Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду
Метою публікації є висвітлення обставин та характеру використання в давньоруській фортифікації таких елементів, як «башта» та «вежа», а також їх відображення в тогочасних писемних та зображальних джерелах. Дослідження проведене на прикладі центру Чернігівського князівства, який в часи Русі мав потуж...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192576 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду / О. Шугалій // Сіверянський літопис. — 2023. — № 1. — С. 21-29. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860141142965747712 |
|---|---|
| author | Шугалій, О. |
| author_facet | Шугалій, О. |
| citation_txt | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду / О. Шугалій // Сіверянський літопис. — 2023. — № 1. — С. 21-29. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Метою публікації є висвітлення обставин та характеру використання в давньоруській фортифікації таких елементів, як «башта» та «вежа», а також їх відображення в тогочасних писемних та зображальних джерелах. Дослідження проведене на прикладі центру Чернігівського князівства, який в часи Русі мав потужні укріплення у вигляді декількох ліній ровів та стін. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналізу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає в характеристиці окремого фортифікаційного елементу, який раніше часто розглядався лише в комплексі із лінійними укріпленням давньоруських міст і не був предметом конкретного історичного дослідження. Висновки. Незважаючи
на проведені протягом ХХ–ХХІ ст. на території Чернігова археологічні дослідження, в історіографічній традиції панує думка, що міські укріплення складалися із валів, стін із баштами та ровів. У
ході проведеного дослідження можна зазначити, що станом на 2022 р. відомо про 16 споруд, які
типологічно можна вважати баштами, з яких лише 4 належать до загальноміських укріплень проїзного комплексу. Решта ж являють собою елементи садибної забудови. Отже, можна стверджувати, що роль башт у стінових укріпленнях давньоруського Чернігова є дещо перебільшеною.
The purpose of the publication is to highlight the circumstances and nature of the use in the Old Rus
fortification such elements as "bashta" and "vezha", as well as their reflection in written and pictorial sources
of the time. The study is conducted on the example of the center of Chernihiv principality, which at
the time of Rus had powerful fortification in the form of several lines of ditches and walls. The methodological
basis of the study is the principles of histology and objectivity. The methods used are analysis,
synthesis, and induction. The scientific novelty of the publication lies in the characteristic of a separate
fortification element, which was previously considered only in the complex with linear defensive structures
of the old Rus cities, and was not the subject of a specific historical study. Conclusions. Despite the
archaeological research conducted on the territory of Chernihiv in 20th–21th c. the historiographical tradition holds that the city fortifications consisted of ramparts, walls with towers and roves. In the course of
the study it can be noted that as of 2022, there are known about 16 buildings, which can be typologically
classified as towers, of which only 4 belong to the general city fortifications of the entry complex. The rest
are elements of manor buildings. Thus, it can be argued that the role of towers in the linear fortifications of
the Old Rus Chernihiv is somewhat exaggerated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:49:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2023. № 1
21
ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ
УДК902.2(477.51)«10/12»
Олександр Шугалій
•
БАШТИ ТА БАШТОПОДІБНІ СПОРУДИ ЧЕРНІГОВА
ДАВНЬОРУСЬКОГО ПЕРІОДУ
DOI: 10.58407/litopis.230103
© О. Шугалій, 2023. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7048-7294
Метою публікації є висвітлення обставин та характеру використання в давньоруській фор-
тифікації таких елементів, як «башта» та «вежа», а також їх відображення в тогочасних писем-
них та зображальних джерелах. Дослідження проведене на прикладі центру Чернігівського князів-
ства, який в часи Русі мав потужні укріплення у вигляді декількох ліній ровів та стін. Методоло-
гічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналі-
зу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає в характеристиці окремого фортифіка-
ційного елементу, який раніше часто розглядався лише в комплексі із лінійними укріпленням давньо-
руських міст і не був предметом конкретного історичного дослідження. Висновки. Незважаючи
на проведені протягом ХХ–ХХІ ст. на території Чернігова археологічні дослідження, в історіогра-
фічній традиції панує думка, що міські укріплення складалися із валів, стін із баштами та ровів. У
ході проведеного дослідження можна зазначити, що станом на 2022 р. відомо про 16 споруд, які
типологічно можна вважати баштами, з яких лише 4 належать до загальноміських укріплень про-
їзного комплексу. Решта ж являють собою елементи садибної забудови. Отже, можна стверджу-
вати, що роль башт у стінових укріпленнях давньоруського Чернігова є дещо перебільшеною.
Ключові слова: башта, вежа, давньоруський Чернігів, фортифікації, топографія.
Під час створення художніх реконструкцій давньоруських міст автори зазвичай
зображають доволі значну кількість оборонних башт – як проїзних, так і «глухих». У літе-
ратурі також можна зустріти інформацію про те, що майже кожне давньоруське місто бу-
ло захищене валом із ровом та дерев’яними стінами з баштами. Графічні реконструкції
Чернігова, що маємо на сьогодні, виконані в другій половині ХХ ст. Г. Петрашем1,
А. Карнабідом2, В. Михайлюком3, відображають саме цю тенденцію. Протягом ХХ та
ХХІ ст. у Чернігові були проведені активні археологічні дослідження, які надали значний
обсяг інформації про топографію міста, однак питання існування такого елементу форти-
фікації міста, як «башта», до сьогодні окремо не було розглянуто. Це визначило основну
мету запропонованої роботи, яка полягає у визначенні місця башт у системі оборонних
споруд давньоруського Чернігова на підставі аналізу джерел.
Дерев’яні та дерево-земляні середньовічні оборонні споруди стали предметом науко-
вого вивчення ще в ХІХ ст. у праці Ф. Ласковського4. На початку ХХ ст. вийшла узагаль-
нювальна праця, присвячена фортифікації Давньої Русі, авторства М. Фріде, в якій він
відзначав доволі широке використання в середньовічних оборонних конструкціях такого
елементу, як «башта»5. На його думку, башти були в переважній більшості зрубними кон-
струкціями підквадратної форми, які виступали за лінію стін і підвищували їх стійкість на
рельєфі. Однак існування таких конструкцій підтверджувалося лише досить пізніми дже-
1 Петраш Г. Чернігів в ХІІ ст. Полотно, олія. Чернігів, 1971. Національний архітектурно-історичний заповідник
«Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. Кн-128 И-2-751.
