Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)

Мета статті. Висвітлення спектру грошових відносин в українському еміграційному осередку
 міжвоєнної Чехословаччини крізь призму частки «золотого запасу УНР», що опинився на теренах
 міжвоєнної ЧСР; розміру грошових дотацій в рамках «Руської допомогової акції» та банківських
...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський літопис
Date:2022
Main Authors: Зубко, О., Коляструк, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192299
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939) / О. Зубко, О. Коляструк // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 129-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862642472201486336
author Зубко, О.
Коляструк, О.
author_facet Зубко, О.
Коляструк, О.
citation_txt Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939) / О. Зубко, О. Коляструк // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 129-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
description Мета статті. Висвітлення спектру грошових відносин в українському еміграційному осередку
 міжвоєнної Чехословаччини крізь призму частки «золотого запасу УНР», що опинився на теренах
 міжвоєнної ЧСР; розміру грошових дотацій в рамках «Руської допомогової акції» та банківських
 курсів таких валют як чехословацька крона, австрійська крона, німецька «золота» марка та рейхсмарка, польський злотий, радянський карбованець і радянський червінець. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного, проблемно-хронологічного підходів, принципи
 об’єктивності та цілісності. Наукова новизна полягає у показі офіційних банківських курсів основних валют міжвоєнної Чехословаччини щодо американського долара, набуття ними золотого стандарту; перевазі тих або інших грошових знаків у гаманцях українських вихідців.
 Висновки. «Чехословацька частка золотого запасу УНР» в розмірі 446 000 німецьких «золотих» марок була розділена на декілька частин. Одна частина коштів пішла на розбудову трьох
 найбільш потужних еміграційних вищих навчальних закладів: Українського Вільного університету
 (1921–1945), Української Господарської академії (1922–1939) та Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (1923–1933). Друга частина була скерована на видавництво різноманітних часописів, журналів і бюлетенів. Тоді як третя витрачалася на розбудову та діяльність «Спілки українських лікарів у міжвоєнній Чехословаччині» (1922–1940). «Золотий уенерівський запас» був, фактично, потужним еміграційним стратегічним засобом, тоді як грошові дотації в рамках «Ruská pomocná akce» тримали тактичний рубіж. «Допомогові фінанси» йшли на виплату офіційної заробітної платні та стипендій, створення тих або інших допомогових фондів з
 додатковими виплатами, громадських їдалень, бібліотек, громадських професійних об’єднань, закордонного архіву. Еміграційні фінанси в міжвоєнній ЧСР – це також зароблені кваліфікованою та
 некваліфікованою працею приватні кошти в чехословацьких та австрійських кронах; в «золотій»
 марці та рейхсмарці; в польських злотих та радянських карбованцях-червінцях. The purpose of the article. Highlighting the spectrum of monetary relations in the Ukrainian emigration
 center of interwar Czechoslovachchyna through the prism of a share of the «gold reserve of the Ukrainian
 Peopleʼs Republic» that ended up on the territory of the interwar Czechoslovachchyna; the amount of
 monetary subsidies within the framework of the «Russian Aid Action» and the bank rates of such currencies
 as the Czechoslovak krona, Austrian krona, German «gold» mark and Reichsmark, Polish zloty, Soviet
 ruby and Soviet chervinec. The research methodology is based on the principles of concrete-historical,
 problem-chronological approaches, principles of objectivity and integrity. The scientific novelty consists
 in showing the official bank exchange rates of the main currencies of interwar Czechoslovachchyna
 against the American dollar, their acquisition of the gold standard; the predominance of certain currencies
 in the wallets of Ukrainians.
 Conclusions. The «Czechoslovak share of the gold reserve of the Ukrainian Peopleʼs Republic» in the
 amount of 446000 German «gold» marks was divided into several parts. One part of the funds went to the
 development of the three most powerful emigrant higher education institutions: Ukrainian Free University
 (1921–1945), Ukrainian Academy of Economic Sciences (1922–1939) and the Drahomanov Ukrainian
 Higher Pedagogical Institute (1923–1933). The second part was directed to the publishing of various magazines,
 journals and bulletins. While the third was spent on the development and activities of such an
 organization as the «Union of Ukrainian Doctors in Interwar Czechoslovachchyna» (1922–1940). The
 «Golden Wiener Reserve» was, in fact, a powerful emigration strategic tool, while the monetary subsidies
 within the framework of the «Ruská pomocná akce» held a tactical line. «Ancillary finances» went to the
 payment of official salaries and scholarships, the creation of various aid funds with additional payments,
 public canteens, libraries, public professional associations, and a foreign archive. Emigration finances in
 the interwar Czechoslovachchyna are also included private funds earned by skilled and unskilled labor in
 Czechoslovak and Austrian crowns; in «golden» mark and Reichsmark; in Polish zlotys and Soviet karbovantsy-
 chervintsy.
first_indexed 2025-12-01T06:49:44Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192299
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T06:49:44Z
publishDate 2022
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Зубко, О.
Коляструк, О.
