Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р.
Представлено результати розкопок на території посаду літописного Чернігова, під час яких було досліджено житлово-господарську і берегову забудову Х—ХІІ ст., курганні поховання кінця Х — початку ХІ ст., а також ландшафтні особливості та давнє русло ріки Стрижень. Археологические исследования на пр...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194871 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. / О.П. Моця, В.С. Жигола, В.М. Скороход // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 114-123. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859629116574138368 |
|---|---|
| author | Моця, О.П. Жигола, В.С. Скороход, В.М. |
| author_facet | Моця, О.П. Жигола, В.С. Скороход, В.М. |
| citation_txt | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. / О.П. Моця, В.С. Жигола, В.М. Скороход // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 114-123. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Представлено результати розкопок на території посаду літописного Чернігова, під час яких було досліджено
житлово-господарську і берегову забудову Х—ХІІ ст.,
курганні поховання кінця Х — початку ХІ ст., а також
ландшафтні особливості та давнє русло ріки Стрижень.
Археологические исследования на предградье древнерусского Чернигова позволили изучить новый участок города и проследить его развитие. В Х — начале XI в. древний берег р. Стрижень был занят курганным могильником,
а впоследствии и грунтовым некрополем, расположенным на террасе реки. Исследовано три женских погребения
с разнообразным инвентарем — украшения из драгоценных металлов, железные ножи, гончарные сосуды, деревянное ведро и др.
Уже в XI—XII вв. город стремительно расширяется, и на этом участке начинает появляться жилищнохозяйственная застройка. Жителями Чернигова осваивается береговая линия, где возникают первые усадьбы,
которые отгораживают от воды.
Непосредственная близость населения к водной артерии города способствует торговым отношениям и развитию различных промыслов, что подтверждается многочисленными находками фрагментов амфорной тары,
византийской монеты, обломок чаши весов и т. д.
Разнообразие индивидуальных находок от предметов личного христианского благочестия и драгоценных
украшений до бытового инвентаря может свидетельствовать о достаточно интенсивном развитии этой части
предградья Чернигова в конце XI—XII вв
Archaeological research on the suburb of old Rus Chernihiv allowed to explore a new section of the city and trace its
development. In the Xth - early XIth centuries ancient shore of the river Strizhen was occupied by a burial ground. There
were investigated three female burials with a variety of implements - jewelery made of precious metals, iron knives, pottery
vessels, a wooden bucket, etc.
In the XI-XIIth centuries the city is rapidly expanding and housing-economic units begin to appear at this site. The
close proximity of the population to the water artery contributes trade relations, that has evidenced by the numerous finds of
fragments of amphorae, Byzantine coins, fragments of scales, etc.
The variety of individual finds from personal Christian piety and precious jewelery to household equipment can be
indicated by the rather intensive development of this part of the Chernihiv suburb at the end of the 11th-12th centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:08:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2114
© О.П. МОця, В.С. ЖигОла, В.М. СкОрОхОд, 2019
* МОця Олександр Петрович — член-кореспондент
НаН України, професор, завідувач відділу давньо-
руської і середньовічної археології Інституту архео-
логії НаН України, ORCID 0000-0001-9032-0881,
oldrus@ukr.net
ЖигОла Віталій Сергійович — молодший науко-
вий співробітник редакційно-видавничого відділу
Інституту археології НаН України, ORCID 0000-
0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
СкОрОхОд В’ячеслав Миколайович — кандидат
історичних наук, доцент кафедри археології, ет-
нології та краєзнавчо-туристичної роботи Націо-
нального університету «Чернігівський колегіум»
імені Т.г. Шевченка, ORCID 0000-0001-5317-0896,
skorohod-sv@ukr.net
Удк 904.4(477.51-25)"09/11" https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.114
О.П. Моця, В.С. Жигола, В.М. Скороход *
Результати дОСлiдЖень чеРнiгiВСькОгО ПеРедгОРОддя у 2018 р.
Представлено результати розкопок на території поса-
ду літописного Чернігова, під час яких було досліджено
житлово-господарську і берегову забудову Х—ХІІ ст.,
курганні поховання кінця Х — початку ХІ ст., а також
ландшафтні особливості та давнє русло ріки Стри-
жень.
К л ю ч о в і с л о в а: Чернігів, передгороддя, Х—ХІІ ст.,
берегова забудова, житлово-господарська забудова, кур-
ганні поховання.
Територія чернігівського передгороддя відома
ще за літописною згадкою від 1152 р. у зв’язку
з його знищенням військом Юрія долгоруко-
го, що, зокрема, і знайшло нині археологічне
підтвердження. Територія на північний захід
від стін окольного граду почала заселятися ще
у х ст. вздовж правого берега р. Стрижень, по-
ступово займаючи ділянки, що були під цвин-
тарем та курганним могильником. Так, якщо
у кінці х ст. тут ще фіксувалися насипи курга-
нів, то на середину хІІ ст. це вже повноцінний
міський район (рис. 1).
