Interna-
tional Data Flows and Development: Who Data Flows Serve]: United Nations
Conference on Trade and Development. 16 p. [in Russian].
4. Digital economy report 2021. (2021). Cross-border data flows and
development: For whom the data flow. United Nations. Retrieved from
https://unctad.org/system/files/official-document/der2021_en.pdf.
5. Progress made in the implementation of decisions and follow-up. General
Assembly Economic and Social Council. Item 18: Economic and environmental issues:
Science and technology for development. 2021. URL: https://unctad.org/system/files/of-
ficial-document/a74d62_ru.pdf (last accessed 1.12.2022).
6. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2017. The digital
transformation. Retrieved from https://www.oecd.org/sti/oecd-science-technology-and-
industry-scoreboard-20725345.htm.
7. Buleev, I.P. (2015). Ekonomika Ukrainy na suchasnomu etapi: instytutsiinyi
aspekt [Economy of Ukraine at the current stage: institutional aspect]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (28), рр. 26–34 [in Ukrainian].
8. Hrytsenko, A.A. (2022). [The informational and digital stage of development
of socio-economic systems]. Economy of Ukraine. 2022. No. 1. P. 29-46. DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029 [in Ukrainian].
9. Pustovarov, A.I. (2019). Instytutsiine zabezpechennia protsesu tsyfrovoi
transformatsiiupravlinnia rozvytkom natsionalnoi ekonomiky [Institutional support of
the process of digital transformation, management of the development of the national
economy]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu – Scientific
Bulletin of the Uzhhorod National University, Issue 24, Part 1, рр. 164-168 [in
Ukrainian].
10. Vyshnevskyi, V.P., Harkushenko, O.N., Zanizdra, M.Yu., Knyazev, S.I.,
Lipnytskyi, D.V., Chekina, V.D. (2021). Tsifrovizatsiya ekonomiki: kak povysit'
konkurentosposobnost' strany [Digitization of the economy: how to increase the
competitiveness of the country]. Kyiv, IІE of NAS of Ukraine. 182 p. [in Russian].
11. Vishnevsky, O.S. (2021). Tsyfrova platformizatsiia protsesu stratehuvannia
rozvytku natsionalnoi ekonomiky [Digital platformization of the process of strategizing
80
the development of the national economy]. Kyiv, IІE of NAS of Ukraine. 449 p. [in
Ukrainian].
12. Bryukhovetska, N.Yu., Buleev, I.P. et al. (2022). Intelektualizatsiia
pidpryiemstv: kontseptualni pidkhody ta mekhanizmy stymuliuvannia [Intellectualiza-
tion of enterprises: conceptual approaches and mechanisms of stimulation]. Kyiv, IІE of
NAS of Ukraine. 424 p. [in Ukrainian].
13. Stoyko, O.M. (2016). Transformatsiia politychnykh instytutiv u suchasnykh
perekhidnykh suspilstvakh [Transformation of political institutions in modern
transitional societies]. Kyiv: Institute of State and Law named after V.M. Koretsky of
NAS of Ukraine; «Logos», 2016. 416 p. [in Ukrainian].
14. Bogynia, D.P. (2007). Trudovyi mentalitet u systemi upravlinnia trudovymy.
Sotsyalno-эkonomycheskye aspektы promыshlennoi polytyky [Labor mentality in the
labor management system. Socio-economic aspects of industrial policy]. Aktual'nyye
problemy v kontekste strategii razvitiya Ukrainy – Actual problems in the context of
Ukraine's development strategy, Vol. 1, рр. 16-22 [in Ukrainian].
15. Kolot, A.M., Gerasimenko, O.O. (2020). Pokolinnia z i sotsialno-trudova
platforma «Pratsia 4.0»: imperatyvy vzaiemodii [Generation z and social and labor
platform «Labor 4.0»: imperatives of interaction]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika
– Demography and social economy, 2 (40), рр. 103-138 [in Ukrainian].
16. Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsiiu: Zakon Ukrainy vid
04.02.1998 r. № 74/98-VR [On the National Informatization Program: Law of Ukraine
dated February 4, 1998 No. 74/98-VR]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].
