Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2

У статті аналізуються матеріали останньої чверті І тис. н. е. найбільш дослідженого ранньослов’янського поселення Обухів 2 з території Середньої Наддніпрянщини. Археологічні дані дозволяють говорити про два види матеріальних комплексів цього поселення. Обидва комплекси належать волинцевській куль...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Author:	Петраускас, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2019
Series:	Археологія
Subjects:	Публікації археологічного матеріалу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194820
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2 / О.В. Петраускас // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 79-94. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194820
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1948202025-02-09T13:32:14Z Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2 Волынцевский комплекс раннеславянского поселения Обухов 2 Volyntseve Complex of the Early Slavic Settlement Obukhiv 2 Петраускас, О.В. Публікації археологічного матеріалу У статті аналізуються матеріали останньої чверті І тис. н. е. найбільш дослідженого ранньослов’янського поселення Обухів 2 з території Середньої Наддніпрянщини. Археологічні дані дозволяють говорити про два види матеріальних комплексів цього поселення. Обидва комплекси належать волинцевській культурі і відображають етапи формування та особливості її розвитку в зазначеному регіоні. Обухівське поселення разом із низкою правобережних ранньослов’янських пам’яток можна співвідносити із літописним племенем полян. В статье анализируются материалы археологического памятника Обухов 2 последней четверти І тыс. н. э. На сегодня это наиболее полно исследованное поселение ранних славян на территории Среднего Поднепровья. Здесь на площади около 9 000 м2 исследовано более 100 объектов, которые датируются I тыс. н. э. и фиксируют последовательное развитие материальной культуры ранних славян в Киевском Поднепровье. К волынцевскому этапу VIII—IX вв. относятся жилища, хозяйственные ямы и наземные очаги. Археологические данные указанного периода позволяют выделить два вида материальных комплексов поселения. Оба комплекса принадлежат волынцевской культуре и отражают этапы ее формирования и развития в данном регионе. Для этого периода характерны полуземлянки срубной конструкции с глинобитными печами усложненных форм; лепные и гончарные горшки «волынцевского» типа; салтовский импорт и др. Комплексы Обуховского поселения третьей четверти I тыс. н. э. позволяют говорить о том, что формирование основных черт волынцевской культуры могло происходить на их основе. Это прослеживается в преемственности заселения территории, конструкциях жилищ и печей, керамическом комплексе и др. Обуховское поселение входит в группу раннеславянских памятников Правобережья Днепра, которые следует соотносить с летописным племенем полян. In the paper the materials of the VIII—IX centuries from the Early Slavic settlement Obukhiv 2 at the territory of the Middle Dnieper are analyzed. At the settlement 9 000 m2 were excavated and more then 100 archaeological objects from the I millenium AD have been explored. The stages of the development of Early Slavs material culture at the Middle Dnieper area are demonstrated. The dwellings, household pits and outdoor fireplaces belong to the Volyntseve phase(VIII—IX c. AD). To this phase the pithouses with log contractions and complicated wattle-and-daub kilns, hand- and weelmade “Volyntseve type” pottery, imported goods from Saltov culture etc. also belong. These materials permit to classify two types of material complexes of this settlement. Both complexes belong to the Volyntseve culture and reflect the stages of its formation and features of development. Complexes of the Obukhiv settlement of the third quarter of the I millenium AD allow us to say that the formation of the main features of the Volyntseve culture could occur on their basis. One can see it in the continuity of the territory settlement, the construction of houses and kilns, the ceramic complex, etc. The Obukhiv settlement, along with a number of Right-Bank Early-Slavic settlements, can be correlated with the annalistic tribe of Polans. 2019 Article Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2 / О.В. Петраускас // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 79-94. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194820 904.2(477.41) "653" uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу
spellingShingle	Публікації археологічного матеріалу Публікації археологічного матеріалу Петраускас, О.В. Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2 Археологія
description	У статті аналізуються матеріали останньої чверті І тис. н. е. найбільш дослідженого ранньослов’янського поселення Обухів 2 з території Середньої Наддніпрянщини. Археологічні дані дозволяють говорити про два види матеріальних комплексів цього поселення. Обидва комплекси належать волинцевській культурі і відображають етапи формування та особливості її розвитку в зазначеному регіоні. Обухівське поселення разом із низкою правобережних ранньослов’янських пам’яток можна співвідносити із літописним племенем полян.
format	Article
author	Петраускас, О.В.
author_facet	Петраускас, О.В.
author_sort	Петраускас, О.В.
title	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2
title_short	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2
title_full	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2
title_fullStr	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2
title_full_unstemmed	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2
title_sort	волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення обухів 2
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікації археологічного матеріалу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194820
citation_txt	Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2 / О.В. Петраускас // Археологія. — 2019. — № 1. — С. 79-94. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT petrauskasov volincevsʹkijkompleksrannʹoslovânsʹkogoposelennâobuhív2 AT petrauskasov volyncevskijkompleksranneslavânskogoposeleniâobuhov2 AT petrauskasov volyntsevecomplexoftheearlyslavicsettlementobukhiv2
first_indexed	2025-11-26T05:30:28Z
last_indexed	2025-11-26T05:30:28Z
_version_	1849829663577210880
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 79 © О.В. Петраускас, 2019 О.В. Петраускас * ВОлинцеВський кОмПлекс ранньОслОВ’янськОгО ПОселення ОбухіВ 2 уДк 904.2(477.41) "653" * Петраускас Олег Валдасович — кандидат істо- ричних наук, зав. відділом археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту ар- хеології НаН україни, ORCID 0000-0001-9117-4265, petrauskasoleg1963@gmail.com https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.079 У статті аналізуються матеріали останньої чверті І тис. н. е. найбільш дослідженого ранньослов’янського поселення Обухів 2 з території Середньої Наддніпрянщи- ни. Археологічні дані дозволяють говорити про два види матеріальних комплексів цього поселення. Обидва комп- лекси належать волинцевській культурі і відображають етапи формування та особливості її розвитку в зазначе- ному регіоні. Обухівське поселення разом із низкою право- бережних ранньослов’янських пам’яток можна співвід- носити із літописним племенем полян. К л ю ч о в і с л о в а: Обухів 2, ранньослов’янський час, волинцевська культура, поляни. Поселення Обухів 2 на сьогодні є однією з най- більш досліджених археологічних пам’яток на середньому Дніпрі, яке репрезентує осно- вні етапи розвитку матеріальної культури східнослов’янських племен у цьому регіоні. тут досліджені комплекси від другої до остан- ньої чверті І тис. н. е., які засвідчують послі- довне існування поселення з гомогенним ти- пом матеріальної культури. культурний шар пам’ятки площею біля 40—45 га фіксується вздовж схилів витоків зволожених ярів, гирла яких виходять до за- плави правого берегу р. кобрини (правої притоки стугни, яка є правою притокою Дніпра) 1. територія поселення на час його відкриття була умовно розділена на три ділянки — Північна, Центральна та Західна (кравченко 1979, с. 98, рис. 4; абашина 2004, с. 278). у 2007 р. за матеріалами наших обсте- жень було виділено Південну ділянку посе- лення (Петраускас, Шишкин, абашина 2011, 1 у попередніх публікаціях його площа оцінювалася в 80—100 га (кравченко 1979, с. 99; абашина 2004, с. 278). За вимірами на сучасних картах площа з ура- хуванням всіх чотирьох ділянок становить не більше 40—45 га (рис. 1). с. 61—88). складовою частиною цього архео- логічного комплексу є зарубинецьке поселен- ня Обухів-казарів Шпиль (кравченко 1979, с. 94) (рис. 1). В історії дослідження пам’ятки виділяється два етапи систематичних та довгострокових розкопок. Поселення було відкрите в 1969 р. і надалі майже 10 сезонів досліджувалося археологічною експедицією Національного педагогічного університету імені М.