Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України
Взаємодія людства з природою . процес постійний історичний, тривалий і суперечливий. Ріст великих міст безперервно поглинає сільськогосподарські землі. Це призводить до необхідності економити і зберігати родючі землі. Використання непридатних для сільського господарства земель, наприклад заплавних,...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Екологічна безпека та природокористування |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19338 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України / Г.П. Степаненко, М.О. Глотова // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2008. — Вип. 1. — С. 127-130. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267576158846976 |
|---|---|
| author | Степаненко, Г.П. Глотова, М.О. |
| author_facet | Степаненко, Г.П. Глотова, М.О. |
| citation_txt | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України / Г.П. Степаненко, М.О. Глотова // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2008. — Вип. 1. — С. 127-130. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Екологічна безпека та природокористування |
| description | Взаємодія людства з природою . процес постійний історичний, тривалий і суперечливий. Ріст великих міст безперервно поглинає сільськогосподарські землі. Це призводить до необхідності економити і зберігати родючі землі. Використання непридатних для сільського господарства земель, наприклад заплавних, . найкращий вихід з даної ситуації. Метод гідромеханізованої укладки піщаних ґрунтів дає можливість вирішити цю проблему. Це . правильний шлях для використання територій заплавних земель і підняття їх до незатоплюваних позначок. Піщані ґрунти, які укладають гідромеханізованим методом, мають добрі будівельні властивості. Ці ґрунти є малостисливими після короткого часу інтенсивного ущільнення. В процесі гідромеханізованого намивання території необхідно знімати родючий шар і використовувати його для рекультивації.
Взаимодействие человека с природой процесс постоянный, исторический, длительный и противоречивый. Рост больших городов непрерывно поглощает сельскохозяйственные земли. Это приводит к необходимости экономить и сохранять плодородные земли. Использование непригодных для сельского хозяйства земель, например пойменных, . есть прекрасный выход из ситуации. Метод гидромеханизированной укладки песчаных грунтов дает возможность решить эту проблему. Это подходящий путь для использования территорий пойменных земель и поднятия их до уровня неподтапливаемых отметок. Песчаные грунты, уложенные методом гидромеханизации имеют хорошие строительные качества. Эти грунты являются малосжима-емыми после короткого времени их интенсивного уплотнения. В процессе гидромеханизированного намыва территории необходимо снять плодородный слой и использовать его для рекультивации.
Inferaction homauity with nature process constancy, historical, longly auf contradictory to. But growfh great towns absorbadricultural landes. It is regnire to ekonomize and to save of fhe fentile soils/ Make use of landes unfit for agriculture, for example, flood plain, it is tine way aut. Method hydro-mehanisation sand soils hydnaunlic till make in possible fhat settles the problem. It is tile way out to development ferritory off flood plain end to lift they to elevation uhilt in dccessifte for underfliooding. Sandy soil, as hudraulic fill soil, have tile bwilding guality. This soil tcherare many compressibility after sort time intensive consolidation ghem. In prozesse of hydro-mechanisation on hydroulicking terriyorus need to take away topsoils and use them for recultivatens.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
127
ÏðåðîìàíòèçìÐîçä³ë 2. Ïðîáëåìè ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ
ÓÄÊ 624.131
ÂÏËÈ ÍÀ ÍÀÂÊÎËÈØͪ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÅ
ÎÑÂΪÍÍß ÏIÄ ÇÀÁÓÄÎÂÓ ÇÀÏËÀÂÍÈÕ ÇÅÌÅËÜ ÐI×ÎÊ
ÓÊÐÀ¯ÍÈ
Ã. Ï. Ñòåïàíåíêî, êàíä. òåõí. íàóê
Ì. Î. Ãëîòîâà, êàíä. òåõí. íàóê
(Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò
áóä³âíèöòâà ³ àðõ³òåêòóðè)
Âçàºìîä³ÿ ëþäñòâà ç ïðèðîäîþ � ïðîöåñ ïîñò³éíèé ³ñòîðè÷íèé, òðè-
âàëèé ³ ñóïåðå÷ëèâèé. гñò âåëèêèõ ì³ñò áåçïåðåðâíî ïîãëèíຠñ³ëüñüêî-
ãîñïîäàðñüê³ çåìë³. Öå ïðèçâîäèòü äî íåîáõ³äíîñò³ åêîíîìèòè ³ çáåð³ãàòè
ðîäþ÷³ çåìë³. Âèêîðèñòàííÿ íåïðèäàòíèõ äëÿ ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà
çåìåëü, íàïðèêëàä çàïëàâíèõ, � íàéêðàùèé âèõ³ä ç äàíî¿ ñèòóàö³¿.