17. Pro Osnovni zasady rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini na 2007-
2015 roky: Zakon Ukrainy vid 09.01.2007 r. № 537-V [On the Basic Principles of
Information Society Development in Ukraine for 2007-2015: Law of Ukraine dated
January 9, 2007 No. 537-V]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537-
16#Text [in Ukrainian].
18. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini:
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 15 travnia 2013 r. № 386-r [On the
approval of the Information Society Development Strategy in Ukraine: Decree of the
Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 15, 2013 No. 386]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80#Text [in Ukrainian].
19. Pro Rekomendatsii parlamentskykh slukhan na temu: «Zakonodavche
zabezpechennia rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini: Postanova Verkhovnoi
Rady Ukrainy vid 3 lypnia 2014 r. №1565-VII [About the Recommendations of the
parliamentary hearings on the topic: "Legislative support for the development of the
information society in Ukraine: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine dated July
3, 2014 No. 1565-VII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1565-
18#Text [in Ukrainian].
20. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva
Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii:
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy. 17 sichnia 2018 r. № 67-r [On the
approval of the Concept of the development of the digital economy and society of
Ukraine for 2018-2020 and the approval of the plan of measures for its implementation:
Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine. January 17, 2018 No. 67]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#top [in Ukrainian].
21. Vektory ekonomichnoho rozvytku [Vectors of economic development].
(2021). Cabinet of Ministers of Ukraine. Retrieved from https://www.nes2030.org.ua/
docs/doc-vector.pdf [in Ukrainian].
81
22. Pytannia Ministerstva tsyfrovoi transformatsii: Postanova Kabinetu Ministriv
Ukrainy vid 18 veresnia 2019 r. № 856 [Issues of the Ministry of Digital Transformation:
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated September 18, 2019 No. 856].
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#n12 [in
Ukrainian].
23. Proiekty [Projects]. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. Retrieved
from https://thedigital.gov.ua/projects [in Ukrainian].
24. Onlain-platforma «Diia. Biznes». Retrieved from https://business.diia.
gov.ua/ [in Ukrainian].
25. Diia City. Digital Country (DC). Retrieved from https://city-
backend.diia.gov.ua/storage/uploads/files/shares/page/home/%D0%94%D1%96%D1%
8F%20City.pdf [in Ukrainian].
26. Digital Economy and Society Index 2021. Thematic chapters. Retrieved from
https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi.
27. Digital Decade 2030. Policy programme: a path to the digital decade.
Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/powerpoint-presentation-
policy-programme-path-digital-decade.
28. Dorozhnia karta [Road map]. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/
projects/yevrointegraciya/roadmap [in Ukrainian].
29. Perelik vydiv diialnosti, zdiisnennia yakykh stymuliuietsia shliakhom
stvorennia pravovoho rezhymu Diia Siti: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19
kvitnia 2022 r. № 467 [List of types of activities, the implementation of which is
stimulated through the creation of the legal regime of Diya City: Decree of the Cabinet
of Ministers of Ukraine dated April 19, 2022 No. 467]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/467-2022-%D0%BF#top [in Ukrainian].
30. Viiskovi oblihatsii, pilhova ipoteka: Mykhailo Fedorov rozpoviv pro novi
posluhy, yaki ziavliatsia v Dii [Military bonds, preferential mortgages: Mykhailo
Fedorov talked about new services that will appear in Diya]. (2022). Ministry and Digital
Transformation Committee. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/viyskovi-
obligatsii-pilgova-ipoteka-mikhaylo-fedorov-rozpoviv-pro-novi-poslugi-yaki-
zyavlyatsya-v-dii [in Ukrainian].
31. Zahalnyi ohliad vidnosyn Ukraina-YeS [General overview of Ukraine-EU
relations]. Retrieved from https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/zagalnij-oglyad-
vidnosin-ukrayina-yes [in Ukrainian].
32. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky»: Zakon Ukrainy vid 1 lypnia
2010 r. № 2411-VI [On the principles of domestic and foreign policy": Law of Ukraine
dated July 1, 2010 No. 2411-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2411-17#Text [in Ukrainian].
33. Pro pidtverdzhennia kursu Ukrainy na intehratsiiu do Yevropeiskoho Soiuzu
ta pershocherhovi zakhody u tsomu napriami: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy [On
confirmation of Ukraine's course towards integration into the European Union and
priority measures in this direction: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine].
