Buchumschlag

Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму

Прискорений розвиток смарт-промисловості відбувається в усьому світі, але визначення теоретичних засад її стимулювання, як і однозначне розуміння самого поняття «смарт-промисловість», ще має невичерпаний дослідницький потенціал. Метою статті є визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Економіка промисловості
Datum:2023
1. Verfasser: Вишневський, О.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Schlagworte:
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193765
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму / О.С. Вишневський // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 5-27. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860246838829907968
author Вишневський, О.С.
author_facet Вишневський, О.С.
citation_txt Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму / О.С. Вишневський // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 5-27. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економіка промисловості
description Прискорений розвиток смарт-промисловості відбувається в усьому світі, але визначення теоретичних засад її стимулювання, як і однозначне розуміння самого поняття «смарт-промисловість», ще має невичерпаний дослідницький потенціал. Метою статті є визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на основі локального протекціонізму.
 Систематизація та упорядкування понять, пов’язаних із Четвертою промисловою революцією (Індустрією 4.0), дозволяє не лише уточнити термін «смарт-промисловість», а також розмежувати категорії «смарт-виробництво», «смарт-обслуговування», «смарт-промисловість» і визначити місце останньої в системі взаємопов’язаних понять. Смарт-промисловість – це частина смарт-виробництва, яка стосується виробництва матеріальних товарів через використання технологій Індустрії 4.0, уособлених у смарт-сервісах.
 Виокремлено концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості, які стосуються таких сфер: смарт-сервіси, породжені технологіями Індустрії 4.0; смарт-виробництво; смарт-розподіл; смарт-обмін; смарт-споживання; виробництво смарт-продуктів смарт-промисловістю; виробництво смарт-продуктів «звичайною» промисловістю; виробництво «звичайних» продуктів смарт-промисловістю; виробництво «звичайних» продуктів «звичайною» промисловістю.
 Розвиток сервісів із забезпечення смартизації промисловості в умовах зникнення вітчизняної промисловості фактично працює на смартизацію іноземної промисловості, яка виробляє товари, що потім імпортуються в Україну. Тому розвиток смарт-промисловості доцільно стимулювати за кількома напрямами одночасно, а саме: промисловості як цілого; розвитку смарт-сервісів та засобів смартизації промисловості; упровадження смарт-сервісів у промисловість; попиту на продукцію, вироблену вітчизняною смарт-промисловістю. 
 В Україні склалося два центри смартизації промисловості: традиційна промисловість, яка інвестує у власну смартизацію; малий бізнес, який створює смарт-сервіси. Держава, яка за останні роки перетворилася на важливого гравця у сфері IT-сервісів, ціле¬спрямовано над смартизацією промисловості не працює. 
 В Україні простежується протиріччя між необхідністю гармонізації внутрішнього ринку з ринком ЄС і створенням сприятливих умов для розвитку смарт-промисловості, яке має потенціал до вирішення на основі теорії локального протекціонізму через розширення та вдосконалення практики застосування спеціальних режимів господарювання (наприклад, технопарків), а також упровадження інституційних та організаційних рішень, які одночасно відповідають положенням ліберальних і протекціоністських шкіл економічної теорії. The accelerated development of smart manufacturing is taking place all over the world, but the definition of the theoretical foundations of its stimulation, as well as the unequivocal understanding of "smart manufacturing" concept still has an untapped research potential. Therefore, the purpose of the article is to determine the theoretical foundations of stimulating the development of smart manufacturing in Ukraine based on local protectionism.
 The systematization and arrangement of concepts related to the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0) allows not only to clarify the concept of "smart manufacturing", but also to distinguish the concepts of "smart production", "smart maintenance", "smart manufacturing” and define the place of the latter in the system of interconnected concepts. Smart manufacturing is a part of smart production that concerns the production of tangible goods through the use of Industry 4.0 technologies embodied in smart services.
 Based on the definition and role of smart manufacturing, it becomes clear that smart manufacturing cannot exist without “ordinary” manufacturing, as well as conceptual directions for stimulating the development of smart manufacturing are distinguished, relating to: (1) sphere of smart services, generated by Industry 4.0 technologies; (2) sphere of smart production; (3) sphere of smart distribution; (4) sphere of smart exchange; (5) sphere of smart consumption; (6) sphere of production of smart products by smart manufacturing; (7) sphere of production of smart products by "ordinary" manufacturing; (8) sphere of production of "ordinary" products by smart manufacturing; (9) sphere of production of "ordinary" products by "ordinary" manufacturing.
 Given the reduction of national manufacturing in Ukraine, the development of services to ensure the smartization of manufacturing actually insures the smartization of foreign manufacturing that produces goods that are then imported into Ukraine. Therefore, it is advisable to stimulate the development of smart manufacturing in several directions at the same time: (1) stimulation of the manufacturing as a whole; (2) stimulating the development of smart services and tools for smartization of manufacturing; (3) stimulating the introduction of smart services in manufacturing; (4) stimulation of demand for products produced by the domestic smart manufacturing.
 There are two centers of smartization of manufacturing in Ukraine: (1) traditional manufacturing, as it invests in its own smartization; (2) a small business that creates smart services. The state, which in recent years has turned into an important player in the field of IT services, currently is not working purposefully on the smartization of manufacturing.
 In Ukraine there is also a contradiction between the need to harmonize the domestic economy with the EU market and the arrangement of favorable conditions for the development of smart manufacturing. This contradiction has the potential to be resolved on the basis of local protectionism theory through the expansion and improvement of the practice of applying special economic regimes (for instance, technology parks), and as well as the implementation of institutional and organizational solutions that simultaneously correspond to the provisions of both liberal and protectionist schools of economic theory.
first_indexed 2025-12-07T18:37:35Z
format Article
fulltext –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5 2023, № 3 (103) УДК 338.45:330.341.1:330.828 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005 Олександр Сергійович Вишневський, д-р екон. наук, старший дослідник Інститут економіки промисловості НАН України, вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: allexxandr@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2375-6033 СМАРТ-ПРОМИСЛОВІСТЬ: ВИЗНАЧЕННЯ І ТЕОРІЯ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НА ОСНОВІ ЛОКАЛЬНОГО ПРОТЕКЦІОНІЗМУ 1 Прискорений розвиток смарт-промисловості відбувається в усьому світі, але визна- чення теоретичних засад її стимулювання, як і однозначне розуміння самого поняття «смарт- промисловість», ще має невичерпаний дослідницький потенціал. Метою статті є визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на основі локаль- ного протекціонізму. Систематизація та упорядкування понять, пов’язаних із Четвертою промисловою ре- волюцією (Індустрією 4.0), дозволяє не лише уточнити термін «смарт-промисловість», а та- кож розмежувати категорії «смарт-виробництво», «смарт-обслуговування», «смарт-промис- ловість» і визначити місце останньої в системі взаємопов’язаних понять. Смарт-промисло- вість – це частина смарт-виробництва, яка стосується виробництва матеріальних товарів че- рез використання технологій Індустрії 4.0, уособлених у смарт-сервісах. Виокремлено концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості, які стосуються таких сфер: смарт-сервіси, породжені технологіями Індустрії 4.0; смарт-ви- робництво; смарт-розподіл; смарт-обмін; смарт-споживання; виробництво смарт-продуктів смарт-промисловістю; виробництво смарт-продуктів «звичайною» промисловістю; вироб- ництво «звичайних» продуктів смарт-промисловістю; виробництво «звичайних» продуктів «звичайною» промисловістю. Розвиток сервісів із забезпечення смартизації промисловості в умовах зникнення віт- чизняної промисловості фактично працює на смартизацію іноземної промисловості, яка ви- робляє товари, що потім імпортуються в Україну. Тому розвиток смарт-промисловості доці- льно стимулювати за кількома напрямами одночасно, а саме: промисловості як цілого; роз- витку смарт-сервісів та засобів смартизації промисловості; упровадження смарт-сервісів у промисловість; попиту на продукцію, вироблену вітчизняною смарт-промисловістю. В Україні склалося два центри смартизації промисловості: традиційна промисловість, яка інвестує у власну смартизацію; малий бізнес, який створює смарт-сервіси. Держава, яка за останні роки перетворилася на важливого гравця у сфері IT-сервісів, цілеспрямовано над смартизацією промисловості не працює. В Україні простежується протиріччя між необхідністю гармонізації внутрішнього ри- нку з ринком ЄС і створенням сприятливих умов для розвитку смарт-промисловості, яке має потенціал до вирішення на основі теорії локального протекціонізму через розширення та вдосконалення практики застосування спеціальних режимів господарювання (наприклад, 1 Статтю підготовлено в рамках дослідження за темою «Фінансово-економічне стимулювання роз- витку смарт-промисловості» (номер держреєстрації 0122U002165). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023 МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 6 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) технопарків), а також упровадження інституційних та організаційних рішень, які одночасно відповідають положенням ліберальних і протекціоністських шкіл економічної теорії. Ключові слова: смарт-промисловість, смарт-обслуговування, смарт-сервіси, смартиза- ція промисловості, локальний протекціонізм, спеціальні режими господарювання, Україна. JEL: L52, O14, O25, O33 Прискорення трансформації промис- ловості відповідно до технологій Четвертої промислової революції відбувається у всьому світі. Так, за оцінками компанії McKinsey, «очікується, що в 2025 р. потен- ціал створення цінності Індустрії 4.0 для ви- робників і постачальників досягне 3,7 трлн дол. США» (McKinsey, 2022). Але її ефекти- вність як на національному (Vyshnevskyi, Stashkevych, Shubna, & Barkova, 2020; Vyshnevskyi, Amosha, Liashenko, 2019), так і на галузевому рівні залишається сумнів- ною. Про це опосередковано свідчать ре- зультати конкуренції на світовому ринку автотранспорту. Китай уперше в історії у І кварталі 2023 р. обійшов Японію за обся- гами експорту автомобілів. А дещо раніше за результатами 2022 р. він залишив позаду Німеччину. Так, «за даними Головного ми- тного управління Китаю, у 2022 р. Китай експортував 3,2 млн автомобілів, тоді як Ні- меччина ‒ 2,6 млн» (Hoskins, 2023). Тобто високі технології, які є візитівкою Німеч- чини та Японії, поступаються «менш» висо- ким технологіям, які посилені відносно де- шевою робочою силою. Разом із тим виходячи з логіки, яку де- монструє S-подібна крива Фостера (Foster, 1986), можна висловити гіпотезу, що людс- тво входить в епоху чергового технологіч- ного прискорення. І країни, які не встигнуть здійснити всеохоплюючу імплементацію сучасних технологій Індустрії 4.0 у всі га- лузі економіки, передусім у промисловість, ризикують у майбутньому сплачувати «інноваційну» ренту передовим країнам протягом наступних десятиліть. В Україні, з урахуванням втрат унаслідок бойових дій, ці ризики значно збільшуються. Тому акту- альним є питання стимулювання розвитку смарт-промисловості. Проблемам розвитку промисловості, смарт-промисловості та технологій Індуст- рії 4.0 постійно приділяється велика увага з боку наукової та експертної спільноти. Про це свідчить значна кількість наукових й ана- літичних публікацій. В Україні провідними осередками до- слідження смарт-промисловості є Інститут економіки промисловості НАН України та Інститут економіки і прогнозування НАН України, де ця проблематика системно роз- робляється та задіяно багато високопрофе- сійних науковців. Відповідно головними платформами щодо оприлюднення резуль- татів досліджень у даній сфері виступають науково-практичний журнал «Економіка промисловості» (Череватский, 2017; Дасив, Мадых, Охтень, 2019; Заниздра, 2018; Амоша, Нікіфорова, 2019а; Князев 2020; Турлакова, Шуміло, Логвіненко, 2023) і на- уковий журнал «Економіка України» (Виш- невський, Князєв, 2017; Амоша, Нікіфо- рова, 2019; Диба, Гернего, 2020; Кушніре- нко, 2020; Вишневський, 2022), де за цією та суміжною тематикою регулярно публіку- ються статті та формується майданчик для наукових дискусій. Незважаючи на те що поняття «смарт- промисловість» активно використовується в науковому дискурсі, консенсусу щодо його визначення немає. В. Вишневський та С. Князєв зверта- ють увагу на роль цифрових технологій у формуванні смарт-промисловості, зазнача- ючи, що «саме цифрові технології виробни- чих систем (у взаємозв’язку з 3D-друком, біо-, нано- та іншими проривними мето- дами й інструментами) більшою мірою ви- значають специфіку того, що тепер імену- ють «смарт-промисловістю». Від цифрових технологій, які дозволяють інтегрувати нові потоки інформації від світу речей в індус- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7 2023, № 3 (103) тріальні ланцюги створення вартості, похо- дять ключові переваги смарт-підприємств, зокрема смарт-промисловості загалом. Для смарт-підприємств, які можуть бути дуже різними за розмірами (малими, великими, середніми) і видами промислової діяльно- сті, – це більш гнучке високотехнологічне кіберфізичне виробництво, що забезпечує точне налаштування на споживача (час пос- тавки, кількість, якість, витрати виготов- лення товару), а також ґрунтується на вико- ристанні «великих даних» і DDD-управ- лінні. Для смарт-промисловості це якісний стрибок у кооперації та координації діяль- ності смарт-підприємств, об’єднаних через глобальні комп’ютерні мережі з дослідни- ками, розробниками, постачальниками, дистриб’юторами, кінцевими споживачами та ін.» (Вишневський, Князєв, 2017, с. 33). Таким чином, ці автори в якості «первинної ланки смарт-промисловості» визначають «смарт-підприємство», яке «характеризу- ється можливістю за допомогою IIoT відс- тежувати і контролювати функціонування знарядь виробництва і виробничий персо- нал, а також використовувати дані, що зби- раються, для підвищення продуктивності праці, вдосконалення технологічних проце- сів і якості продукції» (Вишневський, Кня- зєв, 2017, с. 24) і відповідно смарт-промис- ловість представляється як «мережа смарт- підприємств, об’єднаних ICT» (Вишневсь- кий, Князєв, 2017, с. 27). Таке визначення є яскравим прикла- дом руху наукової думки від одиничного до цілого (загального) від мікро- до макро- економічного рівня. Тобто передбачається первинність смарт-підприємства відносно смарт-промисловості. Але окреме смарт- підприємство не існує без смарт-промисло- вості як цілого. Звідки тоді може виникнути окреме смарт-підприємство? Разом із тим, дивлячись на ситуацію з цих позицій, мо- жна передбачити певні складнощі у визна- ченні напрямів стимулювання смарт-про- мисловості на національному рівні. Також виникає питання, яке залишається поза ува- гою щодо «дійсної» первинності цього одиничного («смарт-підприємства») в кон- тексті наявності фізичних осіб підприємців. Тобто залишається невизначеною роль смарт-ФОП та навіть принципи її існуван- ня. О. Амоша та В. Нікіфорова вказують на те, що «становлення «розумної» промис- ловості (smart industry) та «розумного» ви- робництва (smart manufacturing) в історич- ному вимірі почалося зовсім недавно, єди- ного й остаточного визначення терміна «ме- талургійна смарт-промисловість» не існує (Амоша, Нікіфорова, 2019, с. 5). Тому, ви- ходячи в тому числі з розуміння смарт-про- мисловості, наведеного вище (Вишневсь- кий, Князєв, 2017), вони визначають «мета- лургійну смарт-промисловість як комплекс інтегрованих металургійних виробництв – кіберфізичних систем, об’єднаних за допо- могою діджиталтехнологій з усіма контра- гентами, здатних у режимі реального часу адаптуватися до мінливих умов зовніш- нього та внутрішнього середовища та оріє- нтованих на споживача» (Амоша, Нікіфо- рова, 2019, с. 5). Загальний опис смарт-виробництва пропонує Д. Череватський, зазначаючи, що «смарт виробництво – це нова «розподілена мануфактура» на базі інноваційних при- строїв... Ера нових технологій рішуче розсу- ває звичні межі промисловості...» (Череват- ский, 2017, с. 148). Але такий підхід унемо- жливлює чітку демаркацію смарт-виробни- цтва від звичайного виробництва. Інші автори фактично ототожнюють Індустрію 4.0 та смарт-промисловість (як «smart industry») (Диба, Гернего, 2020, с. 44). Вони стверджують, що «Четверта промислова революція означає тотальну ав- томатизацію абсолютно всіх процесів та га- лузей економіки. Так, у виробничому сек- торі відбуваються цифрове проєктування виробів, віддалене налаштування виробни- чого обладнання, максимальна цифровіза- ція процесу розробки технічних вимог до випуску «розумного продукту» (smart product), автоматизується процес доставки продукції до кінцевого споживача. Тому –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 8 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) окремим напрямом наукових досліджень і реалізації прикладних процесів стає засто- сування нових технологій безпосередньо у виробництві (Індустрія 4.0, або smart indust- ry)» (Диба, Гернего, 2020, с. 44). Водночас ці науковці певною мірою розмежовують такі поняття, як Індустрія 4.0 та Четверта промислова революція: «Так, якщо Індустрія 4.0 стосується впровад- ження нових технологій у сферу виробниц- тва матеріальних продуктів, то Четверта промислова революція визначає вплив но- вих технологій на економічну систему в ці- лому (інновації у фінансовому секторі, ене- ргетиці, інфраструктурі, соціальній сфері). Таким чином, Індустрія 4.0 передбачає пе- рехід на якісно новий рівень усіх процесів, які за результатами виробництва приводять до створення доданої вартості. Відбувається нівелювання кордонів між біологічною і ци- фровою сферами. За рахунок об’єднання кі- берфізичних систем у єдину мережу форму- ється основа для інвестицій у розвиток ци- фрових рішень у всіх секторах виробниц- тва» (Диба, Гернего, 2020, с. 49). Тобто Ін- дустрія 4.0 розглядається як складова Чет- вертої промислової революції. Звуження розуміння Індустрії 4.0 до «впровадження нових технологій у сферу виробництва матеріальних продуктів» є не- виправданим і фактично призводить до ото- тожнення Індустрії 4.0 та смарт-промисло- вості (smart manufacturing), а отже, залиша- ється поза увагою «смарт-обслуговування» (Smart Maintenance). Також теза «Індустрія 4.0 стосується впровадження нових техно- логій у сферу виробництва матеріальних продуктів» викликає сумніви, оскільки тоді, наприклад, створення цифрового двійника (який не є матеріальним) та й сам цифровий двійник не є частиною Індустрії 4.0, що є до- сить суперечливим. Разом з цим не відповідає формальній логіці й таке положення: «Індустрія 4.0 про- являється як результат промислових рево- люцій…» (Кушніренко, 2020, с. 53), оскіль- 1 «Industry 4.0 ‒ also called the Fourth Industrial Revolution». ки тоді Індустрія 4.0 ‒ це результат Четвер- тої промислової революції. Тобто Четверта промислова революція – це те, що було ра- ніше, а Індустрія 4.0 ‒ те, що було пізніше. Відповідно виникає питання: а що залиша- ється в межах Четвертої промислової рево- люції, якщо з неї виключити Індустрію 4.0. Однак, наприклад, у компанії McKin- sey вважають, що «Індустрія 4.0 також на- зивається Четвертою промисловою револю- цією»1 (McKinsey, 2022). Оскільки поняття «смарт-промисло- вість» має англомовне походження, в украї- номовному середовищі не випадково приді- ляється увага встановленню співвідношення та відповідності розглянутих понять з англо- мовними термінами. Так, В. Вишневський та С. Князєв зазначають, що «в англомов- ному середовищі використовуються також такі терміни: промисловий інтернет (Indus- trial Internet), промисловий інтернет речей (Industrial Internet of Things – IIoT), смарт- промисловість (Smart Industry). Останньому терміну віддається перевага на тій підставі, що первинний елемент виробничих кіберфі- зичних систем складають об’єднані через ін- тернет смартмашини і смарт-продукти. На- далі всі ці терміни (Індустрія 4.0, промисло- вий інтернет, промисловий інтернет речей і смарт-промисловість) використовуються як синоніми…» (Вишневський, Князєв, 2017, с. 23). Незважаючи на те що дані терміни є в певному розумінні спорідненими, Індустрія 4.0 ‒ це дещо більше, ніж смарт-промисло- вість, тому що Індустрія 4.0 скоріше отото- жнюється з Четвертою промисловою рево- люцією і відповідно стосується не лише ви- ключно промисловості та виробництва, але і таких економічних сфер, як розподіл, обмін та споживання. У той час як вітчизняні науковці, роз- глядаючи поняття «смарт-промисловість», переважно пов’язують його з англомовним «Smart Industry», в англомовних досліджен- нях більш предметна увага приділяється те- рмінам «Smart Manufacturing» (Aldrini, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9 2023, № 3 (103) Chihi, Sidhom, 2023; Arjun, Murthy, Biswas, 2022; Bokhorst, Knol, Slomp, Bortolotti, 2022; Davisa, Edgarb, Porterc, Bernadend, Sarli, 2012; Kamble, Gunasekaran, Ghadge, Raut, 2020; Soori, Arezoo, Dastres, 2023) та «Smart Maintenance» (Bokrantz, Skoogh, Berlin, Wuest, Stahre, 2020; Bokrantz, Skoogh, 2023; Uhlmann, Franke, Hohwieler, 2019). Наприклад, М. Фукс стверджує, що «смарт-виробництво об’єднує віртуальні мережі даних зі сферою матеріального ви- робництва»1 (Fuchs, 2020, с. 47). А на думку авторів (Bokrantz et al., 2020, с. 11), смарт- обслуговування ‒ це «організаційний ди- зайн для управління технічним обслугову- ванням виробничих підприємств у середо- вищах із поширеними цифровими техноло- гіями»2. Головними атрибутами смарт-об- слуговування (Обслуговування 4.0) є діаг- ностика, прогностика, аналітика великих даних, планування технічного обслугову- вання, прийняття рішень, Self-X можливо- сті, моніторинг, дистанційна діяльність (Bokrantz et al., 2020, с. 3). Отже, узгодження визначень смарт- промисловості потребує подальшого опра- цювання. Наприклад, якщо «smart manufac- turing» перекладати як смарт-виробництво, то виникає питання, як у цьому разі перек- ласти «smart production». Різноплановість і складність цих тра- ктувань обумовлює необхідність наукового осмислення теоретичного базису їх систе- матизації. Труднощі з визначенням смарт-про- мисловості обумовлюють методологічну невизначеність у формуванні напрямів сти- мулювання розвитку смарт-промисловості, яка посилюється низкою специфічних для України проблем, серед яких триваючі бо- йові дії, а також сформована ще до 24.02.2022 р. специфічна модель господа- рювання. Так, В. Вишневський зазначає, що «сьогодні Україна – це територія розвитку 1 «Smart Manufacturing brings together virtual data networks with the sphere of material production». 