Ìåòîä ã³äðîìåõàí³çîâàíî¿ óêëàäêè ï³ùàíèõ ´ðóíò³â äຠìîæëèâ³ñòü
âèð³øèòè öþ ïðîáëåìó. Öå � ïðàâèëüíèé øëÿõ äëÿ âèêîðèñòàííÿ òå-
ðèòîð³é çàïëàâíèõ çåìåëü ³ ï³äíÿòòÿ ¿õ äî íåçàòîïëþâàíèõ ïîçíà÷îê.
ϳùàí³ ´ðóíòè, ÿê³ óêëàäàþòü ã³äðîìåõàí³çîâàíèì ìåòîäîì, ìàþòü
äîáð³ áóä³âåëüí³ âëàñòèâîñò³. Ö³ ´ðóíòè º ìàëîñòèñëèâèìè ï³ñëÿ êî-
ðîòêîãî ÷àñó ³íòåíñèâíîãî óù³ëüíåííÿ.
 ïðîöåñ³ ã³äðîìåõàí³çîâàíîãî íàìèâàííÿ òåðèòî𳿠íåîáõ³äíî
çí³ìàòè ðîäþ÷èé øàð ³ âèêîðèñòîâóâàòè éîãî äëÿ ðåêóëüòèâàö³¿
Âçàèìîäåéñòâèå ÷åëîâåêà ñ ïðèðîäîé ïðîöåññ ïîñòîÿííûé, èñòî-
ðè÷åñêèé, äëèòåëüíûé è ïðîòèâîðå÷èâûé. Ðîñò áîëüøèõ ãîðîäîâ íå-
ïðåðûâíî ïîãëîùàåò ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûå çåìëè. Ýòî ïðèâîäèò ê
íåîáõîäèìîñòè ýêîíîìèòü è ñîõðàíÿòü ïëîäîðîäíûå çåìëè. Èñïîëü-
çîâàíèå íåïðèãîäíûõ äëÿ ñåëüñêîãî õîçÿéñòâà çåìåëü, íàïðèìåð ïîé-
ìåííûõ, � åñòü ïðåêðàñíûé âûõîä èç ñèòóàöèè.
Ìåòîä ãèäðîìåõàíèçèðîâàííîé óêëàäêè ïåñ÷àíûõ ãðóíòîâ äàåò âîç-
ìîæíîñòü ðåøèòü ýòó ïðîáëåìó. Ýòî ïîäõîäÿùèé ïóòü äëÿ èñïîëüçî-
âàíèÿ òåððèòîðèé ïîéìåííûõ çåìåëü è ïîäíÿòèÿ èõ äî óðîâíÿ íåïîä-
òàïëèâàåìûõ îòìåòîê.
