Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії

Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії

В умовах четвертої промислової революції компанії, які ефективно використовують цифрові інновації, знаходяться у кращій конкурентній позиції порівняно з іншими підприємницькими структурами. Завдяки цифровим технологіям компанії можуть продуктивніше спілкуватися зі своїми клієнтами, аналізувати дані...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Управління економікою: теорія та практика
Дата:2022
Автор: Литвинський, Р.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192155
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії / Р.В. Литвинський // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 148-162. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192155
record_format dspace
spelling Литвинський, Р.В.
2023-07-11T16:59:51Z
2023-07-11T16:59:51Z
2022
Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії / Р.В. Литвинський // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 148-162. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
2221-1187
DOI: 10.37405/2221-1187.2022.148-162
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192155
В умовах четвертої промислової революції компанії, які ефективно використовують цифрові інновації, знаходяться у кращій конкурентній позиції порівняно з іншими підприємницькими структурами. Завдяки цифровим технологіям компанії можуть продуктивніше спілкуватися зі своїми клієнтами, аналізувати дані про них, створювати точніші та індивідуалізовані рішення, що формують конкурентні переваги на ринках. Цифровим трансформаціям підприємств малого і середнього бізнесу властиві певні особливості, переваги та ризики. Великий досвід впровадження цифрових інновацій мають європейські компанії, тож вивчення й узагальнення їх результатів є важливим науково-практичним завданням у контексті загальної проблематики цифровізації українського бізнесу. Метою статті є дослідження досвіду малих та середніх підприємств (МСП) Німеччини та Фінляндії щодо формування конкурентних переваг на основі цифрових інновацій в ринкових умовах. За результатами дослідження встановлено, що поряд із великими промисловими підприємствами Німеччини, цифрові інновації активно впроваджують і німецькі МСП, так звані Mittelstand, що складають понад 99% приватних компаній країни. Чимала кількість МСП Німеччини були засновані або виросли за рахунок інновацій. Аналіз напрямів цифровізації німецьких МСП дозволив зробити висновок, що найбільш перспективними та зростаючими інноваційними технологіями є Big data, Blockchain, Cloud computing, Quantum Computing, Digitalization of education, Artificial intelligence, Microelectronics, e-Invoices. Практика активного поширення інновацій на підприємствах малого та середнього бізнесу простежується й у Фінляндії. Важливою передумовою успішного розвитку цифрових технологій є фінська екосистема стартапів. Виявлено, що завдяки запровадженню сприятливих умов для стартапів (спрощення бюрократичних процедур, прозорість та доступність інвестицій для іноземних інвесторів тощо) щорічно зростають кількісні та вартісні показники фінських стартапів. Зроблено висновок, що хоча існуючі окремі МСП у певних секторах економіки і здатні впроваджувати інновації задля виживання в висококонкурентному середовищі, але масовий розвиток інноваційних МСП неможливий без сприятливого інвестиційного та бізнес-клімату, наявності дієвої інноваційної інфраструктури та інших форм підтримки. Узагальнений досвід зарубіжних МСП та стартапів може буде використаний українськими підприємцями для подальших цифрових трансформацій у період повоєнного розвитку.
During the fourth industrial revolution, companies that effectively use digital innovations are more competitive than other businesses. Thanks to digital technologies, companies can communicate more productively with their customers, analyze data about them, and create more accurate and customized solutions. This gives companies a competitive advantage in the markets. Digital transformation of small and medium-sized businesses has certain distinctive features, benefits, and risks. European companies have extensive experience in implementing digital innovations, therefore, studying and summarizing their results is an important scientific and practical task in the context of the general issue of digitalization of Ukrainian business. The article aims at studying the experience of small and medium-sized enterprises (SMEs) in Germany and Finland in creating competitive advantages based on digital innovations in the market environment. According to the results of the research, it was found that along with large industrial enterprises in Germany, digital innovations are actively implemented by German SMEs, the so-called Mittelstand, representing more than 99% of private companies in the country. A large number of German SMEs were founded or grew through innovation. The analysis of the digitalization trends of German SMEs has led to the conclusion that the most promising and growing innovative technologies are Big data, Blockchain, Cloud computing, Quantum Computing, Digitalization of education, Artificial intelligence, Microelectronics, and e-Invoices. The practice of active spreading of innovations in small and medium-sized businesses can also be observed in Finland. An important prerequisite for the successful development of digital technologies is the Finnish startup ecosystem. Due to the introduction of favorable conditions for startups (simplification of bureaucratic procedures, transparency and accessibility of investments for foreign investors, etc.), the quantity and value of Finnish startups are growing annually. The article concludes that although the existing individual SMEs in certain sectors of the economy can innovate to survive in a highly competitive environment, the mass development of innovative SMEs is impossible without a favorable investment and business climate, an effective innovation infrastructure, and other forms of support. The generalized experience of foreign SMEs and startups can be used by Ukrainian entrepreneurs for further digital transformation in the post-war period.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Управління економікою: теорія та практика
Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
Development of Competitive Advantages by Small and Medium-Sized Enterprises Based on Digital Innovations: Experience of Germany and Finland
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
spellingShingle Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
Литвинський, Р.В.
title_short Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
title_full Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
title_fullStr Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
title_full_unstemmed Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії
title_sort формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід німеччини та фінляндії
author Литвинський, Р.В.
author_facet Литвинський, Р.В.
