Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань
У статті описується поняття інноваційного кластеру як групи підприємств, установ, університетів та організацій, які співпрацюють для створення та розвитку інноваційних продуктів та послуг на певному ринку або в галузі. Текст вказує на основні складові структури інноваційного кластеру, включаючи голо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Управління економікою: теорія та практика |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192157 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань / В.П. Уткін // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С.137-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859771442216828928 |
|---|---|
| author | Уткін, В.П. |
| author_facet | Уткін, В.П. |
| citation_txt | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань / В.П. Уткін // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С.137-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Управління економікою: теорія та практика |
| description | У статті описується поняття інноваційного кластеру як групи підприємств, установ, університетів та організацій, які співпрацюють для створення та розвитку інноваційних продуктів та послуг на певному ринку або в галузі. Текст вказує на основні складові структури інноваційного кластеру, включаючи головний оператор кластеру, учасників кластеру, інтелектуальну, фінансову та ринкову інфраструктуру, уряд та регуляторні органи, культурні та соціальні фактори та мережеві зв'язки. Описано роль та функції головного оператора кластеру, а також вказано на можливість залучення партнерів до різних стадій діяльності в кластерній системі. Текст наголошує на важливості наявності інфраструктури для розвитку кластеру та на впливі культурних та соціальних факторів на розвиток кластеру. Також вказується на можливість мережевих зв'язків інноваційного кластеру з іншими кластерами та мережами для доступу до нових ринків, технологій та ресурсів.
У статті розглядається розвиток кластерних концепцій в економіці з різних поглядів, зокрема: історичного, економічного, географічного, соціального, політичного, екологічного, освітнього та інноваційного. Доведено, що кластерна економіка базується на згуртуванні підприємств в окремі кластери з метою співпраці та підвищення ефективності виробництва. Підкреслюється, що розвиток кластерів залежить від географічного розташування підприємств, соціальної структури, політичних умов, стійкості, зростання та інновацій.
This article discusses various aspects of cluster development in economics, including the historical, economic, geographic, social, political, ecological, educational, and innovation aspects. The term "cluster economy" appeared in scientific research in the 1990s, but the idea of developing entrepreneurship in cooperation with other enterprises working in the same industry has a long history. Cluster economics is a concept of economic development based on grouping enterprises that operate in the same or related industries into separate clusters to promote collaboration and increase production efficiency. The development of cluster economics depends largely on the geographical location of the enterprises and other cluster participants, as well as on the social structure and improvement of the living conditions of the people in the cluster. Political support can play a vital role in ensuring the stability and growth of such a business model. The development of cluster economics can have both positive and negative ecological impacts. The educational aspect of cluster development is essential because knowledge and innovation are key success factors in cluster economics. Successful clusters often rely on high-quality education, research, and development. The innovation aspect of cluster development highlights the potential for the emergence of new products, services, and technologies through the exchange of knowledge and ideas between companies with different specializations, which can be more efficient and innovative than those currently on the market.
|
| first_indexed | 2025-12-02T07:15:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
137
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2022.137-147
В.П. Уткін, аспірант
ОRСID 0000-0003-4087-686X
e-mail: viktkr7754@i.ua,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ
ПРОБЛЕМИ ТА ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЙ
ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРНИХ ОБ’ЄДНАНЬ
Постановка проблеми. Інноваційні кластери зазвичай потре-
бують висококваліфікованих працівників, які мають спеціалізовані
знання та навички. Якщо регіон не має достатньої кількості квалі-
фікованих працівників, це може обмежити здатність кластера до
розвитку та приваблення нових інвесторів.
Існує кілька потенційних проблем, які можуть виникнути при
створенні і розвитку інноваційних кластерних об’єднань. Іннова-
ційні кластери можуть потребувати значних вкладень на початко-
вому етапі для розробки інфраструктури та інвестицій у нові техно-
логії та ідеї. Брак фінансових ресурсів може призвести до зниження
ефективності інноваційного кластера або призупинення діяльності.
Інноваційні кластери можуть зіткнутися з труднощами у здо-
бутті нових технологій, особливо у випадку, якщо вони базуються
за межами країни або регіону.