Ïåñ÷àíûå ãðóíòû, óëîæåííûå ìåòîäîì ãèäðîìåõàíèçàöèè èìåþò
õîðîøèå ñòðîèòåëüíûå êà÷åñòâà. Ýòè ãðóíòû ÿâëÿþòñÿ ìàëîñæèìà-
åìûìè ïîñëå êîðîòêîãî âðåìåíè èõ èíòåíñèâíîãî óïëîòíåíèÿ. Â
ïðîöåññå ãèäðîìåõàíèçèðîâàííîãî íàìûâà òåððèòîðèè íåîáõîäèìî
ñíÿòü ïëîäîðîäíûé ñëîé è èñïîëüçîâàòü åãî äëÿ ðåêóëüòèâàöèè
Ã. Ï. Ñòåïàíåíêî, Ì. Î. Ãëîòîâà, 2008
128
Åêîëîã³÷íà áåçïåêà òà ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ
Inferaction homauity with nature � process constancy, historical, longly
auf contradictory to. But growfh great towns absorbadricultural landes. It is
regnire to ekonomize and to save of fhe fentile soils/ Make use of landes unfit
for agriculture, for example, flood plain, it is tine way aut.
Method hydro-mehanisation sand soils hydnaunlic till make in possible
fhat settles the problem. It is tile way out to development ferritory off flood
plain end to lift they to elevation uhilt in dccessifte for underfliooding.
Sandy soil, as hudraulic fill soil, have tile bwilding guality. This soil
tcherare many compressibility after sort time intensive consolidation ghem. In
prozesse of hydro-mechanisation on hydroulicking terriyorus need to take
away topsoils and use them for recultivatens
Âçàºìîä³ÿ ëþäèíè ç ïðèðîäîþ � ïðîöåñ ïîñò³éíèé, ³ñòîðè÷-
íèé, òðèâàëèé, ñóïåðå÷ëèâèé.
Ëþäèíà âèêîðèñòîâóº ïðèðîäí³ ðåñóðñè ïîñò³éíî, ð³çêî çì³íþº
æèòòºâ³ óìîâè, îñâîþº òàê³ ðàéîíè, ÿê³ ðàí³øå íå âõîäèëè ó
ñôåðó ³íæåíåðíî-ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Çà îñòàíí³ äåñÿòèð³÷÷ÿ
â³äáóëàñÿ âåëèêà ê³ëüê³ñòü âïëèâ³â ëþäèíè íà ïðèðîäó.
 öèõ óìîâàõ ïðîáëåìà ñòâîðåííÿ çäîðîâîãî íàâêîëèøíüîãî ñå-
ðåäîâèùà ñòàëà æèòòºâî âàæëèâîþ, ãëîáàëüíîþ. Îäíèì ³ç äåô³öèò-
íèõ ïðèðîäíèõ ðåñóðñ³â º çåìëÿ. ¯¿ íåîáõ³äíî ðàö³îíàëüíî âèêîðè-
ñòîâóâàòè, çàõèùàòè â³ä ï³äòîïëåííÿ, çàáîëî÷óâàííÿ, çàáðóäíåííÿ.
̳ëüéîíè ãåêòàð³â ðîäþ÷èõ çåìåëü â óñ³õ êðà¿íàõ ñâ³òó âèêîðèñ-
òîâóþòü ï³ä áóä³âåëüí³ ìàéäàí÷èêè ³ ç êîæíèì ðîêîì çàãîñòðþºòüñÿ
ïðîáëåìà çàëó÷åííÿ ï³ä çàáóäîâó ðàí³øå íåïðèäàòíèõ çåìåëü. Ïðàê-
òèêà ì³ñòîáóäóâàííÿ ïîêàçàëà òåíäåíö³þ äî áóä³âíèöòâà ïðèáåðåæíèõ
òåðèòîð³é ìîð³â òà ð³÷îê, ùî äຠìîæëèâ³ñòü çàáåçïå÷óâàòè õîðîø³
êë³ìàòè÷í³ óìîâè ³ ñòâîðþâàòè àðõ³òåêòóðíî-âèðàçíèé âèãëÿä ì³ñòà.
ϳä ÷àñ óòâîðåííÿ òà âèêîðèñòàííÿ ï³ä áóä³âíèöòâî øòó÷íî
ñòâîðåíèõ òåðèòîð³é øèðîêî çàñòîñîâóºòüñÿ ã³äðîìåõàí³çàö³ÿ.