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Управління економікою: теорія та практика
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
format Article
title_alt Development of Competitive Advantages by Small and Medium-Sized Enterprises Based on Digital Innovations: Experience of Germany and Finland
description В умовах четвертої промислової революції компанії, які ефективно використовують цифрові інновації, знаходяться у кращій конкурентній позиції порівняно з іншими підприємницькими структурами. Завдяки цифровим технологіям компанії можуть продуктивніше спілкуватися зі своїми клієнтами, аналізувати дані про них, створювати точніші та індивідуалізовані рішення, що формують конкурентні переваги на ринках. Цифровим трансформаціям підприємств малого і середнього бізнесу властиві певні особливості, переваги та ризики. Великий досвід впровадження цифрових інновацій мають європейські компанії, тож вивчення й узагальнення їх результатів є важливим науково-практичним завданням у контексті загальної проблематики цифровізації українського бізнесу. Метою статті є дослідження досвіду малих та середніх підприємств (МСП) Німеччини та Фінляндії щодо формування конкурентних переваг на основі цифрових інновацій в ринкових умовах. За результатами дослідження встановлено, що поряд із великими промисловими підприємствами Німеччини, цифрові інновації активно впроваджують і німецькі МСП, так звані Mittelstand, що складають понад 99% приватних компаній країни. Чимала кількість МСП Німеччини були засновані або виросли за рахунок інновацій. Аналіз напрямів цифровізації німецьких МСП дозволив зробити висновок, що найбільш перспективними та зростаючими інноваційними технологіями є Big data, Blockchain, Cloud computing, Quantum Computing, Digitalization of education, Artificial intelligence, Microelectronics, e-Invoices. Практика активного поширення інновацій на підприємствах малого та середнього бізнесу простежується й у Фінляндії. Важливою передумовою успішного розвитку цифрових технологій є фінська екосистема стартапів. Виявлено, що завдяки запровадженню сприятливих умов для стартапів (спрощення бюрократичних процедур, прозорість та доступність інвестицій для іноземних інвесторів тощо) щорічно зростають кількісні та вартісні показники фінських стартапів. Зроблено висновок, що хоча існуючі окремі МСП у певних секторах економіки і здатні впроваджувати інновації задля виживання в висококонкурентному середовищі, але масовий розвиток інноваційних МСП неможливий без сприятливого інвестиційного та бізнес-клімату, наявності дієвої інноваційної інфраструктури та інших форм підтримки. Узагальнений досвід зарубіжних МСП та стартапів може буде використаний українськими підприємцями для подальших цифрових трансформацій у період повоєнного розвитку. During the fourth industrial revolution, companies that effectively use digital innovations are more competitive than other businesses. Thanks to digital technologies, companies can communicate more productively with their customers, analyze data about them, and create more accurate and customized solutions. This gives companies a competitive advantage in the markets. Digital transformation of small and medium-sized businesses has certain distinctive features, benefits, and risks. European companies have extensive experience in implementing digital innovations, therefore, studying and summarizing their results is an important scientific and practical task in the context of the general issue of digitalization of Ukrainian business. The article aims at studying the experience of small and medium-sized enterprises (SMEs) in Germany and Finland in creating competitive advantages based on digital innovations in the market environment. According to the results of the research, it was found that along with large industrial enterprises in Germany, digital innovations are actively implemented by German SMEs, the so-called Mittelstand, representing more than 99% of private companies in the country. A large number of German SMEs were founded or grew through innovation. The analysis of the digitalization trends of German SMEs has led to the conclusion that the most promising and growing innovative technologies are Big data, Blockchain, Cloud computing, Quantum Computing, Digitalization of education, Artificial intelligence, Microelectronics, and e-Invoices. The practice of active spreading of innovations in small and medium-sized businesses can also be observed in Finland. An important prerequisite for the successful development of digital technologies is the Finnish startup ecosystem. Due to the introduction of favorable conditions for startups (simplification of bureaucratic procedures, transparency and accessibility of investments for foreign investors, etc.), the quantity and value of Finnish startups are growing annually. The article concludes that although the existing individual SMEs in certain sectors of the economy can innovate to survive in a highly competitive environment, the mass development of innovative SMEs is impossible without a favorable investment and business climate, an effective innovation infrastructure, and other forms of support. The generalized experience of foreign SMEs and startups can be used by Ukrainian entrepreneurs for further digital transformation in the post-war period.
issn 2221-1187
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192155
citation_txt Формування підприємствами малого і середнього бізнесу конкурентних переваг на основі цифрових інновацій: досвід Німеччини та Фінляндії / Р.В. Литвинський // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 148-162. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT litvinsʹkiirv formuvannâpídpriêmstvamimalogoíserednʹogobíznesukonkurentnihperevagnaosnovícifrovihínnovacíidosvídnímeččinitafínlândíí
