Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.)
У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності та тенденції, що
 були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919–1930-ті рр. Метою дослідження є визначення основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині протягом...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192318 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) / О. Новак // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 54-62. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862575378886819840 |
|---|---|
| author | Новак, О. |
| author_facet | Новак, О. |
| citation_txt | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) / О. Новак // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 54-62. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності та тенденції, що
були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919–1930-ті рр. Метою дослідження є визначення основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині протягом 1919–1930-х рр. та їх співвіднесення із загальнореспубліканськими тенденціями
охорони спадщини минулих епох. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано проблемно-хронологічний, історико-порівняльний та історико-генетичний методи. Методологічною основою дослідження є полідисциплінарний підхід. Для вивчення «історичної політики» радянської влади застосовано культурологічний підхід. Наукова новизна статті полягає в тому,
що досліджені в ній матеріали дозволяють краще визначити особливості охорони історико-культурного надбання Чернігівщини на тлі загальнореспубліканських процесів у 1919–1930-ті рр. Запропоновано періодизацію пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у зазначений період. Висновки. Було з’ясовано, що діяльність створених у 1919 р. перших пам’яткоохоронних інституцій
радянської України на Чернігівщині була обмеженою через брак людських та матеріальних ресурсів. У 1920-ті рр. відбулися істотні зміни у функціонуванні профільних структур, що сприяли дослідженню значної кількості цінних об’єктів спадщини минулих епох на Чернігівщині. Наприкінці 1920-х рр. були утворені два історико-культурних заповідника (у Чернігові та Новгороді-Сіверському), що позитивно позначилося на збереженні тамтешнього архітектурно-містобудівного надбання. У період із кінця 1920-х – до кінця 1930-х рр. значна кількість пам’яток була пошкоджена або
втрачена через посилення антирелігійної боротьби або з утилітарних причин. З’ясовано, що пам’яткоохоронці Чернігівщини намагалися чинити опір беззаконню, однак загалом ці спроби виявилися марними.
The article researches the main directions of monument protection activities and trends that were dominant
in the field of protection of historical and cultural heritage in Chernihiv region in the 1919–1930s.
The purpose of the article is to identify the main trends of the monument-protection activities in the Chernihiv
region during the period from 1919 to 1930s and their correlation with the all-Ukrainian tendencies
of the preservation of heritage of previous ages. Research methods. To achieve this purpose, the problemchronological,
historical-comparative and historical-genetic methods were used. The methodological basis
of the article is consisted in the multidisciplinary approach. A culturological approach was used to study
«The Historical Policy». The scientific novelty of the article lies in the possibility to better determine
the features of the protection of historical and cultural heritage of the Chernihiv region in 1919–1930s in
the all-Ukrainian context. The periodization of monument-protection activities in the Chernihiv region during
this period is proposed. Conclusions. It has been found that activities of the first monument-protection
institutions of the Soviet Ukraine in the Chernihiv region, established in 1919, were limited due to lack of
human and material resources. In the 1920s, there were significant changes in the functioning of specialized
structures that contributed to the study of a significant number of valuable heritage sites of past ages in
the Chernihiv region. Two historic-cultural preserve (sanctuary) were founded in this region in the late
1920s (in Chernihiv and Novgorod-Siverskyi), which had a positive impact on the preservation of the local
architectural and urban heritage. In the period from the late 1920s to the late 1930s, a significant number
of monuments were damaged or lost due to the intensification of anti-religious struggle or for utilitarian
reasons. It has been found that the monument protectors of the Chernihiv region tried to resist lawlessness,
but in general these attempts were in vain.