Âèêîðèñòîâóþòü ã³äðîìåõàí³çîâàíèé ñïîñ³á âèêîíàííÿ ðîá³ò,
â³äíîâëþþòü òà ãîòóþòü ï³ä áóä³âíèöòâî ïîêèíóò³ çåìë³: ÿðè,
áàëêè, çàïëàâè, çàáîëî÷åí³ òà ï³äòîïëåí³ òåðèòîð³¿.
Óòâîðåííÿ íàìèâíèõ òåðèòîð³é çàâäÿêè äîñêîíàëîñò³ ìåòîä³â
íàìèâó çàáåçïå÷óº ðîçâ�ÿçàííÿ òàêèõ çàâäàíü:
= â³äâåðíåííÿ çàãðîçè ïàâîäê³â ³ ï³äòîïëåííÿ ì³ñò;
= îòðèìàííÿ çíà÷íîãî òåðèòîð³àëüíîãî ðåçåðâó
â ðàéîí³ ì³ñüêî¿ çàáóäîâè;
= çáåðåæåííÿ ö³ííèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óã³äü òà ë³ñîâèõ ìàñèâ³â;
129
ÏðåðîìàíòèçìÐîçä³ë 2. Ïðîáëåìè ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ
= ôîðìóâàííÿ ðàö³îíàëüíî¿ êîìïàêòíî¿ ïëàíóâàëüíî¿ ñòðóêòóðè ì³ñò;
= âò³ëåííÿ ñó÷àñíî¿ ì³ñòîáóä³âíî¿ ³äå¿ íàáëèæåííÿ ì³ñò äî ð³÷êî-
âîãî ïðîñòîðó.
Çà ìàñøòàáàìè îñâîºííÿ íåçðó÷íèõ çåìåëü ïðîâ³äíå ì³ñöå â
ïðàêòèö³ ì³ñòîáóäóâàííÿ íàëåæèòü ì³ñòàì Ñàí-Ôðàíöèñêî, Ãîíêîíãó,
Ñàíêò-Ïåòåðáóðãó, Àðõàíãåëüñüêó, Òþìåí³ ³ áàãàòüîì ì³ñòàì Óêðà¿íè.
Iíòåíñèâíå îñâîºííÿ çàïëàâíèõ òåðèòîð³é îòðèìàëè íàéá³ëüøèé
ðîçâèòîê â ì. Êèºâ³.
 Êèºâ³ áóä³âíèöòâî íà íàìèâíèõ ï³ùàíèõ ´ðóíòàõ ïî÷àëîñÿ â
50 ðîêè ÕÕ ñòîð³÷÷ÿ ³ ïðîäîâæóºòüñÿ äî öèõ ï³ð, àëå âæå â ìåíøèõ
îáñÿãàõ. Çà öåé ÷àñ áóëè íàìèò³ ³ çàáóäîâàí³ æèòëîâ³ ìàñèâè Ðóñà-
í³âêà, Áåðåçíÿêè, Îñîêîðêè, Ïîçíÿêè, Òðîºùèíà, Õàðê³âñüêèé ìàñèâ.
 ³íøèõ ì³ñòàõ Óêðà¿íè: Ñàëòîâñüêèé æèòëîâèé ìàñèâ â
ì. Õàðêîâ³, æèòëîâ³ ìàñèâè �˳ñíå ãîñïîäàðñòâî� â ì. Õåðñîí³,
�Êðàñíèé êàì³íü� ³ �Êîìóíàðñüê� â ì. Äí³ïðîïåòðîâñüêó, �Ìèò-
íèöÿ� â ì. ×åðêàñàõ òà îêðåì³ ìàéäàí÷èêè â Äí³ïðîäçåðæèíñüêó,
Õåðñîí³ òà Ìèêîëàºâ³.
