Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Сiверянський літопис
Datum:2022
1. Verfasser: Гордієнко, Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192300
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с. / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 167-168.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192300
record_format dspace
spelling Гордієнко, Д.
2023-07-13T11:52:07Z
2023-07-13T11:52:07Z
2022
Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с. / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 167-168.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.7747381
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192300
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Рецензії. Огляди. Анотації
Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
Review : Legends of Nizhin / Edit. and prev. by S.Yu. Zozuliа. Nizhin: Published by Lysenko M.M., 2021. 120 p.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
spellingShingle Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
Гордієнко, Д.
Рецензії. Огляди. Анотації
title_short Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
title_full Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
title_fullStr Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
title_full_unstemmed Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с.
title_sort рецензія : легенди ніжина / упоряд. і передм. с.ю. зозулі. ніжин: видавець пп лисенко м.м., 2021. 120 с.
author Гордієнко, Д.
author_facet Гордієнко, Д.
topic Рецензії. Огляди. Анотації
topic_facet Рецензії. Огляди. Анотації
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Review : Legends of Nizhin / Edit. and prev. by S.Yu. Zozuliа. Nizhin: Published by Lysenko M.M., 2021. 120 p.
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192300
citation_txt Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с. / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 167-168.
work_keys_str_mv AT gordíênkod recenzíâlegendinížinauporâdíperedmsûzozulínížinvidavecʹpplisenkomm2021120s
AT gordíênkod reviewlegendsofnizhineditandprevbysyuzozulianizhinpublishedbylysenkomm2021120p
first_indexed 2025-11-26T03:55:25Z
last_indexed 2025-11-26T03:55:25Z
_version_ 1850610678656663552
fulltext Siverian chronicle. 2022. № 5-6 167 РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ Дмитро Гордієнко • Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С. Ю. Зозулі. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2021. 120 с. DOI: 10.5281/zenodo.7747381 © Д. Гордієнко, 2022. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2313-9019 Історичний текст української культури формується й відображається не так науковими монографіями чи художніми творами, як народними легендами та переказами. Водночас, на відміну від інших жанрів народної творчості, легенди, як правило, авторські. Зачасту в основі їх лежить книжна традиція, а далі легенда починає жити своїм власним життям, з часом повертаючись оновленою, переробленою і доповненою у книжну традицію, щоб знову почати свій рух у легенду. Донедавна в українській історичній культурі побутували легенди, записані ще в XIX ст. Згодом вони втратили зв’язок із живою реальністю, ставши відображенням дале- кої минувшини. Спроби ж більшовиків нав’язати «комуністичні легенди» зазнали невдачі, та й не могло бути інакше. В основі легенди лежить правда, дійсна подія чи факт (хай і сприйнятий через призму народного світобачення) вкоріненого коду культури, відповідно до національних архетипів та традицій. Навіть коли цими «дійсними фактами» є споруди чи якісь «старовинні руїни», а легенда спробує їх пояснити чи оживити, вона все одно бу- де відображенням дійсності, оскільки самі «руїни» реальні. Яку ж правду могли запропо- нувати окупанти – більшовики? Однак й етнографи XIX ст., із їх переконанням про збереження українськості лише на селі, спотворили, точніше, перекосили в бік села й український фольклор, а з ним і пере- кази та легенди. Культура твориться в місті, яке з його надлишковим продуктом є першим споживачем витворів культури, зокрема фольклору. Період совєтської окупації зі знищен- ням, стиранням українського міського коду, позбавив і культурний простір українських міст власних легенд. Як наслідок, на сьогодні більшість українських міст, навіть старо- винних, не мають свого історичного тексту, своєї історичної колористики, чому активно сприяла й сприяє уніфікована й безформна архітектура, позбавлена будь-якої місцевої української традиції. У якості винятку можна назвати Львів, частково Київ, Луцьк чи Кам’янець-Подільський або ж Одесу. Нарешті до цієї когорти винятків долучається й ста- ровинний Ніжин завдяки зусиллям відомого українського історика Сергія Зозулі, який і виступив автором-упорядником «Легенд Ніжина». Хоча «ніжинський хрест» і захистів місто від більшовиків, нацистів, а на сьогодні й від рашистів навесні 2022 р., та не врятував від знищення традицій. У більшості європей- ських міст та містечок можна натрапити на кав’ярні, пекарні чи перукарні, що існують упродовж сотень років як сімейний бізнес. У нас проте ні суспільство, ні муніципалітети, ні держава не захищають традиції. Усе віддано на «вільну конкуренцію», зачасту на шко- ду національним інтересам, історичній пам’яті, культурі, врешті – самим містянам. Як на- слідок, від ніжинської грецької кав’ярні чи галантерейної лавки Моні Тарнапольського збереглися хіба що легенди… Міські легенди стають і найдієвішим туристичним магнітом. Чим же відомий назагал Ніжин? Безумовно – це місто Гоголя. Якщо казати про менш вагомі речі, то це також міс- то ніжинських огірків, а ще недавно ми замовляли друзям привезти легендарного ніжин- ського пива, якого вже немає. Ось і все… Але ж не може давнє місто Чернігівщини, укра- їнський історичний процес на території якої має тисячолітню безперервність, не бути сповненим, навіть насиченим змістами і кодами минулого, зокрема казкового, фантастич- ного і легендарного. Наповнити життям, поєднати покоління в просторі міста й пропонує зазначена книга. Сіверянський літопис. 2022. № 5-6 168 Невелике ошатне видання загалом містить 15 легенд. Про «нежатину ниву», завдяки відомій битві 1078 р., у якій загинув київський князь Ізяслав, усі, хто цікавиться історією середньовічної України, принаймні чули. Натомість Ніжин-озеро, розташоване на півден- но-східній околиці міста й назване автором «українською Атлантидою», залишається не- відомим навіть для істориків-медієвістів. А воно сповнене середньовічної таємниці, – не- мов би на його місті й розташовувався літописний Ніжатин. До епохи середньовіччя від- носить читача й легенда про сріблярів Ніжатина, що не скорилися монголам у 1239 р., хо- ча й загинули всі. Природно, що найбільше ніжинських легенд сягають доби козаччини. На той час Ні- жин був одним із найбільших міст лівобережної України й часто відігравав вирішальну ролю у політичних подіях другої половини XVII ст. Ледь не кожен українець знає про «золото гетьмана Полуботка», однак скарби ніжинських полковників туманять голову не- багатьом. Певно, не залишилось у славетних ніжинських полковників нащадків, що той скарб так ніхто і не шукає, адже знайти їх може лише «кревний родич Золотаренків». Десь у ніжинських підземеллях заховується й коштовний діамант Мотрі Кочубеївни – ігумені Меланії. Можна пошукати в Ніжині й скарби її коханого – гетьмана Івана Мазепи. Ніжин – це й зразок мультикультуральності українського лівобережжя. «Адже якщо кажуть, що в Греції є все, то на ніжинському ярмарку, крім цього всього, є ще й греки», а ще євреї, поляки, чехи, вірмени і навіть ассирійці. Навіть «міський бренд» – ніжинський огірок, як і місцевий будинок з привидами, веде свій початок від ніжинських греків. По- вертаються у Ніжин і забуті традиції кави по-ніженськи та кави по-турецьки, а від тради- цій грецької кав’ярні залишилися хіба що побрехеньки, одна з яких оповідає про ніжин- ських греків, Тараса Шевченка та юного Миколу Гоголя – найпопулярнішого ніжинця, що став легендою подібно до його Хоми Брута. Легенди поєднують минуле та сучасне з майбуттям, наповнюють реальну дійсність іс- торичним змістом, вкорінюють культуру й народ у рідний ґрунт. Сподіваюся, що добрий почин Сергія Зозулі буде підхоплений колегами й минуле України, зокрема Чернігівщи- ни, закарбоване в міських легендах, відобразиться в літературних творах, збагативши текст української культури. Дата подання: 16 грудня 2022 р. Дата затвердження до друку: 26 грудня 2022 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Гордієнко, Д. Рецензія : Легенди Ніжина / Упоряд. і передм. С.Ю. Зозулі. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2021. 120 с. Сіверянський літопис. 2022. № 5–6. С. 167–168. DOI: 10.5281/zenodo.7747381. Цитування за стандартом APA Нordienko, D. (2022). Retsenziia : Lehendy Nizhyna / Uporiad. i peredm. S.Yu. Zozuli. Nizhyn: Vyda- vets PP Lysenko M.M., 2021. 120 s. [Review : Legends of Nizhin / Edit. and prev. by S.Yu. Zozuliа. Nizhin: Published by Lysenko M.M., 2021. 120 p.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 5–6, P. 167– 168. DOI: 10.5281/zenodo.7747381.