2023-07-13T11:51:58Z
2023-07-13T11:51:58Z
2022
Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939) / О. Зубко, О. Коляструк // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 129-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.7747339
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192299
94(437=161.2)«1918/1939».336.13
Мета статті. Висвітлення спектру грошових відносин в українському еміграційному осередку
 міжвоєнної Чехословаччини крізь призму частки «золотого запасу УНР», що опинився на теренах
 міжвоєнної ЧСР; розміру грошових дотацій в рамках «Руської допомогової акції» та банківських
 курсів таких валют як чехословацька крона, австрійська крона, німецька «золота» марка та рейхсмарка, польський злотий, радянський карбованець і радянський червінець. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного, проблемно-хронологічного підходів, принципи
 об’єктивності та цілісності. Наукова новизна полягає у показі офіційних банківських курсів основних валют міжвоєнної Чехословаччини щодо американського долара, набуття ними золотого стандарту; перевазі тих або інших грошових знаків у гаманцях українських вихідців.
 Висновки. «Чехословацька частка золотого запасу УНР» в розмірі 446 000 німецьких «золотих» марок була розділена на декілька частин. Одна частина коштів пішла на розбудову трьох
 найбільш потужних еміграційних вищих навчальних закладів: Українського Вільного університету
 (1921–1945), Української Господарської академії (1922–1939) та Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (1923–1933). Друга частина була скерована на видавництво різноманітних часописів, журналів і бюлетенів. Тоді як третя витрачалася на розбудову та діяльність «Спілки українських лікарів у міжвоєнній Чехословаччині» (1922–1940). «Золотий уенерівський запас» був, фактично, потужним еміграційним стратегічним засобом, тоді як грошові дотації в рамках «Ruská pomocná akce» тримали тактичний рубіж. «Допомогові фінанси» йшли на виплату офіційної заробітної платні та стипендій, створення тих або інших допомогових фондів з
 додатковими виплатами, громадських їдалень, бібліотек, громадських професійних об’єднань, закордонного архіву. Еміграційні фінанси в міжвоєнній ЧСР – це також зароблені кваліфікованою та
 некваліфікованою працею приватні кошти в чехословацьких та австрійських кронах; в «золотій»
 марці та рейхсмарці; в польських злотих та радянських карбованцях-червінцях.
The purpose of the article. Highlighting the spectrum of monetary relations in the Ukrainian emigration
 center of interwar Czechoslovachchyna through the prism of a share of the «gold reserve of the Ukrainian
 Peopleʼs Republic» that ended up on the territory of the interwar Czechoslovachchyna; the amount of
 monetary subsidies within the framework of the «Russian Aid Action» and the bank rates of such currencies
 as the Czechoslovak krona, Austrian krona, German «gold» mark and Reichsmark, Polish zloty, Soviet
 ruby and Soviet chervinec. The research methodology is based on the principles of concrete-historical,
 problem-chronological approaches, principles of objectivity and integrity. The scientific novelty consists
 in showing the official bank exchange rates of the main currencies of interwar Czechoslovachchyna
 against the American dollar, their acquisition of the gold standard; the predominance of certain currencies
 in the wallets of Ukrainians.
 Conclusions. The «Czechoslovak share of the gold reserve of the Ukrainian Peopleʼs Republic» in the
 amount of 446000 German «gold» marks was divided into several parts. One part of the funds went to the
 development of the three most powerful emigrant higher education institutions: Ukrainian Free University
 (1921–1945), Ukrainian Academy of Economic Sciences (1922–1939) and the Drahomanov Ukrainian
 Higher Pedagogical Institute (1923–1933). The second part was directed to the publishing of various magazines,
 journals and bulletins. While the third was spent on the development and activities of such an
 organization as the «Union of Ukrainian Doctors in Interwar Czechoslovachchyna» (1922–1940). The
 «Golden Wiener Reserve» was, in fact, a powerful emigration strategic tool, while the monetary subsidies
 within the framework of the «Ruská pomocná akce» held a tactical line. «Ancillary finances» went to the
 payment of official salaries and scholarships, the creation of various aid funds with additional payments,
 public canteens, libraries, public professional associations, and a foreign archive. Emigration finances in
 the interwar Czechoslovachchyna are also included private funds earned by skilled and unskilled labor in
 Czechoslovak and Austrian crowns; in «golden» mark and Reichsmark; in Polish zlotys and Soviet karbovantsy-
 chervintsy.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Розвідки
Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
Money relations of the Ukrainian emigration center of interwar Czechoslovakia (1918–1939)
Article
published earlier
spellingShingle Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
Зубко, О.
Коляструк, О.
Розвідки
title Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
title_alt Money relations of the Ukrainian emigration center of interwar Czechoslovakia (1918–1939)
title_full Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
title_fullStr Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
title_full_unstemmed Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
title_short Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)
title_sort грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної чехословаччини (1918–1939)
topic Розвідки
topic_facet Розвідки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192299
work_keys_str_mv AT zubkoo grošovívídnosiniukraínsʹkogoemígracíinogooseredkumížvoênnoíčehoslovaččini19181939
AT kolâstruko grošovívídnosiniukraínsʹkogoemígracíinogooseredkumížvoênnoíčehoslovaččini19181939
AT zubkoo moneyrelationsoftheukrainianemigrationcenterofinterwarczechoslovakia19181939
AT kolâstruko moneyrelationsoftheukrainianemigrationcenterofinterwarczechoslovakia19181939