За багаторічні дослідження передгороддя
у науковий обіг введено численну кількість
житлово-господарських будівель, ремісничих
об’єктів, отримано величезну колекцію речей
матеріальної культури, визначено систему і
особливості вулично-садибної забудови, про-
стежено соціальну стратифікацію населення.
У 2018 р. лівобережною експедицією Інс-
титуту археології НаН України під керівниц-
твом О.П. Моці було проведено дослідження
на чернігівському передгородді по вул. Черни-
шевського, 33. Залишки культурних нашару-
вань виявлені та досліджені на площі 1254 м2,
куди входили розкопи 1—8 і зачистки пошко-
джених ділянок, де збереглися давні об’єкти.
Через складну конфігурацію території розко-
пи були орієнтовані кутами за сторонами світу.
до початку робіт територія була заасфальтова-
на та підсипана з метою вирівнювання ділянки
у хх ст. Потужність підсипки та будівельного
сміття сягала від 1,0 м у південній частині і до
2,5 м у північній та східній частинах ділянки.
За нульовий репер було обрано сучасну денну
поверхню північного кута розкопу 1, від якого
і велися виміри глибин.
Через нівелювання майданчика у хх ст.
культурні нашарування були пошкоджені, а в
деяких випадках повністю знищені до рівня
материка. керамічний матеріал і артефакти з
культурного шару датуються виключно кінцем
х — початком хІІІ ст.
до найраніших об’єктів з території дослід-
жень належать залишки курганів та ґрунто-
ві поховання кінця х — початку хІ ст. Нині
Чернігів займає провідне місце серед міст за
кількістю досліджених давньоруських похо-
вань. Значний накопичений матеріал висвіт-
лений у низці праць ще з початку хх ст., коли
розпочато розкопки Стриженської групи кур-
ганів та кладовище у Берізках (Самоквасов
1916, с. 1—11; ясновська 2006). дослідження
хх ст. представлені роботами Б.О. рибакова,
д.І. Бліфельда, В.а. Богусевича, а.а. карна-
беда та ін. (рибаков 1949, с. 14—53; Богусевич
1951, с. 116—126; Бліфельд 1965, с. 105—138;
карнабед 1980). О.П. Моця та а.л. казаков
проводять широкомасштабні дослідження міс-
та у новітній час (Моця, казаков 2011). Похо-
вальним пам’яткам давньоруського Чернігова
присвячена монографія Ю.М. Ситого (Ситий
2013).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 115
На прилеглій території передгороддя відома
низка курганних поховань другої половини —
кінця х ст., які за формою і розмірами май-
данчиків і курганних ровиків, а також за по-
ховальним інвентарем, ідентичні новим дослі-
дженням (Ситий 2013). курганні поховання і
ґрунтові цвинтарі тут виникали періодично ще
з х ст. і припиняли існування при наближенні
до них міської забудови (Моця, казаков 2011,
с. 119, 203).
У межах розкопів 2, 3, 7 і 8 зафіксовано ма-
териковий останець, що виділявся на основній
частині розкопу (рис. 2). Навколо нього вияв-
лено серію плям, що оточували його півколом і
були залишками курганного ровика х ст. (кур-
ган 1), в який опущені окремі ями хІІ ст. (на-
приклад, споруда 3). Ширина ровика сягала
від 2,0 до 2,5 м. глибина ровика становила від
0,25 до 0,35 м від рівня материка. розміри май-
данчика насипу складали 10 м. Із заповнення
ровика походить керамічний матеріал х ст. та
кістки тварин. На дні виявлено скелет собаки.
Слідів поховання чи плями могильної ями на
майданчику кургану не виявлено. Не виклю-
чено, що поховання було здійснено за обря-
дом тілоспалення на стороні і урна з небіжчи-
ком стояла в насипу кургану і не збереглася в
процесі господарської діяльності у більш піз-
ній час. Варто зазначити, що біля кургану та на
його майданчику заглиблених споруд пізніших
часів не виявлено. це може засвідчувати, що
в хІ—хІІ ст. насип кургану ще існував і ство-
рював певні незручності для забудови (Моця
та ін. 2019).
На північ від споруди 5 на рівні матери-
ка виявлено прямокутну могильну яму похо-
вання 1. Вона мала розміри 1,0 × 2,2 м і була
заглиблена у материк на 0,9—1,1 м, у дні якої
виявлено домовину, що заглиблена у дно мо-
гильної ями на 0,16—0,25 м і мала розміри
0,40 × 1,85 м. По контуру домовини виявлено
сліди від дерев’яних дощок труни. У домовині
знай дено кістяк людини, що лежав головою на
північний захід випростано на спині в анато-
мічному порядку. Череп завалений на правий
бік. руки небіжчика складені в районі живота
(рис. 3, 1).
Зліва від черепа виявлено фрагмент скро-
невого кільця з кольорового металу (рис. 3, 3).
