Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)

Подається короткий біографічний нарис та творчий шлях відомого українського археолога, історика, краєзнавця, популяризатора археологічних знань Б.О. Тимощука, якому виповнилося 100 років від дня народження у квітні 2019 р....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Михайлина, Л.П., Пивоваров, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	Iсторiя науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194873
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука) / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 134-143. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-194873
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1948732025-02-23T18:09:59Z Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука) Cтановление археологической школы на Буковине (к 100-летию со дня рождения Б.А. Тимощука) The Appearance and Formation of Bukovyna Scientific Archaeological School (to the Centenary of B.O. Tymoschuk’s Birth) Михайлина, Л.П. Пивоваров, С.В. Iсторiя науки Подається короткий біографічний нарис та творчий шлях відомого українського археолога, історика, краєзнавця, популяризатора археологічних знань Б.О. Тимощука, якому виповнилося 100 років від дня народження у квітні 2019 р. Исполнилось 100 лет со дня рождения известного украинского археолога, историка, краеведа, популяризатора археологических знаний Бориса Анисимовича Тимощука (1919—2019). Большая часть жизни и научного творчества ученого связана с Буковиной и г. Черновцы. Свою научную деятельность он начал в конце 1940-х гг. в качестве археолога в местном областном краеведческом музее. В конце 1960-х г. перешел на работу в Черновицкий государственный университет, а в 1970 г. продолжил свою научно-исследовательскую деятельность в Черновицком отделе Института истории АН Украины. В 1984—1997 гг. работал на должности ведущего научного сотрудника Института археологии АН СССР (с 1992 г. — Института археологии РАН). С именем Б.А. Тимощука связано открытие большинства археологических памятников Буковины. Особое место в его научной деятельности занимали исследования раннеславянских древностей пражско-корчакской и райковецкой культур, а также археологические памятники эпохи Киевской Руси и Галицко-Волынского княжества. Археологические исследования Б.А. Тимощука продолжают его ученики и последователи. В Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича проводятся научные конференции в честь Б.А. Тимощука. На доме, где жил ученый, установлена мемориальная доска. Решением Черновицкого городского совета одна из улиц города названа его именем. В 2018 г. Б.А. Тимощук награжден Почетным знаком отличия Черновицкого областного совета «За заслуги перед Буковиной» (посмертно). A famous Ukrainian archaeologist, historian, local historian and popularizer of archaeological knowledge Borys Onysymovych Tymoshchuk would have turned 100 this year(1919-2019). Even more of hislife and scientific creative activitywas associated with Bukovyna and Chernivtsi. He started his scientific activity in the late 1940-ies as an archaeologist in the local regional museum.In the late 1960-ies, he started working at Chernivtsi State University and in 1970 continued his research activity in the Chernivtsi Department of the Institute of History of the Academy of Sciences of Ukraine. During 1984-1997 he worked as leading research associate at the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the USSR (since 1992 - Institute of Archaeology of the Russian Academy of Sciences). The discovery of most of the archaeological monuments in Bukovina was associated with B.O. Tymoshchuk’s name. A study of the early Slavonic antiquities of the Prague-Korchak and Luka-Rajky Cultures, aswell as archaeological monuments of the epoch of Kyivan Rus and Galicia and Volyn Principality had a special place in his scientific activity. B.O. Tymoshchuk’s students and followers continue archaeological studies, conducted by him. The Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University holds scientific conferences in memory of B. O. Tymoshchuk. A memorial plate marks the house where the scientist used to live. By decision of the City Council one street in Chernivtsi has been named after him. In 2018 the Chernivtsi Regional Council awarded B. O. Tymoshchuk with the honorable badge of merit of Bukovina posthumously. 2019 Article Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука) / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 134-143. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.134 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194873 902-028.42(091)(477-89Бук) uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Iсторiя науки Iсторiя науки
spellingShingle	Iсторiя науки Iсторiя науки Михайлина, Л.П. Пивоваров, С.В. Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука) Археологія
description	Подається короткий біографічний нарис та творчий шлях відомого українського археолога, історика, краєзнавця, популяризатора археологічних знань Б.О. Тимощука, якому виповнилося 100 років від дня народження у квітні 2019 р.
format	Article
author	Михайлина, Л.П. Пивоваров, С.В.
author_facet	Михайлина, Л.П. Пивоваров, С.В.
author_sort	Михайлина, Л.П.
title	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)
title_short	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)
title_full	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)
title_fullStr	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)
title_full_unstemmed	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)
title_sort	становлення археологічної школи на буковині (до 100-річчя від дня народження б.о. тимощука)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Iсторiя науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/194873
