Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів
В статті започатковано розгляд проблеми розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів країни в умовах повоєнного соціально-економічного відновлення України. Проводиться ретроспективна оцінка Національного плану відновлення України, представленого урядо...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193784 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів / Горбатюк Л. М., Чеботарьов Є. В. // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 98-105. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860247891793149952 |
|---|---|
| author | Горбатюк, Л.М. Чеботарьов, Є.В. |
| author_facet | Горбатюк, Л.М. Чеботарьов, Є.В. |
| citation_txt | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів / Горбатюк Л. М., Чеботарьов Є. В. // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 98-105. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | В статті започатковано розгляд проблеми розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів країни в умовах повоєнного соціально-економічного відновлення України. Проводиться ретроспективна оцінка Національного плану відновлення України, представленого урядом міжнародній спільноті на конференції в швейцарському Лугано в липні 2022 р. з визначенням головних прогалин даного Національного плану. Проаналізовано зміст законодавчих і нормативних актів з регулювання агропродовольчої сфери країни у частині забезпечення продовольчої безпеки, забезпечення якості харчових продуктів і встановлення порядку відносин держави з власниками сільськогосподарських земель в умовах російсько-української війни. На прикладі Полтавської області наведено сутність методичних аспектів пропонованого підходу з розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери на повоєнному етапі. У принциповому плані розроблено загальних інтеграл оцінювання економічних втрат агропродовольчої сфери регіонів внаслідок війни, який виступає як перший етап розробки відмічених регіональних програм, з виокремленням таких видів втрат: зруйновані об’єкти житлово-комунальної сфери сільських територій; зруйновані об’єкти виробничої інфраструктури та зрошувальних систем; площі земель сільськогосподарського призначення, які потребують відновлення; площі садів, виноградників та ягідників, пошкоджених внаслідок війни; площі лісів, пошкоджених внаслідок війни; площі водойм, узбережжя тощо, пошкоджених внаслідок війни,. Висунуто наскрізний підхід щодо безпосередньої розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів на етапі повоєнного відновлення України, котрий охоплює: концептуальні засади, принципи та регуляторні режими. У принциповому плані висунуто пропозиції щодо методичного супроводу реалізації пропонованого підходу.
The article begins consideration of the problem of elaborating regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector in the regions of the country in the conditions of the post-war socio-economic recovery of Ukraine. A retrospective assessment of the National Recovery Plan of Ukraine, presented by the government to the international community at a conference in Lugano, Switzerland in July 2022, is being conducted with the identification of the main gaps in this National Plan. The content of legislative and normative acts on the regulation of the country's agro-food sector in terms of ensuring food safety, ensuring the quality of food products and establishing the order of relations between the state and the owners of agricultural land in the conditions of the Russian-Ukrainian war is analyzed. The essence of methodological aspects of the proposed approach to the elaboration of regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector at the post-war stage is given on the example of the Poltava region. In principle, a general integral of the evaluation of the economic losses of the agro-food sector of the regions as a result of the war has been developed, which acts as the first stage of the development of the marked regional programs, with the following types of losses highlighted: destroyed objects of the residential and communal sphere of rural areas; destroyed objects of production infrastructure and irrigation systems; areas of agricultural land that need to be restored; areas of gardens, vineyards and berry orchards damaged as a result of the war; areas of forests damaged as a result of the war; areas of reservoirs, coasts, etc., damaged as a result of the war. An end-to-end approach to the direct development of regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector in the regions at the stage of post-war recovery of Ukraine is put forward, which covers: conceptual principles, principles and regulatory regimes. In principle, proposals have been put forward for methodical support for the implementation of the proposed approach.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:39:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
98
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-98-105
УДК 338.24:338.246.8:338.436
Л. М. Горбатюк,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0002-6142-8233,
e-mail: lyudmyla.gorbatyuk@ukr.net,
ДЗ «Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка», м. Полтава,
Є. В. Чеботарьов,
кандидат економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0001-5963-7637,
e-mail: iegor.chebotarov@wz.uni.lodz.pl,
Лодзінський університет, м. Лодзь, Республіка Польща,
ДЗ «Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка», м. Полтава
ВИХІДНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ
РЕГІОНАЛЬНИХ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ ПІДКОМПЛЕКСІВ
Постановка проблеми та її зв’язок із важли-
вими суспільними, науковими і практичними
завданнями. Російсько-українська війна перед дер-
жавою, громадянським суспільством України й на-
укою зумовила чисельні критично-загрозливі ви-
клики. Вони далеко виходять за межі суто військо-
вих і потребують ефективного своєчасного, і на-
віть – випереджаючого реагування за всіма сферами
економіки й життєдіяльності суспільства. За своєю
актуальністю, після забезпечення військових аспек-
тів перемоги у війні, на порядок денний висува-
ються проблеми повоєнного відновлення економіки
країни. Насамперед, – її пріоритетних галузей і
сфер.
Виходячи зі структури національної економіки,
її наявних і прогнозованих конкурентних переваг у
системі світового поділу праці та сукупності похід-
них внутрішніх і зовнішніх чинників, особливої ак-
туальності набуває проблема повоєнного розвитку
агропродовольчої сфери. У контексті регіоналізації
економіки як загальносвітової тенденції економіч-
ної діяльності (у тому числі – й формування макро-
регіонів, котрі виступають як синтетичний організм
окремо взятих регіонів) і принципових соціально-
економічних особливостей регіонів України, відмін-
ності між якими будуть ще більшою мірою посилю-
ватися внаслідок війни, дана загальна проблема
трансформується в площину опрацювання відповід-
них питань саме на регіональному рівні.
Проблема державного регулювання повоєн-
ного відновлення агропродовольчої сфери на регіо-
нальному рівні є складною міждисциплінарною й
між-функціональною проблемою. В ній об’єктивно
поєднується роль сільського господарство як сфери
життєдіяльності суспільства й економіки у сукуп-
ності всіх її складових, державне регулювання як
функція влади, продовольча безпека країни та ре-
гіонів, охорона навколишнього середовища, а також
фундаментальні питання соціології, політології,
правознавства тощо. Внутрішньою складовою за-
значених аспектів є розв’язання питань необхідного
посилення ролі держави з відповідним зниженням
ролі сил ринку на повоєнному етапі; при цьому,
мова не йде й не може йти про відновлення одер-
жавлення економіки та суспільства.