AT litvinsʹkiirv developmentofcompetitiveadvantagesbysmallandmediumsizedenterprisesbasedondigitalinnovationsexperienceofgermanyandfinland
first_indexed 2025-11-26T12:05:58Z
last_indexed 2025-11-26T12:05:58Z
_version_ 1850620858883637248
fulltext 148 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2022.148-162 Р.В. Литвинський, аспірант ORCID 0009-0008-3360-6873 e-mail: romanlitvinsky1990@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ ТА ФІНЛЯНДІЇ Світ переживає четверту промислову революцію, яка харак- теризується стрімким зростанням використання цифрових техноло- гій та інновацій. Цифрові технології відкривають чимало нових можливостей для бізнесу, зокрема щодо організації ефективнішого спілкування з клієнтами та аналізу даних про них, що дозволяє ство- рювати більш точні та індивідуальні рішення. Підприємства, які ак- тивно застосовують цифрові інновації, отримують відчутні конку- рентні переваги на ринку, але цифрові трансформації вимагають відповідних змін стратегії бізнесу та управлінських підходів. Теоретичну основу даного дослідження становлять наукові праці таких зарубіжних вчених, як М. Портер, який опрацьовував моделі конкуренції та запропонував базові конкурентні стратегії підприємств [1; 2], та Р. Купер, який створив модель «Ворота», що поділяє інноваційний процес на ряд етапів для фільтрування най- більш перспективних ідей [3]. У статті [4] досліджено вплив інно- вацій на конкурентоспроможність малих і середніх підприємств (МСП) під час пандемії COVID-19, а у роботі [5] виявлено тенден- цію до успішного впровадження інновацій сімейними бізнесами, особливо в кризові періоди. Питанням впровадження інновацій і цифрових технологій та їх впливу на конкурентоспроможність на макро- і мікрорівнях при- свячено багато досліджень українських науковців. Серед них до- цільно виділити роботи О. Амоші [6], Н. Брюховецької [7], В. Виш- невського [6; 8], О. Вишневського [9; 10], Ю. Кіндзерського [11], Н. Краус [12], В. Ляшенка [6; 10], В. Омельяненка [13; 14], І. Пі- доричевої [6; 15], Г. Шевцової [14, 16], І. Яненкової [17]. Незважаючи на значну кількість досліджень, тема форму- вання зарубіжними підприємствами саме малого і середнього біз- © Р.В. Литвинський, 2022 149 неса конкурентних переваг на основі цифрових інновацій залиша- ється актуальною і має великий потенціал для наукового опрацю- вання. Отримані результати досліджень можуть бути використані українськими підприємницькими структурами для подальших циф- рових трансформацій у період повоєнного розвитку. Метою статті є дослідження досвіду зарубіжних МСП щодо формування і реалізації конкурентних переваг на основі цифрових інновацій. Формування конкурентних переваг є одним з ключових завдань стратегічного управління розвитком бізнесу. Його успішне досягнення дозволяє підприємству відрізнятися від конкурентів і займати міцнішу позицію на ринку. Конкурентні переваги можуть бути досягнуті за допомогою різних методів, у тому числі шляхом зниження собівартості вироб- ництва, підвищення якості продукту (послуги), розроблення нових продуктів (послуг), створення сильного бренду тощо. Для забезпе- чення стійкості конкурентних переваг необхідно постійно прово- дити маркетингові дослідження, аналізувати поведінку та нові за- пити споживачів, відстежувати ринкові тенденції, розробляти, тес- тувати та просувати актуальні ринкові пропозиції. Отже, для досяг- нення конкурентних переваг потрібна системна інноваційна діяль- ність, тобто створення нових або вдосконалення існуючих продук- тів, процесів, технологій та послуг, які забезпечують найвищу цін- ність для споживачів. Цифрові інновації відіграють суттєву роль у формуванні кон- курентних переваг завдяки застосуванню новітніх бізнес-моделей, якісній трансформації операційної діяльності та запровадженню ка- рдинально нових форм взаємодії зі споживачами. Н. Краус та ін. [12] відзначають наступні напрями цифрових технологій, продуктів та послуг, які вважаються інноваційними трендами в сучасному со- ціально-економічному середовищі: NanoTech, RetailTech, BioTech, FinTech, LegalTech, InsurTech, GovTech, Blockchain, Digital marketing, CRM&BPM, Grid-технології, ePrescription. Одним з ключових рейтингів, що відображає цифрові показ- ники та прогрес у цифровізації в країнах ЄС-27, є Індекс цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index, DESI). Фахівці оцінюють такі складники цифровізації, як людський капі- тал, зв’язок, інтеграція цифрових технологій та цифрові державні послуги. Аналіз даних DESI по Німеччині [18] свідчить, що суттєва частка зазначених вище технологій у тому чи іншому вигляді вже 150 застосовується на німецьких підприємствах. Короткий огляд зрос- таючих та перспективних цифрових інноваційних технологій Ні- меччини надано в табл. 1. Таблиця 1 Напрями цифрових технологій у Німеччині Назва технології Зміст технології Big data Збір і оцінка великих наборів даних з різних джерел і їх ви- користання для оптимізації корпоративних стратегій або процесів Blockchain Децентралізована спільна база даних, яка містить зроста- ючий список даних транзакцій, які не можна змінити згодом. Блокчейн призначений для підвищення довіри, передбачува- ності та прозорості транзакцій між ринковими партнерами Cloud computing Хмарні обчислення. Використання ІТ-інфраструктури, такої як простір для зберігання, обчислювальна потужність або прикладне програмне забезпечення, як послуга через Інтер- нет Quantum Computing Створення комп’ютерів що базуються на принципах кванто- вої механіки, та дозволяють вирішувати задачі, які занадто складні для класичних комп’ютерів що працюють на базі мі- кропроцесорів Digitalization of education Комплекс технологій, що використовуються для цифровіза- ції процесу навчання: створення програмного забезпечення для зручної організації праці викладачів, платформи для здо- буття освіти онлайн, електронні