Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств

У сучасних умовах успішна реалізація стратегічних цілей сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від створення дієвої системи реалізації обраних стратегічних альтернатив. Все більше підприємств розуміють переваги застосування системи стратегічного управління, здійснюючи стратегічне п...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Управління економікою: теорія та практика
Date:	2022
Main Authors:	Жовновач, Р.І., Шаталов, О.В., Богутенко, Ю.А., Соколенко, А.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192276
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств / Р.І. Жовновач, О.В. Шаталов, Ю.А. Богутенко, А.В. Соколенко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 109-119. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192276
record_format	dspace
spelling	Жовновач, Р.І. Шаталов, О.В. Богутенко, Ю.А. Соколенко, А.В. 2023-07-12T15:26:46Z 2023-07-12T15:26:46Z 2022 Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств / Р.І. Жовновач, О.В. Шаталов, Ю.А. Богутенко, А.В. Соколенко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 109-119. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2221-1187 DOI: 10.37405/2221-1187.2022.109-119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192276 У сучасних умовах успішна реалізація стратегічних цілей сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від створення дієвої системи реалізації обраних стратегічних альтернатив. Все більше підприємств розуміють переваги застосування системи стратегічного управління, здійснюючи стратегічне планування, маркетинг, стратегічний аналіз, розроблення стратегій. Вирішальне значення має розроблення стратегій розвитку сільськогосподарських підприємств для забезпечення конкурентоспроможності та довгострокового успіху на ринку. У статті розглядаються стратегічні орієнтири розвитку сільськогосподарських підприємств. Формування стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств повинно ґрунтуватися на забезпеченні конкурентоспроможності продукції сільського господарства. In today's conditions, successful implementation of strategic objectives of agricultural enterprises depends to a large extent on the creation of an effective system for the implementation of selected strategic alternatives. More and more companies understand the benefits of using the strategic management system through strategic planning, marketing, strategic analysis, and strategy development. The development of agricultural enterprises' strategies for ensuring competitiveness and long-term success in the market is crucial. The article considers the strategic guidelines for the development of agricultural enterprises. The formation of a strategy for the development of agricultural enterprises should be based on ensuring the competitiveness of agricultural products. uk Інститут економіки промисловості НАН України Управління економікою: теорія та практика Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств Peculiarities of Strategizing the Development of Domestic Agricultural Enterprises Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств
spellingShingle	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств Жовновач, Р.І. Шаталов, О.В. Богутенко, Ю.А. Соколенко, А.В.
title_short	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств
title_full	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств
title_fullStr	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств
title_full_unstemmed	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств
title_sort	особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств
author	Жовновач, Р.І. Шаталов, О.В. Богутенко, Ю.А. Соколенко, А.В.
author_facet	Жовновач, Р.І. Шаталов, О.В. Богутенко, Ю.А. Соколенко, А.В.
publishDate	2022
language	Ukrainian
container_title	Управління економікою: теорія та практика
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Peculiarities of Strategizing the Development of Domestic Agricultural Enterprises
description	У сучасних умовах успішна реалізація стратегічних цілей сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від створення дієвої системи реалізації обраних стратегічних альтернатив. Все більше підприємств розуміють переваги застосування системи стратегічного управління, здійснюючи стратегічне планування, маркетинг, стратегічний аналіз, розроблення стратегій. Вирішальне значення має розроблення стратегій розвитку сільськогосподарських підприємств для забезпечення конкурентоспроможності та довгострокового успіху на ринку. У статті розглядаються стратегічні орієнтири розвитку сільськогосподарських підприємств. Формування стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств повинно ґрунтуватися на забезпеченні конкурентоспроможності продукції сільського господарства. In today's conditions, successful implementation of strategic objectives of agricultural enterprises depends to a large extent on the creation of an effective system for the implementation of selected strategic alternatives. More and more companies understand the benefits of using the strategic management system through strategic planning, marketing, strategic analysis, and strategy development. The development of agricultural enterprises' strategies for ensuring competitiveness and long-term success in the market is crucial. The article considers the strategic guidelines for the development of agricultural enterprises. The formation of a strategy for the development of agricultural enterprises should be based on ensuring the competitiveness of agricultural products.
