Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання
Аграрний сектор в Україні має надважливе значення як для вітчизняної економіки, так і економіки світового рівня. На сьогодні саме він є однією із найбільш потерпілих галузей економіки України від повномасштабної військової агресії з боку РФ. Особливо це стосується територій, які найбільше постраждал...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193779 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання / Л.М. Христенко, М.В. Ткаченко // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 47-54. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193779 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Христенко, Л.М. Ткаченко, М.В. 2023-09-30T08:39:36Z 2023-09-30T08:39:36Z 2023 Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання / Л.М. Христенко, М.В. Ткаченко // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 47-54. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-47-54 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193779 338.246.8:338.436+631.15 Аграрний сектор в Україні має надважливе значення як для вітчизняної економіки, так і економіки світового рівня. На сьогодні саме він є однією із найбільш потерпілих галузей економіки України від повномасштабної військової агресії з боку РФ. Особливо це стосується територій, які найбільше постраждали від воєнних дій. Такі території визначаються як ті, що мають спеціальний правовий режим господарювання. У статті наводиться думка, що порядок провадження господарської діяльності суб’єктів агропромислового комплексу на таких територіях визначається, регулюється та обмежується спеціальними регламентуючими документами задля збереження самого суб’єкта господарювання, його персоналу і майна, стабілізації його діяльності у воєнний та повоєнний періоди, а також стимулювання розвитку з боку держави інших вітчизняних й міжнародних організацій та установ. Поряд з нормативними й науковими джерелами у статті проведене дослідження актуальних публікацій практиків аграрної сфери, які висвітлюють реальні факти організаційних кроків щодо збереження й підтримки функціонування агробізнесу під час військової агресії. У статті розкрита сутність й проведена систематизація специфічних до ситуації заходів й способів організації ведення бізнесу з метою виявлення завершеності механізму їхньої дії та корисності для діяльності аграрних підприємств. На цій основі сформовані первинні концептуальні рекомендації щодо організації повоєнного відновлення й розвитку суб’єктів аграрного сектору економіки на територіях зі спеціальним режимом господарювання. Представлені рекомендації стосуються лише початкового етапу – планування. До них віднесені: ранжування суб’єктів агробізнесу залежно від придатності територій їхнього функціонування; оцінка етапу відновлення (відбудови) конкретного аграрного підприємства; визначення основних викликів, небезпек і загрози, значущих обмежень й реальних можливостей для ефективного функціонування і розвитку із зазначенням ключових показників діяльності; формування системи стратегічних і оперативних цілей та побудова матриці завдань з відновлення діяльності конкретного аграрного підприємства у повоєнний період. Виконання саме такої послідовності дозволить обґрунтовано обрати заходи, способи та інструменти, що допоможуть втілити обрані цілі з організації відновлення, підтримки ефективного функціонування та розвитку аграрного господарства на певній території у життя. The agricultural sector in Ukraine is of paramount importance for both the domestic economy and the global economy. Today, it is one of the most affected sectors of the Ukrainian economy from full-scale military aggression by the Russian Federation. This is especially true of the territories most affected by hostilities. Such territories are defined as those with a special legal management regime. The article states the opinion that the procedure for the economic activity of subjects of the agro-industrial complex in such territories is determined, regulated, and limited by special regulatory documents in order to preserve the economic subject itself, its personnel and property, stabilize its activity in the war and post-war periods, as well as stimulation of the development by the state of other domestic and international organizations and institutions. Along with normative and scientific sources, the article researches current publications of practitioners of the agrarian sphere, which highlight the real facts of organizational steps to preserve and support the functioning of agribusiness during military aggression. The article reveals the essence and systematizes situation-specific measures and ways of organizing business with the aim of revealing the completeness of their mechanism of action and their usefulness for the activity of agrarian enterprises. On this basis, primary conceptual recommendations regarding the organization of post-war recovery and development of subjects of the agrarian sector of the economy in the territories with a special management regime were formed. The presented recommendations relate only to the initial stage - planning. They include: ranking of agribusiness entities depending on the suitability of the territories of their operation; assessment of the recovery (reconstruction) stage of a specific agricultural enterprise; definition of the main challenges, dangers and threats, significant limitations and real opportunities for effective functioning and development with an indication of key performance indicators; formation of a system of strategic and operational goals and construction of a matrix of tasks to restore the activity of a specific agricultural enterprise in the post-war period. The implementation of such a sequence will allow to reasonably choose the measures, methods and tools that will help to implement the chosen goals of the organization of restoration, support of the effective functioning and development of the agricultural economy in a certain territory into life. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання The Question of the Organization of Post-War Reconstruction and Development of Agribusiness in the Territories with a Special Management Regime Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання |
| spellingShingle |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання Христенко, Л.М. Ткаченко, М.В. Відновлення економіки |
| title_short |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання |
| title_full |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання |
| title_fullStr |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання |
| title_full_unstemmed |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання |
| title_sort |
питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання |
| author |
Христенко, Л.М. Ткаченко, М.В. |
| author_facet |
Христенко, Л.М. Ткаченко, М.В. |
| topic |
Відновлення економіки |
| topic_facet |
Відновлення економіки |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The Question of the Organization of Post-War Reconstruction and Development of Agribusiness in the Territories with a Special Management Regime |
| description |
Аграрний сектор в Україні має надважливе значення як для вітчизняної економіки, так і економіки світового рівня. На сьогодні саме він є однією із найбільш потерпілих галузей економіки України від повномасштабної військової агресії з боку РФ. Особливо це стосується територій, які найбільше постраждали від воєнних дій. Такі території визначаються як ті, що мають спеціальний правовий режим господарювання. У статті наводиться думка, що порядок провадження господарської діяльності суб’єктів агропромислового комплексу на таких територіях визначається, регулюється та обмежується спеціальними регламентуючими документами задля збереження самого суб’єкта господарювання, його персоналу і майна, стабілізації його діяльності у воєнний та повоєнний періоди, а також стимулювання розвитку з боку держави інших вітчизняних й міжнародних організацій та установ.
Поряд з нормативними й науковими джерелами у статті проведене дослідження актуальних публікацій практиків аграрної сфери, які висвітлюють реальні факти організаційних кроків щодо збереження й підтримки функціонування агробізнесу під час військової агресії. У статті розкрита сутність й проведена систематизація специфічних до ситуації заходів й способів організації ведення бізнесу з метою виявлення завершеності механізму їхньої дії та корисності для діяльності аграрних підприємств. На цій основі сформовані первинні концептуальні рекомендації щодо організації повоєнного відновлення й розвитку суб’єктів аграрного сектору економіки на територіях зі спеціальним режимом господарювання. Представлені рекомендації стосуються лише початкового етапу – планування. До них віднесені: ранжування суб’єктів агробізнесу залежно від придатності територій їхнього функціонування; оцінка етапу відновлення (відбудови) конкретного аграрного підприємства; визначення основних викликів, небезпек і загрози, значущих обмежень й реальних можливостей для ефективного функціонування і розвитку із зазначенням ключових показників діяльності; формування системи стратегічних і оперативних цілей та побудова матриці завдань з відновлення діяльності конкретного аграрного підприємства у повоєнний період. Виконання саме такої послідовності дозволить обґрунтовано обрати заходи, способи та інструменти, що допоможуть втілити обрані цілі з організації відновлення, підтримки ефективного функціонування та розвитку аграрного господарства на певній території у життя.
