Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення

В статті досліджено проблеми формування трудового законодавства України. Здійснено оцінку проєкту Закону України «Про працю», який було представлено на громадське обговорення 23.09.2022 р. Розкрито причини, які гальмують принцип соціальної справедливості при взаємодії сторін соціально-трудових відно...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
Hauptverfasser:	Залознова, Ю.С., Новікова, О.Ф., Антонюк, В.П., Вишневський, О.С., Азьмук, Н.А., Остафійчук, Я.В., Хандій, О.О., Шамілева, Л.Л., Панькова, О.В., Новак, І.М., Касперович, О.Ю., Красуліна, Я.Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2022
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові повідомлення
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193072
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення / Залознова Ю.С., Новікова О.Ф., Антонюк В.П., Вишневський О.С., Азьмук Н.А., Остафійчук Я.В., Хандій О.О., Шамілева Л.Л., Панькова О.В., Новак І.М., Касперович О.Ю., Красуліна Я.Є. // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 153-163. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193072
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1930722025-02-09T13:43:27Z Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення Problems of the Formation of Labor Legislation of Ukraine: Expert Assessment of the Draft Law of Ukraine "On Labor" and Proposals for its Improvement Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Антонюк, В.П. Вишневський, О.С. Азьмук, Н.А. Остафійчук, Я.В. Хандій, О.О. Шамілева, Л.Л. Панькова, О.В. Новак, І.М. Касперович, О.Ю. Красуліна, Я.Є. Наукові повідомлення В статті досліджено проблеми формування трудового законодавства України. Здійснено оцінку проєкту Закону України «Про працю», який було представлено на громадське обговорення 23.09.2022 р. Розкрито причини, які гальмують принцип соціальної справедливості при взаємодії сторін соціально-трудових відносин, а також знижують соціальний захист працюючих та роль державного регулювання трудової сфери. Обґрунтовано недоцільність та передчасність лібералізації трудового законодавства України. Розкрито та конкретизовано напрями наближення вітчизняного трудового законодавства до стандартів ЄС. Обґрунтовуються потреби у подоланні незбалансованості прав працівника та роботодавця та зниження рівня захисту трудових прав. Запропоновано визначення правових положень, які регламентують впровадження цифровізації у трудову сферу, а також забезпечення гідної праці. Подано варіанти постатейних рекомендацій для подолання дискримінації та обмежень прав працівника у розірванні трудового договору. Висновок містить зміст резолюції круглого столу та націлює на кодифікацію трудового законодавства, його інтегрованість в законодавство ЄС та соціальний захист працюючих. The article examines the problems of the formation of labor legislation of Ukraine. An assessment was made of the draft Law of Ukraine "On Labor", which was presented for public discussion on 09/23/2022. The reasons that inhibit the principle of social justice in the interaction of the parties to social and labor relations, as well as reduce the social protection of workers and the role of state regulation of the labor sphere, were revealed. The impracticality and prematurity of the liberalization of the labor legislation of Ukraine is substantiated. The directions of approximation of domestic labor legislation to EU standards have been revealed and specified. The needs to overcome the imbalance of the rights of the employee and the employer and to reduce the level of protection of labor rights are substantiated. It is proposed to define the legal provisions that regulate the implementation of digitalization in the labor sphere, as well as ensuring decent work. Variants of article-by-article recommendations for overcoming discrimination and limitations of the employee's rights in terminating the employment contract are provided. The conclusion contains the content of the round table resolution and aims at the codification of labor legislation, its integration into EU legislation and social protection of workers. 2022 Article Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення / Залознова Ю.С., Новікова О.Ф., Антонюк В.П., Вишневський О.С., Азьмук Н.А., Остафійчук Я.В., Хандій О.О., Шамілева Л.Л., Панькова О.В., Новак І.М., Касперович О.Ю., Красуліна Я.Є. // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 153-163. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).153-163 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193072 331:349.2(477) uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Антонюк, В.П. Вишневський, О.С. Азьмук, Н.А. Остафійчук, Я.В. Хандій, О.О. Шамілева, Л.Л. Панькова, О.В. Новак, І.М. Касперович, О.Ю. Красуліна, Я.Є. Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення Вісник економічної науки України
description	В статті досліджено проблеми формування трудового законодавства України. Здійснено оцінку проєкту Закону України «Про працю», який було представлено на громадське обговорення 23.09.2022 р. Розкрито причини, які гальмують принцип соціальної справедливості при взаємодії сторін соціально-трудових відносин, а також знижують соціальний захист працюючих та роль державного регулювання трудової сфери. Обґрунтовано недоцільність та передчасність лібералізації трудового законодавства України. Розкрито та конкретизовано напрями наближення вітчизняного трудового законодавства до стандартів ЄС. Обґрунтовуються потреби у подоланні незбалансованості прав працівника та роботодавця та зниження рівня захисту трудових прав. Запропоновано визначення правових положень, які регламентують впровадження цифровізації у трудову сферу, а також забезпечення гідної праці. Подано варіанти постатейних рекомендацій для подолання дискримінації та обмежень прав працівника у розірванні трудового договору. Висновок містить зміст резолюції круглого столу та націлює на кодифікацію трудового законодавства, його інтегрованість в законодавство ЄС та соціальний захист працюючих.
format	Article
author	Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Антонюк, В.П. Вишневський, О.С. Азьмук, Н.А. Остафійчук, Я.В. Хандій, О.О. Шамілева, Л.Л. Панькова, О.В. Новак, І.М. Касперович, О.Ю. Красуліна, Я.Є.
author_facet	Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Антонюк, В.П. Вишневський, О.С. Азьмук, Н.А. Остафійчук, Я.В. Хандій, О.О. Шамілева, Л.Л. Панькова, О.В. Новак, І.М. Касперович, О.Ю. Красуліна, Я.Є.
author_sort	Залознова, Ю.С.
title	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення
title_short	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення
title_full	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення
title_fullStr	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення
title_full_unstemmed	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення
title_sort	проблеми формування трудового законодавства україни: експертна оцінка проєкту закону україни «про працю» та пропозиції з його удосконалення
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Наукові повідомлення
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193072
citation_txt	Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення / Залознова Ю.С., Новікова О.Ф., Антонюк В.П., Вишневський О.С., Азьмук Н.А., Остафійчук Я.В., Хандій О.О., Шамілева Л.Л., Панькова О.В., Новак І.М., Касперович О.Ю., Красуліна Я.Є. // Вісник економічної науки України. — 2022. — № 2 (43). — С. 153-163. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT zaloznovaûs problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT novíkovaof problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT antonûkvp problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT višnevsʹkijos problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT azʹmukna problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT ostafíjčukâv problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT handíjoo problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT šamílevall problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT panʹkovaov problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT novakím problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT kasperovičoû problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT krasulínaâê problemiformuvannâtrudovogozakonodavstvaukraíniekspertnaocínkaproêktuzakonuukraínipropracûtapropozicíízjogoudoskonalennâ AT zaloznovaûs problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT novíkovaof problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT antonûkvp problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT višnevsʹkijos problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT azʹmukna problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT ostafíjčukâv problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT handíjoo problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT šamílevall problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT panʹkovaov problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT novakím problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT kasperovičoû problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement AT krasulínaâê problemsoftheformationoflaborlegislationofukraineexpertassessmentofthedraftlawofukraineonlaborandproposalsforitsimprovement
first_indexed	2025-11-26T10:40:50Z
last_indexed	2025-11-26T10:40:50Z
_version_	1849849180793602048