issn	2221-1187
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192276
citation_txt	Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств / Р.І. Жовновач, О.В. Шаталов, Ю.А. Богутенко, А.В. Соколенко // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2022. — С. 109-119. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT žovnovačrí osoblivostístrateguvannârozvitkuvítčiznânihsílʹsʹkogospodarsʹkihpídpriêmstv AT šatalovov osoblivostístrateguvannârozvitkuvítčiznânihsílʹsʹkogospodarsʹkihpídpriêmstv AT bogutenkoûa osoblivostístrateguvannârozvitkuvítčiznânihsílʹsʹkogospodarsʹkihpídpriêmstv AT sokolenkoav osoblivostístrateguvannârozvitkuvítčiznânihsílʹsʹkogospodarsʹkihpídpriêmstv AT žovnovačrí peculiaritiesofstrategizingthedevelopmentofdomesticagriculturalenterprises AT šatalovov peculiaritiesofstrategizingthedevelopmentofdomesticagriculturalenterprises AT bogutenkoûa peculiaritiesofstrategizingthedevelopmentofdomesticagriculturalenterprises AT sokolenkoav peculiaritiesofstrategizingthedevelopmentofdomesticagriculturalenterprises
first_indexed	2025-11-25T19:50:25Z
last_indexed	2025-11-25T19:50:25Z
_version_	1850520238031896576
fulltext	109 DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2022.109-119 Р.І. Жовновач, д.е.н., проф. ORCID 0000-0001-6758-3421 e-mail: ruslanaz1977@gmail.com, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький, О.В. Шаталов, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ORCID 0000-0003-4889-6275 e-mail: shatalovmalik31@gmail.com, Ю.А. Богутенко, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ORCID 0009-0006-2016-4311 e-mail: yuriy.bogutenko@pioneer.com, А.В. Соколенко, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ORCID 0009-0001-5415-4967 e-mail: anatoliy.sokolenko@gmail.com, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГУВАННЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Економічна ситуація в Україні зумовлює використання українськими сільськогосподарськими підприємствами сучасних підходів, інструментів та методів управління підприємством для за- безпечення їх конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках. Надзвичайно швидкі зміни умов функціонування сільськогос- подарських підприємств, пов'язані з розвитком ринкових відносин і посиленням впливу зовнішнього середовища, визначають важ- ливість розвитку стратегічного управління. Цей вид діяльності фор- © Р.І. Жовновач, О.В. Шаталов, Ю.А. Богутенко, А.В. Соколенко, 2022 110 мує економічну політику підприємств, яка зумовлюється все біль- шою непередбачуваністю майбутніх подій і наслідків реалізованих планових заходів. Ефективність реалізації прийнятих планів зумов- люють система моніторингу й аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, якість інноваційних розробок і ресурсне забезпечення програм і проєктів, які є інфор- маційною основою для встановлення та коригування стратегічних цілей, шляхів і методів їх досягнення. Нові умови господарювання зумовили підвищений інтерес в системі менеджменту сільськогос- подарських підприємств до стратегічного управління. Тому перед підприємствами постають завдання забезпечення конкурентоспро- можності за допомогою виважених стратегій і досягнення конку- рентних переваг, вміння управляти власними фінансами та ефек- тивне використання вкладених інвестицій, ефективне використання інновацій управлінського, технологічного та соціального спря- мування. Широке коло питань, пов’язаних із концептуальними та ме- тодичними основами стратегічного управління загалом, викладене в роботах таких провідних учених, як В. Алексійчук, В. Андрійчук, О. Боднар, О. Булавка, Ю. Воскобійник, О. Гудзь, О. Гуцалюк, М. Дем’яненко, В. Дієсперов, Б. Духницький, С. Кваша, М. Кісіль, М. Кожем’якіна, М. Кропивко, В. Лобас, Ю. Лупенко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, Б. Пасхавер, О. Радченко, П. Саблук, П. Сте- цюк, Л. Тулуш, М. Федоров, О. Ходаківська, О. Шпикуляк, О. Шпи- чак та деяких