Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища
Статтю присвячено публікації головних результатів пошукових розкопок, що провадилися у другій половині минулого століття Ольвійською експедицією Інституту археології АН УРСР. The expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences, USSR, conducted a cycle of archaeological prospect...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194801 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища / С.Д. Крижицький // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 21–34. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859648945412636672 |
|---|---|
| author | Крижицький, С.Д. |
| author_facet | Крижицький, С.Д. |
| citation_txt | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища / С.Д. Крижицький // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 21–34. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Статтю присвячено публікації головних результатів пошукових розкопок, що провадилися у другій половині минулого століття Ольвійською експедицією Інституту археології АН УРСР.
The expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences, USSR, conducted a cycle of archaeological prospecting excavations at Olbian hill-fort from the 1950s to the 1980s. Part of them were continued later and allowed obtaining the grand-scale comprehensive results which were relatively full presented in print.
The other part of these excavations due to various reasons was not developed and the works at those areas were seized. Closed were the excavation areas at the north-western sector of the hill-fort («С-З») and at the extension of the Main longitudinal street to the north from «АГД» area («В-V»), at the central eminence f the Upper City («Р-19»); excavation areas in the centre («НГЦ») and to the north from the centre («НГС-ю») in the Lower City, and excavation areas in the terraced area of Olbia («Т-1», «Т-2»). Nevertheless, during the work at these areas, were made the observations worth attention which altogether allowed specifying a series of moments in historic topography of the hill-fort and obtaining the idea on the stratigraphy and building remains at the hill-fort areas not studied before.
The aim of this paper is to describe briefly the obtained results of these works and to determine the possible most perspective directions of the excavations which can be continued at these areas in future.
В пятидесятые—восьмидесятые годы прошлого века экспедицией ИА АН УССР на Ольвийском городище был проведен цикл разведочных раскопок. Часть из них были продолжены в дальнейшем и позволили получить масштабные комплексные результаты, нашедшие относительно полное отражение в печати.
Другая часть по разным причинам дальнейшего развития не получила, и работы на этих участках были прекращены. Были закрыты раскопы в северо-западном секторе городища («С-З») и на продолжении Главной продольной улицы к северу от участка «АГД» («В-V»); на центральной возвышенности Верхнего города («Р-19»); раскопы в центре («НГЦ») и к северу от центра («НГС-ю») в Нижнем городе; раскопы в террасной части Ольвии («Т-1», «Т-2»). Тем не менее, в ходе работ на этих участках были сделаны заслуживающие внимания наблюдения, которые в комплексе позволили уточнить ряд моментов исторической топографии городища и получить представление о стратиграфии и строительных остатках на участках городища, ранее не исследовавшихся.
В задачу настоящей публикации входит краткая характеристика полученных результатов работ и определение возможных наиболее перспективных направлений продолжения раскопок этих участков в будущем.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:31:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 21
the east to the west in destructive manner, on the contrary, the migration to the new territories was gradual and peaceful. the
Balkan-Carpathian variant of yamna culture is singled out and the relations with local population reflected in the material
assemblage are traced. Catacomb cultures of north-west area of the Black Sea, on the contrary, are related to the eastern
(initial) territories, and only a small group of burials in the Carpathian-Prut region reflects the western contacts.
viewing the archaeological situation at the background of the climatic fluctuations allowed the author to create a new
model of cultural and historic processes in South-eastern europe in the 4th and the 3rd millennia BC, to evaluate both
migrations (as trade colonization of new territories), and adaptive capacities of the ancient population of the north-West
Black Sea area, and to describe the leading role of natural resources and trade in cultural and historic processes.
у 1950—1980-ті рр. експедицією Іа ан урСр
на ольвійському городищі було проведено
цикл розвідувальних розкопок. частина з них
була продовжена і в подальшому, що дозволи-
ло отримати масштабні комплексні результати,
які знайшли відносно повне відображення в лі-
тературі. це дослідження центрального квар-
талу в районі агори, розпочаті ще л.М. Славі-
ним у 1956 р. (Славин 1964; 1975) і продовже-
ні з 1972 до 1979 рр. н.о. лейпунською (Кри-
жицький 2012, с. 42—62; Крыжицкий, лей-
пунская 2014), дослідження н.о. лейпунської
західних воріт міста (Крыжицкий, лейпунская
1988) і житлових кварталів на ділянці «нГС-c»
(Kryžickij, Lejpunskaja 2010), а також розкоп-
ки а.С. русяєвої Західного теменосу (ДТоП
2006). Ще дві ділянки — «р-25» (в.в. Крапі-
віна, а.в. буйських), що розташовується на
південному сході римської цитаделі, і «Т-3»
(в.І. назарчук) у центрі терасної частини міс-
та, — перебувають на стадії польової роботи й
узагальнюючі видання отриманих тут резуль-
татів тільки плануються.
Інша частина розвідувальних розкопок з різ-
них причин (головним чином через малу пер-
спективність та недостатнє фінансування) по-
дальшого розвитку не отримала, і розкопки на
цих ділянках були припинені, а робота експе-
диції переорієнтована на охоронні досліджен-
ня здебільшого в тих місцях городища, яким за-
грожувало руйнування силами природи. були
закриті розкопки в північно-західному куті
городища (ділянка «СЗ»), на продовженні Го-
ловної поздовжньої вулиці на північ від ділян-
ки «аГД» (ділянка «в-v»); на центральній ви-
сочині верхнього міста (ділянка «р-19»); роз-
копки в центрі (ділянка «нГц») і на північ від
центру (ділянка «нГС-ю») в нижньому місті;
розкопки в терасовій частині ольвії (ділянки
«Т-1», «Т-2») (рис. 1).
Проте і на цих ділянках у ході робіт було зро-
блено варті уваги спостереження, які в комп-
лексі дозволяють поточнити низку спостере-
жень стосовно історичної топографії міста й
отримати уявлення про стратиграфію і буді-
вельні залишки на ділянках городища, що ра-
ніше не досліджувалися. Метою цієї публікації
є коротка характеристика отриманих резуль-
татів робіт і визначення можливих найбільш
перспективних напрямків проведення розко-
пок цих ділянок у майбутньому 1.
1 ця публікація — доповнення до виданих раніше ро-
біт, присвячених перспективам дослідження та
збереження архітектурно-будівельних об’єктів оль-
вії (Кры жицкий 1999; 2004; 2005; 2007; Крижицький
2001).
С.Д. Крижицький
ОСНОВНІ ПІДСУМКИ РОЗКОПОК У МАЛОВИВЧеНИХ
ЧАСТИНАХ ОЛЬВІЙСЬКОгО гОРОДИЩА
Статтю присвячено публікації головних результатів пошукових розкопок, що провадилися у другій половині минулого
століття Ольвійською експедицією Інституту археології АН УРСР.
К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія, архітектурно-будівельні залишки, музеєфікація, перспективні археологічні дослідження.
© С.Д. КрижицьКий, 2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 422
До цієї — другої частини розвідувальних
розкопок, які не мали продовження, — можна
віднести також охоронні розкопки, що прово-
дилися в ті самі роки вздовж ольвійського клі-
фа. однак щодо цих робіт не ставилася мета
визначення їх перспективності та подальшо-
го розширення. основними цілями тут були
інтерпретація і фіксація конструкцій, які руй-
нуються, визначення їх датування і стратигра-
фії культурних нашарувань. Коротка харак-
теристика результатів, отриманих під час до-
сліджень кліфа, надана в окремій публікації
(Крыжицкий 2015).
Розкопки на ділянці «СЗ» (Північний-Захід) 2.
Північно-західний сектор ольвійського городи-
ща (приблизно 3,0 га) в археологічному відно-
шенні практично не досліджувався. незважа-
ючи на значну кількість траншей 3, викопаних
в.Г. Тізенгаузеном у 1873 р. у його північній час-
тині, яких-небудь істотних будівельних залиш-
ків від більш-менш значних споруд зафіксова-
2 розкопки ділянки провадились у 1972 (а.в. бураков),
1973, 1974, 1977 (С.Д. Крижицький, С.М. Маза раті),
1978, 1981 рр. (С.М. Мазараті).