2 Карнабед А.А. Чернігів в ІХ–ХІІІ ст. Варіант реконструкції. Чернігів. Національний архітектурно-історичний
заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. Дагр-1660/3.
3 Михайлюк В. Панно «Чернігів ІХ–ХІІІ ст.». Полотно, олія. Чернігів. Національний архітектурно-історичний
заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової діяльності. Дагр-7.
4 Ласковский Ф. Материалы для истории инженерного искусства в России. Санкт-Петербург: Тип-я император-
ской академии наук, 1858. Ч. 1: Опыт исследования инженерного дела в России до XVIII века. С. 93–99.
5 Фриде М.А. Русские деревянные укрепления по древним литературным источникам. Известия Российской ака-
демии истории материальной культуры. 1924. Т. III. С. 137–139.
Сіверянський літопис. 2023. № 1
22
релами, її використання в дерево-земляних фортецях Русі Х–ХІІІ ст. нічим не було об-
ґрунтованим.
Б. Рибаков під час проведених у 1950-х рр. у Любечі та Вжищі археологічних дослід-
жень виявив декілька котлованів споруд, які пізніше реконструював як башти6. Він ува-
жав, що на території дитинця Вжища був виявлений котлован кутової, шестикутної (за ви-
значенням науковця) башти. Всередині укріплень містилася ще одна, окремо розташова-
на, восьми- чи дванадцятикутна вежа-донжон каркасно-стовпової конструкції. Значно по-
тужнішими, за свідченням Б. Рибакова, були укріплення Любеча. На реконструкції серед-
ньовічного феодального замку Любеча дослідник зобразив дерев’яну вежу-донжон. За ін-
терпретацією автора, ця чотириповерхова, близька до квадрату за формою споруда слугу-
вала житлом «управителя замку». Дві башти, на думку Б. Рибакова, фланкували в’їзд до
Любеча, а ще чотири – кути стін замку. Така насиченість вежами доволі невеликого ди-
тинця міста водночас з їх відсутністю на інших давньоруських пам’ятках здавалася дещо
дивною. Уже на початку ХХІ ст. дослідники виявили раніше невідоме зображення лю-
бецького замку, виконане на основі опису початку ХVII ст.7 Фортечні укріплення за фор-
мою та локалізацією мали високу ступінь спорідненості із реконструкцією Б. Рибакова.
Це дало змогу припустити, що автор реконструкції давньоруського Любеча інтерпретував
фортифікаційні споруди ХVII ст. як середньовічні. Ураховуючи це, варто з обережністю
використовувати висновки Б. Рибакова стосовно укріплень давньоруського Любеча та
давньоруської фортифікації в цілому.
У другій половині ХХ ст. до розгляду проблеми поширення башт на території Русі
впродовж Х–ХІІІ ст. звернувся П. Раппопорт8. Спираючись на результати здійснених на
той час археологічних робіт, він дійшов висновку, що на території Південної Русі в Х–
ХІІІ ст. практика використання оборонних башт не набула поширення. Висновок дослід-
ника спирався на відсутність писемних згадок про башти в літописах, а також на відсут-
ність даних про фіксацію таких споруд археологами. П. Раппопорт вважав, що використо-
вувати башти у фортифікації Східної Європи починають лише з XIV ст. у зв’язку із по-
явою вогнепальної зброї. Водночас П. Раппопорт зазначив, що в давньоруський час були
поширені баштоподібні надбудови над проїздами в лінії фортифікації або по боках від неї.
Ці конструкції, на його думку, відповідали літописним термінам «вежа» та «столп». Ци-
ми ж термінами в літописах позначалися муровані башти замків Польщі та Угорщини –
країн, де впродовж ХІІІ ст. набула поширення традиція спорудження кам’яних веж.
Спираючись на матеріали археологічних досліджень другої половини ХХ ст.,
Ю. Моргунов визначив, що в лінійних давньоруських укріпленнях доволі часто простежу-
ються виступи зрубних конструкцій у бік рову9.Такі виступи робилися задля підвищення
стійкості конструкції та запобігання сповзанню стін до рову. Аналогічну роль у західно-
європейській фортифікації виконували кам’яні башти по лініях стін. Це засвідчувало те,
що саме будівництво башт у лініях дерево-земляних укріплень не було необхідністю.
Ю. Моргунов також зазначав, що в Західній Європі башти були необхідним елементом
оборони, оскільки використовувалися для ведення бокового обстрілу під час облоги, од-
нак (як засвідчують джерела), використання луків та самострілів під час штурму фортець
не набуло на Русі такого поширення, як у Західній Європі.
На думку Ю. Моргунова, розповсюдження на території Русі набули окремо розташо-
вані баштові конструкції, які в переважній більшості використовувалися для спостережен-
ня. Під час облоги міста така конструкція могла також використовуватися для захисту
мешканців фортеці як останній рубіж оборони.
Через обмеженість зображальних джерел часів Давньої Русі сьогодні майже відсутні
тогочасні візуалізації башт та інших елементів фортифікації. Єдиним відомим зображен-
ням оборонної споруди, датованим Х–ХІ ст., на сьогодні є зображення на металевій плас-
тині, яка походить з городища Княжа гора (с. Пекарі Черкаської області). На пластині,
окрім ділянки фортечної стіни із заборолом, зображена триярусна башта з шатровим вер-
хом. Г. Мезенцева вважала, що це зображення укріплень городища Княжа гора10. Відпо-
відно до цього, башту на зображенні вона інтерпретувала як надбрамну в’їзну вежу на го-
родище, а виявлене під час археологічних досліджень заглиблення в лінії укріплень ви-
значила як котлован цієї вежі. Згідно із цим висновком дослідниці, на реконструкції міста
6 Рыбаков Б.А. Стольный город Чернигов и удельный Вщиж. По следам древних культур. Древняя Русь. Москва,
1953. С. 115–116.
