Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)

У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, які спрямовані на створення функціональних матеріалів, зокрема високодобротних надвисокочастотних діелектр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2023
1. Verfasser:	Білоус, А.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192259
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.) / А.Г. Білоус // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 1. — С. 78-84. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860201751147184128
author	Білоус, А.Г.
author_facet	Білоус, А.Г.
citation_txt	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.) / А.Г. Білоус // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 1. — С. 78-84. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, які спрямовані на створення функціональних матеріалів, зокрема високодобротних надвисокочастотних діелектриків, сегнетоелектриків-напівпровідників, НВЧ-феритів та іонних провідників. На їх основі розробляються різноманітні елементи для застосування у пристроях сучасної електроніки, спеціалізованих нагрівальних засобах та твердотільних акумуляторах. The report presents the most important results of fundamental and applied research conducted at the V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine, which are aimed at creating functional materials, in particular, high-quality ultrahigh-frequency dielectrics, ferroelectric semiconductors, microwave ferrites, and ionic conductors. On their basis, various elements for use in modern electronic devices, specialized heating devices and solidstate batteries are developed.
first_indexed	2025-12-07T18:10:40Z
format	Article
fulltext	78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (1) ФУНКЦІОНАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ОКСИДНИХ СИСТЕМ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 року У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених в Інституті загальної та неорганіч- ної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, які спрямовані на створення функціональних матеріалів, зокрема високодобротних надвисокочастот- них діелектриків, сегнетоелектриків-напівпровідників, НВЧ-феритів та іонних провідників. На їх основі розробляються різноманітні елементи для застосування у пристроях сучасної електроніки, спеціалізованих нагрі- вальних засобах та твердотільних акумуляторах. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії НАН України! Сьогодні до вашої уваги пропонується інформація про функ- ціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем. Дослідження з цього напряму виконуються в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України. Ми розглянемо чотири типи матеріалів: 1) високодобротні надвисокочастотні діелектрики; 2) сегнетоелектрики-напів- провідники; 3) надвисокочастотні ферити; 4) іонні провідники. Розробки, що стосуються перших трьох типів таких матеріалів, тією чи іншою мірою доведені до практичного застосування, тоді як четвертий напрям — іонні провідники — перебуває ще на стадії, так би мовити, академічного дослідження. Високодобротні НВЧ-діелектрики. Ці матеріали є основою для створення дуже важливої елементної бази для систем раді- олокації та сучасного зв’язку. На рис. 1 наведено ключову для діелектриків характеристику — комплексну залежність діелек- тричної проникності від частоти. Діелектрична проникність є комплексною величиною. Існує багато різних механізмів поля- ризації, і значна зміна діелектричної проникності з частотою вказує на те, що якийсь механізм поляризації був вимкнений. БІЛОУС Анатолій Григорович — академік НАН України, завідувач відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.01.078 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 1 79 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Як видно з рис. 1, в області 1016 Гц вимика- ється механізм оптичної поляризації, а в об- ласті 1014 Гц — механізм ІЧ-поляризації, який пов’язаний з коливаннями кристалічної ґрат- ки. З огляду на використання цих матеріалів у системах зв’язку нас цікавить область частот від 108 до 1011 Гц. Увесь цей частотний діапазон розділений між різними споживачами. Звідси випливає, що для практичного