Без перебільшення – загальносвітове значення
агропродовольчої сфери України та прогнозована
і підтверджена участь багатьох країн світу у її відно-
вленні даній проблемі додають ще й вагомий між-
культурний зміст.
Аналіз останніх досліджень і публікацій за
темою статті. Вихідним сучасним державним доку-
ментом щодо повоєнного розвитку України є Націо-
нальний план відновлення країни, який підготов-
лено до міжнародної конференції в швейцарському
Лугано 4-5 липня 2022 р. [1]. При цьому маємо усві-
домлювати: даний документ на конференції хоча і
було представлено Прем’єр Міністром Д. Шмига-
льом, готувався дорадчим органом при Президен-
тові України, який було створено у червні того ж
року. Є позитивним, що Україна все ж представила
такий документ. Однак, його об’єктивний аналіз дає
підстави відмітити: цей документ не є системним
і науково-обґрунтованим, являє собою, скоріше,
переліком недостатньо пов’язаних між собою фраг-
ментів загального бачення окремих напрямів по-
воєнної розбудови країни (та ще й з слабко прихова-
ним акцентуванням на багатомільярдні обсяги ін-
вестиційних вкладень з боку міжнародної спільноти
за кожною із запропонованих 15 галузевих Націо-
нальних програм). Подібні оцінки зазначеного доку-
менту у вітчизняній науці вже отримали певне опри-
люднення [2; 3].
Представники найвищого рівня міжнародної
спільноти в Лугано позитивно оцінили саму спробу
розробки Україною подібного документу, вчергове
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
99
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
наголосили на готовності інвестицій у відновлення
країни. При цьому, було відмічено необхідність
змістовного доопрацювання документу із широким
залученням громадського та наукового співтова-
риства, що й зафіксовано у підсумковому документі
конференції під назвою «Принципи Лугано» [4].
На жаль, минає рік, а державою так і не ство-
рено своєрідні інтелектуальні майданчики з опра-
цювання даних проблем ані громадським суспіль-
ством, ані науковою спільнотою. Однак, і наукова
спільнота України не виявляє особливої активності
у цьому відношенні.
Разом з тим, слід відмітити, що низка аспектів
розвитку аграрного виробництва й регулювання
агропродовольчої сфери в умовах війни набули
певне законодавче забезпечення. Це, насамперед, за-
кони України «Про зерно та ринок зерна в Україні»
[5], «Про державну підтримку сільського господар-
ства України [6], «Про основні принципи та вимоги
до безпечності та якості харчових продуктів» [7],
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо створення умов для забезпечення
продовольчої безпеки в умовах війни» [8] та розпо-
рядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня
2022 р. «План заходів забезпечення продовольчої
безпеки в умовах воєнного стану» [9].
Тобто, буде необ’єктивним робити висновки на
кшталт самоусунення держави від провадження ре-
гуляторної політики в агропродовольчій сфері в
умовах війни. Однак, суттєвим стримуючим чинни-
ком у даному відношенні є відсутність опрацьова-
ного більш-менш системного загальнонаціональ-
ного «Плану Маршалла» для України», на що по-
стійно наголошується політичним істеблішментом
розвинених країн.
Базові засади розробки розгорнутого доку-
менту такого змісту на достатньо високому рівні
вже опрацьовано вітчизняними науковцями провід-
них дослідницьких центрів країни [10-12]. При
цьому є необхідним враховувати праці вітчизняних
вчених щодо розробки теоретико-методологічних і
прикладних аспектів державного регулювання агро-
продовольчої сфери. Українськими вченими вису-
нуто також й окремі пропозиції стосовно вирішення
й прикладних питань повоєнної відновлюваної полі-
тики країни [13; 14; 3].
Однак безпосереднім чином проблематику дер-
жавного регулювання агропродовольчої сфери в
умовах повоєнного розвитку України розглядає
вкрай обмежене коло науковців: [15-17].
Інформаційно-аналітичну основу статті
склали напрацювання авторів за державною на-
уково-дослідною роботою «Формування соціально-
відповідального підприємництва в агропродоволь-
чій сфері східних областей України в умовах рефор-
мування місцевого самоврядування» (номер дер-
жавної реєстрації 0116 U 0048810).
Метою статті є обґрунтування у принципо-
вому плані інтегралу оцінювання економічних втрат
агропродовольчої сфери регіонів і вихідних поло-
жень державного регулювання регіональних агро-
продовольчих підкомплексів у частині його концеп-
туальних засад, принципів, регуляторних режимів
і прикладного методичного супроводу.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Державне регулювання агропродовольчої сфери на-
ціональної економіки (або, – агробізнесу, як це ви-
значається в науці та регулюючих актах провідних
міжнародних організацій і розвинених країн, котрий
розуміється як функціональна єдність сільського
господарства й відповідної переробної та харчової
промисловості) являє собою сукупність різноманіт-
них форм, механізмів і важелів впливу на розвиток
даного агрегату з метою забезпечення стабільності
й конкурентоздатності його всіх категорій госпо-
дарств, насичення ринку якісним продовольством і
сировиною та зрівноваженого розвитку сільських
територій. Ефективне державне регулювання регіо-
нальних агропродовольчих підкомплексів необ-
хідне, насамперед, задля подолання криз і незбалан-
сованості у функціонуванні адміністративно-тери-
торіальних одиниць країн. Війна є найбільш гост-
рою формою кризи як фундаментального соціально-
економічного явища. Досвід високорозвинених
країн, агробізнес яких довгий час формувався під
впливом держави, свідчить, що в умовах ринкової
економіки ефективність виробництва та зрівноваже-
ний розвиток сільських територій значною мірою
залежать саме від рівня державної підтримки галузі.
В аграрному законодавстві України передба-
чено спеціальні правові механізми, які спрямовано
на регулювання розвитку галузі [5-9]. З початку вій-
ськової агресії російської федерації український
уряд певною мірою намагається не лише забезпечу-
вати виконання вказаних законодавчих актів, а й
уточнювати та корегувати «правила воєнного
життя» підзаконними актами. Відтак, постанови, які
ухвалив Кабінет Міністрів України впродовж війни,
поділяються на два головні напрями: адміністра-
тивне регулювання воєнного стану та ринкове регу-
лювання економіки в умовах війни. Звичайно, ос-
новні зміни стосуються питань оборони. Проте,
увага приділяється й економічним питанням: функ-
ціонуванню бізнесу, формам і механізмам його від-
носин з державою, рівню оподаткування, пільгам
певних категорій господарств і громадян тощо. Не
чекаючи закінчення воєнних дій, уряд розпочав про-
цес реєстрації воєнних збитків.
