Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації
Дана стаття присвячена впливу розподіленої відновлюваної енергетики на розвиток економіки. Трансформація енергії та пов'язаний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими світова спільнота зіткнулася в останні роки.. В статті міститься огляд результатів дослі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193778 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації / Ю.З. Драчук, М.К. Яворська, А.В. Зеркаль // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 36-46. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193778 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1937782025-02-23T17:54:04Z Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації Aspects of the Development of a New Energy Strategy in Ukraine: European Experience in the Use of Distributed Generation Драчук, Ю.З. Яворська, М.К. Зеркаль, А.В. Відновлення економіки Дана стаття присвячена впливу розподіленої відновлюваної енергетики на розвиток економіки. Трансформація енергії та пов'язаний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими світова спільнота зіткнулася в останні роки.. В статті міститься огляд результатів дослідників Польщі щодо розвитку розподіленої енергетики, відновлюваної енергії та широкого розуміння захисту навколишнього середовища, соціальної довіри. Трансформація енергії та пов'язаний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими Польща має зіткнутися в найближчі роки. Глобальна енергетична політика динамічно змінюється протягом багатьох років, і ці зміни відбуваються як на локальному, так і на глобальному рівнях. Напрямок змін найбільш очевидна у підвищенні інтересу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Одним із аспектів енергетичної безпеки є стан потужностей з виробництва електроенергії та перспектив їх розвитку на найближчу та довгострокову перспективи. Розгляд такого питання є актуальним для України в умовах функціонування нового ринку електроенергії, його структурних складових та основних завдань щодо інтеграції з європейською енергосистемою. This article is devoted to the impact of distributed renewable energy on the development of the economy. The transformation of energy and the development of distributed energy associated with it is one of the most important challenges that the world community has faced in recent years. Energy transformation and the associated development of distributed energy is one of the most important challenges that Poland must face in the coming years. Global energy policy has changed dynamically over the years, and these changes occur both locally and globally. The direction of change is most evident in the growing interest in renewable energy sources (RES). One of the aspects of energy security is the state of power generation capacities and prospects for their development in the near and long term. Consideration of this issue is relevant for Ukraine in the context of the functioning of the new electricity market, its structural components and the main tasks of integration with the European energy system. 2023 Article Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації / Ю.З. Драчук, М.К. Яворська, А.В. Зеркаль // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 36-46. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-36-46 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193778 620.9:339.92+005.21(477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відновлення економіки Відновлення економіки |
| spellingShingle |
Відновлення економіки Відновлення економіки Драчук, Ю.З. Яворська, М.К. Зеркаль, А.В. Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації Економічний вісник Донбасу |
| description |
Дана стаття присвячена впливу розподіленої відновлюваної енергетики на розвиток економіки. Трансформація енергії та пов'язаний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими світова спільнота зіткнулася в останні роки.. В статті міститься огляд результатів дослідників Польщі щодо розвитку розподіленої енергетики, відновлюваної енергії та широкого розуміння захисту навколишнього середовища, соціальної довіри. Трансформація енергії та пов'язаний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими Польща має зіткнутися в найближчі роки. Глобальна енергетична політика динамічно змінюється протягом багатьох років, і ці зміни відбуваються як на локальному, так і на глобальному рівнях. Напрямок змін найбільш очевидна у підвищенні інтересу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Одним із аспектів енергетичної безпеки є стан потужностей з виробництва електроенергії та перспектив їх розвитку на найближчу та довгострокову перспективи. Розгляд такого питання є актуальним для України в умовах функціонування нового ринку електроенергії, його структурних складових та основних завдань щодо інтеграції з європейською енергосистемою. |
| format |
Article |
| author |
Драчук, Ю.З. Яворська, М.К. Зеркаль, А.В. |
| author_facet |
Драчук, Ю.З. Яворська, М.К. Зеркаль, А.В. |
| author_sort |
Драчук, Ю.З. |
| title |
Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації |
| title_short |
Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації |
| title_full |
Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації |
| title_fullStr |
Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації |
| title_full_unstemmed |
Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації |
| title_sort |
аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в україні: європейський досвід використання розподіленої генерації |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Відновлення економіки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193778 |
| citation_txt |
Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європейський досвід використання розподіленої генерації / Ю.З. Драчук, М.К. Яворська, А.В. Зеркаль // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 36-46. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT dračukûz aspektirozvitkunovoíenergetičnoístrategíívukraíníêvropejsʹkijdosvídvikoristannârozpodílenoígeneracíí AT âvorsʹkamk aspektirozvitkunovoíenergetičnoístrategíívukraíníêvropejsʹkijdosvídvikoristannârozpodílenoígeneracíí AT zerkalʹav aspektirozvitkunovoíenergetičnoístrategíívukraíníêvropejsʹkijdosvídvikoristannârozpodílenoígeneracíí AT dračukûz aspectsofthedevelopmentofanewenergystrategyinukraineeuropeanexperienceintheuseofdistributedgeneration AT âvorsʹkamk aspectsofthedevelopmentofanewenergystrategyinukraineeuropeanexperienceintheuseofdistributedgeneration AT zerkalʹav aspectsofthedevelopmentofanewenergystrategyinukraineeuropeanexperienceintheuseofdistributedgeneration |
| first_indexed |
2025-11-24T05:08:10Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:08:10Z |
| _version_ |
1849647054976974848 |
| fulltext |
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
36
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-36-46
УДК 620.9:339.92+005.21(477)
Ю. З. Драчук,
доктор економічних наук, професор,
провідний науковий співробітник,
ORCID 0000-0003-3858-6548,
e-mail: drachuk.yuriy@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
М. К. Яворська,
доктор, професор,
ORCID 0000-0003-3887-294X,
e-mail: monika1jaworska@interia.pl,
Міжнародна кадрова академія,
Маршальське Сілезьке воєводство, Польща,
А. В. Зеркаль,
доктор економічних наук, доцент,
професор кафедри маркетингу та логістики,
ORCID 0000-0002-3155-1302,
e-mail: z.a.v@i.ua,
Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя
АСПЕКТИ РОЗВИТКУ НОВОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ В УКРАЇНІ:
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ
Постановка проблеми. Українська економіка
зазнає великих втрат під час війни, умови якої ста-
ють безпрецедентними. За підсумками 2022 року
експерти оцінюють прямі та непрямі збитки України
від війни більш ніж в 600 млрд доларів – 30-35%
ВВП. Більшість підприємств в пошуку нових меха-
нізмів господарської діяльності. Органи влади та
представники бізнесу намагаються визначати стра-
тегії і тактики післявоєнного відновлення еконо-
міки, де передбачено комплекс взаємоузгоджених
заходів з аналізу поточного стану та показників
функціонування окремих галузей; визначення про-
блем, що перешкоджають їх динамічному розвитку;
формування тактики реструктуризації галузей та по-
ступової активізації і сталого зростання.
Одним із основних стратегічних пріоритетів у
XXI столітті, найважливішою умовою нормального
функціонування всіх сфер світової економіки є за-
безпечення сталого енергопостачання. Енергетична
безпека – найважливіша складова життєдіяльності
країни, яка потрібна для захищеності громадян і
держави в цілому від загроз дефіциту енергії та
енергоресурсів, що виникають через негативні при-
родні, техногенні, управлінські, соціально-еконо-
мічні, внутрішньо- та зовнішньополітичні і воєнні
чинники. Одним із аспектів енергетичної безпеки є
стан потужностей з виробництва електроенергії та
перспектив їх розвитку на найближчу та довгостро-
кову перспективи. Розгляд такого питання є акту-
альним для України в умовах функціонування но-
вого ринку електроенергії, його структурних скла-
дових та основних завдань щодо інтеграції з євро-
пейською енергосистемою. В Україні є великі мож-
ливості стати вагомим співучасником у забезпе-
ченні європейської енергетичної безпеки.
Компанія Державне агентство з енергоефек-
тивності та енергозбереження України (Держ-
енергоефективність України) за повідомленнями
31 жовтня 2022 року під час дискусії «Російський те-
роризм проти енергетики України: 240 днів проти-
стояння та план повоєнного відновлення», організо-
ваної найбільшою енергетичною спільнотою
«Energy Club», формує фундамент для енергоефек-
тивного відновлення країни із врахуванням курсу
декарбонізації.