інших. Водночас проблема визначення ключових напрямів стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств по- требує поглибленого вивчення. Метою статті є висвітлення стратегії розвитку сільськогос- подарських підприємств. Виходячи з національних інтересів України і сформованих стратегічних орієнтирів, одним із головних завдань є перехід підприємств на сучасні моделі управління, а саме модель стратегіч- ного менеджменту, яка включає підсистеми, що забезпечують адап- тування її до ринкових умов. Обов’язковим завданням є визначення впливу зовнішнього і внутрішнього середовища та проведення оцінки конкурентної позиції підприємств, що забезпечує гнучкість, доцільність, своєчасність та ефективність прийняття стратегічних рішень. Згідно з Єдиною комплексною стратегією та планом дій розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2020-2025 роки пріоритетом є підвищення конкурентоспромож- 111 ності сільського господарства і сприяння розвитку сільських тери- торій на сталій основі відповідно до стандартів ЄС і міжнародних стандартів [15]. Майбутнє українського сільського господарства та харчової промисловості, а також сільських територій може бути дуже пер- спективним завдяки очікуваному тривалому зростанню світової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Для України як держави, орієнтованої на експорт сільськогос- подарської продукції, що володіє практично незрівнянним сільсь- когосподарським виробничим потенціалом, прогнозовані зміни на світовому ринку є дуже оптимістичними. Згідно з прогнозом ОЕСР-ФАО на період 2015-2024 рр. очікується, що обсяги світової торгівлі сільськогосподарською про- дукцією продовжуватимуть зростати, хоча й дещо меншими тем- пами, ніж протягом попередніх десятиліть, зберігаючи стабільну частку щодо світового виробництва і споживання [15]. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємств сільського господарства необхідно розкрити потенціал сільського господарства і агробізнесу України за рахунок проведення глибо- кої, довгострокової і збалансованої реформи, спрямованої на збіль- шення сільськогосподарської конкурентоспроможності і розвиток сільських територій. Формування стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств має базуватися на результатах системного аналізу впливу факторів його внутрішнього і зовнішнього середовища. З одного боку, ефективність формування стратегії залежить від забез- печеності підприємства кваліфікованим персоналом, інформацій- ними ресурсами, певною технікою та методиками, що необхідні для своєчасного й адекватного прийняття управлінських рішень, а з ін- шого – рівень розвитку його стратегічного потенціалу зумовлює не тільки спроможність до адаптації, а й здатність впливати на фак- тори зовнішнього середовища. Зауважимо, що стратегічне управління розвитком сільсько- господарських підприємств має відбуватися з урахуванням галузе- вих особливостей, наведених у таблиці. Стратегічний розвиток сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах розглядається як якісна зміна сільськогосподарсь- кого підприємства, що знаходиться під впливом факторів зовніш- нього середовища за здійснення стратегічних рішень на основі ін- новацій та нововведень. 112 Таблиця Галузеві чинники впливу на стратегічне управління розвитком сільськогосподарських підприємств Чинник Прояв чинника Природно-кліматичні умови Безпосередній вплив природного середовища на умови виробництва та результати діяльності сільськогоспо- дарських виробників (інтенсивність використання зе- мель, урожайність, продуктивність тощо) Земля Необхідність використання сільськогосподарських зе- мель як основного засобу виробництва Сезонність Сезонний характер виробництва викликає коливання у використанні матеріальних, трудових та фінансових ре- сурсів, що позначається на управлінні оборотним капіта- лом, проявляється у розбіжності за часом витрат та до- ходів підприємства, що збільшує ризик реалізація обра- них стратегій