П. Дра- гоманова під керівництвом Н.М. кравчен- ко (1970—1978, 1985 рр.). тоді на площі біля 5 000 м2 було досліджено понад 50 об’єктів, які переважно належать до І тис. н. е. Знахідки більш раннього часу (доба енеоліту—раннього заліза) пов’язані з культурним шаром і представлені фрагментами ліпного посуду та індивідуальними знахідками (абашина 2004, с. 277—278). у 2007—2009 рр. дослідження пам’ятки відновила середньодніпровська ар- хео логічна експедиція Іа НаН україни під керівництвом автора цієї статті. Під час охо- ронних археологічних розкопок на площі понад 4 000м2 досліджено 73 об’єкти, переважна части- на з яких належить до другої половини І тис. н. е. серед досліджених об’єктів — житла заглибле- ного та наземного типів, господарчі споруди та ями, наземні глинобитні вогнища, скупчення глиняної обмазки тощо 2. усі матеріали поселення Обухів 2 безпо- середньо пов’язані із різними історичними етапами розвитку слов’ян переддержавно- го періоду, які репрезентовані різними типами археологічних комплексів. Перша дослідниця пам’ятки Н.М. кравченко розділила матеріали поселення на шість типів комплексів і датувала їх у межах ІІІ—IX ст. (кравченко 1979, с. 83— 89) 3. З волинцевським періодом дослідниця 2 Інформація про ці дослідження подана в щорічних звітах. За результатами робіт готується монографіч- не видання матеріалів. 3 В останні роки свого життя Н.М. кравченко го- тувала монографію за результатами дослідження цієї пам’ятки. На жаль, праця залишилися неза- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 180 пов’язала «п’ятий» та «шостий» комплекси, який датувала VIII ст. та VIII—IX ст. відповідно. Появу характерних посудин закритого типу з «прямим горлом», власне, волинцевського типу вона пов’язала із п’ятим комплексом, який да- тувала VIII ст. (кравченко 1979, с. 106 і далі). Важливим методичним питанням для роз гляду матеріалів поселення «Обухів 2» залишається визначення знахідок (або ком- плексів) «волинцевського типу» на пам’ятках Правобережжя Дніпра. традиційно ця територія не розглядається як географічний центр утво- рення волинцевської культури (Петрашенко вершеною. Надруковано дві роботи Н.М. кравчен- ко, де подається загальна характеристика пам’ятки та її місце в ранньослов’янських старожитностях Подніпров’я (кравченко 1979; 1988). Окремим ма- теріалам пам’ятки «Обухів 2» присвячена низка статей про комплекси київської культури (крав- ченко, абашина, Гороховський 1975, с. 87—98 ), ранньослов’янські житла (кравченко, струнка 1984, с. 84—95; абашина 2004, с. 277—300), ліпний посуд волинцевського типу (Майко 1994, с. 134—145), матеріали досліджень окремих років (Петраускас, Шишкин, абашина 2011, с. 61—88) та ін. 1989, с. 41; комар 2012а, с. 158). Дослідження матеріалів Обухівського поселення ускладнює проблема визначення характеру «еталонних» пам’яток Лівобережжя Дніпра — чи це тип пам’яток, чи горизонт, етап або окрема куль- тура? (сухобоков 1999, с. 25—39; комар 2012а, с. 140 і далі). На мій погляд, вирішення цих пи- 140 і далі). На мій погляд, вирішення цих пи- тань значною мірою залежить від якості наяв- них джерел. Проте, на жаль, і досі відсутні по- вні видання досліджень Волинцево, Битиці та ін., яки б відповідали сучасним вимогам архе- ологічних досліджень. Значною мірою це сто- сується і пам’яток Правобережжя — Ходосівка- козаків Яр, Обухів 2 та ін. (докладно про це: ко- мар 2012а, с. 128—191; Володарець-урбанович, Пуголовок 2012, с. 122—131). Ці обставини певним чином обмежують перспективу археологічних і історичних ви- сновків за матеріалами поселення Обухів 2. Проте, в цій статті подається спроба про- аналізувати «волинцевський комплекс» пам’- ятки за сукупністю визначених в літературі рис. До таких ознак традиційно зараховують керамічний посуд, житлобудівництво, прикра- си, поховання (Березовець 1953, с. 33—37; су- хобоков 1977, с. 51— 54; 1999, с. 25—39). су- купно керамічний комплекс волинцевських пам’яток, за Д.т. Березовцем, включає чотири категорії — гончарний та ліпний посуд з пря- мими вінцями, мископодібні посудини, амфо- ри (1953, c. 35—36). Визначальним показником цього типу ма- теріальної культури, на думку більшості до- слідників, залишаються саме горщики во- линцевського типу. Отже, і аналіз матеріалів Обухівського поселення надалі побудовано за наявністю цього характерного посуду. Як головну рису, яка утворює власне мета- комплекс волинцевського типу матеріальної культури, розглядають гончарні та ліпні гор- щики характерної овоїдної форми з випукли- ми плічками та вертикальними вінцями. З по- селення Обухів 2 такий посуд загалом похо- дить з понад 15 жител, кількох господарських ям, наземних вогнищ та культурного шару по- селення 4. 4 Номенклатура об’єктів, які аналізуються в статті, по- дається в такому вигляді. Номери жител з розкопок 1970—1978 рр. — за публікацією Н.с. абашиної, на- приклад, житла 1—39 (2004, с. 277—300). Для об’єктів розкопаних у 2007—2009 рр., окремо для кожної з ді- лянок, а саме, Західної та Південної, мною була за- початкована наскрізна нумерація археологічних об’єктів. у статті їх номенклатура може виглядати на- ступним чином: об’єкт 2, Західна Ділянка (житло), об’єкт 1, Південна Ділянка (житло) і т. д. Рис. 1. 1 — карта київського Подніпров’я; 2 — карта розташування поселення Обухів 2; 3 — розподіл на ді- лянки площі поселення Обухів 2 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 81 Прийнято розрізняти гончарний та ліпний посуд волинцевського типу. Проте існують пев- ні ускладнення у визначенні посуду тої чи ін- шої групи, оскільки «візуальна» межа між різ- ними ступенями розвитку функцій гончарного кола за а.а. Бобринським, потребує спеціаль- них досліджень. таку спробу за обухівськими матеріалами зробив В.В. Майко (1994, с. 134— 145). До аналізу ним був залучений весь спектр керамічного посуду із споруд VIII—IX ст., зо- крема й горщики волинцевського типу. Під- ставою класифікації стали зовнішні ознаки, які свідчать про певні технологічні процеду- ри. таким чином, було виділено чотири техно- логічні типи. Перші два — це власне посуд, лі- плений вручну, третій та четвертий — гончар- ний. Важливим є висновок автора про те, що ці типи фіксують послідовний розвиток тех- нологічних прийомів у виготовлені посуду во- линцевського типу (Майко 1994, с. 139) 5. тоб- то, мова йде про послідовний ланцюжок тех- нологічних прийомів. Привнесення технології 5 у статті частково подається описовий та кодований вигляд ознак. Відсутність конкретних розмірів тех- нологічних слідів, їх графічний вигляд ускладнюють використання цієї класифікації. крім того, майже не враховується показник складу формувальної маси, що є теж не менш важливим. Рис. 2. Обухів 2. Горщики волинцевського типу, тип 1 (ліпна група) Рис. 3. Обухів 2. Горщики волинцевського типу, тип 2 (ліпна група) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 182 свідчило б про дискретність цих етапів. Ця схе- ма з певними коректурами придатна для кла- сифікації горщиків волинцевського типу Обу- хівського поселення. Посуд волинцевського типу з Обухівського поселення за технологічними ознаками мож- на розподілити на дві групи (група І — ліпний посуд, група ІІ — гончарний посуд) та чотири типи, які характеризуються таким чином 6. Група ліпного посуду за технікою виконан- ня поділяється на два типи. Перший тип відріз- няється рихлим тістом із значними домішками шамоту, горбкуватою поверхнею коричневого кольору різних відтінків (рис. 2). Горщики дру- гого типу виготовлені із щільної формувальної маси з домішками піску та дрібного шамоту; поверхня чорного або коричневого кольору і ретельно загладжена (рис. 3). Ліпний посуд не має орнаменту та за своїми пропорціями, без- перечно, належить до горщиків. Друга група гончарного посуду відповідно утворює третій та четвертий типи. Третій тип 6 Безумовно, не всі форми можуть бути однозначно віднесені до тої або іншої групи, межа між найближ- чими типами іноді досить проблематична. Проте для кожної з них є «ідеальні» зразки, які формують ядро типологічних ознак для кожного з типів: тип І.1 (рис. 2, 1, 11—13, 15, 17), тип І.2 (рис. 3, 1, 4, 8, 13), тип ІІ.3 (рис. 4, 8, 9), тип ІІ.4 (рис. 4, 1, 5, 7). відрізняється відносно щільним тістом із зна- чною домішкою дрібного піску; поверхня чор- ного або коричневого кольору, рівна, загла- джена іноді шерехата (осипається). Деякі по- судини прикрашені орнаментом з простих елементів — хвилі, лінії/смуги різних напрям- ків. Горщики належать до групи гончарного посуду і умовно їх можна визначати як кухон- ний посуд (рис. 4, 8—10). Четвертий тип скла- дає гончарний високоякісний посуд, який має лисковану поверхню чорного або коричнево- го кольору та щільну, майже без домішок, фор- мувальну масу. Профілювання посуду має чіткі ознаки виготовлення на гончарному колі (про- філювання вінець, плеча, нанесення ротацій- ного орнаменту тощо). у порівнянні з попере- дньою групою тут є посудини менших розмі- рів і приземкуватих пропорцій, що наближає їх до мисок (рис. 4, 1—7). Всі, хоча і нечисленні на Обухівському поселенні, зразки четверто- го типу посуду мають орнамент — лискований або врізаний/вдавлений. Звертає увагу особли- вість обухівських зразків декору, який у бага- тьох випадках зроблений у вигляді відбитків Рис. 4. Обухів 2. Горщики волинцевського типу 3 (8—10) та 4 (1—7) типів (гончарна група) Рис. 5. Житло 6. План (1), ліпний та гончарний (4, 9) посуд із заповнення споруди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 83 палички з мотузкою (рис. 4, 1, 2, 4, 5, 7; Майко 1994, с. 138, рис. 4, 7). розглянемо зв’язок посуду цих типів з основними археологічними об’єктами Обухів- ського поселення. Посуд третього та четверто- го типів (гончарний) переважно пов’язаний зі зрубними житлами, які мають печі т. зв. кубіч- ної форми. таких жител на Обухові 2 виявле- но чотири — житла 6, 39, об’єкти 1/Півд. Ді- лянка та 13/Зах. Ділянка 7. Пічка з останнього житла наближається до кубічних печей за суто формальними ознаками (рис. 8, 1). три жит- ла містили гончарний та ліпний посуд волин- цевського типу (рис. 5; 6; 9). Проте, в житлі 39 з кубічною пічкою посуду таких форм не зна- йдено. Воно містило ліпні горщики із відігну- тими вінцями, зокрема й уламок верхньої час- тини ранньогончарного горщика, прикраше- ного хвилястим орнаментом. Гончарний посуд 7 Докладний опис жител наведено у Додатку. у зв’язку з обмеженим обсягом статті немає можливості надати детальну інформацію щодо всіх об’єктів, пов’язаних з волинцевським комплексом Обухова 2. представлений амфорою причорноморського типу (рис. 7, 2, 4—6). Деякі риси печей кубічної форми в Обухо- ві 2 відмінні від лівобережних зразків (Бере- зовець 1953, c. 33—34; Юренко 1984, с. 39). За конструкцією тіла три з них належать до групи одноконтурних одношарових та одна піч — до багатошарових опалювальних споруд (Петра- ускас, коваль 2012, с. 114—115) 8. Печі зроблені з місцевого суглинку і розміщувалися на долів- ці житла в одному з його кутів 9. також додамо, що під час досліджень таких печей в Обухо- ві в жодній з них не зафіксовано залишків пе- рекриття у вигляді «вальків». у двох випадках можливо чітко говорити про те, що тіло печі формувалося в дерев’яній опалубці (житло 39 та, особливо, об’єкт 1/Півд. Ділянка) (рис. 7, 1; 9, 1). Перетини печей свідчать про їх одно- контурну одношарову конструкцію. Винятком 8 тут і далі конструкція печей подається за: Петраус- кас, коваль 2012, с. 110—121. 9 Н.с. абашина зазначає, що печі в житлах 6 та 37 зро- блені на материковому останці. Проте, за наявною документацією (перетинами) та описом перевірити це важко (абашина 2004, с. 288, 294). Рис. 6. Житло 7. План та розріз (1), ліпний та гончарний (13) посуд із заповнення споруди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 184 є пічка з об’єкта 13/Зах. Ділянка, яка нале- жить до одноконтурних багатошарових споруд (Петраускас, Шишкин, абашина 2011, рис. 4, 8—11). В її конструкції вирізняються топка та «комин», які споруджені з різнохарактерних ґрунтів — суглинок, лес або сильно гумусова- ний суглинок. Зведення тіла печі було однора- зовим, без використання опалубки та без по- дальшого нарощування товщини стін вже під час функціонування печі (Петраускас, коваль 2012, с. 114). Житла із кубоподібними печами заглиблені у материк від 0,5 до 1,1 м 10, мають котловани прямокутної форми площею від 16 до 20 м2. конструкція трьох жител — зруб- на, одне житло мало каркасно-стовпові стіни. Останнє житло (об’єкт 13/Зах. Ділянка) відріз- 10 Звертає увагу стандартність та пропорційність роз- мірів археологічних об’єктів (деструкцій) волинцев- ського етапу. Причиною цього могло бути застосу- вання стандартів при відмірюванні довжини стін та внутрішніх елементів (печей, лежанок) житла. Мате- ріали обухівських жител, можливо, свідчать про за- стосування міри у 0,4 м, що відповідає давньорусь- кому ліктю (Петраускас, коваль 2012, с. 114). нялось не тільки конструкцією стін, а й кон- структивними особливостями печі, про що йшлося вище. Жодне з жител всередині не мало господарських ям. В окремих випадках можна говорити про материкові останці-лежанки. Ці житла належать, безперечно, до шосто- го комплексу матеріальної культури Обухів- ського поселення, за Н.М. кравченко і на мій погляд, саме ці ознаки утворюють ядро мате- ріальної культури волинцевського типу на по- селенні Обухів 2. Описані вище житла та два житла, про які йтиметься нижче, де знайдено волинцевські горщики третього та четвертого типів, мають виразні сліди пожежі. Майже цілий горщик і нижня частина гон- чарного волинцевського горщика були зна- йдені в житлах, які мали опалювальні спо- руди дещо іншого типу (житло 7, об’єкт 31/ Півд. Ділянка). Це печі овальної або «підко- воподібної»/прямокутної з округлими кута- ми форми з одноконтурною та одношаровою конструкцією. Житла належать до напівзем- лянок зрубної конструкції. Цікавим є те, що з житлами та печами подібного типу в біль- Рис. 7. Житло 39. План та перетин (1), ліпний та гончарний (2, 3) посуд із заповне- ння споруди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 85 шості своїй пов’язані перший та другий типи волинцевських горщиків на Обухівському поселенні. таких жител не менше дев’яти — житла 10, 29, 30, 31, об’єкти 2, 16, 26, 33 із Західної та 8 з Південної Ділянок та ін. Це напівземлянки зрубної конструкції з печами овальної/підпрямкутної з округлими кута- ми або круглої форми. За конструкцією тіла печі вони є одно- або багатоконтурними 11. Одноконтурні печі — другого різновиду, де зведення тіла печі відбувалося з однорідно- го одношарового ґрунту. Печі багатокон- турної конструкції отримали таку структуру за рахунок прошарків ґрунту, які нарощува- ли товщину стін та череню (Петраускас, ко- валь 2012, с. 115). слід зауважити, що подібні печі не характерні для лівобережних волин- 11 Більшість печей цих жител задокументовані під час розкопок у 2007—2008 рр. Деталізовані розрізи пе- чей дозволяють стверджувати, що більшість з них є багатоконтурними. цевських пам’яток (сухобоков 1999, с. 27; Юренко 1984, с. 39) 12. Ще один тип жител, який Н.М. кравченко пов’язала з п’ятим комплексом поселення, — це наземні житла, до складу яких входив ліпний посуд волин- цевського типу. На жаль, детальнішої інфор- мації дослідниця не навела. Волинцевські горщики всіх типів на посе- ленні Обухів 2 також зафіксовані і в господар- ських ямах. Ями, як правило, округлої форми діаметром до 1,5 м і глибиною до 2,0 м. Зверне- мо увагу на те, що волинцевський посуд дру- гого типу походить з двох глинобитних назем- них вогнищ, у тому числі й тіла череня (рис. 3, 8). Вогнища округлої форми діаметром близь- 12 На планах деяких напівземлянок з Битиці (сухо- боков 1999, рис. 2) та загальному плані Ходосівки- козаків Яр (Петрашенко 1989, рис. 2) абриси пе- чей більше наближені до овальних або прямокутних з округлими кутами. Проте до повного видання ма- теріалів досліджень визначити конструкцію печей важко. Рис. 8. Об’єкт 13/Зах. Ділянка. План (1), індивідуальні знахідки та ліпний (5—14) по- суд із заповнення споруди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 186 ко 1,0 м, простої конструкції. у тілі череня або на самому черені знаходилися уламки ліпних посудин з прямими вінцями та округлим пле- чем. «Виносні поди» не характерні для волин- цевських пам’яток Лівобережжя. Інші характерні ознаки волинцевської куль- тури — як от поховання, ювелірні вироби та ме- талеві знаряддя праці — на Обухівському посе- ленні відсутні або представлені поодинокими екземплярами. Переважно це імпортні виро- би з пізньоантичних центрів або їх наслідуван- ня, які, на думку дослідників, головним чином надходили з салтівської культури — дві сережки, намиста, амфори та глечик. Проте саме ці речі на даний час визначають абсолютні дати волин- цевського комплексу поселення Обухів 2. Хро- нологічні позиції цих речей були визначені в ро- боті Н.