Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)

На засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 року розглядалися такі питання: наукові повідомлення молодих учених установ НАН України (доповідачі — доктор філософії (PhD) О.В. Дубіковський; кандидат біологічних наук В.М. Говоруха; кандидат історичних наук Ю.З....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2023
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Теми:	Офіційний розділ
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192909
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 32-42. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860235557115789312
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 32-42. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 року розглядалися такі питання: наукові повідомлення молодих учених установ НАН України (доповідачі — доктор філософії (PhD) О.В. Дубіковський; кандидат біологічних наук В.М. Говоруха; кандидат історичних наук Ю.З. Артимишин); про результати виконання цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018— 2022 роки (доповідач — академік НАН України Я.С. Яцків); про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Розвиток вітчизняної радіоастрономії та її інтеграція в сучасні світові мережі радіодосліджень Всесвіту» у 2018—2022 рр. (доповідач — академік НАН України О.О. Коноваленко); про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020—2022 рр. (доповідач — академік НАН України І.Є. Гаркуша); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
first_indexed	2025-12-07T18:23:53Z
format	Article
fulltext	32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 28 грудня 2022 року Засідання Президії НАН України 28 грудня 2022 р. відбуло- ся під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Спочатку члени Президії НАН України заслухали наукові повідомлення молодих учених НАН України. Виступ наукового співробітника Інституту фізики напівпро- відників імені В.Є. Лашкарьова НАН України доктора філосо- фії (PhD) Олександра Володимировича Дубіковського було присвячено мас-спектрометричним дослідженням у технології виготовлення багатоелементних ІЧ-фотоприймачів на основі антимоніду індію (докладніше див. на с. 79). Напівпровідники з вузькою забороненою зоною, зокрема InSb, є ключовими елементами інфрачервоних технологій, спрямованих на розроблення ефективних фотоприймачів для ІЧ-діапазону. Інфрачервоні фотодіоди InSb, що працюють за температури 77 К, виготовляють зазвичай стандартними спо- собами, коли p-n-перехід утворюється внаслідок іонної імплан- тації домішок p-типу в підкладинку InSb n-типу. Оптимальною домішкою для формування поверхневого шару р-типу про- відності в InSb є берилій. Для введення атомів Ве в матрицю кристала використовують іонно-променеву імплантацію з енергіями 20—100 кеВ, що дозволяє отримати шар р-типу про- відності. Дослідження профілів розподілу домішок за глиби- ною InSb-структур проводили методом вторинної іонної мас- спектрометрії (ВІМС) з використанням мас-спектрометра TOF. SIMS.4 (ION.TOF, Німеччина) з синхронним почерговим опро- міненням поверхні зразків іонами розпилення та зондування. У рамках виконання проекту було розроблено чисельну про- цедуру розрахунків вольт-амперних характеристик і застосовано її для аналізу InSb-діода з p-n-переходом. Визначено оптималь- ний профіль легування InSb іонами Be+. Досліджено процеси фотонного відпалу імплантованих структур і пасивації діодних структур, показано, що оптимальними покриттями є плівки ні- • Наукові повідомлення молодих учених установ НАН України (доповідачі — доктор філософії (PhD) О.В. Дубіковський; кандидат біологічних наук В.М. Говоруха; кандидат історичних наук Ю.З. Артимишин) • Про результати виконання цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018— 2022 роки (доповідач — академік НАН України Я.С. Яцків) • Про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Розвиток вітчизняної радіоастрономії та її інтеграція в сучасні світові мережі радіодосліджень Всесвіту» у 2018—2022 рр. (доповідач — академік НАН України О.О. Коноваленко) • Про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020—2022 рр. (доповідач — академік НАН України І.