Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації

Представлено конкретні пропозиції щодо підтримки та розвитку енергетичної системи, машинобудування, металургійної та хімічної промисловості, а також можливостей збереження, залучення та використання кадрового потенціалу в усіх галузях вітчизняної промисловості для задоволення першочергових потреб де...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Амоша, О.І., Залознова, Ю.С., Новікова, О.Ф., Азьмук, Н.А., Брюховецька, Н.Ю., Булєєв, І.П., Ляшенко, В.І., Осадча, Н.В., Підоричева, І.Ю., Рогоза, М.Є., Хандій, О.О., Панькова, О.В., Петрова, І.П., Лях, О.В., Новак, І.М., Нікіфорова, В.А., Богуцька, О.А., Трушкіна, Н.В., Чорна, О.А., Сердюк, О.С., Касперович, О.Ю., Колєснікова, Г.В., Радченко, К.В., Ліщук, О.В., Лук’янов, А.І., Уткін, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові повідомлення
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194481
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, О.Ф. Новікова, Н.А. Азьмук, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв, В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, І.Ю. Підоричева, М.Є. Рогоза, О.О. Хандій, О.В. Панькова, І.П. Петрова, О.В. Лях, І.М. Новак, В.А. Нікіфорова, О.А. Богуцька, Н.В. Трушкіна, О.А. Чорна, О.С. Сердюк, О.Ю. Касперович, Г.В. Колєснікова, К.В. Радченко, О.В. Ліщук, А.І. Лук’янов, В.П. Уткін // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 161-183. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194481
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1944812025-02-09T20:25:16Z Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації Some Conceptual Proposals of the Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine Regarding the Support and Development of Domestic Industry During Martial Law and Post-War Neo-Industrial Modernization Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Азьмук, Н.А. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Підоричева, І.Ю. Рогоза, М.Є. Хандій, О.О. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Лях, О.В. Новак, І.М. Нікіфорова, В.А. Богуцька, О.А. Трушкіна, Н.В. Чорна, О.А. Сердюк, О.С. Касперович, О.Ю. Колєснікова, Г.В. Радченко, К.В. Ліщук, О.В. Лук’янов, А.І. Уткін, В.П. Наукові повідомлення Представлено конкретні пропозиції щодо підтримки та розвитку енергетичної системи, машинобудування, металургійної та хімічної промисловості, а також можливостей збереження, залучення та використання кадрового потенціалу в усіх галузях вітчизняної промисловості для задоволення першочергових потреб держави під час воєнного стану. Представлення та обґрунтування пропозицій відносно машинобудівної, металургійної, хімічної, легкої галузей промисловості, енергетичної системи виходили з такої логіки: опис проблем, що потребує вирішення за галузями промисловості; захід (механізм) підтримки національного виробництва, спрямованого на вирішення проблеми, що пропонується; нормативно-правові та законодавчі акти, стратегічні (програмні) документи, які потребують прийняття (внесення змін) для реалізації заходу та вирішення проблемного питання; орієнтовний очікуваний ефект для задоволення першочергових потреб держави в умовах воєнного стану. Specific proposals are presented to support and development of the energy system, engineering, metallurgical and chemical industries, as well as the possibilities of preserving, attracting and using personnel potential in all branches of domestic industry to meet the primary needs of the state during martial law. The presentation and substantiation of the proposals regarding the machine-building, metallurgical, chemical, light industries, and the energy system were based on the following logic: a description of the problems that need to be solved by industry; measure (mechanism) to support national production, aimed at solving the proposed problem; regulatory and legislative acts, strategic (program) documents that require adoption (amendment) for the implementation of the measure and resolution of the problematic issue; approximate expected effect for meeting the state’s primary needs in the conditions of martial law. 2023 Article Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, О.Ф. Новікова, Н.А. Азьмук, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв, В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, І.Ю. Підоричева, М.Є. Рогоза, О.О. Хандій, О.В. Панькова, І.П. Петрова, О.В. Лях, І.М. Новак, В.А. Нікіфорова, О.А. Богуцька, Н.В. Трушкіна, О.А. Чорна, О.С. Сердюк, О.Ю. Касперович, Г.В. Колєснікова, К.В. Радченко, О.В. Ліщук, А.І. Лук’янов, В.П. Уткін // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 161-183. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).161-183 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194481 338.45:338.245(477) uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Азьмук, Н.А. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Підоричева, І.Ю. Рогоза, М.Є. Хандій, О.О. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Лях, О.В. Новак, І.М. Нікіфорова, В.А. Богуцька, О.А. Трушкіна, Н.В. Чорна, О.А. Сердюк, О.С. Касперович, О.Ю. Колєснікова, Г.В. Радченко, К.В. Ліщук, О.В. Лук’янов, А.І. Уткін, В.П. Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації Вісник економічної науки України
description	Представлено конкретні пропозиції щодо підтримки та розвитку енергетичної системи, машинобудування, металургійної та хімічної промисловості, а також можливостей збереження, залучення та використання кадрового потенціалу в усіх галузях вітчизняної промисловості для задоволення першочергових потреб держави під час воєнного стану. Представлення та обґрунтування пропозицій відносно машинобудівної, металургійної, хімічної, легкої галузей промисловості, енергетичної системи виходили з такої логіки: опис проблем, що потребує вирішення за галузями промисловості; захід (механізм) підтримки національного виробництва, спрямованого на вирішення проблеми, що пропонується; нормативно-правові та законодавчі акти, стратегічні (програмні) документи, які потребують прийняття (внесення змін) для реалізації заходу та вирішення проблемного питання; орієнтовний очікуваний ефект для задоволення першочергових потреб держави в умовах воєнного стану.
format	Article
author	Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Азьмук, Н.А. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Підоричева, І.Ю. Рогоза, М.Є. Хандій, О.О. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Лях, О.В. Новак, І.М. Нікіфорова, В.А. Богуцька, О.А. Трушкіна, Н.В. Чорна, О.А. Сердюк, О.С. Касперович, О.Ю. Колєснікова, Г.В. Радченко, К.В. Ліщук, О.В. Лук’янов, А.І. Уткін, В.П.
author_facet	Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Азьмук, Н.А. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Підоричева, І.Ю. Рогоза, М.Є. Хандій, О.О. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Лях, О.В. Новак, І.М. Нікіфорова, В.А. Богуцька, О.А. Трушкіна, Н.В. Чорна, О.А. Сердюк, О.С. Касперович, О.Ю. Колєснікова, Г.В. Радченко, К.В. Ліщук, О.В. Лук’янов, А.І. Уткін, В.П.
author_sort	Амоша, О.І.
title	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації
title_short	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації
title_full	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації
title_fullStr	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації
title_full_unstemmed	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації
title_sort	деякі концептуальні пропозиції інституту економіки промисловості нан україни щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Наукові повідомлення
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194481
citation_txt	Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, О.Ф. Новікова, Н.А. Азьмук, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв, В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча, І.Ю. Підоричева, М.Є. Рогоза, О.О. Хандій, О.В. Панькова, І.П. Петрова, О.В. Лях, І.М. Новак, В.А. Нікіфорова, О.А. Богуцька, Н.В. Трушкіна, О.А. Чорна, О.С. Сердюк, О.Ю. Касперович, Г.В. Колєснікова, К.В. Радченко, О.В. Ліщук, А.І. Лук’янов, В.П. Уткін // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 1 (44). — С. 161-183. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT amošaoí deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT zaloznovaûs deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT novíkovaof deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT azʹmukna deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT brûhovecʹkanû deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT bulêêvíp deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT lâšenkoví deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT osadčanv deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT pídoričevaíû deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT rogozamê deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT handíioo deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT panʹkovaov deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT petrovaíp deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT lâhov deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT novakím deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT níkíforovava deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT bogucʹkaoa deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT truškínanv deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT čornaoa deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT serdûkos deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT kasperovičoû deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT kolêsníkovagv deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT radčenkokv deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT líŝukov deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT lukânovaí deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT utkínvp deâkíkonceptualʹnípropozicííínstitutuekonomíkipromislovostínanukraíniŝodopídtrimkitarozvitkuvítčiznânoípromislovostípídčasvoênnogostanutapovoênnoíneoíndustríalʹnoímodernízacíí AT amošaoí someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT zaloznovaûs someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT novíkovaof someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT azʹmukna someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT brûhovecʹkanû someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT bulêêvíp someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT lâšenkoví someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT osadčanv someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT pídoričevaíû someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT rogozamê someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT handíioo someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT panʹkovaov someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT petrovaíp someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT lâhov someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT novakím someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT níkíforovava someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT bogucʹkaoa someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT truškínanv someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT čornaoa someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT serdûkos someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT kasperovičoû someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT kolêsníkovagv someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT radčenkokv someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT líŝukov someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT lukânovaí someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization AT utkínvp someconceptualproposalsoftheinstituteofindustrialeconomicsofthenationalacademyofsciencesofukraineregardingthesupportanddevelopmentofdomesticindustryduringmartiallawandpostwarneoindustrialmodernization
first_indexed	2025-11-30T11:50:25Z
last_indexed	2025-11-30T11:50:25Z
_version_	1850215944311275520
fulltext	2023/№1 (44) 161 НАУКОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ УДК 338.45:338.245(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).161-183 Олександр Іванович Амоша академік НАН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-0189-3819 e-mail: admin@econindustry.org, Юлія Станіславівна Залознова чл.-кор. НАН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-3106-1490 e-mail: zaloznova.iep@gmail.com, Ольга Федорівна Новікова д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-8263-1054 e-mail: novikovaof9@gmail.com, Надія Анатоліївна Азьмук д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-6650-328X e-mail: azmukna@gmail.com, Наталя Юхимівна Брюховецька д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-6652-4523 e-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua, Іван Петрович Булєєв д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7912-3649 e-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua, Вячеслав Іванович Ляшенко д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0001-6302-0605 e-mail: slaval.aenu@gmail.com, Наталія Вікторівна Осадча д-р екон. наук ORCID 0000-0001-5066-2174 e-mail: nosadcha86@gmail.com, Ірина Юріївна Підоричева д-р екон. наук ORCID 0000-0002-4622-8997 e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua, Микола Єгорович Рогоза д-р екон. наук ORCID 0000-0002-5654-7385 е-mail: rogoza.ne@gmail.com, Олена Олексіївна Хандій д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7926-9007 e-mail: alkhandiy@ukr.net, Оксана Володимирівна Панькова канд. соц. наук, доц. ORCID 0000-0002-2003-8415 e-mail: pankovaiep@gmail.com, Ірина Павлівна Петрова канд. екон. наук ORCID 0000-0002-0515-5349 е-mail: msirynapetrova@gmail.com, Олександр Віталійович Лях канд. екон. наук ORCID 0000-0001-5135-0762 е-mail: lyakh_o@nas.gov.ua, Ірина Миколаївна Новак канд. екон. наук ORCID 0000-0003-4579-2470 e-mail: novak20@hotmail.com, Віра Анатоліївна Нікіфорова канд. екон. наук ORCID 0000-0001-7644-5821 e-mail: veranikiforova@ukr.net, Ольга Анатолівна Богуцька канд. екон. наук ORCID 0000-0003-3088-6079 e-mail: bogutska@nas.gov.ua, Наталія Валеріївна Трушкіна канд. екон. наук ORCID 0000-0002-6741-7738 e-mail: nata_tru@ukr.net, Олександра Анатоліївна Чорна канд. екон. наук ORCID 0000-0001-7262-1138 e-mail: chorna@nas.gov.ua, Олександр Сергійович Сердюк канд. екон. наук ORCID 0000-0003-3049-3144 e-mail: oleksandrserdyk@ukr.net, Олександр Юрійович Касперович м.н.с. ORCID 0000-0003-1169-9681 e-mail: a_kasp@ukr.net, Ганна Валеріївна Колєснікова провід. економіст e-mail: admin@econindustry.org, Карина Вікторівна Радченко аспірантка e-mail: karinar0546@gmail.com, Олександр Васильович Ліщук аспірант ORCID 0000-0003-2157-2473 e-mail: olishchuk@gmail.com, Анатолій Ігорович Лук’янов аспірант ORCID 0000-0001-9473-327X e-mail: lukianov@gmail.com, Віктор Павлович Уткін аспірант ORCID 0000-0003-4087-686X e-mail: uvp1307@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ДЕЯКІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРОПОЗИЦІЇ ІНСТИТУТУ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ НАН УКРАЇНИ ЩОДО ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОЇ НЕОІНДУСТРІАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВСТУП Повномасштабна російська агресія проти Укра- їни, введення воєнного стану, масштабні руйнування і втрати через бойові дії, тимчасова окупація українсь- ких територій позбавили можливостей нарощування промислового потенціалу високоіндустріалізованих регіонів України, а також спричинили втрату значних обсягів промислового та людського капіталу країни. Стратегічно важливими для протидії загрозам сьогодення та своєчасного реагування на ризики і ви- клики глобального світу, має стати державна промис- лова політика, спрямована на збереження виробничих активів, відновлення та неомодернізаційний розви- ток — технологічне оновлення на засадах Індустрії 4.0, цифровізацію, енергозбереження, екологічність та стійкість (для всіх галузей вітчизняної промисловості). Ситуація ускладняється тим, що в системі державного управління промисловим розвитком, ще до повно- масштабного вторгнення, була відсутня чітка, скоор- динована і послідовна політика щодо реалізації дер- жавних стратегій і програм промислового розвитку, був звужений горизонт планування, залишилися не- узгодженими між собою чинні стратегічні документи, що перешкоджало стійкості національної промислово- сті та комплексного підходу для протидії загрозам сьо- годення і викликам майбутнього. Нинішня ситуація, що склалася в національній економіці, у вітчизняній промисловості, потребує від- новлення контуру стратегічного бачення та управління на макро-, мезо- і галузевому рівнях та національного АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 162 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ і галузевого форсайтинг1. Позитивні зрушення в цьому плані вже відбуваються — профільні міністерства стали залучати ресурс Національної академії наук Україні на розв’язання цих проблем. 1. ЗАГАЛЬНІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ 1. В умовах воєнного стану та повоєнного відно- влення українській державі потрібна довгострокова — тобто така, що виходить за межі політичних циклів — проактивна (попереджувальна та випереджувальна, ґрунтована на власній ініціативі, передбаченні нових можливостей і ризиків розвитку, експортно орієнто- вана) національна промислова політика матричного типу. 2. Розробку промислової політики та відбір відпо- відних політичних інструментів слід здійснювати в контексті реалізації комплексного плану повоєнного відновлення України на основі збалансованого поєд- нання як горизонтальної, так і вертикальної координації заходів промислової політики з заходами економічної, освітньої, регуляторної, податкової, екологічної та ін- ших видів політики для мінімізації протиріч між ними та забезпечення їх синергетичного ефекту. 