Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід)
Saved in:
| Date: | 2023 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192973 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) / С.С. Дембіцький // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 86-89. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-192973 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1929732025-02-23T20:09:41Z Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) Peculiarities of public opinion in Ukraine during the war (academic experience) (Transcript of speech at the session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, April 27, 2023) Дембіцький, С.С. Загальні збори НАН України 2023 Article Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) / С.С. Дембіцький // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 86-89. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.05.086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192973 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Дембіцький, С.С. Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Дембіцький, С.С. |
| author_facet |
Дембіцький, С.С. |
| author_sort |
Дембіцький, С.С. |
| title |
Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) |
| title_short |
Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) |
| title_full |
Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) |
| title_fullStr |
Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) |
| title_full_unstemmed |
Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) |
| title_sort |
особливості громадської думки в україні під час війни (академічний досвід) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/192973 |
| citation_txt |
Особливості громадської думки в Україні під час війни (академічний досвід) / С.С. Дембіцький // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 5. — С. 86-89. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT dembícʹkijss osoblivostígromadsʹkoídumkivukraínípídčasvíjniakademíčnijdosvíd AT dembícʹkijss peculiaritiesofpublicopinioninukraineduringthewaracademicexperiencetranscriptofspeechatthesessionofthegeneralmeetingofthenasofukraineapril272023 |
| first_indexed |
2025-11-25T00:20:20Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:20:20Z |
| _version_ |
1849719542772662272 |
| fulltext |
86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
ОСОБЛИВОСТІ ГРОМАДСЬКОЇ
ДУМКИ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
(АКАДЕМІЧНИЙ ДОСВІД)
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні учасники зборів!
Будь-яке сучасне суспільство є високогетерогенним, коли на-
віть соціальні групи, виокремлені за певними інтегруючими
ознаками всередині, так само виявляються доволі неоднорід-
ними. Можливість гуманістичного існування та розвитку таких
суспільств існує саме в сучасних демократіях. Важливою озна-
кою таких сучасних вільних суспільств є наявність зворотного
зв’язку з широкою громадськістю, що передбачає можливість
вивчення власного суспільства та його відкритого обговорення
задля подолання викликів, що стають на шляху демократич-
ного розвитку держави. З огляду на це, повноцінно соціологія
може існувати саме у вільних демократичних суспільствах, ви-
ступаючи також важливим індикатором їх розвитку.
Під час війни, якщо говорити про вивчення громадської
думки, соціологія зіткнулася з низкою методологічних та онто-
логічних проблем: генеральна сукупність як історичний арте-
факт, дійсні можливості охоплення респондентів, безальтерна-
тивність соціально-культурної домінанти та її похідні, ресурс-
на криза.
Щодо першого, наші відомості про генеральну сукупність
є скоріше конвенцією соціологічної спільноти у погодженні з
Державною службою статистики, ніж достовірним знанням.
Точніше, так було до війни. Саме тому соціологи дуже очікували
проведення перепису населення. Зараз та конвенційна генераль-
на сукупність перетворилася на історичний артефакт — єдине,
на що залишається тепер спиратися соціологічній спільноті,
якщо йдеться про так звані репрезентативні опитування. Влас-
не, «бальзамування» демографічної структури з минулого задо-
вільно працює через два прагматичні моменти: 1) зміни надто
значні і всеосяжні, щоб систематичні похибки могли їх сильно
спотворити; 2) ми порівнюємо вибірки, що відображають одні
й ті самі демографічні детермінанти, тобто послуговуємося ана-
ДЕМБІЦЬКИЙ
Сергій Сергійович —
доктор соціологічних наук,
заступник директора Інституту
соціології НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.05.086
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 87
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
літичним підходом до лонгитюдного аналізу —
використовуємо такі собі псевдопанелі.
Отже, генеральна сукупність може бути не
лише статистичною, а й аналітичною сукуп-
ністю. Цей аналітичний підхід відкриває нам
додаткові можливості. Він не допоможе точно
описати населення нашої країни, проте дає змо-
гу краще зрозуміти соціальні явища і процеси.
Якщо говорити про опитування, які претен-
дують хоча б на якийсь ступінь достовірності
вибіркових даних, реальні можливості охоплен-
ня респондентів визначаються можливостями
проведення опитувань методом CATI з випад-
ковою генерацією мобільних номерів. Цей під-
хід має недоохоплені категорії респондентів,
що створює об’єктивні обмеження у вивченні
їхньої думки з суспільно важливих питань.
Соціально-культурна домінанта — панівні
настрої у суспільстві, що є фільтром на шляху
упредметнення громадської думки (частина
інформаційного відображення системи від-
носин у суспільстві як похідна від сукупності
оцінок населення). Її похідні — самоцензура
респондентів, звуження дослідницької темати-
ки та поверхнева дискурсивна одноманітність.