fulltext	ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 2022/№2 153 НАУКОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ УДК 331:349.2(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).153-163 Юлія Станіславівна Залознова чл.-кор. НАН України, проф. ORCID 0000-0003-3106-1490 e-mail: zaloznova.iep@gmail.com, Ольга Федорівна Новікова д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-8263-1054 e-mail: novikovaof9@gmail.com, Валентина Полікарпівна Антонюк д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-2100-7343 e-mail: antonukvp@gmail.com, Олександр Сергійович Вишневський д-р екон. наук, с.н.с. ORCID 0000-0002-2375-6033 e-mail: allexxandr@gmail.com, Надія Анатоліївна Азьмук д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-6650-328X e-mail: azmukna@gmail.com, Ярослав Васильович Остафійчук д-р екон. наук ORCID 0000-0003-2495-4100 e-mail: ost_ya@ukr.net, Олена Олексіївна Хандій д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7926-9007 e-mail: alkhandiy@ukr.net, Лариса Леонідівна Шамілева канд. екон. наук, доц. ORCID 0000-0003-4738-0728 e-mail: larisashamileva2017@gmail.com, Оксана Володимирівна Панькова канд. соц. наук, доц. ORCID 0000-0002-2003-8415 e-mail: pankovaiep@gmail.com, Ірина Миколаївна Новак канд. екон. наук ORCID 0000-0003-4579-2470 e-mail: novak20@hotmail.com, Олександр Юрійович Касперович м.н.с. ORCID 0000-0003-1169-9681 e-mail: a_kasp@ukr.net, Яніна Євгенівна Красуліна пров. інж. ORCID 0000-0002-9914-0112 e-mail: krasulina.yanina@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ПРАЦЮ» ТА ПРОПОЗИЦІЇ З ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ Актуальність та постановка проблеми. Робоча сила є основним ресурсом розвитку економіки, а її фахове, інтелектуальне і креативне ядро (висококваліфіковані кадри, професіонали, науковці) формують умови для інноваційного і високотехнологічного розвитку кра- їни. Ефективне використання робочої сили найбіль- шою мірою залежить від системи соціально-трудових відносин, які склалися у суспільстві на кожному етапі розвитку та законодавчо регулюються. Для України актуальним завданням є формування сучасної та зба- лансованої правової системи трудових відносин, яка одночасно захищає права працівника та є ефективною для роботодавця. Таке завдання вимагає суттєвого удосконалення законодавства про працю, оскільки воно не відповідає інтересам працівників і частково інтересам роботодавців. У відповідності до нагальних потреб реформування соціального-трудових відносин, Міністерство економіки України розробило та опри- люднило для громадського обговорення 23 вересня 2022 р. проєкт Закону України «Про працю». Даний законопроєкт викликав широкий резонанс у суспіль- стві та численні його обговорення і експертизи. Обговоренню проєкту Закону України «Про працю» був присвячений круглий стіл, який був орга- нізований та відбувся 19.10.2022 р. в Київському на- ціональному університеті імені Вадима Гетьмана. Спі- ворганізаторами та учасниками круглого столу були представники Інституту економіки промисловості НАН України, Національного авіаційного універси- тету, Донецького національного університету імені Ва- силя Стуса, а також Інституту держави і права імені В. Корецького, Національного інституту стратегічних досліджень, які зробили критичний аналіз даного до- кументу та підготували Резолюцію Круглого столу з об- говорення проєкту Закону України «Про працю», в якій не погодилися з філософією та концептуальними засадами законопроєкту і аргументували свої пропози- ції та підходи. В даній статті викладено точку зору фа- хівців Інституту економіки промисловості НАН Укра- їни на принципи, шляхи та підходи до удосконалення трудового законодавства України. Метою статті є оцінка змісту проєкту Закону Ук- раїни «Про працю» (станом на 23.09.2022 р.) та об- ґрунтування пропозицій та рекомендацій з його ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 154 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ удосконалення, а також визначення перспектив роз- витку національного трудового законодавства. Виклад основного матеріалу. На теперішній час основою національного трудового законодавства є Ко- декс законів про працю України (КЗпП), закони Ук- раїни «Про оплату праці» та «Про відпустки». За час існування КЗпП, з 1973 р. по наш час, до нього були понад 140 разів внесені зміни, що дозволяло вирішу- вати існуючі проблеми соціально трудової сфери. КЗпП розроблявся за радянських часів для іншої еко- номіки — централізованої, планової та аграрно-індуст- ріальної, в якій домінували командно-адміністративні методи регулювання економічних та соціально-трудо- вих відносин. Не дивлячись на внесення численних змін, трудове законодавство України не повністю від- повідає принципам ринкової постіндустріальної еко- номіки, новим формам трудових відносин, не дозво- ляє успішно реагувати на виклики часу та зміни в умо- вах праці, які обумовлені технологічним прогресом та процесами глобалізації. З одного боку, чинне законодавство не забезпечує прав найманих працівників. В аналітичній довідці ООН щодо трудового кодексу звертається увага на неза- хищеність трудових прав в сучасних умовах: «Процес поступового внесення змін до нього з часу набуття Ук- раїною незалежності призвів до створення гібриду правових стандартів. Вони частково відображають як модернізовані характеристики виробничих відносин, що існували до набуття незалежності, так і ринкові принципи. Паралельне існування різних законодавчих актів, деякі з яких існують на папері, але не функціо- нують на практиці, перешкоджає їх послідовному за- стосуванню. Це стосується, зокрема, захисту прав пра- цівників, особливо зважаючи на велику частку незаде- кларованої та неформальної зайнятості в Україні, а також нові форми зайнятості, що виникають» [1]. На незахищеність прав працівників вказують громадські діячі, профспілкові лідери та науковці. Провідні віт- чизняні фахівці з соціально-трудової сфери постійно звертали увагу на суттєві зміни у сфері праці [2-3], які потребували правових засад модернізації соціально- трудових відносин для підвищення якості трудового життя. З іншого боку, діюче трудове законодавство не від- повідає інтересам бізнесу, оскільки не може забезпе- чити належний рівень гнучкості трудових відносин в умовах постійних економічних і технологічних змін, нестабільності та конкуренції. Олег Гетман, координа- тор експертних груп Економічної експертної плат- форми, назвав критичними для бізнесу такі проблеми українського трудового законодавства: застаріла та надто складна система нормування і оплати праці, нормування і обліку робочого часу, надання відпусток тощо; невідповідність застарілих методів державного регулювання трудових відносин реаліям ринкової еко- номіки; критична забюрократизованість та складність здійснення трудових відносин для роботодавців і пра- цівників, що негативно позначається на динаміці про- цесів господарювання та пригнічує економічні сти- мули; надмірна складність діючих процедур обліку кадрів та великий масив кадрової документації, на ве- дення якого витрачаються значні обсяги фінансових, часових і людських ресурсів; невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні за- грози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур, передбачених за- старілим законодавством про працю [4]. Реформування трудового законодавства України у відповідності до сучасних реалій давно стало акту- альним завданням. Необхідність реформування трудо- вого законодавстві в Україні обґрунтовувалася ба- гатьма фахівцями сфери трудового права [5-7]. Це спо- нукало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України році в якості однієї з пріоритетних реформ визначити реформу ринку праці [8]. Реформа має за мету: формування сучасної та зба- лансованої системи трудових відносин, яка захищає права працівника та ефективна для роботодавця; фор- мування ефективної системи державного нагляду та контролю за додержання законодавства про працю та зайнятість населення; подолання явища неформальної зайнятості, заборгованості з виплати заробітної плати, гендерного розриву в оплаті праці; формування нової національної системи запобігання професійним ризи- кам шляхом впровадження на законодавчому рівні ри- зикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників; формування ефективної сис- теми колективно-договірного регулювання оплати праці, побудова сучасної системи оплати праці в бюджетній сфері. В рамках цієї реформи передбача- лося розробку проєкту Трудового кодексу. Наприкінці 2021 р. Міністерство подало на роз- гляд до Верховної Ради України проєкт Закону Укра- їни «Про працю» (№ 2708 від 28.12.2019 р.). Він містив такі позитивні урядові ініціативи: розширення суб’єктів, на яких поширюється регулювання відносин у сфері праці; уможливлення укладення трудового до- говору в електронному вигляді із застосуванням елек- тронного підпису; збільшення тривалості відпустки тощо. У пояснювальній записці до проєкту Закону чітко прописано мету його ухвалення: лібералізація трудового законодавства. Автори проєкту в це поняття вкладали створення рівних правил гри та балансу ін- тересів працівників і роботодавців, стимулювання розвитку бізнесу, спрощення «входу-виходу» з трудо- вих відносин, запровадження ефективного механізму захисту від раптової втрати роботи, полегшення по- шуку нової роботи, зниження рівня безробіття тощо. Одночасно з позитивними положеннями законо- проєкту визначились негативні. Це неузгодженість із конституційними засадами, а саме: порушення ст. 22, 64 Конституції