Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України

Важливість підтримки та сприяння розвитку підприємництва обумовлена його позитивним впливом на економічне зростання, інноваційні процеси та добробут населення, здат¬ністю сприяти подоланню сучасних викликів. В Україні підприємницький сектор – сукупність великих, середніх, малих і мікропідприємств, щ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Економіка промисловості
Datum:	2023
1. Verfasser:	Підоричева, І.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Schlagworte:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193768
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України / І.Ю. Підоричева // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 64-91. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193768
record_format	dspace
spelling	Підоричева, І.Ю. 2023-09-30T06:17:29Z 2023-09-30T06:17:29Z 2023 Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України / І.Ю. Підоричева // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 64-91. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.064 JEL: М21, О38, О47 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193768 330.341.1:334.72(477) Важливість підтримки та сприяння розвитку підприємництва обумовлена його позитивним впливом на економічне зростання, інноваційні процеси та добробут населення, здат¬ністю сприяти подоланню сучасних викликів. В Україні підприємницький сектор – сукупність великих, середніх, малих і мікропідприємств, що здійснюють підприємницьку діяльність у країні, – стикається з проблемами передчасної деіндустріалізації, сповільнення інноваційних процесів та їх наслідками у вигляді структурно слабкої, сировинно орієнтованої економіки, які ще більше загострюються в умовах воєнного часу, коли країна зазнає величезних руйнувань і втрат. Вирішення цих питань потребує глибокої структурної перебудови економіки – від сировинної до індустріально-інноваційної, у якій ключову роль відіграватиме підприєм¬ницький сектор. Метою статті є оцінка підприємницького сектору України на предмет виявлення галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами його інноваційної трансформації, як бази для структурної перебудови економіки в сучасних і повоєнних умовах. Оцінювання виконано на основі комплексу запропонованих науково-методичних засад із використанням показників, що відображають рівень інвестицій в інновації та доводять результативність інноваційної діяльності підприємств, станом на довоєнний період, щоб у подальшому (за наявності відповідної статистичної інформації) порівняти одержані оцінки зі структурними характеристиками підприємницького сектору у воєнний та повоєнний періоди. Виявлено наявність галузевих диспропорцій, пов’язаних з економічними можливостями підприємств технологічних секторів переробної промисловості та сектору високотехнологічних наукомістких послуг у здійсненні інноваційної трансформації. Ідентифіковано галузеві диспропорції в рівнях технологомісткості реалізованої інноваційної продукції в підприємницькому секторі. Розкрито галузеві диспропорції в рівнях інноваційної ефективності підприємницького сектору за видами економічної діяльності (ВЕД), які істотно варіюються за галузями залежно від їх специфіки, економічного стану та інших умов. Здійснено групування ВЕД за рівнем інноваційної ефективності (ІЕ), визначено, що більшість із них належать до групи з низьким рівнем ІЕ, що свідчить про нерівномірність інвестиційно-інноваційного розвитку підприємницького сектору України. Компаративний аналіз підприємницьких секторів України, інноваційно розвинутих країн і країн-аналогів за показниками, які характеризують стан розвитку технологомісткої промисловості, засвідчив відставання національної економіки від обох груп країн і необхідність її структурної перебудови в напрямі збільшення частки валової доданої вартості переробної промисловості високо- і середньо-високотехнологічних галузей. Виконане дослідження формує наукове підґрунтя для включення відповідних дій до державної політики з метою створення сприятливих умов для сучасного та повоєнного відновлення економіки України на принципово нових, конкурентних та інноваційних, засадах. The importance of supporting and promoting entrepreneurship development is due to its positive impact on economic growth, innovation processes, and the population welfare, the ability to contribute to the solution of modern challenges. In Ukraine, the entrepreneurial sector – the totality of large, medium, small, and micro-enterprises that carry out entrepreneurial activities in the country – faces problems of premature deindustrialization, slowing down innovation processes and their consequences in the form of a structurally weak, resource-based economy, which are further exacerbated in wartime conditions, when the country suffers from huge destruction and losses. Solving these problems requires a deep economic restructuring – from raw materials to industrial-innovative economy – in which the entrepreneurial sector will play a key role. The article aims to assess sectoral maladjustments of the Ukrainian entrepreneurial sector related to the need for innovative transformation as a basis for economic restructuring in modern and post-war conditions. The assessment was performed based on a set of proposed scientific and methodological foundations using indicators reflecting the level of investment in innovation and proving the effectiveness of enterprises' innovative activities, as of the pre-war period, to further (if relevant statistical information is available) compare the obtained estimates with the structural characteristics of the entrepreneurial sector during the war and post-war periods. It has been established that there are sectoral maladjustments linked to enterprises' economic opportunities in the technological sectors of the manufacturing and high-tech knowledge-intensive services, when it comes to implementing innovative transformation. Sectoral maladjustments in the levels of technological intensity of the sold innovative products in the entrepreneurial sector have been identified. It has been revealed that there are sectoral maladjustments in the levels of the entrepreneurial sector innovative effectiveness by types of economic activities (TEA), which vary significantly by industries depending on their specifics, economic status and other conditions. A grouping of TEA according to the level of innovative effectiveness (IE) has been made. It has been revealed that most of them belong to the group with a low level of IE, which indicates the unbalanced investment and innovation development of the Ukrainian entrepreneurial sector. A comparative analysis of the entrepreneurial sectors of Ukraine, innovatively developed countries, and peer countries in terms of indicators characterizing the state of technology-intensive industries development showed that the national economy lags behind both groups of countries and the need for its restructuring in the direction of increasing the share of gross value added of the manufacturing of high-technology and medium-high-technology industries. This research forms a scientific basis for substantiating and including appropriate actions in state policies to create favorable conditions for the modern and post-war recovery of the Ukrainian economy on a fundamentally new, competitive and innovative, basis. Статтю підготовлено в рамках виконання науково-дослідного проєкту НАН України «Механізми структурної трансформації підприємницького сектору України на засадах резильєнтного розвитку економіки» (номер держреєстрації 0123U100206). uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України Estimation of sectoral maladjustments linked to the need for innovative transformation of the Ukrainian entrepreneurial sector Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України
spellingShingle	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України Підоричева, І.Ю. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
title_short	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України
title_full	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України
title_fullStr	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України
title_full_unstemmed	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України
title_sort	оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору україни
author	Підоричева, І.Ю.
author_facet	Підоричева, І.Ю.
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
publishDate	2023
language	Ukrainian
container_title	Економіка промисловості
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Estimation of sectoral maladjustments linked to the need for innovative transformation of the Ukrainian entrepreneurial sector
description	Важливість підтримки та сприяння розвитку підприємництва обумовлена його позитивним впливом на економічне зростання, інноваційні процеси та добробут населення, здат¬ністю сприяти подоланню сучасних викликів. В Україні підприємницький сектор – сукупність великих, середніх, малих і мікропідприємств, що здійснюють підприємницьку діяльність у країні, – стикається з проблемами передчасної деіндустріалізації, сповільнення інноваційних процесів та їх наслідками у вигляді структурно слабкої, сировинно орієнтованої економіки, які ще більше загострюються в умовах воєнного часу, коли країна зазнає величезних руйнувань і втрат. Вирішення цих питань потребує глибокої структурної перебудови економіки – від сировинної до індустріально-інноваційної, у якій ключову роль відіграватиме підприєм¬ницький сектор. Метою статті є оцінка підприємницького сектору України на предмет виявлення галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами його інноваційної трансформації, як бази для структурної перебудови економіки в сучасних і повоєнних умовах. Оцінювання виконано на основі комплексу запропонованих науково-методичних засад із використанням показників, що відображають рівень інвестицій в інновації та доводять результативність інноваційної діяльності підприємств, станом на довоєнний період, щоб у подальшому (за наявності відповідної статистичної інформації) порівняти одержані оцінки зі структурними характеристиками підприємницького сектору у воєнний та повоєнний періоди. Виявлено наявність галузевих диспропорцій, пов’язаних з економічними можливостями підприємств технологічних секторів переробної промисловості та сектору високотехнологічних наукомістких послуг у здійсненні інноваційної трансформації. Ідентифіковано галузеві диспропорції в рівнях технологомісткості реалізованої інноваційної продукції в підприємницькому секторі. Розкрито галузеві диспропорції в рівнях інноваційної ефективності підприємницького сектору за видами економічної діяльності (ВЕД), які істотно варіюються за галузями залежно від їх специфіки, економічного стану та інших умов. Здійснено групування ВЕД за рівнем інноваційної ефективності (ІЕ), визначено, що більшість із них належать до групи з низьким рівнем ІЕ, що свідчить про нерівномірність інвестиційно-інноваційного розвитку підприємницького сектору України. Компаративний аналіз підприємницьких секторів України, інноваційно розвинутих країн і країн-аналогів за показниками, які характеризують стан розвитку технологомісткої промисловості, засвідчив відставання національної економіки від обох груп країн і необхідність її структурної перебудови в напрямі збільшення частки валової доданої вартості переробної промисловості високо- і середньо-високотехнологічних галузей. Виконане дослідження формує наукове підґрунтя для включення відповідних дій до державної політики з метою створення сприятливих умов для сучасного та повоєнного відновлення економіки України на принципово нових, конкурентних та інноваційних, засадах. The importance of supporting and promoting entrepreneurship development is due to its positive impact on economic growth, innovation processes, and the population welfare, the ability to contribute to the solution of modern challenges. In Ukraine, the entrepreneurial sector – the totality of large, medium, small, and micro-enterprises that carry out entrepreneurial activities in the country – faces problems of premature deindustrialization, slowing down innovation processes and their consequences in the form of a structurally weak, resource-based economy, which are further exacerbated in wartime conditions, when the country suffers from huge destruction and losses. Solving these problems requires a deep economic restructuring – from raw materials to industrial-innovative economy – in which the entrepreneurial sector will play a key role. The article aims to assess sectoral maladjustments of the Ukrainian entrepreneurial sector related to the need for innovative transformation as a basis for economic restructuring in modern and post-war conditions. The assessment was performed based on a set of proposed scientific and methodological foundations using indicators reflecting the level of investment in innovation and proving the effectiveness of enterprises' innovative activities, as of the pre-war period, to further (if relevant statistical information is available) compare the obtained estimates with the structural characteristics of the entrepreneurial sector during the war and post-war periods. It has been established that there are sectoral maladjustments linked to enterprises' economic opportunities in the technological sectors of the manufacturing and high-tech knowledge-intensive services, when it comes to implementing innovative transformation. Sectoral maladjustments in the levels of technological intensity of the sold innovative products in the entrepreneurial sector have been identified. It has been revealed that there are sectoral maladjustments in the levels of the entrepreneurial sector innovative effectiveness by types of economic activities (TEA), which vary significantly by industries depending on their specifics, economic status and other conditions. A grouping of TEA according to the level of innovative effectiveness (IE) has been made. It has been revealed that most of them belong to the group with a low level of IE, which indicates the unbalanced investment and innovation development of the Ukrainian entrepreneurial sector. A comparative analysis of the entrepreneurial sectors of Ukraine, innovatively developed countries, and peer countries in terms of indicators characterizing the state of technology-intensive industries development showed that the national economy lags behind both groups of countries and the need for its restructuring in the direction of increasing the share of gross value added of the manufacturing of high-technology and medium-high-technology industries. This research forms a scientific basis for substantiating and including appropriate actions in state policies to create favorable conditions for the modern and post-war recovery of the Ukrainian economy on a fundamentally new, competitive and innovative, basis.