На превеликий жаль, до конференції в Лугано
Україна не спромоглася представити дійову про-
граму повоєнного відновлення економіки. Предста-
влений повоєнний план складається з 15 національ-
них програм. В узагальненому вигляді за функціо-
нальним змістом і призначенням складові цього
плану надано в табл. 1.
Однією з визначальних складових Національ-
ного плану відновлення є розвиток секторів еконо-
міки з доданою вартістю. Однак, за змістом про-
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
100
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Таблиця 1
Основні складові Національного плану відновлення України
№ з/п Основні складові
1.
а Забезпечення доступу до «екстренного фінансування»
б Забезпечення доступу до фінансування з конкурентоспроможною вартістю капіталу
2. Розвиток секторів економіки з доданою вартістю
3. Зміцнення оборони і безпеки
4. Прагнення до інтеграції в ЄС
Сформовано авторами на основі джерела [2].
грама розвитку таких секторів збігається (фактично
дублює) з програмою «Забезпечення доступу до фі-
нансування з конкурентоспроможною вартістю ка-
піталу» [2]. Більше того, остання містить досить
розмиті економічні інструменти та не має чіткого
переліку виконавців. Подібного роду недоліки укра-
їнської програми чітко виділяються як на тлі анало-
гічних програм Балканських країн, так й у контексті
програм достосування агробізнесу Польщі та країн
Балтії у ході реалізації ними євроінтеграційних кур-
сів [18].
В управлінні вітчизняними підприємствами
економічна категорія «додана вартість» застосову-
ється для визначення ефективності їх діяльності та
пошуку можливих резервів для подальшого роз-
витку [19]. У більшості випадків ця категорія засто-
совується на підприємствах, для визначення бази
оподаткування на додану вартість.
Нормативною базою запровадження держав-
ного регулювання повоєнного розвитку регіональ-
них агропродовольчих підкомплексів є сенс визна-
чити розробку відповідних регіональних програм. Їх
методичною основою доцільно обрати аналіз стану
і тенденцій розвитку головних підгалузей агропро-
довольчого виробництва регіону у співставленні з
аналогічним загальнодержавним агрегатом. Такий
порівняльний аналіз у часовому вимірі має проводи-
тися не менш, ніж за п’ять-сім останніх років. На
прикладі Полтавської області, визначальною для
якої є зернова галузь, пропонований методичний
підхід може бути втілено таким чином.
Полтавська область займає одне з перших місць
за виробництвом зерна в Україні. Область характе-
ризується сприятливими природно-кліматичними
умовами для їх вирощування. Виробничий потен-
ціал аграрних підприємств Полтавщини, генетичні
можливості сучасного асортименту сортів зернових
культур за повного ресурсного забезпечення та чіт-
кого дотримання технології їх вирощування дають
змогу практично щорічно одержувати високу вро-
жайність. Зокрема, у 2021 р. рівень урожайності
зернових в області становив 58,8 ц/га та на 3,8 ц/га
перевищив показник урожайності зернових по Ук-
раїні в цілому (55,0 ц/га) (табл. 2).
Таблиця 2
Розвиток зернової галузі в Україні та Полтавській області у 2017-2021 рр.
Показники
Роки 2021 р. у %
до 2017 р. 2017 2018 2019 2020 2021
Україна
Посівна площа, тис. га 14624 14839 15279 15392 15994 109,4
Валовий збір, млн т 61,9 70,0 75,1 64,9 84,6 136,7
Урожайність, ц/га 42,5 47,4 49,1 42,5 55,0 129,4
Полтавська область
Посівна площа, тис. га 943 968 1015 1008 1017 107,8
Валовий збір, млн т 4,2 6,3 6,1 5,0 5,6 133,3
Урожайність, ц/га 45,1 45,7 60,2 50,2 58,8 105,2
Полтавська область по відношенню до України, %
Посівна площа 6,4 11,6 6,6 6,5 10,2 х
Валовий збір 6,8 9,0 8,2 7,7 10,2 х
Урожайність 106,1 96,4 122,6 118,1 106,7 х
Розраховано авторами за даними джерел [20; 21].
Протягом досліджуваного періоду обсяг вироб-
ництва зерна в Полтавській області збільшився на
1,4 млн т або 33,3%. Це відбулося за рахунок збіль-
шення площі посіву на 74 тис га або 7,8 % та підви-
щення рівня урожайності зернових культур на
13,7 ц/га. Результатом ефективного розвитку зерно-
вої галузі області протягом 2017-2021 рр. є збіль-
шення її частки по відношенню до України за всіма
досліджуваними показниками: посівній площі – на
3,8 в. п., валовому зборі зерна – на 3,4 в. п. та рівні
урожайності – на 0,6 в. п.
Повномасштабна війна призвела до зменшення
посівних площ під зерновими культурами в Україні
в усіх категоріях господарств до 13,9 млн га, майже
на 2,0 млн га. Військові дії в країні вплинули і на
структуру посівних площ зернових. Сільськогоспо-
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
101
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
дарські товаровиробники віддавали перевагу тим
культурам, витрати на вирощування 1 га яких ме-
нші. Зокрема, у 2022 р. порівняно з 2021 р., зменши-
лася посівна площа кукурудзи на 0,83 млн га, а обсяг
її посівної площі становив 5,47 млн га [20]. Ярі
культури в 2022 р. сіяли вже в умовах війни. У
зв’язку з цим, кожний аграрій вирішував, які куль-
тури вирощувати, щоб нести менші витрати, був ри-
нок збуту, відразу отримати продукцію, яка не пот-
ребує досушування й мати складські потужності для
довготривалого зберігання [22]. Виробникам зерна
війна завдала серйозних збоїв. Зокрема, це стосу-
ється ланцюгів постачання насіння, добрив, сіль-
ськогосподарської техніки, каналів реалізації та
інше. Окрім цього, війна спричинила дестабілізації
внутрішнього ринку зерна, відбулося значне змен-
шення попиту на зерно. Багато переробних підпри-
ємств на початку війни тимчасово зупиняли свою
роботу. З урахуванням відпливу населення, імовірно
внутрішній попит просів більше, ніж зменшилася
пропозиція зерна.