3 10 траншей прокладено з півдня на північ, чотири
із заходу на схід; довжина котлованів від 35 до 75 м;
ширина по верху в межах 10 м; траншеї не доведені
до материка (бураков 1972, с. 66).
но не було, що стало наслідком, очевидно, не-
достатньої розробленості на той час польової
методики та високого ступеня руїнізації буді-
вельних залишків. у звіті оаК за 1873 р. йдеться
про те, що на півночі городища, де існувала ціла
низка підвищень, було виявлено шари сміття і
незначні залишки якихось будівель, складених
з дикунського й обтесаного каменю (оаК 1876,
с. XXX, XXXI). Залишки цих споруд на сьогод-
нішній поверхні не простежуються. Шурф, за-
кладений нами в 1978 р. на дні другої зі сходу
траншеї (47) в.Г. Тізенгаузена, показав, що тут
розкопки не були доведені до материка та зупи-
нилися на шарі Iv—III ст. до н. е. (Крыжицкий,
Мазарати 1978, с. 11). До початку наших розко-
пок територія на південь від траншей мала від-
носно рівну поверхню без будь-яких істотних
поглиблень або підвищень і на півночі обмежу-
валася згаданими вище заплившими траншея-
ми з відвалами уздовж їхніх поздовжніх сторін.
у 1972 р. за 35 м на південь від траншей 45
і 46 було закладено шурф 1 і на захід від ньо-
го приблизно на тій же широті, південніше від
траншеї 40 — шурф 2. Пізніше між ними було
закладено шурф 3. Шурфи 2 і 3 розкопувалися
тільки в 1972 р.
Шурф 1 переріс у звичайний розкоп і до-
сліджувався до 1981 р. у ньому було визначе-
но товщину культурних нашарувань, що сягала
5,6 м; виявлено будівельні залишки стін примі-
щень житлових будинків трьох хронологічних
етапів (бураков 1972, с. 67—76). найпізніший
шар датується ІІІ—ІІ ст. до н. е. 4, другий — Iv—
III ст. до н. е., третій (найраніший) — другою
половиною v ст. до н. е.
Заслуговує на увагу кам’яна конструкція, ін-
терпретована автором розкопок як сходинка
(рис. 2). але її випадкове положення щодо при-
міщення, у якому вона розміщувалася, свідчить
4 Датування культурних нашарувань у шурфах знай-
шли підтвердження в подальших роботах.
Рис. 1. Схематичний план розміщення розкопів на
ольвійському городищі
Рис. 2. Сходинка (?)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 23
про належність більш пізньому часу, від якого ін-
ших будівельних залишків не збереглося. «Схо-
динка» являє собою плиту (0,85 × 0,42 × 0,15 м),
на верхній площині якої на обох кінцях зробле-
но невеликі квадратні поглиблення, що дозволяє
припустити їхнє призначення для встановлення
вертикальних стійок. відстань між стійками ста-
новить 0,49 м, що викликає сумнів у використан-
ні цієї плити як сходинки, але дає підстави при-
пустити її призначення для підвіконня з неши-
роким (0,14 м) виступом уздовж усієї плити.
Шурф 2 (15,0 × 2,0 м) закладено поперек пе-
редбачуваної траси західної оборонної лінії. на-
сиченість будівельними залишками незначна —
фрагменти вимосток і завалів з буту; товщина
культурних шарів Iv—III ст. до н. е. до 2,0 м від
денної поверхні (там само, с. 76—82). Харак-
тер нашарувань нагадує розвал великої масив-
ної споруди (рис. 3), однак залишків оборонних
стін або їх фундаментів in situ не виявлено.
Значний інтерес викликає знайдений у
випадковому положенні блок (0,34 × 0,60 ×
0,65 м), що має виступ завширшки 0,23 м, зав-
вишки — 0,06 м, який, судячи з його форми,
міг бути одним із зубців (merlon), що увінчува-
ли захисні мури.
у шурфі 3 материк виявлено на глибині до
2,7 м від сучасної поверхні. відкрито залишки
водостоку, вимостки та мурів житлової забудо-
ви Iv—III ст. до н. е. (там само, с. 82—86).
Як згадувалося вище, у наступні роки роз-
копки були продовжені на місці шурфу 1, а
розмір розкопу досягнув приблизно 850 м2.
у результаті було встановлено, що ця части-
на міста активно забудовувалася, починаючи з
кінця Iv ст. до н. е., а сумарна товщина куль-
турних шарів доходила до 6,0—7,0 м. у доеллі-
ністичний час тут розташовувалася якась мо-
нументальна споруда, траншеї від вибірок стін
якої, заповненні сміттєвим шаром, трапляю-
ться у центральній і західній частинах розко-
пу (Крыжицкий, Мазарати 1973, с. 67). на гли-
бині 5,0 м виявлено сирцеві та кам’яні кладки
стін, що датуються v—Iv ст. до н. е. у ІІІ—ІІ ст.
до н. е. ділянку було забудовано житловими бу-
динками з підвалами (відкриті шарові підвали-
ни, кам’яні вимостки та кладки стін) (рис. 4;
5). Значна фрагментарність 5 будівельних за-
5 у перші ст. н. е. ця частина міста опинилася за межа-
ми міської забудови, а каміння з її споруд викорис-
товувалося вдруге — в огородженій частині верхньо-
го міста. Постраждала ця частина ольвії і в новітній
час з появою поряд с. Іллінське (1811 р. надалі — Па-
рутине). більшість парутинських старих будинків
були побудовані з ольвійського каменю.
лишків не дозволила встановити кількість бу-
динків і їхні межі (Мазарати 1981, с. 1, 13).
у першій половині І ст. до н. е. тут з’я в-
ляються виробничі споруди — невеликі гон-
чарні печі. Знайдено також багато силікатних
і мідних шлаків, бракованих керамічних ви-
робів (Крыжицкий, Мазарати 1977, с. 4). най-
краще збереглися дві печі.
Піч 74 (Крыжицкий, Мазарати 1974, с. 94,
95) кругла в плані, діаметром близько 1,0 м і
висотою стінок до 0,38 м. Збереглися черінь,
устя і стінки з встановленої орфостатно сер-
цевої цегли (рис. 6). будь-яких залишків пере-
криття не виявлено. Зважаючи на сильний ви-
пал стінок, піч мала виробниче призначення.
Піч 107 (Крыжицкий, Мазарати 1977, с. 18,
19) також кругла в плані, але в центрі, на від-
міну від печі 74, мала прямокутний у попереч-
ному перерізі підпірний стовп. Збереглися че-
рінь, стінки й устя (рис. 7). Зовнішний діа-
метр 2,05 м, висота стінок до 0,7 м. Стінки та
стовп із сирцевої цегли. внутрішній фасад зов-
нішніх стінок має у верхній частині невеликий
уступ — основу для перекриття топки. над ним
збереглося ще два ряди сирцевої цегли зовніш-
ньої стінки обпалювальної (?) камери.
Рис. 3. Шурф 2. Кам’яний розвал. вигляд із заходу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 424
Супровідний матеріал загалом є звичай-
ним набором для житлових кварталів ольвії
елліністичного часу. амфори, столовий, па-
радний і кухонний посуд — червонофігурна,
чорнолакова та буролакова рельєфна керамі-
ка, а також інші знахідки — графіті, монети
тощо. Хронологічний діапазон в основному
від Iv ст. до н. е. — до межі ер. особливо від-
значимо знахідки архітектурної теракоти —
фрагментів сим із зображеннями Медузи Гор-
гони, антефиксів із зображеннями афіни та
пальмет (рис. 8) (Крыжицкий 1993, рис. 24,
41), що може бути пов’язаним зі згадуваною
монументальною спорудою Iv ст. до н. е. у
зв’язку з цим слід також відзначити знахід-
ки теракоти, зокрема добре збереглася роз-
писна напівфігура Кори-Персефони першої
половини ІІІ ст. до н. е. місцевого виробни-
цтва (русяєва, Мазараті 1978), а також вап-
някової скульптури голови грифона (рис. 9)
(Крыжицкий, Мазарати 1973, табл. 72, 73;
1974, табл. 88, 89).