7 Кондратьев И.В. Любечский замок: в поисках символов и смыслов. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana.
2021. Т. 29, № 1. С. 114–129.
8 Раппопорт П.А. Очерки по истории русского военного зодчества Х–ХІІІ вв. Москва–Ленинград: Изд-во АН
СССР, 1956. С. 135–136.
9 Моргунов Ю.Ю. Древо-земляные укрепления Южной Руси Х–ХІІІ веков. Москва: Наука, 2009. С. 137–138.
10 Мезенцева Г.Г. Древньоруське місто Родень. Княжа гора. Київ: Вид-во Київського ун-ту, 1968. С. 23.
Siverian chronicle. 2023. № 1
23
Родень вежа була візуалізована як головний в’їзд на територію дитинця. При цьому інших
подібних споруд по периметру стін на реконструкції не позначали. Утім, немає жодних
доказів, що на пластині з городища Княжа гора дійсно зображено укріплення саме цього
городища. Не доведено також, що ця пластина походить з території Русі. Ураховуючи, що
матеріали городища містять значну кількість предметів західноєвропейського та східного
імпорту, пластина могла походити з дуже віддалених від Подніпров’я територій.
Значна кількість зображень давньоруських міст та їх оборонних споруд із баштами
міститься в мініатюрах Радивилівського літопису11. Однак слід ураховувати, що створю-
валися всі ці мініатюри у другій половині XV ст., у часи, коли спорудження башт набуло
найбільшого розповсюдження. Саме цим, імовірніше, обумовлена наявність на мініатю-
рах майже в кожному зображенні міста однієї чи декількох веж. Водночас слід ураховува-
ти, що, на думку дослідників, автори мініатюр могли користуватися більш ранніми зобра-
жальними джерелами12. На це, серед іншого, указує різниця в зображеннях одного й того
самого міста в різних мініатюрах. Так, укріплення Чернігова містяться на п’ятнадцяти мі-
ніатюрах, де зображені події 1068–1159 рр. Одинадцять із них відповідають проміжку ча-
су з 1135 до 1159 рр., коли на сторінках літопису доволі докладно описуються події, по-
в’язані з Черніговом. Аналіз зображень дозволяє стверджувати, що дев’ять мініатюр, що
відображають події 1068–1138 рр., виконані одним майстром (умовно визначеним дослід-
никами як «майстер Б»), а шість за 1151–1159 рр. – іншим («майстер В»). Перший із цих
майстрів зображав Чернігів переважно в символічному вигляді чотирикутної двоярусної
башти, збудованої з каменю. Винятком є відображення подій 1078 р., де на мініатюрі
зображено дві подібні за будовою башти. Одна з них являє собою літописні «східні від
Стрижня» ворота, які були спалені нападниками, а друга – укріплення Дитинця.
Більш різноманітні зображення Чернігова авторства другого з майстрів. Чотири його
мініатюри зображають облогу Чернігова 1152 р. На них художник показав місто не у ви-
гляді однієї символічної башти, а додав лінію стін Дитинця, до якого тікають мешканці. У
середині Дитинця він зобразив ще одну башту, доволі нетипово, у вигляді стилізованого
хреста. На іншій мініатюрі цього автора подані укріплення Острогу та Передгороддя, та-
кож у вигляді стін та башти, з бійниці якої проглядається мортира (можливо: переосмис-
лення автором давнього зображення відповідно до звичних йому реалій). Відступ військ
нападників після невдалої облоги зображено на фоні стін міста, над якими стилізовано по-
казано золочені бані чернігівських соборів. Загалом можна стверджувати, що другий
майстер прагнув якомога краще зобразити місто. Варіативність образів населеного пункту
та зображення по-різному його окремих структурних частин може свідчити про високій
рівень обізнаності автора із першоджерелом ілюстрацій, яке, на жаль, утрачене. Утім це
може свідчити і про його обізнаність з Черніговом та намагання відобразити знайоме йо-
му місто.
Як уже зазначалося, у писемних джерелах, які репрезентовані, перш за все, літопис-
ними зводами, фігурують терміни «вежа» та «столп» (на це свого часу звертав увагу
П. Раппопорт). Лише в XVI ст. набуває поширення лексема «башта». Уперше термін «ве-
жа» згаданий під 946 р. в описі захоплення міста Іскоростеня військами княгині Ольги
(«…голуби же и воробьеве полетѣша въ гнѣзда своя, ови въ голубники, врабьвеѣ жи
подъ стрѣхи и тако възгарахуся голубьници, ово клѣти, ово вежѣ, ово ли одрины, и не
бѣ двора идеже не горяще»). А. Новосельцев вважав, що в такий спосіб названі фортифі-
каційні споруди, причому це можуть бути як укріплення міста, так і локальні, можливо,
господарські споруди. В. Козюба під час аналізу цього літописного уривку зазначив, що
вежі розташовувалися у дворах мешканців міста, але не були фортифікаційними споруда-
ми в прямому розумінні цього слова13. Найімовірніше, це були високі баштоподібні, мож-
ливо, багатоярусні господарські споруди, які за необхідності могли виконувати оборонні
функції. Натомість, на думку Г. Борисевича, літописні «вежі» представляли собою багато-
ярусні конструкції, які були праобразом терема і сформувалися як частина боярської са-
диби ще в першій половині Х ст.14
Достатньо вагому інформацію про баштоподібні конструкції на території Чернігова
дає археологія. На сьогодні на території міста археологічно були зафіксовані залишки що-
найменше одинадцяти об’єктів, які можна інтерпретувати як башти. Більшість із них
окремо розташовані посеред міської забудови. Про археологічне дослідження залишків
потужної башти в передмісті Чернігова згадував Б. Рибаков. Вона була виявлена в 1958 р.
11 Радзивиловская летопись. Электронная энциклопедия и библиотека Руниверс. URL: https://runivers.ru/doc/
rusland/letopisi/?SECTION_ID=19639.
12 Рыбаков Б.А. Из истории культуры Древней Руси. Москва: Изд-во Московского ун-та, 1984. С. 188–189.