3. Вона має бути спрямована на кардинальну зміну структури економіки, на перехід від аграрно- сировинного її типу до індустріально-інноваційного на основі створення сучасної високотехнологічної та цифровізованої промисловості у контексті розгор- тання в ЄС Індустрії 5.0, яка на відміну від Індустрії 4.0, вона робить акцент на резильєнтності економіки (її стійкості та гнучкості), тобто її здатності відновлю- ватися в умовах потрясінь — це, по-перше. По-друге, Індустрія 5.0 передбачає базування промислового роз- витку на принципах регенерації та циркулярності, по- єднаних з цифровою трансформацією, врахування та нівелювання впливу на природне середовище. Ці принципові моменти повинні бути покладені в основу відновлення національної промисловості та економіки сучасної та повоєнної України. Отже, національна промислова політика має базуватися на Концепції ро- зумної, цифровізованої, декарбонізованої промисло- вості на засадах Індустрій 4.0 і 5.0 та провідних галузей 5 та 6 технологічних укладів. 4. Стратегічна мета промислової політики має по- лягати у селективному формуванні та підвищенні кон- курентоспроможності обраних видів промислової дія- льності і ключових технологій на внутрішньому і зовнішніх ринках на основі переходу до якісно но- вої — інноваційної — моделі розвитку, освоєння нових ринків та ефективної участі в європейських інтегра- ційних процесах. 5. Промислова політика має спрямовуватися на реалізацію затвердженої, діючої Стратегії розвитку промислового комплексу України, проєкт якої потрібно оновити з урахуванням сучасних та повоєнних умов. Стратегія має сформувати цілісне уявлення повоєнної ситуації в країні, чітко позначити першочергові завдання, визначити пріоритетні види діяльності (їх групи), здатні перезапустити економіку, надати ім- 1 Дейнеко Л. В. та ін.. Виклики майбутнього для промислового розвитку України: наукова доповідь; за ред. Л. В. Дейнеко. Київ: НАН України, ДУ «Ін-т екон. та про- пульс резильєнтному економічному зростанню у дов- гостроковій перспективі. Для кожного з таких видів діяльності потрібно розробляти програми модернізації та розвитку з деталізацією робіт по конкретних про- єктах. Для фінансування робіт за програмами має бути створений національний Фонд відбудови, реконструкції та розвитку національної промисловості. 6. Стратегія повинна передбачати поетапне (до 2030-2035 рр.) відновлення пріоритетних галузей про- мисловості шляхом: «1) націоналізації по залишковій вартості зруйнованих та пошкоджених підприємств — 2) модернізації під гарантії держави за рахунок іно- земних коштів на відновлення переважно на засадах державно-приватного партнерства — 3) приватизації по ринковій вартості із залученням іноземних інвести- цій». 7. Для досягнення цієї мети потрібно вирішити пріоритетні завдання щодо: — досягнення оптимальних обсягів національ- ного виробництва і кардинального підвищення конку- рентоспроможності галузей промисловості і виробни- чих комплексів, що базуються, переважно, на вико- ристанні власної сировинно-матеріальної бази і наяв- них компетенцій та мають освоєні ринки збуту; — прискореного розвитку наукоємних спеціалізо- ваних виробництв, по яких Україна вже має або може мати високі конкурентні позиції у регіональному та глобальному масштабах, та формування на цій основі сучасних конкурентоспроможних промислових струк- тур національного базування у секторі високотехноло- гічних виробництв; — комплексної реструктуризації галузей з низь- кими конкурентними характеристиками і потенці- алом, необхідність функціонування і розвитку яких визначається вимогами національної безпеки, соціаль- ного й екологічного характеру. 8. Виходячи з інституційних, ринкових та функ- ціональних особливостей об’єктів промислової полі- тики, ефективне державне регулювання у промисловій сфері потребує, перш за все, формування сприятливих умов для розвитку всієї індустрії (у широкому розу- мінні) шляхом реалізації системних горизонтальних заходів щодо: — збільшення державної підтримки сфер науки й освіти, насамперед, прикладних і фундаментальних наукових досліджень за пріоритетними напрямами, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, інженерної і робітничої професійно-технічної підго- товки; — поліпшення інституційної структури економіки та її інфраструктурного забезпечення, зокрема на ос- нові забезпечення захисту прав власності, вдоскона- лення регулювання діяльності природних монополій та загального конкурентного середовища, формування сучасної національної інноваційної системи з повно- цінними складовими галузевого, регіонального та корпоративного рівня, розвитку цифрових ІКТ систем і транспортних мереж; — системного вдосконалення законодавчо-нор- мативної бази регулювання комерційної діяльності на європейських принципах. гнозув. НАН України», 2022. 184 с. URL: http://ief.org.ua/ wp-content/uploads/2022/06/Vyklyky-majbutnjogo- dljapromyslovogo-rozvytky.pdf (дата звернення: 15.06.2022). АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 163 9. Для реалізації промислової політики доцільним є трансформація центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики у Міністерство з питань промислової політики та зовнішньої торгівлі (по аналогії з повоєнним відновленням Японії) та створити при ньому Науково-дорадчу Раду у складі представників НАН України, УСПП та інших стейкхоолдерів. 10. Ефективна реконструкція та модернізація української промисловості може бути забезпечена лише за умови значної допомоги з боку ЄС та США, вправного використання Україною цієї допомоги. І тут важливо зазначити, що безповоротна фінансова допо- мога іноземних держав має складати левову частку міжнародної фінансової допомоги Україні. За її раху- нок мають фінансуватися проєкти з будівництва нових великих містоутворюючих промислових підприємств, реконструкції на нових технологічно-цифрових заса- дах постраждалих підприємств, відбудови інфраструк- тури та житлового фонду. 11. Слід розглянути можливості постачання об- ладнання за схемою «промислового ленд-лізу», як для модернізації Оборонпрому, так і високотехнологічних галузей промисловості. Домовлятися про таку схему фінансування потрібно вже сьогодні, не нехтуючи цим питанням, успішне вирішення якого безпосередньо впливатиме на стійкість повоєнного економічного зростання України. 12. З метою реалізації експортного потенціалу та розширення сфери присутності на традиційних та но- вих ринках доцільно започаткувати створення мереж зон вільної торгівлі та Торгових домів (зокрема Укра- їна — Африка, Україна — Індонезія, Україна — Рес- публіка Корея та ін.). 2. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ «ПРО ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ» 1. Підготувати «Концептуальні положення щодо удосконалення проєкту Закону України «Про основи державної промислової політики», в яких передба- чити: формулювання положень про інтереси ключових суб’єктів промислової діяльності, можливі загрози й ризики (на упередження або нейтралізацію яких наці- лена така політика), стратегічні пріоритети (напрями) розвитку промисловості загалом та окремих галузей, зокрема, а також інструменти реалізації промислової політики, з огляду на існуючі проблеми у сфері про- мисловості. 2. Слід визначити контекст, в якому буде реалізо- вуватися промислова політика України в перший по- ловині ХХІ століття, виходячи із сучасних мегатрендів глобального розвитку, у тому числі промислового сек- тору, з яких найсуттєвіший вплив на можливості ефе- ктивної реалізації промислової політики надаватиме саме: перерозподіл сил впливу в глобальній економіці (США, ЄС, країни БРІКС та ін.), глобальна зміна клі- мату та дефіцит ресурсів, старіння суспіль- ства, цифрові трансформації та зелений перехід, поява нових індустрій та ринків, зростання соціальної й те- риторіальної нерівності. 3. При формулюванні мети закону доцільно вра- ховувати: по-перше, в сучасних умовах кардинальних технологічних зрушень для України актуально не «від- роджувати», а створювати принципово нову промис- ловість на підґрунті досягнень Iндустрії 4.0 та Індустрії 5.0, імперативів цивілізаційного прогресу; по-друге, як видається, зазвичай, функція Закону — створювати організаційно-правові основи, що, у свою чергу, може забезпечити вирішення конкретних економічних завдань промислового розвитку. 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ПРОМПОЛІТИКИ Галузеві пріоритети державної промислової полі- тики (та відповідні вертикальні заходи) мають вста- новлюватись з урахуванням цільових стратегічних пріоритетів національного розвитку, реальних техно- логічних, фінансово-економічних та організаційних параметрів конкретних виробництв, а також наявних науково-технологічних заділів з провідних сучасних технологій: інформаційно-комунікаційних, штучного інтелекту, біо-, нано- та ін. Відповідно до зазначеного вище галузевими пріо- ритетами державної промислової політики мають стати:  розвиток сучасної оборонної промисловості з орієнтацією на стандарти НАТО, поглиблення спів- робітництва з європейськими та американськими партнерами у сфері оборонно-технічного та оборонно- промислового співробітництва;  стимулювання імпортозаміщення та розвиток промислових кластерів;  створення сприятливих економічних та інститу- ційних умов для підтримки кластерного розвитку на- самперед у високо- і середньо-високотехнологічних галузях промисловості з метою формування на їх базі нових сучасних галузей економіки, а також законо- давче унормування питання створення кластерів від- повідно до практик їх діяльності в ЄС;  наукоємні машинобудівні виробництва (авіа- ційна та ракетно-космічна галузь, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, енергетичне і транспортне машинобудування, високотехнологічне обладнання для добувної та металургійної промисло- вості);  приладобудування (високотехнологічні прибори і системи широкого функціонального та галузевого призначення, зокрема, для розвитку житлово-кому- нальної та соціальної сфер);  стимулювання інтеграції галузей машинобуду- вання з наукою для формування попиту з боку маши- нобудівних підприємств на результати досліджень і розробок академічної та галузевої науки, зокрема шля- хом використання інструменту інноваційного ваучера;  зменшення економічного тиску на виробників високо- і середньо-високотехнологічної промислової продукції шляхом оптимізації оподаткування, своє- часного відшкодування податку на додану вартість, ре- гулювання тарифів на послуги енергетичних і транс- портних монополій, які обслуговують підприємства;  запровадження інструментів фінансової під- тримки реалізації смарт-спеціалізацій в регіонах для зацікавлення виробничників до співпраці з наукою і місцевою владою через зустрічі, дискусії та узгодження спільних дій в межах процесу підприємницького від- криття; АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 164 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ  започаткування державних цільових програм (ДЦП) по реіндустріалізації економіки, що потребує разблокування заборони на підготовку нових ДЦП, яка була введена Постановою Кабінету Міністрів Ук- раїни «Про ефективне використання державних кош- тів» (пункт 12) від 11 жовтня 2016 р.;  організація партнерства З Вестінгаузом (за під- тримки та під контролем МАГАТЕ) щодо реалізації в Україні повного ядерного циклу;  виробництво атомних реакторів малої потуж- ності для енергетичної безпеки (НКМЗ, Турбоатом);  декарбонізація промисловості шляхом розвитку альтернативної та водневої енергетики;  розвиток робототехніки та мехатроніки;  виробництво екологічно і біологічно чистих харчових продуктів;  розвиток цифрових технологій — штучного ін- телекту і машинного навчання, Інтернету речей, хма- рових обчислень, віртуальної та доповненої реаль- ності, блокчейн, адитивних технологій; розвиток ін- формаційної інфраструктури на основі систем оптово- локонного та супутникового зв’язку;  підтримка переробних виробництв (металургія, розвиток фармацевтичної та сучасної високотехноло- гічної хімічної галузі, нафтохімія), реконструйованих на базі сучасних кіберфізичних технологій;  виробництво електроенергії на основі відтворю- вальних і нетрадиційних ресурсних джерел;  новітні виробництва з комплексного викорис- тання та перероблення паливно-енергетичних корис- них копалин. 4. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ 1. Промисловість у стратегічних сценаріях регіо- нального розвитку (стратегування, моделювання, орг- проєктування). 2. Спеціальні режими стимулювання промисло- вого розвитку регіонів (СЕЗ, ТПР, індустріальні, еко- та агропарки і т.д.). 3. Рекомендації з підвищення самодостатності те- риторіальних громад та підтримки найбільш вразливих верств населення. Отже, важливим підґрунтям відбудови, віднов- лення та розвитку вітчизняної промисловості є ефек- тивна система державного регулювання та управління, інструментом якої виступає оновлена промислова по- літика держави. Це потребує розробки концептуаль- них і стратегічних засад Нової промислової політики України на підґрунті модернізації, технологічного оновлення, цифровізації, енергозбереження (для всіх галузей вітчизняної промисловості), Плану заходів з її реалізації, а також розробки та прийняття відповід- них рамкових державних програм за галузями про- мисловості. Далі наведено конкретні пропозиції щодо під- тримки та розвитку енергетичної системи, машинобу- дування, металургійної та хімічної промисловості, а також можливостей збереження, залучення та вико- ристання кадрового потенціалу в усіх галузях вітчиз- няної промисловості для задоволення першочергових потреб держави під час воєнного стану. Подання та обґрунтування пропозицій відносно машинобудівної, металургійної, хімічної, легкої галузей промисловості, енергетичної системи по можливості виходили з такої логіки: 1. Опис проблем, що потребує вирішення за га- лузями промисловості; 2. Захід (механізм) підтримки національного ви- робництва, спрямованого на вирішення проблеми, що пропонується; 3. Нормативно-правові та законодавчі акти, стра- тегічні (програмні) документи, які потребують прий- няття (внесення змін) для реалізації заходу та вирі- шення проблемного питання; 4. Орієнтовний очікуваний ефект для задово- лення першочергових потреб держави в умовах воєн- ного стану. 5. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС Основними проблемами, що потребують вирі- шення у машинобудівному комплексі виступають такі: 1. Зруйновано частину потужностей великих ма- шинобудівних підприємств України. 2. Частина підприємств потребують додаткових адаптаційних ресурсів для відновлення виробництва після релокації в безпечні регіони. 3. Брак фінансових ресурсів, в т.ч. обігових кош- тів через високу вартість кредитних ресурсів, пору- шення термінів та складний, не прозорий процес від- шкодування ПДВ. 4. Використання підприємствами застарілих ви- робничих та управлінських технологій. 5. Нестача високваліфікованих кадрів, в т.ч. через значні людські втрати через війну, мобілізацію пра- цівників. 6. Внутрішній ринок потребує певної інфра- структури, достатнього фінансування інноваційно- інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання. Останні десятиріччя показали низькі обсяги прямих іноземних інвестицій, особливо в реальний сектор економіки, зокрема у машинобудування. 7. Відсутність належної мотивації та стимулю- вання праці, можливостей і умов для творчої реалізації і впровадження технічних ноу-хау у виробництво, во- єнний стан і втрати трудового потенціалу. 8. Відсутність сучасних виробничих потужностей оборонно-промислового призначення. 9. Обмежений доступ виробничих підприємств до фінансування для своєчасного реагування на виклики та відновлення господарської діяльності. 10. Обмежений доступ до фінансування проєктів розвитку високотехнологічних галузей. Для вирішення проблем у машинобудуванні і пом’якшення негативних наслідків війни необхідного реалізувати такі заходи (створити механізми) з під- тримки національного виробництва: 1. Забезпечити державну підтримку програм збе- реження та розвитку кадрового потенціалу машинобу- дівної галузі. 2. Залучити інвестиції для технологічної модерні- зації та оновлення підприємств машинобудівної галузі за допомогою залучення новітніх технологій і процесів Індустрії 4.0. 3. Запровадити податкові пільги на впровадження цифрових рішень в управлінські та виробничі про- цеси; дати можливості для кредитування під 3-4% річних для впровадження сучасних технологій у ви- робничі процеси. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 165 4. Залучити технічну міжнародну допомогу з ме- тою відбудови промисловості на нових технологічних засадах. 5. Створити відповідні умови відродження віт- чизняних машинобудівних підприємств, в теорії пе- рейти від неоліберальних напрямів економіки до нео- кейнсіанських, неокласичних. 6. Доцільно переходити до грошово-кредитної моделі фінансування на довгострокових кредитах віт- чизняних банків під гарантії держави, утримання ставки кредитування на сприятливому для креди- туємих суб’єктів рівні. 7. Для стимулювання імпортозаміщення потрібні інституційні та організаційні інновації, підтримка Урядом, застосування державної підтримки проєктів імпортозаміщення. Форми цієї підтримки можуть бути різними: пряме субсидування з бюджету; доступ до пільгових кредитів; зниження оподаткування для ок- ремих підприємств, що пропонують імпортозамі- щення; використання різного рівня митних ставок за- лежно від ступеня готовності продукту: нижчі ставки на імпорт сировини, технологій, вищі — на імпорт го- тових товарів, локалізація виробництва. 8. Дієвим напрямом розвитку промисловості, ма- шинобудування є політика імпортозаміщення, зо- крема на основі локалізації виробництва. 9. Зважаючи на те, що Україна підписала ряд міжнародних договорів щодо вільної торгівлі, слід більш детально визначити та обґрунтувати національні інтереси щодо захисту національної і економічної без- пеки, правомірність змін до закону «Про публічні за- купівлі» та можливості їх впровадження в українське законодавство. Слід розглянути можливість закріп- лення для України спеціального режиму на визначе- ний термін та можливості встановити норми локаліза- ції виробництва для державних закупівель. 10. Механізм викруткової збірки у галузі машино- будування має позитивні і негативні наслідки. Тому доцільно контролювати даний вид діяльності, а інсти- туціональні зміни у законодавстві у відношенні ви- круткового машинобудування може бути фактором розвитку та поглиблення інтелектуалізації вироб- ництва. Водночас викруткова збірка продукції, навіть високотехнологічної, не сприяє реалізації людського та інтелектуального потенціалу, не створює запиту на розвиток сектору досліджень та розробок, який є не- обхідною умовою формування високого рівня техно- логічного розвитку та інтелектуалізації. 