сільськогосподарськими підприємствами Територіальна розгалу- женість Ускладненість проведення стратегічних змін у структурі управління сільськогосподарського підприємства тери- торіальною розкиданістю виробництва, віддаленістю структурних підрозділів від центру і, як наслідок, несвоєчасне прийняття оперативних рішень Різноманіття ор- ганізаційно-правових форм господарювання Різна ступінь і сила впливу зовнішніх факторів Продукція Особливі вимоги до виробництва, зберігання і транспор- тування сільськогосподарської продукції. Розбіжність у часі її виробництва споживання. Обмежена дивер- сифікація продукції. Диспаритет цін на сільськогоспо- дарську продукцію та продукцію для АПК Джерело: розроблено авторами. Стратегічний розвиток сільськогосподарських підприємств зумовлений такими факторами: змінами зовнішньої середовища (економіка, політика, етика, культура), змінами внутрішнього сере- довища (переміщення працівників, перехід на нові технології); по- требами та інтересами людини і суспільства (потреба в самовира- женні); зносом матеріальних елементів (обладнання, технології); змінами екології (забруднення середовища, скорочення або збіль- шення флори та фауни); технічним прогресом; глобальним станом світової цивілізації. Сам термін «стратегічне управління» почав використовува- тися в 1960-1970 рр., щоб позначити відмінності між управлінням на нижчому рівні (підприємство, цех, ділянка) та управлінням на рівні підприємства (корпоративне управління) [14]. 113 Стратегічне управління для вітчизняних підприємств сьо- годні вкрай необхідне. Воно дасть можливість досягти рівноваги із зовнішнім середовищем та допоможе з пошуком шляхів виживання в умовах ринку. Поняття стратегії взято з військової лексики, де під стра- тегією розуміється загальний план, складений у розрахунку на те, що зробить або не зробить противник. Військові аспекти обґрунту- вання стратегії в економічному плані використовуються як основа для визначення стратегії. У стратегічному управлінні стратегія розглядається як система заходів для досягнення стратегічних цілей в умовах мінливості та невизначеності середовища та за об'єктивної обмеженості ресурсів. Аналіз системи стратегічного управління сільськогоспо- дарських підприємств показав, що центральною його ланкою є стра- тегія, яка відображає певний курс або напрям діяльності підприєм- ства. Тобто стратегія – це злагоджене поєднання можливостей, ком- петенцій, ресурсів, цінностей та прагнень, які підприємство нама- гається досягти в майбутньому. Більшість сільськогосподарських підприємств орієнтуються на короткострокові цілі. Такий підхід забезпечує виживання госпо- дарств, проте, щоб у подальшому забезпечити розвиток аграрного сектору, керівництву підприємств необхідно зосередити свою увагу на стратегічному управлінні. Формування стратегії розвитку сільсь- когосподарських підприємств повинно базуватися на: підвищенні якості продукції та її привабливості для покупця; формуванні збу- тової діяльності на основі постійних контактів із посередницькими торговими організаціями; оптимізації пропозиції товарів та прий- нятних цін; урахуванні особливостей запитів споживачів залежно від регіону. Роль стратегії полягає в тому, щоб допомогти зосередити увагу на певних можливостях і загрозах та відкинути всі інші мож- ливості як несумісні зі стратегією. Якщо у підприємства немає єдиної стратегії, то не виключено, що господарські підрозділи ро- зробляють суперечливі та неефективні рішення. Щоб визначити ефективну стратегію, необхідно вивчити, проаналізувати внутріш- ній стан підприємства і зовнішні чинники. Тільки чітка оцінка ста- новища підприємства на ринку з урахуванням особливостей ринку допоможе визначити стратегію, яка сприяла б досягненню наміче- них цілей і фінансових результатів. Однак успіх у реалізації стратегії залежить від тактичних дій, які забезпечують досягнення поставлених стратегічних цілей. Тому 114 в стратегічному управлінні оперативне управління займає