М. кравченко в межах VIII—IX ст. Пізні- ше для деяких речей були запропоновані більш вузькі дати. Зокрема, срібна підвіска з житла 10 (кравченко 1980, рис. 5, 39; абашина 2004, рис. 5, 4) датується переважно першою половиною VIII ст. (Майко 1994, с. 140, рис. 5; Гавритухин, Обломский 1996, с. 137). Проте О.В. комар від- носить житло 10 до постволинцевського етапу і датує за сережкою IX ст. (2012а, с. 162). Пустоті- лу сережку із зерн’ю з житла 31 (кравченко 1980, рис. 5, 41; абашина 2004, рис. 8, 1) він синхро- нізує з «битицьким горизонтом» волинцевських пам’яток, тобто останньою чвертю VIII ст. — по- чатком IX ст. (комар 2012а, с. 147, 161). Всі намистини, які походять з волинцев- ських об’єктів, досить однотипні. Вони ку- бічної форми із згладженими гранями, виго- товлені із блакитного скла. Подібні форми в цілому датуються VIII—IX ст. (Деопик 1961, с. 218). Цим самим часом датується гончарний глек салтівського типу (Петраускас, Шишкін, абашина 2008, рис. 79, 14) 13 з об’єкта 8/Півд. Ділянка (напівземлянка). амфора з житла 39 (рис. 7, 3) близька до амфор «причорноморсь- 13 Матеріали цих досліджень поки не опубліковані, тому посилання подається на рисунок із Звіту. Рис. 9. Об’єкт 1/Півд. Ділянка. План (1), індивідуальні знахідки (8—18) та ліпний по- суд із заповнення споруди ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 87 кого» типу, які датуються VIII — серединою IX ст. (Баранов 1990, с. 23—25). За датами цих речей Обухівське поселення волинцевського періоду в цілому відповідає су- часним уявленням про хронологію волинцевсь- ких старожитностей в усіх основних регіонах їх поширення (Щеглова 1987, с. 82—83; Петра- шенко 1989, с. 35—37; комар 2102, с. 92—94; 2012а, с. 141—151). Проте волинцевські ком- плекси Обухова 2 виключають VII ст. як по- чаткову дату культури, що прийнята для інших регіонів (Д.т. Березовець, О.В. сухобоков, с.П. Юренко та ін.). актуальним лишається і обґрунтування фіналу цього явища в межах IX ст. або навіть і пізніше, що не виключається для інших регіонів (Григорьев 2004, с. 24) 14. таким чином, на мій погляд, матеріали по- селення Обухів 2 є основними для характери- стики волинцевської культури на правобережжі Дніпра. За своїми показниками (понад 20 об’єктів — житла, ями, вогнища) до нього наближається поселення в Ходосівка-казаків Яр (Орлов 1972, с. 96—105; сухобоков 1977, с. 50—67; Петрашенко 1989, с. 32—44). Окремі волинцевські комплекси та знахідки похо- дять з києва/старокиївська Гора та китаєво (комар 2012, с. 158—161), Ходосівки-Заплави (Петраускас 2007, с. 175—198), Григорівки та Бучака (Петрашенко 1997, с. 154—160). З цим переліком Обухівське поселення входить до угрупування волинцевських пам’яток Пра- вобережжя Дніпра. Найбільша концентрація пам’яток, насичених волинцевськими риса- ми, обмежена смугою узбережжя Дніпра між києвом та Обуховом (близько 50 км). топографічно пам’ятки цього типу відомі як на високому корінному березі Дніпра (Обухів 2, Ходосівка-казаків Яр, київ, Бучак), так і на надзаплавних (невисоких) терасах у гирлах не- великих річок при впадінні їх до заплави Дніпра (Ходосівка-Заплава). Досить впевнено зараз виглядає зв’язок цих пам’яток тільки з вузь- ким краєм узбережжя Дніпра. Вглиб рівнини, по річках другого порядку, поселення з та- ким типом матеріальної культури поки що не 14 Звертає увагу, що датування волинцевських старо- житностей побудовані на прив’язках до абсолют- них дат через окремі речі або визначенні позиції в загальній схемі культурно-хронологічних утво- рень Подніпров’я останньої третини І тис. н. е. Об- межена кількість речей в закритих комплексах та їх прив’язка до хронологічних схем інших культур об- межує можливості. Майже не використаним зали- шається напрямок побудови відносної хронології культури за наявними поселенськими комплексами. На мій погляд, їх достатньо для таких побудов. відомі. На річках другого порядку відомі окремі райковецькі поселення, наприклад, Мала снітинка (Філюк 1996, с. 31—32) та ін. Обухів 2 є центральним поселенням у гнізді пам’яток ранньослов’янського населення да- ного мікрорегіону, яке умовно можна визна- чити як «поселення-метрополія». археологічні матеріали Обухова 2 репрезентують заселен- ня на одному місці із безперервним розвит- ком протягом близько тисячі років. радіус освоєння, власне, території Обухівського поселення становить біля 0,5 км, за наши- ми підрахунками за час існування його пло- ща склала 40—50 га. супутня інфраструктура з поселень-супутників у різні періоди сягає радіуса 2,0—4,0 км (Обухів 1, 3, 4, 5, 7 та ін.). Вихідною точкою заснування «ран ньосло- в’янської метрополії» в гирлі кобрини є зару- бинецьке поселення казарів Шпиль. Навко- ло цього осередку йде безперервний розви- ток самого поселення та найближчої ок руги протягом І тис. н. е. із постійними процеса- ми відтоку/викиду або притоку/повернен- ня населення (кравченко 1979, с. 98—99). Волинцевські комплекси на Правобережжі фіксуються в подібних діахронічних струк- турах мікрорегіонів, і їх можна передбача- ти для Ходосівки (кругле Городище, казаків Яр), Бучака та києва (старокиївська та китаєво). Волинцевський комплекс шостого типу за Н.М. кравченко присутній тільки на поселеннях-метрополіях (Обухів 2, Ходосівка- казаків Яр, можливо київ), на поселеннях- супутниках представлений тільки в комплек- сах п’ятого типу — Ходосівка-Заплава. у загальній планіграфії центрального посе- лення Обухів 2 відстань між розкопаними во- линцевськими об’єктами (обох типів) стано- вить сотні метрів. Проте площа між ними не досліджена суцільно. Огляд поверхні між роз- копаними об’єктами засвідчує наявність син- хронного матеріалу, що дозволяє стверджу- вати про суцільну забудову між ними у VIII— IX ст. у будь-якому випадку, поселення у цей час досягло свого максимуму, і його площа, навіть з урахуванням садибної системи засе- лення, наближалась до 40 га (рис. 1). розкопані ділянки свідчать про наявність об’єктів різних хронологічних періодів, які розташовані в безпосередній близькості один від одного 15. у 15 Охоронні розкопки 2007—2009 рр. проводилися із застосуванням геомагнітного обстеження площ. Пе- ревірка археологічними методами геофізичних ано- малій засвідчила високу ефективність неруйнівних методів у пошуках ранньослов’янських об’єктів. На- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 188 ці ділянки входять житла VI—VII ст. та наступ- ного часу — VIII—IX ст. такі групи складають житла: на Західній Ділянці — об’єкти 16, 17, 19 та 26, 33; на Південній Ділянці — об’єкти 1, 2, 2а. Орієнтовно можна казати, що на одне житло VI—VII ст. припадає два—три житла VIII—IX ст. Волинцевський комплекс поселення Обу- хів 2 визначається, перш за все, через глиняні горщики характерної форми, які поділяються на чотири типи, перші два в ліпному виконанні, інші дві — в гончарному. розподіл посудин цих типів відповідно до основних археологічних об’єктів поселення, а саме жител, дозволяє го- ворити про два види матеріальних комплексів волинцевської культури. Із певними коректу- рами та більшою деталізацією вони в загаль- них рисах відповідають п’ятому та шостому типам комплексів Обухівського поселення за Н.М. кравченко. П’ятий комплекс характеризується житла- ми площею від 16 до 20 м2 з виразним перева- жанням зрубної конструкції та глинобитними печами круглої або прямокутної з округлими кутами («підководібної») форми, які будува- ли на долівці в одному з кутів 16. тіло печі має одно- або багатоконтурну конструкцію. у жит- лах з багатоконтурними печами в окремих ви- падках виявляють ями, які, на мій погляд, ма- ють виробничий характер і не пов’язані зі зберіганням продуктів. Йдеться про кар’єри- смітники, які пов’язані із побудовою та об- слуговуванням печей (Петраускас, коваль 2012, с. 115—16). такі житла характерні саме для цього періоду. Посуд представлений пе- реважно ліпними горщиками з розвиненим профілюванням — опуклі плічка, виділена шийка та добре відігнуті вінця. В окремих ви- падках відомі мископодібні посудини. По- суд переважно орнаментовано защипами або насічкою по вінцях. Звичай орнаментації хви- лею відомий в окремих випадках і винятково на посудинах, виконаних в ранньогончарних традиціях. кількість горщиків волинцевсько- го типу в цих об’єктах коливається від 5,0 до 30 % і вони представлені виключно ліпними явність у переважній більшості жител глиняних пе- чей дозволяє впевнено локалізувати їх на картах ге- офізичних аномалій (Бондар та ін. 2010, с. 52—61). користуючись нагодою, висловлюю щиру подяку к.М. Бондар та співробітникам її дослідницької гру- пи за проведені дослідження на Обухові 2. 16 Н.