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193768
citation_txt	Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України / І.Ю. Підоричева // Економіка промисловості. — 2023. — № 3 (103). — С. 64-91. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT pídoričevaíû ocínkagaluzevihdisproporcíipovâzanihízpotrebamiínnovacíinoítransformacíípídpriêmnicʹkogosektoruukraíni AT pídoričevaíû estimationofsectoralmaladjustmentslinkedtotheneedforinnovativetransformationoftheukrainianentrepreneurialsector
first_indexed	2025-11-24T16:10:26Z
last_indexed	2025-11-24T16:10:26Z
_version_	1850484186465435648
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) УДК 330.341.1:334.72(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.064 Ірина Юріївна Підоричева, д-р екон. наук, завідувач сектору Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: pidoricheva@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4622-8997 ОЦІНКА ГАЛУЗЕВИХ ДИСПРОПОРЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПОТРЕБАМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ1 Важливість підтримки та сприяння розвитку підприємництва обумовлена його позити- вним впливом на економічне зростання, інноваційні процеси та добробут населення, здатні- стю сприяти подоланню сучасних викликів. В Україні підприємницький сектор – сукупність великих, середніх, малих і мікропідприємств, що здійснюють підприємницьку діяльність у країні, – стикається з проблемами передчасної деіндустріалізації, сповільнення інноваційних процесів та їх наслідками у вигляді структурно слабкої, сировинно орієнтованої економіки, які ще більше загострюються в умовах воєнного часу, коли країна зазнає величезних руйну- вань і втрат. Вирішення цих питань потребує глибокої структурної перебудови економіки – від сировинної до індустріально-інноваційної, у якій ключову роль відіграватиме підприєм- ницький сектор. Метою статті є оцінка підприємницького сектору України на предмет виявлення галу- зевих диспропорцій, пов’язаних із потребами його інноваційної трансформації, як бази для структурної перебудови економіки в сучасних і повоєнних умовах. Оцінювання виконано на основі комплексу запропонованих науково-методичних засад із використанням показників, що відображають рівень інвестицій в інновації та доводять результативність інноваційної діяльності підприємств, станом на довоєнний період, щоб у подальшому (за наявності відпо- відної статистичної інформації) порівняти одержані оцінки зі структурними характеристи- ками підприємницького сектору у воєнний та повоєнний періоди. Виявлено наявність галузевих диспропорцій, пов’язаних з економічними можливос- тями підприємств технологічних секторів переробної промисловості та сектору високотех- нологічних наукомістких послуг у здійсненні інноваційної трансформації. Ідентифіковано галузеві диспропорції в рівнях технологомісткості реалізованої інноваційної продукції в під- приємницькому секторі. Розкрито галузеві диспропорції в рівнях інноваційної ефективності підприємницького сектору за видами економічної діяльності (ВЕД), які істотно варіюються за галузями залежно від їх специфіки, економічного стану та інших умов. Здійснено групу- вання ВЕД за рівнем інноваційної ефективності (ІЕ), визначено, що більшість із них нале- жать до групи з низьким рівнем ІЕ, що свідчить про нерівномірність інвестиційно-інновацій- ного розвитку підприємницького сектору України. 1 Статтю підготовлено в рамках виконання науково-дослідного проєкту НАН України «Механізми структурної трансформації підприємницького сектору України на засадах резильєнтного розвитку еконо- міки» (номер держреєстрації 0123U100206). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2023 ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2023, № 3 (103) Компаративний аналіз підприємницьких секторів України, інноваційно розвинутих країн і країн-аналогів за показниками, які характеризують стан розвитку технологомісткої промисловості, засвідчив відставання національної економіки від обох груп країн і необхід- ність її структурної перебудови в напрямі збільшення частки валової доданої вартості пере- робної промисловості високо- і середньо-високотехнологічних галузей. Виконане дослідження формує наукове підґрунтя для включення відповідних дій до державної політики з метою створення сприятливих умов для сучасного та повоєнного від- новлення економіки України на принципово нових, конкурентних та інноваційних, засадах. Ключові слова: підприємницький сектор, галузеві диспропорції, інноваційна трансфо- рмація, структурна перебудова економіки, інвестиції, інновації, переробна промисловість, наукомісткі послуги, відновлення економіки. JEL: М21, О38, О47 Глибока соціально-економічна криза, яку переживає Україна внаслідок масштаб- них бойових дій, спонукає до дослідження факторів, здатних прискорити її віднов- лення, мінімізуючи негативні наслідки для економіки та суспільства. Серед цих факто- рів підприємництво набуває все більшого значення з огляду на його позитивний вплив на економічне зростання, інноваційні про- цеси та добробут населення, здатність спри- яти вирішенню соціальних, економічних, екологічних і культурних викликів (Amorós, Cristi, Naudé, 2021; Bosma et al., 2018; Galindo, Méndez, 2014; Lee, 2023). В Україні, на відміну від розвинутих країн, підприємницький сектор – сукуп- ність великих, середніх, малих і мікропідп- риємств, які здійснюють підприємницьку діяльність у країні, – стикається з проб- лемами передчасної деіндустріалізації (premature deindustrialization) (Rodrik, 2016; Кіндзерський, 2021, c. 13-17), які проявля- ються в падінні обсягів промислового виро- бництва, скороченні зайнятості у промисло- вості та її внеску у ВВП, технологічному спрощенні виробництва, вимиванні кваліфі- кованої робочої сили до інших країн, що зрештою призводить до нестабільності, вра- зливості та структурної слабкості еконо- міки, закріплення за країною невигідної міжнародної сировинної спеціалізації. Так, частка переробної промисловості у ВВП України за 1995-2022 рр. знизилася майже в 4 рази – з 31 до 8%, що на 8% нижче за середньосвітовий показник (The World Bank, 2022а). Якщо порівняти Україну з країнами-аналогами (Словаччиною, Поль- щею та Румунією), з якими на початку 1990- х років вона мала приблизно однаковий рі- вень економічного благополуччя та які на- разі мають розвинуту промислову базу, ус- пішно перейшли від адміністративно-ко- мандної до ринкової економіки і є країнами- членами ЄС, то відставання від них за цим показником складає 6-10%, а за обсягом ВВП на душу населення за паритетом купі- вельної спроможності вони у 2,95-3,41 раза випереджають Україну (The World Bank, 2022b). Упродовж 2015-2022 рр. сповільни- лися й інноваційні процеси в країні. Про це, зокрема, свідчить: спадна динаміка позицій України в рейтингу Європейського іннова- ційного табло (European Innovation Score- board) – інструменту оцінювання ефектив- ності національних інноваційних екосистем країн-членів ЄС та деяких інших, у тому чи- слі асоційованих з ЄС країн; зменшення кі- лькості інноваційно активних підприємств, яка складає лише 8,5% загальної кількості підприємств (у промисловості цей показник не набагато вищий – 12,9%), що у 6 та 4 рази відповідно менше, ніж у середньому по ЄС, де ця частка перебуває на рівні понад 50%; скорочення частки витрат на інновації, яка зменшилася з 0,69 до 0,55% від ВВП (European Commission, 2023; Pidorycheva, Liashenko, 2023, p. 299-300; Pidorycheva, 2021, p. 684-685). Подолання негативних те- нденцій у розвитку національної економіки та її промислового сектору, що сформува- лися в довоєнний час, відновлення країни на –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) тлі величезних руйнувань і втрат, завданих через повномасштабне вторгнення РФ (The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations, 2023), потребує глибокої структурної перебудови економіки – від сировинної до індустріа- льно-інноваційної. Одним із головних за- вдань на цьому шляху є мобілізація потен- ціалу підприємницького сектору, створення сприятливих умов для спрямування його ді- яльності на виробництво промислової про- дукції з високою доданою вартістю та на- дання наукомістких, зокрема високотехно- логічних, послуг. В історії економічної думки підприє- мництво завжди викликало особливий інте- рес серед науковців. Першими вченими, які ввели в економічну теорію поняття «під- приємець» і почали досліджувати фено- мен підприємницької діяльності, є Р. Кан- тільйон, А. Сміт, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, Й. Шумпетер. У сучасній зарубіжній науко- вій літературі підприємництво розгляда- ється з різних точок зору. По-перше, на індивідуальному та мік- рорівнях, де акцентується увага на: підприємницькій освіті (Tkachenko, Kuzior, Kwilinski, 2019), особистих якостях і характеристиках підприємців, зв’язку пев- них рис особистостей з їх підприємниць- кими намірами та успіхом бізнесу: йдеться про такі риси, як схильність до ризику, ціле- спрямованість, підприємницька кмітли- вість, самоефективність і самоконтроль (Elnadi, Gheith, 2023; Ouni, Boujelbene, 2023); мотивації підприємців розпочати вла- сну справу і на тому, як це впливає на їхній добробут, якщо порівняти його з добробу- том найманих працівників (Amorós, Cristi, Naudé, 2021); традиційній та цифровій фінансовій інклюзії, особливо щодо розвитку малого та середнього підприємництва (Ren, Wang, Liu, 2023; Yang, Zhang, 2020) та інших пов’язаних із цим питань. По-друге, на державному рівні та рі- вні міждержавних міжнародних процесів. Тут вивчається вплив контексту – політич- них дій та інституційних умов – на підприє- мницьку діяльність і вплив підприємництва на економічне зростання як ізольовано, так і в їх взаємозв’язку. Серед зарубіжних фа- хівців, які досліджують ці питання, слід від- значити N. Bosma, J. Content, M. Sanders і E. Stam, які розкрили зв’язок між інститу- ційними характеристиками, типами підпри- ємницької діяльності та рівнем економіч- ного зростання 25 європейських країн у пе- ріод 2003-2014 рр. Результати виконаного ними аналізу засвідчили наявність позитив- ного зв’язку між інститутами й економіч- ним зростанням через підприємництво (Bosma et al., 2018). M.-Á. Galindo і M. Mén- dez зосередилися на пошуку взаємовпливів між створенням інновацій, підприємниць- кою діяльністю та економічним зростанням і виявили, що всі три змінні мають позитив- ний вплив одна на одну (Galindo, Méndez, 2014). M. Castaño, M. Méndez і M. Galindo на прикладі 13 країн-членів ЄС дослідили вплив державної політики на підприємниц- тво та опосередковано на економічне зрос- тання, враховуючи особливості та про- блеми кожної країни (Castaño, Méndez, Galindo, 2016). В іншому дослідженні (Castaño, Méndez, Galindo, 2015) вони про- аналізували дві групи країн: 15 європейсь- ких країн і 12 країн Латинської Америки та Карибського басейну. Було встановлено, що соціальні, економічні та культурні фак- тори впливають на підприємництво, але сила цього впливу є різною залежно від групи досліджуваних країн. Привертає увагу дослідження (Hoppmann, Vermeer, 2020), присвячене визначенню інституцій- них переливів через національні кордони і тому, в який спосіб вони стимулюють внут- рішню підприємницьку діяльність (на прик- ладі сонячної фотоелектричної промисло- вості). В Україні теоретичним і практичним аспектам проблем розвитку підприємниць- кої діяльності присвячено дослідження, ви- конані в Інституті економіки промисловості НАН України, Інституті економіки і про- гнозування НАН України, Інституті ринку і економіко-екологічних досліджень НАН –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2023, № 3 (103) України, Інституті регіональних дослі- джень ім. М. І. Долішнього НАН України, інших дослідницьких, науково-освітніх і професійно-аналітичних центрах. Це, зок- рема роботи Б. Буркинського, А. Бутенка, О. Лайка, Н. Шлафман (Буркинський, Лай- ко, Шлафман, Горячук, 2021; Буркинський, Лайко, Шлафман, 2020; Бутенко, Шлафман, Бондаренко, 2017; Бутенко, Шлафман, 2015), С. Іщук, Л. Созанського (Іщук, Соза- нський, 2021), В. Ляшенка (Pidorycheva, Liashenko, 2023; Ляшенко, Толмачова, 2021; Ляшенко, Ковчуга, 2018), В. Небрат (Не- брат, 2017), О. Тулай (Tulai et al., 2022), А. Фіалковської (Фіалковська, 2021). Віддаючи належне науковому доро- бку науковців, слід зазначити, що повоєнне відновлення України потребує особливої підтримки та сприяння розвитку підприєм- ництва, наукового обґрунтування доцільно- сті та напрямів якісних змін підприємниць- кого сектору національної економіки, а та- кож аналізу його галузевої структури для виявлення існуючих диспропорцій та розро- блення заходів щодо їх подолання як основи для структурної перебудови економіки до вищих технологічних рівнів. Метою статті є оцінка підприємниць- кого сектору України на предмет виявлення галузевих диспропорцій, пов’язаних із пот- ребами його інноваційної трансформації, як бази для структурної перебудови економіки в сучасних і повоєнних умовах. Згідно з основними положеннями тео- рії систем (Bertalanffy, 1968) підприємниць- кий сектор можна розглядати з двох точок зору. З одного боку, як інтегровану частину економічної системи, що взаємодіє з ін- шими її складовими – державним сектором, суспільством, зовнішнім середовищем, а з іншого ‒ як самостійну систему, складний організм, який має багато складових елеме- нтів, які пов’язані та взаємодіють між со- бою. У будь-якій системі можуть виникати диспропорції. У такому разі окремі її еле- менти домінують над іншими або не вико- нують своїх функцій. Відповідно галузеві диспропорції підприємницького сектору виникають, якщо в структурі економіки порушується баланс між галузями вбік пев- них виробництв і видів діяльності (йдеться про низькотехнологічні виробництва та сферу нескладних послуг), якщо поточний стан розвитку підприємницького сектору не відповідає національним інтересам та не є конкурентним на тлі розгортання у світі Індустрії 4.0-5.0 (European Commission, 2022; Збаразська, 2023; Череватський, 2023), якщо держава дотримується полі- тики невтручання або використовує неефе- ктивні інструменти підтримки і стимулю- вання підприємницької діяльності та інно- вацій. Під інноваційною трансформацією підприємницького сектору розуміється пе- рехід від традиційних, застарілих до сучас- них, передових технологій, форм організа- ції діяльності, методів маркетингу у вироб- ництві та реалізації продукції (наданні пос- луг) в інтересах підвищення конкуренто- спроможності галузей і секторів економіки, створення нових можливостей для розвитку бізнесу. Науково-методичні засади для оцінювання галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сек- тору України Для оцінювання підприємницького сектору України на предмет виявлення га- лузевих диспропорцій, пов’язаних із потре- бами його інноваційної трансформації, пот- рібно проаналізувати параметри інновацій- ного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності в розрізі галузей промисловості (видів промислової діяльності) та сфери по- слуг. З цією метою пропонується такий ком- плекс методичних засад. 