Як підкреслено Головою Компанії, «… з бага-
тьох аспектів декарбонізація буде ключовою у від-
новленні і подальшому розвитку країни. Це розу-
міння як важливості запобігання кліматичним змі-
нам, так і розбудови нового економічного укладу.
Для того, щоб Україна отримала там гідне місце,
вона має виконати свою домашню роботу і відпові-
дати критеріям». Вагомою компонентою перспек-
тивного економічного укладу є впровадження нових
технологій, у тому числі щодо виробництва водню
чи інших видів енергії. Аспект полягає в тому, що
відновлення країни і подальша розбудова економіки
вимагатимуть надзвичайно великих фондів і фінан-
сових ресурсів, де значна частина цих фондів буде
формуватися Європейським Союзом. А доступ до
цих фінансових ресурсів потребує виконання всіх
директив ЄС. Компанія активно працює, щоб за-
класти міцну базу для відновлення країни, де окрім
законодавчого фундаменту належить і виконання
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
37
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Національного плану дій з енергоефективності на
період до 2030 року, яким передбачено реалізацію
заходів з підвищення рівня енергетичної ефективно-
сті у ключових секторах кінцевого споживання: бу-
дівлі, бюджетний сектор, промисловість, транспорт.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для
формування матеріалів рукопису використані аналі-
тичні літературні й наукові вітчизняні та світові до-
слідження з питань енергозабезпечення економіки
країни, матеріали сталого розвитку економіки кра-
їни в умовах світових трансформаційних процесів та
післявоєнної відбудови, директивні матеріали Укра-
їни та Європейського Союзу, світовий досвід про-
мислової модернізації, напрями повоєнної відбу-
дови України, вітчизняний науковий та освітянсь-
кий підхід до проблем повоєнної відбудови енерго-
системи країни, матеріали Громадського обгово-
рення, статистичні зведення наслідків воєнної агре-
сії росії.
У контексті вирішення проблеми енергозабез-
печення економіки країни, енергетичної безпеки Ук-
раїни в наявності значний ряд наукових досліджень,
авторами яких є провідні вітчизняні вчені, зокрема
В. М. Геєць, О. І. Амоша, М. Г. Земляний, М. О. Ки-
зим, О. М. Суходоля, А. А. Халатов, Ю. М. Харазі-
швілі, В. Є. Хаустова, А. Т. Шевцов, А. К. Шидлов-
ський. Серед зарубіжних, зокрема Польщі – Michał
Kurtyka, Waldemar Kozłowski, Кшиштоф Чіхоцкі,
Radoslaw Szczerbowski, Andrzej Kubisiak, Ireneusz
Soliński та ін. – дослідження розвитку ВДЕ та розпо-
діленої енергії як частини широкого мислення про
електроенергетичну систему в Польщі, що має за-
безпечити передбачувані постачання енергії для
країни, що постійно розвивається.
Питання енергетичної безпеки та енергетичної
ефективності є головними у тематиці Національного
інституту стратегічних досліджень, Державної уста-
нови «Інститут економіки та прогнозування НАН
України», Науково-дослідного центру індустріаль-
них проблем розвитку НАН України, Інституту за-
гальної енергетики НАН України, де з нею пов’язані
науково-дослідні роботи галузевих інститутів, залу-
чених до відповідних проблемних кафедр націона-
льних університетів.
Як відзначають провідні вчені України, Україн-
ська енергетика – це фундамент національної еконо-
міки держави, одна з основних складових соціальної
стабільності та національної безпеки. У 2015 році
ця галузь економіки надала державному бюджету
близько 133 млрд грн платежів податку (25% від за-
гального обсягу). Об’єднана енергетична система
України за розмірами є шостою в Європі після Ні-
меччини, Франції, Італії, Іспанії та Великої Британії.
В енергетиці України працює 450 тис. фахівців (3%
зайнятого населення), де вітчизняна енергетика є
драйвером розвитку інших галузей (так само і ок-
ремі галузі впливають на неї) [1; 2].
1 Smil V. Energy and Civilization: A History. MIT Press, 2018. 568 р.
З погляду відомого вченого науковця й освітя-
нина чл.-кор. НАН України М. Кизима [3, с. 224-
225], «На думку більшості вчених, як минулого, так
і сучасності, енергія є одним із важливих факторів
розвитку суспільства». Як стверджується автором і
фахівцями, у світі відбувається 4-й енергетичний пе-
рехід, що за пропозицією англійського вченого
В. Сміла1 щодо опису змін структури первинного
споживання і поступового переходу від існуючої
схеми енергозабезпечення до нового стану енерге-
тичної системи. Якщо перші три переходи були
пов’язані з переходом від біомаси до вугілля, від
нафти, потім від природного газу, то 4-й енергетич-
ний перехід почався з 2017 р., головним енергетич-
ним ресурсом стають відновлювані джерела енергії.
Й далі за роботою [3, с. 226-227], нову пара-
дигму розвитку електроенергетики, яка почала фор-
муватися на початку ХХІ ст., дослідник характери-
зує як клієнтоорієнтовану інтелектуальну елект-
ричну систему з розподіленою архітектурою. А нова
парадигма розвитку електроенергетики потребує
і нової розподіленої системи. Як зазначає дослідник,
у провідних країнах світу прискореними темпами
здійснюється впровадження нової парадигми роз-
витку електроенергетики і побудови її розподіленої
системи, де розвиток розподіленої електроенерге-
тики може та має слугувати пріоритетним напрямом
забезпечення енергетичного переходу на шляху де-
карбонізації економіки.
Увагу до питань нової енергетичної стратегії
приділено в колективній монографії [4, с. 107-110 ],
де відзначено, що «Політику розподіленої генерації
все більше опановують у Європі, де за результатами
досліджень через два десятиліття 37% усієї електро-
енергії розподіленого виробництва будуть давати
кооперативи; мікро- і малі підприємства ‒ 39, до-
машні господарства ‒ 23, а державні організації ‒
1%. Інші відносно дрібні виробники стануть під-
ґрунтям успішної децентралізації і в адміністратив-
ній, і в енергетичній сферах, запорукою економіч-
ного процвітання та соціальної стабільності». Авто-
рами монографії відзначається, що перспективним
напрямом розвитку вітчизняної енергетики у вугіль-
ній промисловості є «Енергетичні хаби», відновлю-
вані джерела, що цілком відповідають прийнятому
світовим співтовариством рішенню щодо «нульо-
вого вуглецевого майбутнього» (кліматичний саміт
2015 р. у Парижі). При чому акцентується, що інно-
вації у сфері генерації та акумуляції електроенергії
здатні стати потужним поштовхом до розвитку віт-
чизняного машинобудування, добувної та перероб-
ної промисловості. А децентралізація в результаті
поширення установок розподіленої генерації (ТЕЦ
малої та середньої потужності на підприємствах як
альтернативи поодиноким великим електростан-
ціям) відповідає принципам четвертої промислової
революції.
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
38
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Виділення невирішених раніше частин за-
гальної проблеми. Потребує розгляд проблеми за
напрямками (завданнями): дослідження ринкових
факторів енергозабезпечення в умовах післявоєнної
відбудови України; планування заходів з підви-
щення рівня енергетичної ефективності у ключових
секторах кінцевого споживання; забезпечення ста-
більності екологічної рівноваги в умовах післявоєн-
ної відбудови України.
Формулювання цілей статті. Метою роботи є
визначення напрямів розвитку нової енергетичної
стратегії в Україні, з урахуванням Європейського
досвіду використання розподіленої генерації, визна-
чення стану потужностей з виробництва електро-
енергії та перспектив їх розвитку на найближчу та
довгострокову перспективи, що є актуальним для
України в умовах функціонування нового ринку
електроенергії, його структурних складових та ос-
новних завдань щодо інтеграції з європейською
енергосистемою.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Як відзначається дослідниками, свого часу україн-
ська енергетика була потужною складовою части-
ною паливно-енергетичного комплексу (ПЕК)
СРСР. Однак, глобально-політичні зміни в СРСР і в
світі (епоха «перебудови», розпад СРСР і всього
соцтабору) звели нанівець цілі та завдання розроб-
лених раніше програм з енергетики. З набуттям не-
залежності перед Україною постало завдання розро-
бити вітчизняну стратегію розвитку енергетики. Го-
ловною метою на сучасному етапі нової стратегії
розвитку енергетики має бути перехід від імпортно-
сировинного до енергоефективно-орієнтованого
розвитку ПЕК з використанням результатів фунда-
ментальних і прикладних досліджень в галузі при-
родничих і соціально-економічних наук, вітчизня-
ного інноваційного потенціалу з його науково-тех-
нічними та науково-технологічними розробками.