Розвиток інноваційних кластерів може відчувати правові
перешкоди, такими як відсутність законодавства про інтелекту-
альну власність або правові труднощі при здійсненні міжнародних
бізнес-процесів.
Інноваційні кластери мають бути засновані на взаємодії між
різними учасниками, такими як підприємства, університети та до-
слідницькі інститути. Якщо взаємодія між ними є недостатньою, це
може обмежити можливості кластера до розвитку та інновацій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато науковців
займалися проблемами формування кластерної економіки, оскільки
це є однією з ключових стратегій розвитку економіки в сучасному
світі. Деякі з відомих науковців, які внесли вагомий внесок у розви-
ток теорії та практики кластерів, наступні:
Майкл Портер (Michael Porter) – професор Гарвардської біз-
нес-школи, автор теорії конкурентоспроможності країн та регіонів,
© В.П. Уткін, 2022
138
яка включає в себе ідеї формування кластерів як інструменту роз-
витку економіки. Від довів, що кластери можуть грати важливу
роль у сприянні інноваційному розвитку та економічному зрос-
танні, а взаємодія між кластерами може сприяти обміну знаннями
та інформацією, що в свою чергу може підвищити інноваційність та
конкурентоспроможність підприємств.
Філіпп Шмиттер (Philippe Schmitter) – французський соціо-
лог, який досліджував роль кластерів у сприянні інноваційному
розвитку та економічному зростанні. Від довів, що кластери можуть
впливати на збільшення інноваційної активності, зменшення витрат
на дослідження та розробку, забезпечення доступу до технологіч-
них знань та ресурсів та забезпечення доступу до ринків.
Ричард Флорида (Richard Florida) – американський соціолог,
автор концепції "креативного класу". Він займався дослідженнями
кластерів у креативних галузях, таких як дизайн, музика тощо.
Серед вітчизняних економістів, які займались дослідженням
сучасних проблем розвитку промислових кластерних систем та ме-
ханізмів активізації кластерного руху в контексті стратегії 4.0 зі
смарт-спеціалізацією, – О. Амоша, І. Єгоров, Л. Левковська, В. Ля-
шенко, С. Сідак, С. Соколенко, І. Чикаренко, Г. Шевцова.
Дослідженням інноваційної домінанти підприємницьких
кластерів займалися: О. Амоша, Б. Буркинський, М. Гоменюк [2],
С. Коваленко [9], О. Попело [3]. Роль і сутність кластерних форму-
вань досліджували українські науковці М. Войнаренко, [4], Е. Кара-
петян [5], Л. Некрасова, С. Попенко [6], Н. Швець [8].
О. Кузьмін та В. Жеруха характеризують кластерні системи
як локалізовану сукупність виробничоактивних суб’єктів економіч-
ної діяльності, що базуються на спільній технологічній базі зі стій-
кими коопераційними відносинами. Таким чином кластери дозво-
ляють підприємствам знижувати операційні витрати, підвищувати
ефективність виробництва за рахунок спільного використання ви-
робничих технологій, промислового обладнання і кваліфікованої
експертизи, а також забезпечують більші можливості для розвитку
та залучення інвестицій [7, с. 14-23].
Виклад основного матеріалу. Інноваційний кластер – це
група підприємств, установ, університетів та організацій, які спів-
працюють для створення та розвитку інноваційних продуктів та по-
слуг на певному ринку або в галузі. Основні складові структури
інноваційного кластеру включають:
1. Головний оператор кластеру: це може бути управлінська
компанія, університет або державна організація, яка забезпечує
139
координацію та управління роботою кластеру. Головний оператор
забезпечує збір та аналіз даних, організацію зустрічей та взаємодії
між учасниками кластеру, розробку стратегії розвитку та вирішення
проблем, які виникають під час роботи кластеру.
2. Учасники кластеру: це підприємства, установи, універси-
тети та організації, які співпрацюють для створення та розвитку
інноваційних продуктів та послуг. Партнери можуть бути залучені
до різних стадій діяльності в кластерній системі.
3. Інтелектуальна інфраструктура: включає в себе науково-
дослідні центри, інкубатори, акселератори, підприємства, спільні
лабораторії тощо.