Внутрішня торгівля зерном в Україні після по-
чатку воєнних дій почала відновлюватися з березня
2022 р. Проте, ціни на зерно, залежно від класу,
зменшилися: з 8500 – 9400 грн/т в лютому 2022 р.,
до 5000 – 6500 грн/т у травні 2022 р. та 4000–
5500 грн/т у червні 2022 р. Обвал закупівельних цін
відбувся через тиск великих запасів зерна на скла-
дах.
Через окупацію територій в країні суттєво
зменшилися збиральні площі під озиминою. Це при-
звело до скорочення виробництва зерна та значних
фінансових втрат виробників агропродукції. За да-
ними Міністерства аграрної політики та продоволь-
ства України, станом на 26.09.2022 р. озимим ріпа-
ком засіяно 960,6 тис. га (+2% до показника 2021 р.),
озимою пшеницею – 622,1 тис. га (– 68 % до показ-
ника 2021 р.), озимим ячменем – 64,5 тис. га (– 49%
до показника 2021 р.). Через зменшення посівних
площ восени 2022 р. в країні відбулося суттєве ско-
рочення озимого клину під пшеницею та ячменем.
Це пов’язано з тим, що частина земель опинилася за
межею фізичної можливості її обробітку (території
Херсонської, Донецької, Луганської, частково Запо-
різької, Харківської, Сумської та Чернігівської об-
ластей), так і за відсутності в багатьох аграріїв ресу-
рсів для проведення осінньої посівної [23].
До повномасштабного вторгнення рф Україна
експортувала Чорним морем понад 6 млн т зерна
щомісяця [24]. У 2021 р. в країні вироблено
86,01 млн т зерна [20]. Станом на 21 лютого 2022 р.
Україна експортувала лише 42,54 млн т. Тобто, на
складах та елеваторах в країні залишалося близько
27 млн т зерна, готового до експорту.
Війна на території України завдала руйнівного
впливу не лише її сільськогосподарському сектору,
а й вітчизняному та світовому ринкам зерна. Екс-
портний ринок зерна України в перші місяці війни
(березень-червень 2022 р.), через невирішені логіс-
тичні проблеми, був малоактивним. Експорт зерна
через Польщу та Румунію був обмеженим та ускла-
днювався сезонним збільшенням навантаження на
всі ланцюжки постачання. Імпорт українського зе-
рна спричинив тиск на сусідні країни, які фактично
перевантажились українським зерном. В цих краї-
нах розпочинаються протести місцевих фермерів
проти урядів.
В умовах продовження війни в Україні, з метою
забезпечення її продовольчої безпеки, Законом Ук-
раїни «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо створення умов для забезпе-
чення продовольчої безпеки в умовах війни» від
24.03.2022 р. [8] урядом країни доповнено Розділ Х
«Перехідні положення земельного кодексу Укра-
їни» від 25.10.2001 р. новим пунктом 27, який визна-
чає особливості регулювання земельних відносин
під час дії воєнного стану [17]. Суть закону полягає
в наданні пріоритету інтересам суспільства над інте-
ресами власників та користувачів земельних діля-
нок, щодо невідкладного використання наявних
сільськогосподарських земель для виробництва про-
довольства, зокрема зерна. Визначимо його основні
складові (табл. 3).
Таблиця 3
Основні складові Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах війни» [8]
№ з/п Основні частини
1
Автоматичне поновлення на 1 рік дії договорів на право використання земельних ділянок сільського-
сподарського призначення усіх форм власності.
2
Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності органами
влади
3
Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності їх пос-
тійними землекористувачами
4 Передачу орендарями та суборендарями прав оренди або суборенди земельних ділянок сільськогоспо-
дарського призначення усіх форм власності для ведення сільського господарства
5 Державну реєстрацію договорів на користування землею
Отже, з метою гарантування продовольчої без-
пеки, держава створила певні правові засади забез-
печення оптимального використання земель сіль-
ськогосподарського призначення для вирощування
сільськогосподарських культур. Правовими засо-
бами, зокрема Законом України «Про внесення змін
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
102
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
до деяких законів України щодо безперебійного ви-
робництва та постачання сільськогосподарської
продукції» [8], забезпечено спрощення ведення біз-
несу в умовах воєнного стану. Зокрема, на період во-
єнного стану та протягом 90 днів з дати його завер-
шення спрощено державну реєстрацію пестицидів і
агрохімікатів, значно розширено їх перелік, дозво-
лених до ввезення в Україну, виробництво, торгівлі
та рекламування без державної реєстрації. Розпо-
рядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня
2022 р. затверджено «План заходів забезпечення
продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»
№327-р. [9], який передбачає здійснення монітори-
нгу стану продовольчої безпеки, забезпечення пов-
ноцінного функціонування підприємств агропро-
мислового комплексу, безперебійного виробництва
сільськогосподарської продукції та формування
розгалуженої мережі зберігання резервів сировини
для задоволення потреб держави [17].
Таким чином, ще більшою мірою актуалізу-
ється значення розробки регіональних програм дер-
жавного регулювання агропродовольчих підкомп-
лексів в умовах повоєнного розвитку. Без таких про-
грам дієвість не тільки наведених загальнодержав-
них законодавчих і підзаконних актів, а й національ-
ної політики повоєнного відновлення економіки Ук-
раїни, будуть невисокими.
Підґрунтям розробки відмічених програм має
стати оцінка економічних втрат агропродовольчої
сфери регіонів внаслідок війни. Вона в узагальне-
ному розумінні може здійснюватися за таким інтег-
ралом (табл. 4). Природньо, що виходячи з харак-
теру й обсягів пошкоджень кожного окремо взятого
регіону країни практичне застосування пропонова-
ного узагальненого інтегралу може (і має) набувати
методичних особливостей застосування.
Таблиця 4
Узагальнений інтеграл оцінки економічних втрат агропродовольчої сфери регіонів України
внаслідок російсько-української війни
Види економічних втрат
Одиниці
виміру
Обсяги еконо-
мічних втрат/грн
Зруйновані об’єкти житлово-комунальної сфери сільських територій од.