особливе місце. Оперативне управління призначене для забезпечення швид- кого та чіткого виконання завдань, спрямоване на повсякденне, пла- номірне керівництво робочими колективами, є засобом координації діяльності структурних підрозділів, спрямоване на забезпечення прибутковості підприємства. Нині для сільськогосподарських підприємств найважливішим етапом процесу стратегічного управління є стратегічний аналіз, що дає змогу зібрати, оцінити і систематизувати інформацію, необ- хідну для прийняття стратегічних рішень. Важливим інструментом підтримки управлінських рішень є аналіз стратегій, за допомогою якого готується комплексний стра- тегічний план розвитку підприємства, здійснюється всебічна і своєчасна підтримка стратегічних управлінських рішень. Тому стратегічний аналіз є комплексним дослідженням, спрямованим на перспективу, а його першочергове завдання полягає у повноцінній підтримці стратегічних управлінських рішень. Також важливо під- креслити його спрямованість на вибір оптимальної стратегії розвитку. Такий підхід підкреслює комплексність стратегічного аналізу, його спрямованість на оцінку зовнішніх щодо підприємства факторів – макросередовища, галузі, конкуренції, технологій тощо. Стратегія, як її визначають творці теоретичних засад стратегічної системи обліку відповідальності, – це вибір клієнтського і ринко- вого сегментів, які бізнес-одиниця збирається обслуговувати; іден- тифікація ключових внутрішніх та бізнес-процесів, в яких ор- ганізація повинна перевершувати інших, щоб подавати цінні пропо- зиції клієнтам на цільових ринкових сегментах; відбір індивідуаль- них і потенційних можливостей для досягнення внутрішніх, клієнтських та фінансових цілей. Тобто стратегія визначає бажані для менеджменту зв’язки між наведеними перспективами. Нині ви- користовується значна кількість різноманітних інструментів роз- роблення стратегії. Після проведення детального аналізу цих ін- струментів слід охарактеризувати найбільш ефективні з них: SWOT-аналіз, GAP-аналіз, факторний аналіз і CVP-аналіз. Кож- ному зі вказаних інструментів притаманні свої сильні сторони та певні обмеження. Використання переваг кожного методу в сукуп- ності з іншими дасть змогу менеджменту сільськогосподарського підприємства розробляти досить ефективну стратегію. SWOT-аналіз – класичний інструмент формування стратегії та аналізу адекватності її розроблення. Являє собою аналіз сильних 115 та слабких сторін підприємства, а також його можливостей та за- гроз. З цього інструменту зручніше почати аналіз, оскільки він дає змогу вибудувати основи стратегії та сформувати її стратегічні цілі. GAP-аналіз, або аналіз розривів, дає змогу організувати по- шук конкретних заходів для досягнення раніше вибраних стра- тегічних цілей. Факторний аналіз з позиції розроблення стратегії являє собою один з інструментів експертної оцінки ефективності вибору тієї чи іншої стратегії та її основних аспектів, що дає змогу деталізувати результати GAP-аналізу. CVP-аналіз дає більш глибоку оцінку фінансових результатів підприємства і, що найголовніше, дає можливість обґрунтувати ре- комендації для вибору стратегії розвитку на основі результатів фак- торного аналізу щодо витрат, цін, обсягів, реалізації та рентабель- ності продукції сільськогосподарського підприємства. Незважаючи на високу користь CVP-аналізу, під час розроб- лення стратегії сільськогосподарського підприємства, зокрема про- дуктової, цінової стратегії та стратегії продажу, не варто проводити класичний розрахунок маржинальності тих чи інших продуктів (по- слуг), що формують її асортиментну лінію. Для підвищення інфор- мативності маржинального аналізу рентабельності продуктів (по- слуг) пропонується доповнити методику CVP-аналізу попроцесним аналізом витрат (методика визначення витрат на основі діяльності). Серед чинників, які зумовлюють досягнення сільськогоспо- дарськими підприємствами стратегічних цілей, провідне місце зай- мають компетенції підприємства. Успішність