Є. Гаркуша) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 33 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ триду кремнію, леговані воднем. Розроблено технологічний маршрут виготовлення одноеле- ментних та 6-елементних фотодіодів, створено їх експериментальні зразки та проведено ви- пробування спільно з КП СПБ «Арсенал». У виступі старшого наукового співробіт- ника Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України кандидата біологічних наук Віри Михайлівни Говорухи йшлося про універсальну біотехнологію зне- шкодження токсичних органічних відходів і металів з отриманням цінних продуктів (до- кладніше див. на с. 85). У роботі досліджено закономірності мікро- бної деструкції твердих та рідких органічних відходів, а також шляхи детоксикації токсич- них металів. Встановлено ключові параметри, що визначають ефективність зброджування багатокомпонентних органічних відходів з отриманням цінного екологічно безпечного енергоносія — молекулярного водню. Для підвищення ефективності деструкції відходів та синтезу молекулярного водню роз- роблено гранульований мікробний препарат, що містить диверсифіковане мікробне угру- повання, стартові субстрати та регулятори мі- кробного метаболізму. З’ясовано, що найбільш прийнятним є застосування бактерій родів Bacillus та Clostridium, які мають високу стій- кість до екстремальних факторів, високу мета- болічну активність і здатність до споживання широкого спектра субстратів, що дозволяє знешкоджувати багатокомпонентні органічні відходи з високим виходом Н2. Показано, що для ефективного зброджування важливим є збалансований синтрофний метаболізм цих мікроорганізмів, що забезпечує високу ефек- тивність ферментації. Подальше очищення фільтрату від токсич- них розчинних органічних сполук проводи- ли їх метановим зброджуванням та аеробним окисненням. Незброджені лігноцелюлозні за- лишки можна використовувати як тверде па- ливо або як біодобриво для вирощування сіль- ськогосподарських культур. Показано мож- ливість застосування низькопотенціального процесу зброджування органічних відходів для вилучення токсичних металів з розчинів, зокрема для відновлення розчинного CrO4 2– до нерозчинного, а тому й нетоксичного Cr(OH)3·nH2O, з якого далі можна отримува- ти цінний продукт — технічний абразив Cr2O3. У повідомленні молодшого наукового співробітника Інституту українознавства ім. І. Кри п’якевича НАН України кандидата іс- торичних наук Юлії Зеновіївни Артимишин на тему «Депортаційні акції 1940-х років у націо- нальній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження» розглянуто питання депортацій українців у 1944—1951 рр., які є частиною ре- гіональної історичної пам’яті (докладніше див. на с. 91). Друга світова війна, депортації народів при- звели до великих людських втрат і незворот- Виступ доктора філософії (PhD) Олександра Дубіков- ського Виступ кандидата біологічних наук Віри Говорухи 34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ них етнополітичних змін у Центрально-Схід- ній Європі. Антропологічний поворот, який відбувся у західній історіографії ще в 80-х ро- ках ХХ ст., з особливою увагою до травматич- ного досвіду і форми його вираження в усній історії та історичній пам’яті стає відчутним і в українській історіографії. Ця методологія дає змогу простежити схему усвідомлення, репре- зентації історичних подій спільнотами пам’яті, зокрема депортованими з Польщі українцями, на основі чого будується наратив, формуєть- ся культурна травма через наявність болісних спогадів з часів війни та примусового пересе- лення, виникає постпригадування. Водночас є потреба дослідити процес включення візій іс- торії до гранд-наративу держави. З огляду на це вивчення депортаційних про- цесів 1940-х років в історичній пам’яті україн- ців здійснюється на трьох рівнях: особистісний та родинний рівень; рівень спільнот депорто- ваних; рівень регіонів, де проживають пересе- лені особи, та в загальноукраїнському зрізі. Притаманна колективній пам’яті спроще- ність, вибірковість сюжетів, тривалий часовий відрізок, що відділяв депортованих українців, які пригадували минуле, від окреслених подій, спрощував оповіді, залишаючи чимало емо- цій, особливо виразно негативних. Сукупно ці фактори, як і вік та психоемоційні особливості людини, вплинули на образи, які відтворюва- лися в спогадах. Друга світова війна для пере- селенців — це зазвичай загострення польсько- українських відносин: конфлікт на Холмщині та Надсянні, а у лемків — позиційні зміни на фронті. Хронологічно це 1943—1944 рр. Лише у депортованих у 1951 р. центральним сюже- том є розповіді про саму депортацію. У 2018 р. Верховна Рада України прийня- ла постанову про відзначення у другу неділю вересня Дня пам’яті українців — жертв при- мусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачів- щини, Західної Бойківщини у 1944—1951 рр. Сьогодні агресія РФ актуалізувала чимало проблем, серед яких усвідомлення кордонів, їх ментальних та просторових вимірів, у зв’язку з чим постає логічне питання щодо нормативно- правового оформлення термінологічного апа- рату цих процесів. * * * Далі члени Президії НАН України заслуха- ли доповідь про результати виконання цільо- вої комплексної програми НАН України з нау- кових космічних досліджень на 2018—2022 рр. голови Наукової ради програми, директора Го- ловної астрономічної обсерваторії НАН Укра- їни академіка НАН України Ярослава Степа- новича Яцківа. У 2018—2022 рр. за 9 напрямами програми з наукових