Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення
Авторами статті здійснено оцінку стану, виявлено динаміку змін на вітчизняному ринку праці в умовах повномасштабної війни. Діагностика ситуації на вітчизняному ринку праці базується на підґрунті синтезу соціологічної, статистичної інформації, аналітики кадрових агентств, державних та міждержавних ан...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193777 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення / О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 26-35. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860239747186688000 |
|---|---|
| author | Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. |
| author_facet | Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. |
| citation_txt | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення / О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 26-35. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Авторами статті здійснено оцінку стану, виявлено динаміку змін на вітчизняному ринку праці в умовах повномасштабної війни. Діагностика ситуації на вітчизняному ринку праці базується на підґрунті синтезу соціологічної, статистичної інформації, аналітики кадрових агентств, державних та міждержавних аналітичних звітів. Така комплексна діагностика дозволяє виробити бачення того, яким чином можна забезпечити стабілізацію в трудовій сфері, на ринку праці та зайнятості для довгострокового повоєнного відновлення економіки України.
Акцентовано увагу на кадрових та регіональних диспропорціях, проблемах та втратах трудового потенціалу, виробничих активів за період повномасштабного вторгнення. Окрему увагу приділено соціологічному аналізу основних настанов працездатного українського населення щодо зайнятості і поведінки на вітчизняному ринку праці, які доцільно врахувати при формуванні та реалізації соціально-економічної політики стабілізації стану в трудовій сфері та подальшого повоєнного відновлення національної економіки. 
Запропоновано шляхи стабілізації стану та подальшого повоєнного відновлення трудової сфери і національної економіки через залучення ресурсів цифровізації. Виявлено, що дистанційна робота є трендом, який продовжує зростати на ринку праці України в умовах воєнного стану. Тому окрему увагу приділено поширенню та подальшим перспективам використання дистанційної зайнятості як засобу стабілізації ринку праці у критичних і форс-мажорних обставинах.
Обґрунтовано необхідність впровадження системи моніторингу стану трудової сфери та динаміки змін на ринку праці в умовах війни із залученням ресурсів цифровізації, з метою забезпечення комплексної діагностики й прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо стабілізації та повоєнного відновлення трудової сфери. Це є необхідною умовою реалізації запропонованого МОП принципу «відбудувати краще, ніж було» (build back better), в основі якого – забезпечення більш стійкого, сталого, інклюзивного, екологічного і розумного шляху розвитку з широким використанням розумних технологій (на підґрунті формування розширеної цифрової інфраструктури).
The article provides an assessment of the status, dynamics of changes in the Ukrainian domestic labor market and employment under conditions of the full-scale war. The situation in the domestic labor market is investigated on the basis of the synthesis of sociological, statistical information, analytics of personnel agencies, the NBU report – in the context of the need to stabilize the state of labor sphere for the long-term post-war restoration of the Ukrainian economy. 
The main personnel and regional disproportions, problems and losses that have arisen in the labor sphere during the period of full-scale invasion and it’s devastating consequences are revealed. Particular attention is paid to the sociological analysis of the main attitudes of the able-bodied Ukrainian population in terms of employment and behavior in the domestic labor market, which should be taken into account when developing and implementing the socio-economic policy of stabilizing the state of the labor sphere and further post-war restoration of the Ukrainian economy. The impact on the labor market which was provided with losses and damage to production assets as a result of hostilities, has been considered. 
The means of stabilizing the state and further post-war restoration of the labor sphere and the national economy through the involvement of digitalization resources are proposed. It was revealed that distance work is a trend that continues its growth in the labor market of Ukraine even in war. Therefore, special attention is paid to the spread and further possibilities of using distance employment as a way of stabilizing the labor market under critical and force majeure conditions. 
The need to introduce a ICT-based system of monitoring the state and dynamics of labor sphere and the changes in the labor market under the conditions of war is substantiated, sn order to ensure comprehensive diagnosis and adoption of reasonable management decisions for stabilization and post-war restoration of the labor sphere. This is a prerequisite for the implementation of the proposed by the MOT “build back better” principle, that means to ensure a more stable, inclusive, environmental and smart development with the widespread use of smart technologies (based on the formation of an expanded digital infrastructure).
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:28:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
26
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-26-35
УДК 331.5:316.4+338.246.8(477)
О. В. Панькова,
кандидат соціологічних наук, доцент,
провідний науковий співробітник,
ORCID 0000-0002-2003-8415,
e-mail: pankovaiep@gmail.com,
О. Ю. Касперович,
молодший науковий співробітник,
ORCID 0000-0003-1169-9681,
e-mail: a_kasp@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
СФЕРА ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ:
СТАН, ПРОБЛЕМИ, ДИНАМІКА ЗМІН
У КОНТЕКСТІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
Постановка проблеми. Військова російська
агресія проти України зруйнувала та продовжує руй-
нувати українську економіку, критичну інфраструк-
туру – соціальну, житлову, виробничу, транспортну
та енергетичну; руйнує життя людей, цілі міста та
села, знищуючи український народ й цілі екосис-
теми України. Масштаб руйнувань активів вже оці-
нюється у 108,3 млрд дол. США, а обсяг непрямих
втрат економіки за різними оцінками складає
750 млрд дол., що є безпрецедентною сумою руйну-
вань та втрат за часів Другої світової війни [5, с. 3].
В умовах повномасштабної збройної російської
агресії соціально-трудова сфера України, інститути
ринку праці, як і економіка в цілому, зазнали знач-
ного руйнівного впливу, більш того, війна згенеру-
вала системні зміни практично в усіх сферах життє-
діяльності. Так, змінилася існуюча економічна мо-
дель на мобілізаційну, кардинально змінилися умови
реалізації розроблених у довоєнний період страте-
гій, програм, планів розвитку України, змінилися
життя і доля українців. На перший план вийшли
завдання забезпечення обороноздатності країни,
безпеки та захисту, врятування життя людей, під-
тримки систем життєзабезпечення міст та селищ,
стабілізації соціально-економічної ситуації, забезпе-
чення стійкості в трудовій сфері та на вітчизняному
ринку праці, підготовка підґрунтя для подальшого
повоєнного відновлення.
З метою вирішення цих завдань було створено
Національну раду з відновлення України від наслід-
ків війни [1], в рамках якої було виокремлено 24 ро-
бочих групи, що розробляють плани заходів з після-
воєнного відновлення та розвитку України, визнача-
ють пріоритетність реформ та стратегічних ініціа-
тив, у т.ч. законодавчих, прийняття і реалізація яких
спрямовано на відновлення України у воєнний і по-
воєнний періоди [2]. Проте, питання збереження й
відновлення трудового потенціалу, забезпечення
стабільного функціонування та розвитку трудової
сфери – не знайшли належного відображення в ма-
теріалах зазначених робочих груп (щонайменше –
ситуація була такою на період підготовки статті – на
початок листопада 2022 р.). Схожою є картина від-
носно необхідності забезпечення стійкості, стабіль-
ного функціонування та розвитку трудової сфери
країни у Візії Відновлення України «Сильна євро-
пейська країна – магніт для іноземних інвестицій»
(далі – Візія) [3], що була розроблена Кабінетом Мі-
ністрів України, схвалена Президентом і Верховною
Радою України. Так, Візія включає План віднов-
лення, спрямований на прискорення стійкого еконо-
мічного зростання України, в межах якого визначено
перелік Національних програм для досягнення клю-
чових результатів. Безумовно, знаходячись в стані
війни, вкрай важливо мати перспективне бачення
повоєнного мирного майбутнього, але кожна із ви-
значених Національних програм [3], щоб не залиши-
тись декларацією, має враховувати наявний стан со-
ціального, трудового, ресурсного потенціалу, необ-
хідного для досягнення цілей тієї чи іншої програми,
і передбачати діяльність щодо приведення у відпо-
відність цілей програми та наявних трудових, соціа-
льних (а не тільки економічних та фінансових) ре-
сурсів, необхідних для її реалізації.