використання в комунікаційних і радіолокаційних системах потрібні різні види діелектричних матеріалів, однак їх об’єднує те, що в діапазоні надвисоких частот вони повинні задовольняти одночасно кілька вимог. По-перше, це висока діелектрична проник- ність (20—100), оскільки цей параметр умож- ливлює мікромініатюризацію виробів. По-друге, висока термостабільність електро- фізичних властивостей (TKε = Δε/ε·ΔT = 10–5— 10–6 K–1), що забезпечує стабільність роботи радіолокаційних і комунікаційних систем у широкому температурному інтервалі. По-третє, низькі діелектричні втрати (tg δ ~ 10–3—10–4), або, як іноді говорять, висока до- бротність, що гарантує необхідну чутливість систем. Забезпечення низьких діелектричних втрат в НВЧ-діапазоні означає, що в матеріалі ма- ють бути присутні тільки два механізми поля- ризації — оптичний та інфрачервоний. Проте оптична поляризація, на жаль, дає дуже незна- чний внесок у діелектричну проникність, яко- го недостатньо для практичного використання. Тому ми змушені залучати ІЧ-поляризацію. Однак у разі інфрачервоної поляризації на- явність «м’якої моди» зумовлює зміну діелек- тричної проникності з температурою за зако- ном Кюрі—Вейса εUHF = εL + C/(Т – Θ), де εL — діелектричний внесок, який слабо за- лежить від температури; С — константа; Θ — температура Кюрі—Вейса. Така залежність призводить до значної температурної неста- більності властивостей, а це означає, що такі матеріали стають нецікавими для наших цілей. Отже, навіть на такому, дещо спрощеному прикладі стає зрозумілим, що розроблення ді- електричних матеріалів, характеристики яких відповідали б трьом переліченим вище вимо- гам (а в реальності таких вимог більше), є дуже непростою науковою і науково-технологічною проблемою. Ми використовували різні підходи для того, щоб досягти бажаного результату. Коротко зу- пинюся лише на деяких із них. Перший підхід. На рис. 2 показано структуру калій-вольфрамової бронзи Ba6–xLn8+2x/3Ti18O54 (Ln = La—Gd), яка характеризується відносно високою діелектричною проникністю (80). Це означає, що в такому матеріалі є значний внесок ІЧ-поляризації і, як правило, є гармо- нічні моди коливань, які роблять основний внесок у поляризацію. Ми показали, що част- кове гетеровалентне заміщення в катіонних підґратках дозволяє досить істотно змінити спектр коливань — з’являється ангармонічна складова, характер залежності якої від темпе- ратури є протилежним порівняно з гармоніч- ною складовою, що й забезпечує достатню тер- мостабільність властивостей. Другий підхід. Коли ми починали ці дослі- дження, було загальновідомо, що такі мате- ріали мають бути строго стехіометричними. Вважалося, що поява додаткової фази повинна призводити до додаткового розсіяння електро- магнітної енергії, що було недопустимо. Не- зважаючи на такі усталені уявлення, ми розро- Рис. 1. Залежність діелектричної проникності від частоти. Тангенс діелектричних втрат дорівнює від- ношенню уявної та дійсної частин діелектричної про- никності tgδ = ε”/ε’ 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ били цілу серію багатофазних систем, які про- демонстрували прекрасні властивості. Наведу лише один приклад. Якщо до тетратитанату барію (добре відо- мий діелектрик) додати оксид цинку, утво- рюється двофазна система, що складається з тетратитанату та ще однієї, раніше невідомої фази: BaTi4O9 + 2xZnO = = (1–x)BaTi4O9 + xBaZn2Ti4O11, яка виявляє унікальні властивості. Унікаль- ність цих характеристик полягає в тому, що на відміну від базового матеріалу тетратитанату барію, який має негативний температурний коефіцієнт діелектричної проникності, тобто виконується закон Кюрі—Вейса, нова фаза де- монструє позитивний температурний коефіці- єнт діелектричної проникності. Тому в цій дво- фазній системі BaTi4O9–ZnO спостерігається ефект об’ємної термокомпенсації ε, що зумов- лює підвищення температурної стабільності електрофізичних властивостей. Більше того, ця нова фаза має набагато вищу добротність порівняно з основною фазою тетратитанату барію. Отже, попередні погляди на необхід- ність стехіометричності таких матеріалів ви- явилися безпідставними. Третій підхід. Візьмемо структуру перовскі- ту Ba3CoNb2O9, в якій кобальт і ніобій утворю- ють складну катіонну підґратку, тобто в одних і тих