Íà íàìèâíèõ òåðèòîð³ÿõ çáóäîâàí³ áàãàòîïîâåðõîâ³ æèòëîâ³ áóäèí-
êè, ïðîìèñëîâ³ êîìïëåêñè, ùî ïåðåäàþòü çíà÷í³ íàâàíòàæåííÿ íà
ñôîðìîâàíó íàìèâîì îñíîâó, òîìó äëÿ íàìèâàííÿ òåðèòî𳿠âàæëèâèì
÷èííèêîì, ùî âïëèâຠíà ÿê³ñòü îñíîâè º ñêëàä êàð�ºðíèõ ´ðóíò³â.
Íàéêðàùèì ïîõ³äíèì ´ðóíòîì äëÿ íàìèâó º ï³ñêè ñåðåäíüî¿
êðóïíîñò³ òà äð³áí³.
Ó âèïàäêó âì³ñòó â êàð�ºðíèõ ´ðóíòàõ ïèëóâàòèõ ³ ãëèíèñòèõ ÷àñòîê
äî 10% íàìèâ òåðèòîð³é çä³éñíþºòüñÿ çâè÷àéíèì ñïîñîáîì, àëå ïðè
ïðèñóòíîñò³ ¿õ á³ëüøå í³æ 15% ïîòð³áí³ ñïåö³àëüí³ ìåòîäè íàìèâó.
Íàìèòà òåðèòîð³ÿ, ÿêà çàçâè÷àé ñêëàäàºòüñÿ ç ï³ñê³â ñåðåäíüî¿
çåðíèñòîñò³ òà äð³áíèõ, çâåðõó ïåðåêðèâàºòüñÿ ðîäþ÷èì øàðîì
´ðóíòó òîâùèíîþ íå ìåíøå í³æ 20 ñì.
Äëÿ çàõèñòó íàìèòî¿ òåðèòî𳿠â³ä çàòîïëåííÿ âîäàìè áåðåãîâî¿
ë³í³¿ âëàøòîâóºòüñÿ äàìáà ç ïîçíà÷êîþ íà 0,5 ì âèùå ìàêñèìàëü-
íîãî ïàâîäêó.
Íà íàâêîëèøíº ñåðåäîâèùå ã³äðîìåõàí³çîâàíèé ñïîñ³á óêëàäàí-
íÿ ´ðóíò³â íà çíà÷í³é ïëîù³ ñïðàâëÿº ïîçèòèâíèé åôåêò, ÿêèé
ïîëÿãຠâ íàñòóïíîìó: àêâàòî𳿠ð³÷îê ïîãëèáëþþòüñÿ ó âèïàäêó
ï³äâîäíîãî íàìèâàííÿ ´ðóíòó äëÿ íàìèâó; âèðîáëåí³ êàð�ºðè çàïîâ-
íþþòüñÿ âîäîþ, ùî äຠçìîãó â ñåðåäèí³ æèòëîâèõ ìàñèâ³â ñòâî-
ðèòè ñïðèÿòëèâèé ì³êðîêë³ìàò; çìåíøóºòüñÿ â³ä÷óæåííÿ îðíèõ çåìåëü
130
Åêîëîã³÷íà áåçïåêà òà ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ
ï³ä çàáóäîâó çà ðàõóíîê âèêîðèñòàííÿ ïîêèíóòèõ íåçðó÷íèõ çåìåëü;
ðîçðîáêè ´ðóíòà íà äí³ âîäîéìè çåìëåñíàðÿäàìè çàâäÿêè øòó÷í³é
àåðàö³¿ âîäè, ïîêðàùóº á³îõ³ì³÷í³ óìîâè âîäîéìèùà.