Тож одним з перших кроків щодо реалізації
завдань та пріоритетів, визначених у Візії Віднов-
лення України, у діяльності робочих груп Націо-
нальної ради з повоєнного відновлення України, має
стати комплексна діагностика стану трудової сфери
та вітчизняного ринку праці в умовах війни. Така
діагностика має відбуватися на моніторинговій ос-
нові для відстеження ситуації в динаміці. Надзви-
чайно важливо також враховувати вплив цифровіза-
ції на трудову сферу, фундаментальних цифрових
трансформацій, які ця сфера переживає зараз, а та-
кож роль інформаційно-комунікативних (ІКТ), циф-
рових, мережевих технологій в трудовій сфері як в
умовах війни, так і у подальшому повоєнному від-
Відновлення економіки
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
27
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
новленні національної економіки та України в ці-
лому.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Тематика впливу війни на вітчизняний ринок праці
та трудову сферу стала однією з ключових при до-
сліджені наслідків війни в Україні, як на національ-
ному, так і на міжнародному рівні. Так, досить опе-
ративно відреагувала Міжнародна організація праці
(МОП), підготувавши звіт щодо впливу війни в Ук-
раїні на сферу праці [4], певні дослідження прово-
дяться також за підтримки закордонних партнерів
[5; 6]. Все більшою стає кількість досліджень
впливу широкомасштабної збройної агресії проти
Україні на її соціально-трудову сферу, що прово-
дяться вітчизняними науковцями. Зокрема, питання
цього впливу досліджуються в контексті концепту
«Праця 4.0» [7], проблем збереження людського ка-
піталу України в умовах війни [8] та ін. Значна увага
приділяється певним важливим аспектам визначеної
проблематики, зокрема – питанням законодавчого
забезпечення трудової сфери в умовах війни [9], ви-
значенню пріоритетів регуляторної політики в умо-
вах цифровізації та воєнного стану [10] та іншим пи-
танням – кількість таких досліджень постійно зрос-
тає. Також регулярно проводяться загальнонаціо-
нальні соціологічні дослідження [11; 12]. Важливим
є внесок у дослідження цих питань провідних на-
укових та аналітичних центрів України, зокрема –
колективів Національного інституту стратегічних
досліджень [13] та Аналітичного центру ім. Разум-
кова [14].
На окрему увагу в зазначеному контексті заслу-
говують державні документи, що готуються в рам-
ках підготовки планів повоєнного відновлення Укра-
їни. Хоча вони і не є науковими дослідженнями у
традиційному сенсі, в їх розробці беруть участь про-
фільні експертні спільноти, вони містять відповід-
ний аналітичний матеріал, і тому представляють
значний як дослідницький, так і прикладний інтерес.
Мова йде в першу чергу про вже згадувані вище ма-
теріали програм Візії Відновлення України [3] та ма-
теріали робочих груп Національної ради з віднов-
лення України [2], а також інші аналітичні матеріали
[15; 16].
Війна триває, тож проведення підсумкових до-
сліджень щодо її наслідків для трудової сфери та
ринку праці в Україні ще попереду. Але вже зараз іс-
нує значна потреба в узагальнюючих комплексних
дослідженнях, здатних стати підґрунтям для адекват-
ного включення питань відновлення та розвитку
трудової сфери та ринку праці як однієї із засадни-
чих складових планів та програм щодо повоєнного
відновлення України в цілому – адже ці питання но-
сять нагальний характер і вирішувати їх потрібно
прямо зараз. Власне, на цьому факті і ґрунтується ак-
туальність запропонованого дослідження.
Мета статті полягає в оцінці стану, виявленні
динаміки змін на вітчизняному ринку праці в умовах
повномасштабного вторгнення, в обґрунтуванні
шляхів стабілізації стану та подальшого віднов-
лення трудової сфери і національної економіки як
підґрунтя повоєнного відродження України.
Виклад основного матеріалу.
Аналіз ситуації в трудовій сфері та на вітчиз-
няному ринку праці в умовах війни. Повномасштабна
збройна російська агресія, активні військові дії зу-
мовили руйнування промислової і сільськогоспо-
дарської інфраструктури, масштабні втрати людсь-
кого і трудового потенціалу країни, масштабну
втрату робочих місць. Масова внутрішня та зов-
нішня міграція працездатного населення в період
війни призвела до значного загострення ситуації та
дисбалансів на ринку праці України. Втрата та по-
шкодження виробничих активів, переривання лан-
цюгів постачання послабили потенціал ринку праці,
призвівши до «зривів» та втрати можливостей до
працевлаштування більшості українців. У сфері ма-
лого бізнесу скорочуються можливості з фінансової
підтримки свого штату працівників [14]. Релокація
та вимушена міграція призвели до зміни структури
ринку праці, а також структури пропозицій та наси-
ченості необхідними фахівцями у розрізі регіонів.
Так, результати досліджень соціологічної
Групи «Рейтинг» фіксують падіння доходів працез-
датного населення у період війни у 64% українців.
Найбільших фінансових втрат зазнали мешканці
Півдня і Сходу, серед вікових категорій – це особи
30–49 років. Зниження доходів працездатного та
працюючого населення або повна (чи часткова) їх
втрата призвели до значного виснаження фінансо-
вих заощаджень. Зокрема, за інформацією порталу з
пошуку роботи grc.ua, лише 20,5% працюючих гро-
мадян не відчули зменшення заробітної плати за пе-
ріод війни [13]. Спостереження кадрових агентств
станом на вересень 2022 р. свідчать про те, що ко-
жен п’ятий українець (22,5%) продовжує працю-
вати, отримуючи зменшену зарплатню. Серед тих,
хто працює, більше половини (52%) активно шука-
ють нову роботу – через незадоволення розміром
зарплати, стабільністю компанії чи умовами праці.
Звичне явище у багатьох сферах – неповний робо-
чий день або неповна зайнятість. До того ж на сьо-
годні все більше роботодавців переходять від ви-
плати гарантованої зарплаті на відрядну оплату,
відсоток від виробітку. По-перше, це – менші суми,
з огляду на нижчий попит та кількість клієнтів. Та-
кож це – ризик втрати будь-яких заробітків у період,
коли працівник перебуває у відпустці або на лікар-
няному [15].
Суттєвим став дисбаланс між попитом та про-
позицією робочої сили. Попит на робочу силу різко
зменшився через неможливість працювати у зонах
бойових дій, зниження попиту на товари та послуги,
проблеми з логістикою та невизначеність майбут-
нього. До того ж в країні має місце значна тінізація
ринку праці – багато вакансій пропонуються без
оформлення, як підробіток, певна частка зарплат ви-
плачуються «у конвертах», адже не всі роботодавці
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
28
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
можуть сплачувати 40% податків [15]. Зрозуміло,
що в таких умовах ані на легальну зарплату, ані на
соціальні гарантії (наприклад, лікарняні), ані на
стаж, українці не можуть розраховувати. Частка на-
селення з доходами, нижчими за фактичний прожи-
тковий мінімум, який для працездатних осіб у
2022 р. становить 2 481 грн, може досягти 70%.
В нинішніх умовах фіксуються значні диспро-
порції – у західних регіонах країни кількість вакан-
сій сягає 75% від довоєнного рівня, у східних об-
ластях ці показники в рази менші. Так, за даними
агентств з працевлаштування, станом на середину
вересня 2022 р. у Харкові було лише 700 актуальних
вакансій, в той час як у Львові – більше 3000. При
цьому особливої конкуренції за місця з боку шука-
чів роботи на заході України немає [15]. У Києві та
інших великих містах при бажанні роботу можна
знайти, хоча і з нижчим рівнем заробітків. А «у гли-
бинці», особливо в районах, наближених до лінії
фронту, пропозиції роботодавців мінімальні – як за
кількістю, так і за «якістю», що є цілком зрозумілим.