України, основоположних Конвенцій МОП про фундаментальні трудові права, ратифікова- них Україною, таких як Конвенція № 29 про приму- сову чи обов’язкову працю (1930 р.), Конвенція № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію (1948 р.), Конвенція № 98 про застосування права на організацію та ведення колективних переговорів (1949 р.), Конвенція № 105 про скасування примусо- вої праці (1957 р.) та ін. Завдяки зусиллям громадянського суспільства, яке представили лідери профспілок і роботодавців, на- укової спільноти, а також фахівців МОП, європейсь- ких профспілок та всіх небайдужих було досягнуто згоду зняти цей законопроєкт із розгляду у Верховній Раді України. Потреба в удосконаленні норм трудового права України ще більш зросла під час війни, яка спричи- нила величезні зміни і проблеми у сфері праці. Цьому сприяло положення Закону України “Про дерадяніза- ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 2022/№2 155 цію законодавства України” (від 21 квітня 2022 р. № 2215-IX) (підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ), де уряду було доручено розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу Ук- раїни. Для підтримки бізнесу у серпні 2022 р. вступив у дію Закон від 19.07.2022 р. №2434-ІX (раніше це за- конопроєкт №5371) "Про внесення змін до деяких за- конодавчих актів щодо спрощення регулювання тру- дових відносин у сфері малого і середнього підприєм- ництва та зменшення адміністративного наванта- ження на підприємницьку діяльність" [9]. Він запро- ваджує крайні форми лібералізації трудових відносин, які породжують дискримінацію прав працівників, які працюють на підприємствах чисельністю до 250 осіб. Профспілки, громадські діячі та науковці висту- пили з критикою даного закону, який дискримінує права працівників, та відзначили необхідність соціаль- ного діалогу, комплексного підходу до реформування трудового законодавства шляхом підготовки та прий- няття нового Трудового кодексу України, який би вра- ховував міжнародні норми й соціальні стандарти, ви- значені конвенціями Міжнародної організації праці, законодавчими актами Європейського Союзу. Однак Міністерство економіки України розробило та опри- люднило для громадського обговорення 23 вересня 2022 р. черговий проєкт Закону України «Про працю». Характеристика змісту проєкту Закону України «Про працю», поданого Міністерством економіки Укра- їни для громадського обговорення 23 вересня 2022 р. В проєкті визначено, що метою цього Закону є правове регулювання трудових та пов’язаних з ними відносин, встановлення державних мінімальних гарантій у сфері праці. Завданнями Закону було забезпечення реалізації трудових прав і обов’язків працівників та роботодав- ців, створення належних правових умов для досяг- нення балансу інтересів сторін трудових відносин. За- конопроєкт містить 119 статтей, які структуровані та- ким чином: розділ І - Загальні положення — статті 1-11, де ви- значається мета, основні принципи і поняття трудової сфери, що регулюються даним законом; розділ ІІ - Трудові відносини і трудовий договір — статті 12-54. Цей розділ найбільший, він містить 43 статті. Тут визначаються ознаки трудових відносин та їх суб’єкти. Однак розділ переважно стосується трудового договору. Тому за змістом законопроєкт більш правильно було би назвати законом про трудо- вий договір або трудові відносини, адже третина стат- тей присвячена саме регулюванню трудового договору; розділ ІІІ - Робочий час — статті 55-60, які визна- чають тривалість робочого часу та його можливі ре- жими; розділ ІV - Відпочинок — статті 61-74, які регла- ментують тривалість відпочинку упродовж робочого дня і тижня, святкові дні та відпустки; розділ V- Нормування праці — статті 75-76, всього дві статті, які визначають норми виробітку, часу, об- слуговування, чисельності та процедуру їх встанов- лення і змін; розділ VI - Оплата праці — статті 77-88, де визна- чено порядок встановлення, форми та строки виплати заробітної плати, гарантії в оплаті праці та мінімальна заробітна плата; розділ VІI - Гарантії та компенсації — статті 89- 93, які стосуються різних ситуацій, в яких можуть по- трапляти працівники; розділ VIІI - Матеріальна відповідальність пра- цівника — статті 94-98, де визначено випадки, умови, форми матеріальної відповідальності; розділ ІX - Індивідуальні трудові спори — статті 99-107, в яких визначається предмет та сторони інди- відуального трудового спору, роль і функції комісії по трудових спорах; розділ Х - Нагляд (контроль) за додержанням за- конодавства про працю — статті 108-119, який покла- дається на Державну інспекцію праці; розділ ХI - Прикінцеві положення, де визначено термін введення в дію закону та необхідні зміни до ін- ших правових норм. Отже, структура і зміст проєкту Закону «Про працю» не охоплюють усіх аспектів соціально-трудо- вих відносин і значно вужче Трудового кодексу, який він мав замістити. Кодифікація передбачає регулю- вання усіх складових трудових відносин, зокрема й та- ких, як безпека та умови праці, колективні трудові спори і колективні договори. Одночасно, в проєкті закону виписано вкрай не- обхідне врегулювання питань надомної, дистанційної, домашньої роботи, зайнятості в умовах воєнного стану, з`явилась стаття про “Учнівський трудовий до- говір”. Слушними є положення щодо обов’язковості трудового договору, врегулювання питань примусової праці, дискримінації та її прояву мобінгу, а також передбачається більша гнучкість у відносинах робото- давця та найманого працівника. В той же час пред- ставлений законопроєкт має багато упущень та поло- жень, які порушують трудові права та суперечать кон- цепції гідної праці. Тому учасники круглого столу з обговорення даного проєкту Закону України «Про працю» у своїй резолюції зробили такий висновок: «Глибокий професійний аналіз проєкту Закону України «Про працю» дає підстави говорити про на- явність низки позитивних урядових ініціатив, серед яких: підвищення ролі трудового договору в регулю- ванні індивідуальних трудових відносин, унормування нових форм зайнятості, визначення ознак існування трудових відносин, збільшення тривалості відпустки та інші. Водночас, виявляючи соціальну відповідальність і щире переконання у можливості та необхідності прийняття законодавчих актів у сфері праці, що від- повідають кращим європейським взірцям, маємо ви- словити свою незгоду з низкою засадничих принципів, положень, які покладено в основу проєкту Закону Ук- раїни «Про працю»». Далі викладено обґрунтування недоліків і упу- щень законопроєкту, зауважень і пропозицій до нього, зроблених фахівцями Інституту економіки праці НАН України. Лібералізація трудового законодавства: проблеми та ризики запровадження. Вважається, що широка лібера- лізація трудового законодавства має врятувати еконо- міку, яка потерпає від війни, а «легкість» трудових відносин між працівником і роботодавцем забезпечить приток інвестицій в Україну. Однак результати соціо- логічних досліджень показують, що в мирний час ін- весторів відлякували не занадто «зарегульовані» тру- дові відносини, а відсутність ефективного захисту прав власності та реформи судової системи, а також висо- кий рівень корупції. Зараз до цього переліку додалися ризики втрати майна і капіталу внаслідок активних бо- йових дій. ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 156 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Одночасно слід врахувати, що лібералізація ринку праці лише в короткостроковій перспективі відповідає інтересам бізнесу і значно обмежує інтереси працівни- ків. При цьому в середньо- та довгостроковій перспе- ктиві такі зміни у трудовому законодавстві матимуть негативний вплив як на бізнес, так й на всю економіку України. Короткостроковий умовно позитивний ефект для бізнесу випливає з того, що в чинних умовах воєнного стану надзвичайно високим є рівень безробіття (за да- ними НБУ близько 35%) [10, с. 29] і обмеження мож- ливостей для вільного руху значної частки економічно активного населення, бізнес зможе отримати не лише найкращих працівників за мінімальну ціну, а також їх прискорену «ротацію» через полегшення механізмів припинення трудових відносин. Дійсно, переваги лібералізації трудового законо- давства мають місце в розвинутих країнах, де сформу- валися та дістали розвитку ринкові відносини. В Україні такої ситуації немає і досягти балансу інтере- сів роботодавця та працівника на засадах захисту тру- дових прав працівників й інтересів роботодавця у зростанні ефективності виробництва нереально. Крім того, в Україні у зв’язку з воєнним станом не очікуються сприятливі умови щодо формування сприятливого інвестиційного клімату, реальної та справедливої конкуренції, забезпечення гідної заро- бітної плати тощо. У таких умовах намагання забезпе- чити підвищення інвестиційної привабливості й акти- візації економіки переважно за рахунок лібералізації трудового законодавства та звуження соціальних га- рантій працюючим призведе до посиленої експлуатації працівників, подальшого руйнування трудового по- тенціалу, відтоку мігрантів за межі країни. Лібералізація трудового законодавства потребує реалізації ліберальної стратегії розвитку країни, забез- печення справедливої економічної конкуренції, за- хисту прав власності, функціонування ефективної та незалежної судової системи, упровадження гарантій мінімально достатнього доходу (визначення реального рівня прожиткового мінімуму та гарантії його отри- мання працюючими), а безпосередньо лібералізація має супроводжуватися заходами щодо захисту від без- робіття та забезпечення активної політики сприяння