2 «Smart Maintenance is defined as ‘an organizational design for managing maintenance of manufacturing plants in environments with pervasive digital technologies’». переважно цифрового бізнесу і послуг, а не високотехнологічної промисловості, яка ви- значає конкурентні позиції держав у світі, національну безпеку і добробут громадян. Одна з головних причин такого становища полягає в тому, що для розвитку цифрового бізнесу і послуг (наприклад, побудованих на операціях із криптовалютами) достатньо відносно «коротких» інтересів економічних суб’єктів, у тому числі пошукувачів ренти (включаючи політичну), розвиток же висо- котехнологічного промислового виробниц- тва потребує реалізації «довгих» інтересів Української держави, її громад і громадян, які полягають у поступальному системному прогресі людського капіталу, інноваційного середовища, освіти, науки, культури та ін.» (Вишневський, 2022, с. 62-63). Аналіз попередніх досліджень дозво- ляє визначити такі підходи та напрями роз- витку і стимулювання смарт-промислово- сті: «дотримання … «довгих» правил гри, які виходять далеко за межі політичних ци- клів» (Вишневський, 2022, с. 63); подальше «зниження вартості базо- вого устаткування (датчиків, мікроелектро- механічних систем, засобів радіочастотної ідентифікації, джерел живлення для сенсо- рів та ін.), а також витрат на зберігання й опрацювання «великих даних» (Вишневсь- кий, Князєв, 2017, с. 29); формування «нових компетенцій і но- вої системи підготовки кадрів (безперерв- ного навчання, сертифікації) для ринку ци- фрових вакансій (конструкторів робототех- ніки, менеджерів із модернізації комп’юте- рних мереж, інженерів систем безпеки цих мереж, спеціалістів з «великих даних», роз- ширеної аналітики та ін.)» (Вишневський, Князєв, 2017, с. 29); «збільшення інвестицій у НДДКР» (Вишневський, Князєв, 2017, с. 29); –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 10 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) «посилюється роль держави як стейк- холдера в процесі розбудови ІКТ» (Вишнев- ський, Князєв, 2017, с. 29); концентрація зусиль «не тільки на ін- тенсифікації виробництва в галузях маши- нобудування, енергетики, металургії, авто- мобілебудування, аерокосмічної індустрії тощо, але й на запровадженні цифрових те- хнологій у сферах охорони здоров’я, освіти, культури, використання потенціалу Фінан- сів 4.0» (Диба, Гернего, 2020, с. 56); «прийняття національної Страте- гії 4.0, у якій слід передбачити пільги для представників інноваційних індустрій, біз- нес-структур і закладів освіти, що забезпе- чують розроблення стандартів Індустрії 4.0, застосування ІКТ на практиці, підготовку та перепідготовку фахівців для продуктивної праці в нових умовах» (Диба, Гернего, 2020, с. 56); систематичне фінансування розвитку Індустрії 4.0 (Диба, Гернего, 2020, с. 56); галузева смартизація промисловості «та визначення напрямів цифровізації різ- них видів економічної діяльності» (Амоша, Нікіфорова, 2019, с. 17-18). Важливим кроком є перехід від конце- птуального осмислення смарт-промислово- сті до практичних аспектів стимулювання її розвитку. Але ці спроби мають певні недо- ліки, тому що переліченні напрями (Турла- кова, Шуміло, Логвіненко, 2023, с. 28) реле- вантні не лише смарт-промисловості, а та- кож «звичайній» промисловості та навіть усій економіці. Наприклад, серед «напрямів фінансово-економічного стимулювання ро- звитку смарт-промисловості» міститься «ключова відсоткова ставка», яка впливає на всю економіку. І до того ж залишається без конкретизації, якою має бути ця відсот- кова ставка, щоб стимулювати смарт-про- мисловість (високою, низькою, в певному інтервалі значень, стабільною, зростаючою тощо). 1 https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=smart+industry&sid=0f8d3cc7899b5f 5163e8563901a96d44&sot=b&sdt=b&sl=29&s=TITLE-ABS-KEY%28smart+industry%29&origin=searchbasic &editSaveSearch=&yearFrom=Before+1960&yearTo=Present&sessionSearchId=0f8d3cc7899b5f5163e8563901a 96d44&limit=10 Розглянуті напрями розвитку та сти- мулювання смарт-промисловості не утво- рюють певної системи, що свідчить про не- обхідність подальших досліджень. Метою статті є визначення теоретич- них засад стимулювання розвитку смарт- промисловості в Україні на основі локаль- ного протекціонізму. Визначення теоретичних засад стиму- лювання розвитку смарт-промисловості в Україні, передбачає визначення місця по- няття «смарт-промисловість» у системі спо- ріднених понять і розуміння особливостей нинішньої ситуації в Україні. Поглиблення розуміння поняття «смарт-промисловість» і його місця в си- стемі споріднених понять Як зазначено вище, існують різні під- ходи до визначення смарт-промисловості. Осмислення цього поняття в рамках даного дослідження здійснюється двома шляхами: «згори вниз» та «знизу вгору». Перший підхід передбачає форму- вання ієрархічної структури. Тобто пропо- нується осмислення розміщення поняття «смарт-промисловість» через встановлення співвідношення з англомовними першодже- релами: Четверта промислова революція (Fourth Industrial Revolution), Індустрія 4.0 (Industry 4.0), смарт-виробництво (Smart pro- duction), смарт-промисловість (Smart manu- facturing), смарт-обслуговування або смарт- сервіси (Smart Maintenance). Словосполучення Smart Industry в ан- гломовному дискурсі майже не використо- вується. Наприклад, у бібліографічній та ре- феративній базі даних наукової літератури, що рецензується, Scopus1 пошук за словос- полученням Smart Industry не видає жод- ного точного збігу. Має місце майже три десятки словосполучень зі словами Smart та Industry (табл. 1), але жодного Smart Industry. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11 2023, № 3 (103) Таблиця 1 – Результати пошуку в науко- метричній базі Scopus за клю- човими словами «smart» та «industry» № Ключове слово (словосполучення) Кількість джерел 1. Industry 4.0 4 771 2. Smart Power Grids 2 560 3. Smart Grid 2 021 4. Smart Manufacturing 1 888 5. Smart City 1 800 6. Industry 955 7. Construction Industry 850 8. Automotive Industry 842 9. Smart Contract 779 10. Electric Industry 772 11. Smart Factory 736 12. Electronics Industry 672 13. Manufacturing Industries 651 14. Textile Industry 639 15. Industrial Revolutions 623 16. Service Industry 508 17. Gas Industry 484 18. Smart Cities 452 19. Smart Homes 443 20. Smart Contracts 442 21. Smart Cards 434 22. Smart Phones 405 23. Smart Devices 391 24. Petroleum Industry 331 25. Smart Sensors 301 26. Industrial Internet Of Things (IIoT) 301 27. Smart Meters 298 Розглянуті результати пошуку та ана- ліз попередніх досліджень (Вишневський, Князєв, 2017; Амоша, Нікіфорова, 2019; Князев, 2020; Диба, Гернего, 2020) дозволя- ють сформувати три гіпотези щодо джерел вживання словосполучення Smart Industry вітчизняними науковцями: перша гіпотеза передбачає наявність двох послідовних кроків: на першому Smart Manufacturing перекладено як «смарт-ви- 1 Порівняння виконано 08.08.2023 р. Період розрахунку ‒ 12 місяців. 2 «Manufacturing and production both involve the creation of finished products, but don’t let that fool you into thinking these two processes are the same. Manufacturing focuses exclusively on the conversion of tangible items like raw materials into finished productions, whereas production includes non-tangible items in the conver- sion process. Both processes are designed to create finished products, which companies sell for a profit. The dif- ference is that production is a broader term that encompasses both tangible and non-tangible items». робництво», а на другому «смарт-виробни- цтво» перекладено як Smart Industry; друга гіпотеза передбачає зміну дру- гої частини словосполучення «Індустрія 4.0», а саме «4.0», на «смарт»; третя гіпотеза випливає з широкого використання програми Google Translate, яка перекладає «смарт-промисловість» як Smart Industry. Певний інтерес становить аналіз по- шукових запитів за даними Google Trends1, згідно з яким єдина країна, де запити Smart Industry домінують над Industry 4.0, ‒ це Бі- лорусь. У всіх інших Industry 4.0 домінує над Smart Industry. У зв’язку з цим словос- получення Smart Industry було вилучено з подальшого розгляду. Також варто зазна- чити, що Smart Industry доцільно розглядати як синонім Industry 4.0. Поняття «Індустрія 4.0» переважно використовується як синонім терміна «Чет- верта промислова революція» (McKinsey, 2022), оскільки вони обидва описують суку- пність технологій, які домінують у певний період часу. З урахуванням всеохоплюю- чого характеру цих технологій їх вплив роз- повсюджується на всю економічну систему (Marx, 1973), включаючи виробництво (Production), розподіл (Distribution), обмін (Exchange) та споживання (Consumption). Після встановлення відповідності між «виробництвом» і production постає завдан- ня розмежувати Manufacturing і Production. «Як Manufacturing, так і Рroduction передба- чають створення готових продуктів. Manu- facturing зосереджується виключно на пере- творенні матеріальних предметів, таких як сировина, на готову продукцію, тоді як Рroduction включає нематеріальні предмети у процесі перетворення. Обидва процеси призначені для створення готової продукції, яку компанії продають. Різниця полягає в тому, що Рroduction є більш широким термі- ном, який охоплює як матеріальні, так і не- матеріальні предмети»2 (OneMonroe, 2019). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 12 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Таким чином, для однозначного роз- межування понять і формування їх внут- рішньо несуперечливої системи пропону- ється перекладати Smart Manufacturing як смарт-промисловість, а Smart Production ‒ як смарт-виробництво, розглядаючи смарт- промисловість як складову смарт-виробни- цтва. Іншою складовою смарт-виробництва є смарт-обслуговування, тобто виробництво смарт-сервісів, або діяльність, пов’язана з використанням технологій Індустрії 4.0 для надання послуг, спрямованих на смартиза- цію промисловості. Отже, пропонується ієрархічна струк- тура узгодження таких понять: Четверта промислова революція, Індустрія 4.0, смарт-виробництво, смарт-розподіл, смарт- обмін, смарт-споживання, смарт-промисло- вість, смарт-обслуговування, що дозволяє однозначно визначити місце смарт-промис- ловості (рис. 1). Четверта промислова революція / Індустрія 4.0 (Fourth Industrial Revolution / Industry 4.0) Смарт-виробництво (Smart Production) Смарт-обмін (Smart Exchange) Смарт-розподіл (Smart Distribution) Смарт-споживання (Smart Consumption) Смарт-промисловість (Smart Manufactoring) Смарт-обслуговування (Smart Maintenance) Рисунок 1 – Ієрархічна структура узгодження таких понять: Четверта промислова ре- волюція, Індустрія 4.0, смарт-виробництво, смарт-розподіл, смарт-обмін, смарт-споживання, смарт-промисловість, смарт-обслуговування Джерело: складено автором. У результаті переосмислення ієрархі- чної структури розглянутих понять і на ос- нові положень класичної економічної теорії (Marx, 1973) сформовано концептуальну схему зв’язку та впливу економічно-техно- логічних феноменів (рис. 2). Смарт-виробництво (Smart Production) Смарт-розподіл (Smart Distribution) Смарт-обмін (Smart Exchange) Смарт-споживання (Smart Consumption) Смарт-промисловість (Smart Manufactoring) Смарт-обслуговування (Smart Maintenance) Четверта промислова революція / Індустрія 4.0 (Fourth Industrial Revolution / Industry 4.0) Рисунок 2 – Схема впливу та взаємозалежності таких понять: Четверта промислова ре- волюція (Індустрія 4.0), смарт-виробництво, смарт-розподіл, смарт-обмін, смарт-споживання, смарт-промисловість, смарт-обслуговування Джерело: складено автором. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13 2023, № 3 (103) Визначення поняття «смарт-промис- ловість» через рух «знизу» передбачає пере- творення «звичайної» промисловості на смарт-промисловість шляхом залучення до забезпечення смарт-виробництва смарт- сервісів. Фактично зараз по всьому світу має місце поступове перетворення промис- ловості на смарт-промисловість (рис. 3). Промисловість Смарт- обслуговування Смарт- промисловість Рисунок 3 – Смарт-промисловість як комбінація промисловості та смарт-обслуговування Джерело: складено автором. На основі поєднання логіки, продемо- нстрованої на рис 2. і 3, пропонується ком- плексна схема формування не лише смарт- виробництва, але і смарт-розподілу, смарт- обміну та смарт-споживання (рис. 4). У по- передньому дослідженні наведено таке ви- значення: «Смарт-промисловість – це про- мисловість, яка діє за логікою Четвертої промислової революції або Індустрії 4.0. Тобто в той час, як Індустрія 4.0 стосується всіх сфер економічних відносин (виробниц- тво, розподіл, обмін, споживання), смарт- промисловість переважно обмежуються сферою виробництва. Фактично смарт-про- мисловість – це «звичайна» промисловість плюс «цифрова» надбудова, що в підсумку створює кіберфізичну систему». (Вишнев- ський, 2023, с. 58). З урахуванням одержа- них результатів запропоноване раніше ви- значення доцільно уточнити, а саме: смарт- промисловість – це частина смарт-виробни- цтва, яка стосується виробництва матеріа- льних товарів через використання техноло- гій Індустрії 4.0, уособлених у смарт-серві- сах. Смарт-промисловість визначається за технологією виробництва, а не за кінцевим результатом. Для роз’яснення цієї тези мо- жна провести уявний експеримент щодо пе- ретворення «звичайної» турбіни, яка бере участь у генерації електричної енергії, на смарт-турбіну, тобто турбіну, яка здатна без безпосередньої участі людини визначати оптимальний режим роботи, оптимально проводити планові, середні та капітальні ре- монти, «самотужки» приймати рішення щодо доцільності подальшої експлуатації з економічних чи безпекових позицій. Якщо наша «звичайна» турбіна була створена на смарт-заводі, але діє без вико- ристання технологій Індустрії 4.0, то вона не набуває ознак «смартовості». Якщо розг- лянути як приклад широковідомий завдяки А. Сміту процес виробництва булавок, то можна дійти висновку, що найсучасніше смарт-виробництво булавок не перетворює звичайну булавку на смарт-булавку. Разом з тим звичайна турбіна, робо- та якої обслуговується смарт-пристроями (смарт-датчиками, смарт-контролерами то- що) та через аналіз великих даних із вико- ристанням машинного навчання, алгорит- мів штучного інтелекту забезпечує оптима- льність свої роботи, перетворюється за пев- них умов на смарт-турбіну. Тобто якщо ці датчики, а можливо й розрахункові потуж- ності, «фізично додані» до самої турбіни і є її безперервним продовженням, то таку сма- ртизовану турбіну можна назвати смарт- турбіною, оскільки вона має можливість сама себе діагностувати і навіть у межах ро- боти смарт-підприємства ремонтуватися. При цьому навіть уявити влаштування смарт-булавки досить складно. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 14 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Виробництво Смарт-виробництво Четверта промислова революція / Індустрія 4.0 (смарт-сервіси, що були породжені Індустрією 4.0) Смарт- розподіл Розподіл Смарт-обмін Обмін Смарт- споживання Споживання Смарт-промисловість Промисловість Рисунок 4 – Комплексна схема формування смарт-виробництва (включаючи смарт- промисловість), смарт-розподілу, смарт-обміну та смарт-споживання Джерело: складено автором. Взаємозалежність смарт-промислово- сті та смарт-продуктів відображено на рис. 5. Відповідно, аналогічно до визначення смарт-виробництва, формується визначен- ня для смарт-розподілу, смарт-обміну та смарт-споживання. С м а р т- п ро д ук т Промисловість (технології Індустрії 1.0-3.0) П р о д ук т (з в и ча й н и й ) Смарт-промисловість (технології Індустрії 4.0) Смарт-продукт, створений «звичайною» промисловістю (наприклад, смартфон зібраний з використанням ручної праці) Звичайний продукт, створений «звичайною» промисловістю (наприклад, турбіна, булавка) Смарт-продукт, створений смарт- промисловістю (наприклад, напівпровідникові пристрої – чіпи) Звичайний продукт, створений смарт- промисловістю (наприклад, турбіна, булавка) Рисунок 5 – Зв’язок промисловості, смарт-промисловості, продукту та смарт-продукту Джерело: складено автором. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15 2023, № 3 (103) Смарт-розподіл – це розподіл, який здійснюється з використанням технологій Індустрії 4.0. Наприклад, блокчейн і смарт- контракти. Смарт-обмін – це обмін, який відбува- ється з використанням технологій Індустрії 4.0. У граничному стані цей обмін також пе- редбачає всеосяжне застосування Інтернету речей для забезпечення обміну між смарт- приладами. Смарт-споживання – це споживання, яке відбувається з використанням техноло- гій Індустрії 4.0. Найбільш поширеним смарт-приладом є смартфон, за допомогою якого здійснюється споживання товарів та послуг. При розгляді сфер смарт-виробниц- тва, смарт-розподілу, смарт-обміну та смарт-споживання стає зрозумілим, що вони не тільки створюють взаємний вплив, а також забезпечують між собою трансфер технологій. Так, свого часу смартфон був переважно інструментом споживання. Але зараз він є інструментом, який забезпечує смартизацію виробництва та надання пос- луг. Наприклад, через смартфон можна ке- рувати різними безпілотними апаратами, проводити діагностику здоров’я людини чи обладнання. Розгляд поняття «смарт-промисло- вість» дозволяє визначити концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт- промисловості та перейти до аналізу мож- ливостей її стимулювання з позицій еконо- мічної теорії з урахуванням нинішньої ситу- ації в Україні. Концептуальні напрями стимулю- вання розвитку смарт-промисловості: А) з позицій логіки, викладеної на рис. 3: стимулювання розвитку сфери проми- словості (при цьому передбачається, що смарт-сервіси та засоби смартизації вироб- ництва будуть імпортуватися); стимулювання розвитку сфери смарт- обслуговування; стимулювання розвитку сфери смарт- промисловості; Б) з позицій логіки, викладеної на рис. 4: стимулювання розвитку смарт-серві- сів, які були породжені технологіями Індус- трії 4.0; стимулювання розвитку смарт-вироб- ництва; стимулювання розвитку смарт-розпо- ділу; стимулювання розвитку смарт-об- міну; стимулювання розвитку смарт-спо- живання (у тому числі споживання товарів, створених смартизованою промисловістю); В) з позицій логіки, викладеної на рис. 5: стимулювання розвитку сфери вироб- ництва смарт-продуктів смарт-промислові- стю; стимулювання розвитку сфери вироб- ництва смарт-продуктів «звичайною» про- мисловістю; стимулювання розвитку сфери вироб- ництва «звичайних» продуктів смарт-про- мисловістю; стимулювання розвитку сфери вироб- ництва «звичайних» продуктів «звичай- ною» промисловістю. Таким чином, розуміння сутності по- няття «смарт-промисловість» формує під ґрунтя для визначення високорівневих на- прямів її стимулювання. Локальний протекціонізм як теоре- тичний базис стимулювання розвитку смарт-промисловості Незважаючи на те що школи економі- чної теорії, які виступають за вільний ринок (монетаризм, класична, неокласична, авст- рійська школи), зазвичай протиставляють школам економічної теорії, які підтриму- ють втручання держави (девелопменталізм, історична школа, кейнсіанство, марксизм), існує певний потенціал для їх синтезу як на практичному, так і на теоретичному рівні (наприклад, (нео)інституційна школа). Виходячи з гіпотези про те, що віль- ний ринок сприяє оптимальному розподілу ресурсів і стимулює економічний розвиток, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 16 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) уряд має створити сприятливі умови для ро- звитку технологій Індустрії 4.0 і смарт-про- мисловості шляхом: забезпечення відкритого конкурент- ного середовища за ресурси, технології, ін- вестиції; розширення міжнародних економіч- них відносин з метою залучення іноземних інвестицій і збільшення можливостей збуту. У той же час виходячи з гіпотези, згі- дно з якою країнам, що розвиваються, треба не просто прислуховуватися до рекоменда- цій «Вашингтонського консенсусу», а ро- бити те саме, що робили економічно та ін- дустріально розвинуті країни в минулому, щоб досягти нинішнього рівня розвитку, уряду доцільно запровадити заходи тимча- сового протекціонізму внутрішнього ринку від смарт-товарів, засобів смартизації промисловості (наприклад, дата-центри), смарт-сервісів, товарів вироблених смарт- промисловістю. З урахуванням гіпотези про те, що держава повинна активно втручатися в еко- номіку, для уряду доцільним є встанов- лення умов (граничних обмежень) щодо мі- німальних обсягів державних закупівель продукції, створеної вітчизняними смарт- підприємствами, а також іншими («звичай- ними») підприємствами, які виробляють за- соби смартизації промисловості, забезпечу- ють смарт-обслуговування. Систематизацію розглянутих підходів із позицій «об’єкта промислової політики», «ключової логіки промислової політики уряду» та «очікуваних результатів» у межах ліберального та протекціоністського підхо- дів відображено в табл. 2. Таблиця 2 – Ліберальний і протекціоністський підходи до формування промислової по- літики з метою смартизації промисловості Варі- ант Об’єкт промислової політики Ключова логіка про- мислової політики уряду Очікуваний результат 1. Ліберальний підхід 1 «Традиційна» промисло- вість / смарт-промисло- вість Опосередковане сти- мулювання через не- втручання держави Природна смартизація промисловості за власною ініціативою бізнесу 2. Протекціоністський підхід 2 «Традиційна» промисло- вість Фінансово-економі- чне стимулювання смартизації «тради- ційної» промислово- сті Частково штучна смарти- зація промисловості через перерозподіл нерозподіле- ного прибутку вбік смар- тизації власного виробни- цтва 3 Сфера виробництва засо- бів «смартизації» вироб- ництва, включаючи смарт- сервіси Фінансово-економі- чне стимулювання сфери виробництва засобів «смартизації» виробництва та на- дання смарт-сервісів Створення сфери вироб- ництва засобів «смартиза- ції» промисловості, яку буде використовувати традиційна промисловість на ринкових умовах 4 Одночасна смартизація «традиційної» промисло- вості та сфери виробниц- тва засобів «смартизації» виробництва, включаючи смарт-сервіси Поєднання варіантів 2 та 3 Поєднання варіантів 2 та 3 Джерело: складено автором. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17 2023, № 3 (103) Розглянуті 4 варіанти не формують вичерпного переліку, тому що існує можли- вість описати щонайменше п’ятий варіант, який передбачає об’єднання варіантів 1 та 4, тобто застосування таких інструментів про- мислової політики, які одночасно не супере- чать ані ліберальному (на національному рі- вні), ані протекціоністському підходам (на локальному рівні). Завершення огляду теоретичних по- ложень можна продовжити сходження від абстрактного до конкретного, тобто від по- нятійного апарату та економічної теорії до конкретних реалій в Україні. Смартизація промисловості в Ук- раїні: умови, тренди, протиріччя та на- прями стимулювання Незважаючи на триваючі бойові дії, продовжується смартизація промисловості України. Наприклад, нещодавно (14 липня 2023 р.) була проведена конференція «Інду- стрія 5.0 в Україні» (Український кластер- ний альянс, 2023), у якій взяли участь пред- ставники як компаній, що надають смарт- послуги (наприклад, AIM Group, a-Gnostics, Smart.Zavod та ін.), так і великого бізнесу (Metinvest, Інтерпайп та ін.), науки, освіти, влади тощо. Розвиток смарт-промисловості відбу- вається двома основними шляхами: смарти- зація промисловості великими компаніями та створення смарт-сервісів відносно неве- ликими компаніями (у тому числі ста- ртапами). Великі компанії перерозподіляють не- розподілені прибутки вбік створення «внут- рішніх» смарт-сервісів для смартизації вла- сного виробництва з подальшими спробами виходу на зовнішній вільний ринок. Малий і мікро-бізнес створюють смарт-сервіси з нуля та відповідно надають смарт-послуги середньому та великому біз- несу. Наприклад, компанія a-Gnostics про- водить прогностичну діагностику облад- нання шляхом порівняння його «шуму» з базою даних шумів «здорового» та «пробле- много» обладнання. Алгоритм дій для отримання резуль- тату є досить простим: 1) «записуйте звук роботи обладнання та передайте дані через спеціальний мобільний застосунок»; 2) «об- робляйте його в хмарній інфраструктурі для обчислення даних, аналітики та науки про дані»; 3) «використовуйте великий набір да- них різних звуків промислового обладнання (було створено комплексний конвеєр даних для легкого навчання, планування перена- вчання та використання конкретних моде- лей для вибраних користувачів»); 4) «отри- майте статус двигуна за лічені секунди та проаналізуйте спектрограму за допомогою інтерфейсу користувача для адміністрато- рів і аналітиків даних» (a-Gnostics, 2023). Застосування цього смарт-сервісу до діагностики виробничого обладнання до- зволяє: заощадити на придбанні та обслугову- ванні вібро- або шумових датчиків для різ- них видів обладнання, розташованого в гео- графічно різних локаціях; заощадити на облаштуванні та обслу- говуванні спеціальних робочих місць (при- міщення, стіл, комп’ютер тощо), оскільки смартфон через відповідне програмне забез- печення отримує дані у формі звуку облад- нання, які потім опрацьовуються у хмарі; знизити витрати та скоротити строки навчання персоналу, що обслуговує облад- нання, тому що лише великий досвід роботи дозволяє «на слух» ідентифікувати про- блеми обладнання. Розвиток смарт-промисловості та смарт-обслуговування відбувається в умо- вах трендів, які впливають на всю еконо- міку України, включаючи смарт-промисло- вість. До цих трендів належать: 1) триваюча деіндустріалізація еконо- міки на тлі зростання кількості IT-фахівців; 2) інтеграція в ЄС з урахуванням «Green Deal» та ESG, що унеможливлює не тільки застосування протекціоністських за- ходів на загальнодержавному рівні, а також запроваджує нові вимоги для уникнення сплати «карбонових податків» при експорті товарів до ЄС; –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 18 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) 3) державна політика лібералізації економіки та мінімізації державного секто- ру через корпоратизацію та приватизацію; 4) монополізація цифрових послуг (наприклад, через платформи Дія, E-health). Зменшення частки промисловості у ВВП України тривало протягом останніх десятиліть. Після 24.02.2022 р. цей процес був прискорений широкомасштабними бо- йовими діями з фізичним й економічним (порушення логістичних зв’язків через «морську блокаду») знищенням виробни- чих потужностей. Так, лише в м. Київ, час- тка якого у ВВП України складає 23,4% та 17,9% у реалізованій промисловій продукції (Київська міська державна адміністрація, 2023, с. 7), «із 1140 найбільших промисло- вих підприємств міста Києва на кінець 2022 року здійснювали виробничу діяльність 417» (Київська міська державна адміністра- ція, 2023, с. 75), а середньооблікова чисель- ність штатних працівників у промисловості за 2022 р. скоротилася майже вдвічі (з 119,3 тис. до 60 тис. осіб) (Київська міська держа- вна адміністрація, 2023, с. 75). Разом з тим в умовах зменшення кіль- кості суб’єктів господарювання у промис- ловості залишається незмінною навіть в умовах воєнного стану тенденція до збіль- шення кількості ІТ-ФОП (рис. 6). Рисунок 6 – Динаміка кількості діючих суб’єктів господарювання у промисловості ІТ- ФОП у 2016-2022 рр.1 Джерело: складено з використанням даних (Іпполітова, 2023; Державна служба статистики України, 2023; Державна служба статистики України 2023а; КМДА, 2023). Другий тренд, пов’язаний з інтегра- цією в ЄС, обумовлює обмеження можливо- стей захисту вітчизняного товаровиробника в контексті формування єдиного ринку то- варів, послуг, капіталів і робочої сили на базі ЄС (у тому числі виробництва засобів смартизації виробництва, смарт-сервісів). 1 Дані щодо кількості діючих суб'єктів господарювання у промисловості за 2022 р. одержано шля- хом коригування даних за 2021 р. відповідно до зміни індексу промислового виробництва. Третій тренд, також передбачає міні- мізацію втручання держави в розвиток будь-якої галузі економіки, у тому числі смарт-промисловості. Перші три тренди достатньою мірою висвітлені в дослідженнях вітчизняних нау- ковців і часто обговорюються в експерт- 127,1 123,9 125,9 130,3 126,3 121,8 68,2 89,5 102,0 123,0 150,6 183,4 212,6 239,9 0,0 50,0 100,0 150,0 200,0 250,0 300,0 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 Кількість діючих суб'єктів господарювання в промисловості Кількість ІТ-ФОПів за роками –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19 2023, № 3 (103) ному середовищі. Останній тренд поки що не є таким значущим, як перші три, але він може мати суттєві результати не тільки для розвитку смарт-промисловості, але і для за- провадження технологій Індустрії 4.0 в ін- ших сферах. Сьогодні сервіси, пов’язані з платфо- рмою «Дія», набувають усе більшої популя- рності. Перелік сервісів постійно розширю- ється. Наприклад, у «Дія.Бізнес» існує опція «маркетплейс фінансових можливостей для бізнесу» – це те місце, де підприємці мо- жуть обрати для себе необхідну фінансову програму, ознайомитися з умовами отри- мання фінансування і звернутися безпосе- редньо до банківських та інших установ» (Дія.Бізнес, 2023). Тобто на цій офіційній сторінці бізнес може знайти перелік джерел фінансування. Але виникає питання: яким чином була сформована послідовність ви- дачі цих джерел. Якщо навіть виключити варіант, що якась зацікавлена сторона «про- стимулювала» оптимальний (найкращий) для неї порядок видачі серед цих джерел фі- нансування, то залишається невирішеною проблема наявності альтернативного алго- ритму видачі (тобто обробки бази даних), який був би більш корисним для певного бі- знесу. Тобто держава не тільки консолідує великі дані, але і монополізує алгоритми ро- боти з ними. Відповідно посилюються ри- зики монополізації державою значної час- тки смарт-сервісів для бізнесу, що створить дисбаланс на цьому ринку і не дозволить певній кількості малих підприємств зайти на цей ринок або змусить залишити його. В умовах розглянутих трендів форму- ється парадокс наздоганяючої смартизації промисловості України, коли чим більше в Україні створюється можливостей та засо- бів смартизації промисловості (смарт-сер- віси, підготовка STEM-фахівців), які здебі- льшого працюють на експорт, тим більш ві- дносно відсталою та менш конкурентоспро- можною стає вітчизняна промисловість, об- сяги виробництва та потужності якої пос- тійно скорочуються. Відповідно для стимулювання розви- тку смарт-промисловості можливим інстру- ментом є встановлення експортних мит за- лежно від частки смарт-складової у вартості товару чи послуги, яка експортується. На- приклад, метал, вироблений із використан- ням смарт-технологій, може оподатковува- тися за нижчим тарифом, ніж вироблений традиційним способом. У будь-якому разі перед Україною по- стає нетривіальне завдання одночасно в ме- жах тренду на лібералізацію економіки за- безпечити стимули розвитку смарт-промис- ловості як базису формування точок зрос- тання. Це можна здійснити шляхом ство- рення спеціальних режимів розвитку лока- льних територій (рис. 7). Їх можна розгля- дати як локальний протекціонізм, який пев- ним чином відповідає одночасно положен- ням і ліберальних, і дережистських шкіл економічної теорії. Захист сфери смартизації промисловості, створення смарт-сервісів через протекціонізм Забезпечення конкурентного (вільного) бізнес-середовища для розвитку смарт- промисловості Розвиток спеціальних режимів господарювання (технопарки, вільні економічні зони тощо), тобто рух у напряму локального протекціонізму сфери смартизації промисловості та створення смарт-сервісів Рисунок 7 – Логіка розв’язання протиріччя між вільною конкуренцією та протекці- онізмом щодо забезпечення розвитку смарт-промисловості Джерело: складено автором. і –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 20 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Таким чином, теорія локального про- текціонізму формує потенціал для стиму- лювання розвитку смарт-промисловості в Україні, реалізація якого передбачає визна- чення несуперечливих загальних і специфі- чних напрямів стимулювання розвитку смарт-промисловості. Наприклад: загальні напрями стимулювання роз- витку смарт-промисловості ‒ створення ді- ючого фондового ринку, який так і не вда- лося організувати за останні понад 30 років, для концентрації промислового капіталу та формування можливостей для прискореної смартизації промисловості; стимулювання забезпечення відповідності порядку ден- ному «ESG/Green deal» щодо застосування технологій Індустрії 4.0; специфічні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості ‒ встанов- лення квот (лімітів) щодо витрат коштів Державного фонду регіонального розвитку на розвиток смарт-промисловості; стиму- лювання STEM-освіти, наприклад, через збереження/розширення державного замов- лення; стандартизація вимог до смарт-про- мисловості та смарт-сервісів щодо їх відпо- відності технологіям Індустрії 4.0; встанов- лення частки державних закупівель через Прозорро у компаній, які впроваджують те- хнологій Індустрії 4.0 та які виробляють за- соби смартизації виробництва; трансфер те- хнологічних рішень із смарт-розподілу, смарт-обміну та смарт-споживання до сфери смарт-виробництва (включаючи смарт-промисловість). Наведений перелік напрямів не слід розглядати як вичерпний. Як зазначено вище, це лише окремі приклади, які потре- бують доповнення, обґрунтування та систе- матизації, що становить об’єкт подальших досліджень. Висновки 1. Систематизація та впорядкування понять, пов’язаних із Четвертою промисло- вою революцією (Індустрією 4.0), дозволяє не лише уточнити трактування терміна «смарт-промисловість», але і розмежувати поняття «смарт-виробництво», «смарт-об- слуговування», «смарт-промисловість» та визначити місце останнього в системі взає- мопов’язаних категорій. 2. Обґрунтовано, що смарт-промисло- вість не може існувати без промисловості. Виокремлено концептуальні напрями сти- мулювання розвитку смарт-промисловості щодо таких сфер: смарт-сервісів, які були породжені технологіями Індустрії 4.0; смарт-виробництва; смарт-розподілу; смарт-обміну; смарт-споживання; виробни- цтва смарт-продуктів смарт-промислові- стю; виробництва смарт-продуктів «звичай- ною» промисловістю; виробництва «зви- чайних» продуктів смарт-промисловістю; виробництва «звичайних» продуктів «зви- чайною» промисловістю. 3. Розвиток сервісів із забезпечення смартизації промисловості в умовах зник- нення вітчизняної промисловості фактично працює на смартизацію іноземної промис- ловості, яка виробляє товари, що потім ім- портуються в Україну. Тобто стимулювати розвиток смарт-промисловості доцільно за кількома напрямами одночасно, а саме: про- мисловості як цілого; розвитку смарт-серві- сів та засобів смартизації промисловості; упровадження смарт-сервісів у промисло- вість; попиту на продукцію, вироблену віт- чизняною смарт-промисловістю. 4. В Україні склалося два центри сма- ртизації промисловості: традиційна проми- словість, яка інвестує у власну смартизацію, та малий бізнес, що створює смарт-сервіси. Держава, яка за останні роки перетворилася на важливого гравця у сфері IT-сервісів, не працює цілеспрямовано над смартизацією промисловості. 