Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів

Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів

До наукового обігу вводиться колекція астрагалів, які походять з поховальних комплексів ранньосередньовічного Верхньо-Салтівського катакомбного могильника та зберігаються у фондах Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова. В статье характеризуются 332 астрагала, найденные в 49 погребальны...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2019
1. Verfasser: Аксьонов, В.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2019
Schlagworte:
Публікації археологічного матеріалу
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194870
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів / В.С. Аксьонов // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 103-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194870
record_format dspace
spelling Аксьонов, В.С.
2023-12-01T09:32:18Z
2023-12-01T09:32:18Z
2019
Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів / В.С. Аксьонов // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 103-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
0235-3490
DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.103
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194870
[904.26-035.56:794.9](477.54)"07/09"
До наукового обігу вводиться колекція астрагалів, які походять з поховальних комплексів ранньосередньовічного Верхньо-Салтівського катакомбного могильника та зберігаються у фондах Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.
В статье характеризуются 332 астрагала, найденные в 49 погребальных комплексах раннесредневекового катакомбного могильника у с. Верхний Салтов экспедициями Харьковского исторического музея имени Н.Ф. Сумцова с 1985 по 2018 г. В коллекции имеются астрагалы практически всех типов и видов. Большинство артефактов публикуется впервые. В коллекции присутствует пять битков, отличающихся от других астрагалов просверленными отверстиями, заполненными свинцом. Астрагалы без каких либо следов дополнительной обработки встречены в 32 погребальных комплексах (всего 180 экз.). Эту группу дополняют кости, у которых заметны следы незначительной подточенности с одного или двух боков (44 экз.). Остальные астрагалы относятся в основном к двум видам: со следами подточки и со сквозным отверстием (26 экз.) и без следов подточки со сквозным отверстием (50 экз.) На трех астрагалах со следами подточки присутствуют незаконченные отверстия для подвешивания. На семи астрагалах с отверстиями были зафиксированы граффити. Их могли нанести на астрагалы как на фигуру для игры, так и на подвеску-амулет. Граффити выявлены на 21 астрагалах из 9 погребальных комплексов в виде знаков, имеющих многочисленные аналоги в памятниках народов Евразии. Исследованный материал иллюстрирует существование у алан салтово-маяцкой культуры разнообразных игр на выбивание, на вбрасывание, на удачу. Астрагалы с просверленными отверстиями использовались в качестве амулетов. Свойства таких амулетов могли усиливаться путем нанесения на них граффити. Астрагалы с граффити могли использоваться и при гадании.
In the article there are examined 332 ankle bones, which were found in 49 burial complexes of the catacomb necropolis in the village Verkhnii Saltiv (Upper Saltiv), provided by the expeditions of Kharkiv Historical Museum named after N.F. Sumtsov in 1984-2018. The collection contains of almost all types and kinds of anklebones. Most artifacts are published for the first time. The collection has five cues. These ankle bones are distinguished from other by holes drilled in them, filled with lead. Ankle bones without any traces of additional processing were encountered in 32 burial complexes (a total of 180 pieces). This group of ankle bones is supplemented with bones, in which there are visible traces of insignificant underflow from one or two sides (44 pieces). The rest of the ankle bones are mainly of two types: ankle bones with traces of undercuts and with a through-hole (26 pieces); ankle bones without undercuts with a through-hole (50 pieces). On three ankle bones with traces of undercuts there are unfinished holes for hanging. On seven ankle bones with hanging holes, graffiti were fixed, which could be applied on ankle bones, both when they were used for the game, and after they were turned into an amulet pendant. In general, graffiti was revealed on 21 ankle bones from 9 burial complexes. Graffiti is represented by signs that have the broadest analogies among the signs originating from the monuments of different peoples of Eurasia. The material studied illustrates the existence of a variety of knockout games, throw-ins, and luck games among the Alanian population of Verkhnii Saltiv. Anklebones with drilled holes were used as amulets. The properties of such amulets were enhanced by applying graffiti on them. Anklebones with graffiti could also be used for fortune telling.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічного матеріалу
Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
Астрагалы из катакомбных захоронений второй половины VII — первой половины X вв. из могильника у с. Верхний Салтов
Ankle Bones from the Catacomb Burials of the Second Half of VIII - First Half of X с. of the Necropolis Near Verkhnii Saltiv Village
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
spellingShingle Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
Аксьонов, В.С.
Публікації археологічного матеріалу
title_short Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
title_full Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
title_fullStr Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
title_full_unstemmed Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів
title_sort астрагали з катакомбних поховань другої половини viii ― першої половини x ст. з могильника біля с. верхній салтів
author Аксьонов, В.С.
author_facet Аксьонов, В.С.