Ïåðåä ïî÷àòêîì âèêîíàííÿ ðîá³ò ç íàìèâàííÿ ïåðåäáà÷àºòüñÿ
ðîäþ÷èé øàð íà çàïëàâ³ çíÿòè ³ çáåðåãòè äëÿ ïîâòîðíîãî âèêî-
ðèñòàííÿ áëàãîóñòðîþ. ßêùî ìîæíà, òàê ñàìå ä³þòü ³ç òîðôîì.
ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ ðîá³ò çä³éñíþþòü ðåêóëüòèâàö³þ íàìèòèõ çåìåëü
çà ðàõóíîê òèõ, ùî áóëè çáåðåæåí³ àáî çàâåçåí³ äîäàòêîâî, äî ÿêèõ
³íêîëè äîäàþòü äîáðèâà.
Äåÿê³ íàñë³äêè çàñòîñóâàííÿ ñïîñîáó íàìèâàííÿ ï³ùàíèõ ´ðóíò³â
ìîæíà îö³íèòè ÿê íåãàòèâí³: ç êàðòè íàìèâó íàçàä ó âîäîéìó
ñàìîñò³éíî ïîâåðòàºòüñÿ âîäà, ÿêà íåäîñòàòíüî â³äô³ëüòðîâàíà,
çá³ëüøóº ìóòí³ñòü âîäè â ð³÷ö³, ìåõàí³çìè, ùî çàñòîñîâóþòüñÿ äëÿ
íàìèâàííÿ, ìîæóòü áóòè äæåðåëîì çàáðóäíåííÿ íàâêîëèøíüîãî
ñåðåäîâèùà ìàñòèëüíèìè ìàòåð³àëàìè. Ìóòí³ñòü âîäè çâîðîòíîãî
öèêëó ìîæå íåãàòèâíî â³äáèâàòèñÿ íà ôàóí³ ³ ôëîð³ ð³÷îê.
 ïðîåêò³ ã³äðîìåõàí³çîâàíèõ ðîá³ò ç âèéìàííÿ ´ðóíòó ³ç êà-
ð�ºðó íåîáõ³äíî ïåðåäáà÷èòè çàõîäè ùîäî ïëàíóâàííÿ, çàïîâíåííÿ
³ ðåêóëüòèâàö³¿ âèéîìîê ç îáëàøòóâàííÿ øòó÷íèõ îçåð, ïëÿæ³â ³
çîí â³äïî÷èíêó.
Çàñëóãîâóº íà óâàãó ìåòîä òàê çâàíîãî çîíàëüíîãî íàìèâó çà
ïðèçíà÷åííÿì, êîëè ïèëóâàò³ òà ãëèíèñò³ ÷àñòêè ñêèäàþòüñÿ ó
â³äâåäåí³ ñòàâêè-â³äñò³éíèêè, äå çãîäîì ï³ñëÿ îñóøóâàííÿ ìîæíà
âëàøòóâàòè ïàðêè òà ñêâåðè.
Ìàêñèìàëüíå çáåðåæåííÿ ïðèðîäíîãî ðåëüºôó, ³ñíóþ÷èõ çåëå-
íèõ íàñàäæåíü, â÷àñíà ðåêóëüòèâàö³ÿ çåìåëü òà êàð�ºð³â, áëàãî-
óñòð³é òåðèòî𳿠çíà÷íî ïîì�ÿêøóº íåãàòèâí³ ñòîðîíè ìåòîäó íà-
ìèâàííÿ. À åôåêò îòðèìàííÿ äîäàòêîâèõ çåìåëü äëÿ çàáóäîâè
ðàí³øå íåäîñòóïíèõ áåðåã³â ð³÷îê äຠï³äñòàâè ââàæàòè öåé ìåòîä
ï³äãîòîâêè çåìåëü ï³ä çàáóäîâó ÿê îäèí ç ïåðñïåêòèâíèõ.
* * *
1. Ñëþñàðåíêî Ñ. Î., Ñòåïàíåíêî Ã. Ï., Ãëîòîâà Ì. Î. òà ³í.