The agricultural sector in Ukraine is of paramount importance for both the domestic economy and the global economy. Today, it is one of the most affected sectors of the Ukrainian economy from full-scale military aggression by the Russian Federation. This is especially true of the territories most affected by hostilities. Such territories are defined as those with a special legal management regime. The article states the opinion that the procedure for the economic activity of subjects of the agro-industrial complex in such territories is determined, regulated, and limited by special regulatory documents in order to preserve the economic subject itself, its personnel and property, stabilize its activity in the war and post-war periods, as well as stimulation of the development by the state of other domestic and international organizations and institutions.
Along with normative and scientific sources, the article researches current publications of practitioners of the agrarian sphere, which highlight the real facts of organizational steps to preserve and support the functioning of agribusiness during military aggression. The article reveals the essence and systematizes situation-specific measures and ways of organizing business with the aim of revealing the completeness of their mechanism of action and their usefulness for the activity of agrarian enterprises. On this basis, primary conceptual recommendations regarding the organization of post-war recovery and development of subjects of the agrarian sector of the economy in the territories with a special management regime were formed. The presented recommendations relate only to the initial stage - planning. They include: ranking of agribusiness entities depending on the suitability of the territories of their operation; assessment of the recovery (reconstruction) stage of a specific agricultural enterprise; definition of the main challenges, dangers and threats, significant limitations and real opportunities for effective functioning and development with an indication of key performance indicators; formation of a system of strategic and operational goals and construction of a matrix of tasks to restore the activity of a specific agricultural enterprise in the post-war period. The implementation of such a sequence will allow to reasonably choose the measures, methods and tools that will help to implement the chosen goals of the organization of restoration, support of the effective functioning and development of the agricultural economy in a certain territory into life.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193779 |
| citation_txt |
Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеціальним режимом господарювання / Л.М. Христенко, М.В. Ткаченко // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 47-54. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT hristenkolm pitannâorganízacíípovoênnogovídnovlennâirozvitkuagrobíznesunateritoríâhzíspecíalʹnimrežimomgospodarûvannâ AT tkačenkomv pitannâorganízacíípovoênnogovídnovlennâirozvitkuagrobíznesunateritoríâhzíspecíalʹnimrežimomgospodarûvannâ AT hristenkolm thequestionoftheorganizationofpostwarreconstructionanddevelopmentofagribusinessintheterritorieswithaspecialmanagementregime AT tkačenkomv thequestionoftheorganizationofpostwarreconstructionanddevelopmentofagribusinessintheterritorieswithaspecialmanagementregime |
| first_indexed |
2025-11-27T07:49:39Z |
| last_indexed |
2025-11-27T07:49:39Z |
| _version_ |
1850804220239806464 |
| fulltext |
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
47
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-47-54
УДК 338.246.8:338.436+631.15
Л. М. Христенко,
кандидат економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0002-1200-3415,
e-mail: hristenkoln@gmail.com,
М. В. Ткаченко,
здобувач,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ
АГРОБІЗНЕСУ НА ТЕРИТОРІЯХ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ РЕЖИМОМ
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Постановка проблеми. Аграрний сектор в Ук-
раїні має надважливе значення для вітчизняної
економіки, «частка сільськогосподарського вироб-
ництва у ВВП становила 10%, а разом із переробкою
сільськогосподарської продукції – 16%» [1]. До того
ж Україна є одним із лідерів із забезпечення гло-
бальної продовольчої безпеки через експорт зерно-
вих культур, а також найбільшим постачальником
органічних продуктів до ЄС та інших країн світу. І
той факт, що саме агропромисловий сектор ви-
явився однією із найбільш потерпілих галузей еко-
номіки України, особливо в частині тих територій,
які найбільше постраждали від ведення повномасш-
табних воєнних дій з метою збереження внутріш-
нього ринку та експортного потенціалу агросектору
України й повернення його стану на довоєнний рі-
вень з урахуванням можливостей подальшого роз-
витку і розширення, є абсолютно незаперечним і
вже зараз приводить до активних дискусій у питан-
нях організації відновлення цієї сфери економіки у
повоєнний період.
За попередньою оцінкою Продовольчої та сіль-
ськогосподарської організації ООН (FAO), прямі
втрати активів в аграрній галузі України можуть
скласти 6,5 млрд доларів США. На даний час пош-
коджено близько 5% земель сільськогосподарського
призначення. Втрати доступних посівних площ –
понад 25%, зрошуваних земель - понад 70%, ягідни-
ків – близько 25%, садів – 20%. Відбулося зростання
вартості виробництва продукції внаслідок зрос-
тання цін на добрива, пальне та насіння. Найбільша
частина втрат була зафіксована через знищення чи
пошкодження сільськогосподарських угідь та від-
сутність можливостей збору минулого врожаю, а
також проведення якісної посівної компанії. Значні
масиви земель є небезпечними для виробничої дія-
льності через пошкодження та замінування. Істот-
них руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури:
сільськогосподарської, складської, транспортної,
енергетичної, переробної промисловості. Через фі-
зичне знищення аграрних підприємств в зоні ве-
дення бойових дій потенційно очікується втрата до
30% поголів’я тварин [1].
За результатами дослідження аналітиків KSE
Агроцентр і Міністерства аграрної політики та про-
довольства (за методологією Світового банку і FAO)
безпосередні збитки та непрямі втрати сільського
господарства України внаслідок російської агресії
оцінюються у 40,85 млрд доларів [2].
Слід зауважити, що всі оприлюднені цифри
щодо наслідків військової агресії та суми остаточ-
них збитків для вітчизняної аграрної галузі, на жаль,
є не остаточними через, по-перше, складність са-
мого оцінювання, яке пояснюється відсутністю
будь-яких аналогій та базових порівнянь ситуацій,
коли б у війну була залучена країна з масштабним
і важливим для світового ринку аграрним продо-
вольчим сектором, як Україна; по-друге, через про-
довження до нині бойових дій на територіях тих об-
ластей України, які активно застосовувалися і, ма-
ємо надію, будуть застосовуватися, у сільському
господарстві, як то Херсонська, Запорізька, До-
нецька та Луганська області.