бібліотеки, системи для контролю роботи студентів тощо Artificial intelligence (AI) Штучний інтелект. Для моніторингового звіту АІ визнача- ється як комп’ютерні системи або програмне забезпечення, які здатні діяти незалежно та самовдосконалюватися. Прик- ладами є програмне забезпечення для самонавчання та ма- шинне навчання Microelectronics Розробка та виготовлення мікрокомпонентів, що використо- вуються в різноманітних електронних пристроях: від комп’ютерів та смартфонів до літаків, автомобілів, систем автоматизації виробництва e-Invoices Цифровізація інвойсів, що дозволяє підприємствам швидко укладати договори та виконувати сплату за товари та по- слуги Джерело: розроблено за [18]. Важливою є виявлена закономірність щодо суттєвого впливу цифрових інновацій і на класичні, «нецифрові» сфери діяльності. Незважаючи на те, що матеріальне виробництво залишається най- 151 важливішим фактором економічного і соціального прогресу, в останні роки воно стає все більш інноваційним і тісніше пов’язаним з цифровими технологіями. Яскравим прикладом є вплив цифрових технологій на сільське господарство. Згідно з опитуваннями іннова- ційної активності компаній в США (Business R&D and Innovation Survey [19]), Канаді (Survey of Innovation [20]), країнах Євросоюзу (Community Innovation Survey [21]), високорозвинені країни не лише досягають успіху в інноваціях, розвитку сфери послуг і висо- котехнологічній індустрії, а й посідають лідируючі позиції у вироб- ництві продуктів харчування. Це можливо завдяки тому, що сучасне сільське господарство зазначених країн ґрунтується на викорис- танні та обробці великих масивів даних для більш точної оцінки оп- тимальної густоти посіву, цифровому розрахунку норм внесення добрив і засобів захисту рослин, програмному прогнозуванню вро- жайності та фінансовому плануванні. В результаті робота сучасного фермера передбачає використання наукомістких технологій із не- сільськогосподарських сфер: супутникових технологій, комп’юте- рів, робототехніки, систем глобального позиціонування, геоінфор- маційних систем та спеціальних програм для управління сільським господарством. Деякі вчені вказують на відсутність прямої кореляції між цифровізацією і економічним зростанням. Так, наприклад, О. Виш- невський [9] відзначає, що цифровізація не є вирішальним факто- ром, який забезпечує економічне зростання та промисловий розви- ток країн Європи. Навпаки: саме високий рівень економічного роз- витку на макрорівні дає можливості для цифровізації, яка в майбу- тньому зовсім не обов’язково буде мати економічний вплив на кра- їну. А втім, на мікроекономічному рівні цифровізація і цифрові інновації можуть дозволити підприємствам підвищити свою конку- рентоспроможність і перемогти конкурентів у боротьбі за клієнта. За даними McKinsey, в 2023 р. 64% компаній планують будувати нові цифрові бізнеси, а ще 21% – впроваджувати цифрові технології в поточну бізнес-модель, щоб залишитись економічно-життєздат- ними [22]. Окремо варто відзначити інформаційно-комунікаційні техно- логії (ІКТ), які мають значний вплив на умови життя та праці. Сьо- годні все більше компаній покладаються на ІКТ у своїй повсякден- ній роботі, що часто вимагає розробки та обслуговування ІКТ-сис- тем фахівцями. До ІКТ належать усі технічні засоби, які впро- ваджені для обробки інформації та спілкування. 152 Як зазначають Н. Брюховецька та О. Черних [7], пріоритет- ними та рушійними силами розвитку Індустрії 4.0 в Україні мають бути такі галузі: ІКТ, машинобудування, воєнно-промисловий ком- плекс, аерокосмічна, комплексний інжиніринг, створення нових ма- теріалів, технології для альтернативної енергетики. Тож вивчення прикладів застосування інноваційних ІКТ європейськими компані- ями може бути доцільним для подальшої імплементації на підпри- ємствах України, в тому числі і малого та середнього бізнесу. Га- лузь ІКТ має високий розвиток в країнах Європи та зростає з кож- ним роком. За даними Eurostat, у 2021 р. переважна більшість (94%) під- приємств ЄС із принаймні 10 працівниками використовували фік- соване широкосмугове з’єднання для доступу до Інтернету. Біль- шість підприємств ЄС також були присутні в Інтернеті: 78% мали веб-сайт, 59% присутні в соціальних мережах, а 22% здійснювали продажі через електронну комерцію [23]. Згідно з рейтингом DESI [18], Німеччина посідає 13 місце з 27 країн-членів ЄС. До сильних сторін, які визначають високий рі- вень конкурентоспроможності цієї країни, належать якість інфра- структури, макроекономічна стабільність та обсяги внутрішнього ринку. Крім великих, всесвітньо відомих компаній, в Німеччині є ряд приватних МСП, які займають міцні позиції на світових ринках. Ці компанії зазвичай відрізняються такими характеристиками, як ви- нятково висока продуктивність, постійні інновації, орієнтація на експорт, підтримка довгострокових відносин із важливими стейкхолдерами, соціальна відповідальність і культура сімейної компанії. Оскільки немає точного еквівалента в інших мовах, термін «Mittelstand» міцно закріпився в німецькій та міжнародній діловій лексиці. Згідно зі статистичними даними Institut für Mittelstands- forschung у м. Бонн [24], понад 99% німецьких компаній є компані- ями малого і середнього розміру. Ці компанії забезпечують понад 50% усіх робочих місць у Німеччині та 60% ВВП (рис. 1). Технологічна перевага Mittelstand базується на двох важли- вих факторах: постійному вдосконаленні продукції та інноваціях у бізнес-процесах. Це дозволяє компаніям ефективно поєднувати пре- міум-ціни з високою продуктивністю. Також велике значення має бажання розвивати та підтримувати ключові компетенції компанії. 