Зруйновані об’єкти виробничої інфраструктури та зрошувальних систем од.
Площі земель сільськогосподарського призначення, які потребують відновлення
/окремо за походженням пошкоджень: бомбардування й артобстріли, мінування,
підтоплення, забрудненість ворожими фортифікаційними спорудами тощо
га
Площі садів, виноградників, ягідників, пошкоджених внаслідок війни га
Площі лісів, пошкоджених внаслідок війни га
Площі водойм, узбережжя тощо, пошкоджених внаслідок війни га
Загальні втрати агропродовольчої сфери регіонів грн
Складено авторами.
Безумовно, окремо має постати питання щодо
оцінювання людських втрат внаслідок війни, у тому
числі – й внутрішньої та зовнішньої міграції насе-
лення сільських територій України.
Опрацювання сукупності різноманітних аспек-
тів досліджуваної проблеми дає авторам підстави за-
пропонувати своєрідну «дорожню карту» з безпосе-
редньої розробки регіональних програм державного
регулювання агропродовольчих підкомплексів кра-
їни на етапі повоєнного розвитку. У сфокусованому
вигляді пропонований підхід наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Пропонована система теоретико-методологічних і прикладних складових розробки регіональних
програм державного регулювання повоєнного розвитку агропродовольчих підкомплексів України
Концептуальні
засади
1. Розробка й реалізація відповідних програм мають здійснюватися у контексті загальнодержав-
ної політики повоєнного відновлення України.
2. Агропродовольча сфера має розглядатися у сукупності сільського господарства, переробної
та харчової промисловості й відповідних сільських територій регіону.
3. Законодавче закріплення агропродовольчої сфери як однієї з пріоритетних галузей національ-
ної економіки (їх перелік має бути достатньо обмеженим)
Принципи
1. «Відбудова кращого, ніж було (Build back better)».
2. Зрівноважений розвиток агропродовольчої сфери регіону.
3.Завершення ринкових реформ в агропродовольчій сфері регіону
Регуляторні
режими
1. Створення вільних економічних зон (на диференційній основі: у межах певних регіонів, кіль-
кох регіонів, а також «точкових» ВЕЗ).
2. Оцінювання військових ризиків щодо визначальних підприємств регіону та запровадження ді-
йової політики страхування військових ризиків.
3. Опрацювання системи взаємовідносин регіонів зі структурними фондами ЄС (насамперед,
Фонду регіонального розвитку)
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
103
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
Закінчення табл. 5
Методичний
супровід
1. Розробка інвестиційних проєктів визначальних об’єктів агропродовольчої сфери регіонів.
2. Розробка інвестиційних проєктів повоєнного розвитку регіональних холдингів.
3. Узагальнена оцінка масштабу інвестиційної проблеми агропродовольчої сфери регіонів
Складено авторами.
Господарсько-правовим оформленням розвит-
ку агропродовольчої сфери регіонів буде доцільним
визначити вільні економічні зони (воно можуть
створюватися як за суто галузевою спрямованістю,
так і в межах окремих регіонів, або кількох регіонів,
в цілому). Визначальним регуляторним режимом
має стати страхування воєнних ризиків. Найбільш
оптимальним відповідним методичним інструмен-
том є підстави вважати програмно-цільовий розви-
ток агропродовольчої сфери регіонів.
Висновки та пропозиції щодо подальшої ро-
зробки досліджуваних питань. Проблема держав-
ного регулювання розвитку агропродовольчої сфери
регіонів України в умовах повоєнного відновлення
буде набувати все більшої актуальності. Її
розв’язання з об’єктивних причин має починатися
на прикладі столичного регіону та західних і низки
центральних областей країни (Полтавщина цілком
може бути серед таких регіонів). Першочерговим
завданням у даному відношенні слід вважати опра-
цювання й затвердження Міністерством аграрної
політики та продовольства України методики роз-
робки таких програм (після пілотного застосування
на прикладі окремих регіонів) з використанням еко-
номіко-математичного апарату прогнозування роз-
витку агропродовольчої сфери областей на серед-
ньострокову перспективу.
Література
1. План відновлення України. Національна рада з відновлення. 2022. URL: https://uploads ssl.webflow.com/
625d81ec8313622a52e2f031/62c19ac16c921fc712205f03_NRC%20Ukraine%27s%20Recovery%20Plan%20blueprint_UKR.pdf.
2. План відновлення України: сильні і слабкі сторони. URL: https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/526637_plan_
vidnovlennya_ukraini_silni.html.
3. Чеботарьов В., Глінковська-Краузе Б., Чеботарьов Є. «План Маршалла для України»: обґрунтування системного під-
ходу розроблення та пропозиції щодо інституційного супроводу. Галицький економічний вісник. 2023. Том 80. № 1. С. 98-107.
DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.01.098.
4. Outcome Document of the Ukraine Recovery Conference URC 2022. ‘Lugano Declaration’. Lugano, 4–5 July, 2022.
URL: https://uploads-ssl.webflow.com/621f88db25fbf24758792dd8/62c68e41bd53305e8d214994_URC2022%20Lugano%20
Declaration.pdf.
5. Про зерно та ринок зерна в Україні: Закон України від 4 липня 2002 р. № 37-IV. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-15#Text.
6. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1877-IV. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text.
7. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів: Закон України від 22 липня 2014 р.
№ 771/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text.
8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої без-
пеки в умовах війни: Закон України від 24.03.2022 р. № 2145-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text.
9. План заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану: Розпорядження Кабінету Міністрів Укра-
їни від 29 квітня 2022 р. № 327-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/327-2022-%D1%80#Text.
10. Донбас і Крим: ціна повернення: монографія / за заг. ред. В. П. Горбуліна, О. С. Власюка, Е. М. Лібанової,
О. М. Ляшенко. Київ: НІСД, 2015. 474 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Horbulin_Volodymyr/Donbas_i_Krym_
tsina_povernennia.pdf.
11. Відродження Донбасу: оцінка соціально-економічних втрат і пріоритетні напрями державної політики: національна
доповідь / НАН України; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи. Київ, 2015. 168 с. URL:
https://iie.org.ua/wp-content/uploads/monografiyi/2015/2015_mono_Strategiya.pdf.