11. Підтримка і стимулювання підприємств, які розвивають повний цикл виробництва та створення продукції із високою доданою вартістю. Необхідні ін- ституціональна база, доступність послуг та інформації для своєчасного захисту інтелектуального капіталу. У цьому сенсі удосконалення інституту інтелектуальної власності (захист авторського права та патентний за- хист для стимулювання інновацій) має бути інстру- ментом розвитку інновацій в країні. Зокрема слід від- мітити важливість патентів для стимулювання іннова- цій, оскільки вони залишають всі технічні, розвиваючі і економічні рішення в руках новаторів. 12. Національні підприємства мусять бути пріо- ритетними перед зарубіжними, однак якість продукції повинна бути високою, а ціна конкурентною. Для цього слід підвищити стандарти якості в середині кра- їни до європейських. 13. Розвиток експорту є важливим стимулюючим фактором поглиблення інтелектуалізації галузі маши- нобудування у поєднанні із розвитком внутрішнього ринку та імпортозаміщення. Розвиток експорту галузі доцільно активно розвивати після завоювання внут- рішнього ринку та укріплення конкурентних позицій галузі на ньому. Це буде сприяти технічному онов- ленню національної економіки. 14. Підвищення цифрової грамотності та розви- ток необхідних цифрових компетенцій. Дослідження свідчать, що робота інженерів у сучасних умовах та у майбутньому як ніколи стане затребуваною. Втім ін- женери багатьох країн поки відстають від прогресу но- вої ери (Індустрії 4.0, цифровізації). Людський капітал у галузі машинобудування потребує стимулювання розвитку як безпосередньо на підприємстві, для чого слід переглянути систему мотивації, так і на етапі за- лучення талановитих винахідників у ВНЗ на інженерні спеціальності. 15. Цифровізація в умовах воєнного стану (розбу- дова цифрової інфраструктури, наявності доступу до швидкісного інтернету, забезпечення безперебійного інтернет-зв’язку, розвитку цифрових навичок, затвер- дження стратегічних документів у сфері цифрового розвитку, стимулювання трансформації підприємств до цифровізації). 16. Стимулювання державно-приватного парт- нерства в країні і створення конкурентоспроможних кластерів у машинобудуванні. 17. Створення вітчизняного конкурентоспромож- ного промислового комплексу, здатного сприяти задо- воленню потреб Сил оборони України, відновлення та відбудови за наслідками бойових дій тощо. Компенса- ція відсоткової ставки за кредитами машинобудівним підприємствам, які обґрунтували свої наміри щодо спрямування кредитних коштів на збільшення інте- лектуального продукту за критерієм підвищення інте- нсивності досліджень і розробок (збільшення прямих витрат на дослідження та розробки («R&D intensity») у відсотках від виробництва (валової продукції). 18. Забезпечити локалізацію іноземних техноло- гій в Україні на засадах lend lease, тим самим збіль- шити капітальні іноземні інвестиції з метою створення нових, модернізації та нарощування існуючих вироб- ничих потужностей підприємств ОПК. 19. Розвивати партнерство держави і бізнесу в ме- жах національних проєктів оборонно-промислового комплексу; розбудова мережевих систем (індустріаль- них парків, екопарків, кластерів тощо); організація на базі АТ «НКМЗ» та «Турбоатом» спільно з компанією «Вестінгауз» виробництва атомних реакторів малої по- тужності для нової атомної енергетики України та ЄС; створення вертикальних індустріальних парків для ви- робництва продукції ОПК на базі активів вугільних шахт, що відпрацювали свій ресурс. 20. Розробити та реалізувати програму інвести- ційної привабливості на засадах публічно-приватного партнерства для внутрішнього і зовнішнього інвесту- вання; передбачити пільгове оподаткування інвесто- рів, забезпечити для них доступ до порівняно недоро- гого позикового капіталу, послуг страхування гарантій інвестицій тощо. Для реалізації заходів та вирішення проблемних пи- тань в машинобудівній галузі необхідно створити для цього сприятливі нормативно-правові та організа- ційно-управлінські умови. Це передбачає прийняття АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 166 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ (внесення змін) до нормативно-правових та законо- давчих актів, розробку та впровадження стратегічних (програмних) документів, а саме: 1. Розробка Програми відновлення потужностей і розвитку підприємств машинобудівної галузі на під- ґрунті залучення новітніх технологій і процесів Ін- дустрії 4.0 відповідно до змісту Нової промислової по- літики України, Плану заходів з її реалізації. 2. Розробка та запровадження програми бюджет- ного фінансування підготовки фахівців для сфери ма- шинобудування. 3. Корегування довгострокової промислової полі- тики держави із урахуванням вимог глобальної конку- ренції в світі, спричиненої розвитком цифрових тех- нологій, а також соціально-економічної ситуації в кра- їні, спричиненої війною. Спрямованість державної по- літики у напрямі трансформації підприємств до циф- рової економіки, передусім, на формування стійких інституціонально-правових засад і правил, які дозво- лять підприємствам здійснювати далекий горизонт планування діяльності в умовах цифрової економіки. 4. Прийняття Закону України «Про державну промислову політику», у т.ч.: реалізація статті 9 Зако- нопроєкту «Фінансова підтримка суб'єктів діяльності у сфері промисловості»; реалізація п. 1. статті 11 Зако- нопроєкту «Підтримка та стимулювання інноваційної діяльності у промисловості»: «Суб’єктам господарю- вання у промисловості для реалізації ними інновацій- них проєктів надається фінансова та інша державна підтримка органами державної влади та органами міс- цевого самоврядування шляхом: повної або часткової (до 50%) компенсації відсотків за користування кре- дитними коштами банків та інших комерційних фі- нансово-кредитних установ, які спрямовуються на реалізацію інноваційних проєктів у високотехнологіч- них і середньо-високотехнологічних галузях промис- ловості. 5. Розширення переліку Програм державної фі- нансової підтримки, що реалізуються ФРП та ЕКА че- рез операції с комерційними банками та іншими не- банківськими установами в рамках діючого законодав- ства. 6. Внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» з метою підвищення інвестиційної приваб- ливості, створення критичної та модернізації існуючих виробництв ОПК; створення нових робочих місць. 7. Внесення змін до Закону України «Про держа- вно-приватне партнерство», Закону України «Про ін- дустріальні парки». Доповнити Закон «Про індустріальні парки» стат- тями: Стаття . Спеціальні режими стимулювання уча- сників індустріальних парків. 1. До суб’єктів що знаходяться у складі індустрі- ального (промислового) парку застосовуються насту- пні заходи стимулювання: звільнення від сплати мит- них зборів імпортованих машин та обладнання, та комплектуючих до них; звільнення від податку на землю підприємств-учасників індустріальних парків; звільнення від сплати земельного збору; зниження екологічних податків (стимули з впровадження опода- ткування екологічним податком могли б надаватись у вигляді зниженої ставки екологічного податку за ная- вності у підприємства-учасника індустріального парку інновацій з екологічною складовою протягом по- переднього звітного періоду); звільнення від місцевих податків та зборів; звільнення від податку на прибуток у відношенні до створених нових робочих місць; звільнення від сплати або зниження податку на неру- хомість; зниження вартості зв’язку; застосування зни- жених тарифів на комунальні послуги; покриття дер- жавою внесків на соціальне страхування (строком до 5 років); покриття державою відсоткової ставки за кре- дитами на НДДКР; компенсація державою вартості навчальних програм, спрямованих на підвищення ква- ліфікації персоналу, в т.ч. в сфері опанування цифро- вих навичок; компенсація витрат інвесторів за підклю- чення до інженерних мереж, (енергомереж); забезпе- чення збору та утилізації відходів; надання різного виду послуг (фінансові, лізинг, кредитування, марке- тингові, виставкові послуги, охорона, управління об’єктами нерухомості тощо); повернення ПДВ, поне- сеного за витратами на будівництво; фінансування об- лаштування територій індустріальних парків; приско- рена амортизація основних фондів; надання держав- них гарантій інвесторам щодо збереження поточних умов інвестування; взаємодія учасників ІП в рамках спеціального регуляторного режиму «Єдине вікно» з широким застосуванням цифрових технологій. 2. З метою запобігання зловживанням стимулами їх кількість за вибором інвестора диференційовано об- межується у кількості 5-7-10 позицій, в залежності від обсягу інвестицій, кількості нових робочих місць, що створюються, рівня розвитку та особливостей терито- рії (грінфілд, браунфілд, невелика ОТГ, місто облас- ного значення, обласний центр, іншого призначення). Стаття. . Імпортозаміщення та локалізація. 1. Держава стимулює внутрішнє виробництво го- тових товарів через лізингові та кредитні програми які поширюються на вироблені в країні товари з високим рівнем локалізації (від 30-50 %). Важливо також нада- вати таким виробникам кредити в національній валюті на умовах, не гірших від тих, на яких їх залучають ос- новні іноземні конкуренти. Варто також передбачити податкові канікули для новостворюваного бізнесу та нових виробничих ліній уже наявних компаній. Дже- релом коштів для цього має стати посилення оподат- кування імпорту та кардинальне збільшення ренти на сировинні галузі. 2. Держава застосовує зниження, а то й повне скасування ПДВ на продукцію сировинних галузей, особливо ту, яка на 60-80%, а подекуди й більше екс- портується за кордон. Відсутність ПДВ на руди, зерно чи олійні знижуватиме їхню вартість для споживачів і переробників цих товарів всередині країни і зменшу- ватиме на 20 % прибутковість їхнього експорту в нео- бробленому вигляді. При цьому втрати для бюджету будуть незначними, а ефект для української економіки й особливо її галузей із глибшою переробкою — дуже значним. Стаття*. Пріоритетні галузі смарт-спеціалізації. 1. Пріоритетні галузі смарт-спеціалізації регіонів визначаються в Стратегіях регіонального розвитку на відповідний період, розроблених згідно з нормативно- правовими актами Кабінету Міністрів України. 2. Застосування заходів стимулювання діяльності у сфері промисловості, включених у якості пріоритет- них напрямків смарт-спеціалізації до регіональних Стратегій регіонального розвитку, здійснюється відпо- відно до п.1 статті цього закону. Очікуваний ефект для задоволення першочерго- вих потреб держави в умовах воєнного стану — розви- АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 167 ток машинобудування на засадах стійкості, техноло- гічного оновлення, цифровізації, енергозбереження; посилення стійкості економіки та впровадження соці- ально-економічних перетворень необхідних для пово- єнної відбудови. 6.МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Основними проблемами, що потребують вирі- шення для підприємств гірничо-металургійного комп- лексу виступають такі: 1. Поточне виробництво металургійних комбіна- тів становить 15%, а гірничо-збагачувальних комбіна- тів — 20% від довоєнного рівня. Близько 40% довоєн- них потужностей українського виробництва сталі зна- ходяться на тимчасово окупованих територіях або розташовані у безпосередній близькості до районів бо- йових дій. Внаслідок цього підприємства гірничо- металургійного комплексу неспроможні без підтримки держави протистояти викликам сьогодення 2. Найбільш значними загрозами та викликами виступають: — втрата зовнішніх ринків через логістичні про- блеми у зв’язку з блокадою російським агресором мор- ських портів; — нестабільне енергопостачання внаслідок ціле- спрямованого руйнування енергетичної інфраструк- тури України; — стрімке зростання тарифів на залізничні пере- везення в Україні; — фактична відсутність внутрішнього ринку та державних замовлень; — брак обігових коштів через високу вартість кре- дитних ресурсів та порушення термінів відшкодування ПДВ. Для вирішення проблем у гірничо-металургійному комплексі і пом’якшення негативних наслідків війни необхідно забезпечити скоординованість дій Верхов- ної Ради та Кабінету Міністрів України з питань збе- реження виробничого та трудового потенціалу гір- ничо-металургійного комплексу України, зокрема нормативного закріплення у рішеннях уряду антикри- зових комплексних дій, забезпечення парламентського контролю їх виконання у взаємодії з організаціями промисловців, роботодавців та профспілок. Залучення інвестицій для початку будівництва нових сучасних підприємств (здебільшого міні-мета- лургійних заводів) у більш безпечних регіонах. Із залученням міжнародних інституцій розблоку- вання морських портів для експорту продукції ГМК (розширення зернової угоди). Із залученням «Укрзалізниці», «Укравтодору», Міністерства розвитку громад, територій та інфрастру- ктури України пошук нових та удосконалення наявних каналів доставки сировини і збуту готової продукції (розширення пропускної спроможності західних транс- кордонних переходів, налагодження зв’язків із зару- біжними партнерами щодо розробки нових маршрутів поставок, наприклад, через Польщу чи Румунію, роз- ширення автомобільного парку, модернізація наявних та відкриття нових КПП для вантажних перевезень). На період дії воєнного стану запровадження мо- раторію на підвищення вартості електроенергії, газу та тарифів на залізничні перевезення для металургійних підприємств; зниження вартості залізничних пере- везень до рівня 2021 р. Запровадження мораторію на експорт метало- брухту. На період воєнного стану закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти для відбудови зруйнованих інфраструктури, підприємств, житла та розбудови ОПК у вітчизняних виробників цих товарів, робіт і по- слуг (юридичних та фізичних осіб), крім товарів, які не виробляються в Україні; викуп державою недобу- дованого житла (насамперед з готовністю понад 50%) для формування фондів службового та соціального житла за цінами, визначеними Міністерством роз- витку громад та територій України. Створення в індустріальних регіонах розгалуже- ної мережі металургійних міні-заводів (кожний по- тужністю 1-2 млн т на рік, наближених до основних місць споживання але на певній відстані від кордону з РФ) на засадах державно-приватного партнерства, із застосуванням інструментів пільгового кредитування, скасування мита на придбане імпортне обладнання, пільгового оподаткування на період освоєння вироб- ничої потужності. Зазначена мережа підприємств по- винна формуватися на принципах циркулярної еконо- міки, з мінімальними обсягами відходів виробництва та викидів парникового газу. Нормативно-правовими та організаційно-управлін- ськими умовами для цього виступають: Забезпечення Державної підтримки програм збе- реження та розвитку кадрового потенціалу промисло- вості, зокрема, гірничо-металургійного комплексу. Розробка та реалізація державної Програми збе- реження виробничого і кадрового потенціалу гірничо- металургійного комплексу України, що має включати план антикризових комплексних та адресних заходів на період воєнного часу з перспективою повоєнного відновлення. Така Програма має узгоджуватися зі змістом Нової промислової політики України, Плану заходів з її реалізації (що також потребує розробки). Розробка і прийняття Розпорядження (Поста- нови) КМУ «Про першочергові заходи з подолання негативних явищ у металургійній промисловості вна- слідок воєнних дій». Розробка і прийняття Розпорядження (Поста- нови) КМУ «Про запровадження мораторію на екс- порт металобрухту на період дії воєнного стану в Ук- раїні та на рік після його скасування». Прийняття Кабінетом Міністрів України про- грами будівництва мережі металургійних міні-заводів, виходячи із потреб обороно-промислового комплексу, машинобудівного комплексу, зокрема галузей елект- ротехнічного, важкого і транспортного машинобуду- вання, промисловості будівельних матеріалів. Вне- сення відповідних змін до Митного та Податкового кодексів України. Очікуваний ефект для задоволення першочерго- вих потреб держави в умовах воєнного стану — збере- ження гірничо-металургійного комплексу України, стан якого безпосередньо впливає на економічну без- пеку, зокрема в контексті відновлення індустріального та інфраструктурного потенціалу країни. 7. ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Основними проблемами, що потребують вирі- шення для підприємств хімічної промисловості висту- пають такі: АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 168 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 1. Частка хімічної промисловості у ВВП України становить близько 3%. У структурі промислового ви- робництва України хімічна галузь мала близько 10%. Основні проблеми: знищена транспортна інфраструк- тура підприємств, втрачені логістичні зв'язки, високі втрати кадрового потенціалу, зруйновано виробничі площі на тимчасово окупованій території, зруйнована критична інфраструктура підприємств; 2. На скорочення випуску хімічної продукції вплинули ушкодження енергетичної інфраструктури. 3. Після деокупації східних територій України повне відновлення діяльності хімічних виробництв на тих територіях значно ускладнюється. Зокрема ПрАТ "Сєвєродонецький азот" після повної зупинки, на за- старілій технологічній базі та зношеному обладнанні відновити всі виробництва буде невзмозі через руйну- вання виробництв, втрати кадрового потенціалу, си- ровинних ринків та ринків збуту тощо. 4. Суттєва залежність країни від імпортних наф- топродуктів. Для вирішення проблем на підприємствах хімічної промисловості і пом’якшення негативних наслідків війни необхідно: 1. Відновлення роботи хімічних виробництв на нових технологіях, впровадження процесів Індустрії 4.0. 2. Державна підтримка програм збереження та розвитку кадрового потенціалу хімічної промисло- вості. 3. Підтримка формування нових технологічних ланцюжків з метою виключення складових, які поста- чалися з РФ та РБ. 4. Зміна структури виробництва хімічної промис- ловості за потребами світового ринку. 5. Фінансова підтримка будівництва вантажних терміналів у прикордонних районах ЄС та великих гуртових складів хімічних товарів. 