Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis
В статті розглянуто питання оцінки ефективності регіонального розвитку на основі дослідження різноманітних підходів як на рівні нормативних документів, так і окремих пропозицій науковців. Розглянуто Стратегію регіонального розвитку України до 2027 року, в якій ступінь досягнення цілей має здійснюват...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194465 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis / С.М. Іванов // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 13-23. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860191284253163520 |
|---|---|
| author | Іванов, С.М. |
| author_facet | Іванов, С.М. |
| citation_txt | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis / С.М. Іванов // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 13-23. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | В статті розглянуто питання оцінки ефективності регіонального розвитку на основі дослідження різноманітних підходів як на рівні нормативних документів, так і окремих пропозицій науковців. Розглянуто Стратегію регіонального розвитку України до 2027 року, в якій ступінь досягнення цілей має здійснюватися шляхом порівнянь фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозними значеннями. Зазначено, що просте досягнення прогнозних значень індикаторів не завжди свідчить про ступінь ефективності використання ресурсів при реалізації запланованих заходів. Аналіз великої кількості матеріалів наукових досліджень свідчить про те, що, незважаючи на об’єктивно позитивні риси запропонованих методик і підходів до оцінки ефективності регіонального розвитку, вони все ж не вирішують деяких проблем.
З метою оцінки ефективності розвитку регіонів та визначення ступеню та напрямів неефективності запропоновано підхід з використанням методу Data Envelopment Analysis, який дозволяє оцінити як ступінь неефективності, так і визначити, за рахунок чого ця неефективність може бути ліквідована.
The article examines issues of regional development effectiveness’ assessment based on the study of various approaches both at the level of regulatory documents and individual proposals of scientists. The Regional Development Strategy of Ukraine until 2027 considers, that the degree of goals achievement should be carried out by comparing the actually obtained values of the indicators with their forecast values. It is noted that the simple achievement of the indicator’s forecast value does not always indicate the degree of efficiency of the resources’ use in the process of implementing planned activities. The analysis of plenty of scientific research works shows that despite the objectively positive features of the proposed methods and approaches to assess regional development effectiveness, they still do not solve some issues.
In order to assess the effectiveness regional development and determine the degree and directions of inefficiency, the Data Envelopment Analysis approach is proposed, which allows to assess both the degree of inefficiency and determine how this inefficiency can be eliminated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІВАНОВ С. М.
2023/№1 (44) 13
УДК 330.34:332:519.7(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).13-23
Сергій Миколайович Іванов
канд. екон. наук, доц.
ORCID 0000-0002-3994-280X
e-mail: ivanovsn1954@gmail.com,
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ
ОКРЕМИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА ДОПОМОГОЮ
DATA ENVELOPMENT ANALYSIS
Вступ. Економічний потенціал країни склада-
ється з економічних потенціалів регіонів, які є неод-
норідними за своєю промисловою структурою, потуж-
ністю й можливостями щодо розвитку, а це, в свою
чергу, залежить від різних факторів: географіч-
них, геологічних, природних, соціально-економічних,
культурних, історичних тощо. У різні періоди часу за
однакових базових умов потенціал окремого регіону
залежно від поточної ситуації та тенденцій розвитку
може зростати, зменшуватися або залишатися незмін-
ним.
На даний момент регіональний розвиток регулю-
ється Державною стратегією регіонального розвитку
на 2021-2027 роки, стратегічною метою якої є розви-
ток і єдність, орієнтовані на людей, які мають забез-
печити гідне життя в згуртованій, децентралізованій,
конкурентоспроможній та демократичній Україні, а
також ефективне використання ресурсів та потенціалу
територій та їх спеціалізації для досягнення сталого
розвитку країни. Це має сприяти створенню умов для
підвищення рівня добробуту та збільшення доходів
громадян з одночасним досягненням єдності в соціа-
льному, гуманітарному, економічному, екологічному
та просторовому вимірах [1].
Досягнення стратегічної мети забезпечується за-
вдяки втіленню в життя стратегічних цілей: 1) станов-
лення єдиної згуртованої держави в соціальному, гу-
манітарному, економічному, екологічному, безпеко-
вому та просторовому вимірах; 2) підвищення конку-
рентоспроможності регіонів; 3) розвитку ефективного
багаторівневого управління. Реалізація Стратегії має
бути здійснена в два етапи: (2021-2023) і (2024-2027),
на кожному з яких передбачається розроблення та ви-
конання плану заходів на відповідний період та про-
грам і проектів регіонального розвитку, в рамках яких
будуть конкретизовані пріоритетні завдання кожної
стратегічної цілі [1].
Вважається, що нова Стратегія позбавлена недо-
ліків, притаманних попереднім стратегіям регіональ-
ного розвитку, які були розраховані на періоди до 2015
і 2020 року. Ці недоліки полягали у відсутності кори-
гування визначених стратегічних цілей та механізмів
вибору пріоритетних цілей, як реакції на зміни у
внутрішньому та зовнішньому середовищі країни;
формального та декларативного підходу до розробки
механізмів та інструментів проведення систематичного
(щорічного) моніторингу результативності реалізації
Стратегії; технократичного підходу до стратегічного
планування регіонального розвитку в Україні, що не
сприяло формуванню суспільної відповідальності за
ідентифікацію, пріоритезацію та розв’язання регіо-
нальних проблем [2]; частої непоінформованості міс-
цевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування про здійснюванні центральними ор-
ганами виконавчої влади заходи на відповідній тери-
торії, та слабкої координації в ресурсах і часі галузевих
політик центральних органів, що реалізуються на міс-
цевому рівні [1; 3].
Система моніторингу досягнення цілей та оцінка
результативності реалізації «Стратегії 2021-2027» та ре-
гіональних стратегій передбачає порівняння фактично
отриманих значень індикаторів з їх прогнозними зна-
ченнями, яке проводиться щороку відповідними ре-
гіональними та територіальними органами. Оцінка до-
сягнення цілей Стратегії проводиться за результатами
виконання першого та другого етапів її реалізації
центральними органами виконавчої влади, Радою мі-
ністрів Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими держадмі-
ністраціями через один рік після завершення відпо-
відного етапу. Узагальнена оцінка результативності
цієї Стратегії проводиться через півтора року після за-
вершення строку її дії та подається на розгляд Кабі-
нету Міністрів України [1].
Слід сказати, що досягнення прогнозних значень
індикаторів не завжди свідчить про ефективність ви-
користання ресурсів при реалізації запланованих захо-
дів. І, на жаль, Стратегія не містить механізму такої
оцінки. Тому виникає низка питань: яким чином
можна оцінити ефективність використання ресурсів,
що є в розпорядженні регіонів, як можна порівняти
регіони з точки зору повноти використання ресурсів
і за якими напрямками слід працювати, щоб неефек-
тивно працюючі регіони могли стати ефективними.
Мета дослідження — розглянути напрямки оцінки
ступеню ефективності розвитку регіонів і запропону-
вати використання підходу, який дозволяє оцінити як
ступінь неефективності, так і визначити, за рахунок
чого ця неефективність може бути ліквідована.
Виклад основного матеріалу дослідження. Перш
ніж відповісти на поставлені вище питання, розгля-
немо підходи до оцінки ефективності різного роду
програм, в тому числі з регіонального розвитку, які
представлені в нормативних документах та літератур-
них джерелах.
Аналіз документів, що втратили чинність [4-6], та
діючих [1; 7-10], а також проектів та рекомендацій,
розроблених за участю міжнародних організацій в
рамках виконання проектів UNDP [11-13], свідчить
про те, що подібного роду оцінок ефективності вико-
ристання ресурсів при здійсненні проектів не багато.
В якості основних методів оцінки виконання заплано-
ваних заходів розглядаються порівняльний аналіз до-
сягнутих значень індикаторів і прогнозованих цільо-
вих показників, індекс конкурентоспроможності ре-
гіонів та SWOT-аналіз для виявлення сильних та
ІВАНОВ С. М.
14 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
слабких сторін розвитку регіону. Порівняльний аналіз
деяких методик оцінки ефективності регіонального
розвитку наведено в статті [14].
Роботи [15-18] містять дещо інші підходи до
оцінки ефективності реалізації різноманітних програм
розвитку на регіональному рівні. Так, В. Щелкунов,
В. Панасюк та Н. Гаман [15] пропонують застосування
методики комплексної оцінки ефективності
реалізації цільових програм розвитку соціальної ін-
фраструктури з урахуванням принципів результатив-
ного управління, заснованих на теорії ефективності.
При цьому на різних стадіях реалізації програм роз-
глядаються можливості використання методів порів-
няльного статистичного аналізу, експертного аналізу,
методу багатокритеріальної оцінки результатів, PART-
методу, який застосовувався в США для оцінки дер-
жавних програм, на основі використання значного на-
бору показників-факторів та складного рейтингового
механізму. Згідно з [15], оцінка ефективності на кін-
цевій стадії дозволить відстежувати ключові фактори
успіху реалізації цільової програми, проводити аналіз
результатів впливу програми на проблемну область і
формувати інформаційну базу щодо технологій досяг-
нення результатів. Головне завдання оцінки ефектив-
ності — пошук найбільш ефективних (мінімальних по
ресурсним витратам) варіантів вирішення проблеми.