оцінючи результати роботи на ділянці зага-
лом, відзначимо, що найбільш істотним є вста-
новлення загальної стратиграфії і визначення
функціонального призначення забудови на
різних етапах існування цього району міста.
ця територія почала забудовуватися не пізні-
ше Iv ст. до н. е. Можливо, що й раніше, але
будівельні залишки, які можна було б віднести
до v ст. до н. е., одиничні, а їхнє датування не
має абсолютної достовірності, оскільки площа
розкопу на цьому рівні занадто мала. Заслу-
говує на увагу також відкриття вибірок стін
якоїсь великої споруди. у І ст. до н. е. житлові
будинки на ділянці припиняють своє існуван-
ня і територія протягом І ст. до н. е. — І ст. н. е.
використовується з виробничою метою.
Слід підкреслити відсутність шару ІІ—
ІІІ ст. близька ситуація спостерігається також
у шарах римського часу центрального кварта-
лу в районі агори. Тут не виявлено будівельних
залишків пізніших за II ст. н. е. (Славин 1968,
с. 5, 26). це знаходить підтвердження і на ін-
ших ділянках розкопок, розташованих пів-
нічніше центрального кварталу. Так, у межах
I — першої половини II ст. датується зерносхо-
вище I, яке розташовувалося на території Схід-
ного теменоса (Карасев 1964, с. 48, 49; Крапи-
вина 1993, с. 51). Зазначимо, що гончарні печі,
відкриті на ділянці «и» біля північно-східної
межі городища датуються I ст. до н. е. — I ст.
н. е. і I—II ст. (ветштейн 1958, с. 62).
Маючи на увазі майбутні дослідження, у
зв’язку з фрагментарністю будівельних залиш-
ків, яка спостерігається на значну глибину
культурного шару, слід враховувати, що отри-
мання зв’язної пошарової інформації на цій
ділянці реальне за умови виявлення споруд чи
конструкцій, які можуть служити своєрідни-
ми реперами як щодо планування цієї части-
ни міста, так і стратиграфії будівельних періо-
дів. у цьому випадку найбільш вірогідно таким
«репером» можуть стати залишки захисних
стін або башт, які внаслідок масивності та спе-
Рис. 4. План відкритих будівельних залишків
Рис. 5. Загальний вигляд розкопу із заходу. на даль-
ньому плані у верхньому лівому кутку піч 74
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 25
цифіки цих об’єктів 6 не могли не зберегтися в
тій чи іншій мірі. Для цього необхідне розши-
рення розкопу в північному напрямку.
Розкопки на ділянці «В-V» 7. Шурф (5,0 ×
20,0 м) розташований поперек траси Головної
поздовжньої вулиці верхнього міста за 65 м на
північ від ділянки «аГД» (русяева, рутковский
1976, с. 36 и сл.). у центрі шурфу відкрито ви-
мостку згаданої вулиці, на схід і захід від якої
розташовувалися будівельні залишки (рис. 10).
Серед них зазначимо прямокутну в плані на-
півземлянку (3,45 × 3,10 м), заглиблену в мате-
рик на 0,77 м (там само, с. 37). напівземлянка
датується пізньоархаїчним часом, що дає підста-
ви співвідносити її приблизно з тим самим хро-
нологічним горизонтом, що і на ділянці «аГД».
Другим важливим об’єктом стали залишки
підвалу, який виник у v ст. до н. е. і був перебу-
дований у ІІІ ст. до н. е. (там само, с. 43 и сл.).
у його південній стіні на висоті 2,0 м від під-
логи зберігся віконний отвір розмірами (0,42 ×
0,28 м) (рис. 11). у заповнені підвалу був завал
черепиці (рис. 12).
найбільш істотним результатом стало від-
криття рівня вимостки Головної поздовжньої
вулиці елліністичного часу, що була завширш-
ки 7,3 м, а наприкінці ІІ — на початку І ст. до
н. е. була розширена в цьому місці до 9,8 м
(рис. 13). вулиця функціонувала не пізніше,
ніж до середини І ст. до н. е. (там само, с. 52).
встановлено відхилення напрямку цієї вулиці
на 30 ° на захід щодо її відрізка, відкритого на
ділянці «аГД» (там само, с. 41, 42). це дає під-
стави вважати, що вихід поздовжньої вулиці до
6 у результаті розкопок ольвійських укріплень догет-
ського часу (Фармаковский 1906; 1907; Крыжицкий
1985, с. 88 и сл.; Крыжицкий, лейпунская 1988) є під-
стави вважати, що і в цій частині захисних ліній зво-
дилися шарові підвалини та мури з сирцевої цегли.
7 розкопки провадились а.С. русяєвою та о.Г. рутков-
ським у 1976 р. .
північних міських воріт був відхилений щодо
них на захід.
Перспективним з огляду на експозицію
містобудівної структури ольвії є розширення
розкопу на північ для розкриття продовжен-
ня вимостки Головної поздовжньої вулиці. це
сприятиме повнішому уявленню про характер
планування міста. Іншим доцільним напрям-
ком продовження розкопок на цій ділянці є за-
хідний з метою дослідження житлових кварта-
лів v—ІІ ст. до н. е.
Розкопки на ділянці «Р-19» 8. Місцезнахо-
дження розкопу було вибране для перевірки
гіпотези про розташування зовнішньої північ-
ної оборонної лінії римської цитаделі. Маєть-
ся на увазі план П.І. Кеппена (Карасев 1956,
рис. 1; 2) у світлі даних, отриманих б.в. Фар-
маковським в «розкопі 1908 р.» (Фармаковский
1912, с. 6, 48 и сл.) і проаналізованих о.М. Ка-
расьовим (Карасев 1948, с. 34 и сл., рис. 8, 9;
Крыжицкий 1985, с. 121, рис. 60, с. 135 и сл.). З
цією метою у 1974 р. поперек центральної ви-
сочини верхнього міста, вздовж її західного
краю, паралельно «розкопу 1908 р.» було зак-
ладено розкоп «р-19». центральна височина
на півночі від решти території городища від-
окремлюється неглибоким яристим утворен-
ням, яке в ІІ—ІІІ ст., очевидно, було неглибо-
ким штучним ровом, уздовж південного краю
якого мала проходити оборонна стіна.
Загальна площа розкопу (1974—1981 рр.)
досягла 775 м2 (Крапивина 1981, с. 1). Тут було
відкрито чотири фрагментованих об’єкти, які
були досить надійно інтерпретовані. най-
більш раннім серед них є портик внутрішньо-
го двору аттичного ордеру, який був побудо-
ваний у пізньоелліністичний час, і глинобит-
8 розкопки проводились в.М. отрешком, С.б. буй-
ских у 1974 р.; С.Д. Крижицьким, а.І. Кудренком у
1975 р.; С.Д. Крижицьким, в.в. Крапівіною у 1977—
1978 рр..
Рис. 6. Піч 74. вигляд зі сходу Рис. 7. Піч 107. вигляд з північного заходу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 426
не трамбування із залишками фундаментного
ряду двох кам’яних кладок, імовірно, оборон-
ної вежі. До середини І ст. до н. е. — І ст. н. е.,
ймовірно, відноситься поява кам’яного розва-
лу 82 куртини, що розташовувалася у створі із
західною оборонною лінією верхнього міста
ольвії (русяєва, Крапівіна 1992, с. 21). вино-
робня датується ІІ—ІІІ ст. (Крапивина, Куд-
ренко 1986, с. 57 и сл.).