153 Рис. 1. Вклад Mittelstand в економіку Німеччини, % Джерело: розроблено за [24]. Такі компетенції Mittelstand, як високий рівень обслугову- вання клієнтів, вузька спеціалізація та експертна позиція, тісно пов’язані між собою та ґрунтуються на інноваційному підході ком- паній не лише до виробництва, а й до інших бізнес-процесів (мар- кетинг, сервіс, логістика, продаж і дистрибуція, навчання персо- налу). Варто відзначити активне використання ІТ-технологій в ко- мунікаційних процесах, в тому числі при роботі з клієнтами або все- редині компанії, коли співробітники знаходяться в різних країнах. Ще одним важливим моментом є спеціальні навчальні центри, які створюються безпосередньо на підприємствах. Німецькі компанії середнього розміру впроваджують цифрові інновації в усі сфери продажів, дистрибуції та маркетингу. Багато з цих компаній були засновані або виросли за рахунок інновацій. У роботі Г. Саймона [25] наведено декілька прикладів таких інновацій, зокрема щодо інноваційних рішень фірми Würth, що під- вищила свою конкурентоспроможність завдяки спеціальному циф- ровому приладу ORSYMAT (абревіатура від слів Orders, System, Automation/замовлення, система, автоматизація). Продовжуючи застосування активних інноваційних страте- гій, компанія Würth заснувала інноваційний центр Würth Curio, який розпочав роботу у 2022 р. (м. Кюнцельзау) [26]. Інноваційна кон- цепція Curio – пропонувати професіоналам з різних дисциплін пла- тформу для обміну та розвитку ідей, що сприяє скороченню циклів інновацій і швидшому виводу нових розробок на ринок. Ведеться робота з управління машинними парками, системами зберігання та 8,8 16,0 54,0 6… 71,0 99,3 0 20 40 60 80 100 120 Корпоративні інвестицій у дослідження і розробки Обсяг експорту Кількість зайнятих ВВП Частка студентів, які стажуються Кількість приватних компаній 154 постачання через Інтернет, що полегшить роботу фахівців завдяки цифровізації. Використовуючи подібний підхід, компанія Bofrost [27], ви- робник заморожених продуктів і готових страв, доставляє товари безпосередньо в морозильні камери покупців, у тому числі їм до- дому, виключаючи ризик розморожування продуктів. Це виявилося дуже зручним рішенням у розпал пандемії коронавірусу в Німеч- чині в 2020-2021 рр. Компанія Rational AG також є типовим прикладом Mittelstand, що випускає вузькоцільову продукцію для шеф-кухарів [28]. Ком- панія пропонує своїм клієнтам інноваційні пристрої Self-Cooking- Center з комп’ютерним керуванням. Шеф-кухарю більше не по- трібно втручатися в процес приготування, а значить, він може ви- трачати більше часу на вибір інгредієнтів і створення страв. Також компанією розроблено мобільний додаток ConnectedCooking – цифрова система управління кухнею. Завдяки такій стратегії компа- нія Rational AG змогла досягти високої ефективності та великого успіху на ринку. В Німеччині і надалі планується покращення умов для запо- чаткування та розвитку молодого та креативного бізнесу як у міс- тах, так і в сільській місцевості , що створить нові робочі місця з метою розширення інноваційного потенціалу країни. Німецький до- свід показує, що в сучасних умовах важливо, щоб компанії, в тому числі малі та середні, могли використовувати можливості цифрової трансформації та розумно впоратись з ризиками. У 2022 р. Фінляндія очолила рейтинг DESI [29]. Вона лідирує за більшістю складників цифровізації (рис. 2), а її загальний бал ста- новить 69,6 зі 100, що значно випереджає середній показник по кра- їнах ЄС (52,3). Данія, Нідерланди, Швеція та Ірландія замикають першу п’ятірку. Фінляндія займає перше місце в інтеграції цифрових техноло- гій у бізнес- та електронну комерцію, де близько 82% фінських МСП мають принаймні певний базовий рівень використання циф- рових технологій. Це значно вище середнього показника по країнах ЄС (55%). Крім того, фінські компанії активно використовують пе- редові технології: 66% – хмарні рішення, а 16% інтегрують техно- логії штучного інтелекту, що є вдвічі більшим, ніж у середньому по країнах ЄС за обома показниками. Згідно зі статистичними даними по Фінляндії, найбільша частка компаній (за винятком сільського, лісового та рибного гос- 155 Рис. 2. Показники Фінляндії за DESI-2022 Джерело: розроблено за [29]. подарства) на 93% належить мікропідприємствам. Це переважно сі- мейний бізнес з 1-9 співробітників (рис. 3). Незважаючи на це, кра- їна знаходиться в авангарді міжнародної цифровізації та підвищує конкурентоспроможність компаній за допомогою цифрових техно- логій. Простежується тенденція до поширення практики інновацій на підприємствах малого та середнього бізнесу [31]. Так, у 2020 р. в Фінляндії частка компаній, які займались інноваційною діяльні- стю, становила 65,3% (+8,6% відносно 2018 р.) на підприємствах розміром до 49 співробітників і 76,7% (+1,1% відносно 2018 р.) на підприємствах з 50-249 співробітників. Фінляндія вважається найкращою країною для стартапів, де створені сприятливі умови для розвитку малого бізнесу та підпри- ємництва [32]. Конкуренція є високою (як і в інших країнах), але всі бюрократичні процедури зведені до мінімуму. Держава підтримує нові стартапи грантами, дає можливості для спрощеного створення стартапів іноземними компаніями. Завдяки цьому іноземні інвес- тори зацікавлені у фінансуванні фінських компаній та розміщенні своїх компаній у Фінляндії. У 2022 р. сумарна вартість фінських стартапів перевищила 53 млрд євро, а об’єми інвестицій у стартапи в 2021-2022 рр. становили 1,7 млрд євро [33]. 