4. Фінансова інфраструктура: джерела фінансування клас-
теру, які можуть бути публічними (державні та муніципальні
фонди) або приватними (інвестори, банки тощо).
5. Ринкова інфраструктура: включає в себе партнерів та клі-
єнтів кластеру, які забезпечують попит на продукти та послуги, що
розробляються кластером.
6. Уряд та регуляторні органи: державні та муніципальні ор-
гани, які встановлюють правила для розвитку та функціонування
кластеру.
7. Культурні та соціальні фактори: елементи культури та со-
ціальні фактори, які впливають на розвиток кластеру, такі як мента-
літет, традиції.
8. Мережеві зв'язки: інноваційні кластери можуть бути пов'я-
зані з іншими кластерами та мережами, що дозволяє підприємствам
та організаціям мати доступ до нових ринків, технологій та ресур-
сів.
Концепція кластерної взаємодії виникла як ідея трансформа-
ції негативних сторін конкуренції ті її спрямування на створення
механізмів конструктивного співробітництва.
Ця концепція базується на тому, що кластерні структури
сприяють підвищенню конкурентоспроможності та інноваційного
потенціалу підприємств, забезпечуючи оптимальну комбінацію ре-
сурсів та знань.
Цю ідею розвив доктор економічних наук Гарвардського уні-
верситету Стівен Кові. У своїй праці «7 надзвичайно ефективних
людей» він підкреслив, що боротьба між окремими суб’єктами про-
грається взаємовигідній співпраці [1]. Розвиток кластерних концеп-
цій в економіці можна розглядати з кількох різних поглядів:
140
Історичний аспект.
Кластерна економіка як термін з'явилась у наукових дослі-
дженнях у 1990-х роках, проте ідея про розвиток підприємництва у
взаємодії з іншими підприємствами, що працюють в тій же галузі,
має вікову історію.
Відомо, що у середньовіччі Європі та Японії підприємства
групувалися на окремих вулицях або в районах міст, де спеціалізу-
валися на виробництві конкретних товарів. У XVIII ст. у Великій
Британії розвиток текстильної промисловості був пов'язаний зі
створенням спеціалізованих фабрик, які працювали взаємодіючи
між собою.
У другій половині XX ст., під впливом поступової глобаліза-
ції та зростання конкуренції, підприємства знову стали усвідомлю-
вати важливість взаємодії з іншими гравцями своєї галузі. У 1980-х
роках у США термін "кластерна економіка" був запроваджений в
рамках програми розвитку місцевих галузевих ініціатив.
У 1990-х роках термін став широко використовуватися у на-
укових дослідженнях, зокрема, у працях вчених Майкла Портера та
Філіпа Шмиттера. Вони розглядали кластер як концентрацію під-
приємств та інституцій, які мають схожі особливості та діють у
спільному середовищі.
З часом кластерна економіка стала популярною у багатьох
країнах світу, і вона була визнана ефективним інструментом для
стимулювання розвитку промисловості.
Наприкінці 20 століття, кластерні концепції стали важливим
елементом економіки більшості розвинених країн. Наприклад, тек-
стильні кластери в Італії, кластери залізничної промисловості в
Сполучених Штатах Америки, кластери автомобільної промислово-
сті в Японії.
У 1950-х роках в Швеції виникла концепція "Kretsloppet"
(замкнутий цикл), яка досліджувала взаємодію підприємств в регі-
оні та їх вплив на довкілля. Ця концепція пізніше стала основою для
розвитку кластерної політики в Швеції.
Економічний аспект.
Кластерна економіка – це концепція розвитку економіки, яка
базується на згуртуванні підприємств, які діють в одній галузі або
суміжних галузях, в окремі кластери з метою співпраці та підви-
щення ефективності виробництва.
Основний економічний аспект розвитку кластерної економіки
полягає у створенні сприятливих умов для зростання конкуренто-
141
спроможності підприємств в рамках кластера. Це досягається за-
вдяки таким факторам, як:
1. Створення інноваційного середовища – кластерні об’єд-
нання сприяють розвитку інноваційних проєктів та технологій, що
дозволяє підприємствам бути більш ефективними та конкуренто-
здатними на ринку.