13 Козюба В.К. Садиба Х–ХІІІ ст. (за матеріалами південноруських земель): дис. … канд. Київ, 2016. С. 71–73.
14 Борисевич Г.В. Хоромное зодчество Новгорода. Новгородский сборник / Ред. Б.А. Колчин. Москва, 1982.
С. 282–283.
Сіверянський літопис. 2023. № 1
24
на території літописного Передгороддя під час досліджень І. Єдомахи15 (Рис. 1). Щонай-
менше двоярусна споруда із котлованом близької до овалу форми була заглиблена в мате-
риковий ґрунт на 2,9 м. За свідченнями дослідника, фіксувалися сліди двох глинобитних
печей, одна з яких збереглася лише в якості скупчення печини та шлаків і, найімовірніше,
упала з другого ярусу. Котлован споруди був укріплений обаполами та колодами по пери-
метру стін. Також фіксувалися сліди двох стовпів діаметром 0,4–0,45 м, які мали б підтри-
мувати дах. Вхід у вигляді декількох материкових уступів та один з опалювальних при-
строїв простежувався із західного боку споруди. На думку І. Єдомахи, споруда могла ма-
ти господарське призначення, а нижній її ярус міг використовуватися як холодна комора
для зберігання продуктів. Водночас він не виключав, що це могла бути оборонна вежа-
донжон, нижній ярус якої використовувався для зберігання припасів. Сама ж конструкція,
датована кінцем ХІ – першою половиною ХІІ ст., входила до комплексу однієї із великих
садиб Передгороддя.
Рис. 1
На території Передгороддя було виявлено ще декілька споруд, які могли бути інтер-
претовані як башта16. Так, під час археологічних досліджень 1987 р. був зафіксований кот-
лован споруди овальної форми, розмірами 2,85 х 2,1 м, заглиблений у материк на 2,4–
15 Дневник Черниговской археологической экспедиции, 1958 год. Державний архів чернігівської області (далі –
ДАЧО). Ф. Р-2124. Оп. 1. Спр. 223. Арк. 1–64.
16 Звіт про охоронно-археологічні роботи на Чернігівському Посаді в 1987 р. Киев, 1988. Т. 3. Арк. 2–3. Націо-
нальний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Відділ музейної та науково-фондової ді-
яльності. КН 1568/3.
Siverian chronicle. 2023. № 1
25
2,45 м. На відміну від попередньої споруди, тут були відсутні стовпові ямки по центру, а в
південно-східній частині фіксувався материковий уступ, завширшки до 1,6 м та заввишки
відносно дна споруди до 2 м. Основний об’єм котловану був заповнений світло-сірим та
сірим супіском, а зверху – темно-сірим ґумусованим супіском. У заповненні містилося
три ковані цвяхи та три металеві предмети. На підставі знахідок керамічного матеріалу
споруда була датована кінцем ХІ – першою половиною ХІІ ст. Зазначимо, що ця споруда
знаходилася в куті однієї із міських садиб ХІІ ст., який виходив на провулок чи вулицю з
проїздом завширшки 2,2 –3 м. Таке її розташування може вказувати на поєднання в будів-
лі господарського та оборонного призначення.
Ще один схожий за конструкцією баштоподібний об’єкт був виявлений під час ар-
хеологічних досліджень 1990 р. на території літописного Передгороддя неподалік від бе-
рега річки Стрижень17. У межі розкопу увійшла частина котловану споруди округлої фор-
ми, заглибленої в материковий ґрунт майже на 3 м. Поруч із нею було виявлене скупчення
людських кісток не в анатомічному порядку (верхня половина тулуба людини та три чере-
пи), які могли бути рештками загиблих жителів міста. На основі знахідок керамічного ма-
теріалу споруда була датована ХІІ ст. Її також можна інтерпретувати як вежу на території
однієї з міських садиб.
Схожі за конструкцією та призначенням споруди були виявлені і на території Околь-
ного граду. Один із таких об’єктів розташовувався в північно-східній частині Окольного
граду, неподалік від заплави річки Стрижень18. Уціліли залишки його котловану округлої
форми. Розміри котловану сягали 3,8 м по верхньому краю та 1,5 м на рівні дна. Котлован
був заглиблений у материк на 2 м. По його центру, на дні, розміщувалася стовпова яма ді-
аметром 0,3 м. По контурах котловану фіксувалися ще 3 ями від стовпів меншого діамет-
ра, що вказувало на каркасно-стовпову конструкцію споруди. Ураховуючи потужність
котловану, виявлена будівля, імовірно, мала два поверхи, обидва з яких були холодними,
адже решток опалювального пристрою не було виявлено. З північно-східного боку від
споруди простежувалися рештки трьох різночасових ліній огорож, які проходили в на-
прямку південний схід – північний захід. Вони були представлені у вигляді канавок та
стовпових ям, заглиблених у материк на 0,2–0,3 м. Канавка однієї з огорож проходила
впритул до котловану башти, частково була ним перекрита. Імовірно, це була огорожа од-
нієї із міських садиб, на території якої власники збудували невелику вежу, трохи посунув-
ши існуючий тин. На основі датування керамічного матеріалу із заповнення котловану
об’єкт було датовано ХІ ст.
Неподалік від схарактеризованого комплексу розташовувалася ще одна цікава спору-
да, яка могла представляти собою невелику башту в садибі жителя Чернігова19. Вона була
виявлена в 2018 р. Округлий в плані котлован споруди діаметром 2,2 м був заглиблений у
материковий ґрунт щонайменше на 1,85 м (верхня його частина була знищена котлована-
ми більш пізніх споруд). У північній частині на дні котловану була «сходинка» розмірами
0,9х0,65 м заввишки 0,56 м. У котловані також були виявлені рештки згорілого дерева,
котрі належали до перекриття або обшивки стін. Стовпових ям, які можна пов’язати з
конструкцією цієї споруди, не виявлено. У заповненні цього об’єкту містилися фрагменти
кругового та ліпного посуду Х ст., фрагмент стінки амфори, вироби з чорного та кольоро-
вого металів, уламки скляних браслетів. Серед знахідок в об’єкті була також серцеподібна
поясна бляшка, характерна для ІХ – початку ХІ ст. Загалом же періодом існування спору-
ди можна вважати Х ст. Після того, як вона загинула в пожежі, котлован почали викорис-
товувати як смітник. Варто також зазначити, що на відстані 4 м на схід від її котловану
проходили дві лінії канавок від огорожі, датованої Х ст. Не виключено, що огорожа та
схарактеризована споруда могли належати до одного комплексу забудови.