Все це повинно відбуватися в умовах нових концеп-
туальних підходів, ключових внутрішніх і зовнішніх
ризиків та викликів розвитку ПЕК, в тісній зв’язці
тріади: енергетика – економіка – екологія і високих
темпів зростання наукових знань [5]. Україною, по-
чинаючи з 1996 року, було прийнято чотири енерге-
тичних стратегій, де кожна з перших трьох не дося-
гала прогнозованих цілей та індикативних показни-
ків. Вже на проміжних тимчасових інтервалах була
очевидною їх нездійсненність, а наступні стратегії
приймалися до закінчення терміну попередньої, як
акцентується в роботі [1, с. 4-5]. Там же йдеться, що
у 2017 році прийнято нову Енергетичну стратегію
України на період до 2035 року (ЕC-35) [6], як сим-
біоз розроблених проектів Енергетичної стратегії
України на період до 2035 року (Національний ін-
ститут стратегічних досліджень) і Нової Енергетич-
ної стратегії України до 2020 року: безпека, енерго-
ефективність, конкуренція (Центр Разумкова спі-
льно з Представництвом Фонду Фрідріха Науманна
(Німеччина) в Україні). Аналіз пропозицій, що на-
дійшли щодо формування ЕС-35, було опрацьовано
з використанням програми Psychea Expertus (На-
уково-технічний центр «ПСІХЄЯ»).
"Нова енергетична стратегія України: безпека,
енергоефективність, конкуренція" [6] (далі – НЕС)
належить до системного документу, що спрямова-
ний на реформування енергетичного комплексу Ук-
раїни на період до 2020 р. та формування стратегіч-
них орієнтирів розвитку на довгострокову перспек-
тиву – до 2035 р. НЕС визначає, насамперед, цілі та
алгоритми реалізації розвитку енергетики, тому
вона буде актуальною також для формування галу-
зевих програм на довгостроковий період. Прогнозні
показники, що містяться в документі, демонструють
лише загальну траєкторію розвитку попиту та про-
позиції на енергетичні ресурси. Вони (показники)
мають бути більш розширеними та деталізованими
вже у розробленому плані заходів КМ України на
виконання НЕС. При розробці НЕС враховано про-
позиції щодо змісту документа поважних міжнарод-
них організацій, таких як Міжнародне енергетичне
агентство, Секретаріат Енергетичного Співтоварис-
тва, Європейська економічна комісія Організації
Об'єднаних Націй, Світовий банк, представництво
Європейського Союзу в Україні, Європейський банк
реконструкції та розвитку та ін. На завершальному
етапі публічного обговорення проекту НЕС були ор-
ганізовані Фахові дискусії за участю представників
провідних науково-дослідних інституцій, галузевих
компаній, міжнародних та громадських організацій,
вітчизняних та іноземних експертів, засобів масової
інформації, за результатами якої сформовано оста-
точну редакцію НЕС. Проект НЕС по праву вважа-
ється результатом спільних зусиль експертного
співтовариства України, державних інститутів та
поважних міжнародних установ. Як зазначається
Проектом НЕС, Енергетична стратегія має бути до-
кументом, спрямованим на міжгалузеву кооперацію
для ефективного та надійного задоволення потреб
національної економіки та громадян необхідними
видами енергії. Цей комплекс має пройти період
трансформації, що зумовлено як дією галузевих
чинників, так і соціально-економічними перетво-
реннями у країні із урахуванням фактору безпеки у
зв'язку з зовнішньою військово-політичною агре-
сією. НЕС визначає цілі, завдання та механізми їх
реалізації для виведення енергетичного комплексу
на принципово новий якісний рівень розвитку. На-
самперед, НЕС спрямована на вирішення проблем
енергетичної безпеки в умовах виживання держави
за обставин зовнішньої агресії із застосуванням як
збройних сил, так і невійськових впливів, пропонує
механізми трансформаційного характеру на період
до 2020 р. та визначає стратегічні орієнтири роз-
витку до 2035 р. Стратегічне бачення: Енергетична
галузь України - економічна запорука державного
суверенітету, елемент належного врядування, надій-
ний базис сталого розвитку конкурентної економіки
та невід'ємна частина європейського енергетичного
простору.
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
39
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Згідно з «Енергетичною стратегією України на
період до 2030 р. [6], Енергетика має вирішальний
вплив на стан економіки в державі та рівень життя
населення, де метою соціальної політики має бути
забезпечення умов для зростання добробуту грома-
дян. Найважливішими складовими добробуту в ци-
вілізованих державах є забезпечення громадян і
компаній необхідними енергоресурсами. Запорукою
цьому може стати надійне, економічно обґрунто-
ване й екологічно безпечне задоволення потреб на-
селення й економіки в енергетичних продуктах.
Пріоритетність проблематики енергетичної безпеки
ґрунтується на тому, що енергетична сфера протя-
гом багатьох років незалежності України залиша-
ється найбільш уразливим сегментом економіки, що
була направлена на зниження енергоємності ВВП,
інтенсифікацію розробки власних покладів енерго-
ресурсів, диверсифікацію джерел і шляхів поста-
чання енергоносіїв, формування стратегічного наф-
тового резерву, створення елементів ядерно-палив-
ного циклу, всебічний розвиток альтернативної ене-
ргетики.
Альтернативна енергетика, як зазначається до-
слідниками [7, с. 180], має зіграти важливу роль у
подоланні економічної кризи і підвищенні рівня
енергетичної незалежності України. Де кожний ре-
гіон країни має ефективно використовувати мінімум
кілька джерел альтернативної енергії: біомасу, воду,
вітер, мінімум геотермальну і сонячну енергію, для
чого рекомендовано підвищувати результативність
механізмів державного регулювання розвитку аль-
тернативної енергетики. А це сприятиме сталому со-
ціально-економічному розвитку України і підви-
щенню рівня енергетичної безпеки держави.
Розробку нових підходів до подальшого роз-
витку альтернативних джерел електроенергії обумов-
лено як пошкодженням критичної енергетичної ін-
фраструктури у військовій агресії рф проти України,
так й еволюційним розвитком системи енергопоста-
чання в світі. Проблемні питання активного роз-
витку альтернативної енергетики мають все більшу
вагомість в аспекті складових сталого розвитку
країн. Українська влада намагається підтримувати
виробництво електроенергії з альтернативних дже-
рел енергії, вносячи певні зміни у чинне законодав-
ство: Закон України «Про внесення змін до деяких
законів України щодо забезпечення конкурентних
умов виробництва електроенергії з альтернативних
джерел енергії» з поправками до законів України
«Про альтернативні види палива», «Про електро-
енергетику», «Про засади функціонування ринку
електричної енергії України» [8]. На формуванні ме-
ханізму стратегічного управління розвитком аль-
тернативної енергетики на засадах сталості з ураху-
ванням соціологічного, екологічного, економічного
та енергетичного компонентів наголошується в ро-
боті [9, с. 13], де запропоноване поняття «механізму
стратегічного управління розвитком альтернативної
енергетики як інструменту сталого розвитку еконо-
міки країни».
Значну увагу даному питанню приділяє ЄС, ре-
алізуючи Програму ALTENER з підтримкою роз-
витку цілого ряду відновлюваних джерел енергії, зо-
крема малогабаритних гідроелектростанцій, вітро-
агрегатів, сонячних батарей, термальних і геотерма-
льних джерел енергії, використання біомаси, біоло-
гічного палива, використання відходів [10]. Цивілі-
зований світ змушений терміновою переглядати
свої енергетичні стратегії та шукати альтернативу
поставкам енергоносіїв з Росії. Суттєву роль у цьому
процесі можуть відіграти вуглецево-нейтральні
гази, зокрема, біометан [11]. Україна має найбільшу
в Європі площу сільськогосподарських земель, тому
потенціал його виробництва великий. «Для України
з її сильною аграрною галуззю біометан – це можли-
вість розвивати новий експортний напрямок, пере-
творити непотрібні залишки виробництва та побу-
тові відходи на новий експортний продукт», – під-
креслено директором групи компаній з іноземними
інвестиціями ЕРУ Віллєм Коппульс.