1. В умовах євроінтеграції України для виявлення галузевих диспропорцій до- цільно скористатися оновленою версією Статистичної класифікації видів економіч- ної діяльності Європейського Співтоварис- тва NACE Rev. 2 (Eurostat, 2009), яка відпо- відає четвертій редакції Міжнародної стан- дартної галузевої класифікації всіх видів економічної діяльності (International Stan- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) dard Industrial Classification of All Economic Activities ‒ ISIC). Ця класифікація є сучас- ним стандартом для країн-членів ЄС, країн ‒ асоційованих членів ЄС та інших країн, які гармонізували національні класифікатори і статистичні дані з європейськими стандар- тами. При групуванні видів промислової ді- яльності (ВПД) за рівнем технологічного розвитку Євростат використовує два крите- рії – частку витрат на дослідження і розро- бки (ДіР) у доданій вартості та частку пер- соналу з вищою освітою – та агрегує їх за двозначними і тризначними цифровими ко- дами (табл. 1). Таблиця 1 – Групування видів промислової діяльності за рівнем технологомісткості від- повідно до NACE Rev. 2 Код NACE Rev. 2 ВПД Технологіч- ний сектор 21 Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів Високотех- нологічний (high- technology) 26 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 30.3 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів та відповід- ного обладнання 20 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції Середньо- високотех- нологічний (medium- high- technology) 25.4 Виробництво зброї та боєприпасів 27 Виробництво електричного устаткування 28 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупо- вань 29 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів 30 Виробництво інших транспортних засобів (без урахування 30.1 і 30.3) 32.5 Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і приладів 18.2 Тиражування записаної інформації Середньо- низькотех- нологічний (medium- low- technology) 19 Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення 22 Виробництво гумових і пластмасових виробів 23 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 24 Металургійне виробництво 25 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування (без урахування 25.4) 30.1 Будування суден і човнів 33 Ремонт і монтаж машин та устаткування 10 Виробництво харчових продуктів Низькотех- нологічний (low- technology) 11 Виробництво напоїв 12 Виробництво тютюнових виробів 13 Текстильне виробництво 14 Виробництво одягу 15 Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 16 Оброблення деревини та виготовлення виробів із деревини, крім меблів 17 Виробництво паперу та паперових виробів 18 Поліграфічна діяльність (без урахування 18.2) 31 Виробництво меблів 32 Виробництво іншої продукції (без урахування 32.5) Джерело: складено за (Eurostat, 2009). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2023, № 3 (103) Аналогічно до вищенаведеного під- ходу Євростат визначає рівень наукомістко- сті послуг, поділяючи їх на наукомісткі (knowledge-intensive services ‒ KIS) та менш наукомісткі послуги (less knowledge-inten- sive services ‒ LKIS). Агрегація послуг здій- снюється на другому рівні NACE. У рамках даного дослідження інтерес становлять по- слуги, які відрізняються високим рівнем на- укової складності та знаннємісткості, тому в табл. 2 наведено класифікацію саме таких послуг. Таблиця 2 – Групування послуг за рівнем наукомісткості відповідно до NACE Rev. 2 Код NACE Rev. 2 ВЕД Рівень наукомісткості послуг 59 Виробництво кінофільмів, відео- і телевізійних програм, звуко- запис та видання музичних творів Високотехнологі- чні наукомісткі послуги (high- tech knowledge- intensive services) 60 Діяльність у галузі телебачення і радіомовлення 61 Телекомунікації 62 Розроблення комп’ютерного програмного забезпечення, консультаційні послуги в цій галузі та інші супутні послуги 63 Інформаційна діяльність 72 Наукові дослідження і розробки 50 Водний транспорт Наукомісткі рин- кові послуги (за винятком високо- технологічних і фінансових) (knowledge- intensive market services (exclu- ding high-tech and financial services)) 51 Повітряний транспорт 69 Юридична та бухгалтерська діяльність 70 Діяльність головних офісів; консультування з питань управління 71 Архітектурна та інженерна діяльність; технічне випробову- вання та аналіз 73 Реклама та маркетингові дослідження 74 Інша професійна, наукова і технічна діяльність 78 Діяльність із працевлаштування 80 Охоронна та слідча діяльність 64 Надання фінансових послуг, окрім страхування та пенсійного забезпечення Наукомісткі фі- нансові послуги (knowledge-inten- sive financial ser- vices) 65 Страхування, перестрахування та пенсійне забезпечення, окрім обов’язкового соціального страхування 66 Допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування 58 Видавнича діяльність Інші наукомісткі послуги (other knowledge-inten- sive services) 75 Ветеринарна діяльність 84 Державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страху- вання 85 Освіта 86 Діяльність у сфері охорони здоров’я 87 Діяльність установ соціального захисту населення 88 Соціальна робота без надання проживання 90 Творча, мистецька та розважальна діяльність 91 Бібліотеки, архіви, музеї та інша культурна діяльність 92 Діяльність з організації та проведення азартних ігор й укла- дання парі 93 Спортивна діяльність, розваги та відпочинок Джерело: складено за (Eurostat, 2009; Eurostat Statistic Explained, 2023). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) 2. Для оцінювання галузевих диспро- порцій потрібно використати показники, за якими здійснюється збір статистичної інфо- рмації, а їхня сукупність є однорідною та порівняльною. Слід відзначити, що не всі важливі виміри інноваційної діяльності під- приємств охоплені державним статистич- ним спостереженням, державна статистика містить обмежене коло показників, за якими можна виконати таку оцінку, особ- ливо в розрізі видів економічної діяльності за класифікацією NACE Rev. 2. Статисти- чна інформація за ВЕД надається за двозна- чними цифровими кодами, укрупнено на кшталт 10+11+12, що не дає змоги здійс- нити коректну оцінку. Ще більш скороче- ною є інформація за галузями сфери пос- луг ‒ вона надається не за всіма розділами КВЕД, узагальнено та більшість із неї при- рівнюється до конфіденційної. З огляду на це, є можливість виконати оцінку лише за групою високотехнологічних наукомістких послуг. Через зміну методології розрахунку багатьох статистичних показників і неодно- рідність їх подання протягом останніх де- сяти років більшість статистичних даних не порівнянні між собою або не надаються Державною службою статистики (Держком- статом) України систематично в динаміці. Так, якщо до 2014 р. державне статистичне спостереження щодо інноваційної діяльно- сті підприємств здійснювалося за всіма ка- тегоріями підприємств (окрім мікропідпри- ємств), то починаючи з 2015 р. обмежується лише середніми та великими. Тому при ви- рішенні поставленого завдання доцільно спиратися не тільки на дані державної ста- тистики, але і на деякі показники міжнарод- них організацій. 3. Оскільки статистична інформація щодо сфери інноваційної діяльності підпри- ємств надається Держкомстатом України із запізненням у два роки, оцінку галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємниць- кого сектору, буде виконано станом на 2020 р. до повномасштабної війни в Україні з тим, щоб у подальшому порівняти одер- жані оцінки зі структурними характерис- тиками підприємницького сектору у воєн- ний та повоєнний періоди. 4. Відібрані показники мають бути змістовними, відображати найбільш суттєві риси інноваційної діяльності підприємств, ураховувати їх кількісні та якісні параме- три, що дасть змогу оцінити рівень і потен- ціал інноваційності кожної галузі. Такі по- казники, як кількість інноваційно активних підприємств (ІАП), зокрема їх розподіл за видами впроваджуваних інновацій (техно- логічні, організаційні, маркетингові), час- тка ІАП у загальній кількості підприємств, є дещо обмеженими щодо своєї інформати- вності, тому що свідчать здебільшого про наявність інноваційних процесів у підприє- мницькому секторі, проте не відображають їх інтенсивність і результативність, рівень спроможності галузей до генерації, упрова- дження інновацій та інші параметри. 5. З огляду на те, що підприємства рі- зних галузей суттєво відрізняються за рів- нем інноваційної активності, при оціню- ванні доцільно брати не абсолютні, а відно- сні показники, які більш об’єктивно висвіт- люють стан досліджуваних процесів. Оцінка галузевих диспропорцій підприємницького сектору України з то- чки зору потреб його інноваційної транс- формації Виходячи з методичних позицій відіб- рано низку показників, за якими можна ідентифікувати галузеві диспропорції підп- риємницького сектору України з точки зору потреб його інноваційної трансформації відповідно до статистичної класифікації NACE Rev. 2. Об’єктом оцінювання є підп- риємства, які здійснюють інноваційну дія- льність і використовують передові техноло- гії, за видами економічної діяльності. Найбільш важливими в оцінюванні галузевих диспропорцій, пов’язаних із пот- ребами інноваційної трансформації підпри- ємницького сектору, є показники, що відо- бражають рівень інвестицій в інновації та доводять результативність інноваційної дія- льності підприємств. Для цього обрано таку групу показників: –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2023, № 3 (103) обсяг витрат на інновації у розраху- нку на 1 ІАП, тис. грн; обсяг витрат на внутрішні науково- дослідні роботи (НДР) у розрахунку на 1 ІАП, тис. грн; обсяг реалізованої інноваційної про- дукції (РІП) у розрахунку на 1 ІАП, тис. грн; обсяг реалізованої інноваційної про- дукції, нової для ринку, у розрахунку на 1 ІАП, тис. грн; співвідношення між обсягами РІП і витратами на інновації, %. Витрати на інновації є ключовою умо- вою інноваційної трансформації підпри- ємств, оскільки формують економічні мож- ливості для НДР, придбання нових техноло- гій і знань, удосконалення навичок персо- налу та задоволення інших потреб, пов’яза- них із підвищенням рівня науко- і техноло- гомісткості галузей. Розрахунки, наведені в табл. 3, свідчать, що динаміка обсягів інно- ваційних витрат підприємств має нестабіль- ний характер за ВЕД і тенденцію до зни- ження загалом по економіці. Особливо це стосується витрат на внутрішні науково-до- слідні роботи: у розрахунку на 1 ІАП па- діння за 2018-2020 рр. склало 43,1%. Певне зростання загальних витрат на інновації по- значилось у переробній промисловості (на 1,1%), однак за витратами на власні НДР спостерігалося суттєве падіння (на 10,5%). За технологічними секторами переро- бної промисловості динаміка витрат різ- ниться. Так, у високотехнологічному сек- торі відбулося зростання як загальних ви- трат на інновації, так і витрат на внутрішні НДР у 2,3 та 1,2 раза відповідно, однак ви- ключно за рахунок фармацевтичної галузі. Як результат, частка сектору в загальних інноваційних витратах і витратах на внутрі- шні НДР по економіці загалом зросла до 9,5 і 10,7% відповідно. Це вказує на зацікавленість фармаце- втичних підприємств у зміцненні своєї інноваційної конкурентоспроможності, а також на підвищення рівня науково-техно- логічного розвитку вітчизняних фармацев- тичних виробництв, що забезпечує здат- ність підприємств створювати інноваційну продукцію. Дійсно, переважна більшість підприємств фармацевтичної галузі відда- ють перевагу самостійному розробленню інноваційної продукції (73,2% від загальної кількості ІАП галузі), ніж модифікації про- дукції, яка була розроблена іншими підпри- ємствами (26,8%) (Державна служба стати- стики України, 2021, с. 152). Аналогічна інноваційна поведінка простежується на підприємствах, які виробляють комп’юте- ри, електронну та оптичну продукцію (67,1% проти 8,6% (Державна служба стати- стики України, 2021, с. 154)), однак ця га- лузь суттєво скоротила витрати на інновації впродовж досліджуваного періоду. Це не обов’язково може свідчити про зату- хання інноваційних процесів ‒ підприємс- тва цієї галузі можуть використовувати більш ефективні технології, які не потребу- ють значних щорічних інвестицій і дозволя- ють отримувати значні результати за менші витрати. Для підтвердження (спростування) такого припущення потрібно проаналі- зувати результативність інноваційної діяль- ності підприємств галузі, яка в даному дослідженні оцінюється за допомогою по- казника обсягу реалізованої інноваційної продукції. Більшість галузей середньо-високоте- хнологічного сектору демонструють тенде- нцію до зниження інвестиційно-інновацій- ної активності, окрім підприємств хімічної промисловості, які підвищили загальні ін- новаційні витрати у 2 рази, але водночас суттєво скоротили інвестиції на внутрішні НДР (на 85,3%). Це може вказувати на те, що підприємства зосереджуються на поточ- ному вдосконаленні технологій і продукції, що потребує збільшення недослідницьких витрат. З’ясувати, якими є обсяги інвести- цій в інновації підприємств інших галузей цього сектору, немає можливості через укрупнене надання державної статистичної інформації. Однак загалом підприємства, які виробляють електричне устаткування, автотранспортні засоби, причепи і напів- причепи, інші машини та обладнання, зни- зили інвестиції в інновації, у тому числі на –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Таблиця 3 – Динаміка обсягу та структура витрат на інновації інноваційно активних підприємств за видами економічної дія- льності й технологічними секторами переробної промисловості України, млн грн Код NACE Rev. 2 Загальний обсяг витрат на іннова- ції Обсяг витрат на інновації в розраху- нку на 1 ІАП У т.