Біля пальців правої руки знайдено каблучку з
кольорового металу, орнаментовану солярни-
ми знаками (рис. 3, 4). У районі шиї знайдено
набір із п’яти намистин (рис. 3, 2). З боків ле-
жали дві скляні намистини синього кольору:
Рис. 1. Місце досліджень на схемі давньоруського Чернігова (за Ю.М. Ситим)
Fig. 1. Place of research on the scheme of old Rus Chernihiv (after Yu.M. Sytyi)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2116
Рис. 2. Зведений план по материку розкопів на вул. Чернишевського, 33
Fig. 2. A consolidated plan of the excavations at Chernyshevskoho st., 33
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 117
одна округла і одна 14-гранна. Між ними ще
дві 14-гранні сердолікові намистини. По цен-
тру багатогранна кришталева намистина
(рис. 3, 5—9). Судячи зі знахідок і антрополо-
гічних ознак, поховання належало жінці. У за-
повненні могильної ями виявлено пірофіліто-
ве прясельце бочкоподібної форми і фрагмен-
ти кераміки кінця х — початку хІ ст. На жаль,
через щільну забудову хІ—хІІ ст. ровика кур-
гану 2 не виявлено.
У центральній частині розкопу 8 відкри-
то прямокутну пляму поховання 2, розмірами
1,6 × 3,0 м, орієнтовану довгою віссю за лінією
захід—схід із незначним відхиленням до пів-
дня. На глибині —100 см від материка виявле-
но домовину, що розміщувалася у центрі ями,
розмірами 0,5 × 2,2 м. По контуру домовини
фіксувалися сліди зітлілої деревини. У кутах і
вздовж стін домовини знайдено 14 цвяхів. дов-
жина виявлених антропологічних залишків
склала 1,6 м. Ступні та пальці ніг не зберегли-
ся. Череп і кістки небіжчика мали незадовіль-
ний стан, так що від них лишилися лише ор-
ганічні сліди у ґрунті (стан кісток унеможлив-
лює їхнє антропологічне визначення). Череп
лежав похиленим на лівий бік. Частина лобної
і скроневих доль були відсутні. Загалом кістяк
лежав у анатомічному порядку головою на за-
хід (рис. 4, 1).
Біля правого плеча виявлено бронзовий мо-
лоточок із залишками дерев’яної ручки (рис. 4,
2). З права у районі щелепи знайдено скроне-
ве кільце з кольорового металу (рис. 4, 4). Біля
правої руки в районі тазу лежав перстень з ко-
Рис. 3. Поховання 1: 1 — план;
2 — фото; 3—9 — інвентар
Fig. 3. Burial 1: 1 — plan; 2 —
photo; 3—9 — inventory
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2118
льорового металу (рис. 4, 5). У районі право-
го стегна — залізний ніж (рис. 4, 3). У лівому
нижньому куті домовини стояв кружальний
горщик х ст. Виходячи з цього, поховання на-
лежить жінці і здійснено за християнським об-
рядом.
Навколо могильної ями фіксувалася серія
плям, що являли собою залишки курганно-
го ровика від вищеописаного поховання (кур-
ган 3), що мали ширину від 2,0 до 3,0 м, глиби-
ну 0,4—0,7 м, довжину до 4,0 м і півколом оги-
нали могильну яму. В одній із ділянок ровика
зафіксовано сліди вогнища та окремі фрагмен-
ти кружального посуду х ст. від поховальної
тризни. Внутрішній розмір майданчика курга-
ну 3 складав 7,5—9,0 м.
У південній частині розкопу 8 зафіксовано
поховання 3, розмірами 1,0 × 1,8 м, довгою віс-
сю орієнтоване за лінією захід—схід. Могиль-
на яма прямокутної форми мала глибину 1,0 м
від материка. На глибині 0,9 м уздовж стін ями
фіксується материкове дно, в яке опущено на
0,1 м домовину розмірами 0,55 × 1,40 м. У ку-
тах і вздовж стін могильної ями, а також до-
мовини зафіксовано значну кількість цвяхів,
що вказує на наявність дерев’яної конструк-
ції облаштування стін як могильної ями, так і
домовини всередині неї. У центрі досліджено
Рис. 4. Поховання 2 (I): 1 — план; 2—5 — інвентар. Поховання 3 (ІІ): 6 — план; 7—10 — інвентар
Fig. 4. Burial 2: 1 — plan; 2—5 — inventory; burial 3: 6 — plan; 7—10 — inventory
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 119
залишки кістяка дитини, від якого збереглися
лише окремі кістки кінцівок, фрагмент щеле-
пи і сліди кісткового тліну в ґрунті, завдовжки
на 0,95 м (стан кісток унеможливлює їхнє ан-
тропологічне визначення). Із залишків кісток
та їх положення можна стверджувати, що вони
лежали в анатомічному порядку головою на за-
хід (рис. 4, 6).
Біля голови небіжчика виявлено дві сереж-
ки з кольорового металу, виконані у стилі при-
крашення пустотілих сфер зерню (рис. 4, 7,
9). У районі грудей виявлено залишки підвіс-
ки у вигляді кільця із металу жовтого кольору
(рис. 4, 8). Біля ніг праворуч знайдено залізний
ніж (рис. 4, 10). У нижньому лівому куті домо-
вини стояв цілий кружальний горщик кінця
х ст. та невеличке цеберко. Таким чином, по-
ховання 3 являло собою інгумацію дитини або
підлітка жіночої статі, що здійснено за хрис-
тиянським обрядом головою на захід. Навко-
ло поховання слідів курганного ровика не ви-
явлено.