В методиці комплексного оцінювання, запропо-
нованої Н. Андрусяк [16], наголос робиться на агрегу-
ванні певної сукупності обраних показників в єдиний
інтегральний показник з метою подальшого порів-
няння регіонів. Основою пропонованого підходу є по-
єднання різних методичних підходів до оцінки (гра-
фічного, матричного, факторного аналізу тощо), які
органічно доповнюють один одного при оцінці різних
складових конкурентоспроможності регіонів, зокрема
еколого-економічних конкурентних переваг.
Методичні підходи до оцінки ефективності роз-
витку, представлені в роботі Т. Усюк і Л. Фаріон [17],
передбачають розрахунок групових та інтегральних ін-
дикаторів сталого розвитку сільських територій, які
включають показники економічного, соціального та
екологічного ефекту. Ефективність сталого розвиту
оцінюється на основні розрахунку відношення отри-
маних результатів (сумарного ефекту) до витрат на
проведення економічних, соціальних і екологічних за-
ходів (свого роду, показника інтегральної рентабель-
ності), яке, в разі позитивного впливу застосованих за-
ходів, має перевищити базовий показник. Аналіз ре-
зультатів комплексної оцінки ефективності сталого
розвитку сільських територій дає основу для розробки
та впровадження відповідних цільових програм роз-
витку.
В роботі [18] досліджуються методики оцінки
диспропорційності розвитку регіонів. Авторка Ж. На-
уменко аналізує існуючі методичні підходи, серед яких
розглядає рейтинги диспропорційного регіонального
розвитку, методи дослідження нерівності в доходах
(крива Лоренца, коефіцієнт Джині), а також класичні
математико-статистичні методи: масштабування,
«світлофорів», середнього відхилення, «крапка за кра-
пкою» та стандартної варіації. На основі проведеного
аналізу пропонується методика оцінки диспропорцій-
ності розвитку регіонів з використанням принципу
збалансованості та базових індикаторів, що виражають
вплив лише істотних факторів і запобігають переван-
таженню надмірною кількістю показників. Оцінка
рівня диспропорційності розвитку регіонів прово-
диться комплексно за допомогою інтегральних показ-
ників за економічним, соціальним та екологічним на-
прямками окремо з використанням по кожному з них
п'яти основних показників. Така методика оцінки
міжрегіональної диспропорційності допомагає не
тільки виділяти тип диспропорційного розвитку ре-
гіону, але й обирати відповідні механізми щодо їх
зменшення.
Т. Приходченко вважає, що реальним інструмен-
том обґрунтованої оцінки досягнутого рівня еконо-
мічного розвитку регіонів має бути просторово-часове
позиціонування регіонів за вибраними заздалегідь по-
казниками [19]. В. Гринів для цілей визначення син-
тетичної оцінки потенціалу соціально-економічного
розвитку регіонів використовує індекс RNSEI
(Regional National Summary Economy Index) та індика-
тор регіонального національного зведеного індексу
інновацій (Regional National Summary Innovation Index
RNSII), рекомендований для оцінки інноваційності
регіонів у національній системі [20].
І. Ніколіна та М. Бондар [21] пропонують модель
оцінювання ефективності управління регіональним
соціальним розвитком як функцію від матеріального
добробуту, демографічного розвитку, рівня освіти та
розвитку ринку праці. На думку авторів, запропоно-
вана система індикаторів відображає кількісні та якісні
аспекти динаміки ефективності управління регіональ-
ним соціальним розвитком, які доповнюють один од-
ного, і дають можливість одержати інформативну й ці-
лісну характеристику регіонального соціального роз-
витку, оцінити умови його формування та змін.
Узагальнюючою роботою, в якій проаналізовано
світові практики оцінки регіонального розвитку соці-
ально-економічних процесів, є стаття В. Горбатова та
І. Ярошенко [22], де підкреслено, що сучасні світові та
європейські підходи до оцінки соціально-економіч-
ного стану країн та їх регіонів спрямовані не лише на
констатацію фактичної ситуації звітного періоду, а й
дають змогу ефективно виявляти причини негативних
явищ, здійснювати прогноз можливих проблем соціа-
льно-економічному розвитку, оцінювати можливий
вибір управлінських рішень щодо забезпечення ста-
лого розвитку територій. Переважна кількість методик
оцінки соціально економічного розвитку регіонів ба-
зується на використанні порівняльних процедур та
упорядкуванні регіонів за значеннями рейтингів та ін-
дексів, серед яких: індекс держав, що зазнали поразки
(Failed State Index, FSI), індекс світової конкуренто-
спроможності (Global Competitiveness Report), індекс
глобалізації (KOF Index of Globalization), індекс лег-
кості ведення бізнесу (Ease of doing business Index), ін-
декс економічної свободи (Index of Economic
Freedom), індекс сприйняття корупції (Corruption
Perceptions Index, CPI); глобальний індекс миру
(Global Peace Index, GPI); індекс свободи преси (Press
Freedom Index, PFI), індекс розвитку людського по-
тенціалу (Human Development Index, HDI), індекс яко-
сті життя (Quality-of-life Index), міжнародний індекс
щастя (Happy Planet Index). Наведені індекси та рей-
тинги використовуються, перш за все, для порівняння
країн, але їх елементи можуть використовуватися і для
оцінки соціально-економічного розвитку регіонів од-
нієї країни за умови доступності даних складових ін-
дексу в регіональному розрізі.
Слід також зазначити, що достатньо велика кіль-
кість наукових робіт [23-29] та багато інших, присвя-
чена проблемам кластеризації регіонів, які також міс-
ІВАНОВ С. М.
2023/№1 (44) 15
тять питання оцінки ефективності регіонального роз-
витку. Так, в монографії [23] розглянуто теорію клас-
терів з позиції її практичного впровадження в еконо-
мічні відносини національної та регіональної еконо-
мік. Робота містить питання інституційного забезпе-
чення кластерного розвитку соціально-економічних
систем. Обґрунтовано використання системно-інтег-
раційного підходу до синтезу стратегії кластеру та
оцінки ефективності його функціонування. В статті
В. Ляшенка та Н. Трушкіної [24] розглядаються пи-
тання розвитку кластерів в Румунії та робиться наго-
лос на необхідності використання в Україні передо-
вого румунського досвіду відповідно до сучасних ви-
кликів, пов’язаних із смарт-спеціалізацією, модерніза-
цією виробництва та цифровізацією організаційних й
управлінських процесів.
Система моделей розпізнавання діагностичних
класів, яка дає можливість провести комплексну та ло-
кальну діагностику економічного потенціалу регіонів
і, як наслідок, виявити напрями адаптивного коригу-
вання стратегічних нормативів їх економічного розви-
тку запропонована в [25]. Робота [26] присвячена пи-
танням застосування вдосконаленого економетрич-
ного підходу до багатофакторного оцінювання впливу
рівня розвитку підприємництва на регіональний еко-
номічний розвиток з урахуванням соціально-гуманіта-
рного складника цього процесу. Даний підхід дає
змогу розрізняти регіональні структури за ознаками
соціальних, гуманітарних та економічних процесів та
розраховувати рейтинги регіонів за комплексними
ознаками залежно від мети рейтингування. С. Єрмак
пропонує використовувати систему ключових індика-
торів оцінювання інноваційного розвитку регіонів, яка
складається з чотирьох основних блоків (наукового,
кадрового, фінансового, інноваційного). Кожний
блок, у свою чергу, містить набір показників, які най-
більш цілісно відображають рівень інноваційного роз-
витку регіону [27]. А. Войтович в [28] запропонував
механізм оцінки і аналізу соціально-економічного
розвитку регіонів, заснований на методах багатовимі-
рного статистичного аналізу і економетричного моде-
лювання, який включає 2 модулі: модуль комплексної
оцінки СЕР регіонів та модуль аналізу диференціації
СЕР регіонів. О. Тульчинська доводить, що кластерна
форма організації різних підприємств на основі стій-
ких зв’язків між усіма його учасниками приводить до
створення особливої форми сукупного інноваційного
продукту, який концентрує в собі різноманітні наукові
та технологічні винаходи [29].
Узагальнюючи вищенаведене можна сказати, що
з огляду на всі об'єктивно позитивні риси методик
і підходів до оцінки ефективності функціонування ре-
гіонів, деякі питання вони все ж таки не вирішують.
Йдеться про ступінь ефективності використання на-
явних ресурсів та отриманих результатів. Саме підхід,
який буде запропонований нижче, може певною мі-
рою вирішити ці питання.
Останнього часу одним з найбільш важливих ін-
струментів прийняття рішень та оцінки ефективності
діяльності різних виробничих та невиробничих підроз-
ділів та об'єктів загалом, в тому числі на рівні регіонів,
є Data Envelopment Analysis (DEA). Він застосовується
в різних сферах діяльності: при розробці моделі оцінки
ефективності регіональних інноваційних систем під час
переходу від перехідної економіки до ринкової [30],
оцінці технологічних досягнень в регіональному еко-
номічному розвитку на основі DEA [31], при оцінці
рівня громадської безпеки [32], при оцінці ефектив-
ності лікарняного сервісу [33], фінансової ефек-
тивності страхових компаній [34], систем розподілу
енергії [35], оцінці ефективності виробництва елект-
роенергії в Китаї [36], та в багатьох інших. Відносно
повне узагальнення використання методу DEA, ба-
гатокритеріального аналізу рішень (MCDA) і кластер-
ного аналізу (CA) наведено у роботі [37]. Виходячи з
цього, застосування методу DEA до оцінки розвитку
регіонів бажано в поєднанні з кластерним аналізом.