В Україні фіксується високий рівень безро-
біття. Так, незважаючи на певне пожвавлення еко-
номічної активності з кінця квітня 2022 р. та посту-
пове повернення бізнесу до роботи під час війни, ба-
гато підприємств зруйновані, інші – не відновили
свою діяльність, і це позначається на стані ринку
праці. За даними звіту НБУ [16] у липні 2022 р. без-
робіття в Україні зросло до 35%. Це майже вчетверо
вищий показник, ніж у 2021 р. (тоді було 9,8% без-
робітних). Тому, навіть за приблизними підрахун-
ками, джерело заробітків втратили ще принаймні 5-
6 млн людей, це з урахуванням того, що частина цих
українців пішла на фронт, частина – виїхала за межі
держави. Тож ситуація в трудовій сфері та на ринку
праці більш ніж тривожна. За результатами загаль-
нонаціонального опитування, проведеного напри-
кінці липня 2022 р. [11] було виявлено, що 39% з
тих, хто мав роботу до 24.02.2022 р., вже не мали ро-
боти на момент опитування – таких було у квітні
39%, у червні – 35%, у липні – 39%. Найбільше тих,
хто втратив роботу, серед мешканців східних регіо-
нів країни, жінок, найбідніших, тих, хто працював в
приватному секторі або мав власну справу, а також
серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За ін-
формацією Державного центру зайнятості, на поча-
ток жовтня 2022 р. в Україні через війну залишилися
без роботи до 40% людей [15], чисельність офіційно
зареєстрованих безробітних сягнула 260 тис. осіб
[13]. За прогнозами НБУ [16], до кінця року рівень
безробіття знижуватиметься повільно, а реальні зар-
плати скоротяться. Однак з поліпшенням безпекової
ситуації вітчизняний ринок праці знов оживе.
1 Згідно українського законодавства, дистанційна – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза
робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з
використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
У цілому, зміни на ринку праці під час повно-
масштабної війни показують наявність кількох ета-
пів його функціонування в цих умовах. Так, напри-
кінці лютого та у березні 2022 р. активність на ринку
праці різко скоротилась. В країні закрилося багато
бізнесів і люди масово втратили роботу. Потім від-
бувалася певна адаптація до умов війни. За резуль-
татами дослідження Advanter Group (проведено з
11 по 13 вересня 2022 р.), повністю припинили дія-
льність 54% підприємств в Україні, 25% – майже зу-
пинили свою діяльність, 21% підприємств провели
релокацію (2% – повністю, 12% – частково, 7% – в
процесі), 31% підприємств не встигли її провести
[17]. З початку повномасштабного вторгнення в Ук-
раїну відбулася галузева трансформація – як один із
способів забезпечення стійкості функціонування
економіки: 16% досліджених підприємств транс-
формувалися повністю або частково; 21% перебува-
ють у процесі галузевої трансформації; 16% долучи-
лися до процесу трансформації. Поширеними сфе-
рами діяльності бізнесу під час війни стали роз-
дрібна торгівля харчовими й нехарчовими продук-
тами (24% підприємств, що взяли участь у до-
слідженні).
Перемістити весь колектив або частину персо-
налу у безпечні регіони чи інші країни та продов-
жити роботу мали змогу обмежена кількість уста-
нов, підприємств, компаній. Переважно це пред-
ставники IT-сектору, а також працівники тих галу-
зей, в яких застосовувалися ще до війни дистанційні
форми роботи1 (наука, освіта тощо). Першочерго-
вими діями українських компаній у перші тижні
війни, зокрема, були налагодження постійної кому-
нікації із співробітниками, психологічна допомога,
дотримання соціальних гарантій, виплата зарплати
та авансових платежів. Найбільш поширеними захо-
дами були створення окремих чатів в мобільних за-
стосунках WhatsApp Messenger, Viber, Telegram
тощо для здійснення вертикальних та горизонталь-
них комунікацій співробітників, керівництва з робо-
тодавцями.
Уряд широко залучає цифрові засоби – через
платформу «Дія» (про що нижче розкрито більш де-
тально) надає додаткову підтримку, наприклад, на-
дання одноразової грошової допомоги (6 500 грн)
фізичним особам-підприємцям та застрахованим
працівникам, які втратили роботу через війну. Та-
кож через Дію збирається база даних про втрати ін-
фраструктури – житлової, виробничої, підприєм-
ницької для подальшої компенсації та відновлення.
Проте надання соціальної допомоги вразливим вер-
ствам населення, які не можуть користуватися циф-
ровими технологіями, і в тих місцях, де відсутній ін-
тернет, стає дедалі складнішим.
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
29
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Основні настанови працездатного українсь-
кого населення щодо зайнятості й поведінки на віт-
чизняному ринку праці. За загальними оцінками екс-
пертів, бізнес і громадяни поволі пристосовуються
до життя в умовах війни. Згідно з результатами 18-
го загальнонаціонального опитування «Психоло-
гічні маркери війни» (проведено 8-9 жовтня 2022 р.,
соціологічна група «Рейтинг»), продовжується по-
ступове повернення громадян до місць роботи. Сьо-
годні 38% з тих, хто працював до війни, поверну-
лися на свої робочі місця у звичному режимі, 18% –
працюють дистанційно, 7% – знайшли нове місце
роботи. Проте третина таких опитаних й досі не пра-
цює. Найбільше останніх серед наймолодших та
найстарших опитаних, жінок, мешканців Сходу. У
цьому опитуванні вперше зафіксовано позитивні
тенденції з поверненням на роботу серед мешканців
Півдня та Сходу. Українці на восьмому місяці війни
надалі демонструють доволі високий рівень життє-
стійкості (3.9 балів з 5). Складові цього показника:
психологічна стійкість (3.9) та підтримка фізичного
здоров’я (3.7) – не зазнали суттєвих змін, порівняно
з червнем 2022 р.
Результати попереднього загальнонаціональ-
ного опитування [11] виявили основні настанови
українського населення щодо зайнятості на корот-
кострокову перспективу. Вони є такими: а) відносна
більшість (57%) готова продовжувати працювати
навіть в умовах зменшення заробітної плати (це
переважно старші респонденти, жінки, працівники
державного сектору), б) 40% – займають більш ак-
тивну позицію — шукатимуть нову роботу. Остан-
ніх більше серед молоді, тих, хто працює в приват-
ному секторі, або самозайнятих. Серед тих, хто шу-
кає зараз роботу – більшість готова змінювати і
місце роботи, і сферу діяльності. Натомість переїж-
джати в інший регіон, чи країну для роботи вони
скоріше не готові. Загалом більше відкриті до змін
переселенці, працюючі в приватному секторі, а та-
кож ті, хто зазнав зменшення зарплати. За даними
кадрових агентств, ситуація на ринку праці посту-
пово стабілізується, проте кількість вакансій усе ще
є далекою від довоєнного рівня, а розміри пропоно-
ваних заробітків, за невеликими винятками, наба-
гато нижчі [15].
Домінуючим критерієм у виборі бажаної ро-
боти сьогодні є зарплата (70%), адже трудовий дохід
(зарплата) уособлює фінансову безпеку і дозволяє
задовольняти базові потреби особистості – цей рі-
вень потреб є природньо найважливішим під час
війни. Також відносно важливим для респондентів є
графік і режим роботи та безпечність робочого
місця (23-24%), що теж закриває базовий рівень по-
треб. Соціальні гарантії важливі для 17%, відносини
в колективі – для 16%, можливість працювати
дистанційно – для 10%. Такі критерії як кар’єра,
престижність та соціальний статус під час війни на
найнижчих сходинках критеріїв у виборі нового
місця роботи (3-7%), оскільки такі рівні потреб не є
актуальними для більшості під час війни через кіль-
кість загроз та ризиків для життя [11]. Тобто безпека
(фізична та матеріальна) набагато важливіша за
кар’єру та статус.