стратегічного роз- витку підприємства все більшою мірою визначається внутрішніми нематеріальними ресурсами, які важко скопіювати конкурентам, ефективністю використання кадрового потенціалу, використанням унікальних знань, організаційних систем, технологій, формуванням і розвитком ключових компетенцій як факторів стійкої конкурент- ної переваги [7]. Ключова компетенція – це набір взаємопов’язаних умінь, знань, можливостей, технологій, що дає змогу досягти стійкої кон- курентної переваги на ринку. Основне завдання полягає у виявленні ключової компетенції підприємства, необхідної для розроблення корпоративної стратегії розвитку і досягнення конкурентних пере- ваг щодо конкурентів. Успіх бізнесу залежить передусім від його здатності робити щось краще за інших. Ключова компетенція – здатність компанії, 116 що дозволяє їй виробляти продукти, відмінні від продуктів інших фірм, забезпечуючи тим самим її конкурентну перевагу [8]. Також основою аналітичного інструментарію розроблення та реалізації стратегії є збалансована система показників. Як інстру- мент стратегічного та оперативного управління збалансована си- стема показників дозволяє пов'язати стратегічні цілі компанії з бізнес-процесами та повсякденними діями співробітників на кож- ному рівні управління, а також здійснювати контроль за реалізацією стратегії. Вона забезпечує контроль за реалізацією стратегічних планів компанії, переведенням їх на операційне управління та кон- тролює реалізацію стратегії на основі ключових показників ефек- тивності діяльності. Збалансована система показників переводить місію та за- гальну стратегію підприємства в систему показників, що дозволя- ють кількісно оцінювати ресурси підприємства, рівень їх викори- стання, фінансові результати діяльності, контроль їх застосування та ефективність вкладень у розвиток підприємства. Використання збалансованої системи показників у системі стратегічного управління на підприємстві дозволить підвищити ефективність стратегічного управління на всіх його етапах: почина- ючи від здійснення стратегічного аналізу, розроблення стратегії, реалізації стратегії та закінчуючи здійсненням стратегічного кон- тролю [10]. Для побудови ефективної системи управління необхідно за- безпечити зворотний зв’язок менеджерів і працівників підприєм- ства. Воно повинно працювати як єдиний механізм, де кожен працівник розуміє цілі підприємства. У цьому сенсі заслуговує на увагу досвід японських корпорацій, менеджери яких представляють компанію як єдину родину, де всі підлеглі сприяють досягненню спільної мети. Система мотивації в сільськогосподарських підприємствах базується на періодичній оцінці результатів діяльності підприєм- ства загалом, його структурних підрозділів та окремих співробіт- ників. Якщо система мотивації правильно розроблена і є дієвим ме- ханізмом, вона створює основу для зростання та розвитку підприєм- ства. Типова система мотивації включає преміювання або інші форми винагороди за досягнення конкретних результатів діяльності або стимулювання співробітників для здійснення певних видів діяльності. 117 Якщо пов’язати збалансовану систему показників із систе- мою мотивації, то з'являються нові можливості. Під час розроб- лення збалансованої системи показників необхідно визначити клю- чові показники ефективності структурних підрозділів відповідно до визначених функціональних стратегій підприємства. Включення цих показників в систему мотивації допомагає знизити орієнтацію поточних коротко- та середньострокових цілей. Сучасні показники ефективності структурних підрозділів можуть бути доповнені по- казниками, пов'язаними з довгостроковими пріоритетами розвитку підприємства. У процесі розкладання критичних факторів успіху верхнього рівня до рівня структурних підрозділів за керівниками закріплені саме ті показники, на які вони мають безпосередній вплив. Вклю- чення цих показників у систему мотивації підвищує зацікавленість співробітників у результатах праці і