Вивчення оцінки ефективності на регіональному
рівні пов'язане з поняттям технічної ефективності,
оскільки дозволяє інтерпретувати максимально мож-
ливий вплив наявного набору ресурсів. Так, при
оцінці технічної ефективності на регіональному рівні
виникає можливість виявити суб’єктів, які нецільово
використовують свої ресурсні можливості. Причини,
чому регіони можуть бути технічно неефективними,
пов'язані з управлінськими, економічними, техноло-
гічними та іншими проблемами. Таким чином, оцінка
технічної ефективності дозволяє виявити факт не-
ефективності та можливі причини такої ситуації. Тех-
нічну ефективність розуміють як відношення фактич-
них ресурсів до потенційно можливих результатів.
Значення цього показника коливається від 0 до 1.
Для цілей даного дослідження DEA було обрано
як метод оцінки ефективності регіонального розвитку.
Модель DEA передбачає ідентифікацію «еталонних»
регіонів з точки зору ефективності, з якими можна по-
рівнювати інші аналізовані об'єкти. Чим далі інші ре-
гіони розташовані від еталонних регіонів, тим менш
ефективно вони використовують свої можливості.
Перевагою методу DEA є можливість визначення
узагальненого показника ефективності, який може
включати багато змінних ресурсів (входів) і результатів
(виходів). На відміну від багатьох інших підходів, ме-
тод DEA досить універсальний, оскільки не вимагає
попередньої нормалізації показників входів та виходів.
Як відомо, нормалізація показників є одним із найпо-
ширеніших факторів, які ускладнюють аналіз ефек-
тивності регіонального розвитку. Замість нормалізації
в моделях з метою невілювання різних одиниць виміру
показників, що використовуються, підбираються
спеціальні ваги для входів = 1, і виходів =1, , відповідно.
При застосуванні моделювання методом DEA ба-
гатовимірний результат, який є лінійною комбінацією
витрат і результатів, є спрощеним представленням,
тому вихідні дані для аналізу слід ретельно відбирати.
Хоча інтерпретація результатів моделювання DEA
іноді вимагає додаткових експертних висновків, цей
інструмент аналізу дає значні результати, які можна
використовувати для прийняття управлінських рішень
на регіональному рівні, завдяки чому можна скласти
рейтинг регіонів за ефективністю (визначити лідерів),
а також визначити причини нижчої успішності інших
суб’єктів.
В основі побудови моделей лежить розрахунок
показника ефективності, який може бути орієнто-
ваним або на вхід, або на вихід, або разом і на вхід і
на вихід [38].
Якщо модель орієнтована на вхід (що означає, що
метою аналізованих об’єктів (регіонів) є максимальне
зниження рівня входу для того, щоб досягти ефектив-
ності при заданому рівні виходу, то форма відношення
має бути наступною:
ІВАНОВ С. М.
16 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
∑∑ , ∀ = 1, ,
де — кількість входу (ресурсу) = 1, , яку спо-
живає регіон j = 1, ; — кількість виходу (резуль-
тату) = 1, , яку отримує регіон j = 1, .
Чисельник відношення можна розглядати як
«віртуальний вихід», оскільки ваги перетворять t рівнів
виходу в єдиний скаляр. Аналогічно, знаменник від-
ношення може розглядатися як «віртуальний вхід» і,
отже, загальне відношення зводиться до скалярної
міри ефективності. Регіон може вважатися ефективно
функціонуючим тоді і лише тоді, коли значення від-
ношення досягає одиниці у відношенні: ∑∑ = ∑∑ | = 1, .
Інакше, значення відношення, яке менше оди-
ниці, говорить про те, що функціонування відповід-
ного регіону демонструє відносну неефективність від-
носно ефективно працюючого. Отже, ефективність
будь-якого регіону може бути виміряна як максима-
льне відношення зважених виходів до зважених входів
за обмежень, що відображають діяльність інших ре-
гіонів (інакше відношення буде необмеженим). Це
призводить до формулювання цільової функції (тут і
далі регіон, для якого розраховується відношення, має
індекс 0): = ∑∑ . (1)
Зважаючи на те, що жоден регіон не може мати
оцінку відносної ефективності більше одиниці, вво-
дяться обмеження типу «не більше, ніж одиниця»: ∑∑ ≤ 1, ∀ = 1, , (2) > 0, = 1, ; > 0, = 1, . (3)
Модель (1)-(3) розглядається окремо для кожного
регіону, що забезпечує отримання оптимальних набо-
рів ваг. Ваги в цільовій функції вибираються таким чи-
ном, щоб максимізувати значення відношення для
кожного конкретного регіону при обмеженні типу «не
більше, ніж одиниця». Ці обмеження забезпечують
знаходження таких оптимальних ваг для 0-го регіону,
при яких оцінка ефективності не перевищить одиниці
ні для цього, ні для будь-якого іншого регіону. Оцінка
ефективності, яка отримується за допомогою моделі
(1)-(3), узгоджується з граничними можливостями ді-
яльності регіону. Величина її, рівна одиниці, передба-
чає, що і спостережувана, і потенційна діяльність ре-
гіону збігаються. У цьому випадку кажуть, що відпо-
відний регіон є «найкращим у діяльності». Там, де
спостерігається діяльність гірша за потенційну, відпо-
відний регіон отримує оцінку ефективності менше
одиниці. Це означає, що його діяльність слабша за той
регіон, якому відповідають найкращі показники і,
отже, він відносно неефективний.
Аналогічно може бути розглянуте й інше відно-
шення, орієнтоване на вихід: ∑∑ , ∀ = 1, .
У сенсі орієнтації на вихід було б резонно макси-
мізувати кількість виходів за заданих кількостях вхо-
дів. Це призводить до формулювання наступної цілі: min = ∑∑ (4)
1 За прізвищами авторів: Charnes A., Cooper W.W., and
Rhodes E. [39].
Ця функція має бути обмеженою: ∑∑ ≥ 1, ∀ = 1, , (5) > 0, = 1, ; > 0, = 1, . (6)
В практичних розрахунках використовують моди-
фіковані моделі на основі моделей (1)-(3) та (4)-(6):
CCR, BCC, адитивні, мультиплікативні та інші.
Модель CCR1 з орієнтацією на вхід: = ∑ (7)
за обмежень ∑ − ∑ ≤ 0, = 1, , (8) ∑ = 1, (9) ≥ , = 1,≥ , = 1, , (10)
де – нескінченно мала або неархімедова константа
зазвичай порядку 10-8 або 10-10.
Модель CCR з орієнтацією на вихід: min = ∑ , (11)
за обмежень ∑ −∑ ≥ 0, = 1, , (12) ∑ = 1, (13) ≥ , = 1,≥ , = 1, . (14)
Моделі CCR використовують границю із постій-
ним рівнем віддачі («вхід-вихід» та «вихід-вхід») для
визначення неефективно функціонуючих регіонів.
Границя ефективності представляє собою необмеже-
ний промінь (для двомірного випадку), що виходить з
точки перетину осей координат, який відповідає умові
постійної віддачі на масштаб (constant return to scales —
CRS).
За допомогою моделей вибирається той регіон (їх
може бути декілька), що забезпечує максимальне від-
ношення виходу до входу (мінімальне відношення
входу до виходу). Наприклад, відношення для задачі,
орієнтованої на вхід, інтерпретується як максимальна
середня продуктивність та визначає віддачу ефективно
працюючого регіону. Якщо регіон працює ефективно,
то координати відповідних відношень («вхід-вихід» та
«вихід-вхід») будуть належати променю. В іншому ви-
падку координати таких відношень будуть знаходитися
або праворуч (орієнтація на вхід), або нижче (орієнта-
ція на вихід) променю. Відстані від відповідних точок
до променю відображають ступінь неефективності.
У випадку моделі з орієнтацією на вхід, регіон,
щоб вважатися ефективно працюючим, має споживати
меншу кількість входу, ніж він фактично споживає.
Кількісно це може бути оцінено за допомогою виразу: = ∗ ∙ ,
де ∗ — значення цільової функції в оптимальному рі-
шенні для j-го регіону (менша за одиницю, інакше j-й
регіон вважався би ефективно працюючим).
У випадку моделі з орієнтацією на вихід для того,
щоб вважатися ефективно працюючим, відповідний
регіон має показувати кращий результат (виробляти
більшу кількість виходу), ніж він фактично виробляє
за наявних ресурсів. Кількісно це може бути оцінено
за допомогою виразу: = ∗ ∙ ,
де ∗ — значення цільової функції в оптимальному рі-
шенні для j-го регіону (більша за одиницю, інакше j-й
регіон вважався би ефективно працюючим).
ІВАНОВ С. М.
2023/№1 (44) 17
Загалом, регіон вважається ефективно працюю-
чим при орієнтації на вихід тоді і тільки тоді, якщо він
вважається ефективно працюючим і при орієнтації на
вхід за тих самих вихідних даних.
Часто виникають ситуації, коли необхідно враху-
вати можливість зміни рівня віддачі на масштаб у разі
нарощування виробничого потенціалу об'єкта (регі-
ону), що досліджується. Такий підхід забезпечує побу-
дову ефективної виробничої поверхні (ламану лінію)
зі змінним рівнем віддачі (variable return to scales —
VRS), який має місце на різних сегментах виробничої
поверхні.