космічних досліджень було викона- но 26 наукових проєктів, у яких взяли участь 17 установ 9 відділень НАН України. У 2018 р. було також проведено конкурс проєктів для молодих учених і профінансовано переможців. За підсумками виконання програми отрима- но нові вагомі результати в галузі космічної біології, космічного матеріалознавства та при- ладобудування, фізики та астрономії, моніто- рингу космічної обстановки, космічного права. Опубліковано 215 статей у фахових виданнях, одержано 26 патентів, захищено 4 докторські та 6 кандидатських дисертацій. Зокрема, з’ясовано, що постбіотики, створе- ні на основі позаклітинних мембранних вези- кул грамнегативних бактерій, можна розгля- дати як засіб впливу на мікробіоту кишечника космонавтів для нормалізації функціонування імунної та інших систем організму, а також як спосіб доставки біологічно активних речовин і ліків. Виступ кандидата історичних наук Юлії Артимишин ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 35 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Виявлено ліпідні рафти у цитоплазматичній мембрані коренів проростків гороху і встанов- лено їхню чутливість до модельованої мікро- гравітації, що відкриває нові підходи до ви- вчення та розуміння ролі окремих механізмів, які забезпечують ріст і розвиток рослин у цих умовах. Отримані дані дають підстави розгля- дати аутофагію як один з адаптивних механіз- мів виживання клітин в умовах мікрогравітації або довготривалого стресу. З використанням розробленого методу ана- лізу токсичності частинок планетарного пилу отримано експериментальні дані, важливі для розроблення нової стратегії та методології нейропротекції для запобігання розвитку ней- ротоксичності під час довготривалих косміч- них місій. Здійснено чисельний аналіз робочих ха- рактеристик горизонтальної симетричної ди- польної антени, розташованої у безпосередній близькості до поверхні Місяця, в діапазоні час- тот 1—100 МГц, що цікаво для низькочастотної та наднизькочастотної радіоастрономії. Ство- рено базу даних радіовипромінювання Сонця, радіогалактики Лебідь А та залишку наднової Кассіопея А. Ці дослідження здійснюються з 2021 р. з метою проведення абсолютних вимі- рювань щільності потоку радіоджерела Кассіо- пея А та вивчення спорадичного радіовипромі- нювання Сонця. Теоретично показано можливість існуван- ня нових типів еванесцентних акустико-гра- вітаційних хвиль, зокрема виявлено невідо- му раніше γ-моду та сімейство еванесцентних псевдомод. Проаналізовано можливість спо- стереження еванесцентних мод на Сонці та в земній атмосфері. Досліджено особливості високочастотного акустичного спектра Сон- ця за даними експерименту SОНО (США), вплив локальних акустичних коливань на сонячну конвекцію в активних і спокійних ділянках сонячної поверхні за результатами спектральних спостережень. Виконано серію активних експериментів з керованої штучної акустичної модифікації іоносфери за різних метеоумов і різних параметрів акустичних збурень. Створено основні вузли прототипів наукової бортової апаратури космічного експерименту «Аерозоль-UA» з орбітальних досліджень ди- наміки та мікрофізичних характеристик аеро- золю в атмосфері Землі, комплект пристроїв для калібрування поляризованого і деполя- ризованого випромінювання, калібрування за чорним тілом і фотометричного калібрування СканПол. Розроблено програмне забезпечення і стенди, завдяки чому здійснено тестове калі- брування, лабораторні й польові вимірювання поляризації сутінкового неба. Визначено мож- ливості використання результатів орбіталь- них фотополяриметричних вимірювань для вивчення властивостей фонового аерозолю у стратосфері Землі. Побудовано математичну модель проце- су спрямованого твердіння, що дає змогу до- сліджувати стійкість фронту кристалізації з урахуванням факторів підсмоктування рідкої фази, термокапілярності та концентраційної капілярності. Одержано полімерний сенсор- ний матеріал для використання в електроме- ханічних сенсорах систем керування і навігації космічних апаратів. Детально проаналізовано наявні стратегії побудови і розвитку місячних населених спо- руд з позиції співвідношення їхньої вартості, захищеності й технічної реалізовності, вико- нано чисельне моделювання напружено-де- формованих станів багатошарових захисних Виступ академіка НАН України Ярослава Степанови- ча Яцківа 36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ покриттів у процесі компактного формопе- ретворення базової оболонки та її подальшого розкриття. Зроблено висновки щодо найімо- вірнішого сполучення захисних шарів несівної розкривної оболонки. Розроблено концепцію, засоби та пристрої для застосування магнітогідродинамічних сил з метою запобігання забрудненню та очищення навколоземного простору від об’єктів косміч- ного сміття шляхом примусового магнітогідро- динамічного гальмування, переведення їх на