Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика»)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192572 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 1. — С. 120-122. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859472772869128192 |
|---|---|
| author | Гордієнко, Д. |
| author_facet | Гордієнко, Д. |
| citation_txt | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 1. — С. 120-122. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-11-24T10:38:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2023. № 1
120
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
Дмитро Гордієнко
•
MAGISTRA VITAE:
Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії.
Огляд історії людства як продукту людського досвіду /
Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. –
(Серія «Історія та політика»).
DOI: 10.58407/litopis.230114
© Д. Гордієнко, 2023. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2313-9019
Події останніх десятиліть української історії час від часу актуалізують інтерес україн-
ців до власного минулого, власної історії. Гострота питання зокрема проявляється в тому,
що історію то уводять до кола обов’язкових дисциплін вищої школи (за міністра освіти
Івана Вакарчука), то вилучають (за Сергія Квіта). «Історичний аргумент» став одним із
базових для російської пропаганди – обґрунтування війни проти України. Тим самим у
суспільній свідомості історія повертає собі визначену Цицероном роль вчительки жит-
тя: Historia Magistra Vitae est (Cic. Cicero, De Oratore, II, 36). Попри системну кризу укра-
їнської соціогуманітаристики, особливо загострену в останні роки, українські історики
продовжують «задовольняти попит» конкретно-історичними дослідженнями, зокрема пе-
рекладними, натомість оригінальних праць теоретичного характеру явно бракує.
Переклад праці американських істориків – подружжя Вілла та Аріель Дюрантів –
«Уроки історії» частково й покликаний заповнити поле теоретичної думки та спонукати
українських істориків до власних рефлексій на національному матеріалі. На сьогодні
українські історики не беруться за подібні теми, чи то через брак масштабніших ідей, чи
то зі страху бути звинуваченими в якомусь «непрофесіоналізмі», критерієм якого й досі
de facto залишається вульгарна «марксистсько-ленінська» методологія.
Для Вілла та Аріель Дюрантів історія не є класичною наукою – це ціла індустрія, мис-
тецтво та філософія: «індустрія, бо передбачає пошук фактів; мистецтво, тому що ство-
рює сповнений сенсу порядок у хаосі матеріалів; нарешті, філософія, бо шукає перспекти-
ви та просвітлення» (с. 10). Однак варто зазначити, що в західній класифікації немає «точ-
них» наук. Історія ж належить до «Arts» («Мистецтва») за античною традицію, і зовсім не
протиставленням «Science».
Автори погоджуються з тезою про повторюваність історії, «однак лише загалом, при-
близно», адже «ми не можемо бути впевнені в тому, що майбутнє точно повторюватиме
минуле. Кожен рік – це окрема пригода» (с. 138, 140). «Нації помирають – цивілізації
ні» – один із головних висновків Вілла та Аріель Дюрантів. Наприклад, грецька цивіліза-
ція не померла, а з падінням Греції здобула нове життя. «Сьогодні Гомер має більше чита-
чів, ніж свого часу в себе на батьківщині», а «твори грецьких поетів та філософів містять
усі світові бібліотеки» (с. 149). Окремі народи виживають завдяки культурі – набору зви-
чок, цінностей, традицій. Українець доти залишається українцем, доки він пам’ятає свою
мову, історію та культуру, ідентифікує себе з ними, незалежно від фактичного місця пере-
бування на планеті Земля. Отже, шлях до безсмертя лежить у площині культури, а не еко-
номіки чи військової могутності, хоча без них і не можливий культурний поступ, зокрема,
війна потужно стимулює розвиток наук та технологій. Культура потребує безперервної
передачі знань та традицій: «якщо процес передачі обірветься бодай на сто років, така ци-
вілізація буде приречена на смерть» (с. 162). Натомість українська наука, освіта й культу-
ра на сьогодні стоять перед загрозою «розриву поколінь». Чи не тому упродовж останніх
тридцяти років культура в Україні фінансується за залишковим принципом? Чи не є це
найбільшою «гібридною війною» проти України – війною зовнішньою та внутрішньою?!