Ще два котловани споруд, які можна інтерпретувати як башти, були виявлені на те-
риторії західної частини Окольного граду в 2018 р.20 А. Казаков зазначив наявність на те-
риторії розкопу на перетині вулиць Проспект Миру та вулиці Єлецька потужної огорожі,
яка оточувала велику феодальну садибу. На його думку, у систему укріплень садиби вхо-
дили й дві башти, від яких залишилися котловани округлої форми. Більший з котлованів
мав діаметр 4,1 м по верхньому краю, завглибшки був 2,1 м. Глибина меншого котловану
17 Ногин Э.В. Исследования на посаде древнерусского Чернигова в 1990 году. Архітектурні та археологічні
старожитності Чернігівщини: Матеріали міжнар. наук. конф., м. Чернігів. Чернігів, 1992. С. 92–93
18 Сохацький В.В. Раскопки на территории «окольного града» древнего Чернигова в 1993 году. Археологічні ста-
рожитності Подесення: матеріали іст. археолог. семінару, присвяч. 70-річчю від дня народження Г.О. Кузнецо-
ва, 22–23 вересня 1995 р. Чернігів, 1995. С. 137–140.
19 Жаров Г., Новик Т., Черненко О. Дослідження на території окольного граду стародавнього Чернігова. Архео-
логічні дослідження в Україні 2018 р. 2020. С. 272–274.
20 Казаков А., Рижий В., Булах О. Науково-рятівні дослідження в Чернігові у 2015–2018 рр. І Всеукраїнський ар-
хеологічний з’їзд: матеріали роботи. Київ: ІА НАН України, 2019. С. 489–494.
Сіверянський літопис. 2023. № 1
26
дорівнювала 1,6 м, а діаметр 3,5 м. Судячи із розмірів котлованів, обидві споруди мали
щонайменше два поверхи. Датований весь комплекс був ХІІ ст. Зафіксовані на території
Окольного граду об’єкти, які можна було б реконструювати в якості веж, досліджувалися
не лише в садибах місцевих жителів. У структурі оборонної лінії цієї частини міста були
виявлені залишки чотирьох споруд, інтерпретовані Ю. Ситим як оборонні башти21.
Перша з них знаходилася поруч із проїздом, який вів з території Окольного граду до
Передгороддя. Конструктивно це була округла в плані споруда з розмірами котловану
4,6х5,2 м, заглиблена в материк на 3 м. Стінки котловану мали ухил до центру дна. У кот-
ловані споруди не фіксувалися стовпові ями. У заповненні були виявлені фрагменти кера-
мічних виробів ХІІ – початку ХІІІ ст. та речі з металу (хрестик із кольорового металу та
фрагмент залізного серпа). З іншого боку від проїзду, майже паралельно першому котло-
вану, розміщувався котлован синхронної, меншої за розміром (3х3,5 м) округлої споруди.
Припустимо, що ця споруда також виконувала оборонні функції, хоча й мала значно
скромніші розміри.
Важливо, що котлован більшої із цих споруд перекривав котлован підквадратної в
плані будівлі, котра розміщувалася на лінії оборонного валу. Її розміри становили
2,8х3,2 м. Паралельно їй розміщувалася схожа споруда, яка трохи відрізнялася за розміра-
ми, що становили 2,2х2,6 м. Обидві споруди були каркасно-стовпової конструкції та, при-
пустимо, виконували оборонну функцію. Ураховуючи їх взаємне розташування одна до
одної та до насипу валу, припускаємо, що це могли бути башти проїзду до Окольного гра-
ду. На основі матеріалу із заповнення їх спорудження можна віднести до кінця ХІ – по-
чатку ХІІ ст., а період функціонування визначити в межах першої половини ХІІ ст. Най-
імовірніше, вони зазнали руйнувань під час однієї з облог міста середини ХІІ ст., після
цього були розібрані, а замість них зведені нові споруди з округлими котлованами22.
До елементів оборонної лінії Окольного граду може входити також об’єкт, виявле-
ний А. Казаковим у 1995 р. за 100 м на північний схід від вже згаданого проїзду23. У межі
розкопу потрапив котлован від глибокої округлої споруди діаметром близько 5 м. На дум-
ку А. Казакова, це могла бути шести- або восьмикутова середньовічна вежа, яка викорис-
товувалася для спостереження та обстрілу ворога під час облоги. На жаль, відсутні точні
відомості про її розташування відносно лінії валу Окольного граду та датування.
На території літописного Дитинця наразі відомо про знахідки двох конструкцій, які
вважаються залишками веж. Одна з них була виявлена під час археологічних досліджень
О. Черненко та А. Казакова у 2006 р. неподалік від т. зв. Погорілих воріт дитинця, побли-
зу лінії давнього валу24. Конусоподібний котлован будівлі (звужувався до низу) сягав діа-
метру 4 м по верхньому краю, а його глибина була трохи більше 2 м. У центрі котловану
на дні була яма від центрального стовпу. Датована ця споруда була кінцем ХІ – першою
половиною ХІІ ст. Хронологічно це відповідало часу перебудови лінії зовнішніх укріп-
лень Дитинця. З огляду на це не виключено, що вежа була споруджена разом з новим ря-
дом зрубних стін.