citation_txt	Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука) / Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров // Археологія. — 2019. — № 2. — С. 134-143. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT mihajlinalp stanovlennâarheologíčnoíškolinabukovinído100ríččâvíddnânarodžennâbotimoŝuka AT pivovarovsv stanovlennâarheologíčnoíškolinabukovinído100ríččâvíddnânarodžennâbotimoŝuka AT mihajlinalp ctanovleniearheologičeskojškolynabukovinek100letiûsodnâroždeniâbatimoŝuka AT pivovarovsv ctanovleniearheologičeskojškolynabukovinek100letiûsodnâroždeniâbatimoŝuka AT mihajlinalp theappearanceandformationofbukovynascientificarchaeologicalschooltothecentenaryofbotymoschuksbirth AT pivovarovsv theappearanceandformationofbukovynascientificarchaeologicalschooltothecentenaryofbotymoschuksbirth
first_indexed	2025-11-24T06:57:46Z
last_indexed	2025-11-24T06:57:46Z
_version_	1849653950376050688
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2134 Iсторiя науки © Л.П. МихайЛина, С.В. ПиВоВароВ, 2019 * МихайЛина Любомир Павлович — доктор історичних наук, провідний науковий співробіт- ник національного Києво-Печерського іс то рико- культурного заповідника, ORCID 0000-0002-7705- 7211, mykhailyna53@ukr.net ПиВоВароВ Сергій Володимирович — доктор іс- торичних наук, заступник Генерального директора з наукової роботи національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, ORCID 0000- 0003-2303-4476, pyvovarov.sergiy@gmail.com УДК 902-028.42(091)(477-89Бук) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.02.134 Л.П. Михайлина, С.В. Пивоваров * Становлення археологiчної школи на Буковинi (до 100-рiччя вiд дня народження Б.О. Тимощука) Подається короткий біографічний нарис та творчий шлях відомого українського археолога, історика, крає- знавця, популяризатора археологічних знань Б.О. Тим- ощука, якому виповнилося 100 років від дня народження у квітні 2019 р. К л ю ч о в і с л о в а: Б.О. Тимощук, Буковина, архео- логічні пам’ятки, селища, городища, могильники, гніздо поселень, общинний центр, празько-корчацька культура, райковецька культура, Київська Русь. Серед дослідників історичного минуло- го Буковини особливе місце посідає археолог, історик, краєзнавець, доктор історичних наук Борис онисимович Тимощук. Завдяки його роботам на території Буковини виявлені сотні археологічних пам’яток. Масштабні розкопки на декількох десятках із них стали широко ві- домими у вітчизняній та зарубіжній історіогра- фії, а здобуті матеріали та запропоновані ним історичні концепції викликали інтерес бага- тьох вчених і знайшли чимало послідовників як в Україні, так і поза її межами. народився Борис онисимович 7 квіт- ня 1919 р. в с. Лука Житомирської обл. в сім’ї онисима та олени Тимощуків. Крім нього, у сім’ї було ще двоє дітей. Дитячі та юнацькі роки майбутнього вченого пройшли на рідній Житомирщині. До 5 класу він навчався у су- сідньому с. Левки, а пізніше — у школі рідного села. З перших років навчання Б.о. Тимощук відзначався кмітливістю і старанністю. особ- ливо захоплювався математикою, багато чи- тав. У 1932—1933 рр. родина Тимощуків важ- ко пережила голодомор. Цей час запам’ятався підлітку постійним недоїданням та великою кількістю померлих від голодної смерті одно- сельців. Чотирнадцятирічним юнаком Б.о. Тимо- щук вступив на факультет робітничо-селян- ської молоді у Житомирі. Після робфаку про- довжив навчання на історичному факульте- ті педагогічного інституту. Вчився заповзято, особливо цікавився давньою та середньовіч- ною історією. Захоплювався юнак також пра- цями з військової історії (Михайлина, Пивова- ров 2009, с. 74—76). Після закінчення 3 курсу Б.о. Тимощук був направлений на роботу (повний курс навчання не пройшов, оскільки після масових арештів 1937 р. школи потерпали від нестачі вчителів) учителем історії в с. Веселиново Миколаїв- ської (тепер одеської) обл. Там пропрацював два роки у місцевій школі, а також заочно нав- чався в одеському педінституті, який закін- чив у 1939 р. Восени того ж року Б.о. Тимощук був призваний до лав Червоної армії. Служив у Першій особливій бригаді морської піхоти Балтійського військово-морського флоту (Ма- сан, Мисько 1999, с. 6—8). Згодом Б.о. Тимощук був направлений для подальшого проходження служби в Пінську військову флотилію. Тут його застав початок війни. разом із однополчанами виривався із оточень, брав участь у героїчній обороні Киє- ва. Потім відступав на схід, але у жовтні 1941 р. потрапив в оточення. Далі був німецький по- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 135 лон, втеча з нього та повернення до рідно- го села. Спроба зв’язатися із підпіллям і пар- тизанами виявилася для Бориса онисимови- ча невдалою. Він був заарештований гестапо й відправлений до концентраційного табо- ру. Спочатку ув’язненого доправили до одно- го із найжахливіших німецьких концтаборів «Майданек» у Польщі. У цьому таборі смер- ті Б.о. Тимощук перебував із 3 серпня 1943 р. до 6 березня 1944 р. Полоненому дивом вдало- ся вижити в нелюдських умовах, одужати після тифу, не зламатися від непосильної праці, не втратити віру в себе. У березні 1944 р. в’язнів табору перевели до Флосенбурга на території німеччини, де розташовувалася не менш жах- лива «фаб рика смерті». Після більше ніж річ- ного перебування там Б.о. Тимощука разом із тисячами інших в’язнів визволили у квітні 1945 р. американські війська. Перед колишнім військовополоненим постало питання вибору подальшого життєвого шляху. Попри небезпе- ку недовіри та переслідувань як колишнього військовополоненого Б.о. Тимощук вирішив повертатися до рідної домівки. Повернення виявилося тривалим. Спочатку довелося про- йти фільтраційну комісію в Чеських Будейови- цях, а потім була служба у діючій Червоній ар- мії. навесні 1946 р. його демобілізували (Тимо- щук 1991, с. 50—59; Тимощук 2009, с. 50—59). Після повернення на Батьківщину колиш- ньому солдату було вкрай складно знайти ро- боту, адже перебування у полоні було майже рівноцінним тавру «ворог народу». У пошуках роботи Б.о. Тимощук відвідав не одну устано- ву, але скрізь чув єдине: «не потрібен». І тут відбулася зустріч, яка стала доленосною і доко- рінно змінила його життя. Під час спілкуван- ня зі співробітниками Житомирського крає- знавчого музею він познайомився із В.