Siverian chronicle. 2023. № 1
121
Книга складається з окремих тринадцяти есеїв, виокремлених за дискусійними питан-
нями. Перші два есеї актуалізують питання взаємозв’язку історії та природи. «Історія
людства в масштабах космосу – не більше ніж коротка мить, і в цьому полягає її перший
урок: вона навчає нас скромності» (с. 12). У земних масштабах автори розвивають тезу
Монтеск’є про вплив природних, кліматичних та географічних чинників на історію люд-
ства, надаючи їй динаміки. Вони також враховують технічний прогрес людства, що ніве-
лює географічні чинники, і дає змогу Ізраїлю творити культуру «попри тисячі природних
перешкод» (с. 17). Відтак автори виводять наступний «урок історії»: «життя – це конку-
ренція», і не лише економічна, а й соціальна, біологічна тощо, така, що «супроводжує всі
аспекти нашого існування» (с. 19). Звідси випливає й інший історичний урок: «життя – це
вибір». Автори заперечують один з базових принципів лібералізму, стверджуючи, що «ми
не народжуємося ані вільними, ані рівними», а розвиток цивілізації веде до поглиблення
нерівності. Будь-які винаходи та відкриття призводять «до посилення сильних та послаб-
лення слабких». На думку Вілла та Аріель Дюрантів, «рівність та свобода – це неприми-
ренні вороги, і перемога одного несе в собі загибель іншого». Це випливає з людської
природи: «Тільки та людина, чиї економічні можливості нижчі за середні, прагне рівності;
ті ж, хто усвідомлює перевагу своїх можливостей, мріють про свободу» (с. 22, 23). Відтак
конкурентним є лише те суспільство, що забезпечує «умовну рівність» – рівність перед
законом та рівність у доступі до освіти. Тому третій «біологічний урок» історії зводиться
до народжуваності, що є «необхідною умовою життя». Різна народжуваність не лише в
країнах, а й окремих групах у межах окремої країни, здатна не лише змінити етнічну кар-
ту планети, а й «витіснити плоди протестантської Реформації та французького Просвіт-
ництва» (с. 29).
Попри величезний «історичний досвід», людська природа лишилася тією самою, що й
тисячі років тому. В чому відбуваються зміни, так це в соціальній поведінці та моралі. Іс-
торію творять індивіди, за влучним виразом авторів, «історія загалом є не що інше, як
конфлікт меншин; більшість же аплодує переможцеві та надає людський матеріал, необ-
хідний для чергового соціального експерименту» (с. 48). Оригінально автори оцінюють
релігію («віру в надприродне») як необхідний і дуже корисний інститут суспільства: «із
занепадом релігії посилюються позиції комунізму» (с. 61). У розмежуванні держави та
теології автори вбачають черговий соціальний експеримент. Однак висновок цілком опти-
містичний. Він сформульований у наступному «уроці історії»: «релігія має багато життів і
звичку воскресати» (с. 71) і навіть уряди секуляризованих держав змушені шукати ком-
промісу з релігією, оскільки «нині історії невідомі приклади суспільства, де моральність
успішно підтримувалася б без допомоги релігії» (с. 74). Цей висновок спростовує думки
скептиків та нігілістів у розумінні значення для української державності здобуття Томосу
для Православної Церкви України.
Найбільший же «блок» складають есеї з осмислення соціальних уроків історії. І тут
той само висновок, що історію творить здібна меншість, яка виокремлюється завдяки
власним талантам і наполегливості. Деспотизм уповільнює зростання добробуту, а демо-
кратія – прискорює. Запобігати соціальному антагонізму, накопиченню надмірних ба-
гатств в одних руках при зубожінні основної маси населення можна в мирний, законодав-
чий спосіб, або ж у насильницький, революційний, після якого бідність поширюється ще
більше. Тому автори є противниками радикальних змін: «консерватор, який щодуху опи-
рається змінам, не менш, а можливо, і більш цінний, ніж радикал, який ці зміни висуває,
адже коріння має значно більше значення для дерева, ніж нова підщепа» (с. 49). Патріо-
тичні громадяни, здатні й готові воювати за свою землю, походять із селянського серед-
нього класу, з фермерських господарств – з консервативного за своєю суттю середовища.
Ослаблення та падіння Риму відбулося, коли на зміну рекрутам із вільних селян до війсь-
ка «прийшли раби – покірні робітники величезних ферм, що працювали на благо одного
чи кількох хазяїв» (с. 79). Соціальною основою американської демократії та могутності
стали вільні люди, які володіли землею, отже, «мали економічне підґрунтя для здобуття
політичної свободи» (с. 120). Натомість в Україні на сьогодні фактично знищується тра-
диційне, «фермерське» господарство на користь латифундій – політика, яку проголосив
свого часу Президент Кучма…
Як американці, автори є апологетами демократії, що «спричинила менше зла та більше
добра, ніж будь-яка інша форма правління» (с. 123). Зазвичай роль більшості зводиться до
скидання правлячої меншості, щоб на її місце посадити іншу, а дбаючи про незалежність
індивіда, демократія забуває про інтелект: «не варто садовити невігластво на трон лише
тому, що воно таке поширене» (с. 122). Некомпетентність лідерів призводить до внутріш-
ньої роз’єднаності та ворожнечі, а зовнішня агресія може покласти край державі чи навіть
цивілізації. Однак забезпечення рівності освітніх можливостей переважає недоліки й дає
демократії право на існування. При цьому «в освіті слід убачати не болючий процес нако-
Сіверянський літопис. 2023. № 1
122
пичення фактів і дат, не тільки необхідну підготовку людини до самостійного заробітку,
але й передачу нашої інтелектуальної, моральної, технічної й естетичної спадщини в яко-
мога більшому обсязі максимальній кількості людей» (с. 161), в чому й полягає весь про-
грес цивілізації та найважливіший урок історії.