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/874-18#Text [in Ukrainian].
34. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym
Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-
chlenamy, z inshoi storony [Association Agreement between Ukraine, on the one hand,
and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member
states, on the other hand]. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/
984_011/page [in Ukrainian].
35. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo stratehichnoho kursu
derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi ta v
82
Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho dohovoru): Zakon Ukrainy [On making changes to
the Constitution of Ukraine (regarding the state's strategic course towards full
membership of Ukraine in the European Union and the North Atlantic Treaty
Organization): Law of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2680-19#Text [in Ukrainian].
36. Vidnosyny Ukraina – YeS [Relations between Ukraine and the EU].
Retrieved from https://mfa.gov.ua/yevropejska-integraciya/vidnosini-ukrayina-yes [in
Ukrainian].
37. Spivpratsia u sferi tsyfrovoi ekonomiky [Cooperation in the field of digital
economy]. Retrieved from https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-
spivrobitnictvo/yedinij-cifrovij-rinok-yes [in Ukrainian].
38. Uhoda shchodo pidtrymky YeS dlia elektronnoho uriaduvannia ta tsyfrovoi
ekonomiky v Ukraini (na saiti Verkhovnoi Rady Ukrainy) [Agreement on EU support for
e-government and digital economy in Ukraine (on the website of the Verkhovna Rada of
Ukraine)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_001-20 [in
Ukrainian].
39. Istoriia Skhidnoho Partnerstva. Ukrainska natsionalna platforma [History of
the Eastern Partnership. Ukrainian national platform]. Retrieved from http://eap-
csf.org.ua/pro-nas/pro-skhidne-partnerstvo/ [in Ukrainian].
40. Initsiatyva YeS «Skhidne Partnerstvo» [EU initiative «Eastern Partnership»].
Retrieved from https://mms.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnictvo/yevropejska-
integraciya/iniciativa-yes-shidne-partnerstvo [in Ukrainian].
41. Proekty initsiatyvy EU4Digital [Initiative projects EU4Digital]. Retrieved
from https://eufordigital.eu/ru/other-projects/ [in Ukrainian].
42. Prohramma EU4Digital [Program EU4Digital]. Retrieved from
https://eufordigital.eu/ru/discover-eu/eu4digital-supporting-digital-economy-and-
society-in-the-eastern-partnership/ [in Ukrainian].
43. Ukraina doluchylasia do Prohramy «Tsyfrova Yevropa» do 2027 roku. Vona
nadaie finansuvannia dlia tsyfrovizatsii krain Yevropy za riznymy napriamamy [Ukraine
joined the Digital Europe Program until 2027. It provides financing for the digitalization
of European countries in various directions]. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/
news/ukraina-doluchilasya-do-programi-tsifrova-evropa-shcho-tse-oznachae [in
Ukrainian].
44. The Global Risks Report 2019. World Economic Forum. Retrieved from
http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_Risks_Report_2019.pdf.
45. Ministry of Digital Transformation. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/
[in Ukrainian].
46. eRobota: hranty vid derzhavy na vidkryttia chy rozvytok biznesu [eRobota:
grants from the state for starting or developing a business]. Retrieved from
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=94321ef8-1418-479c-
a69f-f3d0fdb8b977&title=Robota-GrantiVidDerzhaviNaVidkrittiaChiRozvitokBiznesu
[in Ukrainian].
47. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030
roku. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 179 [On the approval of the National
Economic Strategy for the period until 2030. Resolution of the Cabinet of Ministers of
Ukraine No. 179]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-
%D0%BF#n25 [in Ukrainian].