самих кристалографічних положеннях знаходяться іони і кобальту, і ніобію. Катіони Co і Nb розміщені всередині кисневих октае- дрів і розподілені статистично. Крім того, було добре відомо, що для отримання діелектрич- них матеріалів з потрібними нам властивостя- ми завжди краще працювати з упорядковани- ми системами, оскільки саме впорядкованість і забезпечує високу добротність. Ми ж привнесли в систему невеличку несте- хіометрію, тобто трошки недодали кобальту, — Ba3(Co0,93Nb2)O8,93. В такому разі, як показали результати досліджень, іони кобальту та ніобію починають упорядковуватися, що й приводить до значного підвищення добротності. З використанням таких підходів ми створи- ли серію нових діелектричних матеріалів і ви- готовили з них найрізноманітніші резонансні елементи. На основі діелектричних резонато- рів було розроблено смугові фільтри, твердо- тільні генератори для використання у сучасних системах зв’язку та електронних пристроях. У цих роботах нашими партнерами були промислові підприємства ЗАТ «Фазотрон- Україна», НВП «Геліос», НДІ «Оріон», ТОВ «Радіонікс», НВП «Сінко», ПрАТ «Міррад», ТОВ «Мікрохвиля» (м. Київ); НВК «Іскра» (м. Запоріжжя), Державна акціонерна холдин- гова компанія «Топаз» (м. Донецьк), ДП «Ори- зон-Навігація» (м. Сміла). Сегнетоелектрики-напівпровідники. На від- міну від попереднього класу матеріалів, це так звані нелінійні діелектрики. Я продемон- струю деякі їхні цікаві залежності на прикла- ді титанату барію. Відомо, що титанат барію Ba2+Ti4+O3 2– — це сегнетоелектрик з точкою фазового переходу близько 120 °С і шириною забороненої зони близько 4 еВ. Проте якщо іони Ва частково замінити іонами рідкіснозе- мельних металів (Ва1–х 2+Lnx 3+)(Ti1–x 4+Tix 3+)O3, то для того, щоб виконувалася умова електро- нейтральності, іони Ti4+ частково мають пере- йти в Ti3+. В цьому випадку матеріал набуває напівпровідникових властивостей, зберігаючи при цьому свої сегнетоелектричні властивості. Рис. 2. Структура калій-вольфрамової бронзи Ba6–xLn8+2x/3Ti18O54 (Ln = La—Gd). Кисневі октаедри з’єднуються своїми вершинами, утворюючи п’яти-, чотири- та трикутні структурні канали ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 1 81 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Напівпровідникова фаза утворюється внаслі- док спікання за температури 1350 °С. При охо- лодженні на повітрі, десь до температури близь- ко 1100 °С ця напівпровідникова фаза починає взаємодіяти з киснем, причому окиснюється кожна границя зерна. Отже, всередині зерна за- лишається напівпровідник, а на поверхні утво- рюється діелектрик, і електрону, для того щоб перейти з однієї частини зерна в іншу, потрібно подолати потенціальний бар’єр (рис. 3а). Але, поки матеріал є сегнетоелектриком, у ньому спостерігається дуже висока спонтанна поляри- зація, яка «пригнічує» цей потенціальний бар’єр (рис. 3в). Тому в цьому температурному діапазо- ні матеріал 2 поводить себе подібно до напівпро- відників 3 (рис. 3б). Проте чим ближче до точки фазового переходу, тим швидше зменшується поляризація, доки не досягає 0 (рис. 3в), по- тенціальний бар’єр зростає (рис. 3а) і, відповід- но, збільшується питомий опір (рис. 3б). Це і є ефект виникнення позитивного температурного коефіцієнта опору (ПТКО). Отже, ефект ПТКО виникає, коли викону- ються такі дві умови: 1) має відбуватися фазовий перехід, напри- клад від сегнетоелектричної до параелектрич- ної фази; 2) кожне зерно в полікристалічному мате- ріалі повинне мати напівпровідникові влас- тивості, тоді як границі зерен — діелектричні властивості. Ефект ПТКО є надзвичайно цікавим для багатьох практичних сфер використання. Ми дуже детально дослідили процеси, які відбува- ються в таких матеріалах у разі утворення на- півпровідникової фази, а також діелектричні фази, які з’являються на границях зерен. Біль- ше того, ці результати ми отримали з прямих експериментів, використовуючи трансмісійну електронну мікроскопію та інші методи дослі- джень. Це дозволило нам керувати властивос- тями цих матеріалів, і, як наслідок, ми розро- били на їх основі цікавий самоконтрольований ПТКО-нагрівний елемент. Його особливості полягають у тому, що, по-перше, це — кераміч- ний нагрівач, а отже, він не іскрить і є безпеч- ним навіть для дуже легкозаймистих