Flint Assemblage of Severynivka Hillfort

In the paper flint finds from Severynivka hillfort are analysed.
 They represent several chronological periods. The main part of
 the collection belongs to the Upper Palaeolithic. Separate tools
 by their characteristics refer to the Neolithic—Late Bronze
 period. A s...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2019
Hauptverfasser: Stupak, D.V., Telizhenko, S. A.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2019
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194815
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Flint Assemblage of Severynivka Hillfort / D.V. Stupak, S.A. Telizhenko // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 5-13. — Бібліогр.: 25 назв. — англ.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862666341789466624
author Stupak, D.V.
Telizhenko, S. A.
author_facet Stupak, D.V.
Telizhenko, S. A.
citation_txt Flint Assemblage of Severynivka Hillfort / D.V. Stupak, S.A. Telizhenko // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 5-13. — Бібліогр.: 25 назв. — англ.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description In the paper flint finds from Severynivka hillfort are analysed.
 They represent several chronological periods. The main part of
 the collection belongs to the Upper Palaeolithic. Separate tools
 by their characteristics refer to the Neolithic—Late Bronze
 period. A small group consists of items that cannot be clearly
 associated with a particular chronological period. В останні роки Северинівське городище досліджувалося спільною експедицією Інституту археології Національної
 академії наук України і Познанського університету ім. Адама Міцкевича під керівництвом Ю.В. Болтрика і
 М. Ігнащака.
 Крім типових артефактів скіфського часу, з городища походять крем’яні знахідки, які є неодночасовими і
 характеризують собою декілька хронологічних періодів його заселення.
 Найдавніший етап представлений матеріалами верхнього палеоліту. Всього верхньопалеолітична колекція
 нараховує 47 знахідок. Не зважаючи на нечисленність верхньопалеолітичної колекції, можна зробити певні
 висновки: 1) основна кількість кременю постачалася з Подністер’я, 2) сировина постачалася на стоянку у вже
 відібраних під виготовлення нуклеусів частинах, або ж і безпосередньо у пренуклеусах, чи нуклеусах, 3) принаймні
 частина нуклеусів на стоянці ретельно готувалася до процесу розколювання, про що свідчить залишок ребра на
 одному з нуклеусів та наявність пластин з поздовжньо-поперечною огранкою, 4) домінувало одноплощадкове
 розколювання, редуціювання та абразив застосовувались для підготовки зони розщеплення, для отримання пластинчастих сколів застосовувався м’який відбійник.
 Незначна кількість матеріалу і безпосередньо знарядь, не дає можливості говорити про його культурнохронологічну належність. Зважаючи на те, що основною сировиною, яка використовувалась на стоянці був
 кремінь з Подністер’я, найімовірніше, саме з того регіону походили і її давні мешканці.
 У результаті досліджень Северинівського городища, були виявлені крем’яні знаряддя, не пов’язані з
 верхньопалеолітичними матеріалами. Зважаючи на типолого-морфологічні ознаки, вказані вироби можна
 співвідносити з декількома хронологічними етапами існування пам’ятки — від неоліту до фінальної бронзи.
 Отже, інформаційний потенціал досліджень Северинівського городища не обмежується лише ранньозалізною
 добою і його подальше вивчення є важливим і для розуміння культурно-історичних процесів у басейні Південного
 Бугу у доісторичні періоди. В последние годы Севериновское городище исследовалось совместной экспедицией Института археологии Национальной академии наук Украины и Познанского университета им. Адама Мицкевича под руководством Ю.В.
 Болтрика и М. Игнащака.
 Кроме типичных артефактов скифского времени, с городища происходят кремневые находки, которые являются неодновременными и характеризуют несколько хронологических периодов его заселения.
 Древнейший этап представлен материалами верхнего палеолита. Всего верхнепалеолитическая коллекция насчитывает 47 находок. Несмотря на её малочисленность, можно сделать определенные выводы: 1) основное количество кремня поставлялась с Поднестровья, 2) сырье поставлялось на стоянку в уже отобранных под изготовление нуклеусов, частях, или же непосредственно в пренуклеусах, или нуклеусах, 3) как минимум часть нуклеусов
 на стоянке тщательно готовилась к процессу раскалывания, о чем свидетельствует остаток ребра на одном из
 нуклеусов и наличие пластин с продольно-поперечной огранкой, 4) доминировало одноплощадочное раскалывание, редуцирование и абразив применялись для подготовки зоны расщепления, для получения пластинчатых
 сколов применялся мягкий отбойник.
 Незначительное количество материала и непосредственно орудий, не дает возможности говорить о его
 культурно-хронологической принадлежности. Исходя из того, что основным сырьем, которое использовалось
 на стоянке был кремень с Поднестровья, вероятнее всего, именно из этого региона происходили и ее давние
 обитатели.
 В результате исследований Севериновского городища, были обнаружены кремневые орудия, не связанные с
 верхнепалеолитическими материалами. Учитывая их типолого-морфологические признаки, указанные изделия
 возможно соотносить с несколькими хронологическими этапами существования памятника — от неолита до финальной бронзы.
 Таким образом, информационный потенциал исследований Севериновского городища не ограничивается
 только раннежелезным временем и его дальнейшее изучение важно и для понимания культурно-исторических
 процессов в доисторическое время в бассейне Южного Буга.
first_indexed 2025-12-07T15:19:49Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194815
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language English
last_indexed 2025-12-07T15:19:49Z
publishDate 2019
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Stupak, D.V.
Telizhenko, S. A.