Будівництво (60%) та військова промисловість
(42%) – галузі, які на думку опитаних (та як показує
досвід повоєнного відновлення інших країн), отри-
мають найбільший розвиток після війни. Будів-
ництво спрямовано на відновлення зруйнованої вій-
ною інфраструктури та нові архітектурні проєкти,
військова промисловість – на підтримку та зміц-
нення обороноздатності країни, яке буде мати ви-
соку підтримку та буде актуальним довгий період
після війни. Щодо інших сфер оцінки наступні: роз-
виток сільського господарства бачать перспектив-
ним 34% респондентів, медицини – 26%, важкої
промисловості й металургії – 18%, ІТ-сфери – 16%,
освіти та науки – 13%, транспорту та перевезень –
7%, торгівлі, культури, туризму, легкої промислово-
сті – лише по 5-6%.
Орієнтації на зовнішню міграцію є такими: 28%
хотіли б особисто працювати / отримати роботу за
кордоном (70% – не хочуть), 9% хотіли б поїхати за
кордон на постійне місце проживання (90% – ні). Це
пов’язано з тим, що велика кількість знаходиться за
кордоном у вимушеній еміграції. Бажання працю-
вати чи жити за кордоном більше притаманне меш-
канцям сходу, молоді та чоловікам. Таким є соціо-
логічний вимір ситуації на вітчизняному ринку
праці та зайнятості в умовах збройної російської аг-
ресії.
Втрати та пошкодження виробничих активів:
пошук можливих оптимальних рішень. Втрата та по-
шкодження виробничих активів та інфраструктури,
переривання ланцюгів поставок торгівельних мереж
послабили потенціал ринку праці, призвівши до
«зривів» та втрати можливостей до працевлашту-
вання більшості українців. У цілому масштаб руй-
нування активів вже оцінюється у 108,3 млрд дол.
(за оцінками проєкту damaged.in.ua), а обсяг непря-
мих втрат економіки за різними оцінками складає
750 млрд дол., що є безпрецедентною сумою руйну-
вань та втрат з часів Другої світової війни [5].
Війна «викривила» виробничо-господарську
діяльність, що призвело до збільшення працюючих
на небезпечних та низькооплачуваних роботах [14].
Є очевидним ризик того, що більшість бажаючих
працевлаштуватися не зможуть зробити це офі-
ційно. Відтак, тіньовий сектор економіки, який сьо-
годні оцінюється у понад 41% [18], стає можливістю
заробітку та виживання для багатьох українців.
Водночас, наймані працівники стають більш вразли-
вими внаслідок порушення трудового законодав-
ства, порушення їх трудових прав, нестабільності та
невизначеності зайнятості, а також погіршення умов
праці.
Війна призвела до втрати значної кількості ква-
ліфікованої робочої сили не лише через міграцію до
сусідніх країн, але й через загибель людей. За оцін-
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
30
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
ками Міжнародної організації праці (МОП), протя-
гом перших чотирьох місяців повномасштабного
вторгнення на територію України було фізично
втрачено близько 4,8 млн робочих місць [4]. Ситу-
ацію ускладнює те, що багато виробництв або роз-
ташовані на тимчасово окупованих територіях, або
в непридатному стані, або змушені переїхати чи не
можуть працювати на повну силу [15]. Офіційно іс-
нують оцінки, які передбачають навіть більшу
втрату робочих місць. Втрачаються трудові ресурси
національної економіки; це – і невідворотні втрати,
загибель та інвалідизація десятків тисяч наших спів-
вітчизників; це – і тимчасова втрата мільйонів робо-
чих рук.
Значні втрати трудових ресурсів, робочої сили
можуть перешкодити відбудові та розвитку країни,
якщо не будуть ухвалені відповідні рішення щодо
подолання цих чинників. Стабілізація на ринку
праці, відновлення робочих місць (де це можливо) і
забезпечення соціального захисту мають стати клю-
човими пріоритетами у порядку денному державної
політики. Безповоротно втрачені підприємства, ро-
бочі місця, які були втрачені через руйнацію підпри-
ємств і через пряму втрату робочої сили, не можуть
бути відновлені. За деякими оцінками, 2,5-3 млн лю-
дей, які виїхали з України до ЄС, можуть не повер-
нутися, незалежно від розвитку воєнної ситуації
[19], до того ж за даними українського Уряду,
близько 1,2 млн осіб [20] були депортовані до Росії
і, можливо, не зможуть повернутися. Орієнтовні по-
треби в сфері соціального захисту і забезпечення за-
собів до існування становлять 20,6 млрд дол. США
протягом 10 років.
Експерти ООН попереджають, що Україна має
бути готовою до того, що значна частина (орієн-
товно до 3 млн і більше) не повернуться назад.
Передовсім, це стосується родин з тимчасово окупо-
ваних та зі зруйнованих прифронтових територій,
які втратили майно і роботу. Люди почали вивчати
мови країн перебування, їхні діти пішли там у
школи. У підсумку може виявитися так, що сотні ти-
сяч українців після війни так і залишаться за кордо-
ном. І тоді, якщо не одразу, то вже за кілька років,
Україна може стикнутися вже не з проблемою без-
робіття, а з протилежним явищем — нестачею робо-
чої сили. Тому влада вже зараз має думати над стра-
тегією повоєнного повернення українців на Батьків-
щину, а також про залучення у майбутньому іно-
земного трудового ресурсу. Без припливу робочої
сили, навіть некваліфікованої, можна програти сві-
тову конкуренцію [15].
1 Цифрова платформа «Дія»: «Країна в смартфоні» Платформа «Дія», запущена Міністерством цифрової
трансформації у 2020 р., включає вебсайт і мобільний додаток. Мобільний додаток «Дія» дозволяє громадянам
зберігати та мати доступ зі своїх телефонів до паспорта громадянина України (ID-картки), картки платника податків,
водійських прав, біометричних закордонних паспортів, сертифікатів про вакцинацію та інших документів. Наразі
«Дія» використовує наявну інформацію з державних реєстрів та баз даних. Всі дані передаються і зберігаються у
зашифрованому вигляді; для критичних даних Дія використовує розподілене сховище даних за технологією блок-
чейн. Дія підключає користувачів до сервісів за допомогою їх BankID.
Протягом періоду відновлення необхідно роз-
ширити програми, які стимулюватимуть зайнятість
і стануть підґрунтям для довгострокового віднов-
лення. Вартість відновлення одного робочого місця
може становити до 20 000 дол. США [21]. Такі ви-
трати можуть включати компенсацію роботодавцям
за працевлаштування вразливих категорій, допо-
могу в зв’язку з переїздом, одноразові гранти для
стимулювання самозайнятості та інші заходи. Через
масову втрату робочих місць застосування навіть
найскромніших оцінок вартості створення робочого
місця говорить про потребу у близько 14,4 млрд дол.
США, які, ймовірно, будуть розподілені протягом
періоду реконструкції (до 10 років). Крім того, дер-
жавні служби зайнятості зараз є ще більш важли-
вими, тому їм потрібно буде адаптувати та зміцнити
можливості підбору навичок та активізації робочої
сили як ключового внеску для сприяння віднов-
ленню та реконструкції [6].
З метою посилення адаптивності всієї системи
на цьому етапі відновлення має бути розширене ви-
користання нових технологій, включно з хмарними,
цифровими та онлайн-рішеннями. Україна вже
вклала значні кошти в цю сферу – державна цифрова
платформа «Дія»1, що має більш ніж 17 млн корис-
тувачів і за допомогою якої надаються державна до-
помога, соціальна допомога ВПО на проживання та
інші державні послуги.