Україна на відміну від інших європейських
країн тільки починає свій шлях в напрямку біоме-
тану [12; 13]. Цього року було прийнято відповідний
закон про створення державного реєстру та гарантій
підтвердження походження біометану. Наступними
кроками буде розробка вторинного законодавства
для практичної реалізації положень закону, а саме,
нормативні та технічні стандарти підключення заво-
дів, а також порядок функціонування мереж із вміс-
том біометану. Біометан може допомогти Україні
здобути енергетичну незалежність
Верховна Рада ухвалила у другому читанні
зміни до закону «Про альтернативні види палива».
Стосуються вони розвитку виробництва біометану.
Це великий крок до здобуття енергетичної незалеж-
ності, адже потенціал біометану – близько 10 млрд
кубометрів на рік, третина всього споживання при-
родного газу у нашій державі.
У світі спостерігається підвищений інтерес до
використання в різних сферах економіки нетради-
ційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ), що
пов’язано, перш за все, з необхідністю охорони на-
вколишнього середовища. Передумовою цього про-
цесу є зміни в енергетичній політиці країн із струк-
турною перебудовою паливно-енергетичного ком-
плексу – переходом на енергозберігаючі і ресурсо-
зберігаючі технології в енергетиці, промисловості,
житлово-комунальному господарстві. За даними
Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 р.
частка електроенергії, виробленої з альтернативних
джерел, збільшиться удвічі у порівнянні з сучас-
ними показниками, що складають близько 16% від
всього виробництва. В більшості розвинених країн,
зокрема в США, Німеччині, Іспанії, Швеції, Данії,
Японії, планують довести частку відновлюваних
джерел енергії в загальному енергобалансі до 20-
50%.
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
40
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Програмою Європейського співтовариства у
сфері відновлюваної енергетики ALTENER визна-
чаються рамки діяльності з розширення сфери вико-
ристання відновлюваних джерел енергії, якою та-
кож формується частина стратегії Європейського
Співтовариства зі зниження рівня викидів СО2.
Функціонування спеціалізованої міжнародної орга-
нізації у даній сфері – Міжнародного енергетичного
агентства при ОЕСР, досягається при реалізації
Програми ALTENER з підтримкою розвитку цілого
ряду відновлюваних джерел енергії, зокрема мало-
габаритних гідроелектростанцій, вітроагрегатів, со-
нячних батарей, термальних і геотермальних джерел
енергії, використання біомаси, біологічного палива,
використання відходів [14]. Одним із світових ліде-
рів у використанні альтернативної енергії як в ЄС,
так і світі, є Німеччина, де 7% всієї енергії, яка спо-
живається, виробляється з використанням віднов-
люваних джерел енергії, при цьому 4% припадає на
вітрові генератори. Основою при цьому є послі-
довна політика держави щодо розвитку альтерна-
тивної енергетики: в країні з прийняттям закону по
розширенню масштабів альтернативної енергетики.
У сучасному затовареному світі розвинені країни
планомірно створюють нові точки зростання, які
розширюють економічне поле, забезпечують зрос-
тання багатства і зайнятості.
Так, Польська енергетика ще базується на по-
тужності нещодавно вичерпаних вугільних електро-
станцій, які незабаром повинні бути замінені но-
вими джерелами генерації з низьким і нульовим
рівнем викидів. Зараз середній вік електростанцій у
Польщі становить 47, що означає, що вони наближа-
ються до кінця їхньої технологічної можливості.
Польща докладає зусиль для трансформації енерге-
тичного сектору, де її надзвичайно важливий еле-
мент вже реалізується розширенням джерел генера-
ції з використанням відновлюваних джерел енергії,
що буде стабільною тенденцією протягом усього
трансформаційного періоду. Тенденції зростання
ВДЕ обґрунтовують необхідність посилення ак-
центу на місцевому вимірі виробництва енергії та
підвищенні гнучкості національної електроенерге-
тичної системи в контексті дедалі міцнішого наси-
чення системи відновлюваними джерелами. Клас-
тери енергії, енергетичні кооперативи та згадані
промоутери мають потенціал взяти на себе лідер-
ство у енергетичній трансформації Польщі [15]. Ак-
тивно розробляються рішення для зберігання енер-
гії. Перетворення енергії з нульовим і низьким рів-
нем викидів – цивілізаційна можливість для Польщі
в найближчі 20 років. Нова енергетична система з
нульовими викидами, яка може забезпечити стабіль-
ність енергопостачання промисловості та окремих
споживачів за прийнятною для суспільства ціною.
Це зазначено в проекті Енергетичної політики
Польщі 2040 (ПEП 2040), прийнятій Радою Мініст-
рів у лютому 2021 р., що базувався на трьох пози-
ціях: справедливий перехід, система з нульовими
викидами та енергійність і хороша якість повітря. В
наступному дослідженні польського автора [16]
йдеться, що на фоні змін в енергетиці джерела енер-
гії середньої та малої потужності, розташовані по-
близу споживачів, набувають все більшого розви-
тку, створюючи новий тренд в енергетичному сек-
торі, що називається розподіленою генерацією. По-
ступово відбувається перехід від великих енерге-
тичних систем на основі електростанцій і доставля-
ючи енергію на великі відстані. Ключові питання у
сфері енергетики стосуються енергобезпеки та
ефективності, зменшення енергоспоживання та роз-
витку енергетичного сектору, відновлюваних дже-
рела. Ці питання розглядаються дослідником з
Польщі [16] на прикладі побудови розумної елект-
ромережі міста Ольштин на основі метода проєкту-
вання, спрямованого для впровадження інтелектуа-
льної мережі в Ольштині. З одного боку, Вармін-
сько-Мазурське воєводство має великі ресурсів у
сфері ВДЕ, а з іншого боку 60% площі воєводства
захищена екологічними законами. Зараз доміну-
ючим видом відновлюваної енергії у Вармінсько-
Мазурському воєводстві є енергія вітру, на яку в
структурі загальної встановленої з відновлюваних
джерел енергії припадає 83%.
До ключового питання з огляду на євроінтегра-
ційний вектор розвитку України відноситься органі-
зація та функціонування енергетичного ринку. Запо-
рукою цьому стала сформована у січні 2020 р. «Зе-
лена угода» ЄС, якою підтверджено намір стати еко-
логічно нейтральним. Суттєвий внесок у збере-
ження та захист навколишнього середовища здійс-
нює відновлювальна енергетика. І вивчення досвіду
країн-членів ЄС, що займають провідні позиції у ви-
робництві та використанні енергії з відновлюваних
джерел енергії (ВДЕ), є актуальним. Тому важливим
є аналіз досвіду однієї з країн ЄС, а саме досвіду
Польщі, самої дружньої для України, системи енер-
гозабезпечення з елементами розподіленої генерації
та визначення перспективи впровадження такого
досвіду у практику України. Нові можливості в
енергетичному секторі Польщі та їх вплив на Укра-
їну розкривається в роботі Кшиштофа Чіхоцкі [17],
де йде мова про сектор відновлюваних джерел енер-
гії, що переживає бурхливий розвиток у Польщі. На
сьогодні двома найпопулярнішими джерелами від-
новлюваної енергії є наземні вітроелектростанції та
фотоелектричні установки (СЕС). Уряд оголосив
про подальший інтенсивний розвиток ВДЕ в обох
сферах. 18 лютого 2021 року набув чинності Закон
про сприяння виробленню електроенергії офшор-
ними вітроелектростанціями. Цим Законом забезпе-
чується комплексний регуляторний режим для роз-
витку та підтримки офшорних вітроелектростанцій
у виключній економічній зоні Польщі в Балтійсь-
кому морі. Великий енергетичний потенціал Балтій-
ського моря, який оцінюється в 80-90 гвт, робить
його територією другим за величиною офшорним
вітроенергетичним потенціалом в Європі після Пів-
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
41
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
нічного моря. Закон дозволяє Польщі використову-
вати цей потенціал, де країна може стати лідером з
розвитку офшорної вітроенергетики в Балтійському
морі з цільовою встановленою потужністю 28 гвт в
2050 році. що забезпечило б третину загальної по-
тужності, яку можна побудувати в даному регіоні.