Математичні моделі, які дозволяють визначитися
з ефективно та неефективно функціонуючими регіо-
нами, виглядають наступним чином.
Модель BCC1 з орієнтацією на вхід: = ∑ + (15)
за обмежень ∑ − ∑ + ≤ 0, = 1, , (16) ∑ = 1, (17) − ≤ − , = 1,− ≤ − , = 1, , (18)
— не обмежена на знак. (19)
Саме змінна дозволяє реалізувати в моделі
зняття умови необмеженості променю.
Модель BCC з орієнтацією на вихід: min = ∑ + , (20)
за обмежень ∑ − ∑ + ≥ 0, = 1, , (21) ∑ = 1, (22) ≥ , = 1,≥ , = 1, , (23) – не обмежена на знак. (24)
Інтерпретація змінної така ж сама, як і .
Розглянемо результати застосування моделей
DEA до оцінки ступеню ефективності функціонування
окремих регіонів України (на основі результатів клас-
терного аналізу, наведених в раніш розглянутих робо-
тах [18; 19; 26-28]), які характеризуються відносно
низьким рівнем економічного розвитку. До даних ре-
гіонів відносяться: Волинська, Закарпатська, Кірово-
градська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька
області, які потрапили за відповідними розрахунками
зазначених авторів до кластерів з найнижчими показ-
никами соціально-економічного, інноваційного, ін-
вестиційного та різного типу диспропорційності роз-
витку.
Для застосування методу DEA необхідно визна-
читися з вхідними параметрами, які характеризують
ресурсну базу та результативність діяльності регіонів.
Звичайно, що таких показників достатньо багато і
включення всіх їх до моделі може ускладнити отри-
мання задовільного результату для формулювання ви-
сновків та вироблення рекомендацій. Тому доцільним
є застосування в розрахунках найчастіше використо-
вуваних показників, які рекомендовані і представлені
у численних роботах на тему економічного розвитку
регіонів та оцінки ефективності їх діяльності. З цієї
точки зору цікавою є робота [30], в якій наведений пе-
релік найбільш часто використовуваних показників
«входу-виходу» при застосуванні DEA в оцінці іннова-
ційності розвитку регіонів. В нашому випадку ці по-
казники можуть бути в нагоді для формулювання ви-
1 За прізвищами авторів: Banker R. D., Charnes A.,
and Cooper W. W. [40].
сновків щодо подальших напрямків розвитку до-
сліджуваних економічних об’єктів. В різних роботах в
якості «входів» розглядаються: кількість працюючих,
виробничі витрати, витрати на наукові дослідження та
розробки, кількість патентів, зовнішні та внутрішні
капіталовкладення, основні засоби, витрати на інно-
вації тощо. Показниками «виходу» виступають: дохід,
прибуток, дохідність акцій, показник ефективності
інновацій, виручка від продажів, операційний дохід,
патентні заявки, кількість виданих патентів, оборот
контрактів на ринку технологій, застосування винахо-
дів, реалізація нових виробів, відсоток товарообігу но-
вих і вдосконалених продуктів, інтенсивність іннова-
ційної діяльності (витрати на інноваційну діяль-
ність/обіг).
В українській регіональній статистиці більшість з
наведених показників важко знайти, тому зупинимося
на тих, які в достатньо повній мірі характеризують ре-
сурсну базу регіонів і основні результати їх діяльності.
С початку були відібрані показники, які характеризу-
ють наявні ресурси та отримані результати діяльності
за 2020 рік (табл. 1).
При моделюванні було розглянуто 5 співвідно-
шень «вхід — вихід»:
1) капітальні інвестиції, зайняте населення пра-
цездатного віку (вхід) — валовий регіональний про-
дукт, середньомісячна заробітна плата (вихід);
2) капітальні інвестиції, зайняте населення пра-
цездатного віку (вхід) — валовий регіональний продукт
у розрахунку на одного зайнятого, середньомісячна за-
робітна плата (вихід);
3) капітальні інвестиції, зайняте населення пра-
цездатного віку, витрати на виконання наукових до-
сліджень і розробок, млн грн (вхід) — валовий ре-
гіональний продукт, середньомісячна заробітна плата
(вихід);
4) капітальні інвестиції, зайняте населення пра-
цездатного віку, витрати на виконання наукових до-
сліджень і розробок, млн грн (вхід) — валовий регіо-
нальний продукт, середньомісячна заробітна плата,
чистий прибуток (збиток) підприємств (вихід);
5) капітальні інвестиції, зайняте населення пра-
цездатного віку, витрати на виконання наукових до-
сліджень і розробок, млн грн (вхід) — валовий регіо-
нальний продукт у розрахунку на одного зайнятого,
середньомісячна заробітна плата, чистий прибуток
(збиток) підприємств (вихід).
За допомогою реалізації моделей CCR (7)-(10)
було отримано результати, які представлені в табл. 2.
Результати розрахунків показують, що серед розгляну-
тих Закарпатська та Тернопільська області за всіма
п'ятьма варіантами розрахунків виявилися неефекти-
вно функціонуючими (показник цільової функції
менше одиниці). За другим варіантом до них ще при-
єдналася Рівненська область.
Серед розглянутих варіантів четвертий і п'ятий
вирішено було надалі не розглядати, оскільки серед
показників виходу використовувався чистий прибуток
(збиток) підприємств, значення якого виявилося нега-
тивним при оцінці ефективності (згідно з розрахун-
ками) Рівненської області, що суперечить логіці.
Перші два варіанти також були відхилені у зв’язку з
меншим охопленням показників входу в порівнянні з
третім варіантом.
ІВАНОВ С. М.
18 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 1
Економічні показники для оцінки ефективності розвитку регіонів
К
а
те
го
р
ія
п
о
к
а
зн
и
к
а
Показники
Найменування регіону (області)
В
о
л
и
н
с
ь
к
а
З
а
к
а
р
п
а
тс
ь
к
а
К
ір
о
в
о
гр
а
д
с
ь
к
а
Р
ів
н
е
н
с
ь
к
а
Т
е
р
н
о
п
іл
ь
с
ь
к
а
Ч
е
р
н
ів
е
ц
ь
к
а
В
х
ід
Капітальні інвестиції, тис. грн 9121580 5080997 6745999 5650634 7296821 3319516
Робоча сила працездатного віку по регі-
онах, тис. осіб
405 533 400 478 438 365
Зайняте населення працездатного віку,
тис. осіб
353 474 348 430 386 328
Рівень зайнятості населення у % до на-
селення працездатного віку
87 89 87 90 88 90
Витрати на виконання наукових до-
сліджень і розробок, млн грн
10 85 21 14 36 112
Витрати на охорону навколишнього
природного середовища у фактичних ці-
нах, тис. грн
328115 283959 254414 569712 72604 242609
В
и
х
ід
Валовий регіональний продукт, млн грн 77404 62022 75208 71901 62661 45054
Продуктивність праці, млн грн/ працю-
юча особа працездатного віку
219 131 216 167 163 137
Середньомісячна заробітна плата штат-
них працівників у розрахунку на одного
штатного працівника, грн
9256 10193 9603 10254 9384 9166
Валовий регіональний продукт у розра-
хунку на одну особу, грн
75193 49538 81166 62485 60565 50110
Валовий регіональний продукт у розра-
хунку на одного зайнятого, грн
256899 156414 282131 195209 209312 148280
Чистий прибуток (збиток) підприємств
за регіонами, млн грн
1883 -918 4043 -1885 2924 1219
Сальдо зовнішньої торгівлі товарами,
тис. дол. США
-672797 94173 679898 86433 42166 -2462
Побудовано автором на основі [41].
Таблиця 2
Результати реалізації моделей DEA для оцінки ефективності розвитку регіонів
Регіон
Значення цільової функції Z за варіантами співвідношень
1 2 3 4 5
Волинська 1 1 1 1 1
Закарпатська 0,913 0,769 0,931 0,931 0,893
Кіровоградська 1 1 1 1 1
Рівненська 1 0,856 1 1 1
Тернопільська 0,877 0,871 0,880 0,880 0,880
Чернівецька 1 1 1 1 1
Побудовано автором.
Для оцінки ступеню неефективності функціону-
вання Закарпатської та Тернопільської областей в
розглянутих умовах було проаналізовано двоїсті змінні
(тіньові ціни) за результатами розв’язання задач по ре-
гіонах (табл. 3).
З цієї таблиці видно, що функціонування не-
ефективної Закарпатської області позиціонується від-
носно Рівненської та Чернівецької областей (2 тіньові
ціни відрізняються від 0), а Тернопільської області —
відносно Кіровоградської та Чернівецької областей.
Використовуючи дані по входах і виходах та отримані
тіньові ціни, можна розрахувати ступінь неефектив-
ності функціонування областей та визначити, за
якими показниками серед розглянутих це сталося.
Розрахуємо вектори середньозважених входу та виходу
для Закарпатської та Тернопільської областей. Тим са-
мим ми отримаємо показники для так званих «об'єд-
наних» або «еталонних» регіонів в розглянутих умовах,
що функціонують ефективно.
Вектор середньозваженого входу для Закарпатсь-
кої області (на основі об’єднання показників Рівнен-
ської та Чернівецької областей): 0,4559 ∙ 565063443014 + 0,6490 ∙ 3319516328112 = 473066740979 .