на відміну від ділянки «С-З», тут, почина-
ючи від верхнього культурного шару, значну
частину супровідних знахідок становили ма-
теріали ІІ—ІІІ ст., зокрема фрагменти черво-
ноглиняних піфосоподібних амфор ІІ—ІІІ ст.
і світлоглиняних вузькогорлих амфор з ребер-
чатими ручками І—ІІІ ст. будівельні залишки
представлені розрізненими фрагментами во-
достоку, кам’яних вимосток, кладок стін, окре-
мих приміщень, які (за винятком комплексу
виноробні) не дають можливості пов’язати їх в
єдине ціле.
Під цими нашаруваннями значна частина
східної половини розкопу була перекрита за-
валом черепиці, яка залягала шаром завтовш-
ки 0,4 м (отрешко, буйских 1974, с. 100 и сл.).
Завал черепиці належить до пізньоелліністич-
ного часу.
Завалом черепиці (кераміди, гранчасті та на-
півовальні в перерізі каліптери) (рис. 14) були
перекриті фрагменти двох стилобатів з каменю
вторинного використання (одна плита з ден-
тікулами) — західного завдовжки 10,5 м і пів-
нічного завдовжки 4,1 м (рис. 15, 16). на пів-
денному кінці західного стилобату збереглася
in situ квадратна в плані база стовпа аттично-
го ордеру (рис. 17). на поверхні цього стилоба-
ту збереглися прямокутні незначні поглиблен-
ня для встановлення баз стовпів (крок в осях
з півночі на південь — 2,20; 2,03; 2,25; 2,20 м;
поперечний проліт західного портика — 1,9—
2,2 м) (Крыжицкий, Кудренко 1975, с. 13 и сл.).
Між стилобатами виявлено глинобитну підло-
гу завтовшки 7,0 см. у західній стіні західно-
го портика розміщувалася ніша завширшки
0,3 см, в основі якої лежала плита жертовника
з невеликим круглим поглибленням, від якого
відходив канал у східному напрямку.
Судячи з відсутності побутового матеріа-
лу ця споруда, швидше за все, мала нежитло-
ве призначення. вона була побудована, ймо-
вірно, в той же час, що і куртина, розвал якої
був відкритий у західній половині розкопу. на
користь збігу в часі появи цих двох споруд по-
біжно свідчить вторинне використання в за-
хідному стилобаті обробленого каменю та ар-
хітектурної деталі, узятих, як і для куртини,
найвірогідніше, з будівель ольвійських теме-
носів. викликає питання відсутність між пор-
тиками кам’яної вимостки, що ставить під сум-
нів розташування в цьому місці внутрішнього
двору. це дозволяє припустити, що приміщен-
ня між стилобатами було критим (аналогічно
Рис. 8. антефікс Рис. 9. Голова грифона. вапняк
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 27
ситуації з ольвійським гімнасієм (Крыжицкий
1985, с. 80; леви 1985, с. 101, рис. 103).
найцікавішим стало відкриття кам’яного
розвалу 82 завдовжки 45 м (рис. 18). розвал дво-
шаровий, загальною висотою до 2,2 м і зав-
товшки до 3,5 м. Складався значною мірою з об-
робленого каміння складної конфігурації, зок-
рема з архітектурних деталей. Так, кілька ці-
лих і фрагментів метопно-тригліфних фризів,
11 фрагментів карнизів з дентікулами та ін.,
шість постаментів для статуй, на п’яти з яких
є посвячення Зевсу елевтерію, Зевсу олімпій-
ському, аполлону Дельфінію і всім богам (буй-
ских 1988, с. 56—59, 66—69; 2012, рис. 24; 25;
38; 40; 42; 43; русяєва, Крапівіна 1992). Загалом
первинний опис архітектурних деталей і дета-
лей, які потребують спеціального опису, досяг
132 одиниць (Крапивина 1980, с. 29—44; 1981,
с. 23—27). є підстави вважати, що куртина, з
якої утворився розвал 82, ремонтувалася камін-
ням, узятим зі споруд ольвійських теменосів під
час кризи пізньоелліністичного часу.
Таким чином, на ділянці «р-19» було отрима-
но низку важливих результатів стосовно характе-
ру забудови цієї частини міста від ІІІ ст. до н. е. до
ІІ—ІІІ ст. н. е., зокрема щодо зведення тут будівлі
зі стілобатами для стовпів аттичного ордеру, особ-
ливостей ордерної архітектури елліністичного
часу, системи фортифікації відрізка західної за-
хисної лінії верхнього міста. однак встановити
археологічно місце проходження північної обо-
ронної стіни римської цитаделі в межах розкопу
не вдалося. Для вирішення цього питання роз-
коп «р-19» необхідно продовжити на схід — до
«розкопу 1908 р.». це також дозволить відкрити
східну частину будівлі зі стилобатами.
Розкопки на ділянках «Т-1», «Театрон», «Т-2»9.
Метою розкопок на цих ділянках були пошу-
9 розкопки велися у 1983 р. С.Д. Крижицьким, в.в. на-
заровим; у 1984, 1985 рр. — С.Д. Крижицьким, в.І. на-
зарчуком.
ки театру, згаданого в ольвійській епіграфіці
Iv ст. до н. е. (IPe, I2 , 25). Судячи з особли-
востей рель’єфу городища, місцезнаходження
театру найбільш вірогідне в північній полови-
ні терасової частини ольвії. на користь цього
побіжно може свідчити те, що у своїй борис-
фенітській промові Діон Хризостом, який від-
відав ольвію наприкінці І ст., у досить повній
загальній характеристиці жалюгідного стану
міста театр навіть не згадує, а щоб послухати
Діона, ольвіополіти запропонували зібратися
не в театрі, а біля храму Зевса (or., XXXvI). це
дає підстави припускати, що театр перебував
поза межами міста перших ст. н. е., і, швидше
за все, був зруйнований.
розкоп «Т-1» було закладено для перевір-
ки гіпотези о.М. Карасьова про розташуван-
ня театру в терасовій частині міста поряд з аго-
рою (Карасев, леви 1958, с. 127 и сл.). Гіпотеза
була запропонована, виходячи з особливостей
рельєфу схилу в цьому місці на схід від східно-
го торгового ряду, де дійсно простежується по-
дібне амфітеатру поглиблення діаметром до
55 м. Для перевірки цього припущення в 1946 р.
о.М. Карасьов проклав поперек західного схи-
лу амфітеатру траншею (30,0 × 2,5 м). Траншея
була доведена до материка, у якому були виявле-
ні площадки, вирізані в материку, що, на думку
дослідника, підтвердило його припущення. од-
нак, як показали розкопки в південній частині
кліфа терасової частини міста, уступи в материку
робилися і для споруд господарсько-житлового
призначення (розкопки в.М. отрешко в 1970 р.
на ольвійському кліфі).
виходячи з характеру рельєфу, розкоп «Т-1»
розташований у найвірогіднішому місці роз -
міщення північної аналеми театрону 10 (рис. 19),
від якої мали б зберегтися залишки кам’яних
конструкцій (Крыжицкий, назаров 1983;
10 Малі квадрати 134, 135, 153—155, 173–175, 193–195
розташовуються у великому квадраті Д-v.
Рис. 10. План будівельних залишків у розкопі в-v
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 428
Крыжицкий, назарчук 1984). Тут було виявле-
но розташовані без будь-якої системи невели-
кі завали головним чином бутового каміння і
два фрагменти кладок завдовжки до чотирьох
метрів, завтовшки 0,5 м з майже необробле-
ного каменю. Завали утворилися в результа-
ті, скоріш за все, скидання відвалів з розкопок
минулих років. Фрагменти кладок пов’язати із
залишками конструкцій театру, виходячи з їх
товщини та головне — відсутності штучного
каменю і щільного притесання, підстав немає.
це ж стосується і відкритих уступів у матери-
ковому ґрунті (рис. 20), про що йшлося вище.