Створивши нормативну базу для сектору офшорної
вітроенергетики, Польща приєднається до реалізації
"Зеленого пакту для Європи", що відкриє інвесторам
можливості для отримання додаткового фінансу-
вання перетворення енергії. Для України тенденції
офшорного вітру є цікавими. Наразі проекти з оф-
шорного вітру знаходяться на стадії ідеї, однак заці-
кавленість інвесторів зростає. Для реалізації таких
проектів в Україні потрібно прийняти нові правила,
що дозволятимуть будівництво та обслуговування
стаціонарних і плавучих вітрових турбін, будів-
ництво та приєднання ВЕУ до електромереж, про-
кладку кабелю, а також будівництво морських та бе-
регових підстанцій.
В Україні, як і в Польщі, бурхливо розвивається
ВДЕ. Енергетика та ці країни схожі між собою в
темпах розвитку. Водночас, Україна обрала шлях
стимулювання виробництва електричної енергії з
ВДЕ через "зелений" тариф, а Польща одразу обрала
використання аукціонів, які більш схожі на аукціони
"європейського зразка", коли держава не платить за
всю вироблену електричну енергію, а лише за "пре-
мію".
Характерною особливістю розподілених енер-
госистем є: різноманітність джерел і параметрів
електроенергії, відносно мала потужність одинич-
них джерел, від яких залежить нерівномірне у часі
виробництво електроенергії; крім того, розподілені
джерела електроенергії можуть мати негативний
вплив на якість енергії в мережі, до якої вони під-
ключені [18]. Як відзначає автор роботи Радослав
Щербовський, в даний час проводиться ряд аналізів
щодо впливу роботи розподілених джерел на енер-
госистему. При досить великій кількості джерел,
розподілених по невеликій площі системи завдяки
можливостям мереж Smart Grid стає вигідним об’єд-
нання цих джерел в одну систему, керовану опера-
тором, тобто створення «віртуальної електростан-
ції». Концепція Smart Grid заснована на співпраці
споживачів, дистриб'юторів і виробників електро-
енергії з метою підвищення енергоефективності.
Smart Grid як напрямок модернізації електрое-
нергетики Польщі є сферою досліджень Польського
економічного інституту, роздуми про що викладено
керівником групи комунікацій Інституту Андрієм
Кубісяк [19]: використання технології розумних ме-
реж, тобто інтелектуальних мереж передачі, зда-
ється необхідним для підвищення ефективності сис-
теми. Основні переваги інтелектуальної мережі
включають: підвищення безпеки постачання та на-
дійності енергосистеми, можливість інформувати
споживачів про поточну ціну на електроенергію,
сприяння розвитку джерел розподіленої генерації та
їх підключення до електромережі, а також як підви-
щення обізнаності споживачів щодо оптимізації
енергоспоживання.
Сценарії розвитку електроенергетики в Польщі
[20] в тому, що вже у 2030 році частка відновлюва-
них джерел енергії може становити 50% суміші.
«Розвиток технологій, що дозволяють оптимізувати
ефективність і гнучкість енергетичної системи, – це
можливість, якою повинні скористатися, щоб адап-
тувати польський енергетичний сектор до вимог
сьогодення», – відзначається керівником команди
енергетики та клімату компанії Польський економі-
чний інститут. Smart Grid як можливість для розви-
тку польської енергосистеми: використання техно-
логії розумних мереж, тобто інтелектуальних мереж
передачі.
Обов'язковою резолюцією ЄС – Директива про
відновлювані джерела енергії – передбачається 15%
відновлюваної енергії від загального споживання
енергії у Польщі до 2020 року. Відповідно до Наці-
онального плану дій у галузі відновлюваної енергії
Польщі, показник на 2020 рік повинен перевищити
це значення на 0,5% при 15,5% загального спожи-
вання енергії, поділившись на 19,1% від загального
споживання електроенергії, 17% у секторі опалення
та охолодження та 10,1% у транспортному секторі.
Це відзначається наступними даними статистики
Польщі станом на 2014-2018 рр., де відновлювані
джерела енергії забезпечували близько 10% від за-
гального обсягу первинної енергії в Польщі, а також
близько 13% від загальної кількості виробництва
електроенергії (табл. 1).
Таблиця 1
Використання поновлюваних джерел енергії Польщі у 2013-2018 рр.
Найменування показників 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Частка відновлюваної енергії
у секторі опалення та охолодження
14.07% 13.95% 14.54% 14.68%
14.48% 14.56%
Частка відновлюваної енергії
в електроенергетиці
10.73% 12.40% 13.43% 13.36%
13.09% 13.03%
Частка відновлюваної енергії
у транспортному секторі
6.03% 5.67% 5.62% 3.92%
4.20% 5.63%
Частка відновлюваної енергії
у загальному споживанні енергії
1.34% 11.45% 11.74% 11.27%
10.90% 11.16%
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
42
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Польськими дослідниками приділяється увага
впливу розподіленої відновлюваної енергетики на
інноваційність економіки, де енергетика на основі
технології Smart-Grid стає невід'ємною частиною на
муніципальному рівні, а різноманітність первинних
енергоресурсів лише в кожній місцевій владі стиму-
лює інновації у виробництві електроенергії [21]. Ін-
новаційність економіки – це ефективне впро-
вадження нововведень в економічну реальність.
Інновація виступає як розробка нового кінцевого
продукту, так і впровадження нового в бізнес рі-
шення щодо удосконалення організації діяльності
підприємства, вдосконалення технології вироб-
ництва, посилення маркетингової стратегії, поліп-
шення комунікації з клієнтами або підвищення
ефективності процесів постачання. Ключова техно-
логія, яка дуже швидко розвивається завдяки різним
інноваціям - саме технологія відновлюваної енергії.
Флагманським прикладом цієї розробки є підви-
щення ефективності панелей фотовольтаїки завдяки
постійним дослідженням. Тобто спосіб отримати
безкоштовну енергію від сонця, переробити її та до-
ставити в домогосподарство у формі електрики. З
деякого часу це стало популярною відповіддю на
постійне зростання цін на електроенергію, адже
гарантує енергонезалежність, більший контроль
над сімейним бюджетом. Одне з найважливіших
завдань, яке стоїть перед енергетикою, полягає у
створенні розумної електромережі, яка ефективно
інтегрує поведінку та дії всіх, хто до нього приєдна-
ний. Нововведення на ринку електроенергії в
Польщі спрямовані ініціювати енергетичну транс-
формацію на регіональному рівні. Завдяки інтелек-
туальній інтегрованій генерації просюмерів збіль-
шуватиметься балансуюча потужність енергосис-
теми з великою часткою неспокійної генерації ВДЕ,
створюватимуться енергетичні кооперативи та
енергетичні кластери, які зможуть конкурувати в
інноваційний спосіб на енергетичному ринку, буду-
ючи свою конкуренцію про різноманіття форм пер-
винної енергії, що зустрічаються на даній території.
Згідно дослідженням розвиток розподіленої віднов-
люваної енергетики в Польщі сприймається як мож-
ливість для покращення навколишнього середо-
вища. Корисний вплив використання ВДЕ можна
розглядати в таких аспектах, як: безперервний ста-
лий розвиток, захист і дбайливе ставлення до при-
родного середовища та використання безперервного
та невичерпного джерела енергії (табл. 2; рис. 1).
Таблиця 2
Розподіл джерел енергії - економіка Польщі
№
з/п
Найменування джерела енергії Відно-
шення, %
1 Elektrownie wiatrowe
(Вітрові електростанції) 2,2
2 Elektrownie Wodne
(Гідроелектростанції) 5,7
3 Energia z biomasy (Енергія біомаси) 0,8
4 Energia z biogazu
(Енергія з біогазу) 3,3
5 Energia sloneczna (PV)
(Сонячна енергія (PV)) 0,2
6 Odpady (Відходи) 0,6
7 Oczyszczalnie sciekow
(Очисні споруди) 0,9
8 Farmy wiatrowe (Вітряні ферми) 86,3
Рис. 1. Загальний розподіл джерел енергії за масштабом
До важливих ключових факторів в розвитку
розподіленої енергетики в Польщі відноситься соці-
альний вимір, що необхідно враховувати при роз-
робці та реалізації відповідних заходів, які можуть
впливати на процес перетворення енергії – сприяти
або перешкоджати цьому. Позитивним потенціалом
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
43
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
є високий рівень довіри до місцевої влади та зрос-
тання екологічної свідомості [22], де трансформація
енергії та пов'язаний з нею розвиток розподіленої
енергії є одним з найважливіших викликів, з якими
Польща має зіткнутися в найближчі роки. Перебіг
цього процесу залежить не лише від здатності пере-
будувати систему виробництва енергії та готовності
покрити витрати, а також від того, чи отримає воно
схвалення громадськості (Європейська комісія).