ч. витрати на внутрішні НДР У т.ч. витрати на внутрішні НДР у розрахунку на 1 ІАП Структура витрат за ВЕД загальних витрат витрат на внутрішні НДР 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 2 0 р ., % д о 2 0 1 8 р . 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 2 0 р ., % д о 2 0 1 8 р . 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 1 8 2 0 2 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Усього по економіці України 25027,9 23329,6 10,9 10,2 93,6 7857,8 6606,3 5,1 2,9 56,9 100 100 100 100 С Переробна промисловість 13187,0 13346,7 9,1 9,2 101,1 2768,0 2523,3 1,9 1,7 89,5 52,7 57,2 35,2 38,2 Високотехнологічний сектор 21 Виробництво основних фармацев- тичних продуктів і препаратів 603,7 1868,1 14,7 45,6 310,2 363,1 588,8 8,9 14,4 161,8 2,4 8,0 4,6 8,9 26 Виробництво комп’ютерів, елект- ронної та оптичної продукції 482,1 349,4 6,9 4,9 71,0 280,9 116,0 4,0 1,7 42,5 1,9 1,5 3,6 1,8 Усього за сектором 1085,8 2217,5 21,6 50,5 233,8 644,0 704,8 12,9 16,1 124,8 4,3 9,5 8,2 10,7 Середньо-високотехнологічний сектор 20 Виробництво хімічних речовин і хі- мічної продукції 516,7 1025,2 5,2 10,4 200,0 337,9 46,7 3,4 0,5 14,7 2,1 4,4 4,3 0,7 27+28 +29+30 Виробництво електричного устат- кування; машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань; автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; інших транспорт- них засобів 2931,8 2503,4 10,1 8,6 85,1 1432,3 1162,6 4,9 4,0 81,6 11,7 10,7 18,2 17,6 Усього за сектором 3448,5 3528,6 15,3 19,0 124,2 1770,2 1209,3 8,3 4,5 54,2 13,8 15,1 22,5 18,3 Середньо-низькотехнологічний сектор 19+22 Виробництво коксу та продуктів нафтопероблення; гумових і пласт- масових виробів 548,3 699,6 6,8 8,7 127,9 21,1 к* 0,3 к - 2,2 3,0 0,3 - – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м іка п р о м и сло во ст і E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 7 2 IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X E co n . p ro m isl. 2 0 2 3 , № 3 (1 0 3 ) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2023, № 3 (103) Закінчення таблиці 3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 23 Виробництво іншої неметалевої мі- неральної продукції 579,4 209,1 5,9 2,1 35,6 к 68,1 к 0,7 - 2,3 0,9 - 1,0 24 Металургійне виробництво 3899,7 1924,2 99,9 49,3 49,3 14,3 к 0,4 к - 15,6 8,2 0,2 - 25 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 703,3 289,2 6,1 2,5 41,0 120,6 37,2 1,0 0,3 30,0 2,8 1,2 1,5 0,6 Усього за сектором 5730,7 3122,1 118,7 62,6 52,7 156,0 105,3 1,7 1,0 58,8 22,9 13,4 2,0 1,6 Низькотехнологічний сектор 10+11 +12 Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів к к к к к 46,5 к 0,1 к - - 0,6 - 13+14 +15 Текстильне виробництво, виробни- цтво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів 138,0 128,6 1,8 1,7 94,4 30,8 к 0,4 к - 0,6 0,6 0,4 - 16+17 +18 Виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та поліграфі- чна діяльність 824,3 659,3 8,1 6,5 80,2 к 79,3 к 0,8 - 3,3 2,8 - 1,2 31+32 +33 Виробництво меблів, іншої продук- ції, ремонт і монтаж машин і устат- кування 237,3 167,2 1,9 1,4 73,7 74,4 62,4 0,6 0,5 83,3 0,9 0,7 0,9 0,9 Усього за сектором 1199,6 955,1 11,8 9,6 81,4 151,7 141,7 1,1 1,3 118,2 4,8 4,1 1,9 2,1 G – S 45 – 96 Сфера послуг 9889,0 7897,7 13,5 10,8 80,0 4670,6 3762,8 6,4 5,1 79,7 39,5 33,9 59,4 57,0 Сектор високотехнологічних наукомістких послуг 61 Телекомунікації 312,7 285,6 10,1 9,2 91,1 к к к к - 1,2 1,2 - - 62 Комп’ютерне програмування, кон- сультування та інші супутні пос- луги 297,6 510,6 5,7 9,8 171,9 к 51,7 к 0,9 - 1,2 2,2 - 0,8 63 Інформаційні послуги 42,8 12,5 3,3 0,9 27,3 к - к - - 0,2 0,1 - - 72 Наукові дослідження і розробки 4537,5 3762,7 57,4 47,6 82,9 3209,8 2211,6 40,6 28,0 69,0 18,1 16,1 40,8 33,5 Усього за сектором 5190,6 4571,4 76,5 67,5 88,2 3209,8 2263,3 40,6 28,9 71,2 20,7 19,6 40,8 34,3 Джерело: розраховано і складено за (Державна служба статистики України, 2021, с. 107-109, 125-138). к* ‒ конфіденційна інформація. – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м іка п р о м и сло во ст і E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X E co n . p ro m isl. 7 3 2 0 2 3 , № 3 (1 0 3 ) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) внутрішні НДР, на 1/6 частину відносно рі- вня 2018 р. А в загальній структурі іннова- ційних витрат частка цього сектору є найбі- льшою – 15,1 і 18,3%, що свідчить про пере- важну дослідницьку спрямованість та висо- кий інноваційний потенціал порівняно з ін- шими секторами економіки. Найменш орієнтованими на іннова- ційну трансформацію є підприємства серед- ньо-низькотехнологічного та низькотехно- логічного секторів. В усіх їх галузях, окрім виробництва коксу та продуктів нафтопере- роблення, виробництва гумових і пластма- сових виробів, спостерігалася тенденція до зниження інноваційних витрат. Це свідчить про те, що підприємства цих галузей не ма- ють достатньо стимулів або інвестиційних можливостей (порівняно з двома поперед- німи секторами) для здійснення інновацій- ної діяльності – на це вказує частка секторів у загальній структурі витрат на внутрішні НДР (1,6 і 2,1% відповідно). Однак певні га- лузеві диспропорції все ж таки мають місце: незважаючи на значне зниження загальних інноваційних витрат (на 50%) відносно 2018 р., металургійна галузь є лідером серед інших галузей переробної промисловості за їх абсолютним обсягом (у даному випадку некоректним є співставлення цього показ- ника з агрегованим за групами галузей 27+28+29+30, який є найбільшим). Саме це забезпечує високу частку середньо-низько- технологічного сектору у структурі загаль- них інноваційних витрат (13,4%), за величи- ною якої він поступається лише середньо- високотехнологічному сектору (15,1%). Слід зауважити, що у 2018 р. за середньо- низькотехнологічним сектором було зафік- совано лідерство (22,9%), тоді як частки ви- соко- і середньо-високотехнологічних сек- торів дорівнювали лише 4,3 і 13,8% відпо- відно. Як і в більшості галузей переробної промисловості, у сфері послуг інноваційні витрати знижуються, що свідчить про стаг- націю інноваційної діяльності підприємни- цького сектору економіки України у дово- єнний період. Сектор високотехнологічних наукомістких послуг демонструє аналогі- чну негативну динаміку, окрім галузі комп’ютерного програмування та консуль- тування, де інноваційні витрати зросли більш ніж на 70%. В абсолютному вира- женні найбільші обсяги витрат зафіксовано на підприємствах галузі наукових дослі- джень і розробок ‒ понад 80% загальних інноваційних витрат і близько 97% витрат на внутрішні НДР сектору. Водночас про- аналізувати якісний склад інноваційних ви- трат інших галузей сектору неможливо че- рез засекреченість інформації підприємст- вами. Аналіз рівня інвестицій в інновації та їх структури за ВЕД свідчить про існуючі галузеві диспропорції, пов’язані з економі- чними можливостями підприємств техноло- гічних секторів переробної промисловості та сектору високотехнологічних наукоміст- ких послуг у здійсненні інноваційної транс- формації. При загальному вельми низькому рівні витрат на інновації тенденція до ще бі- льшого їх скорочення створила в довоєнний період загрозу для модернізації вироб- ництв, а в сучасних і повоєнних умовах, ураховуючи масштаби руйнувань і втрат, унеможливлює відновлення економіки Ук- раїни на принципово нових, конкурентних та інноваційних, засадах. Результативність інноваційної діяль- ності підприємств і галузей може бути ви- значена за допомогою показника обсягу ре- алізованої інноваційної продукції, особливо важливо продукції, яка не була раніше пред- ставлена на ринку, що свідчить про дійсно інноваційні зрушення у виробництві та роз- витку сфери послуг. Згідно з розрахунками, наведеними в табл. 4, простежується значне зростання обсягів РІП в економіці (на 52,6%). Це вказує на ефективність інвести- ційно-інноваційної діяльності підприємств, особливо з урахуванням незначного, але па- діння інноваційних витрат у досліджува- ному періоді. До того ж ціни виробників промислової продукції за даний час знизи- лися на 16,2% 1, що підвищує вартісні об- сяги РІП, за виконаними 1 Розраховано за джерелом (Державна служба статистики України, 2023). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2023, № 3 (103) Таблиця 4 – Динаміка обсягу та структура реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) інноваційно активними підп- риємствами за видами економічної діяльності й технологічними секторами переробної промисловості України, млн грн Код NACE Rev. 2 Загальний обсяг РІП Обсяг РІП у розра- хунку на 1 ІАП У т.ч. обсяг РІП, нової для ринку У т.ч. обсяг РІП, нової для ринку, у розрахун- ку на 1 ІАП Структура РІП за ВЕД загальний обсяг РІП РІП, нової для ринку 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 2 0 р ., % д о 2 0 1 8 р . 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 2 0 р ., % д о 2 0 1 8 р . 2 0 1 8 2 0 2 0 2 0 1 8 2 0 2 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Усього по економіці України 39121,4 59510,8 17,1 26,1 152,6 16055,7 10770,3 7032,7 4717,6 67,1 100 100 100 100 С Переробна промисловість 26864,2 44499,8 18,5 30,6 165,4 8520,4 8030,4 5838,5 4883,5 83,6 68,7 74,8 53,1 74,6 Високотехнологічний сектор 21 Виробництво основних фармацев- тичних продуктів і препаратів 892,1 1460,1 21,8 35,6 163,3 97,8 126,2 2384,2 3078,7 129,1 2,3 2,5 0,6 1,2 26 Виробництво комп’ютерів, елек- тронної та оптичної продукції 1096,2 1452,6 15,7 20,8 132,5 234,8 1037,6 3354,8 14822,3 441,8 2,8 2,4 1,5 9,6 Усього за сектором 1988,3 2912,7 37,4 56,4 150,8 332,6 1163,8 5739,0 17901,0 311,9 5,1 4,9 2,1 10,8 Середньо-високотехнологічний сектор 20 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 1186,9 1030,0 11,9 10,4 87,4 470,8 184,8 4755,7 1866,3 39,2 3,0 1,7 2,9 1,7 27+28 +29+30 Виробництво електричного устаткування; машин і устатку- вання, не віднесених до інших угруповань; автотранспортних засобів, причепів і напівприче- пів; інших транспортних засобів 7577,9 9850,0 26,1 33,9 130,0 3116,4 4084,7 10746,3 14085,2 131,1 19,4 16,6 19,4 37,9 Усього за сектором 8764,8 10880,0 38,1 44,4 116,5 3587,2 4269,5 15502,0 15951,5 102,9 22,4 18,3 22,3 39,6 Середньо-низькотехнологічний сектор 19+22 Виробництво коксу та продуктів нафтопероблення; гумових і пластмасових виробів 1279,0 к 15,8 к - к 236,0 к 2914,0 - - - - 2,2 – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м іка п р о м и сло во ст і E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X E co n . p ro m isl. 7 5 2 0 2 3 , № 3 (1 0 3 ) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Закінчення таблиці 4 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 23 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 1084,9 1383,9 11,0 14,0 127,3 61,2 119,9 618,6 1211,6 195,9 2,8 2,3 0,4 1,1 24 Металургійне виробництво 2452,4 14106,2 62,9 36,2 575,6 31,7 к 813,4 к - 6,3 23,7 0,2 - 25 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатку- вання 1536,5 911,1 13,4 7,9 59,0 251,5 53,8 2187,0 467,7 21,4 3,9 1,5 1,6 0,5 Усього за сектором 6352,8 16401,2 103,0 383,6 372,4 344,4 409,7 3619,0 4593,3 126,9 16,2 27,6 2,1 3,8 Низькотехнологічний сектор 10+11 +12 Виробництво харчових продук- тів, напоїв і тютюнових виробів к к к к - 2398,8 965,5 7567,2 3045,8 40,2 - - 14,9 9,0 13+14 +15 Текстильне виробництво, вироб- ництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів 551,7 319,5 7,5 4,3 57,3 к к к к - 1,4 0,5 - - 16+17 +18 Виготовлення виробів з дереви- ни, виробництво паперу та полі- графічна діяльність 1494,8 841,2 14,7 8,2 55,8 к к к к - 3,8 1,4 - - 31+32 +33 Виробництво меблів, іншої про- дукції, ремонт і монтаж машин і устаткування 948,2 632,2 7,5 5,0 66,7 243,4 117,1 1916,4 922,2 48,1 2,4 1,1 1,5 1,1 Усього за сектором 2994,7 1792,9 29,6 17,5 59,1 2642,2 1082,6 9483,6 3968,0 41,8 7,7 3,0 16,5 10,1 G – S 45 – 96 Сфера послуг 11791,8 9023,2 16,1 12,3 76,4 7535,4 2739,9 10308,3 3748,2 36,4 30,1 15,2 46,9 25,4 Сектор високотехнологічних наукомістких послуг 61 Телекомунікації 81,3 275,2 2,6 8,9 342,3 2,0 к 65,5 к - 0,2 0,5 0,0 - 62 Комп’ютерне програмування, консультування та інші супутні послуги 436,7 411,4 8,4 7,9 94,0 370,1 246,4 7118,5 4738,4 66,6 1,1 0,7 2,3 2,3 63 Інформаційні послуги 196,6 31,9 15,1 2,4 15,9 104,8 к 8061,3 к - 0,5 0,1 0,7 - 72 Наукові дослідження і розробки 5057,3 4084,0 64,0 51,7 80,8 4,1 к 61961,8 19014,8 30,7 12,9 6,9 0,0 - Усього за сектором 5771,9 4802,5 90,2 70,9 78,6 к к 77207,1 23753,2 30,8 14,8 8,1 - - Джерело: розраховано і складено за (Державна служба статистики України, 2021, с. 107-109, 113-118). к* – конфіденційна інформація. – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – Е к о н о м іка п р о м и сло во ст і E co n o m y o f In d u stry – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – 7 6 IS S N 1 5 6 2 -1 0 9 X E co n . p ro m isl. 2 0 2 3 , № 3 (1 0 3 ) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2023, № 3 (103) 77 розрахунками, на 20%. У переробній про- мисловості загальний обсяг РІП збільшився ще більше (на 65,4%), чого, однак, не можна сказати про нову для українського ринку інноваційну продукцію. Цей показник у ро- зрахунку на 1 ІАП зменшився по економіці загалом на 32,9%, а в переробній промисло- вості – на 16,4%. Проте в окремих техноло- гічних секторах промисловості динаміка рі- зниться. Найбільш позитивною вона була у високотехнологічному секторі: обидві його галузі продемонстрували