На території «Цитаделі», яка знаходилася в південній частині Дитинця давньорусь-
кого Чернігова, у 1989 р. був виявлений котлован великої багатоповерхової споруди пло-
щею близько 100 м2, котра мала прямокутну у плані форму25. Котлован її був заглиблений
у материк на 2,5 м. В. Коваленко та П. Гребінь дійшли висновку, що це – башта, яка мала
щонайменше два поверхи. Дослідники зазначають, що споруда за час свого існування за-
знала п’яти реконструкцій, у ході яких відбувалася підсипка ґрунту на дно котловану та
укріплення стін обаполами. На четверту реконструкцію, яка відбулася в другій половині
Х ст., припадало спорудження глинобитної печі. Період появи башти віднесено до другої
половини IX ст. на підставі знахідок фрагментів ранньогончарної кераміки на рівні долів-
ки. Час ліквідації башти, на їх думку, припадав на час правління в Чернігові Мстислава
Володимировича (1024–1036 рр.). Після знищення цієї старої башти на відстані 10 м від
краю тераси була побудована нова вежа. У плані вона була округлою та мала діаметр до
9 м, котлован був заглиблений у материковий ґрунт на 3,55 м. В. Коваленко зазначив, що
за часи існування цієї споруди впродовж ХІ ст. відбулося щонайменше три її реконструк-
21 Новик Т.Г., Ситий Ю.М. Дослідження проїзду в оборонному валу чернігівського Третяка. Чернігівські старо-
житності. 2008. № 1. С. 80–83.
22 Ситий Ю. Вклад А. В. Шекуна в исследования территории Третяка в Чернигове. Карнабідівські читання. 2021.
№ 5. С. 245–262.
23 Казаков А., Моця О. Давньоруський Чернігів. Київ, 2011. С. 101.
24 Казаков А., Черненко Е. Черниговский детинец IX–XIII вв. в свете новых археологических материалов. Черні-
гів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. 2007. № 1. С. 119–125.
25 Гребень П., Коваленко В. Дослідження Верхнього Замку в Чернігові в 1989 р. Старожитності Південної Ру-
сі: матеріали III іст.- археол. семінару «Чернігів і його округа в IX–XIII ст.», м. Чернігів. Чернігів, 1993. С. 13–
24.
Siverian chronicle. 2023. № 1
27
ції. У котлованах обох башт (і більш ранньої, і пізнішої) не фіксувалися сліди пожеж. То-
му не виключено, що вони були розібрані під час перебудови оборонних споруд. Дослід-
ники характеризують другу башту як «більш потужнішу». Це дає змогу припустити, що
на час її створення давніша вежа не відповідала потребам оборони міста.
До початку ХІІ ст. належить зведення нової триповерхової споруди зрубного типу,
яка мала потужну підлогу із обаполів, значно заглиблену в материк. Призначенням пер-
шого поверху було зберігання меду, про що свідчать залишки понад 30 згорілих ємностей
із залишками сот. Другий поверх дослідники охарактеризували як житловий через наяв-
ність розвалу глинобитної печі. Третій зберігся найгірше, він міг мати доволі легку конст-
рукцію із навісом і представляти собою оглядовий майданчик. За матеріалами, знайдени-
ми в заповненні котловану цієї вежі, дослідник відніс її загибель до першої половини
ХІІ ст. Її руйнування відбувалося внаслідок сильної пожежі, про що свідчив прошарок
прокаленого ґрунту потужністю 0,05–0,1 м. Припустимо, що руйнування вежі можна по-
в’язати з літописною згадкою про облогу Чернігова Юрієм Долгоруким у 1152 р.
Щодо призначання всіх трьох згаданих споруд, то тут В. Коваленко та П. Гребінь за-
значають, що всі вони виконували схожу функцію – інтегрованої в оборонну лінію бага-
топоверхової башти, яка використовувалася як медуша, в’язниця та сторожова вежа. За-
значимо, однак, що в розкопі не фіксувалися залишки клітей та городень, які могли б
утворювати із вежею суцільну лінію оборони. Цей факт може свідчити про розташування
конструкцій у середині укріплень Цитаделі. Варто відмітити, що на території Цитаделі бу-
ло зафіксовано існування укріплень зрубного типу, які були синхронні часу спорудження
другої вежі (перша третина ХІ ст.). Ці укріплення були реконструйовані наприкінці ХІ – у
першій половині ХІІ ст., тобто в час спорудження третьої вежі. Сліди більш ранніх укріп-
лень, навіть у вигляді огорожі із гостроколу, на Цитаделі виявити не вдалося. Це може
свідчити про відсутність стаціонарних укріплень цього часу. У такому разі перша з до-
сліджених веж могла використовуватися суто для здійснення спостереження. Не виключе-
но також, що всі три згадані вежі були аналогами західноєвропейських донжонів, котрі
суміщали в собі декілька функцій одразу.
Слід зазначити, що, окрім дерев’яних сторожових та оборонних веж, на території
Давньої Русі по лінії укріплень будувалися вежеподібні споруди з цегли та каменю. Най-
частіше вони мали вигляд брами з церквою над головним в’їздом у місто. Найбільш відо-
мими прикладами таких споруд є Золоті ворота в Києві та Володимирі, в конструкції яких
збереглися автентичні стіни в’їзного комплексу. У Чернігові подібні проїзди, які вели на
територію міста, не виявлені. Утім у кількох випадках були досліджені проїзди до локаль-
них укріплень на території Дитинця. Перша з таких конструкцій була виявлена В. Богусе-
вичем під час досліджень 1953 р. перед Спасо-Преображенським собором26. Від прямо-
кутної у плані споруди 8х8 м збереглися фундаменти та рештки кладки двох паралельних
стін завтовшки 2,4–2,6 м, які оформлювали проїзд завширшки 3 м. Над проїздом фіксува-
лися рештки циліндричного склепіння, а навколо розвалу стін були знайдені уламки тинь-
ку зі слідами фрескового розпису та свинцеві листи покрівлі. На основі цих даних споруда
інтерпретувалася В. Богусевичем як парадні ворота із надбрамною церквою. Цікаво, що,
окрім решток брами, були виявлені фундаменти стіни, яка проходила в напрямку до спо-
руди Спасо-Преображенського собору. Припускають, що це залишки стіни або галереї-пе-
реходу. Цей комплекс був датований у межах другої половини ХІІ – початку ХІІІ ст.