сумішей; по-друге, він може автоматично підтримувати задану температуру незалежно від темпера- тури навколишнього середовища чи напруги живлення, причому саме в цій температурній точці він споживає мінімум енергії; по-третє, він не потребує використання електронних схем керування. Фахівці Харківського кон- структорського бюро двигунобудування вико- ристали наші нагрівні елементи у спеціальних пристроях, які дають змогу легко запускати дизельний двигун за низьких температур, на- віть у разі застосування літнього палива. Надвисокочастотні ферити — це надзви- чайно важливі для радіолокації матеріали. Ще за радянських часів на теренах СРСР було лише два підприємства, які могли виробляти такі ферити, — ленінградське підприємство «Домен» і дослідне виробництво при нашому Інституті загальної та неорганічної хімії. Ми і тепер продовжуємо розвивати цей напрям. Особливістю наших розробок була і є мето- дика синтезу феритів осадженням їх з водних розчинів, що забезпечує однорідність частинок на молекулярному рівні і, відповідно, поліпше- ні робочі характеристики матеріалів. На рис. 4 наведено схему синтезу наночас- тинок гексафериту барію М-типу осадженням Рис. 3. Ефект позитивно- го температурного коефі- цієнта опору: а — діелектрична проник- ність; б — питомий опір матері- алів: 1 — діелектрик; 2 — матеріал з ефектом позитивного температур- ного коефіцієнта опору; 3 — напівпровідник; 4 — метал; в — спонтанна поляриза- ція 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ На превеликий жаль, з об’єктивних причин, не залежних від нашого бажання, ми втратили це унікальне виробництво, але, на мою думку, Україні сьогодні не обійтися без таких матеріа- лів стратегічного значення. У разі виникнення інтересу з боку держави до виробництва влас- них НВЧ-феритів ми готові поділитися своїми знаннями, багаторічним досвідом і напрацьо- ваними технологіями. Високодобротні діелектричні резонатори, про які я згадував вище (рис. 5), зроблено з не- магнітних матеріалів, а тому основним їх недо- ліком є неможливість керувати резонансною частотою за допомогою змінення зовнішніх електричних чи магнітних полів. У резонато- рах, створених на основі феромагнітних мате- ріалів НВЧ-діапазону, магнітним полем можна впливати на резонансну частоту, але ферити мають низьку добротність. Наша ідея була дуже простою і полягала в тому, щоб поєднати в одному композиційному резонаторі переваги обох матеріалів. Ідея й справді була простою, але як її втіли- ти? В принципі тонка плівка феромагнітного матеріалу не мала б давати значного внеску у змінення резонансної частоти. Втім, ми про- довжили дослідження і показали, що в облас- ті 11 ГГц є можливість змінювати резонансну частоту порядку 70 МГц. Цього було цілком достатньо, оскільки частотні діапазони, в яких працюють деякі користувачі, є навіть менши- ми. Таким шляхом ми і дійшли до розроблен- ня композиційних резонансних елементів на основі багатофазного високоякісного діелек- тричного матеріалу та феромагнітної плівки. Такі елементи характеризуються одночасно відносно високою добротністю та здатністю до керування резонансною частотою за допомо- гою зовнішнього магнітного поля. Однак є ще один цікавий момент, який сто- сується функціонування системи бездротово- го зв’язку. Зазвичай сигнал від генератора над- ходить на антену, яка передає цю інформацію до приймача. Проте невелика частина сигналу відбивається від антени і повертається на ге- нератор, що в принципі неприпустимо, а тому, щоб запобігти цьому, використовують спеці- Рис. 5. Резонатори з високодобротних НВЧ-ді елект- риків (зліва) і феромагнітних матеріалів НВЧ-діа па- зону (справа) Рис. 4. Схема синтезу наночастинок гексафериту ба- рію М-типу осадженням їх з водних розчинів їх з водних розчинів. Спочатку утворюється аморфний осад, який не має магнітних влас- тивостей, оскільки вони з’являються лише у частинок у кристалічному вигляді. Тому осад слід висушити і піддати термообробці. Проте під час прожарювання за високої температу- ри (близько 1000 °С) частинки «зварюються» одна з одною, а нам потрібно отримати слабо- агломеровані наночастинки. Що ж можна з цим зробити? Ще до початку наших досліджень було відо- мо, що під час осадження наночастинки роз- міщуються не хаотично, а утворюють різнома- нітні впорядковані системи, які відповідають фрактальним структурам. Ми зрозуміли, що можемо впливати на порядок розташування наночастинок в осаді, і нам вдалося підібрати такі умови осадження гексафериту барію, за яких наночастинки формують трирівневу сис- тему порядку. І якщо нагрівати такий впоряд- кований осад, частинки не злипаються одна з одною, а залишаються слабоагломерованими. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 1 83 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 7. Змінення питомої зарядно-розрядної ємності лабораторних елементів під час тривалого циклюван- ня: 1 — комірка порівняння з рідким електролітом; 2 — елемент з композитним електролітом LATP/LiPF6 завтовшки 0,8 мм; 3 — елемент з композитним елек- тролітом LATP/LiPF6 завтовшки 1,6 мм альний пристрій, який називається феритовий вентиль — він пропускає сигнал від генератора до антени і не пропускає у зворотному напрям- ку. Як правило, затухання сигналу при цьому становить 20—25 дБ. Коли ми помістили у хви- левід наш композитний резонатор, який у по- стійному магнітному полі працює так само, як і феритовий вентиль, не дозволяючи відбитому від антени сигналу повертатися до генератора, виявилося, що затухання становить 34 дБ, що є дуже позитивним результатом. Виникає питання, чому ж тонка феритова плівка так поліпшує властивості матеріалу? Моделювання показало, що діелектричний резонатор підвищує ефективність взаємодії електромагнітного поля хвилеводної моди з феритовою плівкою, посилює ефект необорот- ності і збільшує величину ізоляції. Як видно з рис. 6, діелектричний резонатор концентрує магнітне поле всередині резонатора. Магнітне поле у феритовій плівці в 12 разів перевищує поле в решті хвилеводу. Це й дозволяє досягти дуже сильної необоротності електрофізичних властивостей. Так, використовуючи композит- ний діелектричний резонатор, ми отримуємо характеристики незворотності електрофізич- них властивостей вищі, ніж у відомих ферито- вих вентилів. Іонні провідники. Питання енергетики сьо- годні є одним з найважливіших у всіх країнах. З розвитком відновлюваної енергетики постає проблема зберігання виробленої електрики. Найкращими системами зберігання на сьо- годні є літій-іонні акумулятори і суперкон- денсатори. В них зараз використовують рідкі електроліти, які мають цілу низку недоліків, тому фахівці вважають, що наступне поколін- ня таких систем буде твердотільним. За цим напрямом ми працюємо над розробленням літійпровідних матеріалів на основі оксидних систем, які б могли замінити рідкі електролі- ти. Найбільш перспективними в цьому плані є три оксидні системи: розроблена нами пе- ровскітна структура, гранатова структура, яку вперше розробили німецькі колеги, і створе- на американськими дослідниками структура NASICON. Рис. 6. Діелектричний резонатор підвищує ефектив- ність взаємодії електромагнітного поля хвилеводної моди з феритовою плівкою, концентруючи магнітне поле всередині резонатора 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ У перовскіті кисневі октаедри з’єднані так, що утворюють структурні канали вздовж осей х, y і z, в яких і розміщуються іони підґратки А. Нам вдалося помістити в ці канали одночас- но іони рідкісноземельних металів, іони лі- тію, яких з кристалографічної точки зору там взагалі не повинно бути, а також залишити частину положень вільними, що забезпечило надзвичайно високу літієву провідність. І при цьому вся ця структура є стабільною. На основі цих літійпровідних матеріалів ми разом з колегами з інших наукових установ створили експериментальні зразки твердо- тільних елементів. Як твердий електроліт ви- користовували пористу (із закритими порами) літієву кераміку, поверхня якої з обох боків була просочена рідким електролітом. На рис. 7 наведено порівняння такої важливої харак- теристики, як змінення питомої зарядно-роз- рядної ємності лабораторних елементів під час тривалого циклювання, нашого композитного електроліту LATP/LiPF6 з рідким електролі- том. Як можна бачити, твердотільні електролі- ти мають дещо нижчу початкову ємність, ніж рідкий електроліт, однак у процесі циклюван- ня їхня ємність знижується меншою мірою. Отримані результати дають надію на прак- тичну перспективність цих робіт, тому ми ра- зом з членом-кореспондентом Ю.