2. Розвиток співпраці та взаємодії - у кластерній економіці
підприємства взаємодіють між собою, що дозволяє обмінюватися
знаннями, досвідом, технологіями та ресурсами. Це підвищує ефек-
тивність виробництва та зменшує витрати на виробництво.
3. Підвищення якості та стандартів – в рамках кластеру підп-
риємства можуть об'єднуватися для впровадження спільних станда-
ртів якості та виробництва, що дозволяє підвищувати конкуренто-
спроможність на ринку.
4. Розвиток людського капіталу – у кластері підприємства мо-
жуть більш ефективно використовувати експертний потенціал, еко-
номічні знання, інноваційної компетенції працівників.
Географічний аспект.
Кластери можуть бути створені в будь-якому географічному
регіоні світу, але деякі регіони є більш сприятливими для їх роз-
витку.
Розвиток кластерної економіки в значній мірі залежить від
географічного розташування підприємств та інших учасників клас-
теру. Географічний аспект кластерів передбачає розміщення пов'я-
заних індустрій в конкретній географічній області, де вони можуть
взаємодіяти одна з одною та використовувати спільні ресурси.
Наявність відповідних ресурсів (природних, технічних, люд-
ських) та інфраструктури може зробити одну територіальну область
більш привабливою для створення кластеру, на відміну від іншої.
Наприклад, відкриття кластеру у галузі технологій може бути більш
успішним у великих містах, де знаходяться висококваліфіковані ро-
бітники та наукові установи, що забезпечують інноваційні можли-
вості.
Крім того, географічне розташування кластерів може впли-
нути на здатність підприємств до ефективної логістики та дистри-
буції продуктів. Наявність морських портів або залізничних вузлів,
наприклад, може забезпечити більш швидку та ефективну доставку
товарів у всі куточки світу.
Крім того, географічне розташування кластерів може впли-
вати на міжнародну конкурентоспроможність кластеру. Наприклад,
142
наявність кластеру у стратегічному місці може забезпечити доступ
до нових ринків та збільшити можливості для експорту.
Отже, географічний аспект грає важливу роль у розвитку
кластерних об’єднань, і його слід враховувати при проєктуванні
кластерних бізнес-процесів.
Соціальний аспект.
Кластерна економіка - це модель економічного розвитку, яка
ґрунтується на співпраці підприємств та організацій, які працюють
в одній галузі або суміжних галузях. Соціальний аспект розвитку
кластерної економіки полягає у зміні соціальної структури та по-
кращенні соціальних умов життя людей в кластері.
Кластерні ініціативи можуть створювати нові робочі місця,
залучати інвестиції, збільшувати виробництво та збільшувати еко-
номічний розвиток регіону, де вони розташовані. Це може пози-
тивно впливати на зайнятість та доходи місцевого населення.
Крім того, кластерна економіка може сприяти зменшенню со-
ціальної нерівності, оскільки малий та середній бізнес, який зазви-
чай знаходиться в центрі кластерної моделі, має більшу ймовірність
бути успішним та забезпечити робочі місця для місцевого насе-
лення.
Кластерна економіка також може сприяти збільшенню інно-
вацій та покращенню якості життя в регіоні. Кластери часто вклю-
чають в себе академічні та наукові установи, що може сприяти роз-
витку нових технологій та рішень, які можуть покращити якість
життя в регіоні.
Загалом, соціальний аспект розвитку кластерної економіки
полягає у тому, що кластерні ініціативи можуть створювати нові
можливості для місцевого населення, забезпечуючи нові робочі
місця та покращуючи якість життя в регіоні.
Ще одним важливим соціальним фактором є залучення мо-
лоді в господарські бізнес-процеси. Кластери дозволяють створю-
вати нові можливості для молоді, забезпечуючи доступ до нових
технологій, знань та ресурсів. Це сприяє розвитку кар'єри та забез-
печенню стабільного доходу для молодих людей, що дозволяє їм за-
лишатися в рідному регіоні та вносити свій вклад у його розвиток.
Соціальний аспект сприяє зміцненню синергії між групами людей
та організацій, що сприяє підвищенню рівня довіри і безпеки ре-
гіону.
143
Політичний аспект.