У 1985 р. були виявлені фундаменти в’їзду на територію князівського двору ХІІ–
ХІІІ ст.27. Вони являли собою дві паралельні муровані з плінфи стіни завдовжки 7,5 м та
завтовшки 1,6–1,8 м. Доволі значна товщина стін та наявність навколо них великої кіль-
кості фрагментів свинцевої покрівлі, решток фрескового живопису та смальти, на думку
В. Коваленка, свідчила про наявність надбрамної дзвіниці або невеликої церкви в надбу-
дові другого ярусу28. Ця проїзна брама була частиною огорожі князівського двору – гост-
роколу з потужних колод діаметром щонайменше 0,2–0,25 м.
Підсумовуючи сказане, можна констатувати, що станом на 2023 р. на території се-
редньовічного Чернігова виявлено сліди принаймні 12 дерев’яних споруд, які можна вва-
жати вежами. Ще дві такі споруди через брак інформації можна вважати вежами умовно.
Окрім цього, на території Дитинця були виявлені рештки двох мурованих брам, над кон-
струкціями яких найімовірніше розміщувалися вежеподібні надбудови (храми).
Судячи із розмірів та конструктивних особливостей, більшість з виявлених баштопо-
дібних споруд були двоярусними та мали каркасно-стовпову конструкцію із одним-двома
26 Черненко О., Ярошенко О. Пам’ятки монументальної архітектури Північного Лівобережжя ХІ–ХІІІ ст. Ката-
лог. Чернігів: SCRIPTORIUM, 2019. С. 22–23.
27 Там само. С. 20–21.
28 Коваленко В. К топографии черниговского детинца. Проблемы археологии Южной Руси: Материалы истори-
ческого археологического семинара «Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв.». Київ: Наукова думка, 1990. С. 15–23.
Сіверянський літопис. 2023. № 1
28
опорними стовпами в центрі. У трьох з них (найбільших) вдалося зафіксувати сліди існу-
вання опалювального пристрою, що може вказувати на поєднання в них господарських,
оборонних та житлових функцій. Чотири споруди відносилися до проїзного комплексу
Окольного граду, усі ж інші знаходилися на території садиб містян або входили до систе-
ми укріплень цих садиб. Із них дві знаходилися доволі близько до міських укріплень, але
не складали з ними загального оборонного комплексу. Отже, можна стверджувати відсут-
ність на даний час інформації про використання башт або вежеподібних конструкцій у лі-
нійних стінових укріпленнях давньоруського Чернігова, окрім проїзних комплексів.
References
Chernenko, O., Yaroshenko, O. (2019). Pamiatky monumentalnoi arkhitektury Pivnichnoho Livobe-
rezhzhia XI–XIII st. Kataloh [Monumental sights of Northern Left Bank of Ukraine since 11th–13th c. Cata-
logue]. Chernihiv, Ukraine.
Hreben, P., Kovalenko, V. (1993). Doslidzhennia Verkhnoho Zamku v Chernihovi v 1989 r. [Re-
search of the Verhniy Castle in Chernihiv in 1989]. Starozhytnosti Pivdennoi Rusi – Ancients of South Rus,
P. 13–24.
Kazakov, A., Chernenko, E. (2007). Chernyhovskyi detynets IX–XIII vv. v svete novykh arkheolo-
hycheskykh materyalov [Chernihiv Dytynets in the context of a new archaeological researches]. Chernihiv
u serednovichnii ta rannomodernii istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy – Chernihiv in middle-age and ear-
ly-modern period of Central-East Europe, 1, P. 119–125.
Kazakov, A., Motsia, O. (2011). Davnoruskyi Chernihiv [Chernihiv in Old Rus period]. Kyiv, Ukrai-
ne.
Kazakov, A., Ryzhyi, V., Bulakh, O. (2019). Naukovo-riativni doslidzhennia v Chernihovi u 2015–
2018 rr. [Scientific-rescuing researches in Chernihiv in 2015–2018]. I Vseukrainskyi arkheolohichnyi zizd:
materialy roboty – The first All-Ukrainian archeological congress: materials of work, P. 489–494. Kyiv,
Ukraine.
Kondratiev, I. (2021). Liubechskyi zamok: v poyskakh symvolov y smyslov [Liubech castle: in
search of symbols and meanings]. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana, 1, P. 114–129.
Koziuba, V. (2016). Sadyba X–XIII st. (za materialamy pivdennoruskykh zemel) [A Homestead in
10th–13th c. (according to materials of Southern Rus)]. Kyiv, Ukraine.
Morhunov, Yu. (2009). Drevo-zemlyannye ukreplenyia Yuzhnoi Rusy X–XIII vekov [Wooden-earth
fortifications of South Rus of 10th–13th c.]. Moscow, Russia.
Nohyn, E. (1992). Yssledovanyia na posade drevnerusskoho Chernyhova v 1990 hodu [Research on
the territory of the Posad of ancient Chernihiv in 1990]. Arkhitekturni ta arkheolohichni starozhytnosti
Chernihivshchyny – Architecture and archaeological ancients of Chernihiv area, P. 92–93.
Novyk, T., Sytyi, Yu. (2008). Doslidzhennia proizdu v oboronnomu valu chernihivskoho Tretiaka
[Research of entry area in defensive rampart of Chernihiv Tretiak]. Chernihivski starozhytnosti – Chernihiv
antiquities, 1, P. 80–83.
Sokhatskyi, V. (1995). Raskopky na terytoryy «okolnoho hrada» drevneho chernyhova v 1993 hodu
[Researches on the «Okolnyi Hrad» area of ancient Chernihiv in 1993]. Arkheolohichni starozhytnosti Po-
desennia – Archaeological ancients of Podesennia, P. 137–140.
Sytyi, Yu. (2021). Vklad A.V. Shekuna v issledovaniya territorii Tretyaka v Chernigove [O. She-
kun’s contribution to the research of Tretiak terrirory in Chernihiv]. Karnabidivski chitannia – Karnabid
readings, 5, P. 245–262.