Для усунення цього недоліку, наприкінці
травня була створена, за ініціативою Асоціації
Українського клубу аграрного бізнесу за підтримки
Міністерства аграрної політики та продовольства, а
також представників бізнесу МХП, Агро-Регіон,
Agricom Group, Gals Agro та AMAZONE, елект-
ронна платформа для збору інформації про завдані
збитки аграрному сектору України через ведення
військових дій, на якій аграрії можуть завчасно спо-
вістити державу про отримані збитки. Місія такої
платформи полягає у консолідації даних та їх опра-
цювання. Важливо розуміти в яких регіонах, які
саме збитки були завдані [3; 4].
Тож, не дивлячись на всі виклики через широ-
комасштабне вторгнення і ведення бойових дій з
боку російської федерації на території України, які
постали перед виробниками агробізнесу, ця галузь є
надважливою для економіки нашої країни та світу в
цілому, бо є, як вже раніше зазначалося, основою
підтримання вітчизняної та світової продовольчої
безпеки. І тому вже зараз мають бути усвідомлені й
концептуально обґрунтовані кроки й сформовані за-
ходи для організації відновлення аграрного сектору
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
48
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
економіки, особливо на територіях, які найбільше
постраждали від ведення повномасштабної війни з
метою збереження внутрішнього ринку та експорт-
ного потенціалу агросектору України.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
До настання теперішнього абсолютно нового та не-
передбачуваного періоду функціонування нашої
країни в умовах повномасштабного військової агре-
сії з боку рф, питанням економічного й сталого роз-
витку аграрного сектору та його суб’єктам приділя-
лася велика увага з боку органів законодавчої та ви-
конавчої влади у частині формування регламента-
ційної інформаційної бази, з боку науковців й прак-
тиків. Прикладом регламентаційного документа, у
якому йдеться про розвиток аграрного сектору еко-
номіки, є Національна економічна стратегія на пе-
ріод до 2030 року, затверджена постановою Кабі-
нету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179.
Серед виділених напрямів Стратегічного курсу еко-
номічної політики виділяється напрям 9 «Агропро-
мисловий сектор та харчова промисловість», у ме-
жах якого передбачено сім основних цілей, 18 опе-
ративних цілей (шляхів досягнення) та 167 завдань
розвитку аграрного сектору економіки України [5].
Однак, через те, що ця стратегія була затверджена у
2021 р., серед викликів і бар’єрів на шляху досяг-
нення стратегічних цілей цього напряму нічого не
сказано про складні умови воєнного та повоєнного
стану всієї вітчизняної економіки та агросектору зо-
крема.
Щоб якось розпочинати виправлення ситуації
були запропоновано ряд проєктних документів, до
яких віднесено: «Концепція стратегії повоєнного
відновлення та розвитку України», запропонована
Національним інститутом стратегічних досліджень
(НІСД) (дата презентації 19.05.2022 р.) [6] та «Про-
ект Плану відновлення України», сформований
Національною радою з відновлення України від на-
слідків війни відповідно до Указу Президента від
21 квітня 2022 року № 266/2022 в рамках 24 робочих
груп. Зокрема матеріали робочої групи за напрямом
«Нова аграрна політика» були презентовані
22.07.2022 р. [1].
Фактичним кроком у допомозі вітчизняній еко-
номіці в цілому та аграрному сектору зокрема висто-
яти у воєнний період та отримати можливості пово-
єнного відновлення стала нова економічна стратегія,
запуск якої була анонсована Урядом країни. У
складі цієї стратегії заявлена реалізація вісьмох про-
грам, серед яких [7]: мікрогранти від держави на
створення власного бізнесу; пільгове кредитування
у межах «5-7-9%»; безповоротні гранти на розвиток
переробних підприємств, серед яких також виділя-
ють аграрне перероблення тощо; гранти у сфері ІТ
та ін. Однак слід зауважити, що такі окремі про-
грами, на жаль, не можуть претендувати на цілісну
стратегію і не дозволяють сформувати цілісне уяв-
лення про розв'язання проблеми воєнного та по-
воєнного функціонування і розвитку суб’єктів агра-
рного сектору.
Серед вітчизняних науковців, як то О. Боро-
діна, В. Горкавий, Т. Зінчук, Л. Фаріон, Ю. Лупенко,
М. Малік, О. Шпикуляк, О. Попова, П. Саблук,
М. Хвесик, Ю. Хвесик, О. Шпикуляк, Г. Мазур та
багато інших, у працях яких порушувалися питання
економічного й сталого розвитку аграрного сектору,
ми не можемо побачити відповідь на питання: як
зберегти аграрний бізнес у складних воєнних умо-
вах та відновити його ефективне функціонування на
територіях, які постраждали тою чи іншою мірою
від військової агресії. І навіть рекомендації у працях
закордонних авторів, як то M. Appleby, M. Behnassi,
A. Shabbir, H. Daly, F. Hirsch P. Hardi, T. Zdan,
I. Serageldin, A. Steer та ін., не місять концепцій роз-
витку суб’єктів аграрного сектору у воєнний та по-
воєнний період.
Натомість актуальності набуває вивчення пуб-
лікацій практиків аграрної сфери, які фактично вже
здійснили й продовжують здійснювати певні органі-
заційні кроки у напрямку збереження свого бізнесу
у воєнний період та змістовно, за допомогою об-
ґрунтованих міркувань, розкривають можливості й
напрями відновлення до довоєнного рівня розмірів
своїх господарств і навіть можливості їхнього роз-
витку у повоєнний період.
Мета статті полягає у дослідженні актуальних
публікацій, що висвітлюють реальні факти функціо-
нування й підтримки агробізнесу під час військової
агресії, з метою вирізнення, вивчення й системати-
зації специфічних до ситуації заходів й способів ор-
ганізації ведення бізнесу і виявленні оптимальних
альтернатив їхньої підтримки й фінансування, і на
цій основі формування первинних концептуальних
рекомендацій щодо організації повоєнного віднов-
лення й розвитку суб’єктів аграрного сектору еконо-
міки на територіях зі спеціальним режимом госпо-
дарювання.