0 50 100 Інтегрування діяльності у технології … Використання хмарних технологій Покриття мережею 5G Рівень цифрових навичок населення Інтеграція цифрових технологій у … Послуги електронного уряду Онлайн-послуги для фізичних осіб Онлайн-послуги для підприємств 156 Рис. 3. Кількість підприємств Фінляндії за типом компанії Джерело: розроблено за [30]. Окремі приклади таких стартапів, що були створені остан- німи роками у Фінляндії, представлені у табл. 2. Важливо, що ці підприємства впроваджують інновації у кардинально різних сферах діяльності: від цифровізації кредитування й юридичної діяльності до віртуальної реальності в освіті та штучного інтелекту в ринкових дослідженнях. З цього можна зробити висновок, що цифрові інно- вації мають великий потенціал для розвитку в багатьох секторах економіки і суспільства, високу цінність і привабливість для інвес- торів. Досвід Фінляндії вказує на те, що не тільки великі, але малі та середні підприємства можуть успішно підвищувати свою конкурен- тоспроможність на інноваційних засадах. До того ж МСП здатні гнучко реагувати на нові запити ринку і швидко створювати інно- вації як продукт чи послугу, котрі будуть корисними іншим суб’єктам підприємництва. Таким чином, в ході дослідження розглянуто зв’язок між кон- курентними перевагами підприємства і цифровими інноваціями та проаналізовано особливості й результати діяльності німецьких та фінських МСП щодо цифрових трансформацій бізнесу. Аналіз статистичних даних дозволив установити, що поряд із великими промисловими підприємствами Німеччини, цифрові інновації активно впроваджують і німецькі МСП, так звані 0,2% Великі компанії (≥250 осіб) 1,1% Середні компанії (50-249 осіб) 5,7% Малий бізнес (10-49 осіб) 93% Мікропідприємств (1-9 осіб) 157 Таблиця 2 Приклади інвестиційно привабливих стартапів фінських підприємців Назва Зміст Рік ство- рення Залучено інвести- цій CrediNord Кредитування малих та середніх підприємств, а також мікропідприємств. Це платформа он- лайн-кредитування, яка допомагає підприємст- вам із проблемами грошових потоків 2019 48,4 млн € ReceiptHero Онлайн-платформа, що базується на платфор- мах цифрового маркетингу та реклами. Компа- нія створила інструмент, який дозволяє клієн- там отримувати квитанції із системи у точці продажу та відправляти їх у свої власні банків- ські програми 2018 4,4 млн € IPRally Компанія розробила простий у використанні ін- струмент на базі штучного інтелекту, який до- зволяє клієнтам шукати патенти, як патентний спеціаліст 2018 2,4 млн € Cooler Future Платформа дає своїм користувачам можливість інвестувати в бізнес, який відповідає мораль- ним цінностям. Це інноваційний спосіб змінити роботу інвестиційної галузі, заробіток грошей може бути пов’язаний із просування до більш екологічного майбутнього 2019 1,4 млн € Aatos.app Пропонує клієнтам юридичні рішення, не вда- ючись до класичного способу найму юриста. Цифрова юридична команда може допомогти зменшити витрати, і заощадити час 2020 1,4 млн € Comparables.ai Компанія спеціалізується на використанні штучного інтелекту для дослідження ринку та індустрії фінансових технологій. Надає своїм користувачам онлайн-платформу, яка дозволяє їм швидко порівнювати компанії 2021 700 тис € AISpotter Компанія дозволяє професіоналам перетворю- вати величезні обсяги записаного та потокового відео на корисну та загальнодоступну інформа- цію 2018 564,4 тис € Color The Minds Компанія, що працює з віртуальною реальністю в галузі освітніх технологій. Використовує ін- формаційні технології для розробки методів підвищення ефективності навчання 2020 135 тис € Mittelstand, що складають понад 99% приватних компаній країни. Чимала кількість МСП Німеччини були засновані або виросли за рахунок інновацій. Вивчення напрямів цифровізації німецьких 158 МСП показало, що найбільш перспективними та зростаючими інно- ваційними технологіями є Big data, Blockchain, Cloud computing, Quantum Computing, Digitalization of education, Artificial intelligence, Microelectronics, e-Invoices. Практика швидкого поширення інновацій на підприємствах малого та середнього бізнесу простежується й у Фінляндії. З року в рік зростає частка інноваційно активних компаній. Важливою пере- думовою успішного розвитку цифрових технологій є фінська еко- система стартапів. Виявлено, що завдяки запровадженню сприятли- вих умов для стартапів (спрощення бюрократичних процедур, про- зорість та доступність інвестицій для іноземних інвесторів тощо) щорічно зростають кількісні та вартісні показники фінських стартапів. Вивчення європейського досвіду дозволяє стверджувати, що хоча існуючі окремі МСП у певних секторах економіки і здатні впроваджувати інновації задля виживання в висококонкурентному середовищі, але масовий розвиток інноваційних МСП неможливий без сприятливого інвестиційного та бізнес-клімату, наявності дієвої інноваційної інфраструктури та інших форм підтримки. Напрями подальших досліджень пов’язані з аналізом стану впровадження цифрових інновацій на підприємствах України та по- тенціалом застосування зарубіжного досвіду в умовах повоєнного відновлення. Література 1. Портер М. Стратегія конкуренції. Київ : Основа, 1997. 392 с. 2. Porter M. The Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. NY: Free Press, 1985. 557 р. 3. Cooper R.G. Product leadership: Pathways to profitable innovation. 2 ed. Reading, MA: Perseus Books, 2005. 4. El Chaarani, H., Vrontis, P.D., El Nemar, S. and El Abiad, Z. The impact of strategic competitive innovation on the financial performance of SMEs during COVID- 19 pandemic period. Competitiveness Review. 2022. Vol. 32 No. 3. Р. 282-301. DOI: https://doi.org/10.1108/CR-02-2021-0024. 5. Zapata-Cantu, L., Sanguino, R., Barroso, A. et al. Family Business Adapting a New Digital-Based Economy: Opportunities and Challenges for Future Research. Journal of Knowledge and Economy. 2022. DOI: https://doi.org/10.1007/s13132-021- 00871-1. 6. Амоша О.І., Вишневський В.П., Ляшенко В.І. та ін. Індустрія 4.0: напря- мки залучення інвестицій з урахуванням інтересів вітчизняних виробників. Еконо- мічний вісник Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 189-216. DOI: 10.12958/1817-3772-2019- 3(57)-189-216. 159 7. Брюховецька Н.Ю., Черних О.В. Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах Ук- раїни. Економіка промисловості. 2020. № 2 (90). С. 116–132. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116. 