Такі фактори, як соціальна довіра, готовність до
співпраці, належний рівень знань про ВДЕ та вплив
енергії на здоров'я, навколишнє середовище, еколо-
гія чи зміна клімату важливі в контексті розвитку
розподіленої енергетики. Дізнавшись соціальне
ставлення, рівень знань, важливе значення при пла-
нуванні має ставлення окремих соціальних груп або
існуючі стереотипи щодо енергетики. Соціальна ак-
тивність підтверджується опитуваннями, які періо-
дично проводить CBOS (Центр Дослідження Грома-
дянської Думки). Дослідження ставлення поляків до
ВДЕ виявляє два основних ставлення: з одного боку,
високе схвалення розвитку ВДЕ, особливо при роз-
гляді в контексті обмеження забруднення навколи-
шнього середовища, з іншого – прийняття для вико-
ристання традиційних джерел енергії як принаймні
економічно раціональні дії в короткостроковій пер-
спективі (рис. 2).
Відновлювана енергія дорога
(витрати на обладнання та експлуата-
цію)
51%
Польща з недостатніми умовами, щоб
скорочувати викиди парникових газів
((вуглекислий газ )
49%
Відновлювана енергетика за умов Євро-
пейського Союзу і західні компанії
заробляють
44%
Відновлювана енергія як лише допов-
нення до ліцензованих джерел енергії
(вугілля, нафта)
37%
Відновлювана енергія залежить від по-
годи і не забезпечує стабільність елект-
ропостачання
37%
У Польщі слід обмежити використання
викопного палива таких як вугілля
та нафта
26%
Польща має використати це в енерге-
тичному секторі з доступними ресур-
сами вугілля
21%
Рис. 2. Думки щодо відновлюваної енергетики в Польщі
Окремі експерти галузі в Польщі наголошують
на великому дефіциті технічних компетенцій у
внутрішньому енергетичному середовищі. Це про-
блеми, пов’язані з технічними навичками, необхід-
ними для ефективного управління існуючими енер-
гетичними ресурсами, розвиток компетенцій, необ-
хідних для масового впровадження нових концепцій
і технологій. Міжнародні дослідження показують,
що розвиток розподіленої енергетики може бути
зумовлений географічними чи структурними факто-
рами. До таких факторів належать, наприклад, рі-
вень індустріалізації (інфраструктура, доступ ви-
робників до енергетичних технологій), капітал (ком-
петенції, установки, ставлення до техніки) або гео-
графічне положення, що сприяє розвитку конкрет-
них форм розподіленої енергії (вітрові електростан-
ції, сонячні електростанції).
Для України освоєння нетрадиційних і від-
новлюваних джерел енергії розглядається, як важли-
вий чинник підвищення рівня енергетичної безпеки
і зниження антропогенного впливу енергетики на
довкілля. Світовий досвід державного регулювання
розвитку відновлюваної енергетики, особливо до-
свід тих країн, що досягли найкращих результатів,
дозволяє виявити раціональні підходи, механізми та
інструменти для використання в українській дер-
жавній управлінській практиці стимулювання роз-
витку відновлюваної енергетики. Світова практика
свідчить, як зазначається дослідниками, що держава
є основним ініціатором розвитку відновлюваної
енергетики, що встановлює правила функціону-
вання відновлюваної енергетики та забезпечує необ-
хідну правову та ресурсну підтримку, включаючи
фінансування та пільгове оподаткування.
Висновки з дослідження і перспективи по-
дальших досліджень. Реалії сучасного світу такі,
що прогнозування стратегічних перспектив роз-
витку енергетики неминуче повинно проходити
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
44
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
через точки біфуркації, вихід з яких може змінювати
сценарії розвитку енергетики як галузі. Очікувані
ключові параметри та показники можуть не збіга-
тися з реалізованими значеннями. Науковцями за-
значено, що сучасна наука ще не має методів впев-
неного прогнозування розвитку енергетики на три-
валий період, але досвід використання моделей про-
гнозування дає підстави для стриманого оптимізму
будувати несуперечні сценарії, хоч й без оцінки
повноти їх складу та ймовірності реалізації. Супро-
від енергетичної стратегії «поточними планами-
прогнозами» (дорожніми картами) додає оптимізму
в реалізованість такого регуляторного документу.
Для цього повинна бути вирішена проблема органі-
зації виконання ЕС-35 з чітким визначенням меха-
нізмів імплементації завдань для виконавчої та зако-
нодавчої влади з постійним- моніторингом ходу
реалізації ЕС-35 за тимчасовими інтервалами. Як ва-
ріант, для цього запропоновано створити спеціалізо-
вану структуру, можливо інститут енергетичної
стратегії із залученням незалежних експертів для
підготовки дорожніх карт енергетичних форсайтів
[23]. Створення такого інституту, як вважають фахі-
вці у галузі енергетики, економіки, екології, експе-
рти та особи, які приймають рішення, є доцільним.
До них відносяться: НІСД, Центр Разумкова, НТЦ
«ПСІХЄЯ», Міненерговугілля, відповідні відді-
лення НАН України [23; 24; 25].
З досвіду Європейських країн останніх років
управління альтернативною енергетикою зосеред-
жено на забезпеченні енергетичної безпеки, змен-
шенні залежності від викопного палива та пом’як-
шенні наслідків зміни клімату. В умовах військової
кризи альтернативні джерела енергії можуть відігра-
вати вирішальну роль у забезпеченні доступності
основних послуг та задоволенні енергетичних по-
треб населення. Серед методів, які використову-
ються в Україні після 24 лютого 2022 року, можна
застосовувати і в повоєнних умовах наступні:
• диверсифікація джерел енергії, яка може
включати поєднання відновлюваних джерел енергії
(сонячна, вітрова та геотермальна) разом із звичай-
ними джерелами (природний газ, нафта та вугілля),
що зменшує залежність від одного джерела енергії;
• розвиток накопичення енергії: резервне жив-
лення у разі збою в електромережі;
• запровадження управління попитом: змен-
шення споживання енергії під час кризи шляхом
впровадження заходів з енергоефективності, пере-
несення споживання енергії на непікові періоди та
використання програм реагування на попит, щоб
стимулювати споживачів зменшувати споживання
енергії в пікові періоди;
• створення мікромереж: для забезпечення ло-
кального виробництва електроенергії та можливості
зберігання в критичних ситуаціях, коли основна ме-
режа не працює. Це може включати сонячні та віт-
рові енергетичні системи спільного користування в
поєднанні з накопичувачем акумуляторів і резерв-
ними генераторами;
• використання інвестицій в інфраструктуру
відновлюваної енергетики з практики європейських
країн: включення офшорних вітрових електростан-
цій, сонячних електростанцій та проектів геотерма-
льної енергії. Такі інвестиції можуть забезпечити
стабільне джерело енергії та допомогти зменшити
залежність від викопного палива.
Література
1. Геєць В. М., Кириленко О. В., Басок Б. І., Базєєв Є. Т. Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд). Наука та
інновації. 2020. Т. 16, № 1. С. 3-15. DOI: https://doi.org/10.15407/scin16.01.003.
2. Домбровський О. Г. Український парламент за три роки ухвалив повний пакет європейського енергетичного законо-
давства. Тепер потрібна швидка імплементація. TERMINAL. 2017. № 4, грудень. С. 21-23.
3. Теоретико-прикладні аспекти декарбонізації та розвитку розподіленої електроенергетики України: кол. моногр. / за
ред. М. О. Кизима; авт. кол.: М. О. Кизим, В. Є. Хаустова, В. В. Шпілєвський, Є. І. Котляров, Т. І. Салашенко, Є. М. Крячко,
Є. С. Колбасін, Д. М. Костенко, О. В. Шпілєвський, О. В. Лелюк, Г. В. Мілютін. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2020. 344 с.
4. Амоша О. І., Череватський Д. Ю., Залознова Ю. С. та ін. Розвиток публічно-приватного партнерства у процесі моде-
рнізації вугільної промисловості та теплової енергетики: монографія. Київ: ІЕП НАН України, 2019. 160 с.