Завдяки археологічним дослідженням вда-
лося виявити автентичні для тих часів топогра-
фічні особливості цієї ділянки, де зафіксовано
давній берег р. Стрижень, яка нині протікає на
50—70 м східніше від досліджуваної ділянки, а
також стрімкі материкові схили, що паралель-
ні до сучасної берегової лінії і повторюють по-
ворот ріки, і які могли являти собою струмок
або давню притоку ріки (рис. 2).
Так, східна ділянка розкопу 4 має значне по-
ниження материка на схід до позначки глибини
–315—338 см — до рівня ґрунтових вод. Площа
розкопу 5 також мала значний нахил у північно-
східному напрямку до глибини –230 см (з по-
дальшим падінням донизу). Загальна конфігу-
рація пониження йде дугою півколом з півночі
на південний схід. У північно-західній частині
розкопу 8 простежується значне падіння мате-
рика в тому ж північно-західному напрямку до
глибини –220 см, що вказує на початок ще од-
ного яру, який перпендикулярно направлений
до течії Стрижня, і може бути залишками дав-
нього струмка чи притоки ріки.
ця конфігурація ділянки зумовила існуван-
ня тут як мінімум трьох житлово-господарських
комплексів садибного типу забудови, які обме-
жені залишками огорожі між собою та вздовж
давніх схилів. Північну частину ділянки займа-
ла садиба 1, центральну — садиба 2, а у розко-
пі 5 частково виявлено огорожу від садиби 3.
У північно-західній частині розкопу 8 на
схід від початку яру зафіксовано дві довгі вузь-
кі канавки, що проходять паралельно схилу
яру і, ймовірно, являють собою сліди садиб-
них огорож. На схід від канавок зафіксовано
серію ям, діаметром від 0,3 до 1,2 м і глибиною
0,2—0,4 м, що проходять паралельно вздовж
канавок огорожі та можуть бути єдиною забу-
довою з ними, можливо господарського при-
значення. керамічний матеріал з огорожі та ям
належить до хІІ ст. У північно-східних части-
нах розкопів 1 і 2 на рівні материка зафіксова-
но забудову берега р. Стрижень у вигляді трьох
паралельних довгих вузьких, заглиблених у ма-
терик канавок і системи стовпових ямок, які
були влаштовані півколом вздовж давнього бе-
рега. На схід від канавок залягав материк у виг-
ляді сірого глею з тонкими прошарками біло-
го алювіального піску — залишки намивання
річкового піску і глею. На захід від канавок —
материк у вигляді жовтої глини без глею і бі-
лого піску. Впритул до східної канавки (най-
ближча до р. Стрижень) виявлено прямокут-
ну споруду 1. Вона перпендикулярна канавці
й дотична до неї вужчою стороною. Споруда 1
перетинає дві інші канавки, тому вона є най-
пізнішою. Вздовж середньої канавки влашто-
вано ледь заглиблену в материк підквадратну
яму 1, яка перетинає внутрішню західну канав-
ку і верхню частину ями 2. Найраніша західна
канавка йде вздовж материкового підвищення
давнього берега Стрижня, де зафіксовано пря-
мокутну яму 2, яка дотична до канавки вужчою
стороною. Таким чином, можна простежи-
ти поетапне зміщення на схід берегової лінії,
конструкцій її укріплення та господарських
споруд, що, за наявним керамічним матеріа-
лом, відбувається протягом кінця хІ—хІІ ст.,
і корелюється з перенесенням огорожі у роз-
копі 8. Така ситуація була спричинена зміною
наповненості русла р. Стрижень та переплану-
ванням споруд на цій ділянці. Межа між сади-
бами 1 і 2, ймовірно, могла проходити по захід-
ному ровику кургану 1, де зафіксовано серію
стовпових ям, у одній з яких знайдено хрест-
енколпіон хІІ ст.
до внутрішньої забудови садиби 1, окрім
згаданих господарських ям вздовж огорож,
входить наземне житло з холодним заглибле-
ним підклітом. Так, споруда 2, розмірами 4,0 ×
4,0 м, заглиблена в материк на 0,50—0,65 м,
орієнтована кутами за сторонами світу. Вздовж
стінок влаштовано материкову сходинку зав-
ширшки до 0,5 м і заввишки до 0,2 м. Жод-
них слідів опалювальних пристроїв не зафік-
совано. У двох заглибленнях у дні котловану
вздовж південної стінки виявлено по два (зага-
лом чотири) розвали горщиків кінця хІ — по-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2120
чатку хІІ ст. У заповненні об’єкта фіксується
значна кількість вугликів, що може вказувати
на загибель споруди від вогню. цілком ймовір-
но, що котлован являв собою підкліт (нижню
частину) житла кінця хІ—хІІ ст.