К. Гон- чаровим (1909—1987 рр.) — відомим київським археологом, який досліджував городище в уроч. Лука поблизу с. райки. Вчений запропо- нував Б.о. Тимощуку роботу землекопа в ар- хеологічній експедиції. Участь у дослідженнях зацікавила і захопила молоду людину. незаба- ром він став керівником розкопу, а у вільний час посилено студіював археологічну літера- туру. Захоплення археологією і фахові знання, здобуті в експедиції, сприяли у розв’язанні по- дальших життєвих проблем (Тимощук 2009, с. 79—82). Влітку 1947 р. розпочався новий період у житті Б.о. Тимощука. За рекомендацією зна- них українських археологів В.К. Гончарова, В.й. Довженка та Д.Т. Березовця від 26 квітня 1947 р. він отримав посаду археолога у Черні- вецькому краєзнавчому музеї (Тимощук 2009, с. 82—86). Буковина зустріла початківця-археолога досить привітно і молодий науковець взяв- ся до роботи у музеї. Він ознайомився з мате- ріалами про археологічні старожитності ре- гіону, а згодом розпочав власні дослідження. Спочатку вони носили розвідковий характер і мали на меті поповнення музейної колекції новими експонатами. на кінець 1940-х — по- чаток 1950-х рр. визначилися основні науко- ві пріоритети дослідника. Все більше уваги Б.о. Тимощук приділяє середньовічним ста- рожитностям регіону, хоча вивчає пам’ятки й інших археологічних періодів. Для такого ви- бору наукової тематики у молодого вченого був ряд причин. Зокрема, у той час вважали, що слов’янське (давньоукраїнське) населен- ня з’явилося на землях краю порівняно пізно (хVII—XIX ст.). Цю тезу активно підтримува- ли румунські дослідники довоєнного часу. Між тим, досліджуючи археологічні пам’ятки буко- винського краю, науковець звернув увагу на місцеву мікротопонімію, яка значною мірою збігалася з гідронімами й ойконімами рідного Полісся. Більше того, маючи досвід розкопок слов’янських (райковецька культура) та дав- ньоруських (хІІ — перша половина хІІІ ст.) пам’яток на Житомирщині мав змогу порів- няти основні категорії тамтешніх археологіч- них комплексів із виявленими на землях краю. Це дозволило стверджувати, що матеріли Рис. 1. Б.о. Тимощук (60-ті рр. хх ст.) Fig. 1. B. O. Tymoschuk, 1960ies ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2136 з обох регіонів ідентичні. Підтвердили його припущення й консультації з багатьма вітчиз- няними археологами та апробація результатів досліджень на форумах різних рівнів (Филип- чук 1998, с. 65—68; хорошкевич 2000, с. 11— 12; Масан, Тимощук 2005, с. 146—152; Мисько 2007, с. 402—403; Шманько 2008, с. 178—180). Виявлені Б.о. Тимощуком пам’ятки по- близу сіл Бурдей, Іванківці, Гаврилівці, Став- чани, Шишківці, Давидівці, Кліводин, Лаш- ківка, Ленківці, Карапчів, Станівці аргумен- товано вважаються ним ранньослов’янськими та давньоруськими. Проведені розкопки у лі- тописному Василеві та зібрані там матеріали для музею (колекція кераміки, кам’яний сар- кофаг, предмети побуту) ще більше перекона- ли дослідника у правильності інтерпретації об- стежених пам’яток. У 1952 р. він приступив до дослідження розташованого поблизу м. Чер- нівців Ленківецького городища. Тоді ж були виявлені середньовічні археологічні пам’ятки в Дарабанах, нагорянах, непоротовому, Ло- мачинцях, Бабиному, Горішніх Ширівцях та ін. Всього на 1955 р. Б.о. Тимощук відкрив понад 60 пам’яток Іх—хІІІ ст. Всі ці знахідки пере- конливо доводили, що Буковина здавна була заселена автохтонним слов’янським населен- ням (Пивоваров 2005, с. 100—105). Дослідження цих пам’яток мало важливе значення для відтворення історичного мину- лого краю. Дослідник довів, що виявлені горо- дища і селища за своїм плануванням і основ- ними структурними елементами відповідають пам’яткам періоду Київської русі та Галицько- Волинського князівства з інших українських територій. отриманий на них матеріал виявив- ся абсолютно ідентичним предметам матеріаль- ної культури княжої доби на більшій території України. Серед знахідок привертали увагу пред- мети (шиферні прясельця, скляні браслети, амфори-корчаги), які свідчили про економіч- ні зв’язки місцевого населення. Цінними були знахідки (писала, надписи на різних предметах, предмети християнської та язичницької симво- ліки), що свідчили про досить високий рівень культурного розвитку населення краю доби се- редньовіччя. археологічні дослідження оста- точно зруйнували міф про незаселеність регіо- ну та пізню появу тут слов’янського населення (Пивоваров 2005, с. 103—106). У другій половині 1950-х років археологіч- ні роботи на території Буковини набувають системного характеру. Б.о. Тимощук продов- жив досліджувати Ленківецьке поселення, де детально вивчив конструкцію оборонних клі- тей дитинця, провів розкопки житлових і гос- подарських будівель, могильника, торгово- ремісничого посаду, виявив рештки виробни- чих споруд з добування кричного заліза тощо. У 1958—1959 рр. дослідник розпочав архео- логічне вивчення літописного Василева. Де- тальне обстеження решток пам’ятки дозволи- ло йому з’ясувати, що Василів давньорусько- го часу був міським поселенням із дитинцем, торгово-ремісничим посадом, феодальним замком, сільськими селищами-супутниками та монастирем. Сенсацією розкопок стало від- криття фундаментів білокам’яного чотирьох- стовпного храму, збудованого за типовою ар- хітектурною традицією Київської русі. Важли- вою знахідкою був виявлений біля стіни храму кам’яний саркофаг із вирізаними на верхній плиті знаками рюриковичів. отримані під час дослідження Василева матеріали дозволили також вивчити ряд могильників, які розташо- вувалися на території літописного міста. Тоді ж було започатковано збір даних антрополо- гії, які згодом проаналізовані М.С. Великано- вою засвідчили слов’янський антропологічний тип усіх похованих. Матеріали розкопок опуб- ліковані дослідником у низці фахових видань і суттєво доповнили джерельну базу узагальню- вальних праць з археології та історії Київської русі та Галицько-Волинського князівства (Ми- хайлина, Пивоваров 2009, с. 76—80). Рис. 2. на розкопках у хотинській фортеці (1949 р.) Fig. 2. At the excavations in the Khotyn fortress, 1949 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 137 У 1961—1962, 1964, 1967 рр. Б.