Результати дослідження. Перш ніж перейти
до питань організації повоєнного відновлення пов-
ноцінної діяльності товаровиробників аграрного се-
ктору, зауважимо, що «під спеціальним правовим
режимом господарювання слід вважати такий ре-
жим, який визначає порядок здійснення всіх видів
господарської діяльності, коли галузевий спеціаль-
ний правовий режим встановлює порядок про-
вадження господарської діяльності для окремих
секторів економіки, визначених спеціальним зако-
нодавством як таких, що потребують стимулювання
розвитку та/або стабілізації з боку держави» [8]. У
статті підтримується думка, що порядок про-
вадження господарської діяльності суб’єктів агро-
промислового комплексу на територіях зі спеціаль-
ним режимом господарювання визначається, регу-
люється та обмежується спеціальними законодав-
чими (регламентуючими) документами задля збере-
ження самого суб’єкта господарювання, його персо-
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
49
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
налу і майна, стабілізації його діяльності у воєнний
та повоєнний періоди, а також стимулювання роз-
витку з боку держави інших вітчизняних й міжнаро-
дних організацій та установ. Тож, території, які в
умовах воєнного стану та після його припинення
були означені як окуповані, або ті, на яких велись
бойові дії, або ті, що знаходилися у критичній
близькості від лінії ведення бойових дій, на сьогодні
актуально визнаються як території зі спеціальним
режимом господарювання.
Відповідні кроки та заходи для організації від-
новлення аграрного сектору економіки України, на
територіях, які підпадають під визначення територій
зі спеціальним режимом господарювання, мають ви-
будовуватися як у зовнішньому (на макроекономіч-
ному, регіональному й галузевому рівнях), так і у
внутрішньому середовищі відповідно до функціо-
нальної сфери суб’єктів агробізнесу.
Наразі, на макроекономічному рівні фокус під-
тримки підприємств сільського господарства після
перемоги та у подальші роки відновлення, буде
спрямований насамперед на аграріїв прифронтових
та деокупованих областей, адже саме вони її най-
більше потребують. «У Верховній Раді фіналізу-
ються зміни до Податкового кодексу України, які
мають дозволити звільнити аграріїв від сплати бага-
тьох податків, які прив’язані до обробітку земель, на
деокупованих територіях, а також там, де велися бо-
йові дії. Другий напрям – матеріальна допомога.
Завдяки підтримці міжнародних партнерів зараз без-
платно пропонується отримати насіння, мінеральні
добрива – перш за все прифронтовим областям, щоб
все-таки аграрії, фермери мали змогу на максималь-
ній площі виконати посівні роботи» [9].
Щодо реальної фінансової підтримки з боку
держави у воєнний та повоєнний період, то урядом
ухвалене рішення про надання фінансової під-
тримки мікро-, малому та середньому бізнесу на від-
новлення частково або повністю зруйнованих вна-
слідок бойових дій виробничих потужностей. Гос-
подарчі суб’єкти аграрного сектору також можуть
розраховувати на таку допомогу, яка полягає в отри-
манні кредитів на відновлення виробничих потуж-
ностей під 5-7-9 % терміном до 5 років на суму до
60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів
за програмами державної підтримки). Виконання зо-
бов'язань за такими кредитами частково (до 80%) за-
безпечуватиметься державною гарантією [10]. За
статистикою, за час війни в межах програми 5-7-9
для сільськогосподарських товаровиробників було
надано пільгових кредитів на майже 26 млрд грн.
Крім того, аграрні підприємства можуть пода-
вати заявки на отримання державних субсидій, ці-
льових, субсидованих кредитних програм, позик та
технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних
донорів на онлайн-платформі «Державний аграрний
реєстр» [11]. Щоправда, лише за один день після від-
новлення приймання заявок у ДАР на отримання до-
помоги – бюджетних субсидій на 1 га сільгоспугідь
та спеціальної бюджетної дотації на утримання ко-
рів – заявки надіслали майже 3000 аграрних вироб-
ників, одразу зарезервувавши усі додатково надані
на програму 100 мільйонів гривень [3].
Слід звернути увагу та той факт, що вчені нама-
гаються доєднатися до формування концептуальних
основ для перебігу процесів повоєнного віднов-
лення вітчизняного агросектору. Так, наразі «вчені-
аграрії пропонують спрямувати кошти з бюджету на
відбудову сільського господарства у районах зі спе-
ціальним режимом господарювання, тобто районам,
що перебували в окупації або у близькості до лінії
військових дій» [12]. За для розв’язання проблем у
забезпеченні відновлення діяльності аграрних ви-
робників після завершення бойових дій та звіль-
нення тимчасово окупованих територій, Національ-
ною академією аграрних наук України зроблена
пропозиція по створенню спеціальної державної ін-
ституції – Національного фонду відновлення агро-
промислового виробництва.
За концепцією Національної академії аграрних
наук України, якій в цьому питанні віддається роль
щодо надання наукового супроводу та формування
інноваційних рішень в усіх сферах агропромисло-
вого виробництва, полягає в тому, що «діяльність
Національного фонду відновлення агропромисло-
вого виробництва на деокупованих територіях спри-
ятиме прискореному відновленню аграрної сфери й
села на звільнених територіях, особливо Півдня Ук-
раїни й Донбасу, шляхом координації діяльності ор-
ганів державної виконавчої влади, місцевого само-
врядування, громадських організацій, бізнесових
структур щодо цільового нагромадження, розподілу
й використання відповідних матеріально-технічних
ресурсів насамперед паливо-мастильних матеріалів,
насіння й садивного матеріалу, добрив, засобів за-
хисту рослин, сільськогосподарської техніки й
запасних частин, фінансових ресурсів тощо для за-
безпечення потреб усіх суб’єктів агробізнесу» [12].
Організаційно передбачається, що «Національ-
ний фонд відновлення агропромислового вироб-
ництва має бути неприбутковою бюджетною уста-
новою, діяльність якої спрямовується, координу-
ється та контролюється Кабінетом Міністрів Укра-
їни. Фінансуватимуть фонд коштом державного
бюджету, міжнародних організацій, держав-партне-
рів, заморожених та конфіскованих активів РФ,
внесків юридичних та фізичних осіб. Одержувачів
фінансування обиратимуть шляхом проведення кон-
курсу, за виробничими напрямами та за пріоритет-
ністю, відповідно до потреб відновлення виробничої
та соціальної інфраструктури України» [12].
Сподіватися лише на бюджетне фінансування у
відновленні післявоєнного стану агробізнесу є не
доречним через значне просідання доходів бюджету
України, яких буде не достатньо для одночасного
фінансування життєздатності країни та відновлення
різних секторів економіки та соціальної сфери. Тож,
після завершення військових дій та встановлення
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
50
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
миру все буде упиратися в приватне інвестування та
кредитування, їхній розмір та швидкість надход-
ження аби відновити український аграрний сектор
та підняти його до минулого рівня.
Як приклад, у березні 2023 р., відбулася зустріч
керівництва Міністерства аграрної політики та про-
довольства України із делегацією Європейського
банку реконструкції та розвитку. Сторони обгово-
рили поточну ситуацію в агросекторі України та
першочергові потреби. Окремо зупинились на необ-
хідності забезпечення ліквідності аграрного ринку,
реформі зрошення та проблемі розмінування сільсь-
когосподарських земель. Було наголошено про
вкрай важливу потребу у підтримці. Найбільше це
стосується об’ємів кредитування агробізнесу. Пред-
ставники Європейського банку запевнили, що про-
довжуватимуть підтримувати українських аграріїв
та висловили готовність забезпечити фінансування
в об’ємі не менше торішнього. До того ж мова йшла
про необхідність допомоги у якнайшвидшому роз-
мінуванні сільськогосподарських земель. Найбіль-
ше замінованим є саме землі аграрного призна-
чення. Зараз триває процес дерегуляції направлений
на те, щоб більше приватних компаній могли залу-
чатися до процесу [13].