У споруді 2 знайдено свинцеву вислу пе-
чатку, на якій зображено шестикрилого Сера-
фима і на зворотному боці кириличний напис
«дНЪЕСлОВО» (рис. 5, 1). На думку В.л. яні-
на, вона датується часом правління київського
князя Святополка-Михаїла Ізяславовича 1093—
1113 рр. Печатка належала київській Митропо-
лії. Отвір на печатці вказує на вторинне викорис-
тання предмета у хІІ ст. М.П. лихачов зазначає,
що така печатка вказувала на те, що документ
містив повідомлення чи розпорядження («сло-
во») (гавриленко 2014, с. 132—137).
З культурного шару довкола житла походять
такі індивідуальні знахідки, як вже згаданий
хрест-енколпіон (рис. 5, 2), хрестик-тільник з
кольорового металу і залишками жовтих ема-
лей (рис. 5, 6), ремінна накладка-кінцевик із
орнаментом у вигляді завитків (рис. 5, 5), пер-
стень з кольорового металу з квіткоподібним
щитком та хрестом, вписаним у коло по цен-
тру (рис. 5, 3), мідна монета (візантійський мі-
ліарісій хІІ ст.).
У центральній частині ділянки досліджено
комплекс об’єктів, які можна віднести до са-
диби 2, куди входили залишки двох житлових
споруд, 10 господарських ям, одна зернова яма
і одна виробнича споруда.
У межах розкопів 6 і 7 було досліджено спо-
руду 5 розмірами 4,0 × 6,0 м, орієнтовану дов-
гою віссю північ—південь із незначним відхи-
ленням на схід. Стіни котловану вертикальні із
незначним виступом і підбоєм у південній час-
тині. За стратиграфічними спостереженнями
південно-східної стінки споруда 5 являє собою
залишки заглибленої частини житла. У пів-
денній частині котловану можна простежити
тонкі прошарки вугликів і печини, шари сіро-
коричневого супіску з вугіллям, що рівномірно
залягали по всій площі котловану і являли со-
бою сліди горілих дерев’яних конструкцій і об-
мазки стін. Окрім того, у кв. 3 виявлено залиш-
ки опалювального пристрою, що фіксувався на
0,85 м нижче материка у вигляді прошарку пе-
чини з вугіллям, під яким залягали шари сіро-
го плямистого супіску, білого піску. це вказує
на те, що піч потрапила до котловану із верхніх
шарів у процесі руйнації основної конструкції
житла. За стратиграфічними спостереженнями
можна припустити, що житло мало верхній по-
Рис. 5. Знахідки із садибної забудови передгороддя
Fig. 5. Finds from the housing-economic units
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 121
верх і заглиблений підкліт. На дні центральної
частини котловану простежено цілі плями го-
рілого шару. це вказує на загибель споруди від
вогню. По дну споруди виявлено серію стов-
пових ям різного діаметру від конструкцій та
інтер’єру будівлі. Споруда 5 прорізає котлован
сусідньої споруди 9 (яка може бути першим
етапом існування житла до його перебудови) і
є пізнішої від неї.
З котловану походять уламки кружальних
посудин хІІ ст., плінфи і плитки підлоги, а та-
кож фрагмент бронзового браслета з орнамен-
том у вигляді тиснення (рис. 5, 8), фрагмент
свинцевої торгової пломби (рис. 5, 7), скляна
пронизка синього кольору з квадратним пере-
тином, фрагмент ножа, уламок кістяного пред-
мету з бронзовим вушком, фрагмент округлої
пластини з кольорового металу (чаша тере-
зів?), скроневе кільце у вигляді тонкого дроту,
зігнутого по колу.
З культурного шару довкола котловану по-
ходять два фрагменти браслетів з кольорово-
го металу, підвіска-лунниця (рис. 5, 10), три
фрагменти скляних витих браслетів, два піро-
філітові пряслиця, фрагмент дужки відра, віс-
тря стріли ромбічної форми (рис. 5, 9), скляна
заготовка під прикрасу (рис. 5, 4) та ін.
На північ від житла виявлено видовжену
овальну споруду 3 (розміри 1,6 × 4,5 м), яку
було влаштовано у частині ровика від курга-
ну 1 (рис. 2). На глибині 0,10—0,45 м від рів-
ня материка у центрі споруда була облаштова-
на дерев’яними плахами у вигляді довгого ко-
робу (0,6 × 2,2 м) із трьома горизонтальними
пласкими дошками і ще чотирма довкола них,
поставленими на бік таким чином, що утворю-
вали злегка підняті борти дерев’яної конструк-
ції (рис. 6, 1). У північно-західній підвищеній
частині коробу виявлено концентрацію камін-
ня (пісковику), що залягало півколом у вигля-
ді опалювальної споруди. каміння мало слі-
ди тривалого перебування у вогні. Заповнення
споруди містило значну концентрацію вугли-
ків і печини, що вказує на її інтенсивне вико-
ристання. Зі споруди походить керамічний ма-
теріал кінця хІ — початку хІІ ст., а також ве-
лика кількість металевих предметів, серед яких
рамка від залізної пряжки, скоба, залізні цвяхи,
два залізних ножа, ремінна пряжка з кольоро-
вого металу (рис. 6, 4) та оберіг у вигляді мініа-
Рис. 6. Споруда 3: 1 — план; 2 — ремінний кінцевик; 3 — мініатюрна ложечка; 4 — ремінна пряжка
Fig. 6. Construction 3: 1 — plan; 2 — belt head; 3 — miniature spoon; 4 — belt plaque
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2122
тюрної ложечки з орнаментованою переплете-
ними джгутиками ручкою і отвором на кінці
(рис. 6, 3). Подібні шумлячі підвіски-амулети
нечисленні на південно-руських землях (Моця
1993, с. 96—97). Виготовлялися вони, найімо-
вірніше, переважно ювелірами Смоленської
землі, звідки і потрапляли на південні терито-
рії (рябини 1988, с. 58).