Через це повністю академічно нейтральне до-
слідження цілком може породити соціальний
конфлікт.
Рис. 1. Загальні установки
українців щодо ставлення
до держави, %
Рис. 2. Динаміка змін громадської ідентичності населення України, %
88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (5)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Рис. 3. Відповіді на запитан-
ня: скільки грошей потрібно
Вашій родині у розрахунку
на одну особу на місяць, щоб
жити нормально, за Вашими
уявленнями?
Рис. 4. Відповіді на запитання:
говорячи про доходи Вашої
родини в розрахунку на одну
людину на місяць, наскільки
вони близькі до вказаної Вами
суми?, %
Рис. 5. Установки щодо
цинізму в українському
суспільстві, %
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 5 89
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Про проблеми з коштами на наші академічні
дослідження годі й казати.
Дуже коротко розглянемо головні результа-
ти вивчення громадської думки, які ми зафік-
сували у щорічному моніторингу Інституту
соціології НАН України «Українське суспіль-
ство». При цьому наведу лише кілька прикла-
дів, або кейсів, оскільки аналіз усіх релевант-
них результатів однозначно потребує набагато
більше часу, ніж відведено на цей виступ.
Найважливіший, на мою думку, резуль-
тат — це усвідомлення суспільством цінності
власної держави. Це питання ми досліджува-
ли із застосуванням нещодавно розробленої
в нашому Інституті методики GSR-5. Агрего-
вані результати аналізу демонструють карди-
нальні зміни у ставленні українців до власної
держави (рис. 1). До широкомасштабної війни
установки щодо держави були зумовлені на-
самперед повсюдним соціально-політичним
негативізмом. З початком активної фази воєн-
ної агресії РФ проти України стало зрозуміло,
що саме держава захищає всіх нас. Крім того,
громадяни України усвідомили ті непоправні
наслідки, які настануть для них у разі втрати
державності.
Другий важливий результат — завершен-
ня формування громадянської ідентичності.
Україна пройшла кілька етапів розвитку на-
ціональної самосвідомості, причому загаль-
ний характер цього процесу був спільним для
всіх регіонів. Напередодні війни громадянська
ідентичність уже була виражена і на Заході, і
на Півдні, і на Сході, і в Центрі країни, але ши-
рокомасштабне вторгнення стало каталізато-
ром завершення формування цього елемента
політичної еволюції (рис. 2).
Звісно, наведені вище приклади змін у гро-
мадській думці зумовлені національним під-
несенням та консолідацією суспільства. І хоча
подібних прямих позитивних наслідків є до-
сить багато, деякі проблеми під час війни лише
поглибилися. Наведу лише два кейси зі знаком
мінус.
Перший стосується бажаного рівня доходів
для нормального життя. У гривневому екві-
валенті прагнення українців істотно не зміни-
лися, хоча фінансові потреби й стали скромні-
шими, а ось у доларовому еквіваленті спосте-
рігається їх істотне скорочення (рис. 3). При
цьому наближеність реальних доходів до ба-
жаного рівня змінилася непринципово — для
абсолютної більшості населення вони, як і до
війни, значно нижчі за бажані (рис. 4). Власне,
ми, науковці, це дуже добре відчуваємо на собі.
Так само непринципово змінився рівень
відчуття цинізму в суспільстві. На рис. 5 на-
ведено агреговані результати, а базові заміри
було зроблено з використанням шкали циніз-
му з MMPI. Постає логічне запитання: чому,
незважаючи на війну, люди все одно бачать
цинізм навколо. Цей факт, до речі, дуже зди-
вував наших західних колег, хоча відповідь,
якщо вдуматися, очевидна. Хтось виявляє ге-
роїзм і захищає країну, хтось увесь свій час і
сили віддає волонтерству, хтось допомагає ар-
мії грошима, але будьмо відвертими — багато
є й таких, кому байдуже, хто пристосувався і
прагне лише отримати прибуток. Хто крав, той
і продовжує красти, тому цинізм у нашому сус-
пільстві нікуди не подівся.
Підбиваючи підсумки, слід нагадати, що пе-
ревагою академічного вивчення громадської
думки як у мирний час, так і, особливо, під час
війни, є незалежність від комерційних замов-
лень, достатній ресурс для змістовної методо-
логічної рефлексії, а також першочергова орі-
єнтація на демократичні цінності. Все це забез-
печує соцієтальну релевантність відповідних
досліджень. Насправді нам дуже важко зараз
підтримувати цю планку, але ми намагаємося.
Дякую за увагу!
|