Кластерна економічна система базується на концентрації су-
міжних підприємств та організацій, що співпрацюють один з одним
для досягнення спільних цілей. Політичний аспект розвитку класте-
рів може відігравати важливу роль у забезпеченні стійкості та зрос-
тання такої моделі бізнесу.
Одним з ключових аспектів політичного підходу до розвитку
кластерного руху є підтримка та сприяння з боку держави. Органи
державної влади можуть сприяти створенню нових кластерів, нада-
вати фінансову підтримку, стимулювати інноваційну діяльність та
сприяти розвитку експортної спрямованості кластерних підпри-
ємств. Для цього можуть використовуватися різноманітні меха-
нізми, від зниження податків і надання пільг до залучення інвести-
цій та технічної допомоги.
Політика розвитку кластерної економіки повинна також за-
безпечувати конкурентність та стійкість кластерних підприємств,
зокрема шляхом забезпечення доступності ресурсів та інфраструк-
тури, розробки інноваційних технологій та збільшення ринкової
вартості продукції. Держава може також сприяти підвищенню
ефективності виробничих процесів та управління кластерними під-
приємствами.
Екологічний аспект.
Розвиток кластерної економіки може мати як позитивний, так
і негативний екологічний вплив. З одного боку, кластеризація під-
приємств може зменшити витрати на транспортування та знизити
рівень викидів шкідливих речовин в атмосферу завдяки оптимізації
виробничих процесів і підвищенню ефективності використання ре-
сурсів.
З іншого боку, розвиток кластерів може призвести до збіль-
шення виробництва, що збільшить споживання ресурсів, включа-
ючи енергію та воду, а також збільшить кількість відходів та вики-
дів. Також може виникнути ризик забруднення довкілля через ви-
киди шкідливих речовин, що можуть поширюватися в околиці
кластера.
Тому, для забезпечення сталих екологічних переваг від клас-
теризації підприємств, необхідно включати екологічні критерії в
процес планування та розвитку кластерів. Наприклад, можна вима-
гати від підприємств у кластері дотримання екологічних норм та
стандартів, підвищення енергоефективності та використання від-
новлюваних джерел енергії. Також можна стимулювати розвиток
144
кластерів, що сприяють зменшенню відходів та використанню еко-
логічно чистих технологій.
Окрім того, важливо забезпечити прозорість та взаємодію між
підприємствами, громадою та органами влади, щоб забезпечити
ефективну реалізацію екологічних ініціатив та захист довкілля.
Освітній аспект.
Кластерна економіка передбачає взаємодію та співпрацю для
досягнення більшої конкурентоспроможності та ефективності.
Освітній аспект розвитку кластерної економіки є дуже важливим,
оскільки знання та інновації є ключовими факторами успіху в клас-
терній економіці. Успішні кластери часто базуються на високій
якості освіти, дослідженнях та розвитку.
Інститути вищої освіти можуть відігравати важливу роль у
розвитку кластерної економіки шляхом надання якісної освіти та
підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі, на яку спеціалі-
зується кластер. Університети та інші науково-дослідницькі органі-
зації можуть також забезпечувати наукову підтримку та до-
слідження, які можуть допомогти підприємствам у розвитку та під-
вищенні їхньої конкурентоспроможності.
Крім того, важливо забезпечити доступність освіти та нав-
чання для всіх рівнів населення, щоб забезпечити потреби кластера
в робочій силі та підвищити загальний рівень знань і кваліфікації
населення.
Таким чином, освітній аспект розвитку кластерної економіки
є ключовим фактором успіху в кластерній стратегії.
Інвестиційний аспект.
Успішна діяльність кластерних систем значною мірою зале-
жить від залучених фінансових ресурсів для реалізації проєктів, які
сприяють формуванню і розвитку кластерів. Кластерні об'єднання
дозволяють компаніям спільно вирішувати проблеми, які вони не
змогли б вирішити самостійно. Основні переваги створення клас-
терних об'єднань для інвесторів:
Збільшення конкурентоспроможності: Кластери можуть
збільшити конкурентоспроможність компаній, які входять до них,
завдяки спільному використанню ресурсів, економії масштабу,
спільним дослідженням та розробкам.