Організаційні заходи у внутрішньому середо-
вищі повинні мати на меті, по перше, сприяння ви-
живанню та збереженню бізнесу агровиробників у
повоєнний та ранній післявоєнний періоди, по-
друге, відновлення його розмірів і якості реалізації
до довоєнного стану у післявоєнному періоді актив-
ної відбудови країни. Приклад застосування органі-
заційних відновлюваних заходів можна віднайти у
поточній діяльності окремих аграрних компаній. Як
такі:
1. Адаптація бізнесу через тимчасову зміну пе-
реваги в операційних напрямах діяльності. Так, на
приклад, Компанія «Ґудвеллі Україна», одна із най-
більших виробників свинини, у повоєнний період
«спланувала збільшити свою присутність у вирощу-
ванні сої, але замість того, щоб продавати її, підпри-
ємство почало відтискати олію. Тож компанія пла-
нує забезпечити свої потреби для відгодівлі свиней
олією і жомом» [14]. На «ТАС Агро» посіви соняш-
нику та сої збільшили на 30% шляхом зменшення
посівів кукурудзи [15].
2. Територіальна адаптація ведення господар-
ської діяльності. Як приклад, на теперішній момент,
коли Чернігівщина вже звільнена, але на півдні та
сході продовжуються активні бойові дії, керів-
ництво Компанії «ТАС Агро» прийняло рішення
змінити посівні площі задля безпеки людей, щоб не
ризикувати їхнім здоров’ям і життям [15].
3. Запуск нових напрямів операційної діяль-
ності без збільшення обсягів (на рівні попередніх
періодів). Так, на «ТАС Агро» під час війни розгля-
нули можливість та запустили лінію з виробництва
тушкованки для потреб співробітників та околишніх
громад. При цьому збільшення поголів’я худоби не
розглядалося, а пріоритет стала підтримка та опти-
мізація наявних потужностей компанії. До того ж
наявні потужності дозволяють, розглянути можли-
вості входу на новий питомий напрям операційної
діяльності – «насінництво» [15].
4. Адаптування договірних відносин з поста-
чальниками товарно-матеріальних цінностей (посів-
ного матеріалу, добрив, палива та ін.). Керівництво
«ТАС Агро» здійснили відмову від передоплати по-
стачальникам задля збереження рівня платоспро-
можності компанії [15].
5. Зміни в енергетичній політиці. Активними
прикладами є встановлення електрогенераторів на
місцях зі значними обсягами споживання електрое-
нергії (в цехах, на складах, елеваторах та ін.), а та-
кож теплогенераторів на альтернативному паливі
(пелетоване лушпинням соняшника), застосування
альтернативних способів збереження продукції (ви-
користання рукавів для збереження сої, соняшнику,
кукурудзи).
6. Підвищення професійності команди спеціа-
лістів у сфері менеджменту, фінансів, логістики, ко-
мерції та виробництва (елеваторне господарство, аг-
рономія, технологічні процеси виробництва та ін.).
7. Запровадження кластерної організації гос-
подарської діяльності та автономного управління
сформованими кластерами. До того ж розгляд тим-
часової участі або участі на постійній основі у зов-
нішніх (регіональних, галузевих, територіальних)
кластерах (добровільних об’єднаннях суб’єктів гос-
подарювання). Участь у таких кластерах дозволяє
без пошуку додаткового фінансування: підвищити
рівень захищеності товаровиробників від більшості
операційних ризиків, збільшити продуктивність ді-
яльності, забезпечити належний рівень рентабель-
ності та фінансової стійкості товаровиробника у
кризових та небезпечних ситуаціях, бути гарантом
розвитку інноваційності та конкурентоздатності
суб’єктів агросектору. Кластер є доволі гнучким ін-
струментом, який дозволяє його акторам «вільно
конкурувати за розширення своєї частки в загаль-
ному обсязі продажу, в разі необхідності залучати
нових членів, і водночас він організує, координує
діяльність через спільне використання інформації,
координацію планів та поточної діяльності» [16]. За-
стосування такого інструменту є непоодиноким у
аграрному секторі. Так, наприклад, на базі Компанії
«ТАС Агро» в окремих регіонах сформували чотири
виробничі кластери, які наділили автономним уп-
равлінням. Відповідальність за виробництво лежить
суто на директорах підприємств, але генеральне ке-
рівництво постійно їх координує та контролює [15].
Приклади організаційних заходів, які можна
реалізувати у короткостроковий термін повоєнного
відновлення підприємств аграрного сектору і, на-
віть, у період ще не завершеного військового проти-
стояння, не є вичерпаними у наведеному переліку.
Проте вже зараз набувають все більшої актуальності
питання капітального відновлення і розвитку аграр-
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
51
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
них компаній за допомогою реалізації довготермі-
нових проєктів, які мають високу вартість.
Повоєнне відновлення та розвиток аграрних
компаній може будуватися на реалізації проєкт під-
тримання операційної діяльності за допомогою за-
лучення бажано середньострокових інвестицій
(строк повернення трьох-п’яти років) у: 1) збіль-
шення земельного банку (розширення земельних ак-
тивів аграрних компаній); 2) транспорт (власний
автопарк), обладнання та новітні виробничі техно-
логії (як, наприклад, введення в дію або розширення
теперішньої мережі елеваторних потужностей,
комбікормових комплексів, запровадження ліній ви-
готовлення преміксів і систем грануляції та ін.);
3) значне посилення напрямку IT технологій шля-
хом поглиблення автоматизації бізнес-процесів, зо-
крема: документообігу, обліку земельного банку,
виробничих процесів у тваринництві та рослин-
ництві тощо; 4) розвиток комплексних енергоощад-
них систем та цілісних систем забезпечення енерго-
незалежності агрогосподарств і, навіть, у вироб-
ництво альтернативної енергетики внаслідок вста-
новлення біогазових установок. Це всі ті напрями,
які, за наявності доступних джерел фінансування,
досить швидко можуть бути реалізовані на вітчизня-
них агропідприємствах.