5. Кулик М. М., Горбулін В. П., Кириленко О. В. Концептуальні підходи до розвитку енергетики України (аналітичні
матеріали). Київ: Інститут загальної енергетики НАН України, 2017. 78 с.
6. Нова енергетична стратегії України до 2035 року: «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». URL:
energetychna_strategiya_do_2035_r.zip,http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358.
7. Волошин О. В. Розвиток альтернативної енергетики в Україні: сучасний стан та результативність механізмів держав-
ного регулювання. Актуальні проблеми державного управління. 2015. № 1. С. 176-181. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2015_1_25.
8. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії
з альтернативних джерел енергії: Закон України від 25 квітня 2019 р. № 2712-VIII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2712-19#Text
9. Рязанова Н. О. Стратегічні орієнтири розвитку альтернативної енергетики в національній економіці України : авторе-
ферат дисертації на здобуття наукового ступеня д-ра екон. наук. Київ, 2021. 40 с.
10. Волошин О. Л. Особливості державного регулювання розвитку альтернативної енергетики .в різних країнах світу.
Державне будівництво. 2014. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_2_25.
11. Микола Топалов. "Зелений" газ з відходів: коли біометан допоможе Україні стати енергонезалежною. Економічна
правда. 2022. 6 жовтня. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/10/6/692287/.
12. Ігор Гоцик. Біометан – європейський досвід та українські реалії. 03.12.2021. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/
blog/783840.html.
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
45
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
13. Андрій Кузьмін. Біогазова зброя. Як Україні перемогти в енергетичній війні з росією? Нова енергія. 2021. 5 листо-
пада. URL: https://glavcom.ua/new_energy/publications/biogazova-zbroya-yak-ukrajini-peremogti-v-energetichniy-viyni-z-rosijeyu-
-795284.html.
14. Шевченко В. Використання енергозберігаючих технологій в країнах ЄС: досвід для України. Аналітична записка.
URL: http://www.niss.gov.ua/articles/262/.
15. Michał Kurtyka. Energetyka rozproszona jako element polskiej transformacji energetyczne. Energetyka Rozproszona. 2021.
№ 5-6. DOI: https://doi.org/10.7494/er.2021.5-6.7.
16. Waldemar Kozłowski. Założenia budowy sieci smart grid w projektach energetycznych. URL: https://roczniki-
kae.sgh.waw.pl/p/roczniki_kae_z54_22.pdf.
17. Кшиштоф Чіхоцкі, Анна Щодра, Ярослав Петров, Олена Січковська. Нові можливості в енергетичному секторі
Польщі та їх вплив на Україну. GetMarket. 2021. 15 квітня. URL: https://www.asterslaw.com/ua/press_center/
publications/new_opportunities_in_energy_sector_poland_ukraine/.
18. Radoslaw Szczerbowski. Generacja rozproszona oraz sieci Smart Grid wirtualne elektrowni. Zagadnienia surowców
energetycznych i energii w gospodarce krajowej. Poznañ: Polityka energetyczna, 2011. Tom 14, Zeszyt 2. S. 391-404.
19. Andrzej Kubisiak. Smart grid kierunkiem modernizacji elektroenergetyki w Polsce. 2019. URL: https://pie.net.pl/smart-grid-
kierunkiem-modernizacji-elektroenergetyki-w-polsce/.
20. НТЦ «ПСИХЕЯ» PsycheaExpertus: разглядеть делати. Terminal. 2017. №2 (848), август. С. 35-36.
21. Ireneusz Soliński, Mieczysława Solińska, Kinga Turoń, Mateusz Matusi. Rozwój rozproszonej energetyki odnawialnej szansą
wzrostu innowacyjności gospodarki. Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy, 2017. № 2 (50). S. 195-208. DOI:
https://doi.org/10.15584/nsawg.2017.2.12.
22. Barbara Worek, Marcin Kocór, Dorota Micek, Katarzyna Lisek, Anna Szczucka. Społeczny wymiar rozwoju energetyki
rozproszonej w Polsce – kluczowe czynniki i wyzwania. Energetyka Rozproszona. 2021. № 5–6. S. 105-118. DOI:
https://doi.org/10.7494/er.2021.5-6.105.
23. Геєць В. М. Розвиток та взаємодія економічної та енергетичної політики в Україні. Вісник НАН України. 2016. № 2.
С. 46-53.
24. Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року / за заг. ред. Ю. Огаренко та О. Алієвої. Київ: Вид-во
ТОВ «АРТ КНИГА», 2017. 88 с.
25. Долінський А. А., Басок Б. І., Базєєв Є. Т. Стратегія теплозабезпечення населених пунктів України. До обговорення
проектів Енергетичної стратегії України на період до 2020, 2030 та 2035 року. Вісник НАН України. 2015. № 4. С. 98-105.
References
1. Heiets, V. M., Kyrylenko, O. V., Basok, B. I., Bazieiev, Ye. T. (2020). Enerhetychna stratehiia: prohnozy i realii (ohliad)
[Energy strategy: forecasts and realities (review)]. Nauka innov., Vol. 16, no. 1, pp. 3-15. DOI: https://doi.org/10.15407/scin16.01.003
[in Ukrainian].
2. Dombrovskyi, O. (2017). Ukrainskyi parlament za try roky ukhvalyv povnyi paket yevropeiskoho enerhetychnoho
zakonodavstva. Teper potribna shvydka implementatsiia [In three years, the Ukrainian Parliament adopted a complete package of
European energy legislation. Now we need a quick implementation]. TERMINAL, no. 4, December, pp. 21-23 [in Ukrainian].
3. Kyzym, M. O., Khaustova, V. Ye., Shpilievskyi, V. V. et al. (2020). Teoretyko-prykladni aspekty dekarbonizatsii ta rozvytku
rozpodilenoi elektroenerhetyky Ukrainy [Theoretical and applied aspects of decarbonization and development of the distributed electric
power industry of Ukraine]. Kharkiv, FOP Liburkina L. M. 344 р. [in Ukrainian].
4. Amosha, O. I., Cherevatskyi, D. Iu., Zaloznova, Yu. S. et al. (2019). Rozvytok publichno-pryvatnoho partnerstva u protsesi
modernizatsii vuhilnoi promyslovosti ta teplovoi enerhetyky [Development of public-private partnership in the process of
modernization of the coal industry and thermal energy]. Kyiv, IІЕ of NAS of Ukraine. 160 р. [in Ukrainian].
5. Kulyk, M. M., Horbulin, V. P., Kyrylenko, O. V. (2017). Kontseptualni pidkhody do rozvytku enerhetyky Ukrainy (analitychni
materialy) [Conceptual approaches to the development of the energy industry of Ukraine (analytical materials)]. Kyiv, Institute of
General Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine. 78 р. [in Ukrainian].
6. Nova enerhetychna stratehii Ukrainy do 2035 roku: «Bezpeka, enerhoefek-tyvnist, konkurentospromozhnist» [New energy
strategy of Ukraine until 2035: "Security, energy efficiency, competitiveness"]. Retrieved from energetychna_strategiya_
do_2035_r.zip,http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358 [in Ukrainian].
7. Voloshyn, O. V. (2015). Rozvytok alternatyvnoi enerhetyky v Ukraini: suchasnyi stan ta rezultatyvnist mekhanizmiv
derzhavnoho rehuliuvannia [Development of alternative energy in Ukraine: current state and effectiveness of state regulatory
mechanisms]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia – Actual problems of public administration, 1, pp. 176-181. Retrieved from
http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2015_1_25 [in Ukrainian].
8. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo zabezpechennia konkurentnykh umov vyrobnytstva elektrychnoi
enerhii z alternatyvnykh dzherel enerhii: Zakon Ukrainy vid 25 kvitnia 2019 r. № 2712-VIII [On amendments to some laws of Ukraine
on ensuring competitive conditions for the production of electricity from alternative energy sources: Law of Ukraine dated April 25,
2019 No. 2712-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2712-19#Text [in Ukrainian].
9. Riazanova, N. O. (2021). Stratehichni oriientyry rozvytku alternatyvnoi enerhetyky v natsionalnii ekonomitsi Ukrainy [Stra-
tegic guidelines for the development of alternative energy in the national economy of Ukraine]. Extended abstract of Doctor’s thesis.
Kyiv. 40 р. [in Ukrainian].