Зниження витрат: Кластери дозволяють компаніям ефектив-
ніше використовувати ресурси, що дозволяє знизити витрати на за-
купівлю матеріалів, послуг, обладнання та ін.
145
Розвиток нових ринків: Кластери можуть допомогти компа-
ніям здійснювати експорт, залучати нових клієнтів та розвивати
нові ринки.
Спільні інвестиції: Компанії в кластері можуть здійснювати
спільні інвестиції у нові проєкти та розвиток нових технологій.
Отже, створення кластерних об'єднань може стати важливим
інвестиційним рішенням для компаній, що дозволить збільшити їх
конкурентоспроможність, знизити витрати та розвивати нові ринки.
Інноваційний аспект
Кластери об'єднують в собі компанії з різними спеціаліза-
ціями, що сприяє обміну знаннями та ідеями. Це може привести до
виникнення нових продуктів, послуг та технологій, які можуть бути
більш ефективними та інноваційними, ніж ті, що існують на ринку.
Кластерне об’єднання забезпечує сприятливе середовище для роз-
витку стартапів та малих підприємств. Це може бути досягнуто
шляхом створення інкубаторів та акселераторів, які надають необ-
хідну інфраструктуру та підтримку для розвитку малих бізнесів.
Отже, створення кластерів є важливим інноваційним аспектом, що
може сприяти розвитку технологій, інновацій та конкурентоспро-
можності компаній, що є частинами кластера.
Висновки. Кластерні структури дозволяють об'єднувати ре-
сурси та знання для розв'язання складних проблем та спільного
розвитку нових продуктів та послуг. В результаті цього підприємс-
тва можуть забезпечити ефективне використання ресурсів, знизити
витрати та збільшити прибуток. Таким чином, концепція кластерної
взаємодії є важливою складовою для досягнення стабільного та ста-
лого економічного розвитку.
Різні аспекти розвитку кластерів впливають на їх роль еконо-
міці регіону, структуру та характерні ознаки кластерних об’єднань,
зокрема історичні, економічні, географічні, соціальні, політичні,
екологічні, освітні та інноваційні.
Концепція кластерної взаємодії допомагає підвищити ефек-
тивність підприємств та зміцнити їх конкурентоспроможність.
Кластерний підхід дозволяє краще використовувати наявні ресурси
та підвищувати інноваційний потенціал, що сприяє підвищенню
ефективності діяльності підприємств та забезпечує їх успішне
функціонування на ринку.
Для забезпечення ефективного розвитку кластерних концеп-
цій необхідно в подальшому забезпечувати підготовку фахівців у
суміжних галузях та використання новітніх технологій та методів
146
навчання. Наприклад, для розвитку кластера, який займається ви-
робництвом меблів, можна використовувати сучасні технології ви-
робництва та дизайну.
Література
1. Стівен Р. Кові. 7 звичок надзвичайно ефективних людей: потужні інстру-
менти розвитку особистості / пер. з англ. Олени Любенко. Харків: Клуб сімейного
дозвілля, 2014. 382 с.
2. Гоменюк М.О. Кластер як інноваційна форма територіального розвитку.
Науковий вісник Мукачівського державного університету, Серія Економіка. 2019.
Вип. 1(11). С. 76-81. DOI: https://doi.org/10.31339/2313-8114-2019-1(11)-76-81.
3. Попело О.В. Підприємницькі кластери як інноваційна домінанта модер-
нізації економіки регіону. Регіональна економіка. 2014. №2. С. 95-105.
4. Войнаренко М. Кластери в інституційній економіці : монографія. Хмель-
ницький : ХНУ ТОВ «Тріада-М», 2011. 502 с.
5. Карапетян Е. Модернізація типології промислових кластерів. Соціально-
економічні проблеми і держава. 2011. Вип. 2 (5). URL: http://sepd.tntu.edu.ua/
іmages/stоrіes/pdf/2011/11keetpk.pdf (дата звернення: 15.01.2021).
6. Некрасова Л., Попенко С. Формування кластеру як напрямку інновацій-
ного розвитку економіки. Економіка: реалії часу. 2014. № 2 (12). С. 132–138. URL:
http://ecоnоmіcs.оpu.ua/fіles/archіve/2014/ n2.html (дата звернення: 16.02.2021).