З огляду на вищезазначене, базовою концепту-
альною пропозицією в організації повоєнного від-
новлення й розвитку аграрних господарств має
стати ранжування суб’єктів агробізнесу залежно від
придатності територій їхнього функціонування. З
метою розвинення цього питання, доцільно розподі-
лити аграрні підприємства на ті, що: 1) діють на те-
риторіях досить віддалених від міст, де не проводи-
лися бойові дії та тих, які не перебували під окупа-
цією загарбників; 2) діють на територіях, на яких не-
тривало велися бойові дії та тих, що нетривалий тер-
мін перебували в окупації; 3) діють на територіях,
які довготривало знаходилися під окупацією, але не
отримали значних пошкоджень при звільненні тери-
торій; 4) мають реєстрацію і бажання відновити
свою діяльність на відповідній території, яка трива-
лий термін знаходилася у зоні бойових дій або під
окупацією, або в небезпечній близькості до такої те-
риторії та отримали значні пошкодження своєї ін-
фраструктури. Залежно від цього надалі будуть ви-
значатися реальність й тривалість проєктів з віднов-
лення господарства, розміри та джерела над-
ходження фінансових ресурсів для реалізації цих
проєктів.
Після ранжування у такий спосіб аграрних гос-
подарюючих суб’єктів стає можливим оцінити, на
якому етапі відновлення (відбудови) знаходиться
кожний з них. Приклад етапів наведений у Концеп-
ції стратегії повоєнного відновлення та розвитку
України від НІСД, де виділяють [6]:
Етап 1. «Реанімація» – стабілізація безпекової
та гуманітарної ситуації, відбудова базової інфра-
структури;
Етап 2. Відновлення – поетапне створення умов
для повернення громадян до місць постійного про-
живання, синхронізоване з відбудовою основних
економічних об’єктів та створенням відповідних
можливостей для зайнятості;
Етап 3. Започаткування модернізації – розгор-
тання інвестиційних проєктів зі створення системи
сучасних виробничих та інфраструктурних об’єктів,
формування секторів – «локомотивів» довгостроко-
вого розвитку країни.
Такі етапи можуть бути поглибленні та розши-
рені залежно від детальності оцінки попереднього
стану як самого суб’єкта господарювання, такі й
стану території, на якій вже ведеться його діяльність
або планується її відновлення.
Після встановлення етапу відновлення від-
носно до кожного агропідприємства визначаються:
1) основні виклики, небезпеки та загрози, які пере-
шкоджають нормальному функціонуванню суб’єкта
[17]; 2) конкретні, значущі й, як правило, неперебо-
рні або ті, що складно уникнути на цей момент часу,
обмеження, які впливають на формат нормального
функціонування та розвитку аграрного господар-
ства; 3) реальні можливості для ефективного функ-
ціонування і розвитку агропідприємства в умовах,
що склалися на тепер, із зазначенням ключових по-
казників діяльності.
Надалі, зважаючи на етапи Плану відновлення
за напрямом «Нова аграрна політика», які передба-
чені Проєктом Плану відновлення України на період
з червня 2022 року до грудня 2032 року, доцільно
сформувати систему стратегічних і оперативних ці-
лей з відновлення діяльності конкретного агропід-
приємства.
Сформована система цілей дозволить побуду-
вати матрицю завдань, яка визначатиме орієнтова-
ність у реалізації оперативних цілей із наскрізними
стратегічними цілями повоєнного відновлення агро-
підприємства. При побудові матриці завдань і, на її
основі, формування організаційних заходів, інстру-
ментів і джерел їхнього виконання рекомендується
попередньо ретельно дослідити список запланова-
них проєктів на виконання завдання для досягнення
певних цілей, які передбачені у Плані відновлення
за напрямом «Нова аграрна політика». Це дозволить
зрозуміти умови та виявити можливості участі кон-
кретного агропідприємства у загальнодержавних
проєктах спрямованих на повоєнне відновлення аг-
ропромислового сектору.
Висновки. У сьогоднішніх надскладних умо-
вах функціонування нашої країни та її економіки, не
слід забувати, що війна врешті решт звершиться і
постануть питання як функціонувати далі, як пере-
вести економіку України із режиму виживання у ре-
жим відновлення й розвитку. Вже зараз потрібно ду-
мати над якомога ефективнішим перебігом наступ-
ного повоєнного періоду, який має стати фундамен-
том для повернення економіки на довоєнний рівень
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
52
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
та формування резервів її подальшого розвитку.
Значущу роль у цьому відіграє агропромисловий
комплекс й обґрунтована організація повоєнного
відновлення і розвитку його суб’єктів особливо на
територіях, які найбільше постраждали від військо-
вих дій, адже мова йде про створення або віднов-
лення робочих місць, сплату податків, відновлення
широкого спектра доступних харчових продуктів та
ін. Більш того, розвиток цієї галузі відповідає за ста-
білізацію і посилення внутрішньої та світової про-
довольчої безпеки. Висвітлені у статті концеп-
туальні моменти організації повоєнного віднов-
лення й розвитку агробізнесу на територіях зі спеці-
альним режимом господарювання стосуються лише
початкового етапу – планування. Тож подальшого
розвитку набувають такі напрями як: формування
системи цілей і матриці завдань для конкретних
агропідприємств і, на цій основі, обґрунтування ор-
ганізаційних заходів, які допоможуть втілити обрані
цілі з відновлення у життя.
Література
1. Проект Плану відновлення України Матеріали робочої групи «Нова аграрна політика». Національна рада з віднов-
лення України від наслідків війни. 2022. Липень. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/new-agrarian-
policy.pdf.
2. Обух В. Відновлення агровиробництва: поточні завдання і повоєнні надії. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-econ-
omy/3624788-vidnovlenna-agrovirobnictva-potocni-zavdanna-i-povoenni-nadii.html.
3. Експерти оцінили збитки, яких агросектору вже завдало російське вторгнення. URL: https://landlord.ua/news/eksperty-
otsinyly-zbytky-iakykh-ahrosektoru-vzhe-zavdalo-rosiiske-vtorhnennia/.
4. Аграрії можуть поскаржитися на збитки завдані окупантами. Як це зробити? URL: https://landlord.ua/news/ahrarii-
mozhut-poskarzhytysia-na-zbytky-zavdani-okupantamy-iak-tse-zrobyty/.
5. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова КМУ від 03 березня 2021 р.
№ 179. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179.
6. Концепція стратегії повоєнного відновлення та розвитку України. Національний інститут стратегічних досліджень
(НІСД). URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2022-05/stratvidnovlennya-koncept-v2.pdf.
7. В Україні запускають нову економічну стратегію, яка діятиме в умовах війни. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-
economy/3504179-v-ukraini-zapuskaut-novu-ekonomicnu-strategiu-aka-diatime-v-umovah-vijni.html.
8. Швидка Т. І., Халецька К. К. Шляхи вдосконалення законодавства про спеціальні режими в умовах воєнного стану.