8. Digitalization of the economy: how to improve the country’s competitiveness / V.P. Vishnevsky, O.M. Harkushenko, M.Yu. Zanizdra, S.I. Kniaziev, D.V. Lypnytskyi, V.D. Chekina; Eds. V.P. Vishnevsky, & S.I. Kniaziev; NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv, Akademperiodyka, 2021. 168 p. 9. Вишневський О.С. Вплив цифровізації на промисловість: проблеми ви- значення в країнах ЄС. Економіка промисловості. 2020. № 1 (89). С. 31-44. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2020.01.031. 10. Ляшенко В.І., Вишневський О.С. Цифрова модернізація економіки Ук- раїни як можливість проривного розвитку: монографія / НАН України, Ін-т еконо- міки пром-сті. Київ, 2018. 252 с. 11. Кіндзерський Ю.В. Генеза і особливості цифрової економіки у контексті перспектив її становлення в Україні. Економіка та держава. 2020. № 8. С. 10–14. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.8.10. 12. Краус Н.М., Голобородько Н.М., Краус К.М. Цифрова економіка: тре- нди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf. 13. Omelyanenko V., Kudrina O., Shevtsova H., Prokopenko O., Petrenko V. ICT for Innovative Education and Science: Smart Environment for Networked Strategies. 2020 43rd International Convention on Information, Communication and Electronic Technology (MIPRO). Opatija. Croatia. 2020. Р. 727-730, DOI: https://doi.org/10.23919/MIPRO48935.2020.9245133. 14. Шевцова Г.З., Омельяненко В.А., Прокопенко О.В. Концептуальні пи- тання цифровізації інноваційних мереж. Економіка промисловості. 2020. № 4 (92). С. 67-90. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067. 15. Підоричева І.Ю., Соколовська О.М. Огляд ландшафту інструментів інноваційної політики ЄС: висновки для України. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 2 (68). С. 96-107. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-96- 107. 16. Shevtsova H., Shvets N., Panychok M., Sokolova H. Digitalization of Small and Medium-Sized Enterprises in Ukraine. 2020 61st International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS). Riga. Latvia. 2020. Р. 1-5. DOI: https://doi.org/10.1109/ITMS51158.2020. 9259313. 17. Яненкова І.Г. Чинники і шляхи розвитку цифровізації в Україні. Еконо- міка України. 2022. № 3. С. 04-22. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 03.004. 18. Digital Economy and Society Index (DESI) 2022. Germany. URL: https://ec.europa.eu/newsroom/dae/redirection/document/88702. 19. Business R&D and Innovation Survey (BRDIS). URL: https://www.nsf.gov/statistics/srvyberd/prior-descriptions/overview-brdis.cfm. 20. Statistics Canada. URL: https://www.statcan.gc.ca/en/start. 21. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/microdata/community- innovation-survey. 22. The new digital edge: Rethinking strategy for the postpandemic era. McKinsey Digital, 2021. 17 р. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/mckinsey- digital/our-insights/the-new-digital-edge-rethinking-strategy-for-the-postpandemic-era. 160 23. Use of digital technologies among EU enterprises. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/-/ddn-20220120-1. 24. Institut für Mittelstandsforschung (IfM) Bonn. URL: https://www.ifm- bonn.org/fileadmin/data/redaktion/ueber_uns/ifm-flyer/IfM-Flyer-2022.pdf. 25. Simon H. Hidden Champions of the Twenty-First Century. Success Strategies of Unknown World Market Leaders. Dordrecht, Heidelberg, London, New York: Springer. 2009. URL: https://download.e-bookshelf.de/download/0000/0029/ 86/L-G-0000002986-0002368503.pdf. 26. Würth Group. URL: https://news.wuerth.com/opening-of-reinhold-wuerth- innovation-center-curio/. 27. Bofrost. URL: https://www.bofrost.de/qualitaet-service/. 28. Rational. URL: https://www.rational-online.com/de_de/branchen/casual- dining/. 29. The Digital Economy and Society Index (DESI). URL: https://ec.europa.eu/newsroom/dae/redirection/document/88764. 30. Yrittäjät. Entrepreneurship in Finland. URL: https://www.yrittajat.fi/ en/yrittajat-organization/information-about-yrittajat/entrepreneurship-in-finland/. 31. Statistics Finland. Innovation activity of enterprises by industry group and enterprise size class, 2008-2020. URL: https://pxdata.stat.fi/PxWeb/pxweb/en/StatFin/ StatFin__inn/statfin_inn_pxt_13l4.px/table/tableViewLayout1/. 32. Edunation. Why Finland is the promised land of startups? URL: https://www.edunation.co/blog/why-become-an-entrepreneur-in-finland/. 33. Explore the Finnish ecosystem. Dealroom.co. URL: https://finland.dealroom.co/intro-curated-content?applyDefaultFilters=true. References 1. Porter, M. (1997). Stratehiia konkurentsii [Competition strategy]. Kyiv, Osnova. 392 р. [in Ukrainian]. 2. Porter, M. (1985). The Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. NY, Free Press. 557 р. 3. Cooper, R.G. (2005). Product leadership: Pathways to profitable innovation. 2 ed. Reading, MA: Perseus Books. 4. El Chaarani, H., Vrontis, P.D., El Nemar, S. and El Abiad, Z. (2022). The impact of strategic competitive innovation on the financial performance of SMEs during COVID-19 pandemic period. Competitiveness Review, Vol. 32, no. 3, pp. 282-301. DOI: https://doi.org/10.1108/CR-02-2021-0024. 5. Zapata-Cantu, L., Sanguino, R., Barroso, A. et al. (2022). Family Business Adapting a New Digital-Based Economy: Opportunities and Challenges for Future Research. Journal of Knowledge and Economy. DOI: https://doi.org/10.1007/s13132- 021-00871-1. 6. Amosha, O.I., Vyshnevskyi, V.P., Liashenko, V.I. et al. (2019). Industriia 4.0: napriamky zaluchennia investytsii z urakhuvanniam interesiv vitchyznianykh vyrobnykiv [Industry 4.0: the directions for attracting investment from the perspective of the interests of domestic producers]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (57), рр. 189-216. DOI: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216 [in Ukrainian]. 