о. Тимощук провів розкопки хотинської фортеці, про час виникнення якої точилися суперечки. Було встановлено, що перші дерев’яно-земляні укріплення слов’ян на місці фортеці з’явилися ще в х—хІ ст., а першу кам’яну фортецю поча- ли будувати в роки правління Данила Галиць- кого. У ті ж роки науковець провів обстеження літописного онута. Через відсутність тут синх- ронних укріплень дослідник відніс пам’ятку до категорії літописних сіл. Також він провів до- слідження згадуваних у «Списку руських го- родів дальних і ближніх» Цецина (Чечуня) і Городка на Черемоші. рештки першого з них Б.о. Тимощук виявив на горі Цецин, а з дру- гим пов’язав городище біля с. Карапчів і ото- тожнив його з містом хмелевом, що згадуєть- ся у грамотах молдавського часу (Пивоваров 2005, с. 103—105). Важливою подією у житті Б.о. Тимощу- ка став захист у 1967 р. кандидатської дисер- тації на тему «Північна Буковина Іх—XIV ст. за археологічними даними», яка підсумува- ла архео логічне вивчення середньовічних ста- рожитностей краю на той час. Під час роботи над дисертацією науковець використав матері- али із 190 селищ, 26 городищ і трьох міст (дав- ні Чернівці, літописний Василів, середньовіч- ний хотин). на основі вивчених матеріалів Б.о. Тимощук дійшов висновку, що «… в світлі письмових і археологічних джерел Північна Буко- вина в ІХ—XIV ст. виступає як частина Давньо- руської держави». аналіз предметів матеріаль- ної культури дозволив науковцю виділити три періоди історії місцевого слов’янського насе- лення, а саме: Іх—хІ ст., коли ця територія входила до складу Київської русі; хІІ — пер- ша половина хІІІ ст. — феодальна роздрібне- ність і входження регіону до руських феодаль- них князівств (Теребовлянського, Галицько- го, Галицько-Волинського); друга половина хІІІ—XIV ст. занепад у житті населення краю після монголо-татарської навали та входжен- ня регіону до складу Молдавського князівства (Пивоваров 2005, с. 100—108). апробовані в дисертаційному досліджен- ні матеріали склали основу низки праць Б.о. Тимощука, серед яких статті, розділ у ко- лективній монографії «Північна Буковина, її минуле і сучасне», статті з давньої історії Чер- нівців в «Історії міст і сіл УрСр. Чернівецька область», а також статті та науково-популярні видання «Дорогами предків» (Тимощук 1968) та «Північна Буковина — земля слов’янська» (Тимощук 1969). Завдяки їхній появі інфор- мація про минуле краю стає доступною ши- рокому загалу. З цього часу вивчення проб- лем середньовічної історії краю піднімається на якісно новий рівень, а здобуті Б.о. Тимо- щуком матеріали досліджень старожитностей ранньослов’янського та давньоруського часу увійшли до більшості узагальнювальних праць з історії та археології України. У лютому 1968 р. Б.о. Тимощука запроси- ли на посаду старшого викладача кафедри іс- торії СрСр Чернівецького державного уні- верситету. Співпраця із навчальним закладом тривала у нього ще з кінця 1940-х рр., коли в експедиціях вченого проходили практику студенти-першокурсники. на час переходу на викладацьку роботу дослідник провів 22 екс- педиції та виявив близько 800 нових пам’яток, отримав значний досвід археологічних робіт, став відомим у краї лектором і екскурсоводом. Тому не випадково Вчена рада історичного фа- культету Чернівецького державного універси- тету одноголосно обрала його на викладацьку посаду (Мисько 2007, с. 402—406). За період роботи в університеті Б.о. Тимо- щук доклав чимало зусиль аби зацікавити студентів-істориків проблемами археології, очолював археологічну експедицію і підготу- вав чимало фахівців, для яких археологія ста- ла справою всього життя. Він викладав сту- дентам курс «основи археології» та спецкурси «Історія Буковини» й «основи краєзнавства», керував студентським археологічним гуртком і навчальною археологічною практикою. Він Рис. 3. Вивчення знайдених артефактів у Чернівецько- му краєзнавчому музеї (50-ті рр. хх ст.) Fig. 3. Studying of the discovered artifacts at the Chernivtsi Local History Museum, 1950ies ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2138 розробив і видав конспект лекції «археологіч- ні пам’ятки Чернівецької області» (Тимощук 1970), в якому навів характеристику найбільш вивчених археологічних пам’яток. Ця невели- ка робота стала для багатьох студентів посібни- ком з вивчення археологічних старожитностей Буковинського краю. Б.о. Тимощук користувався заслуженим авторитетом серед молоді. Своєрідна манера спілкування та притаманна демократичність постійно приваблювала до нього студентів. Фактично він став засновником археологічної школи в Чернівецькому університеті. Завдяки його плідній науково-педагогічній діяльності зі стін цього закладу вийшла ціла когорта ві- тчизняних науковців, які стали гордістю укра- їнської археологічної та історичної науки — Д.Я. Телегін, І.С. Винокур, о.М. Приходнюк, Л.В. Вакуленко, І.П. Герета, Б.П. Томенчук, о.М. Масан, В.М. Войнаровський, М.а. Фи- липчук, М.о. Ягодинська та інші (Михайлина, Пивоваров 2009, с. 80—82). Викладацьку діяльність Б.о. Тимощук по- єднував з науковими археологічними дослід- женнями. У кінці 1960-х рр. на землях краю розгорнулися інтенсивні пошукові роботи у зв’язку з будівництвом новодністровської гід- роелектростанції та створенням водосховища. основну увагу під час цих досліджень вчений звернув на городище поблизу с. Ломачинці. Внаслідок проведених робіт дослідник дійшов висновку, що комплекс із трьох давньоруських городищ, поселень, печерного монастиря між селами непоротове, Галиця та Ломачинці є рештками добре укріпленого населеного пунк- ту хІІ — першої половини хІІІ ст. науковець висунув гіпотезу, що це могли бути рештки давньоруського літописного міста Кучелмин. У той же час почалися розкопки Перебиків- ського городища хІ—XIV ст., матеріали якого дозволили пролити світло на час занепаду Га- лицької русі та включення її земель до складу сусідніх державних утворень. У 1970 р. Б.