Часопис цивілістики. 2022. Вип. 45. URL: http://chascyvil.onua.edu.ua/index.php/chc/article/view/472/515. DOI
https://doi.org/10.32837/chc.v0i45.472.
9. Цього року експорт агропродукції може зберегти минулорічний показник у понад $ 20 млрд. Урядовий кур’єр. 2023.
URL: https://ukurier.gov.ua/uk/news/cogo-roku-eksport-agroprodukciyi-mozhe-zberegti-mi/.
10. Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%». URL: https://bdf.gov.ua/uk/dlya-pidpryemstv.
11. Державний аграрний реєстр. Пряма допомога українським фермерам та агровиробникам. URL:
https://www.dar.gov.ua/.
12. Пепеля В. В. В Україні хочуть створити Національний фонд відновлення АПК на деокупованих територіях. URL:
https://landlord.ua/news/v-ukraini-khochut-stvoryty-natsionalnyi-fond-vidnovlennia-apk-na-deokupovanykh-terytoriiakh/.
13. ЄБРР готовий підтримати українських аграріїв. URL: https://agropravda.com/news/creditovanie-lizing/19807-yebrr-
gotovij-pidtrimati-ukrainskih-agrariiv
14. Компанія «Goodvalley». URL: https://www.goodvalley.com/ua/who-we-are/.
15. Компанія ТАС Агро. URL: https://tasagro.com/about/.
16. Федорова В. Г. Теоретико-методичні підходи до визначення поняття «кластер». Ефективна економіка. 2011. № 9.
URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=704.
17. Христенко Л. М., Чорна О. Ю., Супрун Ю. П. Концептуальні аспекти стратегії економічної безпеки як ключового
елементу стратегічного управління агрохолдингами у царині забезпечення світової продовольчої безпеки. Науковий вісник
Ужгородського національного університету. 2022. Вип. 42. С. 135–145.
18. Водяник А. Комбікормові заводи в умовах війни: розширення потужностей та енергонезалежність. URL:
https://latifundist.com/blog/read/2972-kombikormovi-zavodi-v-umovah-vijni-rozshirennya-potuzhnostej-ta-energonezalezhnist.
19. Лопатинський Ю. М., Буринська О. І. Складові та пріоритети сталого розвитку аграрного сектору економіки: кон-
цептуально-теоретичний дискурс. Економіка АПК. 2018. № 6. С. 94–102.
References
1. Proekt Planu vidnovlennia Ukrainy Materialy robochoi hrupy «Nova ahrarna polityka» [Project of the Recovery Plan of
Ukraine. Materials of the working group "New Agrarian Policy"]. (2022, July). The National Council for the Recovery of Ukraine from
the Consequences of the War. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/new-agrarian-policy.pdf
[in Ukrainian].
2. Obukh, V. Vidnovlennia ahrovyrobnytstva: potochni zavdannia i povoienni nadii [Restoration of agricultural production:
current tasks and postwar hopes]. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3624788-vidnovlenna-agrovirobnictva-
potocni-zavdanna-i-povoenni-nadii.html [in Ukrainian].
3. Eksperty otsinyly zbytky, yakykh ahrosektoru vzhe zavdalo rosiiske vtorhnennia [Experts have assessed the damage that the
Russian invasion has already caused to the agricultural sector]. Retrieved from https://landlord.ua/news/eksperty-otsinyly-zbytky-
iakykh-ahrosektoru-vzhe-zavdalo-rosiiske-vtorhnennia/ [in Ukrainian].
4. Ahrarii mozhut poskarzhytysia na zbytky zavdani okupantamy. Yak tse zrobyty? [Farmers can complain about the damage
caused by the occupiers. How to do it?]. Retrieved from https://landlord.ua/news/ahrarii-mozhut-poskarzhytysia-na-zbytky-zavdani-
okupantamy-iak-tse-zrobyty/ [in Ukrainian].
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
53
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
5. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku: Postanova KMU vid 03 bereznia 2021 r.
№ 179 [On the approval of the National Economic Strategy for the period until 2030: Resolution of the CMU of March 3, 2021 No.
179]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 [in Ukrainian].
6. Kontseptsiia stratehii povoiennoho vidnovlennia ta rozvytku Ukrainy [The concept of the post-war reconstruction and devel-
opment strategy of Ukraine]. National Institute of Statistical Sciences (NISD). Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/
files/2022-05/stratvidnovlennya-koncept-v2.pdf [in Ukrainian].
7. V Ukraini zapuskaiut novu ekonomichnu stratehiiu, yaka diiatyme v umovakh viiny [Ukraine is launching a new economic
strategy that will operate in wartime conditions]. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3504179-v-ukraini-
zapuskaut-novu-ekonomicnu-strategiu-aka-diatime-v-umovah-vijni.html [in Ukrainian].
8. Shvydka, T. I., Khaletska, K. K. (2022). Shliakhy vdoskonalennia zakonodavstva pro spetsialni rezhymy v umovakh
voiennoho stanu [Ways of Improving the Legislation on Special Modes During the Conditions of Martial State].
Chasopys tsyvilistyky – Journal of Civil Studies, Issue. 45. Retrieved from http://chascyvil.onua.edu.ua/
index.php/chc/article/view/472/515. DOI https://doi.org/10.32837/chc.v0i45.472 [in Ukrainian].
9. Tsoho roku eksport ahroproduktsii mozhe zberehty mynulorichnyi pokaznyk u ponad $ 20 mlrd [This year, the export of
agricultural products can maintain last year's figure of more than $ 20 billion]. (2023). Uriadovyi kurier – . Government courier, March.
Retrieved from https://ukurier.gov.ua/uk/news/cogo-roku-eksport-agroprodukciyi-mozhe-zberegti-mi/ [in Ukrainian].
10. Derzhavna prohrama «Dostupni kredyty 5-7-9%» [State program "Affordable loans 5-7-9%"]. Retrieved from
https://bdf.gov.ua/uk/dlya-pidpryemstv [in Ukrainian].
11. Derzhavnyi ahrarnyi reiestr. Priama dopomoha ukrainskym fermeram ta ahrovyrobnykam [State agrarian register. Direct
assistance to Ukrainian farmers and agricultural producers]. Retrieved from https://www.dar.gov.ua/ [in Ukrainian].
12. Pepelia, V. V. V Ukraini khochut stvoryty Natsionalnyi fond vidnovlennia APK na deokupovanykh terytoriiakh [In Ukraine,
they want to create a National Fund for the restoration of agriculture in the de-occupied territories]. Retrieved from
https://landlord.ua/news/v-ukraini-khochut-stvoryty-natsionalnyi-fond-vidnovlennia-apk-na-deokupovanykh-terytoriiakh/ [in Ukrain-
ian].
13. EBRD hotovyi pidtrymaty ukrainskykh ahrariiv [EBRD is ready to support Ukrainian farmers]. Retrieved from
https://agropravda.com/news/creditovanie-lizing/19807-yebrr-gotovij-pidtrimati-ukrainskih-agrariiv [in Ukrainian].