Ïðîåêòèðîâàíèå è óñòðîéñòâî ôóíäàìåíòîâ íà íàìûâíûõ ïåñ÷àíûõ
ãðóíòàõ. � Ê.: Áóä³âåëüíèê, 1990. � Ñ. 126.
2. Íîâèêîâ Ì. Ô., Õàðèí À. È. Ãèäðîèçîëÿöèÿ çåìëÿíûõ ðàáîò â
ñòðîèòåëüñòâå. � Í.: Ñòðîéèçäàò, 1989. � Ñ. 190.
Îòðèìàíî: 28.03.2008 ð.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19338 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0062 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:32Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Степаненко, Г.П. Глотова, М.О. 2011-04-27T14:47:36Z 2011-04-27T14:47:36Z 2008 Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України / Г.П. Степаненко, М.О. Глотова // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. пр. — К., 2008. — Вип. 1. — С. 127-130. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0062 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19338 624.131 Взаємодія людства з природою . процес постійний історичний, тривалий і суперечливий. Ріст великих міст безперервно поглинає сільськогосподарські землі. Це призводить до необхідності економити і зберігати родючі землі. Використання непридатних для сільського господарства земель, наприклад заплавних, . найкращий вихід з даної ситуації. Метод гідромеханізованої укладки піщаних ґрунтів дає можливість вирішити цю проблему. Це . правильний шлях для використання територій заплавних земель і підняття їх до незатоплюваних позначок. Піщані ґрунти, які укладають гідромеханізованим методом, мають добрі будівельні властивості. Ці ґрунти є малостисливими після короткого часу інтенсивного ущільнення. В процесі гідромеханізованого намивання території необхідно знімати родючий шар і використовувати його для рекультивації. Взаимодействие человека с природой процесс постоянный, исторический, длительный и противоречивый. Рост больших городов непрерывно поглощает сельскохозяйственные земли. Это приводит к необходимости экономить и сохранять плодородные земли. Использование непригодных для сельского хозяйства земель, например пойменных, . есть прекрасный выход из ситуации. Метод гидромеханизированной укладки песчаных грунтов дает возможность решить эту проблему. Это подходящий путь для использования территорий пойменных земель и поднятия их до уровня неподтапливаемых отметок. Песчаные грунты, уложенные методом гидромеханизации имеют хорошие строительные качества. Эти грунты являются малосжима-емыми после короткого времени их интенсивного уплотнения. В процессе гидромеханизированного намыва территории необходимо снять плодородный слой и использовать его для рекультивации. Inferaction homauity with nature process constancy, historical, longly auf contradictory to. But growfh great towns absorbadricultural landes. It is regnire to ekonomize and to save of fhe fentile soils/ Make use of landes unfit for agriculture, for example, flood plain, it is tine way aut. Method hydro-mehanisation sand soils hydnaunlic till make in possible fhat settles the problem. It is tile way out to development ferritory off flood plain end to lift they to elevation uhilt in dccessifte for underfliooding. Sandy soil, as hudraulic fill soil, have tile bwilding guality. This soil tcherare many compressibility after sort time intensive consolidation ghem. In prozesse of hydro-mechanisation on hydroulicking terriyorus need to take away topsoils and use them for recultivatens. uk Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України Екологічна безпека та природокористування Проблеми природокористування Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України Степаненко, Г.П. Глотова, М.О. Проблеми природокористування |
| title | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України |
| title_full | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України |
| title_fullStr | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України |
| title_full_unstemmed | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України |
| title_short | Вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України |
| title_sort | вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок україни |
| topic | Проблеми природокористування |
| topic_facet | Проблеми природокористування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19338 |
| work_keys_str_mv | AT stepanenkogp vplivnanavkolišnêseredoviŝeosvoênnâpídzabudovuzaplavnihzemelʹríčokukraíni AT glotovamo vplivnanavkolišnêseredoviŝeosvoênnâpídzabudovuzaplavnihzemelʹríčokukraíni |