topic Публікації археологічного матеріалу
topic_facet Публікації археологічного матеріалу
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Астрагалы из катакомбных захоронений второй половины VII — первой половины X вв. из могильника у с. Верхний Салтов
Ankle Bones from the Catacomb Burials of the Second Half of VIII - First Half of X с. of the Necropolis Near Verkhnii Saltiv Village
description До наукового обігу вводиться колекція астрагалів, які походять з поховальних комплексів ранньосередньовічного Верхньо-Салтівського катакомбного могильника та зберігаються у фондах Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова. В статье характеризуются 332 астрагала, найденные в 49 погребальных комплексах раннесредневекового катакомбного могильника у с. Верхний Салтов экспедициями Харьковского исторического музея имени Н.Ф. Сумцова с 1985 по 2018 г. В коллекции имеются астрагалы практически всех типов и видов. Большинство артефактов публикуется впервые. В коллекции присутствует пять битков, отличающихся от других астрагалов просверленными отверстиями, заполненными свинцом. Астрагалы без каких либо следов дополнительной обработки встречены в 32 погребальных комплексах (всего 180 экз.). Эту группу дополняют кости, у которых заметны следы незначительной подточенности с одного или двух боков (44 экз.). Остальные астрагалы относятся в основном к двум видам: со следами подточки и со сквозным отверстием (26 экз.) и без следов подточки со сквозным отверстием (50 экз.) На трех астрагалах со следами подточки присутствуют незаконченные отверстия для подвешивания. На семи астрагалах с отверстиями были зафиксированы граффити. Их могли нанести на астрагалы как на фигуру для игры, так и на подвеску-амулет. Граффити выявлены на 21 астрагалах из 9 погребальных комплексов в виде знаков, имеющих многочисленные аналоги в памятниках народов Евразии. Исследованный материал иллюстрирует существование у алан салтово-маяцкой культуры разнообразных игр на выбивание, на вбрасывание, на удачу. Астрагалы с просверленными отверстиями использовались в качестве амулетов. Свойства таких амулетов могли усиливаться путем нанесения на них граффити. Астрагалы с граффити могли использоваться и при гадании. In the article there are examined 332 ankle bones, which were found in 49 burial complexes of the catacomb necropolis in the village Verkhnii Saltiv (Upper Saltiv), provided by the expeditions of Kharkiv Historical Museum named after N.F. Sumtsov in 1984-2018. The collection contains of almost all types and kinds of anklebones. Most artifacts are published for the first time. The collection has five cues. These ankle bones are distinguished from other by holes drilled in them, filled with lead. Ankle bones without any traces of additional processing were encountered in 32 burial complexes (a total of 180 pieces). This group of ankle bones is supplemented with bones, in which there are visible traces of insignificant underflow from one or two sides (44 pieces). The rest of the ankle bones are mainly of two types: ankle bones with traces of undercuts and with a through-hole (26 pieces); ankle bones without undercuts with a through-hole (50 pieces). On three ankle bones with traces of undercuts there are unfinished holes for hanging. On seven ankle bones with hanging holes, graffiti were fixed, which could be applied on ankle bones, both when they were used for the game, and after they were turned into an amulet pendant. In general, graffiti was revealed on 21 ankle bones from 9 burial complexes. Graffiti is represented by signs that have the broadest analogies among the signs originating from the monuments of different peoples of Eurasia. The material studied illustrates the existence of a variety of knockout games, throw-ins, and luck games among the Alanian population of Verkhnii Saltiv. Anklebones with drilled holes were used as amulets. The properties of such amulets were enhanced by applying graffiti on them. Anklebones with graffiti could also be used for fortune telling.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194870
citation_txt Астрагали з катакомбних поховань другої половини VIII ― першої половини X ст. з могильника біля с. Верхній Салтів / В.С. Аксьонов // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 103-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT aksʹonovvs astragalizkatakombnihpohovanʹdrugoípoloviniviiiperšoípolovinixstzmogilʹnikabílâsverhníisaltív
AT aksʹonovvs astragalyizkatakombnyhzahoroneniivtoroipolovinyviipervoipolovinyxvvizmogilʹnikausverhniisaltov
AT aksʹonovvs anklebonesfromthecatacombburialsofthesecondhalfofviiifirsthalfofxsofthenecropolisnearverkhniisaltivvillage
first_indexed 2025-11-26T19:34:47Z
last_indexed 2025-11-26T19:34:47Z
_version_ 1850771442094833664