Вектор середньозваженого виходу для Закарпат-
ської області: 0,4559 ∙ 7190110254 + 0,6490 ∙ 450549166 = 6202210624 .
Аналогічно маємо наступні результати для Терно-
пільської області (на основі об’єднання Кіровоградсь-
кої та Чернівецької областей).
Вхід: 0,8632 ∙ 674599934821 + 0,1194 ∙ 3319516328112 = 621938233932 ,
ІВАНОВ С. М.
2023/№1 (44) 19
Таблиця 3
Тіньові ціни по обмеженнях задач
Волинська Закарпатська Кіровоградська Рівненська Тернопільська Чернівецька
Волинська 1 0 0 0 0 0
Закарпатська 0 0 0 0 0 0
Кіровоградська 0 0 1 0 0,8632 0
Рівненська 0 0,4559 0 1 0 0
Тернопільська 0 0 0 0 0 0
Чернівецька 0 0,6490 0 0 0,119 1
Z 1 0,9311 1 1 0,8801 1
Розраховано автором.
вихід: 0,8632 ∙ 752089603 + 0,1194 ∙ 450549166 = 702979384 .
Порівнюючи реальні показники з отриманими
(бажаними) (табл. 4), можна зробити наступні висновки:
щоб працювати ефективно, Закарпатська область має
споживати менше ресурсів усіх трьох видів, ніж вона
споживає (тобто на рівні бажаного), задля досягнення
фактичних результатів діяльності. З іншого боку, за
наявних ресурсів результат виходу (по одній з розгля-
нутих позицій) має бути більшим. Для Тернопільської
області висновки такі ж самі.
Аналогічні розрахунки можуть бути проведені для
більшої кількості регіонів, показників входу-виходу та
за різними моделями. В кожному випадку отримані
результати принесуть важливу інформацію для оцінки
ефективності використання наявних ресурсів та фор-
мулювання заходів для підвищення ефективності
функціонування регіонів.
Таблиця 4
Оцінка ступеню неефективності функціонування регіонів
Закарпатська область
Входи Виходи
Реальне
споживання
Бажане
споживання
Відхилення
(неефективність)
Реальний
результат
Бажаний
результат
Відхилення
(неефективність)
5080997
474
85
4730667
409
79
350330
66
6
62022
10193
62022
10624
0
431
Тернопільська область
Входи Виходи
Реальне
споживання
Бажане
споживання
Реальне
споживання
Бажане
споживання
Реальне
споживання
Бажане
споживання
7296821
386
36
6219382
339
32
1077439
46
4
62661
9384
70297
9384
7636
0
Розраховано автором.
Висновки. На основі проведеного аналізу різних
підходів та методик до оцінки ефективності регіональ-
ного розвитку та виявлених на цій основі недоліків,
які пов’язані з неповнотою інформації щодо ступеню
ефективності використання наявних ресурсів та отри-
маних результатів, запропонований підхід на основі
використання Data Envelopment Analysis. Даний підхід
дозволяє всебічно підійти до відповіді на важливі за-
питання, які стосуються регіонального розвитку: як
оцінити ефективність використання ресурсів, що є в
розпорядженні регіонів, як можна порівняти регіони з
точки зору повноти використання ресурсів і за якими
напрямками слід працювати, щоб неефективно пра-
цюючі регіони могли стати ефективними. Підхід є до-
статньо універсальним, нескладним з точки зору реа-
лізації і може бути застосованим до оцінки ефектив-
ності функціонування економічних об’єктів різного
рівню: від окремого підприємства до їх об’єднання в
різні кластери, окремих регіонів, областей тощо.
Список використаних джерел
1. Про затвердження Державної стратегії регіона-
льного розвитку на 2021—2027 роки: Постанова Кабі-
нету Міністрів України від 05.08.2020 р. № 695. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-
%D0%BF/print.
2. Бойко А. Планування регіонального розвитку в
Україні. Вісник КНТЕУ. 2017. № 1. С. 19—35. URL:
http://visnik.knute.edu.ua/files/2017/01/3.pdf.
3. Романюк С. А. Регіональний розвиток в Укра-
їні: минуле, сучасне. Майбутнє? Демографія та соціа-
льна економіка. 2019 № 3 (37). С. 113—132. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2019_3_10.
4. Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо формування регіональних стратегій розвитку:
Наказ Міністерства економіки та з питань європейсь-
кої інтеграції України від 29.07.2002 р. № 224. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0224569-02#Text.
5. Деякі питання удосконалення системи моніто-
рингу та оцінки результативності реалізації державної
регіональної політики: Постанова Кабінету Міністрів
України. від 20.12.2017 р. № 1029. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1029-2017-
%D0%BF#Text.
6. Про внесення змін до Порядку проведення ро-
зрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів:
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р.
№ 768. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-
2018-%D0%BF#Text.
7. Про затвердження Державної стратегії регіона-
льного розвитку на період до 2020 року: Постанова Ка-
бінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 385. URL:
ІВАНОВ С. М.
20 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-
%D0%BF#Text.
8. Про затвердження Порядку розроблення Дер-
жавної стратегії регіонального розвитку України і
плану заходів з її реалізації, а також проведення моні-
торингу та оцінки результативності реалізації зазначе-
них Стратегії і плану заходів: Постанова Кабінету Мі-
ністрів України. від 11.11.2015 р. № 931. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-2015-
%D0%BF#Text.
9. Про затвердження Порядку розроблення регіо-
нальних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалі-
зації, а також проведення моніторингу та оцінки ре-
зультативності реалізації зазначених регіональних
стратегій і планів заходів: Постанова Кабінету Мініст-
рів України від 11.11.2015 р. № 932. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2015-
%D0%BF#Text.
10. Про затвердження Методики розроблення,
проведення моніторингу та оцінки результативності
реалізації регіональних стратегій розвитку та планів
заходів з їх реалізації: Наказ Міністерства регіональ-
ного розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 31.03.2016 р. № 79. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text.
11. Стратегія сталого розвитку України до 2030
року. Проект 2017. UNDP. URL: https://www.undp.org/
uk/ukraine/publications/%D1%81%D1%82%D1%80%D0
%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D
1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%
D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8
%D1%82%D0%BA%D1%83-%D1%83%D0%BA%D1%
80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%B4%D
0%BE-2030-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.
12. Методичні рекомендації з планування, моні-
торингу та оцінювання процесів відновлення.
UNDP. URL: https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/
uploaded-files/mtd/metodrecplanuvannya.pdf.
13. Методичні рекомендації зі здійснення моніто-
рингу і оцінки реалізації планувальних документів із
відновлення та розвитку територіальних громад.
UNDP. 2023. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/
publications/metodychni-rekomendatsiyi-zi-zdiysnennya-
monitorynhu-i-otsinky-realizatsiyi-planuvalnykh-
dokumentiv-iz-vidnovlennya-ta-rozvytku.
14. Сайкевич М. І., Симоненко Л. І., Захарі-
на О. В. Проблеми оцінки ефективності політики ре-
гіонального розвитку. Інвестиції: практика та досвід.
2018. № 6. С. 66-70. URL: http://www.investplan.
com.ua/pdf/6_2018/16.pdf.
15. Щелкунов В. І., Панасюк В. М., Гаман Н. О.
Методичні підходи до оцінки ефективності реалізації
цільових програм розвитку соціальної інфраструктури
регіону. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Се-
рія: Економіка і управління. 2018. Т. 29(68). № 3. С. 123-
128. URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/
journals/2018/29_68_3/27.pdf.
16. Андрусяк Н. О. Методика комплексного оці-
нювання ефективності реалізації еколого-економічних
конкурентних переваг регіонів України. Економічні го-
ризонти. 2018. № 4(7). C. 128—136. URL:
http://eh.udpu.edu.ua/article/view/189735/189250.
17. Усюк Т. В., Фаріон Л. В. Методичні підходи
до оцінки ефективності розвитку сільських територій
за умов сталості. Економіка АПК. 2018. № 2. С. 64-70.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2018_2_10.
18. Науменко Ж. Г. Методика оцінки міжрегіона-
льного диспропорційного розвитку. Економіка: реалії
часу. 2015. №4. С. 33-40. URL: https://economics.net.ua/
files/archive/2015/No4/33-40.pdf.
19. Приходченко Т.А. Аналіз сучасного регіональ-
ного розвитку в Україні. Економіка та держава. 2018.
№ 5. С. 43-47. URL: http://www.economy.
in.ua/pdf/5_2018/12.pdf.
20. Гринів В. М. Оцінка потенціалу соціально-
економічного розвитку регіонів. Український журнал
прикладної економіки та техніки. 2021. Том 6. № 4. С.
147-152. URL: http://ujae.org.ua/wp-content/uploads/
2022/02/ujae_2021_r04_a17.pdf.
21. Ніколіна І. І., Бондар М. В. Оцінювання ефе-
ктивності управління регіональним соціальним розви-
тком. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні пи-
тання науки і практики. 2018. № 6. С. 28-38. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efmapnp_2018_6_4.
22. Горбатов В. М., Ярошенко І. В. Світовий до-
свід оцінки соціально-економічного розвитку країн та
їх регіонів. БІЗНЕС ІНФОРМ. 2016. № 4. С. 44-50.
URL: https://cyberleninka.ru/article/n/svitoviy-dosvid-
otsinki-sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku-krayin-ta-yih-
regioniv.