зайнятості. Передчасність лібералізації трудового законодав- ства виявляється і в довгострокових наслідках закріп- лення у свідомості громадян патерналістських тради- цій, коли держава (та державні підприємства) відігра- вала провідну роль у соціальному захисті працюючих. Через це більшість працівників не готові захищати свої трудові права й інтереси (особливо в умовах критично низької довіри до судової гілки влади), при введенні тільки індивідуальних трудових договорів посилиться їх дискримінація. За даними опитування сайту robota.ua працівники вважають за краще звільнитися, ніж захищати себе. Згідно з проєктом Закону «Про працю» передбачено створення правових підстав для реального захисту працівників через самозахист та са- моорганізацію. Тільки за умов об’єднання працівники можуть бути суб’єктом (стороною) у трудових відно- синах із роботодавцем. Історично склалося, що фор- мою об’єднання працівників для захисту своїх соціа- льно-трудових прав й інтересів виступають проф- спілки. Однак у цьому проєкті закону закладено інди- відуалізацію соціально-трудових відносин та ігнору- вання профспілок. Про необхідність врахування стандартів Євросоюзу при формуванні трудового законодавства України. Ста- тус кандидата на членство в ЄС зобов’язує наблизити вітчизняне трудове законодавство до стандартів Євро- союзу. Концепція його модернізації повинна передба- чати: повну імплементацію наднаціональних (комуні- тарних) трудових стандартів ЄС, які визначені відпо- відними директивами, регламентами та іншими ак- тами, хоча б у мінімальному обсязі; гнучкість і засто- сування кращих практик регулювання сфер, які не ре- гламентуються комунітарним правом ЄС (насамперед щодо новітніх і нетрадиційних форм зайнятості й оп- лати праці); максимальне спрощення процедур адмі- ністрування та документообігу для зменшення наван- таження на роботодавця. З цієї точки зору в законопроєкті можна виділити низку позитивних аспектів, а також ряд прогалин і проблем, які мають бути вирішені для забезпечення кращого узгодження з міжнародними стандартами з питань праці і acquis Європейського Союзу. Зокрема, позитивними аспектами є: — визнання факту існування трудових відносин й у випадку відсутності трудового договору, а також ви- значення переліку ознак, якими необхідно керуватися під час установлення факту існування трудових відно- син; — урегулювання питань правонаступництва у тру- дових відносинах, зокрема у випадку передачі підпри- ємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур від правовласника правонаступ- никові; — приведення у відповідність до директив ЄС по- ложень щодо забезпечення принципу гендерної рів- ності у трудових відносинах, до до надання соціальних відпусток, реалізації батьками дитини права на соці- альні відпустки тощо; — відповідно до Директиви (ЄС) 2019/1152 Євро- пейського парламенту і Ради про прозорі та передба- чувані умови праці в Європейському Союзі визначено мінімальний обсяг інформації про трудові відносини, яка обов’язково має надаватися працівникові; — визначено зміст трудового договору та ін. Водночас привертає увагу, що законопроєкт міс- тить низку положень, які цілком повторюють поло- ження проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» (№ 5054 від 09.02.2021) та щодо яких були висловлені критичні зауваження міжнародними експертами [11]. Зокрема: 1. Основні елементи трудових відносин, які ви- значені в статті 13, слід додатково удосконалити та краще узгодити зі статтями 3-7 Директиви (ЄС) 2019/1152 та статтями 8 і 10 Директиви 89/391/ЄЕС. Так, згідно зі статтею 13 «робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин не- залежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є три і більше зазначених ознак на- явності трудових відносин: …». Таке формулювання не встановлює правову презумпцію існування трудових відносин за наявності певних ознак, а лише містить твердження про те, що коли ці ознаки наявні, «робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин». ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 2022/№2 157 Тобто, по суті, це положення проєкту закону не створює правову презумпцію існування трудових від- носин. Воно просто визначає умови (наявність трьох або більше перерахованих ознак даних відносин), за яких робота «може бути визнана такою, що викону- ється в межах трудових відносин», що зовсім інше. На цю невідповідність вимогам п.11(b) Рекомендації МОП N198 та вищезгаданих директив ЄС наголошу- валося в технічних рекомендаціях міжнародних екс- пертів до проєктів законів «Про внесення змін до Ко- дексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» (рег. No 5054) та «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин» (рег. No 5054-1) [11]. У визначенні необхідно наголосити, що трудові відносини існують (а не можуть бути визнаними), якщо незалежно від відсутності формального письмо- вого трудового договору є три і більше зазначених оз- нак існування трудових відносин. У цьому контексті слід зауважити, що юридичної процедури визнання факту існування трудових відно- син немає і цим законопроєктом її по суті не встано- влено. У статті 99 розділу ІX «Індивідуальні трудові спори» визначається, що «предметом індивідуального трудового спору можуть бути питання укладення, зміни, припинення трудового договору, встановлення або зміни умов праці, оплати праці, виконання вимог законодавства про працю, колективних угод, колек- тивного чи трудового договору та інших вимог сторін індивідуального трудового спору щодо порушення їх прав». Тобто про встановлення факту існування тру- дових відносин не йдеться. Для кращого узгодження законопроєкту з п. Ре- комендації МОП No 198 і зі ст. 15(1)(b), 16-18 Дирек- тиви (ЄС) 2019/1152 необхідно зазначити процедури порядку визнання трудових відносин. Стаття 13 також повинна передбачати можливість урахування інших ознак (окрім передбачених пунк- том 1) наявність яких, згідно з п. 11(b) Рекомендації МОП №198 та пп. 35 і 39 (преамбули) та ст. 11 і 15(1)(a) Директиви (ЄС)2019/1152, повинні призво- дити до презумпції існування трудових відносин, як передбачено у пп. 13(a) і 13(b) Рекомендації МОП № 198, у судовій практиці Європейського суду та су- довій практиці держав-членів ЄС. Це є особливо важ- ливо у разі розглядання нетипових і нестандартних форм зайнятості, зокрема коли режим роботи повні- стю або переважно непередбачуваний, наприклад, у контексті договорів із нульовим часом та роботи на цифрових платформах. Стосовно останнього, напри- клад, однією з ознак, що часто застосовується верхов- ними судами держав-членів ЄС, є те, що працівники цифрових платформ (наприклад, водії служби таксі Uber або працівники служби доставки їжі Deliveroo) не можуть визначати остаточну ціну послуги, наданої платформою, на якій вони працюють [11, с. 22]. Друга частина статті 13 встановлює для фізичних осіб — роботодавців більшу кількість ознак (чотири і більше) наявності трудових відносин. За оцінками експертів, це суперечить Рекомендації МОП No 198, а також Директиві (ЄС) 2019/1152 і судовій практиці Європейського суду та держав-членів ЄС, де встанов- лено, що у визначенні існування трудових відносин слід керуватися фактами, які стосуються фактичного виконання роботи та виплати працівнику винагороди, а не юридичним або фіскальним характером робото- давця, зокрема тим, чи є роботодавець «фізичною осо- бою - підприємцем, яка використовує найману пра- цю» або ні. Крім того, це ставить під сумнів принцип рівності та недискримінації. Зокрема: працівники «фі- зичних осіб-підприємців» зазнають менш сприятли- вого ставлення, ніж порівнянні працівники інших ти- пів роботодавців, без будь яких об’єктивних підстав, які могли б виправдати таку різницю в ставленні ви- ключно через те, що вони працюють на фізичну особу- підприємця. Зокрема, працівники «фізичних осіб-під- приємців» із більшою вірогідністю залишатимуться без трудових прав, наданих найманим працівникам, і без захисту, передбаченого законодавством про працю, ніж порівнянні працівники інших типів роботодавців. 2. Визначення поняття «трудовий договір» (стаття 18) доречно узгодити з положеннями Дирек- тиви 91/533/ЄEC та Директиви (ЄС) 2019/1152, а саме: «трудовий договір — формальна письмова угода між роботодавцем і працівником, яка визначає осно- вні аспекти трудових відносин та встановлює основні права і обов’язки сторін», що є значно простіше та єм- ніше. 3. Частина 2 статті 18 фактично дозволяє робото- давцеві передбачити в трудовому договорі неможли- вість укладання працівником одночасно інших трудо- вих договорів з іншими роботодавцями. Це не уз- годжується зі ст. 9(1) і 9(2) Директиви (ЄС) 2019/1152 та потребує виправлення. Роботодавець не може ані забороняти працівникові проваджувати трудову діяль- ність з іншими роботодавцями поза рамками робочого графіку, встановленого цим роботодавцем, ані не- сприятливо ставитися до працівника за такі дії. Робо- тодавець може лише погодити з працівником у рамках трудового договору встановлення обмежень щодо не- сумісності на належним чином обґрунтованих і об’єктивних підставах, наприклад, для захисту безпеки і здоров’я, забезпечення конфіденційності діяльності, сумлінності державної служби або уникнення конфлі- ктів інтересів. 