безпосередньо відображається на зростанні їхньої продуктивності. Отже, ситуація, що склалася в аграрному секторі, зумовлює низку викликів, основними з яких є необхідність поліпшення умов ведення бізнесу, проведення якісних перетворень, спроможних за- безпечити підвищення конкурентоспроможності сільськогоспо- дарського виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринку, продовольчу безпеку держави і наближення до європейської політики у сфері сільського господарства. Визначення ключових параметрів стратегічного розвитку су- часного сільськогосподарського підприємства дає можливість під час подальших досліджень визначити оптимальні і критичні пара- метри, що є основою узгодження орієнтирів стратегічного плану з іншими планами підприємства, розробленими стосовно реалізації обраних стратегій, приводячи в кінцевому результаті до побудови цілісної системи стратегічного планування діяльності та розвитку сільськогосподарського підприємства [11]. Література 1. Білопольський М.Г., Чигарьов Д.В. Напрямки управління ефективністю при забезпечення стратегічного розвитку підприємства. Вісник економічної науки України. 2017. № 2 (33). С. 12-17. 2. Герасимчук В.О. Стратегічне управління підприємством: підручник. Київ : КНЕУ, 2013. 360 с. 3. Гнатенко А.І., Поліщук Ю.А. Актуальні питання запровадження стра- тегічного підходу в менеджмент підприємств України. Теорія і практика держав- ного управління. 2017. № 2 (57). С. 65-72. 118 4. Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз : підручник. Київ : КНЕУ, 2012. 198 с. 5. Гринько Т. Стратегія як інструмент антикризового управління на підприємстві. Економіст. 2013. № 8. C. 51-53. 6. Гриценко С.І. Стратегія розвитку екологічно спрямованих транспортно- логістичних кластерів блакитного океану. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 151-156. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).151-156. 7. Гудзь О.І. Стратегія розвитку підприємства: сутність та класифікація. Економіка і суспільство. 2018. № 18. С. 346-352. DOI: https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2018-18-48. 8. Гуржій Н.М., Колтунік А.Ю. Особливості сучасних підходів до стра- тегічного управління розвитком підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 14. С. 344-347. 9. Гуцалюк О.М. Теоретико-методологічне забезпечення формування ме- ханізму управління корпоративними інтеграційними процесами. Вісник економіч- ної науки України. 2017. № 2 (33). С. 28-33. 10. Гуцалюк О.М., Гаврилова Н.В., Котлубай В.О. Сучасні особливості управління ризиками в контексті стратегічного розвитку підприємства. Вісник еко- номічної науки України. 2021. № 1 (40). С. 74-79. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2021.1(40).74-79. 11. Продіус Ю.І., Богословов В.Б. Інноваційний підхід в організації стра- тегічного управління на українських підприємствах. Економіка: реалії часу. 2015. № 6 (22). C. 78-84. 12. Райковська І.Т. Модель сучасного стратегічного управління підприєм- ством: зміст і компоненти. Вісник ЖДТУ. 2015. № 3 (73). C. 106-117. 13. Строкович Г. В., Жукова Д.А. Теоретичні засади формування системи стратегічного вибору підприємства. Проблеми економіки. 2014. № 4. С. 327-233. 14. Шершньова З.Є. Стратегічне управління : підручник. Київ: КНЕУ : 2014. 700 с. 15. Шматько Н.М. Закономірності процесу здійснення організаційних змін у структурі управління підприємством. Вісник економічної науки України. 2020. № 2 (39). С. 58-62. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).58-62. References 1. Bilopolskyi, M.H., Chyharov, D.V. (2017). Napriamky upravlinnia efektyv- nistiu pry zabezpechennia stratehichnoho rozvytku pidpryiemstva [Directions of efficiency management at maintenance of strategic development of the enterprise]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33). pp. 12-17 [in Ukrainian]. 2. Gerasymchuk, V.O. (2013). Stratehichne upravlinnia pidpryiemstvom [Strate- gic management of the enterprise]. Kyiv, KNEU. 360 p. [in Ukrainian]. 