зростання обсягів РІП, яке в цілому склало 50,8%. При цьому обсяги РІП, яка є новою для ринку, зросли набагато більше (у 3,1 раза), але переважно за рахунок галузі виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції. Цим, власне, підтвердилося припущення, наве- дене вище, стосовно використання підпри- ємствами галузі більш ефективних техноло- гій, які не потребують значних щорічних інноваційних витрат, але дозволяють отри- мувати значні результати в поточному пері- оді. У сукупності це забезпечило зростання частки сектору в загальному обсязі РІП, но- вої для ринку, з 2,1 до 10,8%. Галузі середньо-високотехнологічно- го сектору демонструють суперечливу ди- наміку. У хімічному виробництві відбулося падіння обсягів реалізованої інноваційної продукції, особливо нової для ринку (на 12,6 і 60,8% відповідно). В інших галузях спостерігалося зрос- тання (на 30%), однак агреговане подання статистичної інформації за розділами КВЕД 27, 28, 29, 30 не дозволяє достовірно оці- нити результативність інноваційної діяль- ності підприємств цих галузей та їхні пот- реби в інноваційній трансформації. У ці- лому цей сектор погіршив свої позиції в ре- алізації інноваційної продукції: його частка в загальній структурі РІП зменшилася на 4,1%, однак відносно інноваційної продук- ції, нової для ринку, навпаки, зросла і склала 39,6%. Середньо-низькотехнологічний сек- тор має одну проблемну галузь – виробниц- тво готових металевих виробів, крім машин і устаткування, де падіння обсягів РІП склало 41%, а продукції, нової для ринку, – 78,6%. Інші галузі сектору показали позити- вну динаміку зростання. Особливо це стосу- ється металургії, де обсяг РІП збільшився у 5,75 раза. Як результат, на частку сектору припадає понад 1/4 загального обсягу РІП в економіці, що робить його важливою скла- довою національної інноваційної екосис- теми (Підоричева, 2021). Однак занизька ча- стка сектору в загальних обсягах РІП, нової для ринку (3,8%), свідчить про те, що його підприємства не претендують на лідерство у відповідних галузях, а це в подальшому може стати чинником їх відставання від ві- тчизняних і зарубіжних конкурентів. Найбільш негативний тренд демонст- рує низькотехнологічний сектор, усі галузі якого зменшили обсяги РІП (від 33,3 до 44,2%). Унаслідок цього спостерігався зни- жувальний тренд частки сектору в загальній структурі РІП – у 2,5 раза (до 3%), а щодо інноваційної продукції, нової для ринку, – в 1,6 раза (до 10,1%). Такий тренд свідчить про рентоорієнтовану модель поведінки підприємств і несприятливі умови іннова- ційного розвитку сектору, який у довоєнний період знижував конкурентоспроможність його галузей, а в сучасних і повоєнних умовах потребує зміни короткострокового мислення у веденні бізнесу, інвестування в довгострокові стратегії зростання підпри- ємств. Сфера послуг загалом і всі галузі сек- тору високотехнологічних наукомістких по- слуг (за винятком галузі телекомунікацій) показали падіння обсягів реалізованих інно- ваційних послуг, яке найбільш суттєвим було в галузі інформаційних послуг (на 84,1%). Дані табл. 4 свідчать про те, що віт- чизняна сфера послуг розвивається менш інтенсивно порівняно з іншими секторами економіки. Це призводить до зменшення її внеску в розвиток інновацій, зокрема нових для вітчизняного ринку інноваційних пос- луг. Так, частка сфери послуг у загальній структурі РІП зменшилася за 2018-2020 рр. у 2 рази (до 15,2%), а відносно інноваційної продукції, нової для ринку, – до 25,4%. Оскільки високотехнологічні підприємства відіграють ключову роль у генеруванні но- вих інноваційних послуг, зменшення їх –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) вих інноваційних послуг, зменшення їх об- сягів може призвести до ще більшого зату- хання інноваційних процесів в економіці, створюючи пряму загрозу національній без- пеці та суверенітету України. Отже, у довоєнний період рівень тех- нологічності реалізованої інноваційної про- дукції в економіці України знизився. Ви- соко- і середньо-високотехнологічний сек- тори промисловості зменшили сумарний внесок у загальний обсяг РІП з 27,5 до 23,2%. Лідером у динаміці реалізованої інноваційної продукції став середньо-низь- котехнологічний сектор (переважно за раху- нок металургії), який забезпечив 27,6% за- гального обсягу РІП. При цьому сукупна ча- стка цього сектору і низькотехнологічного сектору в загальному обсязі РІП становила майже третину (30,6%). Значно зменшився внесок сфери послуг, зокрема високотехно- логічних наукомістких послуг, у розвиток інновацій, позитивну динаміку демонстру- вала лише галузь телекомунікацій. Водно- час за якісним складом реалізованої іннова- ційної продукції намітилися певні позити- вні зміни. Незважаючи на падіння обсягів РІП, нової для ринку, в економіці загалом (на 32,9%) і переробній промисловості зок- рема (на 16,4%), за трьома технологічними секторами промисловості вони зросли. Па- діння було зафіксоване за галузями низько- технологічного сектору та сферою послуг, при цьому достовірно проаналізувати ре- зультативність сектору високотехнологіч- них наукомістких послуг неможливо через конфіденційність інформації, на яку посила- ються підприємства сектору. Унаслідок цього структура РІП, нової для ринку, істо- тно поліпшилася: на частку високо- і серед- ньо-високотехнологічних секторів у 2020 р. припадало 50,4% усієї реалізованої іннова- ційної продукції проти 24,4% у 2018 р. У довоєнний час це можна було вважати по- зитивним знаком для прискорення структу- рних змін в економіці, а в сучасних і пово- єнних умовах – вказує на існуючий потен- ціал технологомістких галузей промислово- сті у відновленні економіки України на принципово нових, інноваційних засадах. Для визначення ефективності іннова- ційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності розраховано показ- ник співвідношення між обсягами РІП і ви- тратами на інновації (табл. 5). Таблиця 5 – Інноваційна ефективність ВЕД України Код NACE Rev. 2 Ефективність витрат за ВЕД за загальними витра- тами та обсягами РІП у т.ч. за витратами на внутрішні НДР і обсягами РІП, нової для ринку 2018 2020 2020 р., % до 2018 р. 2018 2020 2020 р., % до 2018 р. 1 2 3 4 5 6 7 8 Усього по економіці України 1,56 2,55 1,63 2,04 1,63 0,80 С Переробна промисловість 2,04 3,33 1,63 3,08 3,18 1,03 Високотехнологічний сектор 21 Виробництво основних фармацевтич- них продуктів і препаратів 1,48 0,78 0,53 0,27 0,21 0,78 26 Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції 2,27 4,16 1,83 0,84 8,94 10,64 Усього за сектором 1,83 1,31 0,72 0,52 1,65 3,17 Середньо-високотехнологічний сектор 20 Виробництво хімічних речовин і хіміч- ної продукції 2,3 1,0 0,43 1,39 3,96 2,85 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79 2023, № 3 (103) Закінчення таблиці 5 1 2 3 4 5 6 7 8 27+28 +29+30 Виробництво електричного устатку- вання; машин і устаткування, не відне- сених до інших угруповань; автотранс- портних засобів, причепів і напівприче- пів; інших транспортних засобів 2,58 3,93 1,52 2,2 3,51 1,60 Усього за сектором 2,54 3,08 1,21 2,0 3,53 1,77 Середньо-низькотехнологічний сектор 19+22 Виробництво коксу та продуктів нафто- пероблення; гумових і пластмасових виробів 2,33 д/в - д/в д/в - 23 Виробництво іншої неметалевої мінера- льної продукції 1,87 6,62 3,54 д/в 1,76 - 24 Металургійне виробництво 0,63 7,33 11,6 2,22 д/в* - 25 Виробництво готових металевих виро- бів, крім машин і устаткування 2,18 3,15 1,44 2,1 1,45 0,70 Усього за сектором 1,11 5,25 4,7 2,2 3,89 1,77 Низькотехнологічний сектор 10+11 +12 Виробництво харчових продуктів, на- поїв і тютюнових виробів д/в д/в - 51,6 д/в - 13+14 +15 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін. ма- теріалів 4,0 2,48 0,62 д/в д/в - 16+17 +18 Виготовлення виробів з деревини, виро- бництво паперу та поліграфічна діяль- ність 1,81 1,28 0,71 д/в д/в 31+32 +33 Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування 4,0 3,78 0,95 3,3 1,88 0,57 Усього за сектором 2,5 1,88 1,50 17,4 7,64 0,44 G – S 45 – 96 Сфера послуг 1,19 1,14 0,96 1,61 0,73 0,45 Сектор високотехнологічних наукомістких послуг 61 Телекомунікації 0,26 0,96 3,69 д/в д/в - 62 Комп’ютерне програмування, консуль- тування та інші супутні послуги 1,47 0,81 0,55 д/в 4,77 - 63 Інформаційні послуги 4,59 2,55 0,55 д/в д/в - 72 Наукові дослідження і розробки 1,11 1,09 0,98 0,0 д/в - Усього за сектором 1,11 1,05 0,95 д/в д/в - Джерело: розраховано і складено за даними табл. 3 і 4. д/в* – дані відсутні. Розрахунки свідчать, що рівень інно- ваційної ефективності підприємств значно коливається залежно від специфіки та еко- номічного стану ВЕД і не завжди є стабіль- ним. У 2018 р. найнижчим він був на підп- риємствах галузі телекомунікацій, що при врахуванні інших умов може вказувати на сповільнення темпів її розвитку. Так, мо- жна було б припустити, що як високотехно- логічна галузь вона має значні витрати на ДіР, результати яких досить повільно впро- ваджуються через складність інновацій- ного процесу та несприятливе регуляторне –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 80 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) середовище. Проте інноваційні витрати те- лекомунікаційних підприємств є доволі не- значними, до того ж мають тенденцію до зниження, а збільшення обсягів РІП може бути зумовлене підтримкою наявних тех- нологій. Також варто врахувати, що через конкурентний тиск підприємства можуть не мати достатньої кількості замовлень і попиту на свої послуги, а низька цінова ма- ржа не дозволяє їм нарощувати інноваційні витрати, що, як наслідок, знижує рівень інноваційної ефективності галузі в ціло- му. У 2020 р. найнижчу інноваційну ефе- ктивність показали підприємства фармацев- тичної промисловості. Це може свідчити про те, що з урахуванням суттєвого підви- щення інноваційних витрат підприємства не отримують достатньо ефективних результа- тів через високі ризики та складність здійс- нення досліджень у цій галузі, а також зна- чні супутні витрати (на здійснення клініч- них випробувань нових фармацевтичних препаратів, розроблення документації для реєстрації лікарських засобів, взаємодію з регулюючими органами тощо). Зазначені проблеми в галузі фармаце- втики можуть спричинити диспропорції між різними сегментами ринку. Так, великі фар- мацевтичні компанії здатні більше інвесту- вати в інновації, що дозволяє їм займати провідні позиції в галузі, тоді як менші за розміром підприємства відставатимуть за результатами інноваційних розробок, які потребують значних ресурсів і часу. Водно- час малі підприємства можуть спеціалізува- тися на конкретних напрямах інновацій, що надасть їм перевагу вузької спеціалізації. Проте без державної підтримки, коли ви- трати виявляються надто високими для та- ких підприємств, вони будуть змушені зни- жувати свою інвестиційно-інноваційну ак- тивність, що призведе до подальшого погли- блення диспропорцій на ринку. Найвища віддача від інвестицій в інновації у 2018 р. спостерігалася в галузі інформаційних послуг, але вона суттєво знизилася у 2020 р. через сповільнення інноваційних процесів на тлі «коронакризи» (див. табл. 4 і 5). Лідерські позиції за цим показником у 2020 р. зайняло металургійне виробництво. Серед можливих причин такої ситуації – зростання попиту та цін на мета- лургійну продукцію, що збільшило обсяги РІП (у 5,7 раза) і рівень інноваційної ефек- тивності галузі. Власне, у середньо-низько- технологічному секторі підвищення іннова- ційної ефективності відбулося в усіх галу- зях, особливо на підприємствах металургій- ної промисловості (в 11,6 раза), але при дуже низьких її значеннях у 2018 р., та ви- робництві іншої неметалевої мінеральної продукції (у 3,54 раза). Для узагальнення наведених розраху- нків за цим показником усі види економіч- ної діяльності за загальним обсягом витрат і РІП1 станом на 2020 р. розподілено на 3 групи за допомогою формули рівноінтерва- льного групування: h=(Xmax – Xmin)/k, де k – кількість груп, що визначається за правилом Стерджеса: 𝑘 = 1 + 2,233 log10 𝑛, де n – обсяг вибірки ‒ у даному випадку кількість дослі- джуваних ВЕД України (табл. 6). У сукупності видів економічної діяль- ності в довоєнний період переважали галузі з низьким рівнем інноваційної ефективно- сті, причому до цієї групи увійшли фарма- цевтична промисловість й усі галузі високо- технологічних наукомістких послуг. Це сві- дчить про наявність суттєвих галузевих диспропорцій і може пояснюватися низьким попитом на продукцію підприємств цих га- лузей, а отже, її низькою конкурентоспро- можністю, проблемами у впровадженні ре- зультатів НДР, відсутністю ефективних дер- жавних інструментів стимулювання інвес- тиційно-інноваційної активності суб’єктів підприємницької діяльності. 1 Здійснити таке групування за обсягами витрат на внутрішні НДР і РІП, нової для ринку, немож- ливо через відсутність статистичної інформації за багатьма ВЕД. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 81 2023, № 3 (103) Таблиця 6 – Групування ВЕД України за рівнем інноваційної ефективності за загаль- ними обсягами інноваційних витрат і РІП станом на 2020 р. Рівень інноваційної ефективності Вид економічної діяльності (значення рівня інноваційної ефективності) Код NACE Rev. 2 Високий (≥5,148) Металургійне виробництво (7,33) 24 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (6,62) 23 Середній (від 2,964 до 5,147) Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (4,16) 26 Виробництво електричного устаткування; машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань; автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; інших транспортних засобів (3,93) 27+28+ 29+30 Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатку- вання (3,15) 25 Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування (3,78) 31+31+ 33 Низький (від 0,78 до 2,963) Інформаційні послуги (2,55) 63 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (2,48) 13+14+ 15 Виготовлення виробів із деревини, виробництво паперу та полігра- фічна діяльність (1,28) 16+17+ 18 Наукові дослідження і розробки (1,09) 72 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (1,0) 20 Телекомунікації (0,96) 61 Комп’ютерне програмування, консультування та інші супутні пос- луги (0,81) 62 Фармацевтична промисловість (0,78) 21 Джерело: розраховано і складено за даними табл. 5. Компаративний аналіз підприємни- цького сектору України, країн ‒ іннова- ційних лідерів і країн-аналогів щодо стану розвитку високо- і середньо-висо- котехнологічних галузей промисловості Війна в Україні гостро оголила галу- зеві диспропорції підприємницького сек- тору, який у довоєнний період характеризу- вався інноваційно-технологічною слабкі- стю. Для визначення розриву в рівнях інно- ваційно-технологічного розвитку підприєм- ницького сектору України від країн ‒ іннова- ційних лідерів і країн-аналогів обрано пока- зники, за якими є порівняльні дані та які ха- рактеризують стан розвитку високо- і сере- дньо-високотехнологічних галузей промис- ловості – драйверів економічного зростання будь-якої країни. У табл. 7 ці показники на- ведено для ТОП-10 країн світу за рейтингом Глобального індексу інновацій (Global Inno- vation Index) (World Intellectual Property Or- ganization, 2022, с. 19) і для найменш інно- ваційно просунутих країн-членів ЄС, які, за класифікацією Європейського інновацій- ного табло (European Commission, 2023), віднесені до групи інноваторів-початківців (Emerging innovators), до якої також нале- жить Україна. Для кількісного вимірювання масшта- бів відставання обрано середнє значення ві- дповідного показника за двома групами країн, яке свідчить про істотне відставання України від інноваційно розвинутих країн і помітно менше відставання (проте лише за двома показниками) від країн-аналогів (див. табл. 7). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 82 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Таблиця 7 – Деякі показники стану розвитку високо- і середньо-високотехнологічних галузей промисловості окремих країн світу та України станом на 2021 р. Країна Додана вартість середньо- та високотехнологічного виробництва, % доданої вартості виробництва Середньо- та високо- технологічний експорт, % промислового експорту Високотехнологіч- ний експорт, % промислового експорту ТОП-10 країн за рейтингом Глобального індексу інновацій Швейцарія 66 72 14 США 46 65 20 Швеція 53 61 14 Великобританія 48 66 24 Нідерланди 51 60 22 Республіка Корея 64 78 36 Сінгапур 82 77 55 Німеччина 61 73 15 Фінляндія 44 53 10 Данія 58 61 14 Середній рівень 57,3 66,6 22,4 Україна (відставання) 33 (-24,3%) 34 (-32,6%) 5 (-17,4%) Країни-члени ЄС, віднесені до групи інноваторів-початківців Угорщина 53 78 16 Хорватія 31 49 10 Словаччина 53 74 9 Польща 33 54 9 Латвія 21 44 17 Болгарія 33 49 11 Румунія 44 64 11 Середній рівень 38,3 58,9 11,9 Україна (відставання) 33 (-5,3%) 34 (-24,9%) 5 (-6,9%) Джерело: розраховано і складено за (The World Bank, 2021a; The World Bank, 2021b). Через війну всі галузі економіки Укра- їни зазнали величезних руйнувань і втрат. Найбільше постраждали житловий сектор, транспортна інфраструктура, енергетика, сільське господарство, промислові й торго- вельні підприємства, частково або повністю пошкоджено, знищено та викрадено вироб- ничі потужності підприємств (The World Bank, the Government of Ukraine, the Euro- pean Union, the United Nations, 2023). За ін- формацією Українського союзу промислов- ців і підприємців, через блокаду портів, руй- націю транспортно-логістичної системи, ка- тастрофічне падіння обсягів виробництва (подекуди до 70%) окремі галузі національ- ної промисловості (металургія, коксохімія, нафтопереробка, машинобудування) пере- бувають у режимі виживання та планують релокацію свого бізнесу за кордон, де діють сприятливі умови. Така ситуація до крайно- сті поглиблює технологічне відставання Ук- раїни від обох груп країн, яке при збере- женні курсу на довоєнну модель економіки призведе лише до остаточного закріплення за Україною ролі аграрно-сировинного при- датку індустріально розвинутих країн світу й унеможливить відновлення та реконст- рукцію країни на інноваційних засадах. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 83 2023, № 3 (103) З іншої точки зору, наявне відставання несе в собі певні можливості для країни, якими слід скористатися. Україна має багато конкурентних переваг – освічену, кваліфіко- вану та конкурентоспроможну робочу силу, високий науковий потенціал, вигідне геог- рафічне розташування, великі запаси рідкі- сних природних ресурсів, багаті промислові традиції, унікальну культурну спадщину. На додаток до цього ринок України не насиче- ний новими технологіями і продуктами, а щільність розміщення промислових підпри- ємств на території країни є низькою і може бути значно збільшена. Тож залучення ззо- вні передових екологічно безпечних техно- логій і виробничих ліній, спорудження су- часних заводів для переробки власної сиро- вини в готові продукти з високою доданою вартістю дасть змогу змінити структуру еко- номіки в бік збільшення в ній частки валової доданої вартості переробної промисловості високо- і середньо-високотехнологічних га- лузей, забезпечити прискорене економічне зростання, набути технологічних переваг і скоротити технологічне відставання від ін- дустріально розвинутих країн, що зрештою дозволить відновити країну власними си- лами. Висновки 1. Обґрунтовано науково-методичні засади щодо оцінювання підприємницького сектору економіки України на предмет ви- явлення галузевих диспропорцій, пов’яза- них із потребами його інноваційної транс- формації. Оцінку виконано на основі ана- лізу показників, що відображають рівень ін- вестицій в інновації та доводять результати- вність інноваційної діяльності підприємств. За результатами оцінювання: 1.1. Виявлено наявність галузевих диспропорцій, пов’язаних з економічними можливостями підприємств технологічних секторів переробної промисловості та сек- тору високотехнологічних наукомістких послуг у здійсненні інноваційної трансфор- мації, а саме: динаміка обсягів інноваційних витрат підприємств має нестабільний характер за ВЕД і тенденцію до зниження ‒ загалом по економіці, що особливо стосується витрат на внутрішні НДР, падіння яких у досліджу- ваному періоді склало 43,1%. На підприєм- ствах високотехнологічного сектору проми- словості відбулося зростання інноваційних витрат, але виключно за рахунок фармацев- тичної галузі, що свідчить про зацікавле- ність фармацевтичних підприємств у підви- щенні рівня інноваційної конкурентоспро- можності та наукової складової продукції, що ними виготовляється. Підприємства се- редньо-високотехнологічного сектору про- мисловості мають переважно дослідницьку спрямованість інноваційних витрат і висо- кий інноваційний потенціал порівняно з ін- шими секторами економіки, на що вказує найвища частка сектору в структурі загаль- них витрат на інновації, у тому числі витрат на внутрішні НДР (15,1 і 18,3%). Підприєм- ства середньо-низькотехнологічного та ни- зькотехнологічного секторів є найменш орі- єнтованими на інноваційну трансформацію, за винятком металургійної промисловості. Сфера послуг загалом і сектор високотехно- логічних наукомістких послуг зокрема де- монструють негативну динаміку зміни об- сягів інноваційних витрат, крім галузі комп’ютерного програмування та консуль- тування, що в довоєнний період створило загрозу для модернізації виробництв, а в су- часних і повоєнних умовах, при збереженні довоєнної моделі інноваційної поведінки підприємств, унеможливлює відновлення економіки України на конкурентних та інноваційних засадах. 1.2. Ідентифіковано галузеві диспро- порції в рівнях технологомісткості реалізо- ваної інноваційної продукції у підприємни- цькому секторі, а саме: в економіці загалом і переробній про- мисловості зокрема, спостерігалося зрос- тання обсягів РІП на 52,6 і 65,4% відпо- відно, що з урахуванням зниження цін виро- бників промислової продукції упродовж 2018-2020 рр. на 16,2%, свідчить про зага- льну тенденцію поліпшення результативно- сті інноваційної діяльності підприємств. Суперечливу динаміку демонструють тех- нологічні сектори промисловості: найбільш Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) позитивною вона була у високотехнологіч- ному секторі, проте лідером за динамікою РІП став середньо-низькотехнологічний се- ктор, переважно за рахунок металургійної галузі. У загальному обсязі РІП почала пе- реважати частка менш технологомістких га- лузей – низько- і середньо-низькотехнологі- чних секторів (30,6%), що обумовлює спро- щення та примітивізацію інноваційної дія- льності у промисловості. Інноваційні про- цеси у сфері послуг, зокрема високотехно- логічних наукомістких, сповільнилися, що може бути пов’язано з дією низки чинників – високим рівнем конкуренції, слабкою дер- жавною підтримкою, браком кваліфікова- них кадрів та ін. За якісним складом реалі- зованої інноваційної продукції намітилися позитивні зміни за трьома технологічними секторами переробної промисловості, за ви- нятком низькотехнологічного сектору та сфери послуг. Як результат, структура РІП, нової для ринку, помітно поліпшилася: час- тка високо- і середньо-високотехнологіч- них секторів у 2020 р. склала 1/2 такої про- дукції проти 24,4% у 2018 р. Це свідчить про потенціал і перспективні можливості технологомістких галузей переробної про- мисловості в інноваційному відновленні економіки України. 1.3. Розкрито галузеві диспропорції в рівнях інноваційної ефективності підприєм- ницького сектору за ВЕД, які значно варію- ються за галузями залежно від їх специфіки, економічного стану та інших умов. Для уза- гальнення розрахунків за даним показником станом на 2020 р. усі види економічної дія- льності розподілено на 3 групи з високим, середнім і низьким рівнями інноваційної ефективності. Більшість ВЕД (8 з 14 дослі- джуваних) потрапили до останньої групи, що свідчить про нерівномірний інвести- ційно-інноваційний розвиток підприємни- цького сектору національної економіки. 2. Компаративний аналіз підприємни- цьких секторів України, інноваційно розви- нутих країн і країн-аналогів свідчить, що за частками доданої вартості й експорту сере- дньо- та високотехнологічного виробниц- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 84 тва в загальній доданій вартості виробниц- тва та промислового експорту економіка України є дуже далекою від збалансованої: відставання від першої групи країн складає від -17,4 до -32,6%. Значно меншим, але на- явним воно є за групою країн-аналогів (від - 5,3 до -24,9%). Це вказує на необхідність збільшення в галузевій структурі національ- ної економіки частки високо- і середньо-ви- сокотехнологічних секторів промисловості та сфери послуг, які, впливаючи на інші га- лузі, забезпечать структурну перебудову всієї економіки до вищих технологічних рі- внів. Перебудована економіка буде здатна генерувати прискорене економічне зрос- тання, яке так необхідне Україні для відно- влення, та формувати середній прошарок суспільства за рахунок підвищення рівня доходів населення. Але це потребує вдоско- налення політики промислового та іннова- ційного розвитку на державному, галузе- вому і регіональному рівнях, переосмис- лення концепції інструментів стимулю- вання інноваційної діяльності підприємств з урахуванням кращого міжнародного дос- віду. З урахуванням вищезазначеного роль держави має полягає в такому: створити сприятливий інвестиційний клімат, відновити об’єкти виробничої та со- ціальної інфраструктури для залучення ін- вестицій у галузі високо- і середньо-високо- технологічних секторів економіки; запровадити стимули для підпри- ємств, які виробляють технологомістку про- дукцію, включаючи зниження податкового тягаря та надання державних субсидій на здійснення досліджень і розробок (держав- них гарантій, державних позик під низькі ві- дсотки, державних закупівель, відраху- вання із суми податкових зобов’язань підп- риємств витрат на НДР); підвищити рівень освіти в цих галузях шляхом оновлення програм навчання із за- лученням бізнесу та поширення державного замовлення на інженерно-технічні та при- родничі спеціальності; створити високотехнологічні робочі місця з гідними умовами праці, що забезпе- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 85 2023, № 3 (103) чать попит на висококваліфікованих праці- вників і високу якість трудового життя; забезпечити пріоритетний розвиток наукової сфери шляхом поступового збіль- шення обсягів фінансування науки, у тому числі грантової підтримки вчених через На- ціональний фонд досліджень України та єв- ропейські фонди; стимулювати підприємців до впрова- дження передових технологій у виробничий процес для підвищення продуктивності праці та виробництва, конкурентоспромож- ності продукції; розвинути інноваційно-промислові структури – технологічні, наукові та індус- тріальні парки, інноваційні та промислові кластери для створення сприятливих умов співпраці держави, підприємницького сек- тору та науки; підтримувати малі підприємства, що здійснюють високо- та середньо-високотех- нологічне виробництво і надають наукоміс- ткі послуги, шляхом полегшення їх доступу до фінансування, технічної підтримки та на- вчання, зокрема розширити практику на- дання таким підприємствам грантового фі- нансування у формі інноваційних ваучерів для випробування нових перспективних те- хнологій, які розробляються українськими науково-дослідними установами, у тому чи- слі за рахунок коштів міжнародних органі- зацій та фондів; забезпечити високоякісну інфрастру- ктуру для інноваційного розвитку підпри- ємств, включаючи високошвидкісний Інте- рнет, лабораторії для тестування, дослідни- цькі установки. Виявлені галузеві диспропорції та пов’язані з цим потреби інноваційної транс- формації підприємницького сектору форму- ють наукове підґрунтя для включення від- повідних дій до державної політики з метою створення сприятливих умов розвитку підп- риємницького сектору України в сучасних і повоєнних умовах. Перспективи подальших досліджень полягають в обґрунтуванні ефективної сис- теми управління структурними перетворен- нями підприємницького сектору України з урахуванням особливостей сучасного та по- воєнного стану. Література Буркинський Б.