7. Кузьмін О., Жеруха В. Кластери як чинник економічного розвитку підп-
риємств і територіальних утворень. Економіка України. 2010. №2. С. 14-23.
8. Швець Н.В. Питання формування хімічного кластеру в контексті імпле-
ментації підходу смарт-спеціалізації у дніпропетровській області. Економічний ві-
сник Донбасу. 2020. № 3(61). С. 70-79. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-
2020-3(61)-70-79.
9. Коваленко С.І. Стратегічне управління розвитком транскордонних клас-
терних систем: єврорегіональний вимір: монографія. Одеса, Національній універ-
ситет «Одеська морська академія», ТОВ «Видавничий дім «Кур’єр», 2019. 681 с.
10. Чикаренко І., Маматова Т., Чикаренко О. Стратегія регіонального роз-
витку на основі Смарт-спеціалізації: методологічні засади. Аспекти публічного уп-
равління. 2020. № 8 (1). С. 30-42. DOI: https://doi.org/10.15421/152003.
References
1. Stephen R. Covey. (2014). 7 zvychok nadzvychaino efektyvnykh liudei:
potuzhni instrumenty rozvytku osobystosti [7 Habits of Highly Effective People:
Powerful Personal Development Tools]. Trans. from English. Kharkiv, Family Leisure
Club. 382 р. [in Ukrainian].
2. Homeniuk, M.O. (2019). Klaster yak innovatsiina forma terytorialnoho
rozvytku [Cluster as an innovative form of territorial development]. Naukovyi visnyk
Mukachivskoho derzhavnoho universytetu, Seriia Ekonomika – Scientific Bulletin of
Mukachevo State University, Economics Series, Issue 1(11), рр. 76-81. DOI:
https://doi.org/10.31339/2313-8114-2019-1(11)-76-81 [in Ukrainian].
3. Popelo, O.V. (2014). Pidpryiemnytski klastery yak innovatsiina dominanta
modernizatsii ekonomiky rehionu [Business clusters as an innovative dominant factor in
the modernization of the region's economy]. Rehionalna ekonomika – Regional economy,
2, рр. 95-105 [in Ukrainian].
147
4. Voinarenko, M. (2011). Klastery v instytutsiinii ekonomitsi [Clusters in
institutional economy]. Khmelnytskyi, KhNU TOV «Triada-M». 502 р. [in Ukrainian].
5. Karapetian, E. (2011). Modernizatsiia typolohii promyslovykh klasteriv [Mod-
ernization of the typology of industrial clusters]. Sotsialno-ekonomichni problemy i
derzhava – Socio-economic problems and the state, 2 (5). Retrieved from
http://sepd.tntu.edu.ua/ іmages/stоrіes/pdf/2011/11keetpk.pdf [in Ukrainian].
6. Nekrasova, L., Popenko, S. (2014). Formuvannia klasteru yak napriamku
innovatsiinoho rozvytku ekonomiky [Formation of a cluster as a direction of innovative
economic development]. Ekonomika: realii chasu – Economy: realities of time, 2 (12),
рр. 132–138. Retrieved from http://ecоnоmіcs.оpu.ua/fіles/archіve/2014/ n2.html [in
Ukrainian].
7. Kuzmin, O., Zherukha, V. (2010). Klastery yak chynnyk ekonomichnoho
rozvytku pidpryiemstv i terytorialnykh utvoren [Clusters as a factor in the economic
development of enterprises and territorial entities]. Ekonomika Ukrainy – Economy of
Ukraine, 2, рр. 14-23 [in Ukrainian].
8. Shvets, N.V. (2020). Pytannia formuvannia khimichnoho klasteru v konteksti
implementatsii pidkhodu smart-spetsializatsii u dnipropetrovskii oblasti [The question of
the formation of a chemical cluster in the context of the implementation of the smart
specialization approach in the Dnipropetrovsk region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu –
Economic Herald of the Donbas, 3(61), рр. 70-79. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-
3772-2020-3(61)-70-79 [in Ukrainian].