23. Теорія і практика кластеризації економіки:
монографія / за наук. та заг. ред. М. П. Войнаренка,
В. І. Дубницького. Кам’янець-Подільський: Аксіома,
2019. 336 с. URL: http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/bit-
stream/123456789/7869/1/%d0%9c%d0%be%d0%bd%d0
%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d1%96%d1%8fN
ew.pdf.
24. Liashenko V., Trushkina N. Cluster Component
of Sustainable Regional Development: Romanian Practice
and Ukrainian Realities. Економічний вісник Донбасу.
2021. № 4(66). P. 11-18. DOI: https://doi.org/10.12958/
1817-3772-2021-4(66)-11-18.
25. Синиця С. М., Вакун О. В. Кластеризація ре-
гіонів за рівнем економічного потенціалу. Економіка і
суспільство. 2017. № 12. С. 776-784. URL:
https://economyandsociety.in.ua/journals/12_ukr/130.pdf.
26. Турський І. В. Економетричний підхід до кла-
стеризації регіонів України за рівнем соціально-еко-
номічного розвитку. Науковий вісник Ужгородського
національного університету. Серія: Міжнародні еко-
номічні відносини та світове господарство. 2017. Вип.
14. Ч. 2. С. 147-152. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/
jspui/bitstream/lib/16859/1/%d0%95%d0%9a%d0%9e%d
0%9d%d0%9e%d0%9c%d0%95%d0%a2%d0%a0%d0%98
%d0%a7%d0%9d%d0%98%d0%99%20%d0%9f%d0%86%
d0%94%d0%a5%d0%86%d0%94%20%d0%94%d0%9e%2
0%d0%9a%d0%9b%d0%90%d0%a1%d0%a2%d0%95%d0
%a0%d0%98%d0%97%d0%90%d0%a6%d0%86%d0%87
%20%d0%a0%d0%95%d0%93%d0%86%d0%9e%d0%9d
%d0%86%d0%92%20%d0%a3%d0%9a%d0%a0%d0%90
%d0%87%d0%9d%d0%98.pdf.
27. Єрмак С. О. Кластерний аналіз регіонів Укра-
їни за ключовими індикаторами рівня інноваційного
розвитку. Економіка розвитку. 2017. № 3 (83). С. 34-
43. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecro_2017_3_6.
28. Войтович А. Д. Кластеризація регіонів за рів-
нем соціально-економічного розвитку. Вісник Хмель-
ницького національного університету. 2010. № 4. T. 1.
С. 248-252. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/
pdf/ekon/2010_4_1/248-252.pdf.
29. Тульчинська О. С. Регіональний розвиток у
контексті запровадження кластерного підходу. Інвес-
тиції: практика та досвід. 2012. № 14. С. 40-42. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2012_14_12.
30. Rudskaya, I., Kryzhko, D., Shvediani, A.,
Missler-Behr, M. Regional Open Innovation Systems in a
Transition Economy: A Two-Stage DEA Model to
Estimate Effectiveness. Journal of Open Innovation:
ІВАНОВ С. М.
2023/№1 (44) 21
Technoljgy. Market, and. Complexity. (2022), 8, 41. DOI:
https://doi.org/10.3390/joitmc8010041R.
31. Ling-rong Wu, Weizhong Chen, Technological
achievements in regional economic development: An
econometrics analysis based on DEA. Heliyon. 9 (2023)
e17023. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023. e17023.
32. Martin Flegl, Eva Selene Hernández Gress. A
two-stage Data Envelopment Analysis model for
investigating the efficiency of the public security in Mexico.
Decision Analysis Journal. 6 (2023) 100181. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.dajour.2023.100181.
33. Diogo Cunha Ferreira, José Rui Figueira,
Salvatore Greco, Rui Cunha Marques, Data Envelopment
Analysis models with imperfect knowledge of input and
output values: An application to Portuguese public hospital.
Expert Systems With Applications. 231 (2023) 120543. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.eswa.2023.120543.
34. Karolina Smęteka, Danuta Zawadzka, Agnieszka
Strzelecka. Examples of the use of Data Envelopment
Analysis (DEA) to assess the financial effectiveness of
insurance companies. Procedia Computer Science. 207
(2022). 3924—3930. DOI: https://doi.org/10.1016/
j.procs.2022.09.454.
35. Marcelo Azevedo Costa, Cláudio Vítor Maquiné
Salvador, Aline Veronese da Silva. Stochastic Data
Envelopment Analysis applied to the 2015 Brazilian energy
distribution benchmarking model. Decision Analysis
Journal. 3 (2022) 100061. DOI: https://doi.org/10.1016/
j.dajour.2022.100061.
36. Qin-Wen Xiao, Ze Tian, Fang-Rong Ren.
Efficiency assessment of electricity generation in China
using meta-frontier data envelopment analysis: Cross-
regional comparison based on different electricity
generation energy sources. Energy Strategy Reviews. 39
(2022) 100767. DOI: https://doi.org/10.1016/j.esr.2021.
100767.
37. Maiquiel Schmidt de Oliveira, Vilmar Steffen,
Antonio Carlos de Francisco, Flavio Trojan. Integrated
data envelopment analysis, multi-criteria decision making,
and cluster analysis methods: Trends and perspectives.
Decision Analytics Journal. 8 (2023) 100271. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.dajour.2023.100271.
38. Іванов С. М. Оцінювання ефективності фун-
кціонування одиниць прийняття рішень методом
DEA. Теорія модернізації в контексті сучасної світової
науки: матеріали I Міжнародної наукової конференції,
м. Полтава, 23 червня, 2023 р. Секція XVIII. Систем-
ний аналіз, моделювання та оптимізація / Міжнарод-
ний центр наукових досліджень. Вінниця: Європей-
ська наукова платформа. 2023. С. 172-178. URL:
https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-
proceeding/issue/view/23.06.2023/32.
39. Charnes A., Cooper W. W., and Rhodes E.
Measuring the efficiency of decision-making units.
European Journal of Operational Research. 2 (1978). Р. 429-
444. URL: https://personal.utdallas.edu/~ryoung/
phdseminar/CCR1978.pdf.
40. Banker R. D., Charnes A., and Cooper W. W.
Some models for estimating technical abs scale inefficien-
cies in data envelopment analysis. Management Science. 30.
No. 9 (1984). Р. 1078-1092. DOI: https://doi.org/
10.1287/mnsc.30.9.1078.
41. Регіональна статистика. Державна служба ста-
тистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/opera-
tiv/menu/menu_u/sestr.htm.
References
1. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehional-
noho rozvytku na 2021—2027 roky: Postanova Kabinetu
Ministriv Ukrainy vid 05.08.2020 r. № 695 [On the ap-
proval of the State Regional Development Strategy for
2021—2027: Resolution of the Cabinet of Ministers of
Ukraine dated August 5, 2020 No. 695]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-
%D0%BF/print [in Ukrainian].
2. Boiko, A. (2017). Planuvannia rehionalnoho
rozvytku v Ukraini [From traditional to strategic regional
development planning in Ukraine]. Visnyk KNTEU —
Bulletin of the Kyiv National University of Trade and
Economics, № 1. pp. 19—35. Retrieved from
http://visnik.knute.edu.ua/files/2017/01/3.pdf [in Ukrain-
ian]
3. Romanyuk, S. A. (2019). Rehionalnyi rozvytok v
Ukraini: mynule, suchasne. Maibutnie? [Regional develop-
ment in Ukraine: past, today. Future?]. Demohrafiia ta sot-
sialna ekonomika — Demography and social economy, 3 (37),
рр. 113—132. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/
dse_2019_3_10 [in Ukrainian].
4. Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii
shchodo formuvannia rehionalnykh stratehii rozvytku:
Nakaz Ministerstva ekonomiky ta z pytan yevropeiskoi
intehratsii Ukrainy vid 29.07.2002 r. № 224 [On the
approval of Methodological recommendations for the
formation of regional development strategies: Order of the
Ministry of Economy and European Integration of Ukraine
dated July 29, 2002 No. 224]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0224569-02#Text
[in Ukrainian].
5. Deiaki pytannia udoskonalennia systemy monito-
rynhu ta otsinky rezultatyvnosti realizatsii derzhavnoi re-
hionalnoi polityky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy.
vid 20.12.2017 r. № 1029 [Some issues of improving the
system of monitoring and evaluating the effectiveness of
state regional policy implementation: Resolution of the
Cabinet of Ministers of Ukraine. dated 12/20/2017
No. 1029]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/1029-2017-%D0%BF#Text [in Ukrainian]
6. Pro vnesennia zmin do Poriadku provedennia roz-
rakhunku indeksu konkurentospromozhnosti rehioniv:
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19.09.2018 r.
№ 768 [On making changes to the Procedure for calcu-
lating the competitiveness index of regions: Resolution of
the Cabinet of Ministers of Ukraine dated September 19,
2018 No. 768]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/768-2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehional-
noho rozvytku na period do 2020 roku: Postanova Kabi-
netu Ministriv Ukrainy vid 06.08.2014 r. № 385 [On the
approval of the State Regional Development Strategy for
the period until 2020: Resolution of the Cabinet of
Ministers of Ukraine dated August 6, 2014 No. 385].
