Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення
Мета статті полягає у виявленні особливостей формування філософсько-методологічних підвалин підходу до визначення соціогуманітарної категорії «повсякдення» та розвитку дискусії її осмислення крізь призму історичної перспективи. Розглядається ґенеза та становлення поняття «повсякденне життя» як об’...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192900 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення / О. Махонін // Сіверянський літопис. — 2023. — № 2. — С. 124-131. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192900 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Махонін, О. 2023-07-19T10:03:15Z 2023-07-19T10:03:15Z 2023 Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення / О. Махонін // Сіверянський літопис. — 2023. — № 2. — С. 124-131. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230214 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192900 94:122/129 Мета статті полягає у виявленні особливостей формування філософсько-методологічних підвалин підходу до визначення соціогуманітарної категорії «повсякдення» та розвитку дискусії її осмислення крізь призму історичної перспективи. Розглядається ґенеза та становлення поняття «повсякденне життя» як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму. Методологія дослідження базується на принципах систематичності та історизму. Характер завдань зумовив звернення до компаративно-аналітичного методу. Проблематика генеалогії сприйняття повсякдення як категорії соціогуманітарних наук визначила використання в якості основного підходу «історію ідей» та систематичну генеалогію. Наукова новизна полягає у спробі розглянути питання ґенези поняття «повсякдення» не в телеологічних контекстах «еволюції ідеї у філософській науці», а як історіографічного феномену філософських та соціологічних підходів. Це дозволяє розширити рамки також й історичних підходів до повсякдення. Висновки. У ході дослідження феномен повсякдення було розглянуто з погляду різних філософських шкіл та течій, зокрема, феноменології та структуралізму. Виявлено, що соціологія більшою мірою сприяла поширенню інтересу до повсякдення, ввівши його до обігу багатьох дисциплін гуманітарного циклу. Наріжним каменем усіх досліджень повсякдення став феноменологічний підхід, який стимулював інтерес до реальних, а не абстрактних явищ та процесів життя. У свою чергу підхід екзистенціалістів до повсякдення виявився тупиковим і не збагатив арсенал соціальних наук новим інструментарієм. Найбільш ґрунтовний внесок у наукову розробку повсякдення зробили структуралісти, вийшовши за межі суто філософських рамок на поле соціології та історії. The purpose of the article is to reveal the features of the formation of the philosophical and methodological foundations of the approach to defining the "everyday [life]" category of social sciences and humanities. Also its aimed at the development of the discussion regarding the history of “everyday life” concept understanding through the prism of the historical perspective. The genesis and development of the concept of "everyday life" as an object of phenomenology, structuralism and existentialism are considered. The methodology of the research is based on the principles of systematicity and historicism. The nature of the tasks made it necessary to resort to the comparative and analytical methods. The problems of the genealogy of "everyday life" as a category of social and humanitarian sciences determined the use of the "history of ideas" and systematic genealogy as the main approaches. The scientific novelty consists in an attempt to consider the issue of the genesis of the concept of "everyday life" not in the teleological contexts of "the evolution of an idea in philosophical science", but as a historiographic phenomenon of philosophical and sociological approaches. This allows us to expand the scope of historical approaches to everyday life as well. Conclusions. In the course of the research, the everyday phenomenon was considered from the point of view of various philosophical schools and currents, in particular, phenomenology and structuralism. It was revealed that sociology contributed to the spread of interest in the everyday, introducing it into the circulation of many disciplines of the humanitarian cycle. The phenomenological approach, which stimulated interest in real rather than abstract phenomena and processes of life, became the cornerstone of all everyday research. In turn, the existentialists' approach to everyday life turned out to be a dead end and did not enrich the arsenal of social sciences with new tools. The structuralists made the most thorough contribution to the scientific development of everyday life, going beyond the purely philosophical framework to the field of sociology and history. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Дослідницькі нотатки Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення The genesis of the philosophical and anthropological discourse on the problem of everyday life Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення |
| spellingShingle |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення Махонін, О. Дослідницькі нотатки |
| title_short |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення |
| title_full |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення |
| title_fullStr |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення |
| title_full_unstemmed |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення |
| title_sort |
ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення |
| author |
Махонін, О. |
| author_facet |
Махонін, О. |
| topic |
Дослідницькі нотатки |
| topic_facet |
Дослідницькі нотатки |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The genesis of the philosophical and anthropological discourse on the problem of everyday life |
| description |
Мета статті полягає у виявленні особливостей формування філософсько-методологічних підвалин підходу до визначення соціогуманітарної категорії «повсякдення» та розвитку дискусії її
осмислення крізь призму історичної перспективи. Розглядається ґенеза та становлення поняття
«повсякденне життя» як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму. Методологія дослідження базується на принципах систематичності та історизму. Характер завдань зумовив звернення до компаративно-аналітичного методу. Проблематика генеалогії сприйняття повсякдення як категорії соціогуманітарних наук визначила використання в якості основного підходу
«історію ідей» та систематичну генеалогію. Наукова новизна полягає у спробі розглянути питання ґенези поняття «повсякдення» не в телеологічних контекстах «еволюції ідеї у філософській науці», а як історіографічного феномену філософських та соціологічних підходів. Це дозволяє розширити рамки також й історичних підходів до повсякдення.