В., Лайко О.І., Шлафман Н.Л., Горячук В.Ф. (2021). Комплексне забез- печення зростання технологічного поте- нціалу в підприємницькому секторі Ук- раїни. Економічні інновації. Т. 23. № 3 (80). С. 11-20. DOI: https://doi.org/10.31520/ei. 2021.23.3(80).11-20 Буркинський Б.В., Лайко О.І., Шлаф- ман Н.Л. (2020). Стратегічні напрямки підвищення продуктивності підприємни- цької діяльності в Україні. Економічні інновації. Т. 22. № 4 (77). С. 7-18. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.31520/ei.2 020.22.4(77).7-18. Бутенко А.I., Шлафман Н.Л., Бондаренко О.В. (2017). Концепція формування системи технологічного підприємництва в Укра- їні. Економічний вiсник Донбасу. № 1 (47). С. 31-38. Бутенко А.І., Шлафман Н.Л. (2015). Мето- дологічні засади подолання диспропор- цій розвитку підприємницького сектору як складової сталого розвитку економіки України. Вісник економічної науки Укра- їни. № 1 (28). С. 34-38. Державна служба статистики України. (2023). Індекс цін виробників промисло- вої продукції у 2013-2021 рр. (до попере- днього року). URL: https://www.ukrstat. gov.ua/operativ/menu/menu_u/cit.htm (да- та звернення: 14.05.2023 р.). Державна служба статистики України (2021). Наукова та інноваційна діяльність України. 2020. Київ. 243 с. Збаразська Л.О. (2023). Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econ industry.2023.01.005 Іщук С.О., Созанський Л.Й. (2021). Моде- лювання впливу структурних параметрів переробної промисловості на її ефектив- ність (на прикладі країн ЄС). Економіка промисловості. № 1 (93). С. 60-78. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.0 1.060 https://doi.org/https:/doi.org/10.31520/ei.2020.22.4(77).7-18 https://doi.org/https:/doi.org/10.31520/ei.2020.22.4(77).7-18 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 86 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) Кіндзерський Ю.В. (2021). Інклюзивна ін- дустріалізація для сталого розвитку: до засад теорії та політики формування. Економіка України. № 5. С. 03-39. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021. 05.003. Ляшенко В.І., Ковчуга Л.І. (2018). Рівень інноваційної діяльності промислових підприємств: методичний підхід до оцін- ки. Економіка промисловості. № 4 (84). С. 87-101. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2018.04.087 Ляшенко В.І., Толмачова Г.Ф. (2021). Підт- римка бізнесу щодо дотримання екологі- чних вимог в умовах критичного стану довкілля Донбасу. Економічний вісник Дон- басу. № 1 (63). С. 4-13. DOI: https://doi.org/ 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-4-13 Небрат В.В. (2017). Формування національ- ного підприємництва та зовнішньоторго- вельних зв’язків України (XVI-XVII ст.). Економіка України. № 8 (669). С. 73-85. Підоричева І.Ю. (2021). Інноваційні екосис- теми України: концептуальні засади роз- витку в умовах глокалізації та євроінтег- рації. Економіка промисловості. № 2 (94). С. 5-44. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.02.005 Фіалковська А.А. (2021). Забезпечення під- тримки та розвитку підприємництва в умовах глобальних викликів. Економічні інновації. Т. 23. № 3 (80). С. 362-372. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2021.23.3 80).362-372. Череватський Д.Ю. (2023). Резильєнтність економіки та економіка резильєнтності. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 31-39. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.01.031. Amorós J.E., Cristi O., Naudé W. (2021). En- trepreneurship and subjective well-being: Does the motivation to start-up a firm mat- ter? Journal of Business Research. Vol. 127. P. 389-398. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jbusres.2020.11.044 Bertalanffy L. von. (1968). General System Theory. Foundations, Development, Appli- cations. New York: George Braziller, 153 p. URL: https://monoskop.org/images/7/77/ Von_Bertalanffy_Ludwig_General_System _Theory_1968.pdf (дата звернення: 18.05. 2023). Bosma N., Content J., Sanders M., Stam E. (2018). Institutions, entrepreneurship, and eco- nomic growth in Europe. Small Bus Econ. Vol. 51. P. 483-499. DOI: https://doi.org/10. 1007/s11187-018-0012-x Castaño M.S., Méndez M.T., Galindo M.Á. (2016). The effect of public policies on en- trepreneurial activity and economic growth. Journal of Business Research. Vol. 69. Iss. 11. P. 5280-5285. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.jbusres.2016.04.125 Castaño M.S., Méndez M.T., Galindo M.Á. (2015). The effect of social, cultural, and economic factors on entrepreneurship. Jour- nal of Business Research. Vol. 68. Iss. 7. P. 1496-1500. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jbusres.2015.01.040. Elnadi M., Gheith М.Н. (2023). The role of in- dividual characteristics in shaping digital entrepreneurial intention among university students: Evidence from Saudi Arabia. Thinking Skills and Creativity. Vol. 47. Р. 101236. DOI: https://doi.org/10.1016/j. tsc.2023.101236 European Commission (2022). Industry 5.0: A Trasformative Vision for Europe ESIR Pol- icy Brief No. 3. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 30 p. European Commission (2023). European Inno- vation Scoreboard 2022. Publications Of- fice of the European Union, 2022. 102 р. URL: https://research-and-innovation.ec.eu ropa.eu/statistics/performance-indicators/eu ropean-innovation-scoreboard_en#europe an-innovation-scoreboard-2022 (дата звер- нення: 15.07.2023). Eurostat (2009). ‘High-technology’ and ‘know- ledge based services’ aggregations based on NACE. Rev. 2. URL: https://www.statis- tik.at/stddoku/subdokumente/b_f-e_firme neig_bereich_high_tech_sectors_nace_rev_ 2.pdf (дата звернення: 16.05.2023). Eurostat Statistic Explained (2023). Glossary: Knowledge-intensive services (KIS). URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-expla ined/index.php?title=Glossary:Knowledge- https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.05.003 https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.05.003 https://doi.org/ https://monoskop.org/images/7/77/%20Von https://monoskop.org/images/7/77/%20Von https://doi.org/ https://doi.org/%2010.1016/j.jbusres.2016.04.125 https://doi.org/%2010.1016/j.jbusres.2016.04.125 https://doi.org/10.10 https://doi.org/10.1016/j.%20tsc.2023.101236 https://doi.org/10.1016/j.%20tsc.2023.101236 https://www.statistik.at/stddoku/subdokumente/b_f-e_firme https://www.statistik.at/stddoku/subdokumente/b_f-e_firme https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-expla –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 87 2023, № 3 (103) intensive_services_(KIS) (дата звернення: 16.05.2023). Galindo M.-Á., Méndez M.T. (2014). Entrepre- neurship, economic growth, and innovation: Are feedback effects at work? Journal of Business Research. Vol. 67(5). P. 825-829. DOI: https://doi.org/10.1016/J.JBUS RES.2013.11.052 Hoppmann J., Vermeer B. (2020). The double impact of institutions: Institutional spillo- vers and entrepreneurial activity in the solar photovoltaic industry. Journal of Business Venturing. Vol. 35. Iss. 3. P. 105960. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2019.105 960 Lee S.S. (2023). Entrepreneurship for all? The rise of a global “entrepreneurship for de- velopment” agenda, 1950-2021. World Development. Vol. 166. P. 106226. DOI: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2023.10 6226 Ouni S., Boujelbene Y. (2023). The mediating role of big five traits and self-efficacy on the relationship between entrepreneurship edu- cation and entrepreneurial behavior: Study of Tunisian university graduate employees. Evaluation and Program Planning. Vol. 100. Р. 102325. DOI: https://doi.org/10.1016/j. evalprogplan.2023.102325 Pidorycheva I., Liashenko V. (2023). Struc- tural deformations in the entrepreneurial sector and overcoming them: context of Ukrainian economic recovery. Journal of European Economy. Vol. 22. № 2 (85). Р. 287-311. DOI: https://doi.org/10.35774/ jee2023.02.287 Pidorycheva I. (2021). Ukraine’s European in- tegration in the field of research and innova- tion: state, challenges, acceleration measu- res. Journal of European Economy. Vol. 20. № 4 (79). Р. 678-699. DOI: https://doi.org/ 10.35774/jee2021.04.678 Ren K., Wang Y., Liu L. (2023). Impact of Tra- ditional and Digital Financial Inclusion on Enterprise Innovation: Evidence from China. SAGE Open. Vol. 13 (1). DOI: https://doi.org/10.1177/21582440221148097 Rodrik D. (2016). Premature deindustrializati- on. Journal of Economic Growth. Vol. 21(1). P. 1-33. DOI: https://doi.org/10.1007/s108 87-015-9122-3 The World Bank. (2021a). Medium and high- tech exports (% manufactured exports). URL: https://data.worldbank.org/indicator/TX.M NF.TECH.ZS.UN?view=chart (дата звер- нення: 18.05.2023). The World Bank. (2021b). High-tech exports (% manufactured exports). URL: https://data. worldbank.org/indicator/TX.VAL.TECH.M F.ZS?view=chart (дата звернення: 18.05. 2023). The World Bank (2022а). Manufacturing, value added (% of GDP) – Ukraine, World. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NV.IND.MANF.ZS?locations=UA-1W (да- та звернення: 21.07.2023). The World Bank (2022b). GDP per capita, PPP (current international $) – Ukraine, Poland, Slovak Republic, Romania. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.G DP.PCAP.PP.CD?locations=UA-PL-SK- RO&view=chart (дата звернення: 21.07. 2023). The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. (2023). Ukraine. Rapid Damage and Needs Assessment February 2022 – February 2023 / Ed. A. Himmelfarb, Washington, DC. 132 p. Tkachenko V., Kuzior A., Kwilinski A. (2019). Introduction of artificial intelligence tools into the training methods of entrepreneu- rship activities. Journal of Entrepreneurship Education. Vol. 22 (6). P. 1-10. URL: https://www.abacademies.org/articles/Int- roduction-of-artificial-intelligence-tools-15 28-2651-22-6-477.pdf (дата звернення: 20.07.2023). Tulai O., Kniaz S., Skrynkovskyy R., Pavlen- chyk N., Pavlenchyk A. (2022). Methodo- logical and practical guidelines for the de- velopment of environmental entrepreneur- ship within the framework of public-private partnership. Journal of European Economy. Vol. 21. No. 1 (80). Р. 3-16. DOI: https://doi. org/10.35774/jee2022.01.003 World Intellectual Property Organization (2022). Global Innovation Index 2022: What is the future of innovation-driven https://doi.org/10.1016/J.JBUS https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2019.105960 https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2019.105960 https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2023.106226 https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2023.106226 https://doi.org/10.1016/ https://doi.org/10.35774/jee2023.02.287 https://doi.org/10.35774/jee2023.02.287 https://doi.org/ http://dx.doi.org/10.35774/jee2021.04.678 https://doi.org/10.1177/21582440221148097 https://data/ https://data.worldbank.org/indicator/ https://www.abacademies.org/articles/Introduction-of-artificial-intelligence-tools-15 https://www.abacademies.org/articles/Introduction-of-artificial-intelligence-tools-15 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 88 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) growth? Geneva: WIPO. 266 р. DOI: https://doi.org/10.34667/tind.46596 Yang L., Zhang Y. (2020). Digital financial in- clusion and sustainable growth of small and micro enterprises—Evidence based on China’s new third board market listed com- panies. Sustainability. Vol. 12 (9). P. 3733. DOI: https://doi.org/10.3390/su12093733 References Burkynskyi, B., Laiko, O., Shlafman, N., & Goryachuk, V. (2021). Comprehensive pro- vision of technological potential growth in the entrepreneurial sector of Ukraine. Eco- nomic Innovations, 23, 3 (80), pp. 11-20. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2021.23. 3(80).11-20 [in Ukrainian]. Burkynskyi, B.V., Laiko, O.I., & Shlafman, N.L. (2020). Strategic directions for increasing the productivity of entrepreneurial activity in Ukraine. Economic Innovations, 22, 4 (77), pp. 7-18. DOI: https://doi.org/10.31520/ei. 2020.22.4(77).7-18 [in Ukrainian]. Butenko, A.I., Shlafman, N.L., & Bondaren- ko, O.V. (2017). The concept of forming a system of technological entrepreneurship in Ukraine. Economic Herald of the Donbass, 1 (47), pp. 31-38 [in Ukrainian]. Butenko, A.I., & Shlafman, N.L. (2015). Meth- odological principles of overcoming of dis- proportions of development an enterprise to the sector as a constituent of steady devel- opment of economy of Ukraine. Herald of the Economic Sciences of Ukraine, 1 (28), pp. 34-38 [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2023). Pro- ducer price indices of industrial production in 2013-2021 (to the previous year). Re- trieved from https://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/menu/menu_u/cit.htm State Statistics Service of Ukraine (2021). Scientific and innovative activity of Ukraine for 2020. Kyiv. Zbarazska, L.O. (2023). Modern paradigms and megatrends of industrial development. Econ. promisl., 1 (101), pp. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023. 01.005 [in Ukrainian]. Ishchuk, S.O., & Sozanskyy, L.Y. (2021). Si- mulation of the Influence of Structural Pa- rameters of the Processing Industry on its Efficiency (on the Example of the EU Coun- tries). Econ. promisl., 1 (93), pp. 60-78. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.01.060 [in Ukrainian]. Kindzerskyi, Yu.V. (2021). Inclusive industri- alization for sustainable development: to the principles of formation theory and policy. Econ. Ukr., 5, pp. 03-39. DOI: https://doi.org/ 10.15407/economyukr.2021.05.003 [in Uk- rainian]. Lyashenko, V.I., & Kovchuha, L.I. (2018). The level of innovative activity of industrial en- terprises: methodical approach to assessing. Econ. promisl., 4 (84), pp. 87-101. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.04.087 [in Ukrainian]. Lyashenko, V.I., & Tolmacheva, A.F. (2021). Business support for compliance with envi- ronmental requirements in the critical state of Donbass. Economic Herald of the Don- bass, 1 (63), pp. 4-13. DOI: https://doi.org/ 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-4-13 [in Ukrainian]. Nebrat, V.V. Formation of national entrepre- neurship and foreign trade relations of Ukraine (XVI-XVII centuries). Econ. Ukr., 8 (669), pp. 73-85 [in Ukrainian]. Pidorycheva, I.Yu. (2021). Innovation ecosys- tems of Ukraine: a conceptual framework for development in the conditions of glocal- ization and eurointegration. Econ. promisl., 2 (94), pp. 5-44. DOI: http://doi.org/10.154 07/econindustry2021.02.005 [in Ukrainian]. Failkovska, A. (2021). Providing support and development of entrepreneurship in the conditions of global challenges. Economic Innovations, 23, 3 (80), pp. 362-372. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2021.23.3(80).3 62-372 [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D.Yu. (2023). The resilience of economics and the economics of resilience. Econ. promisl., 1 (101), pp. 31-39. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01. 031 [in Ukrainian]. Amorós, J.E., Cristi, O., Naudé, W. (2021). En- trepreneurship and subjective well-being: https://doi.org/10.3390/su12093733 https://doi.org/10.31520/ei.2021.23 https://doi.org/10.31520/ei.%202020.22.4(77).7-18 https://doi.org/10.31520/ei.%202020.22.4(77).7-18 https://www.ukrstat.gov.ua/ http://doi.org/10.15407/econindustry2023 http://doi.org/10.15407/econindustry https://doi.org/%2010.15407/economyukr.2021.05.003 https://doi.org/%2010.15407/economyukr.2021.05.003 https://doi.org/ http://doi.org/10.15 http://doi.org/10.15407/econindustry2023.01 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 89 2023, № 3 (103) Does the motivation to start-up a firm mat- ter? Journal of Business Research, 127, pp. 389-398. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jbusres.2020.11.044 Bertalanffy, L. von. (1968). General System Theory. Foundations, Development, Appli- cations. New York: George Braziller. Re- trieved from https://monoskop.org/images/ 7/77/Von_Bertalanffy_Ludwig_General_ System_Theory_1968.pdf Bosma, N., Content, J., Sanders, M., & Stam, E. (2018). Institutions, entrepreneurship, and economic growth in Europe. Small Bus Econ, 51, pp. 483-499. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s11187-018-0012-x Castaño, M.S., Méndez, M.T., Galindo, M.Á. (2016). The effect of public policies on en- trepreneurial activity and economic growth. Journal of Business Research, 69, 11, pp. 5280-5285. DOI: https://doi.org/10.10 16/j.jbusres.2016.04.125 Castaño, M.S., Méndez, M.T., & Galindo, M.Á. (2015). The effect of social, cultural, and economic factors on entrepreneurship. Jour- nal of Business Research, 68, 7, pp. 1496- 1500. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbus res.2015.01.040 Elnadi, M., & Gheith, М.Н. (2023). The role of individual characteristics in shaping digital entrepreneurial intention among university students: Evidence from Saudi Arabia. Thinking Skills and Creativity, 47, 101236. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.10 1236 European Commission (2022). Industry 5.0: A Trasformative Vision for Europe ESIR Pol- icy Brief No.3. Luxembourg: Publications Office of the European Union. European Commission (2023). European Inno- vation Scoreboard 2022. Publications Of- fice of the European Union. 2022. Retrieved from https://research-and-innovation.ec.eu- ropa.eu/statistics/performance-indicators/ european-innovation-scoreboard_en#euro- pean-innovation-scoreboard-2022 Eurostat (2009). ‘High-technology’ and ‘knowledge based services’ aggregations based on NACE. Rev. 2. Retrieved from https://www.statistik.at/stddoku/subdoku- mente/b_f-e_firmeneig_bereich_high_tech _sectors_nace_rev_2.pdf Eurostat Statistic Explained (2023). Glossary: Knowledge-intensive services (KIS). Re- trieved from https://ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php?title=Glossary: Knowledge-intensive_services_(KIS) Galindo, M.-Á., & Méndez, M.T. (2014). En- trepreneurship, economic growth, and inno- vation: Are feedback effects at work? Jour- nal of Business Research, 67(5), pp. 825- 829. DOI: https://doi.org/10.1016/J.JBUS RES.2013.11.052 Hoppmann, J., & Vermeer, B. (2020). The dou- ble impact of institutions: Institutional spill- overs and entrepreneurial activity in the so- lar photovoltaic industry. Journal of Busi- ness Venturing, 35, 3, 105960. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2019.105 960 Lee, S.S. (2023). Entrepreneurship for all? The rise of a global “entrepreneurship for devel- opment” agenda, 1950–2021. World Devel- opment, 166, 106226. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.worlddev.2023.106226 Ouni, S., & Boujelbene, Y. (2023). The medi- ating role of big five traits and self-efficacy on the relationship between entrepreneur- ship education and entrepreneurial behav- ior: Study of Tunisian university graduate employees. Evaluation and Program Plan- ning, 100, 102325. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.evalprogplan.2023.102325 Pidorycheva, I., & Liashenko, V. (2023). Structural deformations in the entrepreneur- ial sector and overcoming them: context of Ukrainian economic recovery. Journal of European Economy, 22, 2 (85), pp. 287- 311. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2023. 02.287 Pidorycheva, I. (2021). Ukraine’s European in- tegration in the field of research and innova- tion: state, challenges, acceleration measu- res. Journal of European Economy, 20, 4 (79), pp. 678-699. DOI: https://doi.org/10. 35774/jee2021.04.678 Ren, K., Wang, Y., & Liu, L. (2023). Impact of Traditional and Digital Financial Inclusion on Enterprise Innovation: Evidence https://doi.org/10.1016/%20j.jbusres.2020.11.044 https://doi.org/10.1016/%20j.jbusres.2020.11.044 https://monoskop.org/images/ https://doi.org/%2010 https://doi.org/%2010 https://doi.org/10 https://doi.org/10.1016/j.jbus%20res https://doi.org/10.1016/j.jbus%20res https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.10%201236 https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.10%201236 https://ec.europa.eu/eurostat/ https://doi.org/10.1016/J.JBUS https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2019.105960 https://doi.org/10.1016/j.jbusvent.2019.105960 https://doi.org/%2010.1016/j.worlddev.2023.106226 https://doi.org/%2010.1016/j.worlddev.2023.106226 https://doi.org/%2010.1016/j.evalprogplan.2023.102325 https://doi.org/%2010.1016/j.evalprogplan.2023.102325 https://doi.org/10.35774/jee2023.%2002.287 https://doi.org/10.35774/jee2023.%2002.287 http://dx.doi.org/10.35774/jee2021.04.678 http://dx.doi.org/10.35774/jee2021.04.678 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 90 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2023, № 3 (103) from China. SAGE Open, 13 (1). DOI: https://doi.org/10.1177/21582440221148097 Rodrik, D. (2016). Premature deindustrializa- tion. Journal of Economic Growth, 21(1), pp. 1-33. DOI: https://doi.org/10.1007/s10 887-015-9122-3 The World Bank (2021a). Medium and high- tech exports (% manufactured exports). Re- trieved from https://data.worldbank.org/indi cator/TX.MNF.TECH.ZS.UN?view=chart The World Bank (2021b). High-tech exports (% manufactured exports). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/TX.VA L.TECH.MF.ZS?view=chart The World Bank (2022а). Manufacturing, va- lue added (% of GDP) – Ukraine, World. Retrieved from https://data.worldbank.org/ indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations= UA-1W The World Bank (2022b). GDP per capita, PPP (current international $) – Ukraine, Poland, Slovak Republic, Romania. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.PCAP.PP.CD?locations=UA-PL- SK-RO&view=chart The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. (2023). Ukraine. Rapid Damage and Needs Assessment February 2022 – February 2023 / Ed. A. Himmelfarb, Washington, DC. 132 p. Tkachenko, V., Kuzior, A., & Kwilinski, A. (2019). Introduction of artificial intelligence tools into the training methods of entrepre- neurship activities. Journal of Entrepreneu- rship Education, 22 (6), pp. 1-10. Retrieved from https://www.abacademies.org/artic- les/Introduction-of-artificial-intelligence- tools-1528-2651-22-6-477.pdf Tulai, O., Kniaz, S., Skrynkovskyy, R., Pavlen- chyk, N., & Pavlenchyk, A. (2022). Meth- odological and practical guidelines for the development of environmental entrepre- neurship within the framework of pub- lic-private partnership. Journal of Europe- an Economy, 21, 1 (80), pp. 3-16. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2022.01.003 [in Ukrainian]. World Intellectual Property Organization (2022). Global Innovation Index 2022: What is the future of innovation-driven growth? Ge- neva: WIPO. DOI: https://doi.org/10.346 67/tind.46596 Yang, L., & Zhang, Y. (2020). Digital financial inclusion and sustainable growth of small and micro enterprises – Evidence based on China’s new third board market listed com- panies. Sustainability, 12(9), 3733. DOI: https://doi.org/10.3390/su12093733 Iryna Yu. Pidorycheva, Doctor of Economic Science, Head of the Sector Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: pidoricheva@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4622-8997 ESTIMATION OF SECTORAL MALADJUSTMENTS LINKED TO THE NEED FOR INNOVATIVE TRANSFORMATION OF THE UKRAINIAN ENTREPRENEURIAL SECTOR The importance of supporting and promoting entrepreneurship development is due to its pos- itive impact on economic growth, innovation processes, and the population welfare, the ability to contribute to the solution of modern challenges. In Ukraine, the entrepreneurial sector – the totality of large, medium, small, and micro-enterprises that carry out entrepreneurial activities in the coun- try – faces problems of premature deindustrialization, slowing down innovation processes and their consequences in the form of a structurally weak, resource-based economy, which are further exac- erbated in wartime conditions, when the country suffers from huge destruction and losses. Solving https://doi.org/10.1177/21582440221148097 https://doi.org/10.1007/s10 https://data.worldbank.org/ https://data.worldbank.org/indicator/TX.VA%20L https://data.worldbank.org/indicator/TX.VA%20L https://data.worldbank.org/ https://data.worldbank.org/indicator/ https://doi.org/10.35774/jee2022.01.003 https://doi.org/10.346%2067/ https://doi.org/10.346%2067/ https://doi.org/10.3390/su12093733 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 91 2023, № 3 (103) these problems requires a deep economic restructuring – from raw materials to industrial-innovative economy – in which the entrepreneurial sector will play a key role. The article aims to assess sectoral maladjustments of the Ukrainian entrepreneurial sector related to the need for innovative transformation as a basis for economic restructuring in modern and post-war conditions. The assessment was performed based on a set of proposed scientific and methodological foundations using indicators reflecting the level of investment in innovation and proving the effectiveness of enterprises' innovative activities, as of the pre-war period, to further (if relevant statistical information is available) compare the obtained estimates with the structural char- acteristics of the entrepreneurial sector during the war and post-war periods. It has been established that there are sectoral maladjustments linked to enterprises' economic opportunities in the technological sectors of the manufacturing and high-tech knowledge-intensive services, when it comes to implementing innovative transformation. Sectoral maladjustments in the levels of technological intensity of the sold innovative products in the entrepreneurial sector have been identified. It has been revealed that there are sectoral maladjustments in the levels of the en- trepreneurial sector innovative effectiveness by types of economic activities (TEA), which vary significantly by industries depending on their specifics, economic status and other conditions. A grouping of TEA according to the level of innovative effectiveness (IE) has been made. It has been revealed that most of them belong to the group with a low level of IE, which indicates the unbal- anced investment and innovation development of the Ukrainian entrepreneurial sector. A comparative analysis of the entrepreneurial sectors of Ukraine, innovatively developed countries, and peer countries in terms of indicators characterizing the state of technology-intensive industries development showed that the national economy lags behind both groups of countries and the need for its restructuring in the direction of increasing the share of gross value added of the manufacturing of high-technology and medium-high-technology industries. This research forms a scientific basis for substantiating and including appropriate actions in state policies to create favorable conditions for the modern and post-war recovery of the Ukrainian economy on a fundamentally new, competitive and innovative, basis. Keywords: entrepreneurial sector, sectoral maladjustments, innovative transformation, eco- nomic restructuring, investment, innovation, manufacturing, knowledge-intensive services, eco- nomic recovery. JEL: М21, О38, О47 Формат цитування: Підоричева І. Ю. (2023). Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України. Економіка промисловості. № 3 (103). С. 64-91. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2023.03.064 Pidorycheva, I. Yu. (2023). Estimation of sectoral maladjustments linked to the need for innovative transformation of the Ukrainian entrepreneurial sector. Econ. promisl., 3 (103), рр. 64- 91. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.064 Надійшла до редакції 12.08.2023 р.

Оцінка галузевих диспропорцій, пов’язаних із потребами інноваційної трансформації підприємницького сектору України

Institution

Ähnliche Einträge