Початок забудови схилу належить до кінця
vI — першої половини v ст. до н. е. найпізні-
ші будівельні залишки датуються Iv—ІІІ ст. до
н. е. (Крыжицкий, назарчук 1984, с. 15).
розкоп «Театрон» площею 10 м2 розташо-
ваний неподалік у південному крилі амфі-
театру, поперек верху його схилу з метою по-
шуку його гребеня. Шурф перетинає східній
край верхньої тераси та починається за 4,0 м
на схід від приміщення 7 східного торговель-
ного ряду агори 11. Як і в розкопі «Т-1», було
11 Квадрати 326, 327, 323, 324 у великому квадраті Д-v
(Крыжицкий, назарчук 1984).
встановлено, що початок забудови цієї тери-
торії належить до часу не пізніше кінця vI —
першої половини v ст. до н. е., а найпізніші
будівельні залишки датуються елліністичним
часом. Характер залягання стародавньої ден-
ної поверхні відповідно до рельєфу схилу те-
расової частини свідчить про відсутність тут
театрону (там само).
Як видно зі сказаного, немає прямих неза-
перечних доказів ні за, ні проти існування у
цьому місці театру (Крыжицкий 1985, с. 105).
у зв’язку з цим підкреслимо, що рельєф схи-
лів у цьому місці дозволяє припускати можли-
вість знищення театрона зсувом, який відбув-
ся, швидше за все, у ІІ ст. до н. е. (Крыжицкий,
назарчук 1984, с. 18). на користь зсуву побічно
можуть свідчити: по-перше, круте падіння ре-
льєфу в зоні природного амфітеатру; по-друге,
наявність підковоподібного в плані валу, що
перетинає внизу амфітеатр; по-третє, відсут-
ність щільної міської забудови, яка була вияв-
лена майже поряд у розкопі «Т-3».
Для завершення пошуків театру в місці,
яке мав на увазі о.М. Карасьов, здається до-
цільним повністю дослідити підковоподібний
у плані вал, що перетинає внизу амфітеатр.
Рис. 11. Підвал
Рис. 12. Завал черепиці в підвалі
Рис. 13. вимостка Головної поздовжньої вулиці.
вигляд з північного заходу
Рис. 14. центральна частина завалу черепиці.
вигляд зі сходу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 29
Саме появу цього валу можна пояснити руй-
нуванням кам’яних лав театрону в результаті їх
зсуву по схилу. Якщо це припущення правиль-
не, у підніжжі валу мають зберегтися залишки
кам’яних конструкцій.
розкоп «Т-2» розташовується зовсім в ін-
шому місці — близько південно-західного кута
ділянки нГФ (площа 30 м2) (рис. 1). у верх-
ніх шарах трапляються невеликі завали каме-
ню, які утворилися в результаті скиду відва-
лів з розкопу північно-східної куртини рим-
ської цитаделі. будівельні залишки in situ тут
відкриті на глибині 3,3—3,5 м від сучасної по-
верхні. Представлені приміщенням кухонного
(?) призначення і прилеглої до нього кам’яної
вимостки двору (?) (рис. 21). Датуються ІІ—
ІІІ ст. Супровідний матеріал і будівельна тех-
ніка типові для культурних шарів ольвії цього
часу (Крыжицкий, назарчук 1984; 1985). на-
явність у цьому місці господарсько-житлової
забудови дозволяє виключити можливість
розташування тут театру. не було виявлено
будь-яких залишків будівельних конструкцій,
які можна було б пов’язати з театром, і на пів-
ніч від природного амфітеатру. Стратиграфія
закладеного тут розкопу «Т-3» виключає таку
можливість.
Розкопки на ділянці «НГЦ» 12. Місце розкопу
було вибрано посеред рівної ділянки терито-
рії 13 без істотних слідів вторгнень, у централь-
ній частині нижнього міста поряд з тран-
шеями І.є. Забєліна, на південь від траншеї 13.
Площа розкопу становить близько 700 м2.
у шурфі, закладеному для визначення стра-
тиграфії ділянки, вдалося виділити розташо-
ваний на горизонті корінної породи чистий
шар кварцового піску, нижній рівень якого з
домішкою оолитів є водоносним, і хроноло-
гічні шари з культурними залишками кінця
vI—v ст. до н. е. — кінця ІІІ — початку Iv ст.
н. е. (Крыжицкий 1965, с. 34, 35; 1985, с. 168,
178; лейпунская 1971, с. 163—171; 1988, с. 78).
найцікавішим будівельним об’єктом була
траншея (відкрито два фрагменти), зроблена в
культурному шарі та заповнена чистим кварцо-
вим піском з поодинокими знахідками v—Iv ст.
до н. е. Глибина траншеї 1,4—1,5 м, ширина
1,5—1,7 м, верх траншеї глибше підошви стін
будинку нГц-1 на 1,6 м (Крыжицкий 1966, с. 1;
лейпунская 1967, с. 20—21; 1971, с. 169, 171).
немає підстав сумніватися, що така запов-
нена піском траншея слугувала основою для
наземної стіни. виходячи з глибини її заляган-
ня, ця конструкція могла бути побудованою не
раніше початку елліністичного часу. врахову-
ючи значну ширину, вона, очевидно, призна-
чалася для достатньо монументальної спору-
ди, безсумнівно, нежитлового призначення.
До наступного часу — не раніше ІІІ ст. до
н. е. — належать два наземні та два підвальні
приміщення в південній прирізці ділянки (бу-
динок нГц-5: лейпунская 1971).
12 розкопки проводилися у 1963—1964 рр. б.в. бори-
совим; С.Д. Крижицьким у 1965—1967 рр.; н.о. лей-
пунською у 1968 р.
13 верхній шар у цьому місці завтовшки 0,6—1,2 м,
утворений лесовим наносом з терасової частини
городища. в ньому, на відміну від шарів, розташо-
ваних нижче, відсутні будь-які будівельні залишки
та наявна мізерна кількість кераміки (Крыжицкий
1966, с. 1).
Рис. 15. Стилобати портиків. План
Рис. 16. Загальний вигляд на стилобати портиків з пів-
нічного сходу
Рис. 17. база стовпа аттичного ордера. вапняк
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 430
будівельні залишки наступного хроноло-
гічного шару — ІІ — першої половини ІІІ ст.
н. е. представлені будинками нГц-1 (91 м2),
нГц-2 (29 м2), нГц-3 (не менше 35 м2), нГц-4
(не менше 20 м2), які в комплексі найбільш пов-
но характеризують цю частину колишньо-
го міста, що опинилася у перші століття н. е.
за межами міських стін. на цій території роз-
ташувалося господарське передмістя пер-
ших століть н. е. (лейпунская 1988, с. 71 и сл.,
рис. 1—3; лейпунська 2001, с. 65, 66) (рис. 22).
ці однокамерні (за винятком будинку нГц-1,
що складається з двох приміщень, одне з яких
було явно вхідним) споруди вільно розташо-
вувалися під гострими кутами в плані один до
одного, злегка заглиблені в землю. Передмістя
не мало якоїсь єдиної певної функції. Тут роз-
міщувалися споруди складського призначен-
ня, частково житлового, виробничі, не виклю-
чаються і виноробні комплекси (склад тари)
(лейпунская 1988, с. 79).
Значний інтерес становить виявлення тут
культурного шару другої половини ІІІ — початку
Iv ст. н. е., залишки якого вкрай уривчасто пред-
ставлені фрагментами кількох вимосток і кладок
стін (лейпунская 1988, с. 78—79, рис. 2, 3).
Розкопки на ділянці «НГС-ю» 14. До 1985 р.
розкопки в північній половині нижнього міс-
та ніколи не проводилися. виняток становлять
тільки незначні роботи на північному краю го-
родища, здійснені в 1930 р. під керівництвом
наукової ради (розкоп «нр»). розкопки об-
межилися двома невеликими шурфами, в яких
були відкриті будівельні залишки елліністич-
ного часу, що належали, скоріш за все, житло-
вим будинкам. Подальшого розвитку ці роботи
не отримали.