низькі орбіти (150 км) з подальшим згорян- ням у щільних шарах атмосфери Землі. У ме- жах Плану спільної науково-дослідної діяль- ності КБ «Південне» і наукових установ НАН України укладено угоду про науково-технічне співробітництво з обґрунтування можливості використання електромагнітної сили, генеро- ваної у системі «постійний магніт об’єк та кос- мічного сміття — іоносферна плазма». Створено методики, випробувальне облад- нання і програмне забезпечення для оцінюван- ня міцності композиційних матеріалів за під- вищених (300 °С) і високих (1350 °С) темпе- ратур, завдяки чому отримано основні фізико- механічні характеристики низки матеріалів, призначених для виготовлення корпусів ракет, їх теплового захисту і поглинання електромаг- нітних хвиль. Досліджено динамічні властивості тонко- стінних елементів ракет, виготовлених за ади- тивними технологіями з нанокомпозитних ма- теріалів, і стільникового наповнювача. Запро- поновано математичну модель коливань бага- тошарової оболонки, яка має зовнішні шари і центральний шар з нанокомпозитних матеріа- лів, що чергуються з шарами зі стільникового наповнювача. Створено принципову технологію електрон- но-променевого зварювання алюмінієвих спла- вів з перемішуванням зварювальної ванни ска- нувальним електронним пучком з програмо- ваною дискретною інтенсивністю теплової дії, завдяки якій можна локалізувати газові вклю- чення, організувати їх спрямоване примусове переміщення до зовнішньої поверхні рідкого металу і видалення з розплаву. Узагальнено результати досліджень з про- блеми акустичної модифікації іоносфери, спричиненої випадковими природними про- цесами та рукотворними джерелами потужних акустичних збурень інфразвукового діапазону, що дало змогу сформулювати технічні вимоги до вдосконалення радіоастрономічної та акус- тичної інфраструктури для створення стаціо- нарного комплексу акустоелектромагнітного зондування іоносфери в сейсмічно небезпеч- ному Прикарпатському регіоні. Розроблено нові методи дослідження при- роди зворотного зв’язку активних ядер і цен- тральних областей галактик (скупчень галак- тик) за даними рентгенівських космічних об- серваторій. Уперше виявлено та обґрунтовано походження надлишкового випромінювання в м’якому рентгенівському діапазоні в ізольова- них галактиках з активними ядрами за даними обсерваторії «Чандра». Створено програмно-технічний комплекс збирання, обробки й поширення даних кос- мічного експерименту «Іоносат-Мікро» на супутнику «Мікросат-М». Інформаційна сис- тема комплексу призначена для забезпечення разом з іншими компонентами наземного сег- мента космічної системи «Мікросат-М» бага- торівневої обробки експериментальних даних, їх архівування і поширення за допомогою ін- тернет-мережі. Проаналізовано рентгенівське випроміню- вання залишку наднової, яка спалахнула у лютому 1987 р. в галактиці Велика Магелла- нова Хмара. Вперше на основі спостережних даних показано, що після проходження удар- ної хвилі температури іонів за її фронтом пря- мо пропорційні їхнім масам. Розроблено скрипти і проаналізовано спостережні дані молодих залишків наднових, одержані кос- мічною гамма-обсерваторією імені Фермі. Вперше отримано криві блиску цих залишків у гамма-променях. Отримано нові результати щодо радіовипро- мінювання Юпітера та Сонця, а також щодо властивостей іоносфери, мерехтінь випро- мінювання космічних радіоджерел на соняч- ному вітрі та впливу галактичних космічних ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 37 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ променів на атмосферний інфразвук. Зокрема, здійснено спостереження під час периджоувів синхронно з місією Juno, інформація про які після обробки передавалася до сховища да- них і наземного супроводу цієї космічної місії. Експериментально встановлено, що просторо- во-часова структура інтенсивних збурень при- родного атмосферного інфразвуку практично не залежить від локалізації і типу території його реєстрації (урбанізованої чи природно- заповідної). Це свідчить про те, що ці збурення спричинені подіями глобального масштабу і значної енергетики. Здійснено пошук і відстеження 17 невідо- мих астероїдів, виявлених космічним теле- скопом Gaia, з метою їх ідентифікації та уточ- нення орбіт. Результати (координати, блиск об’єктів) оперативно передавалися до Центру малих планет Міжнародного астрономічного союзу (IAU Minor Planet Center) і центрів ко- ординації досліджень. Уперше у світовій практиці отримано моделі для короткострокового прогнозування геомаг- нітних збурень на території України, спричи- нених проявами сонячної активності, створе- но відповідний сервіс для Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів. Ці моделі пройшли апробацію з використан- ням даних магнітних обсерваторій у Львові (Україна), Шамбон-ля-Форе (Франція) та Боулдер (США) і визнані такими, що