А. Малеті- ним, професором В.З. Барсуковим та доктором наук В.Г. Хоменком запланували дослідження, спрямовані на створення твердотільних супер- конденсаторів і гібридних систем на їх основі. Що з цього вийде, побачимо. У світі зараз ак- тивно розробляють цю тематику, але прорив- них результатів поки що не досягнуто. На завершення зазначу, що за напрямом створення і дослідження функціональних ма- теріалів спеціального призначення на основі оксидних систем ми виконали 18 проєктів з міжнародним фінансуванням. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Anatolii G. Belous V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7808-3828 FUNCTIONAL MATERIALS FOR SPECIAL PURPOSES BASED ON OXIDE SYSTEMS Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 16, 2022 The report presents the most important results of fundamental and applied research conducted at the V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine, which are aimed at creating functional materials, in particular, high-quality ultrahigh-frequency dielectrics, ferroelectric semiconductors, microwave ferrites, and ionic conductors. On their basis, various elements for use in modern electronic devices, specialized heating devices and solid- state batteries are developed.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192259
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:10:40Z
publishDate	2023
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Білоус, А.Г. 2023-07-12T14:34:33Z 2023-07-12T14:34:33Z 2023 Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.) / А.Г. Білоус // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 1. — С. 78-84. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.01.078 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192259 У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень, проведених в Інституті загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України, які спрямовані на створення функціональних матеріалів, зокрема високодобротних надвисокочастотних діелектриків, сегнетоелектриків-напівпровідників, НВЧ-феритів та іонних провідників. На їх основі розробляються різноманітні елементи для застосування у пристроях сучасної електроніки, спеціалізованих нагрівальних засобах та твердотільних акумуляторах. The report presents the most important results of fundamental and applied research conducted at the V.I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the NAS of Ukraine, which are aimed at creating functional materials, in particular, high-quality ultrahigh-frequency dielectrics, ferroelectric semiconductors, microwave ferrites, and ionic conductors. On their basis, various elements for use in modern electronic devices, specialized heating devices and solidstate batteries are developed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.) Functional materials for special purposes based on oxide systems (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 16, 2022) Article published earlier
spellingShingle	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.) Білоус, А.Г. З кафедри Президії НАН України
title	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)
title_alt	Functional materials for special purposes based on oxide systems (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 16, 2022)
title_full	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)
title_fullStr	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)
title_full_unstemmed	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)
title_short	Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)
title_sort	функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 16 листопада 2022 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192259
work_keys_str_mv	AT bílousag funkcíonalʹnímateríalispecíalʹnogopriznačennânaosnovíoksidnihsistemstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16listopada2022r AT bílousag functionalmaterialsforspecialpurposesbasedonoxidesystemstranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainenovember162022

Функціональні матеріали спеціального призначення на основі оксидних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 листопада 2022 р.)

Institution

Ähnliche Einträge