|
| first_indexed | 2025-11-26T12:06:45Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192318 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-26T12:06:45Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Новак, О. 2023-07-13T11:54:50Z 2023-07-13T11:54:50Z 2022 Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) / О. Новак // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 54-62. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.7747267 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192318 719 (477.51)(091)«1919/193» У статті досліджуються основні напрямки пам’яткоохоронної діяльності та тенденції, що
 були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919–1930-ті рр. Метою дослідження є визначення основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині протягом 1919–1930-х рр. та їх співвіднесення із загальнореспубліканськими тенденціями
 охорони спадщини минулих епох. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано проблемно-хронологічний, історико-порівняльний та історико-генетичний методи. Методологічною основою дослідження є полідисциплінарний підхід. Для вивчення «історичної політики» радянської влади застосовано культурологічний підхід. Наукова новизна статті полягає в тому,
 що досліджені в ній матеріали дозволяють краще визначити особливості охорони історико-культурного надбання Чернігівщини на тлі загальнореспубліканських процесів у 1919–1930-ті рр. Запропоновано періодизацію пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у зазначений період. Висновки. Було з’ясовано, що діяльність створених у 1919 р. перших пам’яткоохоронних інституцій
 радянської України на Чернігівщині була обмеженою через брак людських та матеріальних ресурсів. У 1920-ті рр. відбулися істотні зміни у функціонуванні профільних структур, що сприяли дослідженню значної кількості цінних об’єктів спадщини минулих епох на Чернігівщині. Наприкінці 1920-х рр. були утворені два історико-культурних заповідника (у Чернігові та Новгороді-Сіверському), що позитивно позначилося на збереженні тамтешнього архітектурно-містобудівного надбання. У період із кінця 1920-х – до кінця 1930-х рр. значна кількість пам’яток була пошкоджена або
 втрачена через посилення антирелігійної боротьби або з утилітарних причин. З’ясовано, що пам’яткоохоронці Чернігівщини намагалися чинити опір беззаконню, однак загалом ці спроби виявилися марними. The article researches the main directions of monument protection activities and trends that were dominant
 in the field of protection of historical and cultural heritage in Chernihiv region in the 1919–1930s.
 The purpose of the article is to identify the main trends of the monument-protection activities in the Chernihiv
 region during the period from 1919 to 1930s and their correlation with the all-Ukrainian tendencies
 of the preservation of heritage of previous ages. Research methods. To achieve this purpose, the problemchronological,
 historical-comparative and historical-genetic methods were used. The methodological basis
 of the article is consisted in the multidisciplinary approach. A culturological approach was used to study
 «The Historical Policy». The scientific novelty of the article lies in the possibility to better determine
 the features of the protection of historical and cultural heritage of the Chernihiv region in 1919–1930s in
 the all-Ukrainian context. The periodization of monument-protection activities in the Chernihiv region during
 this period is proposed. Conclusions. It has been found that activities of the first monument-protection
 institutions of the Soviet Ukraine in the Chernihiv region, established in 1919, were limited due to lack of
 human and material resources. In the 1920s, there were significant changes in the functioning of specialized
 structures that contributed to the study of a significant number of valuable heritage sites of past ages in
 the Chernihiv region. Two historic-cultural preserve (sanctuary) were founded in this region in the late
 1920s (in Chernihiv and Novgorod-Siverskyi), which had a positive impact on the preservation of the local
 architectural and urban heritage. In the period from the late 1920s to the late 1930s, a significant number
 of monuments were damaged or lost due to the intensification of anti-religious struggle or for utilitarian
 reasons. It has been found that the monument protectors of the Chernihiv region tried to resist lawlessness,
 but in general these attempts were in vain. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історія міст і сіл Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) The monument-protection activities in the Chernihiv region: the main directions and tendencies (1919–1930s) Article published earlier |
| spellingShingle | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) Новак, О. Історія міст і сіл |
| title | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) |
| title_alt | The monument-protection activities in the Chernihiv region: the main directions and tendencies (1919–1930s) |
| title_full | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) |
| title_fullStr | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) |
| title_full_unstemmed | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) |
| title_short | Пам'яткоохоронна діяльність на Чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) |
| title_sort | пам'яткоохоронна діяльність на чернігівщині: основні напрямки та тенденції (1919–1930-ті рр.) |
| topic | Історія міст і сіл |
| topic_facet | Історія міст і сіл |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192318 |
| work_keys_str_mv | AT novako pamâtkoohoronnadíâlʹnístʹnačernígívŝiníosnovnínaprâmkitatendencíí19191930tírr AT novako themonumentprotectionactivitiesinthechernihivregionthemaindirectionsandtendencies19191930s |