12. Катастрофа Донбасу: локалізація та ліквідація шляхом модернізації та смарт-спеціалізації (економічний, екологіч-
ний, соціальний та науковий виміри). Частина І. Диспозиція: монографія / колектив авторів; НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. Київ; Краматорськ, 2021. 302 с.
13. Колосов А. М. Структурно-економічні аспекти стратегії реінтеграції Донбасу. Вісник економічної науки України,
2020. № 1 (38). С. 79-85. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).79-85.
14. Колосов А. М., Дугін А. В., Чеботарьов В. А. Економічні обставини формування міжнародного плану Маршалла з
післявоєнного відновлення України. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 3(69). С. 131-140. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-3(69)-131-140.
15. Настояща В. Зерновий комплекс в Україні в контексті забезпечення продовольчої безпеки. URL:
https://core.ac.uk/reader/84825360.
16. Науменко А. О. Державне регулювання агропромислового комплексу України. URL:
http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/4_2019/19.pdf. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6468/2019.4/17.
17. Коваленко В. О. Правове забезпечення виробництва, зберігання та реалізації зерна в умовах воєнного стану в Укра-
їні. Проблеми цивільного та господарського права. 2023 (1), C. 153-158 DOI: https://doi.org/10.32850/sulj.2023.1.27.
18. Чеботарьов, В. А. Державна регуляторна політика інноваційної структурної трансформації харчової та переробної
промисловості. Луганськ: ДЗ «Луган. нац. ун‑т імені Тараса Шевченка», 2011.
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
104
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
19. Світовий О. М. Важливість застосування категорії «додана вартість» в управлінні підприємством. URL:
http://www.economy.in.ua/pdf/5_2022.pdf.
20. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
21. Головне управління статистики у Полтавській області. URL: http://www.pl.ukrstat.gov.ua/.
22. Підсумки року війни: як змінилася структура посівів, основні виклики та висновки. URL:
https://www.growhow.in.ua/pidsumky-roku-viyny-iak-zminylasia-struktura-posiviv-osnovni-vyklyky-ta-vysnovky/.
23. Сівба озимих в умовах війни під урожай 2023 року: чого очікувати? АПК Інформ. URL: https://www.apk-
inform.com/uk/exclusive/topic/1529551.
24. Зупинити війну або хоча б усі воєнні дії в Чорному морі. URL: https://landlord.ua/news/iedynyi-sposib-dopravyty-
ukrainske-zerno-na-svitovi-rynky-zupynyty-viinu-abo-khocha-b-usi-viiskovi-dii-v-chornomu-mori-op/.
References
1. Plan vidnovlennia Ukrainy. Natsionalna rada z vidnovlennia [Ukraine Recovery Plan. National Recovery Council]. (2022).
Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/nacionalna-rada-z-vidnovlennya-ukrayini-vid-naslidkiv-vijni [in Ukrainian].
2. Plan vidnovlennia Ukrainy: sylni i slabki storony [Ukraine's recovery plan: strengths and weaknesses]. (2022). Retrieved from
https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/526637_plan_vidnovlennya_ukraini_silni.html [in Ukrainian].
3. Chebotarov, V., Hlinkovska-Krauze, B., Chebotarov, Ie. (2023). «Plan Marshalla dlia Ukrainy»: obgruntuvannia systemnoho
pidkhodu rozroblennia ta propozytsii shchodo instytutsiinoho suprovodu [«Marshall plan for Ukraine»: rationale for a systemic
approach to development and proposals for institutional support]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk – Galician economic journal, Vol. 80,
no 1, pp. 98-107. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.01.098 [in Ukrainian].
4. Outcome Document of the Ukraine Recovery Conference URC 2022. ‘Lugano Declaration’. Lugano, 4–5 July, 2022. Retrieved
from https://uploads-ssl.webflow.com/621f88db25fbf24758792dd8/62c68e41bd53305e8d214994_URC2022%20Lugano%20
Declaration.pdf.
5. Pro zerno ta rynok zerna v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 4 lypnia 2002 r. № 37-IV [On grain and grain market in Ukraine: Law
of Ukraine dated July 4, 2002. No. 37-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-15#Text [in Ukrainian].
6. Pro derzhavnu pidtrymku silskoho hospodarstva Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 24 chervnia 2004 r. № 1877-IV [On state support
of agriculture of Ukraine: Law of Ukraine dated June 24, 2004. No. 1877-IV]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text [in Ukrainian].
7. Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv: Zakon Ukrainy vid 22 lypnia 2014 r.
№ 771/97-ВР [On the basic principles and requirements for the safety and quality of food products: the Law of Ukraine dated July 22,
2014. No. 771/97-ВР]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].
8. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo stvorennia umov dlia zabezpechennia prodovolchoi
bezpeky v umovakh viiny: Zakon Ukrainy vid 24.03.2022 r. № 2145-IX [On the introduction of changes to some legislative acts of
Ukraine regarding the creation of conditions for ensuring food security in conditions of war: Law of Ukraine dated 03.24.2022.
No. 2145-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text [in Ukrainian].
9. Plan zakhodiv zabezpechennia prodovolchoi bezpeky v umovakh voiennoho stanu: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv
Ukrainy vid 29 kvitnia 2022 r. № 327-р [Plan of measures to ensure food security under martial law: order of the Cabinet of Ministers
of Ukraine dated April 29, 2022. No. 327-р]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/327-2022-%D1%80#Text [in
Ukrainian].
10. Horbulin, V. P., Vlasiuk, O. S., Libanova, E. M., Liashenko, O. M. (Eds.). (2015). Donbas i Krym: tsina povernennia [Donbas
and Crimea: the price of return]. Kyiv, NISD, 474 р. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Horbulin_Volodymyr/
Donbas_i_Krym_tsina_povernennia.pdf [in Ukrainian].
11. Vidrodzhennia Donbasu: otsinka sotsialno-ekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi polityky [Revival of
Donbas: assessment of socio-economic losses and priority areas of state policy]. (2015). Kyiv, Institute of Demography and Social
Research named after M. V. Ptukhа of NAS of Ukraine. 168 р. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-
content/uploads/monografiyi/2015/2015_mono_Strategiya.pdf [in Ukrainian].