відпові- дають основним вимогам до оперативних про- гнозних моделей. Забезпечено підтримку їх функціонуван- ня й модернізовано наявні та розроблено нові сервіси для національної і міжнародних служб космічної погоди і системи підсупутникового моніторингу іоносфери. На завершення доповідач нагадав, що Укра- їна не має стратегії розвитку космічної галузі, а з 2018 р. — і національної космічної програ- ми. Тому своєю цільовою програмою Академія фактично врятувала імідж України як косміч- ної держави, підтримавши проєкти, за якими науковці співпрацюють з КБ «Південне», а також установи, що змогли долучитися до ви- конання проєктів Європейського космічного агентства. Підсумовуючи розгляд цього питання, пре- зидент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній відзначив комплексний між- дисциплінарний характер проєктів програми і наголосив, що, крім суто наукового, вона має ще й політичне значення — завдяки їй Украї- на досі вважається космічною державою. До того ж державне фінансування таких важли- вих досліджень є неодмінною умовою долу- чення українських учених до міжнародних наукових консорціумів, у межах яких наукові проєкти фінансуються на паритетних засадах. Він висловив сподівання, що, попри нинішнє безгрошів’я, згодом усе ж з’являться бюджет- ні та міжнародні кошти для продовження роз- початих досліджень, і подякував виконавцям програми за їхню подвижницьку (зважаючи на обсяги фінансування) працю. * * * Потім члени Президії НАН України заслу- хали доповідь заступника директора з наукової роботи Радіоастрономічного інституту НАН України академіка НАН України Олександра Олександровича Коноваленка про результа- ти виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Розвиток вітчизняної радіоастрономії та її інтеграція у сучасні світові мережі радіодосліджень Всесві- ту» у 2018—2022 рр. В Україні активно розвивається низькочас- тотна радіоастрономія декаметрових—метро- вих хвиль, яка є одним з головних напрямів су- часної астрономічної науки. На тлі бурхливого прогресу світової низькочастотної радіоастро- номії Україна залишається лідером у цій галузі завдяки створенню, вдосконаленню та комп- лексному використанню найбільших у світі високоефективних радіотелескопів УТР-2, УРАН, ГУРТ та інтеграції вітчизняних інстру- ментів до світових радіоастрономічних мереж. Виконання програми дало можливість про- вести надчутливі низькочастотні вимірюван- ня завдяки багатофакторному використанню і врахуванню як астрофізичних особливостей 38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ досліджуваних об’єктів, так і технічних струк- тур та параметрів сучасної експериментальної бази. Важливим є не лише вдосконалення ра- діотелескопів УТР-2 і ГУРТ, розширення ін- струмента ГУРТ, створення нової прецизійної аналогової і цифрової апаратури, а й введення в дію телескопа нового покоління NenuFAR (Франція), співтворцями якого є українські фахівці. В Радіоастрономічній обсерваторії ім. С.Я. Брауде прокладено швидкодійну опто- волоконну лінію зв’язку, яка забезпечує ін- формаційне й технічне приєднання вітчизня- них засобів до цього радіотелескопа та інших радіоастрономічних мереж. Загалом це було одним з головних завдань цільової програми. Поліпшення чутливості, роздільної здатності, динамічного діапазону, смуги частот та спосте- режної методології істотно підвищує якість і кількість радіоастрономічних вимірювань. Серед головних астрофізичних результатів слід відзначити відкриття протяжних облас- тей холодної частково іонізованої міжзоряної плазми завдяки детектуванню рекомбінацій- них ліній поглинання на великих відстанях від площини галактики. При цьому виділено спе- цифічну популяцію галактичного населення — джерела від’ємної полярності при низькочас- тотних дослідженнях у спектральних лініях і в неперервному спектрі. Відповідні джерела та навколишнє середовище відіграють ключову роль у фізико-хімічній еволюції галактики, зо- крема у процесах зореутворення. Важливим є виявлення у численних об’єктах (пульсари, транзієнти, Сонце, Юпітер, інші магнетизовані утворення) імпульсного і спо- радичного випромінювання, яке має невідомі раніше особливості. Відповідне нетеплове не- стаціонарне нерівноважне низькочастотне ра- діовипромінювання дає великий масив нової астрофізичної та фізичної інформації, яку не- можливо отримати іншими методами астроно- мічних досліджень. За результатами виконання цільової про- грами у 2018—2022 рр. опубліковано близько 130 наукових статей, зроблено майже стільки ж доповідей на міжнародних конференціях, захищено 5 кандидатських дисертацій. У звіт- ному періоді виконавці програми отримали дві Державні премії України. Велика увага при- ділялася популяризації наукових досліджень, особливо під час відзначення 50-річчя від часу ведення в дію радіотелескопа УТР-2. Доповідач розповів також, наскільки по- страждало від російської окупації антенне поле телескопа УТР-2 на Харківщині. Центральна лабораторія Радіоастрономічної обсерваторії ім. С.