Протягом останніх чотирьох років дистанційна
(віддалена) робота стає одним із найважливіших
трендів вітчизняного ринку праці. Спричинили його
декілька ключових факторів, які змушували робото-
давців і шукачів пристосовуватись до нових умов.
Першим фактором, що став підготовчим етапом до
формування тренду, була пандемія COVID-19. Дру-
гим фактором стала війна в Україні. В перші тижні
повномасштабного вторгнення ринок праці суттєво
просів. Бізнеси, що мали досвід дистанційної ро-
боти, показали найбільшу стійкість. Частка вакансій
з дистанційною роботою зросла з 6,5% у ІІ кварталі
2021 р. до 13,9% у ІІ кварталі 2022 р. [22] (див. ри-
сунок).
Дистанційна робота — тренд, який продовжує
зростати на ринку праці України в умовах війни, у
форс-мажорних обставинах. Середня зарплата у ва-
кансіях з дистанційною роботою зростала щороку і
наразі є вищою за середній рівень зарплати по Укра-
їні, що складає 15 000 грн: динаміка підвищення се-
редньої зарплати віддаленої (дистанційної) роботи
виглядає переконливо: 12 000 грн - у 2019 р.;
15 000 грн - у 2020 р.; 17 000 грн - у 2021 р.;
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
31
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Рисунок. Динаміка загальної кількості вакансій та частки вакансій
дистанційної роботи (2019-2022 рр.), поквартальні показники [22]
20 000 грн - у 2022 р. Найбільше вакансій з дистан-
ційною роботою розміщено в категорії «IT, комп'ю-
тери, інтернет». За цією категорією спостерігається
найбільш приваблива пропозиція від роботодавця –
зарплата у розмірі 25 000 грн на місяць. Найбільш
затребуваною є дистанційна робота серед жінок.
Отже, дистанційна робота для багатьох українців
стає чи не єдиною можливістю тримати бізнес, пра-
цювати в умовах війни, зберігати трудовий потен-
ціал компаній.
Дані кадрових порталів свідчать, що найменше
постраждала від кризи на ринку праці ІТ-галузь, ос-
кільки є міжнародно орієнтованою. Частка пропози-
цій роботи для ІТ-фахівців значно перевищує про-
позиції роботи для представників інших професій. В
середньому по всім регіонам України фахівцям
ІТ-галузі пропонують у середньому від 70 900 до
108,1 тис. грн, (середня заробітна плата в ІТ-сфері
становила приблизно 86,5 тис. грн) [14, с. 7].
Специфічною рисою ринку праці та зайнятості
України в умовах війни стали вакансії волонтерів –
переважно кухарів, прибиральників, операторів
координаційних центрів та спеціалістів по роботі з
персоналом. Велика пропозиція участі у волонтер-
ських рухах громадських або міжнародних організа-
цій існує в Київській, Харківській, Чернігівській,
Сумській, Запорізькій, Львівській та Дніпропетров-
ській областях [14, с. 11].
Отже, в нинішніх умовах загальний стан на
ринку праці залежатиме від інтенсивності й трива-
лості бойових дій, від повернення українських
мігрантів, повернення окупованих територій, відно-
влення виробничих потужностей, від умов віднов-
лення людського та трудового потенціалу країни
тощо.
Висновки. Ключовим пріоритетом повоєнного
відновлення України має стати відновлення людсь-
кого потенціалу – як за кількісними ознаками (чи-
сельністю населення), так і якісними (щодо розви-
тку людського капіталу). Це є однією з головних
умов відновлення та розвитку трудової сфери зага-
лом, бо руйнівним для неї є людські втрати внаслі-
док воєнних дій, масова зовнішня (трудова) міграція
населення країни. Слід взяти до уваги те, що спів-
відношення кількості громадян, котрі повернуться в
Україну і які захочуть залишитися за кордоном, за-
лежатиме від того, як наш Уряд скористається між-
народною технічною допомогою, грошовою підтри-
мкою від партнерів для реалізації гнучких програм
регулювання зайнятості та адекватної моделі реінте-
граційної політики держави. Також це залежатиме
від діалогу з самими країнами Євросоюзу [15]. До
того ж державі і бізнесу треба буде подбати про за-
безпечення роботою тих громадян, які повертати-
муться з закордону, і тих, хто прийде з фронту (у
тому числі з інвалідністю, з частково втраченою
працездатністю), демобілізованих військових.
Повоєнна відбудова загалом має відбуватися за
принципом «build back better» («відбудувати краще,
ніж було»), що пропонує МОП для України та який
передбачає забезпечення більш стійкого, сталого, ін-
клюзивного, екологічного і розумного шляху роз-
витку з широким використанням розумних техноло-
гій (на підґрунті формування розширеної цифрової
інфраструктури). Тому потрібно працювати в пев-
ному сенсі на випередження, враховуючи та орієнту-
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
32
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
ючись на ключові тренди світового розвитку трудо-
вої сфери та ринків праці – з тим, щоб забезпечити
стратегічну та довгострокову конкурентоспромож-
ність України після досягнення базових цілей її по-
воєнного відновлення.
Задля досягнення цієї мети необхідно передба-
чити в усіх засадничих документах щодо повоєн-
ного відновлення України (як згаданих вище, так і
тих, що ще будуть розроблятись) реалізацію наступ-
них завдань, які є специфічними та необхідними для
забезпечення збалансованого, сталого та – одноча-
сно прискореного розвитку трудової сфери і націо-
нальної економіки в контексті повоєнного віднов-
лення України.
1. Розробити та впровадити механізми визна-
чення (діагностування) та постійного моніторингу
стану трудової сфери, динаміки змін на ринку праці
та зайнятості для визначення актуальних та прогно-
зованих потреб та пропозицій робочої сили (обсяг,
структура, регіональний, галузевий, кадровий, ква-
ліфікаційний аспекти тощо) з урахуванням:
– існуючих демографічних зрушень;
– динаміки внутрішнього переміщення (з ура-
хуванням перспектив та можливостей повернення
ВПО на свої довоєнні місця проживання);
– динаміки процесів трудової зовнішньої та вну-
трішньої міграції;
– наявності та можливості створення прийнят-
них умов для життєдіяльності (безпека, житло, соці-
альна інфраструктура, працевлаштування тощо);
– прогнозованих потреб у кількості та якості
робочої сили в контексті найбільш пріоритетних на-
прямів економічної відбудови та розвитку (як в ре-
гіональному, так і в галузевому розрізі);
– необхідності узгодження потреби ринку
праці в період відновлення та розвитку економічної
активності та обмеженої пропозиції робочої сили
через наслідки повномасштабного вторгнення
2. Розширити програми, які стимулюватимуть
зайнятість і стануть підґрунтям для довгострокового
відновлення, з урахуванням світових трендів соціа-
льно-економічного розвитку та наявного у України
потенціалу щодо участі в їхній реалізації.
3. Максимально широко використовувати по-
тенціал цифровізації при вирішенні всього комп-
лексу завдань щодо відновлення та розвитку людсь-
кого потенціалу та його ефективного залучення до
повоєнного відновлення України, в першу чергу –
задля забезпечення прозорості процесів прийняття
та реалізації рішень, максимальної поінформовано-
сті та ефективної комунікації і взаємодії всіх заці-
кавлених сторін, а також ефективної боротьби із ко-
рупцією.
4. Розробити та впровадити комплексні про-
грами щодо повернення на ринок праці комбатантів
(в тому числі тих, які потребують психологічної
реабілітації, а також тих, які отримали поранення,
що унеможливлюють повернення до попередньої
професії або обмежують спектр доступних профе-
сій) – з урахуванням необхідності повноцінної реін-
теграції військовослужбовців у мирне життя.