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 103 © В.С. АкСьоноВ, 2019 * АкСьоноВ Віктор Степанович — кандидат історич- них наук, зав. відділом археології Харківського істо- ричного музею імені М.Ф. Сумцова, ORCID 0000- 0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com УДк [904.26-035.56:794.9](477.54)"07/09" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.103 В.С. Аксьонов * АстрАгАли з кАтАкомбних поховАнь другої половини VIII — першої половини X ст. з могильникА бIля с. верхнIй сАлтIв До наукового обігу вводиться колекція астрагалів, які походять з поховальних комплексів ранньосередньовічно- го Верхньо-Салтівського катакомбного могильника та зберігаються у фондах Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова. К л ю ч о в і с л о в а: астрагали, гральні кості, бабки, гра, салтово-маяцька культура, алани. Історія дослідження катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів складає понад століття. За цей час різними дослідниками було розкопа- но приблизно 900 поховальних комплексів, які датуються другою половиною VIII — першою половиною X ст. (часом існування салтово- маяцької археологічної культури). Лише зусил- лями експедиції Харківського історичного му- зею імені М.Ф. Сумцова, починаючи з 1984 р. і до 2018 р. під керівництвом спочатку В.Г. Боро- дуліна, а згодом і автора цієї статті було розко- пано 76 катакомб та 17 ґрунтових поховань на головній ділянці могильника (ВСМ-I), 25 ка- такомб та шість ґрунтових поховань на третій ділянці некрополя (ВСМ-III) та 133 катакомби та 11 ґрунтових поховань на четвертій ділянці могильника (ВСМ-IV). отриманий матеріал складає основу салтівської колекції музею. Значне місце в ній посідають баранячі астра- гали, кількість яких становить 332 екземпляри. Вони походять з 49 поховальних комплексів могильника (табл. 1). Баранячі астрагали були знайдені вже в перші роки дослідження могильника та інтер- претовані як гральні кістки (Покровский 1905, с. 483; Бабенко 1914, с. 452, 454, 462—464, 477). Знахідки астрагалів траплялися і під час подальших досліджень могильника у 1946— 1948 рр. експедицією на чолі з С.А. Семеновим- Зусером (Семенов-Зусер 1949, с. 118, 122, 132; 1952, с. 283, рис. 6) та у 1959—1961 рр. експеди- цією під керівництвом Д.Т. Березовця (Березо- вец 1959—1961, с. 21, 25, 26). Знайдені астрага- ли розглядалися дослідниками як приладдя для ігор на кшталт гри у бабки, а знаки, що були вирізані на деяких з них, вважилися знаками приналежності окремим власникам (Шрамко 1962, с. 286). У залежності від слідів штучної обробки, астрагали, котрі були знайдені у катакомбах Верхнього Салтова (1984—2018 рр.) та зберіга- ються у фондах ХІМ належать до кількох ви- дів, за класифікацією Б.Г. Петерса, яку він роз- робив за матеріалами античного часу Північ- ного Причорномор’я (Петерс 1986, с. 81—83). З поховальних комплексів Верхнього Сал- това було вилучено п’ять астрагалів — бит- ків (кат. № 11, 39, 48, похов. № 16 ВСМ-I, кат. № 138 ВСМ-IV) (рис. 1). Відрізняє ці астрага- ли від інших наявність просвердленого отвору та заповнення його свинцем. Вага цих битків коливається від 11,55 грам (кат. № 48 ВСМ-I) до 17,48 грам (похов. № 16 ВСМ-I), тоді як вага звичайного астрагала, в залежності від його збереженості, за нашими спостереженнями, становить від 2,33 до 12 грамів. Чотири з п’яти битків належать до астрагалів I типу (зі сліда- ми обробки), виду 3Е (без слідів підточуван- ня та сточення, обтяжених) (за Б.Г. Петерсом) (рис. 1, 1—3, 5). Биток з ґрунтового похован- ня 16 ВСМ-I належить до типу I, виду 1, одно- часно кількох різновидів: що мають наскріз- ний отвір для підвішування (Б); з графіті (В) та обтяжених (Г) (рис. 1, 4). Присутність у похо- вальних комплексах Верхнього Салтова битків з баранячих астрагалів однозначно вказує на існування у населення ігор в кістки на виби- вання на кшталт бабок у росіян, алчиків у осе- тин, асик у казахів тощо (Гагиев 1980, с. 64— 65). особливо ясно це демонструє похов. 1 під- літка з кат. № 39 (ВСМ-I), де було знайдено 14 астрагалів, 13 з яких купкою лежали в районі ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2104 грудної клітки людини, тоді як биток розташо- вувався між кістками кисті правої руки та та- зовою кісткою підлітка. У цьому випадку, на нашу думку, в похованні виявлено набір для гри конкретного індивіда. Тому, неди вно, що в поховальних комплек- сах Верхнього Салтова присутні і астрагали без будь-яких слідів додаткової обробки (тип II, за Б.