6. Реалізація програм доступного кредитування для сільського господарства, легкої промисловості, машинобудування та інших галузей, де активно спо- живається хімічна продукція. 7. Зупинення процесу деіндустріалізації еконо- міки. Впровадження фіскальних стимулів та гарантій для реалізації інвестиційно-інноваційних проектів, на- дання преференційного доступу до ресурсно-сировин- ного та паливно-енергетичного забезпечення хімічним компаніям-товаровиробникам, які задіяні у форму- ванні продуктових ланцюгів, що становлять націо- нальну безпеку. 8. Реєстрація та підтримка роботи індустріальних парків. 9. Поширення на середні та малі хімічні підпри- ємства програми «Доступні кредити 5-7-9%». 10. Надання доступу виробникам азотних добрив до закупівлі природного газу по пільговим цінам (для відвантаження сільськогосподарським товаровироб- никам та досягнення толерантних відпускних цін). 11. Організаційно-економічні та стимулюючі за- ходи з розвитку виробництва хімічних продуктів, у тому числі паливно-мастильних, пластика тощо рос- линного походження (т.зв. олеохімія). 12. Відродження виробництва кальцинованої соди. Зараз з 7 содових заводів які раніше були в Україні — не працює жоден. Вся сода, яка є провідним компо- нентом при виробництві скла для будівельних та по- бутових потреб — імпортується. З метою імпортозамі- щення існує проект відродження содового вироб- ництва і супутніх сполук (виварювальна харчова сіль "Екстра", харчова сода, хлористий кальцій, каустична сода (вапняним методом), перкарбонат натрію, синте- тична трона, миючі засоби) у м. Слов'янську).Автори проекту Державна установа "Державний науково- дослідний і проектний інститут основної хімії" (НІОХІМ, м. Харків), з багаторічним досвідом спо- рудження цих виробництв, розрахували що при дося- гненні проектної потужності 600 000 тонн соди на рік, окупність капіталовкладень складе чотири роки. Поклади місцевої сировини, за дослідженням фа- хівців, складають: сіллю понад 100 років; карбонатної сировини на понад 60 років; наявна присутність дію- чого сільпромислу і крейдового кар'єру; використання старих накопичувачів відходів, систем водопостачання і каналізації і розгалуженої транспортної мережі. Ни- зька собівартість соди, головного компоненту вироб- ництва скла забезпечить необхідний рівень рентабель- ності виробництва сталий попит на Сході України і за її межами. Орієнтовна вартість проекту 600-700 млн євро потребує урядових гарантій для інвестора. Нормативно-правовими та організаційно-управлін- ськими умовами для реалізації цих заходів виступають: 1. Імплементація нормативно-правових актів у сфері хімічної безпеки, секторальних технічних регла- ментів, практичне впровадження міжнародних та єв- ропейських стандартів на технічні вимоги до хімічної продукції та методи випробування. 2. Розробка державної Програми розвитку віт- чизняної хімічної промисловості відповідно до змісту Нової промислової політики України, Плану заходів з її реалізації. 3. Екомодернізація та декарбонізація національ- ної хімічної промисловості. 4. Реалізація норм Закону «Про засади моніто- рингу, звітності та верифікації викидів парникових га- зів». 5. Впровадження обов'язкового обліку парнико- вих газів та системи торгівлі квотами на викиди пар- никових газів. 6. Стратегування розвитку галузі з урахуванням планів реалізації проектів «блакитної» та «зеленої» хі- мії. 7. Прийняття Кабінетом Міністрів України про- грами розвитку в Україні відповідного рослинництва та створення мережі олеохімічних виробництв. Очікуваний ефект для задоволення першочерго- вих потреб держави в умовах воєнного стану — мінімі- зація наслідків впливу на галузь воєнного стану, воєн- них дій, фінансової нестабільності в умовах стрімкого зростання цін на сировину, енергоресурси і відпуск- них цін та загальної інфляції. Відновлення хімічної га- лузі після фізичних руйнувань та фінансово-еконо- мічних втрат, зниження імпортозалежності, розвиток імпортоорієнтованих виробництв. 8. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТІЙКОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ 8.1. Експорт електроенергії до європейських країн «На початку квітня державний оператор енерге- тичного сектору України «Укренерго» оголосив, що вперше з жовтня 2022 року відновлює комерційний АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 169 експорт електроенергії до сусідніх європейських країн. Ця новина широко сприймається як ще одне свід- чення того, що шестимісячна кампанія Москви з бомбардування енергетичної інфраструктури країни зазнала невдачі. Усього для експорту до Молдови 11 квітня було виділено 330 МВт граничної потужності. Лише цих об- сягів, спочатку доступних для експорту, має виста- чити, щоб повністю покрити майже половину щоден- них потреб Молдови. Очікується, що більше потужно- стей буде надано Словаччині, це, в свою чергу, може допомогти українським енергетичним компаніям по- кращити свої грошові потоки за рахунок продажу енергії з націнкою на сусідніх ринках Центральної Єв- ропи. Раніше у березні «Укренерго» та Європейська ме- режа операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E), до якої український енергетичний гігант приєднався рік тому, вирішили збільшити потужність для торгівлі електроенергією з Європою з 700 МВт до 850 МВт. Транскордонні потужності постійно пере- глядаються і очікується, що найближчими місяцями вони ще більше збільшаться, поглиблюючи інтеграцію України з європейськими ринками електроенергії. На додаток до існуючого з'єднання ENTSO-E з Молдовою, Словаччиною, Румунією та Угорщиною, Україна також має окрему ізольовану лінію електро- постачання з Польщею, яку вона сподівається розши- рити найближчими місяцями. 10 квітня для експорту електроенергії з України на захід було виділено 80 МВт потужності. Відновлення експорту енергоносіїв з України до- зволить країні закріпити прогрес, досягнутий у першій половині 2022 року у перші місяці російського вторг- нення. Україна та Молдова відключилися від російсь- ких та білоруських мереж лише за кілька годин до того, як 24 лютого розпочалося повномасштабне вто- ргнення Росії. Обидві країни були підключені до цих мереж ще з радянських часів. Менш ніж за місяць, по- при все, Україна та Молдова змогли синхронізуватися з європейською системою ENTSO-E. До червня 2022 року Україна навіть почала експортувати елект- роенергію до сусідніх Румунії та Словаччини. Цей експорт енергії виявився популярною інно- вацією для всіх сторін. Принципово важливо, що вони забезпечили українським енергетичним компаніям, що переживають труднощі, такі необхідні додаткові доходи. Падіння внутрішнього попиту всередині Ук- раїни дозволило вітчизняним виробникам постачати дешеву електроенергію своїм європейським сусідам – країнам, у яких ціни минулого літа були вдвічі-втричі вищими, ніж в Україні. Коли у жовтні 2022 року Росія розпочала кампа- нію ракетних ударів по цивільній інфраструктурі Ук- раїни, український уряд вирішив тимчасово призупи- нити експорт у рамках зусиль щодо підтримки вразли- вої внутрішньої енергетичної системи країни. Нещо- давно встановлений міжсистемний зв'язок ENTSO-E відіграв життєво важливу роль у забезпеченні енерге- тичної безпеки України в зимові місяці, коли тривала 1 Сабадус О. Україна відновлює експорт енергії до сусідніх країн. Про що це говорить. URL: https://nv.ua/ ukr/opinion/ukrajina-vidnovlyuye-eksport-energiji-do- susidnih-krajin-ukrenergo-50317328.html. 2 Вплив енергетичних обмежень на функціонування промисловості України. URL: https://niss.gov.ua/news/ кампанія російських бомбардувань, дозволивши Укра- їні змінити напрямок потоків та імпортувати електро- енергію з Центральної Європи. Це допомогло ком- пенсувати втрати внутрішнього виробництва електро- енергії, спричинені російськими авіаударами. Віялові відключення електроенергії, запровадже- ні в зимові місяці для стабілізації української енерго- системи, закінчилися, і ситуація в енергетичному сек- торі загалом, схоже, стабілізувалася. Почасти це по- в'язано з ефективними контрзаходами, запровадже- ними Україною протягом останніх шести місяців для захисту та ремонту енергетичної інфраструктури кра- їни. Це також пов'язано з низьким сезонним попитом, а також із збільшенням виробництва відновлюваної енергії та гідроелектроенергії. Це означає, що принаймні до початку літнього сезону, коли у графіку стоїть планове технічне обслу- говування українських АЕС, Україна має бути в змозі забезпечити сусідні європейські країни дешевшою електроенергією. Це може допомогти трохи полег- шити ситуацію на напруженому європейському ринку, який все ще зазнає труднощів через навмисне припи- нення постачання газу Росією протягом більшої час- тини 2022 року. Ризик подальших російських авіаударів з енерге- тичної інфраструктури України, звісно, ще не можна виключити. Атаки в зменшеному масштабі продовжу- ються, тоді як залишаються побоювання, що Москва може зробити нову велику кампанію в найближчі мі- сяці, особливо після того, як нещодавно стався витік документів, що вказують на те, що українська ППО, можливо, вичерпує запаси боєприпасів – їх залиши- лося критично мало. На даному етапі очевидно, що путінська кампанія зимових бомбардувань не змогла досягти своєї мети – вивести з ладу українську енергетичну систему та зму- сити країну сісти за стіл переговорів. Навпаки, Укра- їна пережила, здається, найсуворішу зиму в сучасній історії країни і тепер може відновити експорт енерго- носіїв до Європейського Союзу»1. Основними проблемами, що руйнують і знижують енергетичну стійкість вітчизняної промисловості в умовах війни є такі: 1. Масовані обстріли російськими військами об’єктів енергетики й енергетичної інфраструктури України наприкінці 2022 р. завдали суттєвого нега- тивного впливу на функціонування більшості підпри- ємств та галузей промисловості, у т.ч. металургійної, машинобудівної, хімічної 2. 2. У металургійній галузі через обмеження енер- гопостачання про тимчасове зупинення більшості ви- робничих процесів до стабілізації енергозабезпечення в кінці листопада 2022 р. оголосили металургійний комбінат «Каметсталь» групи «Метінвест»; ПАТ «Ар- селорМіттал Кривий Ріг». Скоротила потужності «Ferrexpo» (на кінець 2022 р. компанія зменшила виро- бництво окатишів на 64,2 %порівняно з попереднім кварталом). За підсумками 2022 р. скорочення вироб- ництва чавуну становило 69,8%, сталі — 70,7%, про- кату — 72% порівняно з показниками 20213. Падіння komentari-ekspertiv/shchodo-vplyvu-enerhetychnykh- obmezhen-na-funktsionuvannya-promyslovosti. 3 Результати діяльності металургійної галузі України за 12 місяців 2022 р. Укрметалургпром. 2023. 10 січ. URL: https://www.ukrmetprom.org/rezultati-diyalnosti- metalurgiynoi-14/. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 170 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ виробництва поглибилось наприкінці 2022 р.: змен- шився попит на металопродукцію з боку інших секто- рів економіки, змушених скоротити або зупинити ви- робництво через нестабільне енергопостачання 1 . За оцінками експертів галузі, у разі стабілізації енергоси- стеми темпи падіння виробництва у металургійній промисловості в 2023 р. можуть уповільнитися й ста- новити 58%2. 3. У хімічній промисловості енергетичні обме- ження вразили насамперед підприємства основної хімії, мінеральних добрив, гумових виробів та інші енергоємні виробництва. Після початку повномасш- табного вторгнення в Україні продовжили працювати лише два великих заводи з виробництва добрив — чер- каський ПрАТ «Азот» та ПрАТ «Рівнеазот». У жовтні 2022 р. внаслідок ракетної атаки по об’єктах енерге- тичної інфраструктури відбулася аварійна зупинка ос- новних цехів ПрАТ «Рівнеазот» — з виробництва аміаку, азотної кислоти, вапняково-аміачної селітри й аміачної селітри; завод не працював кілька тижнів. 4. Необхідність розвивати розподілену енерге- тичну систему, відповідне обладнання та апаратні за- соби розподілу енергії для генерації енергії малої по- тужності, у тому числі безпосередньо її споживачами. «Основні проблеми з енергосистемою почалися ще до війни і пов’язані були з хаотичним розвитком пе- реривчастої генерації (VRE; з сонця та вітру). Ще тоді Укренерго говорило про «вугільно-зелений парадокс», коли для балансування відновлювальних джерел енер- гії обмежувались «зелені» атомні блоки та включалися «брудні» вугільні. У 2021 році Укренерго оцінювало нестачу балансуючих потужностей в 2 ГВт, а по- шкодження значної частини ТЕС збільшила це дефі- цит до 4,5 ГВт. І атомні блоки зовсім не підходять для рішення цієї проблеми. А проблема гнучкості та ба- лансування буде тільки зростати. Особливо прийма- ючи до уваги плани України значно збільшити VRE. У всьому світі є декілька напрямків підвищення гнучкості енергосистем для інтеграції зростаючої долі VRE: модернізація електромереж, керування попитом, диспетчерізоване виробництво електроенергії (ТЕС, гідро, газові електростанції) та системи накопичення е/е. Системи накопичення енергії є критично важли- вим компонентом гнучкості сучасних електромереж. Вони дозволяють накопичувати надлишкову енергію в періоди низького попиту та вивільняти в періоди ви- сокого, підвищуючи ефективність і надійність енерго- системи. Останнім часом в пресі багато уваги приділяється системам накопичення/зберігання енергії. Але в ос- новному дискусії ведуться про літій-іонні акумуля- торні системи накопичення енергії (battery energy storage, BESS), хоча вони є лише одним з існуючих видів накопичувачів енергії. Існує багато різних сис- тем зберігання енергії, які часто класифікуються за терміном зберігання енергії (системи коротко-, середньо- та довгострокового зберігання), та також формою енергії, що зберігається в системі. Системи зберігання можна розділити на меха- нічні (насосні гідроелектростанції, накопичувачі енер- гії стисненого повітря, маховики), електрохімічні (свинцево-кислотні, літій-іонні або нікель-кадмієві батареї, redox-flow батареї, технології power-to-gas), електричні (конденсатори, суперконденсатори та над- провідні магнітні накопичувачі енергії), термохімічні, хімічні (водневі паливні елементи) та накопичувачі теплової енергії. Кожна з них має свої переваги та не- доліки, тому вони часто як конкурують, так і допов- нюють одна іншу. Наразі переважна більшість (96%) світових аку- мулюючих потужностей припадає на насосні ГАЕС (PHS). Нижче наведені встановлені потужності та кількість існуючих проектів для різних технологій збе- рігання станом на 2019 рік (табл. 1). Таблиця 1 Встановлені потужності та кількість існуючих проектів для різних технологій зберігання станом на 2019 рік Інфографіка: DOE global energy storage database 2019. Насосні гідроакумулюючі електростанціі (PHS) – це зріла технологія, яка використовується протягом 1 Українські металурги в листопаді 2022 року виро- били 222 тис. т прокату. URL: https://gmk.center/ ua/news/ukrainski-metalurgi-v-listopadi-2022-roku-virobili- 222-tis-t-prokatu/. багатьох десятиліть і добре підходить для середньо- та довгострокового зберігання енергії, та має доволі 2 Єрмоленко Г. Стан діяльності ГМК України за пі- дсумками 11 місяців 2022 року. GMK.Center. 2022. 26 груд. URL: https://gmk.center/ua/posts/stan-diyalnosti- gmk-ukraini-za-11-misyaciv-2022-roku/. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 171 високий загальний ККД циклу зберігання до 80%. Ця технологія передбачає використання надлишкової електроенергії для перекачування води з нижчого ре- зервуара до вищого резервуара, де вона зберігається як потенційна енергія. Коли потрібна електроенергія, вода повертається в нижній резервуар, обертаючи тур- біни та виробляючи електроенергію. Відповідно до не- щодавнього звіту Національної лабораторії відновлю- ваної енергії, PHS має найменшу приведену вартість електрики (LCOE), що робить його однією з найбільш економічно ефективних доступних технологій збері- гання енергії. Але реалізація проектів ГАЕС вимагає наявності необхідного рельєфу та достатньої кількості водних ресурсів. І Україна має унікальні можливості для реа- лізації цієї технології. Ще з 80-х років на річці Дністер у Чернівецькій області будується найбільша гідроаку- мулююча станцію в Європі — Дністровська ГАЕС, проєктна потужність якої у турбінному режимі має становити 2 268 МВт (сім гідроагрегатів по 324 МВт, що зробить її 7-ю за потужністю ГАЕС у світі). Але, на жаль, строки її повного будівництва постійно пере- носяться через хронічний брак коштів Укргідроенерго, встановлене ПСО (обмеження в тарифі) та борги ДП «Гарантований покупець». Наразі оголошені плани будівництво останньої третьої черги, яке продовжиться 7 років та має додати ще 1000 МВт потужності зберігання. Цікаво, що Укр- гідроенерго оцінило вартість будівництва черги на 1 Гвт в $1 млрд, що в 5−8 разів дешевше будівництва одного атомного блоку на 1 ГВт. Крім того, Укргідро- енерго також є плани будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1 000 МВт. В Україні є значні потреби у розвитку гнучкості енергосистеми. Озвучені плани Міністерства Енерге- тики з будівництва нових атомних блоків не вирішує зростаючу проблему балансування VRE і реалізація їх є доволі складною через високу вартість реалізації — від $50+ млрд. Тому Міністерству доцільно докласти максимум зусиль для найскорішого закінчення будів- ництва Дністровської ГАЕС та почати активно реалі- зовувати Канівську ГАЕС, що додасть 2 ГВт балансу- ючих та акумулюючих потужностей. А також буде коштувати на порядок менше»1. «Надлишкові потужності ГТС – можливості для балансування ОЕС та зберігання енергії. Останніми роками обсяг транзиту та внутрішнього споживання газу постійно зменшується. А вже через кілька років, після повної відмови Європи від російського газу, транзит повністю припнеться. Зважаючи на те, що на- разі транзит складає до 80% сукупного доходу Опера- тора ГТС (ОГТСУ), потрібно вже зараз шукати мож- ливості для скорочення витрат на підтримку зайвої ін- фраструктури та для додаткового доходу. Інакше буде необхідно в рази збільшити тариф на транспортування газу для місцевих споживачів, що було б нелогічно та неправильно. Споживач не має платити за підтримку надлишкових потужностей ГТС. Тому перед Операто- ром ГТС у середньостроковій перспективі стоять три основні завдання: 1 Макогон С. Міненерго хоче будувати атомні блоки, але є краща альтернатива. URL: https://biz.nv.ua/ukr/ experts/v-ukrajini-planuyut-pobuduvati-9-atomnih- 1. Перепрофілювання — знайти можливості для корисного використання надлишкової інфраструктури ГТС. 2. Оптимізація (консервація/ліквідація) непотріб- ної частини інфраструктури ГТС, яку неможливо перепрофілювати. 