Окрім того, з культурного шару довкола
споруди походять залізна скоба, залізний цвях
і ремінний кінцевик з кольорового металу із
зображенням драконоподібної істоти (схожої
на симаргла) (рис. 6, 2). Ймовірно, споруда 3
являла собою залишки заглибленої частини
виробничого приміщення, що було впущене у
западину курганного ровика кургану 1.
У центральній частині розкопу 4 зафіксо-
вано прямокутну споруду 4, яка довгою віссю
йшла вздовж початку падіння описаного вище
давнього схилу притоки Стрижня і може нале-
жати до берегової забудови. Зі споруди похо-
дить залізне окуття лопати і оковка відра, а се-
ред керамічного матеріалу трапляються улам-
ками стінок амфор хІІ ст. На захід від споруди
досліджено зернову яму, стінки якої мали не-
значний материковий підбій рівномірно по
контуру, дно округле і фіксується на глибині
від 1,6 м від рівня материка, діаметр ями ста-
новить 1,00—1,25 м. В об’єкті також трапилася
ручка від амфори хІІ ст.
У північно-західній частині розкопу 5 ви-
явлено видовжену канаву 1 (завдовжки 5,0 м,
завширшки 1,0—1,2 м), що виходить з півден-
ної стінки розкопу і під прямим кутом входить
у край описаного вище давнього схилу при-
токи Стрижня. глибина канави від материка
складає 0,3—0,4 м, по центру канави зафік-
совано п’ять стовпових ям діаметром 0,25—
0,50 м, глибиною 0,2—0,3 м. З неї походить
керамічний матеріал кінця х—хІ ст. Ймовір-
но, канава 1 є залишками межування від забу-
дови ділянки.
Таким чином, археологічні дослідження на
передгородді давньоруського Чернігова дали
змогу вивчити нову ділянку міста і простежити
його розвиток. У х — на початку хІ ст. давній
берег р. Стрижень був зайнятий курганним мо-
гильником, а згодом і ґрунтовим некрополем,
розміщеним на терасі річки. Вже в хІ—хІІ ст.
місто стрімко розширюється і на цій ділян-
ці починає з’являтися житлово-господарська
забудова, що формується між курганними на-
сипами. Мешканцями Чернігова освоюєть-
ся берегова лінія, де постають перші садиби,
які відгороджують від води. Виявлено щонай-
менше три перебудови огорожі та перебудови
житлово-господарських будівель.
Безпосередня близькість населення до
водної артерії міста сприяє торговельним від-
носинам та розвитку різноманітних промис-
лів. Підтвердженням цьому є численні зна-
хідки фрагментів амфорної тари, візантійська
монета, уламок чаші терезів тощо. Забудова,
що розміщувалася вище на терасі у хІІ ст., за-
знає пожежі, сліди якої простежуються у за-
повненнях жител та господарських споруд.
розмаїття індивідуальних знахідок від пред-
метів особистого християнського благочестя і
коштовних прикрас до побутового інвентарю
може засвідчувати досить інтенсивний роз-
виток цієї частини передгороддя Чернігова у
кінці хІ—хІІ ст.
Бліфельд, д.І. 1965. древньоруський могильник в Черні-
гові. Археологія. 18, с. 105-138.
Богусевич, В.а. 1951. Про топографію древнього Чер-
нігова. Археологія. 5, с. 116-126.
гавриленко, В.О. 2014. Шлях до сфрагістики. київ;
львів.
карнабед, а.а. 1980. Чернігів. Архітектурно-історичний
нарис. київ.
Моця, О.П. 1993. Населення південно-руських земель ІХ—
ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). київ.
Моця, О.П., 2011. казаков а.л. Давньоруський Чернігів.
київ.
Моця, О.П., Жигола, В.С., Скороход, В.М., Заяць, Є.О.
2019. Науковий звіт про археологічні дослідження
на посаді давньоруського Чернігова по вул. Черни-
шевського, 33 у 2018 р. Науковий архів Інституту
археології ІА НАН України. б/н.
рыбаков, Б.а. 1949. древности Чернигова. Материалы и
исследования по археологии СССР. Москва; ленин-
град, 11, с. 7-92.