9. Kovalenko, S.I. (2019). Stratehichne upravlinnia rozvytkom transkordonnykh
klasternykh system: yevrorehionalnyi vymir [Strategic management of the development
of cross-border cluster systems: Euroregional dimension]. Odesa, Odesa Maritime
Academy National University, Courier Publishing House LLC. 681 p. [in Ukrainian].
10. Chykarenko, I., Mamatova, T., Chykarenko, O. (2020). Stratehiia
rehionalnoho rozvytku na osnovi Smart-spetsializatsii: metodolohichni zasady [Regional
development strategy based on Smart specialization: methodological principles]. Aspekty
publichnoho upravlinnia – Aspects of public administration, 8 (1), рр. 30-42.
DOI: https://doi.org/10.15421/152003 [in Ukrainian].
Надійшла до редакції 07.10.2022 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192157 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-1187 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T07:15:51Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Уткін, В.П. 2023-07-11T17:00:20Z 2023-07-11T17:00:20Z 2022 Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань / В.П. Уткін // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С.137-147. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2221-1187 DOI: 10.37405/2221-1187.2022.137-147 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192157 У статті описується поняття інноваційного кластеру як групи підприємств, установ, університетів та організацій, які співпрацюють для створення та розвитку інноваційних продуктів та послуг на певному ринку або в галузі. Текст вказує на основні складові структури інноваційного кластеру, включаючи головний оператор кластеру, учасників кластеру, інтелектуальну, фінансову та ринкову інфраструктуру, уряд та регуляторні органи, культурні та соціальні фактори та мережеві зв'язки. Описано роль та функції головного оператора кластеру, а також вказано на можливість залучення партнерів до різних стадій діяльності в кластерній системі. Текст наголошує на важливості наявності інфраструктури для розвитку кластеру та на впливі культурних та соціальних факторів на розвиток кластеру. Також вказується на можливість мережевих зв'язків інноваційного кластеру з іншими кластерами та мережами для доступу до нових ринків, технологій та ресурсів. У статті розглядається розвиток кластерних концепцій в економіці з різних поглядів, зокрема: історичного, економічного, географічного, соціального, політичного, екологічного, освітнього та інноваційного. Доведено, що кластерна економіка базується на згуртуванні підприємств в окремі кластери з метою співпраці та підвищення ефективності виробництва. Підкреслюється, що розвиток кластерів залежить від географічного розташування підприємств, соціальної структури, політичних умов, стійкості, зростання та інновацій. This article discusses various aspects of cluster development in economics, including the historical, economic, geographic, social, political, ecological, educational, and innovation aspects. The term "cluster economy" appeared in scientific research in the 1990s, but the idea of developing entrepreneurship in cooperation with other enterprises working in the same industry has a long history. Cluster economics is a concept of economic development based on grouping enterprises that operate in the same or related industries into separate clusters to promote collaboration and increase production efficiency. The development of cluster economics depends largely on the geographical location of the enterprises and other cluster participants, as well as on the social structure and improvement of the living conditions of the people in the cluster. Political support can play a vital role in ensuring the stability and growth of such a business model. The development of cluster economics can have both positive and negative ecological impacts. The educational aspect of cluster development is essential because knowledge and innovation are key success factors in cluster economics. Successful clusters often rely on high-quality education, research, and development. The innovation aspect of cluster development highlights the potential for the emergence of new products, services, and technologies through the exchange of knowledge and ideas between companies with different specializations, which can be more efficient and innovative than those currently on the market. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань Problems and Approaches to the Development of Concepts of Innovative Cluster Associations Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань Уткін, В.П. |
| title | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань |
| title_alt | Problems and Approaches to the Development of Concepts of Innovative Cluster Associations |
| title_full | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань |
| title_fullStr | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань |
| title_full_unstemmed | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань |
| title_short | Проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань |
| title_sort | проблеми та підходи до розвитку концепцій інноваційних кластерних об’єднань |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192157 |
| work_keys_str_mv | AT utkínvp problemitapídhodidorozvitkukoncepcíiínnovacíinihklasternihobêdnanʹ AT utkínvp problemsandapproachestothedevelopmentofconceptsofinnovativeclusterassociations |