3. Модернізація — привести до ладу те, що зали- шиться в експлуатації. Така програма розроблена і по- ступово впроваджується. Основним пріоритетом для держави, як власника ГТС, має стати економічне обґрунтоване перепрофі- лювання надлишкових потужностей ГТС. Є публікації про можливість перетворення частини надлишкових компресорних станцій (КС) у майданчики для нових газових електростанцій, які так потрібні для балансу- вання енергосистеми України. Вони вже визначені та погоджені з Укренерго. Вже є можливість розташувати 400 МВт газової генерації. Загалом на базі ОГТСУ можливо побудувати до 2 ГВт балансуючих газових електростанцій. Ще до війни дефіцит балансуючих по- тужностей оцінювався в 2 ГВт, що значно обмежувало розвиток та інтеграцію додаткових «зелених» потужно- стей: сонячних та вітрових електростанцій. Крім розвитку децентралізованої балансуючої га- зової генерації, ГТС можна використовувати для збе- рігання надлишкової енергії з подальшим використан- ням у години пікового споживання. З деякими моди- фікаціями існуючі газопроводи та КС можна вико- ристовувати для створення накопичувачів енергії на стисненому повітрі (CAES), а також для вироб- лення водню або синтетичного метану з надлишкової енергії ВДЕ для їх подальшого зберігання та транс- портування. Відновлювані джерела енергії стають все більш поширеними, тому зберігання енергії є критично важ- ливим для забезпечення стабільного та надійного енергопостачання. Водень і синтетичний метан, які можна виробляти з відновлюваної електроенергії за допомогою електролізу або іншими методами, можна зберігати в трубопроводах і використовувати за по- треби для доповнення відновлюваних джерел у пері- оди низької генерації. Більша частина існуючої інфра- структури ГТС може бути перепрофільована для цього, що допоможе прискорити впровадження чис- тих джерел енергії. Ще одним потенційним використанням ГТС є уловлювання та зберігання вуглецю (CCS). У зв’язку зі зростаючою потребою у скорочення викидів парни- кових газів і пом’якшення кліматичних змін, техноло- гія CCS стає важливим інструментом для зменшення викидів вуглекислого газу (CO2). Трубопроводи та КС можуть використовуватися для транспортування CO2 до місць його подальшого зберігання у виснажених нафтових та газових родовищах під землею. Це запо- бігає зміні клімату. Кооперація з ЄС в цьому напрямку має значний потенціал. Але повернемось до технології CAES. Вона пе- редбачає використання надлишкової енергії для стис- кання повітря та його зберігання в підземних схови- щах або газопроводах, з наступним випусканням по- вітря для виробництва електроенергії, коли це необ- energoblokiv-sergiy-makogon-poyasnyuye-chomu-ce-pogana- ideya-50317001.html. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 172 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ хідно. Зайві КС ГТС з електроприводом могли б ви- користовуватися для стиснення повітря, а надлишкові трубопроводи — для його тимчасового зберігання. Ця технологія вже давно реалізована та має значний по- тенціал для забезпечення масштабного рішення для накопичення енергії. Одним із найвідоміших прикла- дів CAES є станція Huntorf, розташована у Німеччині. Це перша в світі комерційна станція, яку побудували наприкінці 1970-х. У непікові години надлишок енер- гії з мережі використовується для стиснення повітря та зберігання його в підземній соляній каверні. Коли потреба в енергії висока, стиснене повітря випуска- ється та використовується для живлення газової тур- біни, яка приводить в дію генератор для виробництва електроенергії. Huntorf має потужність 290 МВт і може постачати електроенергією близько 75 000 домогоспо- дарствам. Іншим прикладом CAES є станція McIntosh в США, що була побудована у 1991 році. Її потужність складає 110 МВт, що достатньо для забезпечення еле- ктроенергією близько 26 000 домогосподарств протя- гом 26 годин. Ще один німецький проект Adele потужністю 200 МВт, був введений в експлуатацію в 2013 році. Ця станція зможе забезпечити резервну потужність за дуже короткий час і замінити 40 найсучасніших вітро- вих турбін протягом п’яти годин. Дослідження, проведене Ліверморською націо- нальною лабораторією імені Лоуренса в Каліфорнії (США), запропонувало систему CAES з використан- ням трубопроводу. А в українських реаліях пріоритет- ним є саме використання частини надлишкових ма- гістральних газопроводів ГТС у якості резервуара для зберігання повітря під тиском. Наявність великої кіль- кості надлишкових КС з електроприводом дозволить значно зменшити вартість реалізації такого проєкту. Перепрофілювання існуючої газотранспортної інфраструктури, у тому числі для використання її для зберігання енергії, має значний потенціал. Але реалі- зація таких проектів вимагає створення сприятливих економічних умов для систем зберігання енергії, а та- кож стабільного та прогнозовано державного регулю- вання. Крім того, бажано в умовах повоєнного відно- влення залучення у такі проекти західних партнерів на умовах міжнародно-державно-приватного партнер- ства, які володіють відповідними технологіями та до- свідом. Вироблення водню чи синтетичного метану, транспортування СО2 та розбудова CAES може допо- могти не лише перепрофілювати надлишкові потуж- ності ГТС, але й з розумними витратами побудувати більш стабільне, надійне, децентралізоване та стале енергетичне майбутнє»1. 8.2. Циркулярні біоенергетичні кластери на прикладі виробництва біометану Війна в Україні не лише перевернула з ніг на го- лову незліченну кількість життів, а й змушує змінюва- тися бізнес-моделі, ще більше завдавши шкоди вже ослабленим пандемією звичним бізнес-процесам. 1 Макогон С. Надлишкові труби. Як використати ук- раїнську ГТС для генерації електроенергії. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/yak-vikoristati-nadlishkovi- Зміни на енергетичному та виробничому фронті. Су- часна ситуація є безпрецедентною не тільки в Україні, але й у світі. Бізнес індустрія переживає шок. Ніхто не був готовий до ще більшого економічного удару, ніж під час пандемії. Навіть компанії, які ведуть невели- кий бізнес у регіонах, усвідомлюють важливість біль- шої кількості регіональних чи місцевих виробничих центрів. Багато великих підприємств прагнуть верти- кальної інтеграції, щоб подолати збої через кризу між- народних постачань. США та Європа планують виді- лити десятки мільярдів доларів на підтримку власних галузей у спробі зменшити залежність від азіатських виробників. Головним напрямком змін бізнес-моде- лей є шлях до власного виробництва та розвиток не- залежності від міжнародних поставок. Проблема накопичення мулових осадів має гло- бальний характер — їх площа на території України складає більше 1,5 тис. га (15 км2, що еквівалентно площі невеличкого міста або селища), а обсяг накопи- ченого осаду станом на сьогодні перевищує 150 млн т, до яких щороку додається ще 5 млн т нових осадів. Проєкт Плану відновлення України передбачає будів- ництво комплексів отримання біогазу з осаду стічних вод. Завдяки зневодненню мулу вдасться водночас зменшити його обсяги в 5 разів та підготувати до по- дальшої термоутилізації, вироблення біогазу та елект- роенергії. Отже, реалізація ініціативи дозволить роз- в'язувати проблеми екологічного характеру і спри- ятиме впровадженню енергоефективних рішень. Варто додати, що у червні 2022 року набрав чинності Закон України "Про управління відходами", який має ство- рити передумови для розв'язання проблеми з відхо- дами (в тому числі питання переобтяжених мулових сховищ) та підкріпить наше прагнення набути член- ства в ЄС конкретними діями. Європейська спільнота вбачає у виробництві біометану та біогазу важливу складову формування майбутнього енергетичного мі- ксу. Сукупне виробництво біогазу та біометану в ЄС у 2021 році склало 18,4 млрд м3, що становило 4,5% спо- живання газу в Європі, за даними Європейської біога- зової асоціації. Період з 2014 по 2021 роки супрово- джувався стабільним зростанням кількості біогазових установок у Європі та ознаменувався переходом від використання енергетичних культур до сільськогоспо- дарських відходів, твердих побутових органічних від- ходів та, зокрема, осаду стічних вод. Станом на 2017 рік у Європі вироблялося близько 8% загальної потреби в енергії саме зі стічних вод. Згідно з даними Європейської біогазової асоціації, у 2021 році цей по- казник зріс майже вдвічі порівняно з попередніми да- ними – 13% потреби в сировині було покрито саме завдяки виробництву біогазу (7%) та біометану (8%) з осаду стічних вод. Такі цифри свідчать про успішність та перспективність розвитку цього напрямку. Для при- кладу – на практиці втілюють проєкт з виробництва біогазу та теплової енергії з осаду очисних споруд у Франції: компанія з управління відходами та водними ресурсами Suez Groupe SAS побудувала завод з вироб- ництва біометану на станції очищення стічних вод. Наразі він постачає до комунальної газової мережі 2,3 млн м3 біометану на рік та забезпечує теплом 2500 будинків Марселя. Вбачаючи перспективність роз- gazoprovodi-dlya-generaciji-zapasu-energiji-v-ukrahni- ostanni-novini-50308146.html. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 173 витку цього напрямку, зауважимо, що тенденція до виробництва біометану лише посилюватиметься — він є універсальним енергоносієм, придатним для низки секторів, включаючи транспорт, промисловість, енер- гетику, опалення. Це можливість замістити частково імпорт газу, а також сприяти розвитку місцевої еконо- міки, створюючи додаткові робочі місця. Циркулярні біоенергетичні кластери здатні забез- печити міста енергією, вирішити проблеми з відхо- дами та сприяти сталому розвитку громад. В Україні в умовах війни 2023 р. підключено до газорозподільних мереж перший завод із виробництва біометану. Завод вироблятиме 3 млн м3 біометану на рік та забезпечу- ватиме енергоресурсом 1 500 споживачів. Це історична подія для газового ринку не тільки України, але й Єв- ропи, яка дає старт новій галузі та має перспективу розвитку. І ось чому. Це унікальний кейс для Європи. Жодна країна в світі не має такого початку розвитку ринку біометану, коли в умовах війни та щоденних терористичних обстрілів, країна запускає нові вироб- ництва енергії та забезпечує свою енергонезалежність. Також символічно, що перший біометан з’явився саме на Чернігівщині, тобто у регіоні, який одним із пер- ших зазнав вторгнення, окупацію та руйнування. І що саме тут виникає перший завод із виробництва еколо- гічного замінника природного газу, який використо- вується як вид зброї та геополітичного впливу на Єв- ропу. Варто підкреслити, що природний газ, в умовах війни та значних руйнувань енергосистеми України, дуже часто залишався чи не єдиним стабільним дже- релом енергії взимку 2022-2023 рр. Так, зокрема, ста- лося і у Чернігові. Саме тому наявність повноцінного замінника природному газу, який до того ж виробля- ється локально і його постачання не залежить від ви- добутку чи імпорту, є неоціненною перевагою біо- метану. Фактично це є принципова зміна роботи газової екосистеми, коли з метою підвищення резільєнтності економіки до звичного нам природного газу видобу- того з-під землі та транспортованого через усю країну, додається локальне джерело енергії, яка може вироб- лятися в будь-якому регіоні, і там же споживається. Ми вважаємо, що формування циркулярних кластерів з виробництва біометану та закачування його у газо- розподільні мережі є найбільш економічно ефектив- ним рішенням для виробників біометану. Зараз в Ук- раїні паралельно будується декілька заводів з вироб- ництва біометану із приєднанням саме до газорозпо- дільних мереж. Чому? По-перше, газорозподільні ме- режі є доволі розгалуженими, тому є більше можливих точок приєднання ближче до об'єктів виробництва біометану; по-друге, робочий тиск в цих мережах є технологічно співставним із виробництвом біометану, що не потребує закупівлі додаткових компресорів; по- третє, процедура підключення є технологічно зрозумі- 1 Гоцик І. Керівник проектів декарбонізації РГК. Перший український біометан: Чому це унікальний дос- від і як працюватиме? URL: // https://biz.nv.ua/ukr/ experts/noviy-zavod-biometanu-v-ukrajini-yak-pracyuye-ta- chomu-ce-unikalniy-dlya-yevropi-dosvid-50320108.html. Ільїн А. Кури і свині проти Газпрому. Як в Україні народжується ринок біометану і чи є в цього бізнесу шанс заробляти в ЄС. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/biogaz- v-ukrajini-shcho-ce-osoblivosti-virobnictva-biometanu- pershiy-zavod-i-yak-zaminiti-gaz-iz-rf-50322202.html. лою і прозорою, оскільки вона вже відпрацьована на перших проєктах і далі відбуватиметься стандартно1. Розмірковуючи над проектами в цій сфері важ- ливо розуміти і зважити наступне: 1) поріг входу в бізнес складає від 4 млн євро, і на відміну від інших відновлювальних джерел енергії, як-то сонця, вітру, гідроенергії, потребує наявності місцевої сировини для виробництва біометану; 2) паралельно із наяв- ністю місцевої сировини принципово важливим також є й питання фізичного постачання та продажу вироб- леного біометану. Можна мати землю, сировину і за- вод, проте не мати місцевих споживачів цього газу в радіусі 10-15 км; 3) місцева сировина може доставля- тись на біометановий завод з відстані 30-40 км, але необхідність побудови 10 км газопроводу для під'єд- нання до газової мережі може погіршити економіку проекту, проте, в загальному CAPEX проєкту, приєд- нання до мереж складає в середньому до 10−15%; 4) є певні особливості та нюанси із сезонністю спожи- вання газу в обраній місцевості. Не в кожній точці під- ключення можливо видавати біометан в мережу в се- зон низького споживання, а це весною-влітку. Але іс- нують технічні рішення даного питання і можливе опрацювання системного вирішення на державному рівні2. Для вирішення проблем, які перешкоджають енер- гетичній стійкості вітчизняної промисловості в умовах війни необхідно: 1. Розвивати розподілену енергетичну систему, виробництво відповідного обладнання та апаратні за- соби розподілу енергії для генерації енергії малої по- тужності. 2. Модернізувати та відбудувати систему енерге- тичного забезпечення промислових виробництв за принципом «краще, ніж було» (build back better). Це сприятиме забезпеченню енергетичної стійкості вітчи- зняної промисловості; 3. Сприяти широкому використанню систем розосередженої генерації енергії, розумних мереж (SMART-grids), диверсифікованих енергетичних ре- сурсів та відповідної інфраструктури у промисловості, задіяння альтернативних ресурсів енергозабезпечення, що досі не використовувались або використовувались недостатньо. Важливим є те, що вже запроваджено ввезення без оподаткування ввізним митом та ПДВ ге- нераторів, «Starlink», іншого обладнання для енерге- тики завдяки ухваленню відповідних законів України. Також розширено список імпортних товарів, які заво- зяться до України без сплати ввізного мита та ПДВ, обладнання, яке має допомогти країні подолати на- слідки енергетичної кризи (генератори, акумулятори тощо); пізніше до переліку додано комплектування для виготовлення енергетичного обладнання, що сти- мулюватиме виробництво такого обладнання в Укра- їні. Безус В. Голова Державного агентства з енерго- ефективності та енергозбереження України (Держенерго- ефективності). Біоенергетичні кластери: рецепт сталого розвитку міст. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/ 2023/01/25/696334/. 2 Гоцик І. Керівник проектів декарбонізації РГК. Перший український біометан: Чому це унікальний дос- від і як працюватиме? URL: https://biz.nv.ua/ukr/ experts/noviy-zavod-biometanu-v-ukrajini-yak-pracyuye-ta- chomu-ce-unikalniy-dlya-yevropi-dosvid-50320108.html. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 174 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 4. Сприяти поширенню позитивного вітчизня- ного досвіду забезпечення енергетичної стійкості в умовах війни — для стабілізації ситуації з енергозабез- печенням черкаський «Азот» та «Рівнеазот» оптимізу- вали виробничий процес, запровадили низку техноло- гічних рішень щодо енергозбереження. Малі підпри- ємства хімічної галузі завдяки меншій енергоємності та можливостям диверсифікації енергопостачань змогли краще адаптуватися до енергетичних обме- жень. 5. Державне замовлення та пільгове кредитування для підприємств галузі електротехнічного машинобу- дування щодо розробки, освоєння виробництва та ви- пуск у необхідному обсязі обладнання та устаткування для потреб створення розгалуженої системи розподі- леної енергетики. До такої продукції галузі відносяться генератори електрики з використанням відновлюва- них джерел, засоби акумулювання енергії, конт- рольно-вимірювальне устаткування, обладнання та устаткування для розподільчих енергетичних мереж на базі цифрових технологій (т.зв. smart grid). Стимулю- вання надходження іноземних інвестицій в розвиток відповідних електротехнічних виробництв. 8.3. Відродження атомно-промислового комплексу. Розвиток, нові технології та горизонти Експлуатуючи існуючі енергоблоки, Україні надто важливо стежити та брати безпосередню участь у розвитку нових технологій, а також впроваджувати їх. Міністр енергетики анонсував будівництво 9 атом- них енергоблоків та 20 малих модульних реакторів. При цьому 2 атомні блоки планується побудувати до 2030 року за $10 млрд. Серед основних напрямів можна зазначити: 8.3.1. Нові технології Перший – це сучасні технології, які дозволяють модернізувати, збільшувати ефективність, здійснювати заміну уже діючих енергоблоків, в тому числі на агре- гати малої потужності, підвищувати їхню безпеку та подовжувати термін експлуатації. Бажано здійснювати це на вітчизняній машинобудівній базі з залученням сучасних технологій США та Канади. Такі підприєм- ства в Україні є і зараз виготовляють окремі елементи арматури та устаткування для атомних реакторів. Про- ект побудови енергоблоків на українських атомних станціях американською компанією Westinghouse є стратегічною перспективою та знаходиться у стадії реалізації. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко. «Цей проект є, він підписаний. Дійсно, він є у стадії реалізації. Ми прийняли відповідне рі- шення щодо підготовки проектної документації щодо цього. Меморандум передбачає побудову дев’яти таких блоків, але зараз ми говоримо про перший етап — два блоки вперше за американською технологією компанії Westinghouse. Це ті блоки, які компанія Westinghouse виготовляє, вони високої потужності», — сказав мі- ністр1. Він наголосив, що зведення одного блока зай- 1 Іванов О. Дев’ять нових енергоблоків. Міненерго розкрило подробиці домовленостей з Westinghouse. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/ukrajina-zbuduye-dev-yat- energoblokiv-za-amerikanskoyu-tehnologiyeyu-ugoda-z- westinghouse-50305663.html. має до п’яти років. «Надалі ми будемо виводити з екс- плуатації старі російські технології, це ми будемо ро- бити. Але це не розв’яже питання на наступний опа- лювальний сезон (через ракетні удари РФ по енерге- тичній інфраструктурі — ред.), тому ми говоримо, що це стратегія», — сказав Галущенко. Як повідомлялося, контракт між НАЕК Енергоа- том та американською Westinghouse Electric Company на розробку оновленого техніко-економічного об- ґрунтування будівництва двох блоків AP1000 на Хмельницькій АЕС було підписано у липні 2022 року. У січні 2023 року Кабмін ухвалив розпорядження про організаційні заходи щодо будівництва цих енергобло- ків. Україна може стати постачальником ядерного па- лива для країн Європи, які хочуть відмовитись від його закупівель у РФ. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко, який відвідав підприємство, де ви- роблятимуть ядерне паливо для українських атомних енергоблоків, а згодом і для експорту до інших країн. Як повідомили у міністерстві, сьогодні в Європі пра- цюють 17 блоків ВВЕР-440, які поки що не мають аль- тернативи російському паливу. Україна своєю чергою вже розпочала виробництво складових частин палив- них блоків ВВЕР-1000, а згодом почне виробництво палива і для блоків ВВЕР-440. Проект реалізується НАЕК Енергоатом у рамках співпраці з американсь- кою компанією Westinghouse. «На жаль, багато євро- пейських країн залишаються залежними від російсь- ких ядерних технологій. Водночас Україна, відмовив- шись від російського ядерного палива, перевела свої атомні енергоблоки на ядерне паливо американського виробника Westinghouse. Здійснити такий перехід та- кож виявили бажання Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія. І в перспективі Україна може стати постача- льником ядерного палива для цих країн», — зазначив Галущенко. За словами міністра, на виробничій лінії україн- ського підприємства вироблятимуться тепловидільні збірки ядерних реакторів атомних електростанцій. У 2023 році планується завершити ліцензування і вийти на промислове виробництво хвостовиків, а 2024 ро- ку — на промислове виробництво голівок для палив- них касет. Зазначені компоненти будуть використову- ватись для виробництва ядерного палива для потреб Енергоатома на підприємстві Westinghouse у місті Ве- стерос у Швеції. Президент НАЕК Енергоатом Петро Котін додав, що за планом на створення власної лінії з виробництва ядерного палива Енергоатом планує вийти за три роки. «Сьогодні наші фахівці-ядерники спільно з аме- риканськими партнерами працюють над тим, щоб ви- тіснити Росію зі світового ринку ядерних техноло- гій», — заявив Галущенко2. Як повідомлялося, до кінця 2023 року всі українські АЕС зможуть перейти на аме- риканське ядерне паливо. «Ядерна гра надовго. У лютому завершилося ба- гаторічне шоу з корпоратизацією НАЕК «Енергоа- том», яке розпочалося ще за Януковича. Але тоді дру- гим етапом передбачався подальший дерибан потоків 2 Іванов О. Через три роки. Україна почне виробляти ядерне паливо і для власних АЕС, і для Європи. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/atomna-energetika-ukrajina- pochne-viroblyati-vlasne-yaderne-palivo-cherez-tri-roki- 50311327.html. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 175 нової компанії, з роздачею вершків і корінців у пра- вильні руки. Нині все прозаїчніше: корпоратизація — один із маяків для кредитування країни Міжнародним валютним фондом. І загалом енергетиці від неї ні хо- лодно, ні жарко… Особливої користі немає, але й шкоди теж, і здаля нагадує звичні для Заходу прак- тики. Сам «Енергоатом» (перед першим читанням у парламенті) намалював презентаційку, що «звична для великих інвесторів корпоративна структура «Енерго- атому» залучить десятки мільярдів доларів» в анонсо- вані (влітку 2022 року) нові проєкти. Фраза була абсо- лютно ритуальною, та й згадані проєкти між першим і другим читаннями благополучно порізали до більш нормального рівня. Як щодо кількості, так і щодо термінів… Замість міфічних прожектів будівництва дев'яти нових енергоблоків, причому перший обіцяли бук- вально через чотири-п'ять років, у прийнятому Кабмі- ном плані фігурують наразі лише два-три нові реак- тори. Терміни теж стали реальнішими — тепер це 2030- 2032 роки. Причому зі зрозумілим застереженням: «на терміни може вплинути перебіг воєнних дій». Дев'ять блоків (спочатку йшлося про п'ять) — ре- зультат гарячого бажання керівництва НАЕК виручити свого стратегічного партнера компанію Westinghouse і затаритися в неї (фактично) неліквідом. Американська компанія Westinghouse в 2010-х ро- ках почала будувати в Штатах чотири атомні блоки. Організувати процес доладно не змогли, у результаті будівництво дуже затягнулося і стало багаторазово до- рожчим. Два атомні блоки взагалі скасували, сама компанія опинилася на межі банкрутства та змінила акціонерів (замість японської Toshiba ним стала ка- надська інвесткомпанія). За умовами врегулювання боргів, у Westinghouse було зобов'язання продати незадіяне обладнання для двох реакторів, які стали непотрібними в США, до кінця 2024-го, але покупців так і не знайшлося. От керманичі НАЕК фактично й визивалися допомогти. При цьому виразно озвучити, що куплене облад- нання вартістю в два-три мільярди доларів потім просто на десяток років зависне на складі, було не- кошерно. Звідси анонс планів, що ми от-от уведемо блок в експлуатацію, і нам треба терміново-негайно купувати. Папір усе стерпить. Та виник нюанс. Своїх грошей не було, а на за- хідні банки такі заяви не подіяли, не знайшлося охо- чих кредитувати дивну угоду. Кабмін України в ре- зультаті ідею теж зарубав. В ідеальному світі рожевих поні (або зацікавлених менеджерів НАЕК) обладнання купити, звичайно, можна. Але й там із дуже великим дисконтом. Даруйте, хлопці, в нас війна й зайвих грошей немає навіть для таких гарних парубків, як ви. «Енергоатом» по самі вуха обвішаний зобов'язаннями дотувати тарифи для населення, а нові блоки спричинять значне зростання його тарифу. У Westinghouse із фінансами теж усе складно. То- рік компанія знову продала половину акцій і змінила частину акціонерів (власне, угода ще не завершилася). Тож їй не до знижок. Сам же проєкт уведення в експлуатацію навіть двох-трьох нових блоків – дуже серйозний виклик, який потребуватиме вирішення найскладніших за- вдань (навіть без урахування війни). У Штатах, напри- клад, побудувати швидко, недорого й запустити про- цес майже конвеєрного будівництва не вийшло, хоча в Китаю на таких же блоках американського дизайну вийшло. У нас теж не 2003 рік, коли ще залишалася ра- дянська будівельна база при АЕС, яка й дала можли- вість 2004-го добудувати блоки на Хмельницькій і Рівненській станціях, а раніше – на Запорізькій. Ті підприємства, на жаль, давно розгромлені або деградували. Багато чого доведеться починати з нуля. Але для початку – перемогти у війні. Але починати готуватися треба вже зараз. Нещодавно Westinghouse виграла конкурс у Польщі, де з 2026 року почнеться будівництво (введення в експлуатацію з 2032-го). Це й наш шанс потренуватися. Та був би не зайвим і дета- льний аналіз причин провалу програми будівництва в США хоча б для розуміння, що саме слід усунути. Часу для повторного забігу по граблях у нас немає. Як і гро- шей на дво-трикратне подорожчання проєктів. Westinghouse – наш стратегічний партнер на ба- гато десятиліть, і варто відразу задати правильний тон. Це має бути саме партнерство, а не впихування не- ліквіду тубільцям. А так можливостей вистачить. До війни успішно просувався проєкт збільшення потужності реакторів. Наразі на 1,5—2% (із можливим збільшенням до 5— 7%). Із 13 реакторів-мільйонників шість уже переве- дено на американське паливо. Розпочався процес пе- реходу на нього і ще на одному на Рівненській АЕС. Війна зробила питання палива ключовим, адже, при- родно, поставки російського відразу ж припинилися (остання поставка прибула у Вараш на Рівненську АЕС якраз за два-три дні до війни). Катастрофи в переході на американське паливо не видно. Остання його модифікація цілком успішно відпрацювала на АЕС уже десяток років. Крім того, на станціях є запаси для великих ректорів на два-три роки, а можливості шведського заводу Westinghouse цілком дозволяють випускати паливо і для наших ре- акторів, і для болгарських, і для чеських. Тобто вже в 2024—2025 роках на західноукраїнські АЕС завозити- меться не російське, а шведсько-американське паливо. Звичайно, все буде непросто. Наприклад, на пер- ший блок Південноукраїнської АЕС (там є відмінності в конструкції) раніше американці не хотіли поставляти паливо. Один реактор ВВЕР-1000 виробляє 6—7 млрд кВт·год на рік – споживання кількох областей. Дове- деться думати, як вирішити питання, причому без шкоди для безпеки. Між іншим рашисти захопили на Запорізькій АЕС і запаси палива від Westinghouse для чотирьох її блоків. Є інформація, що частину паливних касет вони вивезли для несанкціонованого вивчення в Ро- сію. Є й складніше запитання: як швидко замінити паливо на двох маленьких блоках Рівненської АЕС (ВВЕР-440). Нині паливо для них на всій планеті ви- пускає один-єдиний завод у Підмосков'ї… У нульових роках була цілком успішна спроба випускати таке па- ливо для фінської АЕС спочатку в Британії, потім в Іспанії. Росіяни тоді заворушилися, модернізували своє паливо, скинули ціну й… витиснули з ринку можливого конкурента. Лінію іспанці демонтували, але компетенції та креслення залишилися. Тож за два- три роки налагодити таке виробництво можливо. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 176 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Звичайно, заради нас хороших ніхто особливо смикатися не став би. Але, на щастя, ринок ВВЕР- ського палива значно більший. У Європі, крім наших, нині налічується 15 реакторів типу ВВЕР (у Словач- чині один став до ладу буквально щойно, ще один – на підході). А 18 реакторів – це набагато смачніший шматок ринку, ніж два-три рівненські. Для нас цей варіант безальтернативний. І залишилося два, макси- мум два з половиною роки, – саме на стільки в нас запасів для «440-х». За цей час Європі треба буде відновити вироб- ництво ядерного палива цього типу, а нам його лі- цензувати. Просто так засунути паливо в реактор ніхто не дасть – це питання безпеки. А от озвучені «Енергоатом» плани щодо будів- ництва в нас заводу ядерного палива трохи туманні. У грудні «Енергоатом» призначено оператором планованої установки для виробництва тепловиділя- ючих збірок (ТВС) для ВВЕР-440, погоджено дорож- ню карту проєкту будівництва технологічного комп- лексу. Голова НАЕК Петро Котін повідомив: «Ми вже виробляємо голівки й хвостовики паливних касет, які пройшли ліцензування американською компанією. Тобто половину ми вироблятимемо самі, а другу по- ловину поставлятиме Westinghouse». Журналістів на- віть звозили на Південноукраїнську АЕС показати частини обладнання. Наскільки це варто було робити під час війни на станції, над якою проходить траса во- рожих «калібрів», питання. Загалом ідеться про часткове складання. Повного циклу виготовлення не буде. Його обіцяли 2012 року росіяни. Суто «випадково» при цьому вони хотіли на- лагодити випуск касети, повністю несумісної з амери- канською. Тобто бетонували левову частку ринку (мі- німум 10 із 13—15 реакторів ВВЕР-1000) назавжди. Але не вийшло. Тепер плани скромніші й точно реальніші, але, ІМХО, наразі краще менше галасувати. Все це плани на після війни. І роботи попереду багато. Та ж компа- нія Westinghouse навряд чи в сильному захваті від ідеї, що в неї купуватимуть менше готових касет. Комп- лектна ТВЗ із паливом – це більш як мільйон доларів. Утім, для нас питання не в ціні, а в наявності. Рік війни вже минув. До переходу на нове паливо залиши- лося близько двох. Небагато. І що менше зробимо по- милок, то ліпше. Думка банальна, але якщо ми про неї забудемо, ціна виявиться занадто високою»1. «Це дуже важлива новина, її варто не пропустити в інформаційному шумі. Країни G7 оголосили полю- вання на священну корову росіян. «Британія, США, Канада, Японія та Франція утворили альянс, спрямо- ваний на витіснення Росії з міжнародного ринку ядерної енергетики» – це дуже важлива новина, її варто не пропустити в інформаційному шумі. Ви ж по- мітили, що жодна країна до цього року не запроваджу- вала проти російської атомної енергетики санкції, не- зважаючи на відкритий ядерний тероризм на Чорно- бильській та Запорізькій атомних станціях? Коли ми- нулого року ми обговорювали запровадження санкцій проти нафти та нафтопродуктів, це було важко. Коли починали розмову про атомну енергетику, європейці відмовлялися навіть обговорювати в загальних рисах — 1 Маскалевич І. «Енергоатом» шукає партнера для серйозних відносин. URL: https://zn.ua/ukr/energetics/ enerhoatom-shukaje-partnera-dlja-serjoznikh-vidnosin.html. 2 Зеркаль Л. Радниця міністра енергетики, екс- замміністра закордонних справ з питань європейської ін- це була священна корова для багатьох.Що змінилось? Я думаю, що країни «Великої сімки» ухвалили для себе рішення, що будуть протистояти російському впливу в тривалій перспективі. Якщо санкції проти нафтової галузі можна було впровадити за рік, то горизонт пла- нування та витіснення Росії в атомній сфері – роки і роки. Що це означає для нас? Можливості. Рішення G7 означає, що місце росіян будуть займати інші компанії та інші країни. Атомна енергетика має майбутнє — вона кліматично нейтральна і допомагає боротися і з викидами вуглецю, і з залежністю від російського газу. Постачання палива, будівництво та обслуговування реакторів будуть процвітаючим бізнесом найближчі кілька десятиліть. У нас є спеціалісти, які можуть замінити російсь- ких, є унікальний досвід переходу з російського па- лива на американське, є досвід побудови сховищ від- працьованого палива, є навіть уранове родовище, хоч ним особливо ніхто не займався останнім часом. Саме час перетворити всі голосні заяви проти «Росатому» у дуже конкретні кроки, які в перспективі принесуть дуже конкретну користь. Рішення множить на нуль 20 років зусиль Путіна, який нарощував присутність «Росатому» у постачанні збагаченого урану, у будівництві та обслуговуванні реакторів. Тривалий час світ намагався перенести небезпе- чне виробництво подалі від своїх громадян і Кремль з готовністю забирав підряди та контракти – їх питання безпеки ніколи не обходило. Російські поставки забез- печують 20% необхідного збагаченого урану в США, Швеція отримує 57%, Південна Корея – 31%. США на якомусь етапі навіть сприяли цьому процесу завдяки програмі «Мегатонни в мегавати», за якою Ро- сія переробляла ядерну зброю в пальне для американ- ських атомних станцій. Так само багато росіяни будують реактори по всьому світу. Будують швидко – у них давні традиції не зважати на деталі безпеки. Реактори системи ВВЕР працюють в Болгарії, Чехії, Угорщині, Словаччині. 13 реакторів в процесі будівництва – від Угорщини до Бангладеш, від Індії до Туреччини. Вони роками про- понували знижки та власне фінансування будівництва, бо отримували контроль: обслуговувати їх реактори може тільки «Росатом» – в нього є і фахівці, і запасні частини. Витіснити їх з цього ринку швидко не вийде. Але якщо полювання почалося – втриматися на ринку ро- сіянам не вийде також. Чи знайдемо ми на ньому своє місце — залежить від швидкості реакції урядовців та «Енергоатому». Час пішов»2. 8.3.2. Україна може стати першою країною у світі, в якій компанія Westinghouse побудує малий модульний реактор AP300 Другий напрям стосується нових реакторних тех- нологій. Енергетична стратегія країни вказує на необ- хідність визначити наступне покоління ядерних реак- торів, які ми плануємо експлуатувати. В України є уні- кальна можливість у співробітництві з технологічними теграції. Полювання на священну корову росіян розпоча- лося. Про що домовилися країни G7. URL: https://nv.ua/ ukr/opinion/rosiyu-planuyut-vitisnuti-z-rinku-yadernoji- energetiki-pro-shcho-domovilisya-krajini-g7-50318373.html. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 177 компаніями зі США отримати лідерські переваги в розвитку технології малих модульних реакторів. Це нове покоління реакторних установок потужністю до 300 МВт, що мають суттєво вищі показники ефектив- ності та безпеки. Крім використання нових технологій для власних потреб, ми можемо стати регіональним інженерно-технологічним хабом із експортним техно- логічним потенціалом та істотною локалізацією ви- робництва на вітчизняних машинобудівних підприєм- ствах. За технологією Westinghouse. Україна може стати першою у світі країною, яка отримала малий модуль- ний реактор. Про це заявив президент відділу Energy Systems компанії Westinghouse Electric Девід Дюрем, повідомляє Інтерфакс-Україна. «Ми плануємо отри- мати сертифікацію нашого дизайну до кінця 2027 ро- ку. Що стосується розташування першого AP300, то це дійсно залежить від клієнтів. Нам не обов’язково бу- дувати перший блок у США, ми б могли побудувати перший блок в Україні», – сказав він. За його сло- вами, Westinghouse наразі веде переговори щодо поте- нційних ММР AP300 з кількома клієнтами як у Спо- лучених Штатах, так і в інших країнах, зокрема в Центральній і Східній Європі. «Ми припускаємо, що країни, які зацікавлені в AP1000, також будуть заці- кавлені в AP300, враховуючи, що використовуються ідентичні технології», – зазначив керівник реактор- ного бізнесу Westinghouse1. Президент Energy Systems вважає перевагою Westinghouse у частині ММР перед іншими розробни- ками наявність колосального досвіду спорудження реакторів. «Існує багато різних технологій, які роз- робляються і просуваються різними компаніями в га- лузі ядерної енергетики. Однак більшість із цих ком- паній ніколи раніше не будували реактор», – пояснив він. На його думку, обрані Westinghouse розміри реак- торів мають різні переваги і можуть бути використані в різних сферах і галузях. «Великі блоки AP1000 мо- жуть забезпечити до 1200 МВт потужності. Це джерело великого базового навантаження навколо великих на- селених пунктів або великих промислових центрів. ММР AP300 ідеально підходять для невеликих громад або великих промислових підприємств. Крім того, мікрореактори eVinci потужністю 5 МВт ідеально під- ходять для віддалених громад, які використовують ди- зельне паливо, або для віддалених промислових під- приємств, морських вантажних суден, що спалюють дизельне паливо, для нафтогазової, хімічної промис- ловості, центрів обробки даних», — сказав він. Дюрем також уточнив, що перший в Україні атомний енерго- блок за технологією AP1000 планують побудувати на майданчику Хмельницької АЕС. При цьому відпові- дати за вибір і управління будівельними компаніями буде НАЕК Енергоатом, а роль Westinghouse полягає в наданні технологій, інженерного забезпечення та об- ладнання. Підтримку під час фінансування будів- ництва блоку надасть Ексімбанк США. Як повідомля- лося, у вересні 2021 року Енергоатом і Westinghouse підписали меморандум про будівництво п’яти енерго- блоків АЕС в Україні. На початку червня 2022 року компанії підписали угоди про збільшення кількості ядерних енергоблоків, 1 Іванов О. За технологією Westinghouse. Україна може стати першою у світі країною, яка отримала малий модульний реактор. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/ що будуватимуться за технологією AP 1000 в Україні, з п’яти до дев’яти одиниць, і про створення в країні інженерно-технічного центру Westinghouse. У липні 2022 року компанії підписали контракт на розробку оновленого техніко-економічного обґрунтування бу- дівництва двох блоків AP1000 на Хмельницькій АЕС в Україні. AP300 використовує технології AP1000, вклю- чно з основним обладнанням, конструктивними компо- нентами, пасивною безпекою, паливом і системами контролю, управління та захисту. 8.3.3. Паливна диверсифікація і розширення власної бази Паливна диверсифікація і розширення власної бази — третій з напрямів, про які йдеться. Україні не- обхідно зберегти курс на паливну диверсифікацію і скорочення ризиків використання палива, що постав- ляється Російською Федерацією. Водночас наявна в Україні мінерально-сировинна й технологічна база до- зволяє говорити про можливість і необхідність наро- щувати обсяги власного видобутку урану. Ми також маємо послідовно рухатися в напрямку створення власного (або спільно з Польщею як країною-членом ЄС) виробництва ядерного палива, враховуючи обме- ження, що накладають на нас наші міжнародні зобо- в'язання. Якісний розвиток атомної промисловості не- можливий без такого самого розвитку системи по- водження з радіоактивними відходами та відпрацьова- ним ядерним паливом. На сьогодні реалізується низка проектів, таких як будівництво централізованого схо- вища відпрацьованого ядерного палива, які дозволять Україні піти від залежності та істотних фінансових втрат, пов'язаних зі зберіганням ВЯП у Росії. Усе перелічене вище можливе у разі реалізації од- нієї умови. Відносно атомної енергетики має бути за- стосований дуже обережний і збалансований підхід, коли йдеться про виконання нею соціальних функцій з поставок електроенергії. Ядерна енергетика не може бути єдиним і основним носієм навантаження. Та- рифна політика має бути економічно обґрунтованою та дозволяти генеруючим підприємствам зберігати не- обхідний рівень безпеки й розвиватися. Необхідно ви- вести цей вид генерації з дискримінованого (порів- няно з іншими типами генерації) становища як у час- тині фінансово-економічних показників, так і в час- тині завантаження наявних потужностей. Реаліза- ція зазначеного комплексу заходів дасть можливість Україні зберегти та посилити найпотужніший драйвер економіки, який зможе не тільки сприятливо впли- нути на фінансово-економічний і технологічний роз- виток країни, а й стимулювати розвиток цілого ряду суміжних галузей». 8.3.4. Безпека Безпека. Тут потрібно виділити два аспекти: екс- плуатаційний та виробничий. Безпека експлуатації атомних енергоблоків має багато складових. Одна з ключових – професійне та незалежне регулювання. Законодавчо закріплена неза- лежна позиція ядерного регулятора, її посилення, розширення бази матеріальної та технічної підтримки регулятора дозволять ставити питання безпеки на pershiy-u-sviti-maliy-modulniy-reaktor-westinghouse-mozhe- buti-pobudovaniy-v-ukrajini-50329571.html). АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 178 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ чільне місце та уникати ситуацій, за яких тактичні економічні або політичні міркування можуть превалю- вати над безпекою. Незалежність ядерного регулятора дасть можливість також уникати конфлікту інтересів. Дуже важливо на державному рівні протистояти спо- кусі управляти галуззю та регулювати її в "ручному" режимі. Ядерна енергетика потребує системного під- ходу в управлінні та незалежного регулювання. Безпека виробництва атомних реакторів, устатку- вання та інших компонентів ядерних технологій пов’я- зані з великими ризиками витоку інформації та ін- шими, тому потребують спеціальних систем захисту, які вітчизняні машинобудівні підприємства в сучасних умовах не в змозі забезпечити на належному рівні. Можливим виходом є організація співпраці на основі міжнародно-державно-приватного партнерства з ме- тою диверсифікації ризиків. Іноземний партнер надає технології, СБУ забезпечує захист від витоків секрет- ної інформації, вітчизняні підприємства — технічне та технологічне забезпечення виробництва сучасного устаткування. 8.3.5. Освіта та кадри Освіта і кадри. Запит на підготовку кадрів, як і політика зі збереження наявного кадрового потен- ціалу, включаючи його резервний компонент, прямо пов'язані з наступними факторами: з поточною фінан- сово-економічною ситуацією на підприємствах галузі та перспективами розвитку галузі в частині будів- ництва та введення в експлуатацію нових потужнос- тей. У питанні підготовки кадрів, можливо, має сенс сконцентрувати навчально-методологічну базу. Це дасть змогу підвищити якість освіти та створити здо- рову конкуренцію за навчальні місця замість "розма- зування тонким шаром" наявного ресурсу. Необхідно уникати ситуації, що склалася зараз, коли наповне- ність студентами груп із відповідної спеціальності ста- новить лише близько 30%. Маючи за плечима потужну галузь, наші вищі навчальні заклади, зокрема Дніпров- ський державний хіміко-технологічний університет, крім реалізації внутрішніх завдань, могли б системно розширити експортний потенціал вітчизняної системи вищої освіти в галузі ядерної енергетики. Доцільно розробити модульні блоки щодо надання професійних знань та досвіду як продукт роботи галузі, а не па- сивно спостерігати за тим, як ці знання та досвід ви- тікають із країни з виїздом фахівців. Отже, до загаль- них результатів виконання програми розвитку атомно- промисловго комплексу доцільно включити такі: під- вищення конкурентоспроможності підприємств клю- чових стратегічних галузей: атомної, видобувної, мета- лургії, хімічної та машинобудування; підвищення інноваційності виробництв через розвиток наукового потенціалу області, комерціалізацію наукового про- цесу; розвиток підприємств на основі новітніх техно- логій переробки промислових відходів, у тому числі, для розвитку інфраструктури регіону; скорочення тех- ногенного навантаження на навколишнє середовище; 1 Кабмін визначив чотири пріоритетні групи, яким надаватимуть електрику першочергово. Бабель. 2022. 9 груд. URL: https://babel.ua/news/88065-kabmin-viznac hiv-chotiri-prioritetni-grupi-yakim-nadavatimut-elektriku- pershochergovo. 2 Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України, 9 грудня 2022 року. Прем’єр-міністр створення привабливіших та різноманітніших робочих місць; забезпечення стабілізації соціальних процесів шахтарських регіонів. Необхідно збільшити обсяг ви- добутку урану, збільшити рівень його збагачення та одночасно вирішити екологічні питання щодо утиліза- ції відходів. Нормативно-правовими та організаційно-управлін- ськими умовами для реалізації цих заходів виступають: 1. Державна програма формування і розвитку розподіленої енергетичної системи, модернізації та за- безпечення енергетичної стійкості галузей промисло- вості України. Така програма має включати систему комплексних заходів з розвитку розподіленої енерге- тичної системи, модернізації в умовах воєнного часу та у період повоєнного відновлення. Чинна законодавча база, що цьому сприяє: У грудні 2022 р. КМУ визначив чотири пріоритетні групи для постачань електроенергії1, до яких увійшла критична інфраструктура2. До об’єктів критичної ін- фраструктури віднесено підприємства хімічної, мета- лургійної, оборонної, космічної, авіаційної, суднобудівної, фармацевтичної галузей, виробництво та переробку сіль- ськогосподарської та/або харчової продукції «Про вне- сення змін до Податкового кодексу України та інших за- конів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України»: Закон України від 13.12.2022 № 2836-IX; URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2836-IX#Text. Про внесення зміни до розділу XXI «При- кінцеві та перехідні положення» Митного кодексу Укра- їни щодо сприяння відновленню енергетичної інфрастру- ктури України: Закон України від 13.12.2022 № 2837-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2837-IX#Text. 2. Прийняття Кабінетом Міністрів України стра- тегії та відповідних програм формування в Україні розподіленої системи енергетики. Стратегія і ком- плекс програм повинні охопити наступні напрямки: — виробництво генеруючого обладнання для різ- них видів відновлюваних джерел енергії різної потуж- ності (для домогосподарств, малого бізнесу, підпри- ємств середнього розміру); — виробництво засобів для акумулювання енергії різної ємності; - виробництво відповідного устаткування для контрольних та обліково-вимірювальних операцій; — обладнання та устаткування, у тому числі з від- повідним програмним забезпеченням для оцифрова- них розподільчих енергетичних мереж; — розробка проєктів, освоєння та виробництво підприємствами промисловості будівельних матеріалів модульних бетонних споруд для розміщення генерую- чого, акумуляторного та розподільчого обладнання, з урахуванням різних за потужністю видів; — підготовка відповідних кадрів операторів роз- подільчих систем; — проведення організаційно-роз’яснювальної та заохочувальної щодо створення енергетичних коопе- ративів виробників-споживачів електроенергії (про- с`юмерів). доручив розробити пріоритети включення електропоста- чання: критична інфраструктура, ВПК, житловий сектор URL: https://www.kmu.gov.ua/news/premier-ministr-doruch yv-rozrobyty-priorytety-vkliuchennia-elektropostachannia- krytychna-infrastruktura-vpk-zhytlovyi-sektor. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 179 Формування розподіленої енергосистеми робить необхідним унормування тарифів для «зеленої» енер- гетики у такому розмірі, який стимулюватиме грома- дян ставати прос`юмерами. Очікуваний ефект для задоволення першочерго- вих потреб держави в умовах воєнного стану — забез- печення енергетичної стійкості галузей вітчизняної промисловості. Підтримка функціонування підпри- ємств критичної інфраструктури в умовах війни, під- тримка і посилення енергетичної і економічної без- пеки країни. 9. ВИРОБНИЦТВО МЕДИЧНИХ І СТОМАТОЛОГІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ І МАТЕРІАЛІВ (КЛАС 32.50 ЗА КВЕД-2010) Галузь потребує підтримки та співпраці держав- них органів, бізнес-структур і міжнародних фінансо- вих установ і партнерів, щоб забезпечити високу як- ість медичної продукції та її доступність уразливим верствам населення (учасникам бойових дій, інвалідам війни), що дасть їм можливість повернутися до актив- ного життя. Для вирішення проблеми, які перешкоджають ви- робництву медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів необхідно: сприяти формуванню потужних промислових та інноваційних кластерів в інноваційних галузях, що швидко розвиваються та забезпечують базові потреби населення під час воєнного стану та у повоєнний пе- ріод. Нормативно-правовими та організаційно-управлін- ськими умовами для реалізації цих заходів виступають: розроблення та прийняття Державної програми кластерного розвитку, регіональних програм підтри- мки кластерів, зокрема у сфері медицини та охорони здоров’я, а також законодавчої та нормативно-право- вої бази щодо кластеризації підприємств. Очікуваний ефект для задоволення першочерго- вих потреб держави в умовах воєнного стану — підви- щення стійкості підприємств-учасників кластерів до наслідків фінансових ризиків (як-от COVID, війна); підвищення продуктивності праці (зокрема, у ЄС у се- редньому від 5 до 7%); підвищення заробітної плати (у ЄС вона на 10-15% є вищою порівняно з підприєм- ствами, які не входять до складу кластерів); зростання прибутковості бізнесу (може скласти від 5 до 30%); усунення розривів у внутрішніх ланцюгах доданої вартості; інтернаціоналізація кластерів, що у кінце- вому підсумку втілюється в економічному зростанні, підвищенні рівня та якості життя населення. 10. ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ПОТРЕБ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ЗАЛУЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УСІХ ГАЛУЗЯХ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Основними проблемами, що перешкоджають зба- лансованості потреб та можливостей збереження, за- лучення та використання кадрового потенціалу віт- чизняної промисловості в умовах війни є такі: 1. Руйнування кадрового потенціалу промислово- сті, спричинене наслідками війни, зокрема, через: — фізичні втрати виробничих активів, людських і трудових ресурсів; — високий рівень інвалідізації осіб працездатного віку; — окупацію українських територій, де розташо- вані промислові підприємства; — розформування трудових колективів, вимушене скорочення персоналу промислових підприємств; — мобілізацію значної кількості робітників на по- треби захисту України; — релокацію промислових підприємств; — вимушену внутрішню та зовнішню міграцію тощо. 2. Високий рівень загроз кадрового «голоду» у пе- ріод повоєнного відновлення промисловості та суттєво обмежує можливості реалізації програм відновлення навіть за умови набуття (зокрема, через допомогу країн-партнерів) інших необхідних ресурсів (фінансо- вих, матеріально-технічних та ін.). Для вирішення проблем, що перешкоджають зба- лансованості потреб та можливостей збереження, за- лучення та використання кадрового потенціалу віт- чизняної промисловості необхідно: 1. Обов’язкове врахування в якості однієї із базо- вих складових необхідності відновлення трудового по- тенціалу промисловості при розробці та реалізації стратегій, планів та програм відновлення, в різних га- лузях та на різних рівнях. 2. На етапі розробки відповідних державних стра- тегій, програм, планів першим етапом має стати моні- торинг та аудит стану трудового (кадрового) потен- ціалу промисловості. 3. Прийняття та реалізація стратегічних докумен- тів з кадрового забезпечення вітчизняної промисло- вості (за галузями) має виходити з реальних потреб га- лузі. 4. За результатами такого аудиту в кожному кон- кретному випадку має бути розроблений відповідний план заходів щодо кадрового забезпечення галузей промисловості до рівня, якого потребує реалізація відповідної програми чи проекту. 5. Основними механізмами можуть стати віднов- лення трудових колективів, аутсорсінг, запрошення закордонних профільних спеціалістів, навчання та під- вищення кваліфікації власних робітників тощо. Нормативно-правовими та організаційно-управлін- ськими умовами для реалізації цих заходів виступають: 1. Розробка та впровадження рамкової державної Програми збереження і розвитку трудового потенціалу промисловості України, що включає моніторинг та аудит стану трудового (кадрового) потенціалу промис- ловості. Така програма має узгоджуватися зі змістом Нової промислової політики України, Плану заходів з її реалізації. 2. За результатами аудиту стану трудового потен- ціалу за окремими галузями, зазначена рамкова Про- грама має включати перелік основних заходів щодо збереження та розвитку трудового (кадрового) потен- ціалу промисловості за конкретними галузями. Очікуваний ефект для задоволення першочерго- вих потреб держави в умовах воєнного стану — забез- печення трудової, кадрової, професійної складової процесів відновлення промисловості, збалансованість системи ресурсів, необхідних для повоєнного віднов- лення, а також забезпечення ефективності їхнього ви- користання (що є неможливим при недостатній кіль- кості кадрів необхідної кваліфікації). АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 180 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 11. ФОРМУВАННЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ У ЧАСТИНІ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ КОМУНІКАЦІЯ БІЗНЕСУ І ЗВО Комунікація та система відносин між закладами освіти та суб’єктами промисловості є суттєвим факто- ром у процесах взаємного розвитку. Розуміння остан- нього є одним із основних факторів у досягненні мети ефективності промислової політики. Система освіти та проблеми функціонування за- кладів вищої освіти (ЗВО) у сучасних умовах пов’язані із ризиками та факторами впливу внутрішнього та зовнішнього середовища, що формуються в умовах відносин у конкурентному середовищі, які сформува- лись під впливом викликів у ринковому середовищі: зовнішнього характеру (пандемію, віськову агресія рф проти України, масштабування якісної освіти, дина- міку суспільних трансформацій, динаміку впливу на- уково-технічного прогресу, динаміку зміни вимог ринку праці, динаміку росту впливу глобалізаційних процесів, динаміку росту актуальності наукових до- сліджень у ЗВО) та внутрішнього характеру (управ- ління, вибору стратегій розвитку, внутрішня система управління). Таким чином, ефективність діяльності закладів вищої освіти (ЗВО) залежить від ефективності багатьох факторів, процесів та систем їх організації. Виділяючи їх, необхідно відзначити такі основні: стратегія та си- стема управління ЗВО, зміст освітніх програм, квалі- фікація і мотивація діяльності професорсько-виклада- цького складу (ПВС), менеджмент, нормативно-пра- вова база, організація навчального процесу, технології та матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, виховна робота, маркетингова діяльність (до- слідження потреб ринку праці і випускників-фахів- ців), комунікаційна робота (зв’язки з роботодавцями, випускниками)1. Заклади вищої освіти постійно просувають ін- формацію про свою діяльність на ринок освітніх пос- луг, намагаючись реалізувати декілька цілей: проінфо- рмувати майбутніх споживачів про свої послуги й пе- реваги, та переконати абітурієнтів, їх батьків, робото- давців у необхідності віддати перевагу саме послугам цього вищого навчального закладу. Типовими комуні- каційними завданнями ЗВО, за визначенням амери- канського маркетолога Філіпа Котлера, та за до- слідженнями вітчизняних науковців, залишаються: підтримувати або зміцнювати імідж навчального за- кладу; вибудувати лояльність та підтримку випускни- ків; привабити донорів; надавати інформацію щодо пропозиції навчального закладу; залучити потенцій- них студентів, заохотити їх до подання вступних заяв та до вступу у навчальний заклад; виправити некорек- тну або неповну інформацію про навчальний заклад2. Досліджуючи важливість процесів підготовки фа- хівців для підприємств промисловості було визначено характерні особливості та проблеми формування ефективного стратегічного розвитку ЗВО та їх відно- син із суб’єктами промисловості. 