5. В Україні простежується проти- річчя між необхідністю гармонізації внутрі- шнього ринку з ринком ЄС і створенням сприятливих умов для розвитку смарт-про- мисловості, що має потенціал до вирішення на основі теорії локального протекціонізму через розширення й удосконалення прак- тики застосування спеціальних режимів –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21 2023, № 3 (103) господарювання (наприклад, технопарків), а також упровадження інституційних та ор- ганізаційних рішень, які одночасно відпові- дають положенням ліберальних і протекці- оністських шкіл економічної теорії. Література Амоша О.І., Нікіфорова В.А. (2019). Розви- ток металургійної смарт-промисловості: світовий досвід та уроки для України. Економіка України. № 9-10. С. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2019. 09.003 Амоша О.І., Нікіфорова В.А. (2019a). Світо- вий досвід становлення металургійних смарт-виробництв: особливості, напря- ми, наслідки. Економіка промисловості. № 2 (86). С. 84-106. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.02.84 Вишневський В.П. (2022). Цифрові техно- логії та проблеми розвитку промислово- сті. Економіка України. № 1. С. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.01.047 Вишневський В.П. та ін. (2019). Смарт-про- мисловість: напрями становлення, про- блеми і рішення: монографія / за ред. В.П. Вишневського; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ. 464 c. URL: https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis- lovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i- rishennja/ (дата звернення: 10.08.2023). Вишневський В.П., Князєв С.І. (2017). Смарт-промисловість: перспективи і проблеми. Економіка України. № 7 (668). С. 22-37. Вишневський О.С. (2023). Смарт-промис- ловість як фактор повоєнного віднов- лення економіки України. Проблеми, пріоритети та перспективи сталого ро- звитку в ХХІ столітті: матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’я- нець-Подільський, 11 травня 2023 р.). Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Кам’я- нець-Подільський: Видавець Коваль- чук О.В. С. 57-61. Дасив А.Ф., Мадых А.А., Охтень А.А. (2019). Моделирование оценки уровня смарт- индустриализации. Економіка промисло- вості. № 2 (86). С. 107-125. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019. 02.107 Державна служба статистики України (2023). Індекс промислового виробницт- ва. URL: https://ukrstat.gov.ua/imf/arhiv/ ipv_u.htm (дата звернення: 10.08. 2023). Державна служба статистики України (2023a). Кількість діючих суб’єктів господарювання за видами економіч- ної діяльності у 2010-2021 роках. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu _u/sze_20.htm (дата звернення: 10.08. 2023). Диба М.І., Гернего Ю.О. (2020). Виклики Індустрії 4.0 у контексті її становлення на глобальному і національному рівнях. Економіка України. № 6. С. 43-59. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020. 06.043 Дія.Бізнес (2023). Маркетплейс фінансових можливостей для бізнесу. URL: https://business.diia.gov.ua/marketplace/fi nansuvanna (дата звернення: 10.08.2023). Заниздра М.Ю. (2018). Концептуальные по- ложения «зеленой смарт» промышленно- сти. Економіка промисловості. № 1 (81). С. 61-85. DOI: https://doi.org/10.15407/ econindustry2018.01.061 Іпполітова І. (2023). Скільки айтівців в Ук- раїні: +32 тисячі IT-ФОПів за рік згідно з Мін’юстом. DOU.ua. URL: https://dou.ua/ lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine- 2023/ (дата звернення: 10.08.2023). Київська міська державна адміністрація (2023). Київ. Річний звіт 2022 р. 84 с. URL: https://dei.kyivcity.gov.ua/content/ richnyy-zvit-mkyieva.html (дата звернен- ня: 10.08.2023). Князев С.И. (2020). Европейский опыт раз- вития смарт-промышленности. Еконо- міка промисловості. № 2 (90). C. 27-53. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry 2020.02.027 https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm https://business.diia.gov.ua/marketplace/finansuvanna https://business.diia.gov.ua/marketplace/finansuvanna https://dou.ua/lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine-2023/ https://dou.ua/lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine-2023/ https://dou.ua/lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine-2023/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 22 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Кушніренко О.М. (2020). Промисловість України перед викликами Індустрії 4.0: оцінка обмежень і завдання політики. Економіка України. № 5. С. 53-71. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020. 05.053 Мадых А.А., Охтень А.А. (2018). Модели- рование трансформации влияния произ- водственных факторов на экономику в процессе становления смарт-промыш- ленности. Економіка промисловості. № 4 (84). C. 26-41. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2018.04.026 Турлакова С.С., Шуміло Я.М., Логвіне- нко Б.І. (2023). Особливості моделю- вання складових системи фінансово-еко- номічного стимулювання впроваджен- ня передових технологій смарт-про- мислового розвитку. Економіка про- мисловості. № 2 (102). С. 24-46. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.0 2.024 Український кластерний альянс (2023). Ін- дустрія 5.0 в Україні – звіт конференції 14 липня. URL: https://www.clusters. org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in- ukraine/ (дата звернення: 10.08. 2023). Чекіна В.Д., Ліщук О.В. (2023). Економічна сутність і види сучасних індустріальних парків. Економіка промисловості. № 2 (102). С. 47-61. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry.2023.02.047 Череватский Д.Ю. (2017). Смарт промыш- ленность в разных ракурсах. Економіка промисловості. № 3 (79). С. 145-153. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry 2017.03.145 a-Gnostics (2023). How di-agnostics works. URL: https://www.a-gnostics.com/diagnos tics.html (дата звернення: 10.08. 2023). Aldrini J., Chihi I., Sidhom L. (2023). Fault di- agnosis and self-healing for smart manufac- turing: a review. Journal of Intelligent Manufacturing. DOI: https://doi.org/10.10 07/s10845-023-02165-6 Arjun S., Murthy L., Biswas P. (2022). Interac- tive Sensor Dashboard for Smart Manu- facturing, Procedia Computer Science. Vol. 200, P. 49-61. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.procs.2022.01.204 Bokhorst J., Knol W., Slomp J., Bortolotti T. (2022). Assessing to what extent smart man- ufacturing builds on lean principles. Inter- national Journal of Production Econo- mics. Vol. 253. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.ijpe.2022.108599 Bokrantz J., Skoogh A., Berlin C., Wuest T., Stahre J. (2020). Smart Maintenance: an empirically grounded conceptualization. International Journal of Production Economics. Vol. 223, 107534. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2019.107534 Bokrantz J., Skoogh A. (2023). Adoption pat- terns and performance implications of Smart Maintenance. International Journal of Production Economics. Vol. 256. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.ijpe.2022.108746 Davisa J., Edgarb T., Porterc J., Bernadend J., Sarli M. (2012). Smart manufacturing, man- ufacturing intelligence and demand dy- namic. Computers and Chemical Engine erring. Vol. 47. P. 145-156. Foster R.N. (1986). Innovation: The Attacker's Advantage. New York: Summit Books. 316 p. Fuchs М. (2020). Does the Digitalization of Manufacturing Boost a ‘Smart’ Era of Capital Accumulation? Zeitschrift für Wirt- schaftsgeographie. Vol. 64 (2). P. 47-57. DOI: https://doi.org/10.1515/zfw-2019-0012 Hoskins Р. (2023, May 19). China overtakes Japan as world's top car exporter. URL: https://www.bbc.com/news/business-656 43064 (дата звернення: 10.08.2023). Kamble S.S., Gunasekaran A., Ghadge A., Raut R. (2020). «A performance measure- ment system for industry 4.0 enabled smart manufacturing system in SMMEs- A review and empirical investigation». International Journal of Production Economics. Vol. 229, 107853. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.ijpe.2020.107853 Marx K. (1973). Foundations of the Critique of Political Economy (Rough Draft). URL: https://www.marxists.org/archive/marx/ https://doi.org/10.15407/econindustry2018.04.026 https://doi.org/10.15407/econindustry2018.04.026 https://www.clusters.org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ https://www.clusters.org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ https://www.clusters.org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ https://doi.org/10.10%2007/s10845-023-02165-6 https://doi.org/10.10%2007/s10845-023-02165-6 https://doi.org/10.1515/zfw-2019-0012 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23 2023, № 3 (103) works/1857/grundrisse/ (дата звернення: 10.08.2023). Mason C.M., Ayre M., Burns S.M. (2022). Im- plementing Industry 4.0 in Australia: Insights from Advanced Australian Manufacturers. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. Vol. 8. Iss. 1. 53. DOI: https://doi.org/10.3390/joitmc8010053 McKinsey (2022). What are Industry 4.0, the Fourth Industrial Revolution, and 4IR? URL: https://www.mckinsey.com/featured- insights/mckinsey-explainers/what-are-in dustry-4-0-the-fourth-industrial-revolution- and-4ir (дата звернення: 10.08.2023). Nguyen Thi Xuan Hoa, Tuyen N.T. (2021). A model for assessing the digital transfor- mation readiness for Vietnamese SMEs. Journal of Eastern European and Central Asian Research (JEECAR). Vol. 8. Iss. 4. P. 541-555. DOI: https://doi.org/10.15549/ jeecar.v8i4.848 OneMonroe. (2019). Manufacturing vs Pro- duction: How These Processes Differ. URL: https://monroeengineering.com/blog/manuf acturing-vs-production-how-these-processes- differ/ (дата звернення: 10.08.2023). Rojas-Berrio S., Rincon-Novoa J., Sánchez- Monrroy M., Ascúa R., Montoya-Restre- po L.A. (2022). Factors Influencing 4.0 Technology Adoption in Manufacturing SMEs in an Emerging Country. Journal of Small Business Strategy. Vol. 32. Iss. 3. Р. 67-83. DOI: https://doi.org/10.53703/001 c.34608 Soori M., Arezoo B., Dastres R. (2023). Digital twin for smart manufacturing: review. Sustainable Manufacturing and Service Economics. Vol. 2. 100017. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smse.2023.100017 Tripathi V., Chattopadhyaya S., Mukhopadh- yay A.K., Sharma S., Singh J., Pime- nov D.Y., Giasin K. (2021). An Innovative Agile Model of Smart Lean-Green Ap- proach for Sustainability Enhancement in Industry 4.0. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. Vol. 7. 215. DOI: https://doi.org/ 10.3390/joitmc7040215 Uhlmann E., Franke D., Hohwieler E. (2019). Smart Maintenance – dynamic model-based instructions for service operations. Procedia CIRP. Vol. 81. P. 1417-1422. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.04.327 Vyshnevskyi O., Amosha O., Liashenko V. (2019). The impact of Industry 4.0 and AI on economic growth. Scientific papers of Silesian university of technology. Organi- zation and management series. Vol. 140. P. 391-400. DOI: http://dx.doi.org/10.291 19/1641-3466.2019.140.32 Vyshnevskyi O., Stashkevych І., Shubna O., Barkova S. (2020). Economic Growth In The Conditions Of Digitalization In The EU Countries. Estudios de economía aplicada. Vol. 38 (4). Special Issue: The Recent Eco- nomic Trends and their Impact on Market- ing. DOI: http://dx.doi.org/10.25115/eea. v38i4.4041 References Amosha, O.I., & Nikiforova, V.A. (2019). Development of the metallurgical smart industry: world experience and lessons for Ukraine. Ekon. Ukr., 9-10, pp. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.0 9.003 [in Ukrainian]. Amosha, O.I., & Nikiforova, V.A. (2019). World experience of steel smart productions development: features, trends, conse- quences. Econ. promisl., 2 (86), рр. 84-106. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.084 [in Ukrainian]. Vyshnevsky, V.P. (2022). Digital technolo- gies and problems of industrial deve- lopment. Ekon. Ukr., 1, pp. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 01.047 [in Ukrainian]. Vyshnevsky, V., & Kniaziev, S. (2017). Smart industry: prospects and problems [Smart- promyslovist: perspektyvy i problem]. Ekon. Ukr., 7 (668), pp. 22-37 [in Ukrai- nian]. Vyshnevskyi, O. (2023). Smart industry as a factor of the post-war economic recovery of Ukraine. Problems, priorities and prospects https://doi.org/10.1016/j.smse.2023.100017 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 24 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) of sustainable development in the 21st century: materials of the XV international scientific and practical conference (Kami- anets-Podilskyi, 2023, May 11, pp. 57-61). Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Kamianets- Podilskyi: Publisher O.V. Kovalchuk [in Ukrainian]. Dasiv, A. F., Madykh, A. A., & Okhten, A. A. (2019). Modelling the assessment of smartindustrialization level. Econ. promisl., 2 (86), рр. 107-125. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.02.107 [in Russi- an]. State Statistics Service of Ukraine (2023). Index of industrial production. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/imf/arhiv/ipv_ u.htm [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2023a). The number of active economic entities by types of economic activity in 2010-2021. Re- trieved from https://ukrstat.gov.ua/opera- tiv/menu/menu_u/sze_20.htm [in Ukra- inian]. Dyba, M., & Gernego, I. (2020). Challenges of Industry 4.0 in the context of its formation at the global and national levels. Ekon. Ukr., 6, pp. 43-59. DOI https://doi.org/10.15407/ economyukr.2020.06.043 [in Ukrainian]. Diia.Business (2023). Marketplace of finan- cial opportunities for business. URL: https://business.diia.gov.ua/marketplace/fi nansuvanna [in Ukrainian]. Zanizdra, M. Yu. (2018). "Green smart" indus- try conceptual provisions. Econ. promisl., 1 (81), рр. 61-85. DOI: 10.15407/econin dustry2018.01.061 [in Russian]. Ippolitova, I. (2023) How many IT workers in Ukraine: +32 thousand IT-FOPs per year according to the Ministry of Justice. DOU.ua. Retrieved from https://dou.ua/ lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine- 2023/ [in Ukrainian]. Kyiv City State Administration (2023). Kyiv. Annual report 2022. 84 p. Retrieved from https://dei.kyivcity.gov.ua/content/richnyy- zvit-mkyieva.html [in Ukrainian]. Kniaziev, S. (2020). Experience of european smart industry development. Econ. pro- misl., 2 (90), рр. 27-53. DOI: http://doi. org/10.15407/econindustry2020.02.027 [in Russian]. Kushnirenko, O. M. (2020). Industry of Ukraine before the challenges of Industry 4.0: assessment of limitations and policy challenges. Ekon. Ukr., 5, pp. 53-71. DOI: 10.15407/economyukr.2020.05.053 [in Uk- rainian]. Madykh, A.A., & Okhten, О.О. (2018). Mod- eling the transformation of the impact of production factors on the economy in the process of smart industry formation. Econ. promisl., 4 (84), pp. 26-41. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 04.026 [in Russian]. Vyshnevsky, V.P. et al. (2019). Smart industry: directions of formation, problems and solu- tions: monograph. In V.P. Vyshnevsky (Ed.). Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of In- dustrial Economics. 464 p. Retrieved from https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis lovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i- rishennja/ [in Ukrainian]. Turlakova, S.S., Shumilo, Yа.M., & Logvinen- ko, B.I. (2023). Features of modelling the components of the financial and economic stimulation system of the advanced technologies’ introduction of smart indust- rial development. Econ. promisl., 2 (102), рр. 24-46. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.02.024 [in Ukrainian]. Ukrainian Cluster Alliance (2023). Industry 5.0 in Ukraine: report of the conference on July 14. Retrieved from https://www.clusters. org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in- ukraine/ [in Ukrainian]. Chekina, V.D., & Lischuk, O.V. (2023). Eco- nomic Essence and Types of Modern Indus- trial Parks. Econ. promisl., 2 (102), рр. 47- 61. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus try2023.02.047 [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D.Yu. (2017). Smart industry in different angles. Econ. promisl., 3 (79), https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm https://business.diia.gov.ua/marketplace/finansuvanna https://business.diia.gov.ua/marketplace/finansuvanna https://dei.kyivcity.gov.ua/content/richnyy-zvit-mkyieva.html https://dei.kyivcity.gov.ua/content/richnyy-zvit-mkyieva.html https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promislovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promislovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promislovist-naprjami-stanovlennja-problemi-i-rishennja/ https://www.clusters.org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ https://www.clusters.org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ https://www.clusters.org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25 2023, № 3 (103) pp. 145-153. DOI: 10.15407/econindustry 2017.03.145 [in Russian]. a-Gnostics (2023). How diagnostics works. Re- trieved from https://www.a-gnostics.com/ di-agnostics.html Aldrini, J., Chihi, I., & Sidhom, L. (2023). Fault diagnosis and self-healing for smart manufacturing: a review. Journal of Intelli- gent Manufacturing. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10845-023-02165-6 Arjun, S., Murthy, L., & Biswas, P. (2022). Interactive Sensor Dashboard for Smart Manufacturing, Procedia Computer Sci- ence, 200, pp. 49-61. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.procs.2022.01.204 Bokhorst, J., Knol, W., Slomp, J., & Bortolotti, T. (2022). Assessing to what extent smart manufacturing builds on lean principles. In- ternational Journal of Production Econo- mics, 253. DOI: https://doi.org/10.1016/j. ijpe.2022.108599 Bokrantz, J., Skoogh, A., Berlin, C., Wuest, T., & Stahre J. (2020). Smart Maintenance: an empirically grounded conceptualization. International Journal of Production Eco- nomics, 223, 107534. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.ijpe.2019.107534 Bokrantz, J., & Skoogh A. (2023). Adoption patterns and performance implications of Smart Maintenance. International Journal of Production Economics, 256. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.ijpe.2022.108746 Davisa, J., Edgarb, T., Porterc, J., Bernadend, J., & Sarli, M. (2012). Smart manufacturing, manufacturing intelligence and demand dy- namic. Computers and Chemical Engineer- ing, 47, pp. 145-156. Foster, R.N. (1986). Innovation: The Attacker's Advantage. New York: Summit Books. 316 p. Fuchs, М. (2020). Does the Digitalization of Manufacturing Boost a ‘Smart’ Era of Capital Accumulation? Zeitschrift für Wirt- schaftsgeographie, 64(2), pp. 47-57. DOI: https://doi.org/10.1515/zfw-2019-0012 Hoskins, Р. (2023, May 19). China overtakes Japan as world's top car exporter. Retrieved from https://www.bbc.com/news/ business-65643064 Kamble, S.S., Gunasekaran, A., Ghadge, A., & Raut, R. (2020). A performance measure- ment system for industry 4.0 enabled smart manufacturing system in SMMEs- A review and empirical investigation. International Journal of Production Economics, 229, 107853. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe. 2020.107853 Marx, K. (1973). Foundations of the Critique of Political Economy (Rough Draft). Re- trieved from https://www.marxists.org/ ar- chive/marx/works/1857/grundrisse/ Mason, C. M., Ayre, M., & Burns, S. M. (2022). Implementing Industry 4.0 in Aus- tralia: Insights from Advanced Australian Manufacturers. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex, 8 (1), 53. DOI: https://doi. org/10.3390/ joitmc8010053 McKinsey (2022). What are Industry 4.0, the Fourth Industrial Revolution, and 4IR? Re- trieved from https://www.mckinsey.com/ featured-insights/mckinsey-explainers/what- are-industry-4-0-the-fourth-industrial-revo lu tion-and-4ir Nguyen, Thi Xuan Hoa, & Tuyen, N.T. (2021). A model for assessing the digital transfor- mation readiness for Vietnamese SMEs. Journal of Eastern European and Central Asian Research (JEECAR), 8(4), pp. 541- 555. DOI: https://doi.org/10.15549/jeecar. v8i4.848 OneMonroe (2019). Manufacturing vs Produc- tion: How These Processes Differ. Re- trieved from https://monroeengineering. com/blog/manufacturing-vs-production- how-these-processes-differ/ Rojas-Berrio, S., Rincon-Novoa, J., Sánchez- Monrroy, M., Ascúa, R., & Montoya-Re- strepo, L.A. (2022). Factors Influencing 4.0 Technology Adoption in Manufacturing SMEs in an Emerging Country. Journal of Small Business Strategy, 32 (3), pp. 67-83. DOI: https://doi.org/10.53703/ 001c.34608 Soori, M., Arezoo, B., & Dastres, R. (2023). Digital twin for smart manufacturing: https://doi.org/10.1515/zfw-2019-0012 https://www.marxists.org/archive/marx/works/1857/grundrisse/ https://www.marxists.org/archive/marx/works/1857/grundrisse/ https://monroeengineering.com/blog/manufacturing-vs-production-how-these-processes-differ/ https://monroeengineering.com/blog/manufacturing-vs-production-how-these-processes-differ/ https://monroeengineering.com/blog/manufacturing-vs-production-how-these-processes-differ/ https://doi.org/10.53703/001c.34608 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 26 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) review. Sustainable Manufacturing and Service Economics, 2, 100017. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smse.2023.100017 Tripathi, V., Chattopadhyaya, S., Mukhopadh- yay, A.K., Sharma, S., Singh, J., Pimenov, D.Y., & Giasin, K. (2021). An Innovative Agile Model of Smart Lean-Green Ap- proach for Sustainability Enhancement in Industry 4.0. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex, 7, 215. DOI: https://doi.org/10. 3390/joitmc7040215 Uhlmann, E., Franke, D., & Hohwieler, E. (2019). Smart Maintenance – dynamic model-based instructions for service operations. Procedia CIRP, 81, pp. 1417-1422. DOI: https://doi. org/10.1016/j.procir.2019. 