у 1985 р. було вирішено провести тут ширші
розвідувальні розкопки, для чого було закладе-
но дві ділянки площею 200 м2 кожна. одна в
південній межі північної половини нижньо-
го міста («нГС-ю»), друга близько північної
межі городища («нГС-с»). роботи на північ-
ній ділянці, насиченій будівельними залишка-
ми, продовжувалися в наступні два десятиліття
і знайшли достатньо повне відображення у на-
укових публікаціях (LСо, 2010). розкопки на
південній ділянці проводилися лише в 1985 р.
Південний розкоп «нГС-ю» 15 розташовує-
ться на відносно рівній поверхні з падінням ре-
льєфу в сторону лиману до 1,34 м на 15,0 м го-
ризонтального прокладення, ухил якого на схід
сформувався у зв’язку з постійним сповзанням
ґрунту з терасної частини городища (лейпун-
ская, воляник, Самойлова 1985, с. 2 и сл.).
14 Квадрати 326, 327, 323, 324 у великому квадраті Д-v
(Крыжицкий, назарчук 1984).
15 верхній шар у цьому місці завтовшки 0,6—1,2 м,
утворений лесовим наносом з терасової частини го-
родища. в ньому, на відміну від шарів, розташованих
нижче, відсутні будь-які будівельні залишки та наявна
мізерна кількість кераміки (Крыжицкий 1966, с. 1).
Рис. 18. нижній шар розвалу куртини. вигляд з півдня
Рис. 19. Місце розкопу Т-1 і шурфу «Театрон» на топо-
основі
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 31
будівельні залишки перших ст. н. е. (приблиз-
не датування в інтервалі — І— Iv ст.) вкрай фраг-
ментовані. Представлені вимосткою, вибіркою
і спорудженням невстановленого призначення
(№ 12). останнє складається з двох грубо около-
тих плит, встановлених орфостатно на відстані
0,5 м один від одного (лейпунская, воляник, Са-
мойлова 1985, табл. 2). у центрі обох плит у верх-
ній частині прорізані напівкруглі в перетині за-
глиблення. Слідів вогню на плитах не виявлено.
Супровідний матеріал невиразний.
від найпізніших елліністичних споруд, на
рівні яких подальші розкопки на цій ділянці
були припинені, збереглися залишки двох під-
валів елліністичного часу — № 7 у західній час-
тині розкопу та № 35 — у східній з перепадом
рівнів їх підлог близько 2,8 м (поглиблення у
бік лиману). Подібна стратиграфічна ситуація
може свідчити про існування в цьому місці те-
расового будівництва.
Дослідники відзначають близькість страти-
графії цього розкопу та послідовність його за-
будови ділянці «нГц» (там само, с. 14).
результати розвідкових робіт на ділянках
«нГц» і «нГС-ю» дають підстави припуска-
ти, що розташована поміж ними територія в
топографічному плані була нижчою за навко-
лишню і відповідно будівельні залишки піз-
нього елліністичного часу тут розташовували-
ся нижче, ніж у прилеглих з півночі та півдня
частинах нижнього міста. Крім цього, тут про-
стежується зниження рельєфу також із заходу
на схід, тобто утворюється за формою поверх-
ні своєрідний амфітеатр, культурні шари яко-
го перекриті товстим шаром напливу ґрунту з
верхнього міста. Про існування в цій зоні мо-
нументальних споруд можуть побічно свідчити
згадувані вище траншеї від вибірок в розкопі
«нГц», розташовані неподалік від траншей 12,
13 І.є. Забєліна, та стереобат з барабаном ко-
лони на ньому, виявлений у береговому кліфі
в.в. лапіним (лапин 1962; Крыжицкий 2015).
це дає підстави припускати можливість існу-
вання в цьому місці в елліністичний час пев-
ного суспільного (?) центру, до якого з півно-
чі та півдня підходила житлова забудова. Таким
центром (як і у верхньому місті) могла бути ще
одна площа з переважно торговими функція-
ми. у зв’язку з останнім нагадаємо, що у своїй
борисфенітській промові ритор з віфінії Діон
Хризостом, який відвідав ольвію в кінці І ст.,
згадує про свою прогулянку в ольвії «в ринко-
ву годину по берегу Гипаніса (курсив — С.Д. Кри-
жицький)» (or., XXXvI). очевидно, «ринкова
година» в контексті «берега» пов’язана, швид-
ше за все, з розміщенням в цьому місці торго-
вого центру, що було б цілком логічно, врахо-
вуючи насиченість культовими та суспільни-
ми спорудами верхнього міста. розміщення
суспільно-адміністративних, культових, тор-
говельних центрів у різних частинах міста зна-
ходить аналогію з грецькими містами, зокре-
Рис. 20. уступи в материковому ґрунті в розкопі Т-1
Рис. 21. Шурф Т-2. Загальний вигляд з південного сходу
Рис. 22. будинки передмістя ІІ—ІІІ ст. на ділянці нГц.
реконструкція
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 432
ма в Мілеті або родосі (Hoepfner, Schwandner
1986, abb. 5, 16) .
Майбутнє дослідження цієї території в
нижньому місті ольвії доцільне за умови про-
Буйских А.В. ордерные архитектурные детали из ольвии // аДСП. — К., 1988. — С. 51—71.
Буйских А.В. Каменные архитектурные детали из ольвии // Крыжицкий С.Д. архитектура ольвийского полиса в
графических реконструкциях. — Симферополь; Керчь, 2012. — С. 294—365.
Бураков А.В. отчет о разведочных работах в северо-западной части ольвии в 1972 году // на Іа нану. —
1972/26. — С. 66—94.
Ветштейн Р.І. Керамічні випалювальні печі ольвії перших століть н. е. // аП урСр. — 1958. — Т. 7. — С. 61—76.
Карасев А.Н. оборонительные сооружения ольвии // КСииМК. — 1948. — вып. 22. — С. 25—37.
Карасев А.Н. Планы ольвии XIX в. как источники для исторической топографии города // Миа. — М.; л. —
1956. — С. 9—34.
Карасев А.Н., Леви Е.И. ольвийская агора (по раскопкам 1946—1957 гг.) // Са. — 1958. — № 4. — С. 127—143.
Крапивина В.В. отчет о раскопках участка р-19 в 1979 г. // на Іа нану. — 1979/17. — С. 1—15.
Крапивина В.В. отчет о раскопках участка р-19 в 1980 г. // на Іа нану. — 1980/27-а. — С. 1—44.
Крапивина В.В. отчет о раскопках участка р-19 в 1981 г. // на Іа нану. — 1981/17-б.
Крапивина В.В. К вопросу о застройке ольвии во 2—3 вв. н. э. // аКСП. — К., 1984. — С. 201—214.
Крапивина В.В. ольвия. Материальная культура 1—4 вв. н. э. — К., 1993.
Крапивина В.В., Кудренко А.И. винодельни первых веков нашей эры в ольвии // аКСП. — К., 1986. — С. 52—63.
Крыжицкий С.Д. участкок нГ-центр // на Іа нану. — 1965/8. — С. 25—35.
Крыжицкий С.Д. отчет о раскопках участка нГц, проводившихся в 1965 и 1966 гг. // на Іа нану. — 1966/20.
Крыжицкий С.Д., Кудренко А.И. отчет о раскопках участка р-19 в 1975 г. // на Іа нану. — 1975/21-в.
Крыжицкий С.Д., Кудренко А.И., Крапивина В.В. отчет о раскопках участка р-19 в 1977 г. // на Іа нану. —
1977/1. — С. 1—36.
Крыжицкий С.Д., Крапивина В.В., Кудренко А.И. отчет о раскопках участка р-19 в 1978 г. // на Іа нану. —
1978/24-е. — С. 1—30.
Крыжицкий С.Д., Мазарати С.Н. отчет о раскопках на участке «Северо-Запад» // на Іа нану. — 1973/13. —
С. 62—93.