5. Забезпечити розробку та впровадження ме-
ханізмів стимулювання навчання та перенавчання
працездатного населення новим навичкам та спеці-
альностям, затребуваним з точки зору реалізації
програм повоєнного відновлення України на всіх
рівнях – від рівня повсякденного життя (повсякден-
них цифрових навичок) до формування специфічних
цифрових навичок та компетенцій у відповідних
професіях. Зазначена діяльність має узгоджуватися
зі змістом та завданнями всього комплексу націо-
нальних програм, що входять до складу Плану від-
новлення України.
6. Розробити та впровадити включення нових
категорій робітників (платформні, дистанційні та
ін.), поширення яких є наслідком процесів цифрові-
зації економіки, до систем нормативно-правового
регулювання та соціального захисту, через розробку
адекватних новітнім умовам механізмів сприяння
детінізації нових сегментів ринку праці та адаптації
систем соціального захисту до специфічних умов
функціонування певних сегментів ринку праці, що
виникають в умовах цифровізації;
7. Розробити та впровадити регулятивні, нор-
мативно-правові та організаційно-управлінські ме-
ханізми розвитку та контролю цифрового підприєм-
ництва та самозайнятості в умовах цифровізації із
одночасним збереженням потенціалу цифрового
підприємництва як сфери створення нових сучасних
робочих місць (у тому числі через трудові плат-
форми).
Реалізація цих напрямів сприятиме стабілізації
стану трудової сфери України в умовах повномасш-
табного вторгнення, створить підґрунтя для подаль-
шого повоєнного відновлення ринку праці та зайня-
тості, національної економіки, країни в цілому.
Література
1. Про питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни: Указ Президента України від 21 квітня
2022 р. № 266/2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2662022-42225.
2. Національна Рада з відновлення України від наслідків війни. Робочі групи. URL: https://www.kmu. gov.ua/diyal-
nist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini -vid-naslidkiv-vijni/robochi-grupi.
3. План відновлення України. Візія Відновлення України: «Сильна європейська країна – магніт для іноземних інве-
стицій». URL: https://recovery.gov.ua/.
4. Вплив кризи в Україні на сферу праці: попередні оцінки. Аналітична записка МОП. 11 травня 2022 р. URL:
https://ukraine.un.org/sites/default/files/ 2022-05/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf.
5. Повоєнне відновлення України. Нові ринки та цифрові рішення. Проєкт "Ефективне управління державними фінан-
сами в Україні ІІІ". 2022. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/Digital-instruments-in-Ukrainian-recovery.pdf.
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
33
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
6. Україна: швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення: звіт / Уряд України, Світовий банк, Європейська
Комісія. Серпень 2022. 269 с. URL: https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815.
7. Колот А. М., Герасименко О. О. Новітні формати організації трудової діяльності: природа, виклики, траєкторії
розвитку. Економіка України. 2022. № 5. С. 59—76. DOI: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2022.05.059.
8. Залознова Ю., Азьмук, Н. Людський капітал України в умовах війни: втрати та здобутки. Економіка та суспільство.
2022. № 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59.
9. Новікова О. Ф., Остафійчук Я. В., Новак І. М. Зміни трудового та податкового законодавства України в умовах воєн-
ного стану: проблеми і перспективи вдосконалення. Економіка промисловості. 2022. № 2 (98). С. 75-90. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075.
10. Панькова О. В., Касперович О. Ю. Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих і пріоритети
регуляторної політики України в умовах воєнного стану. Економіка промисловості. 2022. № 2 (98). С. 91-117. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091.
11. Соціологічна група «Рейтинг». П’ятнадцяте загальнонаціональне опитування. Україна під час війни. зайнятість і до-
ходи (23-24 липня 2022 р.). URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pyatnadcat_obschenaci_opros_ukraina_vo_vremya_
voyny_zanyatost_i_dohody_23-24_iyulya_2022_goda.html.
12. Український бізнес під час війни. Нове щомісячне опитування підприємств. 2022, Вересень / Інститут економічних
досліджень та політичних консультацій. 2022. URL: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2022/TFD/%D0%97%D0%B2%
D1%96%D1%82_%E2%84%965_%D1%83%D0%BA%D1%80.pdf.
13. Ринок праці в умовах війни: тенденції та перспективи. Аналітичні матеріали НІСД: жовтень, 2022 р. / НІСД, 2022.
URL: https://niss.gov.ua/news/ komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy.
14. Пищуліна О., Маркевич К. Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації: аналітична записка.
Київ: Центр Разумкова, 2022. Липень. 21 с.
15. «Нерайдужний» стан ринку праці та перспективи його відновлення після війни. URL: https://www.ukrinform.ua/ru-
bric-economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html.
16. Інфляційний звіт НБУ, липень 2022 року. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_ 2022-Q3.pdf?v=4.
17. Данилишин Б. Як держава може підтримати бізнес в умовах війни. URL: https://www.epravda. com.ua/col-
umns/2022/03/20/684363/.
18. Дощатов Ю. Ближче до світла. Як вивести економіку України з тіні в умовах війни. РБК-Україна. 2022. 21 червня.
URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/ blizhe-svetu-vyvesti-ekonomiku-ukrainy-teni-16557375 14.html.
19. Millions of Ukrainian refugees may stay in E.U., top official says. The Washington Post. 2022. 6 June. URL:
https://www.washingtonpost.com/world/2022/06/06/ ukrainian-refugees-european-union-eu/.
20. Уряд України. Новини Офісу Омбудсмена. 13 травня 2022 р. URL: https://www.ombudsman.gov.ua/news_details/rozy-
asnennya-shchodo-vidminnostej-deportaciyi-vid-primusovoyi-evakuaciyi/.
21. Robalino D. How much does it cost to create a job? World Bank blog. February 15, 2018 URL:
https://blogs.worldbank.org/jobs/how-much-does-it-cost-create-job.
22. Як пандемія та війна вплинули на дистанційну роботу: аналіз ринку 2019-2022 роки. URL: https://cases.media/arti-
cle/yak-pandemiya-ta-viina-vplinuli-na-distanciinu-robotu-analiz-rinku-2019-2022-roki.
Reference
1. Pro pytannia Natsionalnoi rady z vidnovlennia Ukrainy vid naslidkiv viiny: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 21 kvitnia 2022 r.
№ 266/2022 [On the issue of the National Council for the Recovery of Ukraine from the Consequences of the War: Decree of the
President of Ukraine dated April 21, 2022 No. 266/2022]. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/2662022-42225
[in Ukrainian].
2. Natsionalna Rada z vidnovlennia Ukrainy vid naslidkiv viiny. Robochi hrupy [The National Council for the Restoration of
Ukraine from the Consequences of War. Working groups.]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ diyalnist/nacionalna-rada-z-vid-
novlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni/robochi-grupi [in Ukrainian].
3. Plan vidnovlennia Ukrainy. Viziia Vidnovlennia Ukrainy: «Sylna yevropeiska kraina – mahnit dlia inozemnykh investytsii»
[Ukraine restoration plan. Vision of Recovery of Ukraine: "Strong European Country is a Magnet for Foreign Investment"]. Retrieved
from: https://recovery.gov.ua/ [in Ukrainian].
4. Vplyv kryzy v Ukraini na sferu pratsi: poperedni otsinky. Analitychna zapyska MOP [The impact of the crisis in Ukraine on
the sphere of labor: preliminary estimates. Analytical Note ILO]. (May 11, 2022). Retrieved from https://ukraine.un.org/sites/de-
fault/files/2022-05/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf [in Ukrainian].
5. Povoienne vidnovlennia Ukrainy. Novi rynky ta tsyfrovi rishennia Doslidzhennia. Proiekt "Efektyvne upravlinnia
derzhavnymy finansamy v Ukraini III" [Post -war restoration of Ukraine. New markets and digital solutions. Project "Effective Public
Finance Management in Ukraine III"]. (2022). Retrieved from https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/Digital-instruments-in-
Ukrainian-recovery.pdf [in Ukrainian].
