Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.

Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.

Вопрос о времени заселения славянами Тисо-Дунайского бассейна, в том числе и нынешней территории Закарпатской области УССР, в исторической науке на протяжении долгого времени продолжает дискутироваться. Автор статьи в свете новых археологических исследований, исторических и летописных источников вы...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:1973
Автор: Пеняк, С.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 1973
Теми:
Статті
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194596
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. / С.І. Пеняк // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 3-13. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194596
record_format dspace
spelling Пеняк, С.І.
2023-11-27T16:48:57Z
2023-11-27T16:48:57Z
1973
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. / С.І. Пеняк // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 3-13. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194596
Вопрос о времени заселения славянами Тисо-Дунайского бассейна, в том числе и нынешней территории Закарпатской области УССР, в исторической науке на протяжении долгого времени продолжает дискутироваться. Автор статьи в свете новых археологических исследований, исторических и летописных источников выделяет три этапа в процессе заселения славянами Верхнего Потисья и Закарпатья: а) появление в первой половине I тысячелетия н. э. небольших славянских групп, оставивших памятники типа карпатских курганов, пшеворской, пряшевской культур; б) массовое заселение восточнославянскими племенами Верхнего Потисья и Закарпатья — вторая половина I тысячелетия (VI—IX вв.); в) новый приток в эти районы из южнорусских степей в связи с нападениями кочевников-печенегов и половцев. В это время материальная и духовная культура приобретает древнерусский характер. В статье рассматривается ряд памятников (поселения, городища, могильники), дается картина общественно-экономического развития края во второй половине I тысячелетия н. э. Основными отраслями хозяйства признаны земледелие и скотоводство, из ремесел наиболее развитыми были кузнечное производство, гончарство и ткачество. Славянские памятники Закарпатья причисляются к группе восточнославянских, принадлежащих древнему населению Северо-Восточных Карпат — «белым» хорватам.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
Славянское население Закарпатья второй половины I тисячелетия н. э.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
spellingShingle Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
Пеняк, С.І.
Статті
title_short Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
title_full Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
title_fullStr Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
title_full_unstemmed Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е.
title_sort слов’янське населення закарпаття другої половини і тисячоліття н. е.
author Пеняк, С.І.
author_facet Пеняк, С.І.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 1973
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Славянское население Закарпатья второй половины I тисячелетия н. э.
description Вопрос о времени заселения славянами Тисо-Дунайского бассейна, в том числе и нынешней территории Закарпатской области УССР, в исторической науке на протяжении долгого времени продолжает дискутироваться. Автор статьи в свете новых археологических исследований, исторических и летописных источников выделяет три этапа в процессе заселения славянами Верхнего Потисья и Закарпатья: а) появление в первой половине I тысячелетия н. э. небольших славянских групп, оставивших памятники типа карпатских курганов, пшеворской, пряшевской культур; б) массовое заселение восточнославянскими племенами Верхнего Потисья и Закарпатья — вторая половина I тысячелетия (VI—IX вв.); в) новый приток в эти районы из южнорусских степей в связи с нападениями кочевников-печенегов и половцев. В это время материальная и духовная культура приобретает древнерусский характер. В статье рассматривается ряд памятников (поселения, городища, могильники), дается картина общественно-экономического развития края во второй половине I тысячелетия н. э. Основными отраслями хозяйства признаны земледелие и скотоводство, из ремесел наиболее развитыми были кузнечное производство, гончарство и ткачество. Славянские памятники Закарпатья причисляются к группе восточнославянских, принадлежащих древнему населению Северо-Восточных Карпат — «белым» хорватам.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194596
citation_txt Слов’янське населення Закарпаття другої половини І тисячоліття н. е. / С.І. Пеняк // Археологія. — 1973. — Вип. 12. — С. 3-13. — укр.
work_keys_str_mv AT penâksí slovânsʹkenaselennâzakarpattâdrugoípoloviniítisâčolíttâne
AT penâksí slavânskoenaseleniezakarpatʹâvtoroipolovinyitisâčeletiâné
first_indexed 2025-12-07T19:00:47Z
last_indexed 2025-12-07T19:00:47Z
_version_ 1850877198953611264

Схожі ресурси