Крыжицкий С.Д., Мазарати С.Н. отчет о раскопках в 1974 г. на участке «Северо-Запад» // на Іа нану. —
1974/26. — С. 77—99.
Крыжицкий С.Д., Мазарати С.Н. отчет о раскопках на участке «Северо-Запад» // на Іа нану. — 1977/1. —
С. 1—25.
Крыжицкий С.Д., Мазарати С.Н. отчет о раскопках на участке «Северо-Запад» // на Іа нану. — 1978/24. —
С. 1—25.
Крыжицкий С.Д., Назаров В.В. отчет о раскопках участка «Театр» в 1983 году // на Іа нану. — 1983/31. —
С. 1—13.
Крыжицкий С.Д., Назарчук В.И. отчет о раскопках участка «Театр» в 1984 г. // на Іа нану. — 1984/29-а. —
С. 1—14.
Крыжицкий С.Д., Назарчук В.И. отчет о работах ольвийской экспедиции на участке «Театр» в 1985 году // на Іа
нану. — 1985/25-а. — С. 1—15.
Крыжицкий С.Д. ольвия. историографическое исследование архитектурно-строительных комплексов. — К., 1985.
Крыжицкий С.Д. архитектура античных государств Северного Причерноморья. — К., 1993.
Крыжицкий С.Д. ольвия. Перспективы исследования, сохранения и музеефикации // археологічні відкриття в
україні. 1998—1999 рр. — К., 1999. — С. 165—174.
Крижицький С.Д. Перспективи дослідження і збереження архітектурно-будівельних залишків ольвії // археоло-
гія. — 2001. — № 4. — С. 19—35.
Крыжицкий С.Д. опыт подготовки обоснования музеефикации архитектурно-археологического объекта на при-
мере входной части ольвийской цитадели // Причерноморье, Крым, русь в истории и культуре. Материалы
II Судакской Междунар. науч. конф. — К.; Судак. — 2004. — ч. III—Iv. — С. 137—144.
Крыжицкий С.Д. археологическое обоснование к проекту реставрации кургана над склепом еврисивия и ареты в
ольвии // аДу 2003—2004 рр. — К., 2005. — С. 425—433.
Крыжицкий С.Д. Городские ворота ольвии в системе оборонительных линий города эллинистического периода (к
проблеме музеефикации) // би. — Симферополь; Керчь, 2007. — вып. XvII. — С. 21—47.
ведення широкомасштабних робіт з послідов-
ністю просування розкопу, починаючи від бе-
регового кліфа в напрямку на захід — до терас-
ної частини міста.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 4 33
Крыжицкий С.Д. архитектура ольвийского полиса в реконструкциях. — Симферополь; Керчь, 2012.
Крыжицкий С.Д. архитектурно-строительные остатки в береговом клифе ольвии (1966—1968, 1970, 1972 гг.) //
ольвия. Памяти валентины владимировны Крапивиной. — К., 2015. — С. 37—92.
Крыжицкий С.Д., Лейпунская Н.А. Комплекс западных оборонительных ворот ольвии // аДСП. — К., 1988. —
С. 10—33.
Крыжицкий С.Д., Лейпунская Н.А. жилые дома центрального квартала в районе агоры // С.Д. Крыжицкий,
н.а. лейпунская и др. жилые дома центрального квартала ольвии. — Симферополь; Керчь, 2014. —
С. 6—142.
Крыжицкий С.Д., Мазарати С.Н. раскопки в северо-западной части ольвии // ао 1974. — 1975. — С. 305—306.
Лапин В.В. раскопки 1958 г. в прибрежной части ольвии // МаСП. — 1962. — вып. 4. — С. 163—176.
Леви Е.И. ольвия. Город эпохи эллинизма. — л., 1985.
Лейпунская Н.А. отчет о раскопках участка нГц в ольвии в 1967 и 1968 годах // на Іа нану. — 1967—68/12-е. —
С. 1—21.
Лейпунская Н.А. основные итоги работ 1968 г. на участке нГц в ольвии // аиу 1968. — 1971. — вып. 3. — С. 168—
171.
Лейпунская Н.А. Предместье первых веков нашей эры в нижнем городе ольвии // аДСП. — 1988. — С. 71—82.
Лейпунська Н.О. нижнє місто ольвії (основні етапи розвитку) // археологія. — 2001. — № 4. — С. 59—68.
Лейпунская Н.А., Воляник В.К., Самойлова Т.Л. отчет о раскопках участков нГС — С и нГС — Ю в ольвии в
1985 г. // на Іа нану. — 1985/г.
Мазарати С.Н. отчет о раскопках на участке «Северо-Запад» // на Іа нану. — 1981/17-г.
ОАК за 1873 г. — СПб., 1876.
Отрешко В.М., Буйских С.Б. отчет о раскопках в ольвии на участке р-19 в 1974 году // на Іа нану. — 1974/26. —
С. 100—113.
Русяєва А.С., Крапівіна В.В. До історії ольвії 4—1 ст. до н. е. // археологія. — 1992. — № 4. — С. 17—33.
Русяєва А.С., Мазараті С.М. ольвійська теракота Кори-Персефони // археологія. — 1978. — 27. — С. 61—68.
Русяева А.С., Рутковский А.Г. отчет о раскопках на участке аГД // на Іа нану. — 1976/1-а.
Славин Л.М. раскопки западной части ольвийской агоры (1956—1960 гг.) // ольвия. Теменос и агора. — М.; л.,
1964. — С. 189—224.
Славин Л.М. отчет о работе ольвийской экспедиции в 1968 г. // на Іа нану. — 1968/12.
Славин Л.М. Кварталы в районе ольвийской агоры (раскопки 1961—1970 гг.) // ольвия. — К., 1975. — С. 5—50.
Фармаковский Б.В. отчет о раскопках в ольвии // оаК за 1903. — 1906. — С. 2—20.
Фармаковский Б.В. отчет о раскопках в ольвии // оаК за 1904. — 1907. — С. 1—41.
Фармаковский Б.В. отчет о раскопках в ольвии // оаК за 1908. — 1912. — С. 1—84.
Hoepfner W., Schwandner E-L. Haus und Stadt im Klassischen griechenland. — Deutscher Kunstverlag, 1986.
Kryžickij S.D., Lejpunskaja N.A. Building remains and accompanying Finds, 6th—1st century BC // the Lower City of
olbia (Sector ngS) in the 6th century BC to the 4th century aD. — 2010. — vol. 1: text, р. 27—101; vol. 2: Plates,
1—48.
Надійшла 14.07.2015
С.Д. Крыжицкий
оСновные иТоГи раСКоПоК
в МалоиЗученныХ чаСТЯХ ольвийСКоГо ГороДиЩа
в пятидесятые—восьмидесятые годы прошлого века экспедицией иа ан уССр на ольвийском городище был
проведен цикл разведочных раскопок. часть из них были продолжены в дальнейшем и позволили получить мас-
штабные комплексные результаты, нашедшие относительно полное отражение в печати.
Другая часть по разным причинам дальнейшего развития не получила, и работы на этих участках были пре-
кращены. были закрыты раскопы в северо-западном секторе городища («С-З») и на продолжении Главной про-
дольной улицы к северу от участка «аГД» («в-v»); на центральной возвышенности верхнего города («р-19»);
раскопы в центре («нГц») и к северу от центра («нГС-ю») в нижнем городе; раскопы в террасной части ольвии
(«Т-1», «Т-2»). Тем не менее, в ходе работ на этих участках были сделаны заслуживающие внимания наблюдения,
которые в комплексе позволили уточнить ряд моментов исторической топографии городища и получить пред-
ставление о стратиграфии и строительных остатках на участках городища, ранее не исследовавшихся.