6. Ukraina: shvydka otsinka zavdanoi shkody ta potreb na vidnovlennia. Zvit [Ukraine: A quick assessment of the damage and
recovery needs. Report]. (August, 2022). Government of Ukraine, World Bank, European Commission. 269 p. Retrieved from
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815 [in Ukrainian].
7. Kolot, A. M., Herasymenko, O. O. (2022). Novitni formaty orhanizatsii trudovoi diialnosti: pryroda, vyklyky, traiektorii
rozvytku [The latest formats of organization of labor activity: nature, challenges, trajectories of development]. Ekonomika Ukrainy –
Economy of Ukraine, 5, рр. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 05.059 [in Ukrainian].
8. Zaloznova, Yu., Azmuk, N. (2022). Liudskyi kapital Ukrainy v umovakh viiny: vtraty ta zdobutky [Human capital of Ukraine
in the conditions of war: losses and achievements]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 38. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59 [in Ukrainian].
9. Novikova, O. F., Ostafiichuk, Ya. V., Novak, I. M. (2022). Zminy trudovoho ta podatkovoho zakonodavstva Ukrainy v umo-
vakh voiennoho stanu: problemy i perspektyvy vdoskonalennia [Changes in the labor and tax legislation of Ukraine in the conditions
of martial law: problems and prospects of improvement] Econ. promisl., 2 (98), рр. 75-90. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus-
try2022.02.075 [in Ukrainian].
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
34
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
10. Pankova, O. V., Kasperovych, O. Yu. (2022). Problemy sotsialnoi ta pravovoi zakhyshchenosti platformnykh zainiatykh i
priorytety rehuliatornoi polityky Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Problems of social and legal protection of platform employed
and priorities of regulatory policy of Ukraine in the conditions of martial law] Econ. promisl., 2 (98), рр. 91-117. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091 [in Ukrainian].
11. Sotsiolohichna hrupa «Reitynh». Piatnadtsiate zahalnonatsionalne opytuvannia. Ukraina pid chas viiny. zainiatist i dokhody
[Sociological group "Rating". Fifteenth nationwide poll. Ukraine during the war. Employment and income]. July 23-24, 2022. Re-
trieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pyatnadcat_obschenaci_opros_ukraina_vo_vremya_voyny_zanyatost_i_dohody_
23-24_iyulya_ 2022_goda.html [in Ukrainian].
12. Ukrainskyi biznes pid chas viiny. Nove shchomisiachne opytuvannia pidpryiemstv [Ukrainian business during the war. A
new monthly survey of enterprises (September, 2022)] (2022). Kyiv, Instytut ekonomichnykh doslidzhen ta politychnykh konsultatsii.
2022. Retrieved from http://www.ier.com.ua/files/Projects/2022/TFD/%D0%97% D0%B2%D1%96%D1%82_%E2%84%965_
%D1%83%D0%BA%D1%80.pdf [in Ukrainian].
13. Rynok pratsi v umovakh viiny: tendentsii ta perspektyvy. Analitychni materialy NISD: zhovten, 2022 r. [The labor market
in war: trends and prospects. Analytical materials of NISS: October, 2022]. (2022). Kyiv, NISS. Retrieved from
https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy [in Ukrainian].
14. Pyshchulina, O., Markevych, K. (2022). Rynok pratsi v umovakh viiny: osnovni tendentsii ta napriamy stabilizatsii: anali-
tychna zapyska [Labor in War: The main trends and directions of stabilization: Analytical note]. Kyiv, Tsentr Razumkova. 21 p. [in
Ukrainian].
15. «Neraiduzhnyi» stan rynku pratsi ta perspektyvy yoho vidnovlennia pislia viiny [The "unhappy" state of the labor market and
the prospects of its restoration after the war]. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3574736-nerajduznij-stan-
rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html [in Ukrainian].
16. Infliatsiinyi zvit NBU, lypen 2022 roku [NBU Inflation Report, July 2022]. (2022). Retrieved from https://bank.gov.ua/ad-
min_uploads/article/IR_2022-Q3.pdf?v=4 [in Ukrainian].
17. Danylyshyn, B. Yak derzhava mozhe pidtrymaty biznes v umovakh viiny [How can a state support business in war]. Retrieved
from https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/20/684363/ [in Ukrainian].
18. Doshchatov, Yu. (2022). Blyzhche do svitla. Yak vyvesty ekonomiku Ukrainy z tini v umovakh viiny [How to get Ukraine's
economy out of shadows in war conditions]. RBC-Ukraine, June 21. Retrieved from https://www.rbc.ua/ukr/news/blizhe-svetu-vyvesti-
ekonomiku-ukrainy-teni-1655737514.html [in Ukrainian].
19. Millions of Ukrainian refugees may stay in E.U., top official says. (2022). The Washington Post, 6 June. Retrieved from
https://www.washingtonpost.com/world/ 2022/06/06/ukrainian-refugees-european-union-eu/.
20. Uriad Ukrainy, Novyny Ofisu Ombudsmena [The Government of Ukraine, Ombudsman's Office News]. (May 13, 2022).
Retrieved from https://www.ombudsman.gov.ua/news_details/rozyasnennya-shchodo-vidminnostej-deportaciyi-vid-primusovoyi-
evakuaciyi/ [in Ukrainian].
21. Robalino, D. (2018). How much does it cost to create a job? World Bank blog, February 15. Retrieved from
https://blogs.worldbank.org/jobs/how-much-does-it-cost-create-job.
22. Yak pandemiia ta viina vplynuly na dystantsiinu robotu: analiz rynku 2019-2022 roky [How the pandemic and war influenced
the distance work: market analysis 2019-2022]. Retrieved from https://cases.media/article/yak-pandemiya-ta-viina-vplinuli-na-dis-
tanciinu-robotu-analiz-rinku-2019-2022-roki [in Ukrainian].
Панькова О. В., Касперович О. Ю. Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка
змін у контексті повоєнного відновлення
Авторами статті здійснено оцінку стану, виявлено динаміку змін на вітчизняному ринку праці в умовах повномасштаб-
ної війни. Діагностика ситуації на вітчизняному ринку праці базується на підґрунті синтезу соціологічної, статистичної ін-
формації, аналітики кадрових агентств, державних та міждержавних аналітичних звітів. Така комплексна діагностика дозво-
ляє виробити бачення того, яким чином можна забезпечити стабілізацію в трудовій сфері, на ринку праці та зайнятості для
довгострокового повоєнного відновлення економіки України.
Акцентовано увагу на кадрових та регіональних диспропорціях, проблемах та втратах трудового потенціалу, виробни-
чих активів за період повномасштабного вторгнення. Окрему увагу приділено соціологічному аналізу основних настанов пра-
цездатного українського населення щодо зайнятості і поведінки на вітчизняному ринку праці, які доцільно врахувати при
формуванні та реалізації соціально-економічної політики стабілізації стану в трудовій сфері та подальшого повоєнного
відновлення національної економіки.
Запропоновано шляхи стабілізації стану та подальшого повоєнного відновлення трудової сфери і національної еко-
номіки через залучення ресурсів цифровізації. Виявлено, що дистанційна робота є трендом, який продовжує зростати на ринку
праці України в умовах воєнного стану. Тому окрему увагу приділено поширенню та подальшим перспективам використання
дистанційної зайнятості як засобу стабілізації ринку праці у критичних і форс-мажорних обставинах.
Обґрунтовано необхідність впровадження системи моніторингу стану трудової сфери та динаміки змін на ринку праці
в умовах війни із залученням ресурсів цифровізації, з метою забезпечення комплексної діагностики й прийняття обґрунтова-
них управлінських рішень щодо стабілізації та повоєнного відновлення трудової сфери. Це є необхідною умовою реалізації
запропонованого МОП принципу «відбудувати краще, ніж було» (build back better), в основі якого – забезпечення більш стій-
кого, сталого, інклюзивного, екологічного і розумного шляху розвитку з широким використанням розумних технологій (на
підґрунті формування розширеної цифрової інфраструктури).