рябинин, Е.а. 1988. языческие привески-амулеты древ-
ней руси. Древности славян и Руси. Москва, с. 55-63.
Самоквасов, д.я. 1916. Могильные древности Северянской
Черниговщины. Москва.
Ситий, Ю.М. 2013. Християнські поховальні пам’ятки дав-
ньоруського Чернігова. Чернігів.
ясновська, л.В. 2006. Основні етапи вивчення поховань
камерного типу на території Чернігівського Поде-
сення. Русь на перехресті світів (міжнародні впли-
ви на формування Давньоруської держави ІХ—ХІ ст.).
Чернігів, с. 232-237.
Надійшла 16.04.2019
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 123
Oleksandr P. Motsia1, Vitalii S. Zhyhola2, Viacheslav M. Skorokhod3
1 Corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, DSc, Head of the Old Rus and Medieval archaeology
Department in the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0001-9032-0881, oldrus@ukr.net
2 Research associate in the Editing and Publishing Department of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of
Ukraine, ORCID 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
3 Ph.D., Assistant professor of the Department of Archaeology, Ethnology, Local History and Touristic Work of the National Taras
Shevchenko University “Chernihiv Collegium”, ORCID 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net
RESULTS OF THE CHERNIHIV SUBURBS RESEARCH IN 2018
Archaeological research on the suburb of old Rus Chernihiv allowed to explore a new section of the city and trace its
development. In the Xth - early XIth centuries ancient shore of the river Strizhen was occupied by a burial ground. There
were investigated three female burials with a variety of implements - jewelery made of precious metals, iron knives, pottery
vessels, a wooden bucket, etc.
In the XI-XIIth centuries the city is rapidly expanding and housing-economic units begin to appear at this site. The
close proximity of the population to the water artery contributes trade relations, that has evidenced by the numerous finds of
fragments of amphorae, Byzantine coins, fragments of scales, etc.
The variety of individual finds from personal Christian piety and precious jewelery to household equipment can be
indicated by the rather intensive development of this part of the Chernihiv suburb at the end of the 11th-12th centuries.
K e y w o r d s: Chernihiv, suburb, Х-ХІІth centuries, housing construction, housing-economic units, kurhan burials.
А.П. Моця1, В.С. Жигола2, В.Н. Скороход3
1 Член-корреспондент НАН Украины, профессор, заведующий отделом древнерусской и средневековой археологии Институ-
та археологии НАН Украины, ORCID 0000-0001-9032-0881, oldrus@ukr.net
2 Младший научный сотрудник редакционно-издательского отдела Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0002-9420-4893, gvjredaktor@gmail.com
3 Кандидат исторических наук, доцент кафедры археологии, этнологии и краеведческо-туристической работы Националь-
ного университета «Черниговский коллегиум» им. Т.Г. Шевченко, ORCID 0000-0001-5317-0896, skorohod-sv@ukr.net
рЕЗУльТаТы иССлЕдОВаНиЙ ЧЕрНигОВСкОгО ПрЕдградья В 2018 г.
археологические исследования на предградье древнерусского Чернигова позволили изучить новый участок горо-
да и проследить его развитие. В х — начале XI в. древний берег р. Стрижень был занят курганным могильником,
а впоследствии и грунтовым некрополем, расположенным на террасе реки. исследовано три женских погребения
с разнообразным инвентарем — украшения из драгоценных металлов, железные ножи, гончарные сосуды, дере-
вянное ведро и др.
Уже в XI—XII вв. город стремительно расширяется, и на этом участке начинает появляться жилищно-
хозяйственная застройка. Жителями Чернигова осваивается береговая линия, где возникают первые усадьбы,
которые отгораживают от воды.
Непосредственная близость населения к водной артерии города способствует торговым отношениям и раз-
витию различных промыслов, что подтверждается многочисленными находками фрагментов амфорной тары,
византийской монеты, обломок чаши весов и т. д.
разнообразие индивидуальных находок от предметов личного христианского благочестия и драгоценных
украшений до бытового инвентаря может свидетельствовать о достаточно интенсивном развитии этой части
предградья Чернигова в конце XI—XII вв
К л ю ч е в ы е с л о в а: Чернигов, предградье, Х—ХІІ вв., береговая застройка, жилищно-хозяйственная застройка,
курганные погребения.
References
Blifeld, D.I. 1965. Drevnoruskyi mohylnyk v Chernihovi. Arkheolohiia. 18, pp. 105-138.
Bohusevych, V.A. 1951. Pro topohrafiiu drevnoho Chernihova. Arkheolohiia. 5, pp. 116-126.
Havrylenko, V.O. 2014. Shliakh do sfrahistyky. Kyiv; Lviv.
Karnabed, A.A. 1980. Chernihiv. Arkhitekturno-istorychnyi narys. Kyiv.
Motsia, O.P. 1993. Naselennia pivdenno-ruskykh zemel IX-XIII st. (za materialamy nekropoliv). Kyiv.
Motsia, O.P., 2011. Kazakov A.L. Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv.