4. Деякі терміни потребують подальшого вдоско- налення задля кращого узгодження з міжнародними та європейськими стандартами з питань праці. Зокрема термін «робоче місце» доречно замінити терміном «ро- боча зона», щоб покращити відповідність і узгодження з визначенням терміну «робоча зона», передбаченим у Конвенції МОП 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище (No 155) і Директиві Ради ЄС 89/654/ЄEC. 5. У частині 1 статті 42 визначено, що «строковий трудовий договір, укладений на строк до 120 кален- дарних днів, може бути достроково розірваний за іні- ціативою роботодавця у зв’язку з нез’явленням пра- цівника на роботу протягом більше 10 робочих днів підряд або 15 робочих днів протягом строку дії трудо- вого договору внаслідок тимчасової непрацездатності. Такі терміни є неприйнятними. 6. Стаття 113 визначає, що об’єктом відвідування інспекторів праці є юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юри- дичними особами); особи, які ведуть (здійснюють, провадять) господарську діяльність без державної реєстрації та фізичні особи, які використовують най- ману працю. Тобто інспекція праці не охоплює фізич- них осіб-підприємців, які не використовують найману працю. ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 158 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ По-перше, відповідно до передової міжнародної та європейської практики норми з безпеки та здоров’я на роботі повинні також поширюватися, з необхід- ними змінами, на незалежних і самозайнятих праців- ників, а також на учнів, стажерів та неформальних працівників (а не лише на найманих працівників) із метою забезпечення гідної праці всім працівникам не- залежно від їхнього статуту щодо зайнятості. По-друге, фізичні особи-підприємці можуть не- формально використовувати працю найманих праців- ників. Відповідно це положення законодавства обме- жує можливості інспекції праці щодо виявлення таких фактів. Про незбалансованість прав працівника та робото- давця, зниження захисту трудових прав працюючих. Особливості умов відновлення та подальшого роз- витку України вимагають врахування негативних нас- лідків війни, створення сприятливих можливостей для реалізації та прискорення цих процесів. Значна кіль- кість управлінських рішень, які мали сенс у мирні часи, не спрацьовують в умовах воєнного стану та по- воєнного відновлення. Це обов’язково необхідно вра- ховувати при формуванні трудового законодавства Ук- раїни. Невиправдано очікувати переваг бізнесу в процесі його взаємодії з працівниками в умовах надвисокого рівня безробіття. В умовах воєнного стану вже сфор- мовано сприятливі умови для роботодавця, коли він може за невисоку заробітну плату залучити високо- кваліфікованих працівників. За змістом цього законопроєкту та чинних умов на ринку праці роботу важко знайти, і дуже легко втра- тити. Намагання законодавця змістити чинний баланс між роботодавцем та працівником у бік роботодавця стає суттєвою перешкодою для повоєнного віднов- лення. Зниження трудових прав і гарантій зменшує кон- курентоспроможність українського ринку праці порів- няно з такими країнами ЄС як Німеччина, Італія, Франція тощо. Вже зараз лише в Польщі «змогли пра- цевлаштуватися понад мільйон українців» [13]. Запро- поновані законодавчі новели не будуть стимулювати повернення цих працівників в період повоєнного від- новлення. Отже, законодавчо закріплюючи зниження дер- жавних гарантій для працівника в критичні для країни часи, створюються додаткові стимули для трудової міграції після завершення воєнного стану. Незахищеність трудових прав працівника обумо- влює значні ризики для повоєнного відновлення, коли мільйони безробітних будуть намагатися знайти ро- боту закордоном, і не лише через більш високий рі- вень заробітної плати, а також через обмеження тру- дових прав. Дефіцит робочої сили стане на заваді за- лучення та ефективного використання інвестицій, що буде гальмувати повоєнне відновлення економіки. Також варто враховувати, що відмова від індекса- ції заробітних плат з позицій кейнсіанської економіч- ної теорії призведе до зменшення сукупного попиту і відповідно до зменшення ВВП України. Бо в умовах двозначної інфляції, яка цього року перевищить 30% [10, с. 4], відсутність індексації заробітної плати приз- веде до її реального зменшення, тобто зниження купі- вельної спроможності і перерозподілу певної частини прибутку (виторгу) у бік роботодавця, який не формує попит на ринку товарів широкого вжитку. Відповідно відбудеться зниження внутрішнього попиту і в кінце- вому підсумку це теж призведе до гальмування від- новлення економіки. Про необхідність визначення правових положень, пов’язаних з інтенсивним процесом впровадження циф- ровізації у трудову сферу. Використання цифрових технологій у трудовій сфері стало рятівним важелем для зайнятості в умовах пандемії COVID-19 та війни. Одночасно позитивну роль відіграло це для збере- ження робочих місць у сфері освіти. При формуванні проєкту закону вже є певні зрушення у цьому на- прямку. Визначена правова регламентація щодо дис- танційної зайнятості та обов’язки роботодавця і пра- цівника при забезпеченні здійснення цього процесу. Про необхідність правового визначення трудових прав, пов’язаних з цифровізацією були надіслані про- позиції ще при обговоренні законопроєкту «Про працю» у 2020 р. Але вони не враховані і в новому варіанті законопроєкту. В законопроєкті 2022 р. не ви- значається і не враховується необхідність правової регламентації трудових відносин, які формуються під впливом цифровізації економіки. Міжнародні зобов’язання України у межах імпле- ментації положень Угоди про асоціацію з ЄС потребу- ють інтеграції країни до єдиного цифрового ринку ЄС. Необхідна адаптація національної правової бази до за- гальних цілей інтеграції ЄС на базі сучасних цифрових технологій, а відповідно і врахування вимог та потреб розвитку цифровізації в країні у правовому забезпечені сфери праці і трудових відносин. Необхідно подолати повне ігнорування в проєкті закону “Про працю” процесів цифровізації та їх впливу на сферу трудових відносин. Особливо потре- бує правового поширення платформний сегмент зай- нятості, де простежується масове порушення трудових регламентів. У цій сфері багато питань залишаються невирішеними навіть на концептуальному рівні, і, від- повідно, їх регулювання на цей момент є вкрай ускла- дненим, тим не менше, повне ігнорування цих питань є неприпустимим. Наведене у п. 5. ст. 3 Проєкту За- кону посилання, згідно з яким дія Закону та інших ак- тів законодавства про працю не поширюється на від- носини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, що визначені Законом України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, не є відпо- віддю на цей запит, адже зазначений Закон має досить специфічну сферу застосування, і не перекриває весь сегмент платформної та дистанційної зайнятості. По- трібно щонайменше зафіксувати у проєкті Закону на- явність такої проблематики та намітити шляхи її включення до сфери регулювання у трудовому зако- нодавстві України. Обґрунтування потреб у визначення правових поло- жень із забезпечення гідної оплати праці та посилення мотивації до зайнятості в Україні. Реформування тру- дового законодавства України у відповідності до су- часних реалій давно є актуальним завданням, але роз- робка проєкту закону «Про працю» не вирішує основ- них проблем у сфері зайнятості України, передусім проблем залучення кваліфікованої робочої сили, мо- тивації праці та її продуктивності. Для найманого пра- цівника праця є основним джерелом доходу та моти- вуючим стимулом продуктивної праці є заробітна плата. Головною проблемою у соціально-трудовій сфері України є те, що зайнятість не забезпечує до- статній рівень життя працюючим та їх родинам, який ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 2022/№2 159 є одним із найнижчих в Європі. При середній заро- бітній платі в 2021 р. у країнах «єврозони» в 1900 EUR, в Україні вона не досягала 400 EUR [14]. Це стимулює трудову міграцію та призводить до втрати Україною трудового потенціалу, ризик чого суттєво зріс у сучас- них умовах масової вимушеної міграції внаслідок війни та можливого неповернення значної частини бі- женців працездатного віку. В проєкті Закону правові засади оплати праці ви- кладено в розділі 6, який містить 11 статей (77-88), та у ст. 93 щодо обмежень відрахувань із заробітної плати. Ці положення мають замінити Закон України “Про оплату праці” 1995 р. з усіма внесеними в нього змі- нами, який містив 34 статті, з визначенням структури і систем заробітної плати, норм державного і договір- ного регулювання, прав працівників на оплату праці та її захист. Більшості із цих нормативних положень, що діють (наприклад — тарифна система), у новому законопроєкті немає. Тому можна зробити висновок, що підготовлений документ враховує нові потреби бізнесу і ринку, забез- печуючи лібералізацію ринку праці, однак у недостат- ній мірі захищає права найманих працівників та не створює достатніх передумов для формуванні в соці- ально-трудовій сфері України умов для гідного рівня життя працівника, серед яких оплата праці є одним із найголовніших джерел. Це є однією із найбільших за- гроз для повоєнного відновлення економіки України. У підрозділі 1.3 визначено, що відмова від індек- сації заробітних плат призведе до зменшення сукуп- ного попиту і відповідно до зменшення ВВП України. Високий рівень інфляції, яка цього року перевищить 30% [10, с. 4], при відсутності індексації заробітної плати призведе до її реального зменшення, тобто зни- ження купівельної спроможності і перерозподілу пев- ної частини прибутку (виторгу) у бік роботодавця, який не формує попит на ринку товарів широкого вжитку. Відповідно відбудеться зниження внутріш- нього попиту і в кінцевому підсумку це теж призведе до гальмування відновлення економіки. Слід відзначити, що МОП наголошує на особли- вому значенні гідної праці для