Висновки. У ході дослідження феномен повсякдення було розглянуто з погляду різних філософських шкіл та течій, зокрема, феноменології та структуралізму. Виявлено, що соціологія більшою
мірою сприяла поширенню інтересу до повсякдення, ввівши його до обігу багатьох дисциплін гуманітарного циклу. Наріжним каменем усіх досліджень повсякдення став феноменологічний підхід,
який стимулював інтерес до реальних, а не абстрактних явищ та процесів життя. У свою чергу
підхід екзистенціалістів до повсякдення виявився тупиковим і не збагатив арсенал соціальних наук
новим інструментарієм. Найбільш ґрунтовний внесок у наукову розробку повсякдення зробили
структуралісти, вийшовши за межі суто філософських рамок на поле соціології та історії.
The purpose of the article is to reveal the features of the formation of the philosophical and methodological
foundations of the approach to defining the "everyday [life]" category of social sciences and humanities.
Also its aimed at the development of the discussion regarding the history of “everyday life” concept
understanding through the prism of the historical perspective. The genesis and development of the concept
of "everyday life" as an object of phenomenology, structuralism and existentialism are considered.
The methodology of the research is based on the principles of systematicity and historicism. The nature
of the tasks made it necessary to resort to the comparative and analytical methods. The problems of the genealogy
of "everyday life" as a category of social and humanitarian sciences determined the use of the
"history of ideas" and systematic genealogy as the main approaches. The scientific novelty consists in an
attempt to consider the issue of the genesis of the concept of "everyday life" not in the teleological contexts
of "the evolution of an idea in philosophical science", but as a historiographic phenomenon of philosophical
and sociological approaches. This allows us to expand the scope of historical approaches to everyday
life as well. Conclusions. In the course of the research, the everyday phenomenon was considered from the
point of view of various philosophical schools and currents, in particular, phenomenology and structuralism.
It was revealed that sociology contributed to the spread of interest in the everyday, introducing it into
the circulation of many disciplines of the humanitarian cycle. The phenomenological approach, which stimulated
interest in real rather than abstract phenomena and processes of life, became the cornerstone of
all everyday research. In turn, the existentialists' approach to everyday life turned out to be a dead end and
did not enrich the arsenal of social sciences with new tools. The structuralists made the most thorough contribution
to the scientific development of everyday life, going beyond the purely philosophical framework to
the field of sociology and history.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192900 |
| citation_txt |
Ґенеза філософсько-антропологічного дискурсу проблеми повсякдення / О. Махонін // Сіверянський літопис. — 2023. — № 2. — С. 124-131. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mahoníno genezafílosofsʹkoantropologíčnogodiskursuproblemipovsâkdennâ AT mahoníno thegenesisofthephilosophicalandanthropologicaldiscourseontheproblemofeverydaylife |
| first_indexed |
2025-12-07T15:30:55Z |
| last_indexed |
2025-12-07T15:30:55Z |
| _version_ |
1850863995733409792 |