Безумовно, висновки Вілла та Аріель Дюрантів є суто суб’єктивними, однак це вис-
новки авторів одинадцятитомної «Історії цивілізації» (1935–1975), лауреатів Пулітцерів-
ської премії (1968) та Президентської медалі Свободи (1977) і вже тому варті уваги. Влас-
не, задум книги «Уроки історії» (1968 р.) і виник під час роботи авторів над новим видан-
ня «Історії цивілізації», в ході якої «зібралося чимало нотаток і коментарів, які могли б
пояснити сучасний стан речей та можливий розвиток подій у майбутньому, природу лю-
дини і те, чим керуються у своїх діях держави» (с. 5). Зрештою, це й спроба пояснити са-
мим собі – історикам – значущість чи користь своєї праці, окрім власного інтересу та ці-
кавості.
Дата подання: 16 січня 2023 р.
Дата затвердження до друку: 20 лютого 2023 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Гордієнко, Д. Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд іс-
торії людства як продукту людського досвіду / Переклад з англійської Г. Пшеничної. Харків: Віват,
2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика»). Сіверянський літопис. 2023. № 1. С. 120–122. DOI:
10.58407/litopis.230114.
Цитування за стандартом APA
Hordiienko, D. (2023). Retsenziia : Magistra Vitae: Vill Diurant ta Ariel Diurant. Uroky istorii.
Ohliad istorii liudstva yak produktu liudskoho dosvidu / Per. z anhl. H. Pshenychnoi. Kharkiv: Vivat, 2022.
176 s. – (Seriia «Istoriia ta polityka») [Review : Magistra Vitae: Will Durant and Ariel Durant. History les-
sons. Overview of the history of humanity as a product of human experience / Translated from English by
H. Pshenychna. Kharkiv: Vivat, 2022. 176 p. – (Series "History and Politics")]. Siverianskyi litopys – Sive-
rian chronicle, 1, P. 120–122. DOI: 10.58407/litopis.230114.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192572 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T10:38:18Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гордієнко, Д. 2023-07-16T12:30:30Z 2023-07-16T12:30:30Z 2023 Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») / Д. Гордієнко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 1. — С. 120-122. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230114 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192572 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») Review : Magistra Vitae: Will Durant and Ariel Durant. History lessons. Overview of the history of humanity as a product of human experience / Translated from English by H. Pshechnych. Kharkiv: Vivat, 2022. 176 p. – (Series «History and policy») Article published earlier |
| spellingShingle | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») Гордієнко, Д. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») |
| title_alt | Review : Magistra Vitae: Will Durant and Ariel Durant. History lessons. Overview of the history of humanity as a product of human experience / Translated from English by H. Pshechnych. Kharkiv: Vivat, 2022. 176 p. – (Series «History and policy») |
| title_full | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») |
| title_fullStr | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») |
| title_full_unstemmed | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») |
| title_short | Рецензія : Magistra Vitae: Вілл Дюрант та Аріель Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду / Пер. з англ. Г. Пшеничної. Харків: Віват, 2022. 176 с. – (Серія «Історія та політика») |
| title_sort | рецензія : magistra vitae: вілл дюрант та аріель дюрант. уроки історії. огляд історії людства як продукту людського досвіду / пер. з англ. г. пшеничної. харків: віват, 2022. 176 с. – (серія «історія та політика») |
| topic | Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet | Рецензії. Огляди. Анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192572 |
| work_keys_str_mv | AT gordíênkod recenzíâmagistravitaevílldûranttaaríelʹdûranturokiístorííoglâdístoríílûdstvaâkproduktulûdsʹkogodosvíduperzanglgpšeničnoíharkívvívat2022176sseríâístoríâtapolítika AT gordíênkod reviewmagistravitaewilldurantandarielduranthistorylessonsoverviewofthehistoryofhumanityasaproductofhumanexperiencetranslatedfromenglishbyhpshechnychkharkivvivat2022176pserieshistoryandpolicy |