сталого розвитку в кра- їнах, що зазнали впливу конфліктів, досягнення якої передбачає зміцнення інститутів ринку праці, надання адекватного захисту для всіх працівників, підтвер- дження актуальності трудових правовідносин як за- собу забезпечити визначеність і правовий захист. Для цього під час кризи вкрай важливо підтримувати на- дійну систему регулювання питань праці, а в процесі виходу з неї — забезпечити, щоб трудове законодавство надійно захищало право на гідну працю. Про недопущення ролі держави щодо регулювання трудових відносин та забезпечення захисту трудових прав під час війни та повоєнного відновлення. Аналіз за- конопроєкту дає підстави для висновку, що ідеологія державної політики у сфері праці спрямована на де- монтаж трипартизму та соціального діалогу, які є опо- рою міжнародних трудових норм, і може бути визна- чена формулою «менше держави, менше профспілок». При цьому одна сторона соціального діалогу (уряд) самоусувається від участі в регулюванні трудових від- носин та позбавляє іншу сторону (профспілки) біль- шої частини наявних у них повноважень у цьому про- цесі. В результаті при укладенні трудового договору працівник залишиться наодинці з роботодавцем (плюс неефективна судова система), а сам трудовий договір стане основним інститутом трудового права. Якщо за- раз рамкові «правила гри» на ринку праці, які не мо- жна порушувати, визначаються законом, то після про- понованої «лібералізації» законодавства кожен окремо взятий роботодавець буде встановлювати їх на свій розсуд, з мінімальними обмеженнями. За змістом законопроєкту простежується ціле- спрямоване звуження ролі держави з більшості напря- мів розвитку трудової та соціальної сфери, цифровіза- ції економіки, соціального партнерства тощо. З одного боку, потребують визначення нові правові положення, пов’язані з процесами цифровізації, а з іншого боку, держава відмовляється від вже традиційних обов’язків, пов’язаних з укріпленням соціального партнерства та колективно-договірного регулювання у системі соці- ально-трудових відносин. Тільки через державне регулювання можливе за- побігання та мінімізація ризиків та небезпек, а також протиріч у трудовому законодавстві, які б сприяли за- хисту трудових та соціальних прав. У законопроєкті не враховано формування пра- вової регламентації положень, пов’язаних із цифрові- зацією, гідною працею, сталим розвитком тощо, також відсутні положення щодо конкретизації та реалізації трудових прав, обов’язків, відповідальності суб’єктів трудових відносин за умов цифровізації, що спричи- няє негативні наслідки саме у трудовій сфері через не- упередженість виникнення ризиків втрати роботи, до- ходу, здоров’я. Особливо гостро ці небезпеки прояв- ляються у платформній економіці. Цифровізація еко- номіки передбачає посилення ролі держави та грома- дянського суспільства в цих процесах. При реалізації законопроєкту очікується послаблення ролі держави в регулюванні трудових процесів, а громадянського сус- пільства (профспілок) ‒ як суб’єкта управління. Проєктом Закону зовсім не врахована необхідність розвитку цифрових навичок працівників, яка в умовах підвищення вартості та цінності інформації стає впли- вовим фактором цифрової нерівності. Для усунення цього недоліку пропонується внести таке положення: «З метою усунення дискримінації та протидії цифрової нерівності працівників, підвищення конкурентоспромож- ності кадрового потенціалу держава здійснює заходи з навчання та підвищення грамотності працівників у цифровій сфері», «Роботодавці здійснюють заходи щодо підвищення кваліфікації, цифрових навичок та вмінь пра- цівників в рамках виконання укладених з ними трудових договорів». Прискорені процеси цифровізації економіки ставлять перед державою нові завдання. По-перше, значна кількість робочих місць може опинитися під загрозою зникнення. В цьому разі відбуватиметься вивільнення значного числа працівників. По-друге, за умов цифровізації економіки, зміни технологій кож- ний працівник знаходиться в зоні ризику, що пов’язано з обмеженістю у часі актуальності одержаної освіти, адже практично кожна професія може або зникнути або видозмінюватися. Ці процеси повинні супроводжуватися визначенням норм, що визначають необхідність організації професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації тощо. Зміна кваліфікаційних вимог та перегляд профе- сійних компетенцій практично за всіма сферами ді- яльності вже сьогодні створюють нові вимоги та ви- клики для політики держави на ринку праці. Водно- час, у проєкті Закону повністю відсутні статті, що за- ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 160 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ безпечують можливості вирішення визначених про- блем та мінімізації негативних наслідків в трудовій сфері за умови цифровізації економіки, зокрема пи- тання, пов’язані з соціальним захистом вивільнених, їх професійною підготовкою та ін. Про необхідність подолання дискримінації та обме- ження прав працівника у розірванні трудового договору. Свобода договору та гнучкість в регулюванні індивіду- альних трудових відносин в законопроєкті повністю віддана на розсуд роботодавця. Це спричиняє розба- лансування інтересів сторін трудових відносин на ко- ристь роботодавця. За статтями 39 та 47 відбувається обмеження прав і безпеки працівників і посилення дискримінації при розірванні трудового договору. У ст. 39 «Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця» визна- чається, що роботодавець має право з власної ініціа- тиви розірвати трудовий договір з працівником у випадку його відмови від зміни умов трудового дого- вору, а також з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру. За цим пунк- том роботодавець несправедливо і на власний розсуд може змінити умови трудового договору та звільнити працівника; він також не зобов’язаний обґрунтувати причини зміни умов договору, які не задовольняють працівника. Навіть за умови відмови працівника під- писувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору, він розривається роботодавцем в односторонньому порядку. Стаття 47 «Гарантії працівникам при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця» містить перелік підстав або мотивів, з яких не можна розірвати трудовий договір (п. 1, п. 2, п. 3), але роботодавець відповідно до змісту статті 39, не уточнюючи мотиви чи підстави, може вказати зовсім інші причини при зміні умов трудового договору, при цьому він не по- винний обґрунтовувати причини змін. Норми цих статей законопроєкту дозволяють без- підставно звільняти працівників роботодавцем. Це руйнує принцип стабільності трудових відносин та су- перечить Директиві 1999/70/ЄС, а також конвенції МО № 158 1992 року щодо законних підстав припи- нення трудових відносин з ініціативи роботодавця. Для забезпечення гідної праці та гідного рівня життя працюючих, пропонуються такі зміни і допов- нення до проєкту закону. 1. До статті 2. Основні принципи правового регу- лювання трудових та пов’язаних з ними відносин: пункт 5) Статті 2 доповнити словами «гідна оп- лата праці» і викласти у такій редакції: забезпечення права кожного працівника на гідні умови праці, в тому числі на гідну оплату праці, умови праці, що відпові- дають вимогам безпеки та гігієни… далі за текстом; доповнити Статтю 2 таким пунктом: забезпе- чення працюючим гідну заробітну плату на рівні, не- обхідному для задоволення дійсних потреб та підтри- мання достатнього життєвого рівня працівника і його сім'ї та не нижче встановленого законом розміру міні- мальної заробітної плати при умові виконання встано- влених норм праці; відредагувати пункт 6) Статті 2 таким чином: га- рантування працівникам своєчасної та в повному об- сязі виплати заробітної плати у терміни, визначені нормами закону та трудовим договором. 2. До Статті 77. Заробітна плата. Доповнити пункт 2. Статті 77. Розмір заробітної плати має забезпечувати достатній життєвий рівень працівника і його сім'ї, він залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і максимальним розміром, крім випадків, визначених законом, не об- межується. 3. До Стаття 78. Мінімальна заробітна плата Доповнити пункт 3 Статті 78 . Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням, зокрема: базових потреб працівників та їх сімей; Доцільно більш чітко визначити, яке має бути співвідношення між мінімальною заробітною платою та загальним рівнем середньої заробітної плати в ці- лому по Україні. Рекомендоване Міжнародною орга- нізацією праці і Світовим банком співвідношення має бути на рівні 50—60%. Тому наступну позицію цього пункту доцільно викласти таким чином: у співвідношенні 50% до загального рівня серед- ньої заробітної плати в цілому по Україні; 4. До Статті 79. Державні гарантії щодо оплати праці У проєкті закону немає державних гарантій щодо підтримки реальної заробітної плати. Для недопу- щення зниження держава має гарантувати індексацію заробітної плати при інфляції. Доповнити дану статтю пунктом: індексація оплати праці у зв’язку з інфляцією в межах розміру мінімальної заробітної плати. 