Г. Петерсом), які могли бути задіяні як для гри на вибивання, так і в різноманітних іграх на спритність. Астрагали без будь-яких слі- дів додаткової обробки були представлені в 32 поховальних комплексах могильника (усього 180 екз.). кількість таких астрагалів в одному поховальному комплексі коливається від 1 до 30 екз. (таблиця 1). Цю групу доповнюють астрагали, у яких по- мітні сліди доробки на одному або на двох бо- ках (тип I, вид 3А). Таких астрагалів налічуєть- ся 44 екз. Підточування астрагалів з боків ро- билося для більш надійного їх прилягання до поверхні у грі на вибивання та для більш стій- кого їх положення під час гри на вибивання (Петерс 1986, с. 81). Астрагали, які належать до типу II та I-3А, у зв’язку з їх великою кількістю, імовірно, слід розглядати як головну масу предметів, що були задіяні аланським населенням Верхнього Сал- това у різноманітних іграх з астрагалами (на вибивання, на вкидання, на спритність). Інші зі знайдених астрагалів належать до двох типів. Це астрагали зі слідами відточення Рис. 1. Битки з поховальних комплексів могильника біля с. Верхній Салтів: 1 — кат. № 11 ВСМ-I; 2 — кат. № 39 ВСМ-I; 3 — кат. № 48 ВСМ-I; 4 — похов. № 16 ВСМ-I; 5 — кат. № 138 ВСМ-IV Fig. 1. The cues from the burials of the necropolis in Verkhnii Saltiv. 1 — catacomb № 11 VSM-I; 2 — catacomb № 39 VSM -I; 3 — catacomb № 48 VSM -I; 4 — burial № 16 VSM-I; 5 — catacomb № 138 VSM-IV Рис. 2. Астрагали з отвором для підвішування з катакомб Верхнього Салтова: 1—3 — кат. № 28 ВСМ-I; 4, 5 — кат. № 29 ВСМ-I; 6—8 — кат. № 39 ВСМ-I; 9 — кат. № 51 ВСМ-I; 10 — кат. № 36 ВСМ-I; 11, 12 — кат. № 40 ВСМ-I; 13 — кат. № 60 ВСМ-I; 14—16 — кат. № 69 ВСМ-I Fig. 2. Ankle bones with holes for hanging from the Verkhnii Saltiv catacombs. 1—3 — catacomb № 28 VSM-I; 4, 5 — catacomb № 29 VSM-I; 6—8 — catacomb № 39 VSM-I; 9 — catacomb № 51 VSM-I; 10 — catacomb № 36 VSM-I; 11, 12 — catacomb № 40 VSM-I; 13 — catacomb № 60 VSM-I; 14—16 — catacomb № 69 VSM-I ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 105 та з наскрізним отвором для підвішування (тип I, вид 1Б) (рис. 2, 1, 3, 4, 9, 13; 3, 6, 12, 13; 4, 14, 15), та астрагали лише з наскрізним отвором для підвішування (тип I, вид 3Б, за Б.Г. Петерсом) (рис. 2, 2, 5, 6—9, 11, 12, 14—16; 3, 1—3, 7—9, 11, 14; 4, 1—8, 10, 11—13; 5, 1—4). Астрагали типу I-1Б нараховують 26 екз., типу I-3Б — 50 екз. (табл. 1). Ще на трьох астрагалах зі слідами підточування наявні розпочаті, але не завершені, отвори для підвішування (тип I, вид 3В, за Б.Г. Петерсом) — кат. № 10, 89 ВСМ- IV, 69 ВСМ-I (рис. 5, 5—7). Присутність на астрагалах отворів для під- вішування, на думку більшості дослідників, свідчить про використання їх як амулетів. Це було обумовлено існуванням у багатьох на- родів степової смуги Євразії, зокрема і індо- іранського походження, усталеної традиції, що баран — це символ достатку, благодаті, ро- дючості, могутності, вдачі та слави. Баран, бу- дучи символічно пов’язаним із небесною сфе- рою, втілював божество Фарна (Чибиров 1983, с. 98). Саме тому в надп’яточних кістках бара- на робився наскрізний отвір, котрий розташо- вувався на одному з повздовжніх бокових гре- бенів кістки та з’єднував, найчастіше, звивисту бічну сторону астрагала з його передньою увіг- нутою стороною (шах — циг) 1, біля підніжжя одного з ріжок. Це місце, де у більшості астра- 1 Тут та далі використовуються осетинські назви сто- рін у астрагала. галів зроблено наскрізний отвір, обумовлено тим, що тут його можна зробити не приклада- ючи значних зусиль. Це підтверджується зна- хідками астрагалів гарного стану збереженос- ті, на яких сліди руйнування присутні саме в місці розташування отвору для підвішування (кат. № 39, 73 ВСМ-I, № 10, 30 72 ВСМ-IV) (рис. 2, 8; 3, 1; 4, 2, 6). Цікаво, що в астрагалах із пам’яток інших культур та народів наскріз- ний отвір, переважно, було зроблено в іншому місці — у центральній їх частині або між ріжка- ми (кызласов 1960, рис. 53, 1, 3; Петерс 1986, табл. XVI, 1—4, 9, 15, 17, 18, 19; XVII, 12—16, 19, 21, 23—25; Стрельник, Хомчик, Сорокіна 2009, рис. 1, 3, 7—11; 2, 3, 4; 4, 3, 6). Можливо, ця різниця в місці розташування наскрізно- го отвору на астрагалах зумовлена різним спо- собом використання або традиціями носіння надп’яточних кісточок барана у різних народів та в різний час. на п’яти астрагалах з Верхнього Салтова на- скрізні отвори для підвішування були розташо- вані в інших місцях, ніж у більшості зі знайде- них астрагалів з отворами. на двох астрагалах (кат. № 69 ВСМ-I, № 121 ВСМ-IV) наскрізний отвір проходив крізь тіло кістки, з’єднуючи її лицеву увігнуту та зворотну вигнуту сторони (фир — циг) (рис. 2, 15; 5: 13). Астрагал з кат. № 96 ВСМ-IV мав два наскрізні отвори, які були розташовані перпендикулярно одне од- ному. один отвір з’єднував бічні сторони кіст- ки (шах — тау), другій — опуклу сторону кіст- Рис. 3. Астрагали з отвором для підвішування з катакомб Верхнього Салтова: 1—5 — кат. № 73 ВСМ-I; 6, 7 — по- хов. № 16 ВСМ-I; 8 — кат. № 10 ВСМ-IV; 9, 10 — кат. № 7 ВСМ-IV; 11, 12 — кат. № 14 ВСМ-IV; 13 — кат. № 16 ВСМ-IV; 14 — кат. № 17 ВСМ-IV Fig. 3. Ankle bones with holes for hanging from the Verkhnii Saltiv catacombs. 