о. Тимощук перейшов працю- вати до щойно створеного Чернівецького від- ділу Інституту історії ан України. Тут він про- довжив свої наукові дослідження в галузі архе- ології та історії Північної Буковини. Важливою віхою в науковій діяльності вче- ного стала публікація монографічного до- слідження «Слов’яни Північної Буковини V—IX ст.» (Тимощук 1976). У ньому узагаль- нено відомості про 206 слов’янських пам’яток регіону, розроблена їх періодизація та хроно- логія, подано детальна характеристика селищ, городищ, городищ-святилищ і поховань та розглянуто основні види господарської діяль- ності місцевого населення. Інтерес викликають дослідження соціаль- ної структури слов’янського населення перед- державного часу. автор звернув увагу на ком- пактне розташування пам’яток, які складають «гнізда поселень». За висновком Б.о. Тимощу- ка, таке «гніздо поселень» є археологічним від- повідником територіальної общини. не менш важливим є висновок вченого про територіально-племінну приналежність слов’янського населення регіону. Проаналізу- вавши писемні джерела, топонімію та архео- логічний матеріал, Б.о. Тимощук переконливо довів, що на землях регіону проживали племе- на східних хорватів у Попрутті і племена тивер- ців — у Середньому Подністров’ї, які взяли без- посередню участь у формуванні Київської русі. Б.о. Тимощук був умілим популяризато- ром археологічних знань. на сторінках своїх науково-популярних праць «Зустріч з леген- дою» (Тимощук 1974), «Слов’янські гради Пів- нічної Буковини» (Тимощук 1975), «Твердиня на Пруті» (Тимощук 1978) та у численних до- писах у місцевих газетах він розповів про зна- чення археологічних джерел для дослідження давніх епох, про які збереглися тільки уривчас- ті згадки писемних джерел. Усі ці роботи стали цінними посібниками для місцевих вчителів та краєзнавців. Ще на початку 1970-х рр. археолог звер- нув увагу на ранньослов’янські старожитнос- ті празько-корчацької культури, що були вияв- лені ним поблизу Чернівців. Після розвідкових досліджень і отримання перших результатів, які засвідчили унікальність виявленого матеріа- Рис. 4. Б.о. Тимощук разом із студентами-істориками на розкопках слов’янського житла в Кодині (1977 р.) Fig. 4. B. O. Tymoschuk and students-historians excavate a Slavonic dwelling in Kodyn, 1977 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 139 лу, Б.о. Тимощук запросив до співпраці зна- ного фахівця з археології ранніх слов’ян Ірину Петрівну русанову. Протягом 1974—1979 рр. вони провели спільні дослідження на одно- му з таких поселень в уроч. Кодин, поблизу с. остриця. Тут дослідники вперше виокреми- ли слов’янські старожитності другої полови- ни V ст. н. е. Згодом результати їхніх розкопок були видані окремою монографією (русанова, Тимощук 1984). У 1977 р. археологічна експедиція Черні- вецького державного університету продовжи- ла розпочаті у 1972 р. Б.о. Тимощуком архео- логічні дослідження ревнянського гнізда по- селень VІІІ—х ст. на правому березі р. Прут, які тривали впродовж 14 польових сезонів. науковими консультантами експедиції були Б.о. Тимо щук і І.П. русанова. За час багато- річних досліджень у ревному пройшли вишкіл польових археологічних досліджень і отримали досвід проведення розкопок практично всі учні Бориса онисимовича. Завдяки багаторічним дослідженням ревнянський комплекс посе- лень став хрестоматійним, а отримані тут мате- ріали дали можливість відтворити різні аспек- ти історичного минулого східнослов’янського населення регіону напередодні утворення мо- гутньої Київської держави. Вагомим доробком у вивчення минулого краю стала праця Б.о. Тимощука «Давньорусь- ка Буковина (х — перша половина хІV ст.)» (Тимощук 1982), в якій узагальнено матеріали з понад 300 пам’яток, виявлених вченим протя- гом багаторічних польових археологічних до- сліджень. У монографії вперше запропоновано типологію давньоруських городищ, проаналі- зовано основні категорії пам’яток, розробле- но чітку періодизацію та хронологію давньо- руської кераміки. У книзі визначено соціаль- ні ознаки городищ різних типів. автор виділив городища–общинні центри, князівські (дер- жавні) фортеці, городища–сторожові форте- ці, феодальні замки і городища–давньоруські міста. Така типологія носила новаторський ха- рактер і дозволяла використовувати матеріали пам’яток для аналізу державотворчих проце- сів на буковинських землях від VІІІ до хІV ст. Ще однією важливою складовою роботи стала пуб лікація каталогу давньоруських пам’яток регіону. Виклад матеріалу супроводжується по- над сотнею карт, фотографій і таблиць з пла- нами городищ і поселень, розкопаних об’єктів та предметів матеріальної культури. У цілому робота Б.о. Тимощука відбиває стан середньо- вічної археології в регіоні на початок 1980-х рр. Монографія була однією із перших праць, при- свячених дослідженню пам’яток хІ—XIV ст. невеликого регіону, і слугувала своєрідним взір цем для досліджень пам’яток сусідніх те- риторій (Масан 2005, с. 146—152). Значну увагу Б.о. Тимощук і І.П. русанова присвятили вивченню пам’яток райковецької культури. Було проведено суцільне обстежен- ня території Буковини та окремих місцевостей Івано-Франківської обл. Завдяки цьому вияв- лено поселенські структури (гнізда поселень) слов’ян, що складалися з городища (вони були декількох типів), могильників та певної кіль- кості землеробських селищ. Застосування но- вих методик пошуку поселень у залісненій міс- цевості, зокрема за западинами, які зберігали- Рис. 5. розчистка слов’янської печі-кам’янки (початок 80-х рр. хх ст.) Fig. 5. Clearing the Slavonic stone kilns, early 1980ies Рис. 6. Б.о. Тимощук та І.П. русанова (1981 р.) Fig. 6. B. O. Tymoschuk and I. P. Rusanova, 1981 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2140 ся на місцях жител-напівземлянок, дозволили деталізувати плани поселень і характеризува- ти їх розташування на місцевості неруйнівни- ми методами. Усе це дало можливість висуну- ти деякі новаторські погляди на формування та еволюцію общинного ладу східних слов’ян. результатом цих досліджень стала доктор- ська дисертація Б.