04.327 Vyshnevskyi, O., Amosha, O., & Liashenko, V. (2019). The impact of Industry 4.0 and AI on economic growth. Scientific papers of Silesian university of technology. Organiza- tion and management series, 140, pp. 391- 400. DOI: http://dx.doi.org/10.29119/1641- 3466.2019.140.32 Vyshnevskyi, O., Stashkevych, І., Shubna, O., & Barkova S. (2020). Economic Growth In The Conditions Of Digitalization In The EU Countries. Estudios de economía aplicada, 38 (4), Special Issue: The Recent Economic Trends and their Impact on Marketing. DOI: http://dx.doi.org/10.25115/eea.v38i4.4041 Oleksandr S. Vyshnevskyi, Doctor of Economics, Senior researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: allexxandr@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2375-6033 SMART MANUFACTURING: DEFINITION AND THEORY OF STIMULATING DEVELOPMENT BASED ON LOCAL PROTECTIONISM The accelerated development of smart manufacturing is taking place all over the world, but the definition of the theoretical foundations of its stimulation, as well as the unequivocal under- standing of "smart manufacturing" concept still has an untapped research potential. Therefore, the purpose of the article is to determine the theoretical foundations of stimulating the development of smart manufacturing in Ukraine based on local protectionism. The systematization and arrangement of concepts related to the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0) allows not only to clarify the concept of "smart manufacturing", but also to distin- guish the concepts of "smart production", "smart maintenance", "smart manufacturing” and define the place of the latter in the system of interconnected concepts. Smart manufacturing is a part of smart production that concerns the production of tangible goods through the use of Industry 4.0 technologies embodied in smart services. Based on the definition and role of smart manufacturing, it becomes clear that smart manu- facturing cannot exist without “ordinary” manufacturing, as well as conceptual directions for stim- ulating the development of smart manufacturing are distinguished, relating to: (1) sphere of smart services, generated by Industry 4.0 technologies; (2) sphere of smart production; (3) sphere of smart distribution; (4) sphere of smart exchange; (5) sphere of smart consumption; (6) sphere of produc- tion of smart products by smart manufacturing; (7) sphere of production of smart products by "or- dinary" manufacturing; (8) sphere of production of "ordinary" products by smart manufacturing; (9) sphere of production of "ordinary" products by "ordinary" manufacturing. Given the reduction of national manufacturing in Ukraine, the development of services to ensure the smartization of manufacturing actually insures the smartization of foreign manufacturing https://doi.org/10.1016/j.smse.2023.100017 https://orcid.org/0000-0002-2375-6033 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27 2023, № 3 (103) that produces goods that are then imported into Ukraine. Therefore, it is advisable to stimulate the development of smart manufacturing in several directions at the same time: (1) stimulation of the manufacturing as a whole; (2) stimulating the development of smart services and tools for smarti- zation of manufacturing; (3) stimulating the introduction of smart services in manufacturing; (4) stimulation of demand for products produced by the domestic smart manufacturing. There are two centers of smartization of manufacturing in Ukraine: (1) traditional manufac- turing, as it invests in its own smartization; (2) a small business that creates smart services. The state, which in recent years has turned into an important player in the field of IT services, currently is not working purposefully on the smartization of manufacturing. In Ukraine there is also a contradiction between the need to harmonize the domestic economy with the EU market and the arrangement of favorable conditions for the development of smart man- ufacturing. This contradiction has the potential to be resolved on the basis of local protectionism theory through the expansion and improvement of the practice of applying special economic re- gimes (for instance, technology parks), and as well as the implementation of institutional and or- ganizational solutions that simultaneously correspond to the provisions of both liberal and protec- tionist schools of economic theory. Keywords: smart manufacturing, smart maintenance, smart services, smartization of manu- facturing, local protectionism, special business regimes, Ukraine. JEL: L52, O14, O25, O33 Формат цитування: Вишневський О. С. (2023). Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму. Економіка промисловості. № 3 (103). С. 5- 27. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005 Vyshnevskyi, O. S. (2023). Smart manufacturing: definition and theory of stimulating deve- lopment based on local protectionism. Econ. promisl., 3 (103), рр. 5-27. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2023.03.005 Надійшла до редакції 18.08.2023 р.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193765
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-109Х
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:37:35Z
publishDate 2023
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Вишневський, О.С.
2023-09-30T06:15:54Z
2023-09-30T06:15:54Z
2023
Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму / О.С. Вишневський // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 5-27. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
1562-109Х
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005
JEL: L52, O14, O25, O33
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193765
338.45:330.341.1:330.828
Прискорений розвиток смарт-промисловості відбувається в усьому світі, але визначення теоретичних засад її стимулювання, як і однозначне розуміння самого поняття «смарт-промисловість», ще має невичерпаний дослідницький потенціал. Метою статті є визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на основі локального протекціонізму.
 Систематизація та упорядкування понять, пов’язаних із Четвертою промисловою революцією (Індустрією 4.0), дозволяє не лише уточнити термін «смарт-промисловість», а також розмежувати категорії «смарт-виробництво», «смарт-обслуговування», «смарт-промисловість» і визначити місце останньої в системі взаємопов’язаних понять. Смарт-промисловість – це частина смарт-виробництва, яка стосується виробництва матеріальних товарів через використання технологій Індустрії 4.0, уособлених у смарт-сервісах.
 Виокремлено концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості, які стосуються таких сфер: смарт-сервіси, породжені технологіями Індустрії 4.0; смарт-виробництво; смарт-розподіл; смарт-обмін; смарт-споживання; виробництво смарт-продуктів смарт-промисловістю; виробництво смарт-продуктів «звичайною» промисловістю; виробництво «звичайних» продуктів смарт-промисловістю; виробництво «звичайних» продуктів «звичайною» промисловістю.
 Розвиток сервісів із забезпечення смартизації промисловості в умовах зникнення вітчизняної промисловості фактично працює на смартизацію іноземної промисловості, яка виробляє товари, що потім імпортуються в Україну. Тому розвиток смарт-промисловості доцільно стимулювати за кількома напрямами одночасно, а саме: промисловості як цілого; розвитку смарт-сервісів та засобів смартизації промисловості; упровадження смарт-сервісів у промисловість; попиту на продукцію, вироблену вітчизняною смарт-промисловістю. 
 В Україні склалося два центри смартизації промисловості: традиційна промисловість, яка інвестує у власну смартизацію; малий бізнес, який створює смарт-сервіси. Держава, яка за останні роки перетворилася на важливого гравця у сфері IT-сервісів, ціле¬спрямовано над смартизацією промисловості не працює. 
 В Україні простежується протиріччя між необхідністю гармонізації внутрішнього ринку з ринком ЄС і створенням сприятливих умов для розвитку смарт-промисловості, яке має потенціал до вирішення на основі теорії локального протекціонізму через розширення та вдосконалення практики застосування спеціальних режимів господарювання (наприклад, технопарків), а також упровадження інституційних та організаційних рішень, які одночасно відповідають положенням ліберальних і протекціоністських шкіл економічної теорії.
The accelerated development of smart manufacturing is taking place all over the world, but the definition of the theoretical foundations of its stimulation, as well as the unequivocal understanding of "smart manufacturing" concept still has an untapped research potential. Therefore, the purpose of the article is to determine the theoretical foundations of stimulating the development of smart manufacturing in Ukraine based on local protectionism.
 The systematization and arrangement of concepts related to the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0) allows not only to clarify the concept of "smart manufacturing", but also to distinguish the concepts of "smart production", "smart maintenance", "smart manufacturing” and define the place of the latter in the system of interconnected concepts. Smart manufacturing is a part of smart production that concerns the production of tangible goods through the use of Industry 4.0 technologies embodied in smart services.
 Based on the definition and role of smart manufacturing, it becomes clear that smart manufacturing cannot exist without “ordinary” manufacturing, as well as conceptual directions for stimulating the development of smart manufacturing are distinguished, relating to: (1) sphere of smart services, generated by Industry 4.0 technologies; (2) sphere of smart production; (3) sphere of smart distribution; (4) sphere of smart exchange; (5) sphere of smart consumption; (6) sphere of production of smart products by smart manufacturing; (7) sphere of production of smart products by "ordinary" manufacturing; (8) sphere of production of "ordinary" products by smart manufacturing; (9) sphere of production of "ordinary" products by "ordinary" manufacturing.
 Given the reduction of national manufacturing in Ukraine, the development of services to ensure the smartization of manufacturing actually insures the smartization of foreign manufacturing that produces goods that are then imported into Ukraine. Therefore, it is advisable to stimulate the development of smart manufacturing in several directions at the same time: (1) stimulation of the manufacturing as a whole; (2) stimulating the development of smart services and tools for smartization of manufacturing; (3) stimulating the introduction of smart services in manufacturing; (4) stimulation of demand for products produced by the domestic smart manufacturing.
 There are two centers of smartization of manufacturing in Ukraine: (1) traditional manufacturing, as it invests in its own smartization; (2) a small business that creates smart services. The state, which in recent years has turned into an important player in the field of IT services, currently is not working purposefully on the smartization of manufacturing.
 In Ukraine there is also a contradiction between the need to harmonize the domestic economy with the EU market and the arrangement of favorable conditions for the development of smart manufacturing. This contradiction has the potential to be resolved on the basis of local protectionism theory through the expansion and improvement of the practice of applying special economic regimes (for instance, technology parks), and as well as the implementation of institutional and organizational solutions that simultaneously correspond to the provisions of both liberal and protectionist schools of economic theory.
Статтю підготовлено в рамках дослідження за темою «Фінансово-економічне стимулювання розвитку смарт-промисловості» (номер держреєстрації 0122U002165)
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економіка промисловості
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
Smart manufacturing: definition and theory of stimulating deve¬lopment based on local protectionism
Article
published earlier
spellingShingle Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
Вишневський, О.С.
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
title_alt Smart manufacturing: definition and theory of stimulating deve¬lopment based on local protectionism
title_full Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
title_fullStr Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
title_full_unstemmed Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
title_short Смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
title_sort смарт-промисловість: визначення і теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму
topic Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193765
work_keys_str_mv AT višnevsʹkiios smartpromislovístʹviznačennâíteoríâstimulûvannârozvitkunaosnovílokalʹnogoprotekcíonízmu
AT višnevsʹkiios smartmanufacturingdefinitionandtheoryofstimulatingdevelopmentbasedonlocalprotectionism

Ähnliche Einträge