1—5 — catacomb № 73 VSM-I; 6, 7 — burial № 16 VSM-I; 8 — catacomb № 10 VSM-IV; 9, 10 — catacomb № 7 VSM-IV; 11, 12 — catacomb № 14 VSM-IV; 13 — catacomb № 16 VSM-IV; 14 — catacomb № 17 VSM-IV ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2106 Т аб ли ця 1 . Т ип ол ог ія а ст ра га лі в, щ о по хо дя ть з к ат ак ом бн ог о м ог ил ьн ик а бі ля с . В ер хн ій С ал ті в T ab le 1 . T yp ol og y of a nk le b on es t ha t or ig in at e fr om t he c at ac om b ne cr op ol is n ea r V er kh ni i S al ti v vi lla g № к ат а- ко м би н еб іж - чи ки А ст ра - га ли Т ип I з і с лі да м и о бр об ки Т ип I I бе з сл ід ів об ро бк и ви д 1 зл ег ка п ід то че н и й ви д 3 бе з сл ід ів п ід то чу ва н н я, а ле з і с лі да м и о бр об ки А н ем ає ін ш и х сл ід ів о бр об ки Б н ас кр із - н и й о тв ір В гр аф іт і Г об тя ж е- н и й Ж «в іч ка » А зі с лі да м и об ро бк и Б н ас кр із - н и й о тв ір В от ві р н е за кі н че н о Г гр аф іт і Е об тя - ж ен и й Ж «в іч ка » Б ит ок 13 8 (В С М -I V ) 2 1 + (1 ) 48 (В С М -I ) 4 1 + (1 ) 11 (В С М -I ) 2 9 + (1 ) + (8 ) 39 (В С М -I ) 3 14 + (3 ) + (1 ) + (1 0) по гр . 1 6 (В С М -I ) 1 3 + (2 ) + (1 ) + (1 ) + (1 ) А ст ра га л з от во ро м д ля п ід ві ш ув ан ня 16 (В С М -I V ) 3 1 + (1 ) 60 (В С М -I ) 3 1 + (1 ) 51 (В С М -I ) 2 1 + (1 ) 75 (В С М -I V ) 3 1 + (1 ) 67 (В С М -I V ) 3 2 + (1 ) + (1 ) 7 (В С М -I V ) 2 2 + (1 ) + + (1 ) 17 (В С М -I V ) 2 2 + (1 ) + (1 ) 11 6 (В С М -I V ) 2 3 + (1 ) + (1 ) + (1 ) 40 (В С М -I V ) 3 3 + (2 ) + (1 ) + (1 ) 14 (В С М -I V ) 2 2 + (1 ) + (1 ) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 107 28 (В С М -I ) 4 3 + (2 ) + (1 ) 36 (В С М -I ) 4 3 + (1 ) + (2 ) 72 (В С М -I V ) 4 7 + (2 ) + (1 ) + (1 ) + (2 ) + (1 ) 14 0 (В С М -I V ) 2 4 + (2 ) + (2 ) 73 (В С М -I V ) 1 4 + (2 ) + (1 ) + + (1 ) + 12 1 (В С М -I V ) 3 5 + (3 ) + (1 ) + + (1 ) 89 (В С М -I V ) 2 7 + (2 ) + (2 ) + (1 ) + (2 ) 10 (В С М -I V ) 2 9 + (2 ) + (1 ) + (1 ) + (1 ) + (1 ) + (3 ) 73 (В С М -I ) 4 12 + (5 ) + (2 ) + (7 ) 96 (В С М -I V ) 4 16 + (2 ) + (1 4) 29 (В С М -I ) 3 23 + (1 ) + (1 ) + (1 ) + (2 0) 30 (В С М -I V ) 5 35 + (1 ) + (4 ) + (3 0) 69 (В С М -I ) 3 36 + (7 ) + (2 ) + (1 ) + (1 ) + (2 5) 15 (В С М -I ) 4 45 + (2 1) + (1 2) + (1 3) А ст ра га л 76 (В С М -I V ) 2 1 + (1 ) 98 (В С М -I V ) 2 1 + (1 ) 29 (В С М -I V ) 3 1 + (1 ) 95 (В С М -I V ) 2 1 + (1 ) 13 9 (В С М -I V ) 2 1 + (1 ) 6 (В С М -I V ) 2 1 + (1 ) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2108 99 (В С М -I V ) 2 2 + (2 ) 33 (В С М -I V ) 3 2 + (2 ) 13 7 (В С М -I V ) 5 3 + (1 ) + (2 ) 14 6 (В С М -I V ) 1 3 + (1 ) + (2 ) 13 0 (В С М -I V ) 2 3 + (3 ) 3 (В С М -I V ) 2 4 + (2 ) + (2 ) 51 (В С М -I V ) 4 4 + (4 ) 39 (В С М -I V ) 1 5 + (5 ) 11 5 (В С М -I V ) 2 5 + (1 ) + (4 ) 26 (В С М -I ) 2 4 + (2 ) + (2 ) 12 6 (В С М -I V ) 2 7 + (5 ) + (2 ) 9 (В С М -I V ) 3 7 + (7 ) 2 (В С М -I II ) 3 20 + (5 ) + (1 ) + (1 4) 39 (В С М -I V ) 2 2 + (2 ) В сь ог о 33 2 44 26 7 1 50 3 18 4 2 18 0 Т аб ли ця 1 . П ро до вж ен ня T ab le 1 . С on ti nu at io n № к ат а- ко м би н еб іж - чи ки А ст ра - га ли Т ип I з і с лі да м и о бр об ки Т ип I I бе з сл ід ів об ро бк и ви д 1 зл ег ка п ід то че н и й ви д 3 бе з сл ід ів п ід то чу ва н н я, а ле з і с лі да м и о бр об ки А н ем ає ін ш и х сл ід ів о бр об ки Б н ас кр із - н и й о тв ір В гр аф іт і Г об тя ж е- н и й Ж «в іч ка » А зі с лі да м и об ро бк и Б н ас кр із - н и й о тв ір В от ві р н е за кі н че н о Г гр аф іт і Е об тя - ж ен и й Ж «в іч ка » А ст ра га л ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 109 ки з протилежною до неї увігнутою (фир — циг) (рис. 4, 14). Ще на трьох астрагалах (кат. № 51, 69 ВСМ-I, № 17 ВСМ-IV) отвір розташовувався в заглибленні увігнутої сторони та виходив на одну з двох бічних сторін кістки (циг — шах чи циг — тау) (рис. 2, 9, 14; 3, 14). Інше розташу- вання отворів на цих кісточках дозволяє при- пустити й інше їх використання, ніж більшості астрагалів-амулетів. Можливо, ці надп’яточні кісточки барана виконували роль своєрідних «приймачів» на кшталт аналогічним «держал- кам» у хакасів. У цьому випадку в отвір про- пускався ремінець та зав’язувався на вузол, на протилежному кінці якого висіла торбинка з кресалом та кремінцем. При цьому астрагал з прикріпленою на ремінці торбинкою затикав- ся з боку на поясний ремінь (кызласов 1960, с. 141, прим. 5). Викликає інтерес той факт, що серед астра- галів з наскрізним отвором для підвішуван- ня присутні екземпляри, у яких була підточе- на одна з бічних сторін. найчастіше на астра- галах підточеною була сторона, яка називалася «тау» (рис. 2, 1, 3, 4; 3, 6, 12, 13; 4, 15), що по- винно було сприяти більш частому випадін- ню бокової сторони — «шах» (самого дорогого Рис. 4. Астрагали з отвором для підвішування з катакомб Верхнього Салтова: 1—4 — кат. № 30 ВСМ-IV; 5 — кат. № 67 ВСМ-IV; 6—8 — кат. № 72 ВСМ-IV; 9 — кат. № 73 ВСМ-IV; 10 — кат. № 75 ВСМ-IV; 11, 12 — кат. № 89 ВСМ-IV; 13 — кат. № 116 ВСМ-IV; 14, 15 — кат. № 96 ВСМ-IV Fig. 4. Ankle bones with holes for hanging from the Verkhnii Saltiv catacombs. 