12. Katastrofa Donbasu: lokalizatsiia ta likvidatsiia shliakhom modernizatsii ta smart-spetsializatsii (ekonomichnyi,
ekolohichnyi, sotsialnyi ta naukovyi vymiry). Chastyna I. Dyspozytsiia [The Donbas disaster: localization and elimination through
modernization and smart specialization (economic, ecological, social and scientific dimensions). Part I. Disposition]. Kyiv;
Kramatorsk. 302 p. [in Ukrainian].
13. Kolosov, A. M. (2020). Strukturno-ekonomichni aspekty stratehii reintehratsii Donbasu [Structural and economic aspects of
the Donbas reintegration strategy]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 79-85. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2020.1(38).79-85 [in Ukrainian].
14. Kolosov, A. M., Duhin, A. V., Chebotarov, V. A. (2022). Ekonomichni obstavyny formuvannia mizhnarodnoho planu
Marshalla z pisliavoiennoho vidnovlennia Ukrainy [Economic circumstances of the formation of the international Marshall Plan for
the post-war reconstruction of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3(69), рр. 131-140. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-3(69)-131-140 [in Ukrainian].
15. Nastoiashcha, V. Zernovyi kompleks v Ukraini v konteksti zabezpechennia prodovolchoi bezpeky [The grain complex in
Ukraine in the context of ensuring food security]. Retrieved from https://core.ac.uk/reader/84825360 [in Ukrainian].
16. Naumenko, A. O. (2019). Derzhavne rehuliuvannia ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy [State regulation of the agro-
industrial complex of Ukraine]. Retrieved from http://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/4_2019/19.pdf. DOI:
https://doi.org/10.32838/2663-6468/2019.4/17 [in Ukrainian].
17. Kovalenko, V. O. (2023). Pravove zabezpechennia vyrobnytstva, zberihannia ta realizatsii zerna v umovakh voiennoho stanu
v Ukraini [Legal support for the production, storage and sale of grain in the conditions of martial law in Ukraine]. Problemy tsyvilnoho
ta hospodarskoho prava – Problems of civil and economic law, 1, рр. 153-158. DOI: https://doi.org/10.32850/sulj.2023.1.27 [in
Ukrainian].
18. Chebotarov, V. A. (2011). Derzhavna rehuliatorna polityka innovatsiinoi strukturnoi transformatsii kharchovoi ta pererobnoi
promyslovosti [State regulatory policy of innovative structural transformation of the food and processing industry]. Luhansk, DZ
ʽLuhansk Taras Shevchenko National University [in Ukrainian].
Л. М. Горбатюк, Є. В. Чеботарьов
105
Економічний вісник Донбасу № 1(71), 2023
19. Svitovyi, O. M. (2022). Vazhlyvist zastosuvannia katehorii «dodana vartist» v upravlinni pidpryiemstvom [The importance
of applying the category "added value" in enterprise management]. Retrieved from http://www.economy.in.ua/pdf/5_2022.pdf [in
Ukrainian].
20. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
21. Holovne upravlinnia statystyky u Poltavskii oblasti [Main Department of Statistics in Poltava Region]. Retrieved from
http://www.pl.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
22. Pidsumky roku viiny: yak zminylasia struktura posiviv, osnovni vyklyky ta vysnovky [Results of the year of war: how the
crop structure changed, the main challenges and conclusions]. Retrieved from https://www.growhow.in.ua/pidsumky-roku-viyny-iak-
zminylasia-struktura-posiviv-osnovni-vyklyky-ta-vysnovky/ [in Ukrainian].
23. Sivba ozymykh v umovakh viiny pid urozhai 2023 roku: choho ochikuvaty? [Sowing winter crops in conditions of war for
the harvest of 2023: what to expect?]. APK Inform. Retrieved from https://www.apk-inform.com/uk/exclusive/topic/1529551 [in
Ukrainian].
24. Zupynyty viinu abo khocha b usi voienni dii v Chornomu mori [Stop the war or at least all military actions in the Black Sea].
Retrieved from https://landlord.ua/news/iedynyi-sposib-dopravyty-ukrainske-zerno-na-svitovi-rynky-zupynyty-viinu-abo-khocha-b-
usi-viiskovi-dii-v-chornomu-mori-op/ [in Ukrainian].
Горбатюк Л. М., Чеботарьов Є. В. Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних
агропродовольчих підкомплексів
В статті започатковано розгляд проблеми розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропро-
довольчої сфери регіонів країни в умовах повоєнного соціально-економічного відновлення України. Проводиться ретроспек-
тивна оцінка Національного плану відновлення України, представленого урядом міжнародній спільноті на конференції в
швейцарському Лугано в липні 2022 р. з визначенням головних прогалин даного Національного плану. Проаналізовано зміст
законодавчих і нормативних актів з регулювання агропродовольчої сфери країни у частині забезпечення продовольчої без-
пеки, забезпечення якості харчових продуктів і встановлення порядку відносин держави з власниками сільськогосподарських
земель в умовах російсько-української війни. На прикладі Полтавської області наведено сутність методичних аспектів про-
понованого підходу з розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери на повоєн-
ному етапі. У принциповому плані розроблено загальних інтеграл оцінювання економічних втрат агропродовольчої сфери
регіонів внаслідок війни, який виступає як перший етап розробки відмічених регіональних програм, з виокремленням таких
видів втрат: зруйновані об’єкти житлово-комунальної сфери сільських територій; зруйновані об’єкти виробничої інфра-
структури та зрошувальних систем; площі земель сільськогосподарського призначення, які потребують відновлення; площі
садів, виноградників та ягідників, пошкоджених внаслідок війни; площі лісів, пошкоджених внаслідок війни; площі водойм,
узбережжя тощо, пошкоджених внаслідок війни,. Висунуто наскрізний підхід щодо безпосередньої розробки регіональних
програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів на етапі повоєнного відновлення України,
котрий охоплює: концептуальні засади, принципи та регуляторні режими. У принциповому плані висунуто пропозиції щодо
методичного супроводу реалізації пропонованого підходу.
Ключові слова: російсько-українська війна, відновлення України, регіон, агропродовольча сфера, регіональна програма
державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів на етапі повоєнного відновлення України.