о. Тимощука на тему «об- щинний лад східних слов’ян VI—X ст. (за ар- хеологічними даними Північної Буковини)» (Тимощук 1983), яка була успішно захищена в Інституті археології ан СрСр у 1983 р. Дисер- таційна робота стала помітним явищем в га- лузі ранньослов’янської археології. одразу після захисту академік Б.о. рибаков запропо- нував науковцю перейти на роботу в сектор слов’яно-руської археології Інституту археоло- гії ан СрСр. Борис онисимович переїжджає до Москви, й оселяється у дружини — І.П. ру- санової (хорошкевич 2000, с. 13—15). У житті Б.о. Тимощука розпочинається но- вий життєвий етап — московський. Працевла- штувавшись у науковій установі, він розпочав активну дослідницьку роботу — працював над плановими темами, брав участь у роботі архе- ологічних експедицій. В Інституті археології він пройшов шлях від виконуючого обов’язки старшого наукового співробітника до провід- ного співробітника-консультанта. Б.о. Тимощук та І.П. русанова здійснюва- ли спільні експедиції на західноукраїнських землях. основним напрямком їхніх археоло- гічних досліджень стали язичницькі культо- ві пам’ятки середньовічного часу. Дослідники вивчали слов’янські святилища на Буковині у нагорянах, Бабиному, Кулішівці, Горбовому. Прикарпатська експедиція під їхнім ке- рівництвом впродовж декількох сезонів про- водила дослідження городища на горі Бо- гіт на Тернопільщині, де виявлено початкове місце розташування кам’яного чотирилико- го Збруцького ідола — Святовита. незабаром неподалік (у с. Крутилів) було виявлено ще одне городище з чіткими культовими ознака- ми. отримані матеріали викликали величез- ний науковий резонанс. З’ясувалося, що хрис- тиянство на території Давньої русі остаточно не витіснило язичниц тво навіть у першій по- ловині хІІІ ст. осередки язичництва зберіга- лися у важкодоступних місцях ще довгий час. Повідомлення про ці відкриття викликали го- стру дискусію серед дослідників. Загалом вони поділилися на тих, хто підтримував, і тих, хто повністю заперечував існування у хІІ—хІІІ ст. великого язичницького центру на Збручі. Єв- ропейські спеціалісти позитивно відгукнулися на відкриття І.П. русанової та Б.о. Тимощука. Проте, як не дивно, значна частина вітчизня- них науковців зустріла їх неприйняттям. авто- ри розкопок стверджували, що дискусія з цієї проблеми не є закритою, оскільки вимагає системного розгляду аналогій таких культових центрів на інших територіях. Така робота була проведена, а її результатом став вихід у 1993 р. спільної монографії «Языческие святилища древних славян» (русанова, Тимощук 1993; хорошкевич 2000, с. 14—15). Вона викликала значний інтерес у науковому світі і була пере- видана у 2007 та 2017 рр. (русанова, Тимощук 2007; 2017). Б.о. Тимощук не полишав поза увагою та- кож вивчення проблем розвитку ранньо- слов’янського суспільства. Вагомим дослі- дженням у цій царині стала його нова робота «Восточные славяне: от общины к городам» (Тимощук, 1995), в якій було розкрито основні механізми трансформації слов’янського сус- пільства протягом VІ—хІІІ ст. та шляхи виник- нення перших міст на основі ремісничих цен- Рис. 7. Меморіальна дошка в Чернівцях на будинку, де проживав Б.о. Тимо- щук Fig. 7. Memorial plate on the house in Chernivtsi, where B. O. Tymoschuk lived ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 141 трів. За цю працю Б.о. Тимощук був відзначе- ний спеціальною премією Президії ран. Багато часу вчений приділяв громадській роботі. Він тривалий час очолював раду вете- ранів Інституту археології ран (Ідзьо 2008, с. 156—159). Б.о. Тимощук із захопленням зуст рів демократичні перетворення в тодіш- ньому СрСр. Він намагався не пропустив жод- ного мітингу в Москві, ходив на них в україн- ській колоні під жовто-синіми знаменами. У квітні 1995 р. у Москві був заснований україн- ський історичний клуб. його головою обра- ли Б.о. Тимощука. З притаманним йому запа- лом долучився до роботи нової структури, ре- гулярно виступав на засіданнях та друкувався у «науковому віснику українського історичного клубу» (Ідзьо 2005; 2008). У 1997 р. у Б.о. Тимощука почалися пробле- ми зі здоров’ям. Далися взнаки військові лихо- ліття, перебування у концтаборах, напружена атмосфера столичного інституту, некоректні напади опонентів і критиканів. Після перене- сеного інсульту він втратив можливість самос- тійно пересуватися. його дружина і науко- вий соратник І.П. русанова доглядала за ним до того часу, поки сама важко не захворіла. У 1998 р. після важкої і тривалої хвороби вона відійшла у вічність. За наполяганням родичів Б.о. Тимощук переїхав із Москви під опіку до- чок і онуків до Чернівців, де й провів останні роки життя. У Чернівцях, незважаючи на хворобу, він не полишав занять наукою. У 1999 р. тут поба- чила світ остання прижиттєва книга археоло- га «Східні слов’яни VII—X ст.: полюддя, язич- ництво, початки держави» (Тимощук, 1999), де були розглянуті важливі питання формування східнослов’янської державності (Михайлина, Пивоваров 2009, с. 85—86). Вчений багато чи- тав, спілкувався з учнями, диктував свої спо- гади, що вийшли друком у 2009 р. (Тимощук 2009). на початку 2003 р. здоров’я Б.о. Тимощу- ка після другого інсульту різко погіршилося. 26 лютого він відійшов у вічність. Поховали Бо- риса онисимовича на цвинтарі у Чернівцях на вул. руській. Пам’ять про Б.о. Тимощука — видатного українського археолога увіковічена у його чис- ленних дослідженнях, які продовжують учні та послідовники вченого. Життєвий і твор- чий шлях науковця став предметом спеціаль- ного дисертаційного дослідження, захищено- го у 2009 р. (Шманько 2009). У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федь- ковича проведено дві наукові конференції на честь Б.о. Тимощука. на будинку, де проживав учений, стараннями родини та громадськос- ті встановлено меморіальну дошку. рішенням Чернівецької міської ради на його честь на- звано вулицю неподалік досліджуваного ним Ленківецького городища. У 2018 р. Б.о. Тим- ощука нагороджено Почесною відзнакою Чер- нівецької обласної ради «За заслуги перед Бу- ковиною» (посмертно). Войнаровський, В. 1998. Видатні дослідники археології римського часу Північної Буковини Ірина руса- нова та Борис Тимощук. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Постаті української археології. 7, с. 63-65. Ідзьо, В.С. 2005. наукова творчість і громадська діяльність Бориса онисимовича Тимощука. Науковий вісник Українського Історичного Клубу. т. хІ, с. 166-169. Ідзьо, В.С. 2008. наукова творчість, та громадська діяльність Бориса онисимовича Тимощука, як Го- лови Вченої ради Українського Університету в Москві (1992—2000). Науковий вісник Українського Історичного Клубу. т. хІІІ, с. 5-9. Масан, о. 1996. Б.о. Тимощук — визначний дослідник археологічних пам’яток Буковини. 3 історичного ми- нулого Буковини. Чернівці, с. 237-246. Масан, о.М., Мисько, Ю.В. 1999. Борис Онисимович Ти- мощук. Бібліографічний покажчик (До 80-річчя від дня народження). Чернівці. Масан, о., Тимощук, Т. 2005. Видатний український архе- олог та історик Борис онисимович Тимощук (1919— 2003 рр.). Нові обрії. Наук. пр. Ін-ту фундам. дослідж. 8, с. 146-152. Мисько, Ю.В. 2007. Борис Тимощук і розви- ток археологічних досліджень у Чернівецькому університеті в контексті вивчення питань слов’яно- руської духовної культури. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 11, с. 402-406. Михайлина, Л.П., Пивоваров, С.В. 2009. Видатний український археолог Борис онисимович Тимощук (1919—2003 рр.). Науково-методичний вісник: Збірник наукових праць. Вип. 8. Історія та правознавство. с. 74-87. Пивоваров, С.В. 2005. Дослідження питань середньовічної історії Буковини (хІ — перша половина хІІІ ст.) в працях Б.о. Тимощука. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. т. 19, с. 100-108. русанова, и.П., Тимощук, Б.а. 1993. Язычество древних славян. Москва. русанова, и.П., Тимощук, Б.а. 2007. Язычество древних славян. Москва. русанова, и.П., Тимощук, Б.а. 2017. Язычество древних славян. Москва. Тимощук, Б.о. 1970. Археологічні пам’ятки Чернівецької області (Конспект лекції). Чернівці. Тимощук, Б.а. 1967. Северная Буковина Іх—хІV вв. по археологическим данням. Автореф. дис. ...канд. ист. наук. Черновцы. Тимощук, Б.о. 1968. Дорогами предків. Ужгород. Тимощук, Б.о. 1969. Північна Буковина — земля слов’янська. Ужгород. Тимощук, Б.о. 1974. Зустріч з легендою: Історико- краєзнавчі нариси. Ужгород. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2142 Тимощук, Б.о. 1975. Слов’янські гради Північної Буковини. Ужгород. Тимощук, Б.о. 1976. Слов’яни Північної Буковини V—ІХ ст. Київ. Тимощук, Б.о. 1978. Твердиня на Пруті. З історії виник- нення Чернівців. Ужгород. Тимощук, Б.о. 1982. Давньоруська Буковина (X — перша половина XIV ст.). Київ. Тимощук, Б.а. 1983. общинный строй восточных сла- вян VІ—х вв. (по археологическим данным Север- ной Буковины). Автореф. дис. ... доктора ист. наук. Москва. Тимощук, Б.а. 1991. В сорок первом. Археологи на войне (Воспоминания ветеранов Великой Отечественной во- йны). Москва, с. 50-59. Тимощук, Б.о. 2009. Найкраща моя знахідка. Чернівці. Филипчук, М. 1998. Ірина русанова та Борис Тимощук — дослідники слов’яноруської доби Прикарпаття і Волині Матеріали і дослідження з археології При- карпаття і Волині. Постаті української археології. 7, с. 65-68. хорошкевич, Л.а. 2000. Судьба — археология. исследо- ватели раннего славянства — ирина Петровна ру- — ирина Петровна ру-— ирина Петровна ру- санова и Борис анисимович Тимощук. Археологічні студії. 1, с. 4-21. Шманько, о.В. 2008. Формування наукових поглядів Бо- риса Тимощука. Буковинський журнал. 3, с. 178-181. Шманько, о.В. 2009. Борис Тимощук — дослідник давніх і середньовічних старожитностей Східної Європи. Автореф. дис. … канд. іст. наук. Чернівці. Надійшла 14.03.2019 Lubomyr P. Mykhailyna1, Serhii V. Pyvovarov2 1 Dr. of History Science, Leading research collaborator National Kyiv-Pechersk Historical & Cultural Preserve, ORCID 0000-0002-7705-7211, mykhailyna53@ukr.net 2 Dr. of History Science, Deputy General Director on scientific activity, National Kyiv-Pechersk Historical & Cultural Preserve, ORCID 0000-0003-2303-4476, pyvovarov.sergiy@gmail.com THe APPeARAnCe AnD fORMATIOn Of BuKOVynA SCIenTIfIC ARCHAeOLOgICAL SCHOOL (to the Centenary of B. O. Tymoschuk’s Birth) A famous ukrainian archaeologist, historian, local historian and popularizer of archaeological knowledge Borys Onysymovych Tymoshchuk would have turned 100 this year (1919-2019). even more of his life and scientific creative activity was associated with Bukovyna and Chernivtsi. He started his scientific activity in the late 1940-ies as an archaeologist in the local regional museum. In the late 1960-ies, he started working at Chernivtsi State university and in 1970 continued his research activity in the Chernivtsi Department of the Institute of History of the Academy of Sciences of ukraine. During 1984-1997 he worked as leading research associate at the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the uSSR (since 1992 - Institute of Archaeology of the Russian Academy of Sciences). The discovery of most of the archaeological monuments in Bukovina was associated with B.O. Tymoshchuk’s name. A study of the early Slavonic antiquities of the Prague-Korchak and Luka-Rajky Cultures, as well as archaeological monuments of the epoch of Kyivan Rus and galicia and Volyn Principality had a special place in his scientific activity. B.O. Tymoshchuk’s students and followers continue archaeological studies, conducted by him. The yuriy fedkovych Chernivtsi national university holds scientific conferences in memory of B. O. Tymoshchuk. A memorial plate marks the house where the scientist used to live. By decision of the City Council one street in Chernivtsi has been named after him. In 2018 the Chernivtsi Regional Council awarded B. O. Tymoshchuk with the honorable badge of merit of Bukovina posthumously. K e y w o r d s: B.O. Tymoshchuk, Bukovyna, archaeological sites, villages, settlements, burial grounds, set of settlements, community centre, the Prague-Korchak Culture, the Rajky Culture, Kyivan Rus. Л.П. Михайлина1, С.