3. Gnatenko, A.I., Polishchuk, Yu.A. (2017). Aktualni pytannia zaprovadzhennia stratehichnoho pidkhodu v menedzhment pidpryiemstv Ukrainy [Topical issues of intro- duction of strategic approach in management of enterprises of Ukraine]. Teoriia i prak- tyka derzhavnoho upravlinnia – Theory and practice of public administration, 2 (57), pp. 65-72 [in Ukrainian]. 4. Golovko, T.V., Sagova, S.V. (2012). Stratehichnyi analiz [Strategic analysis]. Kyiv, KNEU. 198 p. [in Ukrainian]. 119 5. Grinko, T. (2013). Stratehiia yak instrument antykryzovoho upravlinnia na pidpryiemstvi [Strategy as a tool of crisis management at the enterprise]. Economist, 8, pp. 51-53 [in Ukrainian]. 6. Gritsenko, S.I. (2019). Stratehiia rozvytku ekolohichno spriamovanykh transportno-lohistychnykh klasteriv blakytnoho okeanu [Strategy for the development of ecologically oriented transport and logistics clusters of the blue ocean]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), pp. 151-156 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).151-156. 7. Gudz, O.I. (2018). Stratehiia rozvytku pidpryiemstva: sutnist ta klasyfikatsiia [Enterprise development strategy: essence and classification]. Ekonomika i suspilstvo – Economy and society, 18, pp. 346-352. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018- 18-48 [in Ukrainian]. 8. Gurzhiy N.M., Koltunik A.Yu. (2016). Osoblyvosti suchasnykh pidkhodiv do stratehichnoho upravlinnia rozvytkom pidpryiemstva [Peculiarities of modern ap- proaches to strategic management of enterprise development]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky – Global and national economic problems, 14, pp. 344-347 [in Ukrainian]. 9. Hutsaliuk, O.M. (2017). Teoretyko-metodolohichne zabezpechennia formu- vannia mekhanizmu upravlinnia korporatyvnymy intehratsiinymy protsesamy [Theoret- ical and methodological support for the formation of a mechanism for managing corpo- rate integration processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), рр. 28-33 [in Ukrainian]. 10. Hutsaliuk, О.М., Havrylova, N.V., Kotlubay, V.O. (2021). Suchasni osoblyvosti upravlinnia ryzykamy v konteksti stratehichnoho rozvytku pidpryiemstva [Modern Features of Risk Management in the Context of Strategic Development of the Enterprise]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 74-79. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).74-79 [in Ukrainian]. 11. Prodius, Yu.I., Bogoslovov, V.B. (2015). Innovatsiinyi pidkhid v orhanizatsii stratehichnoho upravlinnia na ukrainskykh pidpryiemstvakh [Innovative approach in the organization of strategic management at the Ukrainian enterprises]. Ekonomika: realii chasu – Economy: the realities of time, 6 (22), pp. 78-84 [in Ukrainian]. 12. Raikovska, I.T. (2015). Model suchasnoho stratehichnoho upravlinnia pidpryiemstvom: zmist i komponenty [Model of modern strategic enterprise manage- ment: content and components]. Visnyk ZhDTU – Bulletin of ZhSTU, 3 (73). pp. 106-117 [in Ukrainian]. 13. Strokovych, G.V., Zhukova, D.A. (2014). Teoretychni zasady formuvannia systemy stratehichnoho vyboru pidpryiemstva [Theoretical bases of formation of system of a strategic choice of the enterprise]. Problemy ekonomiky – Problems of the economy, 4, pp. 327-233 [in Ukrainian]. 14. Shershneva, Z.E. (2014). Stratehichne upravlinnіa [Strategic management]. Kyiv, KNEU. 700 p. [in Ukrainian]. 15. Shmatko, N.M. (2020). Zakonomirnosti protsesu zdiisnennia orhanizatsi- inykh zmin u strukturi upravlinnia pidpryiemstvom [Regularities of process of realization of organizational changes in structure of management of the enterprise]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), pp. 58-62. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).58-62 [in Ukrainian]. Надійшла до редакції 11.11.2022 р.

Особливості стратегування розвитку вітчизняних сільськогосподарських підприємств

Institution

Similar Items