Ключові слова: ринок праці, трудова сфера, діагностика, цифровізація, повномасштабна війна, повоєнне відновлення
економіки України.
Pankova O., Kasperovich О. The Sphere of Labor and Employment of Ukraine under Conditions of War: State, Prob-
lems, Dynamics of Changes in the Context of Post-War Recovery
The article provides an assessment of the status, dynamics of changes in the Ukrainian domestic labor market and employment
under conditions of the full-scale war. The situation in the domestic labor market is investigated on the basis of the synthesis of socio-
О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
35
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
logical, statistical information, analytics of personnel agencies, the NBU report – in the context of the need to stabilize the state of
labor sphere for the long-term post-war restoration of the Ukrainian economy.
The main personnel and regional disproportions, problems and losses that have arisen in the labor sphere during the period of
full-scale invasion and it’s devastating consequences are revealed. Particular attention is paid to the sociological analysis of the main
attitudes of the able-bodied Ukrainian population in terms of employment and behavior in the domestic labor market, which should be
taken into account when developing and implementing the socio-economic policy of stabilizing the state of the labor sphere and further
post-war restoration of the Ukrainian economy. The impact on the labor market which was provided with losses and damage to pro-
duction assets as a result of hostilities, has been considered.
The means of stabilizing the state and further post-war restoration of the labor sphere and the national economy through the
involvement of digitalization resources are proposed. It was revealed that distance work is a trend that continues its growth in the labor
market of Ukraine even in war. Therefore, special attention is paid to the spread and further possibilities of using distance employment
as a way of stabilizing the labor market under critical and force majeure conditions.
The need to introduce a ICT-based system of monitoring the state and dynamics of labor sphere and the changes in the labor
market under the conditions of war is substantiated, sn order to ensure comprehensive diagnosis and adoption of reasonable manage-
ment decisions for stabilization and post-war restoration of the labor sphere. This is a prerequisite for the implementation of the pro-
posed by the MOT “build back better” principle, that means to ensure a more stable, inclusive, environmental and smart development
with the widespread use of smart technologies (based on the formation of an expanded digital infrastructure).
Keywords: labor market, labor sphere, diagnostics, digitalization, full-scale war, post-war restoration of the Ukrainian economy.
Стаття надійшла до редакції 30.11.2022
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193777 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:28:40Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. 2023-09-30T08:39:11Z 2023-09-30T08:39:11Z 2023 Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення / О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 26-35. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-26-35 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193777 331.5:316.4+338.246.8(477) Авторами статті здійснено оцінку стану, виявлено динаміку змін на вітчизняному ринку праці в умовах повномасштабної війни. Діагностика ситуації на вітчизняному ринку праці базується на підґрунті синтезу соціологічної, статистичної інформації, аналітики кадрових агентств, державних та міждержавних аналітичних звітів. Така комплексна діагностика дозволяє виробити бачення того, яким чином можна забезпечити стабілізацію в трудовій сфері, на ринку праці та зайнятості для довгострокового повоєнного відновлення економіки України.
 Акцентовано увагу на кадрових та регіональних диспропорціях, проблемах та втратах трудового потенціалу, виробничих активів за період повномасштабного вторгнення. Окрему увагу приділено соціологічному аналізу основних настанов працездатного українського населення щодо зайнятості і поведінки на вітчизняному ринку праці, які доцільно врахувати при формуванні та реалізації соціально-економічної політики стабілізації стану в трудовій сфері та подальшого повоєнного відновлення національної економіки. 
 Запропоновано шляхи стабілізації стану та подальшого повоєнного відновлення трудової сфери і національної економіки через залучення ресурсів цифровізації. Виявлено, що дистанційна робота є трендом, який продовжує зростати на ринку праці України в умовах воєнного стану. Тому окрему увагу приділено поширенню та подальшим перспективам використання дистанційної зайнятості як засобу стабілізації ринку праці у критичних і форс-мажорних обставинах.
 Обґрунтовано необхідність впровадження системи моніторингу стану трудової сфери та динаміки змін на ринку праці в умовах війни із залученням ресурсів цифровізації, з метою забезпечення комплексної діагностики й прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо стабілізації та повоєнного відновлення трудової сфери. Це є необхідною умовою реалізації запропонованого МОП принципу «відбудувати краще, ніж було» (build back better), в основі якого – забезпечення більш стійкого, сталого, інклюзивного, екологічного і розумного шляху розвитку з широким використанням розумних технологій (на підґрунті формування розширеної цифрової інфраструктури). The article provides an assessment of the status, dynamics of changes in the Ukrainian domestic labor market and employment under conditions of the full-scale war. The situation in the domestic labor market is investigated on the basis of the synthesis of sociological, statistical information, analytics of personnel agencies, the NBU report – in the context of the need to stabilize the state of labor sphere for the long-term post-war restoration of the Ukrainian economy. 
 The main personnel and regional disproportions, problems and losses that have arisen in the labor sphere during the period of full-scale invasion and it’s devastating consequences are revealed. Particular attention is paid to the sociological analysis of the main attitudes of the able-bodied Ukrainian population in terms of employment and behavior in the domestic labor market, which should be taken into account when developing and implementing the socio-economic policy of stabilizing the state of the labor sphere and further post-war restoration of the Ukrainian economy. The impact on the labor market which was provided with losses and damage to production assets as a result of hostilities, has been considered. 
 The means of stabilizing the state and further post-war restoration of the labor sphere and the national economy through the involvement of digitalization resources are proposed. It was revealed that distance work is a trend that continues its growth in the labor market of Ukraine even in war. Therefore, special attention is paid to the spread and further possibilities of using distance employment as a way of stabilizing the labor market under critical and force majeure conditions. 
 The need to introduce a ICT-based system of monitoring the state and dynamics of labor sphere and the changes in the labor market under the conditions of war is substantiated, sn order to ensure comprehensive diagnosis and adoption of reasonable management decisions for stabilization and post-war restoration of the labor sphere. This is a prerequisite for the implementation of the proposed by the MOT “build back better” principle, that means to ensure a more stable, inclusive, environmental and smart development with the widespread use of smart technologies (based on the formation of an expanded digital infrastructure). uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення The Sphere of Labor and Employment of Ukraine under Conditions of War: State, Problems, Dynamics of Changes in the Context of Post-War Recovery Article published earlier |
| spellingShingle | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. Відновлення економіки |
| title | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення |
| title_alt | The Sphere of Labor and Employment of Ukraine under Conditions of War: State, Problems, Dynamics of Changes in the Context of Post-War Recovery |
| title_full | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення |
| title_fullStr | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення |
| title_full_unstemmed | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення |
| title_short | Сфера праці та зайнятості України в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення |
| title_sort | сфера праці та зайнятості україни в умовах війни: стан, проблеми, динаміка змін у контексті повоєнного відновлення |
| topic | Відновлення економіки |
| topic_facet | Відновлення економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193777 |
| work_keys_str_mv | AT panʹkovaov sferapracítazainâtostíukraínivumovahvíinistanproblemidinamíkazmínukontekstípovoênnogovídnovlennâ AT kasperovičoû sferapracítazainâtostíukraínivumovahvíinistanproblemidinamíkazmínukontekstípovoênnogovídnovlennâ AT panʹkovaov thesphereoflaborandemploymentofukraineunderconditionsofwarstateproblemsdynamicsofchangesinthecontextofpostwarrecovery AT kasperovičoû thesphereoflaborandemploymentofukraineunderconditionsofwarstateproblemsdynamicsofchangesinthecontextofpostwarrecovery |