В. Пивоваров2 1 Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник, Национальный Киево-Печерский историко-культурный заповед- ник, ORCID 0000-0002-7705-7211, mykhailyna53@ukr.net 2 Доктор исторических наук, заместитель Генерального директора по научной работе, Национальный Киево-Печерский историко-культурный заповедник, ORCID 0000-0003-2303-4476, pyvovarov.sergiy@gmail.com CТаноВЛение археоЛоГиЧеСКой ШКоЛы на БУКоВине (к 100-летию со дня рождения Б.а. Тимощука) исполнилось 100 лет со дня рождения известного украинского археолога, историка, краеведа, популяризатора археологических знаний Бориса анисимовича Тимощука (1919—2019). Большая часть жизни и научного творче- ства ученого связана с Буковиной и г. Черновцы. Свою научную деятельность он начал в конце 1940-х гг. в каче- стве археолога в местном областном краеведческом музее. В конце 1960-х г. перешел на работу в Черновицкий го- сударственный университет, а в 1970 г. продолжил свою научно-исследовательскую деятельность в Черновицком отделе института истории ан Украины. В 1984—1997 гг. работал на должности ведущего научного сотрудника института археологии ан СССр (с 1992 г. — института археологии ран). С именем Б.а. Тимощука связано открытие большинства археологических памятников Буковины. особое ме- сто в его научной деятельности занимали исследования раннеславянских древностей пражско-корчакской и рай- ковецкой культур, а также археологические памятники эпохи Киевской руси и Галицко-Волынского княжества. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2019, № 2 143 археологические исследования Б.а. Тимощука продолжают его ученики и последователи. В Черновицком национальном университете имени Юрия Федьковича проводятся научные конференции в честь Б.а. Тимощука. на доме, где жил ученый, установлена мемориальная доска. решением Черновицкого городского совета одна из улиц города названа его именем. В 2018 г. Б.а. Тимощук награжден Почетным знаком отличия Черновицкого об- ластного совета «За заслуги перед Буковиной» (посмертно). К л ю ч е в ы е с л о в а: Б.А. Тимощук, Буковина, археологические памятники, селища, городища, могильники, гнездо поселений, общинный центр, пражско-корчакская культура, райковецкая культура, Киевская Русь. References Idzo, V.S. 2005. naukova tvorchist i hromadska diialnist Borysa Onysymovycha Tymoshchuka. Naukovyi visnyk Ukrainskoho Istorychnoho Klubu. vol. хІ, pp. 166-169. Idzo, V.S. 2008. naukova tvorchist, ta hromadska diialnist Borysa Onysymovycha Tymoshchuka, yak Holovy Vchenoi Rady ukrainskoho universytetu v Moskvi (1992-2000). Naukovyi visnyk Ukrainskoho Istorychnoho Klubu. vol. хIII, pp. 5-9. fylypchuk, M. 1998. Iryna Rusanova ta Borys Tymoshchuk - doslidnyky slovianoruskoi doby Prykarpattia i Volyni. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni. Postati ukrainskoi arkheolohii. 7, pp. 65-68. Khoroshkevich, L.A. 2000. Sudba - arkheologiia. Issledovateli rannego slavianstva - Irina Petrovna Rusanova i Boris Anisimovich Timoshchuk. Arkheolohіchnі studіi. 1. pp. 4-21. Masan, O. 1996. B.O. Tymoshchuk - vyznachnyi doslidnyk arkheolohichnykh pamiatok Bukovyny. 3 istorychnoho mynuloho Bukovyny. Chernivtsi, pp. 237-246. Masan, O.M., Mysko, yu.V. 1999. Borys Onysymovych Tymoshchuk. Bibliohrafichnyi pokazhchyk (Do 80-richchia vid dnia narodzhennia). Chernivtsi. Masan, O., Tymoshchuk, T. 2005. Vydatnyi ukrainskyi arkheoloh ta istoryk Borys Onysymovych Tymoshchuk (1919-2003 rr.). Novi obrii. Nauk. pr. In-tu fundam. doslidzh. 8, pp. 146-152. Mysko, yu.V. 2007. Borys Tymoshchuk i rozvytok arkheolohichnykh doslidzhen u Chernivetskomu universyteti v konteksti vyvchennia pytan sloviano-ruskoi dukhovnoi kultury. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni. 11, pp. 402- 406. Mykhailyna, L. P., Pyvovarov, S. V. 2009. Vydatnyi ukrainskyi arkheoloh Borys Onysymovych Tymoshchuk (1919-2003 rr.). Naukovo-metodychnyi visnyk: Zbirnyk naukovykh prats. Iss.8. Istoriia ta pravoznavstvo. pp. 74-87. Pyvovarov, S.V. 2005. Doslidzhennia pytan serednovichnoi istorii Bukovyny (хI - persha polovyna хIII st.) v pratsiakh B. O. Tymoshchuka. Pytannia starodavnoi ta serednovichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii. vol. 19, pp. 100-108. Rusanova, I.P., Timoshchuk, B.A. 1993. yazychestvo drevnikh slavian. Moskva. Rusanova, I.P., Timoshchuk, B.A. 2007. yazychestvo drevnikh slavian. Moskva. Rusanova, I.P., Timoshchuk, B.A. 2017. yazychestvo drevnikh slavian. Moskva. Shmanko, O.V. 2008. formuvannia naukovykh pohliadiv Borysa Tymoshchuka. Bukovynskyi zhurnal. 3, pp. 178-181. Shmanko, O.V. 2009. Borys Tymoshchuk - doslidnyk davnikh i serednovichnykh starozhytnostei Skhidnoi yevropy. Avtoref. dys. … kand. ist. nauk. Chernivtsi. Tymoshchuk, B.O. 1970. Arkheolohichni pamiatky Chernivetskoi oblasti (Konspekt lektsii). Chernivtsi. Timoshchuk, B.A. 1967. Severnaia Bukovina Іх-хІV vv. po arkheologicheskim dannym. Avtoref. dis. ...kand. ist. nauk. Chernivtsi. Tymoshchuk, B.O. 1968. Dorohamy predkiv. uzhhorod. Tymoshchuk, B.O. 1969. Pivnichna Bukovyna - zemlia slovianska. uzhhorod. Tymoshchuk, B.O. 1974. Zustrich z lehendoiu: Istoryko-kraieznavchi narysy. uzhhorod. Tymoshchuk, B.O. 1975. Slovianski hrady Pivnichnoi Bukovyny. uzhhorod. Tymoshchuk, B.O. 1976. Sloviany Pivnichnoi Bukovyny V-Iх st. Kyiv. Tymoshchuk, B.O. 1978. Tverdynia na Pruti. Z istorii vynyknennia Chernivtsiv. uzhhorod. Tymoshchuk, B.O. 1982. Davnoruska Bukovyna (X - persha polovyna XIV st.). Kyiv. Timoshchuk, B.A. 1983. Obshchinnyi stroi vostochnykh slavian VІ-х vv. (po arkheologicheskim dannym Severnoi Bukoviny). Avtoref. dis. ... doktora ist. nauk. Moskva. Timoshchuk, B.A. V sorok pervom. Arkheologi na voine (Vospominaniia veteranov Velikoi Otechestvennoi voiny). Moskva, 1991. pp. 50-59. Tymoshchuk, B.O. 2009. naikrashcha moia znakhidka. Chernivtsi. Voinarovskyi, V. 1998. Vydatni doslidnyky arkheolohii rymskoho chasu Pivnichnoi Bukovyny Iryna Rusanova ta Borys Tymoshchuk. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni. Postati ukrainskoi arkheolohii.. 7, pp. 63-65.

Становлення археологічної школи на Буковині (до 100-річчя від дня народження Б.О. Тимощука)

Institution

Ähnliche Einträge