Motsia, O.P., Zhyhola, V.S., Skorokhod, V.M., Zaiats, Ye.O. 2019. Naukovyi zvit pro arkheolohichni doslidzhennia na posadi
davnoruskoho Chernihova po vul. Chernyshevskoho, 33 u 2018 r. Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii IA NAN Ukrainy. b/n.
Riabinin, E.A. 1988. Yazycheskie priveski-amulety Drevnei Rusi. Drevnosti slavian i Rusi. Moskva, pp. 55-63.
Rybakov, B.A. 1949. Drevnosti Chernigova. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR. Moskva; Leningrad, 11, pp. 7-92.
Samokvasov, D.Ya. 1916. Mogilnye drevnosti Severianskoi Chernigovshchiny. Moskva.
Sytyi, Yu.M. 2013. Khrystyianski pokhovalni pamiatky davnoruskoho Chernihova. Chernihiv.
Yasnovska, L.V. 2006. Osnovni etapy vyvchennia pokhovan kamernoho typu na terytorii Chernihivskoho Podesennia. Rus na
perekhresti svitiv (mizhnarodni vplyvy na formuvannia Davnoruskoi derzhavy IX-XI st.). Chernihiv, pp. 232-237.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194871 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:08:12Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Моця, О.П. Жигола, В.С. Скороход, В.М. 2023-12-01T09:32:43Z 2023-12-01T09:32:43Z 2019 Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. / О.П. Моця, В.С. Жигола, В.М. Скороход // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 114-123. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.114 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194871 904.4(477.51-25)"09/11" Представлено результати розкопок на території посаду літописного Чернігова, під час яких було досліджено житлово-господарську і берегову забудову Х—ХІІ ст., курганні поховання кінця Х — початку ХІ ст., а також ландшафтні особливості та давнє русло ріки Стрижень. Археологические исследования на предградье древнерусского Чернигова позволили изучить новый участок города и проследить его развитие. В Х — начале XI в. древний берег р. Стрижень был занят курганным могильником, а впоследствии и грунтовым некрополем, расположенным на террасе реки. Исследовано три женских погребения с разнообразным инвентарем — украшения из драгоценных металлов, железные ножи, гончарные сосуды, деревянное ведро и др. Уже в XI—XII вв. город стремительно расширяется, и на этом участке начинает появляться жилищнохозяйственная застройка. Жителями Чернигова осваивается береговая линия, где возникают первые усадьбы, которые отгораживают от воды. Непосредственная близость населения к водной артерии города способствует торговым отношениям и развитию различных промыслов, что подтверждается многочисленными находками фрагментов амфорной тары, византийской монеты, обломок чаши весов и т. д. Разнообразие индивидуальных находок от предметов личного христианского благочестия и драгоценных украшений до бытового инвентаря может свидетельствовать о достаточно интенсивном развитии этой части предградья Чернигова в конце XI—XII вв Archaeological research on the suburb of old Rus Chernihiv allowed to explore a new section of the city and trace its development. In the Xth - early XIth centuries ancient shore of the river Strizhen was occupied by a burial ground. There were investigated three female burials with a variety of implements - jewelery made of precious metals, iron knives, pottery vessels, a wooden bucket, etc. In the XI-XIIth centuries the city is rapidly expanding and housing-economic units begin to appear at this site. The close proximity of the population to the water artery contributes trade relations, that has evidenced by the numerous finds of fragments of amphorae, Byzantine coins, fragments of scales, etc. The variety of individual finds from personal Christian piety and precious jewelery to household equipment can be indicated by the rather intensive development of this part of the Chernihiv suburb at the end of the 11th-12th centuries. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічного матеріалу Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. Результаты исследований черниговского предградья в 2018 г. Results of the Chernihiv Suburbs Research in 2018 Article published earlier |
| spellingShingle | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. Моця, О.П. Жигола, В.С. Скороход, В.М. Публікації археологічного матеріалу |
| title | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. |
| title_alt | Результаты исследований черниговского предградья в 2018 г. Results of the Chernihiv Suburbs Research in 2018 |
| title_full | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. |
| title_fullStr | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. |
| title_full_unstemmed | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. |
| title_short | Результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. |
| title_sort | результати досліджень чернігівського передгороддя у 2018 р. |
| topic | Публікації археологічного матеріалу |
| topic_facet | Публікації археологічного матеріалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194871 |
| work_keys_str_mv | AT mocâop rezulʹtatidoslídženʹčernígívsʹkogoperedgoroddâu2018r AT žigolavs rezulʹtatidoslídženʹčernígívsʹkogoperedgoroddâu2018r AT skorohodvm rezulʹtatidoslídženʹčernígívsʹkogoperedgoroddâu2018r AT mocâop rezulʹtatyissledovaniičernigovskogopredgradʹâv2018g AT žigolavs rezulʹtatyissledovaniičernigovskogopredgradʹâv2018g AT skorohodvm rezulʹtatyissledovaniičernigovskogopredgradʹâv2018g AT mocâop resultsofthechernihivsuburbsresearchin2018 AT žigolavs resultsofthechernihivsuburbsresearchin2018 AT skorohodvm resultsofthechernihivsuburbsresearchin2018 |