1—4 — catacomb № 30 VSM-IV; 5 — catacomb № 67 VSM-IV; 6—8 — catacomb № 72 VSM-IV; 9 — catacomb № 73 VSM-IV; 10 — catacomb № 75 VSM-IV; 11, 12 — catacomb № 89 VSM-IV; 13 — catacomb № 116 VSM-IV; 14, 15 — catacomb № 96 VSM-IV ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2110 стану астрагала при грі на вкидання, якщо ви- ключити вставання астрагала на ріжки) (Гаги- ев 1980, с. 66). Можна припустити, що ці кіст- ки барана зі слідами доробки бічної сторони під час гри на вкидання приводили їх власни- ка до виграшу, що і обумовило з часом їх пе- реробку у підвіску-амулет. Цей факт підтвер- джує знахідка астрагала з отвором для підвішу- вання (кат. № 73 ВСМ-IV), три сторони якого мають цятки-заглиблення — «вічка», які по- значають їх вартість (1, 2, 4) (рис. 5, 9). «Віч- ка» присутні на увігнутій стороні (4) та одній з бічних (1) надп’яточної кістки барана з комп- лекту астрагалів, що були знайдені в кат. № 10 ВСМ-IV (тип I, вид 3Ж) (рис. 5, 8). Астрагали з «вічками» розглядаються більшістю дослід- Рис. 5. Астрагали з отвором для підвішування, з «вічками», з графіті: 1—4 — кат. № 140 ВСМ-IV; 5, 8 — кат. № 10 ВСМ-IV; 6 — кат. № 69 ВСМ-I; 7 — кат. № 89 ВСМ-IV; 9 — кат. № 73 ВСМ-IV; 10 — кат. № 2 ВСМ-III; 11 — кат. № 72 ВСМ- IV; 12 — кат. № 29 ВСМ-I; 13 — кат. № 121 ВСМ-IV; 14, 15 — кат. № 36 ВСМ-I; 16 — кат. № 10 ВСМ-I; 17 — кат. № 40 ВСМ-I Fig. 5. Ankle bones with hanging holes, with “eyes” and graffiti from the Verkhnii Saltiv catacombs. 1—4 — catacomb № 140 VSM-IV; 5, 8 — catacomb № 10 VSM-IV; 6 — catacomb № 69 VSM-I; 7 — catacomb № 89 VSM-IV; 9 — catacomb № 73 VSM- IV; 10 — catacomb № 2 VSM-III; 11 — catacomb № 72 VSM-IV; 12 — catacomb № 29 VSM-I; 13 — catacomb № 121 VSM-IV; 14, 15 — catacomb № 36 VSM-I; 16 — catacomb № 10 VSM-I; 17 — catacomb № 40 VSM-I ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 111 ників як прообраз гральних кісток (кубиків) (клейн 1997, с. 53—54), що однозначно вка- зує на існування у алан Верхнього Салтова ігор на вкидання. Підтвердженням цьому є знахід- ка гральної кістки (кубика), на сторонах якої були вигравірувані цятки від 1 до 6, у кат. № 12 ВСМ-IV (1984 р.) (Хоружая 2009, рис. 6, 31). Можливо, не випадково, що на семи астра- галах з наскрізними отворами для підвішуван- ня на їх опуклій стороні присутні графіті (по- хов. 16, кат. № 36, 73 ВСМ-I, № 7, 40, 73, 121 ВСМ-IV) (рис. 3, 5, 10; 4, 9; 5, 13), котрі мог ли бути нанесені на астрагали ще тоді, коли вони були задіяні у грі, так і після того як вони пе- ретворилися на підвіску-амулет. Загалом же графіті були виявлені на 21 астрагалі, що по- ходять з дев’яти поховальних комплексів Верх- нього Салтова (похов. 16, кат. № 15, 29, 36, 73 ВСМ-I, № 7, 10, 40, 73, 121 ВСМ-IV). най- частіше на один поховальний комплекс при- падає один астрагал з графіті (кат. № 29, по- хов. 16 ВСМ-I, кат. № 10, 40, 73, 121 ВСМ-IV), рідше — два астрагали з графіті (кат. № 36, 73 ВСМ-I). І лише в кат. № 15 ВСМ-I кількість астрагалів з графіті склала дев’ять екземпля- рів. набір астрагалів у цій катакомбі був до- волі численним та складався з 45 кісток, 21 з яких мала наскрізний отвір для підвішування 2. Треба зазначити, що графіті на опуклій стороні мали ще деякі астрагали без наскрізних отво- рів для підвішування (кат. № 29 ВСМ-I, № 2 ВСМ-III, № 10, 72 ВСМ-IV) (рис. 5, 10—12, 14—17), один з яких був злегка підточеним з одного боку (кат. № 72 ВСМ-IV) (рис. 5, 11). Графіті на астрагалах Верхнього Салтова представлені знаками, які мають широкі ана- логії серед тих, що походять з пам’яток не тіль- ки салтово-маяцької культури, але і з пам’яток інших культур Євразії (Флёрова 1997, с. 55— 59). Так, на астрагалах присутні графіті у ви- гляді «прямої решітки» (рис. 5, 10), «відкритої драбини» (рис. 5, 12—14), у вигляді квадрата (рис. 3, 4; 5, 11), квадрата із вписаним у ньо- го хрестом (рис. 5, 16, 17), квадрата з решіткою в середині нього (рис. 3, 5), квадрата, середня частина якого перекреслена навхрест діагона- лями (рис. 3, 10; 5, 15), у вигляді трикутника (рис. 4, 9). Усі ці знаки пов’язані із широко ві- домими символами, що являють собою верти- кальну та горизонтальну будову світу, «світове 2 на жаль, на сьогодні цей набір астрагалів у колекції Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцо- ва у повному обсязі не виявлений, тому опис та ма- люнки графіті на астрагалах подані за Звітом автора дослідження В.