5. Стаття 10. «Гарантії прав на належні, безпечні і здорові умови праці» містить перелік гарантій з боку держави та роботодавця, проте не охоплює питання кібербезпеки у соціально-трудовій сфері. Водночас в умовах запровадження електронного обліку трудової діяльності (ст. 54 цього законопроєкту) питання га- рантування цифрової безпеки та в умовах воєнного стану набувають особливої ваги. Доцільним буде доповнення п. 2 статті 10 та ви- кладення у такій редакції «Система правових, соціа- льно-економічних, організаційно-технічних, інформа- ційно-технологічних, санітарно-гігієнічних і ліку- вально-профілактичних заходів та засобів, спрямова- них на збереження життя, здоров'я і працездатності людини, цифрової безпеки у процесі трудової діяльно- сті встановлюється законодавством про охорону праці, безпеку та здоров’я працівників на роботі.» «п. 3. у такій редакції «На роботодавця поклада- ється відповідальність за організацію безпечного ве- дення робіт та вжиття заходів із збереження життя, здоров’я та персональних даних працівника» 6. Стаття 19 «Зміст трудового договору» містить вичерпний перелік положень (п.2), які має містити до трудовий договір. Водночас останній абзац п. 2 перед- бачає можливість для роботодавця не дотримуватися визначеного змісту, за умови включення у трудовий договір посилань на відповідні акти роботодавця. На- зва норма ускладнює працівникові розуміння окремих положень власного трудового договору, робить його зміст не прозорим та формує поле для маніпуляцій ро- ботодавця. З метою зниження непрозорості трудового дого- вору доцільно виключити з законопроєкту останній абзац п. 2 ст. 19 «Обов’язок щодо включення до трудо- вого договору передбачених цією частиною умов вважа- ється виконаним, якщо трудовий договір містить поси- лання на акти роботодавця, інші документи, які вклю- ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 2022/№2 161 чають в себе інформацію про обов’язкові умови трудо- вого договору, та інформацію щодо ознайомлення праці- вника з цими документами» 7. Стаття 24 «Умова трудового договору про не- фіксований робочий час» фактично легалізує в Україні «договори по виклику», які характеризуються високим ступенем невизначеності та низьким рівнем соціаль- ного захисту, що порушує рівновагу трудових відносин між роботодавцем та працівником, що призводить до порушення паритету прав та обов’язків суб’єктів соці- ально-трудових відносин. Названа норма передбачає зобов’язання праців- ника бути доступним для виконання трудових обов’яз- ків 6 базових днів з 7 наявних днів на тиждень, без дзеркальних зобов’язань роботодавця (пп.6, ст. 24). Крім того обмежено право працівника на відмову ви- конувати трудові обов’язки у базові дні без поважної причини (перелік, яких визначено у законопроєкті). Натомість роботодавець бере на себе зобов’язання на- дати роботу, або оплатити таку у разі не можливості її надання з розрахунку 32 години на місяць (пп.7. ст. 24). Використання таких типів догорів призведуть до збільшення бідності в країні. Оскільки мінімальна кількість годин на місяць складає за таким договором 32 години (пп. 7, ст. 24) замість затвердженої норми тривалості робочого часу в 2022 р., яка коливається у межах 151-176 години на місяць, тобто 18-21% від норми часу. За песимістичного сценарію мінімальний розрахунковий дохід особи у місяць без відрахувань складає 1294,72 грн = 32 год. Х 40,46 грн (мінімальний розмір погодинної оплати праці станом з 1 жовтня 2022 р.), що унеможливлює його фізичне виживання. Ще одним ризиком реалізації положення про не- фіксований робочий час є поширення неформальної зайнятості. Названа норма може бути використана як інструмент для зменшення бази оподаткування та ви- ведення частини оплати праці недоброчесними робо- тодавцями на підставі укладання трудового договору про нефіксований робочий час. Попри те, що у аналізі регуляторного впливу до законопроєкту зазначено не- формальну зайнятість, як чинник, вплив якого перед- бачено знизити. Резюмуючи вищезазначене, пропонуємо виклю- чити статтю 24 «Умова трудового договору про нефік- сований робочий час» як таку, що порушує баланс між правами та обов’язками суб’єктів ринку. 8. Стаття 32 «Зміна умов трудового договору» (п. 4) містить норму, яка порушую баланс прав та обов’язків суб’єктів соціально-трудових відносин та передбачає доведення до відома працівників (5 і більше осіб) про зміни умов трудових договорів через використання акту роботодавця. Працівник у разі не згоди має надати письмову відмову протягом 7 днів, інакше акт вважається прийнятий працівником. На- звана стаття порушує індивідуальність трудової угоди та містить ризики зниження соціального захисту пра- цівника. Основний ризик лежить у площині, необіз- наності працівника про свої права. Це збільшує ри- зики використання необізнаності працівника, можли- вості для маніпуляцій зі змістом трудових договорів з метою погіршення умов праці. З метою зменшення на- званих ризиків доцільно прибрати п. 4 зі статті 32. 9. Статтею 76 «Встановлення, заміна і перегляд норм праці» не передбачено погодження з профспіл- ками зміни норм праці. Проте зміна норм праці збіль- шує навантаження на працівника, а за умови відсут- ності відповідної зміни розміру оплати праці суттєво змінює умови трудового договору, а тому зміна норм праці має відбуватися за погодження з профспілками. Тому п. 4 ст. 76 потрібно викласти у такий редакції «Роботодавець до введення переглянутих норм праці має провести погодження з профспілковим комітетом та роз’яснити працівникам причини та умови застосу- вання нових норм». Висновки. На основі проведеної експертизи зако- нопроєкту «Про працю» зроблено висновок про його невідповідність європейським нормам гідної праці та потребам українського суспільства. Законопроєкт не забезпечує підвищення якості трудового життя і по- силення соціального діалогу між роботодавцями та працівниками. Бракує також системних положень про умови та безпеку праці, вирішення колективних тру- дових спорів, договірне регулювання колективних трудових відносин та ін. Не регламентовані трудові відносини в умовах цифровізації економіки. Відсутні положення з конкретизації прав, обов’язків, відпові- дальності сторін соціально-трудових відносин і поси- лення ролі громадянського суспільства в умовах циф- рової трансформації економіки, що збільшуватиме ри- зики втрати працівниками роботи, доходу, здоров’я. Також у разі прийняття законопроєкту «Про працю» виникнуть негативні наслідки у зв’язку зі ска- суванням та змінами змісту чинної правової основи трудового законодавства. У прикінцевих положеннях до законопроєкту визначено, що з набранням ним чинності будуть скасовані Кодекс Законів України про працю, Закон України «Про оплату праці», Закон Ук- раїни «Про відпустки» та ін. документи. Втім, зміст відповідних розділів законопроєкту свідчить на спробу вибіркової дефрагментації чинного законодавства шляхом врахування лише окремих норм, скорегованих таким чином, щоб розширити права бізнесу та мінімі- зувати участь держави і профспілок. Наприклад, Закон України «Про оплату праці» чітко розмежовує в окре- мих розділах сфери державного і договірного регулю- вання оплати праці. Натомість, у законопроєкті цьому присвячена лише стаття 81, де у тезовій формі визна- чено сферу впливу держави (до речі, дуже спірну з точки зору міжнародних трудових норм щодо регулю- вання оплати праці у публічному секторі) та дана від- силка на законодавство про колективні договори. Від- так, місце таких важливих складових трудових відно- син, як оплата праці та відпустки, у законопроєкті по- значено, форма дотримана, а зміст мінімізований. Ін- шим прикладом надання переваги формі замість змі- сту є умови та безпека праці. Як відомо, цей елемент, разом із зайнятістю та оплатою праці, входить до кла- сичної тріади трудових прав. Однак законопроєкт за- лишає законодавство про умови та безпеку праці поза сферою свого регулювання та обмежується лише стат- тею 10 «Гарантії прав на належні, безпечні і здорові умови праці». При прийнятті законопроєкту «Про працю» у За- коні України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» суттєво звужується пе- релік суб'єктів, взаємодію яких він регулює, та їхні можливості впливати на процеси реалізації робітни- ками своїх законних прав, зокрема – через звуження функцій та повноважень відповідних суб'єктів (яскра- вим прикладом є стаття 15, в якій радикально звужу- ються функції Національної служби посередництва ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 162 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ і примирення). Навіть якщо припустити, що розроб- ники законопроєкту виходили із міркувань, що діяль- ність Національної служби посередництва і прими- рення не є предметом регулювання цього Закону, та має спиратись на Положення про Національну службу посередництва і примирення, яке затверджується Пре- зидентом України (про що йдеться в статті 15 законо- проєкту), то в цьому випадку необхідно було б також одночасно із законопроєктом подати на розгляд і проєкт такого Положення. Наразі ж запропоновані компетенції Національну службу посередництва і при- мирення виглядають вкрай обмеженими, розмитими та такими, що не мають ані реального змісту, ані реа- льних суб'єктів взаємодії (порівняно із попередньою редакцією). Резолюція круглого столу після обговорення за- конопроєкту «Про працю» констатує про необхідність прийняття Трудового кодексу, а його зміст повинен відповідати вимогам повоєнної розбудови економіки України, кращим світовим практикам, міжнародним трудовим нормам і зобов’язанням, а також потребам в активізації трудової діяльності, забезпеченні зайнято- сті та поверненні робочої сили України, яка мігрувала до інших країн у зв’язку з повномасштабною агресією РФ. Список використаних джерел 1. Аналітична довідка ООН. Трудовий кодекс. United Nations Ukraine. URL: https://ukraine.un.org/sites/ default/files/2020-10/UN%20Position%20Paper%20on% 20Labour%20Code_FINAL%20UKR.pdf. 2. Колот А. М. Соціально-трудова сфера в коор- динатах нової економіки: розширення можливостей та нові загрози. Соціально-трудова сфера в умовах стано- влення нової економіки: глобальні виклики та домінанти розвитку: матеріали круглого столу. 