1. Розглядаючи проблему розвитку закладів вищої освіти (ЗВО), науковці звернули увагу на необхідність перегляду стратегічних орієнтирів і підходів до управ- ління діяльністю освітньої установи, розробку конце- птуальних засад управління вищим навчальним закла- дом з позиції суб’єкта ринку освітніх послуг. Проблема 1: Заклади вищої та передвищої освіти не стали суб’єктами у відносинах «виробництво-освіта» та не являються об’єктами цінності для стейхолдерів (компаній, фірм, підприємств, бізнесу). 2. Серед проблем розвитку ЗВО дослідниками часто виділяють управлінську кризу, яка пов’язана з невідповідністю існуючої системи управління сучас- ним умовам діяльності, відсутністю необхідної струк- тури, механізмів для управління та аналізу процесів освітньої діяльності. Проблема 2: Механізми регуляції підготовки фа- хівця мають ознаки впливу двох різних підходів до про- цесу набуття здобувачем освіти необхідних результатів навчання та компетенцій. Перший — можна визначити як «обов'язково-груповий», а другий «індивідуальний». При першому — терміни навчання, переводи на слідуючі курси є обов’язковими незалежно від якості навчання здобувачем. При другому враховується індивідуальна траєкторія освоєння освітніх компонент освітніх про- грам на рівні стандарту освіти та вибіркових дисциплін. Основний ризик впливу на якість навчання «незбалансо- ваність між собою таких підходів»: — в першому випадку — система планування освіт- нього процесу орієнтована на технології по траєкторії визначеного «коридора» та терміну навчання; — в другому підході — враховується мотивація здо- бувача та формування груп не за принципом стандарт- ного підходу (стандартних груп за освітніми програ- мами), а за принципами вільного вибору здобувачем ос- вітньої компоненти та науково-педагогічного викла- дача; — недолік — регламентація дій залишилась на рівні вимог МОНУ 1993 року. 3. Виділяючи у меті дослідження названі засади, була також звернута увага на обґрунтування наукової бази адаптації ЗВО у сферу ринкових відносин в су- часних умовах динаміки змін та вимог до фахівця на ринку праці3. При цьому необхідно визначити особли- вості формування ризиків та факторів впливу, що також пов’язані із процесами інформатизації сус- пільства, стрімкого науково-технічного прогресу в освітній галузі та економіці, динамікою зміни вимог ринку праці. Проблема 3. Актуальність визначення та впро- вадження комунікацій у ключових характеристиках ла- нцюга «Суспільство — Індустрія - Освіта у версіях 4.0 та 5.0» [за результатами круглому столі «Обґрунту- вання критеріїв оцінювання якості освітніх програм», 1 березня 2023] (табл. 2). 1 Грищенко І. М., Крахмальова Н. А., Ефективність комунікаційної діяльності вищих навчальних закладів. Вісник Хмельницького національного університету. 2013. №4. Т. 2. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456 789/3820/1/20170104_Gr_218-224.pdf. 2 Котлер Ф. Стратегічний маркетинг для навчальних закладів / Ф. Колер, Карен Ф.А. Фокс ; [пер. з англ.]. Київ : УАМ, вид. Хімджест; 2011. 580 с. 3 Моргулець О. Б., Концептуальні засади управління ВНЗ як суб’єктом ринку освітніх послуг. Ефективна еко- номіка. 2016. № 3. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=5219. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 181 Таблиця 2 Промислова революція Society Industry Educatation 4.0 Robots, Computers, Internet of Things Домінування «інформації» Цифровізація виробничих процесів, цифрові транс- формації Формування комплексу компетенцій, а не знань з акцентом на цифрових на- вичках 5.0 Humen-Robots interaction Збалансування економіч- ного розвитку із вирішен- ням соціальних та екологі- чних проблем Розвиток технологій, оріє- нтованих на Людину та Стійкість (Humen-centric, Sustainable) Активізація досліджень та інновацій для підтримки промисловості 4. Науковцями виділяються проблеми комуніка- ції на рівні усіх структур ринку освіти та ринку праці і потребують комунікаційної роботи на всіх етапах1. Проблеми комунікаційної ефективності є актуаль- ними і для закладів освіти так і для бізнесу, що ставить проблему 4. Проблема 4. Науковцями виділявся вплив проблем внутрішнього та зовнішнього характеру —як резуль- тат — неконкурентоспроможність випускників, що пов’язується із проблемами реалізації — інноваційної складової, спрямованою на оволо- діння студентами методологічними новаціями та поєд- нанням фундаментальної і теоретичної підготовки з практичною підготовкою; — адаптації здобувачів до їхнього майбутнього про- фесійного середовища; — набуття інтегральної компетентності фахівця як фактора можливостей різних траєкторій їх реаліза- ції; — на основі актуалізації майбутніх навичок, перед- бачених до 2030 року професійних навичок за оцінкою Національного агентства кваліфікацій. 5. В процесі роботи над поставленою проблемою дослідження було ідентифіковано та досліджено фак- тори, що формуються у зовнішньому середовищі, які можливо сформулювати так: обмежений обсяг еконо- міки регіону; скорочений життєвий цикл юридичної форми суб’єктів господарювання; високий рівень ди- наміки кон’юнктури ринку праці; насиченість ринку праці фахівцями з фаховою підготовкою за профілем ЗВО; невизначеність перспективи роботи та побудови власної кар’єри у секторі економіки та фаху з яких ви- бирає майбутній студент; безучасність та невмотиво- ваність бізнесу у формуванні і впровадженні освітніх програм; низький рівень комунікації бізнесу із ЗВО (бажання отримувати готового фахівця не вкладаючи для цього ніяких ресурсів до ЗНО). Проблема 5. У Рекомендаціях щодо застосування критеріїв оцінювання освітньої програми (ОП) одним із головних критеріїв визначено, що «Цілі освітньої про- грами та програмні результати навчання визначаються з урахуванням позицій та потреб заінтересованих сто- рін», аде в силу того що безучасність та невмотивова- ність бізнесу у формуванні і впровадженні освітніх про- грам, низький рівень комунікації бізнесу із ЗВО (ба- жання отримувати готового фахівця не вкладаючи для цього ніяких ресурсів до ЗНО), ставить під сумнів реалі- зацію поставленої мети. 1 Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке: [пер. с англ.]. М. : Изд-й дом «Вильямс», 2004. 272 с. 2 Рівний доступ до якісної освіти (звіт за перший етап). Програма підтримки вироблення стратегії рефор- мування освіти. URL: www.irf.ua/files/ukr/programs_edu _ep_329_ua_eaqefv.doc. 6. Досліджуючи проблеми енергетичної безпеки як головний пріоритет розвитку галузей економіки України, стратегічного партнерства ЗВО та бізнесу і влади як фактору ефективного розвитку України на прикладі успішно реалізованих інвестиційних проєктів із залученням провідних бізнес-компаній, встановлено результати забезпечення якісного освітнього процесу, проведення наукових досліджень з новими функціона- льними можливостями, ресурсами, технологіями на основі підтримки національного енергетичного сек- тору, розробки і впровадження інноваційних техніч- них рішень та технологій, що стали результатом під- писаних Меморандумів про співпрацю між ЗВО та від- повідними Міністерствами України. Проблема 6. Такі меморандуми є як виняток, які не вирішують системно питання із змотиваної комунікації підприємств із ЗВО, в результаті чого не вирішуються проблеми із: — дуальної освіти як фактора якості підготовки фахівця; — системної співпраці ЗВО та бізнесу у організації практико-орієнтованого навчання; — адаптації фахівців до реальних умов діяльності в промисловості та бізнесу; — передфахового становлення та формування успі- шної професійну кар’єри в форматі дуальної освіти фа- хівця. 7. Стратегія розвитку вищої освіти на 2021- 2031 роки2 передбачено черговість реалізації заходів у логічній послідовності як за окремими операційними цілями та завданнями, так і з урахуванням інших цілей (завдань), а також досягнутого прогресу за цілями; удосконалення нормативно-правового забезпечення системи вищої освіти в України передбачає обґрунту- вання, розробку та затвердження у визначеному по- рядку законодавчих і нормативно-правових докумен- тів, прийняття яких є необхідним для досягнення ці- лей стратегії, в тому числі серед яких є завдання із уз- годження та коректування (актуалізація) у зв’язку із прийняттям галузевих стратегій розвитку у частині за- безпечення підготовки кадрів за певними галузями знань. Але, результати аналізу надають підстави стве- рджувати, що є проблема відсутності мотивації суб’єктів економіки (і державної і приватної форми власності) у формуванні підходів впровадження дуаль- ної освіти та прийняття на практику здобувачів вищої освіти як важливих та актуальних завдань підняття Стратегія розвитку вищої освіти на 2021-2031 роки. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/ 09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 182 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ якості підготовки фахівця (що має значний рівень ак- туальності для виробничих та промислових підпри- ємств), а також безучасність держави у формуванні мотивації бізнесу до сприяння його участі у підготовці фахівців (у межах дуальної освіти та практичної підго- товки фахівця). Проблема 7. Мотивація державою бізнесу та під- приємств у частині прийняття їх участі у підготовці фахівців за формами і методами дуальної освіти від- сутня повністю. Мотивація може бути сформована на умовах забезпечення державою дієвих стимулів за ре- зультатами такої участі у підготовці фахівців для своєї галузі. Стимулами можуть бути відповідні мотивуючі фактори у податковій політиці та науково-технічній діяльності, при формуванні промислової політики в рам- ках підготовки фахівців адаптованих до сучасних пот- реб ринку праці, а також забезпечення зв'язку «робото- давець — навчальний заклад». При цьому створюються також умови підготовки фахівця на технологіях і ре- сурсах реального сектору промисловості. 8. Внутрішні фактори розвитку освіти та їх вплив на ефективність використання всіх ресурсів ЗВО: перевантаженість напрямами роботи НПП; значний рівень та динаміка документозвітності; невмотивова- ність до формування ОП з необхідним рівнем міждис- циплінарної підготовки (наслідок внутрішньої конку- ренції); низький рівень комунікації із бізнесом, а біз- несу із ЗВО; значні затрати фінансових витрат та часу на підготовку та проведення акредитації за кожною окремою освітньою програмою, оскільки є вимоги обов’язкового проведення акредитації кожної освіт- ньої програми в межах спеціальності, суб’єктивність оцінки результатів акредитації освітніх програм (за відсутності індикаторів визначення рівня якості). Проблема 8. Наслідком впливу останнього сформу- вався окремий (переважний та постійний) процес, який вимагає задіяння значних ресурсів та потенціалу на- уково-педагогічного персоналу на процесі виконання і під- готовки необхідної інформації (документації) значної за обсягами при акредитації освітніх програм, а не спе- ціальностей, їх рівнів, значний рівень суб’єктивності під- ходу (на думці експерта) до оцінки результатів реаліза- ції освітніх програм та розвитку викладачів. Характер цього впливу на наукову та професійну діяльність у ор- ганізації та проведенні процесів наукової та освітньої ді- яльності має вид негативного, оскільки витрачається переважний ресурс часу за рахунок якості всіх інших процесів. Поєднуючи проблеми комунікації суб’єктів гос- подарювання та ЗВО та її зворотнього зв’язку (ЗВО — суб’єкти господарювання) необхідно відзначити ри- зики, що є та формуються у внутрішньому та зовніш- ньому середовищі діяльності закладу вищої освіти, для вирішення проблем забезпечення фахівців для про- мисловості. Вирішення проблеми такої комунікації є необхідною умовою розвитку не тільки відносин «біз- нес — ЗВО», а забезпечує актуальність заінтересовано- сті суб’єктів господарювання через необхідність розу- міння підготовки фахівців чітко адаптованих до сучас- них реалій промисловості. Метою дослідження було визначення розуміння підходів формування промислової політики у частині участі у формуванні кадрів на основі розвитку форм співпраці ЗВО і бізнесу з урахуванням: — відсутність державної політики для створення умов побудови системи стимулювання та заінтересо- ваності бізнесу і суб’єктів економіки промисловості у участі підготовки кадрів для промисловості; — невмотивованості бізнесу державою до прове- дення політики участі у підготовці фахівців (дуальної освіти та практико-орієнтованого навчання); — дослідження факторів (зовнішнього та внут- рішнього середовища) впливу на формування траєкто- рії розвитку з позицій бізнесу та ЗВО; — ідентифікації загроз, ризиків та наслідки їх впливу; — врахування особливостей засад управління ЗВО як суб’єктом ринку освітніх послуг в умовах існування проблем використання всіх ресурсів (матеріально-тех- нічної база, часу, інформації); — неефективність організаційної структури дер- жаних ЗВО на рівні регіону; — підняття престижності якісного фахівця потре- бам промисловості та економіки; — впливу демографічної кризи, оскільки є недо- бір студентів на бакалаврський рівень (навіть на бюджетні місця); — відпливу науково-педагогічних кадрів із ЗВО. Окремого дослідження потребує дослідження кількості та ефективності існуючої структури держав- них ЗВО на рівні регіону, ефективність державних ви- трат на організаційну структуру окремого ЗВО такої структури та її вплив на можливості оплати праці НПП, актуальності оптимізації переліку спеціально- стей, за якими ведеться підготовки у ЗВО регіону. Пропозиції для зменшення рівня загроз від можли- вих ризиків: — під впливом розвитку процесів і технологій назріла проблема динамічної зміни актуальності про- фесій. — комунікація бізнесу (всіх форм власності) та освіти і науки потребують трансформації. Заінтересо- ваними сторонами в цьому процесі повинні бути і під- приємства (на підставі державної політики мотивації участі у цьому процесі як головного стейкхолдера), ЗВО та здобувачі освіти; — змінити організацію підготовки фахівців за освітніми програмами ЗВО, коли є можливість ство- рювати умови теоретичної та практичної (дуальної та практикоорієнтованої) підготовки; — наслідком цьому буде можливість формування освітньої траєкторії студента за освітньою програмою на умовах сформованих компетенцій для даної спеці- альності галузі знань в перших семестрах навчання, а потім — за освітньою програмою (вирішується одноча- сно проблема міждисциплінарної підготовки за спеці- альністю та фахової за освітньою програмою на умовах того, що студент уже розуміє власну траєкторію роз- витку); — студент при таких підходах організації освіт- нього процесу також отримує можливість (за бажан- ням) отримувати освіту паралельно за іншим фахом цього ЗВО (це певною мірою надає перспективи його розвитку в умовах динамічності процесів в суспільстві, економіці, виробництві, а також надає можливість об- ґрунтовано вибирати інший фах на основі вже влас- ного досвіду розуміння свого майбутнього); АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., НОВІКОВА О. Ф. та ін. 2023/№1 (44) 183 — акредитацію проводити по галузі знань за спе- ціальністю (як прийнято Європейським досвідом), а не по освітнім програмам (це зменшує рівень заванта- женості НПП кафедр у підготовці необхідної інфор- мації та рівень фінансових витрат, забезпечує форму- вання ефективності використання всіх ресурсів ЗВО (кадрових, фінансових) та наукових досліджень (за ра- хунок ефективності використання часу НПП), що та- кож забезпечує, як наслідок, рівень якості підготовки фахівців; — назрілу проблему оптимізації структури ЗВО регіонів під сучасну економіку необхідно розпочати вирішувати. Стаття надійшла до редакції 01.06.2023 Формат цитування: Амоша О. І., Залознова Ю. С., Новікова О. Ф., Азьмук Н. А., Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П., Ляшенко В. І., Осадча Н. В., Підоричева І. Ю., Рогоза М. Є., Хандій О. О., Панькова О. В., Петрова І. П., Лях О. В., Новак І. М., Нікіфорова В. А., Богуцька О. А., Трушкіна Н. В., Чорна О. А., Сердюк О. С., Касперович О. Ю., Колєснікова Г. В., Радченко К. В., Ліщук О. В., Лук’янов А. І., Уткін В. П. Деякі концептуальні пропозиції Інституту економіки промисловості НАН України щодо підтримки та розвитку вітчизняної промисловості під час воєнного стану та повоєнної неоіндустріальної модернізації. Вісник економічної науки України. 2023. № 1 (44). С. 161-183. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).161-183 Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Novikova, O. F., Azmuk, N. A., Briukhovetska, N. Yu., Bulieiev, I. P., Liashen- ko, V. I., Osadcha, N. V., Pidorycheva, I. Yu., Rohoza, M. Ye., Khandii, O. O., Pankova, O. V., Petrova, I. P., Liakh, O. V., Novak, I. M., Nikiforova, V. A., Bohutska, O. A., Trushkina, N. V., Chorna, O. A., Serdiuk, O. S., Kasperovych, O. Yu., Koliesnikova, H. V., Radchenko, K. V., Lishchuk, O. V., Lukianov, A. I., Utkin, V. P. (2023). Some Conceptual Proposals of the Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine Regarding the Support and Development of Domestic Industry During Martial Law and Post-War Neo-Industrial Modernization. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (44), рр. 161-183. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2023.1(44).161-183

Репозитарії

Схожі ресурси