Г. Бородуліна. дерево» (Флёрова 1997, с. 58). Лише на одно- му астрагалі з набору, що походить з катаком- би № 15 ВСМ-I, представлено графіті у вигляді «сніжинки» (Хоружая 2009, рис. 12, 28) — роз- повсюдженого символу, що позначав тамгу. од- нак, таке однозначне трактування цього знаку, виходячи із семантики інших знаків на астра- галах, недоречне. Імовірно, що цей знак на астрагалі відображає горизонтальну будову сві- ту, але передану за допомогою іншого символу. нанесення власником астрагалів з наскрізним отвором для підвішування на їх опуклу сторо- ну вказаних символів мало б сприяти посилен- ню тієї сили, яку вже мав амулет. Проте, нанесення на астрагали графіті, імо- вірно, могло мати й іншу мету. Так, необхідно згадати набір з 67 надп’яточних кісточок бара- на з кат. № 4 (1948 р.) Верхнього Салтова, серед яких вісім астрагалів мали наскрізний отвір для підвішування, а на 14 — були зафіксовані різ- номанітні графіті (Семенов-Зусер 1952, с. 283, рис. 6). Г.Ф. Турчанинов інтерпретує позначки на деяких з цих астрагалів як осетинські слова (з дігорського та іронського діалектів), а саме: «удача» (астрагал 1), «мета» (2), «добробут» (3), «удача» (4), «могила» (6), «доблесть» (7), «мета» (8), «тягота» (10), «щастя» (11), «бла- гополучний/неушкоджений» (12) (Турчани- нов 1990, с. 115—117). Таким чином, на думку Г.Ф. Турчанинов, позначки на астрагалах з кат. № 4 Верхнього Салтова визначають різні боки людської особистості та життя. І якщо це так, ці астрагали, найімовірніше, використовува- лися для ворожіння. на можливе використан- ня астрагалів салтівським населенням для во- рожіння вказували і інші дослідники (Флёрова 1997, с. 55—59). Таким чином, все вище сказане вказує на різноманітність функцій надп’яточних кіс- ток з ніг баранів/овець у аланського населен- ня Верхнього Салтова: від предметів для ігор та елементів одягу до амулетів. Бабенко, В.А. 1914. Дневник раскопок 1911 года. Труды XV археологического съезда в Новгороде 1911 года. Мо- сква, т. 1, с. 446-464. Бабенко, В.А. 1914. Дневник раскопок 1912 года. Труды XV археологического съезда в Новгороде 1911 года. Мо- сква, т. 1, с. 473-480. Березовец, Д.Т. 1961. отчет о раскопках раннесредневеко- вых памятников у с. Верхний Салтов, Старосалтовско- го района Харьковской области в 1959—1961 гг. Науко- вий архів Інституту археології НАН України. ф. о. 3984. Гагиев, С.Г. 1980. Осетинские национальные игры. орджо- никидзе. клейн, Л.С. 1997. Происхождение нуля или древнейшая эволюция игры в кости между Дунаем и Индом. Стратум: структуры и катастрофы. Сборник симво- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2112 лической индоевропейской истории. Санкт-Петербург, с. 47-66. кызласов, А.Р. 1960. Таштыкская эпоха в истории Хакасско-Минусинской котловины. Москва. Петер, Б.Г. 1986. Косторезное дело в античных государ- ствах Северного Причерноморья. Москва. Покровский, А.М. 1905. Верхне-Салтовский могильник. Труды ХІІ археологического съезда в Харькове в 1902 году. Москва, т. 1, с. 465-491. Семенов-Зусер, С.А. 1949. Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. Археологічні пам’ятки УРСР. київ, т. 1, с. 112-137. Семенов-Зусер, С.А. 1952. Дослідження Салтівського могиль- ника. Археологічні пам’ятки УРСР. київ, т. 3, с. 271-284. Стрельник, М.о., Хомчик, М.А., Сорокіна, С.А. 2009. Гральні кості (II тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колек-II тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колек- ції національного музею історії України. Археологія. 2, с. 34-49. Турчанинов, Г.Ф. 1990. Древние и средневековые па- мятники осетинского письма и языка. Владикав- каз. Флёрова, В.Е. 1997. Граффити Хазарии. Москва. Хоружая, М.В. 2009. катакомбные захоронения главно- го Верхне-Салтовского могильника (раскопки 2004 года). Степи Европы в эпоху средневековья. Хазарское время. Донецк, т. 7, с. 259-294. Шрамко, Б.А. 1962. Древности Северского Донца. Харь- ков. Надійшла 06.03.2019 Viktor S. Aksonov PhD in History, Head of the Archaeology department at Kharkiv Historical museum named after N.F. Sumtsov, ORCID 0000-0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com ANKLE BONES FROM THE CATACOMB BURIALS OF THE SECOND HALF OF VII - FIRST HALF OF X с. OF THE NECROPOLIS NEAR VERKHNII SALTIV VILLAGE In the article there are examined 332 ankle bones, which were found in 49 burial complexes of the catacomb necropolis in the village Verkhnii Saltiv (Upper Saltiv), provided by the expeditions of Kharkiv Historical Museum named after N.F. Sumtsov in 1984-2018. The collection contains of almost all types and kinds of anklebones. Most artifacts are published for the first time. The collection has five cues. These ankle bones are distinguished from other by holes drilled in them, filled with lead. Ankle bones without any traces of additional processing were encountered in 32 burial complexes (a total of 180 pieces). This group of ankle bones is supplemented with bones, in which there are visible traces of insignificant underflow from one or two sides (44 pieces). The rest of the ankle bones are mainly of two types: ankle bones with traces of undercuts and with a through-hole (26 pieces); ankle bones without undercuts with a through-hole (50 pieces). On three ankle bones with traces of undercuts there are unfinished holes