Horbatiuk L., Chebotarov Ie. Basic Principles of State Regulation of the Post-war Development of Regional Agro-food
Subcomplexes
The article begins consideration of the problem of elaborating regional programs of state regulation of the development of the
agro-food sector in the regions of the country in the conditions of the post-war socio-economic recovery of Ukraine. A retrospective
assessment of the National Recovery Plan of Ukraine, presented by the government to the international community at a conference in
Lugano, Switzerland in July 2022, is being conducted with the identification of the main gaps in this National Plan. The content of
legislative and normative acts on the regulation of the country's agro-food sector in terms of ensuring food safety, ensuring the quality
of food products and establishing the order of relations between the state and the owners of agricultural land in the conditions of the
Russian-Ukrainian war is analyzed. The essence of methodological aspects of the proposed approach to the elaboration of regional
programs of state regulation of the development of the agro-food sector at the post-war stage is given on the example of the Poltava
region. In principle, a general integral of the evaluation of the economic losses of the agro-food sector of the regions as a result of the
war has been developed, which acts as the first stage of the development of the marked regional programs, with the following types of
losses highlighted: destroyed objects of the residential and communal sphere of rural areas; destroyed objects of production infrastruc-
ture and irrigation systems; areas of agricultural land that need to be restored; areas of gardens, vineyards and berry orchards damaged
as a result of the war; areas of forests damaged as a result of the war; areas of reservoirs, coasts, etc., damaged as a result of the war.
An end-to-end approach to the direct development of regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector
in the regions at the stage of post-war recovery of Ukraine is put forward, which covers: conceptual principles, principles and regulatory
regimes. In principle, proposals have been put forward for methodical support for the implementation of the proposed approach.
Keywords: Russian-Ukrainian war, recovery of Ukraine, region, agro-food sphere, regional program of state regulation of deve-
lopment of the agro-food sphere of regions at the stage of post-war recovery of Ukraine.
Стаття надійшла до редакції 09.03.2023
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-193784 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:39:07Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горбатюк, Л.М. Чеботарьов, Є.В. 2023-09-30T08:41:08Z 2023-09-30T08:41:08Z 2023 Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів / Горбатюк Л. М., Чеботарьов Є. В. // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 1 (71). — С. 98-105. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-98-105 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193784 338.24:338.246.8:338.436 В статті започатковано розгляд проблеми розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів країни в умовах повоєнного соціально-економічного відновлення України. Проводиться ретроспективна оцінка Національного плану відновлення України, представленого урядом міжнародній спільноті на конференції в швейцарському Лугано в липні 2022 р. з визначенням головних прогалин даного Національного плану. Проаналізовано зміст законодавчих і нормативних актів з регулювання агропродовольчої сфери країни у частині забезпечення продовольчої безпеки, забезпечення якості харчових продуктів і встановлення порядку відносин держави з власниками сільськогосподарських земель в умовах російсько-української війни. На прикладі Полтавської області наведено сутність методичних аспектів пропонованого підходу з розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери на повоєнному етапі. У принциповому плані розроблено загальних інтеграл оцінювання економічних втрат агропродовольчої сфери регіонів внаслідок війни, який виступає як перший етап розробки відмічених регіональних програм, з виокремленням таких видів втрат: зруйновані об’єкти житлово-комунальної сфери сільських територій; зруйновані об’єкти виробничої інфраструктури та зрошувальних систем; площі земель сільськогосподарського призначення, які потребують відновлення; площі садів, виноградників та ягідників, пошкоджених внаслідок війни; площі лісів, пошкоджених внаслідок війни; площі водойм, узбережжя тощо, пошкоджених внаслідок війни,. Висунуто наскрізний підхід щодо безпосередньої розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів на етапі повоєнного відновлення України, котрий охоплює: концептуальні засади, принципи та регуляторні режими. У принциповому плані висунуто пропозиції щодо методичного супроводу реалізації пропонованого підходу. The article begins consideration of the problem of elaborating regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector in the regions of the country in the conditions of the post-war socio-economic recovery of Ukraine. A retrospective assessment of the National Recovery Plan of Ukraine, presented by the government to the international community at a conference in Lugano, Switzerland in July 2022, is being conducted with the identification of the main gaps in this National Plan. The content of legislative and normative acts on the regulation of the country's agro-food sector in terms of ensuring food safety, ensuring the quality of food products and establishing the order of relations between the state and the owners of agricultural land in the conditions of the Russian-Ukrainian war is analyzed. The essence of methodological aspects of the proposed approach to the elaboration of regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector at the post-war stage is given on the example of the Poltava region. In principle, a general integral of the evaluation of the economic losses of the agro-food sector of the regions as a result of the war has been developed, which acts as the first stage of the development of the marked regional programs, with the following types of losses highlighted: destroyed objects of the residential and communal sphere of rural areas; destroyed objects of production infrastructure and irrigation systems; areas of agricultural land that need to be restored; areas of gardens, vineyards and berry orchards damaged as a result of the war; areas of forests damaged as a result of the war; areas of reservoirs, coasts, etc., damaged as a result of the war. An end-to-end approach to the direct development of regional programs of state regulation of the development of the agro-food sector in the regions at the stage of post-war recovery of Ukraine is put forward, which covers: conceptual principles, principles and regulatory regimes. In principle, proposals have been put forward for methodical support for the implementation of the proposed approach. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів Basic Principles of State Regulation of the Post-war Development of Regional Agro-food Subcomplexes Article published earlier |
| spellingShingle | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів Горбатюк, Л.М. Чеботарьов, Є.В. Відновлення економіки |
| title | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів |
| title_alt | Basic Principles of State Regulation of the Post-war Development of Regional Agro-food Subcomplexes |
| title_full | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів |
| title_fullStr | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів |
| title_full_unstemmed | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів |
| title_short | Вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів |
| title_sort | вихідні засади державного регулювання повоєнного розвитку регіональних агропродовольчих підкомплексів |
| topic | Відновлення економіки |
| topic_facet | Відновлення економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/193784 |
| work_keys_str_mv | AT gorbatûklm vihídnízasadideržavnogoregulûvannâpovoênnogorozvitkuregíonalʹnihagroprodovolʹčihpídkompleksív AT čebotarʹovêv vihídnízasadideržavnogoregulûvannâpovoênnogorozvitkuregíonalʹnihagroprodovolʹčihpídkompleksív AT gorbatûklm basicprinciplesofstateregulationofthepostwardevelopmentofregionalagrofoodsubcomplexes AT čebotarʹovêv basicprinciplesofstateregulationofthepostwardevelopmentofregionalagrofoodsubcomplexes |