М. кравченко пише про печі, вирізані в лесі. Печі такої конструкції притаманні попередньому етапу VI—VII ст. Документовані випадки жител з волин- цевським посудом та печами, вирізаними з лесу, в Обухові 2 мені невідомі. горщиками 1 та 2 типів. тільки у двох житлах (житло 7 та об’єкт 31) із круглими глинобит- ними печами знайдено по одному гончарному волинцевському горщику третього типу. До ха- рактерних рис цих об’єктів, можливо, слід до- дати численні набори різнофункціональних кістяних проколок (до 8 екз.) та прясельця. Максимальні комплекти пряселець досить часто складаються з шести екземплярів, які представлені порівну біконічними та округли- ми формами (наприклад: Петраускас, Шиш- кин, абашина 2011, рис. 2, 20—29). серед ре- чей, які знайдені в житлах п’ятого комплек- су: дві сережки (житла 10 та 31); салтівський гончарний глек (об’єкт 8/Півд. Ділянка); однотипні скляні намистини кубічної форми блакитного кольору (житло 41, об’єкти 26/Зах. Ділянка та 8/Півд. Ділянка). у трьох житлах знайдено по одному залізному ножу, з одного житла походить уламок жорна. спочатку дата п’ятого комплексу була виз- начена Н.М. кравченко в межах VIII ст. у по- дальших роботах дати окремих речей з цих жител звужено до першої половини VIII ст., із чим можна погодитися. Проте цим ча- сом, ймовірно, не слід обмежувати існування комплексів п’ятого типу. Про це свідчать салтівський імпорт, початок поширення яко- го на волинцевських пам’ятках припадає на середину VIII ст., а діапазон його побутування обмежують VIII—IX ст. (Щеглова 1987, с. 77— 85). Отже, із цим часом можна співвіднести потрапляння глека та намиста. Ще одне жит- ло (об’єкт 26/Зах. Ділянка) вказує на пізній час існування комплексів п’ятого типу, де разом з волинцевським горщиком другого типу знай- дено ранньогончарний горщик з орнамен- том, що вкриває все тіло посудини. На дум- ку Л.П. Михайлини, звичай прикрашати хви- лями починається з ІХ ст., з тенденцією до збільшення площі орнаменту в Х ст. (Михай- лина 2007, с. 144). Використання гончарного горну, на думку дослідника, припадає на межу VIII—IX ст. або на початок Х ст. (Михайлина 2007, с. 147). крім того, об’єкти цього комплек- су синхронізуються з наступним, шостим, ти- пом комплексу Обухівського поселення через гончарні горщики третього типу, скляні нами- стини, однакові опалювальні споруди та ін. На мій погляд, це дозволяє говорити, що об’єкти п’ятого комплексу існують протягом VIII— IX ст. і в певний період співіснують з житлами шостого комплексу. Не виключено, що із залу- ченням методів відносної хронології та більш точним визначенням абсолютних дат окре- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 89 мих речей у подальшому можливе розмежу- вання об’єктів п’ятого комплексу на дрібніші хронологічні групи. Шостий комплекс представлений за- глибленими житлами переважно зрубної конструкції з кубоподібними печами 17. Печі зроблені в дерев’яній опалубці, одноконтурні, без валькового перекриття. Всередині жител ями господарського або виробничого при- значення відсутні. у двох житлах з чотирьох волинцевські горщики представлені 2, 3 та 4 типами, в об’єкті 13/Зах. Ділянка горщики представлені тільки другим типом. Доля цих посудин відносно стабільна — від 20 до 40 %. Виняток складає житло 39, де волинцевські горщики взагалі не представлені. кількість залізних речей (ножі) у порівнянні з житлами п’ятого комплексу більша в рази. Наприклад, з об’єкту 1/Півд. Ділянка (напівземлянка) походить шість екземплярів. Знахідки пря- селець поодинокі, максимум по одному ек- земпляру — округлих або біконічних форм, і вони не складають комплектів. у деяких жит- лах знайдені комплекти з кістяних проколок. крім того, у цих житлах знайдені імпортні речі салтівського походження — амфора причорно- морського типу та скляна намистина кубічної форми блакитного кольору. За датами початку надходження салтівського імпорту з середини VIII ст. саме із цим часом можна пов’язувати нижню дату шостого комплексу. Верхня межа для обох комплексів є прин- циповою та актуальною. Її обґрунтування потребує розгорнутої аргументації. Проте, якщо знову орієнтуватися на хазаро-слов’янські відносини, то це мінімум кінець ІХ ст. усі жит- ла з кубічними та з круглими печами, де знайде- но гончарні волинцевські горщики — спалені. Дата їхньої загибелі, безперечно, відноситься до ІХ ст. Наразі я схильний датувати комплек- си п’ятого типу VIII—IX ст., включаючи кінець IX ст. Описані два комплекси волинцевської куль- тури Обухівського поселення надають матеріали до розгляду проблеми генези та визначення їх характеру. Для Правобережних пам’яток погля- ди на цю проблему полярні — або це привнесе- ний зразок матеріальної культури з Лівобережжя або це етап еволюції місцевого населення. Во- линцевський період за матеріалами Обухова 2, на мій погляд, не виглядає тут чужорідним, 17 Житла наземних типів позначені в роботі Н.М. крав- ченко, проте без посилань. Із розкопок 2009 р. маємо споруду наземного типу з волинцевським матеріа- лом. на відміну від Лівобережжя з попередніми пам’ятками пеньківської та колочинської куль- тур (Щеглова 1986, с. 15—23; Гавритухин, Об- ломский 1996, с. 131—132; комар 2012а, с. 142 і далі). Жодна з цих культур (пеньківська та ко- лочинська) не надає комплексу ознак, з яких формується волинцевська культура. Матеріали розкопок в Обухові дають підстави говорити про послідовну трансформацію матеріальної культури місцевого населення в «класичному вигляді». тут присутні основні ланки формуван- ня культуроутворюючих рис матеріальної куль- тури волинцевського типу та найбільш повний варіативний ряд цих рис — керамічний посуд, житла, речі «хатніх промислів» (прясельця, про- колки) тощо. Початок цієї матеріальної культури фік- сують житла четвертого комплексу поселен- ня за Н.М. кравченко, який входить до кола пам’яток празько-корчацького типу. До та- ких на Обухові 2 можна віднести житла: 27, 28, 41 (абашина 2004, с. 281—283), об’єкти 17/ Зах. Ділянка (Петраускас, Шишкин, абашина 2011, с. 10—11), 2а/Півд. Ділянка та ін. комп- лекси наступних п’ятого та шостого типів фік- сують послідовний розвиток в наборах ліпно- го посуду, конструкції житла та опалювальної споруди. Чотири типи волинцевських горщи- ків демонструють поступовий розвиток із ло- гічним завершенням у гончарному виконанні (рис. 2—4). Як прототипи цих горщиків мож- на розглядати ліпні форми з жител VI—VII ст. (абашина 2004, рис. 2, 3, 6 10, 11). у комплек- сах цього ж часу беруть початок й інші форми волинцевського керамічного комплексу: гор- щики видовжених пропорцій із опуклим пле- чем та відігнутими вінцями, мископодібні по- судини, жаровні. кожна з форм має еволюцій- ні відповідники, зокрема і ранньогончарні, що зайвий раз засвідчує використання відповід- ної технології не тільки для виготовлення гор- щиків волинцевського типу. Форма посудин, яка переважає в усіх волинцевських комплек- сах, — це ліпний посуд з високими, виражени- ми плічками та відігнутими вінцями. В Обухо- ві 2 решток гончарного виробництва немає, за винятком короткого зауваження Н.М. крав- ченко про «гончарний осередок в Обухові 2» (кравченко 1988, с. 133), що потребує додатко- вого вивчення 18. Проте, про близькість тако- 18 Йдеться про житло 29, яке має специфічну конструк- цію, і де майже весь посуд був знайдений у великій ямі (абашина 2004, с. 283, рис. 6—7), що, ймовірно, дало Н.М. кравченко підстави для такого твердження. ко- ристуючись нагодою, дякую Н.с. абашиній за корис- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 190 го осередку можуть свідчити «обухівські» осо- бливості кераміки. Наприклад, у гончарному волинцевському посуді присутні райковецькі риси (рис. 4, 10). Якщо гончарний центр був глибоко на Лівобережжі (Битиця ?), як це вва- жається, то до майстрів мав спочатку потрапи- ти зразок орнаменту, а потім готовий посуд у зворотному напрямку за сотні кілометрів мав повернутися на правобережжя Дніпра. або слід припускати, що майстерня розташовува- лась поруч із райковецьким ареалом. Не менш послідовним виглядає і розви- ток житлобудівництва 19. Домінуючою формою житла, як і на попередньому етапі VI—VII ст. є напівземлянки зрубної конструкції. каркасно- стовпові споруди в окремих випадках присут- ні на всіх етапах. Найбільш показовим є гене- за опалювальних пристроїв. Печі поселення Обухів 2 передодня волинцевського часу ви- різані в материковому останці або представле- ні простими одноконтурними глинобитними зразками, зведеними на долівці житла. Форма в плані кругла або овальна. удосконалення кон- струкції відбувається у VIII—IX ст. в напрям- ку збільшення об’єму тіла печі за рахунок по- ступового нарощування стінок та череню або шляхом одноразового формування масивних печей у дерев’яних коробах. Ланцюжок техно- логічних перетворень фіксують комплекси жи- тел VI—VII ст. (житла 27, 28, об’єкти 17/Зх Ді- лянка, 2а/Пд Ділянка) та VIII—IX ст. (житла 10, 31, об’єкти 2/Зх Ділянка, 2, 8/Пд Ділянка). Як перехідну форму до кубоподібних печей у жит- лах можна назвати об’єкт 13 із Західної Ділян- ки поселення (Петраускас, абашина, Шишкин 2011, с. 5—7, рис. 4, 7—19). Що дійсно кидаєть- ся в очі і спонукає до метафізичного пояснення (простого переселення населення), то це «жор- сткий» зв’язок культуроутворюючих волинцев- ні консультації з цього та інших аспектів дослідження Обухівського поселення під час написання цієї статті. свідчення про виготовлення ліпного посуду в остан- ній чверті І тис. н. е. зафіксовано під час досліджень житла на Західній Ділянці (об’єкт 13) у 2007 р. (Петра- ускас, Шишкин, абашина 2011, с. 7). 