for hanging. On seven ankle bones with hanging holes, graffiti were fixed, which could be applied on ankle bones, both when they were used for the game, and after they were turned into an amulet pendant. In general, graffiti was revealed on 21 ankle bones from 9 burial complexes. Graffiti is represented by signs that have the broadest analogies among the signs originating from the monuments of different peoples of Eurasia. The material studied illustrates the existence of a variety of knockout games, throw-ins, and luck games among the Alanian population of Verkhnii Saltiv. Anklebones with drilled holes were used as amulets. The properties of such amulets were enhanced by applying graffiti on them. Anklebones with graffiti could also be used for fortune telling. K e y w o r d s: ankle bones, dice, headstock, game, Saltovo-Mayaki culture, Alans. В.С. Аксёнов Кандидат исторических наук, зав. отделом археологии Харьковского исторического музея имени Н.Ф. Сумцова, ORCID 0000-0002-0648-0696, aksyonovviktor@gmail.com АСТРАГАЛы ИЗ кАТАкоМБныХ ЗАХоРонЕнИй ВТоРой ПоЛоВИны VII — ПЕРВой ПоЛоВИны X вв. ИЗ МоГИЛьнИкА У с. ВЕРХнИй САЛТоВ В статье характеризуются 332 астрагала, найденные в 49 погребальных комплексах раннесредневекового ката- комбного могильника у с. Верхний Салтов экспедициями Харьковского исторического музея имени н.Ф. Сумцо- ва с 1985 по 2018 г. В коллекции имеются астрагалы практически всех типов и видов. Большинство артефактов пу- бликуется впервые. В коллекции присутствует пять битков, отличающихся от других астрагалов просверленными отверстиями, заполненными свинцом. Астрагалы без каких либо следов дополнительной обработки встречены в 32 погребальных комплексах (всего 180 экз.). Эту группу дополняют кости, у которых заметны следы незна- чительной подточенности с одного или двух боков (44 экз.). остальные астрагалы относятся в основном к двум видам: со следами подточки и со сквозным отверстием (26 экз.) и без следов подточки со сквозным отверстием (50 экз.) на трех астрагалах со следами подточки присутствуют незаконченные отверстия для подвешивания. на семи астрагалах с отверстиями были зафиксированы граффити. Их могли нанести на астрагалы как на фигуру для игры, так и на подвеску-амулет. Граффити выявлены на 21 астрагалах из 9 погребальных комплексов в виде зна- ков, имеющих многочисленные аналоги в памятниках народов Евразии. Исследованный материал иллюстрирует существование у алан салтово-маяцкой культуры разнообразных игр на выбивание, на вбрасывание, на удачу. Астрагалы с просверленными отверстиями использовались в качестве амулетов. Свойства таких амулетов могли усиливаться путем нанесения на них граффити. Астрагалы с граффити могли использоваться и при гадании. К л ю ч е в ы е с л о в а: астрагалы, игральные кости, бабки, игра, салтово-маяцкая культура, аланы. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 113 Reference Babenko, V.A. 1914. Dnevnik raskopok 1911 goda. Trudy XV arkheologicheskogo sieezda v Novgorode 1911 goda. Moskva, vol. 1, pp. 446-464. Babenko, V.A. 1914а. Dnevnik raskopok 1912 goda. Trudy XV arkheologicheskogo sieezda v Novgorode 1911 goda. Moskva, vol. 1, pp. 473-480. Berezovecz, D.T. Otchet o raskopkakh rannesrednevekovykh pamiatnikov u s. Verkhnii Saltov, Starosaltovskogo raiona Kharkovskoi oblasti v 1959-1961 gg. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. f. o. 3984. Gagiev, S.G. 1980. Osetinskie natsionalnye igry. Ordzhonikidze. Klein, L.S. 1997. Proiskhozhdenie nulia ili drevneishaia evoliutsiia igry v kosti mezhdu Dunaem i Indom. Stratum: struktury i katastrofy. Sbornik simvolicheskoi indoevropeiskoi istorii. Sankt-Peterburg, pp. 47-66. Kyzlasov, A.R. 1960. Tashtykskaia epokha v istorii Khakassko-Minusinskoi kotloviny. Moskva. Peters, B.G. 1986. Kostoreznoe delo v antichnykh gosudarstvakh Severnogo Prichernomoria. Moskva. Pokrovskii, A.M. 1905. Verkhne-Saltovskii mogilnik. Trudy XII arkheologicheskogo sieezda v Kharkove v 1902 godu. Moskva, vol. 1, pp. 465-491. Semenov-Zuser, S.A. 1949. Rozkopky kolo s. Verkhnoho Saltova 1946 r. Arkheolohichni pamiatky URSR. Kyiv, vol. 1, pp. 112- 137. Semenov-Zuser S.A. 1952. Doslidzhennia Saltivskoho mohylnyka. Arkheolohichni pamiatky URSR. Kyiv, vol. 3, pp. 271-284. Strelnyk, M.O., Khomchyk, M.A., Sorokina, S.A. 2009. Hralni kosti (II tys. do n. e. - XIV st. n. e.) z kolektsii Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Arkheolohiia. 2, pp. 34-49. Turchaninov, G.F. 1990. Drevnie i srednevekovye pamiatniki osetinskogo pisma i iazyka. Vladikavkaz. Flerova, V.E. 1997. Graffiti Khazarii. Moskva. Khoruzhaia, M.V. 2009. Katakombnye zakhoroneniia glavnogo Verkhne-Saltovskogo mogilnika (raskopki 2004 goda). Stepi Evropy v epokhu srednevekovia. Khazarskoe vremia. Donetsk, vol. 7, pp. 259-294. Shramko, B.A. 1962. Drevnosti Severskogo Dontsa. Kharkiv.

Ähnliche Einträge