в задачу настоящей публикации входит краткая характеристика полученных результатов работ и определение
возможных наиболее перспективных направлений продолжения раскопок этих участков в будущем.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 434
S.D. Kryzhytskyi
MaIn reSuLtS oF arCHaeoLogICaL ProSPeCtIng
In LeSS StuDIeD areaS oF oLBIan HILL-Fort
the expedition of the Institute of archaeology of the academy of Sciences, uSSr, conducted a cycle of archaeological
prospecting excavations at olbian hill-fort from the 1950s to the 1980s. Part of them were continued later and allowed
obtaining the grand-scale comprehensive results which were relatively full presented in print.
the other part of these excavations due to various reasons was not developed and the works at those areas were seized.
Closed were the excavation areas at the north-western sector of the hill-fort («С-З») and at the extension of the Main
longitudinal street to the north from «аГД» area («в-v»), at the central eminence f the upper City («р-19»); excavation
areas in the centre («нГц») and to the north from the centre («нГС-ю») in the Lower City, and excavation areas in the
terraced area of olbia («Т-1», «Т-2»). nevertheless, during the work at these areas, were made the observations worth
attention which altogether allowed specifying a series of moments in historic topography of the hill-fort and obtaining the
idea on the stratigraphy and building remains at the hill-fort areas not studied before.
the aim of this paper is to describe briefly the obtained results of these works and to determine the possible most
perspective directions of the excavations which can be continued at these areas in future.
Серед численної скляної продукції I ст. ви-
різняється посуд, який виготовлявся методом
дуття скла у форму. Таке вдосконалення техні-
ки дуття дало змогу склярам створювати фігур-
ні флакони та чаші з витонченим рельєфним
малюнком. Іноді посуд прикрашався підписа-
ми виробника або написами з побажаннями.
на деяких з них збереглися імена таких май-
стрів як енніон, арістей, Ясон, Мегес, ней-
кай (Harden 1935, p. 163). найвідомішим се-
ред митців I ст. був енніон. Припускається, що
саме він відкрив техніку дуття у форму (Куни-
на 1973, с. 102). його витвори виділялися пиш-
ністю орнаментації і досконалістю виконання.
Фігурні чаші вироблялися невеликими партія-
ми, мали високу художню цінність і належали
до дорогих виробів свого часу.
Торговельні зв’язки римської імперії спри-
яли розповсюдженню скляних виробів і на
території, і поза межами імперії, а в пізні-
ший час навіть у найвіддаленіші куточки сві-
ту (taniichi 1986, p. 132—133). Фігурні скляні
посудини I ст. надходили й до центрів Пів-
нічного Причорномор’я (Колесниченко, ос т-
роверхов 2012). Серед них виділяються по-
одинокі знахідки чаш з написами, вивчен-
ню яких присвячені роботи н.П. Сорокіної
та н.З. Куніної.
у контексті вивчення скла з розкопок Пан-
тикапею н.П. Сорокіна описала нові знахідки
чаш з написами (групи g і F за Д. Харденом) та
навела короткий нарис проблеми їхнього дату-
вання, виготовлення та призначення (Сороки-
на 1962, с. 229—221). н.З. Куніна опублікува-
ла три склянки з колекції ермітажу. вивчивши
скляний посуд інших форм сирійського ви-
робництва, дослідниця дійшла висновку, що
чаші з написами імпортувалися до Пантика-
пею зі вказаного регіону (Кунина 1968, с. 226).
у зв’язку з новою знахідкою уламка від склян-
ки групи К за Д. Харденом н.П. Сорокіна ви-
сунула гіпотезу про їхнє кіпрське походження
А.М. Колесниченко, О.К. Савельєв
СКЛЯНКИ З НАПИСОМ ΚΑΤΑΧΑΙΡΕ ΚΑΙ ΕΥΦΡΑΙΝΟΥ
ІЗ РОЗКОПОК ТІРИ ТА ПРОБЛеМА ЇХ ПОХОДЖеННЯ
Статтю присвячено публікації знахідок скляного посуду з написами із Тіри та аналізу відомих аналогій, що дозволило
по-новому розглянути проблему локалізації центрів виготовлення склянного посуду та шляхів його розповсюдження.
К л ю ч о в і с л о в а: Римська імперія, Тіра, Середземномор’я, о. Кіпр, Адріатика, Дунай, Північно-Західне Причорно-
мор’я, римський час, склянки з написом.
© а.М. КолеСниченКо, о.К. Савельєв, 2015
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194801 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:31:21Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крижицький, С.Д. 2023-11-30T09:25:07Z 2023-11-30T09:25:07Z 2015 Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища / С.Д. Крижицький // Археологія. — 2015. — №. 4. — С. 21–34. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194801 Статтю присвячено публікації головних результатів пошукових розкопок, що провадилися у другій половині минулого століття Ольвійською експедицією Інституту археології АН УРСР. The expedition of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences, USSR, conducted a cycle of archaeological prospecting excavations at Olbian hill-fort from the 1950s to the 1980s. Part of them were continued later and allowed obtaining the grand-scale comprehensive results which were relatively full presented in print. The other part of these excavations due to various reasons was not developed and the works at those areas were seized. Closed were the excavation areas at the north-western sector of the hill-fort («С-З») and at the extension of the Main longitudinal street to the north from «АГД» area («В-V»), at the central eminence f the Upper City («Р-19»); excavation areas in the centre («НГЦ») and to the north from the centre («НГС-ю») in the Lower City, and excavation areas in the terraced area of Olbia («Т-1», «Т-2»). Nevertheless, during the work at these areas, were made the observations worth attention which altogether allowed specifying a series of moments in historic topography of the hill-fort and obtaining the idea on the stratigraphy and building remains at the hill-fort areas not studied before. The aim of this paper is to describe briefly the obtained results of these works and to determine the possible most perspective directions of the excavations which can be continued at these areas in future. В пятидесятые—восьмидесятые годы прошлого века экспедицией ИА АН УССР на Ольвийском городище был проведен цикл разведочных раскопок. Часть из них были продолжены в дальнейшем и позволили получить масштабные комплексные результаты, нашедшие относительно полное отражение в печати. Другая часть по разным причинам дальнейшего развития не получила, и работы на этих участках были прекращены. Были закрыты раскопы в северо-западном секторе городища («С-З») и на продолжении Главной продольной улицы к северу от участка «АГД» («В-V»); на центральной возвышенности Верхнего города («Р-19»); раскопы в центре («НГЦ») и к северу от центра («НГС-ю») в Нижнем городе; раскопы в террасной части Ольвии («Т-1», «Т-2»). Тем не менее, в ходе работ на этих участках были сделаны заслуживающие внимания наблюдения, которые в комплексе позволили уточнить ряд моментов исторической топографии городища и получить представление о стратиграфии и строительных остатках на участках городища, ранее не исследовавшихся. В задачу настоящей публикации входит краткая характеристика полученных результатов работ и определение возможных наиболее перспективных направлений продолжения раскопок этих участков в будущем. uk Інститут археології НАН України Археологія Статті Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища Main results of archaeological prospecting in less studied areas of Olbian hill-fort Основные итоги раскопок в малоизученных частях Ольвийского городища Article published earlier |
| spellingShingle | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища Крижицький, С.Д. Статті |
| title | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища |
| title_alt | Main results of archaeological prospecting in less studied areas of Olbian hill-fort Основные итоги раскопок в малоизученных частях Ольвийского городища |
| title_full | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища |
| title_fullStr | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища |
| title_full_unstemmed | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища |
| title_short | Основні підсумки розкопок у маловивчених частинах Ольвійського городища |
| title_sort | основні підсумки розкопок у маловивчених частинах ольвійського городища |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194801 |
| work_keys_str_mv | AT križicʹkiisd osnovnípídsumkirozkopokumalovivčenihčastinaholʹvíisʹkogogorodiŝa AT križicʹkiisd mainresultsofarchaeologicalprospectinginlessstudiedareasofolbianhillfort AT križicʹkiisd osnovnyeitogiraskopokvmaloizučennyhčastâholʹviiskogogorodiŝa |