10. Voloshyn, O. L. (2014). Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia rozvytku alternatyvnoi enerhetyky .v riznykh krainakh svitu
[Peculiarities of state regulation of the development of alternative energy in different countries of the world]. Derzhavne budivnytstvo
– State construction, 2. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_2_25 [in Ukrainian].
11. Mykola Topalov (2022). "Zelenyi" haz z vidkhodiv: koly biometan dopomozhe Ukraini staty enerhonezalezhnoiu ["Green"
gas from waste: when biomethane will help Ukraine become energy independent]. Ekonomichna pravda, October 6. Retrieved from
https://www.epravda.com.ua/publications/2022/10/6/692287/ [in Ukrainian].
12. Ihor Hotsyk (2021). Biometan – yevropeiskyi dosvid ta ukrainski realii [Biomethane – European experience and Ukrainian
realities]. ua.interfax.com.ua. Retrieved from https://ua.interfax.com.ua/news/blog/783840.html [in Ukrainian].
13. Andrii Kuzmin. (2021). Biohazova zbroia. Yak Ukraini peremohty v enerhetychnii viini z rosiieiu? [Biogas weapons. How
can Ukraine win the energy war with Russia?]. Nova enerhiia – New energy, November 5. Retrieved from https://glavcom.ua/new_
energy/publications/biogazova-zbroya-yak-ukrajini-peremogti-v-energetichniy-viyni-z-rosijeyu--795284.html [in Ukrainian].
Ю. З. Драчук, М. К. Яворська, А. В. Зеркаль
46
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
14. Shevchenko, V. (2010). Vykorystannia enerhozberihaiuchykh tekhnolohii v krainakh YeS: dosvid dlia Ukrainy [Use of
energy-saving technologies in EU countries: experience for Ukraine]. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/262 [in
Ukrainian].
15. Michał Kurtyka. (2021). Energetyka rozproszona jako element polskiej transformacji energetyczne [Distributed energy as an
element of the Polish energy transition]. Energetyka Rozproszona, 5-6. DOI: https://doi.org/10.7494/er.2021.5-6.7 [in Polish].
16. Waldemar Kozłowski. Założenia budowy sieci smart grid w projektach energetycznych [Determinants of the Smart Grid in
energy projects]. Retrieved from https://rocznikikae.sgh.waw.pl/p/roczniki_kae_z54_22.pdf [in Polish].
17. Kshyshtof Chikhotski, Anna Shchodra, Yaroslav Petrov, Olena Sichkovska. (2021). Novi mozhlyvosti v enerhetychnomu
sektori Polshchi ta yikh vplyv na Ukrainu [New opportunities in the energy sector of Poland and their impact on Ukraine]. GetMarket,
April 15. Retrieved from https://www.asterslaw.com/ua/press_center/publications/new_opportunities_in_energy_sector_poland_
ukraine/ [in Ukrainian].
18. Szczerbowski, R. (2011). Generacja rozproszona oraz sieci Smart Grid wirtualne elektrowni [Decentralized Energy
Generation and Smart Grid – Virtual Power Plant]. Zagadnienia surowców energetycznych i energii w gospodarce krajowej [Issues of
energy resources and energy in the national economy]: Proceedings of the Conference Title. (Vol. 14 (2), рр. 391-404). Poznan,
Polityka energetyczna [in Polish].
19. Andrzej Kubisiak. (2019). Smart grid kierunkiem modernizacji elektroenergetyki w Polsce [Smart grid as the direction of
modernization of the power industry in Poland]. Retrieved from https://pie.net.pl/smart-grid-kierunkiem-modernizacji-
elektroenergetyki-w-polsce/ [in Polish].
20. NTTS «PSIKHEYA» Psychea Expertus: razglyadet' detali [STC "PSYCHEA" Psychea Expertus: see the details]. (2017).
Terminal, 2 (848), August, рр. 35-36 [in Russian].
21. Ireneusz Soliński, Mieczysława Solińska, Kinga Turoń, Mateusz Matusi. (2017). Rozwój rozproszonej energetyki
odnawialnej szansą wzrostu innowacyjności gospodarki [Development of dispersed renewable energy opportunity for growth
innovation economy]. Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy – Social Inequalities and Economic Growth, 2 (50), рр. 195-208.
DOI: https://doi.org/10.15584/nsawg.2017.2.12 [in Polish].
22. Barbara Worek, Marcin Kocór, Dorota Micek, Katarzyna Lisek, Anna Szczucka. (2021). Społeczny wymiar rozwoju
energetyki rozproszonej w Polsce – kluczowe czynniki i wyzwania [Socio-cultural conditions of distributed energy development – key
determinants and challenges]. Energetyka Rozproszona, 5–6, рр. 105-118. DOI: https://doi.org/10.7494/er.2021.5-6.105 [in Polish].
23. Heiets, V. M. (2016). Rozvytok ta vzaiemodiia ekonomichnoi ta enerhetychnoi polityky v Ukraini [Development of mutual
economic and energy policy in Ukraine]. Vìsnik Akademìï nauk Ukraïnsʹkoï RSR, 2, pp. 46-53 [in Ukrainian].
24. Oharenko, Yu., Aliieva, O. (Eds.). (2017). Perekhid Ukrainy na vidnovliuvanu enerhetyku do 2050 roku [Ukraine's transition
to renewable energy by 2050]. Kyiv, Publishing House "ART BOOK" LLC. 88 р. [in Ukrainian].
25. Dolinskyi, A. A., Basok, B. I., Bazieiev, Ye. T. (2015). Stratehiia teplozabezpechennia naselenykh punktiv Ukrainy. Do
obhovorennia proektiv Enerhetychnoi stratehii Ukrainy na period do 2020, 2030 ta 2035 roku [Strategy for heat supply of populated
areas of Ukraine. To discuss the projects of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2020, 2030 and 2035]. Vìsnik Akademìï
nauk Ukraïnsʹkoï RSR, 4, рр. 98-105 [in Ukrainian].
Драчук Ю. З., Яворська М. К., Зеркаль А. В. Аспекти розвитку нової енергетичної стратегії в Україні: європей-
ський досвід використання розподіленої генерації
Дана стаття присвячена впливу розподіленої відновлюваної енергетики на розвиток економіки. Трансформація енергії
та пов'язаний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими світова спільнота зіткнулася в
останні роки.. В статті міститься огляд результатів дослідників Польщі щодо розвитку розподіленої енергетики, відновлю-
ваної енергії та широкого розуміння захисту навколишнього середовища, соціальної довіри. Трансформація енергії та пов'я-
заний з нею розвиток розподіленої енергії є одним з найважливіших викликів, з якими Польща має зіткнутися в найближчі
роки. Глобальна енергетична політика динамічно змінюється протягом багатьох років, і ці зміни відбуваються як на локаль-
ному, так і на глобальному рівнях. Напрямок змін найбільш очевидна у підвищенні інтересу до відновлюваних джерел енергії
(ВДЕ). Одним із аспектів енергетичної безпеки є стан потужностей з виробництва електроенергії та перспектив їх розвитку
на найближчу та довгострокову перспективи. Розгляд такого питання є актуальним для України в умовах функціонування
нового ринку електроенергії, його структурних складових та основних завдань щодо інтеграції з європейською енергосисте-
мою.
Ключові слова: трансформація енергії, розподілена енергія, ринок електроенергії, зміна клімату, енергетична безпека,
досвід використання, світова спільнота.
Drachuk Yu., Jaworska M., Zerkal A. Aspects of the Development of a New Energy Strategy in Ukraine: European
Experience in the Use of Distributed Generation
This article is devoted to the impact of distributed renewable energy on the development of the economy. The transformation of
energy and the development of distributed energy associated with it is one of the most important challenges that the world community
has faced in recent years. Energy transformation and the associated development of distributed energy is one of the most important
challenges that Poland must face in the coming years. Global energy policy has changed dynamically over the years, and these changes
occur both locally and globally. The direction of change is most evident in the growing interest in renewable energy sources (RES).
One of the aspects of energy security is the state of power generation capacities and prospects for their development in the near and
long term. Consideration of this issue is relevant for Ukraine in the context of the functioning of the new electricity market, its structural
components and the main tasks of integration with the European energy system.
Keywords: energy transformation, distributed energy, electricity market, climate change, energy security, user experience, global
community.
Стаття надійшла до редакції 02.02.2023
|