Я. Брауде повністю розграбована, вкра- дено апаратуру, зруйновано приміщення. На щастя, після ракетного удару вцілів підвал, у якому було розміщено систему антенного забезпечення і систему фазування, а з 2 тис. антенних елементів зруйновано лише 5. Зали- шився неушкодженим і один дуже високовар- тісний цифровий приймач. Дах будівлі лабора- торії було повністю зруйновано, і для того, щоб захистити від опадів вцілілу апаратуру, Акаде- мія виділила необхідні будівельні матеріали. Роботи вже майже закінчено. Після війни всю інфраструктуру телескопа доведеться відбудо- вувати практично заново, проте науковці спо- діваються, що сам телескоп вдасться віднови- ти вже до літа 2023 р. Зараз головну проблему становить замінована територія. Роботи з роз- мінування проводяться, проте дуже повільно через пріоритетність розмінування житлового і господарського секторів. Закордонні партне- ри висловлюють готовність допомогти з від- новленням телескопів УТР-2 і ГУРТ та відбу- довою обсерваторії, причому на якісно новому, сучасному науково-технічному рівні, але вже після остаточної перемоги України. Виступ академіка НАН України Олександра Олексан- дровича Коноваленка ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 39 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Президія НАН України відзначила важли- вість отриманих за програмою результатів для розвитку вітчизняної та світової радіоастро- номії, хоча трагічні події, що відбуваються у нашій країні, істотно ускладнили наукову ді- яльність. Ворожі війська захопили територію Радіоастрономічної обсерваторії ім. С.Я. Бра- уде, влаштували там військову базу, а відсту- паючи зруйнували практично всі інфраструк- турні приміщення і розграбували наукове об- ладнання. Проте виконавці програми, як і всі співробітники НАН України, продовжують свою роботу, обробляють великий обсяг по- передніх спостережних радіоастрономічних даних, отримують нові дані з чотирьох раді- отелескопів системи УРАН. Крім того, укра- їнські радіоастрономи мають повний доступ до спостережень на європейських та світових інструментах. * * * Далі члени Президії НАН України заслуха- ли доповідь заступника генерального дирек- тора з наукової роботи Національного науко- вого центру «Харківський фізико-технічний інститут» академіка НАН України Ігоря Єв- генійовича Гаркуші про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фун- даментальні дослідження та застосування» у 2020—2022 рр. Головною метою програми було забезпе- чення подальшого розвитку й координації досліджень з фізики плазми, керованого тер- моядерного синтезу та плазмових технологій, спрямованих на встановлення фундаменталь- них властивостей плазмових систем, створен- ня нових плазмових технологій та сприяння інтеграції наукових установ НАН України до Європейського дослідницького простору. Наукові розділи програми охоплювали такі напрями: • фундаментальні проблеми теорії високо- температурної плазми; • керований термоядерний синтез; • плазмова електроніка та колективні мето- ди прискорення заряджених частинок; • фізика низькотемпературної плазми та плазмові технології; • плазмодинаміка; • навколоземна та геліосферна плазма. У виконанні програми брали участь 7 уста- нов 4 відділень НАН України — Відділення ядерної фізики та енергетики, Відділення фі- зики і астрономії, Відділення фізико-техніч- них проблем енергетики та Відділення інфор- матики. Загалом виконано 11 науково-дослід- них проєктів. За час виконання програми було забезпе- чено кооперацію науковців НАН України у спільному використанні наукового обладнан- ня, зокрема діагностичних засобів та оригі- нальних програмних продуктів; знайдено та реалізовано конкретні шляхи активізації учас- ті науковців НАН України в міжнародних про- грамах і проєктах; дещо поліпшено умови для участі дослідників, особливо молодих, у між- народних конференціях, школах, семінарах, навчальних програмах і курсах за кордоном, а також для організації таких заходів в Україні. Виконання цільової програми досліджень НАН України в галузі фізики плазми є необ- хідною національною складовою участі україн- ських наукових установ у програмі термоядер- них досліджень Євратом, у рамкових програмах ЄС «Горизонт-2020» та «Горизонт-Європа». Так, програма відіграла вирішальну роль в отри- манні фінансової підтримки українських про- єктів з боку консорціуму EUROfusion, оскільки Академік НАН України Ігор Євгенійович Гаркуша 40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ така підтримка може бути надана лише за на- явності національного фінансування. Наукові дослідження за напрямами «Фундаментальні проблеми теорії високотемпературної плазми» та «Керований термоядерний синтез» були ін- тегровані в