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-
2014-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
8. Pro zatverdzhennia Poriadku rozroblennia
Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku Ukrainy i
planu zakhodiv z yii realizatsii, a takozh provedennia mon-
itorynhu ta otsinky rezultatyvnosti realizatsii zaznachenykh
Stratehii i planu zakhodiv: Postanova Kabinetu Ministriv
Ukrainy. vid 11.11.2015 r. № 931 [On the approval of the
Procedure for the development of the State Strategy for
Regional Development of Ukraine and the plan of
measures for its implementation, as well as monitoring and
evaluation of the effectiveness of the implementation of the
specified Strategy and the plan of measures: Resolution of
the Cabinet of Ministers of Ukraine. dated 11.11.2015
No. 931]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/931-2015-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
9. Pro zatverdzhennia Poriadku rozroblennia rehion-
alnykh stratehii rozvytku i planiv zakhodiv z yikh realizatsii,
ІВАНОВ С. М.
22 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
a takozh provedennia monitorynhu ta otsinky rezultatyv-
nosti realizatsii zaznachenykh rehionalnykh stratehii i
planiv zakhodiv: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid
11.11.2015 r. № 932 [On the approval of the Procedure for
the development of regional development strategies and
action plans for their implementation, as well as
monitoring and evaluation of the effectiveness of the
implementation of the specified regional strategies and
action plans: Resolution of the Cabinet of Ministers of
Ukraine dated November 11, 2015 No. 932]. Retrieved
from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2015-
%D0%BF#Text [in Ukrainian].
10. Pro zatverdzhennia Metodyky rozroblennia,
provedennia monitorynhu ta otsinky rezultatyvnosti reali-
zatsii rehionalnykh stratehii rozvytku ta planiv zakhodiv z
yikh realizatsii: Nakaz Ministerstva rehionalnoho rozvytku,
budivnytstva ta zhytlovo-komunalnoho hospodarstva
Ukrainy vid 31.03.2016 r. № 79 [On the approval of the
Methodology for the development, monitoring and
evaluation of the effectiveness of the implementation of
regional development strategies and action plans for their
implementation: Order of the Ministry of Regional
Development, Construction and Housing and Communal
Services of Ukraine dated 31.03.2016 No. 79]. Retrieved
from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text
[in Ukrainian].
11. Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy do 2030 roku.
Proekt 2017 [Strategy of sustainable development of
Ukraine until 2030. Project 2017]. UNDP. Retrieved from
https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/%D1%81
%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3
%D1%96%D1%8F-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B
B%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0
%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83-%D
1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%
D0%B8-%D0%B4%D0%BE-2030-%D1%80%D0%BE%
D0%BA%D1%83 [in Ukrainian].
12. Metodychni rekomendatsii z planuvannia, moni-
torynhu ta otsiniuvannia protsesiv vidnovlennia [Methodo-
logical recommendations for planning, monitoring and
evaluation of restoration processes]. UNDP. Retrieved
from https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/uploaded-
files/mtd/metodrecplanuvannya.pdf [in Ukrainian].
13. Metodychni rekomendatsii zi zdiisnennia monito-
rynhu i otsinky realizatsii planuvalnykh dokumentiv iz vid-
novlennia ta rozvytku terytorialnykh hromad [Methodolog-
ical recommendations for monitoring and evaluating the
implementation of planning documents for the recovery
and development of territorial communities]. (2023).
UNDP. Retrieved from https://www.undp.org/uk/ukraine/
publications/metodychni-rekomendatsiyi-zi-zdiysnennya-
monitorynhu-i-otsinky-realizatsiyi-planuvalnykh-
dokumentiv-iz-vidnovlennya-ta-rozvytku [in Ukrainian].
14. Saykevich, M. I., Symonenko, L. I., Zakhari-
na, O. V. (2018). Problemy otsinky efektyvnosti polityky
rehionalnoho rozvytku [Regional development policy and
its valuation issues]. Investycii: praktyka ta dosvid — Invest-
ments: practice and experience, 6, pp. 66-70. Retrieved from
http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2018/16.pdf [in
Ukrainian].
15. Shchelkunov, V. I., Panasiuk, V. M., Ha-
man, N. O. (2018). Metodychni pidkhody do otsinky efek-
tyvnosti realizatsii tsilovykh prohram rozvytku sotsialnoi
infrastruktury rehionu [Methodological approaches to
assessing efficiency of implementation of targeted social
infrastructure development programs of the region]. Vcheni
zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Ekonomika i
upravlinnia — Academic notes of the Tavri National
University named after V. I. Vernadskyi. Series: Economics
and management, Vol. 29(68), nо. 3, pp. 123-128.
Retrieved from https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/
journals/2018/29_68_3/27.pdf [in Ukrainian].
16. Andrusiak, N. O. (2018). Metodyka kom-
pleksnoho otsiniuvannia efektyvnosti realizatsii ekoloho-
ekonomichnykh konkurentnykh perevah rehioniv Ukrainy.
[Methods for evaluating the implementation efficiency of
integrated environmental and economic competitive
advantages of the Ukrainian regions]. Ekonomichni hory-
zonty— Economies’ Horizons, no. 4(7), pp. 128—136.
Retrieved from http://eh.udpu.edu.ua/article/view/
189735/189250 [in Ukrainian].
17. Usiuk, T. V., Farion, L. V. (2018). Metodychni
pidkhody do otsinky efektyvnosti rozvytku silskykh terytorii
za umov stalosti [The methodological approaches to
evaluation of the development efficiency of rural areas in
terms of sustainability]. Ekonomika APK — Economy of
agro-industrial complex, 2, pp. 64-70. Retrieved from
http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2018_2_10 [in Ukrai-
nian].
18. Naumenko, Zh. G. (2015). Metodyka otsinky
mizhrehionalnoho dysproportsiinoho rozvytku [Methodol-
ogy for assessing interregional disproportional develop-
ment]. Ekonomika: realii chasu — Economy: realities of time,
4, pp. 33-40. Retrieved from https://economics.net.ua/
files/archive/2015/No4/33-40.pdf [in Ukrainian].
19. Prykhodchenko, T. A. (2018). Analiz suchasnoho
rehionalnoho rozvytku v Ukraini [Analysis of modern re-
gional development in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava,
5, pp. 43-47. Retrieved from http://www.economy.in.ua/
pdf/5_2018/12.pdf [in Ukrainian].
20. Hryniv, V. M. (2021). Otsinka potentsialu sotsi-
alno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv [Assessment of so-
cio-economic development of regions potential]. Ukrain-
skyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky — Ukrainian
Journal of Applied Economics and Technology, Vol. 6, no. 4,
pp. 147-152. Retrieved from http://ujae.org.ua/wp-
content/uploads/2022/02/ujae_2021_r04_a17.pdf [in
Ukrainian].
21. Nikolina, I. I., Bondar, M. V. (2018). Otsiniuvan-
nia efektyvnosti upravlinnia rehionalnym sotsialnym
rozvytkom [Evaluation of effectiveness of regional social
development management]. Ekonomika. Finansy.
Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktykym —
Economy, finances, management: Topical issues of science
and practical activity, 6, pp. 28-38. Retrieved from http:
//nbuv.gov.ua/UJRN/efmapnp_2018_6_4 [in Ukrainian].
22. Horbatov, V. M., Yaroshenko, I. V. (2016). Svi-
tovyi dosvid otsinky sotsialno-ekonomichnoho rozvytku
krain ta yikh rehioniv [Global experience as to evaluation
of the socio-economic development of coutries and their
regions]. Biznes Inform, 4, pp. 44-50. Retrieved from
https://cyberleninka.ru/article/n/svitoviy-dosvid-otsinki-
sotsialno-ekonomichnogo-rozvitku-krayin-ta-yih-regioniv
[in Ukrainian].
23. Voinarenko, M. P., Dubnytskyi, V. I. (Eds.).
(2019). Teoriia i praktyka klasteryzatsii ekonomiky [Theory
and practice of economic clustering]. Kamianets-Podilskyi,
Aksioma. 336 p. Retrieved from http://elar.khmnu.edu.ua/
jspui/bitstream/123456789/7869/1/%d0%9c%d0%be%d
0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d1%96
%d1%8fNew.pdf [in Ukrainian].
24. Liashenko, V., Trushkina, N. (2021). Cluster
Component of Sustainable Regional Development:
Romanian Practice and Ukrainian Realities. Ekonomichnyi
visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 4(66),
pp. 11-18. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-
2021-4(66)-11-18.
ІВАНОВ С. М.
2023/№1 (44) 23
25. Sinitsa, S. M., Vakun, O. V. (2017). Klastery-
zatsiia rehioniv za rivnem ekonomichnoho potentsialu
[Clusterization of regions by the level of economic po-
tentia]. Ekonomika i suspilstvo — Economy and society, 12,
pp. 776-784. Retrieved from https://economyandsociety.
in.ua/journals/12_ukr/130.pdf [in Ukrainian].
26. Turskyі, I. V. (2017). Ekonometrychnyi pidkhid
do klasteryzatsii rehioniv Ukrainy za rivnem sotsialno-
ekonomichnoho rozvytku [Econometric approach to
ukraine’s regions clusterization on the social-economic
development level]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho
natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni
vidnosyny ta svitove hospodarstvo — Uzhhorod National
University Herald. Series: International economic relations
and the world economy, Issue 14, part 2, pp. 147-152.
Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/
bitstream/lib/16859/1/%d0%95%d0%9a%d0%9e%d0%9d
%d0%9e%d0%9c%d0%95%d0%a2%d0%a0%d0%98%d0
%a7%d0%9d%d0%98%d0%99%20%d0%9f%d0%86%d0%
94%d0%a5%d0%86%d0%94%20%d0%94%d0%9e%20%d
0%9a%d0%9b%d0%90%d0%a1%d0%a2%d0%95%d0%a0
%d0%98%d0%97%d0%90%d0%a6%d0%86%d0%87%20
%d0%a0%d0%95%d0%93%d0%86%d0%9e%d0%9d%d0
%86%d0%92%20%d0%a3%d0%9a%d0%a0%d0%90%d0
%87%d0%9d%d0%98.pdf [in Ukrainian].
27. Yermak, S. O. (2017). Klasternyi analiz rehioniv
Ukrainy za kliuchovymy indykatoramy rivnia innovatsi-
inoho rozvytku [Cluster analysis of Ukraine's regions based
on the key indicators of the innovation development level].
Ekonomika rozvytku — Economics of development, 3 (83),
pp. 34-43. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/
ecro_2017_3_6 [in Ukrainian].
28. Voіtovych, A. D. (2010). Klasteryzatsiia rehioniv
za rivnem sotsialno-ekonomichnoho rozvytku. [Clustering
of regions by level of socio-economic development]. Visnyk
Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu — Bulletin of the
Khmelnytskyi National University, No. 4, Vol. 1, pp. 248-
252. Retrieved from http://journals.khnu.km.ua/vestnik/
pdf/ekon/2010_4_1/248-252.pdf [in Ukrainian].
29. Tulchynska, O. S. (2012). Rehionalnyi rozvytok u
konteksti zaprovadzhennia klasternoho pidkhodu. Investy-
tsii: praktyka ta dosvid [Regional development in the con-
text of implementing the cluster approach]. Investycii:
praktyka ta dosvid — Investments: practice and experience,
14, pp. 40-42. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/
ipd_2012_14_12 [in Ukrainian].
30. Rudskaya, I., Kryzhko, D., Shvediani, A.,
Missler-Behr, M. (2022). Regional Open Innovation
Systems in a Transition Economy: A Two-Stage DEA
Model to Estimate Effectiveness. Journal of Open
Innovation: Technoljgy. Market, and. Complexity, 8, 41.
DOI: https://doi.org/10.3390/joitmc8010041R.
31. Ling-rong Wu, Weizhong Chen. (2023).
Technological achievements in regional economic
development: An econometrics analysis based on DEA.
Heliyon, 9 e17023. DOI: https://doi.org/10.1016/
j.heliyon.2023.e17023.
32. Martin Flegl, Eva Selene Hernández Gress.
(2023). A two-stage Data Envelopment Analysis model for
investigating the efficiency of the public security in Mexico.
Decision Analysis Journal, 6 100181. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.dajour.2023.100181.
33. Diogo Cunha Ferreira, José Rui Figueira, Salvatore
Greco, Rui Cunha Marques. (2023). Data Envelopment
Analysis models with imperfect knowledge of input and
output values: An application to Portuguese public hospital.
Expert Systems With Applications. 231 120543. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.eswa.2023.120543.
34. Karolina Smęteka, Danuta Zawadzka, Agnieszka
Strzelecka. (2022). Examples of the use of Data
Envelopment Analysis (DEA) to assess the financial
effectiveness of insurance companies. Procedia Computer
Science, 207, рр. 3924—3930. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.09.454.
35. Marcelo Azevedo Costa, Cláudio Vítor Maquiné
Salvador, Aline Veronese da Silva. (2022). Stochastic Data
Envelopment Analysis applied to the 2015 Brazilian energy
distribution benchmarking model. Decision Analysis
Journal, 3 100061. DOI: https://doi.org/10.1016/
j.dajour.2022.100061.
36. Qin-Wen Xiao, Ze Tian, Fang-Rong Ren. (2022).
Efficiency assessment of electricity generation in China
using meta-frontier data envelopment analysis: Cross-
regional comparison based on different electricity
generation energy sources. Energy Strategy Reviews, 39
100767. DOI: https://doi.org/10.1016/j.esr.2021.100767.
37. Maiquiel Schmidt de Oliveira, Vilmar Steffen,
Antonio Carlos de Francisco, Flavio Trojan. (2023).
Integrated data envelopment analysis, multi-criteria
decision making, and cluster analysis methods: Trends and
perspectives. Decision Analytics Journal, 8 100271. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.dajour.2023.100271.
38. Ivanov, S. M. (2023). Otsiniuvannia efektyvnosti
funktsionuvannia odynyts pryiniattia rishen metodom DEA
[Evaluation of the decision-making units’ effectiveness by
the DEA method]. Teoriia modernizatsii v konteksti suchas-
noi svitovoi nauky [The theory of modernization in the context
of modern world science]: Proceedings of the 1st Interna-
tional Scientific Conference. Section XVIII. System anal-
ysis, modeling and optimization. (pp. 172-178). Vinnitsa,
European Scientific Platform. Retrieved from
https://archive.mcnd.org.ua/index.php/conference-
proceeding/issue/view/23.06.2023/32 [in Ukrainian].
39. Charnes, A., Cooper, W. W., and Rhodes, E.
(1978). Measuring the efficiency of decision-making units.
European Journal of Operational Research, 2, рр. 429-444.
Retrieved from https://personal.utdallas.edu/~ryoung/
phdseminar/CCR1978.pdf.
40. Banker, R. D., Charnes, A., and Cooper, W. W.
(1984). Some models for estimating technical abs scale in-
efficiencies in data envelopment analysis. Management
Science, Vol. 30, No. 9, рр. 1078-1092. DOI:
https://doi.org/10.1287/mnsc.30.9.1078.
41. Rehionalna statystyka [Regional statistics]. State
Statistics Service of Ukraine. Retrieved from https://ukr-
stat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sestr.htm [in Ukra-
inian].
Стаття надійшла до редакції 02.05.2023
Формат цитування:
Іванов С. М. Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data
Envelopment Analysis. Вісник економічної науки України. 2023. № 1 (44). С. 13-23. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2023.1(44).13-23
Ivanov, S. M. (2023). Comparative Assessment of Certain Regions of Ukraine Development Effectiveness Using
Data Envelopment Analysis. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (44), рр. 13-23. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2023.1(44).13-23
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194465 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:17Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іванов, С.М. 2023-11-25T09:56:57Z 2023-11-25T09:56:57Z 2023 Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis / С.М. Іванов // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 13-23. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 1729-7206 https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).13-23 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194465 330.34:332:519.7(477) В статті розглянуто питання оцінки ефективності регіонального розвитку на основі дослідження різноманітних підходів як на рівні нормативних документів, так і окремих пропозицій науковців. Розглянуто Стратегію регіонального розвитку України до 2027 року, в якій ступінь досягнення цілей має здійснюватися шляхом порівнянь фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозними значеннями. Зазначено, що просте досягнення прогнозних значень індикаторів не завжди свідчить про ступінь ефективності використання ресурсів при реалізації запланованих заходів. Аналіз великої кількості матеріалів наукових досліджень свідчить про те, що, незважаючи на об’єктивно позитивні риси запропонованих методик і підходів до оцінки ефективності регіонального розвитку, вони все ж не вирішують деяких проблем.
 З метою оцінки ефективності розвитку регіонів та визначення ступеню та напрямів неефективності запропоновано підхід з використанням методу Data Envelopment Analysis, який дозволяє оцінити як ступінь неефективності, так і визначити, за рахунок чого ця неефективність може бути ліквідована. The article examines issues of regional development effectiveness’ assessment based on the study of various approaches both at the level of regulatory documents and individual proposals of scientists. The Regional Development Strategy of Ukraine until 2027 considers, that the degree of goals achievement should be carried out by comparing the actually obtained values of the indicators with their forecast values. It is noted that the simple achievement of the indicator’s forecast value does not always indicate the degree of efficiency of the resources’ use in the process of implementing planned activities. The analysis of plenty of scientific research works shows that despite the objectively positive features of the proposed methods and approaches to assess regional development effectiveness, they still do not solve some issues.
 In order to assess the effectiveness regional development and determine the degree and directions of inefficiency, the Data Envelopment Analysis approach is proposed, which allows to assess both the degree of inefficiency and determine how this inefficiency can be eliminated. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis Comparative Assessment of Certain Regions of Ukraine Development Effectiveness Using Data Envelopment Analysis Article published earlier |
| spellingShingle | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis Іванов, С.М. Регіональна економіка |
| title | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis |
| title_alt | Comparative Assessment of Certain Regions of Ukraine Development Effectiveness Using Data Envelopment Analysis |
| title_full | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis |
| title_fullStr | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis |
| title_full_unstemmed | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis |
| title_short | Порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів України за допомогою Data Envelopment Analysis |
| title_sort | порівняльна оцінка ефективності розвитку окремих регіонів україни за допомогою data envelopment analysis |
| topic | Регіональна економіка |
| topic_facet | Регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194465 |
| work_keys_str_mv | AT ívanovsm porívnâlʹnaocínkaefektivnostírozvitkuokremihregíonívukraínizadopomogoûdataenvelopmentanalysis AT ívanovsm comparativeassessmentofcertainregionsofukrainedevelopmenteffectivenessusingdataenvelopmentanalysis |