2023-11-30T13:21:46Z
2023-11-30T13:21:46Z
2019
Flint Assemblage of Severynivka Hillfort / D.V. Stupak, S.A. Telizhenko // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 5-13. — Бібліогр.: 25 назв. — англ.
0235-3490
DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.005
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194815
902.21(282.247.318) "632/638"
In the paper flint finds from Severynivka hillfort are analysed.
 They represent several chronological periods. The main part of
 the collection belongs to the Upper Palaeolithic. Separate tools
 by their characteristics refer to the Neolithic—Late Bronze
 period. A small group consists of items that cannot be clearly
 associated with a particular chronological period.
В останні роки Северинівське городище досліджувалося спільною експедицією Інституту археології Національної
 академії наук України і Познанського університету ім. Адама Міцкевича під керівництвом Ю.В. Болтрика і
 М. Ігнащака.
 Крім типових артефактів скіфського часу, з городища походять крем’яні знахідки, які є неодночасовими і
 характеризують собою декілька хронологічних періодів його заселення.
 Найдавніший етап представлений матеріалами верхнього палеоліту. Всього верхньопалеолітична колекція
 нараховує 47 знахідок. Не зважаючи на нечисленність верхньопалеолітичної колекції, можна зробити певні
 висновки: 1) основна кількість кременю постачалася з Подністер’я, 2) сировина постачалася на стоянку у вже
 відібраних під виготовлення нуклеусів частинах, або ж і безпосередньо у пренуклеусах, чи нуклеусах, 3) принаймні
 частина нуклеусів на стоянці ретельно готувалася до процесу розколювання, про що свідчить залишок ребра на
 одному з нуклеусів та наявність пластин з поздовжньо-поперечною огранкою, 4) домінувало одноплощадкове
 розколювання, редуціювання та абразив застосовувались для підготовки зони розщеплення, для отримання пластинчастих сколів застосовувався м’який відбійник.
 Незначна кількість матеріалу і безпосередньо знарядь, не дає можливості говорити про його культурнохронологічну належність. Зважаючи на те, що основною сировиною, яка використовувалась на стоянці був
 кремінь з Подністер’я, найімовірніше, саме з того регіону походили і її давні мешканці.
 У результаті досліджень Северинівського городища, були виявлені крем’яні знаряддя, не пов’язані з
 верхньопалеолітичними матеріалами. Зважаючи на типолого-морфологічні ознаки, вказані вироби можна
 співвідносити з декількома хронологічними етапами існування пам’ятки — від неоліту до фінальної бронзи.
 Отже, інформаційний потенціал досліджень Северинівського городища не обмежується лише ранньозалізною
 добою і його подальше вивчення є важливим і для розуміння культурно-історичних процесів у басейні Південного
 Бугу у доісторичні періоди.
В последние годы Севериновское городище исследовалось совместной экспедицией Института археологии Национальной академии наук Украины и Познанского университета им. Адама Мицкевича под руководством Ю.В.
 Болтрика и М. Игнащака.
 Кроме типичных артефактов скифского времени, с городища происходят кремневые находки, которые являются неодновременными и характеризуют несколько хронологических периодов его заселения.
 Древнейший этап представлен материалами верхнего палеолита. Всего верхнепалеолитическая коллекция насчитывает 47 находок. Несмотря на её малочисленность, можно сделать определенные выводы: 1) основное количество кремня поставлялась с Поднестровья, 2) сырье поставлялось на стоянку в уже отобранных под изготовление нуклеусов, частях, или же непосредственно в пренуклеусах, или нуклеусах, 3) как минимум часть нуклеусов
 на стоянке тщательно готовилась к процессу раскалывания, о чем свидетельствует остаток ребра на одном из
 нуклеусов и наличие пластин с продольно-поперечной огранкой, 4) доминировало одноплощадочное раскалывание, редуцирование и абразив применялись для подготовки зоны расщепления, для получения пластинчатых
 сколов применялся мягкий отбойник.
 Незначительное количество материала и непосредственно орудий, не дает возможности говорить о его
 культурно-хронологической принадлежности. Исходя из того, что основным сырьем, которое использовалось
 на стоянке был кремень с Поднестровья, вероятнее всего, именно из этого региона происходили и ее давние
 обитатели.
 В результате исследований Севериновского городища, были обнаружены кремневые орудия, не связанные с
 верхнепалеолитическими материалами. Учитывая их типолого-морфологические признаки, указанные изделия
 возможно соотносить с несколькими хронологическими этапами существования памятника — от неолита до финальной бронзы.
 Таким образом, информационный потенциал исследований Севериновского городища не ограничивается
 только раннежелезным временем и его дальнейшее изучение важно и для понимания культурно-исторических
 процессов в доисторическое время в бассейне Южного Буга.
en
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
Крем’яна колекція із Северинівського городища
Кремневая коллекция из Севериновского городища
Article
published earlier
spellingShingle Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
Stupak, D.V.
Telizhenko, S. A.
Статті
title Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
title_alt Крем’яна колекція із Северинівського городища
Кремневая коллекция из Севериновского городища
title_full Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
title_fullStr Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
title_full_unstemmed Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
title_short Flint Assemblage of Severynivka Hillfort
title_sort flint assemblage of severynivka hillfort
topic Статті
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194815
work_keys_str_mv AT stupakdv flintassemblageofseverynivkahillfort
AT telizhenkosa flintassemblageofseverynivkahillfort
AT stupakdv kremânakolekcíâízseverinívsʹkogogorodiŝa
AT telizhenkosa kremânakolekcíâízseverinívsʹkogogorodiŝa
AT stupakdv kremnevaâkollekciâizseverinovskogogorodiŝa
AT telizhenkosa kremnevaâkollekciâizseverinovskogogorodiŝa