програму консорціуму EUROfusion, що поряд з додатковою фінансовою підтрим- кою забезпечило доступ та інтеграцію до єв- ропейської дослідницької інфраструктури, зо- крема токамаків JET, MAST ASDEX-UG, TCV і стелараторів Wendelstein 7-X, TJ-II, а також залучення українських експериментальних установок стелараторного і прискорювального типів (Ураган-2М, КСПП Х-50 та КСПП-М) до програми термоядерних досліджень Євратом. Значну частину експериментальних і теоре- тичних робіт українські дослідники виконали у співпраці з фахівцями провідних наукових цен- трів Європейського Союзу. У рамках програми отримано низку науко- вих результатів світового рівня. Зокрема, роз- винено теорію іонного циклотронного резо- нансного нагрівання плазми (ICRH) зі зміще- ною сепаратрисою, спрямовану на поліпшення утримання енергійних іонів у стелараторах та оптимізацію профілю нагрівання у токамаках. З використанням унікальних плазмових прискорювачів (КСПП Х-50 та КСПП-М) вперше досліджено процеси передачі енер- гії при взаємодії потужних водневих потоків плазми з тривимірними вольфрамовими по- верхнями, виготовленими методом адитивно- го лазерного друку, а також капілярно-порис- тими системами, які запропоновано як аль- тернативу захисним компонентам дивертора термоядерного реактора ДЕМО. Досліджено нові сценарії ВЧ-створення та нагрівання плазми у стелараторах, а також очи- щення стінок вакуумної камери термоядерних установок. Успішно продемонстровано мож- ливість створення плазми з використанням іонного циклотронного діапазону частот на стелараторі LHD (Японія) в рамках сценарію малої домішки, розробленого на Ураган-2М. Методику прямого моделювання МГД-мод на основі інтегральних даних SXR-діагностики вперше застосовано для складної геометрії сте- ларатора Wendelstein 7-X. У рамках виконання робіт за програмою тривало розроблення нового методу приско- рення заряджених частинок з високим тем- пом, розпочате спільно з ANL (США), метою якого є створення в рамках нової європейської стратегії фізики високих енергій 30ТеВ e+/ e-/gamma колайдера радикально зменшених габаритів. Продемонстровано високу ефективність використання плазмодинамічних систем зі швидкими електронами як перспективних плазмових фільтрів, що надає нові можливості Члени Президії НАН України після останнього у воєнному 2022 році засідання Президії НАН України. 28 грудня 2022 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 41 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ для створення високоякісних плазмових при- строїв синтезу тонких плівок та функціональ- них покриттів субмікронного та нанорівня. Створено теорію рекомбінаційних процесів у щільній плазмі в умовах значного самопо- глинання випромінювання. Проведено комп- лексне дослідження відхилень від рівноваж- ного стану плазми атмосферного дугового роз- ряду з домішкою парів електродного матеріалу та оптимізацію на цій основі конструкцій плаз- мотронів, які використовують у технологіях переробки небезпечних відходів та газифікації низькоякісної відновлюваної сировини. За проєктами програми у 2020—2022 рр. опубліковано 7 монографій, понад 150 статей у національних та міжнародних реферованих журналах, зроблено близько 120 доповідей на національних і міжнародних конференціях. Доповідач розповів також про те, як ви- конавці програми додали труднощі воєнного часу. Попри руйнування, спричинені росій- ською агресією, стеларатор Ураган-2М і два квазістаціонарні плазмові прискорювачі вцілі- ли і навіть залучені до термоядерної програми Євратом. Під час бойових дій харківські вче- ні мусили призупинити один з експеримен- тів, але європейські партнери оплатили для них майже місяць досліджень на японсько- му стелараторі LHD. Завдяки консорціуму EUROfusion українські науковці дистанційно долучалися до багатьох експериментів. Серед статей, які відображають результати виконан- ня проєктів за згаданою програмою, — публі- кація в журналі Nature Physics. Отже, постав- лені в програмі завдання повністю виконано, і тепер украй необхідно знайти механізми для підтримки європейської інтеграції української науки. Це стосується не лише астрономії чи фізики плазми, це важливо для всіх природни- чих, технічних і соціогуманітарних наук. Для наукової євроінтеграції потрібна платформа, а не просто базове фінансування установ. Підсумовуючи обговорення доповіді, пре- зидент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній зазначив, що наразі це єди- на програма, яка з міжнародних джерел (від консорціуму EUROfusion) отримала вдеся- теро (!) більше фінансування, ніж від україн- ської держави. Зокрема, за кошти консорціу- му EUROfusion у Харкові створено і активно працює Національний контактний пункт про- грами Євратом в Україні, який надає інформа- ційні та консультативні послуги всім охочим долучитися до програми Євратом. Для пози- тивного наукового іміджу України у світі такі програми вкрай важливі, а тому керівникам академічних програм слід активно залучати міжнародну підтримку. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • заслухали інформацію президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього про засі- дання Ради президентів національних академій наук, яке відбулося 27 грудня 2022 р.; • затвердили перелік наукових і науково-техніч- них (експериментальних) робіт, що виконуватимуться установами НАН України у 2023 р. за бюджетною про- грамою КПКВК 6541230; • погодили новий склад Ради молодих вчених НАН України; • заслухали інформацію першого віцепрезидента НАН України академіка НАН України В.П. Горбуліна про підсумки конкурсу проєктів цільової науково-тех- нічної програми оборонних досліджень НАН України на 2023 р.; • внесли зміни до Положення про Премію НАН України «За популяризацію науки»; • ухвалили зміни у складі Комісії з припинення Інституту проблем природокористування та екології НАН України; • затвердили новий склад редакційної колегії за- гальноакадемічного журналу «Космічна наука і техно- логія»; • обговорили питання про припинення випуску журналу «Геоінформатика». Призначено: • доктора фізико-математичних наук Логвінова Юрія Федоровича виконувачем обов’язків директора Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Уси ко ва НАН України. Погоджено призначення: • члена-кореспондента НАН України Портенка Миколи Івановича на посаду головного наукового співробітника Інституту математики НАН України. 42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» нагороджено: • директора Інституту геологічних наук НАН України академіка НАН України Шехунову Стеллу Борисівну за багатолітню плідну працю вченого у га- лузі літології та седиментології, педагога і організато- ра наукових досліджень, спрямованих на розв’язання актуальних проблем мінерально-сировинного комп- лексу. Відзнакою НАН України «За професійні здобут- ки» нагороджено: • заступника директора із загальних питань Дер- жавної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» кандидата біологічних наук Ожерєдова Сергія Петровича за багаторічну плідну працю, високі професійні здобутки та вагомий осо- бистий внесок у господарсько-економічну діяльність Інституту; • токаря 6-го розряду Інституту електрозварюван- ня ім. Є.О. Патона НАН України Скока Олександра Григоровича за багаторічну сумлінну працю, вагомі здобутки у професійній діяльності та особистий вне- сок у створення експериментального і прикладного зварювального обладнання. Почесною грамотою Президії НАН України і Цен- трального комітету профспілки працівників НАН України нагороджено: • завідувача сектору експлуатації відділу технічно- го забезпечення Управління справами НАН України Петрука Володимира Васильовича за багатолітню сумлінну працю, значні здобутки у професійній діяль- ності та відповідальне ставлення до виконання поса- дових обов’язків. За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192909
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:23:53Z
publishDate	2023
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2023-07-20T17:52:39Z 2023-07-20T17:52:39Z 2023 Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 32-42. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192909 На засіданні Президії НАН України 28 грудня 2022 року розглядалися такі питання: наукові повідомлення молодих учених установ НАН України (доповідачі — доктор філософії (PhD) О.В. Дубіковський; кандидат біологічних наук В.М. Говоруха; кандидат історичних наук Ю.З. Артимишин); про результати виконання цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018— 2022 роки (доповідач — академік НАН України Я.С. Яцків); про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Розвиток вітчизняної радіоастрономії та її інтеграція в сучасні світові мережі радіодосліджень Всесвіту» у 2018—2022 рр. (доповідач — академік НАН України О.О. Коноваленко); про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Фізика плазми і плазмова електроніка: фундаментальні дослідження та застосування» на 2020—2022 рр. (доповідач — академік НАН України І.Є. Гаркуша); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.) From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (December 28, 2022) Article published earlier
spellingShingle	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.) Офіційний розділ
title	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)
title_alt	From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (December 28, 2022)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (28 грудня 2022 р.)
topic	Офіційний розділ
topic_facet	Офіційний розділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192909

Із зали засідань Президії НАН України (28 грудня 2022 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси