Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть

• Опубліковано в: : Сiверянський літопис
• Дата: 2022
• Автор: Адруг, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Теми: Історія міст і сіл
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192316
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Художня кераміка та гутне скло Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століть / А. Адруг // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 30-44. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Метою статті є висвітлення особливостей художньої кераміки та гутного скла Чернігова
 др. пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст., їхнього розвитку у взаємозв’язках з іншими видами мистецтва. Методологія дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму, які дозволяють проведення всебічного вивчення творчості керамістів та гутників зазначеного періоду. Наукова новизна роботи визначається постановкою та розробленням теми, яка ще не розглядалася. Зроблена перша спроба комплексного вивчення цієї проблеми. Висновки.
 У формуванні стилістичних рис бароко в мистецтві Чернігова важливу роль відіграв керамічний
 комплекс, який мав складну структуру. Будівельна кераміка існувала в трьох видах. Головне значення мала звичайна і фігурна цегла. Фасади будівель спочатку не вкривали штукатуркою. Черепиця з
 зеленою поливою вкривала дахи споруд (будинок полкової канцелярії) та окремі елементи будівель.
 Архітектурно-декоративна кераміка представлена деталями оздоблення у вигляді керамічних
 вставок на фасадах, сюжетних рельєфних композицій та різних видів кахель для печей. Провідне
 місце посідали керамічні рельєфи з будинку Чернігівського колегіуму та інших споруд. Невідомий
 автор ескізу керамічної ікони «Спас нерукотворний» взорував на зображення в стародруках, а
 форму з дерева зробив не дуже вправний мебляр чи тесляр. З’ясована відсутність потреби первісно
 вкривати фарбами керамічні твори. Запропоновано варіант іконографічної схеми керамічної ікони
 «Богоматір з дитиною», яка спирається на більш ранній тип чернігівської ікони «Єлецької Богоматері». Можливо, автором ескізу був Іван Щирський, а форму з дерева зробив місцевий різьбяр іконостасів. Керамічну дошку з гербом І. Мазепи краще назвати меморіальною. Це – робота визначних майстрів. Автором ескізу, вірогідно, міг бути Іван Щирський разом із Лаврентієм Крщоновичем. Форму виготовили різьбярі іконостасів, а кахлярі завершили роботу. Про високий професійний
 рівень кахлярів свідчать відтворені печі в келіях Єлецького монастиря. Завдяки дослідженням археологів стало відомо про існування двох печей-горнів на незаселеній тоді території між Дитинцем і
 Єлецьким монастирем, де, мабуть, і були виготовлені керамічні ікони, дошка з гербом І. Мазепи для
 Чернігова, Новгорода-Сіверського та Батурина. Чернігівщина була одним із головних осередків
 мистецтва гутного скла в Україні. У творчості гутників вдало поєднались риси бароко з глибинними народними традиціями. The purpose of the article is to highlight the features of Chernigov art ceramics and glassware of the
 second half of the XVII – the beginning of the XVIII c., their development in relationships with other types
 of art. The research methodology is based on a systematic approach, on general scientific principles of
 objectivity and historicism, which allow a comprehensive study of the creativity of ceramists and potters of
 the specified period. The scientific novelty of the work is determined by the formulation and development
 of a topic that has not yet been considered. The first attempt at a comprehensive study of this problem was
 made. Conclusions. In the formation of baroque stylistic features in the art of Chernihiv, an important role
 was played by the ceramic complex, which had a complicated structure. Construction ceramics existed in
 three types. The main importance was ordinary and shaped brick. The facades of the buildings were not covered
 with plaster at first. Tiles with green watering covered the roofs of buildings (the regimental office
 building) and individual elements of buildings. Architectural and decorative ceramics are represented by
 decoration details in the form of ceramic inserts on the facades, story-relief compositions and various types
 of tiles for furnaces. The leading place was occupied by ceramic reliefs from the building of the Chernihiv
 Collegium and other buildings. The unknown author of the sketch of the ceramic icon «Savior not made by
 hands» relied on images in old prints, and the wooden form was made by a not very skilled furniture maker
 or carpenter. The absence of the need to initially cover ceramic works with paints has been clarified. A
 version of the iconographic scheme of the ceramic icon «The Mother of God with Child» is proposed,
 which is based on an earlier type of the Chernihiv icon «The Mother of God of Yelets». Perhaps the author
 of the sketch was I. Shchyrskyi, and the wooden form was made by a local iconostasis carver. The ceramic
 plaque with the coat of arms of I. Mazepa should be called a memorial plaque. This is the work of outstanding
 masters. The author of the sketch could probably be I. Shchyrskyi together with L. Krschonovych. The
 shape was made by the carvers of the iconostasis, and the tilers completed the work. The high professional
 level of the tilers is evidenced by the recreated stoves in the cells of the Yelets monastery. Thanks to the research
 of archaeologists, it became known about the existence of two horn furnaces on the then uninhabited
 territory between Dytynets and the Yeletsky Monastery, where, apparently, ceramic icons were made,
 as well as a board with the coat of arms of I. Mazepa for Chernihiv, Novgorod-Siversky and Baturin. Chernihiv
 region was one of the main centers of the art of stained glass in Ukraine. In the work of the hutniks,
 baroque features were successfully combined with deep folk traditions.