19 І.О. Гавритухін та а.М. Обломський вважають, що «волинцевський» тип житла на Подніпров’ї не має аналогій і з’являється тільки на райковецько- сахнівському етапі (Гавритухин, Обломский 1996, с. 133). З цим припущенням важко погодитися, оскільки ще Н.М. кравченко зазначала, що гли- нобитні печі — єдиний тип опалювальної споруди для Обухова 2 (кравченко 1979, с. 105—107). На- ступні дослідження засвідчили, що саме такі типи печей з’являються на Подніпров’ї в IV ст. і існують практично до київської русі включно (Петраускас, Шишкин 2009, с. 220—221; Петраускас, коваль 2012, с. 119). ських ознак (печі куби — гончарні горщики во- линцевського типу) у конкретних комплексах. Проте, як зазначено вище, матеріали Обухова 2 містять прототипи і цим ознакам. крім того, комплекси п’ятого та шостого типів у певний період існують паралельно. Про що свідчить синхронізація їх через подібні речі та абсолютні дати деяких предметів. також, разом із житлами шостого комплексу в пожежі гине частина жи- тел із матеріальним комплексом п’ятого типу. Отже, археологічні об’єкти VIII—IX ст. з поселення Обухів 2 належать до волинцев- ської культури. Обухів 2 не є пам’яткою рай- ковецької культури за своїми провідними ри- сами (абашина 2004, с. 292—296; Петраускас, Шишкин, абашина 2011, с. 27; комар 2012а, с. 162), як, наприклад, вважають деякі дослід- ники (Гавритухин, Обломский 1996, с. 137; Михайлина 2007, с. 10—19). Для об’єктів во- линцевської культури Обухівського поселен- ня притаманні два комплекси матеріальної культури, які відображають послідовні етапи формування пам’яток цього типу та наступні складні соціально-економічні процеси розви- тку ранньослов’янської общини. Волинцев- ський тип матеріальної культури на правобе- режжі Дніпра на сьогодні є одним з основних археологічних компонентів передодня форму- вання київської русі. За своїми показниками це археологічне явище відповідає літописним полянам. Думка В.О. Петрашенко про відпо- відність сахнівсько-волинцевських пам’яток полянам (Петрашенко 1990, с. 47—50), мені видається слушною. Наразі необхідним та пер- спективним залишається висвітлення цього складного історичного процесу саме через ар- хеологічні матеріали. абашина Н.с. ранньослов’янські житла поселен- ня Обухів-2. Археологія давніх слов’ян. (відпов. ред. Д.Н. козак). київ, 2004, с. 277—300. Баранов И.а. таврика в эпоху раннего средневековья. киев,1990. Березовець Д.т. До питання про літописних слов’ян. Ар- хеологія. 1953, 8, c. 28—44. Бондар к.М., Віршило І.В., Хоменко р.В., Петраус- кас О.В., Шишкін р.Г., скиба а.В. Геофізичні до- слідження ранньослов’янського поселення поблизу м. Обухів. Теоретичні та прикладні аспекти геоінфор- матики. київ, 2010, с. 52—61. Володарець-урбанович Я.В., Пуголовок Ю.О. До історії вивчення волинцевських старожитностей. Археоло- гія. 2012, № 4, с. 122—131. Гавритухин И.О., Обломский а.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. раннесла- вянский мир. Москва, 1996, № 3. Григорьев а.В. северянская земля в VIII — начале ХІ века по археологическим данным. тула, 2000. Григорьев а.В. О финальном этапе волынцевских древ- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 91 ностей. Стародавній Іскоростень і слов’янські гра- ди VIII—X ст. (відпов. ред. Г.Ю. Івакін). київ, 2004, с. 23—25. Деопик В.Б. классификация бус Юго-Восточной европы. Советская археология. 1961, № 3, с. 203—232. комар а.В. Хронология волынцевской и роменской культур: принципы и практика. Славяне восточной Европы накануне образования Древнерусского государ- ства. (відпов. ред. О.а. Щеглова). санкт-Петербург, 2012, с. 92—94. комар а.В. Поляне и северяне. Древнейшие государства Восточной Европы (відпов. ред. е.а. Мельникова). Москва, 2012а, с. 128—191. кравченко Н.М. Исследование славянских памятников на стугне. Славяне и Русь (відпов. ред. В.Д. Баран). киев,1979, с. 74—111. кравченко Н.М. к изучению восточнославянской общины (по материалам археологических исследо- ваний в среднем Поднепровье). Труды V Междуна- родного Конгресса археологов-славистов. киев, 1988, т. 4, с. 126—134. кравченко Н.М., струнка М.Л. реконструкція інтер’єру слов’янського житла VIII—IX ст. Археологія. 1984, 45, с. 84—95. кравченко Н.М., абашина Н.с., Гороховський Є.Л. Нові пам’ятки І тис. н. е. в київському Подніпров’ї. Архео- логія. 1975, 15, с. 87—98. Майко В.В. Про технологію гончарних горщиків волин- цевського типу. Археологія. 1994, № 4, с. 134—145. Михайлина Л.П. слов’яни VIII—X ст. між Дніпром і кар- патами. київ, 2007. Орлов р.с. розвідки ранньослов’янських пам’яток по- близу києва. Археологія. 1972, № 5, с. 96—105. Петраускас О.В. Матеріали І тис. за результатами розко- пок 2003 р. поблизу Ходосівки. Північна експедиція ІА НАН України: Матеріали і дослідження. Випуск І: Поселення між Ходосівкою та Лісниками. Досліджен- ня 2003 р. київ, 2007, с. 175—198. Петраускас О.В., коваль О.а. слов’янські глинобитні печі останньої чверті І тис. н. е. поселення Обухів-2. (техніко-технологічні особливості побудови та екс- плуатації). Археологія. 2012, № 4, с. 110—121. Петраускас О.В., Шишкин р.Г. Некоторые результаты исследования поселения черняховской культуры Великая Бугаевка 1. Vita Antiqua. 2009, № 7/8, с. 201—226. Петраускас, О. В., Шишкін, р. Г., абашина Н. с. Звіт про дослідження ранньослов’янського поселення Обухів-2 (західна та південна ділянки) у 2008 р. Нау- ковий архів Інституту археології НАНУ. 2008. Петраускас О.В., Шишкин р.Г., абашина Н.с. Новые ис- следования раннеславянского поселения Обухов-2 в 2007 г. Stratum plus. 2011, № 5, с. 61—88. Петрашенко В.О. Волинцевська культура на Правобереж- ному Подніпров’ї (за матеріалами Ходосівського по- селення). Археологія. 1989, № 2, с. 32—44. Петрашенко В.а. Волынцевская культура на Правобе- режном Поднепровье. Проблемы археологии Юж- ной Руси. Материалы историко-археологического семинара (відпов. ред. П.П. толочко). киев, 1990, с. 47—50. Петрашенко В.О. Про один керамічний комплекс VIII— IX ст. з середнього Подніпров’я. Проблеми похо- дження та історичного розвитку слов’ян (відпов. ред. В.Д. Баран). київ; Львів, 1997, с. 154—160. сухобоков О.В. До питання про пам’ятки волинцевського типу. Археологія. 1977, 21, с. 50—67. сухобоков О.В. До походження та інтерпретації пам’яток волинцевського етапу культури літописних сіверян. Археологія. 1999, № 2, с. 25—39. Юренко с.П. Домобудівництво населення Дніпровського Лівобережжя в VIII—X ст. Археологія. 1984, 45, с. 34— 46 Філюк О.В. слов’янські старожитності біля с. Мала сні- тинка. Фастівський державний краєзнавчий музей. Прес-музей: Наук.-інформ. Бюл. Фастів, 1996, № 6, с. 31—32 Щеглова О.а. ранние элементы в керамическом комп- лексе памятников волынцевского типа. Краткие со- общения института археологи. 1986, 187, с. 15—23. Щеглова О.а. салтовские вещи на памятниках во- лынцевского типа. Археологические памятники эпо- хи железа восточноевропейской лесостепи. Воронеж, 1987, с. 77—85. Щеглова О.а. О двух группах «древностей антов» в сред- нем Поднепровье. Материалы и исследования по ар- хеологии Днепровского Левобережья (відпов. ред. р.