7. Bryukhovetska, N.Yu., Chernykh, O.V. (2020). Industriia 4.0 ta tsyfrovizatsiia ekonomiky: mozhlyvosti vykorystannia zarubizhnoho dosvidu na promyslovykh pidpryiemstvakh Ukrainy [Industry 4.0 and digitalization of the economy: opportunities 161 to use foreign experience in ukrainian industrial enterprises]. Econ. promisl., 2 (90), рр. 116–132. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 [in Ukrainian]. 8. Vishnevsky, V.P., Harkushenko, O.M., Zanizdra, M.Yu., Kniaziev, S.I., Lypnytskyi, D.V., Chekina, V.D. (2021). Digitalization of the economy: how to improve the country’s competitiveness. Kyiv, Akademperiodyka. 168 p. 9. Vyshnevskyi, O.S. (2020). Vplyv tsyfrovizatsii na promyslovist: problemy vyznachennia v krainakh YeS [Impact of digitalization on industry: problems of definition in EU]. Econ. promisl., 1 (89), рр. 31-44. DOI: https://doi.org/10.15407/ econindustry2020.01.031 [in Ukrainian]. 10. Liashenko, V.I., Vyshnevskyi, O.S. (2018). Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy yak mozhlyvist proryvnoho rozvytku [Digital modernization of Ukraine's economy as an opportunity for breakthrough development]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 252 p. [in Ukrainian]. 11. Kindzerskyi, Yu.V. (2020). Heneza i osoblyvosti tsyfrovoi ekonomiky u konteksti perspektyv yii stanovlennia v Ukraini [The genesis and features of the digital economy in the context of prospects for its formation in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, 8, рр. 10–14. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.8.10 [in Ukrainian]. 12. Kraus, N.M., Holoborodko, N.M., Kraus, K.M. (2018). Tsyfrova ekonomika: trendy ta perspektyvy avanhardnoho kharakteru rozvytku [Digital economy: trends and perspectives of avant-garde nature of development]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/ 1_2018/8.pdf [in Ukrainian]. 13. Omelyanenko, V., Kudrina, O., Shevtsova, H., Prokopenko, O., Petrenko, V. (2020). ICT for Innovative Education and Science: Smart Environment for Networked Strategies. 2020 43rd International Convention on Information, Communication and Electronic Technology (MIPRO). (рр. 727-730). Opatija. Croatia. DOI: https://doi.org/10.23919/MIPRO48935.2020.9245133. 14. Shevtsova, H.Z., Omelianenko, V.A., Prokopenko, O.V. (2020). Kontseptualni pytannia tsyfrovizatsii innovatsiinykh merezh [Conceptual issues of innovation networks digitalization]. Econ. promisl., 4 (92), рр. 67–90. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067 [in Ukrainian]. 15. Pidorycheva, I.Iu., Sokolovska, O.M. (2022). Ohliad landshaftu instrumentiv innovatsiinoi polityky YeS: vysnovky dlia Ukrainy [Overview of the EU Innovation Pol- icy Instruments Landscape: Conclusions for Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 2 (68), рр. 96-107. DOI: https://doi.org/10.12958/1817- 3772-2022-2(68)-96-107 [in Ukrainian]. 16. Shevtsova, H., Shvets, N., Panychok, M., Sokolova, H. (2020). Digitalization of Small and Medium-Sized Enterprises in Ukraine. 2020 61st International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS). (рр. 1-5). Riga, Latvia. DOI: https://doi.org/10.1109/ ITMS51158.2020.9259313. 17. Yanenkova, I.H. (2022). Chynnyky i shliakhy rozvytku tsyfrovizatsii v Ukraini [Factors and ways of digitalization development in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 3, рр. 04-22. DOI: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2022.03.004 [in Ukrainian]. 18. Digital Economy and Society Index (DESI) 2022. Germany. Retrieved from https://ec.europa.eu/newsroom/dae/redirection/document/88702. 19. Business R&D and Innovation Survey (BRDIS). Retrieved from https://www.nsf.gov/statistics/srvyberd/prior-descriptions/overview-brdis.cfm. 20. Statistics Canada. Retrieved from https://www.statcan.gc.ca/en/start. 162 21. Eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/microdata/com munity-innovation-survey. 22. The new digital edge: Rethinking strategy for the postpandemic era. (2021). McKinsey Digital. 17 р. Retrieved from https://www.mckinsey.com/capabilities/ mckinsey-digital/our-insights/the-new-digital-edge-rethinking-strategy-for-the- postpandemic-era. 23. Use of digital technologies among EU enterprises. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/-/ddn-20220120-1. 24. Institut für Mittelstandsforschung (IfM) Bonn. Retrieved from https://www.ifm-bonn.org/fileadmin/data/redaktion/ueber_uns/ifm-flyer/IfM-Flyer- 2022.pdf. 25. Simon, H. (2009). Hidden Champions of the Twenty-First Century. Success Strategies of Unknown World Market Leaders. Dordrecht, Heidelberg, London, New York, Springer. Retrieved from https://download.e-bookshelf.de/download/0000/ 0029/86/L-G-0000002986-0002368503.pdf. 26. Würth Group. Retrieved from https://news.wuerth.com/opening-of-reinhold- wuerth-innovation-center-curio/. 27. Bofrost. Retrieved from https://www.bofrost.de/qualitaet-service/. 28. Rational. Retrieved from https://www.rational-online.com/de_de/branchen/ casual-dining/. 29. The Digital Economy and Society Index (DESI). Retrieved from https://ec.europa.eu/newsroom/dae/redirection/document/88764. 30. Yrittäjät. Entrepreneurship in Finland. Retrieved from https://www.yrittajat.fi/en/yrittajat-organization/information-about- yrittajat/entrepreneurship-in-finland/. 31. Statistics Finland. Innovation activity of enterprises by industry group and enterprise size class, 2008-2020. Retrieved from https://pxdata.stat.fi/PxWeb/ pxweb/en/StatFin/StatFin__inn/statfin_inn_pxt_13l4.px/table/tableViewLayout1/. 32. Edunation. Why Finland is the promised land of startups? Retrieved from https://www.edunation.co/blog/why-become-an-entrepreneur-in-finland/. 33. Explore the Finnish ecosystem. Dealroom.co. Retrieved from https://finland.dealroom.co/intro-curated-content?applyDefaultFilters=true. Надійшла до редакції 30.11.2022 р.

Схожі ресурси