15 травня 2018 року. Київ: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2018. С. 7- 15. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/197268585.pdf. 3. Колот А., Герасименко О., Ярмолюк-Крьок К. Сфера праці в умовах глобальної соціоекономічної ре- альності 2020: виклики для України. 2020, червень. URL: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/ 1634 4.pdf. 4. Гетман О. За крок до сучасного трудового за- конодавства. Економічна правда. 2022. 31 трав. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/31/687631/. 5. Єрофєєнко Л. В. Актуальні проблеми реформу- вання трудового законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 6. С. 92-95. URL: http://lsej.org.ua/6_2015/26.pdf. 6. Таранчук Д. Реформа у сфері праці та трудових відносин — чергова спроба і нові реалії. Юридична га- зета онлайн. 2020. 29 трав. URL: https://yur- gazeta.com/dumka-eksperta/reforma-u-sferi-praci-ta- trudovih-vidnosin--chergova-sproba-i-novi-realiyi.html. 7. Кулачок-Тітова Л. В. Реформування трудового законодавства України у світлі відповідності міжнаро- дним трудовим стандартам. Вісник Харківського націо- нального університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Пра- во». 2018. № 25. С. 113-117. URL: https://periodicals .karazin.ua/law/article/view/11874. 8. Інформація про реформу ринку праці. Мініс- терство економіки України. URL: https://me.gov.ua/ Documents/Detail?lang=uk-UA&id=596eb7ae-1738- 4939-8e80-ae3b4f57ddec&title=InformatsiiaProReformu RinkuPratsi&isSpecial=true. 9. З 19 серпня діє реформа трудового законодав- ства (законопроєкт №5371). Дебет-Кредит. URL: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/77876-z-19- serpnia-dije-reforma-trudovogo-zakonodavstva- zakonoprojekt-5371. 10. Інфляційний звіт. Національний банк України. 2022. Липень. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/ article/IR_2022-Q3.pdf?v=4. 11. Технічні рекомендації до проєктів законів про ознаки трудових відносин, розроблені в рамках прое- кту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та за- декларованої праці в Україні». International Labour Organization. URL: https://www.ilo.org/budapest/what- we-do/projects/declared-work-ukraine/WCMS_763571/ lang--uk/index.htm. 12. Технічні рекомендації Проєкту ЄС-МОП щодо кращого наближення проєкту закону до міжна- родних і європейських стандартів з питань праці та ус- пішних практик. International Labour Organization. 2021. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/-- -europe/---ro-geneva/---sro- budapest/documents/genericdocument/wcms_776005.pdf. 13. Коваленко О. У Польщі змогли знайти роботу понад мільйон українців [зі слів Прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького]. УНІАН. 2022. 04 вер. URL: https://www.unian.ua/economics/other/u-polshchi -zmogli-znayti-robotu-ponad-milyon-ukrajinciv-119667 48.html. 14. Середня зарплата в Європі. Мінфін. 2022. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/world /europe/. References 1. Analitychna dovidka OON. Trudovyi kodeks [An- alytical report of the UN. Labor Code]. United Nations Ukraine. Retrieved from https://ukraine.un.org/sites/de- fault/files/2020-10/UN%20Position%20Paper%20on%20 Labour%20Code_FINAL%20UKR.pdf [in Ukrainian]. 2. Kolot, A. M. (2018). Sotsialno-trudova sfera v koordynatakh novoi ekonomiky: rozshyrennia mozhlyvos- tei ta novi zahrozy. [The social and labor sphere in the context of the new economy: expanding opportunities and new threats]. Sotsialno-trudova sfera v umovakh stanovlennia novoi ekonomiky: hlobalni vyklyky ta dominanty rozvytku [The social and labor sphere in the conditions of the formation of a new economy: global challenges and dominants of development]: Proceedings of the round table. (pp. 7-15). Kyiv. Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman. Retrieved from https://core.ac.uk/down- load/pdf/197268585.pdf [in Ukrainian]. 3. Kolot, A., Gerasymenko, O., & Yarmolyuk- Krok, K. (2020, June). Sfera pratsi v umovakh hlobalnoi sotsioekonomichnoi realnosti 2020: vyklyky dlia Ukrainy [The sphere of work in the conditions of the global socio- economic reality 2020: challenges for Ukraine]. Retrieved from http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344 . pdf [in Ukrainian]. 4. Hetman, O. (2022, May 31). Za krok do suchas- noho trudovoho zakonodavstva [A step towards modern la- bor legislation]. Ekonomichna pravda.. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/31/687631/ [in Ukrainian]. ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф., АНТОНЮК В. П. та інші 2022/№2 163 5. Erofeenko, L.V. (2015). Aktualni problemy reformuvannia trudovoho zakonodavstval [Actual problems of reforming labor legislation]. Yurydychnyi naukovyi el- ektronnyi zhurnal — Legal scientific electronic journal, 6, pp. 92-95. Retrieved from http://lsej.org.ua/6_2015/26.pdf [in Ukrainian]. 6. Taranchuk, D. (2020, May 29). Reforma u sferi pratsi ta trudovykh vidnosyn — cherhova sproba i novi realii [Reform in the sphere of labor and labor relations - another attempt and new realities]. Yurydychna hazeta onlain — Legal newspaper online. Retrieved from https://yur- gazeta.com/dumka-eksperta/reforma-u-sferi-praci-ta-tru- dovih-vidnosin--chergova-sproba-i-novi-realiyi.html [in Ukrainian]. 7. Kulachok-Titova, L. V. (2018). Reformuvannia trudovoho zakonodavstva Ukrainy u svitli vidpovidnosti mizhnarodnym trudovym standartam [Reforming the labor legislation of Ukraine in the light of compliance with in- ternational labor standards]. Visnyk Kharkivskoho natsion- alnoho universytetu imeni V. N. Karazina. "Law" series — Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Ka- razin. Law series, 25, pp. 113-117. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/law/article/view/11874 [in Ukrainian]. 8. Information about labor market reform [Infor- mation on labor market reform]. Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from https://me.gov.ua/Docu- ments/Detail?lang=uk-UA&id=596eb7ae-1738-4939-8e80 -ae3b4f57ddec&title=InformatsiiaProReformuRinkuPratsi &isSpecial=true [in Ukrainian]. 9. Z 19 serpnia diie reforma trudovoho zakonodavstva (zakonoproiekt №5371) [From August 19, the reform of the labor legislation (draft law No. 5371) is in effect]. Debit-Credit. Retrieved from https://news.dtkt.ua/labor/la- bor-relations/77876-z-19-serpnia-dije-reforma-trudovogo- zakonodavstva-zakonoprojekt-5371 [in Ukrainian]. 10. Infliatsiinyi zvit [Inflation report]. (2022, July). National Bank of Ukraine, Retrieved from https://bank.gov. ua/admin_uploads/article/IR_2022-Q3.pdf?v=4 [in Ukrai- nian]. 11. Tekhnichni rekomendatsii do proiektiv zakoniv pro oznaky trudovykh vidnosyn, rozrobleni v ramkakh proektu YeS-MOP «Na shliakhu do bezpechnoi, zdorovoi ta zadeklarovanoi pratsi v Ukraini» [Technical recommen- dations for draft laws on signs of labor relations, developed within the framework of the EU-ILO project "On the way to safe, healthy and declared work in Ukraine"]. Interna- tional Labor Organization. Retrieved from https://www.ilo. org/budapest/what-we-do/projects/declared-work-ukraine /WCMS_763571/lang--uk/index.htm [in Ukrainian]. 12. Tekhnichni rekomendatsii Proiektu YeS-MOP shchodo krashchoho nablyzhennia proiektu zakonu do mizhnarodnykh i yevropeiskykh standartiv z pytan pratsi ta uspishnykh praktyk [Technical recommendations of the EU-ILO Project on better approximation of the draft law to international and European standards on labor issues and successful practices]. (2021). International Labor Or- ganization. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/ documents/genericdocument/wcms_776005.pdf [in Ukrainian]. 13. Kovalenko, O. (2022, September 4). Polshchi zmohly znaity robotu ponad milion ukraintsiv (zi sliv Premier-ministra Polshchi Mateusha Moravetskoho) [More than a million Ukrainians were able to find work in Poland (from the words of Polish Prime Minister Mateusz Morawiecki)]. UNIAN. Retrieved from https://www.unian. ua/economics/other/u-polshchi-zmogli-znayti-robotu- ponad-milyon-ukrajinciv-11966748.html [in Ukrainian]. 14. Serednia zarplata v Yevropi [Average salary in Eu- rope]. (2022). Ministry of Finance. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/world/eu- rope/ [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 08.11.2022 Формат цитування: Залознова Ю. С., Новікова О. Ф., Антонюк В. П., Вишневський О. С., Азьмук Н. А., Остафійчук Я. В., Хандій О. О., Шамілева Л. Л., Панькова О. В., Новак І. М., Касперович О. Ю., Красуліна Я. Є. Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та про- позиції з його удосконалення. Вісник економічної науки України. 2022. № 2 (43). С. 153-163. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).153-163 Zaloznova, Yu. S., Novikova, O. F., Antoniuk, V. P., Vyshnevskyi, O. S., Azmuk, N. A., Ostafiichuk, Ya. V., Khandii, O. O., Shamileva, L. L., Pankova, O. V., Novak, I. M., Kasperovych, O. Yu., Krasulina, Ya. Ye. (2022). Problems of the Formation of Labor Legislation of Ukraine: Expert Assessment of the Draft Law of Ukraine "On Labor" and Proposals for its Improvement. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (43), рр. 153-163. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).153-163

Проблеми формування трудового законодавства України: експертна оцінка проєкту Закону України «Про працю» та пропозиції з його удосконалення

Institution

Ähnliche Einträge