В. терпиловский). курск, 1990, с. 162—204. Надійшла 04.12.2018 Додаток Волинцевські житла з поселення Обухів 2 20 Житло 6 (Центральна Ділянка, розкоп В, 1971 р.) 21. Верхній контур житла зафіксований на глибині 0,3 м від рівня сучасної поверхні (далі сП). котлован пря- мокутний в плані розмірами 3,8 × 4 м орієнтований ку- тами за сторонами світу. стінки вертикальні, глибина дна 0,6—7 м від рівня фіксації. східна стінка прорізала більш раннє наземне житло 4. у західній частині жит- ла збереглися обгорілі залишки дерев’яних конструк- цій стін та даху. Вздовж південної стінки зафіксований материковий останець розмірами 1,2 × 2,8 м, на яко- му лежали нижні частини п’яти горщиків. В північно- західному куті знаходилися кубоподібна глинобитна піч, розмірами 1,2 × 1,5 м, стінки якої збереглися на висоту 0,75 м (рис. 5, 1). Нижня частина була вирізана в материковому останці. Черінь круглий в плані, являв собою шар обпаленої глини. Біля устя печі знайдено великий фрагмент жаровні. Із заповнення житла по- ходять численні уламки кераміки, кістки тварин, ву- гілля, уламки обпаленої глини. уламки посуду містять виразні сліди перебуванні у пожежі. Частково або по- вністю реставровано понад 20 форм, з яких два гон- чарні горщики (рис. 5, 4, 9), інші — ліплені від руки (рис. 5, 2, 3, 5—8, 10—13). Житло 7 (Центральна Ділянка, розкоп Д, 1971 р.). котлован квадратний у плані розмірами 2,9 × 2,9 м, орі- єнтований стінами за сторонами світу. В центрі житла на глибині 0,55 м від сП збереглась частина долівки. Вздовж південної та північної стінки зафіксовані об- вуглені вінця зрубу. у північно-східному куті на мате- риковому останці знаходилися глинобитна піч оваль- ної форми. стінки береглися на висоту 0,4 м. Діа метр череня — 0,7 м. у заповненні печі та поруч з нею зна- 20 у Додатку подаються житла з кубоподібними печа- ми та житло 7 із гончарним волинцевським горщи- ком. 21 Опис жител 6, 7 та 39 подається за: абашина 2004, с. 288—291, 294—297; кравченко, струнка 1984, с. 84—95. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 192 йдено уламки кераміки. Біля західної стінки знаходив- ся материковий останець висотою 0,3 м (рис. 6, 1). у житлі знайдено гончарний (рис. 6, 13) та ліпний посуд (рис. 6, 2—12). Житло 39 (Північна Ділянка, розкоп Б, 1977 р.). Верхній контур житла зафіксований на глибині 0,33 м від рівня сП. котлован квадратний у плані розмірами 4,2 × 4,2 м, орієнтований кутами за сторонами світу. стінки вертикальні. Долівка знаходилась на глибині 0,5 м від рівня фіксації. В заповненні житла та на його долівці зафіксована велика кількість згорілого дерева від залишків конструкції житла та його внутрішнього інтер’єру. Між земляним котлованом та горілими за- лишками стін зафіксовані сліди забутовки гумусова- ним суглинком. На долівці під стінами та по центру простежено 13 стовпових ямок діаметром 0,10—0,15 м та глибині 0,03—0,06 м. кубовидна піч розмірами 0,9 × 1,1 м. Її нижня частина вирізана в материку. стін- ки товщиною 0,22 м збереглися на висоту 0,46 м. Діа- метр топки 0,76 м. Челюсті шириною 0,47 м. (рис. 7, 1). у печі знайдено уламки ліпного посуду та жаровні зі світлої глини. На північній та західній стінках печі із зовнішнього боку збереглися рештки деревного тлі- ну та окремих волокон. Із заповнення походить улам- ки понад 10 —виконаний у ранньогончарній традиції прикрашений хвилястим орнаментом (рис. 7, 2). По- між згорілих дерев’яних конструкцій та біля печі зна- йдено уламки червоноглиняної амфори (рис. 7, 3) 22. Об’єкт 13 (житло-напівземлянка), Західна Ділян- ка, розкопки 2007 р. 23 контури котловану зафіксова- ні на глибина 0,35—0,70 м від сП. Його розміри по зо- внішніх точках опорних стовпів — 3,8/4 × 4,8 м. стінки вертикальні, злегка звужуються донизу. Долівка житла рівна, знаходилась на глибина 1,21—1,33 м. у західній стінці простежене місце входу у вигляді двох земляних ступенів висотою 0,2 та 0,3 м. у кутах житла і вздовж стін зафіксовано 10 стовпових ям. Ями округлі в плані діаметром 0,2—0,4 м, глибиною 0,22 × 0,34 м від рівня підлоги. у північному куті житла знаходилась глино- битна піч, яка устям розгорнута до входу в житло. Фор- му печі в плані можна визначити як близьку до кубу. розміри її по зовнішньому контуру — 1,2 × 1,2 м, по внутрішньому — 0,8 × 0,8 м. стінки збереглися на по- вну висоту, яка становить 0,8 м. Черінь діаметром 0,8 м, у перетині має сферичну форму (рис. 8, 1). На висоті 0,5 м топка переходить в димохід циліндричної форми розмірами 0,3 × 0,4 м і висотою 0,3 м. В її конструкції використано щонайменше три типи суміші ґрунту. у північно-східному куті житла на рівні підлоги зафіксо- вано скупчення фрагментів ліпного посуду, перепале- них каменів і кісток тварин. З південного краю житла знаходилося скупчення фрагментів необпаленого гли- няного посуду. Обробка поверхні і склад формуваль- 22 креслення кераміки із житла 39 зроблені мною за польовими рисунками Н.М. кравченко, які збері- гаються в НПу ім. М.П. Драгоманова. Їх профілю- вання дещо відрізняється від опису посудин Н.с. абашиної, яка пише про ліпний посуд «з добре ви- раженим плечем і невисокою (2,0—4,0 см) прямою або трохи відігнутою шийкою» (аабашина 2004, с. 297). 23 Опис подається за: Петраускас, Шишкин, абашина 2011, с. 61—88. у цій же роботі подана повна інфор- мація про об’єкт та знахідки. ної маси практично не відрізняється від звичайної по- суду з заповнення житла. у житлі знайдено уламок пі- рофіліту рожевого кольору з обробленою поверхнею; залізне шило (рис. 8, 4); фрагмент пряслиця (рис. 8, 3); п’ять кістяних проколок (рис. 8, 2). Ліпний посуд представлена уламками горщиків, сковорідок з борти- ками і великих жаровень. Фрагменти горщиків нале- жали посудинам з найбільшим розширенням у верхній частині, округлим плечем і відігнутими шийками. Час- тина уламків прикрашена відтисками пальців або ніг- тів по вінцю або хвилястою лінією на стінках. Горщи- ки волинцевського типу мають прямі шийки, які пе- реходять в чітко позначене округле плече (рис. 8, 6, 7, 10, 11). уламки мископодібних посудин мають висо- кі округлі бочки, широкі горловини і відігнуті шийки (рис. 8, 9). Майже цілий горщик знайдений на підлозі має овоїдний тулуб і невисоку відігнуту шийку (рис. 8, 5). ранньогончарний посуд представлена окремими уламками вінець і стінки, прикрашеної відбитками па- лички, перевитою мотузкою (рис. 8, 12). Об’єкт 1 (житло — напівземлянка), Південна Ді- лянка, розкопки 2008 р. контури зафіксовані на глиби- ні 0,7—0,8 м від сП. розміри прямокутного котловану на рівні кутів зрубу становили 4,0 × 4,8 м 24. стінки рів- ні, дещо звужуються внизу. Долівка будівлі рівна зна- ходиться на глибині 1,00—1,16 м від рівня фіксації. В будівлі зафіксовано три ями. у північно-східному куті житла знаходилась глинобитна піч. у межах котлова- ну зафіксовано численні рештки обгорілих дерев’яних конструкцій житла. Зокрема, під східною та західною стінками збереглися рештки колод майже на всю до- вжину; у трьох кутах збереглися місця скріплення він- ців зрубу (рис. 9, 1). Глинобитна піч мала кубічну форму розмірами 1,2 × 1,6 м і висотою біля 0,9 м. Внутрішній діаметр череня 0,8—0,9 м, товщина стін біля підніж- жя 0,2—0,4 м. Внутрішня частина печі добре пропале- ні. На східній, зовнішній стороні печі збереглися від- битки дерев’яної плахи від коробу. Характер відбит- ків свідчить, що це були колоті плахи (мінімум дві), які були поставлені горизонтально і мали приблизно одна- кову ширину — 0,25 м. Як зазначалось вище, в долів- ці житла розчищено три ями. Яма 1 знаходилась безпо- середньо перед піччю, мала вісімкоподібну форму роз- мірами 1,0 × 1,8 м і була заглиблена в долівку житла на 0,12 м. Яма 2 знаходилась у центрі житла, мала вісімко- подібну форму розмірами 1,0 × 1,6 м і була заглиблена в долівку житла на 0,3 м. Яма 3 розташована між двома описаними вище і мала круглу форму діаметром 0,36 м і глибину 0,28 м від рівня долівки. розміри ями та розта- шування в житлі, найімовірніше, свідчать про її зв’язок із інтер’єром житла. серед індивідуальних знахідок: шило, пластини та ножі із заліза; глиняне пряслице; на- мистина з блакитного скла кубічної форми з округли- ми ребрами; брусок точильний; проколки з кістки. Гли- няний посуд належить ліпним та гончарним горщикам. Ліпні горщики представлені уламками верхніх та ниж- ніх частин посудин з округлим тулубом, максималь- не розширення якого вище середини висоти. Плічко у 24 Місця кутів дерев’яного зрубу даної будівлі збере- глися добре і зафіксовані досить чітко. розміри стін встановлюються точно 4,0 × 4,8 м, враховуючи роз- міри печі 1,2 × 1,6 м, можна припустити, що кратною одиницею виміру був відрізок у 0,4 м (= лікоть). ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 1 93 таких посудин добре виражене. Вінця короткі відігнуті назовні або вертикальні. Зовнішня сторона їх здебіль- шого прикрашена вдавленнями пальців (рис. 9, 2, 5, 7, 9) Поверхня посудин горбкувата, рідше — загладже- на. колір поверхні коричнево-чорних відтінків. Фор- мувальна маса щільна, містить домішки шамоту, рід- ше жорстви. Один уламок походить від горщика, зро- бленого на повільному гончарному крузі. Його вінця та плічка прикрашені врізним хвилястим орнаментом (рис. 9, 4). Гончарний посуд представлений уламками горщиків, які мають прямі шийки і чітко позначене округле плече. Поверхня плямистого червоно-жовтого кольору (вторинний обпал). у нижній частині горщик прикрашений хаотичною сіткою з прямих вузьких ло- щених смуг. На бочку між двома глибокими врізни- ми горизонтальними смугами нанесено вертикальні смужки паличкою з намотаною мотузкою («гусінь») (рис. 9, 3, 6). у будівлі також знайдено уламки жаровні та фрагмент кричного заліза. Oleh V. Petrauskas Ph.D., Head of the Early Slavs and Regional Field studies Department of the Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-9117-4265, petrauskasoleg1963@gmail.com VOlyntseVe COmpleX Of the eaRly slaVIC settlement ObukhIV 2 In the paper the materials of the VIII—IX centuries from the early slavic settlement Obukhiv 2 at the territory of the middle Dnieper are analyzed. at the settlement 9 000 m2 were excavated and more then 100 archaeological objects from the I millenium aD have been explored. the stages of the development of early slavs material culture at the middle Dnieper area are demonstrated. the dwellings, household pits and outdoor fireplaces belong to the Volyntseve phase(VIII—IX c. aD). to this phase the pithouses with log contractions and complicated wattle-and-daub kilns, hand- and weelmade “Volyntseve type” pottery, imported goods from saltov culture etc. also belong. these materials permit to classify two types of material complexes of this settlement. both complexes belong to the Volyntseve culture and reflect the stages of its formation and features of development. Complexes of the Obukhiv settlement of the third quarter of the I millenium aD allow us to say that the formation of the main features of the Volyntseve culture could occur on their basis. One can see it in the continuity of the territory settlement, the construction of houses and kilns, the ceramic complex, etc. the Obukhiv settlement, along with a number of Right-bank early-slavic settlements, can be correlated with the annalistic tribe of polans. K e y w o r d s: Obukhiv 2, Early Slavonic time, Volyntseve culture, Polans. О.В. Петраускас Кандидат исторических наук, зав. отделом археологии ранних славян и региональных полевых исследований Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0001-9117-4265, petrauskasoleg1963@gmail.com ВОЛЫНЦеВскИЙ кОМПЛекс раННесЛаВЯНскОГО ПОсеЛеНИЯ ОБуХОВ 2 В статье анализируются материалы археологического памятника Обухов 2 последней четверти І тыс. н. э. На се- годня это наиболее полно исследованное поселение ранних славян на территории среднего Поднепровья. Здесь на площади около 9 000 м2 исследовано более 100 объектов, которые датируются I тыс. н. э. и фиксируют после- довательное развитие материальной культуры ранних славян в киевском Поднепровье. к волынцевскому этапу VIII—IX вв. относятся жилища, хозяйственные ямы и наземные очаги. археологические данные указанного пе- риода позволяют выделить два вида материальных комплексов поселения. Оба комплекса принадлежат волын- цевской культуре и отражают этапы ее формирования и развития в данном регионе. Для этого периода характерны полуземлянки срубной конструкции с глинобитными печами усложненных форм; лепные и гончарные горшки «волынцевского» типа; салтовский импорт и др. комплексы Обуховского поселения третьей четверти I тыс. н. э. позволяют говорить о том, что формирование основных черт волынцевской культуры могло происходить на их основе. Это прослеживается в преемственности заселения территории, конструкциях жилищ и печей, керамиче- ском комплексе и др. Обуховское поселение входит в группу раннеславянских памятников Правобережья Дне- пра, которые следует соотносить с летописным племенем полян. К л ю ч е в ы е с л о в а: Обухов 2, ранние славяне, волынцевская культура, поляне. References abashyna n.s. Rannioslovianski zhytla poselennia Obukhiv-2. Arkheolohiia davnikh slovian (ed. D.n. kozak). kyiv, 2004, pp. 277- 300. baranov I.a. tavrika v epokhu rannego srednevekovia. kyiv,1990. berezovets D.t. Do pytannia pro litopysnykh slovian. Arkheolohiia. 1953, VIII, pp. 28-44. bondar k.m., Virshylo I.V., khomenko R.V., petrauskas O.V., shyshkin R.h., skyba a.V. heofizychni doslidzhennia rannoslovianskoho poselennia poblyzu m. Obukhiv. Teoretychni ta prykladni aspekty heoinformatyky. kyiv, 2010, pp. 52-61. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 194 Deopik V.b. klassifikatsiia bus Iugo-Vostochnoi evropy. Sovetskaia arkheologiia. 1961, no. 3, pp. 203-232. Gavritukhin I.O., Oblomskii a.m. Gaponovskii klad i ego kulturno - istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir. moskva, 1996, no. 3. Grigorev a.V. severianskaia zemlia v VIII - nachale XІ veka po arkheologicheskim dannym. tula, 2000. Grigorev a.V. O finalnom etape volyntsevskikh drevnostei. Starodavnіi Іskorosten і slovianskі hrady VIII-X st. (chief-ed. h.yu. Іvakіn). kyiv, 2004, pp. 23-25. filiuk O.V. slovianski starozhytnosti bilia s. mala snitynka. Fastivskyi derzhavnyi kraieznavchyi muzei. Pres-muzei: Nauk.-inform. Biul. fastiv, 1996, no. 6, pp. 31-32. komar a.V. khronologiia volyntsevskoi i romenskoi kultur: printsipy i praktika. Slaviane vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva (chief-ed. O.a. shcheglova). sankt-peterburg, 2012, pp. 92-94. komar a.V. poliane i severiane. Drevneishie gosudarstva Vostochnoi Evropy (chief-ed. e.a. melnikova). moskva, 2012a, pp. 128- 191. kravchenko n.m. Issledovanie slavianskikh pamiatnikov na stugne. Slaviane i Rus (chief-ed. V.D. baran). kyiv,1979, pp. 74- 111. kravchenko n.m. k izucheniiu vostochnoslavianskoi obshchiny (po materialam arkheologicheskikh issledovanii v srednem podneprove). Trudy V Mezhdunarodnogo Kongressa arkheologov-slavistov. kyiv, 1988, no. 4, pp. 126-134. kravchenko n.m., strunka m.l. Rekonstruktsiia interieru slovianskoho zhytla VIII-IX st. Arkheolohiia. 1984, no. 45, pp. 84-95. kravchenko n.m., abashyna n.s., horokhovskyi ye.l. novi pamiatky I tys. n. e. v kyivskomu podniprovii. Arkheolohiia. 1975, no. 15, pp. 87-98. maiko V.V. pro tekhnolohiiu honcharnykh horshchykiv volyntsevskoho typu. Arkheolohiia. 1994, no. 4, pp. 134-145. mykhailyna l.p. sloviany VIII - X st. mizh Dniprom i karpatamy. kyiv, 2007. Orlov R.s. Rozvidky rannoslovianskykh pamiatok poblyzu kyieva. Arkheolohiia. 1972, no. 5, pp. 96-105. petrauskas O.V. materialy I tys. za rezultatamy rozkopok 2003 r. poblyzu khodosivky. Pivnichna ekspedytsiia IA NAN Ukrainy: Ma- terialy i doslidzhennia. Vypusk I: Poselennia mizh Khodosivkoiu ta Lisnykamy. Doslidzhennia 2003 r. kyiv, 2007, pp. 175-198. petrauskas O.V., koval O.a. slovianski hlynobytni pechi ostannioi chverti I tys. n. e. poselennia Obukhiv-2. (tekhniko-tekhnolo- hichni osoblyvosti pobudovy ta ekspluatatsii). Arkheolohiia. 2012, no. 4, pp. 110-121. petrauskas O.V., shishkin R.G. nekotorye rezultaty issledovaniia poseleniia cherniakhovskoi kultury Velikaia bugaevka 1. Vita Antiqua. 2009, no. 7/8, pp. 201-226. petrauskas, O.V., shyshkin, R.h., abashyna n.s. Zvit pro doslidzhennia rannoslovianskoho poselennia Obukhiv-2 (zakhidna ta pivdenna dilianky) u 2008 r. Naukovyi arkhiv IA NANU. 2008. petrauskas O.V., shishkin R.G., abashina n.s. novye issledovaniia ranneslavianskogo poseleniia Obukhov-2 v 2007 g. Stratum plus. 2011, no. 5, pp. 61-88. petrashenko V.O. Volyntsevska kultura na pravoberezhnomu podniprovi (za materialamy khodosivskoho poselennia). Arkheolohiia. 1989, no. 2, pp. 32-44. petrashenko V.a. Volyntsevskaia kultura na pravoberezhnom podneprove. problemy arkheologii Iuzhnoi Rusi. Materialy istoriko- arkheologicheskogo seminara (chief-ed. p.p. tolochko). kyiv, 1990, p. 47-50. petrashenko V.O. pro odyn keramichnyi kompleks VIII - IX st. z serednoho podniprovia. Problemy pokhodzhennia ta istorychnoho rozvytku slovian (ed. V.D. baran). kyiv; lviv, 1997, pp. 154-160. sukhobokov O.V. Do pytannia pro pamiatky volyntsevskoho typu. Arkheolohiia. 1977, no. 21, pp. 50-67. sukhobokov O.V. Do pokhodzhennia ta interpretatsii pamiatok volyntsevskoho etapu kultury litopysnykh siverian. Arkheolohiia. 1999, no. 2, pp. 25-39. shcheglova O.a. Rannie elementy v keramicheskom komplekse pamiatnikov volyntsevskogo tipa. Kratkie soobshcheniia instituta arkheologii. 1986, no. 187, pp. 15-23. shcheglova O.a. saltovskie veshchi na pamiatnikakh volyntsevskogo tipa. Arkheologicheskie pamiatniki epokhi zheleza vostochnoevropeiskoi lesostepi. Voronezh, 1987, pp. 77-85. shcheglova O.a. O dvukh gruppakh “drevnostei antov” v srednem podneprove. Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia (chief-ed. R.V. terpilovskii). kursk, 1990, pp. 162-204. Volodarets-urbanovych ya.V., puholovok yu.O. Do istorii vyvchennia volyntsevskykh starozhytnostei. Arkheolohiia. 2012, no. 4, pp. 122-131. yurenko s.p. Domobudivnytstvo naselennia Dniprovskoho livoberezhzhia v VIII-X st. Arkheolohiia. 1984, no. 45, pp. 34-46.

Волинцевський комплекс ранньослов’янського поселення Обухів 2

Institution

Similar Items