Надійшла до редакції 05.12.2022 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192147 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-1187 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T00:01:01Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чорна, О.А. 2023-07-11T16:56:17Z 2023-07-11T16:56:17Z 2022 Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки / О.А. Чорна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 51-82. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. 2221-1187 DOI: 10.37405/2221-1187.2022.51-82 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192147 Розглянуто нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки. Зокрема досліджено базові інститути трансформації підприємств до цифрової економіки, притаманні будь якому суспільству: соціальні (або соціокультурні), економічні, політичні, узагальнено їх структуру. Обґрунтовано, що саме на державу покладається завдання забезпечити ефективне функціонування в Україні інституціонально-правових засад та довгострокових векторів розвитку країни і підприємств. В умовах воєнного часу та розвитку цифрової економіки потрібно створити структуру стимулів і мотивацій до цифровізації у самих підприємств. Розглянуто інституціонально-правові засади цифрової трансформації підприємств з боку інститутів державної влади. Наведено основне законодавче забезпечення становлення і розвитку цифрової економіки в Україні, розглянуто напрями політики Міністерства цифрової трансформації, реалізацію ним проєктів із розвитку цифрової економіки, що створюють умови для розвитку бізнесу в Україні, трансформації підприємств до нових умов функціонування, розвитку людського капіталу, збереження трудового потенціалу. Окреслено вплив наднаціональних інститутів та євроінтеграції на становлення інституціонально-правових засад трансформації підприємств до цифрової економіки. Розглянуто основні напрями співпраці України із Європейським Союзом у питаннях розбудови цифрової економіки, які є одними із пріоритетних у співробітництві. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення інститутів трансформації промислових підприємств до цифрової економіки та надано відповідні рекомендації. Зокрема зауважено, що Україні потрібна сучасна промислова політика із окресленими принципами, баченням. Необхідною є стратегія промислового розвитку з урахуванням цифрової економіки, воєнного стану, втрат промислового і трудового потенціалу, необхідності післявоєнного відновлення та прийняття Закону України «Про державну промислову політику». Державна промислова політика має відповідати вимогам часу, тому слід закласти у неї завдання із цифрової трансформації промислових підприємств та стимулюючі механізми цифрової трансформації. Regulatory support and institutions for the transformation of enterprises to the digital economy are considered. In particular, the basic institutions of the transformation of enterprises to the digital economy, inherent in any society: social (or socio-cultural), economic, political, were studied, and their structure was summarized. It is substantiated that it is the state that is entrusted with the task of ensuring the effective functioning of institutional and legal foundations and long-term development vectors of the country and enterprises in Ukraine. In the conditions of wartime and the development of the digital economy, it is necessary to create a structure of incentives and motivations for digitalization at the enterprises themselves. The institutional and legal foundations of the digital transformation of enterprises by the institutions of state power are considered. The main legislative support for the formation and development of the digital economy in Ukraine is presented, the policy directions of the Ministry of Digital Transformation, its implementation of projects for the development of the digital economy, which create conditions for the development of business in Ukraine, the transformation of enterprises to new operating conditions, the development of human capital, and the preservation of labor potential are considered. . The impact of supranational institutions and European integration on the establishment of institutional and legal foundations for the transformation of enterprises to the digital economy is outlined. The main directions of Ukraine's cooperation with the European Union in the development of the digital economy, which are among the priorities in cooperation, were considered. Proposals regarding the improvement of institutions for the transformation of industrial enterprises to the digital economy are substantiated and relevant recommendations are provided. In particular, it was noted that Ukraine needs a modern industrial policy with defined principles and a vision. A strategy of industrial development is necessary, taking into account the digital economy, martial law, losses of industrial and labor potential, the need for post-war recovery and the adoption of the Law of Ukraine «On State Industrial Policy». The state industrial policy must meet the requirements of the times, therefore it should include the tasks of digital transformation of industrial enterprises and stimulating mechanisms of digital transformation. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки Regulatory Support and Institutions for the Transformation of Enterprises to the Digital Economy Article published earlier |
| spellingShingle | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки Чорна, О.А. |
| title | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки |
| title_alt | Regulatory Support and Institutions for the Transformation of Enterprises to the Digital Economy |
| title_full | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки |
| title_fullStr | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки |
| title_full_unstemmed | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки |
| title_short | Нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки |
| title_sort | нормативне забезпечення та інститути трансформації підприємств до цифрової економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192147 |
| work_keys_str_mv | AT čornaoa normativnezabezpečennâtaínstitutitransformacíípídpriêmstvdocifrovoíekonomíki AT čornaoa regulatorysupportandinstitutionsforthetransformationofenterprisestothedigitaleconomy |