14. Kompaniia «Goodvalley» ["Goodvalley" company]. Retrieved from https://www.goodvalley.com/ua/who-we-are/ [in
Ukrainian].
15. Kompaniia TAS Ahro [TAS Agro Company]. Retrieved from https://tasagro.com/about/ [in Ukrainian].
16. Fedorova, V. H. (2011). Teoretyko-metodychni pidkhody do vyznachennia poniattia «klaster» [Theoretical and
methodological approaches to defining the concept of "cluster"]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 9. Retrieved from
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=704 [in Ukrainian].
17. Khrystenko, L. M., Chorna, O. I, Suprun, Yu. P. (2022). Kontseptualni aspekty stratehii ekonomichnoi bezpeky yak
kliuchovoho elementu stratehichnoho upravlinnia ahrokholdynhamy u tsaryni zabezpechennia svitovoi prodovolchoi bezpeky [Con-
ceptual Aspects of Economic Security Strategy as a Key Element of Strategic Management of Agricultural Holdings in the Field of
Ensuring Global Food Security]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu – Scientific Bulletin of the Uzhhorod
National University, Issue 42, рр. 135–145. DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-42-24 [in Ukrainian].
18. Vodianyk, A. Kombikormovi zavody v umovakh viiny: rozshyrennia potuzhnostei ta enerhonezalezhnist [Combined feed
plants in war conditions: capacity expansion and energy independence]. Retrieved from https://latifundist.com/blog/read/2972-
kombikormovi-zavodi-v-umovah-vijni-rozshirennya-potuzhnostej-ta-energonezalezhnist [in Ukrainian].
19. Lopatynskyi, Yu. M., Burynska, O. I. (2018). Skladovi ta priorytety staloho rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky:
kontseptualno-teoretychnyi dyskurs [Components and priorities of sustainable development of the agrarian sector of the economy:
conceptual and theoretical discourse]. Ekonomika APK, 6, рр. 94–102 [in Ukrainian].
Христенко Л. М., Ткаченко М. В. Питання організації повоєнного відновлення й розвитку агробізнесу на терито-
ріях зі спеціальним режимом господарювання
Аграрний сектор в Україні має надважливе значення як для вітчизняної економіки, так і економіки світового рівня. На
сьогодні саме він є однією із найбільш потерпілих галузей економіки України від повномасштабної військової агресії з боку
РФ. Особливо це стосується територій, які найбільше постраждали від воєнних дій. Такі території визначаються як ті, що
мають спеціальний правовий режим господарювання. У статті наводиться думка, що порядок провадження господарської
діяльності суб’єктів агропромислового комплексу на таких територіях визначається, регулюється та обмежується спеціаль-
ними регламентуючими документами задля збереження самого суб’єкта господарювання, його персоналу і майна, стабілізації
його діяльності у воєнний та повоєнний періоди, а також стимулювання розвитку з боку держави інших вітчизняних й між-
народних організацій та установ.
Поряд з нормативними й науковими джерелами у статті проведене дослідження актуальних публікацій практиків
аграрної сфери, які висвітлюють реальні факти організаційних кроків щодо збереження й підтримки функціонування агро-
бізнесу під час військової агресії. У статті розкрита сутність й проведена систематизація специфічних до ситуації заходів
й способів організації ведення бізнесу з метою виявлення завершеності механізму їхньої дії та корисності для діяльності аг-
рарних підприємств. На цій основі сформовані первинні концептуальні рекомендації щодо організації повоєнного віднов-
лення й розвитку суб’єктів аграрного сектору економіки на територіях зі спеціальним режимом господарювання. Представ-
лені рекомендації стосуються лише початкового етапу – планування. До них віднесені: ранжування суб’єктів агробізнесу
залежно від придатності територій їхнього функціонування; оцінка етапу відновлення (відбудови) конкретного аграрного під-
приємства; визначення основних викликів, небезпек і загрози, значущих обмежень й реальних можливостей для ефективного
функціонування і розвитку із зазначенням ключових показників діяльності; формування системи стратегічних і оперативних
цілей та побудова матриці завдань з відновлення діяльності конкретного аграрного підприємства у повоєнний період. Вико-
нання саме такої послідовності дозволить обґрунтовано обрати заходи, способи та інструменти, що допоможуть втілити об-
рані цілі з організації відновлення, підтримки ефективного функціонування та розвитку аграрного господарства на певній
території у життя.
Л. М. Христенко, М. В. Ткаченко
54
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Ключові слова: аграрний сектор, фінансова підтримка, спеціальний режим господарювання, повоєнне відновлення, нова
економічна стратегія.
Khrystenko L., Tkachenko M. The Question of the Organization of Post-War Reconstruction and Development of Agri-
business in the Territories with a Special Management Regime
The agricultural sector in Ukraine is of paramount importance for both the domestic economy and the global economy. Today, it
is one of the most affected sectors of the Ukrainian economy from full-scale military aggression by the Russian Federation. This is
especially true of the territories most affected by hostilities. Such territories are defined as those with a special legal management
regime. The article states the opinion that the procedure for the economic activity of subjects of the agro-industrial complex in such
territories is determined, regulated, and limited by special regulatory documents in order to preserve the economic subject itself, its
personnel and property, stabilize its activity in the war and post-war periods, as well as stimulation of the development by the state of
other domestic and international organizations and institutions.
Along with normative and scientific sources, the article researches current publications of practitioners of the agrarian sphere,
which highlight the real facts of organizational steps to preserve and support the functioning of agribusiness during military aggression.
The article reveals the essence and systematizes situation-specific measures and ways of organizing business with the aim of revealing
the completeness of their mechanism of action and their usefulness for the activity of agrarian enterprises. On this basis, primary
conceptual recommendations regarding the organization of post-war recovery and development of subjects of the agrarian sector of the
economy in the territories with a special management regime were formed. The presented recommendations relate only to the initial
stage - planning. They include: ranking of agribusiness entities depending on the suitability of the territories of their operation; assess-
ment of the recovery (reconstruction) stage of a specific agricultural enterprise; definition of the main challenges, dangers and threats,
significant limitations and real opportunities for effective functioning and development with an indication of key performance indica-
tors; formation of a system of strategic and operational goals and construction of a matrix of tasks to restore the activity of a specific
agricultural enterprise in the post-war period. The implementation of such a sequence will allow to reasonably choose the measures,
methods and tools that will help to implement the chosen goals of the organization of restoration, support of the effective functioning
and development of the agricultural economy in a certain territory into life.
Keywords: agricultural sector, financial support, special economic regime, post-war recovery, new economic strategy.
Стаття надійшла до редакції 13.03.2023
|