Zharov, H., Novyk, T., Chernenko, O. (2018). Doslidzhennia na terytorii okolnoho hradu starodavno-
ho Chernihova [Research on the territory of the Okolnyi Hrad of ancient Chernihiv]. Arkheolohichni do-
slidzhennia v Ukraini 2018 r. – Archaeological research in Ukraine 2018. P. 272–274.
Шугалій Олександр Сергійович – молодший науковий співробітник відділу музей-
ної та фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Черні-
гів стародавній». (вул. Преображенська, 1, м. Чернігів, 14000, Україна).
Shuhalii Oleksandr – junior researcher of the National Architectural and Historical Reser-
ve «Ancient Chernihiv» (1 Preobrazhenska Str., Chernihiv, 14000, Ukraine).
E-mail: Goodswimmer333@gmail.com
TOWERS AND TOWER-LIKE BUILDINGS
OF CHERNIHIV OF OLD RUS PERIOD
The purpose of the publication is to highlight the circumstances and nature of the use in the Old Rus
fortification such elements as "bashta" and "vezha", as well as their reflection in written and pictorial so-
urces of the time. The study is conducted on the example of the center of Chernihiv principality, which at
the time of Rus had powerful fortification in the form of several lines of ditches and walls. The metho-
dological basis of the study is the principles of histology and objectivity. The methods used are analysis,
synthesis, and induction. The scientific novelty of the publication lies in the characteristic of a separate
fortification element, which was previously considered only in the complex with linear defensive structures
of the old Rus cities, and was not the subject of a specific historical study. Conclusions. Despite the
archaeological research conducted on the territory of Chernihiv in 20th–21th c. the historiographical tradi-
Siverian chronicle. 2023. № 1
29
tion holds that the city fortifications consisted of ramparts, walls with towers and roves. In the course of
the study it can be noted that as of 2022, there are known about 16 buildings, which can be typologically
classified as towers, of which only 4 belong to the general city fortifications of the entry complex. The rest
are elements of manor buildings. Thus, it can be argued that the role of towers in the linear fortifications of
the Old Rus Chernihiv is somewhat exaggerated.
Key words: tower, turret, Old Rus Chernihiv, fortification, topography.
Дата подання: 7 грудня 2022 р.
Дата затвердження до друку: 24 січня 2023 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Шугалій, О. Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду. Сіверянський
літопис. 2023. № 1. С. 21–29. DOI: 10.58407/litopis.230103.
Цитування за стандартом APA
Shuhalii, О. (2023). Bashty ta bashtopodibni sporudy Chernihova davnoruskoho period [Towers and
tower-like buildings of Chernihiv of Old Rus period]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, P. 21–
29. DOI: 10.58407/litopis.230103.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192576 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:49:33Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шугалій, О. 2023-07-16T12:31:04Z 2023-07-16T12:31:04Z 2023 Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду / О. Шугалій // Сіверянський літопис. — 2023. — № 1. — С. 21-29. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230103 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192576 902.2(477.51)«10/12» Метою публікації є висвітлення обставин та характеру використання в давньоруській фортифікації таких елементів, як «башта» та «вежа», а також їх відображення в тогочасних писемних та зображальних джерелах. Дослідження проведене на прикладі центру Чернігівського князівства, який в часи Русі мав потужні укріплення у вигляді декількох ліній ровів та стін. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналізу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає в характеристиці окремого фортифікаційного елементу, який раніше часто розглядався лише в комплексі із лінійними укріпленням давньоруських міст і не був предметом конкретного історичного дослідження. Висновки. Незважаючи
 на проведені протягом ХХ–ХХІ ст. на території Чернігова археологічні дослідження, в історіографічній традиції панує думка, що міські укріплення складалися із валів, стін із баштами та ровів. У
 ході проведеного дослідження можна зазначити, що станом на 2022 р. відомо про 16 споруд, які
 типологічно можна вважати баштами, з яких лише 4 належать до загальноміських укріплень проїзного комплексу. Решта ж являють собою елементи садибної забудови. Отже, можна стверджувати, що роль башт у стінових укріпленнях давньоруського Чернігова є дещо перебільшеною. The purpose of the publication is to highlight the circumstances and nature of the use in the Old Rus
 fortification such elements as "bashta" and "vezha", as well as their reflection in written and pictorial sources
 of the time. The study is conducted on the example of the center of Chernihiv principality, which at
 the time of Rus had powerful fortification in the form of several lines of ditches and walls. The methodological
 basis of the study is the principles of histology and objectivity. The methods used are analysis,
 synthesis, and induction. The scientific novelty of the publication lies in the characteristic of a separate
 fortification element, which was previously considered only in the complex with linear defensive structures
 of the old Rus cities, and was not the subject of a specific historical study. Conclusions. Despite the
 archaeological research conducted on the territory of Chernihiv in 20th–21th c. the historiographical tradition holds that the city fortifications consisted of ramparts, walls with towers and roves. In the course of
 the study it can be noted that as of 2022, there are known about 16 buildings, which can be typologically
 classified as towers, of which only 4 belong to the general city fortifications of the entry complex. The rest
 are elements of manor buildings. Thus, it can be argued that the role of towers in the linear fortifications of
 the Old Rus Chernihiv is somewhat exaggerated. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історія міст і сіл Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду Towers and tower-like buildings of Chernihiv of Old Rus period Article published earlier |
| spellingShingle | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду Шугалій, О. Історія міст і сіл |
| title | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду |
| title_alt | Towers and tower-like buildings of Chernihiv of Old Rus period |
| title_full | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду |
| title_fullStr | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду |
| title_full_unstemmed | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду |
| title_short | Башти та баштоподібні споруди Чернігова давньоруського періоду |
| title_sort | башти та баштоподібні споруди чернігова давньоруського періоду |
| topic | Історія міст і сіл |
| topic_facet | Історія міст і сіл |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192576 |
| work_keys_str_mv | AT šugalíio baštitabaštopodíbnísporudičernígovadavnʹorusʹkogoperíodu AT šugalíio towersandtowerlikebuildingsofchernihivofoldrusperiod |